https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%A2%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80 2026-05-07T19:13:58Z Історія редагувань цієї сторінки в вікі MediaWiki 1.30.0 https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80&diff=18237&oldid=prev 2012-12-19T19:31:01Z

<p>‎<span dir="auto"><span class="autocomment">Див. також</span></span></p> <table class="diff diff-contentalign-left" data-mw="interface"> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr style="vertical-align: top;" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 19:31, 19 грудня 2012</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l76" >Рядок 76:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 76:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Див. також ==</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Див. також ==</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>* [[Витратомір]]</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>* [[Витратомір]]</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&#160;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">* [[Витратомір постійного перепаду тиску]]</ins></div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>* [[Витратомір змінного перепаду тиску]]</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>* [[Витратомір змінного перепаду тиску]]</div></td></tr> </table>

Stefankiv https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80&diff=18236&oldid=prev 2012-12-19T19:30:25Z

<p>‎<span dir="auto"><span class="autocomment">Камерний витратомір</span></span></p> <table class="diff diff-contentalign-left" data-mw="interface"> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr style="vertical-align: top;" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 19:30, 19 грудня 2012</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l73" >Рядок 73:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 73:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Дані прилади можуть забезпечити більшу точність і більший діапазон вимірювання в порівнянні з турбінними і кульковими лічильниками кількості речовини. Так похибка у деяких з них складає всього ± (0,2-0,5)%. Важливою перевагою камерних лічильників є їх придатність для вимірювання кількості рідини практично будь-якої в'язкості, в тому числі і дуже великий. Але вони мають істотний недолік - чутливість до забруднень і механічних домішок. У переважній більшості камерні прилади застосовуються тільки для вимірювання кількості, а не витрати, так як вони виготовляються без тахометричних перетворювачів.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Дані прилади можуть забезпечити більшу точність і більший діапазон вимірювання в порівнянні з турбінними і кульковими лічильниками кількості речовини. Так похибка у деяких з них складає всього ± (0,2-0,5)%. Важливою перевагою камерних лічильників є їх придатність для вимірювання кількості рідини практично будь-якої в'язкості, в тому числі і дуже великий. Але вони мають істотний недолік - чутливість до забруднень і механічних домішок. У переважній більшості камерні прилади застосовуються тільки для вимірювання кількості, а не витрати, так як вони виготовляються без тахометричних перетворювачів.</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><del style="font-weight: bold; text-decoration: none;"></del></div></td><td colspan="2">&#160;</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Див. також ==</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Див. також ==</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>* [[Витратомір]]</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>* [[Витратомір]]</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>* [[Витратомір змінного перепаду тиску]]</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>* [[Витратомір змінного перепаду тиску]]</div></td></tr> </table>

Stefankiv https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80&diff=18235&oldid=prev 2012-12-19T19:30:12Z

<p>‎<span dir="auto"><span class="autocomment">Див. також</span></span></p> <table class="diff diff-contentalign-left" data-mw="interface"> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr style="vertical-align: top;" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 19:30, 19 грудня 2012</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l76" >Рядок 76:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 76:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Див. також ==</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Див. також ==</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><del class="diffchange diffchange-inline">1</del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">* [[Витратомір]]</ins></div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><del class="diffchange diffchange-inline">2</del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">* [[Витратомір змінного перепаду тиску]]</ins></div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><del class="diffchange diffchange-inline">3</del></div></td><td colspan="2">&#160;</td></tr> </table>

Stefankiv https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80&diff=18234&oldid=prev 2012-12-19T19:29:50Z

