Wiki ТНТУ - Внесок користувача [uk]

Аналоговий датчик вимірювання частоти пульсу

2017-06-10T10:28:13Z

Sobe:

'''Pulse Sensor''' - це аналоговий датчик,дозволяє фіксувати пульс.
[[File:frontback.png|right|250px|thumb|'''Вигляд датчика,спереду і ззаду]]

На датчику встановлені світлодіод і фотоприймач, розташовані так, що промінь світла випромінюється світлодіодом, потрапляє на фотоприймач тільки відбившись від перешкоди, яким повинна виступати подушечка пальця або мочка вуха.

=='''Загальні відомості'''==
[[File:pidkl.jpg|right|250px|thumb|'''Підключення датчика з TFT дисплеєм]]

'''Живлення'''

Датчик може живитись від виводу 3,3В або 5В

'''Специфікація датчика'''
* Вхідна напруга: 3 ... 5 В.
* Струм: 5 мА, при Vcc = 5 В.
* Габарити: O15 мм x 3 мм.
* Вага: 1 м

'''Підключення'''

Вихід датчика підключається до будь-якого аналогового входу arduino. У комплекті є кабель для швидкого і зручного підключення.
[[File:komplekt.jpg|right|250px|thumb|'''Вигляд датчика і його комплектуючих]]

'''Для роботи установки з датчиком,потрібно:'''
* Arduino х 1шт.
* TFT дисплей 2.8 - 320x240 х 1шт.
* Датчик пульсу х 1шт.
* Trema зуммер х 1шт.
* Double Shield х 1шт.
* Trema Shield х 1шт.

'''Для реалізації проекту нам необхідно встановити бібліотеки:'''

*Бібліотека iarduino_SensorPulse для роботи з датчиком пульсу.
*Бібліотека UTFT для роботи з кольоровими TFT дисплеями

=='''Принцип дії датчика фіксації пульсу'''==
[[File:interface.png|right|250px|thumb|'''Інтерфейс роботи датчика на ПК]]
Судини, наповнюючись кров'ю, змінюють свою оптичну щільність, що впливає на зміну кількості відбитого світла. Отже, при постійному рівні світлового потоку, випромінюваного світлодіодом, інтенсивність світла реєструється фотоприймачем, буде залежати від наповнюваності судин кров'ю.

Електрична схема датчика влаштована так, щоб реєструвати тільки динамічну зміну інтенсивності світлового потоку. При незмінному світловому потоці (незалежно від його інтенсивності), напруга на виході датчика знаходиться в районі половини напруги живлення. При зміні інтенсивності світлового потоку, напруга на виході датчика відхиляється від середнього значення, в сторону зменшення або збільшення, пропорційно зміні світлового потоку. Таким чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

=='''Схема підключення'''==
[[File:cxema.png|right|250px|thumb|'''Приклад електричної схеми підключення датчика]]
TFT дисплей реалізований у вигляді shield і використовує наступні виводи arduino Uno: A0-A4 (управління), 2-9 (дані), 10-13 (SD-карта), живлення. Датчик пульсу підключається до аналогового входу A5. Trema зумер підключається до цифрового виводу 1. чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

Так як цифровий вивід 1 є лінією TX шини UART, то при завантаженні скетчу буде чутний звук.

=='''Приклад програми'''==

// Підключаємо бібліотеки:
#include <iarduino_SensorPulse.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з датчиком пульсу
#include <UTFT.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з TFT дисплеями
// Оголошуємо змінні і константи:
extern uint8_t SmallFont [];
extern uint8_t BigFont [];
const uint16_t colorBG = VGA_BLACK; // колір фону
const uint16_t colorGR = VGA_GREEN; // колір графіка
const uint16_t colorCD = VGA_WHITE; // колір тексту і символу пульсу
const uint16_t colorER = VGA_RED; // колір тексту про помилку
uint16_t graphY0; // положення попередньої точки графіка по осі Y
uint16_t graphY; // положення поточної точки графіка по осі Y
uint16_t graphX; // положення поточної точки графіка по осі X
uint16_t screenW; // ширина дисплея
uint16_t screenH; // висота дисплея
UTFT myGLCD (TFT28UNO, A2, A1, A3, A4, A0); // підключаємо дисплей TFT28UNO
iarduino_SensorPulse Pulse (A5,1); // підключаємо сенсор до 5 аналоговому входу, а зумер до 1 цифровому висновку
void setup () {
Pulse.begin (); // ініціюємо сенсор
myGLCD.InitLCD (); // ініціюємо дисплей
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
screenW = myGLCD.getDisplayXSize () - 1; // отримуємо ширину дисплея
screenH = myGLCD.getDisplayYSize () - 1; // отримуємо висоту дисплея
}
void loop () {
// визначаємо координати поточної точки графіка
graphX ??++; if (graphX> = screenW) {graphX ??= 0;} // зрушуємо точку графіка по осі X
graphY = map (Pulse.check (ISP_ANALOG), 1024,0,0, screenH); // визначаємо точку графіка по осі Y
// якщо стан сенсора змінилося, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CHANGED) {
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
graphX ??= 0; // скидаємо координату поточної точки по осі X
}
// якщо сенсор підключений, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CONNECTED) {
// виводимо графік
myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.drawLine (graphX, 30, graphX, screenH);
if (graphX> 0) {myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX, graphY0, graphX, graphY);
myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX-1, graphY0-1, graphX-1, graphY-1); // товщають лінію
}
// виводимо пульс і серце
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 0) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 1) {myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 2) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.setFont (SmallFont); myGLCD.printNumI (Pulse.check (ISP_PULSE), 24,16,3);}
// інакше, якщо сенсор відключений, то виводимо повідомлення про помилку
} Else {myGLCD.setColor (colorER); myGLCD.setFont (BigFont); myGLCD.print ( "DISCONNECTED", CENTER, 100);}
// присвоюємо координату поточної точки графіка, координаті попередньої точки
graphY0 = graphY;
delay (5);
}
 / * опис функції check () бібліотеки iarduino_SensorPulse
* Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик
* Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину)
* Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу
* Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу)
* ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс)
* ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)
* / 

=='''Алгоритм роботи'''==

На початку коду:

*підключаються бібліотеки: iarduino_SensorPulse і UTFT;
*підключаються шрифти: SmallFont і BigFont для виведення тексту на TFT дисплей;
*створюються константи: colorBG, colorGR, colorCD, colorER, яким присвоюються кольору в форматі RGB565;
*створюються змінні, для виведення графіка: graphY0, graphY, graphX, screenW і screenH;
*створюються об'єкти бібліотек: myGLCD - для роботи з дисплеєм і Pulse - для роботи з датчиком пульсу.

У функції setup:

*ініціюємо дисплей і датчик пульсу;
*стираємо всю інформацію з дисплея;
*зберігаємо ширину і висоту дисплея в змінні screenW і screenH, віднімаючи по одиниці з кожного параметра, так як координати для графічних функцій починаються з 0, а не з 1.

У функції loop:

*визначаємо координати кінцевої точки графіка: graphX, graphY;
*якщо сенсор підключений, то виводимо графік і показання пульсу;
*якщо сенсор відключений, то виводимо повідомлення "DISCONNECTED";
*якщо сенсор змінив свій стан (з підключений на відключений або навпаки), то стираємо всю інформацію з дисплея;
*в кінці коду встановлюється затримка на 5 мс., чим більше значення затримки, тим більше пульсацій вміститься на графіку.

=='''Робота з даними'''==

'''Прийом даних'''

Дані датчика пульсу повертає функція check () бібліотеки iarduino_SensorPulse, яка приймає в якості аргументу 1 з 4 параметрів: ISP_ANALOG, ISP_PULSE, ISP_BEEP, ISP_VALID.

*Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик;
*Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину);
*Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу;
*Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_CONNECTED, ISP_DISCONNECTED, ISP_CHANGED:
ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс);
ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу);
ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)

'''Вивід даних'''

*Графік виводиться промальовуванням ліній від попередньої (graphX-1, graphY0), до поточної (graphX, graphY) точки.
Координата graphX ??зсувається від 0 до screenW, при кожному циклі loop.
Координата graphY число повернене функцією Pulse.check (ISP_ANALOG) і перетворене функцією map () від діапазону 1024-0 до діапазону 0-screenH;
Координата graphY0 відповідає значенню graphY попереднього циклу loop.
Перед промальовуванням ліній графіка, виводиться чорна вертикальна лінія, що пере точку попереднього графіка.
*Символ пульсу (білий круг) виводиться і стирається через певний проміжок часу після фіксації пульсу.
якщо Pulse.check (ISP_BEEP) == 0 (пульс тільки що зафіксований), то виводимо білий зафарбований круг.
якщо Pulse.check (ISP_BEEP) == 1 (після фіксації пульсу пройшла 0,1 сек), то зафарбовує білий круг, чорним кругом.
*Значення пульсу повертається функцією Pulse.check (ISP_PULSE) і виводиться на дисплей через 0,2 сек після фіксації пульсу Pulse.check (ISP_BEEP) == 2.

=='''Перелік посилань'''==

* [http://lesson.iarduino.ru/page/urok-27-pulsometr/ '''Pulse Sensor-підключення і програмування''']
* [http://iarduino.ru/shop/Sensory-Datchiki/datchik-pulsa.html '''Pulse Sensor-характеристики''']
* [http://arduino-project.net/'''Загальна інформація по Arduino''']

Аналоговий датчик вимірювання частоти пульсу

2017-06-10T10:27:03Z

Sobe:

'''Pulse Sensor''' - це аналоговий датчик,дозволяє фіксувати пульс.
[[File:frontback.png|right|250px|thumb|'''Вигляд датчика,спереду і ззаду]]

На датчику встановлені світлодіод і фотоприймач, розташовані так, що промінь світла випромінюється світлодіодом, потрапляє на фотоприймач тільки відбившись від перешкоди, яким повинна виступати подушечка пальця або мочка вуха.

=='''Загальні відомості'''==
[[File:pidkl.jpg|right|250px|thumb|'''Підключення датчика з TFT дисплеєм]]

'''Живлення'''

Датчик може живитись від виводу 3,3В або 5В

'''Специфікація датчика'''
* Вхідна напруга: 3 ... 5 В.
* Струм: 5 мА, при Vcc = 5 В.
* Габарити: O15 мм x 3 мм.
* Вага: 1 м

'''Підключення'''

Вихід датчика підключається до будь-якого аналогового входу arduino. У комплекті є кабель для швидкого і зручного підключення.
[[File:komplekt.jpg|right|250px|thumb|'''Вигляд датчика і його комплектуючих]]

'''Для роботи установки з датчиком,потрібно:'''
* Arduino х 1шт.
* TFT дисплей 2.8 - 320x240 х 1шт.
* Датчик пульсу х 1шт.
* Trema зуммер х 1шт.
* Double Shield х 1шт.
* Trema Shield х 1шт.

'''Для реалізації проекту нам необхідно встановити бібліотеки:'''

*Бібліотека iarduino_SensorPulse для роботи з датчиком пульсу.
*Бібліотека UTFT для роботи з кольоровими TFT дисплеями

=='''Принцип дії датчика фіксації пульсу'''==
[[File:interface.png|right|250px|thumb|'''Інтерфейс роботи датчика на ПК]]
Судини, наповнюючись кров'ю, змінюють свою оптичну щільність, що впливає на зміну кількості відбитого світла. Отже, при постійному рівні світлового потоку, випромінюваного світлодіодом, інтенсивність світла реєструється фотоприймачем, буде залежати від наповнюваності судин кров'ю.

Електрична схема датчика влаштована так, щоб реєструвати тільки динамічну зміну інтенсивності світлового потоку. При незмінному світловому потоці (незалежно від його інтенсивності), напруга на виході датчика знаходиться в районі половини напруги живлення. При зміні інтенсивності світлового потоку, напруга на виході датчика відхиляється від середнього значення, в сторону зменшення або збільшення, пропорційно зміні світлового потоку. Таким чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

=='''Схема підключення'''==
[[File:cxema.png|left|250px|thumb|'''Приклад електричної схеми підключення датчика]]
TFT дисплей реалізований у вигляді shield і використовує наступні виводи arduino Uno: A0-A4 (управління), 2-9 (дані), 10-13 (SD-карта), живлення. Датчик пульсу підключається до аналогового входу A5. Trema зумер підключається до цифрового виводу 1. чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

Так як цифровий вивід 1 є лінією TX шини UART, то при завантаженні скетчу буде чутний звук.

=='''Приклад програми'''==

// Підключаємо бібліотеки:
#include <iarduino_SensorPulse.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з датчиком пульсу
#include <UTFT.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з TFT дисплеями
// Оголошуємо змінні і константи:
extern uint8_t SmallFont [];
extern uint8_t BigFont [];
const uint16_t colorBG = VGA_BLACK; // колір фону
const uint16_t colorGR = VGA_GREEN; // колір графіка
const uint16_t colorCD = VGA_WHITE; // колір тексту і символу пульсу
const uint16_t colorER = VGA_RED; // колір тексту про помилку
uint16_t graphY0; // положення попередньої точки графіка по осі Y
uint16_t graphY; // положення поточної точки графіка по осі Y
uint16_t graphX; // положення поточної точки графіка по осі X
uint16_t screenW; // ширина дисплея
uint16_t screenH; // висота дисплея
UTFT myGLCD (TFT28UNO, A2, A1, A3, A4, A0); // підключаємо дисплей TFT28UNO
iarduino_SensorPulse Pulse (A5,1); // підключаємо сенсор до 5 аналоговому входу, а зумер до 1 цифровому висновку
void setup () {
Pulse.begin (); // ініціюємо сенсор
myGLCD.InitLCD (); // ініціюємо дисплей
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
screenW = myGLCD.getDisplayXSize () - 1; // отримуємо ширину дисплея
screenH = myGLCD.getDisplayYSize () - 1; // отримуємо висоту дисплея
}
void loop () {
// визначаємо координати поточної точки графіка
graphX ??++; if (graphX> = screenW) {graphX ??= 0;} // зрушуємо точку графіка по осі X
graphY = map (Pulse.check (ISP_ANALOG), 1024,0,0, screenH); // визначаємо точку графіка по осі Y
// якщо стан сенсора змінилося, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CHANGED) {
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
graphX ??= 0; // скидаємо координату поточної точки по осі X
}
// якщо сенсор підключений, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CONNECTED) {
// виводимо графік
myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.drawLine (graphX, 30, graphX, screenH);
if (graphX> 0) {myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX, graphY0, graphX, graphY);
myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX-1, graphY0-1, graphX-1, graphY-1); // товщають лінію
}
// виводимо пульс і серце
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 0) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 1) {myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 2) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.setFont (SmallFont); myGLCD.printNumI (Pulse.check (ISP_PULSE), 24,16,3);}
// інакше, якщо сенсор відключений, то виводимо повідомлення про помилку
} Else {myGLCD.setColor (colorER); myGLCD.setFont (BigFont); myGLCD.print ( "DISCONNECTED", CENTER, 100);}
// присвоюємо координату поточної точки графіка, координаті попередньої точки
graphY0 = graphY;
delay (5);
}
 / * опис функції check () бібліотеки iarduino_SensorPulse
* Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик
* Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину)
* Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу
* Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу)
* ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс)
* ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)
* / 

=='''Алгоритм роботи'''==

На початку коду:

*підключаються бібліотеки: iarduino_SensorPulse і UTFT;
*підключаються шрифти: SmallFont і BigFont для виведення тексту на TFT дисплей;
*створюються константи: colorBG, colorGR, colorCD, colorER, яким присвоюються кольору в форматі RGB565;
*створюються змінні, для виведення графіка: graphY0, graphY, graphX, screenW і screenH;
*створюються об'єкти бібліотек: myGLCD - для роботи з дисплеєм і Pulse - для роботи з датчиком пульсу.

У функції setup:

*ініціюємо дисплей і датчик пульсу;
*стираємо всю інформацію з дисплея;
*зберігаємо ширину і висоту дисплея в змінні screenW і screenH, віднімаючи по одиниці з кожного параметра, так як координати для графічних функцій починаються з 0, а не з 1.

У функції loop:

*визначаємо координати кінцевої точки графіка: graphX, graphY;
*якщо сенсор підключений, то виводимо графік і показання пульсу;
*якщо сенсор відключений, то виводимо повідомлення "DISCONNECTED";
*якщо сенсор змінив свій стан (з підключений на відключений або навпаки), то стираємо всю інформацію з дисплея;
*в кінці коду встановлюється затримка на 5 мс., чим більше значення затримки, тим більше пульсацій вміститься на графіку.

=='''Робота з даними'''==

'''Прийом даних'''

Дані датчика пульсу повертає функція check () бібліотеки iarduino_SensorPulse, яка приймає в якості аргументу 1 з 4 параметрів: ISP_ANALOG, ISP_PULSE, ISP_BEEP, ISP_VALID.

*Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик;
*Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину);
*Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу;
*Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_CONNECTED, ISP_DISCONNECTED, ISP_CHANGED:
ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс);
ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу);
ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)

'''Вивід даних'''

*Графік виводиться промальовуванням ліній від попередньої (graphX-1, graphY0), до поточної (graphX, graphY) точки.
Координата graphX ??зсувається від 0 до screenW, при кожному циклі loop.
Координата graphY число повернене функцією Pulse.check (ISP_ANALOG) і перетворене функцією map () від діапазону 1024-0 до діапазону 0-screenH;
Координата graphY0 відповідає значенню graphY попереднього циклу loop.
Перед промальовуванням ліній графіка, виводиться чорна вертикальна лінія, що пере точку попереднього графіка.
*Символ пульсу (білий круг) виводиться і стирається через певний проміжок часу після фіксації пульсу.
якщо Pulse.check (ISP_BEEP) == 0 (пульс тільки що зафіксований), то виводимо білий зафарбований круг.
якщо Pulse.check (ISP_BEEP) == 1 (після фіксації пульсу пройшла 0,1 сек), то зафарбовує білий круг, чорним кругом.
*Значення пульсу повертається функцією Pulse.check (ISP_PULSE) і виводиться на дисплей через 0,2 сек після фіксації пульсу Pulse.check (ISP_BEEP) == 2.

=='''Перелік посилань'''==

* [http://lesson.iarduino.ru/page/urok-27-pulsometr/ '''Pulse Sensor-підключення і програмування''']
* [http://iarduino.ru/shop/Sensory-Datchiki/datchik-pulsa.html '''Pulse Sensor-характеристики''']
* [http://arduino-project.net/'''Загальна інформація по Arduino''']

Аналоговий датчик вимірювання частоти пульсу

2017-06-10T10:26:06Z

Sobe:

'''Pulse Sensor''' - це аналоговий датчик,дозволяє фіксувати пульс.
[[File:frontback.png|right|250px|thumb|'''Вигляд датчика,спереду і ззаду]]

На датчику встановлені світлодіод і фотоприймач, розташовані так, що промінь світла випромінюється світлодіодом, потрапляє на фотоприймач тільки відбившись від перешкоди, яким повинна виступати подушечка пальця або мочка вуха.

=='''Загальні відомості'''==
[[File:pidkl.jpg|right|250px|thumb|'''Підключення датчика з TFT дисплеєм]]

'''Живлення'''

Датчик може живитись від виводу 3,3В або 5В

'''Специфікація датчика'''
* Вхідна напруга: 3 ... 5 В.
* Струм: 5 мА, при Vcc = 5 В.
* Габарити: O15 мм x 3 мм.
* Вага: 1 м

'''Підключення'''

Вихід датчика підключається до будь-якого аналогового входу arduino. У комплекті є кабель для швидкого і зручного підключення.
[[File:komplekt.jpg|right|250px|thumb|'''Вигляд датчика і його комплектуючих]]

'''Для роботи установки з датчиком,потрібно:'''
* Arduino х 1шт.
* TFT дисплей 2.8 - 320x240 х 1шт.
* Датчик пульсу х 1шт.
* Trema зуммер х 1шт.
* Double Shield х 1шт.
* Trema Shield х 1шт.

'''Для реалізації проекту нам необхідно встановити бібліотеки:'''

*Бібліотека iarduino_SensorPulse для роботи з датчиком пульсу.
*Бібліотека UTFT для роботи з кольоровими TFT дисплеями

=='''Принцип дії датчика фіксації пульсу'''==
[[File:interface.png|right|250px|thumb|'''Інтерфейс роботи датчика на ПК]]
Судини, наповнюючись кров'ю, змінюють свою оптичну щільність, що впливає на зміну кількості відбитого світла. Отже, при постійному рівні світлового потоку, випромінюваного світлодіодом, інтенсивність світла реєструється фотоприймачем, буде залежати від наповнюваності судин кров'ю.

Електрична схема датчика влаштована так, щоб реєструвати тільки динамічну зміну інтенсивності світлового потоку. При незмінному світловому потоці (незалежно від його інтенсивності), напруга на виході датчика знаходиться в районі половини напруги живлення. При зміні інтенсивності світлового потоку, напруга на виході датчика відхиляється від середнього значення, в сторону зменшення або збільшення, пропорційно зміні світлового потоку. Таким чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

=='''Схема підключення'''==
[[File:cxema.png|left|600px|thumb|'''Приклад електричної схеми підключення датчика]]
TFT дисплей реалізований у вигляді shield і використовує наступні виводи arduino Uno: A0-A4 (управління), 2-9 (дані), 10-13 (SD-карта), живлення. Датчик пульсу підключається до аналогового входу A5. Trema зумер підключається до цифрового виводу 1. чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

Так як цифровий вивід 1 є лінією TX шини UART, то при завантаженні скетчу буде чутний звук.

