https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Sloyka+yaroslav 2026-04-10T03:51:46Z Внесок користувача MediaWiki 1.30.0 https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Sloyka_yaroslav&diff=743 2010-03-07T15:37:39Z

<p>Sloyka yaroslav: Створена сторінка: Слойка Ярослав СНм-51</p> <hr /> <div>Слойка Ярослав СНм-51</div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%84_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=742 2010-03-07T15:01:09Z

<p>Sloyka yaroslav: </p> <hr /> <div>{{Завдання|sloyka_yaroslav|Назаревич О.Б.|07 березня 2010}}<br /> <br /> Презентація доповіді (http://elartu.tstu.edu.ua/handle/123456789/403).<br /> <br /> = Дрейф неоднорідностей =<br /> <br /> <br /> Наведемо результати досліджень теплофізичних характеристик соко-стружкової суміші дифузійних апаратів цукрової промисловості. Відомо, що на коефіцієнт теплопровідності λ цукрових розчинів, в основному, впливають концентрація цукру і температура розчину. На ефективну теплопровідність соко-стружкової суміші впливають також численні фактори, які при проведенні експериментів спотворюватимуть вплив основних факторів. Серед них до часового дрейфу належить наявність на поверхні стружки адсорбованого повітря, кількість якого змінюватиметься в процесі контакту соку і стружки, а також зміна концентрації цукру в стружці в процесі дифузії. Проте серед факторів є один, який до часового дрейфу не належить. Це ступінь неоднорідності суміші або, як називають його виробничники, навантаження об’єму.<br /> <br /> Навантаження об’єму – це концентрація стружки в соці, точніше маса стружки, що припадає на одиницю об’єму суміші. Навантаження об’єму дифузійного апарата, що складає в середньому 0,4-0,5 кг/дм3, може знижуватися до 0,2-0,3 кг/дм3, або зростати до 0,6-0,7 кг/дм3, причому його зміну не можна пов’язати з плином часу. Тому при проведенні дослідження вирішено вибрати дрейф неоднорідностей за рахунок змін навантаження об’єму, а впливу решти шумових факторів уникнути, проводячи вимірювання теплопровідності в стаціонарному режимі через однаковий проміжок часу з моменту змішування стружки і соку для всіх зразків.<br /> Перший основний параметр x1 (середню температуру зразка в стаціонарному режимі) встановлювали регулюванням потужності електронагрівача приладу, другий x2 (концентрацію цукру в соці) обчислювали по вихідній концентрації розчину c %.<br /> &lt;center&gt; '''<br /> == Розв’язання ==<br /> ''' &lt;/center&gt;<br /> Оскільки метою дослідів було з’ясувати, чи є навантаження об’єму шумовим чи основним фактором, планування було проведене з розрахунку простого дрейфу – ступінчастого. Рівні та інтервали вимірювання основних факторів для ПФЕ 22 наведене в таблиці 1.<br /> За правилами ортогональності розбиваємо матрицю планування на два блоки, які є напіврепліками 22-1. Порівнюємо парну взаємодію безрозмірних факторів z1 z2 з новою незалежною змінною, яка характеризує дрейф<br /> &lt;center&gt; '''z1 z2 = zд''' &lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> Таблиця 1 Вхідні дані для ПФЕ в умовах ступінчастого дрейфу<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab1.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> <br /> У першому блоці проводилися досліди при zд = -1, як нижній рівень навантаження об’єму обрали величину 0,3 кг/дм3 , у 2-му - zд = +1, навантаження об’єму було 0,6 кг/дм3. Матриця планування та результати вимірювання вихідної функції y, тобто коефіцієнти теплопровідності λ, Вт/(м*К), наведено в таб. 2<br /> <br /> <br /> Таблиця 2 Матриця ПФЕ для умов ступінчастого дрейфу неоднорідності<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab2.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> Для обробки використовувалися рівняння, наведені в п.6,2 [1]. У результаті утворено математичну модель поведінки теплопровідності соко-стружкової суміші в процесі екстракції для безрозмірних факторів<br /> &lt;center&gt; y = 0.480 – 0.043* z1 + 0.026*z2 &lt;/center&gt;<br /> <br /> Перехід до вимірних параметрів проведено за допомогою звичайних способів<br /> <br /> &lt;center&gt; λ = 0,770 – 0,006*t + 0.008*c &lt;/center&gt;<br /> Таким чином, утворено залежність для λ тільки від основних факторів, виключивши вплив навантаження об’єму. Зазначимо, що звільнившись від впливу дрейфу (часового або неоднорідностей) можна оцінити його і вирішити, чи немає потреби перевести який-небудь із шумових факторів в основні. Для цього треба розрахувати коефіцієнт при zд за формулою.<br /> <br /> &lt;center&gt;[[Файл:formul1.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> У нашому прикладі<br /> <br /> &lt;center&gt;[[Файл:formul2.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> Потім треба розрахувати y для обох блоків у центрі плану експерименту.<br /> Різниця між значеннями y для обох блоків дає оцінку зміни функції відклику. Розрахунки для прикладу λ за 1-м блоком:<br /> <br /> &lt;center&gt;y1 = 0,48 − 0,023 = 0,457 Вт/(м∙К)&lt;/center&gt;<br /> <br /> за 1-м блоком:<br /> <br /> &lt;center&gt;y2 = 0,48 + 0,023 = 0,503 Вт/(м∙К)&lt;/center&gt;<br /> <br /> Загальний дрейф функції відклику в результаті збільшення навантаження об’єму з 0,3 до 0,6 кг/м3 такий:<br /> <br /> &lt;center&gt;∆y = 0,503 – 0,457 = 0,046 Вт/(м∙К)&lt;/center&gt;<br /> <br /> Отже функція відклику змінилася на 10% при цілком реальній у виробничих умовах зміні навантаження об’єму.<br /> Аналіз утворених результатів показав, що цей вплив зіставлюваний з впливом незалежних змінних t і c , тому в подальшому при дослідженнях треба перейти від двофакторних до трифакторних експериментів.</div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%84_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=741 2010-03-07T14:59:44Z

<p>Sloyka yaroslav: </p> <hr /> <div>{{Завдання|sloyka_yaroslav|Назаревич О.Б.|07 березня 2010}}<br /> <br /> .................... Презентація доповіді (http://elartu.tstu.edu.ua/handle/123456789/403).<br /> <br /> = Дрейф неоднорідностей =<br /> <br /> <br /> Наведемо результати досліджень теплофізичних характеристик соко-стружкової суміші дифузійних апаратів цукрової промисловості. Відомо, що на коефіцієнт теплопровідності λ цукрових розчинів, в основному, впливають концентрація цукру і температура розчину. На ефективну теплопровідність соко-стружкової суміші впливають також численні фактори, які при проведенні експериментів спотворюватимуть вплив основних факторів. Серед них до часового дрейфу належить наявність на поверхні стружки адсорбованого повітря, кількість якого змінюватиметься в процесі контакту соку і стружки, а також зміна концентрації цукру в стружці в процесі дифузії. Проте серед факторів є один, який до часового дрейфу не належить. Це ступінь неоднорідності суміші або, як називають його виробничники, навантаження об’єму.<br /> <br /> Навантаження об’єму – це концентрація стружки в соці, точніше маса стружки, що припадає на одиницю об’єму суміші. Навантаження об’єму дифузійного апарата, що складає в середньому 0,4-0,5 кг/дм3, може знижуватися до 0,2-0,3 кг/дм3, або зростати до 0,6-0,7 кг/дм3, причому його зміну не можна пов’язати з плином часу. Тому при проведенні дослідження вирішено вибрати дрейф неоднорідностей за рахунок змін навантаження об’єму, а впливу решти шумових факторів уникнути, проводячи вимірювання теплопровідності в стаціонарному режимі через однаковий проміжок часу з моменту змішування стружки і соку для всіх зразків.<br /> Перший основний параметр x1 (середню температуру зразка в стаціонарному режимі) встановлювали регулюванням потужності електронагрівача приладу, другий x2 (концентрацію цукру в соці) обчислювали по вихідній концентрації розчину c %.<br /> &lt;center&gt; '''<br /> == Розв’язання ==<br /> ''' &lt;/center&gt;<br /> Оскільки метою дослідів було з’ясувати, чи є навантаження об’єму шумовим чи основним фактором, планування було проведене з розрахунку простого дрейфу – ступінчастого. Рівні та інтервали вимірювання основних факторів для ПФЕ 22 наведене в таблиці 1.<br /> За правилами ортогональності розбиваємо матрицю планування на два блоки, які є напіврепліками 22-1. Порівнюємо парну взаємодію безрозмірних факторів z1 z2 з новою незалежною змінною, яка характеризує дрейф<br /> &lt;center&gt; '''z1 z2 = zд''' &lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> Таблиця 1 Вхідні дані для ПФЕ в умовах ступінчастого дрейфу<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab1.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> <br /> У першому блоці проводилися досліди при zд = -1, як нижній рівень навантаження об’єму обрали величину 0,3 кг/дм3 , у 2-му - zд = +1, навантаження об’єму було 0,6 кг/дм3. Матриця планування та результати вимірювання вихідної функції y, тобто коефіцієнти теплопровідності λ, Вт/(м*К), наведено в таб. 2<br /> <br /> <br /> Таблиця 2 Матриця ПФЕ для умов ступінчастого дрейфу неоднорідності<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab2.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> Для обробки використовувалися рівняння, наведені в п.6,2 [1]. У результаті утворено математичну модель поведінки теплопровідності соко-стружкової суміші в процесі екстракції для безрозмірних факторів<br /> &lt;center&gt; y = 0.480 – 0.043* z1 + 0.026*z2 &lt;/center&gt;<br /> <br /> Перехід до вимірних параметрів проведено за допомогою звичайних способів<br /> <br /> &lt;center&gt; λ = 0,770 – 0,006*t + 0.008*c &lt;/center&gt;<br /> Таким чином, утворено залежність для λ тільки від основних факторів, виключивши вплив навантаження об’єму. Зазначимо, що звільнившись від впливу дрейфу (часового або неоднорідностей) можна оцінити його і вирішити, чи немає потреби перевести який-небудь із шумових факторів в основні. Для цього треба розрахувати коефіцієнт при zд за формулою.<br /> <br /> &lt;center&gt;[[Файл:formul1.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> У нашому прикладі<br /> <br /> &lt;center&gt;[[Файл:formul2.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> Потім треба розрахувати y для обох блоків у центрі плану експерименту.<br /> Різниця між значеннями y для обох блоків дає оцінку зміни функції відклику. Розрахунки для прикладу λ за 1-м блоком:<br /> <br /> &lt;center&gt;y1 = 0,48 − 0,023 = 0,457 Вт/(м∙К)&lt;/center&gt;<br /> <br /> за 1-м блоком:<br /> <br /> &lt;center&gt;y2 = 0,48 + 0,023 = 0,503 Вт/(м∙К)&lt;/center&gt;<br /> <br /> Загальний дрейф функції відклику в результаті збільшення навантаження об’єму з 0,3 до 0,6 кг/м3 такий:<br /> <br /> &lt;center&gt;∆y = 0,503 – 0,457 = 0,046 Вт/(м∙К)&lt;/center&gt;<br /> <br /> Отже функція відклику змінилася на 10% при цілком реальній у виробничих умовах зміні навантаження об’єму.<br /> Аналіз утворених результатів показав, що цей вплив зіставлюваний з впливом незалежних змінних t і c , тому в подальшому при дослідженнях треба перейти від двофакторних до трифакторних експериментів.</div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%84_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=740 2010-03-07T14:59:28Z

