<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=VasylFiley</id>
		<title>Wiki ТНТУ - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=VasylFiley"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/VasylFiley"/>
		<updated>2026-05-28T05:08:32Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.30.0</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87&amp;diff=21537</id>
		<title>Обговорення:Електрогідравлічний підсилювач</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87&amp;diff=21537"/>
				<updated>2016-03-19T20:09:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;VasylFiley: Створена сторінка: Філей.В.І КТс-31&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Філей.В.І КТс-31&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>VasylFiley</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=21356</id>
		<title>Альберт Бец</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=21356"/>
				<updated>2015-12-06T13:16:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;VasylFiley: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Альберт Бец==&lt;br /&gt;
[[Файл:Ava betz.jpg|200px|thumb|right|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Альберт Йоганн  Бец   народився 25.12.1885 році.  Альберт Іоган Бетц  був німецьким вченим, який  все своє життя  був винахідником. &lt;br /&gt;
==Біографія==&lt;br /&gt;
У 1910 році закінчив Берлінську технічну школу , як військово-морський інженер. &lt;br /&gt;
У 1911 році став дослідником  в університеті Гетттінген в лабораторії  аеродинаміки .У 1920 році була написана стаття   «Das Maximum der theoretisch möglichen Ausnutzung des Windes durch Windmotoren» («Теоретична межа  для кращого використання Вітряних  двигунів  ») . Його праці ґрунтувались на результатах досліджень, отриманих раніше Фредериком Ланчестером, що містили першу повну характеристику підіймальної сили крила та лобового опору. Зроблені ним формулювання були надто складними і аж після робіт Людвіга Прандтля знайшли практичне застосування у техніці   . Закон Беца  говорить про те  , що  не залежно від дизайну вітряного двигуна,  тільки 16/27 (або 59% кінетичної енергії  вітру  може бути перетворено   в механічну  енергію. Його книга  мала назву «Ветер-Energie und ihre Ausnutzung durch Windmühlen» («Енергія вітру  і його використання  Вітряками »),  &lt;br /&gt;
У 1926 році  він був призначений  викладачем у  Геттингені , З 1936 року йшов  слідами  Людвига  Прандтля , як  директора  Aerodynamische Versuchsanstalt(АВА, лабораторія аеродинаміки), позиція, яку він  зайняв до 1956 року &lt;br /&gt;
У період  Другої Світової війни  він  створив  стріловідні  крила   Messerschmidt,   а також інші препарати для військово  – повітряних сил . Є також версії, які поєднують  його з розробкою вітряків , у плані встановлення  німецького  сільського  населення на сході, замінивши  слов’янські  населення. На початку 1945  він  брав участь в   евакуації Z4 (компьютер) в АВУ .&lt;br /&gt;
З 1947 до 1956 роки  він  був головним  винахідником гідродинаміки в  Інституті  Макса Планка   &lt;br /&gt;
Він  був  дядею великого автора Альфреда Дж. Беца із Філадельфії і  мав великого племінника  Володимира Олексійовича  Беца - винахідник  пірамідальної клітки.&lt;br /&gt;
Бец прожив 82 роки   і помер 16.04.1968 року . Він все  життя любив проводити дослідження і запроваджувати його в життя ,щоб приносило   людям користь. &lt;br /&gt;
==Діяльність Беца==&lt;br /&gt;
Бец докладно досліджував систему вихорів, що утворюють сліди пропелера, і на базі вихрової теорії визначив мінімум потрібної потужності і найвигідніший  розподіл навантажень гвинта. Прандтль в додатку до статті Беца вказав спосіб введення наближеної поправки, яка в рамках дискової теорії враховує кінцевий ефект - вплив числа лопастей на розподіл завантаженості  гвинта. Пістолезі написав  роботу, яка  стала подальшим розвитком вихрової теорії. Голдстейн більш строго розглянув вихровий слід пропелера з кінцевим числом лопастей. &lt;br /&gt;
Бец винайшов, що  якщо  продовжувати  електроліз  під  дією  намагнічення сили,  то інтенсивність намагніченості послідовно насаджного заліза буде зменшуватися .&lt;br /&gt;
Бец вказуює , що з’єднання хлорованих фенолів  застосовується найбільш часто або окремо, або в комбінації з сіллю трихлор-фенолу. Він вважає, що спільне використання цих двох з'єднань дає кращі результати, ніж кожного з них у роздільности і, що введення іона металу, наприклад, міді або цинку, помітно поліпшує біоцид і властивості.   &lt;br /&gt;
Ця задача вперше була вирішена Мунком; пізніше Бец дав більш просте рішення.&lt;br /&gt;
У 1952- 1953 р. працівники промислу &amp;quot;Південний Аламишік&amp;quot; Г. Е. Бец, P. С. Волинчік і А. С. Садовін розробили і виготовили апаратуру, а потім змонтували систему телемеханізації нафтової промисловості.&lt;br /&gt;
Альберт Бец в 1920 році  вичислив оптимальну силу вітру для ідеального вітряка .При цьому він мав просте міркування: відбір  напруги досягається за рахунок швидкості  потока . Якщо  вітер не буде  сповільнюватись , тоді ми не можемо використати його силу,коли він дуже сповільниться,то будуть зменшуватись витрати, що  призведе до  екстремальної нагоди - до застопорення вітряка&lt;br /&gt;
Бец прийшов до висновку, що  оптимальний відбір напруги   можливий, якщо швидкість вітру після плоскості ротора буде складати  тільки третину від скорості до цієї плоскості. При цьому відношенні айродинамічних ККД, коэффіціент використаної сили Ср рівний 16/27=0,59. Таким чином, при прохожденні вітру через ідеальну турбіну, можна відібрати максимум 59% напруги. Цей коефіцієнт сили використовується тільки до турбіни  принципом під’ємної сили. Для турбін, використаних принципом  опору ,він   становить  максимум 0,19.&lt;br /&gt;
Альберт Іоган  Бец     займався крім дослідження  проблем  використаної енергії  вітру , проблемами  механіки пружної і не пружної рідини, теорією подібності і теорією крила. Вивчав вплив турбулентності на несучі поверхності літака &lt;br /&gt;
==Закон Беца==&lt;br /&gt;
Закон Беца встановлює, що вітряна турбіна ніколи не може мати ККД більше, ніж 59.259%. Цей закон ґрунтується на тому, що якщо вся енергія, що надходить від руху повітря в турбіні, буде перетворена в корисну енергію, то швидкість повітря за турбіною дорівнюватиме нулю. Але, якщо повітря зупинилось на виході з турбіни, то також має припинитись потік повітря через турбіну. Для того, щоб повітря продовжував рухатися крізь турбіну і віддавав енергію, необхідно відводити повітря за турбіною. Різниця між кінетичною енергією повітря перед турбіною та енергією на відведення повітря за турбіною якраз і становить обчислене значення — 59,259%.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Таким чином, максимальна енергію ,яку ми відбираємо у вітру становить&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;% MathType!MTEF!2!1!+-&lt;br /&gt;
% feaagKart1ev2aaatCvAUfeBSjuyZL2yd9gzLbvyNv2CaerbuLwBLn&lt;br /&gt;
% hiov2DGi1BTfMBaeXatLxBI9gBaerbd9wDYLwzYbItLDharqqtubsr&lt;br /&gt;
% 4rNCHbGeaGqiVu0Je9sqqrpepC0xbbL8F4rqqrFfpeea0xe9Lq-Jc9&lt;br /&gt;
% vqaqpepm0xbba9pwe9Q8fs0-yqaqpepae9pg0FirpepeKkFr0xfr-x&lt;br /&gt;
% fr-xb9adbaqaaeGaciGaaiaabeqaamaabaabaaGcbaGaamiuamaaBa&lt;br /&gt;
% aaleaacaWGcbGaamyzaiaadshacaWG6baabeaakiabg2da9maalaaa&lt;br /&gt;
% baGaaGymaiaaiAdaaeaacaaIYaGaaG4naaaacqGHflY1cqaHbpGCcq&lt;br /&gt;
% GHflY1daWcaaqaaiaaigdaaeaacaaIYaaaaiabgwSixlaadAhadaah&lt;br /&gt;
% aaWcbeqaaiaaiodaaaGccqGHflY1daqadaqaaiabec8aWjabgwSixl&lt;br /&gt;
% aadkfadaahaaWcbeqaaiaaikdaaaaakiaawIcacaGLPaaaaaa!5470!&lt;br /&gt;
\[{P_{Betz}} = \frac{{16}}{{27}} \cdot \rho  \cdot \frac{1}{2} \cdot {v^3} \cdot \left( {\pi  \cdot {R^2}} \right)\]&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Почесті==&lt;br /&gt;
У 1919 році він отримав вчене звання доктора філософії за роботу над пропелерами судна з мінімальною втратою енергії .&lt;br /&gt;
Бeц був нагороджений медаллю Карла Фрідріха Гаусса західнононімецької  Академії Науки в 1965. Він все  життя був винахідником .&lt;br /&gt;
На  честь Беца   назвали вулиці    в Мюнхені та  Гамбурзі. Його оригінальний дім в Геттингені використовується , як пам’ятка&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
1.https://en.wikipedia.org/wiki/Albert_Betz&lt;br /&gt;
2.http://wiki.tntu.edu.ua/Закон_Беца&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>VasylFiley</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=21355</id>
		<title>Альберт Бец</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=21355"/>
				<updated>2015-12-06T13:04:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;VasylFiley: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Альберт Бец==&lt;br /&gt;
[[Файл:Ava betz.jpg|200px|thumb|right|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Альберт Йоганн  Бец   народився 25.12.1885 році.  Альберт Іоган Бетц  був німецьким вченим, який  все своє життя  був винахідником. &lt;br /&gt;
==Біографія==&lt;br /&gt;
У 1910 році закінчив Берлінську технічну школу , як військово-морський інженер. &lt;br /&gt;
У 1911 році став дослідником  в університеті Гетттінген в лабораторії  аеродинаміки .У 1920 році була написана стаття   «Das Maximum der theoretisch möglichen Ausnutzung des Windes durch Windmotoren» («Теоретична межа  для кращого використання Вітряних  двигунів  ») .  Його  роботи були засновані на більш ранніх  дослідженнях Фредерика Ланчестера, який включив  перший повний  опис  ліфта   й опору.  Формування  було  дуже важким   і мусило скоріше   чекати версії  Людвига Прандтля, ніж   стати  корисним  . Закон Беца  говорить про те  , що  не залежно від дизайну вітряного двигуна,  тільки 16/27 (або 59% кінетичної енергії  вітру  може бути перетворено   в механічну  енергію. Його книга  мала назву «Ветер-Energie und ihre Ausnutzung durch Windmühlen» («Енергія вітру  і його використання  Вітряками »),  &lt;br /&gt;
У 1926 році  він був призначений  викладачем у  Геттингені , З 1936 року йшов  слідами  Людвига  Прандтля , як  директора  Aerodynamische Versuchsanstalt(АВА, лабораторія аеродинаміки), позиція, яку він  зайняв до 1956 року &lt;br /&gt;
