https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80_%D0%95%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B0Віскозиметр Енглера - Історія редагувань2026-04-10T01:30:58ZІсторія редагувань цієї сторінки в вікіMediaWiki 1.30.0https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80_%D0%95%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B0&diff=19162&oldid=prevKolyaan4uk: /* Одиниці виміру */2013-06-13T21:56:06Z<p><span dir="auto"><span class="autocomment">Одиниці виміру</span></span></p>
<table class="diff diff-contentalign-left" data-mw="interface">
<col class="diff-marker" />
<col class="diff-content" />
<col class="diff-marker" />
<col class="diff-content" />
<tr style="vertical-align: top;" lang="uk">
<td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td>
<td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 21:56, 13 червня 2013</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l28" >Рядок 28:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 28:</td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Вся установка стоїть на тринозі 13, до якої прикріплено пальник 14</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Вся установка стоїть на тринозі 13, до якої прикріплено пальник 14</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>==Одиниці виміру==</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>==Одиниці виміру==</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>3.Градус Енглера, градус ВУ – позасистемна одиниця умовної в’язкості,    яка застосовується в техніці, особливо в нафтовій та хімічній промисловості і названа в честь німецького хіміка К.О.Енглера. В'язкістю, вираженою в градусах Енглера, називається відношення часу витікання 200 см.куб. випробуваної рідини з циліндричної посудинидіаметром 106 мм через капіляр діаметром d = 2,8 мм, що вмонтований у дно посудини до часу витікання такого ж об'єму дистильованої води при t = 20 °C. [[Файл:<del class="diffchange diffchange-inline">формула1sЕ</del>.png]]   </div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>3.Градус Енглера, градус ВУ – позасистемна одиниця умовної в’язкості,    яка застосовується в техніці, особливо в нафтовій та хімічній промисловості і названа в честь німецького хіміка К.О.Енглера. В'язкістю, вираженою в градусах Енглера, називається відношення часу витікання 200 см.куб. випробуваної рідини з циліндричної посудинидіаметром 106 мм через капіляр діаметром d = 2,8 мм, що вмонтований у дно посудини до часу витікання такого ж об'єму дистильованої води при t = 20 °C. [[Файл:<ins class="diffchange diffchange-inline">формула1Е</ins>.png]]   </div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Прилад описаної конструкції для визначення в'язкості називається віскозиметром Енглера. У свій час цей прилад був базовим для визначення в'язкості мастильних олив. Після прийняття кінематичної в'язкості основним параметром, що характеризує властивості мастильних олив, значення віскозиметра Енглера зменшилось.</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Прилад описаної конструкції для визначення в'язкості називається віскозиметром Енглера. У свій час цей прилад був базовим для визначення в'язкості мастильних олив. Після прийняття кінематичної в'язкості основним параметром, що характеризує властивості мастильних олив, значення віскозиметра Енглера зменшилось.</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Для переведення градусів Енглера в одиниці кінематичної в'язкості Стокс для мінеральних олив застосовуються спеціальні таблиці або емпірична формула: [[Файл:empiru4na.png]]  </div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Для переведення градусів Енглера в одиниці кінематичної в'язкості Стокс для мінеральних олив застосовуються спеціальні таблиці або емпірична формула: [[Файл:empiru4na.png]]</div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div> </div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>==Принцип дії==</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>==Принцип дії==</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Принцип дії базується на підрахунку часу протікання заданого об’єму рідини через вузький отвір або трубку при заданій різниці тисків. Частіше за все рідина із резервуару витікає під дією власної ваги, в цьому випадку в’язкість пропорційна різниці тисків між рідиною, яка витікає із капіляра і рідиною на тому ж рівні яка витікає із дуже товстої трубки</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Принцип дії базується на підрахунку часу протікання заданого об’єму рідини через вузький отвір або трубку при заданій різниці тисків. Частіше за все рідина із резервуару витікає під дією власної ваги, в цьому випадку в’язкість пропорційна різниці тисків між рідиною, яка витікає із капіляра і рідиною на тому ж рівні яка витікає із дуже товстої трубки</div></td></tr>
</table>Kolyaan4ukhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80_%D0%95%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B0&diff=19160&oldid=prevKolyaan4uk: Внесення використаної літератури2013-06-13T21:45:34Z<p>Внесення використаної літератури</p>
<table class="diff diff-contentalign-left" data-mw="interface">
<col class="diff-marker" />
<col class="diff-content" />
<col class="diff-marker" />
<col class="diff-content" />
<tr style="vertical-align: top;" lang="uk">
