Конструкції форсунок

Форсунка (англ. force — нагнітати) — пристрій з одним або декількома отворами для розпилення рідини, яка надходить в нього під тиском.

Різноманітність конструкторських рішень головок блоку і камер згоряння вимагає застосування різних конструкцій форсунок, які з точки зору регулювання тиску можна розділити на три групи:

• форсунки з регулюванням тиску відкриття за допомогою гвинта (т. зв. форсунки з плавним регулюванням тиску), що застосовуються в старих двигунах;
• форсунки з регулюванням тиску за допомогою шайб;
• форсунки з електронним регулюванням тиску (наприклад, форсунки системи Common Rail).

Форсунки з регулюванням тиску за допомогою шайб

Сучасні форсунки - це найчастіше форсунки з регулюванням тиску за допомогою шайб, де пружина розміщена в нижній частині форсунки, біля розпилювача. Таке рішення істотно зменшує розміри грибка форсунки, який одночасно виконує роль опори пружини, а також зменшує розміри пружини, що знижує масу рухомих частин. Вгорі, пружина стикається з шайбами, які служать для регулювання тиску. Вприскування відбувається тоді, коли тиск палива подолає силу пружини і підніме голку розпилювача.

Для штифтових розпилювачів встановлюється тиск 11-14 МПа (17,5 МПа для двигунів з турбонаддувом), а для дірчастих розпилювачів:- 15-30 МПа.

Проставка

Дуже важливу роль у форсунках з регулюванням тиску за допомогою шайб виконує проставка, що знаходиться між корпусом форсунки і корпусом розпилювача, яка:

• Обмежує хід голки розпилювача;
• Поєднує канал високого тиску в корпусі форсунки з паливним каналом в розпилювачі;
• Закриває камеру пружини.

Поверхні проставки виконані з високою точністю, повинні бути ідеально плоскими, гладкими і паралельними. Товщина проставки в форсунках з розпилювачами становить 5-9 мм, а її менший діаметр дорівнює діаметру фланця розпилювача – 14-17 мм. На рис. 1 показані складові частини форсунок з регулюванням тиску за допомогою шайб: 1 - корпус форсунки; 2 - регулююча шайба, 3 - пружина; 4 - грибок, 5 - проставка; 6 - дірчастий розпилювач; 7 - гайка розпилювача; 8 - ущільнювальна шайба.

Корпус форсунки

Найбільш розповсюджена конструкція форсунки - це конструкція, в якій корпус виготовлений із сталевого точеного прутка. Більшість форсунок виготовляється (згідно ISО 2699-1983 і ISО 3539-1975), у трьох розмірах, з діаметрами корпусів форсунок: 17, 21 і 25 мм.

Форсунки з штифтовими розпилювачами найчастіше мають діаметр корпусу 21 мм, а з дірчастими розпилювачами - 17 або 21 мм. У каналі високого тиску в корпусі форсунки є щілинний фільтр, що затримує забруднення в паливі.

Ч-образна форсунка

Оригінальну конструкцію мають форсунки з діаметром корпусу 9,5 мм, так звані Ч-образні форсунки, вироблені тільки однієї американської фірмою - Stanadyne. Вони комплектуються найчастіше дірчастими розпилювачами. У форсунках "Stanadyne" регулюється хід голки, а за допомогою регулюючого гвинта - тиск розпилювача.

Такі форсунки застосовуються у двигунах Ford з безпосереднім вприскуванням і в двигунах фірми John Deer.

На рисунку зобрачена Ч-образна форсунка «Stanadyne» з коротким дірчастим розпилювачем: (А) розріз форсунки: 1 - тефлоновий ущільнювач, який оберігає від прориву продуктів згоряння та стисненого повітря, 2 - корпус форсунки, 3 - нейлоновий ущільнювач, який оберігає від води і забруднень; 4 - напрямна голка розпилювача; 5 - регулятор тиску; 6 - регулятор ходу голки; 7 - патрубок; 8 - елемент щілинного фільтра (B) хомут, що закріплює форсунку на двигуні: 1 - закріплювач хомута; 2 - проставка; 3 – платівка, для визначення положення форсунки.

Двопружинні форсунки

Для зниження рівня шуму в двигунах з безпосереднім вприскуванням, особливо на холостому ходу, застосовуються двопружинні форсунки, зі "слабкою" пружиною, жорсткість якої визначає, так званий, попередній уприск розпилювача, і "потужною" пружиною, яка визначає повне відкриття розпилювача. Під час впорскування, голка спочатку піднімається на невелику висоту, дає можливість вприснути невелика кількість палива, а коли тиск в розпилювачі збільшиться, голка піднімається на повний хід і відбувається вприскування основної кількості палива.