У період  Другої Світової війни  він  створив  стріловідні  крила   Messerschmidt,   а також інші препарати для військово  – повітряних сил . Є також версії, які поєднують  його з розробкою вітряків , у плані встановлення  німецького  сільського  населення на сході, замінивши  слов’янські  населення. На початку 1945  він  брав участь в   евакуації Z4 (компьютер) в АВУ .&lt;br /&gt;
З 1947 до 1956 роки  він  був головним  винахідником гідродинаміки в  Інституті  Макса Планка   &lt;br /&gt;
Він  був  дядею великого автора Альфреда Дж. Беца із Філадельфії і  мав великого племінника  Володимира Олексійовича  Беца - винахідник  пірамідальної клітки.&lt;br /&gt;
Бец прожив 82 роки   і помер 16.04.1968 року . Він все  життя любив проводити дослідження і запроваджувати його в життя ,щоб приносило   людям користь. &lt;br /&gt;
==Діяльність Беца==&lt;br /&gt;
Бец докладно досліджував систему вихорів, що утворюють сліди пропелера, і на базі вихрової теорії визначив мінімум потрібної потужності і найвигідніший  розподіл навантажень гвинта. Прандтль в додатку до статті Беца вказав спосіб введення наближеної поправки, яка в рамках дискової теорії враховує кінцевий ефект - вплив числа лопастей на розподіл завантаженості  гвинта. Пістолезі написав  роботу, яка  стала подальшим розвитком вихрової теорії. Голдстейн більш строго розглянув вихровий слід пропелера з кінцевим числом лопастей. &lt;br /&gt;
Бец винайшов, що  якщо  продовжувати  електроліз  під  дією  намагнічення сили,  то інтенсивність намагніченості послідовно насаджного заліза буде зменшуватися .&lt;br /&gt;
Бец вказуює , що з’єднання хлорованих фенолів  застосовується найбільш часто або окремо, або в комбінації з сіллю трихлор-фенолу. Він вважає, що спільне використання цих двох з'єднань дає кращі результати, ніж кожного з них у роздільности і, що введення іона металу, наприклад, міді або цинку, помітно поліпшує біоцид і властивості.   &lt;br /&gt;
Ця задача вперше була вирішена Мунком; пізніше Бец дав більш просте рішення.&lt;br /&gt;
У 1952- 1953 р. працівники промислу &amp;quot;Південний Аламишік&amp;quot; Г. Е. Бец, P. С. Волинчік і А. С. Садовін розробили і виготовили апаратуру, а потім змонтували систему телемеханізації нафтової промисловості.&lt;br /&gt;
Альберт Бец в 1920 році  вичислив оптимальну силу вітру для ідеального вітряка .При цьому він мав просте міркування: відбір  напруги досягається за рахунок швидкості  потока . Якщо  вітер не буде  сповільнюватись , тоді ми не можемо використати його силу,коли він дуже сповільниться,то будуть зменшуватись витрати, що  призведе до  екстремальної нагоди - до застопорення вітряка&lt;br /&gt;
Бец прийшов до висновку, що  оптимальний відбір напруги   можливий, якщо швидкість вітру після плоскості ротора буде складати  тільки третину від скорості до цієї плоскості. При цьому відношенні айродинамічних ККД, коэффіціент використаної сили Ср рівний 16/27=0,59. Таким чином, при прохожденні вітру через ідеальну турбіну, можна відібрати максимум 59% напруги. Цей коефіцієнт сили використовується тільки до турбіни  принципом під’ємної сили. Для турбін, використаних принципом  опору ,він   становить  максимум 0,19.&lt;br /&gt;
Альберт Іоган  Бец     займався крім дослідження  проблем  використаної енергії  вітру , проблемами  механіки пружної і не пружної рідини, теорією подібності і теорією крила. Вивчав вплив турбулентності на несучі поверхності літака &lt;br /&gt;
==Закон Беца==&lt;br /&gt;
Закон Беца встановлює, що вітряна турбіна ніколи не може мати ККД більше, ніж 59.259%. Цей закон ґрунтується на тому, що якщо вся енергія, що надходить від руху повітря в турбіні, буде перетворена в корисну енергію, то швидкість повітря за турбіною дорівнюватиме нулю. Але, якщо повітря зупинилось на виході з турбіни, то також має припинитись потік повітря через турбіну. Для того, щоб повітря продовжував рухатися крізь турбіну і віддавав енергію, необхідно відводити повітря за турбіною. Різниця між кінетичною енергією повітря перед турбіною та енергією на відведення повітря за турбіною якраз і становить обчислене значення — 59,259%.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Таким чином, максимальна енергію ,яку ми відбираємо у вітру становить&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;% MathType!MTEF!2!1!+-&lt;br /&gt;
% feaagKart1ev2aaatCvAUfeBSjuyZL2yd9gzLbvyNv2CaerbuLwBLn&lt;br /&gt;
% hiov2DGi1BTfMBaeXatLxBI9gBaerbd9wDYLwzYbItLDharqqtubsr&lt;br /&gt;
% 4rNCHbGeaGqiVu0Je9sqqrpepC0xbbL8F4rqqrFfpeea0xe9Lq-Jc9&lt;br /&gt;
% vqaqpepm0xbba9pwe9Q8fs0-yqaqpepae9pg0FirpepeKkFr0xfr-x&lt;br /&gt;
% fr-xb9adbaqaaeGaciGaaiaabeqaamaabaabaaGcbaGaamiuamaaBa&lt;br /&gt;
% aaleaacaWGcbGaamyzaiaadshacaWG6baabeaakiabg2da9maalaaa&lt;br /&gt;
% baGaaGymaiaaiAdaaeaacaaIYaGaaG4naaaacqGHflY1cqaHbpGCcq&lt;br /&gt;
% GHflY1daWcaaqaaiaaigdaaeaacaaIYaaaaiabgwSixlaadAhadaah&lt;br /&gt;
% aaWcbeqaaiaaiodaaaGccqGHflY1daqadaqaaiabec8aWjabgwSixl&lt;br /&gt;
% aadkfadaahaaWcbeqaaiaaikdaaaaakiaawIcacaGLPaaaaaa!5470!&lt;br /&gt;
\[{P_{Betz}} = \frac{{16}}{{27}} \cdot \rho  \cdot \frac{1}{2} \cdot {v^3} \cdot \left( {\pi  \cdot {R^2}} \right)\]&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Почесті==&lt;br /&gt;
У 1919 році він отримав вчене звання доктора філософії за роботу над пропелерами судна з мінімальною втратою енергії .&lt;br /&gt;
Бeц був нагороджений медаллю Карла Фрідріха Гаусса західнононімецької  Академії Науки в 1965. Він все  життя був винахідником .&lt;br /&gt;
На  честь Беца   назвали вулиці    в Мюнхені та  Гамбурзі. Його оригінальний дім в Геттингені використовується , як пам’ятка&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
1.https://en.wikipedia.org/wiki/Albert_Betz&lt;br /&gt;
2.http://wiki.tntu.edu.ua/Закон_Беца&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>VasylFiley</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=21342</id>
		<title>Альберт Бец</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=21342"/>
				<updated>2015-12-05T16:04:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;VasylFiley: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Альберт Бец==&lt;br /&gt;
[[Файл:Ava betz.jpg|200px|thumb|right|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Альберт Іоган  Бец   народився 25.12.1885 році.  Альберт Іоган Бетц  був німецьким вченим, який  все своє життя  був винахідником. &lt;br /&gt;
==Біографія==&lt;br /&gt;
У 1910 році закінчив Берлінську технічну школу , як військово-морський інженер. &lt;br /&gt;
У 1911 році став дослідником  в університеті Гетттінген в лабораторії  аеродинаміки .У 1920 році була написана стаття   «Das Maximum der theoretisch möglichen Ausnutzung des Windes durch Windmotoren» («Теоретична межа  для кращого використання Вітряних  двигунів  ») .  Його  роботи були засновані на більш ранніх  дослідженнях Фредерика Ланчестера, який включив  перший повний  опис  ліфта   й опору.  Формування  було  дуже важким   і мусило скоріше   чекати версії  Людвига Прандтля, ніж   стати  корисним  . Закон Беца  говорить про те  , що  не залежно від дизайну вітряного двигуна,  тільки 16/27 (або 59% кінетичної енергії  вітру  може бути перетворено   в механічну  енергію. Його книга  мала назву «Ветер-Energie und ihre Ausnutzung durch Windmühlen» («Енергія вітру  і його використання  Вітряками »),  &lt;br /&gt;
У 1926 році  він був призначений  викладачем у  Геттингені , З 1936 року йшов  слідами  Людвига  Прандтля , як  директора  Aerodynamische Versuchsanstalt(АВА, лабораторія аеродинаміки), позиція, яку він  зайняв до 1956 року &lt;br /&gt;
У період  Другої Світової війни  він  створив  стріловідні  крила   Messerschmidt,   а також інші препарати для військово  – повітряних сил . Є також версії, які поєднують  його з розробкою вітряків , у плані встановлення  німецького  сільського  населення на сході, замінивши  слов’янські  населення. На початку 1945  він  брав участь в   евакуації Z4 (компьютер) в АВУ .&lt;br /&gt;
З 1947 до 1956 роки  він  був головним  винахідником гідродинаміки в  Інституті  Макса Планка   &lt;br /&gt;
Він  був  дядею великого автора Альфреда Дж. Беца із Філадельфії і  мав великого племінника  Володимира Олексійовича  Беца - винахідник  пірамідальної клітки.&lt;br /&gt;
Бец прожив 82 роки   і помер 16.04.1968 року . Він все  життя любив проводити дослідження і запроваджувати його в життя ,щоб приносило   людям користь. &lt;br /&gt;
==Діяльність Беца==&lt;br /&gt;
Бец докладно досліджував систему вихорів, що утворюють сліди пропелера, і на базі вихрової теорії визначив мінімум потрібної потужності і найвигідніший  розподіл навантажень гвинта. Прандтль в додатку до статті Беца вказав спосіб введення наближеної поправки, яка в рамках дискової теорії враховує кінцевий ефект - вплив числа лопастей на розподіл завантаженості  гвинта. Пістолезі написав  роботу, яка  стала подальшим розвитком вихрової теорії. Голдстейн більш строго розглянув вихровий слід пропелера з кінцевим числом лопастей. &lt;br /&gt;
Бец винайшов, що  якщо  продовжувати  електроліз  під  дією  намагнічення сили,  то інтенсивність намагніченості послідовно насаджного заліза буде зменшуватися .&lt;br /&gt;
Бец вказуює , що з’єднання хлорованих фенолів  застосовується найбільш часто або окремо, або в комбінації з сіллю трихлор-фенолу. Він вважає, що спільне використання цих двох з'єднань дає кращі результати, ніж кожного з них у роздільности і, що введення іона металу, наприклад, міді або цинку, помітно поліпшує біоцид і властивості.   &lt;br /&gt;
Ця задача вперше була вирішена Мунком; пізніше Бец дав більш просте рішення.&lt;br /&gt;
У 1952- 1953 р. працівники промислу &amp;quot;Південний Аламишік&amp;quot; Г. Е. Бец, P. С. Волинчік і А. С. Садовін розробили і виготовили апаратуру, а потім змонтували систему телемеханізації нафтової промисловості.&lt;br /&gt;
Альберт Бец в 1920 році  вичислив оптимальну силу вітру для ідеального вітряка .При цьому він мав просте міркування: відбір  напруги досягається за рахунок швидкості  потока . Якщо  вітер не буде  сповільнюватись , тоді ми не можемо використати його силу,коли він дуже сповільниться,то будуть зменшуватись витрати, що  призведе до  екстремальної нагоди - до застопорення вітряка&lt;br /&gt;
Бец прийшов до висновку, що  оптимальний відбір напруги   можливий, якщо швидкість вітру після плоскості ротора буде складати  тільки третину від скорості до цієї плоскості. При цьому відношенні айродинамічних ККД, коэффіціент використаної сили Ср рівний 16/27=0,59. Таким чином, при прохожденні вітру через ідеальну турбіну, можна відібрати максимум 59% напруги. Цей коефіцієнт сили використовується тільки до турбіни  принципом під’ємної сили. Для турбін, використаних принципом  опору ,він   становить  максимум 0,19.&lt;br /&gt;
Альберт Іоган  Бец     займався крім дослідження  проблем  використаної енергії  вітру , проблемами  механіки пружної і не пружної рідини, теорією подібності і теорією крила. Вивчав вплив турбулентності на несучі поверхності літака &lt;br /&gt;
==Закон Беца==&lt;br /&gt;
Закон Беца встановлює, що вітряна турбіна ніколи не може мати ККД більше, ніж 59.259%. Цей закон ґрунтується на тому, що якщо вся енергія, що надходить від руху повітря в турбіні, буде перетворена в корисну енергію, то швидкість повітря за турбіною дорівнюватиме нулю. Але, якщо повітря зупинилось на виході з турбіни, то також має припинитись потік повітря через турбіну. Для того, щоб повітря продовжував рухатися крізь турбіну і віддавав енергію, необхідно відводити повітря за турбіною. Різниця між кінетичною енергією повітря перед турбіною та енергією на відведення повітря за турбіною якраз і становить обчислене значення — 59,259%.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Таким чином, максимальна енергію ,яку ми відбираємо у вітру становить&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;% MathType!MTEF!2!1!+-&lt;br /&gt;
% feaagKart1ev2aaatCvAUfeBSjuyZL2yd9gzLbvyNv2CaerbuLwBLn&lt;br /&gt;
% hiov2DGi1BTfMBaeXatLxBI9gBaerbd9wDYLwzYbItLDharqqtubsr&lt;br /&gt;
% 4rNCHbGeaGqiVu0Je9sqqrpepC0xbbL8F4rqqrFfpeea0xe9Lq-Jc9&lt;br /&gt;
% vqaqpepm0xbba9pwe9Q8fs0-yqaqpepae9pg0FirpepeKkFr0xfr-x&lt;br /&gt;
% fr-xb9adbaqaaeGaciGaaiaabeqaamaabaabaaGcbaGaamiuamaaBa&lt;br /&gt;
% aaleaacaWGcbGaamyzaiaadshacaWG6baabeaakiabg2da9maalaaa&lt;br /&gt;
% baGaaGymaiaaiAdaaeaacaaIYaGaaG4naaaacqGHflY1cqaHbpGCcq&lt;br /&gt;
% GHflY1daWcaaqaaiaaigdaaeaacaaIYaaaaiabgwSixlaadAhadaah&lt;br /&gt;
% aaWcbeqaaiaaiodaaaGccqGHflY1daqadaqaaiabec8aWjabgwSixl&lt;br /&gt;
% aadkfadaahaaWcbeqaaiaaikdaaaaakiaawIcacaGLPaaaaaa!5470!&lt;br /&gt;
\[{P_{Betz}} = \frac{{16}}{{27}} \cdot \rho  \cdot \frac{1}{2} \cdot {v^3} \cdot \left( {\pi  \cdot {R^2}} \right)\]&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Почесті==&lt;br /&gt;
У 1919 році він отримав вчене звання доктора філософії за роботу над пропелерами судна з мінімальною втратою енергії .&lt;br /&gt;
Бeц був нагороджений медаллю Карла Фрідріха Гаусса західнононімецької  Академії Науки в 1965. Він все  життя був винахідником .&lt;br /&gt;
На  честь Беца   назвали вулиці    в Мюнхені та  Гамбурзі. Його оригінальний дім в Геттингені використовується , як пам’ятка&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
1.https://en.wikipedia.org/wiki/Albert_Betz&lt;br /&gt;
2.http://wiki.tntu.edu.ua/Закон_Беца&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>VasylFiley</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=21341</id>
		<title>Альберт Бец</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=21341"/>
				<updated>2015-12-05T15:56:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;VasylFiley: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Альберт Бец==&lt;br /&gt;
[[Файл:Ava betz.jpg|200px|thumb|right|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Альберт Іоган  Бец   народився 25.12.1985 році.  Альберт Іоган Бетц  був німецьким вченим, який  все своє життя  був винахідником. &lt;br /&gt;
==Біографія==&lt;br /&gt;
У 1910 році закінчив Берлінську технічну школу , як військово-морський інженер. &lt;br /&gt;
У 1911 році став дослідником  в університеті Гетттінген в лабораторії  аеродинаміки .У 1920 році була написана стаття   «Das Maximum der theoretisch möglichen Ausnutzung des Windes durch Windmotoren» («Теоретична межа  для кращого використання Вітряних  двигунів  ») .  Його  роботи були засновані на більш ранніх  дослідженнях Фредерика Ланчестера, який включив  перший повний  опис  ліфта   й опору.  Формування  було  дуже важким   і мусило скоріше   чекати версії  Людвига Прандтля, ніж   стати  корисним  . Закон Беца  говорить про те  , що  не залежно від дизайну вітряного двигуна,  тільки 16/27 (або 59% кінетичної енергії  вітру  може бути перетворено   в механічну  енергію. Його книга  мала назву «Ветер-Energie und ihre Ausnutzung durch Windmühlen» («Енергія вітру  і його використання  Вітряками »),  &lt;br /&gt;
У 1926 році  він був призначений  викладачем у  Геттингені , З 1936 року йшов  слідами  Людвига  Прандтля , як  директора  Aerodynamische Versuchsanstalt(АВА, лабораторія аеродинаміки), позиція, яку він  зайняв до 1956 року &lt;br /&gt;
У період  Другої Світової війни  він  створив  стріловідні  крила   Messerschmidt,   а також інші препарати для військово  – повітряних сил . Є також версії, які поєднують  його з розробкою вітряків , у плані встановлення  німецького  сільського  населення на сході, замінивши  слов’янські  населення. На початку 1945  він  брав участь в   евакуації Z4 (компьютер) в АВУ .&lt;br /&gt;
З 1947 до 1956 роки  він  був головним  винахідником гідродинаміки в  Інституті  Макса Планка   &lt;br /&gt;
Він  був  дядею великого автора Альфреда Дж. Беца із Філадельфії і  мав великого племінника  Володимира Олексійовича  Беца - винахідник  пірамідальної клітки.&lt;br /&gt;
Бец прожив 82 роки   і помер 16.04.1968 року . Він все  життя любив проводити дослідження і запроваджувати його в життя ,щоб приносило   людям користь. &lt;br /&gt;
==Діяльність Беца==&lt;br /&gt;
Бец докладно досліджував систему вихорів, що утворюють сліди пропелера, і на базі вихрової теорії визначив мінімум потрібної потужності і найвигідніший  розподіл навантажень гвинта. Прандтль в додатку до статті Беца вказав спосіб введення наближеної поправки, яка в рамках дискової теорії враховує кінцевий ефект - вплив числа лопастей на розподіл завантаженості  гвинта. Пістолезі написав  роботу, яка  стала подальшим розвитком вихрової теорії. Голдстейн більш строго розглянув вихровий слід пропелера з кінцевим числом лопастей. &lt;br /&gt;
Бец винайшов, що  якщо  продовжувати  електроліз  під  дією  намагнічення сили,  то інтенсивність намагніченості послідовно насаджного заліза буде зменшуватися .&lt;br /&gt;
Бец вказуює , що з’єднання хлорованих фенолів  застосовується найбільш часто або окремо, або в комбінації з сіллю трихлор-фенолу. Він вважає, що спільне використання цих двох з'єднань дає кращі результати, ніж кожного з них у роздільности і, що введення іона металу, наприклад, міді або цинку, помітно поліпшує біоцид і властивості.   &lt;br /&gt;
Ця задача вперше була вирішена Мунком; пізніше Бец дав більш просте рішення.&lt;br /&gt;
У 1952- 1953 р. працівники промислу &amp;quot;Південний Аламишік&amp;quot; Г. Е. Бец, P. С. Волинчік і А. С. Садовін розробили і виготовили апаратуру, а потім змонтували систему телемеханізації нафтової промисловості.&lt;br /&gt;
Альберт Бец в 1920 році  вичислив оптимальну силу вітру для ідеального вітряка .При цьому він мав просте міркування: відбір  напруги досягається за рахунок швидкості  потока . Якщо  вітер не буде  сповільнюватись , тоді ми не можемо використати його силу,коли він дуже сповільниться,то будуть зменшуватись витрати, що  призведе до  екстремальної нагоди - до застопорення вітряка&lt;br /&gt;
Бец прийшов до висновку, що  оптимальний відбір напруги   можливий, якщо швидкість вітру після плоскості ротора буде складати  тільки третину від скорості до цієї плоскості. При цьому відношенні айродинамічних ККД, коэффіціент використаної сили Ср рівний 16/27=0,59. Таким чином, при прохожденні вітру через ідеальну турбіну, можна відібрати максимум 59% напруги. Цей коефіцієнт сили використовується тільки до турбіни  принципом під’ємної сили. Для турбін, використаних принципом  опору ,він   становить  максимум 0,19.&lt;br /&gt;
Альберт Іоган  Бец     займався крім дослідження  проблем  використаної енергії  вітру , проблемами  механіки пружної і не пружної рідини, теорією подібності і теорією крила. Вивчав вплив турбулентності на несучі поверхності літака &lt;br /&gt;
==Закон Беца==&lt;br /&gt;
Закон Беца встановлює, що вітряна турбіна ніколи не може мати ККД більше, ніж 59.259%. Цей закон ґрунтується на тому, що якщо вся енергія, що надходить від руху повітря в турбіні, буде перетворена в корисну енергію, то швидкість повітря за турбіною дорівнюватиме нулю. Але, якщо повітря зупинилось на виході з турбіни, то також має припинитись потік повітря через турбіну. Для того, щоб повітря продовжував рухатися крізь турбіну і віддавав енергію, необхідно відводити повітря за турбіною. Різниця між кінетичною енергією повітря перед турбіною та енергією на відведення повітря за турбіною якраз і становить обчислене значення — 59,259%.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Таким чином, максимальна енергію ,яку ми відбираємо у вітру становить&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;% MathType!MTEF!2!1!+-&lt;br /&gt;
% feaagKart1ev2aaatCvAUfeBSjuyZL2yd9gzLbvyNv2CaerbuLwBLn&lt;br /&gt;
% hiov2DGi1BTfMBaeXatLxBI9gBaerbd9wDYLwzYbItLDharqqtubsr&lt;br /&gt;
% 4rNCHbGeaGqiVu0Je9sqqrpepC0xbbL8F4rqqrFfpeea0xe9Lq-Jc9&lt;br /&gt;
% vqaqpepm0xbba9pwe9Q8fs0-yqaqpepae9pg0FirpepeKkFr0xfr-x&lt;br /&gt;
% fr-xb9adbaqaaeGaciGaaiaabeqaamaabaabaaGcbaGaamiuamaaBa&lt;br /&gt;
% aaleaacaWGcbGaamyzaiaadshacaWG6baabeaakiabg2da9maalaaa&lt;br /&gt;
% baGaaGymaiaaiAdaaeaacaaIYaGaaG4naaaacqGHflY1cqaHbpGCcq&lt;br /&gt;
% GHflY1daWcaaqaaiaaigdaaeaacaaIYaaaaiabgwSixlaadAhadaah&lt;br /&gt;
