Методи вимірювання густини - Історія редагувань

Оксана Паньків в 16:59, 22 травня 2012

2012-05-22T16:59:07Z

Оксана Паньків в 17:50, 21 травня 2012

2012-05-21T17:50:57Z

Оксана Паньків в 17:45, 21 травня 2012

2012-05-21T17:45:37Z

Оксана Паньків в 17:32, 21 травня 2012

2012-05-21T17:32:20Z

Оксана Паньків в 17:30, 21 травня 2012

2012-05-21T17:30:06Z

Оксана Паньків в 17:27, 21 травня 2012

2012-05-21T17:27:56Z

Оксана Паньків в 17:16, 21 травня 2012

2012-05-21T17:16:30Z

Яремчук Уляна в 17:10, 21 травня 2012

2012-05-21T17:10:31Z

Яремчук Уляна в 17:10, 21 травня 2012

2012-05-21T17:10:03Z

Яремчук Уляна в 17:08, 21 травня 2012

2012-05-21T17:08:54Z

@@ Рядок 82: / Рядок 82: @@
 Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.
 ----
@@ Рядок 131: / Рядок 132: @@
 призма, до якої підвішено сергу 13 з гачком. До гачка на константанові й
 дротині 18 підвішено скляний поплавок.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 ----
 '''Густина'''   - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.
@@ Рядок 5: / Рядок 4: @@
 '''Густина'''    – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри  від значення густини.
 [[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]
 '''  Арео́метр '''   ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).
 Середня густина   є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси   тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму  , включаючи пори та пустоти:
 <math>p=\frac{m}{V}</math>
 Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).
 Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.
 Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини  , тобто відношення густини матеріалу   до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої   = 1000 кг/м3 при 20 оС);  є безрозмірною величиною.
 Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник   збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником   орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.
@@ Рядок 20: / Рядок 23: @@
 Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.
 ----
@@ Рядок 52: / Рядок 56: @@
 А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.
 ----
@@ Рядок 76: / Рядок 81: @@
 Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.
 *'''Визначення густини на вагах Вестфаля-Мора.'''
@@ Рядок 82: / Рядок 90: @@
 ----
 *'''Визначення густини твердого тіла гідростатичним зважуванням'''
 Для визначення густини твердого тіла гідростатичним зважуванням
@@ Рядок 98: / Рядок 107: @@
 р — густини повітря і рідини;
 g — прискорення вільного падіння.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Густина'''   - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.
@@ Рядок 74: / Рядок 76: @@
 Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.
-----
 *'''Визначення густини на вагах Вестфаля-Мора.'''
 Ваги мають коромисло, скляний поплавок, який поміщають в циліндр з аналізуючою речовиною, на одному плечі коромисла є противага і стрілка, яка в момент рівноваги встановлюється вертикально, чи на нуль. На другому кінці нанесено 10 поділок на, які навішуються різноважки. Поміщають аналізуючий розчин і добиваються за допомогою різноважок нуля, знімають покази густини.[[Файл:4816271.jpeg‎ ‎|right|thumb| Ваги Мора]]
 Визначення густини з точністю до третього десяткового знака. Визначення вологи Наявність вологи в органічних сполуках проводять за допомогою проби на потріскування. Органічну сполуку нагрівають, якщо чути потріскування то це говорить про те, що в маслі, спирті, паливі міститься волога, якщо речовина тверда то вологу визначають методом висушування до постійної маси в сушильні шафі при температурі на 10 яний фотометр, знімаючи показники приладу і по графіку знаходять концентрацію калію в аналізую чому розчині. Вимірюють з повтором, одержують другий результат. За результат аналізу приймають середнє арифметичне значення двох визначень, розподіл між якими не перевищує 5%. Масову долю калію в перерахунку на калій – 20, вираховують за формулою: X = C1 C2 / 2 (100 500 200 1.205 / 5 ) % 1.205 – коефіцієнт перерахунку К2О – маса наважки аналізуючої проби C1 – C2 – концентрація калію одержаного по калібрувальному графіку.

