Відмінності між версіями «САПР»

м (Olga iatsenik перейменував сторінку з Користувач:Olga iatsenik на Обговорення:САПР)
Рядок 1: Рядок 1:
САПР
 
  
 
== Основні відомості ==
 
== Основні відомості ==
Рядок 31: Рядок 30:
 
== Класифікація ==
 
== Класифікація ==
  
Класифікувати САПР можна за такими ознаками:
+
'''Класифікувати САПР можна за такими ознаками:'''
  
 
•      по ступеню формалізації вирішуваних задач;
 
•      по ступеню формалізації вирішуваних задач;
Рядок 41: Рядок 40:
 
•      по технічній організації.
 
•      по технічній організації.
  
По ступеню формалізації вирішуваних задач САПР можуть бути побудовані на вирішенні:
+
''По ступеню формалізації'' вирішуваних задач САПР можуть бути побудовані на вирішенні:
  
 
•      повністю формалізованих задач(застосовуються тільки для вирішення простих задач проектування);
 
•      повністю формалізованих задач(застосовуються тільки для вирішення простих задач проектування);
Рядок 49: Рядок 48:
 
•      не формалізованих задач(знаходяться у стадії розробки та дослідження,не застосовуються).
 
•      не формалізованих задач(знаходяться у стадії розробки та дослідження,не застосовуються).
  
За функціональним призначенням САПР поділяються в залежності від вирішуваних задач, визначених складом функціональної частини системи:
+
''За функціональним призначенням'' САПР поділяються в залежності від вирішуваних задач, визначених складом функціональної частини системи:
  
 
•      розрахунково-оптимізаційні;
 
•      розрахунково-оптимізаційні;
Рядок 59: Рядок 58:
 
•      інформаційні і т.п.
 
•      інформаційні і т.п.
  
За спеціалізацією САПР поділяють на спеціалізовані та інваріантні. Оскільки завдання автоматизованого проектування дуже складні, то, як правило, САПР є спеціалізовані системи, що створюються для вирішення вузьких завдань однієї галузі.
+
''За спеціалізацією'' САПР поділяють на спеціалізовані та інваріантні. Оскільки завдання автоматизованого проектування дуже складні, то, як правило, САПР є спеціалізовані системи, що створюються для вирішення вузьких завдань однієї галузі.
За технічною організацією САПР бувають однорівневі, побудовані на базі однієї достатньо продуктивної ЕОМ з набором необхідних периферійних пристроїв, і багаторівневі, такі, що включають крім базової ЕОМ ряд підпорядкованих їй автоматизованих робочих місць (АРМ), що побудовані на основі ЕОМ нижчого рівня.
+
 
 +
''За технічною організацією'' САПР бувають однорівневі, побудовані на базі однієї достатньо продуктивної ЕОМ з набором необхідних периферійних пристроїв, і багаторівневі, такі, що включають крім базової ЕОМ ряд підпорядкованих їй автоматизованих робочих місць (АРМ), що побудовані на основі ЕОМ нижчого рівня.
  
  
Рядок 84: Рядок 84:
 
== Структура САПР ==
 
== Структура САПР ==
 
   
 
   
САПР складається з проектуючої і обслуговуючої підсистем. Проектуючі підсистеми безпосередньо виконують проектні процедури. Прикладами проектуючи підсистем можуть слугувати підсистеми геометричного тривимірного моделювання механічних об'єктів, виготовлення конструкторської документації, схемотехнічного аналізу, трасування з'єднань у друкованих платах.
+
САПР складається з проектуючої і обслуговуючої підсистем.
Обслуговуючі підсистеми забезпечують функціонування проектуючи підсистем, їхню сукупність часто називають системним середовищем (або оболонкою) САПР. Типовими обслуговуючими підсистемами є підсистеми керування проектними даними (PDM – Product Data Management), керування процесом проектування (DesPM – Desіgn Process Management), користувацького інтерфейсу для зв'язку розробників з ЕОМ, CASE (Computer Aіded Software Engіneerіng) для розробки та супроводу програмного забезпечення САПР, навчальні підсистеми для освоєння користувачами технологій, реалізованих у САПР.
+
 
 +
'''Проектуючі підсистеми''' безпосередньо виконують проектні процедури. Прикладами проектуючи підсистем можуть слугувати підсистеми геометричного тривимірного моделювання механічних об'єктів, виготовлення конструкторської документації, схемотехнічного аналізу, трасування з'єднань у друкованих платах.
 +
 
 +
'''Обслуговуючі підсистеми''' забезпечують функціонування проектуючи підсистем, їхню сукупність часто називають системним середовищем (або оболонкою) САПР. Типовими обслуговуючими підсистемами є підсистеми керування проектними даними (PDM – Product Data Management), керування процесом проектування (DesPM – Desіgn Process Management), користувацького інтерфейсу для зв'язку розробників з ЕОМ, CASE (Computer Aіded Software Engіneerіng) для розробки та супроводу програмного забезпечення САПР, навчальні підсистеми для освоєння користувачами технологій, реалізованих у САПР.
 +
 
  
  
Рядок 102: Рядок 106:
  
 
·        інтегровані системи, що базуються на цифровій моделі об’єкта (ЦМО). У ЦМО об’єкт представляється як набір елементів (ригель, колона, опалювальний прилад, кондиціонер, елемент освітлення і т.п.), кожний з яких має набір реквізитів – геометричних і змістових.
 