<td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td>
<td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 21:45, 13 червня 2013</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l35" >Рядок 35:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 35:</td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Принцип  визначення в'язкості ґрунтується на виміру часу протікання заданого об'єму рідини через вузький отвір або трубку, при заданій різниці тисків. Найчастіше рідина з резервуару витікає під дією власної ваги</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Принцип  визначення в'язкості ґрунтується на виміру часу протікання заданого об'єму рідини через вузький отвір або трубку, при заданій різниці тисків. Найчастіше рідина з резервуару витікає під дією власної ваги</div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">==Література==</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;"></ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">Емельянов Ю.В. "Методы анализа в производств продуктов разделения воздуха"</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004</ins></div></td></tr>
</table>Kolyaan4ukhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80_%D0%95%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B0&diff=19159&oldid=prevKolyaan4uk: Створена сторінка: '''Віскозиметр Енглера''' Віскозиметр Енглера – це прилад, призначений для визначення ум...2013-06-13T21:41:55Z<p>Створена сторінка: '''Віскозиметр Енглера''' Віскозиметр Енглера – це прилад, призначений для визначення ум...</p>
<p><b>Нова сторінка</b></p><div>'''Віскозиметр Енглера'''<br />
Віскозиметр Енглера – це прилад, призначений для визначення умовної в'язкості рідких середовищ, що дають безперервну струмінь протягом усього часу витікання .Відноситься до капілярних віскозиметрів.<br />
==Енглер Карл Освальд Віктор==<br />
[[Файл:Engler k .jpg|thumb|Портрет К.О.Енглера]]<br />
Німецький вчений який вивчав органічну хімію. Народився 1 травня 1842 року в місті Вейсвіль. У 1864 закінчив Фрейбургський університет. З 1867 працював в університеті в Галле (1876 отримав статус професора).<br />
Всі його роботи мають відношення до хімії та технології нафти. Встановив утворення пероксидних сполук при окислені вуглеводню кислородом і розробив теорію аут оксидації у 1897 році.Створив ряд приборів і методів для аналізу нафти. <br />
Помер 2 липня 1925.<br />
==Будова віскозиметра Енглера==<br />
[[Файл:Візкозиметр.jpg|thumb|Віскозиметр]]<br />
1.Резервуар для масла<br />
2.Циліндричний резервуар<br />
3.Кришка.<br />
4, 5. отвори в кришці<br />
6.Стержень(загострена дерев’яна паличка)<br />
7.Вхід в трубку<br />
8.Стічна трубка<br />
9.Платинова трубка<br />
10.Штифт<br />
11.Мішалка<br />
12.Рукоятка мішалки<br />
13.Тринога<br />
14.Пальник<br />
15.Кріпильні болти<br />
16.Колба<br />
<br />
Віскозиметр Енглера складається із латунного резервуару 1 із стічною трубкою 8 на його дні яка призначена для витікання рідини. В трубку 8 вставлена платинова трубка 9.Резервуар 1 розміщують в циліндрі 2, який грає роль водяної або масляної бані для встановлення потрібної температури випробуваної рідини. Резервуар 1 і отвори 4, 5 закриваються кришкою 3. В отвір 4 вставляють стержень 6 <br />
(загострену дерев’яну паличку із твердих порід дерева)за допомогою якого регулюється вхід 7 в трубку 8. В отвір5 вставляють термометр. В середині резервуару на рівних відстанях від дна розміщено 3 загострених і зігнутих під прямим кутом штифта 10. Вони використовуються як показник рівня масла, яке заливається у віскозиметр. В резервуарі 2 є мішалка 11 із рукояткою 12 термометр.<br />
Вся установка стоїть на тринозі 13, до якої прикріплено пальник 14<br />
==Одиниці виміру==<br />
3.Градус Енглера, градус ВУ – позасистемна одиниця умовної в’язкості, яка застосовується в техніці, особливо в нафтовій та хімічній промисловості і названа в честь німецького хіміка К.О.Енглера. В'язкістю, вираженою в градусах Енглера, називається відношення часу витікання 200 см.куб. випробуваної рідини з циліндричної посудинидіаметром 106 мм через капіляр діаметром d = 2,8 мм, що вмонтований у дно посудини до часу витікання такого ж об'єму дистильованої води при t = 20 °C. [[Файл:формула1sЕ.png]] <br />
Прилад описаної конструкції для визначення в'язкості називається віскозиметром Енглера. У свій час цей прилад був базовим для визначення в'язкості мастильних олив. Після прийняття кінематичної в'язкості основним параметром, що характеризує властивості мастильних олив, значення віскозиметра Енглера зменшилось.<br />
Для переведення градусів Енглера в одиниці кінематичної в'язкості Стокс для мінеральних олив застосовуються спеціальні таблиці або емпірична формула: [[Файл:empiru4na.png]] <br />
==Принцип дії==<br />
Принцип дії базується на підрахунку часу протікання заданого об’єму рідини через вузький отвір або трубку при заданій різниці тисків. Частіше за все рідина із резервуару витікає під дією власної ваги, в цьому випадку в’язкість пропорційна різниці тисків між рідиною, яка витікає із капіляра і рідиною на тому ж рівні яка витікає із дуже товстої трубки<br />
<br />
Принцип визначення в'язкості ґрунтується на виміру часу протікання заданого об'єму рідини через вузький отвір або трубку, при заданій різниці тисків. Найчастіше рідина з резервуару витікає під дією власної ваги</div>Kolyaan4uk