Відмінності між версіями «Ядерне згладжуваня»

(Функція ядра)
(Приклад функції ядра)
 
(Не показані 4 проміжні версії цього користувача)
Рядок 25: Рядок 25:
  
 
=== Функція ядра ===
 
=== Функція ядра ===
Функція <math>\hat{f}_{h_m}(x)</math> являєтся ''ядерною оцінкою щільності Розенблата — Парзена'' (Rosenblatt, 1956; Parzen, 1962) для (маргинальної) щільності зміної <math>x</math>. Даний вид ядерних вагів <math>W_{mi}(x)</math> був запропонований в работах (Nadaraya, 1964) і (Watson, 1964). Як наслідок, оцінка очікуваної величини відновлюваної залежності <math>e(y\|x) </math>: ::<math>\hat{m}_h(x)=\frac{\frac1m\textstyle\sum\limits_{i=1}^m K_{h_m}(x-x_i) Y_i}{\frac1m\textstyle\sum\limits_{i=1}^m K_{h_m}(x-x_i)}</math> часто називають оцінкою ''''Надарая—Ватсона''''. Ширіна вікна визначає, наскільки швидко убувають ваги <math>w_{mi}(x) </math> у міру видалення об'єктів <math>x_i</math> від <math>x</math>.
+
Функція <math>\hat{f}_{h_m}(x)</math> являєтся ''ядерною оцінкою щільності Розенблата — Парзена'' (Rosenblatt, 1956; Parzen, 1962) для (маргинальної) щільності зміної <math>x</math>. Даний вид ядерних вагів <math>W_{mi}(x)</math> був запропонований в работах (Nadaraya, 1964) і (Watson, 1964). Як наслідок, оцінка очікуваної величини відновлюваної залежності <math>e(y\|x) </math>: ::<math>\hat{m}_h(x)=\frac{\frac1m\textstyle\sum\limits_{i=1}^m K_{h_m}(x-x_i) Y_i}{\frac1m\textstyle\sum\limits_{i=1}^m K_{h_m}(x-x_i)}</math>
 +
часто називають оцінкою ''Надарая—Ватсона''.
 +
Ширіна вікна визначає, наскільки швидко убувають ваги <math>w_{mi}(x) </math> у міру видалення об'єктів <math>x_i</math> від <math>x</math>.
  
 
Характер убування визначається виглядом ядра <math>k</math>.  
 
Характер убування визначається виглядом ядра <math>k</math>.  
Нормалізація вагів <math>\hat{f}_{h_m}(x)</math> гарантує, що сума вагів дорівнює одиниці.  
+
Нормалізація вагів <math>\hat{f}_{h_m}(x)</math> гарантує, що сума вагів дорівнює одиниці.
''''''Примітка''''''. При ряду умов має місце збіжність по вірогідності даної оцінки до <math>e(y|x) </math>.
+
 +
'''Примітка'''. При ряду умов має місце збіжність по вірогідності даної оцінки до <math>e(y|x) </math>.
  
 
=== Приклад функції ядра ===
 
=== Приклад функції ядра ===
 
[[Файл:CoreFunc.png|thumb|right|400px|Приклади різних функцій ядра.]]
 
[[Файл:CoreFunc.png|thumb|right|400px|Приклади різних функцій ядра.]]
  
На практике используется несколько видов ядерных функций.
+
На практиці використовується декілька видів ядерних функцій.
 
Чаще всего используется квартическая ядерная функция
 
Чаще всего используется квартическая ядерная функция
 
::<math>K(u)=(15/16)(1-u^2)^2I(\| u \| \le 1)</math>.
 
::<math>K(u)=(15/16)(1-u^2)^2I(\| u \| \le 1)</math>.
Также используется ядро Епанечникова, обладающее некоторыми свойствами оптимальности [Хардле В п4.5]; это функция
+
Також викоритовуєтьсятся ядро Епанечникова, яке володіє деякими властивостями оптимальності [Хардле В п 4.5]; це функція
 
параболического типа (Epanechnikov, 1969; Bartlett, 1963):
 
параболического типа (Epanechnikov, 1969; Bartlett, 1963):
 
::<math>K(u)=0.75(1-u^2)I(\| u \| \le 1)</math>.
 