·        інтегровані системи, що базуються на цифровій моделі об’єкта (ЦМО). У ЦМО об’єкт представляється як набір елементів (ригель, колона, опалювальний прилад, кондиціонер, елемент освітлення і т.п.), кожний з яких має набір реквізитів – геометричних і змістових.
 +
 +
 +
== Перелік посилань ==
 +
 +
1.Квєтний Р.Н.,Богач І.В.,Бойко О.Р.:Комп'ютерне моделювання систем та процесів.Методи обчислень.http://posibnyky.vntu.edu.ua/k_m/t1/173..htm
 +
 +
2.http://elearning.sumdu.edu.ua
 +
 +
3.http://elib.lutsk-ntu.com.ua

Версія за 18:19, 23 травня 2017

Основні відомості

Систе́ма автоматизо́ваного проектува́ння (САПР) — автоматизована система, призначена для автоматизації технологічного процесу проектування виробу, кінцевим результатом якого є комплект проектно-конструкторської документації, достатньої для виготовлення та подальшої експлуатації об'єкта проектування. Процес автоматизованого проектування реалізується на базі спеціального програмного забезпечення, автоматизованих банків даних, широкого набору периферійних пристроїв.

САПР забезпечує створення, зберігання і обробку моделей геометричних об'єктів і їх графічне зображення за допомогою комп'ютера.

В автоматизованому проектуванні загальноприйнятими є скорочені терміни:

CAD (англ. Computer-aided design) — технологія автоматизованого проектування;

CAM (англ. Computer-aided manufacturing) — технологія автоматизованого виробництва;

CAE (англ. Computer-aided engineering) — технологія автоматизованої розробки;

CAPP (англ. computer - aided process planning) - засоби автоматизації планування технологічних процесів, вживані на стику систем CAD і CAM.

CALS (англ. Continuous Acquisition and Life cycle Support) — постійна інформаційна підтримка поставок і життєвого циклу.

Автоматизоване проектування (computer-aided design – CAD) є технологією суть якої полягає у використанні комп’ютерних систем для полегшення створення, змін, аналізу і оптимізації проектів. Таким чином, будь-яка програма, що працює з комп’ютерною графікою, так само як і будь-який додаток використовуваний в інженерних розрахунках, відноситься до систем автоматизованого проектування.

Автоматизоване виробництво (computer-aided manufacturing – САМ) – це технологія, що полягає у використанні комп’ютерних систем для планування, управління і контролю операцій виробництва через прямий або непрямий інтерфейс з виробничими ресурсами підприємства. Одним з найбільш широко застосовуваних підходів до автоматизації виробництва є числове програмне управління (ЧПУ, numerical control – NC).

Автоматизоване конструювання (computer-aided engineering – САЕ) – полягає у використанні комп’ютерних систем для аналізу геометрії CAD, моделювання і вивчення поведінки виробу для удосконалення і оптимізації його конструкції. Засоби САЕ можуть здійснювати багато різних варіантів аналізу. Програми для кінематичних розрахунків, здатні визначати траєкторії руху і швидкості ланок в механізмах. Програми динамічного аналізу можуть використовуватися для визначення навантажень і зсувів в складних пристроях типу автомобілів. Програми верифікації і аналізу логіки і синхронізації імітують роботу складних електронних ланцюгів.

Перевагами методів аналізу і оптимізації конструкцій є те, що вони дозволяють конструктору побачити поведінку кінцевого виробу і виявити можливі помилки до створення і тестування реальних прототипів, уникнувши певних витрат. Оскільки вартість конструювання на останніх стадіях розробки і виробництва продукту є значною, а це призводить до скорочення термінів і вартості розробки.


Класифікація

Класифікувати САПР можна за такими ознаками:

• по ступеню формалізації вирішуваних задач;

• по функціональному призначенню;

• по спеціалізації;

• по технічній організації.

По ступеню формалізації вирішуваних задач САПР можуть бути побудовані на вирішенні:

• повністю формалізованих задач(застосовуються тільки для вирішення простих задач проектування);

• частково формалізованих задач(придатні для вирішення завдань у багатьох галузях промислового виробництва);

• не формалізованих задач(знаходяться у стадії розробки та дослідження,не застосовуються).

