Відмінності між версіями «Дискретні розподіли»
(→Біномінальний розподіл) |
|||
(Не показані 10 проміжних версій 2 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | {{Завдання|Івасюк Т. А.|Назаревич О. Б.| 09 березня 2011}} | ||
+ | |||
+ | <center>{{Невідредаговано}}</center> | ||
+ | |||
+ | <table border="2" style="float: right; margin-left: 1em; margin-bottom: 0.5em; width: 242px; border: #99B3FF solid 1px"> | ||
+ | |||
+ | <tr> | ||
+ | <td colspan="3" align="center">{{{img}}} | ||
+ | </td></tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td> Імя </td><td> Тарас | ||
+ | </td></tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td> Прізвище </td><td> Івасюк | ||
+ | </td></tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td> По-батькові </td><td> Анатолійович | ||
+ | </td></tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td> Факультет </td><td> ФІС | ||
+ | </td></tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td> Група </td><td> СН-51 | ||
+ | </td></tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td> Залікова книжка </td><td> СН-10-055 | ||
+ | </td></tr></table> | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
== Вступ == | == Вступ == | ||
Нормальний закон розподілу стосується неперервних випадкових величин. Для дискретних величин він може застосовуватися лише за певних умов, зокрема при великому числі випробувань. Разом з тим число дискретних величин часто не може бути великим (обсяг вибірки невеликий), а крім того, на імовірність тієї чи іншої події (наслідку) впливають деякі обмеження. | Нормальний закон розподілу стосується неперервних випадкових величин. Для дискретних величин він може застосовуватися лише за певних умов, зокрема при великому числі випробувань. Разом з тим число дискретних величин часто не може бути великим (обсяг вибірки невеликий), а крім того, на імовірність тієї чи іншої події (наслідку) впливають деякі обмеження. | ||
Рядок 6: | Рядок 49: | ||
− | + | В основі біноміального закону розподілу лежить загальна схема, названа ім'ям відомого швейцарського вченого математика Якоба Бернуллі. Нехай випадкова величина ''х'' набуває тільки двох значень: ''1'' та ''0'', причому результати кожного випробування не залежать одні від одних. Ця вимога задовольняється при підкиданні правильної монети. Така схема випробувань лежить в основі широкого кола експериментів, наслідки яких належать двом взаємовиключаючим класам, а розподіл змінної ''х'', яка може набувати тільки двох значень (''х = 1'' з імовірністю ''р'' або ''х = 0'' з імовірністю ''q = 1 – р''), називається розподілом Бернуллі. | |
− | |||
− | |||
− | В основі біноміального закону розподілу лежить загальна схема, названа ім'ям відомого швейцарського вченого математика Якоба Бернуллі. Нехай випадкова величина ''х'' набуває тільки двох значень: ''1'' та ''0'', причому результати кожного випробування не залежать одні від одних. Ця вимога задовольняється при підкиданні правильної монети | ||
Якщо нас цікавить, яка імовірність сприятливого наслідку в серії з ''N'' дослідів, то треба врахувати, що число цих наслідків ''k'' може набувати будь-яких цілих значень від ''0'' до ''N'', а число протилежних наслідків дорівнює ''N – k''. При цьому імовірність ''р (N, k)'' обчислюється за біноміальним законом | Якщо нас цікавить, яка імовірність сприятливого наслідку в серії з ''N'' дослідів, то треба врахувати, що число цих наслідків ''k'' може набувати будь-яких цілих значень від ''0'' до ''N'', а число протилежних наслідків дорівнює ''N – k''. При цьому імовірність ''р (N, k)'' обчислюється за біноміальним законом | ||
