Адаптивні системи

Адаптивна САК - система, яка здатна в процесі виконання основного завдання керування за рахунок змінювання параметрів і структури регулятора поповнювати нестачу інформації про об'єкт керування і, діючи на його зовнішні збурення, поліпшувати якість свого функціонування.

Функціональна адаптивна система керування

В таких системах використовуються прямі алгоритми адаптивного керування. Пристрій, що реалізує алгоритм адаптації, називається адаптером. Особливість структури адаптивних систем полягає в тому, що порівняно зі звичайними неадаптивними системами, вони мають додатковий контур - контур адаптації(самонастроювання), призначений для переробки інформації про умови, що змінюються, і наступної дії на регулятор основного контуру керування.

Контур, що складається з керуючого пристрою і об'єкта керування, є основним контуром системи і становить звичайну неадаптивну САК. Адаптер у загальному випадку одержує інформацію про вхідну дію q, збурення f, вихідну величину х і діє на керуючий пристрій основного контуру. Отже, адаптивна САК, крім основного контуру, має контур адаптаці. Для цього контуру об'єктом керування є вся основна САК

Класи адаптивних систем

Адаптивні системи звичайно поділяються на два класи:

• параметричні
• непараметричні

У параметричних системах структура керуючого пристрою залишається незмінною, а адаптація здійснюється за рахунок змінювання(підстроювання)значень параметрів для наближення їх до оптимальної настройки. Такі системи називаються також самонастроюваними.

У непараметричних системах адаптація здійснюється за рахунок змінювання структури(алгоритму функціонування)керуючого пристрою. Такі системи називаються також самоорганізуючими.

Адаптивні системи з еталонною моделлю

В адаптивних системах з еталонною моделлю бажаний рух об'єкта задається моделлю, що є зразком або еталоном для об'єкта і тому називається еталонною моделлю. Модель становить стаціонарну динамічну ланку з відомими параметрами, на вхід якої подають такі самі дії. що й на вхід об'єкта керування.