<p>‎<span dir="auto"><span class="autocomment">Камерний витратомір</span></span></p> <table class="diff diff-contentalign-left" data-mw="interface"> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr style="vertical-align: top;" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 19:29, 19 грудня 2012</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l73" >Рядок 73:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 73:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Дані прилади можуть забезпечити більшу точність і більший діапазон вимірювання в порівнянні з турбінними і кульковими лічильниками кількості речовини. Так похибка у деяких з них складає всього ± (0,2-0,5)%. Важливою перевагою камерних лічильників є їх придатність для вимірювання кількості рідини практично будь-якої в'язкості, в тому числі і дуже великий. Але вони мають істотний недолік - чутливість до забруднень і механічних домішок. У переважній більшості камерні прилади застосовуються тільки для вимірювання кількості, а не витрати, так як вони виготовляються без тахометричних перетворювачів.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Дані прилади можуть забезпечити більшу точність і більший діапазон вимірювання в порівнянні з турбінними і кульковими лічильниками кількості речовини. Так похибка у деяких з них складає всього ± (0,2-0,5)%. Важливою перевагою камерних лічильників є їх придатність для вимірювання кількості рідини практично будь-якої в'язкості, в тому числі і дуже великий. Але вони мають істотний недолік - чутливість до забруднень і механічних домішок. У переважній більшості камерні прилади застосовуються тільки для вимірювання кількості, а не витрати, так як вони виготовляються без тахометричних перетворювачів.</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&#160;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;"></ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&#160;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;"></ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&#160;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">== Див. також ==</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&#160;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">1</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&#160;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">2</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&#160;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">3</ins></div></td></tr> </table>

Stefankiv https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80&diff=18233&oldid=prev 2012-12-19T19:26:19Z

<p></p> <table class="diff diff-contentalign-left" data-mw="interface"> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr style="vertical-align: top;" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 19:26, 19 грудня 2012</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l2" >Рядок 2:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 2:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>'''Тахометричний витратомір''' – витратомір, який має рухомий (зазвичай обертовий елемент), швидкість руху якого пропорційна об'ємній витраті. &#160;</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>'''Тахометричний витратомір''' – витратомір, який має рухомий (зазвичай обертовий елемент), швидкість руху якого пропорційна об'ємній витраті. &#160;</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Принцип дії тахометричного витратоміра заснований на вимірюванні швидкості обертання або підрахунку обертів крильчатки <del class="diffchange diffchange-inline">або </del>турбіни, які поміщені в потік. Різниця між крильчаткою і турбіною полягає в тому, що вісь обертання крильчатки розташована перпендикулярно, а турбіни – паралельно напрямку руху потоку. Всі тахометричні витратоміри є енергонезалежними.</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Принцип дії тахометричного витратоміра заснований на вимірюванні швидкості обертання або підрахунку обертів крильчатки <ins class="diffchange diffchange-inline">чи </ins>турбіни, які поміщені в потік. Різниця між крильчаткою і турбіною полягає в тому, що вісь обертання крильчатки розташована перпендикулярно, а турбіни – паралельно напрямку руху потоку. Всі тахометричні витратоміри є енергонезалежними.</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Класифікація ==</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Класифікація ==</div></td></tr> </table>

Stefankiv https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80&diff=18232&oldid=prev 2012-12-19T19:25:09Z

