Відмінності між версіями «Розголошення інформації»

Рядок 13: Рядок 13:
 
|}
 
|}
  
'''Розголошення інформації''' (рос. — разглашение информации, англ. — information disclosure). Загрози цього класу не потребують коментарів.<br>
+
'''Розголошення інформації''' (рос. — разглашение информации, англ. — information disclosure). На відміну від необережності, умисел передбачає, що метою дій співробітників було саме розголошення інформації, що є конфіденційною. Причому співробітників могли завербувати агенти промислового шпигунства або ж вони самі ініціативно вирішили зрадити організацію, на яку працювали (в цих випадках вони вже самі можуть шукати контактів з представниками конкуруючих фірм чи інших осіб, зацікавлених в отриманні певної інформації).<br>
 +
Для того щоб виявити або попередити такі дії, потрібно визначитися, чому ж саме працівники пішли на них. Кожна людина є індивідуальною, в кожного своє життя та свої проблеми, через які він приймає ті чи інші рішення. Тож кожна ситуація має свої нюанси, але є декілька розповсюджених причин для розголошення інформації співробітниками. До них відносяться:<br>
 +
*помста;
 +
*матеріальна або інша вигода;
 +
*самореалізація.
 +
Саме з цих причин персонал фірми найчастіше зраджує її інтереси. Багато в чому тут також є прорахунки керівництва. Саме це найчастіше є тим, через що вербують співробітників. Невдоволені працівники краще йдуть на контакт з промисловими шпигунами, бо не відчувають патріотизму до цієї фірми, мріють поквитатися з кимось із колег чи з керівництвом, або прагнуть покращити своє матеріальне становище. Таким особам пропонують те, чого в них немає і не буде на даній фірмі: або значні матеріальні виплати, або ж пропонування роботи, де їх працю оцінять, де їх будуть поважати, або ж інші речі, що відповідають потребам цих співробітників.<br>

Версія за 22:48, 17 квітня 2011

Прізвище Чура
Ім'я Наталя
По-батькові Ярославівна
Факультет ФІС
Група СН-41

Розголошення інформації (рос. — разглашение информации, англ. — information disclosure). На відміну від необережності, умисел передбачає, що метою дій співробітників було саме розголошення інформації, що є конфіденційною. Причому співробітників могли завербувати агенти промислового шпигунства або ж вони самі ініціативно вирішили зрадити організацію, на яку працювали (в цих випадках вони вже самі можуть шукати контактів з представниками конкуруючих фірм чи інших осіб, зацікавлених в отриманні певної інформації).
Для того щоб виявити або попередити такі дії, потрібно визначитися, чому ж саме працівники пішли на них. Кожна людина є індивідуальною, в кожного своє життя та свої проблеми, через які він приймає ті чи інші рішення. Тож кожна ситуація має свої нюанси, але є декілька розповсюджених причин для розголошення інформації співробітниками. До них відносяться:

  • помста;
  • матеріальна або інша вигода;
  • самореалізація.

Саме з цих причин персонал фірми найчастіше зраджує її інтереси. Багато в чому тут також є прорахунки керівництва. Саме це найчастіше є тим, через що вербують співробітників. Невдоволені працівники краще йдуть на контакт з промисловими шпигунами, бо не відчувають патріотизму до цієї фірми, мріють поквитатися з кимось із колег чи з керівництвом, або прагнуть покращити своє матеріальне становище. Таким особам пропонують те, чого в них немає і не буде на даній фірмі: або значні матеріальні виплати, або ж пропонування роботи, де їх працю оцінять, де їх будуть поважати, або ж інші речі, що відповідають потребам цих співробітників.