% aaWcbeqaaiaaiodaaaGccqGHflY1daqadaqaaiabec8aWjabgwSixl&lt;br /&gt;
% aadkfadaahaaWcbeqaaiaaikdaaaaakiaawIcacaGLPaaaaaa!5470!&lt;br /&gt;
\[{P_{Betz}} = \frac{{16}}{{27}} \cdot \rho  \cdot \frac{1}{2} \cdot {v^3} \cdot \left( {\pi  \cdot {R^2}} \right)\]&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Почесті==&lt;br /&gt;
У 1919 році він отримав вчене звання доктора філософії за роботу над пропелерами судна з мінімальною втратою енергії .&lt;br /&gt;
Бeц був нагороджений медаллю Карла Фрідріха Гаусса західнононімецької  Академії Науки в 1965. Він все  життя був винахідником .&lt;br /&gt;
На  честь Беца   назвали вулиці    в Мюнхені та  Гамбурзі. Його оригінальний дім в Геттингені використовується , як пам’ятка&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
1.https://en.wikipedia.org/wiki/Albert_Betz&lt;br /&gt;
2.http://wiki.tntu.edu.ua/Закон_Беца&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>VasylFiley</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=21246</id>
		<title>Альберт Бец</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=21246"/>
				<updated>2015-12-01T22:19:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;VasylFiley: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
[[Файл:Ava betz.jpg|200px|thumb|right|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Альберт Іоган  Бец   народився 25.12.1985 році.  Альберт Іоган Бетц  був німецьким вченим, який  все своє життя  був винахідником. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1910 році  він закінчив ,як військово –морський інженер Берлінску технічну школу   . В 1911 Beц став дослідником в університеті лабораторії аеродинаміки  Геттінген, де Альберт Іоган був нагороджений званням доктора  філософії ,    у 1919  році за  його  роботу над 'пропеллерами судна з мінімальною втратою енергії'. У 1920 році  була написана  газета «Das Maximum der theoretisch möglichen Ausnutzung des Windes durch Windmotoren» («Теоретична межа  для кращого використання Вітряних  двигунів  ») .Його роботи були засновані на більш ранніх  досліджень Фредериком Ланчестером, який включив  перший повний  опис ліфта  і опору. Формулювання було дуже важке  і мусило  чекати версії Людвига Прандтля,чим  стати скоріше в користі  .Закон Беца  говорить , що,  не залежно від дизайну вітряного двигуна,  тільки 16/27 (або 59%) кінетічної энергії  вітра може бути перетворена   в механічну  энергію. Його книга була написана  «Luft-Energie und ihre Ausnutzung durch Windmühlen» («Энергия вітра  і його використання  Вітряками »).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1926 році  він був призначений  учителем в Геттингені.У 1936  йшов по слідах за Людвигом Прандтлем як за директором  Aerodynamische Versuchsanstalt(АВА, лабораторія аэродинаміки), позиція, яку він  заняв до 1956 року. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У час Другої Світової війни  він  розвинув  стріловідні крила Messerschmidt, і також інші військові препарати для військово–повітряних сил. На початку 1945 він брав участь в   эвакуації Z4 (компь'ютер) в АВУ &lt;br /&gt;
З  1947 до 1956 він також був головою  винахідником гідродинаміки в  Інституті  Макса Планка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бец докладно досліджував систему вихорів, що утворюють слід пропелера, і на базі вихрової теорії визначив мінімум потрібної потужності і найвигідніший  розподіл навантажень гвинта. Прандтль в додатку до статті Беца вказав спосіб введення наближеною поправки, яка в рамках дискової теорії враховує кінцевий ефект - вплив числа лопатей на розподіл завантаженості  гвинта. Пістолезі виконав  роботу, яка  стала подальшим розвитком вихровий теорії. Голдстейн більш строго розглянув вихровий слід пропелера з кінцевим числом лопатей. &lt;br /&gt;
Бец винайшов, що  якщо  продовжувати  електроліз  під  дією  намагнічення сили,  то інтенсивність намагніченості послідовно осаждаемого заліза буде зменшуватися.&lt;br /&gt;
Бец[ вивів формулу  більш наочним шляхом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бец вказуює, що з хлорованих фенолів це з'єднання застосовується найбільш часто або окремо, або в комбінації з сіллю трихлор-фенолу. Він вважає, що спільне використання цих двох з'єднань дає кращі результати, ніж кожного з них у роздільности і що введення іона металу,наприклад міді або цинку, помітно поліпшує біоцидної властивості.   &lt;br /&gt;
Ця задача вперше була вирішена Мунком; пізніше Бец дав більш просте рішення.&lt;br /&gt;
У 1952- 1953 р. працівники промислу Південний Аламишік Г. Е. Бец, P. С. Волинчік і А. С. Садовін розробили і виготовили апаратуру, а потім змонтували системутелемеханізації нафтового промислу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Було дано теоретичне обгрунтування емпіричного твердження (Беца - Петерсона, . Це вказує на можливість математичного опису кавітаційних течій  з допомогою вирішення крайової задачі Гельмгольца -Бріллюена.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Багато явищ були встановлені напівкількісний в класичних дослідженнях Гунтер Шульце і Беца особливо для алюмінію і танталу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отримані ним точні дані узгоджуються в загальному з даними Гунтер-Шульц і Бетца, представленими у вигляді експоненційної залежності між іонним струмом і напругою поля. Однак значення параметрів в даному випадку абсолютно інші: AI 10 - 18 а /см2 Bt 10 - 6 см /в. З його результатів випливає, що висота і напівширина енергетичного бар'єру для рухомого іона із зарядом Зе рівні відповідно 155 ев і 25 А. Він вважає, що бар'єр локалізований на межі розділу, оскільки плівковий бар'єр в катіонно-дефектної А12О3 повинен бути порівняно невеликим за  аналогією з бар'єром у катіонко-дефектної Ag2HgJ4. Враховуючи, що величина питомого опору А12О3 на багато порядків вище, ніж Ag2HgJ4 і іонна провідність спостерігається тільки в сильному полі, цей аргумент, очевидно, слід вважати помилковим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В тонких шарах, вільних відпір, при дуже низької провідності, часто виникають надзвичайно високі напруженості полів. Відомі дослідження Гюнтершульца і Беца по скачках потенціалу в найтонших пасивуючих шарах, що утворюються анодно на алюмінії. Інші метали, такі як Ti, Zr, Та теж виявляють високі різниці потенціалів в шарах опадів. Анодне виділення кисню на них починається з помітною швидкістю не при -[- 1 6-і 1 8 в  відносно водородного электрода, а тільки при 100 або 200 Вільні  електрони мають пройти дуже високий опір шару ,що при видимих щільності струму оміческа поляризация доходить більше  100 в .Не дивлячись на це , на границах фаз металл /слой и слой /электроліт можуть становити рівноваги.І тут величина омічної поляризаціїне впливає на електродні процеси на границях фаз.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Вітряна турбіна  не може  повністю перетворити силу вітра в механічну енергії  обертання Німецький фізик Альберт Бец в 1920 році  вичислив оптимальну силу вітру для ідеального вітряка .При цьому він мав просте міркуванню відбір  напруги достигає за рахунок скорості  потока. Якщо  вітер не буде  сповільнюватись , тоді ми не можемо використати його силу,коли він дуже сповільниться,то буде зменшуватись витрати що  призведе до  екстремальної нагоди до застопорення вітряка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бец прийшов до висновку що  оптимальний відбір напруги   можливий, якщо швидкість вітру після плоскості ротора буде складати  тільки третину від скорості до цієї плоскостиі.[[Файл:111.jpg|200px|thumb|right|Підпис під зображенням]] При цьому відношенні  аэродинаміческий ККД, коэффіціент використаної сили Ср рівний 16/27=0,59. Таким чином, при прохожденні вітра через ідеальну турбіну, можна відібрати максимум 59% напруги. Цей коефіцієнт сили використовується тільки до турбіні  принципом під’ємної сили. . Для турбін, використаних принципом  опору ,він   становить  максимум 0,19.Таким чином, максимальна напруга ,яку ми відбираємо у вітру становить&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;% MathType!MTEF!2!1!+-&lt;br /&gt;
% feaagKart1ev2aaatCvAUfeBSjuyZL2yd9gzLbvyNv2CaerbuLwBLn&lt;br /&gt;
% hiov2DGi1BTfMBaeXatLxBI9gBaerbd9wDYLwzYbItLDharqqtubsr&lt;br /&gt;
% 4rNCHbGeaGqiVu0Je9sqqrpepC0xbbL8F4rqqrFfpeea0xe9Lq-Jc9&lt;br /&gt;
% vqaqpepm0xbba9pwe9Q8fs0-yqaqpepae9pg0FirpepeKkFr0xfr-x&lt;br /&gt;
% fr-xb9adbaqaaeGaciGaaiaabeqaamaabaabaaGcbaGaamiuamaaBa&lt;br /&gt;
% aaleaacaWGcbGaamyzaiaadshacaWG6baabeaakiabg2da9maalaaa&lt;br /&gt;
% baGaaGymaiaaiAdaaeaacaaIYaGaaG4naaaacqGHflY1cqaHbpGCcq&lt;br /&gt;
% GHflY1daWcaaqaaiaaigdaaeaacaaIYaaaaiabgwSixlaadAhadaah&lt;br /&gt;
% aaWcbeqaaiaaiodaaaGccqGHflY1daqadaqaaiabec8aWjabgwSixl&lt;br /&gt;
% aadkfadaahaaWcbeqaaiaaikdaaaaakiaawIcacaGLPaaaaaa!5470!&lt;br /&gt;
\[{P_{Betz}} = \frac{{16}}{{27}} \cdot \rho  \cdot \frac{1}{2} \cdot {v^3} \cdot \left( {\pi  \cdot {R^2}} \right)\]&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Альберт Іоган  Бец     займався крім дослідження  проблеми  використаної енергії  вітру , проблеми механіки пружної і не пружної рідини, теорію подібності і теорію крила. Вивчав вплив турбулентності на несущі поверхності літака .Закон  Беца означає,що  вітряна турбіна ніколи  не може мати  ККД більше як 59,3 %. Цей закон можно об’яснити так .що коли вся енергія яка потрапляє  від руху вітру в портрібну енергію , тоді швидкість   вітру в кінці  буде рівна нулю. Але якщо вітер  зупинився на виході із турбіни, тоді  свіжий вітер не може потрапити в турбину — вона буде заблокірована. Для того, щоб  вітер продовжував  рухатися через турбіну і в результаті получити энергію, необхідно  в самій турбіні. Тоді  там повинна  бути  межа эффективності вітрової турбіни — закон Беца рівний 59,3 %.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Він  був  великим дядею автора Альфреда Дж. Беца із Філадельфії і  мав великого племінника Владимира Алексеевича Беца винахідник  пірамідальної клітки.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Beц був нагороджений медаллю Карла Фридриха Гаусса західно-німецькій Академії Науки в 1965. Він все своє життя був винахідником .&lt;br /&gt;