<p>‎<span dir="auto"><span class="autocomment">Кульковий витратомір</span></span></p> <table class="diff diff-contentalign-left" data-mw="interface"> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr style="vertical-align: top;" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 19:25, 19 грудня 2012</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l41" >Рядок 41:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 41:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>У корпусі кулькового перетворювача витрати розташовується нерухомий вузол, що містить ступицю і два направляючих апарата з обмежувальними кільцями. Між останніми в канавці знаходиться феромагнітна кулька. Із зовнішнього боку корпуса є місце для кріплення на гвинтах тахометричного індукційного перетворювача, що складається з котушки і магнітного осердя. Потік рідини, проходячи закручує апарат зі змінним по довжині гвинтовим кроком, набуває обертального руху і забезпечує обертання кулі. Вихідний гвинтовий шнек виконаний аналогічно до вхідного, що забезпечує реверсивність роботи витратоміру.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>У корпусі кулькового перетворювача витрати розташовується нерухомий вузол, що містить ступицю і два направляючих апарата з обмежувальними кільцями. Між останніми в канавці знаходиться феромагнітна кулька. Із зовнішнього боку корпуса є місце для кріплення на гвинтах тахометричного індукційного перетворювача, що складається з котушки і магнітного осердя. Потік рідини, проходячи закручує апарат зі змінним по довжині гвинтовим кроком, набуває обертального руху і забезпечує обертання кулі. Вихідний гвинтовий шнек виконаний аналогічно до вхідного, що забезпечує реверсивність роботи витратоміру.</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Кульковий витратомір призначений для вимірювання витрати в межах 2 ÷ 8 <del class="diffchange diffchange-inline">м3 </del>/ год при тиску 5 МПа і температурі 20 ÷ 200 °С. Похибка даних приладів лежить в межах ± (1,5-2)%. В процесі експлуатації кулькових витратомірів відбувається поступовий знос доріжок кочення і кулі. При зносі кулі так само, як і при зносі доріжки кочення, у приладу з'являється негативна похибка, тобто його свідчення стають заниженими. Із збільшенням в'язкості рідини зменшується область виміру, в межах якої зберігається сталість градуювання кулькового перетворювача витрати.</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Кульковий витратомір призначений для вимірювання витрати в межах 2 ÷ 8 <ins class="diffchange diffchange-inline">м&amp;sup3; </ins>/ год при тиску 5 МПа і температурі 20 ÷ 200 °С. Похибка даних приладів лежить в межах ± (1,5-2)%. В процесі експлуатації кулькових витратомірів відбувається поступовий знос доріжок кочення і кулі. При зносі кулі так само, як і при зносі доріжки кочення, у приладу з'являється негативна похибка, тобто його свідчення стають заниженими. Із збільшенням в'язкості рідини зменшується область виміру, в межах якої зберігається сталість градуювання кулькового перетворювача витрати.</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Головною перевагою даних перетворювачів є можливість їх роботи в забруднених середовищах, а також простота конструкції.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Головною перевагою даних перетворювачів є можливість їх роботи в забруднених середовищах, а також простота конструкції.</div></td></tr> </table>

Stefankiv https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80&diff=18231&oldid=prev 2012-12-19T19:23:46Z