=='''Приклад програми'''==

// Підключаємо бібліотеки:
#include <iarduino_SensorPulse.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з датчиком пульсу
#include <UTFT.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з TFT дисплеями
// Оголошуємо змінні і константи:
extern uint8_t SmallFont [];
extern uint8_t BigFont [];
const uint16_t colorBG = VGA_BLACK; // колір фону
const uint16_t colorGR = VGA_GREEN; // колір графіка
const uint16_t colorCD = VGA_WHITE; // колір тексту і символу пульсу
const uint16_t colorER = VGA_RED; // колір тексту про помилку
uint16_t graphY0; // положення попередньої точки графіка по осі Y
uint16_t graphY; // положення поточної точки графіка по осі Y
uint16_t graphX; // положення поточної точки графіка по осі X
uint16_t screenW; // ширина дисплея
uint16_t screenH; // висота дисплея
UTFT myGLCD (TFT28UNO, A2, A1, A3, A4, A0); // підключаємо дисплей TFT28UNO
iarduino_SensorPulse Pulse (A5,1); // підключаємо сенсор до 5 аналоговому входу, а зумер до 1 цифровому висновку
void setup () {
Pulse.begin (); // ініціюємо сенсор
myGLCD.InitLCD (); // ініціюємо дисплей
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
screenW = myGLCD.getDisplayXSize () - 1; // отримуємо ширину дисплея
screenH = myGLCD.getDisplayYSize () - 1; // отримуємо висоту дисплея
}
void loop () {
// визначаємо координати поточної точки графіка
graphX ??++; if (graphX> = screenW) {graphX ??= 0;} // зрушуємо точку графіка по осі X
graphY = map (Pulse.check (ISP_ANALOG), 1024,0,0, screenH); // визначаємо точку графіка по осі Y
// якщо стан сенсора змінилося, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CHANGED) {
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
graphX ??= 0; // скидаємо координату поточної точки по осі X
}
// якщо сенсор підключений, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CONNECTED) {
// виводимо графік
myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.drawLine (graphX, 30, graphX, screenH);
if (graphX> 0) {myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX, graphY0, graphX, graphY);
myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX-1, graphY0-1, graphX-1, graphY-1); // товщають лінію
}
// виводимо пульс і серце
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 0) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 1) {myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 2) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.setFont (SmallFont); myGLCD.printNumI (Pulse.check (ISP_PULSE), 24,16,3);}
// інакше, якщо сенсор відключений, то виводимо повідомлення про помилку
} Else {myGLCD.setColor (colorER); myGLCD.setFont (BigFont); myGLCD.print ( "DISCONNECTED", CENTER, 100);}
// присвоюємо координату поточної точки графіка, координаті попередньої точки
graphY0 = graphY;
delay (5);
}
 / * опис функції check () бібліотеки iarduino_SensorPulse
* Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик
* Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину)
* Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу
* Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу)
* ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс)
* ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)
* / 

=='''Алгоритм роботи'''==

На початку коду:

*підключаються бібліотеки: iarduino_SensorPulse і UTFT;
*підключаються шрифти: SmallFont і BigFont для виведення тексту на TFT дисплей;
*створюються константи: colorBG, colorGR, colorCD, colorER, яким присвоюються кольору в форматі RGB565;
*створюються змінні, для виведення графіка: graphY0, graphY, graphX, screenW і screenH;
*створюються об'єкти бібліотек: myGLCD - для роботи з дисплеєм і Pulse - для роботи з датчиком пульсу.

У функції setup:

*ініціюємо дисплей і датчик пульсу;
*стираємо всю інформацію з дисплея;
*зберігаємо ширину і висоту дисплея в змінні screenW і screenH, віднімаючи по одиниці з кожного параметра, так як координати для графічних функцій починаються з 0, а не з 1.

У функції loop:

*визначаємо координати кінцевої точки графіка: graphX, graphY;
*якщо сенсор підключений, то виводимо графік і показання пульсу;
*якщо сенсор відключений, то виводимо повідомлення "DISCONNECTED";
*якщо сенсор змінив свій стан (з підключений на відключений або навпаки), то стираємо всю інформацію з дисплея;
*в кінці коду встановлюється затримка на 5 мс., чим більше значення затримки, тим більше пульсацій вміститься на графіку.

=='''Робота з даними'''==

'''Прийом даних'''

Дані датчика пульсу повертає функція check () бібліотеки iarduino_SensorPulse, яка приймає в якості аргументу 1 з 4 параметрів: ISP_ANALOG, ISP_PULSE, ISP_BEEP, ISP_VALID.

*Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик;
*Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину);
*Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу;
*Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_CONNECTED, ISP_DISCONNECTED, ISP_CHANGED:
ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс);
ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу);
ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)

'''Вивід даних'''

*Графік виводиться промальовуванням ліній від попередньої (graphX-1, graphY0), до поточної (graphX, graphY) точки.
Координата graphX ??зсувається від 0 до screenW, при кожному циклі loop.
Координата graphY число повернене функцією Pulse.check (ISP_ANALOG) і перетворене функцією map () від діапазону 1024-0 до діапазону 0-screenH;
Координата graphY0 відповідає значенню graphY попереднього циклу loop.
Перед промальовуванням ліній графіка, виводиться чорна вертикальна лінія, що пере точку попереднього графіка.
*Символ пульсу (білий круг) виводиться і стирається через певний проміжок часу після фіксації пульсу.
якщо Pulse.check (ISP_BEEP) == 0 (пульс тільки що зафіксований), то виводимо білий зафарбований круг.
якщо Pulse.check (ISP_BEEP) == 1 (після фіксації пульсу пройшла 0,1 сек), то зафарбовує білий круг, чорним кругом.
*Значення пульсу повертається функцією Pulse.check (ISP_PULSE) і виводиться на дисплей через 0,2 сек після фіксації пульсу Pulse.check (ISP_BEEP) == 2.

=='''Перелік посилань'''==

* [http://lesson.iarduino.ru/page/urok-27-pulsometr/ '''Pulse Sensor-підключення і програмування''']
* [http://iarduino.ru/shop/Sensory-Datchiki/datchik-pulsa.html '''Pulse Sensor-характеристики''']
* [http://arduino-project.net/'''Загальна інформація по Arduino''']

Аналоговий датчик вимірювання частоти пульсу

2017-06-10T10:22:38Z

Sobe:

Обговорення:Аналоговий датчик вимірювання частоти пульсу

2017-06-10T10:21:25Z

Sobe: Створена сторінка: Шпакович Володимир група КАс-41 == 10.6.17 == * Не зрозуміло (у першу чергу з назви статті), дат...

Шпакович Володимир
група КАс-41

== 10.6.17 ==
* Не зрозуміло (у першу чергу з назви статті), датчик дає можливість просто виявляти наявність пульсу, чи вимірювати частоту пульсу, чи будувати кардіограму...
* Після воахування зауваження - до захисту. --[[Користувач:Shkod|Shkod]] ([[Обговорення користувача:Shkod|обговорення]]) 08:24, 10 червня 2017 (CEST)

Аналоговий датчик вимірювання частоти пульсу

2017-06-10T10:19:13Z

Sobe: Sobe перейменував сторінку з Обговорення:Аналоговий датчик фіксації пульсу на Аналоговий датчик вимірювання частоти пульсу

Обговорення:Аналоговий датчик фіксації пульсу

2017-06-10T10:19:13Z

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Аналоговий датчик вимірювання частоти пульсу]]

Проектування систем автоматизації (дисципліна)

2017-06-10T10:16:56Z

Sobe:

== Перелік статей до написання ==
=== Тема 0 ===
* [[Виробнича система]]
* [[Технологічне середовище]]
* [[Комп'ютерно-інтегровані технології]] - зараховано (10 балів)
* [[Керування технологічним процесом]]

=== Тема 1 ===
* [[Ескізний проект]]
* [[Технічний проект]]
* [[Робоча документація]]
=== Тема 2 ===
* [[Конструкторська документація]]
* [[Система автоматичної стабілізації]]
* [[Система програмного регулювання]]
* [[Слідкуюча система керування]]
* [[Система автоматизації]]
* [[Програма і методика випробувань]]
* [[Робоча конструкторська документація]]

=== Тема 3 ===
* [[Схема]] (за ГОСТ 2.701-2008)
* [[Структурна схема]]
* [[Схема автоматизації функціональна]]

=== Тема 4 ===
* [[Схема електрична принципова]]
* [[Схема гідравлічна принципова]]
* [[Схема підключення]]

=== Тема 5 ===
* [[Каркас]]
* [[Щит керування]]

===Тема 6 ===
* [[Електропроводка]]
* [[Трубна проводка]]

===Тема 7 ===
* [[Master Terminal Unit]] (MTU)
* [[Remote Terminal Unit]] (RTU)

=== Тема 8 ===
* [[Modbus]]
* [[Interbus]]
* [[Розумний дім]]

=== Тема 9 ===
* [[Кліматичні чинники експлуатації обладнання]]
* [[Кліматичні чинники експлуатації обладнання1]]

=== Тема 10 ===
* [[Специфікація]]
* [[САПР]]

=== Тема 11 ===
* [[Гнучке виробництво]]
* [[Промислові роботи]]
* [[Побутовий робот]]
* [[Бойовий робот]]
* [[Андроїд (робот)]]
* [[Транспортний робот]]
* [[Безпілотний автомобіль]]
* [[Соціальний робот]]
* [[Сільськогосподарський робот]]
* [[Медичний робот]]
* [[Пристрій керування двигуном]] (ECU скор. від engine control unit)
* [[Бортовий комп'ютер автомобіля]]

=== Тема Модулі мікроконтролерів (Arduino) ===
* [[Ethernet модуль]]
* [[GSM модуль]]
* [[WiFi модуль]]
* [[ІЧ модуль]]
* [[BLUETOOTH модуль]]
* [[Модуль SD-карти]]
* [[Модуль Джойстика Input Shield]]
* [[Модуль CAN-BUS]]
* [[Arduino GPS shield]]
* [[Модуль сканування відбитків]]
* [[Аналоговий датчик вологості грунту]]
* [[Аналоговий датчик вимірювання частоти пульсу]]

Аналоговий датчик фіксації пульсу

2017-06-10T10:11:35Z

Sobe:

'''Pulse Sensor''' - це аналоговий датчик,дозволяє фіксувати пульс.
[[File:frontback.png|right|250px|thumb|'''Вигляд датчика,спереду і ззаду]]

На датчику встановлені світлодіод і фотоприймач, розташовані так, що промінь світла випромінюється світлодіодом, потрапляє на фотоприймач тільки відбившись від перешкоди, яким повинна виступати подушечка пальця або мочка вуха.

=='''Загальні відомості'''==
[[File:pidkl.jpg|right|250px|thumb|'''Підключення датчика з TFT дисплеєм]]

'''Живлення'''

Датчик може живитись від виводу 3,3В або 5В

'''Специфікація датчика'''
* Вхідна напруга: 3 ... 5 В.
* Струм: 5 мА, при Vcc = 5 В.
* Габарити: Ø15 мм x 3 мм.
* Вага: 1 м

'''Підключення'''

Вихід датчика підключається до будь-якого аналогового входу arduino. У комплекті є кабель для швидкого і зручного підключення.
[[File:komplekt.jpg|right|250px|thumb|'''Вигляд датчика і його комплектуючих]]

'''Для роботи установки з датчиком,потрібно:'''
* Arduino х 1шт.
* TFT дисплей 2.8 - 320x240 х 1шт.
* Датчик пульсу х 1шт.
* Trema зуммер х 1шт.
* Double Shield х 1шт.
* Trema Shield х 1шт.

'''Для реалізації проекту нам необхідно встановити бібліотеки:'''

*Бібліотека iarduino_SensorPulse для роботи з датчиком пульсу.
*Бібліотека UTFT для роботи з кольоровими TFT дисплеями

=='''Принцип дії датчика фіксації пульсу'''==
[[File:interface.png|right|250px|thumb|'''Інтерфейс роботи датчика на ПК]]
Судини, наповнюючись кров'ю, змінюють свою оптичну щільність, що впливає на зміну кількості відбитого світла. Отже, при постійному рівні світлового потоку, випромінюваного світлодіодом, інтенсивність світла реєструється фотоприймачем, буде залежати від наповнюваності судин кров'ю.

Електрична схема датчика влаштована так, щоб реєструвати тільки динамічну зміну інтенсивності світлового потоку. При незмінному світловому потоці (незалежно від його інтенсивності), напруга на виході датчика знаходиться в районі половини напруги живлення. При зміні інтенсивності світлового потоку, напруга на виході датчика відхиляється від середнього значення, в сторону зменшення або збільшення, пропорційно зміні світлового потоку. Таким чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

=='''Схема підключення'''==
[[File:cxema.png|right|250px|thumb|'''Приклад електричної схеми підключення датчика]]
TFT дисплей реалізований у вигляді shield і використовує наступні виводи arduino Uno: A0-A4 (управління), 2-9 (дані), 10-13 (SD-карта), живлення. Датчик пульсу підключається до аналогового входу A5. Trema зумер підключається до цифрового виводу 1. чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

Так як цифровий вивід 1 є лінією TX шини UART, то при завантаженні скетчу буде чутний звук.

=='''Приклад програми'''==

// Підключаємо бібліотеки:
#include <iarduino_SensorPulse.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з датчиком пульсу
#include <UTFT.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з TFT дисплеями
// Оголошуємо змінні і константи:
extern uint8_t SmallFont [];
extern uint8_t BigFont [];
const uint16_t colorBG = VGA_BLACK; // колір фону
const uint16_t colorGR = VGA_GREEN; // колір графіка
const uint16_t colorCD = VGA_WHITE; // колір тексту і символу пульсу
const uint16_t colorER = VGA_RED; // колір тексту про помилку
uint16_t graphY0; // положення попередньої точки графіка по осі Y
uint16_t graphY; // положення поточної точки графіка по осі Y
uint16_t graphX; // положення поточної точки графіка по осі X
uint16_t screenW; // ширина дисплея
uint16_t screenH; // висота дисплея
UTFT myGLCD (TFT28UNO, A2, A1, A3, A4, A0); // підключаємо дисплей TFT28UNO
iarduino_SensorPulse Pulse (A5,1); // підключаємо сенсор до 5 аналоговому входу, а зумер до 1 цифровому висновку
void setup () {
Pulse.begin (); // ініціюємо сенсор
myGLCD.InitLCD (); // ініціюємо дисплей
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
screenW = myGLCD.getDisplayXSize () - 1; // отримуємо ширину дисплея
screenH = myGLCD.getDisplayYSize () - 1; // отримуємо висоту дисплея
}
void loop () {
// визначаємо координати поточної точки графіка
graphX ++; if (graphX> = screenW) {graphX = 0;} // зрушуємо точку графіка по осі X
graphY = map (Pulse.check (ISP_ANALOG), 1024,0,0, screenH); // визначаємо точку графіка по осі Y
// якщо стан сенсора змінилося, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CHANGED) {
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
graphX = 0; // скидаємо координату поточної точки по осі X
}
// якщо сенсор підключений, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CONNECTED) {
// виводимо графік
myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.drawLine (graphX, 30, graphX, screenH);
if (graphX> 0) {myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX, graphY0, graphX, graphY);
myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX-1, graphY0-1, graphX-1, graphY-1); // товщають лінію
}
// виводимо пульс і серце
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 0) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 1) {myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 2) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.setFont (SmallFont); myGLCD.printNumI (Pulse.check (ISP_PULSE), 24,16,3);}
// інакше, якщо сенсор відключений, то виводимо повідомлення про помилку
} Else {myGLCD.setColor (colorER); myGLCD.setFont (BigFont); myGLCD.print ( "DISCONNECTED", CENTER, 100);}
// присвоюємо координату поточної точки графіка, координаті попередньої точки
graphY0 = graphY;
delay (5);
}
 / * опис функції check () бібліотеки iarduino_SensorPulse
* Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик
* Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину)
* Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу
* Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу)
* ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс)
* ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)
* / 

=='''Алгоритм роботи'''==

На початку коду:

*підключаються бібліотеки: iarduino_SensorPulse і UTFT;
*підключаються шрифти: SmallFont і BigFont для виведення тексту на TFT дисплей;
*створюються константи: colorBG, colorGR, colorCD, colorER, яким присвоюються кольору в форматі RGB565;
*створюються змінні, для виведення графіка: graphY0, graphY, graphX, screenW і screenH;
*створюються об'єкти бібліотек: myGLCD - для роботи з дисплеєм і Pulse - для роботи з датчиком пульсу.

У функції setup:

*ініціюємо дисплей і датчик пульсу;
*стираємо всю інформацію з дисплея;
*зберігаємо ширину і висоту дисплея в змінні screenW і screenH, віднімаючи по одиниці з кожного параметра, так як координати для графічних функцій починаються з 0, а не з 1.

У функції loop:

*визначаємо координати кінцевої точки графіка: graphX, graphY;
*якщо сенсор підключений, то виводимо графік і показання пульсу;
*якщо сенсор відключений, то виводимо повідомлення "DISCONNECTED";
*якщо сенсор змінив свій стан (з підключений на відключений або навпаки), то стираємо всю інформацію з дисплея;
*в кінці коду встановлюється затримка на 5 мс., чим більше значення затримки, тим більше пульсацій вміститься на графіку.

=='''Робота з даними'''==

'''Прийом даних'''

Дані датчика пульсу повертає функція check () бібліотеки iarduino_SensorPulse, яка приймає в якості аргументу 1 з 4 параметрів: ISP_ANALOG, ISP_PULSE, ISP_BEEP, ISP_VALID.

*Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик;
*Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину);
*Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу;
*Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_CONNECTED, ISP_DISCONNECTED, ISP_CHANGED:
ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс);
ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу);
ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)

'''Вивід даних'''

*Графік виводиться промальовуванням ліній від попередньої (graphX-1, graphY0), до поточної (graphX, graphY) точки.
Координата graphX зсувається від 0 до screenW, при кожному циклі loop.
Координата graphY число повернене функцією Pulse.check (ISP_ANALOG) і перетворене функцією map () від діапазону 1024-0 до діапазону 0-screenH;
Координата graphY0 відповідає значенню graphY попереднього циклу loop.
Перед промальовуванням ліній графіка, виводиться чорна вертикальна лінія, що пере точку попереднього графіка.
*Символ пульсу (білий круг) виводиться і стирається через певний проміжок часу після фіксації пульсу.
якщо Pulse.check (ISP_BEEP) == 0 (пульс тільки що зафіксований), то виводимо білий зафарбований круг.
якщо Pulse.check (ISP_BEEP) == 1 (після фіксації пульсу пройшла 0,1 сек), то зафарбовує білий круг, чорним кругом.
*Значення пульсу повертається функцією Pulse.check (ISP_PULSE) і виводиться на дисплей через 0,2 сек після фіксації пульсу Pulse.check (ISP_BEEP) == 2.

=='''Перелік посилань'''==

* [http://lesson.iarduino.ru/page/urok-27-pulsometr/ '''Pulse Sensor-підключення і програмування''']
* [http://iarduino.ru/shop/Sensory-Datchiki/datchik-pulsa.html '''Pulse Sensor-характеристики''']
* [http://arduino-project.net/'''Загальна інформація по Arduino''']

Аналоговий датчик фіксації пульсу

2017-06-10T10:09:18Z

Sobe:

'''Pulse Sensor''' - це аналоговий датчик,дозволяє фіксувати пульс.
[[File:frontback.png|right|250px|thumb|'''Вигляд датчика,спереду і ззаду]]

На датчику встановлені світлодіод і фотоприймач, розташовані так, що промінь світла випромінюється світлодіодом, потрапляє на фотоприймач тільки відбившись від перешкоди, яким повинна виступати подушечка пальця або мочка вуха.

=='''Загальні відомості'''==
[[File:pidkl.jpg|right|250px|thumb|'''Підключення датчика з TFT дисплеєм]]

'''Живлення'''

Датчик може живитись від виводу 3,3В або 5В

'''Специфікація датчика'''
* Вхідна напруга: 3 ... 5 В.
* Струм: 5 мА, при Vcc = 5 В.
* Габарити: Ø15 мм x 3 мм.
* Вага: 1 м

'''Підключення'''

Вихід датчика підключається до будь-якого аналогового входу arduino. У комплекті є кабель для швидкого і зручного підключення.
[[File:komplekt.jpg|right|250px|thumb|'''Вигляд датчика і його комплектуючих]]

'''Для роботи установки з датчиком,потрібно:'''
* Arduino х 1шт.
* TFT дисплей 2.8 - 320x240 х 1шт.
* Датчик пульсу х 1шт.
* Trema зуммер х 1шт.
* Double Shield х 1шт.
* Trema Shield х 1шт.

'''Для реалізації проекту нам необхідно встановити бібліотеки:'''

*Бібліотека iarduino_SensorPulse для роботи з датчиком пульсу.
*Бібліотека UTFT для роботи з кольоровими TFT дисплеями

=='''Принцип дії датчика фіксації пульсу'''==
[[File:interface.png|right|250px|thumb|'''Інтерфейс роботи датчика на ПК]]
Судини, наповнюючись кров'ю, змінюють свою оптичну щільність, що впливає на зміну кількості відбитого світла. Отже, при постійному рівні світлового потоку, випромінюваного світлодіодом, інтенсивність світла реєструється фотоприймачем, буде залежати від наповнюваності судин кров'ю.

Електрична схема датчика влаштована так, щоб реєструвати тільки динамічну зміну інтенсивності світлового потоку. При незмінному світловому потоці (незалежно від його інтенсивності), напруга на виході датчика знаходиться в районі половини напруги живлення. При зміні інтенсивності світлового потоку, напруга на виході датчика відхиляється від середнього значення, в сторону зменшення або збільшення, пропорційно зміні світлового потоку. Таким чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

=='''Схема підключення'''==
[[File:cxema.png|right|250px|thumb|'''Приклад електричної схеми підключення датчика]]
TFT дисплей реалізований у вигляді shield і використовує наступні виводи arduino Uno: A0-A4 (управління), 2-9 (дані), 10-13 (SD-карта), живлення. Датчик пульсу підключається до аналогового входу A5. Trema зумер підключається до цифрового виводу 1. чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

Так як цифровий вивід 1 є лінією TX шини UART, то при завантаженні скетчу буде чутний звук.

=='''Приклад програми'''==

// Підключаємо бібліотеки:
#include <iarduino_SensorPulse.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з датчиком пульсу
#include <UTFT.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з TFT дисплеями
// Оголошуємо змінні і константи:
extern uint8_t SmallFont [];
extern uint8_t BigFont [];
const uint16_t colorBG = VGA_BLACK; // колір фону
const uint16_t colorGR = VGA_GREEN; // колір графіка
const uint16_t colorCD = VGA_WHITE; // колір тексту і символу пульсу
const uint16_t colorER = VGA_RED; // колір тексту про помилку
uint16_t graphY0; // положення попередньої точки графіка по осі Y
uint16_t graphY; // положення поточної точки графіка по осі Y
uint16_t graphX; // положення поточної точки графіка по осі X
uint16_t screenW; // ширина дисплея
uint16_t screenH; // висота дисплея
UTFT myGLCD (TFT28UNO, A2, A1, A3, A4, A0); // підключаємо дисплей TFT28UNO
iarduino_SensorPulse Pulse (A5,1); // підключаємо сенсор до 5 аналоговому входу, а зумер до 1 цифровому висновку
void setup () {
Pulse.begin (); // ініціюємо сенсор
myGLCD.InitLCD (); // ініціюємо дисплей
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
screenW = myGLCD.getDisplayXSize () - 1; // отримуємо ширину дисплея
screenH = myGLCD.getDisplayYSize () - 1; // отримуємо висоту дисплея
}
void loop () {
// визначаємо координати поточної точки графіка
graphX ++; if (graphX> = screenW) {graphX = 0;} // зрушуємо точку графіка по осі X
graphY = map (Pulse.check (ISP_ANALOG), 1024,0,0, screenH); // визначаємо точку графіка по осі Y
// якщо стан сенсора змінилося, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CHANGED) {
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
graphX = 0; // скидаємо координату поточної точки по осі X
}
// якщо сенсор підключений, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CONNECTED) {
// виводимо графік
myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.drawLine (graphX, 30, graphX, screenH);
if (graphX> 0) {myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX, graphY0, graphX, graphY);
myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX-1, graphY0-1, graphX-1, graphY-1); // товщають лінію
}
// виводимо пульс і серце
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 0) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 1) {myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 2) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.setFont (SmallFont); myGLCD.printNumI (Pulse.check (ISP_PULSE), 24,16,3);}
// інакше, якщо сенсор відключений, то виводимо повідомлення про помилку
} Else {myGLCD.setColor (colorER); myGLCD.setFont (BigFont); myGLCD.print ( "DISCONNECTED", CENTER, 100);}
// присвоюємо координату поточної точки графіка, координаті попередньої точки
graphY0 = graphY;
delay (5);
}
 / * опис функції check () бібліотеки iarduino_SensorPulse
* Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик
* Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину)
* Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу
* Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу)
* ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс)
* ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)
* / 

=='''Алгоритм роботи'''==

На початку коду:

*підключаються бібліотеки: iarduino_SensorPulse і UTFT;
*підключаються шрифти: SmallFont і BigFont для виведення тексту на TFT дисплей;
*створюються константи: colorBG, colorGR, colorCD, colorER, яким присвоюються кольору в форматі RGB565;
*створюються змінні, для виведення графіка: graphY0, graphY, graphX, screenW і screenH;
*створюються об'єкти бібліотек: myGLCD - для роботи з дисплеєм і Pulse - для роботи з датчиком пульсу.

У функції setup:

*ініціюємо дисплей і датчик пульсу;
*стираємо всю інформацію з дисплея;
*зберігаємо ширину і висоту дисплея в змінні screenW і screenH, віднімаючи по одиниці з кожного параметра, так як координати для графічних функцій починаються з 0, а не з 1.

У функції loop:

*визначаємо координати кінцевої точки графіка: graphX, graphY;
*якщо сенсор підключений, то виводимо графік і показання пульсу;
*якщо сенсор відключений, то виводимо повідомлення "DISCONNECTED";
*якщо сенсор змінив свій стан (з підключений на відключений або навпаки), то стираємо всю інформацію з дисплея;
*в кінці коду встановлюється затримка на 5 мс., чим більше значення затримки, тим більше пульсацій вміститься на графіку.

=='''Робота з даними'''==

'''Прийом даних'''

Дані датчика пульсу повертає функція check () бібліотеки iarduino_SensorPulse, яка приймає в якості аргументу 1 з 4 параметрів: ISP_ANALOG, ISP_PULSE, ISP_BEEP, ISP_VALID.

*Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик;
*Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину);
*Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу;
*Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_CONNECTED, ISP_DISCONNECTED, ISP_CHANGED:
ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс);
ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу);
ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)

'''Вивід даних'''

*Графік виводиться промальовуванням ліній від попередньої (graphX-1, graphY0), до поточної (graphX, graphY) точки.
Координата graphX зсувається від 0 до screenW, при кожному циклі loop.
Координата graphY число повернене функцією Pulse.check (ISP_ANALOG) і перетворене функцією map () від діапазону 1024-0 до діапазону 0-screenH;
Координата graphY0 відповідає значенню graphY попереднього циклу loop.
Перед промальовуванням ліній графіка, виводиться чорна вертикальна лінія, що пере точку попереднього графіка.
*Символ пульсу (білий круг) виводиться і стирається через певний проміжок часу після фіксації пульсу.
якщо Pulse.check (ISP_BEEP) == 0 (пульс тільки що зафіксований), то виводимо білий зафарбований круг.
якщо Pulse.check (ISP_BEEP) == 1 (після фіксації пульсу пройшла 0,1 сек), то зафарбовує білий круг, чорним кругом.
*Значення пульсу повертається функцією Pulse.check (ISP_PULSE) і виводиться на дисплей через 0,2 сек після фіксації пульсу Pulse.check (ISP_BEEP) == 2.

=='''Перелік посилань'''==

* [http://lesson.iarduino.ru/page/urok-27-pulsometr/ '''Pulse Sensor-підключення і програмування''']
* [http://iarduino.ru/shop/Sensory-Datchiki/datchik-pulsa.html '''Pulse Sensor-характеристики''']
* [http://arduino-project.net/'''Загальна інформація по Arduino''']

Аналоговий датчик фіксації пульсу

2017-06-10T10:03:47Z

Sobe:

'''Pulse Sensor''' - це аналоговий датчик,дозволяє фіксувати пульс.
[[File:frontback.png|right|250px|thumb|'''Вигляд датчика,спереду і ззаду]]

На датчику встановлені світлодіод і фотоприймач, розташовані так, що промінь світла випромінюється світлодіодом, потрапляє на фотоприймач тільки відбившись від перешкоди, яким повинна виступати подушечка пальця або мочка вуха.

=='''Загальні відомості'''==
[[File:pidkl.jpg|right|250px|thumb|'''Підключення датчика з TFT дисплеєм]]

'''Живлення'''

Датчик може живитись від виводу 3,3В або 5В

'''Специфікація датчика'''
* Вхідна напруга: 3 ... 5 В.
* Струм: 5 мА, при Vcc = 5 В.
* Габарити: Ø15 мм x 3 мм.
* Вага: 1 м

'''Підключення'''

Вихід датчика підключається до будь-якого аналогового входу arduino. У комплекті є кабель для швидкого і зручного підключення.
[[File:komplekt.jpg|right|250px|thumb|'''Вигляд датчика і його комплектуючих]]

'''Для роботи установки з датчиком,потрібно:'''
* Arduino х 1шт.
* TFT дисплей 2.8 - 320x240 х 1шт.
* Датчик пульсу х 1шт.
* Trema зуммер х 1шт.
* Double Shield х 1шт.
* Trema Shield х 1шт.

'''Для реалізації проекту нам необхідно встановити бібліотеки:'''

*Бібліотека iarduino_SensorPulse для роботи з датчиком пульсу.
*Бібліотека UTFT для роботи з кольоровими TFT дисплеями

=='''Принцип дії датчика фіксації пульсу'''==
[[File:interface.png|right|250px|thumb|'''Інтерфейс роботи датчика на ПК]]
Судини, наповнюючись кров'ю, змінюють свою оптичну щільність, що впливає на зміну кількості відбитого світла. Отже, при постійному рівні світлового потоку, випромінюваного світлодіодом, інтенсивність світла реєструється фотоприймачем, буде залежати від наповнюваності судин кров'ю.

Електрична схема датчика влаштована так, щоб реєструвати тільки динамічну зміну інтенсивності світлового потоку. При незмінному світловому потоці (незалежно від його інтенсивності), напруга на виході датчика знаходиться в районі половини напруги живлення. При зміні інтенсивності світлового потоку, напруга на виході датчика відхиляється від середнього значення, в сторону зменшення або збільшення, пропорційно зміні світлового потоку. Таким чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

=='''Схема підключення'''==
[[File:cxema.png|right|250px|thumb|'''Приклад електричної схеми підключення датчика]]
TFT дисплей реалізований у вигляді shield і використовує наступні виводи arduino Uno: A0-A4 (управління), 2-9 (дані), 10-13 (SD-карта), живлення. Датчик пульсу підключається до аналогового входу A5. Trema зумер підключається до цифрового виводу 1. чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

Так як цифровий вивід 1 є лінією TX шини UART, то при завантаженні скетчу буде чутний звук.

=='''Приклад програми'''==

// Підключаємо бібліотеки:
#include <iarduino_SensorPulse.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з датчиком пульсу
#include <UTFT.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з TFT дисплеями
// Оголошуємо змінні і константи:
extern uint8_t SmallFont [];
extern uint8_t BigFont [];
const uint16_t colorBG = VGA_BLACK; // колір фону
const uint16_t colorGR = VGA_GREEN; // колір графіка
const uint16_t colorCD = VGA_WHITE; // колір тексту і символу пульсу
const uint16_t colorER = VGA_RED; // колір тексту про помилку
uint16_t graphY0; // положення попередньої точки графіка по осі Y
uint16_t graphY; // положення поточної точки графіка по осі Y
uint16_t graphX; // положення поточної точки графіка по осі X
uint16_t screenW; // ширина дисплея
uint16_t screenH; // висота дисплея
UTFT myGLCD (TFT28UNO, A2, A1, A3, A4, A0); // підключаємо дисплей TFT28UNO
iarduino_SensorPulse Pulse (A5,1); // підключаємо сенсор до 5 аналоговому входу, а зумер до 1 цифровому висновку
void setup () {
Pulse.begin (); // ініціюємо сенсор
myGLCD.InitLCD (); // ініціюємо дисплей
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
screenW = myGLCD.getDisplayXSize () - 1; // отримуємо ширину дисплея
screenH = myGLCD.getDisplayYSize () - 1; // отримуємо висоту дисплея
}
void loop () {
// визначаємо координати поточної точки графіка
graphX ++; if (graphX> = screenW) {graphX = 0;} // зрушуємо точку графіка по осі X
graphY = map (Pulse.check (ISP_ANALOG), 1024,0,0, screenH); // визначаємо точку графіка по осі Y
// якщо стан сенсора змінилося, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CHANGED) {
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
graphX = 0; // скидаємо координату поточної точки по осі X
}
// якщо сенсор підключений, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CONNECTED) {
// виводимо графік
myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.drawLine (graphX, 30, graphX, screenH);
if (graphX> 0) {myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX, graphY0, graphX, graphY);
myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX-1, graphY0-1, graphX-1, graphY-1); // товщають лінію
}
// виводимо пульс і серце
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 0) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 1) {myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 2) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.setFont (SmallFont); myGLCD.printNumI (Pulse.check (ISP_PULSE), 24,16,3);}
// інакше, якщо сенсор відключений, то виводимо повідомлення про помилку
} Else {myGLCD.setColor (colorER); myGLCD.setFont (BigFont); myGLCD.print ( "DISCONNECTED", CENTER, 100);}
// присвоюємо координату поточної точки графіка, координаті попередньої точки
graphY0 = graphY;
delay (5);
}
 / * опис функції check () бібліотеки iarduino_SensorPulse
* Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик
* Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину)
* Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу
* Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу)
* ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс)
* ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)
* / 

=='''Алгоритм роботи'''==

На початку коду:

*підключаються бібліотеки: iarduino_SensorPulse і UTFT;
*підключаються шрифти: SmallFont і BigFont для виведення тексту на TFT дисплей;
*створюються константи: colorBG, colorGR, colorCD, colorER, яким присвоюються кольору в форматі RGB565;
*створюються змінні, для виведення графіка: graphY0, graphY, graphX, screenW і screenH;
*створюються об'єкти бібліотек: myGLCD - для роботи з дисплеєм і Pulse - для роботи з датчиком пульсу.

У функції setup:

*ініціюємо дисплей і датчик пульсу;
*стираємо всю інформацію з дисплея;
*зберігаємо ширину і висоту дисплея в змінні screenW і screenH, віднімаючи по одиниці з кожного параметра, так як координати для графічних функцій починаються з 0, а не з 1.

У функції loop:

*визначаємо координати кінцевої точки графіка: graphX, graphY;
*якщо сенсор підключений, то виводимо графік і показання пульсу;
*якщо сенсор відключений, то виводимо повідомлення "DISCONNECTED";
*якщо сенсор змінив свій стан (з підключений на відключений або навпаки), то стираємо всю інформацію з дисплея;
*в кінці коду встановлюється затримка на 5 мс., чим більше значення затримки, тим більше пульсацій вміститься на графіку.

=='''Робота з даними'''==

'''Прийом даних'''

Дані датчика пульсу повертає функція check () бібліотеки iarduino_SensorPulse, яка приймає в якості аргументу 1 з 4 параметрів: ISP_ANALOG, ISP_PULSE, ISP_BEEP, ISP_VALID.

*Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик;
*Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину);
*Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу;
*Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_CONNECTED, ISP_DISCONNECTED, ISP_CHANGED:
ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс);
ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу);
ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)

'''Вивід даних'''

*Графік виводиться промальовуванням ліній від попередньої (graphX-1, graphY0), до поточної (graphX, graphY) точки.
Координата graphX зсувається від 0 до screenW, при кожному циклі loop.
Координата graphY число повернене функцією Pulse.check (ISP_ANALOG) і перетворене функцією map () від діапазону 1024-0 до діапазону 0-screenH;
Координата graphY0 відповідає значенню graphY попереднього циклу loop.
Перед промальовуванням ліній графіка, виводиться чорна вертикальна лінія, що пере точку попереднього графіка.
*Символ пульсу (білий круг) виводиться і стирається через певний проміжок часу після фіксації пульсу.
якщо Pulse.check (ISP_BEEP) == 0 (пульс тільки що зафіксований), то виводимо білий зафарбований круг.
якщо Pulse.check (ISP_BEEP) == 1 (після фіксації пульсу пройшла 0,1 сек), то зафарбовує білий круг, чорним кругом.
*Значення пульсу повертається функцією Pulse.check (ISP_PULSE) і виводиться на дисплей через 0,2 сек після фіксації пульсу Pulse.check (ISP_BEEP) == 2.

=='''Перелік посилань'''==

* [http://lesson.iarduino.ru/page/urok-27-pulsometr/ '''Pulse Sensor-підключення і програмування''']
* [http://iarduino.ru/shop/Sensory-Datchiki/datchik-pulsa.html '''Pulse Sensor-характеристики''']
* [http://arduino-project.net/'''Загальна інформація по Arduino''']

Аналоговий датчик фіксації пульсу

2017-06-09T23:32:25Z

Sobe:

'''Pulse Sensor''' - це аналоговий датчик,дозволяє фіксувати пульс.
[[File:frontback.png|right|250px|thumb|'''Вигляд датчика,спереду і ззаду]]

На датчику встановлені світлодіод і фотоприймач, розташовані так, що промінь світла випромінюється світлодіодом, потрапляє на фотоприймач тільки відбившись від перешкоди, яким повинна виступати подушечка пальця або мочку вуха.

=='''Загальні відомості'''==
[[File:pidkl.jpg|right|250px|thumb|'''Підключення датчика з TFT дисплеєм]]

'''Живлення'''

Датчик може живитись від виводу 3,3В або 5В

'''Специфікація датчика'''
* Вхідна напруга: 3 ... 5 В.
* Струм: 5 мА, при Vcc = 5 В.
* Габарити: Ø15 мм x 3 мм.
* Вага: 1 м

'''Підключення'''

Вихід датчика підключається до будь-якого аналогового входу arduino. У комплекті є кабель для швидкого і зручного підключення.
[[File:komplekt.jpg|right|250px|thumb|'''Вигляд датчика і його комплектуючих]]

'''Для роботи установки з датчиком,потрібно:'''
* Arduino х 1шт.
* TFT дисплей 2.8 - 320x240 х 1шт.
* Датчик пульсу х 1шт.
* Trema зуммер х 1шт.
* Double Shield х 1шт.
* Trema Shield х 1шт.

'''Для реалізації проекту нам необхідно встановити бібліотеки:'''

*Бібліотека iarduino_SensorPulse для роботи з датчиком пульсу.
*Бібліотека UTFT для роботи з кольоровими TFT дисплеями

=='''Принцип дії датчика фіксації пульсу'''==
[[File:interface.png|right|250px|thumb|'''Інтерфейс роботи датчика на ПК]]
Судини, наповнюючись кров'ю, змінюють свою оптичну щільність, що впливає на зміну кількості відбитого світла. Отже, при постійному рівні світлового потоку, випромінюваного світлодіодом, інтенсивність світла реєструється фотоприймачем, буде залежати від наповнюваності судин кров'ю.

Електрична схема датчика влаштована так, щоб реєструвати тільки динамічну зміну інтенсивності світлового потоку. При незмінному світловому потоці (незалежно від його інтенсивності), напруга на виході датчика знаходиться в районі половини напруги живлення. При зміні інтенсивності світлового потоку, напруга на виході датчика відхиляється від середнього значення, в сторону зменшення або збільшення, пропорційно зміні світлового потоку. Таким чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

=='''Схема підключення'''==
[[File:cxema.png|right|250px|thumb|'''Приклад електричної схеми підключення датчика]]
TFT дисплей реалізований у вигляді shield і використовує наступні виводи arduino Uno: A0-A4 (управління), 2-9 (дані), 10-13 (SD-карта), живлення. Датчик пульсу підключається до аналогового входу A5. Trema зумер підключається до цифрового виводу 1. чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

Так як цифровий вивід 1 є лінією TX шини UART, то при завантаженні скетчу буде чутний звук.

=='''Приклад програми'''==

// Підключаємо бібліотеки:
#include <iarduino_SensorPulse.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з датчиком пульсу
#include <UTFT.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з TFT дисплеями
// Оголошуємо змінні і константи:
extern uint8_t SmallFont [];
extern uint8_t BigFont [];
const uint16_t colorBG = VGA_BLACK; // колір фону
const uint16_t colorGR = VGA_GREEN; // колір графіка
const uint16_t colorCD = VGA_WHITE; // колір тексту і символу пульсу
const uint16_t colorER = VGA_RED; // колір тексту про помилку
uint16_t graphY0; // положення попередньої точки графіка по осі Y
uint16_t graphY; // положення поточної точки графіка по осі Y
uint16_t graphX; // положення поточної точки графіка по осі X
uint16_t screenW; // ширина дисплея
uint16_t screenH; // висота дисплея
UTFT myGLCD (TFT28UNO, A2, A1, A3, A4, A0); // підключаємо дисплей TFT28UNO
iarduino_SensorPulse Pulse (A5,1); // підключаємо сенсор до 5 аналоговому входу, а зумер до 1 цифровому висновку
void setup () {
Pulse.begin (); // ініціюємо сенсор
myGLCD.InitLCD (); // ініціюємо дисплей
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
screenW = myGLCD.getDisplayXSize () - 1; // отримуємо ширину дисплея
screenH = myGLCD.getDisplayYSize () - 1; // отримуємо висоту дисплея
}
void loop () {
// визначаємо координати поточної точки графіка
graphX ++; if (graphX> = screenW) {graphX = 0;} // зрушуємо точку графіка по осі X
graphY = map (Pulse.check (ISP_ANALOG), 1024,0,0, screenH); // визначаємо точку графіка по осі Y
// якщо стан сенсора змінилося, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CHANGED) {
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
graphX = 0; // скидаємо координату поточної точки по осі X
}
// якщо сенсор підключений, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CONNECTED) {
// виводимо графік
myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.drawLine (graphX, 30, graphX, screenH);
if (graphX> 0) {myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX, graphY0, graphX, graphY);
myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX-1, graphY0-1, graphX-1, graphY-1); // товщають лінію
}
// виводимо пульс і серце
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 0) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 1) {myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 2) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.setFont (SmallFont); myGLCD.printNumI (Pulse.check (ISP_PULSE), 24,16,3);}
// інакше, якщо сенсор відключений, то виводимо повідомлення про помилку
} Else {myGLCD.setColor (colorER); myGLCD.setFont (BigFont); myGLCD.print ( "DISCONNECTED", CENTER, 100);}
// присвоюємо координату поточної точки графіка, координаті попередньої точки
graphY0 = graphY;
delay (5);
}
 / * опис функції check () бібліотеки iarduino_SensorPulse
* Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик
* Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину)
* Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу
* Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу)
* ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс)
* ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)
* / 

=='''Алгоритм роботи'''==

На початку коду:

*підключаються бібліотеки: iarduino_SensorPulse і UTFT;
*підключаються шрифти: SmallFont і BigFont для виведення тексту на TFT дисплей;
*створюються константи: colorBG, colorGR, colorCD, colorER, яким присвоюються кольору в форматі RGB565;
*створюються змінні, для виведення графіка: graphY0, graphY, graphX, screenW і screenH;
*створюються об'єкти бібліотек: myGLCD - для роботи з дисплеєм і Pulse - для роботи з датчиком пульсу.