<p>Sloyka yaroslav: </p> <hr /> <div>{{Завдання|sloyka_yaroslav|Назаревич О.Б.|07 березня 2010}}<br /> <br /> .................... Презентація доповіді (http://elartu.tstu.edu.ua/handle/123456789/403).<br /> <br /> = Дрейф неоднорідностей =<br /> <br /> <br /> Наведемо результати досліджень теплофізичних характеристик соко-стружкової суміші дифузійних апаратів цукрової промисловості. Відомо, що на коефіцієнт теплопровідності λ цукрових розчинів, в основному, впливають концентрація цукру і температура розчину. На ефективну теплопровідність соко-стружкової суміші впливають також численні фактори, які при проведенні експериментів спотворюватимуть вплив основних факторів. Серед них до часового дрейфу належить наявність на поверхні стружки адсорбованого повітря, кількість якого змінюватиметься в процесі контакту соку і стружки, а також зміна концентрації цукру в стружці в процесі дифузії. Проте серед факторів є один, який до часового дрейфу не належить. Це ступінь неоднорідності суміші або, як називають його виробничники, навантаження об’єму.<br /> <br /> Навантаження об’єму – це концентрація стружки в соці, точніше маса стружки, що припадає на одиницю об’єму суміші. Навантаження об’єму дифузійного апарата, що складає в середньому 0,4-0,5 кг/дм3, може знижуватися до 0,2-0,3 кг/дм3, або зростати до 0,6-0,7 кг/дм3, причому його зміну не можна пов’язати з плином часу. Тому при проведенні дослідження вирішено вибрати дрейф неоднорідностей за рахунок змін навантаження об’єму, а впливу решти шумових факторів уникнути, проводячи вимірювання теплопровідності в стаціонарному режимі через однаковий проміжок часу з моменту змішування стружки і соку для всіх зразків.<br /> Перший основний параметр x1 (середню температуру зразка в стаціонарному режимі) встановлювали регулюванням потужності електронагрівача приладу, другий x2 (концентрацію цукру в соці) обчислювали по вихідній концентрації розчину c %.<br /> &lt;center&gt; '''<br /> == Розв’язання ==<br /> ''' &lt;/center&gt;<br /> Оскільки метою дослідів було з’ясувати, чи є навантаження об’єму шумовим чи основним фактором, планування було проведене з розрахунку простого дрейфу – ступінчастого. Рівні та інтервали вимірювання основних факторів для ПФЕ 22 наведене в таблиці 1.<br /> За правилами ортогональності розбиваємо матрицю планування на два блоки, які є напіврепліками 22-1. Порівнюємо парну взаємодію безрозмірних факторів z1 z2 з новою незалежною змінною, яка характеризує дрейф<br /> &lt;center&gt; '''z1 z2 = zд''' &lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> Таблиця 1 Вхідні дані для ПФЕ в умовах ступінчастого дрейфу<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab1.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> <br /> У першому блоці проводилися досліди при zд = -1, як нижній рівень навантаження об’єму обрали величину 0,3 кг/дм3 , у 2-му - zд = +1, навантаження об’єму було 0,6 кг/дм3. Матриця планування та результати вимірювання вихідної функції y, тобто коефіцієнти теплопровідності λ, Вт/(м*К), наведено в таб. 2<br /> <br /> <br /> Таблиця 2 Матриця ПФЕ для умов ступінчастого дрейфу неоднорідності<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab2.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> Для обробки використовувалися рівняння, наведені в п.6,2 [1]. У результаті утворено математичну модель поведінки теплопровідності соко-стружкової суміші в процесі екстракції для безрозмірних факторів<br /> &lt;center&gt; y = 0.480 – 0.043* z1 + 0.026*z2 &lt;/center&gt;<br /> <br /> Перехід до вимірних параметрів проведено за допомогою звичайних способів<br /> <br /> &lt;center&gt; λ = 0,770 – 0,006*t + 0.008*c &lt;/center&gt;<br /> Таким чином, утворено залежність для λ тільки від основних факторів, виключивши вплив навантаження об’єму. Зазначимо, що звільнившись від впливу дрейфу (часового або неоднорідностей) можна оцінити його і вирішити, чи немає потреби перевести який-небудь із шумових факторів в основні. Для цього треба розрахувати коефіцієнт при zд за формулою.<br /> <br /> &lt;center&gt;[[Файл:formul1.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> У нашому прикладі<br /> <br /> &lt;center&gt;[[Файл:formul2.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> Потім треба розрахувати y для обох блоків у центрі плану експерименту.<br /> Різниця між значеннями y для обох блоків дає оцінку зміни функції відклику. Розрахунки для прикладу λ за 1-м блоком:<br /> <br /> &lt;center&gt;y1 = 0,48 − 0,023 = 0,457 Вт/(м∙К)&lt;/center&gt;<br /> <br /> за 1-м блоком:<br /> <br /> &lt;center&gt;y2 = 0,48 + 0,023 = 0,503 Вт/(м∙К)&lt;/center&gt;<br /> <br /> Загальний дрейф функції відклику в результаті збільшення навантаження об’єму з 0,3 до 0,6 кг/м3 такий:<br /> <br /> &lt;center&gt;∆y = 0,503 – 0,457 = 0,046 Вт/(м∙К)&lt;/center&gt;<br /> <br /> Отже функція відклику змінилася на 10% при цілком реальній у виробничих умовах зміні навантаження об’єму.<br /> Аналіз утворених результатів показав, що цей вплив зіставлюваний з впливом незалежних змінних t і c , тому в подальшому при дослідженнях треба перейти від двофакторних до трифакторних експериментів.</div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%84_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=739 2010-03-07T14:53:10Z

<p>Sloyka yaroslav: /* Дрейф неоднорідностей */</p> <hr /> <div>{{Завдання|sloyka_yaroslav|Назаревич О.Б.|07 березня 2010}}<br /> <br /> .................... Презентація доповіді (університетський репозиторій).<br /> <br /> = Дрейф неоднорідностей =<br /> <br /> <br /> Наведемо результати досліджень теплофізичних характеристик соко-стружкової суміші дифузійних апаратів цукрової промисловості. Відомо, що на коефіцієнт теплопровідності λ цукрових розчинів, в основному, впливають концентрація цукру і температура розчину. На ефективну теплопровідність соко-стружкової суміші впливають також численні фактори, які при проведенні експериментів спотворюватимуть вплив основних факторів. Серед них до часового дрейфу належить наявність на поверхні стружки адсорбованого повітря, кількість якого змінюватиметься в процесі контакту соку і стружки, а також зміна концентрації цукру в стружці в процесі дифузії. Проте серед факторів є один, який до часового дрейфу не належить. Це ступінь неоднорідності суміші або, як називають його виробничники, навантаження об’єму.<br /> <br /> Навантаження об’єму – це концентрація стружки в соці, точніше маса стружки, що припадає на одиницю об’єму суміші. Навантаження об’єму дифузійного апарата, що складає в середньому 0,4-0,5 кг/дм3, може знижуватися до 0,2-0,3 кг/дм3, або зростати до 0,6-0,7 кг/дм3, причому його зміну не можна пов’язати з плином часу. Тому при проведенні дослідження вирішено вибрати дрейф неоднорідностей за рахунок змін навантаження об’єму, а впливу решти шумових факторів уникнути, проводячи вимірювання теплопровідності в стаціонарному режимі через однаковий проміжок часу з моменту змішування стружки і соку для всіх зразків.<br /> Перший основний параметр x1 (середню температуру зразка в стаціонарному режимі) встановлювали регулюванням потужності електронагрівача приладу, другий x2 (концентрацію цукру в соці) обчислювали по вихідній концентрації розчину c %.<br /> &lt;center&gt; '''<br /> == Розв’язання ==<br /> ''' &lt;/center&gt;<br /> Оскільки метою дослідів було з’ясувати, чи є навантаження об’єму шумовим чи основним фактором, планування було проведене з розрахунку простого дрейфу – ступінчастого. Рівні та інтервали вимірювання основних факторів для ПФЕ 22 наведене в таблиці 1.<br /> За правилами ортогональності розбиваємо матрицю планування на два блоки, які є напіврепліками 22-1. Порівнюємо парну взаємодію безрозмірних факторів z1 z2 з новою незалежною змінною, яка характеризує дрейф<br /> &lt;center&gt; '''z1 z2 = zд''' &lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> Таблиця 1 Вхідні дані для ПФЕ в умовах ступінчастого дрейфу<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab1.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> <br /> У першому блоці проводилися досліди при zд = -1, як нижній рівень навантаження об’єму обрали величину 0,3 кг/дм3 , у 2-му - zд = +1, навантаження об’єму було 0,6 кг/дм3. Матриця планування та результати вимірювання вихідної функції y, тобто коефіцієнти теплопровідності λ, Вт/(м*К), наведено в таб. 2<br /> <br /> <br /> Таблиця 2 Матриця ПФЕ для умов ступінчастого дрейфу неоднорідності<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab2.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> Для обробки використовувалися рівняння, наведені в п.6,2 [1]. У результаті утворено математичну модель поведінки теплопровідності соко-стружкової суміші в процесі екстракції для безрозмірних факторів<br /> &lt;center&gt; y = 0.480 – 0.043* z1 + 0.026*z2 &lt;/center&gt;<br /> <br /> Перехід до вимірних параметрів проведено за допомогою звичайних способів<br /> <br /> &lt;center&gt; λ = 0,770 – 0,006*t + 0.008*c &lt;/center&gt;<br /> Таким чином, утворено залежність для λ тільки від основних факторів, виключивши вплив навантаження об’єму. Зазначимо, що звільнившись від впливу дрейфу (часового або неоднорідностей) можна оцінити його і вирішити, чи немає потреби перевести який-небудь із шумових факторів в основні. Для цього треба розрахувати коефіцієнт при zд за формулою.<br /> <br /> &lt;center&gt;[[Файл:formul1.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> У нашому прикладі<br /> <br /> &lt;center&gt;[[Файл:formul2.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> Потім треба розрахувати y для обох блоків у центрі плану експерименту.<br /> Різниця між значеннями y для обох блоків дає оцінку зміни функції відклику. Розрахунки для прикладу λ за 1-м блоком:<br /> <br /> &lt;center&gt;y1 = 0,48 − 0,023 = 0,457 Вт/(м∙К)&lt;/center&gt;<br /> <br /> за 1-м блоком:<br /> <br /> &lt;center&gt;y2 = 0,48 + 0,023 = 0,503 Вт/(м∙К)&lt;/center&gt;<br /> <br /> Загальний дрейф функції відклику в результаті збільшення навантаження об’єму з 0,3 до 0,6 кг/м3 такий:<br /> <br /> &lt;center&gt;∆y = 0,503 – 0,457 = 0,046 Вт/(м∙К)&lt;/center&gt;<br /> <br /> Отже функція відклику змінилася на 10% при цілком реальній у виробничих умовах зміні навантаження об’єму.<br /> Аналіз утворених результатів показав, що цей вплив зіставлюваний з впливом незалежних змінних t і c , тому в подальшому при дослідженнях треба перейти від двофакторних до трифакторних експериментів.</div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%84_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=738 2010-03-07T14:51:51Z

<p>Sloyka yaroslav: </p> <hr /> <div>{{Завдання|sloyka_yaroslav|Назаревич О.Б.|07 березня 2010}}<br /> <br /> .................... Презентація доповіді (університетський репозиторій).<br /> <br /> = Дрейф неоднорідностей =<br /> <br /> <br /> Наведемо результати досліджень теплофізичних характеристик соко-стружкової суміші дифузійних апаратів цукрової промисловості. Відомо, що на коефіцієнт теплопровідності λ цукрових розчинів, в основному, впливають концентрація цукру і температура розчину. На ефективну теплопровідність соко-стружкової суміші впливають також численні фактори, які при проведенні експериментів спотворюватимуть вплив основних факторів. Серед них до часового дрейфу належить наявність на поверхні стружки адсорбованого повітря, кількість якого змінюватиметься в процесі контакту соку і стружки, а також зміна концентрації цукру в стружці в процесі дифузії. Проте серед факторів є один, який до часового дрейфу не належить. Це ступінь неоднорідності суміші або, як називають його виробничники, навантаження об’єму.<br /> <br /> Навантаження об’єму – це концентрація стружки в соці, точніше маса стружки, що припадає на одиницю об’єму суміші. Навантаження об’єму дифузійного апарата, що складає в середньому 0,4-0,5 кг/дм3, може знижуватися до 0,2-0,3 кг/дм3, або зростати до 0,6-0,7 кг/дм3, причому його зміну не можна пов’язати з плином часу. Тому при проведенні дослідження вирішено вибрати дрейф неоднорідностей за рахунок змін навантаження об’єму, а впливу решти шумових факторів уникнути, проводячи вимірювання теплопровідності в стаціонарному режимі через однаковий проміжок часу з моменту змішування стружки і соку для всіх зразків.<br /> Перший основний параметр x1 (середню температуру зразка в стаціонарному режимі) встановлювали регулюванням потужності електронагрівача приладу, другий x2 (концентрацію цукру в соці) обчислювали по вихідній концентрації розчину c %.<br /> &lt;center&gt; '''Розв’язання''' &lt;/center&gt;<br /> Оскільки метою дослідів було з’ясувати, чи є навантаження об’єму шумовим чи основним фактором, планування було проведене з розрахунку простого дрейфу – ступінчастого. Рівні та інтервали вимірювання основних факторів для ПФЕ 22 наведене в таблиці 1.<br /> За правилами ортогональності розбиваємо матрицю планування на два блоки, які є напіврепліками 22-1. Порівнюємо парну взаємодію безрозмірних факторів z1 z2 з новою незалежною змінною, яка характеризує дрейф<br /> &lt;center&gt; '''z1 z2 = zд''' &lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> Таблиця 1 Вхідні дані для ПФЕ в умовах ступінчастого дрейфу<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab1.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> <br /> У першому блоці проводилися досліди при zд = -1, як нижній рівень навантаження об’єму обрали величину 0,3 кг/дм3 , у 2-му - zд = +1, навантаження об’єму було 0,6 кг/дм3. Матриця планування та результати вимірювання вихідної функції y, тобто коефіцієнти теплопровідності λ, Вт/(м*К), наведено в таб. 2<br /> <br /> <br /> Таблиця 2 Матриця ПФЕ для умов ступінчастого дрейфу неоднорідності<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab2.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> Для обробки використовувалися рівняння, наведені в п.6,2 [1]. У результаті утворено математичну модель поведінки теплопровідності соко-стружкової суміші в процесі екстракції для безрозмірних факторів<br /> &lt;center&gt; y = 0.480 – 0.043* z1 + 0.026*z2 &lt;/center&gt;<br /> <br /> Перехід до вимірних параметрів проведено за допомогою звичайних способів<br /> <br /> &lt;center&gt; λ = 0,770 – 0,006*t + 0.008*c &lt;/center&gt;<br /> Таким чином, утворено залежність для λ тільки від основних факторів, виключивши вплив навантаження об’єму. Зазначимо, що звільнившись від впливу дрейфу (часового або неоднорідностей) можна оцінити його і вирішити, чи немає потреби перевести який-небудь із шумових факторів в основні. Для цього треба розрахувати коефіцієнт при zд за формулою.<br /> <br /> &lt;center&gt;[[Файл:formul1.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> У нашому прикладі<br /> <br /> &lt;center&gt;[[Файл:formul2.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> Потім треба розрахувати y для обох блоків у центрі плану експерименту.<br /> Різниця між значеннями y для обох блоків дає оцінку зміни функції відклику. Розрахунки для прикладу λ за 1-м блоком:<br /> <br /> &lt;center&gt;y1 = 0,48 − 0,023 = 0,457 Вт/(м∙К)&lt;/center&gt;<br /> <br /> за 1-м блоком:<br /> <br /> &lt;center&gt;y2 = 0,48 + 0,023 = 0,503 Вт/(м∙К)&lt;/center&gt;<br /> <br /> Загальний дрейф функції відклику в результаті збільшення навантаження об’єму з 0,3 до 0,6 кг/м3 такий:<br /> <br /> &lt;center&gt;∆y = 0,503 – 0,457 = 0,046 Вт/(м∙К)&lt;/center&gt;<br /> <br /> Отже функція відклику змінилася на 10% при цілком реальній у виробничих умовах зміні навантаження об’єму.<br /> Аналіз утворених результатів показав, що цей вплив зіставлюваний з впливом незалежних змінних t і c , тому в подальшому при дослідженнях треба перейти від двофакторних до трифакторних експериментів.</div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%84_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=737 2010-03-07T14:50:37Z