Рядок 37: | Рядок 77: | ||
Для обчислення ''р(N, k)'', починаючи з ''р(N, 0)'', можна користуватися також рекурентною формулою: | Для обчислення ''р(N, k)'', починаючи з ''р(N, 0)'', можна користуватися також рекурентною формулою: | ||
<center><math>\frac{p(N,k)}{p(N,k-1)}=\frac{(N-k+1)p}{kq}.</math></center> | <center><math>\frac{p(N,k)}{p(N,k-1)}=\frac{(N-k+1)p}{kq}.</math></center> | ||
+ | |||
+ | |||
+ | == Дискретний рівномірний розподіл == | ||
+ | Нехай маємо урну, в якій є ''n'' однакових кульок, пронумерованих числами ''1,2,...,n''. Яка ймовірність вийняти з урни кульку з номером ''m''? | ||
+ | Очевидно, що шукана ймовірність | ||
+ | <center><math>P(m)=\frac{1}{n},\quad{m=1,2,...,n.}\qquad{(1.1)}</math></center> | ||
+ | Розподіл (1.1) називається ''дискретним рівномірним розподілом''. | ||
+ | Нижче на рисунку цей розподіл зображено графічно ''(n=10)''. | ||
+ | <center>[[Файл:Дискретний рівномірний розподіл.jpg]]</center> | ||
+ | Для випвдкової величини x з дискретним рівномірним розподілом | ||
+ | <center><math>Mx=\frac{n+1}{2}</math>, <math>Dx=\frac{n^2-1}{12}</math></center> | ||
+ | |||
+ | == Приклад == | ||
+ | |||
+ | Частота захворювань певною хворобою серед великої рогатої худоби становить 25%. Як оцінити ефективність нової вакцини, якщо щеплення зроблено ''N'' здоровим тваринам? | ||
+ | ''Розв'язання'' | ||
+ | З викладеного вище ясно, що оцінка залежить від ''N''. Якщо вакцина не діє, то імовірність того, що всі ''N'' тварин залишаться здоровими, становить при ''N=10'' і ''р=0,75'' ''р(10;10)=0,056'', а при ''N=12 р(12;12)=0,032''. Таким чином, відсутність захворювань після щеплення не є повним підтвердженням ефективності вакцини. Імовірність того, що при ''N=17'' матимемо ''k=16'', тобто захворіє одна тварина, ''р(17;16)=0,050'', а при ''N=23'' і ''k=21'' ''р(23;21)=0,049''. Ось чому два захворювання серед ''23'' тварин краще свідчать на користь вакцини, ніж одне серед ''17'' тварин або відсутність захворювань серед ''10''. | ||
+ | |||
== Список використаних джерел == | == Список використаних джерел == | ||
1. Математичне планування експериментів в АПК / В. О. Аністратенко, В. Г. Федоров.-К.:Вища школа,1993.-374с. | 1. Математичне планування експериментів в АПК / В. О. Аністратенко, В. Г. Федоров.-К.:Вища школа,1993.-374с. | ||
+ | |||
+ | 2. Теорія ймовірностей, випадкові процеси та математична статистика / В. П. Бабак, Б. Г. Марченко, М. Є. Фриз.-К.:Техніка,2004.-285с. | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Виступ на семінарі]] | ||
+ | [[Категорія:Планування експерименту]] |
Поточна версія на 10:00, 9 березня 2011
Дана стаття являється неперевіреним навчальним завданням.
До вказаного терміну стаття не повинна редагуватися іншими учасниками проекту. Після завершення терміну виконання будь-який учасник може вільно редагувати дану статтю і витерти дане попередження, що вводиться за допомогою шаблону. |
Цю статтю потрібно відредагувати. Щоб вона відповідала ВИМОГАМ. |
{{{img}}} | ||
Імя | Тарас | |
Прізвище | Івасюк | |
По-батькові | Анатолійович | |
Факультет | ФІС | |
Група | СН-51 | |
Залікова книжка | СН-10-055 |
Зміст
Вступ
Нормальний закон розподілу стосується неперервних випадкових величин. Для дискретних величин він може застосовуватися лише за певних умов, зокрема при великому числі випробувань. Разом з тим число дискретних величин часто не може бути великим (обсяг вибірки невеликий), а крім того, на імовірність тієї чи іншої події (наслідку) впливають деякі обмеження.
