Андроїд (робот)

Андроїд (гр. «andr» - людина , «eides» - подібний — робот, подібний до людини як зовні, так і за поведінкою. Гуманоїдний дизайн робота зумовлений певною метою: функціональністю — для використання людських інструментів чи середовищ життя людини; з експериментальною метою — для вивчення прямоходіння; з медичною метою — вивчення впливу на організм тих чи інших навантажень; або для інших цілей. Загалом, людиноподібні роботи мають тулуб, голову, дві руки і дві ноги; хоча деякі види людиноподібних роботів можуть моделювати тільки частину тіла, наприклад, від голови — до пояса. Деякі людиноподібні роботи можуть мати голову, призначену для реплікації людських рис обличчя (таких, як очі і рот і т.ін.). Аналогічним терміном є «гуманоїд» (від «humanoid» - подібний людині).

Загальні відомості

Людське пізнання — це таке поле наукового дослідження, що фокусується на вивченні принципів того, як людина навчається завдяки сенсорній інформації, щоб набути чуттєвих чи моторних навичок. Це знання застосовують для вироблення концептуальних моделей людської поведінки і її вдосконалення. Припускають, що дуже досконалі роботи будуть використовувати досвід звичайних людей — а також служитимуть меті покращення життя звичайних людей, особливо людей із вадами здоров'я.

Роботів-андроїдів будуть використовувати як інструмент дослідження в кількох наукових царинах. Дослідникам може бути необхідно зрозуміти структуру людського тіла і його біомеханіку, щоб виготовити, дослідити моделі і побудувати людиноподібних роботів. З іншого боку, спроба імітувати людський організм приводить до кращого розуміння вказаних задач.

По суті, людиноподібні роботи можуть використовувати усі інструменти, якими користуються люди. Теоретично, робот може виконати будь-яке завдання, призначене людині, — якщо у нього є відповідне програмне забезпечення. Тим не менш, складність досягнення цього надзвичайно велика.

Роботи-гуманоїди стають винятково популярними у царині розваг. Наприклад, Урсула, жінка-робот співає, грає музику, танцює і розмовляє з аудиторією у компанії «Universal Studios». Кілька Диснеївських атракціонів використовують аніматронів — роботів, які виглядають, рухаються і розмовляють, як люди. Ці аніматрони виглядають настільки реалістично — що здалеку навіть важко розрізнити робота і людину, яку він зображає. Проте, незважаючи на реалістичний вигляд, вони не мають свідомості чи фізичної автономії. Різні гуманоїдні роботи і їх можливе застосування у повсякденному житті показано у документальному фільмі «Plug & Pray», який вийшов на екрани 2010-го року.

Гуманоїдні роботи, особливо ті, що їх буде наділено штучним інтелектом, будуть винятково необхідні на майбутніх небезпечних професіях, наприклад, при освоєнні космосу або експериментальній космонавтиці, де повернення космонавта на Землю після закінчення місії не є обов'язковим чи можливим.

Історія

Ідея штучних істот вперше згадується в старогрецькому міфі про Кадма, який, убивши дракона, розкидав його зуби по землі і заорав їх, із зубів виросли солдати, та в іншому старогрецькому міфі про Пігмаліона, який вдихнув життя в створену ним статую, Галатею. Також в міфі про Гефеста розповідається, як він створив собі різних слуг. Староєврейський міф розповідає про Голема, який був оживлений кабалістичною магією. Перше креслення людиноподібного робота було зроблене Леонардо да Вінчі близько 1495 року. Записи Леонардо, знайдені в 1950-х, містили детальні креслення механічного лицаря, здатного сидіти, розводити руки, рухати головою і відкривати рот. Невідомо, чи намагався Леонардо побудувати робота. Першого працюючого робота — андроїда, що грає на флейті, — створив в 1738 році французький механік і винахідник Жак де Вокансон. У 1969 році був створений перший робот, який здатний самостійно функціонувати та оцінювати власні дії - Робот Шекі. З розвитком технології люди все частіше бачили в механічних істотах щось більше, ніж просто іграшки. У 1981 році Кензі Урада, робочий заводу Kawasaki став першою офіційною жертвою, загиблою від руки робота. З того часу число жертв роботів росте, не зважаючи на впровадження вдосконалених механізмів безпеки.