За функціональним призначенням САПР поділяються в залежності від вирішуваних задач, визначених складом функціональної частини системи:

• розрахунково-оптимізаційні;

• графічні;

• графоаналітичні;

• інформаційні і т.п.

За спеціалізацією САПР поділяють на спеціалізовані та інваріантні. Оскільки завдання автоматизованого проектування дуже складні, то, як правило, САПР є спеціалізовані системи, що створюються для вирішення вузьких завдань однієї галузі.

За технічною організацією САПР бувають однорівневі, побудовані на базі однієї достатньо продуктивної ЕОМ з набором необхідних периферійних пристроїв, і багаторівневі, такі, що включають крім базової ЕОМ ряд підпорядкованих їй автоматизованих робочих місць (АРМ), що побудовані на основі ЕОМ нижчого рівня.


Функції САПР

• конструкторська — розробка повного комплекту конструкторської документації;

• технологічна — розрахунок і проектування технологічних схем, технологічного оснащення, транспорту;

• архітектурно-будівельна — розрахунок і проектування металевих і залізобетонних конструкцій;

• санітарно-технічна — проектування теплопостачання, опалення і вентиляції виробничих і адміністративних корпусів, а також водопостачання і каналізації;

• електротехнічна — розрахунок і проектування електропостачання, електросилового устаткування, світлотехнічної частини проектів, телемеханізації електропостачання;

• гідротехнічна — розрахунок і проектування напірного і безнапірного гідротранспорту відвальних хвостів, стійкості укосів хвостосховищ;

• системи автоматизації — розробка схем зовнішніх з'єднань, електричних і трубних проводок щитів автоматики;

• кошторисна — складання локальних і зведених кошторисів, відомостей матеріалів, специфікацій, комплектація обладнання.


Структура САПР

САПР складається з проектуючої і обслуговуючої підсистем.

Проектуючі підсистеми безпосередньо виконують проектні процедури. Прикладами проектуючи підсистем можуть слугувати підсистеми геометричного тривимірного моделювання механічних об'єктів, виготовлення конструкторської документації, схемотехнічного аналізу, трасування з'єднань у друкованих платах.

Обслуговуючі підсистеми забезпечують функціонування проектуючи підсистем, їхню сукупність часто називають системним середовищем (або оболонкою) САПР. Типовими обслуговуючими підсистемами є підсистеми керування проектними даними (PDM – Product Data Management), керування процесом проектування (DesPM – Desіgn Process Management), користувацького інтерфейсу для зв'язку розробників з ЕОМ, CASE (Computer Aіded Software Engіneerіng) для розробки та супроводу програмного забезпечення САПР, навчальні підсистеми для освоєння користувачами технологій, реалізованих у САПР.


Сучасні проектувальні системи

Можна виділити декілька основних напрямів розвитку сучасних проектувальних систем:

· графічні системи (типу AutoCAD), що мають потужний апарат для створення на екрані комп’ютера графічного зображення об’єкта і здатні видавати проектні документи, що відповідають лише екранному зображенню;

· графічні системи (типу ArchiCAD, InteAr, Allplan, Architectural Desktop), що мають потужний апарат графічного діалога, який дозволяє створювати за екраном графічну модель об’єкта, що відображає його геометричні та видові властивості, і видають графічну інформацію про об’єкт на основі обробки цієї моделі;

· проблемно-орієнтовані проектувальні системи (типу SCAD, ЛІРА, NІSА, АNSIS, COSMOS), що мають дружній вузькопрофесійний інтерфейс, добре структуйовану цифрову модель об’єкта, ряд чисто проектних процедур, проте вирішують обмежений клас проблемних задач і вимагають від користувача глибоких професійних знань у предметній області;

· проектувальні системи, орієнтовані на максимальне використання можливостей системи «спеціаліст-комп’ютер», що включає розвиток моделі об’єкта, дружній інтерфейс, спеціалізовану експертну систему, базу знань і відповідають вимогам сучасних інформаційних технологій (типу МОНОМАХ);

· інтегровані системи, що базуються на цифровій моделі об’єкта (ЦМО). У ЦМО об’єкт представляється як набір елементів (ригель, колона, опалювальний прилад, кондиціонер, елемент освітлення і т.п.), кожний з яких має набір реквізитів – геометричних і змістових.


Перелік посилань

1.Квєтний Р.Н.,Богач І.В.,Бойко О.Р.:Комп'ютерне моделювання систем та процесів.Методи обчислень.http://posibnyky.vntu.edu.ua/k_m/t1/173..htm

2.http://elearning.sumdu.edu.ua

3.http://elib.lutsk-ntu.com.ua