<p>Sloyka yaroslav: </p> <hr /> <div>{{Завдання|sloyka_yaroslav|Назаревич О.Б.|07 березня 2010}}<br /> <br /> .................... Презентація доповіді (університетський репозиторій).<br /> <br /> = Дрейф неоднорідностей =<br /> <br /> <br /> Наведемо результати досліджень теплофізичних характеристик соко-стружкової суміші дифузійних апаратів цукрової промисловості. Відомо, що на коефіцієнт теплопровідності λ цукрових розчинів, в основному, впливають концентрація цукру і температура розчину. На ефективну теплопровідність соко-стружкової суміші впливають також численні фактори, які при проведенні експериментів спотворюватимуть вплив основних факторів. Серед них до часового дрейфу належить наявність на поверхні стружки адсорбованого повітря, кількість якого змінюватиметься в процесі контакту соку і стружки, а також зміна концентрації цукру в стружці в процесі дифузії. Проте серед факторів є один, який до часового дрейфу не належить. Це ступінь неоднорідності суміші або, як називають його виробничники, навантаження об’єму.<br /> <br /> Навантаження об’єму – це концентрація стружки в соці, точніше маса стружки, що припадає на одиницю об’єму суміші. Навантаження об’єму дифузійного апарата, що складає в середньому 0,4-0,5 кг/дм3, може знижуватися до 0,2-0,3 кг/дм3, або зростати до 0,6-0,7 кг/дм3, причому його зміну не можна пов’язати з плином часу. Тому при проведенні дослідження вирішено вибрати дрейф неоднорідностей за рахунок змін навантаження об’єму, а впливу решти шумових факторів уникнути, проводячи вимірювання теплопровідності в стаціонарному режимі через однаковий проміжок часу з моменту змішування стружки і соку для всіх зразків.<br /> Перший основний параметр x1 (середню температуру зразка в стаціонарному режимі) встановлювали регулюванням потужності електронагрівача приладу, другий x2 (концентрацію цукру в соці) обчислювали по вихідній концентрації розчину c %.<br /> &lt;center&gt; '''Розв’язання''' &lt;/center&gt;<br /> Оскільки метою дослідів було з’ясувати, чи є навантаження об’єму шумовим чи основним фактором, планування було проведене з розрахунку простого дрейфу – ступінчастого. Рівні та інтервали вимірювання основних факторів для ПФЕ 22 наведене в таблиці 1.<br /> За правилами ортогональності розбиваємо матрицю планування на два блоки, які є напіврепліками 22-1. Порівнюємо парну взаємодію безрозмірних факторів z1 z2 з новою незалежною змінною, яка характеризує дрейф<br /> &lt;center&gt; '''z1 z2 = zд''' &lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> Таблиця 1 Вхідні дані для ПФЕ в умовах ступінчастого дрейфу<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab1.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> <br /> У першому блоці проводилися досліди при zд = -1, як нижній рівень навантаження об’єму обрали величину 0,3 кг/дм3 , у 2-му - zд = +1, навантаження об’єму було 0,6 кг/дм3. Матриця планування та результати вимірювання вихідної функції y, тобто коефіцієнти теплопровідності λ, Вт/(м*К), наведено в таб. 2<br /> <br /> <br /> Таблиця 2 Матриця ПФЕ для умов ступінчастого дрейфу неоднорідності<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab2.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> Для обробки використовувалися рівняння, наведені в п.6,2 [1]. У результаті утворено математичну модель поведінки теплопровідності соко-стружкової суміші в процесі екстракції для безрозмірних факторів<br /> &lt;center&gt; y = 0.480 – 0.043* z1 + 0.026*z2 &lt;/center&gt;<br /> <br /> Перехід до вимірних параметрів проведено за допомогою звичайних способів<br /> <br /> &lt;center&gt;<br /> == λ = 0,770 – 0,006*t + 0.008*c ==<br /> &lt;/center&gt;<br /> Таким чином, утворено залежність для λ тільки від основних факторів, виключивши вплив навантаження об’єму. Зазначимо, що звільнившись від впливу дрейфу (часового або неоднорідностей) можна оцінити його і вирішити, чи немає потреби перевести який-небудь із шумових факторів в основні. Для цього треба розрахувати коефіцієнт при zд за формулою.<br /> <br /> &lt;center&gt;[[Файл:formul1.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> У нашому прикладі<br /> <br /> &lt;center&gt;[[Файл:formul2.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> Потім треба розрахувати y для обох блоків у центрі плану експерименту.<br /> Різниця між значеннями y для обох блоків дає оцінку зміни функції відклику. Розрахунки для прикладу λ за 1-м блоком:<br /> <br /> y1 = 0,48 − 0,023 = 0,457 Вт/(м∙К)<br /> <br /> за 1-м блоком:<br /> <br /> y2 = 0,48 + 0,023 = 0,503 Вт/(м∙К)<br /> <br /> Загальний дрейф функції відклику в результаті збільшення навантаження об’єму з 0,3 до 0,6 кг/м3 такий:<br /> <br /> ∆y = 0,503 – 0,457 = 0,046 Вт/(м∙К).<br /> <br /> Отже функція відклику змінилася на 10% при цілком реальній у виробничих умовах зміні навантаження об’єму.<br /> Аналіз утворених результатів показав, що цей вплив зіставлюваний з впливом незалежних змінних t і c , тому в подальшому при дослідженнях треба перейти від двофакторних до трифакторних експериментів.</div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%84_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=736 2010-03-07T14:49:43Z

<p>Sloyka yaroslav: </p> <hr /> <div>{{Завдання|sloyka_yaroslav|Назаревич О.Б.|07 березня 2010}}<br /> <br /> .................... Презентація доповіді (університетський репозиторій).<br /> <br /> = Дрейф неоднорідностей =<br /> <br /> <br /> Наведемо результати досліджень теплофізичних характеристик соко-стружкової суміші дифузійних апаратів цукрової промисловості. Відомо, що на коефіцієнт теплопровідності λ цукрових розчинів, в основному, впливають концентрація цукру і температура розчину. На ефективну теплопровідність соко-стружкової суміші впливають також численні фактори, які при проведенні експериментів спотворюватимуть вплив основних факторів. Серед них до часового дрейфу належить наявність на поверхні стружки адсорбованого повітря, кількість якого змінюватиметься в процесі контакту соку і стружки, а також зміна концентрації цукру в стружці в процесі дифузії. Проте серед факторів є один, який до часового дрейфу не належить. Це ступінь неоднорідності суміші або, як називають його виробничники, навантаження об’єму.<br /> <br /> Навантаження об’єму – це концентрація стружки в соці, точніше маса стружки, що припадає на одиницю об’єму суміші. Навантаження об’єму дифузійного апарата, що складає в середньому 0,4-0,5 кг/дм3, може знижуватися до 0,2-0,3 кг/дм3, або зростати до 0,6-0,7 кг/дм3, причому його зміну не можна пов’язати з плином часу. Тому при проведенні дослідження вирішено вибрати дрейф неоднорідностей за рахунок змін навантаження об’єму, а впливу решти шумових факторів уникнути, проводячи вимірювання теплопровідності в стаціонарному режимі через однаковий проміжок часу з моменту змішування стружки і соку для всіх зразків.<br /> Перший основний параметр x1 (середню температуру зразка в стаціонарному режимі) встановлювали регулюванням потужності електронагрівача приладу, другий x2 (концентрацію цукру в соці) обчислювали по вихідній концентрації розчину c %.<br /> &lt;center&gt; '''Розв’язання''' &lt;/center&gt;<br /> Оскільки метою дослідів було з’ясувати, чи є навантаження об’єму шумовим чи основним фактором, планування було проведене з розрахунку простого дрейфу – ступінчастого. Рівні та інтервали вимірювання основних факторів для ПФЕ 22 наведене в таблиці 1.<br /> За правилами ортогональності розбиваємо матрицю планування на два блоки, які є напіврепліками 22-1. Порівнюємо парну взаємодію безрозмірних факторів z1 z2 з новою незалежною змінною, яка характеризує дрейф<br /> &lt;center&gt; '''z1 z2 = zд''' &lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> Таблиця 1 Вхідні дані для ПФЕ в умовах ступінчастого дрейфу<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab1.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> <br /> У першому блоці проводилися досліди при zд = -1, як нижній рівень навантаження об’єму обрали величину 0,3 кг/дм3 , у 2-му - zд = +1, навантаження об’єму було 0,6 кг/дм3. Матриця планування та результати вимірювання вихідної функції y, тобто коефіцієнти теплопровідності λ, Вт/(м*К), наведено в таб. 2<br /> <br /> <br /> Таблиця 2 Матриця ПФЕ для умов ступінчастого дрейфу неоднорідності<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab2.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> Для обробки використовувалися рівняння, наведені в п.6,2 [1]. У результаті утворено математичну модель поведінки теплопровідності соко-стружкової суміші в процесі екстракції для безрозмірних факторів<br /> &lt;center&gt; y = 0.480 – 0.043* z1 + 0.026*z2 &lt;/center&gt;<br /> <br /> Перехід до вимірних параметрів проведено за допомогою звичайних способів<br /> <br /> &lt;center&gt;λ = 0,770 – 0,006*t + 0.008*c&lt;/center&gt;<br /> Таким чином, утворено залежність для λ тільки від основних факторів, виключивши вплив навантаження об’єму. Зазначимо, що звільнившись від впливу дрейфу (часового або неоднорідностей) можна оцінити його і вирішити, чи немає потреби перевести який-небудь із шумових факторів в основні. Для цього треба розрахувати коефіцієнт при zд за формулою.<br /> <br /> &lt;center&gt;[[Файл:formul1.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> У нашому прикладі<br /> <br /> &lt;center&gt;[[Файл:formul2.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> Потім треба розрахувати y для обох блоків у центрі плану експерименту.<br /> Різниця між значеннями y для обох блоків дає оцінку зміни функції відклику. Розрахунки для прикладу λ за 1-м блоком:<br /> <br /> y1 = 0,48 − 0,023 = 0,457 Вт/(м∙К)<br /> <br /> за 1-м блоком:<br /> <br /> y2 = 0,48 + 0,023 = 0,503 Вт/(м∙К)<br /> <br /> Загальний дрейф функції відклику в результаті збільшення навантаження об’єму з 0,3 до 0,6 кг/м3 такий:<br /> <br /> ∆y = 0,503 – 0,457 = 0,046 Вт/(м∙К).<br /> <br /> Отже функція відклику змінилася на 10% при цілком реальній у виробничих умовах зміні навантаження об’єму.<br /> Аналіз утворених результатів показав, що цей вплив зіставлюваний з впливом незалежних змінних t і c , тому в подальшому при дослідженнях треба перейти від двофакторних до трифакторних експериментів.</div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%84_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=735 2010-03-07T14:48:57Z

