Відмінності між версіями «Рівняння нерозривності»
(→Загальний вигляд) |
|||
(Не показано 12 проміжних версій цього користувача) | |||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
<math>p\cdot V\cdot dx\cdot dy</math> - маса рідини, яка витікає з грань <math>\textbf{\textit{xz}}</math>. <br><br> | <math>p\cdot V\cdot dx\cdot dy</math> - маса рідини, яка витікає з грань <math>\textbf{\textit{xz}}</math>. <br><br> | ||
− | <math>[ | + | <math>[\rho V+dy\cdot \frac{\partial(pV)}{dy}]dx\cdot dz</math> - маса рідини, яка витікає з <math>\textbf{\textit{xz}}</math>: <br><br><math>\frac{\partial(\rho V)}{dy}</math> - приріст <math>\textbf{\textit{pV}}</math><br><br> |
− | |||
− | |||
− | + | ==Рівняння нерозривності стаціонарного руху рідини в гідравлічній формі== | |
− | |||
− | ==Загальний вигляд== | + | Розглянемо спочатку елементарну струминку . Відповідно до закону збереження маси можна стверджувати, що масова витрата через усякий живий переріз елементарної струминки є величиною сталою, тобто |
+ | dm=uρdω=const. | ||
+ | Цей висновок випливає з властивостей елементарної струминки: у протилежному випадку масова витрата повинна зростати або зменшуватись необмежено, а це суперечить умові стаціонарного руху рідини. | ||
+ | Отже, для будь-яких живих перерізів стисливої рідини або газу в елементарній струминці справедливою є умова | ||
+ | |||
+ | '''<math>\rho _{1}u_{1}dw_{1}=\rho _{2}u_{2}dw_{2}=...=\rho _{n}u_{n}dw_{n}=const </math>''' (9) | ||
+ | |||
+ | Рівняння (9) називають рівнянням нерозривності або суцільності руху для елементарної струминки стисливої рідини або газу. Якщо ρ=const, тобто рідина нестислива, то рівняння нерозривності руху (9) можна записати у вигляді | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''<math>\rho _{2}u_{2}dw_{2}=...=\rho _{n}u_{n}dw_{n}=const </math> ''' (10) | ||
+ | |||
+ | Цей вираз відображає властивість нестисливої рідини, тому його інколи називають рівнянням нестисливості рідини для елементарної струминки. | ||
+ | З (10) випливає, що площа живого перерізу елементарної струминки не може дорівнювати нулю, оскільки в такому разі швидкість у цьому перерізі струминки прямуватиме до нескінченості, що фізично неможливе. Тому елементарна струминка в потоці не може обриватися в середині рідини або закінчуватися вістрям. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Аналогічно викладеному вище можна одержати рівняння нерозривності руху для реального потоку якщо просумувати витрати в елементарних струминках в межах кожного живого перерізу окремо. У результаті для стисливої рідини або газу вздовж потоку маємо | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''<math>\rho _{1}V_{1}w_{1}=\rho _{2}V_{2}w_{2}=...=\rho _{n}V_{n}w_{n}=const (11) | ||
+ | </math>''' | ||
+ | |||
+ | де Vi – середні швидкості у живих перерізах. | ||
+ | При стаціонарному русі рідини, а у деяких випадках і газів (при невеликих швидкостях), зміною питомої маси можна знехтувати, тобто прийняти ρ=const. | ||
+ | Тоді рівняння (11) можна переписати у вигляді | ||
+ | |||
+ | <math>V_{1}w_{1}=V_{2}w_{2}=...=V_{n}w_{n}=const </math> (12) | ||
+ | |||
+ | Можна сказати, що рівняння (12) є аналітичним записом закону збереження маси в гідравлічній формі для потоку нестисливої рідини. Це і є рівняння нерозривності для потоку рідини, котре формулюється так: витрата рідини через довільний переріз потоку в усталеному русі є величиною сталою. З рівняння (12) для двох перерізів можна записати | ||
+ | |||
+ | <math>V_{1}V_{2}/=w_{2}w_{1} </math> (13) | ||
+ | |||
+ | Тобто середні швидкості потоку обернено пропорційні площам відповідних живих перерізів. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Загальний диференціальний вигляд== | ||
Вздовж осі <math>\textbf{\textit{Oy}}</math> маса рідини змінилася на величину:<br><br> | Вздовж осі <math>\textbf{\textit{Oy}}</math> маса рідини змінилася на величину:<br><br> |
Поточна версія на 22:21, 24 травня 2011
В гідрогазодинаміці в багатьох випадках можна знехтувати стисливістю рідин і газів. Тому використовують єдиний підхід до вивчення їх поведінки, користуючись єдиним поняттям нестисливої рідини - суцільного середовища з однаковою в усіх точках густиною, яка не змінюється з часом. Це своєрідна модель ідеальної рідини, в якій не враховується наявне в рідині внутрішне тертя.
Спираючись на закон збереження маси, отримаємо рівняння нерозривності, яке замикає систему рівнянь Ейлера.
Припустимо, що рідина рухається без виникнення пустот. Виділимо елементарний об’єм.
