Аеродинамічна труба - Історія редагувань

HA3AP: /* Посилання */

2014-06-22T22:09:52Z

‎Посилання

HA3AP в 21:18, 22 червня 2014

2014-06-22T21:18:57Z

HA3AP в 21:18, 22 червня 2014

2014-06-22T21:18:24Z

HA3AP: /* Класифікація */

2014-06-22T21:11:35Z

‎Класифікація

HA3AP: /* Принцип дії */

2014-06-22T12:14:46Z

‎Принцип дії

HA3AP: /* Історія */

2014-06-22T11:28:54Z

‎Історія

HA3AP: /* Принцип дії */

2014-06-22T11:22:00Z

‎Принцип дії

HA3AP: /* Посилання */

2014-06-21T23:59:09Z

‎Посилання

HA3AP: /* Посилання */

2014-06-21T23:56:59Z

‎Посилання

HA3AP: /* Принцип дії */

2014-06-21T23:52:18Z

‎Принцип дії

← Попередня версія		Версія за 22:09, 22 червня 2014
Рядок 87:		Рядок 87:
	[[Категорія:Гідрогазодинаміка]]		[[Категорія:Гідрогазодинаміка]]
	[[Категорія:Аеродинаміка]]		[[Категорія:Аеродинаміка]]
		+	[[Категорія:Газодинаміка]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Файл:Windkanal.jpg|right|350px|thumb|Стенд NASA]]
-'''Аеродинамі́чна труба́''' — експериментальна установка для дослідження явищ і процесів, що супроводжують обтікання тіл потоком газу. ООдну із перших труб сконструювали брати Райт, які вивчали властивості крила свого літака. Зараз аеродинамічні труби широко застосовують у різних напрямках машинобудування. Так, наприклад, аеродинамічні труби мають більшість автомобілебудівних заводів в розвинутих країнах.
+'''Аеродинамі́чна труба́''' — експериментальна установка для дослідження явищ і процесів, що супроводжують обтікання тіл потоком газу. Одну із перших труб сконструювали брати Райт, які вивчали властивості крила свого літака. Зараз аеродинамічні труби широко застосовують у різних напрямках машинобудування. Так, наприклад, аеродинамічні труби мають більшість автомобілебудівних заводів в розвинутих країнах.
 == Принцип дії ==

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Файл:Windkanal.jpg|right|350px|thumb|Стенд NASA]]
-'''Аеродинамі́чна труба́''' — експериментальна установка для дослідження явищ і процесів, що супроводжують обтікання тіл потоком газу. Одну з перших у світі аеродинамічних труб побудував у 1897 р. К. Е. Ціолковський.
+'''Аеродинамі́чна труба́''' — експериментальна установка для дослідження явищ і процесів, що супроводжують обтікання тіл потоком газу. ООдну із перших труб сконструювали брати Райт, які вивчали властивості крила свого літака. Зараз аеродинамічні труби широко застосовують у різних напрямках машинобудування. Так, наприклад, аеродинамічні труби мають більшість автомобілебудівних заводів в розвинутих країнах.
 == Принцип дії ==

@@ Рядок 36: / Рядок 36: @@
 == Класифікація ==
-[[Файл:Надзвукова_аеродинамічна_труба.jpg|250px|thumb|Надзвукова аеродинамічна труба: 1 — робоча частина; 2 — модель; 3 — аеродинамічні ваги; 4 — сопло; 5 — дифузор; 6 — випрямляючі грати; 7 — компресор з двигуном ; 9 — зворотний канал; 10 — теплообмінник; 11 — осушувач повітря.]]
+[[Файл:Дозвукова_аеродинамічна_труба.jpg‎|250px|thumb|Схема дозвукової аеродинамічної труби: 1 - конфузор (для додаткового прискорення повітряного потоку); 2 - напрям повітряного потоку; 3 - робоча частина з моделлю; 4 - коліно з поворотними лопатками (для усунення завихрень повітряного потоку); 5 - компресор; 6 - повітроохолоджувач]]
 [[Файл:Ударна_аеродинамічна_труба;_б_—_графік_зміни_тиску_в_ударній_трубі..jpg|250px|thumb|а — Ударна аеродинамічна труба; б — Графік зміни тиску в ударній трубі.]]