В честь Беца назвали  вулиці в Мюнхені і у  Гамбурзі. &lt;br /&gt;
Його власний дім в Геттингені використовується , як музей.&lt;br /&gt;
Бец прожив 82 роки   і помер 16.04.1968 року . Він все своє життя любив проводити дослідження і запроваджувати його в життя ,щоб його дослідження приносили людям користь.&lt;br /&gt;
== Використана література ==&lt;br /&gt;
1.Максимальної потужності, IEEE Power Electronics та Конференцією з Контролю за Рухом, 2006.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Ахмед Н.Е., Миятаки, M. Автономна Гібридна Система Покоління, Об'єднуюча Сонячний Фотогальванічний і Вітряний двигун з Простим Контролем за прослеживании Пункту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Історія веб-сайту Авіації включає зображення Betz, Prandtl і їх роботи.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>VasylFiley</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=21245</id>
		<title>Альберт Бец</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=21245"/>
				<updated>2015-12-01T22:18:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;VasylFiley: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
[[Файл:Ava betz.jpg|200px|thumb|right|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Альберт Іоган  Бец   народився 25.12.1985 році.  Альберт Іоган Бетц  був німецьким вченим, який  все своє життя  був винахідником. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1910 році  він закінчив ,як військово –морський інженер Берлінску технічну школу   . В 1911 Beц став дослідником в університеті лабораторії аеродинаміки  Геттінген, де Альберт Іоган був нагороджений званням доктора  філософії ,    у 1919  році за  його  роботу над 'пропеллерами судна з мінімальною втратою енергії'. У 1920 році  була написана  газета «Das Maximum der theoretisch möglichen Ausnutzung des Windes durch Windmotoren» («Теоретична межа  для кращого використання Вітряних  двигунів  ») .Його роботи були засновані на більш ранніх  досліджень Фредериком Ланчестером, який включив  перший повний  опис ліфта  і опору. Формулювання було дуже важке  і мусило  чекати версії Людвига Прандтля,чим  стати скоріше в користі  .Закон Беца  говорить , що,  не залежно від дизайну вітряного двигуна,  тільки 16/27 (або 59%) кінетічної энергії  вітра може бути перетворена   в механічну  энергію. Його книга була написана  «Luft-Energie und ihre Ausnutzung durch Windmühlen» («Энергия вітра  і його використання  Вітряками »).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1926 році  він був призначений  учителем в Геттингені.У 1936  йшов по слідах за Людвигом Прандтлем як за директором  Aerodynamische Versuchsanstalt(АВА, лабораторія аэродинаміки), позиція, яку він  заняв до 1956 року. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У час Другої Світової війни  він  розвинув  стріловідні крила Messerschmidt, і також інші військові препарати для військово–повітряних сил. На початку 1945 він брав участь в   эвакуації Z4 (компь'ютер) в АВУ &lt;br /&gt;
З  1947 до 1956 він також був головою  винахідником гідродинаміки в  Інституті  Макса Планка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бец докладно досліджував систему вихорів, що утворюють слід пропелера, і на базі вихрової теорії визначив мінімум потрібної потужності і найвигідніший  розподіл навантажень гвинта. Прандтль в додатку до статті Беца вказав спосіб введення наближеною поправки, яка в рамках дискової теорії враховує кінцевий ефект - вплив числа лопатей на розподіл завантаженості  гвинта. Пістолезі виконав  роботу, яка  стала подальшим розвитком вихровий теорії. Голдстейн більш строго розглянув вихровий слід пропелера з кінцевим числом лопатей. &lt;br /&gt;
Бец винайшов, що  якщо  продовжувати  електроліз  під  дією  намагнічення сили,  то інтенсивність намагніченості послідовно осаждаемого заліза буде зменшуватися.&lt;br /&gt;
Бец[ вивів формулу  більш наочним шляхом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бец вказуює, що з хлорованих фенолів це з'єднання застосовується найбільш часто або окремо, або в комбінації з сіллю трихлор-фенолу. Він вважає, що спільне використання цих двох з'єднань дає кращі результати, ніж кожного з них у роздільности і що введення іона металу,наприклад міді або цинку, помітно поліпшує біоцидної властивості.   &lt;br /&gt;
Ця задача вперше була вирішена Мунком; пізніше Бец дав більш просте рішення.&lt;br /&gt;
У 1952- 1953 р. працівники промислу Південний Аламишік Г. Е. Бец, P. С. Волинчік і А. С. Садовін розробили і виготовили апаратуру, а потім змонтували системутелемеханізації нафтового промислу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Було дано теоретичне обгрунтування емпіричного твердження (Беца - Петерсона, . Це вказує на можливість математичного опису кавітаційних течій  з допомогою вирішення крайової задачі Гельмгольца -Бріллюена.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Багато явищ були встановлені напівкількісний в класичних дослідженнях Гунтер Шульце і Беца особливо для алюмінію і танталу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отримані ним точні дані узгоджуються в загальному з даними Гунтер-Шульц і Бетца, представленими у вигляді експоненційної залежності між іонним струмом і напругою поля. Однак значення параметрів в даному випадку абсолютно інші: AI 10 - 18 а /см2 Bt 10 - 6 см /в. З його результатів випливає, що висота і напівширина енергетичного бар'єру для рухомого іона із зарядом Зе рівні відповідно 155 ев і 25 А. Він вважає, що бар'єр локалізований на межі розділу, оскільки плівковий бар'єр в катіонно-дефектної А12О3 повинен бути порівняно невеликим за  аналогією з бар'єром у катіонко-дефектної Ag2HgJ4. Враховуючи, що величина питомого опору А12О3 на багато порядків вище, ніж Ag2HgJ4 і іонна провідність спостерігається тільки в сильному полі, цей аргумент, очевидно, слід вважати помилковим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В тонких шарах, вільних відпір, при дуже низької провідності, часто виникають надзвичайно високі напруженості полів. Відомі дослідження Гюнтершульца і Беца по скачках потенціалу в найтонших пасивуючих шарах, що утворюються анодно на алюмінії. Інші метали, такі як Ti, Zr, Та теж виявляють високі різниці потенціалів в шарах опадів. Анодне виділення кисню на них починається з помітною швидкістю не при -[- 1 6-і 1 8 в  відносно водородного электрода, а тільки при 100 або 200 Вільні  електрони мають пройти дуже високий опір шару ,що при видимих щільності струму оміческа поляризация доходить більше  100 в .Не дивлячись на це , на границах фаз металл /слой и слой /электроліт можуть становити рівноваги.І тут величина омічної поляризаціїне впливає на електродні процеси на границях фаз.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Вітряна турбіна  не може  повністю перетворити силу вітра в механічну енергії  обертання Німецький фізик Альберт Бец в 1920 році  вичислив оптимальну силу вітру для ідеального вітряка .При цьому він мав просте міркуванню відбір  напруги достигає за рахунок скорості  потока. Якщо  вітер не буде  сповільнюватись , тоді ми не можемо використати його силу,коли він дуже сповільниться,то буде зменшуватись витрати що  призведе до  екстремальної нагоди до застопорення вітряка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бец прийшов до висновку що  оптимальний відбір напруги   можливий, якщо швидкість вітру після плоскості ротора буде складати  тільки третину від скорості до цієї плоскостиі.[[Файл:111.jpg|200px|thumb|right|Підпис під зображенням]] При цьому відношенні  аэродинаміческий ККД, коэффіціент використаної сили Ср рівний 16/27=0,59. Таким чином, при прохожденні вітра через ідеальну турбіну, можна відібрати максимум 59% напруги. Цей коефіцієнт сили використовується тільки до турбіні  принципом під’ємної сили. . Для турбін, використаних принципом  опору ,він   становить  максимум 0,19.Таким чином, максимальна напруга ,яку ми відбираємо у вітру становить&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;% MathType!MTEF!2!1!+-&lt;br /&gt;
% feaagKart1ev2aaatCvAUfeBSjuyZL2yd9gzLbvyNv2CaerbuLwBLn&lt;br /&gt;
% hiov2DGi1BTfMBaeXatLxBI9gBaerbd9wDYLwzYbItLDharqqtubsr&lt;br /&gt;
% 4rNCHbGeaGqiVu0Je9sqqrpepC0xbbL8F4rqqrFfpeea0xe9Lq-Jc9&lt;br /&gt;
% vqaqpepm0xbba9pwe9Q8fs0-yqaqpepae9pg0FirpepeKkFr0xfr-x&lt;br /&gt;
% fr-xb9adbaqaaeGaciGaaiaabeqaamaabaabaaGcbaGaamiuamaaBa&lt;br /&gt;
% aaleaacaWGcbGaamyzaiaadshacaWG6baabeaakiabg2da9maalaaa&lt;br /&gt;
% baGaaGymaiaaiAdaaeaacaaIYaGaaG4naaaacqGHflY1cqaHbpGCcq&lt;br /&gt;
% GHflY1daWcaaqaaiaaigdaaeaacaaIYaaaaiabgwSixlaadAhadaah&lt;br /&gt;
% aaWcbeqaaiaaiodaaaGccqGHflY1daqadaqaaiabec8aWjabgwSixl&lt;br /&gt;
% aadkfadaahaaWcbeqaaiaaikdaaaaakiaawIcacaGLPaaaaaa!5470!&lt;br /&gt;
\[{P_{Betz}} = \frac{{16}}{{27}} \cdot \rho  \cdot \frac{1}{2} \cdot {v^3} \cdot \left( {\pi  \cdot {R^2}} \right)\]&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Альберт Іоган  Бец     займався крім дослідження  проблеми  використаної енергії  вітру , проблеми механіки пружної і не пружної рідини, теорію подібності і теорію крила. Вивчав вплив турбулентності на несущі поверхності літака .Закон  Беца означає,що  вітряна турбіна ніколи  не може мати  ККД більше як 59,3 %. Цей закон можно об’яснити так .що коли вся енергія яка потрапляє  від руху вітру в портрібну енергію , тоді швидкість   вітру в кінці  буде рівна нулю. Але якщо вітер  зупинився на виході із турбіни, тоді  свіжий вітер не може потрапити в турбину — вона буде заблокірована. Для того, щоб  вітер продовжував  рухатися через турбіну і в результаті получити энергію, необхідно  в самій турбіні. Тоді  там повинна  бути  межа эффективності вітрової турбіни — закон Беца рівний 59,3 %.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Він  був  великим дядею автора Альфреда Дж. Беца із Філадельфії і  мав великого племінника Владимира Алексеевича Беца винахідник  пірамідальної клітки.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Beц був нагороджений медаллю Карла Фридриха Гаусса західно-німецькій Академії Науки в 1965. Він все своє життя був винахідником .&lt;br /&gt;