У функції setup:

*ініціюємо дисплей і датчик пульсу;
*стираємо всю інформацію з дисплея;
*зберігаємо ширину і висоту дисплея в змінні screenW і screenH, віднімаючи по одиниці з кожного параметра, так як координати для графічних функцій починаються з 0, а не з 1.

У функції loop:

*визначаємо координати кінцевої точки графіка: graphX, graphY;
*якщо сенсор підключений, то виводимо графік і показання пульсу;
*якщо сенсор відключений, то виводимо повідомлення "DISCONNECTED";
*якщо сенсор змінив свій стан (з підключений на відключений або навпаки), то стираємо всю інформацію з дисплея;
*в кінці коду встановлюється затримка на 5 мс., чим більше значення затримки, тим більше пульсацій вміститься на графіку.

=='''Робота з даними'''==

'''Прийом даних'''

Дані датчика пульсу повертає функція check () бібліотеки iarduino_SensorPulse, яка приймає в якості аргументу 1 з 4 параметрів: ISP_ANALOG, ISP_PULSE, ISP_BEEP, ISP_VALID.

*Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик;
*Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину);
*Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу;
*Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_CONNECTED, ISP_DISCONNECTED, ISP_CHANGED:
ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс);
ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу);
ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)

'''Вивід даних'''

*Графік виводиться промальовуванням ліній від попередньої (graphX-1, graphY0), до поточної (graphX, graphY) точки.
Координата graphX зсувається від 0 до screenW, при кожному циклі loop.
Координата graphY число повернене функцією Pulse.check (ISP_ANALOG) і перетворене функцією map () від діапазону 1024-0 до діапазону 0-screenH;
Координата graphY0 відповідає значенню graphY попереднього циклу loop.
Перед промальовуванням ліній графіка, виводиться чорна вертикальна лінія, що пере точку попереднього графіка.
*Символ пульсу (білий круг) виводиться і стирається через певний проміжок часу після фіксації пульсу.
якщо Pulse.check (ISP_BEEP) == 0 (пульс тільки що зафіксований), то виводимо білий зафарбований круг.
якщо Pulse.check (ISP_BEEP) == 1 (після фіксації пульсу пройшла 0,1 сек), то зафарбовує білий круг, чорним кругом.
*Значення пульсу повертається функцією Pulse.check (ISP_PULSE) і виводиться на дисплей через 0,2 сек після фіксації пульсу Pulse.check (ISP_BEEP) == 2.

=='''Перелік посилань'''==

* [http://lesson.iarduino.ru/page/urok-27-pulsometr/ '''Pulse Sensor-підключення і програмування''']
* [http://iarduino.ru/shop/Sensory-Datchiki/datchik-pulsa.html '''Pulse Sensor-характеристики''']
* [http://arduino-project.net/'''Загальна інформація по Arduino''']

Аналоговий датчик фіксації пульсу

2017-06-09T23:31:13Z

Sobe:

'''Pulse Sensor''' - це аналоговий датчик,дозволяє фіксувати пульс.
[[File:frontback.png|right|250px|thumb|'''Вигляд датчика,спереду і ззаду]]

На датчику встановлені світлодіод і фотоприймач, розташовані так, що промінь світла випромінюється світлодіодом, потрапляє на фотоприймач тільки відбившись від перешкоди, яким повинна виступати подушечка пальця або мочку вуха.

=='''Загальні відомості'''==
[[File:pidkl.jpg|right|250px|thumb|''Підключення датчика з TFT дисплеєм]]

'''Живлення'''

Датчик може живитись від виводу 3,3В або 5В

'''Специфікація датчика'''
* Вхідна напруга: 3 ... 5 В.
* Струм: 5 мА, при Vcc = 5 В.
* Габарити: Ø15 мм x 3 мм.
* Вага: 1 м

'''Підключення'''

Вихід датчика підключається до будь-якого аналогового входу arduino. У комплекті є кабель для швидкого і зручного підключення.
[[File:komplekt.jpg|right|250px|thumb|'''Вигляд датчика і його комплектуючих]]

'''Для роботи установки з датчиком,потрібно:'''
* Arduino х 1шт.
* TFT дисплей 2.8 - 320x240 х 1шт.
* Датчик пульсу х 1шт.
* Trema зуммер х 1шт.
* Double Shield х 1шт.
* Trema Shield х 1шт.

'''Для реалізації проекту нам необхідно встановити бібліотеки:'''

*Бібліотека iarduino_SensorPulse для роботи з датчиком пульсу.
*Бібліотека UTFT для роботи з кольоровими TFT дисплеями

=='''Принцип дії датчика фіксації пульсу'''==
[[File:interface.png|right|250px|thumb|'''Інтерфейс роботи датчика на ПК]]
Судини, наповнюючись кров'ю, змінюють свою оптичну щільність, що впливає на зміну кількості відбитого світла. Отже, при постійному рівні світлового потоку, випромінюваного світлодіодом, інтенсивність світла реєструється фотоприймачем, буде залежати від наповнюваності судин кров'ю.

Електрична схема датчика влаштована так, щоб реєструвати тільки динамічну зміну інтенсивності світлового потоку. При незмінному світловому потоці (незалежно від його інтенсивності), напруга на виході датчика знаходиться в районі половини напруги живлення. При зміні інтенсивності світлового потоку, напруга на виході датчика відхиляється від середнього значення, в сторону зменшення або збільшення, пропорційно зміні світлового потоку. Таким чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

=='''Схема підключення'''==
[[File:cxema.png|right|250px|thumb|'''Приклад електричної схеми підключення датчика]]
TFT дисплей реалізований у вигляді shield і використовує наступні виводи arduino Uno: A0-A4 (управління), 2-9 (дані), 10-13 (SD-карта), живлення. Датчик пульсу підключається до аналогового входу A5. Trema зумер підключається до цифрового виводу 1. чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

Так як цифровий вивід 1 є лінією TX шини UART, то при завантаженні скетчу буде чутний звук.

=='''Приклад програми'''==

// Підключаємо бібліотеки:
#include <iarduino_SensorPulse.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з датчиком пульсу
#include <UTFT.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з TFT дисплеями
// Оголошуємо змінні і константи:
extern uint8_t SmallFont [];
extern uint8_t BigFont [];
const uint16_t colorBG = VGA_BLACK; // колір фону
const uint16_t colorGR = VGA_GREEN; // колір графіка
const uint16_t colorCD = VGA_WHITE; // колір тексту і символу пульсу
const uint16_t colorER = VGA_RED; // колір тексту про помилку
uint16_t graphY0; // положення попередньої точки графіка по осі Y
uint16_t graphY; // положення поточної точки графіка по осі Y
uint16_t graphX; // положення поточної точки графіка по осі X
uint16_t screenW; // ширина дисплея
uint16_t screenH; // висота дисплея
UTFT myGLCD (TFT28UNO, A2, A1, A3, A4, A0); // підключаємо дисплей TFT28UNO
iarduino_SensorPulse Pulse (A5,1); // підключаємо сенсор до 5 аналоговому входу, а зумер до 1 цифровому висновку
void setup () {
Pulse.begin (); // ініціюємо сенсор
myGLCD.InitLCD (); // ініціюємо дисплей
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
screenW = myGLCD.getDisplayXSize () - 1; // отримуємо ширину дисплея
screenH = myGLCD.getDisplayYSize () - 1; // отримуємо висоту дисплея
}
void loop () {
// визначаємо координати поточної точки графіка
graphX ++; if (graphX> = screenW) {graphX = 0;} // зрушуємо точку графіка по осі X
graphY = map (Pulse.check (ISP_ANALOG), 1024,0,0, screenH); // визначаємо точку графіка по осі Y
// якщо стан сенсора змінилося, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CHANGED) {
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
graphX = 0; // скидаємо координату поточної точки по осі X
}
// якщо сенсор підключений, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CONNECTED) {
// виводимо графік
myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.drawLine (graphX, 30, graphX, screenH);
if (graphX> 0) {myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX, graphY0, graphX, graphY);
myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX-1, graphY0-1, graphX-1, graphY-1); // товщають лінію
}
// виводимо пульс і серце
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 0) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 1) {myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 2) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.setFont (SmallFont); myGLCD.printNumI (Pulse.check (ISP_PULSE), 24,16,3);}
// інакше, якщо сенсор відключений, то виводимо повідомлення про помилку
} Else {myGLCD.setColor (colorER); myGLCD.setFont (BigFont); myGLCD.print ( "DISCONNECTED", CENTER, 100);}
// присвоюємо координату поточної точки графіка, координаті попередньої точки
graphY0 = graphY;
delay (5);
}
 / * опис функції check () бібліотеки iarduino_SensorPulse
* Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик
* Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину)
* Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу
* Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу)
* ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс)
* ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)
* / 

=='''Алгоритм роботи'''==

На початку коду:

*підключаються бібліотеки: iarduino_SensorPulse і UTFT;
*підключаються шрифти: SmallFont і BigFont для виведення тексту на TFT дисплей;
*створюються константи: colorBG, colorGR, colorCD, colorER, яким присвоюються кольору в форматі RGB565;
*створюються змінні, для виведення графіка: graphY0, graphY, graphX, screenW і screenH;
*створюються об'єкти бібліотек: myGLCD - для роботи з дисплеєм і Pulse - для роботи з датчиком пульсу.

У функції setup:

*ініціюємо дисплей і датчик пульсу;
*стираємо всю інформацію з дисплея;
*зберігаємо ширину і висоту дисплея в змінні screenW і screenH, віднімаючи по одиниці з кожного параметра, так як координати для графічних функцій починаються з 0, а не з 1.

У функції loop:

*визначаємо координати кінцевої точки графіка: graphX, graphY;
*якщо сенсор підключений, то виводимо графік і показання пульсу;
*якщо сенсор відключений, то виводимо повідомлення "DISCONNECTED";
*якщо сенсор змінив свій стан (з підключений на відключений або навпаки), то стираємо всю інформацію з дисплея;
*в кінці коду встановлюється затримка на 5 мс., чим більше значення затримки, тим більше пульсацій вміститься на графіку.

=='''Робота з даними'''==

'''Прийом даних'''

Дані датчика пульсу повертає функція check () бібліотеки iarduino_SensorPulse, яка приймає в якості аргументу 1 з 4 параметрів: ISP_ANALOG, ISP_PULSE, ISP_BEEP, ISP_VALID.

*Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик;
*Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину);
*Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу;
*Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_CONNECTED, ISP_DISCONNECTED, ISP_CHANGED:
ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс);
ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу);
ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)

'''Вивід даних'''

*Графік виводиться промальовуванням ліній від попередньої (graphX-1, graphY0), до поточної (graphX, graphY) точки.
Координата graphX зсувається від 0 до screenW, при кожному циклі loop.
Координата graphY число повернене функцією Pulse.check (ISP_ANALOG) і перетворене функцією map () від діапазону 1024-0 до діапазону 0-screenH;
Координата graphY0 відповідає значенню graphY попереднього циклу loop.
Перед промальовуванням ліній графіка, виводиться чорна вертикальна лінія, що пере точку попереднього графіка.
*Символ пульсу (білий круг) виводиться і стирається через певний проміжок часу після фіксації пульсу.
якщо Pulse.check (ISP_BEEP) == 0 (пульс тільки що зафіксований), то виводимо білий зафарбований круг.
якщо Pulse.check (ISP_BEEP) == 1 (після фіксації пульсу пройшла 0,1 сек), то зафарбовує білий круг, чорним кругом.
*Значення пульсу повертається функцією Pulse.check (ISP_PULSE) і виводиться на дисплей через 0,2 сек після фіксації пульсу Pulse.check (ISP_BEEP) == 2.

=='''Перелік посилань'''==

* [http://lesson.iarduino.ru/page/urok-27-pulsometr/ '''Pulse Sensor-підключення і програмування''']
* [http://iarduino.ru/shop/Sensory-Datchiki/datchik-pulsa.html '''Pulse Sensor-характеристики''']
* [http://arduino-project.net/'''Загальна інформація по Arduino''']

Аналоговий датчик фіксації пульсу

2017-06-09T23:29:58Z

Sobe:

'''Pulse Sensor''' - це аналоговий датчик,дозволяє фіксувати пульс.
[[File:frontback.png|right|250px|thumb|'''Вигляд датчика,спереду і ззаду]]

На датчику встановлені світлодіод і фотоприймач, розташовані так, що промінь світла випромінюється світлодіодом, потрапляє на фотоприймач тільки відбившись від перешкоди, яким повинна виступати подушечка пальця або мочку вуха.

=='''Загальні відомості'''==
[[File:pidkl.jpg|right|250px|thumb|''Підключення датчика з TFT дисплеєм]]

'''Живлення'''

Датчик може живитись від виводу 3,3В або 5В

'''Специфікація датчика'''
* Вхідна напруга: 3 ... 5 В.
* Струм: 5 мА, при Vcc = 5 В.
* Габарити: Ø15 мм x 3 мм.
* Вага: 1 м

'''Підключення'''

Вихід датчика підключається до будь-якого аналогового входу arduino. У комплекті є кабель для швидкого і зручного підключення.
[[File:komplekt.jpg|right|250px|thumb|'''Вигляд датчика і його комплектуючих]]

'''Для роботи установки з датчиком,потрібно:'''
* Arduino х 1шт.
* TFT дисплей 2.8 - 320x240 х 1шт.
* Датчик пульсу х 1шт.
* Trema зуммер х 1шт.
* Double Shield х 1шт.
* Trema Shield х 1шт.

'''Для реалізації проекту нам необхідно встановити бібліотеки:'''

*Бібліотека iarduino_SensorPulse для роботи з датчиком пульсу.
*Бібліотека UTFT для роботи з кольоровими TFT дисплеями

=='''Принцип дії датчика фіксації пульсу'''==
Судини, наповнюючись кров'ю, змінюють свою оптичну щільність, що впливає на зміну кількості відбитого світла. Отже, при постійному рівні світлового потоку, випромінюваного світлодіодом, інтенсивність світла реєструється фотоприймачем, буде залежати від наповнюваності судин кров'ю.

Електрична схема датчика влаштована так, щоб реєструвати тільки динамічну зміну інтенсивності світлового потоку. При незмінному світловому потоці (незалежно від його інтенсивності), напруга на виході датчика знаходиться в районі половини напруги живлення. При зміні інтенсивності світлового потоку, напруга на виході датчика відхиляється від середнього значення, в сторону зменшення або збільшення, пропорційно зміні світлового потоку. Таким чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

=='''Схема підключення'''==
[[File:cxema.png|right|250px|thumb|'''Приклад електричної схеми підключення датчика]]
TFT дисплей реалізований у вигляді shield і використовує наступні виводи arduino Uno: A0-A4 (управління), 2-9 (дані), 10-13 (SD-карта), живлення. Датчик пульсу підключається до аналогового входу A5. Trema зумер підключається до цифрового виводу 1. чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

Так як цифровий вивід 1 є лінією TX шини UART, то при завантаженні скетчу буде чутний звук.

[[File:interface.png|right|250px|thumb|'''Інтерфейс роботи датчика на ПК]]

=='''Приклад програми'''==

// Підключаємо бібліотеки:
#include <iarduino_SensorPulse.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з датчиком пульсу
#include <UTFT.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з TFT дисплеями
// Оголошуємо змінні і константи:
extern uint8_t SmallFont [];
extern uint8_t BigFont [];
const uint16_t colorBG = VGA_BLACK; // колір фону
const uint16_t colorGR = VGA_GREEN; // колір графіка
const uint16_t colorCD = VGA_WHITE; // колір тексту і символу пульсу
const uint16_t colorER = VGA_RED; // колір тексту про помилку
uint16_t graphY0; // положення попередньої точки графіка по осі Y
uint16_t graphY; // положення поточної точки графіка по осі Y
uint16_t graphX; // положення поточної точки графіка по осі X
uint16_t screenW; // ширина дисплея
uint16_t screenH; // висота дисплея
UTFT myGLCD (TFT28UNO, A2, A1, A3, A4, A0); // підключаємо дисплей TFT28UNO
iarduino_SensorPulse Pulse (A5,1); // підключаємо сенсор до 5 аналоговому входу, а зумер до 1 цифровому висновку
void setup () {
Pulse.begin (); // ініціюємо сенсор
myGLCD.InitLCD (); // ініціюємо дисплей
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
screenW = myGLCD.getDisplayXSize () - 1; // отримуємо ширину дисплея
screenH = myGLCD.getDisplayYSize () - 1; // отримуємо висоту дисплея
}
void loop () {
// визначаємо координати поточної точки графіка
graphX ++; if (graphX> = screenW) {graphX = 0;} // зрушуємо точку графіка по осі X
graphY = map (Pulse.check (ISP_ANALOG), 1024,0,0, screenH); // визначаємо точку графіка по осі Y
// якщо стан сенсора змінилося, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CHANGED) {
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
graphX = 0; // скидаємо координату поточної точки по осі X
}
// якщо сенсор підключений, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CONNECTED) {
// виводимо графік
myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.drawLine (graphX, 30, graphX, screenH);
if (graphX> 0) {myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX, graphY0, graphX, graphY);
myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX-1, graphY0-1, graphX-1, graphY-1); // товщають лінію
}
// виводимо пульс і серце
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 0) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 1) {myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 2) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.setFont (SmallFont); myGLCD.printNumI (Pulse.check (ISP_PULSE), 24,16,3);}
// інакше, якщо сенсор відключений, то виводимо повідомлення про помилку
} Else {myGLCD.setColor (colorER); myGLCD.setFont (BigFont); myGLCD.print ( "DISCONNECTED", CENTER, 100);}
// присвоюємо координату поточної точки графіка, координаті попередньої точки
graphY0 = graphY;
delay (5);
}
 / * опис функції check () бібліотеки iarduino_SensorPulse
* Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик
* Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину)
* Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу
* Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу)
* ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс)
* ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)
* / 

=='''Алгоритм роботи'''==

На початку коду:

*підключаються бібліотеки: iarduino_SensorPulse і UTFT;
*підключаються шрифти: SmallFont і BigFont для виведення тексту на TFT дисплей;
*створюються константи: colorBG, colorGR, colorCD, colorER, яким присвоюються кольору в форматі RGB565;
*створюються змінні, для виведення графіка: graphY0, graphY, graphX, screenW і screenH;
*створюються об'єкти бібліотек: myGLCD - для роботи з дисплеєм і Pulse - для роботи з датчиком пульсу.

У функції setup:

*ініціюємо дисплей і датчик пульсу;
*стираємо всю інформацію з дисплея;
*зберігаємо ширину і висоту дисплея в змінні screenW і screenH, віднімаючи по одиниці з кожного параметра, так як координати для графічних функцій починаються з 0, а не з 1.

У функції loop:

*визначаємо координати кінцевої точки графіка: graphX, graphY;
*якщо сенсор підключений, то виводимо графік і показання пульсу;
*якщо сенсор відключений, то виводимо повідомлення "DISCONNECTED";
*якщо сенсор змінив свій стан (з підключений на відключений або навпаки), то стираємо всю інформацію з дисплея;
*в кінці коду встановлюється затримка на 5 мс., чим більше значення затримки, тим більше пульсацій вміститься на графіку.

=='''Робота з даними'''==

'''Прийом даних'''

Дані датчика пульсу повертає функція check () бібліотеки iarduino_SensorPulse, яка приймає в якості аргументу 1 з 4 параметрів: ISP_ANALOG, ISP_PULSE, ISP_BEEP, ISP_VALID.

*Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик;
*Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину);
*Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу;
*Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_CONNECTED, ISP_DISCONNECTED, ISP_CHANGED:
ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс);
ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу);
ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)

'''Вивід даних'''

*Графік виводиться промальовуванням ліній від попередньої (graphX-1, graphY0), до поточної (graphX, graphY) точки.
Координата graphX зсувається від 0 до screenW, при кожному циклі loop.
Координата graphY число повернене функцією Pulse.check (ISP_ANALOG) і перетворене функцією map () від діапазону 1024-0 до діапазону 0-screenH;
Координата graphY0 відповідає значенню graphY попереднього циклу loop.
Перед промальовуванням ліній графіка, виводиться чорна вертикальна лінія, що пере точку попереднього графіка.
*Символ пульсу (білий круг) виводиться і стирається через певний проміжок часу після фіксації пульсу.
якщо Pulse.check (ISP_BEEP) == 0 (пульс тільки що зафіксований), то виводимо білий зафарбований круг.
якщо Pulse.check (ISP_BEEP) == 1 (після фіксації пульсу пройшла 0,1 сек), то зафарбовує білий круг, чорним кругом.
*Значення пульсу повертається функцією Pulse.check (ISP_PULSE) і виводиться на дисплей через 0,2 сек після фіксації пульсу Pulse.check (ISP_BEEP) == 2.

=='''Перелік посилань'''==

* [http://lesson.iarduino.ru/page/urok-27-pulsometr/ '''Pulse Sensor-підключення і програмування''']
* [http://iarduino.ru/shop/Sensory-Datchiki/datchik-pulsa.html '''Pulse Sensor-характеристики''']
* [http://arduino-project.net/'''Загальна інформація по Arduino''']

Файл:Interface.png

2017-06-09T23:28:00Z

Sobe:

Файл:Cxema.png

2017-06-09T23:23:54Z

Sobe:

Файл:Komplekt.jpg

2017-06-09T23:22:27Z

Sobe:

Файл:Pidkl.jpg

2017-06-09T23:19:56Z

Sobe:

Аналоговий датчик фіксації пульсу

2017-06-09T23:17:26Z

Sobe:

'''Pulse Sensor''' - це аналоговий датчик,дозволяє фіксувати пульс.
[[File:frontback.png|right|250px|thumb|'''Вигляд датчика,з спереду і ззаду]]

На датчику встановлені світлодіод і фотоприймач, розташовані так, що промінь світла випромінюється світлодіодом, потрапляє на фотоприймач тільки відбившись від перешкоди, яким повинна виступати подушечка пальця або мочку вуха.