@@ Рядок 26: / Рядок 26: @@
 [[Файл:Аеродинамічна_труба_електродуги.jpg|left|250px|thumb|Аеродинамічна труба електродуги: 1 — центральний (грибоподібний) електрод, що охолоджується водою; 2 — стінки камери, перехідні в надзвукове сопло, охолоджувані водою; 3 — робоча частина з висотною камерою; 4 — модель; 5 — дифузор; 6 — дуговий розряд; 7 — індукційна котушка, що обертає дуговий розряд; I — контакти для підведення електричного струму дугового розряду; II — контакти для підведення електричного струму до індукційної котушки.]]
 [[Файл:Дві_балонні_аеродинамічні_труби_з_підвищеним_тиском_на_вході_в_сопло_і_із_зниженим_тиском_на_виході_з_дифузора,_створюваним.jpg‎|250px|thumb|Дві балонні аеродинамічні труби з підвищеним тиском на вході в сопло і із зниженим тиском на виході з дифузора, створюваним: а — двоступінчатим ежектором і б — вакуумним газгольдером; 1 — компресор високого тиску; 2 — осушувач повітря; 3 — балони високого тиск; 4 — дросельний кран; 5 — ресівер сопла; 6 — сопло; 7 — модель; 8 — дифузор аеродинамічної труби; 9 — ежектори; 10 — дросельні крани; 11 — дифузор ежектора; 12 — швидкодіючий кран; 13 — вакуумний газгольдер; 14 — вакуумний насос; 15 — підігрівач повітря; 16 — радіатор.]]
-[[Файл:Схеми_робочої_Частини_аеродінамічної_труби.jpg‎‎|center|250px|thumb|Схеми робочої частини аеродинамічної труби (а — закрита, би — відкрита, в — відкрита робоча частина з камерою Ейфеля): 1 — модель; 2 — сопло; 3 — дифузор; 4 — струмінь газу, що виходить з сопла; 5 — камера Ейфеля; 6 — робоча частина.]]
+[[Файл:Схеми_робочої_Частини_аеродінамічної_труби.jpg‎‎|center|250px|thumb|Схеми робочої частини аеродинамічної труби (а — закрита, б — відкрита, в — відкрита робоча частина з камерою Ейфеля): 1 — модель; 2 — сопло; 3 — дифузор; 4 — струмінь газу, що виходить з сопла; 5 — камера Ейфеля; 6 — робоча частина.]]
 == Історія ==

@@ Рядок 30: / Рядок 30: @@
 == Історія ==
-Поява й розвиток А. т. найтіснішим образом пов’язане з розвитком авіації. Перші А. т. були побудовані в 1871 У. А. Пашкевичем у Росії й Ф. Уенхемом у Великобританії, а в наступні роки К. Е. Ціолковським і М. Є. Жуковським у Росії, Л. Прандтлем у Німеччині, братами У. й О. Райт у США, А. Г. Ейфелем у Франції й т.д. В 20-30-ті рр. розвиток А. т. йшов в основному по шляху збільшення їхньої потужності й розмірів робочої частини. У другій половині 40 х рр. почала швидкими темпами розвиватися реактивна авіація. Необхідність вирішення проблем аеродинаміки й динаміки польоту привела до того, що на початку 50 х рр. створюються великі трансзвукові й надзвукові А. т. Найважливіший елемент трансзвукова труба, що забезпечила принципову можливість проведення досліджень в області переходу через швидкість звуку, – перфорована робоча частина. Потужний імпульс, що сприяв розвитку гіперзвукових А. т. і появі спеціальних гіперзвукових газодинамічних установок, був отриманий в 60-ті рр. у зв’язку зі створенням балістичних ракет і космічних апаратів, що спускають. Специфічні завдання, що виникають при відпрацьовуванні літаків вертикального та короткого зльоту й посадки, привели до створення в 70 х рр. нового покоління дозвукових А. т. з перфорованими стінками робочої частини. Проблема істотного відставання значень одержуваних в А. т. чисел Re від тих, що реалізуються на практиці для багато літаків на трансзвукових швидкостях польоту була вирішена в 80-ті рр., коли була розроблена й реалізована концепція криогенної аеродинамічної труби.
+Поява й розвиток аеродинамічних труб найтіснішим образом пов’язане з розвитком авіації. Перші аеродинамічні труби були побудовані в 1871 У. А. Пашкевичем у Росії й Ф. Уенхемом у Великобританії, а в наступні роки К. Е. Ціолковським і М. Є. Жуковським у Росії, Л. Прандтлем у Німеччині, братами У. й О. Райт у США, А. Г. Ейфелем у Франції й т.д. В 20-30-ті рр. розвиток аеродинамічних труб йшов в основному по шляху збільшення їхньої потужності й розмірів робочої частини. У другій половині 40 х рр. почала швидкими темпами розвиватися реактивна авіація. Необхідність вирішення проблем аеродинаміки й динаміки польоту привела до того, що на початку 50 х рр. створюються великі трансзвукові й надзвукові аеродинамічні труби Найважливіший елемент трансзвукова труба, що забезпечила принципову можливість проведення досліджень в області переходу через швидкість звуку, – перфорована робоча частина. Потужний імпульс, що сприяв розвитку гіперзвукових аеродинамічних труб і появі спеціальних гіперзвукових газодинамічних установок, був отриманий в 60-ті рр. у зв’язку зі створенням балістичних ракет і космічних апаратів, що спускають. Специфічні завдання, що виникають при відпрацьовуванні літаків вертикального та короткого зльоту й посадки, привели до створення в 70 х рр. нового покоління дозвукових аеродинамічних труб з перфорованими стінками робочої частини. Проблема істотного відставання значень одержуваних в аеродинамічних трубах чисел Re від тих, що реалізуються на практиці для багато літаків на трансзвукових швидкостях польоту була вирішена в 80-ті рр., коли була розроблена й реалізована концепція криогенної аеродинамічної труби.
-Починаючи з 60-х рр. усе більш широке застосування в А. т. знаходять інформаційно-вимірювальні системи з електронно-обчислювальних машин, що забезпечили істотне збільшення обсягу фиксируемой інформації при одночасному різкому скороченні часу на її обробку. Усе більш широко використаються електронно-обчислювальні машини й у системах автоматичного керування аеродинамічними трубами.
+Починаючи з 60-х рр. усе більш широке застосування в аеродинамічних трубах знаходять інформаційно-вимірювальні системи з електронно-обчислювальних машин, що забезпечили істотне збільшення обсягу фиксируемой інформації при одночасному різкому скороченні часу на її обробку. Усе більш широко використаються електронно-обчислювальні машини й у системах автоматичного керування аеродинамічними трубами.
 == Класифікація ==

