ПЕ2010:Виступ на семінарі:проць:твоя тема - Історія редагувань

Віктор в 15:52, 12 березня 2010

2010-03-12T15:52:25Z

Віктор в 15:49, 12 березня 2010

2010-03-12T15:49:43Z

Віктор в 15:48, 12 березня 2010

2010-03-12T15:48:20Z

Віктор в 15:47, 12 березня 2010

2010-03-12T15:47:21Z

Віктор в 15:44, 12 березня 2010

2010-03-12T15:44:34Z

Віктор в 15:38, 12 березня 2010

2010-03-12T15:38:13Z

Віктор в 15:35, 12 березня 2010

2010-03-12T15:35:32Z

Віктор в 15:33, 12 березня 2010

2010-03-12T15:33:34Z

Віктор в 15:26, 12 березня 2010

2010-03-12T15:26:56Z

Віктор в 15:24, 12 березня 2010

2010-03-12T15:24:21Z

@@ Рядок 48: / Рядок 48: @@
 Величина <math>\Delta </math> у свою чергу залежить від характеристик, як детектора, так і інтегруючого ланцюга. У детекторі вона визначатиметься вольтамперной характеристикою (ВАХ) діода 'Д', а в інтегруючому ланцюзі - співвідношенням між ємкістю конденсатора <math>C</math> і опором <math>{{R}_{2}}</math>.
-Як видно з рис.1.3, амплітуда вихідного сигналу детектора, відповідна ВАХ-1, вище, що неминуче приведе до збільшення <math>\Delta </math> в результуючому сигналі. З іншого боку, зменшення ємкості конденсатора інтегруючого ланцюга також наводить до збільшення. При моделюванні схеми неспівпадання між розрахунковими і реальними сигналами вимагає внесення коректування до характеристик, що задаються в моделі.
+Як видно з рис.1.3, амплітуда вихідного сигналу детектора, відповідна ВАХ-1, вище, що неминуче приведе до збільшення <math>\Delta </math> в результуючому сигналі. З іншого боку, зменшення ємкості конденсатора інтегруючого ланцюга також наводить до збільшення <math>\Delta </math>. При моделюванні схеми неспівпадання між розрахунковими і реальними сигналами вимагає внесення коректування до характеристик, що задаються в моделі.
 У загальному випадку чотириполюсник може розглядатися як об'єкт, схема якого показана на рис.1.4. Характеристики окремих елементів схеми (ВАХ діода і величини останніх пасивних елементів) можуть вважатися фіксованими параметрами (керівниками). Залежно від плану експерименту ці параметри можна розглядати і як вхідні (чинники), які задаються дискретно.

@@ Рядок 32: / Рядок 32: @@
 Чотириполюсник складається з двох простих схем:
-.детектора на діоді <math>Д</math> з вихідним резистором <math>{{R}_{1}}</math>.
+.детектора на діоді 'Д' з вихідним резистором <math>{{R}_{1}}</math>.
 .інтегруючому ланцюгу <math>{{R}_{2}}C</math>.
@@ Рядок 46: / Рядок 46: @@
 <center>Рис.1.3 - Сигнали на виході детектора АВ і виході інтегруючого ланцюга  </center>
-Величина <math>\Delta </math> у свою чергу залежить від характеристик, як детектора, так і інтегруючого ланцюга. У детекторі вона визначатиметься вольтамперной характеристикою (ВАХ) діода Д, а в інтегруючому ланцюзі - співвідношенням між ємкістю конденсатора <math>C</math> і опором <math>{{R}_{2}}</math>.
+Величина <math>\Delta </math> у свою чергу залежить від характеристик, як детектора, так і інтегруючого ланцюга. У детекторі вона визначатиметься вольтамперной характеристикою (ВАХ) діода 'Д', а в інтегруючому ланцюзі - співвідношенням між ємкістю конденсатора <math>C</math> і опором <math>{{R}_{2}}</math>.
 Як видно з рис.1.3, амплітуда вихідного сигналу детектора, відповідна ВАХ-1, вище, що неминуче приведе до збільшення <math>\Delta </math> в результуючому сигналі. З іншого боку, зменшення ємкості конденсатора інтегруючого ланцюга також наводить до збільшення. При моделюванні схеми неспівпадання між розрахунковими і реальними сигналами вимагає внесення коректування до характеристик, що задаються в моделі.

@@ Рядок 32: / Рядок 32: @@
 Чотириполюсник складається з двох простих схем:
-.детектора на діоді Д з вихідним резистором <math>{{R}_{1}}</math>.
+.детектора на діоді <math>Д</math> з вихідним резистором <math>{{R}_{1}}</math>.
 .інтегруючому ланцюгу <math>{{R}_{2}}C</math>.

@@ Рядок 60: / Рядок 60: @@
 )непрямі виміри (наприклад, виміри сили струму <math>I</math> амперметром, активного опору <math>R</math> омметром і розрахунок <math>U=RI</math> );
 Тобто непрямі виміри — це здобуття величини <math>y=f({{x}_{1}},{{x}_{2}},...)</math> по виміряних значеннях <math>{{x}_{1}},{{x}_{2}},...</math>.
-)спільні виміри (наприклад, виміри напруги   і сили струму  при різних значеннях   і побудова результуючої залежності  );
+)спільні виміри (наприклад, виміри напруги <math>U</math> і сили струму <math>I</math> при різних значеннях<math>I</math>і побудова результуючої залежності <math>U=U(I)</math>);
 Тобто спільні виміри — це виміри два або декількох неоднойменних величин для побудови залежності між ними.
 Планерування експерименту передбачає не лише оптимізацію числа вимірів, але і зменшення експериментальних погрішностей. Тому значну частину математичного апарату теорії планерування експерименту складають теорія помилок, теорія вірогідності і математична статистика.

