Відмінності між версіями «Сила опору середовища»
Коваль (обговорення • внесок) |
Коваль (обговорення • внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | |||
+ | =='''Визначення'''== | ||
− | + | [[Файл:1.png|200px|thumb|right|Рис.1 Чотири сили, що діють на літак.]] | |
− | Сила опору середовища — сила, що діє на тіло, яке рухається в рідині або газі і обумовлюється дією сили в'язкості і сили лобового опору. Сумарну силу, яка діє на тіло, часто позначають як силу опору середовища. Напрямок сили опору завжди протилежний до напрямку вектора швидкості. | + | |
+ | Сила опору середовища — сила, що діє на тіло, яке рухається в рідині або газі і обумовлюється дією сили в'язкості і сили лобового опору. Сумарну силу, яка діє на тіло, часто позначають як силу опору середовища. Напрямок сили опору завжди протилежний до напрямку вектора швидкості. | ||
+ | Іншими словами: Опір середовища – оточуючий рухоме тіло, являє собою сукупність сил, протидіючих руху тіла і утворюваних ударами частинок середовища і тертям їх об поверхню тіла. | ||
+ | |||
+ | ==Залежність опору середовища== | ||
+ | Опір повітря залежить від таких факторів: | ||
+ | |||
+ | [[Файл:2.png|200px|thumb|right|Рис.2]] | ||
+ | |||
+ | #РОЗМІР рухомого предмета. Великий об'єкт, очевидно, отримає більший опір, ніж маленький.(див. рис.2) | ||
+ | |||
+ | [[Файл:3.png|200px|thumb|right|Рис.3]] | ||
+ | |||
+ | ##ФОРМА рухомого тіла. Плоска пластина певної площі буде надавати набагато більший опір вітру, ніж обтічне тіло (форма краплі), що має ту ж площу перетину для такого ж вітру. (див рис.3) .Круглий предмет знаходиться десь посередині. | ||
+ | Залежність сили опору від форми тіла характеризують спеціальним терміном – обтічність. Форму, при якій сила опору набуває меншого значення, називають більш обтічною. Саме такі форми намагаються надавати транспортним засобам, снарядам і кулям у вогнепальній зброї та ракетам. | ||
+ | |||
+ | [[Файл:4.png|200px|thumb|right|Рис.4 Залежність коефіцієнту опору від форми тіла]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | == Розрахунок == | ||
− | |||
Сила опору, що діє на тіло при його русі може бути виражена рівнянням: | Сила опору, що діє на тіло при його русі може бути виражена рівнянням: | ||
<math>% MathType!MTEF!2!1!+- | <math>% MathType!MTEF!2!1!+- |
Версія за 17:23, 27 листопада 2015
Визначення
Сила опору середовища — сила, що діє на тіло, яке рухається в рідині або газі і обумовлюється дією сили в'язкості і сили лобового опору. Сумарну силу, яка діє на тіло, часто позначають як силу опору середовища. Напрямок сили опору завжди протилежний до напрямку вектора швидкості. Іншими словами: Опір середовища – оточуючий рухоме тіло, являє собою сукупність сил, протидіючих руху тіла і утворюваних ударами частинок середовища і тертям їх об поверхню тіла.
Залежність опору середовища
Опір повітря залежить від таких факторів:
- РОЗМІР рухомого предмета. Великий об'єкт, очевидно, отримає більший опір, ніж маленький.(див. рис.2)
- ФОРМА рухомого тіла. Плоска пластина певної площі буде надавати набагато більший опір вітру, ніж обтічне тіло (форма краплі), що має ту ж площу перетину для такого ж вітру. (див рис.3) .Круглий предмет знаходиться десь посередині.
Залежність сили опору від форми тіла характеризують спеціальним терміном – обтічність. Форму, при якій сила опору набуває меншого значення, називають більш обтічною. Саме такі форми намагаються надавати транспортним засобам, снарядам і кулям у вогнепальній зброї та ракетам.
Розрахунок
Сила опору, що діє на тіло при його русі може бути виражена рівнянням: [math]F = \xi \cdot S \cdot \frac{{{V^2}p}}{2}[/math]
де ξ– коефіцієнт опору середовища; S – площа перерізу тіла, перпендикулярного направленню руху,(м2); V – швидкість руху тіла, (м/с); p – густина газу, (кг/м3).
У випадку кульовоїго тіла: [math]S = \pi {d^2}/4[/math] де dч – діаметр частинки, (м).
Отримуємо рівняння: [math]F = \xi \frac{{\pi {d^2}}}{8}{V^2}p[/math]