=='''Загальні відомості'''==

'''Живлення'''

Датчик може живитись від виводу 3,3В або 5В

'''Специфікація датчика'''
* Вхідна напруга: 3 ... 5 В.
* Струм: 5 мА, при Vcc = 5 В.
* Габарити: Ø15 мм x 3 мм.
* Вага: 1 м

'''Підключення'''

Вихід датчика підключається до будь-якого аналогового входу arduino. У комплекті є кабель для швидкого і зручного підключення.

'''Для роботи установки з датчиком,потрібно:'''
* Arduino х 1шт.
* TFT дисплей 2.8 - 320x240 х 1шт.
* Датчик пульсу х 1шт.
* Trema зуммер х 1шт.
* Double Shield х 1шт.
* Trema Shield х 1шт.

'''Для реалізації проекту нам необхідно встановити бібліотеки:'''

*Бібліотека iarduino_SensorPulse для роботи з датчиком пульсу.
*Бібліотека UTFT для роботи з кольоровими TFT дисплеями

=='''Принцип дії датчика фіксації пульсу'''==
Судини, наповнюючись кров'ю, змінюють свою оптичну щільність, що впливає на зміну кількості відбитого світла. Отже, при постійному рівні світлового потоку, випромінюваного світлодіодом, інтенсивність світла реєструється фотоприймачем, буде залежати від наповнюваності судин кров'ю.

Електрична схема датчика влаштована так, щоб реєструвати тільки динамічну зміну інтенсивності світлового потоку. При незмінному світловому потоці (незалежно від його інтенсивності), напруга на виході датчика знаходиться в районі половини напруги живлення. При зміні інтенсивності світлового потоку, напруга на виході датчика відхиляється від середнього значення, в сторону зменшення або збільшення, пропорційно зміні світлового потоку. Таким чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

=='''Схема підключення'''==
TFT дисплей реалізований у вигляді shield і використовує наступні виводи arduino Uno: A0-A4 (управління), 2-9 (дані), 10-13 (SD-карта), живлення. Датчик пульсу підключається до аналогового входу A5. Trema зумер підключається до цифрового виводу 1. чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

Так як цифровий вивід 1 є лінією TX шини UART, то при завантаженні скетчу буде чутний звук.

=='''Приклад програми'''==

// Підключаємо бібліотеки:
#include <iarduino_SensorPulse.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з датчиком пульсу
#include <UTFT.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з TFT дисплеями
// Оголошуємо змінні і константи:
extern uint8_t SmallFont [];
extern uint8_t BigFont [];
const uint16_t colorBG = VGA_BLACK; // колір фону
const uint16_t colorGR = VGA_GREEN; // колір графіка
const uint16_t colorCD = VGA_WHITE; // колір тексту і символу пульсу
const uint16_t colorER = VGA_RED; // колір тексту про помилку
uint16_t graphY0; // положення попередньої точки графіка по осі Y
uint16_t graphY; // положення поточної точки графіка по осі Y
uint16_t graphX; // положення поточної точки графіка по осі X
uint16_t screenW; // ширина дисплея
uint16_t screenH; // висота дисплея
UTFT myGLCD (TFT28UNO, A2, A1, A3, A4, A0); // підключаємо дисплей TFT28UNO
iarduino_SensorPulse Pulse (A5,1); // підключаємо сенсор до 5 аналоговому входу, а зумер до 1 цифровому висновку
void setup () {
Pulse.begin (); // ініціюємо сенсор
myGLCD.InitLCD (); // ініціюємо дисплей
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
screenW = myGLCD.getDisplayXSize () - 1; // отримуємо ширину дисплея
screenH = myGLCD.getDisplayYSize () - 1; // отримуємо висоту дисплея
}
void loop () {
// визначаємо координати поточної точки графіка
graphX ++; if (graphX> = screenW) {graphX = 0;} // зрушуємо точку графіка по осі X
graphY = map (Pulse.check (ISP_ANALOG), 1024,0,0, screenH); // визначаємо точку графіка по осі Y
// якщо стан сенсора змінилося, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CHANGED) {
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
graphX = 0; // скидаємо координату поточної точки по осі X
}
// якщо сенсор підключений, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CONNECTED) {
// виводимо графік
myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.drawLine (graphX, 30, graphX, screenH);
if (graphX> 0) {myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX, graphY0, graphX, graphY);
myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX-1, graphY0-1, graphX-1, graphY-1); // товщають лінію
}
// виводимо пульс і серце
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 0) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 1) {myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 2) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.setFont (SmallFont); myGLCD.printNumI (Pulse.check (ISP_PULSE), 24,16,3);}
// інакше, якщо сенсор відключений, то виводимо повідомлення про помилку
} Else {myGLCD.setColor (colorER); myGLCD.setFont (BigFont); myGLCD.print ( "DISCONNECTED", CENTER, 100);}
// присвоюємо координату поточної точки графіка, координаті попередньої точки
graphY0 = graphY;
delay (5);
}
 / * опис функції check () бібліотеки iarduino_SensorPulse
* Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик
* Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину)
* Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу
* Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу)
* ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс)
* ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)
* / 

=='''Алгоритм роботи'''==

На початку коду:

*підключаються бібліотеки: iarduino_SensorPulse і UTFT;
*підключаються шрифти: SmallFont і BigFont для виведення тексту на TFT дисплей;
*створюються константи: colorBG, colorGR, colorCD, colorER, яким присвоюються кольору в форматі RGB565;
*створюються змінні, для виведення графіка: graphY0, graphY, graphX, screenW і screenH;
*створюються об'єкти бібліотек: myGLCD - для роботи з дисплеєм і Pulse - для роботи з датчиком пульсу.

У функції setup:

*ініціюємо дисплей і датчик пульсу;
*стираємо всю інформацію з дисплея;
*зберігаємо ширину і висоту дисплея в змінні screenW і screenH, віднімаючи по одиниці з кожного параметра, так як координати для графічних функцій починаються з 0, а не з 1.

У функції loop:

*визначаємо координати кінцевої точки графіка: graphX, graphY;
*якщо сенсор підключений, то виводимо графік і показання пульсу;
*якщо сенсор відключений, то виводимо повідомлення "DISCONNECTED";
*якщо сенсор змінив свій стан (з підключений на відключений або навпаки), то стираємо всю інформацію з дисплея;
*в кінці коду встановлюється затримка на 5 мс., чим більше значення затримки, тим більше пульсацій вміститься на графіку.

=='''Робота з даними'''==

'''Прийом даних'''

Дані датчика пульсу повертає функція check () бібліотеки iarduino_SensorPulse, яка приймає в якості аргументу 1 з 4 параметрів: ISP_ANALOG, ISP_PULSE, ISP_BEEP, ISP_VALID.

*Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик;
*Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину);
*Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу;
*Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_CONNECTED, ISP_DISCONNECTED, ISP_CHANGED:
ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс);
ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу);
ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)

'''Вивід даних'''

*Графік виводиться промальовуванням ліній від попередньої (graphX-1, graphY0), до поточної (graphX, graphY) точки.
Координата graphX зсувається від 0 до screenW, при кожному циклі loop.
Координата graphY число повернене функцією Pulse.check (ISP_ANALOG) і перетворене функцією map () від діапазону 1024-0 до діапазону 0-screenH;
Координата graphY0 відповідає значенню graphY попереднього циклу loop.
Перед промальовуванням ліній графіка, виводиться чорна вертикальна лінія, що пере точку попереднього графіка.
*Символ пульсу (білий круг) виводиться і стирається через певний проміжок часу після фіксації пульсу.
якщо Pulse.check (ISP_BEEP) == 0 (пульс тільки що зафіксований), то виводимо білий зафарбований круг.
якщо Pulse.check (ISP_BEEP) == 1 (після фіксації пульсу пройшла 0,1 сек), то зафарбовує білий круг, чорним кругом.
*Значення пульсу повертається функцією Pulse.check (ISP_PULSE) і виводиться на дисплей через 0,2 сек після фіксації пульсу Pulse.check (ISP_BEEP) == 2.

=='''Перелік посилань'''==

* [http://lesson.iarduino.ru/page/urok-27-pulsometr/ '''Pulse Sensor-підключення і програмування''']
* [http://iarduino.ru/shop/Sensory-Datchiki/datchik-pulsa.html '''Pulse Sensor-характеристики''']
* [http://arduino-project.net/'''Загальна інформація по Arduino''']

Файл:Frontback.png

2017-06-09T23:14:49Z

Sobe:

Аналоговий датчик фіксації пульсу

2017-06-09T22:51:31Z

Sobe:

'''Аналоговий датчик фіксації пульсу'''
'''Pulse Sensor''' - це аналоговий датчик дозволяє фіксувати пульс.

На датчику встановлені світлодіод і фотоприймач, розташовані так, що промінь світла випромінюється світлодіодом, потрапляє на фотоприймач тільки відбившись від перешкоди, яким повинна виступати подушечка пальця або мочку вуха.

=='''Загальні відомості'''==
На датчику встановлені світлодіод і фотоприймач, розташовані так, що промінь світла випромінюється світлодіодом, потрапляє на фотоприймач тільки відбившись від перешкоди, яким повинна виступати подушечка пальця або мочку вуха.

Судини, наповнюючись кров'ю, змінюють свою оптичну щільність, що впливає на зміну кількості відбитого світла. Отже, при постійному рівні світлового потоку, випромінюваного світлодіодом, інтенсивність світла реєструється фотоприймачем, буде залежати від наповнюваності судин кров'ю.

Електрична схема датчика влаштована так, щоб реєструвати тільки динамічна зміна інтенсивності світлового потоку. При незмінному світловому потоці (незалежно від його інтенсивності), напруга на виході датчика знаходиться в районі половини напруги живлення. При зміні інтенсивності світлового потоку, напруга на виході датчика відхиляється від середнього значення, в сторону зменшення або збільшення, пропорційно зміні світлового потоку. Таким чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

'''Специфікація датчика'''
* Вхідна напруга: 3 ... 5 В.
* Струм: 5 мА, при Vcc = 5 В.
* Габарити: Ø15 мм x 3 мм.
* Вага: 1 м

'''Підключення'''

Вихід датчика підключається до будь-якого аналогового входу arduino. У комплекті є кабель для швидкого і зручного підключення.

'''Для роботи установки з датчиком,потрібно:'''
* Arduino х 1шт.
* TFT дисплей 2.8 - 320x240 х 1шт.
* Датчик пульса х 1шт.
* Trema зуммер х 1шт.
* Double Shield х 1шт.
* Trema Shield х 1шт.

'''Для реалізації проекту нам необхідно встановити бібліотеки:'''

*Бібліотека iarduino_SensorPulse для роботи з датчиком пульсу.
*Бібліотека UTFT для роботи з кольоровими TFT дисплеями

=='''Принцип дії датчика фіксації пульсу'''==
Судини, наповнюючись кров'ю, змінюють свою оптичну щільність, що впливає на зміну кількості відбитого світла. Отже, при постійному рівні світлового потоку, випромінюваного світлодіодом, інтенсивність світла реєструється фотоприймачем, буде залежати від наповнюваності судин кров'ю.

Електрична схема датчика влаштована так, щоб реєструвати тільки динамічна зміна інтенсивності світлового потоку. При незмінному світловому потоці (незалежно від його інтенсивності), напруга на виході датчика знаходиться в районі половини напруги живлення. При зміні інтенсивності світлового потоку, напруга на виході датчика відхиляється від середнього значення, в сторону зменшення або збільшення, пропорційно зміні світлового потоку. Таким чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

=='''Схема підключення'''==
TFT дисплей реалізований у вигляді shield і використовує наступні висновки arduino Uno: A0-A4 (управління), 2-9 (дані), 10-13 (SD-карта), харчування. Датчик пульсу підключається до аналогового входу A5. Trema зумер підключається до цифрового висновку 1. чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

Так як цифровий висновок 1 є лінією TX шини UART, то при завантаженні скетчу буде чути звук.

=='''Приклад програми'''==

// Підключаємо бібліотеки:
#include <iarduino_SensorPulse.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з датчиком пульсу
#include <UTFT.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з TFT дисплеями
// Оголошуємо змінні і константи:
extern uint8_t SmallFont [];
extern uint8_t BigFont [];
const uint16_t colorBG = VGA_BLACK; // колір фону
const uint16_t colorGR = VGA_GREEN; // колір графіка
const uint16_t colorCD = VGA_WHITE; // колір тексту і символу пульсу
const uint16_t colorER = VGA_RED; // колір тексту про помилку
uint16_t graphY0; // положення попередньої точки графіка по осі Y
uint16_t graphY; // положення поточної точки графіка по осі Y
uint16_t graphX; // положення поточної точки графіка по осі X
uint16_t screenW; // ширина дисплея
uint16_t screenH; // висота дисплея
UTFT myGLCD (TFT28UNO, A2, A1, A3, A4, A0); // підключаємо дисплей TFT28UNO
iarduino_SensorPulse Pulse (A5,1); // підключаємо сенсор до 5 аналоговому входу, а зумер до 1 цифровому висновку
void setup () {
Pulse.begin (); // ініціюємо сенсор
myGLCD.InitLCD (); // ініціюємо дисплей
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
screenW = myGLCD.getDisplayXSize () - 1; // отримуємо ширину дисплея
screenH = myGLCD.getDisplayYSize () - 1; // отримуємо висоту дисплея
}
void loop () {
// визначаємо координати поточної точки графіка
graphX ++; if (graphX> = screenW) {graphX = 0;} // зрушуємо точку графіка по осі X
graphY = map (Pulse.check (ISP_ANALOG), 1024,0,0, screenH); // визначаємо точку графіка по осі Y
// якщо стан сенсора змінилося, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CHANGED) {
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
graphX = 0; // скидаємо координату поточної точки по осі X
}
// якщо сенсор підключений, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CONNECTED) {
// виводимо графік
myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.drawLine (graphX, 30, graphX, screenH);
if (graphX> 0) {myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX, graphY0, graphX, graphY);
myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX-1, graphY0-1, graphX-1, graphY-1); // товщають лінію
}
// виводимо пульс і серце
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 0) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 1) {myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 2) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.setFont (SmallFont); myGLCD.printNumI (Pulse.check (ISP_PULSE), 24,16,3);}
// інакше, якщо сенсор відключений, то виводимо повідомлення про помилку
} Else {myGLCD.setColor (colorER); myGLCD.setFont (BigFont); myGLCD.print ( "DISCONNECTED", CENTER, 100);}
// присвоюємо координату поточної точки графіка, координаті попередньої точки
graphY0 = graphY;
delay (5);
}
 / * опис функції check () бібліотеки iarduino_SensorPulse
* Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик
* Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину)
* Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу
* Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу)
* ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс)
* ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)
* / 

=='''Робота з даними'''==

'''Прийом даних'''

Дані датчика пульсу повертає функція check () бібліотеки iarduino_SensorPulse, яка приймає в якості аргументу 1 з 4 параметрів: ISP_ANALOG, ISP_PULSE, ISP_BEEP, ISP_VALID.

*Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик;
*Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину);
*Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу;
*Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_CONNECTED, ISP_DISCONNECTED, ISP_CHANGED:
ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс);
ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу);
ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)

'''Вивід даних'''

*Графік виводиться промальовуванням ліній від попередньої (graphX-1, graphY0), до поточної (graphX, graphY) точки.
Координата graphX зсувається від 0 до screenW, при кожному циклі loop.
Координата graphY число повернене функцією Pulse.check (ISP_ANALOG) і перетворене функцією map () від діапазону 1024-0 до діапазону 0-screenH;
Координата graphY0 відповідає значенню graphY попереднього циклу loop.
Перед промальовуванням ліній графіка, виводиться чорна вертикальна лінія, що пере точку попереднього графіка.
*Символ пульсу (білий круг) виводиться і стирається через певний проміжок часу після фіксації пульсу.
якщо Pulse.check (ISP_BEEP) == 0 (пульс тільки що зафіксований), то виводимо білий зафарбований круг.
якщо Pulse.check (ISP_BEEP) == 1 (після фіксації пульсу пройшла 0,1 сек), то зафарбовує білий круг, чорним кругом.
*Значення пульсу повертається функцією Pulse.check (ISP_PULSE) і виводиться на дисплей через 0,2 сек після фіксації пульсу Pulse.check (ISP_BEEP) == 2.

=='''Перелік посилань'''==

* [http://lesson.iarduino.ru/page/urok-27-pulsometr/ '''Pulse Sensor-підключення і програмування''']
* [http://iarduino.ru/shop/Sensory-Datchiki/datchik-pulsa.html '''Pulse Sensor-характеристики''']
* [http://arduino-project.net/'''Загальна інформація по Arduino''']

Аналоговий датчик фіксації пульсу

2017-06-09T22:25:55Z

Sobe:

'''Аналоговий датчик фіксації пульсу'''
'''Pulse Sensor''' - це аналоговий датчик дозволяє фіксувати пульс.

На датчику встановлені світлодіод і фотоприймач, розташовані так, що промінь світла випромінюється світлодіодом, потрапляє на фотоприймач тільки відбившись від перешкоди, яким повинна виступати подушечка пальця або мочку вуха.

=='''Загальні відомості'''==
На датчику встановлені світлодіод і фотоприймач, розташовані так, що промінь світла випромінюється світлодіодом, потрапляє на фотоприймач тільки відбившись від перешкоди, яким повинна виступати подушечка пальця або мочку вуха.

Судини, наповнюючись кров'ю, змінюють свою оптичну щільність, що впливає на зміну кількості відбитого світла. Отже, при постійному рівні світлового потоку, випромінюваного світлодіодом, інтенсивність світла реєструється фотоприймачем, буде залежати від наповнюваності судин кров'ю.

Електрична схема датчика влаштована так, щоб реєструвати тільки динамічна зміна інтенсивності світлового потоку. При незмінному світловому потоці (незалежно від його інтенсивності), напруга на виході датчика знаходиться в районі половини напруги живлення. При зміні інтенсивності світлового потоку, напруга на виході датчика відхиляється від середнього значення, в сторону зменшення або збільшення, пропорційно зміні світлового потоку. Таким чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

=='''Характеристики датчика'''==
* Входное напряжение: 3 ... 5 В.
* Потребляемый ток: 5 мА, при Vcc = 5 В.
* Габариты: Ø15 мм x 3 мм.
* Вес: 1 г.

=='''Принцип дії датчика фіксації пульсу'''==
Судини, наповнюючись кров'ю, змінюють свою оптичну щільність, що впливає на зміну кількості відбитого світла. Отже, при постійному рівні світлового потоку, випромінюваного світлодіодом, інтенсивність світла реєструється фотоприймачем, буде залежати від наповнюваності судин кров'ю.

Електрична схема датчика влаштована так, щоб реєструвати тільки динамічна зміна інтенсивності світлового потоку. При незмінному світловому потоці (незалежно від його інтенсивності), напруга на виході датчика знаходиться в районі половини напруги живлення. При зміні інтенсивності світлового потоку, напруга на виході датчика відхиляється від середнього значення, в сторону зменшення або збільшення, пропорційно зміні світлового потоку. Таким чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

=='''Схема підключення'''==
TFT дисплей реалізований у вигляді shield і використовує наступні висновки arduino Uno: A0-A4 (управління), 2-9 (дані), 10-13 (SD-карта), харчування. Датчик пульсу підключається до аналогового входу A5. Trema зумер підключається до цифрового висновку 1. чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

Так як цифровий висновок 1 є лінією TX шини UART, то при завантаженні скетчу буде чути звук.

=='''Приклад програми'''==
<source lang="
// Підключаємо бібліотеки:
#include <iarduino_SensorPulse.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з датчиком пульсу
#include <UTFT.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з TFT дисплеями
// Оголошуємо змінні і константи:
extern uint8_t SmallFont [];
extern uint8_t BigFont [];
const uint16_t colorBG = VGA_BLACK; // колір фону
const uint16_t colorGR = VGA_GREEN; // колір графіка
const uint16_t colorCD = VGA_WHITE; // колір тексту і символу пульсу
const uint16_t colorER = VGA_RED; // колір тексту про помилку
uint16_t graphY0; // положення попередньої точки графіка по осі Y
uint16_t graphY; // положення поточної точки графіка по осі Y
uint16_t graphX; // положення поточної точки графіка по осі X
uint16_t screenW; // ширина дисплея
uint16_t screenH; // висота дисплея
UTFT myGLCD (TFT28UNO, A2, A1, A3, A4, A0); // підключаємо дисплей TFT28UNO
iarduino_SensorPulse Pulse (A5,1); // підключаємо сенсор до 5 аналоговому входу, а зумер до 1 цифровому висновку
void setup () {
Pulse.begin (); // ініціюємо сенсор
myGLCD.InitLCD (); // ініціюємо дисплей
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
screenW = myGLCD.getDisplayXSize () - 1; // отримуємо ширину дисплея
screenH = myGLCD.getDisplayYSize () - 1; // отримуємо висоту дисплея
}
void loop () {
// визначаємо координати поточної точки графіка
graphX ++; if (graphX> = screenW) {graphX = 0;} // зрушуємо точку графіка по осі X
graphY = map (Pulse.check (ISP_ANALOG), 1024,0,0, screenH); // визначаємо точку графіка по осі Y
// якщо стан сенсора змінилося, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CHANGED) {
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
graphX = 0; // скидаємо координату поточної точки по осі X
}
// якщо сенсор підключений, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CONNECTED) {
// виводимо графік
myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.drawLine (graphX, 30, graphX, screenH);
if (graphX> 0) {myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX, graphY0, graphX, graphY);
myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX-1, graphY0-1, graphX-1, graphY-1); // товщають лінію
}
// виводимо пульс і серце
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 0) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 1) {myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 2) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.setFont (SmallFont); myGLCD.printNumI (Pulse.check (ISP_PULSE), 24,16,3);}
// інакше, якщо сенсор відключений, то виводимо повідомлення про помилку
} Else {myGLCD.setColor (colorER); myGLCD.setFont (BigFont); myGLCD.print ( "DISCONNECTED", CENTER, 100);}
// присвоюємо координату поточної точки графіка, координаті попередньої точки
graphY0 = graphY;
delay (5);
}
 / * опис функції check () бібліотеки iarduino_SensorPulse
* Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик
* Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину)
* Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу
* Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу)
* ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс)
* ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)
* / "> і </source>

Аналоговий датчик фіксації пульсу

2017-06-09T22:21:30Z

Sobe: Створена сторінка: '''Аналоговий датчик фіксації пульсу''' '''Pulse Sensor''' - це аналоговий датчик дозволяє фіксув...