::<math>K(u)=0.75(1-u^2)I(\| u \| \le 1)</math>.
  
Другими примерами являются ядро Гаусса,
+
Іншим прикладом є ядро Гаусса,
 
::<math>K(u)=(2\pi)^{-1/2} \exp(-u^2/2)</math>,
 
::<math>K(u)=(2\pi)^{-1/2} \exp(-u^2/2)</math>,
треугольное ядро
+
трикутне ядро
 
::<math>K(u)=(1-\|u\|)I(\| u \| \le 1)</math>,
 
::<math>K(u)=(1-\|u\|)I(\| u \| \le 1)</math>,
и прямоугольное ядро
+
і прямокутне ядро
 
::<math>K(u)=(1/2)I(\| u \| \le 1)</math>.
 
::<math>K(u)=(1/2)I(\| u \| \le 1)</math>.
  
'''Замечание'''. Точность восстанавливаемой зависимости мало зависит от выбора ядра.
+
'''Примітка'''. Точність відновленоії залежності мало залежить від вибору ядра.  
Ядро определяет степень гладкости функции <math>a(x)</math>.
+
Ядро визначає міру гладкості функції <math>a(x)</math>.
  
 
=== Залежність від ширини вікна ===
 
=== Залежність від ширини вікна ===
Выбор окна решающим образом влияет на точность восстанавливаемой зависимости.
+
Вибір вікна вирішальним чином впливає на точність відновлюваної залежності. При занадто малих значеннях <math>h</math> крива <math>a(x) </math> прагне пройти через кожну точку вибірки, гостро реагуючи на шуми і зазнаючи різкі скачки, оскільки в цьому випадку оцінка опирається лише на невелике число спостережень з вузької окружності точки <math>x</math>. Навпаки, якщо ширина вікна велика, функція надмірно згладжується і в межі при <math> h \rightarrow \infty</math> вироджується в константу -- усереднене значення величин <math> y_i</math>. В цьому випадку згладжена функція не дає можливості визначити характерні особливості шуканої залежності <math> y^*(x) </math>.
При чересчур малых значениях <math>h</math> кривая <math>a(x)</math> стремится пройти через каждую точку выборки, остро реагируя на шумы и претерпевая резкие
 
скачки, поскольку в этом случае оценка опирается только на небольшое число наблюдений из узкой окрестности точки <math>x</math>.
 
Наоборот, если ширина окна велика, функция чрезмерно сглаживается и в пределе при <math> h \rightarrow \infty</math> вырождается в константу -- усреднённое
 
значение величин <math> y_i</math>. В этом случае сглаженная функция не даёт возможности определить характерные особенности искомой зависимости <math> y^*(x)</math>.
 
  
 
==Література==
 
==Література==

Поточна версія на 20:31, 13 березня 2012

Blue check.png Дана стаття являється неперевіреним навчальним завданням.
Студент: Шостак В.М.
Викладач: Назаревич О. Б.
Термін до: 18 березня 2012

До вказаного терміну стаття не повинна редагуватися іншими учасниками проекту. Після завершення терміну виконання будь-який учасник може вільно редагувати дану статтю і витерти дане попередження, що вводиться за допомогою шаблону.


{{{img}}}
Імя Володимир
Прізвище Шостак
По-батькові Михайлович
Факультет ФІС
Група СН-51
Залікова книжка СН-11-222


Ядерне згладжуваня - один із найпростіших видів непараметричної регресії.

Постановка задачі

Вирішується завдання відновлення регресії. Заданий простір об'єктів x і безліч можливих відповідей y=r. Існує невідома цільова залежність y^*: X \rightarrow Y, значення якої відомі лише на об'єктах навчальної вибірки X^m={(x_i, y_i)}_{i=1}^m. Потрібно побудувати алгоритм a: X \rightarrow Y, що апроксимує цільову залежність y^*.

