Відмінності між версіями «Трубна проводка»
| Рядок 38: | Рядок 38: | ||
Перш ніж приступити до прокладання трубних проводок, необхідно точно визначити місця встановлення щитів, добірних пристроїв, датчиків, приладів та інших приймачів, які будуть з'єднатися між собою трубопроводами. Визначивши напрямок і місця прокладки трубних проводок, приступають до їх розмітки.Уздовж напрямку майбутніх потоків трубних проводок натягують шнур і розмічають точки кріплення майбутнього трубопроводу або блоку труб. Потім встановлюють опорні і несучі конструкції. В особливо сирих приміщеннях конструкції, що несуть трубні проводки, необхідно розбирати для очищення, фарбування або заміни новими. | Перш ніж приступити до прокладання трубних проводок, необхідно точно визначити місця встановлення щитів, добірних пристроїв, датчиків, приладів та інших приймачів, які будуть з'єднатися між собою трубопроводами. Визначивши напрямок і місця прокладки трубних проводок, приступають до їх розмітки.Уздовж напрямку майбутніх потоків трубних проводок натягують шнур і розмічають точки кріплення майбутнього трубопроводу або блоку труб. Потім встановлюють опорні і несучі конструкції. В особливо сирих приміщеннях конструкції, що несуть трубні проводки, необхідно розбирати для очищення, фарбування або заміни новими. | ||
| − | При виконанні монтажу повнозбірних способом трубні проводки збирають на монтажному майданчику з готових | + | При виконанні монтажу повнозбірних способом трубні проводки збирають на монтажному майданчику з готових трубних блоків. Трубні блоки вузли обв'язки піднімають па задану позначку за допомогою лебідки, талі або поліспаста і укладають на несучі конструкції з тимчасовим закріпленням скобами або хомутами.Після цього труби з'єднують за допомогою нормалізованих сполук. Отримані блоки вивіряють по трасі на прямолінійність і потім остаточно кріплять до несучих конструкцій. |
За стельовим перекриттям трубні блоки прокладають на перфорованому П-образному сталевому профілі або куточку, підвішеному до перекриттів або балок. | За стельовим перекриттям трубні блоки прокладають на перфорованому П-образному сталевому профілі або куточку, підвішеному до перекриттів або балок. | ||
Версія за 21:18, 18 квітня 2012
Прокладання трубних проводок систем автоматизації - одна з найбільш трудомістких і відповідальних операцій. Від якості її виконання залежать правильність роботи та надійність експлуатації системи. Проводку виконують згідно ППР і вимогам СМІП. До складу робіт входить: розмітка траси, установка опорних та захисних конструкцій, укладання та з'єднання труб плит блоків, перевірка і випробування, здача монтажу за актом.
Зміст
Трубопроводки та їх групи
Всі трубні проводки установок контролю та автоматизації за своїм призначенням можуть бути розділені на групи:
- Імпульсні трубопроводи;
- Командні трубопроводи;
- Живильні трубопроводи;
- Обігрівальні трубопроводи;
- Викидні або зливні трубопроводи;
- Охолоджуючі трубопроводи;
- Допоміжні трубопроводи.
Імпульсні трубопроводи служать для передачі імпульсу (тиску, розрідження, витрати та ін) від добірного пристрої до чутливого елемента приладу. До числа таких трубопроводів можуть бути віднесені, наприклад, трубопроводи, що підводять імпульси тиску, що відбирається до і після діафрагми до поплавкої камері дифманометра, або імпульси тиску від трубопроводу або апарата до гелікоїдальної пружини манометра типу МГ і т. п. Імпульсні трубопроводи виконують із різних труб, але найчастіше для цієї мети застосовують суцільнонатягнені сталеві труби, водогазопровідні труби, у випадках необхідності - труби зі спеціальних легованих сталей, алюмінієві і неметалеві труби.
Командні трубопроводи служать для передачі командних імпульсів від датчиків до регуляторів або сигналізаторів і від регуляторів до виконавчих механізмів. До числа таких трубопроводів можуть бути віднесені, наприклад, пневматичні трубопроводи з червономідних або інших труб, по яких передається імпульс від показника датчика з пневмопередачою до вторинного реєструючого або регулюючому приладу, або командний імпульс передається від регулятора до виконавчого механізму (регулюючому клапану). Живильні трубопроводи використовують для підведення енергоносія (води, масла, повітря і т. д.), необхідного для живлення приладів і регуляторів допоміжної енергією. До числа таких трубопроводів може бути віднесений, наприклад, колектор стисненого повітря на щиті приладів або маслопровід, підвідне масло до гідравлічних регуляторів від маслонасосної станції. Обігрівні трубопроводи призначені для обігріву імпульсних, командних, що живлять та викидних трубопроводів, а також підведення теплоносія до шаф, будок, щитів, в яких встановлюються місцеві прилади.