@@ Рядок 48: / Рядок 48: @@
 Величина <math>\Delta </math> у свою чергу залежить від характеристик, як детектора, так і інтегруючого ланцюга. У детекторі вона визначатиметься вольтамперной характеристикою (ВАХ) діода Д, а в інтегруючому ланцюзі - співвідношенням між ємкістю конденсатора <math>C</math> і опором <math>{{R}_{2}}</math>.
-Як видно з рис.1.3, амплітуда вихідного сигналу детектора, відповідна ВАХ-1, вище, що неминуче приведе до збільшення <math>\Delta </math>
+Як видно з рис.1.3, амплітуда вихідного сигналу детектора, відповідна ВАХ-1, вище, що неминуче приведе до збільшення <math>\Delta </math> в результуючому сигналі. З іншого боку, зменшення ємкості конденсатора інтегруючого ланцюга також наводить до збільшення. При моделюванні схеми неспівпадання між розрахунковими і реальними сигналами вимагає внесення коректування до характеристик, що задаються в моделі.
- в результуючому сигналі. З іншого боку, зменшення ємкості конденсатора інтегруючого ланцюга також наводить до збільшення. При моделюванні схеми неспівпадання між розрахунковими і реальними сигналами вимагає внесення коректування до характеристик, що задаються в моделі.
 У загальному випадку чотириполюсник може розглядатися як об'єкт, схема якого показана на рис.1.4. Характеристики окремих елементів схеми (ВАХ діода і величини останніх пасивних елементів) можуть вважатися фіксованими параметрами (керівниками). Залежно від плану експерименту ці параметри можна розглядати і як вхідні (чинники), які задаються дискретно.
 [[Файл:1.4.png|thumb|center|]]
@@ Рядок 57: / Рядок 57: @@
 Експериментальні виміри прийнято розділяти на три основні види:
-)прямі виміри, при яких безпосередньо реєструються значення вимірюваної величини  (наприклад, вимір напруги   вольтметром);
+)прямі виміри, при яких безпосередньо реєструються значення вимірюваної величини  (наприклад, вимір напруги <math>U</math> вольтметром);
-)непрямі виміри (наприклад, виміри сили струму   амперметром, активного опору   омметром і розрахунок  );
+)непрямі виміри (наприклад, виміри сили струму <math>I</math> амперметром, активного опору <math>R</math> омметром і розрахунок <math>U=RI</math> );
-Тобто непрямі виміри — це здобуття величини   по виміряних значеннях  .
+Тобто непрямі виміри — це здобуття величини <math>y=f({{x}_{1}},{{x}_{2}},...)</math> по виміряних значеннях <math>{{x}_{1}},{{x}_{2}},...</math>.
 )спільні виміри (наприклад, виміри напруги   і сили струму  при різних значеннях   і побудова результуючої залежності  );
 Тобто спільні виміри — це виміри два або декількох неоднойменних величин для побудови залежності між ними.
 Планерування експерименту передбачає не лише оптимізацію числа вимірів, але і зменшення експериментальних погрішностей. Тому значну частину математичного апарату теорії планерування експерименту складають теорія помилок, теорія вірогідності і математична статистика.

@@ Рядок 42: / Рядок 42: @@
 <center>Рис.1.2 - приклад моделювання простого чотириполюсника </center>
-Сигнали на виході детектора АВ і виході інтегруючого ланцюга показані на рис.1.3. Тут криві 1 і 2 відповідають різним вольтамперным характеристикам (ВАХ) діода. Детектор відрізує негативні напівперіоди сигналу, а інтегруючий ланцюг – виділяє ту, що його огинає. Якість виділення що огинає визначатиметься відхиленням   від «ідеального» сигналу.
+Сигнали на виході детектора АВ і виході інтегруючого ланцюга показані на рис.1.3. Тут криві 1 і 2 відповідають різним вольтамперным характеристикам (ВАХ) діода. Детектор відрізує негативні напівперіоди сигналу, а інтегруючий ланцюг – виділяє ту, що його огинає. Якість виділення що огинає визначатиметься відхиленням
 [[Файл:1.3.png|thumb|center|]]
@@ Рядок 48: / Рядок 50: @@
 <center>Рис.1.3 - Сигнали на виході детектора АВ і виході інтегруючого ланцюга  </center>
-Величина   у свою чергу залежить від характеристик, як детектора, так і інтегруючого ланцюга. У детекторі вона визначатиметься вольтамперной характеристикою (ВАХ) діода, а в інтегруючому ланцюзі - співвідношенням між ємкістю конденсатора  і опором  .
+Величина
 Як видно з рис.1.3, амплітуда вихідного сигналу детектора, відповідна ВАХ-1, вище, що неминуче приведе до збільшення   в результуючому сигналі. З іншого боку, зменшення ємкості конденсатора інтегруючого ланцюга також наводить до збільшення  . При моделюванні схеми неспівпадання між розрахунковими і реальними сигналами вимагає внесення коректування до характеристик, що задаються в моделі.

@@ Рядок 34: / Рядок 34: @@
 .детектора на діоді Д з вихідним резистором <math>{{R}_{1}}</math>.
-.інтегруючому ланцюгу.
+.інтегруючому ланцюгу
   [[Файл:1.2.png|thumb|center|]]