Ефект Коанда - Історія редагувань

Олександр в 16:46, 3 квітня 2012

2012-04-03T16:46:51Z

Олександр в 15:21, 29 березня 2012

2012-03-29T15:21:56Z

Олександр в 15:19, 29 березня 2012

2012-03-29T15:19:10Z

Олександр в 14:47, 29 березня 2012

2012-03-29T14:47:03Z

Олександр в 16:34, 26 березня 2012

2012-03-26T16:34:52Z

Олександр в 16:32, 26 березня 2012

2012-03-26T16:32:46Z

Олександр в 16:31, 26 березня 2012

2012-03-26T16:31:44Z

Олександр в 16:31, 26 березня 2012

2012-03-26T16:31:20Z

Олександр в 16:26, 26 березня 2012

2012-03-26T16:26:56Z

Олександр в 16:22, 26 березня 2012

2012-03-26T16:22:55Z

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 Що ж відбувається з потоками при обтіканні поверхні? Причина, швидше за все, в тому, що тертя між твердою поверхнею і граничними до неї шарами потоку менше, ніж між окремими шарами потоку повітря. Крім того, десь на досить великій відстані від поверхні обов'язково з'явиться шар з майже нульовою швидкістю течії щодо розглянутої твердої поверхні.
-Загалом, швидкість шарів потоку біля твердої поверхні вище, ніж на деякому віддаленні від поверхні. А ми пам'ятаємо про один з найважливіших законів в аеродинаміці - закон Бернуллі, за яким більш повільні шари повітря дуже поперечне тиск, ніж шари, які рухаються швидше. Тобто, з боку більш повільних верств повітряний потік відчуває поперечне тиск в бік більш швидких шарів. І, весь потік відхиляється. Тобто, в разі ефекту Коанда, відхиляється в бік твердої поверхні, яка його обмежує.
+Загалом, швидкість шарів потоку біля твердої поверхні вище, ніж на деякому віддаленні від поверхні. А ми пам'ятаємо про один з найважливіших законів в аеродинаміці - закон Бернуллі. Тобто, з боку більш повільних верств повітряний потік відчуває поперечний тиск в бік більш швидких шарів. І, весь потік відхиляється. Тобто, в разі ефекту Коанда, відхиляється в бік твердої поверхні, яка його обмежує.
 [[Файл:Poverhnost-i-sloi-skor.png|thumb|схема повітряного потоку]]

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 Загалом, швидкість шарів потоку біля твердої поверхні вище, ніж на деякому віддаленні від поверхні. А ми пам'ятаємо про один з найважливіших законів в аеродинаміці - закон Бернуллі, за яким більш повільні шари повітря дуже поперечне тиск, ніж шари, які рухаються швидше. Тобто, з боку більш повільних верств повітряний потік відчуває поперечне тиск в бік більш швидких шарів. І, весь потік відхиляється. Тобто, в разі ефекту Коанда, відхиляється в бік твердої поверхні, яка його обмежує.
-[[Файл:Poverhnost-i-sloi-skor.png|thumb|left]]
+[[Файл:Poverhnost-i-sloi-skor.png|thumb|схема повітряного потоку]]
 == Опис ==
 Струмінь повітря може бути вільним('''обмеженим навколишнім середовищем'''),або обмеженим('''стиснутими обмеженими перепонами зі всіх сторін'''),або налягаючим.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-[[Файл:367px-Coanda_Spoon.jpg|thumb|---підписати---]]
+[[Файл:367px-Coanda_Spoon.jpg|thumb|---Обтікання рідиною---]]
 '''Ефект Коанда'''-ефект був відкритий у 1932 році румунським вченим Анрі Коандом.Ефект заключається у тому що струя рідини чи газу "прилипає" до поверхні яку обтікає.Ніякого прилипання насправді, звичайно ж, немає. Пояснюється все тієї ж різницею тисків між шарами повітря, яка є причиною і багатьох інших цікавих явищ в повітрі і воді.
 А в аеродинаміці давно користуються моделлю, заснованої на шарах повітря, що мають однакову швидкість руху.

@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 [[Файл:Poverhnost-i-sloi-skor.png|thumb|left]]
 == Опис ==
-Струмінь повітря може бути вільною('''обмежений навколишнім середовищем'''),або обмеженим('''стиснутими обмеженими перепонами зі всіх сторін'''),або налягаючим.
+Струмінь повітря може бути вільним('''обмеженим навколишнім середовищем'''),або обмеженим('''стиснутими обмеженими перепонами зі всіх сторін'''),або налягаючим.
 '''Налягаючий струмінь'''- це напівобмежений струмінь,і він завжди розвивається тільки вздовж поверхні перепони.Дальність розповсюдження налягаючого струменю збільшується приблизно в 1,2 рази у порівнянні із стиснутим струменем.Тобто струмінь що налягає на поток чи іншу поверхню, має більшу далекобійність  при подальших однакових умовах ніж не налягаючий струмінь.
-Це - один з базових ефектів аеро-та гідродинаміки. Знаючи це властивість, ми можемо моделювати, тобто, математично розраховувати поведінку потоку. Винахідник або розробник може промоделювати поведінку майбутнього устрою до побудови прототипу чи моделі. Тобто, до дорогих випробувань.
+Це - один з базових ефектів аеро-та гідродинаміки. Знаючи цю властивість, ми можемо моделювати, тобто, математично розраховувати поведінку потоку. Винахідник або розробник може промоделювати поведінку майбутнього устрою до побудови прототипу чи моделі.
 Що ж відбувається з потоками при обтіканні поверхні? Причина, швидше за все, в тому, що тертя між твердою поверхнею і граничними до неї шарами потоку менше, ніж між окремими шарами потоку повітря. Крім того, десь на досить великій відстані від поверхні обов'язково з'явиться шар з майже нульовою швидкістю течії щодо розглянутої твердої поверхні.
@@ Рядок 43: / Рядок 43: @@
 [[Файл:Air-multiplier.jpg]]
 Розглянемо виникнення цього ефекту при взаємодії рідини чи газу з тілом напівсферичної форми, що знаходяться на кінці круглого циліндра.
@@ Рядок 63: / Рядок 64: @@
 Розвязуючи рівняння відносно <math>Lf</math> отримаємо:
    <math>Lf=sqrt(L^2+lo^2-2lo^2sin^2F)[1-sqrt(1-(L^2-lo^2)^2)/(L^2+lo^2-2lo^2sin^2F)]</math> (8)