← Попередня версія		Версія за 17:32, 21 травня 2012
Рядок 77:		Рядок 77:
	*'''Визначення густини на вагах Вестфаля-Мора.'''		*'''Визначення густини на вагах Вестфаля-Мора.'''
	Ваги мають коромисло, скляний поплавок, який поміщають в циліндр з аналізуючою речовиною, на одному плечі коромисла є противага і стрілка, яка в момент рівноваги встановлюється вертикально, чи на нуль. На другому кінці нанесено 10 поділок на, які навішуються різноважки. Поміщають аналізуючий розчин і добиваються за допомогою різноважок нуля, знімають покази густини.[[Файл:4816271.jpeg‎ ‎\|right\|thumb\| Ваги Мора]]		Ваги мають коромисло, скляний поплавок, який поміщають в циліндр з аналізуючою речовиною, на одному плечі коромисла є противага і стрілка, яка в момент рівноваги встановлюється вертикально, чи на нуль. На другому кінці нанесено 10 поділок на, які навішуються різноважки. Поміщають аналізуючий розчин і добиваються за допомогою різноважок нуля, знімають покази густини.[[Файл:4816271.jpeg‎ ‎\|right\|thumb\| Ваги Мора]]
		+	Визначення густини з точністю до третього десяткового знака. Визначення вологи Наявність вологи в органічних сполуках проводять за допомогою проби на потріскування. Органічну сполуку нагрівають, якщо чути потріскування то це говорить про те, що в маслі, спирті, паливі міститься волога, якщо речовина тверда то вологу визначають методом висушування до постійної маси в сушильні шафі при температурі на 10 яний фотометр, знімаючи показники приладу і по графіку знаходять концентрацію калію в аналізую чому розчині. Вимірюють з повтором, одержують другий результат. За результат аналізу приймають середнє арифметичне значення двох визначень, розподіл між якими не перевищує 5%. Масову долю калію в перерахунку на калій – 20, вираховують за формулою: X = C1 C2 / 2 (100 500 200 1.205 / 5 ) % 1.205 – коефіцієнт перерахунку К2О – маса наважки аналізуючої проби C1 – C2 – концентрація калію одержаного по калібрувальному графіку.

@@ Рядок 76: / Рядок 76: @@
 ----
 *'''Визначення густини на вагах Вестфаля-Мора.'''
-Ваги мають коромисло, скляний поплавок, який поміщають в циліндр з аналізуючою речовиною, на одному плечі коромисла є противага і стрілка, яка в момент рівноваги встановлюється вертикально, чи на нуль. На другому кінці нанесено 10 поділок на, які навішуються різноважки. Поміщають аналізуючий розчин і добиваються за допомогою різноважок нуля, знімають покази густини.
+Ваги мають коромисло, скляний поплавок, який поміщають в циліндр з аналізуючою речовиною, на одному плечі коромисла є противага і стрілка, яка в момент рівноваги встановлюється вертикально, чи на нуль. На другому кінці нанесено 10 поділок на, які навішуються різноважки. Поміщають аналізуючий розчин і добиваються за допомогою різноважок нуля, знімають покази густини.[[Файл:4816271.jpeg‎ ‎|right|thumb| Ваги Мора]]

@@ Рядок 54: / Рядок 54: @@
 *'''Визначення густини пікнометричним методом.'''
-'''Пікнометр''' являє собою скляну посудину з міткою об’ємами від1 до 100 мл.
+'''Пікнометр''' являє собою скляну посудину з міткою об’ємами від1 до 100 мл.[[Файл:200px-Piknometr_gas.jpg‎|right|thumb|Піктометр для газів]]
-'''Пікнометр''' (від др.-греч. Πυκνός - «щільний» і μετρέω - «вимірюю») - физикохімічний прилад, скляна посудина спеціальної форми і певної місткості, що застосовується для вимірювання щільності речовин, в газоподібному, рідкому і твердому станах. Пікнометр був винайдений Дмитром Івановичем Менделєєвим в 1859 році.
+'''Пікнометр''' (від др.-греч. Πυκνός - «щільний» і μετρέω - «вимірюю») - физикохімічний прилад, скляна посудина спеціальної форми і певної місткості, що застосовується для вимірювання щільності речовин, в газоподібному, рідкому і твердому станах. Пікнометр був винайдений Дмитром Івановичем Менделєєвим в 1859 році.[[Файл:100px-Piknometr_solid.jpg|right|thumb|Піктометр для твердих і сипучих матеріалів]]
 Пікнометр промивають хромовою сумішшю, дистильованою водою, спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують в ексикаторі і зважують до 0,0002 г до постійної маси, а потім його калібрують.
 Для цього наповнюють дистильованою водою витримують термостат при 20˚С, доводять воду на шийці до мітки за допомогою полосок фільтрувального паперу, закривають кришкою і зважують, із 6-7 результатів беруть такий, які відрізняються на 0,005 г. Знаходять об’єм пікнометра: