Електронна платіжна система - Історія редагувань

Demchuk inna: /* Список літератури */

2011-01-31T13:01:33Z

‎Список літератури

Demchuk inna: /* Список літератури */

2011-01-31T13:00:27Z

‎Список літератури

Demchuk inna: /* Список літератури */

2011-01-31T12:55:11Z

‎Список літератури

Demchuk inna в 12:51, 31 січня 2011

2011-01-31T12:51:41Z

Demchuk inna в 17:46, 10 січня 2011

2011-01-10T17:46:09Z

Demchuk inna: /* Дебетові платіжні системи */

2011-01-10T17:18:32Z

‎Дебетові платіжні системи

Demchuk inna: /* Кредитні платіжні системи */

2011-01-10T17:11:42Z

‎Кредитні платіжні системи

Demchuk inna: /* Дебетові платіжні системи */

2011-01-10T17:11:13Z

‎Дебетові платіжні системи

Demchuk inna: /* Дебетові платіжні системи */

2011-01-10T17:10:57Z

‎Дебетові платіжні системи

Demchuk inna: /* Кредитні платіжні системи */

2011-01-10T17:04:19Z

‎Кредитні платіжні системи

@@ Рядок 69: / Рядок 69: @@
 == Список літератури==
 * [http://pidruchniki.com.ua/00000000/finansi/platizhni_sistemi_-_pirig_so Пиріг С. О. Платіжні системи (електронний підручник)]
-* [http://inter-market.com.ua/elektronni-platizhni-systemy-svitu/]
+* [http://inter-market.com.ua/elektronni-platizhni-systemy-svitu/ www.inter-market.com.ua]

← Попередня версія		Версія за 13:00, 31 січня 2011
Рядок 69:		Рядок 69:
	== Список літератури==		== Список літератури==
	* [http://pidruchniki.com.ua/00000000/finansi/platizhni_sistemi_-_pirig_so Пиріг С. О. Платіжні системи (електронний підручник)]		* [http://pidruchniki.com.ua/00000000/finansi/platizhni_sistemi_-_pirig_so Пиріг С. О. Платіжні системи (електронний підручник)]
		+	* [http://inter-market.com.ua/elektronni-platizhni-systemy-svitu/]

← Попередня версія		Версія за 12:55, 31 січня 2011
Рядок 68:		Рядок 68:

	== Список літератури==		== Список літератури==
		+	* [http://pidruchniki.com.ua/00000000/finansi/platizhni_sistemi_-_pirig_so Пиріг С. О. Платіжні системи (електронний підручник)]

← Попередня версія		Версія за 12:51, 31 січня 2011
Рядок 66:		Рядок 66:
	* російські: [[WebMoney]], [[CyberPlat]], [[e-Port]], [[Assist]], [[RBK Money]], [[PayCash]], [[MoneyMail]], [[Z-Payment]], [[Яндекс.Деньги]], [[КредитПилот]], [[Рапида]];		* російські: [[WebMoney]], [[CyberPlat]], [[e-Port]], [[Assist]], [[RBK Money]], [[PayCash]], [[MoneyMail]], [[Z-Payment]], [[Яндекс.Деньги]], [[КредитПилот]], [[Рапида]];
	* міжнародні: [[E-Gold]], [[Liberty Reserve]], [[PayPal]], [[Perfect Money]], [[Moneybookers]], [[Fethard]], [[EasyPay]], [[ChronoPay]].		* міжнародні: [[E-Gold]], [[Liberty Reserve]], [[PayPal]], [[Perfect Money]], [[Moneybookers]], [[Fethard]], [[EasyPay]], [[ChronoPay]].
		+
		+	== Список літератури==