Принцип

Принцип, використання ідейно простого підхіду до уявлення послідовності вагів \{ W_{mi}(x)\}_{i=1}^m полягає в описі форми вагової функції w_{mi}(x) за допомогою функції щільності із скалярним параметром, який регулює розмір і форму вагів біля х. Цю функцію форми прийнято називати 'ядром' k. Отримані таким чином ваги далі використовуються для представлення величини a(x) у вигляді зваженої суми значень y_i навчаючої вибірки.

Опис методу

Визначення ядра

Ядро — це неперермвна обмеженна симетрична речовина функція K з одиничним інтегралом

\int K(u)du=1

Послідовність ваги

Послідовність ваги для ядерних оцінок (для одновимірного x) знаходиться як ::W_{mi}(x)=\frac{K_{h_m}(x-X_i)}{\hat{f}_{h_m}(x)}, де

\hat{f}_{h_m}(x)=\frac1m \sum_{i=1}^m K_{h_m}(x-X_i),

a

K_{h_m}(u)=\frac{1}{h_m} K\(\frac{u}{h_m}\)

уявимо собі ядро з параметром h_m. Також цей параметр прийнято називати шириной вікна. Підкреслемо залежність h\ =\ h_m від об'єму вибірки m, умова скороченого значення послідовністі ваги W_{mi}(x).

Функція ядра

Функція \hat{f}_{h_m}(x) являєтся ядерною оцінкою щільності Розенблата — Парзена (Rosenblatt, 1956; Parzen, 1962) для (маргинальної) щільності зміної x. Даний вид ядерних вагів W_{mi}(x) був запропонований в работах (Nadaraya, 1964) і (Watson, 1964). Як наслідок, оцінка очікуваної величини відновлюваної залежності e(y\|x): ::\hat{m}_h(x)=\frac{\frac1m\textstyle\sum\limits_{i=1}^m K_{h_m}(x-x_i) Y_i}{\frac1m\textstyle\sum\limits_{i=1}^m K_{h_m}(x-x_i)} часто називають оцінкою Надарая—Ватсона. Ширіна вікна визначає, наскільки швидко убувають ваги w_{mi}(x) у міру видалення об'єктів x_i від x.

Характер убування визначається виглядом ядра k. Нормалізація вагів \hat{f}_{h_m}(x) гарантує, що сума вагів дорівнює одиниці.

Примітка. При ряду умов має місце збіжність по вірогідності даної оцінки до e(y|x).

Приклад функції ядра

Приклади різних функцій ядра.

На практиці використовується декілька видів ядерних функцій. Чаще всего используется квартическая ядерная функция

K(u)=(15/16)(1-u^2)^2I(\| u \| \le 1).

Також викоритовуєтьсятся ядро Епанечникова, яке володіє деякими властивостями оптимальності [Хардле В п 4.5]; це функція параболического типа (Epanechnikov, 1969; Bartlett, 1963):

K(u)=0.75(1-u^2)I(\| u \| \le 1).

Іншим прикладом є ядро Гаусса,

K(u)=(2\pi)^{-1/2} \exp(-u^2/2),

трикутне ядро

K(u)=(1-\|u\|)I(\| u \| \le 1),

і прямокутне ядро

K(u)=(1/2)I(\| u \| \le 1).

Примітка. Точність відновленоії залежності мало залежить від вибору ядра. Ядро визначає міру гладкості функції a(x).

Залежність від ширини вікна

Вибір вікна вирішальним чином впливає на точність відновлюваної залежності. При занадто малих значеннях h крива a(x) прагне пройти через кожну точку вибірки, гостро реагуючи на шуми і зазнаючи різкі скачки, оскільки в цьому випадку оцінка опирається лише на невелике число спостережень з вузької окружності точки x. Навпаки, якщо ширина вікна велика, функція надмірно згладжується і в межі при h \rightarrow \infty вироджується в константу -- усереднене значення величин y_i. В цьому випадку згладжена функція не дає можливості визначити характерні особливості шуканої залежності y^*(x).

Література

  1. Хардле В.Прикладна непараметрична регресія-1989р.
  2. Воронцов К.В.Лекції по алгоритмам відновлення регресії - 2007.
  3. Лагутин М.Б.Прикладна математична статистика.- 2009

Див. також

посилання

Непараметрична регресія