'''Аналоговий датчик фіксації пульсу'''
'''Pulse Sensor''' - це аналоговий датчик дозволяє фіксувати пульс.

На датчику встановлені світлодіод і фотоприймач, розташовані так, що промінь світла випромінюється світлодіодом, потрапляє на фотоприймач тільки відбившись від перешкоди, яким повинна виступати подушечка пальця або мочку вуха.

=='''Загальні відомості'''==
На датчику встановлені світлодіод і фотоприймач, розташовані так, що промінь світла випромінюється світлодіодом, потрапляє на фотоприймач тільки відбившись від перешкоди, яким повинна виступати подушечка пальця або мочку вуха.

Судини, наповнюючись кров'ю, змінюють свою оптичну щільність, що впливає на зміну кількості відбитого світла. Отже, при постійному рівні світлового потоку, випромінюваного світлодіодом, інтенсивність світла реєструється фотоприймачем, буде залежати від наповнюваності судин кров'ю.

Електрична схема датчика влаштована так, щоб реєструвати тільки динамічна зміна інтенсивності світлового потоку. При незмінному світловому потоці (незалежно від його інтенсивності), напруга на виході датчика знаходиться в районі половини напруги живлення. При зміні інтенсивності світлового потоку, напруга на виході датчика відхиляється від середнього значення, в сторону зменшення або збільшення, пропорційно зміні світлового потоку. Таким чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

=='''Характеристики датчика'''==
* Входное напряжение: 3 ... 5 В.
* Потребляемый ток: 5 мА, при Vcc = 5 В.
* Габариты: Ø15 мм x 3 мм.
* Вес: 1 г.

=='''Принцип дії датчика фіксації пульсу'''==
Судини, наповнюючись кров'ю, змінюють свою оптичну щільність, що впливає на зміну кількості відбитого світла. Отже, при постійному рівні світлового потоку, випромінюваного світлодіодом, інтенсивність світла реєструється фотоприймачем, буде залежати від наповнюваності судин кров'ю.

Електрична схема датчика влаштована так, щоб реєструвати тільки динамічна зміна інтенсивності світлового потоку. При незмінному світловому потоці (незалежно від його інтенсивності), напруга на виході датчика знаходиться в районі половини напруги живлення. При зміні інтенсивності світлового потоку, напруга на виході датчика відхиляється від середнього значення, в сторону зменшення або збільшення, пропорційно зміні світлового потоку. Таким чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

=='''Схема підключення'''==
TFT дисплей реалізований у вигляді shield і використовує наступні висновки arduino Uno: A0-A4 (управління), 2-9 (дані), 10-13 (SD-карта), харчування. Датчик пульсу підключається до аналогового входу A5. Trema зумер підключається до цифрового висновку 1. чином датчик не потребує підстроювання під кожну людину.

Так як цифровий висновок 1 є лінією TX шини UART, то при завантаженні скетчу буде чути звук.

=='''Приклад програми'''==

// Підключаємо бібліотеки:
#include <iarduino_SensorPulse.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з датчиком пульсу
#include <UTFT.h> // підключаємо бібліотеку для роботи з TFT дисплеями
// Оголошуємо змінні і константи:
extern uint8_t SmallFont [];
extern uint8_t BigFont [];
const uint16_t colorBG = VGA_BLACK; // колір фону
const uint16_t colorGR = VGA_GREEN; // колір графіка
const uint16_t colorCD = VGA_WHITE; // колір тексту і символу пульсу
const uint16_t colorER = VGA_RED; // колір тексту про помилку
uint16_t graphY0; // положення попередньої точки графіка по осі Y
uint16_t graphY; // положення поточної точки графіка по осі Y
uint16_t graphX; // положення поточної точки графіка по осі X
uint16_t screenW; // ширина дисплея
uint16_t screenH; // висота дисплея
UTFT myGLCD (TFT28UNO, A2, A1, A3, A4, A0); // підключаємо дисплей TFT28UNO
iarduino_SensorPulse Pulse (A5,1); // підключаємо сенсор до 5 аналоговому входу, а зумер до 1 цифровому висновку
void setup () {
Pulse.begin (); // ініціюємо сенсор
myGLCD.InitLCD (); // ініціюємо дисплей
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
screenW = myGLCD.getDisplayXSize () - 1; // отримуємо ширину дисплея
screenH = myGLCD.getDisplayYSize () - 1; // отримуємо висоту дисплея
}
void loop () {
// визначаємо координати поточної точки графіка
graphX ++; if (graphX> = screenW) {graphX = 0;} // зрушуємо точку графіка по осі X
graphY = map (Pulse.check (ISP_ANALOG), 1024,0,0, screenH); // визначаємо точку графіка по осі Y
// якщо стан сенсора змінилося, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CHANGED) {
myGLCD.clrScr (); // стираємо всю інформацію з дисплея
graphX = 0; // скидаємо координату поточної точки по осі X
}
// якщо сенсор підключений, то ...
if (Pulse.check (ISP_VALID) == ISP_CONNECTED) {
// виводимо графік
myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.drawLine (graphX, 30, graphX, screenH);
if (graphX> 0) {myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX, graphY0, graphX, graphY);
myGLCD.setColor (colorGR); myGLCD.drawLine (graphX-1, graphY0-1, graphX-1, graphY-1); // товщають лінію
}
// виводимо пульс і серце
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 0) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 1) {myGLCD.setColor (colorBG); myGLCD.fillCircle (20, 20, 4);}
if (Pulse.check (ISP_BEEP) == 2) {myGLCD.setColor (colorCD); myGLCD.setFont (SmallFont); myGLCD.printNumI (Pulse.check (ISP_PULSE), 24,16,3);}
// інакше, якщо сенсор відключений, то виводимо повідомлення про помилку
} Else {myGLCD.setColor (colorER); myGLCD.setFont (BigFont); myGLCD.print ( "DISCONNECTED", CENTER, 100);}
// присвоюємо координату поточної точки графіка, координаті попередньої точки
graphY0 = graphY;
delay (5);
}
 / * опис функції check () бібліотеки iarduino_SensorPulse
* Pulse.check (ISP_ANALOG); - повертає число від 0 до 1024 - дані з аналогового входу, до якого підключений датчик
* Pulse.check (ISP_PULSE); - повертає число від 0 до 999 - пульс (кількість пульсацій за хвилину)
* Pulse.check (ISP_BEEP); - повертає число від 0 до 2621 - кількість десятих часток секунди, що минув після останнього піку пульсу
* Pulse.check (ISP_VALID); - повертає стан датчика - ISP_DISCONNECTED - відключений (дані не відповідають пульсу)
* ISP_CONNECTED - підключений (дані схожі на пульс)
* ISP_CHANGED - стан сенсора змінилося (з підключений на відключений або навпаки)
* /

Аналоговий датчик вимірювання частоти пульсу

2017-06-09T17:58:01Z

Sobe: Створена сторінка: Шпакович Володимир група КАс-41

Шпакович Володимир
група КАс-41

Проектування систем автоматизації (дисципліна)

2017-06-09T17:57:16Z

Sobe:

Пневмоклапани витримки часу

2016-05-10T17:21:21Z

Sobe:

'''Пневмоклапан витримки часу''' — це пристрій призначений для зміни напрямку або пуску і зупинки потоку стисненого повітря через заданий проміжок часу після подачі керуючого сигналу.

==Будова пневмоклапана==

[[Файл:Будова пневмоклапана витримки часу.gif|200px|thumb|Мал.1 Конструкція клапана витримки часу.1-плита;2-клапан;3-поршень4-металокерамічний фільтр;5-вкладиш;6-поршень;7-дросель;8-сідло корпусу;9-мембрана;10-штовхач;11-сідло;12-клапан;13-пружина;14-пружина;0-отвір;У-отвір;П-отвір;D-отвір;А1-отвір;Г-канал;в-порожнина;б-порожнина.]]
Приклад конструкції пневмоклапана витримки часу (Мал.1).
Як наглядніший приклад,можна розглянути пневмоклапан конструкції ЗИЛа.Сучасні конструкції пневмоклапанів витримки часу (Мал.2) містять інерційну ланку, яка складається з пневмопосудини і пневмодросселя, пневмоклапана послідовності і пневморозподільника, вбудовані в корпус. Є конструкції, в яких пневмоклапан послідовності або пневморозподільник відсутні. Інерційна ланка дозволяє регулювати темп зміни тиску шляхом настройки прохідного перетину дроселя або обсягу пневмопосудини.

[[Файл:Пневмоклапан витримки часу конструкції ЗІЛа.gif|200px|thumb|Мал.2 Пневмоклапан витримки часу конструкції ЗИЛа]]

==Принципи дії пневмоклапанів==
====Принцип дії пневмоклапана====
Пневматичний вхідний сигнал (Мал.1) подасться до отвору (У), розташованому в плиті (1), надходить в порожнину (6) і проходить по каналу (Г) до мембрани (9). Під тиском стисненого повітря мембрана (9) притискається до сідла корпусу (8) і закриває вихід в атмосферу. Одночасно стиснуте повітря через металокерамічний фільтр (4) і дросель (7) надходить в надпоршневу порожнину (в). У початковий момент тиск під поршнем (6) перевищує тиск над ним внаслідок втрати тиску на дроселі (7). При збільшенні тиску в порожнині (в) над поршнем до певного значення поршень (6) починає рух вниз. Як тільки клапан (12) відривається від сідла (11), підпоршнева порожнина з`єднується з атмосферою, тиск в ній різко падає, що забезпечує швидке переміщення поршня вниз. При цьому пов'язаний з поршнем (6) штовхач (10) закриває вихлопний канал (центральний отвір всередині штовхача (10)) і переміщує клапан (2), відкривши прохід стисненому повітрю з отвору (П) до отвору (0).

Час від подачі вхідного сигналу до моменту появи вихідного сигналу є часом витримки, який визначається настроюванням дроселя і обсягом додаткової ємності, під'єднується до отвору (D).

У нижньому положенні вкладиш (5) відсікає підпоршневу порожнину від атмосфери, впираючись в сідло (11). У цьому положенні пневмоклапан витримки залишається до моменту зняття вхідного сигналу. При знятті вхідного сигналу мембрана (9) віджимається від сідла корпусу і з`єднує надпоршневу порожнину з атмосферою через отвір (А1). Під дією пружини (13) і залишкового тиску в підпоршневій порожнині поршень (6) повертається у вихідне положення. Пружина (14) і тиск повертають клапан (2) в початкове положення і притискають його до сідла (5). При цьому отвір (0) роз'єднується з отвором (П) і повідомляється з отвором (А).

====Принцип дії пневмоклапана витримки часу конструкції ЗИЛа====

Згідно пневмоклапана витримки часу конструкції ЗИЛа (Мал.2) сигнал управління подається до отвору (А). Під дією тиску стисненого повітря диференційний золотник (2) пятилінійного пневморозподільника переміщається вправо, змінюючи напрямок потоку повітря яке через нього проходить, що відповідає початку відліку часу. Стиснене повітря проходить через отвір малого діаметру в деталі 1 і заповнює ємність (Б). Оскільки площа правого торця золотника (2) більше площі лівого торця, зростання тиску в ємності (Б) призводить до перемикання золотника в початкове положення і видачу в систему сигналу про закінчення часу витримки. Час витримки настроюється зміною обсягу ємності (Б), що визначається положенням поршня (3).

====Умовне позначення клапану витримки часу====
[[Файл:Умовне позначення клапану витримки часу.png|200px|thumb|Мал.3 Умовне позначення клапану витримки часу]]
Згідно пневмосхеми витримки часу (Мал.3) пневмолінія (1) перекрита, вихід (2) з'єднаний з атмосферою, після подачі керуючого сигналу (4) стиснуте повітря проходить через дросель і заповнює ємність. З допомогою дроселя тривалість заповнення ємності і відповідно зростання тиску регулюються. При досягненні певного значення тиску, що відповідає заданій тривалості затримки сигналу перемкнеться двохпозиційний розподільник і стиснуте повітря з пневмолінії (1) поступить на вихід до пневмолінії (3).

==Приклад використання пневмоклапана==
[[Файл:Схема керування.png|200px|thumb|Мал.4 Схема керування пневмоциліндром із використанням клапану витримки часу]]
Один із прикладів використання пневмоклапана витримки часу: для встановлення заданої тривалості перебування поршня циліндра в крайньому правому положенні (Мал.4). Прямий хід циліндра (Ц1) здійснюється після натискання пневмокнопки (Р1) і при умові перебування поршня циліндра у крайньому лівому положенні, що фіксується кінцевим розподільником (Р3). Після завершення прямого ходу і досягнення крайнього правого положення спрацює кінцевий розподільник (Р4), стиснуте повітря почне поступати в клапан витримки часу. Задана тривалість спрацювання клапана регулюється дроселем. Після спрацювання клапана (КЧ) стиснуте повітря перемкне виконавчий розподільник (Р2) і здійсниться зворотний хід циліндра (Ц1). Регулювання швидкості переміщення поршня в прямому і зворотному ході здійснюється на вході повітря.

====Сучасний пневмоклапан витримки часу====
[[Файл:Вигляд пневпоклапана.jpg|200px|thumb|Мал.5 Пневмоклапан виитримки часу Festo VZ-3-PK-3]]
Один із прикладів сучасного вигляду пневмоклапана витримки часу німецької фірми Festo типу VZ-3-PK-3(Мал.5)

'''Харакетристики пневмоклапана'''

*Виробник - Festo
*Країна виробник - Німеччина
*Витрата повітря - 90 л / хв
*Робочий тиск - 2,5 ... 8 бар
*Умовний прохід - 2 мм
*Приєднання - PK-3
*Температура навколишнього середовища - -10 +60 С
*Вага - 160 г
*Матеріал корпуса - цинкова штампування

'''Опис пневмоклапана'''

Пневмоклапан витримки (затримки) часу Festo VZ-3-PK-3 нормально-закритий, на приєднувальній плиті 2n з ніпелем для пневмошланга внутрішнього діаметра 3 мм застосовується в пневматичних системах верстатів і автоматичних ліній. Тривалу затримку можна отримати шляхом підключення до клапану додаткового ресивера.

'''Параметри пневмоклапана'''

*Тип: клапан затримки часу, на плиті 2n, d = 3 мм (PK-3)
*Виконання: нормально-закритий, тарільчатий клапан з пружиною
*Умовний прохід: 2 мм
*Тип управління: пневматичний
*Діапазон робочого тиску: 2,5 ... 8 бар
*Настроюється час затримки: 0,25 ... 5 с
*Точність повторення, установка часу: + - 0,5 с
*Стандартна номінальна витрата: 90 л / хв
*Інформація про матеріал, корпус: цинкова штамповка
*Вага пневмоклапана: 160 г

==Література==

*Справочник «Пневматические устройства и системы в машиностроении» под ред. Е.В.ГЕРЦ
*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа,— 1995.- 463 с.

==Посилання==

https://www.pnevmomagazin.ru/products/pnevmoklapan-vuderjki-vremeni-festo-vz-3-pk-3/

Пневмоклапани витримки часу

2016-05-10T17:18:54Z

Sobe:

'''Пневмоклапан витримки часу''' — це пристрій призначений для зміни напрямку або пуску і зупинки потоку стисненого повітря через заданий проміжок часу після подачі керуючого сигналу.

==Будова пневмоклапана==

[[Файл:Будова пневмоклапана витримки часу.gif|200px|thumb|Мал.1 Конструкція клапана витримки часу.1-плита;2-клапан;3-поршень4-металокерамічний фільтр;5-вкладиш;6-поршень;7-дросель;8-сідло корпусу;9-мембрана;10-штовхач;11-сідло;12-клапан;13-пружина;14-пружина;0-отвір;У-отвір;П-отвір;D-отвір;А1-отвір;Г-канал;в-порожнина;б-порожнина.]]
Приклад конструкції пневмоклапана витримки часу (Мал.1).
Як наглядніший приклад,можна розглянути пневмоклапан конструкції ЗИЛа.Сучасні конструкції пневмоклапанів витримки часу (Мал.2) містять інерційну ланку, яка складається з пневмопосудини і пневмодросселя, пневмоклапана послідовності і пневморозподільника, вбудовані в корпус. Є конструкції, в яких пневмоклапан послідовності або пневморозподільник відсутні. Інерційна ланка дозволяє регулювати темп зміни тиску шляхом настройки прохідного перетину дроселя або обсягу пневмопосудини.

[[Файл:Пневмоклапан витримки часу конструкції ЗІЛа.gif|200px|thumb|Мал.2 Пневмоклапан витримки часу конструкції ЗИЛа]]

==Принципи дії пневмоклапанів==
====Принцип дії пневмоклапана====
Пневматичний вхідний сигнал (Мал.1) подасться до отвору (У), розташованому в плиті (1), надходить в порожнину (6) і проходить по каналу (Г) до мембрани (9). Під тиском стисненого повітря мембрана (9) притискається до сідла корпусу (8) і закриває вихід в атмосферу. Одночасно стиснуте повітря через металокерамічний фільтр (4) і дросель (7) надходить в надпоршневу порожнину (в). У початковий момент тиск під поршнем (6) перевищує тиск над ним внаслідок втрати тиску на дроселі (7). При збільшенні тиску в порожнині (в) над поршнем до певного значення поршень (6) починає рух вниз. Як тільки клапан (12) відривається від сідла (11), підпоршнева порожнина з`єднується з атмосферою, тиск в ній різко падає, що забезпечує швидке переміщення поршня вниз. При цьому пов'язаний з поршнем (6) штовхач (10) закриває вихлопний канал (центральний отвір всередині штовхача (10)) і переміщує клапан (2), відкривши прохід стисненому повітрю з отвору (П) до отвору (0).

Час від подачі вхідного сигналу до моменту появи вихідного сигналу є часом витримки, який визначається настроюванням дроселя і обсягом додаткової ємності, під'єднується до отвору (D).

У нижньому положенні вкладиш (5) відсікає підпоршневу порожнину від атмосфери, впираючись в сідло (11). У цьому положенні пневмоклапан витримки залишається до моменту зняття вхідного сигналу. При знятті вхідного сигналу мембрана (9) віджимається від сідла корпусу і з`єднує надпоршневу порожнину з атмосферою через отвір (А1). Під дією пружини (13) і залишкового тиску в підпоршневій порожнині поршень (6) повертається у вихідне положення. Пружина (14) і тиск повертають клапан (2) в початкове положення і притискають його до сідла (5). При цьому отвір (0) роз'єднується з отвором (П) і повідомляється з отвором (А).

====Принцип дії пневмоклапана витримки часу конструкції ЗИЛа====

Згідно пневмоклапана витримки часу конструкції ЗИЛа(Мал.2)сигнал управління подається до отвору (А). Під дією тиску стисненого повітря диференційний золотник (2) пятилінійного пневморозподільника переміщається вправо, змінюючи напрямок потоку повітря яке через нього проходить, що відповідає початку відліку часу. Стиснене повітря проходить через отвір малого діаметру в деталі 1 і заповнює ємність (Б). Оскільки площа правого торця золотника (2) більше площі лівого торця, зростання тиску в ємності (Б) призводить до перемикання золотника в початкове положення і видачу в систему сигналу про закінчення часу витримки. Час витримки настроюється зміною обсягу ємності (Б), що визначається положенням поршня (3).

====Умовне позначення клапану витримки часу====
[[Файл:Умовне позначення клапану витримки часу.png|200px|thumb|Мал.3 Умовне позначення клапану витримки часу]]
Згідно пневмосхеми витримки часу (Мал.3) пневмолінія (1) перекрита, вихід (2) з'єднаний з атмосферою, після подачі керуючого сигналу (4) стиснуте повітря проходить через дросель і заповнює ємність. З допомогою дроселя тривалість заповнення ємності і відповідно зростання тиску регулюються. При досягненні певного значення тиску, що відповідає заданій тривалості затримки сигналу перемкнеться двохпозиційний розподільник і стиснуте повітря з пневмолінії (1) поступить на вихід до пневмолінії (3).

==Приклад використання пневмоклапана==
[[Файл:Схема керування.png|200px|thumb|Мал.4 Схема керування пневмоциліндром із використанням клапану витримки часу]]
Один із прикладів використання пневмоклапана витримки часу: для встановлення заданої тривалості перебування поршня циліндра в крайньому правому положенні (Мал.4). Прямий хід циліндра (Ц1) здійснюється після натискання пневмокнопки (Р1) і при умові перебування поршня циліндра у крайньому лівому положенні, що фіксується кінцевим розподільником (Р3). Після завершення прямого ходу і досягнення крайнього правого положення спрацює кінцевий розподільник (Р4), стиснуте повітря почне поступати в клапан витримки часу. Задана тривалість спрацювання клапана регулюється дроселем. Після спрацювання клапана (КЧ) стиснуте повітря перемкне виконавчий розподільник (Р2) і здійсниться зворотний хід циліндра (Ц1). Регулювання швидкості переміщення поршня в прямому і зворотному ході здійснюється на вході повітря.