← Попередня версія		Версія за 17:46, 10 січня 2011
Рядок 66:		Рядок 66:
	* російські: [[WebMoney]], [[CyberPlat]], [[e-Port]], [[Assist]], [[RBK Money]], [[PayCash]], [[MoneyMail]], [[Z-Payment]], [[Яндекс.Деньги]], [[КредитПилот]], [[Рапида]];		* російські: [[WebMoney]], [[CyberPlat]], [[e-Port]], [[Assist]], [[RBK Money]], [[PayCash]], [[MoneyMail]], [[Z-Payment]], [[Яндекс.Деньги]], [[КредитПилот]], [[Рапида]];
	* міжнародні: [[E-Gold]], [[Liberty Reserve]], [[PayPal]], [[Perfect Money]], [[Moneybookers]], [[Fethard]], [[EasyPay]], [[ChronoPay]].		* міжнародні: [[E-Gold]], [[Liberty Reserve]], [[PayPal]], [[Perfect Money]], [[Moneybookers]], [[Fethard]], [[EasyPay]], [[ChronoPay]].
−
−	~~== Література ==~~

@@ Рядок 52: / Рядок 52: @@
 :[[Файл:деб.jpg|300px|Схема операцій з дебетною картою]]
 :Рис 2. Схема операцій з дебетною картою в режимі on-line
 :'''Переваги''' дебетових платіжних систем з використанням електронних грошей:
 :1.Зручні для здійснення мікроплатежів.

@@ Рядок 29: / Рядок 29: @@
 Клієнт має дві можливості щодо сплати: 1) він може погасити борг без виплати процентів протягом встановленого угодою терміну або 2) пролонгувати кредит, сплачуючи щомісячний процент від середньоденного залишку боргу.
 У разі купівлі товару за банківською кредитною карткою на суму, що не перевищує разового ліміту, торговець виписує торговий рахунок, копія якого передається разом з товаром і карткою покупцеві (1, 2). У разі перевищення ліміту торговець зв’язується з банком-екваєром для проведення авторизації (отримання дозволу на угоду). Якщо власник картки — клієнт банку-екваєра (тобто екваєр є також емітентом картки), то авторизацію проводить сам екваєр (3, 3а). Якщо власник картки — клієнт іншого банку, то екваєр зв’язується з банком-емітентом через систему інформаційного обміну (4, 4а). Після отримання дозволу ця інформація надходить до торговця і угода завершується передачею товару (3а, 2). По закінченні визначеного періоду (робочого дня, тижня, місяця) торговець надає банку-екваєру торгові рахунки за картковими покупками. Банк зараховує суми за мінусом дисконту на рахунок торговця (5). Якщо власник картки — клієнт банку-екваєра, то екваєр проводить розрахунки безпосередньо з власником картки (6). Банк надсилає виписку із зазначенням сум, що підлягають погашенню, і термінів сплати боргу. Якщо власник картки — клієнт іншого банку, схема дещо ускладнюється. Банк-екваєр отримує від емітента гроші через систему інформаційного обміну (7). При цьому банк-екваєр сплачує емітенту комісію за інтерчейндж. Потім банк-емітент отримує платіж від власника картки.
 :'''Основні переваги кредитних систем платежів в Internet:'''
 :1.Звичність для клієнтів і правова визначеність.
@@ Рядок 36: / Рядок 39: @@
 :2.Відсутність анонімності, що зумовлює агресивність сервісної поведінки торговців.
 :3.Обмежена кількість крамниць, які приймають кредитні картки.
 == Дебетові платіжні системи ==