<p>Sloyka yaroslav: </p> <hr /> <div>{{Завдання|sloyka_yaroslav|Назаревич О.Б.|07 березня 2010}}<br /> <br /> .................... Презентація доповіді (університетський репозиторій).<br /> <br /> = Дрейф неоднорідностей =<br /> <br /> <br /> Наведемо результати досліджень теплофізичних характеристик соко-стружкової суміші дифузійних апаратів цукрової промисловості. Відомо, що на коефіцієнт теплопровідності λ цукрових розчинів, в основному, впливають концентрація цукру і температура розчину. На ефективну теплопровідність соко-стружкової суміші впливають також численні фактори, які при проведенні експериментів спотворюватимуть вплив основних факторів. Серед них до часового дрейфу належить наявність на поверхні стружки адсорбованого повітря, кількість якого змінюватиметься в процесі контакту соку і стружки, а також зміна концентрації цукру в стружці в процесі дифузії. Проте серед факторів є один, який до часового дрейфу не належить. Це ступінь неоднорідності суміші або, як називають його виробничники, навантаження об’єму.<br /> <br /> Навантаження об’єму – це концентрація стружки в соці, точніше маса стружки, що припадає на одиницю об’єму суміші. Навантаження об’єму дифузійного апарата, що складає в середньому 0,4-0,5 кг/дм3, може знижуватися до 0,2-0,3 кг/дм3, або зростати до 0,6-0,7 кг/дм3, причому його зміну не можна пов’язати з плином часу. Тому при проведенні дослідження вирішено вибрати дрейф неоднорідностей за рахунок змін навантаження об’єму, а впливу решти шумових факторів уникнути, проводячи вимірювання теплопровідності в стаціонарному режимі через однаковий проміжок часу з моменту змішування стружки і соку для всіх зразків.<br /> Перший основний параметр x1 (середню температуру зразка в стаціонарному режимі) встановлювали регулюванням потужності електронагрівача приладу, другий x2 (концентрацію цукру в соці) обчислювали по вихідній концентрації розчину c %.<br /> &lt;center&gt; '''Розв’язання''' &lt;/center&gt;<br /> Оскільки метою дослідів було з’ясувати, чи є навантаження об’єму шумовим чи основним фактором, планування було проведене з розрахунку простого дрейфу – ступінчастого. Рівні та інтервали вимірювання основних факторів для ПФЕ 22 наведене в таблиці 1.<br /> За правилами ортогональності розбиваємо матрицю планування на два блоки, які є напіврепліками 22-1. Порівнюємо парну взаємодію безрозмірних факторів z1 z2 з новою незалежною змінною, яка характеризує дрейф<br /> &lt;center&gt; '''z1 z2 = zд''' &lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> Таблиця 1 Вхідні дані для ПФЕ в умовах ступінчастого дрейфу<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab1.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> <br /> У першому блоці проводилися досліди при zд = -1, як нижній рівень навантаження об’єму обрали величину 0,3 кг/дм3 , у 2-му - zд = +1, навантаження об’єму було 0,6 кг/дм3. Матриця планування та результати вимірювання вихідної функції y, тобто коефіцієнти теплопровідності λ, Вт/(м*К), наведено в таб. 2<br /> <br /> <br /> Таблиця 2 Матриця ПФЕ для умов ступінчастого дрейфу неоднорідності<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab2.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> Для обробки використовувалися рівняння, наведені в п.6,2 [1]. У результаті утворено математичну модель поведінки теплопровідності соко-стружкової суміші в процесі екстракції для безрозмірних факторів<br /> &lt;center&gt; y = 0.480 – 0.043* z1 + 0.026*z2 &lt;/center&gt;<br /> <br /> Перехід до вимірних параметрів проведено за допомогою звичайних способів<br /> <br /> &lt;center&gt;λ = 0,770 – 0,006*t + 0.008*c&lt;/center&gt;<br /> Таким чином, утворено залежність для λ тільки від основних факторів, виключивши вплив навантаження об’єму. Зазначимо, що звільнившись від впливу дрейфу (часового або неоднорідностей) можна оцінити його і вирішити, чи немає потреби перевести який-небудь із шумових факторів в основні. Для цього треба розрахувати коефіцієнт при zд за формулою.<br /> <br /> <br /> <br /> У нашому прикладі<br /> <br /> &lt;center&gt;[[Файл:formul1.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> Потім треба розрахувати y для обох блоків у центрі плану експерименту.<br /> Різниця між значеннями y для обох блоків дає оцінку зміни функції відклику. Розрахунки для прикладу λ за 1-м блоком:<br /> <br /> y1 = 0,48 − 0,023 = 0,457 Вт/(м∙К)<br /> <br /> за 1-м блоком:<br /> <br /> y2 = 0,48 + 0,023 = 0,503 Вт/(м∙К)<br /> <br /> Загальний дрейф функції відклику в результаті збільшення навантаження об’єму з 0,3 до 0,6 кг/м3 такий:<br /> <br /> ∆y = 0,503 – 0,457 = 0,046 Вт/(м∙К).<br /> <br /> Отже функція відклику змінилася на 10% при цілком реальній у виробничих умовах зміні навантаження об’єму.<br /> Аналіз утворених результатів показав, що цей вплив зіставлюваний з впливом незалежних змінних t і c , тому в подальшому при дослідженнях треба перейти від двофакторних до трифакторних експериментів.</div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Formul2.JPG&diff=734 2010-03-07T14:48:08Z

<p>Sloyka yaroslav: </p> <hr /> <div></div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Formul1.JPG&diff=733 2010-03-07T14:47:56Z

<p>Sloyka yaroslav: </p> <hr /> <div></div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%84_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=732 2010-03-07T14:46:05Z

<p>Sloyka yaroslav: </p> <hr /> <div>{{Завдання|sloyka_yaroslav|Назаревич О.Б.|07 березня 2010}}<br /> <br /> .................... Презентація доповіді (університетський репозиторій).<br /> <br /> = Дрейф неоднорідностей =<br /> <br /> <br /> Наведемо результати досліджень теплофізичних характеристик соко-стружкової суміші дифузійних апаратів цукрової промисловості. Відомо, що на коефіцієнт теплопровідності λ цукрових розчинів, в основному, впливають концентрація цукру і температура розчину. На ефективну теплопровідність соко-стружкової суміші впливають також численні фактори, які при проведенні експериментів спотворюватимуть вплив основних факторів. Серед них до часового дрейфу належить наявність на поверхні стружки адсорбованого повітря, кількість якого змінюватиметься в процесі контакту соку і стружки, а також зміна концентрації цукру в стружці в процесі дифузії. Проте серед факторів є один, який до часового дрейфу не належить. Це ступінь неоднорідності суміші або, як називають його виробничники, навантаження об’єму.<br /> <br /> Навантаження об’єму – це концентрація стружки в соці, точніше маса стружки, що припадає на одиницю об’єму суміші. Навантаження об’єму дифузійного апарата, що складає в середньому 0,4-0,5 кг/дм3, може знижуватися до 0,2-0,3 кг/дм3, або зростати до 0,6-0,7 кг/дм3, причому його зміну не можна пов’язати з плином часу. Тому при проведенні дослідження вирішено вибрати дрейф неоднорідностей за рахунок змін навантаження об’єму, а впливу решти шумових факторів уникнути, проводячи вимірювання теплопровідності в стаціонарному режимі через однаковий проміжок часу з моменту змішування стружки і соку для всіх зразків.<br /> Перший основний параметр x1 (середню температуру зразка в стаціонарному режимі) встановлювали регулюванням потужності електронагрівача приладу, другий x2 (концентрацію цукру в соці) обчислювали по вихідній концентрації розчину c %.<br /> &lt;center&gt; '''Розв’язання''' &lt;/center&gt;<br /> Оскільки метою дослідів було з’ясувати, чи є навантаження об’єму шумовим чи основним фактором, планування було проведене з розрахунку простого дрейфу – ступінчастого. Рівні та інтервали вимірювання основних факторів для ПФЕ 22 наведене в таблиці 1.<br /> За правилами ортогональності розбиваємо матрицю планування на два блоки, які є напіврепліками 22-1. Порівнюємо парну взаємодію безрозмірних факторів z1 z2 з новою незалежною змінною, яка характеризує дрейф<br /> &lt;center&gt; '''z1 z2 = zд''' &lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> Таблиця 1 Вхідні дані для ПФЕ в умовах ступінчастого дрейфу<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab1.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> <br /> У першому блоці проводилися досліди при zд = -1, як нижній рівень навантаження об’єму обрали величину 0,3 кг/дм3 , у 2-му - zд = +1, навантаження об’єму було 0,6 кг/дм3. Матриця планування та результати вимірювання вихідної функції y, тобто коефіцієнти теплопровідності λ, Вт/(м*К), наведено в таб. 2<br /> <br /> <br /> Таблиця 2 Матриця ПФЕ для умов ступінчастого дрейфу неоднорідності<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab2.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> Для обробки використовувалися рівняння, наведені в п.6,2 [1]. У результаті утворено математичну модель поведінки теплопровідності соко-стружкової суміші в процесі екстракції для безрозмірних факторів<br /> &lt;center&gt; y = 0.480 – 0.043* z1 + 0.026*z2 &lt;/center&gt;<br /> <br /> Перехід до вимірних параметрів проведено за допомогою звичайних способів<br /> <br /> &lt;center&gt;λ = 0,770 – 0,006*t + 0.008*c&lt;/center&gt;<br /> Таким чином, утворено залежність для λ тільки від основних факторів, виключивши вплив навантаження об’єму. Зазначимо, що звільнившись від впливу дрейфу (часового або неоднорідностей) можна оцінити його і вирішити, чи немає потреби перевести який-небудь із шумових факторів в основні. Для цього треба розрахувати коефіцієнт при zд за формулою.<br /> <br /> <br /> <br /> У нашому прикладі<br /> <br /> <br /> <br /> Потім треба розрахувати y для обох блоків у центрі плану експерименту.<br /> Різниця між значеннями y для обох блоків дає оцінку зміни функції відклику. Розрахунки для прикладу λ за 1-м блоком:<br /> <br /> y1 = 0,48 − 0,023 = 0,457 Вт/(м∙К)<br /> <br /> за 1-м блоком:<br /> <br /> y2 = 0,48 + 0,023 = 0,503 Вт/(м∙К)<br /> <br /> Загальний дрейф функції відклику в результаті збільшення навантаження об’єму з 0,3 до 0,6 кг/м3 такий:<br /> <br /> ∆y = 0,503 – 0,457 = 0,046 Вт/(м∙К).<br /> <br /> Отже функція відклику змінилася на 10% при цілком реальній у виробничих умовах зміні навантаження об’єму.<br /> Аналіз утворених результатів показав, що цей вплив зіставлюваний з впливом незалежних змінних t і c , тому в подальшому при дослідженнях треба перейти від двофакторних до трифакторних експериментів.</div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%84_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=731 2010-03-07T14:43:41Z

<p>Sloyka yaroslav: </p> <hr /> <div>{{Завдання|sloyka_yaroslav|Назаревич О.Б.|07 березня 2010}}<br /> <br /> .................... Презентація доповіді (університетський репозиторій).<br /> <br /> = Дрейф неоднорідностей =<br /> <br /> <br /> Наведемо результати досліджень теплофізичних характеристик соко-стружкової суміші дифузійних апаратів цукрової промисловості. Відомо, що на коефіцієнт теплопровідності λ цукрових розчинів, в основному, впливають концентрація цукру і температура розчину. На ефективну теплопровідність соко-стружкової суміші впливають також численні фактори, які при проведенні експериментів спотворюватимуть вплив основних факторів. Серед них до часового дрейфу належить наявність на поверхні стружки адсорбованого повітря, кількість якого змінюватиметься в процесі контакту соку і стружки, а також зміна концентрації цукру в стружці в процесі дифузії. Проте серед факторів є один, який до часового дрейфу не належить. Це ступінь неоднорідності суміші або, як називають його виробничники, навантаження об’єму.<br /> <br /> Навантаження об’єму – це концентрація стружки в соці, точніше маса стружки, що припадає на одиницю об’єму суміші. Навантаження об’єму дифузійного апарата, що складає в середньому 0,4-0,5 кг/дм3, може знижуватися до 0,2-0,3 кг/дм3, або зростати до 0,6-0,7 кг/дм3, причому його зміну не можна пов’язати з плином часу. Тому при проведенні дослідження вирішено вибрати дрейф неоднорідностей за рахунок змін навантаження об’єму, а впливу решти шумових факторів уникнути, проводячи вимірювання теплопровідності в стаціонарному режимі через однаковий проміжок часу з моменту змішування стружки і соку для всіх зразків.<br /> Перший основний параметр x1 (середню температуру зразка в стаціонарному режимі) встановлювали регулюванням потужності електронагрівача приладу, другий x2 (концентрацію цукру в соці) обчислювали по вихідній концентрації розчину c %.<br /> &lt;center&gt; '''Розв’язання''' &lt;/center&gt;<br /> Оскільки метою дослідів було з’ясувати, чи є навантаження об’єму шумовим чи основним фактором, планування було проведене з розрахунку простого дрейфу – ступінчастого. Рівні та інтервали вимірювання основних факторів для ПФЕ 22 наведене в таблиці 1.<br /> За правилами ортогональності розбиваємо матрицю планування на два блоки, які є напіврепліками 22-1. Порівнюємо парну взаємодію безрозмірних факторів z1 z2 з новою незалежною змінною, яка характеризує дрейф<br /> <br /> z1 z2 = zд<br /> <br /> Таблиця 1 Вхідні дані для ПФЕ в умовах ступінчастого дрейфу<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab1.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> <br /> У першому блоці проводилися досліди при zд = -1, як нижній рівень навантаження об’єму обрали величину 0,3 кг/дм3 , у 2-му - zд = +1, навантаження об’єму було <br /> 0,6 кг/дм3. Матриця планування та результати вимірювання вихідної функції y, тобто коефіцієнти теплопровідності λ, Вт/(м*К), наведено в таб. 2<br /> <br /> <br /> Таблиця 2 Матриця ПФЕ для умов ступінчастого дрейфу неоднорідності<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab2.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> Для обробки використовувалися рівняння, наведені в п.6,2 [1]. У результаті утворено математичну модель поведінки теплопровідності соко-стружкової суміші в процесі екстракції для безрозмірних факторів<br /> y = 0.480 – 0.043* z1 + 0.026*z2<br /> Перехід до вимірних параметрів проведено за допомогою звичайних способів<br /> λ = 0,770 – 0,006*t + 0.008*c<br /> Таким чином, утворено залежність для λ тільки від основних факторів, виключивши вплив навантаження об’єму. Зазначимо, що звільнившись від впливу дрейфу (часового або неоднорідностей) можна оцінити його і вирішити, чи немає потреби перевести який-небудь із шумових факторів в основні. Для цього треба розрахувати коефіцієнт при zд за формулою.<br /> <br /> <br /> <br /> У нашому прикладі<br /> <br /> <br /> <br /> Потім треба розрахувати y для обох блоків у центрі плану експерименту.<br /> Різниця між значеннями y для обох блоків дає оцінку зміни функції відклику. Розрахунки для прикладу λ за 1-м блоком:<br /> <br /> y1 = 0,48 − 0,023 = 0,457 Вт/(м∙К)<br /> <br /> за 1-м блоком:<br /> <br /> y2 = 0,48 + 0,023 = 0,503 Вт/(м∙К)<br /> <br /> Загальний дрейф функції відклику в результаті збільшення навантаження об’єму з 0,3 до 0,6 кг/м3 такий:<br /> <br /> ∆y = 0,503 – 0,457 = 0,046 Вт/(м∙К).<br /> <br /> Отже функція відклику змінилася на 10% при цілком реальній у виробничих умовах зміні навантаження об’єму.<br /> Аналіз утворених результатів показав, що цей вплив зіставлюваний з впливом незалежних змінних t і c , тому в подальшому при дослідженнях треба перейти від двофакторних до трифакторних експериментів.</div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%84_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=730 2010-03-07T14:43:18Z