<p>‎<span dir="auto"><span class="autocomment">Кульковий витратомір</span></span></p> <table class="diff diff-contentalign-left" data-mw="interface"> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr style="vertical-align: top;" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 19:23, 19 грудня 2012</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l41" >Рядок 41:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 41:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>У корпусі кулькового перетворювача витрати розташовується нерухомий вузол, що містить ступицю і два направляючих апарата з обмежувальними кільцями. Між останніми в канавці знаходиться феромагнітна кулька. Із зовнішнього боку корпуса є місце для кріплення на гвинтах тахометричного індукційного перетворювача, що складається з котушки і магнітного осердя. Потік рідини, проходячи закручує апарат зі змінним по довжині гвинтовим кроком, набуває обертального руху і забезпечує обертання кулі. Вихідний гвинтовий шнек виконаний аналогічно до вхідного, що забезпечує реверсивність роботи витратоміру.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>У корпусі кулькового перетворювача витрати розташовується нерухомий вузол, що містить ступицю і два направляючих апарата з обмежувальними кільцями. Між останніми в канавці знаходиться феромагнітна кулька. Із зовнішнього боку корпуса є місце для кріплення на гвинтах тахометричного індукційного перетворювача, що складається з котушки і магнітного осердя. Потік рідини, проходячи закручує апарат зі змінним по довжині гвинтовим кроком, набуває обертального руху і забезпечує обертання кулі. Вихідний гвинтовий шнек виконаний аналогічно до вхідного, що забезпечує реверсивність роботи витратоміру.</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Кульковий витратомір призначений для вимірювання витрати в межах 2 ÷ 8 <del class="diffchange diffchange-inline">&lt;math&gt;\frac{м^3}{</del>год<del class="diffchange diffchange-inline">}&lt;/math&gt; </del>при тиску 5 МПа і температурі 20 ÷ 200 <del class="diffchange diffchange-inline">^oC</del>. Похибка даних приладів лежить в межах ± (1,5-2)%. В процесі експлуатації кулькових витратомірів відбувається поступовий знос доріжок кочення і кулі. При зносі кулі так само, як і при зносі доріжки кочення, у приладу з'являється негативна похибка, тобто його свідчення стають заниженими. Із збільшенням в'язкості рідини зменшується область виміру, в межах якої зберігається сталість градуювання кулькового перетворювача витрати.</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Кульковий витратомір призначений для вимірювання витрати в межах 2 ÷ 8 <ins class="diffchange diffchange-inline">м3 / </ins>год при тиску 5 МПа і температурі 20 ÷ 200 <ins class="diffchange diffchange-inline">°С</ins>. Похибка даних приладів лежить в межах ± (1,5-2)%. В процесі експлуатації кулькових витратомірів відбувається поступовий знос доріжок кочення і кулі. При зносі кулі так само, як і при зносі доріжки кочення, у приладу з'являється негативна похибка, тобто його свідчення стають заниженими. Із збільшенням в'язкості рідини зменшується область виміру, в межах якої зберігається сталість градуювання кулькового перетворювача витрати.</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Головною перевагою даних перетворювачів є можливість їх роботи в забруднених середовищах, а також простота конструкції.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Головною перевагою даних перетворювачів є можливість їх роботи в забруднених середовищах, а також простота конструкції.</div></td></tr> </table>

Stefankiv https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80&diff=18230&oldid=prev 2012-12-19T19:22:21Z

<p>‎<span dir="auto"><span class="autocomment">Кульковий витратомір</span></span></p> <table class="diff diff-contentalign-left" data-mw="interface"> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr style="vertical-align: top;" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 19:22, 19 грудня 2012</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l41" >Рядок 41:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 41:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>У корпусі кулькового перетворювача витрати розташовується нерухомий вузол, що містить ступицю і два направляючих апарата з обмежувальними кільцями. Між останніми в канавці знаходиться феромагнітна кулька. Із зовнішнього боку корпуса є місце для кріплення на гвинтах тахометричного індукційного перетворювача, що складається з котушки і магнітного осердя. Потік рідини, проходячи закручує апарат зі змінним по довжині гвинтовим кроком, набуває обертального руху і забезпечує обертання кулі. Вихідний гвинтовий шнек виконаний аналогічно до вхідного, що забезпечує реверсивність роботи витратоміру.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>У корпусі кулькового перетворювача витрати розташовується нерухомий вузол, що містить ступицю і два направляючих апарата з обмежувальними кільцями. Між останніми в канавці знаходиться феромагнітна кулька. Із зовнішнього боку корпуса є місце для кріплення на гвинтах тахометричного індукційного перетворювача, що складається з котушки і магнітного осердя. Потік рідини, проходячи закручує апарат зі змінним по довжині гвинтовим кроком, набуває обертального руху і забезпечує обертання кулі. Вихідний гвинтовий шнек виконаний аналогічно до вхідного, що забезпечує реверсивність роботи витратоміру.</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Кульковий витратомір призначений для вимірювання витрати в межах 2 ÷ 8 &lt;math&gt;\м^3&lt;/math&gt; <del class="diffchange diffchange-inline">/ год </del>при тиску 5 МПа і температурі 20 ÷ 200 ^oC. Похибка даних приладів лежить в межах ± (1,5-2)%. В процесі експлуатації кулькових витратомірів відбувається поступовий знос доріжок кочення і кулі. При зносі кулі так само, як і при зносі доріжки кочення, у приладу з'являється негативна похибка, тобто його свідчення стають заниженими. Із збільшенням в'язкості рідини зменшується область виміру, в межах якої зберігається сталість градуювання кулькового перетворювача витрати.</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Кульковий витратомір призначений для вимірювання витрати в межах 2 ÷ 8 &lt;math&gt;\<ins class="diffchange diffchange-inline">frac{</ins>м^3<ins class="diffchange diffchange-inline">}{год}</ins>&lt;/math&gt; при тиску 5 МПа і температурі 20 ÷ 200 ^oC. Похибка даних приладів лежить в межах ± (1,5-2)%. В процесі експлуатації кулькових витратомірів відбувається поступовий знос доріжок кочення і кулі. При зносі кулі так само, як і при зносі доріжки кочення, у приладу з'являється негативна похибка, тобто його свідчення стають заниженими. Із збільшенням в'язкості рідини зменшується область виміру, в межах якої зберігається сталість градуювання кулькового перетворювача витрати.</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Головною перевагою даних перетворювачів є можливість їх роботи в забруднених середовищах, а також простота конструкції.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Головною перевагою даних перетворювачів є можливість їх роботи в забруднених середовищах, а також простота конструкції.</div></td></tr> </table>

