Компю'терний кластер - Історія редагувань

VicktoR в 18:49, 12 січня 2011

2011-01-12T18:49:29Z

VicktoR в 18:39, 12 січня 2011

2011-01-12T18:39:38Z

VicktoR: /* Перелік літературних джерел */

2011-01-12T18:37:25Z

‎Перелік літературних джерел

VicktoR в 18:36, 12 січня 2011

2011-01-12T18:36:12Z

VicktoR: /* Технічні параметри */

2011-01-12T18:26:34Z

‎Технічні параметри

VicktoR: /* Список джерел */

2011-01-12T18:25:31Z

‎Список джерел

VicktoR: /* Список джерел */

2011-01-12T18:08:20Z

‎Список джерел

VicktoR: /* Оцінка ефективності роботи кластера */

2011-01-12T17:59:10Z

‎Оцінка ефективності роботи кластера

VicktoR: /* Переваги та недоліки кластера */

2011-01-12T07:25:43Z

‎Переваги та недоліки кластера

VicktoR: /* Переваги та недоліки кластера */

2011-01-12T07:20:31Z

‎Переваги та недоліки кластера

← Попередня версія		Версія за 18:49, 12 січня 2011
Рядок 113:		Рядок 113:

	*[http://cluster.linux-ekb.info/ Лінукс кластер]		*[http://cluster.linux-ekb.info/ Лінукс кластер]
		+
		+
		+
		+	[[Категорія:Планування експерименту]]

← Попередня версія		Версія за 18:39, 12 січня 2011
Рядок 113:		Рядок 113:

	*[http://cluster.linux-ekb.info/ Лінукс кластер]		*[http://cluster.linux-ekb.info/ Лінукс кластер]
−
−
−	~~[[Категорія:Планування експерименту]]~~

@@ Рядок 101: / Рядок 101: @@
 == Перелік літературних джерел ==
-# Багатоядерні процесори: мікроархітектура та особливості застосування: Посібник/ М. М. Барченко, І. Б. Березовська. – Львів: Ліга Прес, 2009. – 176 с.
+#Багатоядерні процесори: мікроархітектура та особливості застосування: Посібник/ М. М. Барченко, І. Б. Березовська. – Львів: Ліга Прес, 2009. – 176 с.
 #Топорков В.В. Модели распределенных вычислений. – М.: ФИЗМАТЛИТ,  2004. – 320 с.
 == Перелік посилань ==

← Попередня версія		Версія за 18:36, 12 січня 2011
Рядок 114:		Рядок 114:

	*[http://cluster.linux-ekb.info/ Лінукс кластер]		*[http://cluster.linux-ekb.info/ Лінукс кластер]
		+
		+
		+	[[Категорія:Планування експерименту]]

@@ Рядок 96: / Рядок 96: @@
 |-
 |}
 == Перелік літературних джерел ==

← Попередня версія		Версія за 18:25, 12 січня 2011
Рядок 97:		Рядок 97:
	\|}		\|}

−	== ~~Список~~ джерел ==	+	== Перелік літературних джерел ==
		+
	# Багатоядерні процесори: мікроархітектура та особливості застосування: Посібник/ М. М. Барченко, І. Б. Березовська. – Львів: Ліга Прес, 2009. – 176 с.		# Багатоядерні процесори: мікроархітектура та особливості застосування: Посібник/ М. М. Барченко, І. Б. Березовська. – Львів: Ліга Прес, 2009. – 176 с.
−	#	+
−	#	+	# Топорков В.В. Модели распределенных вычислений. – М.: ФИЗМАТЛИТ, 2004. – 320 с.
−	#	+
−	#	+	== Перелік посилань ==
−	#	+
−	#	+	*[http://en.wikipedia.org/wiki/Cluster_(computing) Кластер в англійській Вікіпедії]
		+
		+	*[http://hpcc.org.ua/ Центр суперкомп'ютерних обчислень НТУУ "КПІ"]
		+
		+	*[http://www.cluster.kiev.ua/ Обчислювальний кластер Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка]
		+
		+	*[http://cluster.linux-ekb.info/ Лінукс кластер]

← Попередня версія		Версія за 18:08, 12 січня 2011
Рядок 98:		Рядок 98:

	== Список джерел ==		== Список джерел ==
		+	# Багатоядерні процесори: мікроархітектура та особливості застосування: Посібник/ М. М. Барченко, І. Б. Березовська. – Львів: Ліга Прес, 2009. – 176 с.
		+	#
		+	#
		+	#
		+	#
		+	#
		+	#

@@ Рядок 18: / Рядок 18: @@
 Програма у паралельній архітектурі має створюватися з розрахунком на ефективне використання ресурсів цієї архітектури. Мається на увазі те, що застосування повинне бути розділене на частини, які можуть виконуватися паралельно на декількох процесорах, і розділене ефективно, щоб окремо виконувані шматки програми мінімально впливали на виконання інших частин.
-Припустимо, що у програмі частка операцій, які потрібно виконувати послідовно, дорівнює f, де 0 <= f <= 1 (при цьому частка розуміється не по статичному числа рядків коду, а за кількістю операцій у процесі виконання). Крайні випадки в значеннях f відповідають повністю паралельним (f = 0) і повністю послідовним (f = 1) програмами. Так от, для того, щоб оцінити, яке прискорення S може бути отримано на комп'ютері з p процесорів при даному значенні f, можна скористатися законом Амдала:
+Припустимо, що у програмі частка операцій, які потрібно виконувати послідовно, дорівнює f, де 0 <= f <= 1 (при цьому частка розуміється не по статичному числа рядків коду, а за кількістю операцій у процесі виконання). Крайні випадки в значеннях f відповідають повністю паралельним (f = 0) і повністю послідовним (f = 1) програмами. Так от, для того, щоб оцінити, яке прискорення S може бути отримано на комп'ютері з p процесорів при даному значенні f, можна скористатися [[Закон Адмала|законом Амдала]]:
 <center>
@@ Рядок 26: / Рядок 26: @@
 Припустимо, що у програмі лише 10% послідовних операцій, тобто   f = 0.1. Можна зробити висновок, що скільки б процесорів не було використано, прискорення роботи програми більш, ніж у десять разів ніяк не буде отримано. І цифра 10 – це теоретична верхня оцінка найбільш оптимального випадку, коли ніяких інших негативних факторів немає.
 == Переваги та недоліки кластера ==

@@ Рядок 35: / Рядок 35: @@
 # Може складатись з звичайних робочих станцій
 # Відносна дешевизна
 === Недоліки кластера ===
 * Розпаралелення завдання є клопітким та складним процесом
 * Неможливість досягнення оптимальних результатів через гетерогенність
 * Проблема [[Інтерконект|інтерконекту]]

@@ Рядок 31: / Рядок 31: @@
 === Переваги кластера===
 # Велике значення співвідношення продуктивність/собівартість
 # Може складатись з звичайних робочих станцій
@@ Рядок 36: / Рядок 37: @@
 === Недоліки кластера ===
 * Розпаралелення завдання є клопітким та складним процесом
 * Неможливість досягнення оптимальних результатів через гетерогенність
-* Проблема інтерконекту
+* Проблема [[Інтерконект|інтерконекту]]
 == Кластер в Україні==