<p>Sloyka yaroslav: </p> <hr /> <div>{{Завдання|sloyka_yaroslav|Назаревич О.Б.|07 березня 2010}}<br /> <br /> .................... Презентація доповіді (університетський репозиторій).<br /> <br /> = Дрейф неоднорідностей =<br /> <br /> <br /> Наведемо результати досліджень теплофізичних характеристик соко-стружкової суміші дифузійних апаратів цукрової промисловості. Відомо, що на коефіцієнт теплопровідності λ цукрових розчинів, в основному, впливають концентрація цукру і температура розчину. На ефективну теплопровідність соко-стружкової суміші впливають також численні фактори, які при проведенні експериментів спотворюватимуть вплив основних факторів. Серед них до часового дрейфу належить наявність на поверхні стружки адсорбованого повітря, кількість якого змінюватиметься в процесі контакту соку і стружки, а також зміна концентрації цукру в стружці в процесі дифузії. Проте серед факторів є один, який до часового дрейфу не належить. Це ступінь неоднорідності суміші або, як називають його виробничники, навантаження об’єму.<br /> <br /> Навантаження об’єму – це концентрація стружки в соці, точніше маса стружки, що припадає на одиницю об’єму суміші. Навантаження об’єму дифузійного апарата, що складає в середньому 0,4-0,5 кг/дм3, може знижуватися до 0,2-0,3 кг/дм3, або зростати до 0,6-0,7 кг/дм3, причому його зміну не можна пов’язати з плином часу. Тому при проведенні дослідження вирішено вибрати дрейф неоднорідностей за рахунок змін навантаження об’єму, а впливу решти шумових факторів уникнути, проводячи вимірювання теплопровідності в стаціонарному режимі через однаковий проміжок часу з моменту змішування стружки і соку для всіх зразків.<br /> Перший основний параметр x1 (середню температуру зразка в стаціонарному режимі) встановлювали регулюванням потужності електронагрівача приладу, другий x2 (концентрацію цукру в соці) обчислювали по вихідній концентрації розчину c %.<br /> &lt;center&gt; '''Розв’язання''' &lt;/center&gt;<br /> Оскільки метою дослідів було з’ясувати, чи є навантаження об’єму шумовим чи основним фактором, планування було проведене з розрахунку простого дрейфу – ступінчастого. Рівні та інтервали вимірювання основних факторів для ПФЕ 22 наведене в таблиці 1.<br /> За правилами ортогональності розбиваємо матрицю планування на два блоки, які є напіврепліками 22-1. Порівнюємо парну взаємодію безрозмірних факторів z1 z2 з новою незалежною змінною, яка характеризує дрейф<br /> <br /> z1 z2 = zд<br /> <br /> Таблиця 1 Вхідні дані для ПФЕ в умовах ступінчастого дрейфу<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab1.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> <br /> У першому блоці проводилися досліди при zд = -1, як нижній рівень навантаження об’єму обрали величину 0,3 кг/дм3 , у 2-му - zд = +1, навантаження об’єму було <br /> 0,6 кг/дм3. Матриця планування та результати вимірювання вихідної функції y, тобто коефіцієнти теплопровідності λ, Вт/(м*К), наведено в таб. 2<br /> <br /> <br /> Таблиця 2 Матриця ПФЕ для умов ступінчастого дрейфу неоднорідності<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab2.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> Для обробки використовувалися рівняння, наведені в п.6,2 [1]. У результаті утворено математичну модель поведінки теплопровідності соко-стружкової суміші в процесі екстракції для безрозмірних факторів<br /> y = 0.480 – 0.043* z1 + 0.026*z2<br /> Перехід до вимірних параметрів проведено за допомогою звичайних способів<br /> λ = 0,770 – 0,006*t + 0.008*c<br /> Таким чином, утворено залежність для λ тільки від основних факторів, виключивши вплив навантаження об’єму. Зазначимо, що звільнившись від впливу дрейфу (часового або неоднорідностей) можна оцінити його і вирішити, чи немає потреби перевести який-небудь із шумових факторів в основні. Для цього треба розрахувати коефіцієнт при zд за формулою.<br /> <br /> <br /> <br /> У нашому прикладі<br /> <br /> <br /> <br /> Потім треба розрахувати y для обох блоків у центрі плану експерименту.<br /> Різниця між значеннями y для обох блоків дає оцінку зміни функції відклику. Розрахунки для прикладу λ за 1-м блоком:<br /> <br /> y1 = 0,48 − 0,023 = 0,457 Вт/(м∙К)<br /> <br /> за 1-м блоком:<br /> <br /> y2 = 0,48 + 0,023 = 0,503 Вт/(м∙К)<br /> <br /> Загальний дрейф функції відклику в результаті збільшення навантаження об’єму з 0,3 до 0,6 кг/м3 такий:<br /> <br /> ∆y = 0,503 – 0,457 = 0,046 Вт/(м∙К).<br /> <br /> Отже функція відклику змінилася на 10% при цілком реальній у виробничих умовах зміні навантаження об’єму.<br /> Аналіз утворених результатів показав, що цей вплив зіставлюваний з впливом незалежних змінних t і c , тому в подальшому при дослідженнях треба перейти від двофакторних до трифакторних експериментів.</div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%84_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=729 2010-03-07T14:42:22Z

<p>Sloyka yaroslav: </p> <hr /> <div>{{Завдання|sloyka_yaroslav|Назаревич О.Б.|07 березня 2010}}<br /> <br /> .................... Презентація доповіді (університетський репозиторій).<br /> <br /> = Дрейф неоднорідностей =<br /> <br /> <br /> Наведемо результати досліджень теплофізичних характеристик соко-стружкової суміші дифузійних апаратів цукрової промисловості. Відомо, що на коефіцієнт теплопровідності λ цукрових розчинів, в основному, впливають концентрація цукру і температура розчину. На ефективну теплопровідність соко-стружкової суміші впливають також численні фактори, які при проведенні експериментів спотворюватимуть вплив основних факторів. Серед них до часового дрейфу належить наявність на поверхні стружки адсорбованого повітря, кількість якого змінюватиметься в процесі контакту соку і стружки, а також зміна концентрації цукру в стружці в процесі дифузії. Проте серед факторів є один, який до часового дрейфу не належить. Це ступінь неоднорідності суміші або, як називають його виробничники, навантаження об’єму.<br /> <br /> Навантаження об’єму – це концентрація стружки в соці, точніше маса стружки, що припадає на одиницю об’єму суміші. Навантаження об’єму дифузійного апарата, що складає в середньому 0,4-0,5 кг/дм3, може знижуватися до 0,2-0,3 кг/дм3, або зростати до 0,6-0,7 кг/дм3, причому його зміну не можна пов’язати з плином часу. Тому при проведенні дослідження вирішено вибрати дрейф неоднорідностей за рахунок змін навантаження об’єму, а впливу решти шумових факторів уникнути, проводячи вимірювання теплопровідності в стаціонарному режимі через однаковий проміжок часу з моменту змішування стружки і соку для всіх зразків.<br /> Перший основний параметр x1 (середню температуру зразка в стаціонарному режимі) встановлювали регулюванням потужності електронагрівача приладу, другий x2 (концентрацію цукру в соці) обчислювали по вихідній концентрації розчину c %.<br /> &lt;center&gt; '''Розв’язання''' &lt;/center&gt;<br /> Оскільки метою дослідів було з’ясувати, чи є навантаження об’єму шумовим чи основним фактором, планування було проведене з розрахунку простого дрейфу – ступінчастого. Рівні та інтервали вимірювання основних факторів для ПФЕ 22 наведене в таблиці 1.<br /> За правилами ортогональності розбиваємо матрицю планування на два блоки, які є напіврепліками 22-1. Порівнюємо парну взаємодію безрозмірних факторів z1 z2 з новою незалежною змінною, яка характеризує дрейф<br /> <br /> z1 z2 = zд<br /> <br /> Таблиця 1 Вхідні дані для ПФЕ в умовах ступінчастого дрейфу<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab1.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> <br /> <br /> <br /> У першому блоці проводилися досліди при zд = -1, як нижній рівень навантаження об’єму обрали величину 0,3 кг/дм3 , у 2-му - zд = +1, навантаження об’єму було <br /> 0,6 кг/дм3. Матриця планування та результати вимірювання вихідної функції y, тобто коефіцієнти теплопровідності λ, Вт/(м*К), наведено в таб. 6,6.<br /> <br /> <br /> Таблиця 2 Матриця ПФЕ для умов ступінчастого дрейфу неоднорідності<br /> Досліди і z0 z1 z2 zд y<br /> 1-й блок 1 + - + - 0,557<br /> 2 + + - - 0,450<br /> 2-й блок 3 + - - + 0,490<br /> 4 + + + + 0,425<br /> <br /> Для обробки використовувалися рівняння, наведені в п.6,2 [1]. У результаті утворено математичну модель поведінки теплопровідності соко-стружкової суміші в процесі екстракції для безрозмірних факторів<br /> y = 0.480 – 0.043* z1 + 0.026*z2<br /> Перехід до вимірних параметрів проведено за допомогою звичайних способів<br /> λ = 0,770 – 0,006*t + 0.008*c<br /> Таким чином, утворено залежність для λ тільки від основних факторів, виключивши вплив навантаження об’єму. Зазначимо, що звільнившись від впливу дрейфу (часового або неоднорідностей) можна оцінити його і вирішити, чи немає потреби перевести який-небудь із шумових факторів в основні. Для цього треба розрахувати коефіцієнт при zд за формулою.<br /> <br /> <br /> <br /> У нашому прикладі<br /> <br /> <br /> <br /> Потім треба розрахувати y для обох блоків у центрі плану експерименту.<br /> Різниця між значеннями y для обох блоків дає оцінку зміни функції відклику. Розрахунки для прикладу λ за 1-м блоком:<br /> <br /> y1 = 0,48 − 0,023 = 0,457 Вт/(м∙К)<br /> <br /> за 1-м блоком:<br /> <br /> y2 = 0,48 + 0,023 = 0,503 Вт/(м∙К)<br /> <br /> Загальний дрейф функції відклику в результаті збільшення навантаження об’єму з 0,3 до 0,6 кг/м3 такий:<br /> <br /> ∆y = 0,503 – 0,457 = 0,046 Вт/(м∙К).<br /> <br /> Отже функція відклику змінилася на 10% при цілком реальній у виробничих умовах зміні навантаження об’єму.<br /> Аналіз утворених результатів показав, що цей вплив зіставлюваний з впливом незалежних змінних t і c , тому в подальшому при дослідженнях треба перейти від двофакторних до трифакторних експериментів.</div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tab2.JPG&diff=728 2010-03-07T14:41:22Z

<p>Sloyka yaroslav: завантажив нову версію «Файл:Tab2.JPG»</p> <hr /> <div></div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tab2.JPG&diff=727 2010-03-07T14:34:14Z

<p>Sloyka yaroslav: </p> <hr /> <div></div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tab1.JPG&diff=726 2010-03-07T14:29:35Z

<p>Sloyka yaroslav: завантажив нову версію «Файл:Tab1.JPG»</p> <hr /> <div></div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%84_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=725 2010-03-07T14:27:11Z