Stefankiv https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80&diff=18229&oldid=prev 2012-12-19T19:21:24Z

<p>‎<span dir="auto"><span class="autocomment">Кульковий витратомір</span></span></p> <table class="diff diff-contentalign-left" data-mw="interface"> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr style="vertical-align: top;" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 19:21, 19 грудня 2012</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l41" >Рядок 41:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 41:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>У корпусі кулькового перетворювача витрати розташовується нерухомий вузол, що містить ступицю і два направляючих апарата з обмежувальними кільцями. Між останніми в канавці знаходиться феромагнітна кулька. Із зовнішнього боку корпуса є місце для кріплення на гвинтах тахометричного індукційного перетворювача, що складається з котушки і магнітного осердя. Потік рідини, проходячи закручує апарат зі змінним по довжині гвинтовим кроком, набуває обертального руху і забезпечує обертання кулі. Вихідний гвинтовий шнек виконаний аналогічно до вхідного, що забезпечує реверсивність роботи витратоміру.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>У корпусі кулькового перетворювача витрати розташовується нерухомий вузол, що містить ступицю і два направляючих апарата з обмежувальними кільцями. Між останніми в канавці знаходиться феромагнітна кулька. Із зовнішнього боку корпуса є місце для кріплення на гвинтах тахометричного індукційного перетворювача, що складається з котушки і магнітного осердя. Потік рідини, проходячи закручує апарат зі змінним по довжині гвинтовим кроком, набуває обертального руху і забезпечує обертання кулі. Вихідний гвинтовий шнек виконаний аналогічно до вхідного, що забезпечує реверсивність роботи витратоміру.</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Кульковий витратомір призначений для вимірювання витрати в межах 2 ÷ 8 &lt;math&gt;м^3&lt;/math&gt; / год при тиску 5 МПа і температурі 20 ÷ 200 ^oC. Похибка даних приладів лежить в межах ± (1,5-2)%. В процесі експлуатації кулькових витратомірів відбувається поступовий знос доріжок кочення і кулі. При зносі кулі так само, як і при зносі доріжки кочення, у приладу з'являється негативна похибка, тобто його свідчення стають заниженими. Із збільшенням в'язкості рідини зменшується область виміру, в межах якої зберігається сталість градуювання кулькового перетворювача витрати.</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Кульковий витратомір призначений для вимірювання витрати в межах 2 ÷ 8 &lt;math&gt;<ins class="diffchange diffchange-inline">\</ins>м^3&lt;/math&gt; / год при тиску 5 МПа і температурі 20 ÷ 200 ^oC. Похибка даних приладів лежить в межах ± (1,5-2)%. В процесі експлуатації кулькових витратомірів відбувається поступовий знос доріжок кочення і кулі. При зносі кулі так само, як і при зносі доріжки кочення, у приладу з'являється негативна похибка, тобто його свідчення стають заниженими. Із збільшенням в'язкості рідини зменшується область виміру, в межах якої зберігається сталість градуювання кулькового перетворювача витрати.</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Головною перевагою даних перетворювачів є можливість їх роботи в забруднених середовищах, а також простота конструкції.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Головною перевагою даних перетворювачів є можливість їх роботи в забруднених середовищах, а також простота конструкції.</div></td></tr> </table>