====Сучасний пневмоклапан витримки часу====
[[Файл:Вигляд пневпоклапана.jpg|200px|thumb|Мал.5 Пневмоклапан виитримки часу Festo VZ-3-PK-3]]
Один із прикладів сучасного вигляду пневмоклапана витримки часу німецької фірми Festo типу VZ-3-PK-3(Мал.5)

'''Харакетристики пневмоклапана'''

*Виробник - Festo
*Країна виробник - Німеччина
*Витрата повітря - 90 л / хв
*Робочий тиск - 2,5 ... 8 бар
*Умовний прохід - 2 мм
*Приєднання - PK-3
*Температура навколишнього середовища - -10 +60 С
*Вага - 160 г
*Матеріал корпуса - цинкова штампування

'''Опис пневмоклапана'''

Пневмоклапан витримки (затримки) часу Festo VZ-3-PK-3 нормально-закритий, на приєднувальній плиті 2n з ніпелем для пневмошланга внутрішнього діаметра 3 мм застосовується в пневматичних системах верстатів і автоматичних ліній. Тривалу затримку можна отримати шляхом підключення до клапану додаткового ресивера.

'''Параметри пневмоклапана'''

*Тип: клапан затримки часу, на плиті 2n, d = 3 мм (PK-3)
*Виконання: нормально-закритий, тарільчатий клапан з пружиною
*Умовний прохід: 2 мм
*Тип управління: пневматичний
*Діапазон робочого тиску: 2,5 ... 8 бар
*Настроюється час затримки: 0,25 ... 5 с
*Точність повторення, установка часу: + - 0,5 с
*Стандартна номінальна витрата: 90 л / хв
*Інформація про матеріал, корпус: цинкова штамповка
*Вага пневмоклапана: 160 г

==Література==

*Справочник «Пневматические устройства и системы в машиностроении» под ред. Е.В.ГЕРЦ
*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа,— 1995.- 463 с.

==Посилання==

https://www.pnevmomagazin.ru/products/pnevmoklapan-vuderjki-vremeni-festo-vz-3-pk-3/

Пневмоклапани витримки часу

2016-05-09T23:04:52Z

Sobe:

'''Пневмоклапан витримки часу'''— призначений для зміни напрямку або пуску і зупинки потоку стисненого повітря через заданий проміжок часу після подачі керуючого сигналу.

==Будова пневмоклапана==

[[Файл:Будова пневмоклапана витримки часу.gif|200px|thumb|Мал.1 Конструкція клапана витримки часу.1-плита;2-клапан;3-поршень4-металокерамічний фільтр;5-вкладиш;6-поршень;7-дросель;8-сідло корпусу;9-мембрана;10-штовхач;11-сідло;12-клапан;13-пружина;14-пружина;0-отвір;У-отвір;П-отвір;D-отвір;А1-отвір;Г-канал;в-порожнина;б-порожнина.]]
Приклад конструкцій пневмоклапана витримки часу (Мал.1).
Як наглядніший приклад,можна розглянути пневмоклапан конструкції ЗИЛа.Сучасні конструкції пневмоклапанів витримки часу (Мал.2) містять інерційну ланку, яка складається з пневмопосудини і пневмодросселя, пневмоклапан послідовності і пневморозподільник, вбудовані в корпус. Є конструкції, в яких пневмоклапан послідовності або пневморозподільник відсутні. Інерційна ланка дозволяє регулювати темп зміни тиску шляхом настройки прохідного перетину дроселя або обсягу пневмопосудини.

[[Файл:Пневмоклапан витримки часу конструкції ЗІЛа.gif|200px|thumb|Мал.2 Пневмоклапан витримки часу конструкції ЗИЛа]]

==Принципи дії пневмоклапанів==
====Принцип дії пневмоклапана====
Пневматичний вхідний сигнал (Мал.1) подасться до отвору (У), розташованому в плиті (1), надходить в порожнину (6) і проходить по каналу (Г) до мембрани (9). Під тиском стисненого повітря мембрана (9) притискається до сідла корпусу (8) і закриває вихід в атмосферу. Одночасно стиснуте повітря через металокерамічний фільтр (4) і дросель (7) надходить в надпоршневу порожнину (в). У початковий момент тиск під поршнем (6) перевищує тиск над ним внаслідок втрати тиску на дроселі (7). При збільшенні тиску в порожнині (в) над поршнем до певного значення поршень (6) починає рух вниз. Як тільки клапан (12) відривається від сідла (11), підпоршнева порожнина зєднується з атмосферою, тиск в ній різко падає, що забезпечує швидке переміщення поршня вниз. При цьому пов'язаний з поршнем (6) штовхач (10) закриває вихлопний канал (центральний отвір всередині штовхача (10)) і переміщує клапан (2), відкривши прохід стисненому повітрю з отвору (П) до отвору (0).

Час від подачі вхідного сигналу до моменту появи вихідного сигналу є часом витримки, яке визначається настроюванням дроселя і обсягом додаткової ємності, під'єднується до отвору (D).

У нижньому положенні вкладиш (5) відсікає підпоршневу порожнину від атмосфери, впираючись в сідло (11). У цьому положенні пневмоклапан витримки залишається до моменту зняття вхідного сигналу. При знятті вхідного сигналу мембрана (9) віджимається від сідла корпусу і повідомляє надпоршневу порожнину з атмосферою через отвір (А1). Під дією пружини (13) і залишкового тиску в підпоршневій порожнині поршень (6) повертається у вихідне положення. Пружина (14) і тиск повертають клапан (2) в початкове положення і притискають його до сідла (5). При цьому отвір (0) роз'єднується з отвором (П) і повідомляється з отвором (А).

====Принцип дії пневмоклапана витримки часу конструкції ЗИЛа====

Згідно пневмоклапана витримки часу конструкції ЗІЛа(Мал.2)сигнал управління подається до отвору А. Під дією тиску стисненого повітря диференційний золотник 2 пятилінійного пневморозподільника переміщається вправо, змінюючи напрямок проходять через нього потоків повітря, що відповідає початку відліку часу. Стиснене повітря проходить через отвір малого діаметру в деталі 1 і заповнює ємність Б. Оскільки площа правого торця золотника 2 більше площі лівого торця, зростання тиску в ємності Б призводить до перемикання золотника в початкове положення і видачу в систему сигналу про закінчення часу витримки. Час витримки настроюється зміною обсягу ємності Б, що визначається положенням поршня 3.

====Умовне позначення клапану витримки часу====
[[Файл:Умовне позначення клапану витримки часу.png|200px|thumb|Мал.3 Умовне позначення клапану витримки часу]]
Згідно пневмосхеми витримки часу (Мал.3) пневмолінія 1 перекрита, вихід 2 з'єднаний з атмосферою, після подачі керуючого сигналу 4 стиснуте повітря проходить через дросель і заповнює ємність. З допомогою дроселя тривалість заповнення ємності і відповідно зростання тиску регулюються. При досягненні певного значення тиску, що відповідає заданій тривалості затримки сигналу перемкнеться двохпозиційний розподільник і стиснуте повітря з пневмолінії 1 поступить на вихід до пневмолінії 3.

==Приклад використання пневмоклапана==
[[Файл:Схема керування.png|200px|thumb|Мал.4 Схема керування пневмоциліндром із використанням клапану витримки часу]]
Один із прикладів використання пневмоклапана витримки часу: для встановлення заданої тривалості перебування поршня циліндра в крайньому правому положенні (Мал.4). Прямий хід циліндра Ц1 здійснюється після натискання пневмокнопки Р1 і при умові перебування поршня циліндра у крайньому лівому положенні, що фіксується кінцевим розподільником Р3. Після завершення прямого ходу і досягнення крайнього правого положення спрацює кінцевий розподільник Р4, стиснуте повітря почне поступати в клапан витримки часу. Задана тривалість спрацювання клапана регулюється дроселем. Після спрацювання клапана КЧ стиснуте повітря перемкне виконавчий розподільник Р2 і здійсниться зворотний хід циліндра Ц1. Регулювання швидкості переміщення поршня в прямому і зворотному ході здійснюється на вході повітря.

====Сучасний пневмоклапан витримки часу====
[[Файл:Вигляд пневпоклапана.jpg|200px|thumb|Мал.5 Пневмоклапан виитримки часу Festo VZ-3-PK-3]]
Один із прикладів сучасного вигляду пневмоклапана витримки часу німецької фірми Festo типу VZ-3-PK-3(Мал.5)

'''Харакетристики пневмоклапана'''

*Виробник - Festo
*Країна виробник - Німеччина
*Витрата повітря - 90 л / хв
*Робочий тиск - 2,5 ... 8 бар
*Умовний прохід - 2 мм
*Приєднання - PK-3
*Температура навколишнього середовища - -10 +60 С
*Вага - 160 г
*Матеріал корпуса - цинкова штампування

'''Опис пневмоклапана'''

Пневмоклапан витримки (затримки) часу Festo VZ-3-PK-3 нормально-закритий, на приєднувальній плиті 2n з ніпелем для пневмошланга внутрішнього діаметра 3 мм застосовується в пневматичних системах верстатів і автоматичних ліній. Тривалу затримку можна отримати шляхом підключення до клапану додаткового ресивера.

'''Параметри пневмоклапана'''

*Тип: клапан затримки часу, на плиті 2n, d = 3 мм (PK-3)
*Виконання: нормально-закритий, тарільчатий клапан з пружиною
*Умовний прохід: 2 мм
*Тип управління: пневматичний
*Діапазон робочого тиску: 2,5 ... 8 бар
*Настроюється час затримки: 0,25 ... 5 з
*Точність повторення, установка часу: + - 0,5 с
*Стандартна номінальна витрата: 90 л / хв
*Інформація про матеріал, корпус: цинкова штамповка
*Вага пневмоклапана: 160 г

==Література==

*Справочник «Пневматические устройства и системы в машиностроении» под ред. Е.В.ГЕРЦ
*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа,— 1995.- 463 с.

==Посилання==

https://www.pnevmomagazin.ru/products/pnevmoklapan-vuderjki-vremeni-festo-vz-3-pk-3/

Файл:Вигляд пневпоклапана.jpg

2016-05-09T22:25:49Z

Sobe:

Файл:Будова пневмоклапана витримки часу.gif

2016-05-09T16:02:50Z

Sobe:

Файл:Схема керування.png

2016-05-09T14:36:39Z

Sobe:

Файл:Умовне позначення клапану витримки часу.png

2016-05-09T14:18:23Z

Sobe:

Пневмоклапани витримки часу

2016-05-09T14:08:48Z

Sobe:

'''Пневмоклапан витримки часу''' — призначений для зміни напрямку або пуску і зупинки потоку стисненого повітря через заданий проміжок часу після подачі керуючого сигналу.

==Будова пневмоклапана==

Як приклад можна розглянути пневмоклапан конструкції ЗІЛа.Сучасні конструкції пневмоклапанів витримки часу (Мал.1) містять інерційну ланку, яка складається з пневмопосудини і пневмодросселя, пневмоклапан послідовності і пневморозподільник, вбудовані в корпус. Є конструкції, в яких пневмоклапан послідовності або пневморозподільник відсутні. Інерційна ланка дозволяє регулювати темп зміни тиску шляхом настройки прохідного перетину дроселя або обсягу пневмопосудини.
[[Файл:Пневмоклапан витримки часу конструкції ЗІЛа.gif|200px|thumb|Мал.1 Пневмоклапан витримки часу конструкції ЗІЛа]]

==Принцип дії пневмоклапана==

Згідно пневмоклапана витримки часу конструкції ЗІЛа(Мал.1)сигнал управління подається до отвору А. Під дією тиску стисненого повітря диференційний золотник 2 пятилінійного пневморозподільника переміщається вправо, змінюючи напрямок проходять через нього потоків повітря, що відповідає початку відліку часу. Стиснене повітря проходить через отвір малого діаметру в деталі 1 і заповнює ємність Б. Оскільки площа правого торця золотника 2 більше площі лівого торця, зростання тиску в ємності Б призводить до перемикання золотника в початкове положення і видачу в систему сигналу про закінчення часу витримки. Час витримки настроюється зміною обсягу ємності Б, що визначається положенням поршня 3.

Пневмоклапани витримки часу

2016-05-09T13:45:39Z

Sobe:

==Пневмоклапани витримки часу==

Пневмоклапан витримки часу — призначений для зміни напрямку або пуску і зупинки потоку стисненого повітря через заданий проміжок часу після подачі керуючого сигналу.

==Будова пневмоклапана==

Сучасні конструкції пневмоклапанів витримки часу (Мал.1) містять інерційну ланку, яка складається з пневмопосудини і пневмодросселя, пневмоклапан послідовності і пневморозподільник, вбудовані в корпус. Є конструкції, в яких пневмоклапан послідовності або пневморозподільник відсутні. Інерційна ланка дозволяє регулювати темп зміни тиску шляхом настройки прохідного перетину дроселя або обсягу пневмопосудини.
[[Файл:Пневмоклапан витримки часу конструкції ЗІЛа.gif|200px|thumb|Мал.1 Пневмоклапан витримки часу конструкції ЗІЛа]]

Пневмоклапани витримки часу

2016-05-09T13:43:59Z

Sobe: Створена сторінка: ==Пневмоклапани витримки часу== Пневмоклапан витримки часу — призначений для зміни нап...

==Пневмоклапани витримки часу==

Пневмоклапан витримки часу — призначений для зміни напрямку або пуску і зупинки потоку стисненого повітря через заданий проміжок часу після подачі керуючого сигналу.

==Будова пневмоклапана==

Сучасні конструкції пневмоклапанів витримки часу (Мал.1) містять інерційну ланку, яка складається з пневмопосудини і пневмодросселя, пневмоклапан послідовності і пневморозподільник, вбудовані в корпус. Є конструкції, в яких пневмоклапан послідовності або пневморозподільник відсутні. Інерційна ланка дозволяє регулювати темп зміни тиску шляхом настройки прохідного перетину дроселя або обсягу пневмопосудини.
[[Файл:Пневмоклапан витримки часу конструкції ЗІЛа.gif|200px|thumb|left|Мал.1 Пневмоклапан витримки часу конструкції ЗІЛа]]

Файл:Пневмоклапан витримки часу конструкції ЗІЛа.gif

2016-05-08T18:14:20Z

Sobe:

Обговорення:Пневмоклапани витримки часу

2016-04-28T08:54:02Z

Sobe: Створена сторінка: Шпакович Володимир КАс-31

Шпакович Володимир КАс-31

Ультразвукові форсунки

2015-12-09T11:39:11Z

Sobe:

[[Файл:Мал.1 Ультразвукова Форсунка.png|thumb|right|Мал.1 Ультразвукова форсунка]]
''' Ультразвукова форсу́нка''' (англ. force — нагнітати) — пристрій з одним або декількома отворами для розпилення рідини, яка надходить в нього під дією ультразвукових коливань і тиску.
==Історія==
Ультразвукове розпилення ,явище яке тримає своє коріння з акустичної фізики кінця 19-го століття, зокрема, в роботах Джона Вільяма Стратт, 3 барона Релея, автора роботи «Теорія Звуку». У 1962 році д-р Роберт Ланг продовживши цю роботу, по суті, довів кореляцію між розмірами розпорошеності крапель по відношенню до рідкої хвилі Релея. Ультразвукові форсунки були вперше виведені на комерційний ринок доктором Харві Л. Бергером. US A 3861852, "Пальник з запатентованим ультразвуковим розпиленням", що 21 січня 1975, випущений Харві Бергером. Перше застосування роботи доктора Бергера було у опалюванні будинків рідким паливом за допомогою його ультразвукового розпилення, у спробі створити більш ефективний спосіб економії палива під час енергетичної кризи 1970-х років у Сполучених Штатах Америки.
==Передумови застосування ультразвуку==
Акустика, як розділ фізики, що вивчає теоретичні аспекти ультразвуку отримала значний розвиток уже в XIX столітті. Основи теорії коливань та нелінійної акустики були розроблені Дж. В.Релеєм. Подальше дослідження ультразвукових коливань стало можливим після відкриття ефекту магнетострикції (Дж. П.Джоулем) і п'єзоелектрики (П. Кюрі).
Джерелами ультразвукових коливань, що використовуються під час обробки, служать газо- і гідроструминні випромінювачі, динамічні сирени, електромеханічні, п'єзоелектричні та магнітострикційні перетворювачі.
==Принцип роботи==
Ультразвукові форсунки використовують високочастотні звукові хвилі,які виробляються п'єзоелектричним перетворювачем,діючим на кінчику сопла,який створює капілярні хвилі в рідкій плівці.Після того,як амплітуда капілярних хвиль досягне критичної висоти(у зв’язку з рівнем потужності,що подається від генератора),вони стають занадто високими,щоб підримати себе і крапельки з капілярної хвилі зриваються і утворюється розпилення.

Основними факторами, що впливають на початковий розмір крапель є: частота вібрації, поверхневий натяг, і в'язкість рідини. Частоти, як правило, в діапазоні від 20-180 кГц, за межами діапазону людського слуху, де найвищі частоти вироблять найменший розмір крапель.
==Приклад використання==
[[Файл:Розпилювання води.jpg|thumb|right|Мал.2 Ультразвукова форсунка для розпилювання води]]
[[Файл:Задній_двір.jpeg|thumb|right|Мал.3 Приклад ультразвукового розпилювання]]
Форсунки використовують для подачі рідкого палива у зону горіння і вони забезпечують рівномірне і повніше згоряння палива в котлах, камерах згоряння теплових двигунів. Форсунки використовуються також для розпилення води(Мал.2),(наприклад, для зволоження повітря чи ґрунту), отрутохімікатів, фарби, добрив та ін. з метою забезпечення рівномірного розподілу часток рідини по поверхні чи в об'ємі.Також в розвинених країнах використовують ультразвукові форсунки з метою холодного зрошування заднього двору бідинків,але як правило такі системи дуже дорогі(Мал.3).

==Ультразвукове розпилення==
'''Ультразвукове розпилення''' — процес отримання аерозолів з використанням ультразвуку. Акустичний спосіб отримання аерозолів має ряд переваг перед існуючими — хімічним (конденсаційним) і механічним (дисперсійним), так як сучасна ультразвукова апаратура для розпилення дозволяє значно інтенсифікувати процес, поліпшити якість продукту, замінити громіздкі пристрої компактнішими. При цьому при високій концентрації аерозолю виходить монодисперсний і однорідний за складом факел розпилення із заданим розмірои частинок.Ультразвукове розпилення по суті один із багатьох видів технологічних операцій.

Рідина подається на елемент п'єзоелектричного або магнетострикційного генератора, що коливається з ультразвуковою частотою і зривається з нього у вигляді дрібних крапель.

Недоліками п'єзоелектричних і магнетострикційних розпилювачів є мала продуктивність (від 0,5 до 6 кг/год) і необхідність складного та дорогого устаткування.

'''Кількісний показник розпилення на прикладі ультразвукового розпилювача на базі п`єзоелектричного елемента.'''

Для ефективного розпилення рідких середовищ амплітуда коливань торцевої розпилювальної поверхні повинна бути більше 10 ... 15 мкм. Для забезпечення такої амплітуди необхідно прикладати до електродів п'єзоелектричних елементів електричну напругу, близьку до 1000 В.

При цьому забезпечується амплітуда коливань п'єзоелектричних елементів не більше 1 мкм. Для забезпечення необхідної амплітуди коливань торцевої поверхні в 15 мкм необхідно в конструкції коливальної системи використовувати концентратор з коефіцієнтом підсилення не менше 15. Настільки високу ефективність можна забезпечити тільки за допомогою ступеневого концентратора, і тому робоча накладка у таких системах у вигляді стрижня східчасто змінного діаметру. При діаметрі коливальної системи в 21 мм (на частоті 120 кГц) або 10 мм на частоті 250 кГц і коефіцієнті посилення ступеневої концентратора в 15 діаметр торцевої розпилювальної поверхні не може перевищувати 5 мм на частоті 120 кГц або 2,5 мм на частоті 250 кГц.

З цієї причини відбувається істотне зниження продуктивності при розпиленні на високих частотах. Так, якщо при розпиленні на частоті 120 кГц забезпечується продуктивність (по воді) до 0,35 мл / с ,то на частоті в 250 кГц забезпечити продуктивність більше 0,1 мл / с неможливо.

Обумовлено це тим, що розпорошення здійснюється при оптимальній товщині шару розтікається по поверхні розпилення рідини (0.8 мм для води і до 1,5 мм для в'язких рідин), і при відповідному зменшенні площі розпилювальної поверхні в 4 рази відбувається зниження продуктивності не менше ніж у 4 рази.

==Характеристика процесу розпилювання==
[[Файл:факел розпилення.png|thumb|right|Мал.4 Факел розпилення]]
Для кількісної оцінки параметрів факела розпилу введені наступні характеристики.

Дисперсні характеристики, що визначають факел як деяку сукупність частинок різних розмірів. Вони включають диференціальні (частотні) та інтегральні (сумарні) криві розподілу числа (поверхні, маси) крапель за діаметрами; середній діаметр крапель; питому поверхню крапель та іноді, критерій гомогенності, що показує ступінь однорідності розпилу.

В інженерній практиці для визначення дисперсних характеристик використовують емпіричні (найчастіше критеріальні) рівняння, отримані при узагальненні експериментальних матеріалів для кожної конструкції або для класу розпилювачів.

Характеристики розподілу відображають профіль питомих потоків рідини по перетину факела. До них відносяться коефіцієнти радіальної та колової нерівномірності. Перший показує, наскільки розподіл щільності зрошення (відношення витрати рідини до площі, перпендикулярної до руху крапель) відрізняється від ідеально рівномірного, а другий дозволяє оцінити, наскільки факел розпилу є симетричним відносно осі.