<p>Sloyka yaroslav: </p> <hr /> <div>{{Завдання|sloyka_yaroslav|Назаревич О.Б.|07 березня 2010}}<br /> <br /> .................... Презентація доповіді (університетський репозиторій).<br /> <br /> = Дрейф неоднорідностей =<br /> <br /> <br /> Наведемо результати досліджень теплофізичних характеристик соко-стружкової суміші дифузійних апаратів цукрової промисловості. Відомо, що на коефіцієнт теплопровідності λ цукрових розчинів, в основному, впливають концентрація цукру і температура розчину. На ефективну теплопровідність соко-стружкової суміші впливають також численні фактори, які при проведенні експериментів спотворюватимуть вплив основних факторів. Серед них до часового дрейфу належить наявність на поверхні стружки адсорбованого повітря, кількість якого змінюватиметься в процесі контакту соку і стружки, а також зміна концентрації цукру в стружці в процесі дифузії. Проте серед факторів є один, який до часового дрейфу не належить. Це ступінь неоднорідності суміші або, як називають його виробничники, навантаження об’єму.<br /> <br /> Навантаження об’єму – це концентрація стружки в соці, точніше маса стружки, що припадає на одиницю об’єму суміші. Навантаження об’єму дифузійного апарата, що складає в середньому 0,4-0,5 кг/дм3, може знижуватися до 0,2-0,3 кг/дм3, або зростати до 0,6-0,7 кг/дм3, причому його зміну не можна пов’язати з плином часу. Тому при проведенні дослідження вирішено вибрати дрейф неоднорідностей за рахунок змін навантаження об’єму, а впливу решти шумових факторів уникнути, проводячи вимірювання теплопровідності в стаціонарному режимі через однаковий проміжок часу з моменту змішування стружки і соку для всіх зразків.<br /> Перший основний параметр x1 (середню температуру зразка в стаціонарному режимі) встановлювали регулюванням потужності електронагрівача приладу, другий x2 (концентрацію цукру в соці) обчислювали по вихідній концентрації розчину c %.<br /> &lt;center&gt; '''Розв’язання''' &lt;/center&gt;<br /> Оскільки метою дослідів було з’ясувати, чи є навантаження об’єму шумовим чи основним фактором, планування було проведене з розрахунку простого дрейфу – ступінчастого. Рівні та інтервали вимірювання основних факторів для ПФЕ 22 наведене в таблиці 1.<br /> За правилами ортогональності розбиваємо матрицю планування на два блоки, які є напіврепліками 22-1. Порівнюємо парну взаємодію безрозмірних факторів z1 z2 з новою незалежною змінною, яка характеризує дрейф<br /> <br /> z1 z2 = zд<br /> <br /> Таблиця 1 Вхідні дані для ПФЕ в умовах ступінчастого дрейфу<br /> &lt;center&gt;[[Файл:Tab1.JPG]]&lt;/center&gt;<br /> Показник x1 x2<br /> рівні Верхній 67 12<br /> Нульовий 60 9<br /> Нижній 53 6<br /> Інтервал варіювання 7 3<br /> <br /> <br /> У першому блоці проводилися досліди при zд = -1, як нижній рівень навантаження об’єму обрали величину 0,3 кг/дм3 , у 2-му - zд = +1, навантаження об’єму було <br /> 0,6 кг/дм3. Матриця планування та результати вимірювання вихідної функції y, тобто коефіцієнти теплопровідності λ, Вт/(м*К), наведено в таб. 6,6.<br /> <br /> <br /> Таблиця 2 Матриця ПФЕ для умов ступінчастого дрейфу неоднорідності<br /> Досліди і z0 z1 z2 zд y<br /> 1-й блок 1 + - + - 0,557<br /> 2 + + - - 0,450<br /> 2-й блок 3 + - - + 0,490<br /> 4 + + + + 0,425<br /> <br /> Для обробки використовувалися рівняння, наведені в п.6,2 [1]. У результаті утворено математичну модель поведінки теплопровідності соко-стружкової суміші в процесі екстракції для безрозмірних факторів<br /> y = 0.480 – 0.043* z1 + 0.026*z2<br /> Перехід до вимірних параметрів проведено за допомогою звичайних способів<br /> λ = 0,770 – 0,006*t + 0.008*c<br /> Таким чином, утворено залежність для λ тільки від основних факторів, виключивши вплив навантаження об’єму. Зазначимо, що звільнившись від впливу дрейфу (часового або неоднорідностей) можна оцінити його і вирішити, чи немає потреби перевести який-небудь із шумових факторів в основні. Для цього треба розрахувати коефіцієнт при zд за формулою.<br /> <br /> <br /> <br /> У нашому прикладі<br /> <br /> <br /> <br /> Потім треба розрахувати y для обох блоків у центрі плану експерименту.<br /> Різниця між значеннями y для обох блоків дає оцінку зміни функції відклику. Розрахунки для прикладу λ за 1-м блоком:<br /> <br /> y1 = 0,48 − 0,023 = 0,457 Вт/(м∙К)<br /> <br /> за 1-м блоком:<br /> <br /> y2 = 0,48 + 0,023 = 0,503 Вт/(м∙К)<br /> <br /> Загальний дрейф функції відклику в результаті збільшення навантаження об’єму з 0,3 до 0,6 кг/м3 такий:<br /> <br /> ∆y = 0,503 – 0,457 = 0,046 Вт/(м∙К).<br /> <br /> Отже функція відклику змінилася на 10% при цілком реальній у виробничих умовах зміні навантаження об’єму.<br /> Аналіз утворених результатів показав, що цей вплив зіставлюваний з впливом незалежних змінних t і c , тому в подальшому при дослідженнях треба перейти від двофакторних до трифакторних експериментів.</div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tab1.JPG&diff=724 2010-03-07T14:24:39Z

<p>Sloyka yaroslav: </p> <hr /> <div></div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%84_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=723 2010-03-07T14:17:22Z

<p>Sloyka yaroslav: </p> <hr /> <div>{{Завдання|sloyka_yaroslav|Назаревич О.Б.|07 березня 2010}}<br /> <br /> .................... Презентація доповіді (університетський репозиторій).<br /> <br /> = Дрейф неоднорідностей =<br /> <br /> <br /> Наведемо результати досліджень теплофізичних характеристик соко-стружкової суміші дифузійних апаратів цукрової промисловості. Відомо, що на коефіцієнт теплопровідності λ цукрових розчинів, в основному, впливають концентрація цукру і температура розчину. На ефективну теплопровідність соко-стружкової суміші впливають також численні фактори, які при проведенні експериментів спотворюватимуть вплив основних факторів. Серед них до часового дрейфу належить наявність на поверхні стружки адсорбованого повітря, кількість якого змінюватиметься в процесі контакту соку і стружки, а також зміна концентрації цукру в стружці в процесі дифузії. Проте серед факторів є один, який до часового дрейфу не належить. Це ступінь неоднорідності суміші або, як називають його виробничники, навантаження об’єму.<br /> <br /> Навантаження об’єму – це концентрація стружки в соці, точніше маса стружки, що припадає на одиницю об’єму суміші. Навантаження об’єму дифузійного апарата, що складає в середньому 0,4-0,5 кг/дм3, може знижуватися до 0,2-0,3 кг/дм3, або зростати до 0,6-0,7 кг/дм3, причому його зміну не можна пов’язати з плином часу. Тому при проведенні дослідження вирішено вибрати дрейф неоднорідностей за рахунок змін навантаження об’єму, а впливу решти шумових факторів уникнути, проводячи вимірювання теплопровідності в стаціонарному режимі через однаковий проміжок часу з моменту змішування стружки і соку для всіх зразків.<br /> Перший основний параметр x1 (середню температуру зразка в стаціонарному режимі) встановлювали регулюванням потужності електронагрівача приладу, другий x2 (концентрацію цукру в соці) обчислювали по вихідній концентрації розчину c %.<br /> &lt;center&gt; '''Розв’язання''' &lt;/center&gt;<br /> Оскільки метою дослідів було з’ясувати, чи є навантаження об’єму шумовим чи основним фактором, планування було проведене з розрахунку простого дрейфу – ступінчастого. Рівні та інтервали вимірювання основних факторів для ПФЕ 22 наведене в таблиці 1.<br /> За правилами ортогональності розбиваємо матрицю планування на два блоки, які є напіврепліками 22-1. Порівнюємо парну взаємодію безрозмірних факторів z1 z2 з новою незалежною змінною, яка характеризує дрейф<br /> <br /> z1 z2 = zд<br /> <br /> Таблиця 1 Вхідні дані для ПФЕ в умовах ступінчастого дрейфу<br /> <br /> Показник x1 x2<br /> рівні Верхній 67 12<br /> Нульовий 60 9<br /> Нижній 53 6<br /> Інтервал варіювання 7 3<br /> <br /> <br /> У першому блоці проводилися досліди при zд = -1, як нижній рівень навантаження об’єму обрали величину 0,3 кг/дм3 , у 2-му - zд = +1, навантаження об’єму було <br /> 0,6 кг/дм3. Матриця планування та результати вимірювання вихідної функції y, тобто коефіцієнти теплопровідності λ, Вт/(м*К), наведено в таб. 6,6.<br /> <br /> <br /> Таблиця 2 Матриця ПФЕ для умов ступінчастого дрейфу неоднорідності<br /> Досліди і z0 z1 z2 zд y<br /> 1-й блок 1 + - + - 0,557<br /> 2 + + - - 0,450<br /> 2-й блок 3 + - - + 0,490<br /> 4 + + + + 0,425<br /> <br /> Для обробки використовувалися рівняння, наведені в п.6,2 [1]. У результаті утворено математичну модель поведінки теплопровідності соко-стружкової суміші в процесі екстракції для безрозмірних факторів<br /> y = 0.480 – 0.043* z1 + 0.026*z2<br /> Перехід до вимірних параметрів проведено за допомогою звичайних способів<br /> λ = 0,770 – 0,006*t + 0.008*c<br /> Таким чином, утворено залежність для λ тільки від основних факторів, виключивши вплив навантаження об’єму. Зазначимо, що звільнившись від впливу дрейфу (часового або неоднорідностей) можна оцінити його і вирішити, чи немає потреби перевести який-небудь із шумових факторів в основні. Для цього треба розрахувати коефіцієнт при zд за формулою.<br /> <br /> <br /> <br /> У нашому прикладі<br /> <br /> <br /> <br /> Потім треба розрахувати y для обох блоків у центрі плану експерименту.<br /> Різниця між значеннями y для обох блоків дає оцінку зміни функції відклику. Розрахунки для прикладу λ за 1-м блоком:<br /> <br /> y1 = 0,48 − 0,023 = 0,457 Вт/(м∙К)<br /> <br /> за 1-м блоком:<br /> <br /> y2 = 0,48 + 0,023 = 0,503 Вт/(м∙К)<br /> <br /> Загальний дрейф функції відклику в результаті збільшення навантаження об’єму з 0,3 до 0,6 кг/м3 такий:<br /> <br /> ∆y = 0,503 – 0,457 = 0,046 Вт/(м∙К).<br /> <br /> Отже функція відклику змінилася на 10% при цілком реальній у виробничих умовах зміні навантаження об’єму.<br /> Аналіз утворених результатів показав, що цей вплив зіставлюваний з впливом незалежних змінних t і c , тому в подальшому при дослідженнях треба перейти від двофакторних до трифакторних експериментів.</div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%84_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=722 2010-03-07T14:17:07Z

<p>Sloyka yaroslav: </p> <hr /> <div>{{Завдання|sloyka_yaroslav|Назаревич О.Б.|07 березня 2010}}<br /> <br /> .................... Презентація доповіді (університетський репозиторій).<br /> <br /> = Дрейф неоднорідностей =<br /> <br /> <br /> Наведемо результати досліджень теплофізичних характеристик соко-стружкової суміші дифузійних апаратів цукрової промисловості. Відомо, що на коефіцієнт теплопровідності λ цукрових розчинів, в основному, впливають концентрація цукру і температура розчину. На ефективну теплопровідність соко-стружкової суміші впливають також численні фактори, які при проведенні експериментів спотворюватимуть вплив основних факторів. Серед них до часового дрейфу належить наявність на поверхні стружки адсорбованого повітря, кількість якого змінюватиметься в процесі контакту соку і стружки, а також зміна концентрації цукру в стружці в процесі дифузії. Проте серед факторів є один, який до часового дрейфу не належить. Це ступінь неоднорідності суміші або, як називають його виробничники, навантаження об’єму.<br /> <br /> Навантаження об’єму – це концентрація стружки в соці, точніше маса стружки, що припадає на одиницю об’єму суміші. Навантаження об’єму дифузійного апарата, що складає в середньому 0,4-0,5 кг/дм3, може знижуватися до 0,2-0,3 кг/дм3, або зростати до 0,6-0,7 кг/дм3, причому його зміну не можна пов’язати з плином часу. Тому при проведенні дослідження вирішено вибрати дрейф неоднорідностей за рахунок змін навантаження об’єму, а впливу решти шумових факторів уникнути, проводячи вимірювання теплопровідності в стаціонарному режимі через однаковий проміжок часу з моменту змішування стружки і соку для всіх зразків.<br /> Перший основний параметр x1 (середню температуру зразка в стаціонарному режимі) встановлювали регулюванням потужності електронагрівача приладу, другий x2 (концентрацію цукру в соці) обчислювали по вихідній концентрації розчину c %.<br /> &lt;center&gt; Розв’язання &lt;/center&gt;<br /> Оскільки метою дослідів було з’ясувати, чи є навантаження об’єму шумовим чи основним фактором, планування було проведене з розрахунку простого дрейфу – ступінчастого. Рівні та інтервали вимірювання основних факторів для ПФЕ 22 наведене в таблиці 1.<br /> За правилами ортогональності розбиваємо матрицю планування на два блоки, які є напіврепліками 22-1. Порівнюємо парну взаємодію безрозмірних факторів z1 z2 з новою незалежною змінною, яка характеризує дрейф<br /> <br /> z1 z2 = zд<br /> <br /> Таблиця 1 Вхідні дані для ПФЕ в умовах ступінчастого дрейфу<br /> <br /> Показник x1 x2<br /> рівні Верхній 67 12<br /> Нульовий 60 9<br /> Нижній 53 6<br /> Інтервал варіювання 7 3<br /> <br /> <br /> У першому блоці проводилися досліди при zд = -1, як нижній рівень навантаження об’єму обрали величину 0,3 кг/дм3 , у 2-му - zд = +1, навантаження об’єму було <br /> 0,6 кг/дм3. Матриця планування та результати вимірювання вихідної функції y, тобто коефіцієнти теплопровідності λ, Вт/(м*К), наведено в таб. 6,6.<br /> <br /> <br /> Таблиця 2 Матриця ПФЕ для умов ступінчастого дрейфу неоднорідності<br /> Досліди і z0 z1 z2 zд y<br /> 1-й блок 1 + - + - 0,557<br /> 2 + + - - 0,450<br /> 2-й блок 3 + - - + 0,490<br /> 4 + + + + 0,425<br /> <br /> Для обробки використовувалися рівняння, наведені в п.6,2 [1]. У результаті утворено математичну модель поведінки теплопровідності соко-стружкової суміші в процесі екстракції для безрозмірних факторів<br /> y = 0.480 – 0.043* z1 + 0.026*z2<br /> Перехід до вимірних параметрів проведено за допомогою звичайних способів<br /> λ = 0,770 – 0,006*t + 0.008*c<br /> Таким чином, утворено залежність для λ тільки від основних факторів, виключивши вплив навантаження об’єму. Зазначимо, що звільнившись від впливу дрейфу (часового або неоднорідностей) можна оцінити його і вирішити, чи немає потреби перевести який-небудь із шумових факторів в основні. Для цього треба розрахувати коефіцієнт при zд за формулою.<br /> <br /> <br /> <br /> У нашому прикладі<br /> <br /> <br /> <br /> Потім треба розрахувати y для обох блоків у центрі плану експерименту.<br /> Різниця між значеннями y для обох блоків дає оцінку зміни функції відклику. Розрахунки для прикладу λ за 1-м блоком:<br /> <br /> y1 = 0,48 − 0,023 = 0,457 Вт/(м∙К)<br /> <br /> за 1-м блоком:<br /> <br /> y2 = 0,48 + 0,023 = 0,503 Вт/(м∙К)<br /> <br /> Загальний дрейф функції відклику в результаті збільшення навантаження об’єму з 0,3 до 0,6 кг/м3 такий:<br /> <br /> ∆y = 0,503 – 0,457 = 0,046 Вт/(м∙К).<br /> <br /> Отже функція відклику змінилася на 10% при цілком реальній у виробничих умовах зміні навантаження об’єму.<br /> Аналіз утворених результатів показав, що цей вплив зіставлюваний з впливом незалежних змінних t і c , тому в подальшому при дослідженнях треба перейти від двофакторних до трифакторних експериментів.</div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%84_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=721 2010-03-07T14:16:05Z

