Метод крутого сходження - Історія редагувань

Ulllasya в 12:24, 6 березня 2012

2012-03-06T12:24:25Z

Ulllasya в 12:23, 6 березня 2012

2012-03-06T12:23:06Z

Ulllasya в 12:17, 6 березня 2012

2012-03-06T12:17:45Z

Ulllasya в 21:38, 5 березня 2012

2012-03-05T21:38:49Z

Ulllasya: Створена сторінка: {{Завдання|Храплива У.В.|Назаревич О. Б.|20 березня 2012}} {|border=2 style="float: right; margin-left: 1em; margin-bottom: 0.5…

2012-03-05T21:25:34Z

Створена сторінка: {{Завдання|Храплива У.В.|Назаревич О. Б.|20 березня 2012}} {|border=2 style="float: right; margin-left: 1em; margin-bottom: 0.5…

Нова сторінка

{{Завдання|Храплива У.В.|Назаревич О. Б.|20 березня 2012}}
{|border=2 style="float: right; margin-left: 1em; margin-bottom: 0.5em; width: 242px; border: #99B3FF solid 1px"

|-
| '''Прізвище''' || Храплива
|-
| '''Ім'я''' || Уляна
|-
| '''По батькові''' || Вікторівна
|-
| '''Факультет''' || ФІС
|-
| '''Група''' || СНм-51
|-
| '''Залікова книжка''' || СНм-11-253

← Попередня версія		Версія за 12:24, 6 березня 2012
Рядок 60:		Рядок 60:

	== Перелік літератури ==		== Перелік літератури ==
−	1. В.О. ~~Аністратенко~~, В.Г. ~~Федоров~~ Математичне планування експериментів в АПК ст.253	+	#Аністратенко В.О., Федоров В.Г. Математичне планування експериментів в АПК ст.253
		+
		+	[[Категорія:Планування експерименту]]

← Попередня версія		Версія за 12:23, 6 березня 2012
Рядок 57:		Рядок 57:
	9) оскільки кожен етап крутого сходження наближає зображуючу точку до області екстремуму <math>y(\vec x)</math>, де крутість поверхні відклику менша, то для кожного наступного етапу <math>\rho</math> береться рівним або меншим попереднього;<br>		9) оскільки кожен етап крутого сходження наближає зображуючу точку до області екстремуму <math>y(\vec x)</math>, де крутість поверхні відклику менша, то для кожного наступного етапу <math>\rho</math> береться рівним або меншим попереднього;<br>
	10) пошук припиняється,коли всі коефіцієнти <math>b_i, (i=1,2,...,n)</math> лінійної моделі обєкта виходять незначущими. Це свідчить про вихід в область екстремуму цільової функції.		10) пошук припиняється,коли всі коефіцієнти <math>b_i, (i=1,2,...,n)</math> лінійної моделі обєкта виходять незначущими. Це свідчить про вихід в область екстремуму цільової функції.
		+
		+
		+	== Перелік літератури ==
		+	1. В.О. Аністратенко, В.Г. Федоров Математичне планування експериментів в АПК ст.253

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{Завдання|Храплива У.В.|Назаревич О. Б.|20 березня 2012}}
 {|border=2 style="float: right; margin-left: 1em; margin-bottom: 0.5em; width: 242px; border: #99B3FF solid 1px"
 |-
 | '''Прізвище''' || Храплива
@@ Рядок 15: / Рядок 14: @@
 | '''Залікова книжка''' || СНм-11-253
 |-
 == Метод крутого сходження (метод Бокса - Уїлсона) ==
-Метод крутого сходження, або метод Бокса - Уїлсона, поєднує істотні елементи методу Гаусса - Зейделя і градієнтного методу з методами ПФЕ або ДФЕ. Так, при використанні алгоритму крутого сходження кроковий рух з точки здійснюється в напрямі найшвидшого зростання рівня виходу, тобто по, проте, на відміну від градієнтного методу, коректування напряму здійснюється не після кожного наступного кроку, а після досягнення в деякій точці на даному напрямі часткового екстремуму цільової функції (рис. 1), аналогічно методу Гаусса - Зейделя.
+Метод крутого сходження, або метод Бокса - Уїлсона, поєднує істотні елементи методу Гаусса - Зейделя і градієнтного методу з методами ПФЕ або ДФЕ. Так, при використанні алгоритму крутого сходження кроковий рух з точки <math>(\vec x)_k\</math> здійснюється в напрямі найшвидшого зростання рівня виходу, тобто по <math>\ grad(y({\vec x}_k))</math>, проте, на відміну від градієнтного методу, коректування напряму здійснюється не після кожного наступного кроку, а після досягнення в<br>
-Важливою особливістю методу Бокса - Уїлсона є також регулярне проведення статичного аналізу проміжних результатів на шляху до оптимуму.
+<center>[[Файл:Рис 1.GIF]]</center><br>
-Порядок виконання операцій при пошуку екстремуму за методом крутого сходження такий:
+<center>Рисунок 1</center><br>
 ) проводиться повний або дробовий факторний експеримент з центором у вихідній точці для визначення. Результати експерименту піддаються статистичному аналізу, який включає:
-а) перевірку відтворюваності експерименту;
+деякій точці <math>{\vec x}_m</math> на даному напрямі часткового екстремуму цільової функції (рис. 1), аналогічно методу Гаусса - Зейделя.<br>
-б) перевірку значщості оцінок коефіцієнтів лінійної моделі об'єкта;
+Важливою особливістю методу Бокса - Уїлсона є також регулярне проведення статичного аналізу проміжних результатів на шляху до оптимуму. <br>

← Попередня версія		Версія за 21:38, 5 березня 2012
Рядок 14:		Рядок 14:
	\|-		\|-
	\| '''Залікова книжка''' \|\| СНм-11-253		\| '''Залікова книжка''' \|\| СНм-11-253
		+	\|-
		+
		+	== Метод крутого сходження (метод Бокса - Уїлсона) ==
		+	Метод крутого сходження, або метод Бокса - Уїлсона, поєднує істотні елементи методу Гаусса - Зейделя і градієнтного методу з методами ПФЕ або ДФЕ. Так, при використанні алгоритму крутого сходження кроковий рух з точки здійснюється в напрямі найшвидшого зростання рівня виходу, тобто по, проте, на відміну від градієнтного методу, коректування напряму здійснюється не після кожного наступного кроку, а після досягнення в деякій точці на даному напрямі часткового екстремуму цільової функції (рис. 1), аналогічно методу Гаусса - Зейделя.
		+	Важливою особливістю методу Бокса - Уїлсона є також регулярне проведення статичного аналізу проміжних результатів на шляху до оптимуму.
		+	Порядок виконання операцій при пошуку екстремуму за методом крутого сходження такий:
		+	1) проводиться повний або дробовий факторний експеримент з центором у вихідній точці для визначення. Результати експерименту піддаються статистичному аналізу, який включає:
		+	а) перевірку відтворюваності експерименту;
		+	б) перевірку значщості оцінок коефіцієнтів лінійної моделі об'єкта;