Система розпізнавання

Сенсор (або давач) -це пристрій, який вимірює чи оцінює певні характеристики довкілля. Будучи одним з трьох основ робототехніки (крім планування і контролю), збір інформації про довкілля сенсорами відіграє важливу роль в основах робототехніки.

Сенсори можна класифікувати відповідно до фізичних процесів, із якими вони мають справу, — чи відповідно до типу виміряної (оціненої) інформації, яку вони збирають, і забезпечують нею центральний процесор робота. У цілому ж, сенсори можна розділити на два типи: пропріоцептивні і екстероцептивні.

• Пропріоцептивні сенсори оцінюють положення, орієнтацію і швидкість людиноподібного тіла (і його окремих членів) робота.

У людини є внутрішнє вухо, яке, головним чином, відповідає за сприйняття балансу і орієнтації тіла в просторі. Гуманоїдні роботи використовують Акселерометри, щоб вимірювати прискорення, із чого швидкість можна вирахувати шляхом інтегрування; датчик нахилу вимірює нахиленість корпуса відносно певної осі; силовий сенсор поміщено у руки і ноги робота, щоб виміряти силу впливу на робота довкілля; сенсори положення, що вимірюють положення робота у певний момент .

• Екстероцективні сенсори. Щоб виміряти дані про той об′єкт, до якого маніпулятор робота доторкнувся, можна використовувати масив тактильних сенсорів. Цікавим напрацюванням є Shadow Dexterous Hand (букв.: «Спритна тіньова рука») від компанії «The Shadow Robot Company» (Лондон). Це роботизований маніпулятор гуманоїдної форми («механічна рука» точно копіює людську руку за розміром і формами, а також вона наділена тими ж ступенями свободи, що і людська).Ця «Тіньова рука» має 34 тактильні сенсори під поліуретановим «шкірним покривом» кожного із кінчиків пальців.Тактильні сенсори також надають інформацію про силу і імпульс (крутний момент), що виникає між роботом і іншими об'єктами.

«Комп'ютерний зір» здійснює оброблення даних за будь-яким методом, який використовує електромагнітний спектр для отримання зображення. У гуманоїдних роботів цей «зір» використовується для розпізнавання об'єктів та визначення їх властивостей. Візуальні датчики працюють подібно до очей людини.

Звукові сенсори допомагають роботам-гуманоїдам чути мову і звуки довкілля, тож вони працюють ніби як вуха (зовнішні вуха) людини. Для таких задач використовують мікрофони.

Існує ряд інших сенсорів: сенсори інтенсивності потоку світла, радіації (і іншого забруднення), шуму, температурні датчики — усе це зумовлюється конкретною практичною потребою, заради якої і було побудовано робота.

Приводи

Сервоприводи — це спеціальні пристрої (мотори), що відповідають за рух частин тіла робота.

Гуманоїдні роботи сконструйовані таким чином, щоб імітувати людське тіло; тож вони використовують багато сервоприводів, здатних діяти як м'язи і суглоби, хоча і мають відмінну конструкцію. Щоб досягти схожості на людину у русі, гуманоїдні роботи використовують, в основному, поворотні приводи. Ці пристрої можуть бути як електричними, так і пневматичними, гідравлічними, п'єзоелектричними чи ультразвуковими.

Гідравлічні й електричні приводи мають стійкі режими роботи і можуть взаємодоповнювати одне одного в єдиній системі шляхом відносно складної стратегії оцінки і прийняття рішень. У той час як електричні безсердечникові двигуни краще пристосовані для високих швидкостей і незначого навантаження — гідравлічні працюють краще на невисоких швидкостях і з великими навантаженнями.

П'єзоелектричні актуатори генерують крихітний рух, проте надзвичайно велику силу (якщо дозволяє електронапруга). Такі сервоприводи можна застосовувати для надточного позиціювання і вироблення високої сили пресу у статичних і динамічних ситуаціях.

Ультразвукові актуатори створюють, щоб продукувати рухи на мікроскопічному рівні за допомогою ультразвуку (понад 20 кГц). Вони корисні для контролю вібрацій, позиціювання і швидкого переключення режимів роботи.