@@ Рядок 44: / Рядок 44: @@
 :'''Електронні чеки''' — аналог звичайних паперових чеків; доручення платника своєму банкові перерахувати гроші зі свого рахунка на рахунок одержувача платежу.
 :'''Електронні гроші''' (e-money, e-cash) — це послідовність чисел або файли, які відіграють роль грошей.
-:У разі роботи з дебетовою карткою клієнт оперує лише сумою, що знаходиться на його банківському рахунку. Ці картки також називають «електронними грошима», оскільки платіжні операції виконуються шляхом прямого зменшення фінансових активів клієнта замість збільшення його зобов’язань перед банком. При сплаті за допомогою дебетової картки необхідно перевірити стан банківського рахунка покупця і списати з нього суму платежу на користь підприємства торгівлі або сервісу. Тому обробка таких карток звичайно проходить у режимі on-line, тобто торговець зв’язується з банком, повідомляє йому суму платежу і отримує підтвердження на проведення операції. Окрім цього, якщо картка передбачає можливість перезаписувати інформацію і має високий ступінь захисту, торговець може працювати в режимі off-line і не турбувати банк з приводу кожної купівлі. В цьому режимі всі фінансові транзакції зберігатимуться в торговому терміналі. В обумовлені строки проводиться розрахунок: рахунки передаються в банк для списання коштів з клієнтських рахунків.
+У разі роботи з дебетовою карткою клієнт оперує лише сумою, що знаходиться на його банківському рахунку. Ці картки також називають «електронними грошима», оскільки платіжні операції виконуються шляхом прямого зменшення фінансових активів клієнта замість збільшення його зобов’язань перед банком. При сплаті за допомогою дебетової картки необхідно перевірити стан банківського рахунка покупця і списати з нього суму платежу на користь підприємства торгівлі або сервісу. Тому обробка таких карток звичайно проходить у режимі on-line, тобто торговець зв’язується з банком, повідомляє йому суму платежу і отримує підтвердження на проведення операції. Окрім цього, якщо картка передбачає можливість перезаписувати інформацію і має високий ступінь захисту, торговець може працювати в режимі off-line і не турбувати банк з приводу кожної купівлі. В цьому режимі всі фінансові транзакції зберігатимуться в торговому терміналі. В обумовлені строки проводиться розрахунок: рахунки передаються в банк для списання коштів з клієнтських рахунків.
 Дебетова картка може в будь-який момент стати кредитною, якщо вона наділяється будь-якими рисами кредиту, наприклад, передбачена можливість овердрафту.
 Загальна схема операцій, що виконуються при розрахунках за товари і послуги за допомогою дебетової картки, близька до схеми операцій з кредитною карткою, але вона має деякі властивості.

@@ Рядок 24: / Рядок 24: @@
 :'''Кредитна картка''' — банківська платіжна картка, яка показує, що її власнику відкритий кредит.
 :'''Банкомат''' — електронно-механічний пристрій, який надає можливість власнику банківської платіжної картки при введенні персонального ідентифікаційного номера (PIN) отримувати готівку.
 У разі купівлі товару за банківською кредитною карткою на суму, що не перевищує разового ліміту, торговець виписує торговий рахунок, копія якого передається разом з товаром і карткою покупцеві (1, 2). У разі перевищення ліміту торговець зв’язується з банком-екваєром для проведення авторизації (отримання дозволу на угоду). Якщо власник картки — клієнт банку-екваєра (тобто екваєр є також емітентом картки), то авторизацію проводить сам екваєр (3, 3а). Якщо власник картки — клієнт іншого банку, то екваєр зв’язується з банком-емітентом через систему інформаційного обміну (4, 4а). Після отримання дозволу ця інформація надходить до торговця і угода завершується передачею товару (3а, 2). По закінченні визначеного періоду (робочого дня, тижня, місяця) торговець надає банку-екваєру торгові рахунки за картковими покупками. Банк зараховує суми за мінусом дисконту на рахунок торговця (5). Якщо власник картки — клієнт банку-екваєра, то екваєр проводить розрахунки безпосередньо з власником картки (6). Банк надсилає виписку із зазначенням сум, що підлягають погашенню, і термінів сплати боргу. Якщо власник картки — клієнт іншого банку, схема дещо ускладнюється. Банк-екваєр отримує від емітента гроші через систему інформаційного обміну (7). При цьому банк-екваєр сплачує емітенту комісію за інтерчейндж. Потім банк-емітент отримує платіж від власника картки.
 :'''Основні переваги кредитних систем платежів в Internet:'''