В честь Беца назвали  вулиці в Мюнхені і у  Гамбурзі. &lt;br /&gt;
Його власний дім в Геттингені використовується , як музей.&lt;br /&gt;
Бец прожив 82 роки   і помер 16.04.1968 року . Він все своє життя любив проводити дослідження і запроваджувати його в життя ,щоб його дослідження приносили людям користь.&lt;br /&gt;
== Використана література ==&lt;br /&gt;
1.Максимальної потужності, IEEE Power Electronics та Конференцією з Контролю за Рухом, 2006.&lt;br /&gt;
2.Ахмед Н.Е., Миятаки, M. Автономна Гібридна Система Покоління, Об'єднуюча Сонячний Фотогальванічний і Вітряний двигун з Простим Контролем за прослеживании Пункту&lt;br /&gt;
3.Історія веб-сайту Авіації включає зображення Betz, Prandtl і їх роботи.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>VasylFiley</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=21217</id>
		<title>Альберт Бец</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=21217"/>
				<updated>2015-11-30T23:35:54Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;VasylFiley: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
= Альберт Бетц =&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ava betz.jpg|200px|thumb|right|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Альберт Іоган  Бец   народився 25.12.1985 році.  Альберт Іоган Бетц  був німецьким вченим, який  все своє життя  був винахідником. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1910 році  він закінчив ,як військово –морський інженер Берлінску технічну школу   . В 1911 Beц став дослідником в університеті лабораторії аеродинаміки  Геттінген, де Альберт Іоган був нагороджений званням доктора  філософії ,    у 1919  році за  його  роботу над 'пропеллерами судна з мінімальною втратою енергії'. У 1920 році  була написана  газета «Das Maximum der theoretisch möglichen Ausnutzung des Windes durch Windmotoren» («Теоретична межа  для кращого використання Вітряних  двигунів  ») .Його роботи були засновані на більш ранніх  досліджень Фредериком Ланчестером, який включив  перший повний  опис ліфта  і опору. Формулювання було дуже важке  і мусило  чекати версії Людвига Прандтля,чим  стати скоріше в користі  .Закон Беца  говорить , що,  не залежно від дизайну вітряного двигуна,  тільки 16/27 (або 59%) кінетічної энергії  вітра може бути перетворена   в механічну  энергію. Його книга була написана  «Luft-Energie und ihre Ausnutzung durch Windmühlen» («Энергия вітра  і його використання  Вітряками »).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1926 році  він був призначений  учителем в Геттингені.У 1936  йшов по слідах за Людвигом Прандтлем як за директором  Aerodynamische Versuchsanstalt(АВА, лабораторія аэродинаміки), позиція, яку він  заняв до 1956 року. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У час Другої Світової війни  він  розвинув  стріловідні крила Messerschmidt, і також інші військові препарати для військово–повітряних сил. На початку 1945 він брав участь в   эвакуації Z4 (компь'ютер) в АВУ &lt;br /&gt;
З  1947 до 1956 він також був головою  винахідником гідродинаміки в  Інституті  Макса Планка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бец докладно досліджував систему вихорів, що утворюють слід пропелера, і на базі вихрової теорії визначив мінімум потрібної потужності і найвигідніший  розподіл навантажень гвинта. Прандтль в додатку до статті Беца вказав спосіб введення наближеною поправки, яка в рамках дискової теорії враховує кінцевий ефект - вплив числа лопатей на розподіл завантаженості  гвинта. Пістолезі виконав  роботу, яка  стала подальшим розвитком вихровий теорії. Голдстейн більш строго розглянув вихровий слід пропелера з кінцевим числом лопатей. &lt;br /&gt;
Бец винайшов, що  якщо  продовжувати  електроліз  під  дією  намагнічення сили,  то інтенсивність намагніченості послідовно осаждаемого заліза буде зменшуватися.&lt;br /&gt;
Бец[ вивів формулу  більш наочним шляхом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бец вказуює, що з хлорованих фенолів це з'єднання застосовується найбільш часто або окремо, або в комбінації з сіллю трихлор-фенолу. Він вважає, що спільне використання цих двох з'єднань дає кращі результати, ніж кожного з них у роздільности і що введення іона металу,наприклад міді або цинку, помітно поліпшує біоцидної властивості.   &lt;br /&gt;
Ця задача вперше була вирішена Мунком; пізніше Бец дав більш просте рішення.&lt;br /&gt;
У 1952- 1953 р. працівники промислу Південний Аламишік Г. Е. Бец, P. С. Волинчік і А. С. Садовін розробили і виготовили апаратуру, а потім змонтували системутелемеханізації нафтового промислу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Було дано теоретичне обгрунтування емпіричного твердження (Беца - Петерсона, . Це вказує на можливість математичного опису кавітаційних течій  з допомогою вирішення крайової задачі Гельмгольца -Бріллюена.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Багато явищ були встановлені напівкількісний в класичних дослідженнях Гунтер Шульце і Беца особливо для алюмінію і танталу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отримані ним точні дані узгоджуються в загальному з даними Гунтер-Шульц і Бетца, представленими у вигляді експоненційної залежності між іонним струмом і напругою поля. Однак значення параметрів в даному випадку абсолютно інші: AI 10 - 18 а /см2 Bt 10 - 6 см /в. З його результатів випливає, що висота і напівширина енергетичного бар'єру для рухомого іона із зарядом Зе рівні відповідно 155 ев і 25 А. Він вважає, що бар'єр локалізований на межі розділу, оскільки плівковий бар'єр в катіонно-дефектної А12О3 повинен бути порівняно невеликим за  аналогією з бар'єром у катіонко-дефектної Ag2HgJ4. Враховуючи, що величина питомого опору А12О3 на багато порядків вище, ніж Ag2HgJ4 і іонна провідність спостерігається тільки в сильному полі, цей аргумент, очевидно, слід вважати помилковим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В тонких шарах, вільних відпір, при дуже низької провідності, часто виникають надзвичайно високі напруженості полів. Відомі дослідження Гюнтершульца і Беца по скачках потенціалу в найтонших пасивуючих шарах, що утворюються анодно на алюмінії. Інші метали, такі як Ti, Zr, Та теж виявляють високі різниці потенціалів в шарах опадів. Анодне виділення кисню на них починається з помітною швидкістю не при -[- 1 6-і 1 8 в  відносно водородного электрода, а тільки при 100 або 200 Вільні  електрони мають пройти дуже високий опір шару ,що при видимих щільності струму оміческа поляризация доходить більше  100 в .Не дивлячись на це , на границах фаз металл /слой и слой /электроліт можуть становити рівноваги.І тут величина омічної поляризаціїне впливає на електродні процеси на границях фаз.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Вітряна турбіна  не може  повністю перетворити силу вітра в механічну енергії  обертання Німецький фізик Альберт Бец в 1920 році  вичислив оптимальну силу вітру для ідеального вітряка .При цьому він мав просте міркуванню відбір  напруги достигає за рахунок скорості  потока. Якщо  вітер не буде  сповільнюватись , тоді ми не можемо використати його силу,коли він дуже сповільниться,то буде зменшуватись витрати що  призведе до  екстремальної нагоди до застопорення вітряка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бец прийшов до висновку що  оптимальний відбір напруги   можливий, якщо швидкість вітру після плоскості ротора буде складати  тільки третину від скорості до цієї плоскостиі.[[Файл:111.jpg|200px|thumb|right|Підпис під зображенням]] При цьому відношенні  аэродинаміческий ККД, коэффіціент використаної сили Ср рівний 16/27=0,59. Таким чином, при прохожденні вітра через ідеальну турбіну, можна відібрати максимум 59% напруги. Цей коефіцієнт сили використовується тільки до турбіні  принципом під’ємної сили. . Для турбін, використаних принципом  опору ,він   становить  максимум 0,19.Таким чином, максимальна напруга ,яку ми відбираємо у вітру становить&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;% MathType!MTEF!2!1!+-&lt;br /&gt;
% feaagKart1ev2aaatCvAUfeBSjuyZL2yd9gzLbvyNv2CaerbuLwBLn&lt;br /&gt;
% hiov2DGi1BTfMBaeXatLxBI9gBaerbd9wDYLwzYbItLDharqqtubsr&lt;br /&gt;
% 4rNCHbGeaGqiVu0Je9sqqrpepC0xbbL8F4rqqrFfpeea0xe9Lq-Jc9&lt;br /&gt;
% vqaqpepm0xbba9pwe9Q8fs0-yqaqpepae9pg0FirpepeKkFr0xfr-x&lt;br /&gt;
% fr-xb9adbaqaaeGaciGaaiaabeqaamaabaabaaGcbaGaamiuamaaBa&lt;br /&gt;
% aaleaacaWGcbGaamyzaiaadshacaWG6baabeaakiabg2da9maalaaa&lt;br /&gt;
% baGaaGymaiaaiAdaaeaacaaIYaGaaG4naaaacqGHflY1cqaHbpGCcq&lt;br /&gt;
% GHflY1daWcaaqaaiaaigdaaeaacaaIYaaaaiabgwSixlaadAhadaah&lt;br /&gt;
% aaWcbeqaaiaaiodaaaGccqGHflY1daqadaqaaiabec8aWjabgwSixl&lt;br /&gt;
% aadkfadaahaaWcbeqaaiaaikdaaaaakiaawIcacaGLPaaaaaa!5470!&lt;br /&gt;
\[{P_{Betz}} = \frac{{16}}{{27}} \cdot \rho  \cdot \frac{1}{2} \cdot {v^3} \cdot \left( {\pi  \cdot {R^2}} \right)\]&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Альберт Іоган  Бец     займався крім дослідження  проблеми  використаної енергії  вітру , проблеми механіки пружної і не пружної рідини, теорію подібності і теорію крила. Вивчав вплив турбулентності на несущі поверхності літака .Закон  Беца означає,що  вітряна турбіна ніколи  не може мати  ККД більше як 59,3 %. Цей закон можно об’яснити так .що коли вся енергія яка потрапляє  від руху вітру в портрібну енергію , тоді швидкість   вітру в кінці  буде рівна нулю. Але якщо вітер  зупинився на виході із турбіни, тоді  свіжий вітер не може потрапити в турбину — вона буде заблокірована. Для того, щоб  вітер продовжував  рухатися через турбіну і в результаті получити энергію, необхідно  в самій турбіні. Тоді  там повинна  бути  межа эффективності вітрової турбіни — закон Беца рівний 59,3 %.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Він  був  великим дядею автора Альфреда Дж. Беца із Філадельфії і  мав великого племінника Владимира Алексеевича Беца винахідник  пірамідальної клітки.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Beц був нагороджений медаллю Карла Фридриха Гаусса західно-німецькій Академії Науки в 1965. Він все своє життя був винахідником .&lt;br /&gt;