<p>Sloyka yaroslav: </p> <hr /> <div>{{Завдання|sloyka_yaroslav|Назаревич О.Б.|07 березня 2010}}<br /> <br /> .................... Презентація доповіді (університетський репозиторій).<br /> <br /> = Дрейф неоднорідностей =<br /> <br /> <br /> Наведемо результати досліджень теплофізичних характеристик соко-стружкової суміші дифузійних апаратів цукрової промисловості. Відомо, що на коефіцієнт теплопровідності λ цукрових розчинів, в основному, впливають концентрація цукру і температура розчину. На ефективну теплопровідність соко-стружкової суміші впливають також численні фактори, які при проведенні експериментів спотворюватимуть вплив основних факторів. Серед них до часового дрейфу належить наявність на поверхні стружки адсорбованого повітря, кількість якого змінюватиметься в процесі контакту соку і стружки, а також зміна концентрації цукру в стружці в процесі дифузії. Проте серед факторів є один, який до часового дрейфу не належить. Це ступінь неоднорідності суміші або, як називають його виробничники, навантаження об’єму.<br /> <br /> Навантаження об’єму – це концентрація стружки в соці, точніше маса стружки, що припадає на одиницю об’єму суміші. Навантаження об’єму дифузійного апарата, що складає в середньому 0,4-0,5 кг/дм3, може знижуватися до 0,2-0,3 кг/дм3, або зростати до 0,6-0,7 кг/дм3, причому його зміну не можна пов’язати з плином часу. Тому при проведенні дослідження вирішено вибрати дрейф неоднорідностей за рахунок змін навантаження об’єму, а впливу решти шумових факторів уникнути, проводячи вимірювання теплопровідності в стаціонарному режимі через однаковий проміжок часу з моменту змішування стружки і соку для всіх зразків.<br /> Перший основний параметр x1 (середню температуру зразка в стаціонарному режимі) встановлювали регулюванням потужності електронагрівача приладу, другий x2 (концентрацію цукру в соці) обчислювали по вихідній концентрації розчину c %.<br /> Розв’язання<br /> Оскільки метою дослідів було з’ясувати, чи є навантаження об’єму шумовим чи основним фактором, планування було проведене з розрахунку простого дрейфу – ступінчастого. Рівні та інтервали вимірювання основних факторів для ПФЕ 22 наведене в таблиці 1.<br /> За правилами ортогональності розбиваємо матрицю планування на два блоки, які є напіврепліками 22-1. Порівнюємо парну взаємодію безрозмірних факторів z1 z2 з новою незалежною змінною, яка характеризує дрейф<br /> <br /> z1 z2 = zд<br /> <br /> Таблиця 1 Вхідні дані для ПФЕ в умовах ступінчастого дрейфу<br /> <br /> Показник x1 x2<br /> рівні Верхній 67 12<br /> Нульовий 60 9<br /> Нижній 53 6<br /> Інтервал варіювання 7 3<br /> <br /> <br /> У першому блоці проводилися досліди при zд = -1, як нижній рівень навантаження об’єму обрали величину 0,3 кг/дм3 , у 2-му - zд = +1, навантаження об’єму було <br /> 0,6 кг/дм3. Матриця планування та результати вимірювання вихідної функції y, тобто коефіцієнти теплопровідності λ, Вт/(м*К), наведено в таб. 6,6.<br /> <br /> <br /> Таблиця 2 Матриця ПФЕ для умов ступінчастого дрейфу неоднорідності<br /> Досліди і z0 z1 z2 zд y<br /> 1-й блок 1 + - + - 0,557<br /> 2 + + - - 0,450<br /> 2-й блок 3 + - - + 0,490<br /> 4 + + + + 0,425<br /> <br /> Для обробки використовувалися рівняння, наведені в п.6,2 [1]. У результаті утворено математичну модель поведінки теплопровідності соко-стружкової суміші в процесі екстракції для безрозмірних факторів<br /> y = 0.480 – 0.043* z1 + 0.026*z2<br /> Перехід до вимірних параметрів проведено за допомогою звичайних способів<br /> λ = 0,770 – 0,006*t + 0.008*c<br /> Таким чином, утворено залежність для λ тільки від основних факторів, виключивши вплив навантаження об’єму. Зазначимо, що звільнившись від впливу дрейфу (часового або неоднорідностей) можна оцінити його і вирішити, чи немає потреби перевести який-небудь із шумових факторів в основні. Для цього треба розрахувати коефіцієнт при zд за формулою.<br /> <br /> <br /> <br /> У нашому прикладі<br /> <br /> <br /> <br /> Потім треба розрахувати y для обох блоків у центрі плану експерименту.<br /> Різниця між значеннями y для обох блоків дає оцінку зміни функції відклику. Розрахунки для прикладу λ за 1-м блоком:<br /> <br /> y1 = 0,48 − 0,023 = 0,457 Вт/(м∙К)<br /> <br /> за 1-м блоком:<br /> <br /> y2 = 0,48 + 0,023 = 0,503 Вт/(м∙К)<br /> <br /> Загальний дрейф функції відклику в результаті збільшення навантаження об’єму з 0,3 до 0,6 кг/м3 такий:<br /> <br /> ∆y = 0,503 – 0,457 = 0,046 Вт/(м∙К).<br /> <br /> Отже функція відклику змінилася на 10% при цілком реальній у виробничих умовах зміні навантаження об’єму.<br /> Аналіз утворених результатів показав, що цей вплив зіставлюваний з впливом незалежних змінних t і c , тому в подальшому при дослідженнях треба перейти від двофакторних до трифакторних експериментів.</div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%84_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=720 2010-03-07T14:15:27Z

<p>Sloyka yaroslav: </p> <hr /> <div>{{Завдання|sloyka_yaroslav|Назаревич О.Б.|07 березня 2010}}<br /> <br /> .................... Презентація доповіді (університетський репозиторій).<br /> <br /> = Дрейф неоднорідностей =<br /> <br /> <br /> Наведемо результати досліджень теплофізичних характеристик соко-стружкової суміші дифузійних апаратів цукрової промисловості. Відомо, що на коефіцієнт теплопровідності λ цукрових розчинів, в основному, впливають концентрація цукру і температура розчину. На ефективну теплопровідність соко-стружкової суміші впливають також численні фактори, які при проведенні експериментів спотворюватимуть вплив основних факторів. Серед них до часового дрейфу належить наявність на поверхні стружки адсорбованого повітря, кількість якого змінюватиметься в процесі контакту соку і стружки, а також зміна концентрації цукру в стружці в процесі дифузії. Проте серед факторів є один, який до часового дрейфу не належить. Це ступінь неоднорідності суміші або, як називають його виробничники, навантаження об’єму.<br /> Навантаження об’єму – це концентрація стружки в соці, точніше маса стружки, що припадає на одиницю об’єму суміші. Навантаження об’єму дифузійного апарата, що складає в середньому 0,4-0,5 кг/дм3, може знижуватися до 0,2-0,3 кг/дм3, або зростати до 0,6-0,7 кг/дм3, причому його зміну не можна пов’язати з плином часу. Тому при проведенні дослідження вирішено вибрати дрейф неоднорідностей за рахунок змін навантаження об’єму, а впливу решти шумових факторів уникнути, проводячи вимірювання теплопровідності в стаціонарному режимі через однаковий проміжок часу з моменту змішування стружки і соку для всіх зразків.<br /> Перший основний параметр x1 (середню температуру зразка в стаціонарному режимі) встановлювали регулюванням потужності електронагрівача приладу, другий x2 (концентрацію цукру в соці) обчислювали по вихідній концентрації розчину c %.<br /> Розв’язання<br /> Оскільки метою дослідів було з’ясувати, чи є навантаження об’єму шумовим чи основним фактором, планування було проведене з розрахунку простого дрейфу – ступінчастого. Рівні та інтервали вимірювання основних факторів для ПФЕ 22 наведене в таблиці 1.<br /> За правилами ортогональності розбиваємо матрицю планування на два блоки, які є напіврепліками 22-1. Порівнюємо парну взаємодію безрозмірних факторів z1 z2 з новою незалежною змінною, яка характеризує дрейф<br /> <br /> z1 z2 = zд<br /> <br /> Таблиця 1 Вхідні дані для ПФЕ в умовах ступінчастого дрейфу<br /> <br /> Показник x1 x2<br /> рівні Верхній 67 12<br /> Нульовий 60 9<br /> Нижній 53 6<br /> Інтервал варіювання 7 3<br /> <br /> <br /> У першому блоці проводилися досліди при zд = -1, як нижній рівень навантаження об’єму обрали величину 0,3 кг/дм3 , у 2-му - zд = +1, навантаження об’єму було <br /> 0,6 кг/дм3. Матриця планування та результати вимірювання вихідної функції y, тобто коефіцієнти теплопровідності λ, Вт/(м*К), наведено в таб. 6,6.<br /> <br /> <br /> Таблиця 2 Матриця ПФЕ для умов ступінчастого дрейфу неоднорідності<br /> Досліди і z0 z1 z2 zд y<br /> 1-й блок 1 + - + - 0,557<br /> 2 + + - - 0,450<br /> 2-й блок 3 + - - + 0,490<br /> 4 + + + + 0,425<br /> <br /> Для обробки використовувалися рівняння, наведені в п.6,2 [1]. У результаті утворено математичну модель поведінки теплопровідності соко-стружкової суміші в процесі екстракції для безрозмірних факторів<br /> y = 0.480 – 0.043* z1 + 0.026*z2<br /> Перехід до вимірних параметрів проведено за допомогою звичайних способів<br /> λ = 0,770 – 0,006*t + 0.008*c<br /> Таким чином, утворено залежність для λ тільки від основних факторів, виключивши вплив навантаження об’єму. Зазначимо, що звільнившись від впливу дрейфу (часового або неоднорідностей) можна оцінити його і вирішити, чи немає потреби перевести який-небудь із шумових факторів в основні. Для цього треба розрахувати коефіцієнт при zд за формулою.<br /> <br /> <br /> <br /> У нашому прикладі<br /> <br /> <br /> <br /> Потім треба розрахувати y для обох блоків у центрі плану експерименту.<br /> Різниця між значеннями y для обох блоків дає оцінку зміни функції відклику. Розрахунки для прикладу λ за 1-м блоком:<br /> <br /> y1 = 0,48 − 0,023 = 0,457 Вт/(м∙К)<br /> <br /> за 1-м блоком:<br /> <br /> y2 = 0,48 + 0,023 = 0,503 Вт/(м∙К)<br /> <br /> Загальний дрейф функції відклику в результаті збільшення навантаження об’єму з 0,3 до 0,6 кг/м3 такий:<br /> <br /> ∆y = 0,503 – 0,457 = 0,046 Вт/(м∙К).<br /> <br /> Отже функція відклику змінилася на 10% при цілком реальній у виробничих умовах зміні навантаження об’єму.<br /> Аналіз утворених результатів показав, що цей вплив зіставлюваний з впливом незалежних змінних t і c , тому в подальшому при дослідженнях треба перейти від двофакторних до трифакторних експериментів.</div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%84_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=719 2010-03-07T14:14:59Z