← Попередня версія		Версія за 16:34, 26 березня 2012
Рядок 70:		Рядок 70:
	* [http://magicinventions.com/phisics/koandy-effect.html Еффект Коанда и как работают вентиляторы Дайсона]		* [http://magicinventions.com/phisics/koandy-effect.html Еффект Коанда и как работают вентиляторы Дайсона]

−		+	--[[Користувач:Олександр\|Олександр]] 16:34, 26 березня 2012 (UTC)
−	--[[Користувач:Олександр\|Олександр]] 10:02, 18 березня 2012 (UTC)

@@ Рядок 62: / Рядок 62: @@
                   <math>(L^2+lo^2-Lf^2)^2=4L^2lo^2(1-Lf^2/L^2sin^2F)</math>(7)
 Розвязуючи рівняння відносно <math>Lf</math> отримаємо:
-   <math>Lf=sqrt((L^2+lo^2-2lo^2sin^2F)[1-sqrt(1-(L^2-lo^2)^2/(L^2+lo^2-2lo^2sin^2F)]</math> (8)
+   <math>Lf=sqrt(L^2+lo^2-2lo^2sin^2F)[1-sqrt(1-(L^2-lo^2)^2)/(L^2+lo^2-2lo^2sin^2F)]</math> (8)

← Попередня версія		Версія за 16:31, 26 березня 2012
Рядок 61:		Рядок 61:
	підносимо до квадрату		підносимо до квадрату
	<math>(L^2+lo^2-Lf^2)^2=4L^2lo^2(1-Lf^2/L^2sin^2F)</math>(7)		<math>(L^2+lo^2-Lf^2)^2=4L^2lo^2(1-Lf^2/L^2sin^2F)</math>(7)
		+	Розвязуючи рівняння відносно <math>Lf</math> отримаємо:
		+	<math>Lf=sqrt((L^2+lo^2-2lo^2sin^2F)[1-sqrt(1-(L^2-lo^2)^2/(L^2+lo^2-2lo^2sin^2F)</math> (8)

@@ Рядок 36: / Рядок 36: @@
 Джеймс Дайсон з його інженерами, коли створювали сушарку для рук, звернули увагу, що дуже багато повітря засмоктується в отвір для рук. Вони спантеличені і створили вентилятор без зовнішнього гвинта.
 Потік повітря 20 літрів в секунду зі швидкістю 88 км / год виходить з вузької щілини 1.3 мм. Він захоплює зовнішнє повітря, в 15 разів перевершуючи за обсягом і викидається через щілину, і гальмує до 35 км / год. І все це забезпечується 40-ватним електромотором!
 [[Файл:Bezlopastnoj-ventilyator-dzhejmsa-dajsona_6.jpg]]
 Отже, ефект Коанда часто у винахідницькій практиці використовується для засмоктування додаткової маси повітря не через вентилятор, а залученням швидкісного потоку. Це вважається більш ефективним.
 [[Файл:Air-multiplier.jpg]]
 Розглянемо виникнення цього ефекту при взаємодії рідини чи газу з тілом напівсферичної форми, що знаходяться на кінці круглого циліндра.
 Для визначення величини рушійної сили необхідно задатися певними конструктивними співвідношеннями деяких розмірів і формою потоку, оточуючого півсферу. Припустимо, що оточуючий потік теж буде мати сферичну форму тільки з іншим радіусом, який позначимо через''' L''' і центр якого буде зміщений щодо центру півсфери '''О''' на величину. Відбивна пластина повинна також мати сферичну поверхню радіуса '''L''', обмежуватися колом радіуса і перебувати на певній відстані від півсфери радіуса '''R'''. Зазор '''D''' між відбивною пластиною і тілом буде збільшуватися зі збільшенням кута '''j''' і на краях пластини (при ф=ф0 ) буде дорівнювати дельта ф0.
@@ Рядок 52: / Рядок 57: @@
 Підставимо <math>cosW</math> у вираз (1) і отримаємо:
                   <math>Lf^2=L^2+lo^2-2Llosqrt*(1-(Lf/L)^2sin^2F</math>(5)
-для знаходження величини [[Файл:Clip_image014_0060.png]] вираз (5) набуває виду:
+для знаходження величини <math>Lf</math> вираз (5) набуває виду:
-[[Файл:Clip_image031_0009.png]](6)
+                            <math>L^2+lo^2-Lf^2/2Llo</math>(6)
-підносимо до квадрату [[Файл:Clip_image033_0010.png]](7)
+підносимо до квадрату
-[[Файл:Clip_image036_0044.png]]
+                 <math>(L^2+lo^2-Lf^2)^2=4L^2lo^2(1-Lf^2/L^2sin^2F)</math>(7)
 == Посилання ==