Метод крутого сходження

Дана стаття являється неперевіреним навчальним завданням. Студент: Храплива У.В. Викладач: Назаревич О. Б. Термін до: 20 березня 2012 До вказаного терміну стаття не повинна редагуватися іншими учасниками проекту. Після завершення терміну виконання будь-який учасник може вільно редагувати дану статтю і витерти дане попередження, що вводиться за допомогою шаблону.

Метод крутого сходження (метод Бокса - Уїлсона)

Метод крутого сходження, або метод Бокса - Уїлсона, поєднує істотні елементи методу Гаусса - Зейделя і градієнтного методу з методами ПФЕ або ДФЕ. Так, при використанні алгоритму крутого сходження кроковий рух з точки здійснюється в напрямі найшвидшого зростання рівня виходу, тобто по, проте, на відміну від градієнтного методу, коректування напряму здійснюється не після кожного наступного кроку, а після досягнення в деякій точці на даному напрямі часткового екстремуму цільової функції (рис. 1), аналогічно методу Гаусса - Зейделя. Важливою особливістю методу Бокса - Уїлсона є також регулярне проведення статичного аналізу проміжних результатів на шляху до оптимуму. Порядок виконання операцій при пошуку екстремуму за методом крутого сходження такий: 1) проводиться повний або дробовий факторний експеримент з центором у вихідній точці для визначення. Результати експерименту піддаються статистичному аналізу, який включає: а) перевірку відтворюваності експерименту; б) перевірку значщості оцінок коефіцієнтів лінійної моделі об'єкта;

Прізвище	Храплива
Ім'я	Уляна
По батькові	Вікторівна
Факультет	ФІС
Група	СНм-51
Залікова книжка	СНм-11-253