Біномінальний розподіл
У робочих процесах АПК, особливо біологічних, найчастіше користуються біноміальним розподілом дискретних величин. Він виникає тоді, коли при будь-якому випробуванні у серії має відбутися одна подія або у деякому розумінні їй протилежна. Вивчення цього розподілу розпочалося з відомої гри в підкидування монет, тому появу однієї події часто називають сприятливим наслідком або успіхом (наприклад, гербом зверху на монеті, що впала, для гравця, який поставив на герб), а протилежної — несприятливим наслідком або невдачею. Ці терміни зберігають свій прямий смисл, наприклад при випробуванні нового препарату на тваринах з можливими наслідками виживає—не виживає.
В основі біноміального закону розподілу лежить загальна схема, названа ім'ям відомого швейцарського вченого математика Якоба Бернуллі. Нехай випадкова величина х набуває тільки двох значень: 1 та 0, причому результати кожного випробування не залежать одні від одних. Ця вимога задовольняється при підкиданні правильної монети. Така схема випробувань лежить в основі широкого кола експериментів, наслідки яких належать двом взаємовиключаючим класам, а розподіл змінної х, яка може набувати тільки двох значень (х = 1 з імовірністю р або х = 0 з імовірністю q = 1 – р), називається розподілом Бернуллі.
Якщо нас цікавить, яка імовірність сприятливого наслідку в серії з N дослідів, то треба врахувати, що число цих наслідків k може набувати будь-яких цілих значень від 0 до N, а число протилежних наслідків дорівнює N – k. При цьому імовірність р (N, k) обчислюється за біноміальним законом
де [math]C_N^k=\frac{N!}{k!(N-k)!}[/math] - біноміальний коефіцієнт.
Параметри N та р повністю визначають біноміальний розподіл.
На рисунку 1 зображено полігони p(N,k) для N=20 та п'яти значень p.
Звідси випливає, що біноміальний розподіл є симетричним тілбки при p=q=0,5. При цьому рівноймовірність наслідківє найчастішою в робочих процесах. При обчисленні теоретичного біноміального розподілу з відомими N та р використовують ту обставину, що р(N, k) є членами в розкладанні бінома Ньютона:
Біноміальні коефіцієнти Сn визначають за допомогою трикутника Паскаля, в якому вони займають рядок з номером N, наприклад для N в межах першого десятка:
Для обчислення р(N, k), починаючи з р(N, 0), можна користуватися також рекурентною формулою:
Дискретний рівномірний розподіл
Нехай маємо урну, в якій є n однакових кульок, пронумерованих числами 1,2,...,n. Яка ймовірність вийняти з урни кульку з номером m? Очевидно, що шукана ймовірність
Розподіл (1.1) називається дискретним рівномірним розподілом. Нижче на рисунку цей розподіл зображено графічно (n=10).
Для випвдкової величини x з дискретним рівномірним розподілом
Приклад
Частота захворювань певною хворобою серед великої рогатої худоби становить 25%. Як оцінити ефективність нової вакцини, якщо щеплення зроблено N здоровим тваринам? Розв'язання З викладеного вище ясно, що оцінка залежить від N. Якщо вакцина не діє, то імовірність того, що всі N тварин залишаться здоровими, становить при N=10 і р=0,75 р(10;10)=0,056, а при N=12 р(12;12)=0,032. Таким чином, відсутність захворювань після щеплення не є повним підтвердженням ефективності вакцини. Імовірність того, що при N=17 матимемо k=16, тобто захворіє одна тварина, р(17;16)=0,050, а при N=23 і k=21 р(23;21)=0,049. Ось чому два захворювання серед 23 тварин краще свідчать на користь вакцини, ніж одне серед 17 тварин або відсутність захворювань серед 10.
Список використаних джерел
1. Математичне планування експериментів в АПК / В. О. Аністратенко, В. Г. Федоров.-К.:Вища школа,1993.-374с.
2. Теорія ймовірностей, випадкові процеси та математична статистика / В. П. Бабак, Б. Г. Марченко, М. Є. Фриз.-К.:Техніка,2004.-285с.