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 == Принцип дії ==
-Принцип дії аеродинамічної труби заснований на принципі відносності Галілея: замість руху тіла в нерухомому середовищі вивчається обтікання нерухомого тіла потоком газу. В аеродинамічній трубі експериментально визначаються діючі на літальний апарат аеродинамічні сили й моменти, досліджуються розподіли тиску й температури по його поверхні, спостерігається картина обтікання тіла, вивчається аэроупругость і т.д.
+Принцип дії аеродинамічної труби заснований на принципі відносності Галілея: замість руху тіла в нерухомому середовищі вивчається обтікання нерухомого тіла потоком газу. В аеродинамічній трубі експериментально визначаються діючі на літальний апарат аеродинамічні сили й моменти, досліджуються розподіли тиску й температури по його поверхні, спостерігається картина обтікання тіла, вивчається аероупружність і т.д.
-Принципова схема простої аеродинамічної труби з незамкненим потоком і закритою робочою частиною показана на мал.
+Принципова схема простої аеродинамічної труби з незамкненим потоком і закритою робочою частиною.
-Вентилятор 1, що приводиться в рух електродвигуном постійного струму 2, засмоктує повітря крізь сопло 3 і напрямну ґратку 4 в робочу частину 5, де містяться досліджувана модель 6 і давачі вимірювальних приладів. Далі повітря проходить крізь [[дифузор]] 7, виходячи в навколишній простір. Швидкість потоку в робочій частині регулюється зміною обертів [[двигун]]а. Рівномірність потоку в робочій частині забезпечується належною формою сопла та напрямною ґраткою.
+Вентилятор, що приводиться в рух електродвигуном постійного струму, засмоктує повітря крізь сопло і напрямну ґратку в робочу частину, де містяться досліджувана модель і давачі вимірювальних приладів. Далі повітря проходить крізь [[дифузор]], виходячи в навколишній простір. Швидкість потоку в робочій частині регулюється зміною обертів [[двигун]]а. Рівномірність потоку в робочій частині забезпечується належною формою сопла та напрямною ґраткою.
-Економічність аеродинамічної труби характеризується відношенням кінетичної енергії секундної маси повітря в робочій частині до потужності двигуна. [[Дифузор]], який значно зменшує кінетичну енергію повітря, що виходить з аеродинамічної труби, істотно поліпшує її якість. Ще кращі показники має аеродинамічна труба з замкненим потоком. В аеродинамічній трубі цього типу повітря, вийшовши з дифузора, крізь один або два зворотні канали 8 з напрямними лопатями 9 знову потрапляє в сопло. Необхідною умовою динамічної відповідності природного та модельованого явищ є рівність для обох явищ певних чисел&nbsp;— критеріїв подібності. Найважливішим критерієм подібності, при не дуже великих швидкостях, є число <br />
+Економічність аеродинамічної труби характеризується відношенням кінетичної енергії секундної маси повітря в робочій частині до потужності двигуна. [[Дифузор]], який значно зменшує кінетичну енергію повітря, що виходить з аеродинамічної труби, істотно поліпшує її якість. Ще кращі показники має аеродинамічна труба з замкненим потоком. В аеродинамічній трубі цього типу повітря, вийшовши з дифузора, крізь один або два зворотні канали з напрямними лопатями знову потрапляє в сопло. Необхідною умовою динамічної відповідності природного та модельованого явищ є рівність для обох явищ певних чисел — критеріїв подібності. Найважливішим критерієм подібності, при не дуже великих швидкостях, є число <br />
 <div style='text-align: center;'>
 '''R = lv/n''',