Тиск "1-го" відкриття розпилювача регулюється і перевіряється як і в форсунках з однією пружиною. Тиск "2-го" відкриття розпилювача - це сума попереднього напруження пружини потужної і слабкою. Слабка пружина підтримується опорною втулкою, яка визначає попередній хід голки розпилювача (так само, як втулка в форсунках з однією пружиною), що становить від 0,03 до 0,06 мм. Разом зі зростанням тиску палива у форсунці, опорна втулка починає підніматися, виконуючи подальший рух голки розпилювача вгору. Дуже важливо витримати відповідність тисків відкриття форсунки, наприклад: 130 і 180 бар, а також величину попереднього ходу. У двопружинних форсунках встановлюються розпилювачі з голкою без верхнього штифта, а опорна площина знаходиться у проставці форсунки.

Двопружинні форсунки можна зустріти на двигунах з вихровими камерами.

На рисунку зображена двопружинна форсунка: а) кострукцій: 1 - корпус форсунки, 2 і 9 - регулюючі шайби; 3 - потужна пружина; 4 - грибок потужної пружини; 5 - шайба напрямна; 6 - слабка пружина; 7 - штовхач форсунки; 8 - грибок слабкою пружини; 10 - проставка; 11 - опорна втулка; 12 - голка розпилювача, 13 - гайка розпилювача; 14 - розпилювач; h1 - попередній хід; h2 - основний хід b) порівняння графіка підйому голки: a - в стандартній форсунці, b - у двопружинній форсунці

Форсунки з датчиком підйому голки розпилювача

З метою точного визначення початку вприскування, що визначає оптимальну роботу двигуна, в системах вприскування з електронним управлінням застосовуються одно- та двопружинні форсунки з датчиком підйому голки.

Це індукційний датчик, що живиться струмом низької напруги, що складається з котушки, в якій розміщений штовхач, що є продовженням грибка форсунки. Рух голки, що передається через грибок форсунки, викликає зміна магнітного потоку і індуктує сигнал, амплітуда якого залежить від швидкості руху голки.

При перевірці датчика осцилографом, його необхідно живити від зовнішнього джерела, так як в іншому випадку амплітуда сигналу буде занадто малою. Справність електричних ланцюгів перевіряється омметром. Опір котушки повинен бути в межах 80-120 Ом.

На рисунку зображена конструкція форсунка з датчиком підйому голки: 1 - датчик положення голки 2 - індукційна котушка 3 - штовхач 4 - кабель 5 - роз'єм (B) графік електричного сигналу з датчика положення голки: 1 - дійсного 2 - обробленого

Форсунки Common Rail

У системах вприскування Соmmоn Rail застосовуються форсунки керовані не тиском палива, а електричним імпульсом з напругою 80 В. Висока напруга дозволяє збільшити швидкість спрацювання електромагнітного клапана (час відкриття близько 0,3 мілісекунди), що підвищує точність параметрів впорскування. Конструкція форсунки Соmmоn Rail показана на малюнку. Електричний сигнал не піднімає голку, а відкриває кульковий клапан, що викликає зміну тиску усередині форсунки. Далі сила тисне на керуючий поршень форсунки, яка діє на пружину розпилювача, що викликає відкриття розпилювача і вприскування палива. Коли відсутній електричний сигнал, голка розпилювача утримується в закритому положенні за допомогою пружини. У форсунках Соmmоn Rail, рух голки забезпечується тиском палива.

Рисунок 5 - це схема дії форсунки в системі Соmmоn Rail: (А) форсунка в закритому стані (тиск палива в керуючій камері над керуючим поршнем вищий ніж тиск у камері розпилювача): 1 - котушка електромагніта; 2 - сердечник електромагніта; 3 - кульковий клапан, 4 - керуюча камера; 5 - голка розпилювача; 6 - розпилюючі отвори; (B) форсунка у відкритому стані (відкриття керуючого клапана після спрацювання електромагніту приводить до того, що тиск палива в камері тиску розпилювача перевищує тиск в керуючій камері); (С) фаза закриття форсунки (розрив електричного сигналу призводить до того, що зростає тиск у камері над керуючим поршнем).