Stefankiv https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80&diff=18228&oldid=prev 2012-12-19T19:20:51Z

<p>‎<span dir="auto"><span class="autocomment">Кульковий витратомір</span></span></p> <table class="diff diff-contentalign-left" data-mw="interface"> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr style="vertical-align: top;" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 19:20, 19 грудня 2012</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l41" >Рядок 41:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 41:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>У корпусі кулькового перетворювача витрати розташовується нерухомий вузол, що містить ступицю і два направляючих апарата з обмежувальними кільцями. Між останніми в канавці знаходиться феромагнітна кулька. Із зовнішнього боку корпуса є місце для кріплення на гвинтах тахометричного індукційного перетворювача, що складається з котушки і магнітного осердя. Потік рідини, проходячи закручує апарат зі змінним по довжині гвинтовим кроком, набуває обертального руху і забезпечує обертання кулі. Вихідний гвинтовий шнек виконаний аналогічно до вхідного, що забезпечує реверсивність роботи витратоміру.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>У корпусі кулькового перетворювача витрати розташовується нерухомий вузол, що містить ступицю і два направляючих апарата з обмежувальними кільцями. Між останніми в канавці знаходиться феромагнітна кулька. Із зовнішнього боку корпуса є місце для кріплення на гвинтах тахометричного індукційного перетворювача, що складається з котушки і магнітного осердя. Потік рідини, проходячи закручує апарат зі змінним по довжині гвинтовим кроком, набуває обертального руху і забезпечує обертання кулі. Вихідний гвинтовий шнек виконаний аналогічно до вхідного, що забезпечує реверсивність роботи витратоміру.</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Кульковий витратомір призначений для вимірювання витрати в межах 2 ÷ 8 м^3 / год при тиску 5 МПа і температурі 20 ÷ 200 ^oC. Похибка даних приладів лежить в межах ± (1,5-2)%. В процесі експлуатації кулькових витратомірів відбувається поступовий знос доріжок кочення і кулі. При зносі кулі так само, як і при зносі доріжки кочення, у приладу з'являється негативна похибка, тобто його свідчення стають заниженими. Із збільшенням в'язкості рідини зменшується область виміру, в межах якої зберігається сталість градуювання кулькового перетворювача витрати.</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Кульковий витратомір призначений для вимірювання витрати в межах 2 ÷ 8 <ins class="diffchange diffchange-inline">&lt;math&gt;</ins>м^3<ins class="diffchange diffchange-inline">&lt;/math&gt; </ins>/ год при тиску 5 МПа і температурі 20 ÷ 200 ^oC. Похибка даних приладів лежить в межах ± (1,5-2)%. В процесі експлуатації кулькових витратомірів відбувається поступовий знос доріжок кочення і кулі. При зносі кулі так само, як і при зносі доріжки кочення, у приладу з'являється негативна похибка, тобто його свідчення стають заниженими. Із збільшенням в'язкості рідини зменшується область виміру, в межах якої зберігається сталість градуювання кулькового перетворювача витрати.</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Головною перевагою даних перетворювачів є можливість їх роботи в забруднених середовищах, а також простота конструкції.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Головною перевагою даних перетворювачів є можливість їх роботи в забруднених середовищах, а також простота конструкції.</div></td></tr> </table>

Stefankiv