В честь Беца назвали  вулиці в Мюнхені і у  Гамбурзі. &lt;br /&gt;
Його власний дім в Геттингені використовується , як музей.&lt;br /&gt;
Бец прожив 82 роки   і помер 16.04.1968 року . Він все своє життя любив проводити дослідження і запроваджувати його в життя ,щоб його дослідження приносили людям користь.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>VasylFiley</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:111.jpg&amp;diff=21216</id>
		<title>Файл:111.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:111.jpg&amp;diff=21216"/>
				<updated>2015-11-30T22:36:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;VasylFiley: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>VasylFiley</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=21008</id>
		<title>Альберт Бец</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=21008"/>
				<updated>2015-11-24T11:01:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;VasylFiley: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
= Альберт Бетц =&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ava betz.jpg|200px|thumb|right|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аберт Бетц (25 грудня 1885  - 16 квітня 1968 Геттінген), був німецький фізик і піонер технології вітряного двигуна.&lt;br /&gt;
== Освіта та кар'єра ==&lt;br /&gt;
У 1910 він закінчив як військово-морський інженер Берлін Technische Hochschule (Diplomingenieur Schiffbau).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1911 Betz став дослідником в університеті лабораторії аеродинаміки Геттінгена, де він був нагороджений своїм доктором філософії в 1919 за його роботу над 'пропелерами судна з мінімальною втратою енергії'.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У його газети 1920 року «Das Maximum der theoretisch möglichen Nutzung des Windes durch Windmotoren» («Теоретичний Межа для кращого використання Вітру Двигунами Вітру») був виданий. Його робота була заснована на більш ранніх дослідженнях Фредеріком Ланчестер, який включав перше повне опис ліфта і опору.&lt;br /&gt;
Формулювання було кілька складна і повинна була чекати версії Людвіга Прандтля перш, ніж стати взагалі корисною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Betz 'закон заявляє, що, незалежний від дизайну вітряного двигуна, тільки 16/27 (або 59%) кінетичної енергії вітру може бути перетворений в механічну енергію.Його книга «Вітер-Energie und ihre Ausnutzung durch Windmühlen» («Енергія вітру і її Використання вітряками»), виданий в 1926, робить &lt;br /&gt;
хороший звіт про розуміння енергії вітру і вітряних двигунів в тому періоді. У 1926 він був призначений викладачем в Геттінгені.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1936 він слідував за Людвігом Прандтлем як за директоромAerodynamische Versuchsanstalt (АВА, лабораторія аеродинаміки), позиція, яку він зайняв до 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Список використаної літератури ==&lt;br /&gt;
http://ru.knowledgr.com/03231256/АльбертБец&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>VasylFiley</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=20981</id>
		<title>Альберт Бец</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=20981"/>
				<updated>2015-11-19T23:40:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;VasylFiley: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
= Аберт Бетц =&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ava betz.jpg|200px|thumb|right|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аберт Бетц (25 грудня 1885  - 16 квітня 1968 Геттінген), був німецький фізик і піонер технології вітряного двигуна.&lt;br /&gt;
== Освіта та кар'єра ==&lt;br /&gt;
У 1910 він закінчив як військово-морський інженер Берлін Technische Hochschule (Diplomingenieur Schiffbau).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1911 Betz став дослідником в університеті лабораторії аеродинаміки Геттінгена, де він був нагороджений своїм доктором філософії в 1919 за його роботу над 'пропелерами судна з мінімальною втратою енергії'.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У його газети 1920 року «Das Maximum der theoretisch möglichen Nutzung des Windes durch Windmotoren» («Теоретичний Межа для кращого використання Вітру Двигунами Вітру») був виданий. Його робота була заснована на більш ранніх дослідженнях Фредеріком Ланчестер, який включав перше повне опис ліфта і опору.&lt;br /&gt;
Формулювання було кілька складна і повинна була чекати версії Людвіга Прандтля перш, ніж стати взагалі корисною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Betz 'закон заявляє, що, незалежний від дизайну вітряного двигуна, тільки 16/27 (або 59%) кінетичної енергії вітру може бути перетворений в механічну енергію.Його книга «Вітер-Energie und ihre Ausnutzung durch Windmühlen» («Енергія вітру і її Використання вітряками»), виданий в 1926, робить &lt;br /&gt;
хороший звіт про розуміння енергії вітру і вітряних двигунів в тому періоді. У 1926 він був призначений викладачем в Геттінгені.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1936 він слідував за Людвігом Прандтлем як за директоромAerodynamische Versuchsanstalt (АВА, лабораторія аеродинаміки), позиція, яку він зайняв до 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Список використаної літератури ==&lt;br /&gt;
https://ru.wikipedia.org/wiki/Бетц&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>VasylFiley</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=20980</id>
		<title>Альберт Бец</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=20980"/>
				<updated>2015-11-19T23:37:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;VasylFiley: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
= Аберт Бетц =&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Avabetz.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аберт Бетц (25 грудня 1885  - 16 квітня 1968 Геттінген), був німецький фізик і піонер технології вітряного двигуна.&lt;br /&gt;
== Освіта та кар'єра ==&lt;br /&gt;
У 1910 він закінчив як військово-морський інженер Берлін Technische Hochschule (Diplomingenieur Schiffbau).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1911 Betz став дослідником в університеті лабораторії аеродинаміки Геттінгена, де він був нагороджений своїм доктором філософії в 1919 за його роботу над 'пропелерами судна з мінімальною втратою енергії'.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У його газети 1920 року «Das Maximum der theoretisch möglichen Nutzung des Windes durch Windmotoren» («Теоретичний Межа для кращого використання Вітру Двигунами Вітру») був виданий. Його робота була заснована на більш ранніх дослідженнях Фредеріком Ланчестер, який включав перше повне опис ліфта і опору.&lt;br /&gt;
Формулювання було кілька складна і повинна була чекати версії Людвіга Прандтля перш, ніж стати взагалі корисною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Betz 'закон заявляє, що, незалежний від дизайну вітряного двигуна, тільки 16/27 (або 59%) кінетичної енергії вітру може бути перетворений в механічну енергію.Його книга «Вітер-Energie und ihre Ausnutzung durch Windmühlen» («Енергія вітру і її Використання вітряками»), виданий в 1926, робить &lt;br /&gt;
хороший звіт про розуміння енергії вітру і вітряних двигунів в тому періоді. У 1926 він був призначений викладачем в Геттінгені.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1936 він слідував за Людвігом Прандтлем як за директоромAerodynamische Versuchsanstalt (АВА, лабораторія аеродинаміки), позиція, яку він зайняв до 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Список використаної літератури ==&lt;br /&gt;
https://ru.wikipedia.org/wiki/Бетц&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>VasylFiley</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=20979</id>
		<title>Альберт Бец</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=20979"/>
				<updated>2015-11-19T23:35:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;VasylFiley: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
= Аберт Бетц =&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ava_betz.jpg‎.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аберт Бетц (25 грудня 1885  - 16 квітня 1968 Геттінген), був німецький фізик і піонер технології вітряного двигуна.&lt;br /&gt;
== Освіта та кар'єра ==&lt;br /&gt;
У 1910 він закінчив як військово-морський інженер Берлін Technische Hochschule (Diplomingenieur Schiffbau).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1911 Betz став дослідником в університеті лабораторії аеродинаміки Геттінгена, де він був нагороджений своїм доктором філософії в 1919 за його роботу над 'пропелерами судна з мінімальною втратою енергії'.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У його газети 1920 року «Das Maximum der theoretisch möglichen Nutzung des Windes durch Windmotoren» («Теоретичний Межа для кращого використання Вітру Двигунами Вітру») був виданий. Його робота була заснована на більш ранніх дослідженнях Фредеріком Ланчестер, який включав перше повне опис ліфта і опору.&lt;br /&gt;
Формулювання було кілька складна і повинна була чекати версії Людвіга Прандтля перш, ніж стати взагалі корисною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Betz 'закон заявляє, що, незалежний від дизайну вітряного двигуна, тільки 16/27 (або 59%) кінетичної енергії вітру може бути перетворений в механічну енергію.Його книга «Вітер-Energie und ihre Ausnutzung durch Windmühlen» («Енергія вітру і її Використання вітряками»), виданий в 1926, робить &lt;br /&gt;
хороший звіт про розуміння енергії вітру і вітряних двигунів в тому періоді. У 1926 він був призначений викладачем в Геттінгені.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1936 він слідував за Людвігом Прандтлем як за директоромAerodynamische Versuchsanstalt (АВА, лабораторія аеродинаміки), позиція, яку він зайняв до 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Список використаної літератури ==&lt;br /&gt;