[math]p\cdot V\cdot dx\cdot dy[/math] - маса рідини, яка витікає з грань [math]\textbf{\textit{xz}}[/math].
[math][\rho V+dy\cdot \frac{\partial(pV)}{dy}]dx\cdot dz[/math] - маса рідини, яка витікає з [math]\textbf{\textit{xz}}[/math]:
[math]\frac{\partial(\rho V)}{dy}[/math] - приріст [math]\textbf{\textit{pV}}[/math]
Зміст
Рівняння нерозривності стаціонарного руху рідини в гідравлічній формі
Розглянемо спочатку елементарну струминку . Відповідно до закону збереження маси можна стверджувати, що масова витрата через усякий живий переріз елементарної струминки є величиною сталою, тобто dm=uρdω=const. Цей висновок випливає з властивостей елементарної струминки: у протилежному випадку масова витрата повинна зростати або зменшуватись необмежено, а це суперечить умові стаціонарного руху рідини. Отже, для будь-яких живих перерізів стисливої рідини або газу в елементарній струминці справедливою є умова
[math]\rho _{1}u_{1}dw_{1}=\rho _{2}u_{2}dw_{2}=...=\rho _{n}u_{n}dw_{n}=const[/math] (9)
Рівняння (9) називають рівнянням нерозривності або суцільності руху для елементарної струминки стисливої рідини або газу. Якщо ρ=const, тобто рідина нестислива, то рівняння нерозривності руху (9) можна записати у вигляді
[math]\rho _{2}u_{2}dw_{2}=...=\rho _{n}u_{n}dw_{n}=const[/math] (10)
Цей вираз відображає властивість нестисливої рідини, тому його інколи називають рівнянням нестисливості рідини для елементарної струминки. З (10) випливає, що площа живого перерізу елементарної струминки не може дорівнювати нулю, оскільки в такому разі швидкість у цьому перерізі струминки прямуватиме до нескінченості, що фізично неможливе. Тому елементарна струминка в потоці не може обриватися в середині рідини або закінчуватися вістрям.
Аналогічно викладеному вище можна одержати рівняння нерозривності руху для реального потоку якщо просумувати витрати в елементарних струминках в межах кожного живого перерізу окремо. У результаті для стисливої рідини або газу вздовж потоку маємо
[math]\rho _{1}V_{1}w_{1}=\rho _{2}V_{2}w_{2}=...=\rho _{n}V_{n}w_{n}=const (11)[/math]
де Vi – середні швидкості у живих перерізах. При стаціонарному русі рідини, а у деяких випадках і газів (при невеликих швидкостях), зміною питомої маси можна знехтувати, тобто прийняти ρ=const. Тоді рівняння (11) можна переписати у вигляді
[math]V_{1}w_{1}=V_{2}w_{2}=...=V_{n}w_{n}=const[/math] (12)
Можна сказати, що рівняння (12) є аналітичним записом закону збереження маси в гідравлічній формі для потоку нестисливої рідини. Це і є рівняння нерозривності для потоку рідини, котре формулюється так: витрата рідини через довільний переріз потоку в усталеному русі є величиною сталою. З рівняння (12) для двох перерізів можна записати
[math]V_{1}V_{2}/=w_{2}w_{1}[/math] (13)
Тобто середні швидкості потоку обернено пропорційні площам відповідних живих перерізів.
Загальний диференціальний вигляд
Вздовж осі [math]\textbf{\textit{Oy}}[/math] маса рідини змінилася на величину:
[math]\begin{cases} \frac{\partial(\rho V)}{dy}dx\cdot dy\cdot dz\\ \frac{\partial(pW)}{dz}dx\cdot dy\cdot dz\\ \frac{\partial(\rho U)}{dx}dx\cdot dy\cdot dz\end{cases}[/math]
Приріст маси:
[math][\frac{\partial(\rho U)}{dx}+\frac{\partial(pV)}{dy}+\frac{\partial(\rho W)}{dz}]dx\cdot dy\cdot dz[/math]
З іншого боку, приріст маси може отриматись за рахунок змінної густини
[math]dm=-\frac{\partial \rho }{\partial t}dx\cdot dy\cdot dz[/math]
Кінцева формула
Отже, можна отримати рівняння нерозривності у одному з виглядів
[math]\frac{\partial(\rho U)}{dx}+\frac{\partial(\rho V)}{dy}+\frac{\partial(\rho W)}{dz}=-\frac{\partial \rho }{\partial t}[/math]
[math]\frac{\partial \rho }{\partial t} + div \rho V[/math]
за умови, що [math]p\neq const[/math].
Припустимо [math]p=const[/math], тоді рівняння нерозривності
[math]div \vec{V}=0[/math]
[math]\frac{\partial U}{\partial x}+\frac{\partial V}{\partial y}+\frac{\partial W}{\partial z}=0[/math]
Це рівняння доповнює систему рівнянь Ейлера до замкнутої системи чотирьох рівнянь відносно чотирьох невідомих функцій.
Література
Милн-Томсон Л. М. «Теоретическая гидродинамика». пер. з англ., М., 1964.
Б.Ф Левицький\Н.П.Лещій 1994р.