Пневматичні актуатори використовують одну із властивостей газу — стисливість. Коли газ розпиляється — то рухається в хаотичних напрямках. Коли ж стискається — всі молекули рухаються в одному напрямі (до центру контейнера). Якщо одну зі сторін контейнера з газом у сервопривода закрити, то молекули будуть рухатися лінійно. Ці властивості говорять про те, що сервоприводи такого типу мають низьку швидкість і низьке навантаження. Серед пневматичних сервоприводів розрізняємо: циліндровий двигун, міхи, пневматичні м'язи, пневматичні двигуни звичайного типу і пневматичні крокові двигуни.

Планування і контроль

У плануванні й контролі головною відмінністю між людиноподібними і іншими видами роботів (наприклад, промисловими) є те, що рухи і поведінка робота мають бути людиноподібними, включаючи власне спосіб пересування (із допомогою ніг), особливо двох — що називається ходінням. Ідеальне планування «людських» рухів під час звичайної «прогулянки» робота має передбачати мінімальне споживання енергії, як це має місце в людському тілі. Із цієї причини набуває виняткової важливості вивчення таких наукових дисциплін, як Динаміка і теорія управління процесами.

Для підтримки динамічної рівноваги під час ходіння, робот потребує інформації про силу контакту з поверхнею, а також інформацію про його поточне положення і бажане переміщення (про його рух). Іншою важливою особливістю гуманоїдних роботів є те, що вони рухаються, збирають інформацію про довкілля (за допомогою сенсорів) і взаємодіють із довкіллям (із «реальним світом»). Вони не залишаються нерухомими, як фабричні автоматизовані системи чи інші роботи, що працюють у дуже структуризованому (алгоритмізованому) середовищі. Аби гуманоїди рухалися у складних середовищах, планування і контроль мусять зосередитися на на самостійному виявленні зіткнень із перешкодами, плануванні шляху обходу перешкод і на виконанні цього плану.

Насамкінець слід зазначити, що роботи-гуманоїди ще не мають деяких особливостей людського тіла: структури зі змінною гнучкістю, які забезпечують безпеку (самого робота — і людини відповідно); надмірності можливих варіантів рухів, тобто більше ступенів свободи і, отже, ширшого діапазону доступних для виконання завдань. Більшість гуманоїдних роботів — не універсальні, а спроектовані під специфічні завдання. Хоча із чисто теоретичної точки зору ці характеристики є бажаними для людиноподібних роботів, на практиці вони принесуть більше складності і породять велику кількість нових проблем планування і контролю.

Сучасні людиноподібні роботи

Aiko

• Aiko -створений канадським робототехніком Чунг Ле робот-гіноїд. Чунг почав розробку Айко влітку 2007 року в своєму підвалі, і через 3 місяці Айко версії 1 була завершена. Проект обійшовся йому в 25 тисяч доларів. Головною метою створення проекту Aiko, як заявляє сам розробник, є допомога і догляд за старими та хворими людьми, а також робота в офісі, догляд за будинком і розвага дітей. Вона вміє розмовляти, читати текст, розпізнавати предмети і кольори, розв’язувати математичні завдання, реагувати на зовнішні подразники . Спочатку Айко не вміла ходити, проте автор заявляє, що практично вирішив це питання. «Шкіра» Айко складається з м'якого силікону. Вона здатна «відчувати біль». В даний момент Айко знає дві мови - японську та англійську. У недалекому майбутньому, як заявляє автор, він навчить її іншим мовам. Проект по створенню Айко версії 2 офіційно розпочався 1 травня 2009 року. Це довгий проект по створенню ще більш досконалої Aiko. Вага нової Aiko становить близько 50 кг, зріст 162 см.

TOPIO 3

• TOPIO ( « TOSY Ping Pong Playing Robot ") - робот- андроїд , розроблений для гри в настільний теніс проти людини. Володіє зовнішністю , що нагадує людську , переміщається на двох ногах. Робот розроблений в 2005 році в'єтнамськоою компанією TOSY , що займається розробками в галузі робототехніки . Перша публічна демонстрація робота пройшла в Токіо на виставці International Robot Exhibition 28 листопада 2007 . Остання версія робота - TOPIO 3.0 має зріст 1 метр 88 сантиметрів і важить близько 120 кг. Всі версії робота використовують самонавчаючу систему штучного інтелекту , що дозволяє роботові покращувати свої навички в процесі гри. Остання модель Topio отримала вбудований акумулятор і можливість стеження за польотом тенісної кульки за допомогою найсучасніших високошвидкісних камер.