Викидні або зливні трубопроводи служать для відводу рідин і газів, що виділяються під час продувки, зливу відстою, періодичної промивки ліній і т. п. Охолоджуючі трубопроводи застосовують для підведення і відведення охолоджуючого середовища до добірних (прийомних) пристроїв або від них.
Допоміжні трубопроводи служать для підведення інертних речовин до імпульсних проведень для запобігання приладів від дії вимірюваних агресивних середовищ, а також для запобігання добірних пристроїв від засмічення.
Вибір труб, з яких виготовляється та чи інша трубна лінія (трубопровід), проводиться проектною організацією в залежності від призначення трубопроводу, параметрів (тиск і температура) та хімічних властивостей речовини, що заповнює трубопровід, умов, в яких він буде знаходитися, а також з економічних міркувань.
Вибір труб є дуже відповідальною справою, що вимагає великого досвіду і знань. Від правильності вибору труб у великій мірі залежить успіх роботи і вартість всієї установки в цілому. Для трубних проводок систем автоматизації найбільш часто використовують такі труби: сталеві водогазопровідні неоцинковані та оцинковані звичайні і легкі, безшовні з вуглецевих і легованих сталей, безшовні з нержавіючих сталей, мідні, алюмінієві і з алюмінієвих сплавів, а також поліетиленові та поліхлорвінілові.
В даний час крім труб широке застосування в системах пневмоавтоматики отримав трубний кабель (пневмокабель), що представляє собою пучок пластмасових труб, покладених концентричними колами, звитих спірально і ув'язнених в загальну оболонку.
Вимоги перед прокладанням трубних проводок
Перш ніж приступити до прокладання трубних проводок, необхідно точно визначити місця встановлення щитів, добірних пристроїв, датчиків, приладів та інших приймачів, які будуть з'єднатися між собою трубопроводами. Визначивши напрямок і місця прокладки трубних проводок, приступають до їх розмітки.Уздовж напрямку майбутніх потоків трубних проводок натягують шнур і розмічають точки кріплення майбутнього трубопроводу або блоку труб. Потім встановлюють опорні і несучі конструкції. В особливо сирих приміщеннях конструкції, що несуть трубні проводки, необхідно розбирати для очищення, фарбування або заміни новими.
При виконанні монтажу повнозбірних способом трубні проводки збирають на монтажному майданчику з готових трубних блоків. Трубні блоки вузли обв'язки піднімають па задану позначку за допомогою лебідки, талі або поліспаста і укладають на несучі конструкції з тимчасовим закріпленням скобами або хомутами.Після цього труби з'єднують за допомогою нормалізованих сполук. Отримані блоки вивіряють по трасі на прямолінійність і потім остаточно кріплять до несучих конструкцій.
За стельовим перекриттям трубні блоки прокладають на перфорованому П-образному сталевому профілі або куточку, підвішеному до перекриттів або балок.
Проведення систем контролю і автоматики монтують з ухилом, що забезпечує стік конденсату і відведення повітря або газу з імпульсних і командних, причому в нижній точці ухилу трубопроводу ставлять відстійну посудину або пристрій для спуску конденсату, а у верхній - газозбірника для скидання повітря або виділяються з рідин газів . Горизонтальні трубні проводки прокладають з наступним ухилом: імпульсні лінії манометрів і тягомеров - 0,02; імпульсні лінії витратомірів і рівнемірів -0,1; командні лінії пневматичних н гідравлічних регуляторів-0,05; зливні лінії-до ОД.
Коливання температури можуть викликати небезпечні для трубних проводок перенапруги за рахунок їх розширення і стиснення. Щоб уникнути цього, передбачають температурні компенсатори у вигляді П-образного вигину труб.
Труби для вакуумних проводок можуть з'єднуватися роз'ємними з'єднаннями: фланцевими з високим класом обробки фланців, з ущільнювальними прокладками і з кульовим ущільненням.Фланці при з'єднанні затягують поступово: при з'єднанні трьома болтами - по черзі, а при з'єднанні чотирма болтами - поперемінно (хрест-навхрест), щоб запобігти перекосам.
В пожежо-і вибухонебезпечних приміщеннях трубні проводки прокладають так, щоб небезпечні суміші не могли проникнути по трубах або уздовж них в інші приміщення.
Пластмасові труби і пневмокабеля з метою захисту від механічних пошкоджень прокладають в захисних пристроях: трубах, рукавах і коробах.
Як уже згадувалося, з'єднання трубних проводок можуть бути роз'ємними і нероз'ємним. Вони повинні забезпечувати: механічну міцність проводок, міцність і герметичність з'єднань.З'єднання, крім того, повинні забезпечувати легкість збирання-розбирання спеціальним інструментом.
