Відмінності між версіями «Обговорення:Система автоматичної стабілізації»
| (Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | |||
| + | == Основні відомості == | ||
| + | |||
'''Системи автоматичної стабілізації''' - це один із типів систем автоматичного керування(САК).Ці системи призначенні для підтримування постійного значення керованої величини із заданою точністю. | '''Системи автоматичної стабілізації''' - це один із типів систем автоматичного керування(САК).Ці системи призначенні для підтримування постійного значення керованої величини із заданою точністю. | ||
| − | |||
| − | |||
Для такої системи надзвичайно важливим є постійне значення керованої величини, а розузгодження в системі виникає при включенні або від збурень. Розузгодження в усталеному режимі ΔY<sub>уст</sub> не повинно перевищувати допустиму величину ΔY<sub>доп</sub>. | Для такої системи надзвичайно важливим є постійне значення керованої величини, а розузгодження в системі виникає при включенні або від збурень. Розузгодження в усталеному режимі ΔY<sub>уст</sub> не повинно перевищувати допустиму величину ΔY<sub>доп</sub>. | ||
Для саморегуляції використовують додатні або від'ємні зворотні зв'язки в які можна підключити регулятори, які будуть змінювати вхідну величину. | Для саморегуляції використовують додатні або від'ємні зворотні зв'язки в які можна підключити регулятори, які будуть змінювати вхідну величину. | ||
| + | |||
| + | == Структурна схема САС == | ||
| + | |||
| + | [[Зображення:Закон_регулювання.JPG|400px|right|Рис.1]] | ||
| + | |||
| + | Приклад схеми стабілізуючої сар ми можем побачити на рис.1: μ – вплив регулятора на регулюючий орган (РО) за допомогою виконавчого механізму (ВМ); Δ – сигнал розузгодження, виділений на елементі порівняння (ЕП) і рівний векторній різниці між поточним (yт) і заданим (yз) значеннями регульованої величини. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | == Пристрої стабілізації == | ||
| + | [[Зображення:Новый_точечный_рисунок.jpg |right| Рис.2]] | ||
| + | Найчастіше в техніці нам потрібно стабілізувати електричні характеристики, тому ми розглянем типові пристрої стабілізації напруги і струму. | ||
| + | |||
| + | Стабілізатори класифікують: | ||
| + | |||
| + | За величиною стабілізації: | ||
| + | |||
| + | 1)Стабілізатори струму | ||
| + | |||
| + | 2)Стабілізатори напруги | ||
| + | |||
| + | За способом стабілізації: | ||
| + | |||
| + | 1)Параметричні | ||
| + | |||
| + | 2)Компенсаційні | ||
| + | |||
| + | За допомогою '''параметричного''' стабілізатора (ПС) напруги можна одержати напругу стабілізації U<sub>ст</sub> від декількох В до декількох сотень В. У ПС використовується напівпровідниковий стабілітрон VD, який включають паралельно Rн. Послідовно з стабілітроном включають баластний резистор R<sub>б</sub> для створення необхідного режиму роботи. | ||
| + | |||
| + | '''Компенсаційні''' стабілізатори представляють собою замкнуті системи автоматичного регулювання, і забезпечую підтримку величини вихідної напруги (струму) в заданих межах при допустимих змінах вхідної напруги, температури і струму споживаного навантаженням. | ||
| + | Характерними елементами компенсаційного стабілізатора є джерело опорної (еталонної) напруги, що порівнює і підсилюючий елемент і регулюючий елемент. | ||
| + | |||
| + | В залежності від режиму роботи регулюючого елемента стабілізатори поділяють на: | ||
| + | |||
| + | -компенсаційні стабілізатори безперервної дії; | ||
| + | |||
| + | -імпульсні стабілізатори (ключові, релейні). | ||
| + | |||
| + | Основним недоліком стабілізаторів з безперервним регулюванням є невисокий ККД, оскільки значна витрата потужності має місце в регулюючому елементі, так як через нього проходить весь струм навантаження, а спад напруги на ньому дорівнює різниці між вхідною і вихідною напругами стабілізатора. | ||
| + | |||
| + | == Посилання == | ||
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97 | ||
| + | |||
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F | ||
| + | |||
| + | https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F | ||
Поточна версія на 12:36, 26 листопада 2016
Основні відомості
Системи автоматичної стабілізації - це один із типів систем автоматичного керування(САК).Ці системи призначенні для підтримування постійного значення керованої величини із заданою точністю.
Для такої системи надзвичайно важливим є постійне значення керованої величини, а розузгодження в системі виникає при включенні або від збурень. Розузгодження в усталеному режимі ΔYуст не повинно перевищувати допустиму величину ΔYдоп. Для саморегуляції використовують додатні або від'ємні зворотні зв'язки в які можна підключити регулятори, які будуть змінювати вхідну величину.
Структурна схема САС
Приклад схеми стабілізуючої сар ми можем побачити на рис.1: μ – вплив регулятора на регулюючий орган (РО) за допомогою виконавчого механізму (ВМ); Δ – сигнал розузгодження, виділений на елементі порівняння (ЕП) і рівний векторній різниці між поточним (yт) і заданим (yз) значеннями регульованої величини.
Пристрої стабілізації
Найчастіше в техніці нам потрібно стабілізувати електричні характеристики, тому ми розглянем типові пристрої стабілізації напруги і струму.
Стабілізатори класифікують:
За величиною стабілізації:
1)Стабілізатори струму
2)Стабілізатори напруги
За способом стабілізації:
1)Параметричні
2)Компенсаційні
За допомогою параметричного стабілізатора (ПС) напруги можна одержати напругу стабілізації Uст від декількох В до декількох сотень В. У ПС використовується напівпровідниковий стабілітрон VD, який включають паралельно Rн. Послідовно з стабілітроном включають баластний резистор Rб для створення необхідного режиму роботи.
Компенсаційні стабілізатори представляють собою замкнуті системи автоматичного регулювання, і забезпечую підтримку величини вихідної напруги (струму) в заданих межах при допустимих змінах вхідної напруги, температури і струму споживаного навантаженням. Характерними елементами компенсаційного стабілізатора є джерело опорної (еталонної) напруги, що порівнює і підсилюючий елемент і регулюючий елемент.
В залежності від режиму роботи регулюючого елемента стабілізатори поділяють на:
-компенсаційні стабілізатори безперервної дії;
-імпульсні стабілізатори (ключові, релейні).
Основним недоліком стабілізаторів з безперервним регулюванням є невисокий ККД, оскільки значна витрата потужності має місце в регулюючому елементі, так як через нього проходить весь струм навантаження, а спад напруги на ньому дорівнює різниці між вхідною і вихідною напругами стабілізатора.
