Сила опору середовища

Визначення

Сила опору середовища — сила, що діє на тіло, яке рухається в рідині або газі і обумовлюється дією сили в'язкості і сили лобового опору. Сумарну силу, яка діє на тіло, часто позначають як силу опору середовища. Напрямок сили опору завжди протилежний до напрямку вектора швидкості.

Іншими словами: Опір середовища – оточуючий рухоме тіло, являє собою сукупність сил, протидіючих руху тіла і утворюваних ударами частинок середовища і тертям їх об поверхню тіла.

Залежність опору середовища

Опір середовища залежить від таких факторів:

Рис.2

1) РОЗМІР рухомого предмета.

Великий об'єкт, очевидно, отримає більший опір, ніж маленький.(див. рис.2)

Рис.3

2) ФОРМА рухомого тіла.

Плоска пластина певної площі буде надавати набагато більший опір вітру, ніж обтічне тіло (форма краплі), що має ту ж площу перетину для такого ж вітру. (див рис.3) .Круглий предмет знаходиться десь посередині.

Залежність сили опору від форми тіла характеризують спеціальним терміном – обтічність. Форму, при якій сила опору набуває меншого значення, називають більш обтічною. Саме такі форми намагаються надавати транспортним засобам, снарядам і кулям у вогнепальній зброї та ракетам.

У сучасній техніці обтічність тіл дослід¬жують у спеціальних установках – аеродинамічних трубах, де руха-ється не саме тіло (або його фізична модель), а повітря. Обтічність водних засобів досліджують у випробувальних каналах.

Ми вимірюємо цей фактор, використовуючи Коефіцієнт Опору. Він береться рівним 1,0 для плоскої пластини, а потім визначається експериментально для інших форм в аеродинамічній трубі. (Рис.4)

Рис.4 Залежність коефіцієнту опору від форми тіла

3) ШВИДКІСТЬ руху тіла.

Спеціально проведені дослідження показують, що модуль сили опору залежить від швидкості руху: за малих швидкостей він пропорційний швидкості [math]{F_c} = - k1 \cdot v[/math], а при великих швидкостях він пропорційний квадратові швидкості. [math]{F_c} = - k2 \cdot {v^2}[/math] ,де k-коефіціент опору середовища, v-швидкість руху тіла.

Великою чи малою є деяка певна швидкість, значною мірою залежить від форми та розмірів тіла, а також від фізичних властивостей середовища. Тому може статися так, що одну й ту саму швидкість за одних умов слід вважати малою, а за інших – великою.

Приблизний характер залежності сили опору від швидкості показаний на рис.5. Якщо тіло нерухомо щодо середовища, то сила опору дорівнює нулю. Зі збільшенням відносної швидкості сила опору спочатку росте повільно, а потім все швидше і швидше.

Рис.5 Залежність сили опору від швидкості

4)ЩІЛЬНІСТЬ повітря або рідини.

Нам вже відомо, що один кубічний метр повітря важить близько 1,3 кг на рівні моря, і, чим вище ви піднімаєтеся, тим менш щільним стає повітря. Відповідно під щільністю води розуміють масу одиничного об’єму – кг/м3. Вона залежить від температури, наявності розчинних солей, а також від атмосферного тиску та вище розташованих мас води

Розрахунок

Сила опору, що діє на тіло при його русі може бути вира­жена рівнянням: [math]F = \xi \cdot S \cdot \frac{{{V^2}p}}{2}[/math]

де ξ– коефіцієнт опору середовища

S – площа перерізу тіла, перпендикулярного направленню руху,(м2);

V – швидкість руху тіла, (м/с);

p – густина газу, (кг/м3).

У випадку кульовоїго тіла: [math]S = \pi {d^2}/4[/math] де dч – діаметр частинки, (м).

Отримуємо рівняння: [math]F = \xi \frac{{\pi {d^2}}}{8}{V^2}p[/math]