Відмінності між версіями «Короткий посібник користувача АБІС Koha»
Dubyk (обговорення • внесок) |
Dubyk (обговорення • внесок) (→1. Історія) |
||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
За декілька років навколо Koha<ref name="ftn4">[http://koha-community.org koha-community.org] — офіційний веб-сайт АБІС Koha</sup></ref> утворилася спільнота розробників від різноманітних бібліотек з усього світу. В першу чергу реалізовувалися найбільш необхідні для бібліотек функції. При цьому зберігалася масштабованість – АБІС Koha можна використовувати, завдяки спрощеним режимам, як у невеличких шкільних та приватних бібліотеках, так і, завдяки підтримці сучасних стандартів, у великих бібліотеках. | За декілька років навколо Koha<ref name="ftn4">[http://koha-community.org koha-community.org] — офіційний веб-сайт АБІС Koha</sup></ref> утворилася спільнота розробників від різноманітних бібліотек з усього світу. В першу чергу реалізовувалися найбільш необхідні для бібліотек функції. При цьому зберігалася масштабованість – АБІС Koha можна використовувати, завдяки спрощеним режимам, як у невеличких шкільних та приватних бібліотеках, так і, завдяки підтримці сучасних стандартів, у великих бібліотеках. | ||
| + | |||
| + | === Примітки === | ||
| + | |||
| + | <references/> | ||
Версія за 23:40, 17 грудня 2013
1. Історія
На мальовничих островах Нової Зеландії проживають тубільці ма́орі. Роблячи дарунки один одному, вони кажуть koha, що значить на їх мові дарунок, дар або ж внесок. Це слово було вибране для автоматизованої бібліотечної інформаційної системи (АБІС), яку новозеландська компанія Katipo Communications почала створювати у 1999 р. для бібліотечного консорціуму Хороунеуа (Horowhenua Library Trust), що знаходиться на Північному острові Нової Зеландії.[1] До того часу там використовувалася комерційна АБІС, яка працювала через модемне з'єднання, не була сумісною з 2000 роком та виходила з моди. Katipo Communications, невеличка компанія, намагаючись зробити своє рішення життєздатним для бібліотек, вирішила, разом з бібліотечним консорціумом, випустити своє дитинча у світ під відкритою ліцензією GPL[2]. Це також страхувало розробку та дало можливість бібліотекам міняти/вдосконалювати систему за своїми потребами, стаючи таким чином її співвласниками.
Відкритість та функціональність АБІС Koha добре узгоджується з моделлю бібліотечних сервісів бібліотек наступного покоління – Library 2.0.[3]
За декілька років навколо Koha[4] утворилася спільнота розробників від різноманітних бібліотек з усього світу. В першу чергу реалізовувалися найбільш необхідні для бібліотек функції. При цьому зберігалася масштабованість – АБІС Koha можна використовувати, завдяки спрощеним режимам, як у невеличких шкільних та приватних бібліотеках, так і, завдяки підтримці сучасних стандартів, у великих бібліотеках.
Примітки
- ↑ Історія створення АБІС Koha — http://www.koha.org/about-koha/case-studies/hlt.html
- ↑ General Public License - http://www.gnu.org/copyleft/gpl.html
- ↑ Бібліотека 2.0 - http://www.libraryjournal.com/article/CA6365200.html, http://en.wikipedia.org/wiki/Library_2.0</span>
</li>
- ↑ koha-community.org — офіційний веб-сайт АБІС Koha</sup>
</ol>