Коефіцієнт нерівномірності значною мірою визначається характером розподілу щільності зрошення по перерізу факела. З усього різноманіття розподілів щільності, що зустрічаються на практиці можна виділити три типових види. Розподіл, в якому щільність зрошування є максимальною на осі і монотонно спадає до периферії факела (характерний для факелів, що утворюються при руйнуванні суцільних струменів, тому носять назву струменевих). Розподіл, при якому щільність зрошування має провал на осі, потім зростає до максимуму і після цього монотонно спадає, спостерігається при розпаді порожнистої конічної плівки, що утворюється внаслідок закручування рідини в розпилювачі (характерний для відцентрових форсунок і називають відцентровим).. Всі проміжні варіанти розподілів щільності зрошення називають відцентрово-струменевим, оскільки вони характерні для відцентрово-струменевих форсунок.

Характеристики форми дозволяють визначити габарити факела на заданій відстані h від розпилювача. До них відносяться кореневий кут факела [[Файл:Формула.png‎]], діаметр d факела на відстані h і далекобійність факела. При вертикальному факелі за далекобійність приймають висоту H99, на яку піднімається не менше 99% всієї рідини, а при горизонтальному — відстань Lф від кромки розпилювача до перпендикуляра, поставленого з точки перетину центральної лінії факела з контрольною площиною.

Гідродинамічні параметри, які включають швидкості крапель і газу в будь-якому перетині факела. Вони необхідні для розрахунку тепло-масообмінних процесів, що протікають в розпилах і визначаються початковою швидкістю і розміром крапель, формою факела, а також властивостями газового середовища.

Енергетичні характеристики використовуються для оцінки економічності способу розпилювання або розпилювача. Підведена до розпилювача енергія Е витрачається: на подолання сил поверхневого натягу при розпаді струменя (плівки) рідини на краплі — енергія розпилювання Eр; на надання рідині поступального руху — гідравлічна енергія Eг; на подолання сил тертя в розпилювачі і дисипацію енергії в потоці — енергія втрат Eв. Таким чином, E = Eр + Eв + Eв. Відношення μ = Eр/E називають ККД розпилення.
==Література==
Новицкий Б. Г. Применение акустических колебаний в химико-технологических процессах (Процессы и аппараты химической и нефтехимической технологии) [Текст] / Б. Г. Новицкий. — М.: Химия, 1983. — 192 с.

Майер В.В. Простые опыты с ультразвуком. (Серия «Библиотека физико-математической литературы») – М.: Наука, Гл. ред. физ.-мат. лит., 1978. – 161 с. – Ил.

Майер В.В., Вараксина Е.И. Звук и ультразвук в учебных исследованиях: – Изд.2-е. – Изд. Дом «Интеллект», 2012. - 336 с.

Физический энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М.Прохоров. Ред. колл. Д.М.Алексеев и др. – М.: Сов. энциклопедия, 1983. – С.383-386. – Магнитострикция.

Пажи Д. Г., Галустов В. С. Основы техники распыливания жидкостей. — М.: Химия, 1984. — 256 с.

Ляшок А.В. Ультразвукове розпилення рідини у мехатронних системах штучного мікроклімату / А.В. Ляшок, О.Ф.Луговський // Всеукраїнський науково-технічний журнал «Промислова гідравліка і пневматика» – №4 (34)’2011. – С. 20– 25.

Молчанов Г. И. Ультразвук в фармации [Текст] / Г. И. Молчанов. — М.: Медицина, 1980.

Ультразвукові форсунки

2015-12-09T02:08:21Z

Sobe:

[[Файл:Мал.1 Ультразвукова Форсунка.png|thumb|right|Мал.1 Ультразвукова форсунка]]
''' Ультразвукова форсу́нка''' (англ. force — нагнітати) — пристрій з одним або декількома отворами для розпилення рідини, яка надходить в нього під дією ультразвукових коливань і тиску.
==Історія==
Ультразвукове розпилення ,явище яке тримає своє коріння з акустичної фізики кінця 19-го століття, зокрема, в роботах Джона Вільяма Стратт, 3 барона Релея, автора роботи «Теорія Звуку». У 1962 році д-р Роберт Ланг продовживши цю роботу, по суті, довів кореляцію між розмірами розпорошеності крапель по відношенню до рідкої хвилі Релея. Ультразвукові форсунки були вперше виведені на комерційний ринок доктором Харві Л. Бергером. US A 3861852, "Пальник з запатентованим ультразвуковим розпиленням", що 21 січня 1975, випущений Харві Бергером. Перше застосування роботи доктора Бергера було у опалюванні будинків рідким паливом за допомогою його ультразвукового розпилення, у спробі створити більш ефективний спосіб економії палива під час енергетичної кризи 1970-х років у Сполучених Штатах Америки.
==Передумови застосування ультразвуку==
Акустика, як розділ фізики, що вивчає теоретичні аспекти ультразвуку отримала значний розвиток уже в XIX столітті. Основи теорії коливань та нелінійної акустики були розроблені Дж. В.Релеєм. Подальше дослідження ультразвукових коливань стало можливим після відкриття ефекту магнетострикції (Дж. П.Джоулем) і п'єзоелектрики (П. Кюрі).
Джерелами ультразвукових коливань, що використовуються під час обробки, служать газо- і гідроструминні випромінювачі, динамічні сирени, електромеханічні, п'єзоелектричні та магнітострикційні перетворювачі.
==Принцип роботи==
Ультразвукові форсунки використовують високочастотні звукові хвилі,які виробляються п'єзоелектричним перетворювачем,діючим на кінчику сопла,який створює капілярні хвилі в рідкій плівці.Після того,як амплітуда капілярних хвиль досягне критичної висоти(у зв’язку з рівнем потужності,що подається від генератора),вони стають занадто високими,щоб підримати себе і крапельки з капілярної хвилі зриваються і утворюється розпилення.

Основними факторами, що впливають на початковий розмір крапель є: частота вібрації, поверхневий натяг, і в'язкість рідини. Частоти, як правило, в діапазоні від 20-180 кГц, за межами діапазону людського слуху, де найвищі частоти вироблять найменший розмір крапель.
==Приклад використання==
[[Файл:Розпилювання води.jpg|thumb|right|Мал.2 Ультразвукова форсунка для розпилювання води]]
[[Файл:Задній_двір.jpeg|thumb|right|Мал.3 Приклад ультразвукового розпилювання]]
Форсунки використовують для подачі рідкого палива у зону горіння і вони забезпечують рівномірне і повніше згоряння палива в котлах, камерах згоряння теплових двигунів. Форсунки використовуються також для розпилення води(Мал.2),(наприклад, для зволоження повітря чи ґрунту), отрутохімікатів, фарби, добрив та ін. з метою забезпечення рівномірного розподілу часток рідини по поверхні чи в об'ємі.Також в розвинених країнах використовують ультразвукові форсунки з метою холодного зрошування заднього двору бідинків,але як правило такі системи дуже дорогі(Мал.3).

==Ультразвукове розпилення==
'''Ультразвукове розпилення''' — процес отримання аерозолів з використанням ультразвуку. Акустичний спосіб отримання аерозолів має ряд переваг перед існуючими — хімічним (конденсаційним) і механічним (дисперсійним), так як сучасна ультразвукова апаратура для розпилення дозволяє значно інтенсифікувати процес, поліпшити якість продукту, замінити громіздкі пристрої компактнішими. При цьому при високій концентрації аерозолю виходить монодисперсний і однорідний за складом факел розпилення із заданим розмірои частинок.Ультразвукове розпилення по суті один із багатьох видів технологічних операцій.
==Характеристика процесу розпилювання==
[[Файл:факел розпилення.png|thumb|right|Мал.4 Факел розпилення]]
Для кількісної оцінки параметрів факела розпилу введені наступні характеристики.

Дисперсні характеристики, що визначають факел як деяку сукупність частинок різних розмірів. Вони включають диференціальні (частотні) та інтегральні (сумарні) криві розподілу числа (поверхні, маси) крапель за діаметрами; середній діаметр крапель; питому поверхню крапель та іноді, критерій гомогенності, що показує ступінь однорідності розпилу.

В інженерній практиці для визначення дисперсних характеристик використовують емпіричні (найчастіше критеріальні) рівняння, отримані при узагальненні експериментальних матеріалів для кожної конструкції або для класу розпилювачів.

Характеристики розподілу відображають профіль питомих потоків рідини по перетину факела. До них відносяться коефіцієнти радіальної та колової нерівномірності. Перший показує, наскільки розподіл щільності зрошення (відношення витрати рідини до площі, перпендикулярної до руху крапель) відрізняється від ідеально рівномірного, а другий дозволяє оцінити, наскільки факел розпилу є симетричним відносно осі.

Коефіцієнт нерівномірності значною мірою визначається характером розподілу щільності зрошення по перерізу факела. З усього різноманіття розподілів щільності, що зустрічаються на практиці можна виділити три типових види. Розподіл, в якому щільність зрошування є максимальною на осі і монотонно спадає до периферії факела (характерний для факелів, що утворюються при руйнуванні суцільних струменів, тому носять назву струменевих). Розподіл, при якому щільність зрошування має провал на осі, потім зростає до максимуму і після цього монотонно спадає, спостерігається при розпаді порожнистої конічної плівки, що утворюється внаслідок закручування рідини в розпилювачі (характерний для відцентрових форсунок і називають відцентровим).. Всі проміжні варіанти розподілів щільності зрошення називають відцентрово-струменевим, оскільки вони характерні для відцентрово-струменевих форсунок.

Характеристики форми дозволяють визначити габарити факела на заданій відстані h від розпилювача. До них відносяться кореневий кут факела [[Файл:Формула.png‎]], діаметр d факела на відстані h і далекобійність факела. При вертикальному факелі за далекобійність приймають висоту H99, на яку піднімається не менше 99% всієї рідини, а при горизонтальному — відстань Lф від кромки розпилювача до перпендикуляра, поставленого з точки перетину центральної лінії факела з контрольною площиною.

Гідродинамічні параметри, які включають швидкості крапель і газу в будь-якому перетині факела. Вони необхідні для розрахунку тепло-масообмінних процесів, що протікають в розпилах і визначаються початковою швидкістю і розміром крапель, формою факела, а також властивостями газового середовища.

Енергетичні характеристики використовуються для оцінки економічності способу розпилювання або розпилювача. Підведена до розпилювача енергія Е витрачається: на подолання сил поверхневого натягу при розпаді струменя (плівки) рідини на краплі — енергія розпилювання Eр; на надання рідині поступального руху — гідравлічна енергія Eг; на подолання сил тертя в розпилювачі і дисипацію енергії в потоці — енергія втрат Eв. Таким чином, E = Eр + Eв + Eв. Відношення μ = Eр/E називають ККД розпилення.
==Література==
Новицкий Б. Г. Применение акустических колебаний в химико-технологических процессах (Процессы и аппараты химической и нефтехимической технологии) [Текст] / Б. Г. Новицкий. — М.: Химия, 1983. — 192 с.

Майер В.В. Простые опыты с ультразвуком. (Серия «Библиотека физико-математической литературы») – М.: Наука, Гл. ред. физ.-мат. лит., 1978. – 161 с. – Ил.

Майер В.В., Вараксина Е.И. Звук и ультразвук в учебных исследованиях: – Изд.2-е. – Изд. Дом «Интеллект», 2012. - 336 с.

Физический энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М.Прохоров. Ред. колл. Д.М.Алексеев и др. – М.: Сов. энциклопедия, 1983. – С.383-386. – Магнитострикция.

Пажи Д. Г., Галустов В. С. Основы техники распыливания жидкостей. — М.: Химия, 1984. — 256 с.

Ляшок А.В. Ультразвукове розпилення рідини у мехатронних системах штучного мікроклімату / А.В. Ляшок, О.Ф.Луговський // Всеукраїнський науково-технічний журнал «Промислова гідравліка і пневматика» – №4 (34)’2011. – С. 20– 25.

Молчанов Г. И. Ультразвук в фармации [Текст] / Г. И. Молчанов. — М.: Медицина, 1980.

Ультразвукові форсунки

2015-12-09T02:03:52Z

Sobe:

[[Файл:Мал.1 Ультразвукова Форсунка.png|thumb|right|Мал.1 Ультразвукова форсунка]]
''' Ультразвукова форсу́нка''' (англ. force — нагнітати) — пристрій з одним або декількома отворами для розпилення рідини, яка надходить в нього під дією ультразвукових коливань і тиску.
==Історія==
Ультразвукове розпилення ,явище яке тримає своє коріння з акустичної фізики кінця 19-го століття, зокрема, в роботах Джона Вільяма Стратт, 3 барона Релея, автора роботи «Теорія Звуку». У 1962 році д-р Роберт Ланг продовживши цю роботу, по суті, довів кореляцію між розмірами розпорошеності крапель по відношенню до рідкої хвилі Релея. Ультразвукові форсунки були вперше виведені на комерційний ринок доктором Харві Л. Бергером. US A 3861852, "Пальник з запатентованим ультразвуковим розпиленням", що 21 січня 1975, випущений Харві Бергером. Перше застосування роботи доктора Бергера було у опалюванні будинків рідким паливом за допомогою його ультразвукового розпилення, у спробі створити більш ефективний спосіб економії палива під час енергетичної кризи 1970-х років у Сполучених Штатах Америки.
==Передумови застосування ультразвуку==
Акустика, як розділ фізики, що вивчає теоретичні аспекти ультразвуку отримала значний розвиток уже в XIX столітті. Основи теорії коливань та нелінійної акустики були розроблені Дж. В.Релеєм. Подальше дослідження ультразвукових коливань стало можливим після відкриття ефекту магнетострикції (Дж. П.Джоулем) і п'єзоелектрики (П. Кюрі).
Джерелами ультразвукових коливань, що використовуються під час обробки, служать газо- і гідроструминні випромінювачі, динамічні сирени, електромеханічні, п'єзоелектричні та магнітострикційні перетворювачі.
==Принцип роботи==
Ультразвукові форсунки використовують високочастотні звукові хвилі,які виробляються п'єзоелектричним перетворювачем,діючим на кінчику сопла,який створює капілярні хвилі в рідкій плівці.Після того,як амплітуда капілярних хвиль досягне критичної висоти(у зв’язку з рівнем потужності,що подається від генератора),вони стають занадто високими,щоб підримати себе і крапельки з капілярної хвилі зриваються і утворюється розпилення.

Основними факторами, що впливають на початковий розмір крапель є: частота вібрації, поверхневий натяг, і в'язкість рідини. Частоти, як правило, в діапазоні від 20-180 кГц, за межами діапазону людського слуху, де найвищі частоти вироблять найменший розмір крапель.
==Приклад використання==
[[Файл:Мал.розпилювання води.jpg|thumb|right|Мал.2 Ультразвукова форсунка для розпилювання води]]
[[Файл:Мал.1 задній двір.jpeg|thumb|right|Мал.3 Приклад ультразвукового розпилювання]]
Форсунки використовують для подачі рідкого палива у зону горіння і вони забезпечують рівномірне і повніше згоряння палива в котлах, камерах згоряння теплових двигунів. Форсунки використовуються також для розпилення води(Мал.2),(наприклад, для зволоження повітря чи ґрунту), отрутохімікатів, фарби, добрив та ін. з метою забезпечення рівномірного розподілу часток рідини по поверхні чи в об'ємі.Також в розвинених країнах використовують ультразвукові форсунки з метою холодного зрошування заднього двору бідинків,але як правило такі системи дуже дорогі(Мал.3).

==Ультразвукове розпилення==
'''Ультразвукове розпилення''' — процес отримання аерозолів з використанням ультразвуку. Акустичний спосіб отримання аерозолів має ряд переваг перед існуючими — хімічним (конденсаційним) і механічним (дисперсійним), так як сучасна ультразвукова апаратура для розпилення дозволяє значно інтенсифікувати процес, поліпшити якість продукту, замінити громіздкі пристрої компактнішими. При цьому при високій концентрації аерозолю виходить монодисперсний і однорідний за складом факел розпилення із заданим розмірои частинок.Ультразвукове розпилення по суті один із багатьох видів технологічних операцій.
==Характеристика процесу розпилювання==
[[Файл:факел розпилення.png|thumb|right|Мал.2 Факел розпилення]]
Для кількісної оцінки параметрів факела розпилу введені наступні характеристики.

Дисперсні характеристики, що визначають факел як деяку сукупність частинок різних розмірів. Вони включають диференціальні (частотні) та інтегральні (сумарні) криві розподілу числа (поверхні, маси) крапель за діаметрами; середній діаметр крапель; питому поверхню крапель та іноді, критерій гомогенності, що показує ступінь однорідності розпилу.

В інженерній практиці для визначення дисперсних характеристик використовують емпіричні (найчастіше критеріальні) рівняння, отримані при узагальненні експериментальних матеріалів для кожної конструкції або для класу розпилювачів.

Характеристики розподілу відображають профіль питомих потоків рідини по перетину факела. До них відносяться коефіцієнти радіальної та колової нерівномірності. Перший показує, наскільки розподіл щільності зрошення (відношення витрати рідини до площі, перпендикулярної до руху крапель) відрізняється від ідеально рівномірного, а другий дозволяє оцінити, наскільки факел розпилу є симетричним відносно осі.

Коефіцієнт нерівномірності значною мірою визначається характером розподілу щільності зрошення по перерізу факела. З усього різноманіття розподілів щільності, що зустрічаються на практиці можна виділити три типових види. Розподіл, в якому щільність зрошування є максимальною на осі і монотонно спадає до периферії факела (характерний для факелів, що утворюються при руйнуванні суцільних струменів, тому носять назву струменевих). Розподіл, при якому щільність зрошування має провал на осі, потім зростає до максимуму і після цього монотонно спадає, спостерігається при розпаді порожнистої конічної плівки, що утворюється внаслідок закручування рідини в розпилювачі (характерний для відцентрових форсунок і називають відцентровим).. Всі проміжні варіанти розподілів щільності зрошення називають відцентрово-струменевим, оскільки вони характерні для відцентрово-струменевих форсунок.

Характеристики форми дозволяють визначити габарити факела на заданій відстані h від розпилювача. До них відносяться кореневий кут факела [[Файл:Формула.png‎]], діаметр d факела на відстані h і далекобійність факела. При вертикальному факелі за далекобійність приймають висоту H99, на яку піднімається не менше 99% всієї рідини, а при горизонтальному — відстань Lф від кромки розпилювача до перпендикуляра, поставленого з точки перетину центральної лінії факела з контрольною площиною.

Гідродинамічні параметри, які включають швидкості крапель і газу в будь-якому перетині факела. Вони необхідні для розрахунку тепло-масообмінних процесів, що протікають в розпилах і визначаються початковою швидкістю і розміром крапель, формою факела, а також властивостями газового середовища.

Енергетичні характеристики використовуються для оцінки економічності способу розпилювання або розпилювача. Підведена до розпилювача енергія Е витрачається: на подолання сил поверхневого натягу при розпаді струменя (плівки) рідини на краплі — енергія розпилювання Eр; на надання рідині поступального руху — гідравлічна енергія Eг; на подолання сил тертя в розпилювачі і дисипацію енергії в потоці — енергія втрат Eв. Таким чином, E = Eр + Eв + Eв. Відношення μ = Eр/E називають ККД розпилення.
==Література==
Новицкий Б. Г. Применение акустических колебаний в химико-технологических процессах (Процессы и аппараты химической и нефтехимической технологии) [Текст] / Б. Г. Новицкий. — М.: Химия, 1983. — 192 с.

Майер В.В. Простые опыты с ультразвуком. (Серия «Библиотека физико-математической литературы») – М.: Наука, Гл. ред. физ.-мат. лит., 1978. – 161 с. – Ил.

Майер В.В., Вараксина Е.И. Звук и ультразвук в учебных исследованиях: – Изд.2-е. – Изд. Дом «Интеллект», 2012. - 336 с.

Физический энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М.Прохоров. Ред. колл. Д.М.Алексеев и др. – М.: Сов. энциклопедия, 1983. – С.383-386. – Магнитострикция.

Пажи Д. Г., Галустов В. С. Основы техники распыливания жидкостей. — М.: Химия, 1984. — 256 с.

Ляшок А.В. Ультразвукове розпилення рідини у мехатронних системах штучного мікроклімату / А.В. Ляшок, О.Ф.Луговський // Всеукраїнський науково-технічний журнал «Промислова гідравліка і пневматика» – №4 (34)’2011. – С. 20– 25.

Молчанов Г. И. Ультразвук в фармации [Текст] / Г. И. Молчанов. — М.: Медицина, 1980.

Файл:Задній двір.jpeg

2015-12-09T02:01:10Z

Sobe: розпилювання води

розпилювання води

Файл:Розпилювання води.jpg

2015-12-09T01:59:30Z

Sobe: розпилювання води

розпилювання води

Файл:Факел розпилення.png

2015-12-09T01:43:48Z

Sobe: факел розпилення

факел розпилення

Ультразвукові форсунки

2015-12-09T01:40:41Z

Sobe:

Файл:Формула.png

2015-12-09T01:38:45Z

Sobe: Sobe завантажив нову версію «Файл:Формула.png»: формула

Ультразвукові форсунки

2015-12-09T01:22:54Z

Sobe:

Ультразвукові форсунки

2015-12-09T01:16:37Z

Sobe: /* Ультразвукове розпилення */

Ультразвукові форсунки

2015-12-09T01:14:49Z

Sobe:

Ультразвукові форсунки

2015-12-09T01:12:09Z

Sobe:

Файл:Мал.1 Ультразвукова Форсунка.png

2015-12-09T01:03:29Z

Sobe: Мал.1 Ультразвукова Форсунка

Мал.1 Ультразвукова Форсунка