https://ru.wikipedia.org/wiki/Бетц&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>VasylFiley</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=20978</id>
		<title>Альберт Бец</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=20978"/>
				<updated>2015-11-19T23:31:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;VasylFiley: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Ava betz.jpg.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Аберт Бетц (25 грудня 1885  - 16 квітня 1968 Геттінген), був німецький фізик і піонер технології вітряного двигуна.==&lt;br /&gt;
==Освіта та кар'єра&lt;br /&gt;
У 1910 він закінчив як військово-морський інженер Берлін Technische Hochschule (Diplomingenieur Schiffbau).&lt;br /&gt;
У 1911 Betz став дослідником в університеті лабораторії аеродинаміки Геттінгена, де він був нагороджений &lt;br /&gt;
своїм доктором філософії в 1919 за його роботу над 'пропелерами судна з мінімальною втратою енергії'.&lt;br /&gt;
У його газети 1920 року «Das Maximum der theoretisch möglichen Nutzung des Windes durch Windmotoren» &lt;br /&gt;
(«Теоретичний Межа для кращого використання Вітру Двигунами Вітру») був виданий. Його робота була заснована на &lt;br /&gt;
більш ранніх дослідженнях Фредеріком Ланчестер, який включав перше повне опис ліфта і опору.&lt;br /&gt;
Формулювання було кілька складна і повинна була чекати версії Людвіга Прандтля перш, ніж стати взагалі корисною.&lt;br /&gt;
Betz 'закон заявляє, що, незалежний від дизайну вітряного двигуна, тільки 16/27 (або 59%) &lt;br /&gt;
кінетичної енергії вітру може бути перетворений в механічну енергію.Його книга «Вітер-Energie und&lt;br /&gt;
ihre Ausnutzung durch Windmühlen» («Енергія вітру і її Використання вітряками»), виданий в 1926, робить &lt;br /&gt;
хороший звіт про розуміння енергії вітру і вітряних двигунів в тому періоді. У 1926 він був призначений викладачем в Геттінгені.&lt;br /&gt;
У 1936 він слідував за Людвігом Прандтлем як за директоромAerodynamische Versuchsanstalt (АВА, лабораторія аеродинаміки),&lt;br /&gt;
 позиція, яку він зайняв до 1956.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==список використаної літератури==&lt;br /&gt;
https://ru.wikipedia.org/wiki/Бетц&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>VasylFiley</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=20977</id>
		<title>Альберт Бец</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=20977"/>
				<updated>2015-11-19T23:27:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;VasylFiley: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Ava betz.jpg.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Аберт Бетц (25 грудня 1885  - 16 квітня 1968 Геттінген), був німецький фізик і піонер технології вітряного двигуна.==&lt;br /&gt;
==Освіта та кар'єра&lt;br /&gt;
У 1910 він закінчив як військово-морський інженер Берлін Technische Hochschule (Diplomingenieur Schiffbau).&lt;br /&gt;
У 1911 Betz став дослідником в університеті лабораторії аеродинаміки Геттінгена, де він був нагороджений &lt;br /&gt;
своїм доктором філософії в 1919 за його роботу над 'пропелерами судна з мінімальною втратою енергії'.&lt;br /&gt;
 У його газети 1920 року «Das Maximum der theoretisch möglichen Nutzung des Windes durch Windmotoren» &lt;br /&gt;
(«Теоретичний Межа для кращого використання Вітру Двигунами Вітру») був виданий. Його робота була заснована на &lt;br /&gt;
більш ранніх дослідженнях Фредеріком Ланчестер, який включав перше повне опис ліфта і опору.&lt;br /&gt;
Формулювання було кілька складна і повинна була чекати версії Людвіга Прандтля перш, ніж стати взагалі корисною.&lt;br /&gt;
 Betz 'закон заявляє, що, незалежний від дизайну вітряного двигуна, тільки 16/27 (або 59%) &lt;br /&gt;
кінетичної енергії вітру може бути перетворений в механічну енергію.Його книга «Вітер-Energie und&lt;br /&gt;
 ihre Ausnutzung durch Windmühlen» («Енергія вітру і її Використання вітряками»), виданий в 1926, робить &lt;br /&gt;
хороший звіт про розуміння енергії вітру і вітряних двигунів в тому періоді. У 1926 він був призначений викладачем в Геттінгені.&lt;br /&gt;
 У 1936 він слідував за Людвігом Прандтлем як за директоромAerodynamische Versuchsanstalt (АВА, лабораторія аеродинаміки),&lt;br /&gt;
 позиція, яку він зайняв до 1956.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==список використаної літератури==&lt;br /&gt;
https://ru.wikipedia.org/wiki/Бетц&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>VasylFiley</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=20976</id>
		<title>Альберт Бец</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=20976"/>
				<updated>2015-11-19T23:08:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;VasylFiley: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Ava betz.jpg.]]&lt;br /&gt;
Аберт Бетц (25 грудня 1885  - 16 квітня 1968 Геттінген), був німецький фізик і піонер технології вітряного двигуна.&lt;br /&gt;
Освіта та кар'єра&lt;br /&gt;
У 1910 він закінчив як військово-морський інженер Берлін Technische Hochschule (Diplomingenieur Schiffbau).У 1911 Betz став дослідником в університеті лабораторії аеродинаміки Геттінгена, де він був нагороджений своїм доктором філософії в 1919 за його роботу над 'пропелерами судна з мінімальною втратою енергії'.&lt;br /&gt;
 У його газети 1920 року «Das Maximum der theoretisch möglichen Nutzung des Windes durch Windmotoren» («Теоретичний Межа для кращого використання Вітру Двигунами Вітру») був виданий. Його робота була заснована на більш ранніх дослідженнях Фредеріком Ланчестер, який включав перше повне опис ліфта і опору.&lt;br /&gt;
Формулювання було кілька складна і повинна була чекати версії Людвіга Прандтля перш, ніж стати взагалі корисною.&lt;br /&gt;
 Betz 'закон заявляє, що, незалежний від дизайну вітряного двигуна, тільки 16/27 (або 59%) кінетичної енергії вітру може бути перетворений в механічну енергію.Його книга «Вітер-Energie und ihre Ausnutzung durch Windmühlen» («Енергія вітру і її Використання вітряками»), виданий в 1926, робить хороший звіт про розуміння енергії вітру і вітряних двигунів в тому періоді. У 1926 він був призначений викладачем в Геттінгені. У 1936 він слідував за Людвігом Прандтлем як за директоромAerodynamische Versuchsanstalt (АВА, лабораторія аеродинаміки), позиція, яку він зайняв до 1956.&lt;br /&gt;
список використаної літератури&lt;br /&gt;
https://ru.wikipedia.org/wiki/Бетц&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>VasylFiley</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=20975</id>
		<title>Альберт Бец</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=20975"/>
				<updated>2015-11-19T23:03:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;VasylFiley: Створена сторінка: Файл:Ava betz.jpg.jpg Аберт Бетц (25 грудня 1885  - 16 квітня 1968 Геттінген), був німецький фізик і п...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Ava betz.jpg.jpg]]&lt;br /&gt;
Аберт Бетц (25 грудня 1885  - 16 квітня 1968 Геттінген), був німецький фізик і піонер технології вітряного двигуна.&lt;br /&gt;
Освіта та кар'єра&lt;br /&gt;
У 1910 він закінчив як військово-морський інженер Берлін Technische Hochschule (Diplomingenieur Schiffbau).У 1911 Betz став дослідником в університеті лабораторії аеродинаміки Геттінгена, де він був нагороджений своїм доктором філософії в 1919 за його роботу над 'пропелерами судна з мінімальною втратою енергії'. У його газети 1920 року «Das Maximum der theoretisch möglichen Nutzung des Windes durch Windmotoren» («Теоретичний Межа для кращого використання Вітру Двигунами Вітру») був виданий. Його робота була заснована на більш ранніх дослідженнях Фредеріком Ланчестер, який включав перше повне опис ліфта і опору.&lt;br /&gt;
Формулювання було кілька складна і повинна була чекати версії Людвіга Прандтля перш, ніж стати взагалі корисною. Betz 'закон заявляє, що, незалежний від дизайну вітряного двигуна, тільки 16/27 (або 59%) кінетичної енергії вітру може бути перетворений в механічну енергію.Його книга «Вітер-Energie und ihre Ausnutzung durch Windmühlen» («Енергія вітру і її Використання вітряками»), виданий в 1926, робить хороший звіт про розуміння енергії вітру і вітряних двигунів в тому періоді. У 1926 він був призначений викладачем в Геттінгені. У 1936 він слідував за Людвігом Прандтлем як за директоромAerodynamische Versuchsanstalt (АВА, лабораторія аеродинаміки), позиція, яку він зайняв до 1956.&lt;br /&gt;
список використаної літератури&lt;br /&gt;
https://ru.wikipedia.org/wiki/Бетц&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>VasylFiley</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ava_betz.jpg&amp;diff=20974</id>
		<title>Файл:Ava betz.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ava_betz.jpg&amp;diff=20974"/>
				<updated>2015-11-19T22:39:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;VasylFiley: VasylFiley завантажив нову версію «Файл:Ava betz.jpg»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>VasylFiley</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ava_betz.jpg&amp;diff=20973</id>
		<title>Файл:Ava betz.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ava_betz.jpg&amp;diff=20973"/>
				<updated>2015-11-19T22:37:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;VasylFiley: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>VasylFiley</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=20861</id>
		<title>Обговорення:Альберт Бец</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&amp;diff=20861"/>
				<updated>2015-11-14T11:57:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;VasylFiley: Створена сторінка: Філей Василь група КТс-31&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Філей Василь група КТс-31&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>VasylFiley</name></author>	</entry>

	</feed>