@@ Рядок 82: / Рядок 82: @@
 == Посилання ==
-[http://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Wind_tunnels?uselang=uk ВікіСховище]
+* [http://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Wind_tunnels?uselang=uk ВікіСховище]
 [[Категорія:Гідрогазодинаміка]]
 [[Категорія:Аеродинаміка]]

@@ Рядок 24: / Рядок 24: @@
 Для одержання великих М застосовують невеликі розміром швидкісні аеродинамічні труби. У швидкісних аеродинамічних трубах безперервної дії повітряний потік, що утворюється осьовим компресором, проходить крізь охолодні пристрої.
-[[Файл:Аеродинамічна_труба_електродуги.jpg|left|350px|thumb|Аеродинамічна труба електродуги: 1 — центральний (грибоподібний) електрод, що охолоджується водою; 2 — стінки камери, перехідні в надзвукове сопло, охолоджувані водою; 3 — робоча частина з висотною камерою; 4 — модель; 5 — дифузор; 6 — дуговий розряд; 7 — індукційна котушка, що обертає дуговий розряд; I — контакти для підведення електричного струму дугового розряду; II — контакти для підведення електричного струму до індукційної котушки.]]
+[[Файл:Аеродинамічна_труба_електродуги.jpg|left|250px|thumb|Аеродинамічна труба електродуги: 1 — центральний (грибоподібний) електрод, що охолоджується водою; 2 — стінки камери, перехідні в надзвукове сопло, охолоджувані водою; 3 — робоча частина з висотною камерою; 4 — модель; 5 — дифузор; 6 — дуговий розряд; 7 — індукційна котушка, що обертає дуговий розряд; I — контакти для підведення електричного струму дугового розряду; II — контакти для підведення електричного струму до індукційної котушки.]]
-[[Файл:Дві_балонні_аеродинамічні_труби_з_підвищеним_тиском_на_вході_в_сопло_і_із_зниженим_тиском_на_виході_з_дифузора,_створюваним.jpg‎|350px|thumb|Дві балонні аеродинамічні труби з підвищеним тиском на вході в сопло і із зниженим тиском на виході з дифузора, створюваним: а — двоступінчатим ежектором і б — вакуумним газгольдером; 1 — компресор високого тиску; 2 — осушувач повітря; 3 — балони високого тиск; 4 — дросельний кран; 5 — ресівер сопла; 6 — сопло; 7 — модель; 8 — дифузор аеродинамічної труби; 9 — ежектори; 10 — дросельні крани; 11 — дифузор ежектора; 12 — швидкодіючий кран; 13 — вакуумний газгольдер; 14 — вакуумний насос; 15 — підігрівач повітря; 16 — радіатор.]]
+[[Файл:Дві_балонні_аеродинамічні_труби_з_підвищеним_тиском_на_вході_в_сопло_і_із_зниженим_тиском_на_виході_з_дифузора,_створюваним.jpg‎|250px|thumb|Дві балонні аеродинамічні труби з підвищеним тиском на вході в сопло і із зниженим тиском на виході з дифузора, створюваним: а — двоступінчатим ежектором і б — вакуумним газгольдером; 1 — компресор високого тиску; 2 — осушувач повітря; 3 — балони високого тиск; 4 — дросельний кран; 5 — ресівер сопла; 6 — сопло; 7 — модель; 8 — дифузор аеродинамічної труби; 9 — ежектори; 10 — дросельні крани; 11 — дифузор ежектора; 12 — швидкодіючий кран; 13 — вакуумний газгольдер; 14 — вакуумний насос; 15 — підігрівач повітря; 16 — радіатор.]]
 [[Файл:Схеми_робочої_Частини_аеродінамічної_труби.jpg‎‎|center|250px|thumb|Схеми робочої частини аеродинамічної труби (а — закрита, би — відкрита, в — відкрита робоча частина з камерою Ейфеля): 1 — модель; 2 — сопло; 3 — дифузор; 4 — струмінь газу, що виходить з сопла; 5 — камера Ейфеля; 6 — робоча частина.]]