ASIMO

• ASIMO (Advanced Step in Innovative Mobility) -андроїд створений корпорацією HONDA, в Центрі Фундаментальних Технічних Досліджень Вако (Японія). Метою розробки була допомога людям з обмеженими можливостями. Перша модель була представлена в 2000. Презентація останньої версії пройшла 16 квітня 2014 в Нью-Йорку. Робот має ріст 130 см , масу 48 кг і може переміщуватися зі швидкістю 9 км/год. Компанія здає таких роботів в оренду - в різних країнах світу трудиться вже близько сорока Asimo різних модифікацій.Asimo може стрибати , а так само знає мову жестів ,може переливати рідину , але також може ходити по сходах вгору і вниз , відкривати пляшки , подавати напої , відповідати на телефонні дзвінки , котити перед собою чотириколісний візок, здатний йти поруч з людиною , тримаючи її за руку, і при необхідності ввічливо потиснути руку. З кожним роком Asimo здобуває нові можливості , що допомагає йому ставати більш досконалим. Ось невеликий перелік :розпізнавання рухомих об'єктів, розпізнавання жестів, оточення , звуків ,впізнавання осіб.В даний період часу компанія Хонда стверджує , що робот готовий виконувати функції секретаря або інформатора в офісі.Вартість виробництва одного андроїда не перевищує $ 1 000 000, а деяких роботів можна взяти в оренду за $ 166 000.

Einstein Robot

• Einstein Robot -робот у вигляді голови Ейнштейна, створений в університеті Каліфорнії в Сан –Дієго, США, в 2009 році.Він став першим роботом, який за допомогою спеціальної програми самостійно навчився посміхатися, хмуритися і виражати інші емоції за допомогою міміки. У "Ейнштейна" є 30 лицьових м'язів, пов'язаних спеціальними струнами з невеликими сервомоторами, які приводять їх в рух. Зараз спеціально підготовлений персонал вручну створює комбінації, в яких повинні працювати мотори, щоб у робота вийшов реалістичний вираз обличчя. Щоб автоматизувати цей процес, вчені звернулися до психології розвитку і машинному навчанню. Психологи, що займаються розвитком дітей, вважають, що діти вчаться контролювати своє тіло за допомогою дослідницьких дій, в тому числі і коли вчаться говорити, хоча спочатку їх рухи виглядають безсистемними. На початку навчального процесу дослідники змусили робота рухати обличчям перед дзеркалом. При цьому робот аналізував зображення свого обличчя за допомогою програми розпізнавання міміки, яка теж була створена в Сан-Дієго. У результаті "Ейнштейн" навчився співвідносити рухи своїх м'язових сервомоторів із заданими програмою виразами обличчя. Потім робот навчився робити гримаси, що не були задані програмою, наприклад, хмурити брови. Зараз вчені працюють над більш тонким налаштуванням програм робота. Вони вважають, що їх робота допоможе не тільки більш точно відтворювати міміку людини, але і краще зрозуміти, як люди вчаться міміці.

EveR-4

• EveR -являє собою серію гіноїдів , розроблених командою вчених Корейського інституту промислових технологій. Проект був відкритий для публіки в Сеулі 4 травня 2003 . Назва EveR походить від поєднання біблійного "Єва" та «р» від «робот».
  • EveR-1, друга в світі жінка-андроїд, може виразити людські емоції і розмовляти на корейському та англійською мовами. EveR – 1 важить 50 кілограмів і має висоту 160 сантиметрів.
  • EveR-2 виглядає як симпатична корейська дівчина і вперше була представлена в жовтні 2006. Штучна дівчина виглядає дуже мило, вміє співати і танцювати. Шкіра робота зроблена з силікону, а 60 рухомих з’єднань на обличчі, шиї та інших частинах тіла дозволяють демонструвати різноманітні емоції. ЇЇ зріст 161 см, а вага 61 кг.
  • EveR-3 бере участь в корейських музичних виступах, носить традиційний корейський костюм, вміє співати і виконувати запрограмовані сцени.
  • Робот EveR-4 , висотою близько 180 см, розроблявся спочатку, що б стояти у приймальні готелю, за інформаційною стійкою аеропорту, залізничного вокзалу та в інших подібних місцях, там, де потрібно говорити з людьми. Реалістична міміка обличчя робота отримана шляхом установки в конструкцію голови більш 30 електродвигунів і приводів.