З'єднання виконуються тільки на прямолінійних ділянках трубопроводів за допомогою муфт, фланців, з'єднувачів під розвальцювання, з'єднувачів з кульовим ніпиленням та ін.
Монтаж електропроводки в трубах та її застосування
Монтаж трубних проводок повинен забезпечити:
- міцність і щільність труб, їх з'єднань між собою і приєднань до арматури, приладів і засобів автоматизації;
- надійність закріплення труб на опорних конструкціях;
- можливість видалення повітря і газів з трубних проводок, що заповнюються рідинами, і стік вологи з трубних проводок, що заповнюються газами;
- можливість їх продування і промивки.
Електропроводки в трубах (сталевих і пластмасових) виконуються тільки в тих випадках, коли не рекомендується застосування інших способів прокладки. Трубні проводки застосовуються для захисту проводів від механічних пошкоджень, для захисту ізоляції від впливу несприятливих умов навколишнього середовища. Для захисту від механічних пошкоджень трубопровід допускається робити негерметичним, а для захисту проводів від зовнішнього середовища він повинен бути вологозахищений від пилу. Герметичність трубопроводу забезпечується ущільненням місць з'єднання труб між собою, їх приєднання до відгалужувальної коробки різних електроприладах. Щоб уникнути перегріву сталевих і пластмасових трубопроводів їх слід прокладати нижче труб системи опалення. При перетині з ними відстань до труб електропроводки має бути не менше 50 мм, а при паралельному прокладанні - 100 мм. Сталеві труби прокладають так, щоб в них не могла накопичуватися волога. Для стоку вологи, яка може конденсуватися в трубах, на горизонтальних ділянках траси їх прокладають з деяким ухилом у бік коробки. У сталевих і пластмасових трубах можна розміщувати незахищені ізольовані проводи марок АПРТО, ПРТО, АПВ, ПВ і ін. Мінімальний перетин струмопровідних жил ізольованих проводів, що прокладаються в трубах, приймають 1 мм для мідних і 2,0мм для алюмінієвих проводів. Монтаж в трубах слід вести так, щоб при необхідності проводу можна було витягти і замінити іншими. Тому якщо на трасі прокладки трубопроводу є 2 кута вигину, то відстань між коробками не повинно перевищувати 5 м, а на прямих ділянках - 10 м. З'єднання або відгалуження проводів в трубах виконувати заборонено, їх роблять тільки в коробках. Монтаж електропроводки в сталевих трубах, може проводитись при відкритій, прихованій та зовнішній прокладці. Сталеві труби застосовуються, коли не допускається прокладка проводів без труб і не можна використовувати неметалеві труби. Перед монтажем труби повинні бути очищені від іржі, бруду і задирок. Для захисту від корозії оболонки проводів та кабелів, труби, що прокладаються відкрито, фарбують ззовні (бажано і всередині) або використовують оцинковані труби. При прокладці в бетоні (прихована прокладка) зовні труби не фарбують для кращого зчеплення їхньої поверхні з розчином.
Рекомендації прокладання
Зминання (Гофрування) труб при згинанні на кутах не допускається. Не рекомендується згинати трубу на кут менше 90 °, так як при складній конфігурації трубопроводу і великий його протяжності протягнути проводку буде важко. З цієї причини радіуси вигину труб обмежуються: при прокладанні труб приховано радіус вигину повинен бути не менше 6 зовнішніх діаметрів; при одному вигині або відкритої прокладки - не менше 4 зовнішніх діаметрів; при прокладці труби в бетоні - не менше 10 зовнішніх діаметрів. При відкритій прокладці відстань між точками кріплення сталевих труб на горизонтальних і вертикальних ділянках залежить від діаметру прокладання труб. Труби діаметром 15-32 мм кріплять через 2,5-3,0 м, на вигинах - на відстані 150-200 мм від кута повороту. При відкритій прокладці, труби кріплять до опорних конструкцій скобами, накладками і хомутами з смугової сталі. У сирих, особливо сирих, пожежонебезпечних приміщеннях, зовнішньої установки і на горищах при відкритій і прихованій прокладці з'єднання сталевих труб необхідно ущільнювати. При прихованій прокладці сталевих труб в сухих і вологих приміщеннях, в стінах, перекриттях і підлогах потрібно також ущільнити місця з'єднання і місця введення труб у коробки. Пластмасові труби володіють достатньою механічною міцністю, гладкою поверхнею. При їх використанні зменшується ймовірність замикання проводів на землю, скорочуються витрати праці при монтажі (виключаються такі операції, як нарізування різьблення, забарвлення і т. д.) Відстань між паралельно прокладиними трубами має бути не менше 65 мм при діаметрі до 25 мм. Скоби кріплять шурупами або з застосуванням капронових дюбелів.
