Перегляд вихідного коду сторінки Комп'ютерно-інтегровані технології

'''Комп'ютерно-інтегровані технології'''&nbsp;— технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|300px|thumb|Контроль на підприємстві за допомогою КІТ]]
== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними. 

Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології 
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні організації комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами. 

Одночасно з управлінням  інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит. 

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворюються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після  аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

В 1990-х роках стали з'являтися програмні комплекси, які дозволяють отримувати інформацію з будь-якого із п'яти рівнів комп'ютерно-інтегрованого виробництва. Так, менеджер верхнього рівня MRP може спуститись на нижчий рівень автоматизації для аналізу роботи будь-якої одиниці обладнання. З іншої сторони, налагоджувальник обладнання на нижчому рівні може, виходячи в Інтернет через верхній рівень, отримати у виробника з будь-якої точки планети інструкцію налагодження несправностей обладнання.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподіл;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіаперевезення, метро, залізничний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку. 


==Класифікація рівнів апаратного забезпечення КІТ ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|400px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''


===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням; 
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)


* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блокове мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо. 
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.


==Виробники==
'''MRP''' - DBA Manufacturing, MRP Design Group, Ascent company, та інші.

'''MES''' -  Lighthouse Systems, КИС «Omega Production», Oracle E-Business Suite (OEBS)

'''SCADA''' - In Touch (Wonderware, США), iFIX (Intellution, США), SIMATIC WinCC (Siemens, Німеччина), Citect (Ci technologies, Австралія), RTAP/plus (HP, Канада), Wizcon (PC Soft International, Ізраїль-США), Sitex и Phocus, (Jade SoftWare, Великобританія), Real Flex (BJ Software Systems, США), Factory Link (US Data Corp., США), View Star 750 (AEG,Німеччина), PlantScape (SCAN 3000) (Honeywell, США), Schneider Electric

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998р.

Конюх В.Л. Компьютерная автоматизация в промышленности.

==Посилання==
http://kazanets.narod.ru/HMI_PART1.htm

[[Категорія: Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]