HRP-4C

• HRP-4C -японський людиноподібний робот, що є втілення середньостатистичної молодої жінки 19-29 років. Створений в Японському національному інституті наук і, перша його презентація відбулась у 2009 році. Робот пересувається за допомогою 30 моторів, розташованих по його тілу, 8 додаткових моторів дозволяють машині імітувати міміку, правда, поки тільки самі основні емоції. Функції робота обмежуються залученням уваги оточуючих, може розпізнавати слова, сказані до неї та інтерпретувати навколишні звуки . Також вона може співати, використовуючи програмний синтезатор вокалу - Vocaloid. Його вартість становить 200 000 доларів США.

ReplieeQ1

• Actroid -це один з видів людиноподібних роботів, розроблений Осакським університетом спільно з відділом аніматроніки компанії Кокоро. Вперше актроїд був представлений на міжнародній виставці роботів у Токіо в 2003 році. В даний час було випущено кілька версій цього робота, більшість з яких по зовнішності нагадують молоду японську дівчину. Внутрішні сенсори дозволяють роботові природно реагувати на зовнішні подразники, завдяки пневматичним приводам, розміщеним у верхній частині тіла в місцях з’єднання . У перших моделей було по 42 таких точки, у новіших їх 47. Досі рухи в нижній частині тіла обмежені. Штучний інтелект допомагає роботу реагувати по-різному на дотики. Актроід може також імітувати людську поведінку з невеликими змінами, рухи голови і очей і імітувати дихання. Завдяки відстеженню точок роботом його зоровою системою, прораховування рухів кінцівок, робот зможе повторити те, що він « вивчив». Шкіра зроблена з силікону і виглядає дуже реалістично. Інтерактивні актроїди можуть розмовляти з людьми на елементарному рівні. Мікрофони в цих актроїдах записують мову людини і потім фільтрують його від фонового шуму, включаючи звуки роботи самого робота. Програмне забезпечення, яке розпізнає мову використовується для перетворення аудіопотоку в слова і пропозиції, які потім обробляються. Відповідає актроїд через зовнішні динаміки.

Ібн Сіна

• Ібн Сіна -людиноподібний робот, створений в 2009 році групою вчених з Об'єднаних Арабських Еміратів, в лабораторії університету міста Аль-Айн. Це перший у світі робот, що говорить арабською мовою. Названий на честь Абу Алі Ібн Сіна, середньовічного вченого, філософа і лікаря з Персії, більш відомого в Європі як Авіценна. Ібн Сіна здатний виконувати функції працівника довідкового бюро у великих торгових центрах. Зокрема, завдяки постійному доступу до інтернету, робот може видати клієнту детальну інформацію про товари, наявні у продажу, включаючи фотографії. Крім того, робот здатний обмінюватися поцілунками і відповідати на поставлені йому запитання і взагалі, підтримувати бесіду. Ще однією особливістю андроїда є наслідування людським емоціям (міміки людини). Ібн Сіна може розпізнавати вираз обличчя мовця і, в свою чергу, надавати своєму обличчю вираз, подібний до людських .Зовнішньою схожістю і одягом робот нагадує свій прототип, Абу Алі Ібн Сіна (Авіценна). Сьогодні андроїд працює в місті Аль-Айн, в однойменному торговому центрі. Незабаром планується почати масове виробництво подібних роботів. Імовірно, вони працюватимуть помічниками в торгових центрах, продавцями, а також стояти на стійках інформації.

Андроїди в науковій фантастиці

Андроїди - це людиноподібні роботи. Часто, для збільшення схожості з людиною в конструкцію андроїдів додають різні органічні елементи (шкіра, тканини, кров і т.д.). В одних науково-фантастичних творах андроїди - електромеханічні роботи, що мають людську зовнішність. В інших творах автори називали андроїдами повністю органічні, але штучні створення. Існувало також і безліч проміжних значень. Також у багатьох науково-фантастичних творах андроїдам стирають пам'ять, внаслідок чого вони живуть, не знаючи про своє істинне походження. У радянській науковій фантастиці часто фігурує слово « кібер » (не плутати з кіборг), приблизно відповідний за змістом слову «андроїд». Найчастіше « кіберами » називаються людиноподібні роботи або синтетичні істоти ( « біокібер »). У деяких авторів слово « кібер » є синонімом слова «робот» . З поняттям андроїда також стикається значення слова кіборг , переводить як кібернетичний організм. Тут робиться смисловий акцент на самому симбіозі біологічних та електронно-механічних систем.

Андроїди в літературі та кіно

Хоча людиноподібні роботи існують, слово « андроїд », так і не вийшло за рамки наукової фантастики, кіно і телебачення та не стало технічним терміном.

• Класичні історії Айзека Азімова головним чином про андроїди, зібрані в знаменитому творі «Я , робот », за мотивами якого знято однойменний фільм. Вони проголошували набір правил етики для андроїдів і роботів - «Три закони робототехніки », що дуже вплинуло на інших авторів і мислителів в їх тлумаченні предмета.

• Персонаж Дейта (Data) з американського телесеріалу « Зоряний шлях: наступне покоління » описаний як андроїд, зовні практично ідентичний людині. У кількох епізодах чітко вказується на його, принаймні, частково органічну будову. Однак, в основному, згадується про його електромеханічному будову.

• Репліканти з фільму « Той, що біжить по лезу » були повністю органічними істотами, створеними за допомогою біоінженерії. Хоча в картині вони і не згадувалися як роботи або андроїди, але за основу сюжету взято роман Філіпа Діка «Чи мріють андроїди про електроовець?» . Також у творчості Філіпа Діка нерідко зустрічається тема штучного людиноподібного життя.

• Відомі персонажі голлівудських блокбастерів «Чужий » (« Alien »), « Чужі » (« Aliens ») і « Чужий 3 » (« Alien 3») Еш і більш досконалий Бішоп - типові андроїди. Герої називають їх «синтетиками», але самі андроїди надають перевагу терміну «штучна людина». З сюжетів фільму явно простежується як органічна, так і електронна будова цих андроїдів. В останньому фільмі «Чужий 4 : Воскресіння » (« Alien : Resurrection » ) персонаж навіть соромиться того, що він андроїд. До андроїдів можна віднести людиноподібних реплікаторів з серіалів « ЗВ- 1 » і «Зоряна брама : Атлантида».

• Одна з головних героїнь серіалу « Андромеда », Роммі, так само є андроїдом. Серії роботів Т- 800, T- 850, Т- 1000, Т-Х з кінофільмів «Термінатор» є андроїдами. Робот Ендрю, персонаж повісті Айзека Азімова « Двохсотрічна людина», а також знятого по ній в 1999 році однойменного фільму, в прагненні стати людиною проводить заміну своїх деталей на біологічні органи, тим самим перетворюючи себе з робота в андроїда .

• У фільмі Стівена Спілберга «Штучний розум»( 2001 ) розробляється людиноподібний робот - дитина запрограмований на почуття любові.

• У радянському фільмі « Його звали Роберт » 1967 головним героєм є андроїд.

• У циклі оповідань Спогади Йона Тихого Станіслава Лема в оповіданні « Пральна трагедія» в сатиричній формі описуються взаємини андроїдів і людей.

• У фільмі «Гостя з майбутнього» одним з героїв є андроїд Вертер. Його примітна риса - наявність романтичних спонукань.

• У фільмі «Острів іржавого генерала » фігурує домашній андроїд Поля, який протиставляється бойовим роботам , створеним в ХХ столітті.

• У фільмі «Черрі-2000 » дружиною головного героя є андроїд Черрі-2000. Після поломки робота головний герой шукає точний дублікат такої ж моделі для заміни.

• У радянському фільмі «Пригоди Електроніка» один з головних героїв Електронік є андроїдом, точною копією радянського школяра Сергія Сироєжкіна, і намагається з його допомогою стати людиною.

• У радянській виставі «З роботами не жартують » в третій новелі показано наскільки суб'єктивний суд, де всі учасники крім підсудного і адвоката є роботами.

• У фільмі «Потік», одним з головних персонажів є андроїд.

• У фільмі «Формула веселки » винахідник створює андроїда - свою копію, щоб той ходив на нудні зібрання.

Джерела

• Статья:Андроид
• Робот
• Робот-гиноид Aiko
• Робот Topio играет в настольный теннис
• Новый Asimo Robot от Honda — самый человечный из всех
• Робот "Эйнштейн" сам научился улыбаться и хмуриться
• EveR
• Робот-модель HRP-4C из Японии
• Андроид