<p>Sloyka yaroslav: </p> <hr /> <div>{{Завдання|sloyka_yaroslav|Назаревич О.Б.|07 березня 2010}}<br /> <br /> .................... Презентація доповіді (університетський репозиторій).<br /> <br /> = Дрейф неоднорідностей =<br /> <br /> <br /> Наведемо результати досліджень теплофізичних характеристик соко-стружкової суміші дифузійних апаратів цукрової промисловості. Відомо, що на коефіцієнт теплопровідності λ цукрових розчинів, в основному, впливають концентрація цукру і температура розчину. На ефективну теплопровідність соко-стружкової суміші впливають також численні фактори, які при проведенні експериментів спотворюватимуть вплив основних факторів. Серед них до часового дрейфу належить наявність на поверхні стружки адсорбованого повітря, кількість якого змінюватиметься в процесі контакту соку і стружки, а також зміна концентрації цукру в стружці в процесі дифузії. Проте серед факторів є один, який до часового дрейфу не належить. Це ступінь неоднорідності суміші або, як називають його виробничники, навантаження об’єму.<br /> <br /> Навантаження об’єму – це концентрація стружки в соці, точніше маса стружки, що припадає на одиницю об’єму суміші. Навантаження об’єму дифузійного апарата, що складає в середньому 0,4-0,5 кг/дм3, може знижуватися до 0,2-0,3 кг/дм3, або зростати до 0,6-0,7 кг/дм3, причому його зміну не можна пов’язати з плином часу. Тому при проведенні дослідження вирішено вибрати дрейф неоднорідностей за рахунок змін навантаження об’єму, а впливу решти шумових факторів уникнути, проводячи вимірювання теплопровідності в стаціонарному режимі через однаковий проміжок часу з моменту змішування стружки і соку для всіх зразків.<br /> Перший основний параметр x1 (середню температуру зразка в стаціонарному режимі) встановлювали регулюванням потужності електронагрівача приладу, другий x2 (концентрацію цукру в соці) обчислювали по вихідній концентрації розчину c %.<br /> Розв’язання<br /> Оскільки метою дослідів було з’ясувати, чи є навантаження об’єму шумовим чи основним фактором, планування було проведене з розрахунку простого дрейфу – ступінчастого. Рівні та інтервали вимірювання основних факторів для ПФЕ 22 наведене в таблиці 1.<br /> За правилами ортогональності розбиваємо матрицю планування на два блоки, які є напіврепліками 22-1. Порівнюємо парну взаємодію безрозмірних факторів z1 z2 з новою незалежною змінною, яка характеризує дрейф<br /> <br /> z1 z2 = zд<br /> <br /> Таблиця 1 Вхідні дані для ПФЕ в умовах ступінчастого дрейфу<br /> <br /> Показник x1 x2<br /> рівні Верхній 67 12<br /> Нульовий 60 9<br /> Нижній 53 6<br /> Інтервал варіювання 7 3<br /> <br /> <br /> У першому блоці проводилися досліди при zд = -1, як нижній рівень навантаження об’єму обрали величину 0,3 кг/дм3 , у 2-му - zд = +1, навантаження об’єму було <br /> 0,6 кг/дм3. Матриця планування та результати вимірювання вихідної функції y, тобто коефіцієнти теплопровідності λ, Вт/(м*К), наведено в таб. 6,6.<br /> <br /> <br /> Таблиця 2 Матриця ПФЕ для умов ступінчастого дрейфу неоднорідності<br /> Досліди і z0 z1 z2 zд y<br /> 1-й блок 1 + - + - 0,557<br /> 2 + + - - 0,450<br /> 2-й блок 3 + - - + 0,490<br /> 4 + + + + 0,425<br /> <br /> Для обробки використовувалися рівняння, наведені в п.6,2 [1]. У результаті утворено математичну модель поведінки теплопровідності соко-стружкової суміші в процесі екстракції для безрозмірних факторів<br /> y = 0.480 – 0.043* z1 + 0.026*z2<br /> Перехід до вимірних параметрів проведено за допомогою звичайних способів<br /> λ = 0,770 – 0,006*t + 0.008*c<br /> Таким чином, утворено залежність для λ тільки від основних факторів, виключивши вплив навантаження об’єму. Зазначимо, що звільнившись від впливу дрейфу (часового або неоднорідностей) можна оцінити його і вирішити, чи немає потреби перевести який-небудь із шумових факторів в основні. Для цього треба розрахувати коефіцієнт при zд за формулою.<br /> <br /> <br /> <br /> У нашому прикладі<br /> <br /> <br /> <br /> Потім треба розрахувати y для обох блоків у центрі плану експерименту.<br /> Різниця між значеннями y для обох блоків дає оцінку зміни функції відклику. Розрахунки для прикладу λ за 1-м блоком:<br /> <br /> y1 = 0,48 − 0,023 = 0,457 Вт/(м∙К)<br /> <br /> за 1-м блоком:<br /> <br /> y2 = 0,48 + 0,023 = 0,503 Вт/(м∙К)<br /> <br /> Загальний дрейф функції відклику в результаті збільшення навантаження об’єму з 0,3 до 0,6 кг/м3 такий:<br /> <br /> ∆y = 0,503 – 0,457 = 0,046 Вт/(м∙К).<br /> <br /> Отже функція відклику змінилася на 10% при цілком реальній у виробничих умовах зміні навантаження об’єму.<br /> Аналіз утворених результатів показав, що цей вплив зіставлюваний з впливом незалежних змінних t і c , тому в подальшому при дослідженнях треба перейти від двофакторних до трифакторних експериментів.</div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%84_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=718 2010-03-07T14:12:56Z

<p>Sloyka yaroslav: </p> <hr /> <div>{{Завдання|sloyka_yaroslav|Назаревич О.Б.|07 березня 2010}}<br /> <br /> .................... Презентація доповіді (університетський репозиторій).<br /> <br /> = Дрейф неоднорідностей =<br /> <br /> <br /> Наведемо результати досліджень теплофізичних характеристик соко-стружкової суміші дифузійних апаратів цукрової промисловості. Відомо, що на коефіцієнт теплопровідності λ цукрових розчинів, в основному, впливають концентрація цукру і температура розчину. На ефективну теплопровідність соко-стружкової суміші впливають також численні фактори, які при проведенні експериментів спотворюватимуть вплив основних факторів. Серед них до часового дрейфу належить наявність на поверхні стружки адсорбованого повітря, кількість якого змінюватиметься в процесі контакту соку і стружки, а також зміна концентрації цукру в стружці в процесі дифузії. Проте серед факторів є один, який до часового дрейфу не належить. Це ступінь неоднорідності суміші або, як називають його виробничники, навантаження об’єму.<br /> Навантаження об’єму – це концентрація стружки в соці, точніше маса стружки, що припадає на одиницю об’єму суміші. Навантаження об’єму дифузійного апарата, що складає в середньому 0,4-0,5 кг/дм3, може знижуватися до 0,2-0,3 кг/дм3, або зростати до 0,6-0,7 кг/дм3, причому його зміну не можна пов’язати з плином часу. Тому при проведенні дослідження вирішено вибрати дрейф неоднорідностей за рахунок змін навантаження об’єму, а впливу решти шумових факторів уникнути, проводячи вимірювання теплопровідності в стаціонарному режимі через однаковий проміжок часу з моменту змішування стружки і соку для всіх зразків.<br /> Перший основний параметр x1 (середню температуру зразка в стаціонарному режимі) встановлювали регулюванням потужності електронагрівача приладу, другий x2 (концентрацію цукру в соці) обчислювали по вихідній концентрації розчину c %.<br /> Розв’язання<br /> Оскільки метою дослідів було з’ясувати, чи є навантаження об’єму шумовим чи основним фактором, планування було проведене з розрахунку простого дрейфу – ступінчастого. Рівні та інтервали вимірювання основних факторів для ПФЕ 22 наведене в таблиці 1.<br /> За правилами ортогональності розбиваємо матрицю планування на два блоки, які є напіврепліками 22-1. Порівнюємо парну взаємодію безрозмірних факторів z1 z2 з новою незалежною змінною, яка характеризує дрейф<br /> <br /> z1 z2 = zд<br /> <br /> Таблиця 1 Вхідні дані для ПФЕ в умовах ступінчастого дрейфу<br /> <br /> Показник x1 x2<br /> рівні Верхній 67 12<br /> Нульовий 60 9<br /> Нижній 53 6<br /> Інтервал варіювання 7 3<br /> <br /> <br /> У першому блоці проводилися досліди при zд = -1, як нижній рівень навантаження об’єму обрали величину 0,3 кг/дм3 , у 2-му - zд = +1, навантаження об’єму було <br /> 0,6 кг/дм3. Матриця планування та результати вимірювання вихідної функції y, тобто коефіцієнти теплопровідності λ, Вт/(м*К), наведено в таб. 6,6.<br /> <br /> <br /> Таблиця 2 Матриця ПФЕ для умов ступінчастого дрейфу неоднорідності<br /> Досліди і z0 z1 z2 zд y<br /> 1-й блок 1 + - + - 0,557<br /> 2 + + - - 0,450<br /> 2-й блок 3 + - - + 0,490<br /> 4 + + + + 0,425<br /> <br /> Для обробки використовувалися рівняння, наведені в п.6,2 [1]. У результаті утворено математичну модель поведінки теплопровідності соко-стружкової суміші в процесі екстракції для безрозмірних факторів<br /> y = 0.480 – 0.043* z1 + 0.026*z2<br /> Перехід до вимірних параметрів проведено за допомогою звичайних способів<br /> λ = 0,770 – 0,006*t + 0.008*c<br /> Таким чином, утворено залежність для λ тільки від основних факторів, виключивши вплив навантаження об’єму. Зазначимо, що звільнившись від впливу дрейфу (часового або неоднорідностей) можна оцінити його і вирішити, чи немає потреби перевести який-небудь із шумових факторів в основні. Для цього треба розрахувати коефіцієнт при zд за формулою.<br /> <br /> <br /> <br /> У нашому прикладі<br /> <br /> <br /> <br /> Потім треба розрахувати y для обох блоків у центрі плану експерименту.<br /> Різниця між значеннями y для обох блоків дає оцінку зміни функції відклику. Розрахунки для прикладу λ за 1-м блоком:<br /> <br /> y1 = 0,48 − 0,023 = 0,457 Вт/(м∙К)<br /> <br /> за 1-м блоком:<br /> <br /> y2 = 0,48 + 0,023 = 0,503 Вт/(м∙К)<br /> <br /> Загальний дрейф функції відклику в результаті збільшення навантаження об’єму з 0,3 до 0,6 кг/м3 такий:<br /> <br /> ∆y = 0,503 – 0,457 = 0,046 Вт/(м∙К).<br /> <br /> Отже функція відклику змінилася на 10% при цілком реальній у виробничих умовах зміні навантаження об’єму.<br /> Аналіз утворених результатів показав, що цей вплив зіставлюваний з впливом незалежних змінних t і c , тому в подальшому при дослідженнях треба перейти від двофакторних до трифакторних експериментів.</div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%84_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=717 2010-03-07T14:08:22Z

<p>Sloyka yaroslav: Створена сторінка: Дрейф неоднорідностей Наведемо результати досліджень теплофізичних характеристик соко…</p> <hr /> <div>Дрейф неоднорідностей<br /> Наведемо результати досліджень теплофізичних характеристик соко-стружкової суміші дифузійних апаратів цукрової промисловості. Відомо, що на коефіцієнт теплопровідності λ цукрових розчинів, в основному, впливають концентрація цукру і температура розчину. На ефективну теплопровідність соко-стружкової суміші впливають також численні фактори, які при проведенні експериментів спотворюватимуть вплив основних факторів. Серед них до часового дрейфу належить наявність на поверхні стружки адсорбованого повітря, кількість якого змінюватиметься в процесі контакту соку і стружки, а також зміна концентрації цукру в стружці в процесі дифузії. Проте серед факторів є один, який до часового дрейфу не належить. Це ступінь неоднорідності суміші або, як називають його виробничники, навантаження об’єму.<br /> Навантаження об’єму – це концентрація стружки в соці, точніше маса стружки, що припадає на одиницю об’єму суміші. Навантаження об’єму дифузійного апарата, що складає в середньому 0,4-0,5 кг/дм3, може знижуватися до 0,2-0,3 кг/дм3, або зростати до 0,6-0,7 кг/дм3, причому його зміну не можна пов’язати з плином часу. Тому при проведенні дослідження вирішено вибрати дрейф неоднорідностей за рахунок змін навантаження об’єму, а впливу решти шумових факторів уникнути, проводячи вимірювання теплопровідності в стаціонарному режимі через однаковий проміжок часу з моменту змішування стружки і соку для всіх зразків.<br /> Перший основний параметр x1 (середню температуру зразка в стаціонарному режимі) встановлювали регулюванням потужності електронагрівача приладу, другий x2 (концентрацію цукру в соці) обчислювали по вихідній концентрації розчину c %.<br /> Розв’язання<br /> Оскільки метою дослідів було з’ясувати, чи є навантаження об’єму шумовим чи основним фактором, планування було проведене з розрахунку простого дрейфу – ступінчастого. Рівні та інтервали вимірювання основних факторів для ПФЕ 22 наведене в таблиці 1.<br /> За правилами ортогональності розбиваємо матрицю планування на два блоки, які є напіврепліками 22-1. Порівнюємо парну взаємодію безрозмірних факторів z1 z2 з новою незалежною змінною, яка характеризує дрейф<br /> <br /> z1 z2 = zд<br /> <br /> Таблиця 1 Вхідні дані для ПФЕ в умовах ступінчастого дрейфу<br /> <br /> Показник x1 x2<br /> рівні Верхній 67 12<br /> Нульовий 60 9<br /> Нижній 53 6<br /> Інтервал варіювання 7 3<br /> <br /> <br /> У першому блоці проводилися досліди при zд = -1, як нижній рівень навантаження об’єму обрали величину 0,3 кг/дм3 , у 2-му - zд = +1, навантаження об’єму було <br /> 0,6 кг/дм3. Матриця планування та результати вимірювання вихідної функції y, тобто коефіцієнти теплопровідності λ, Вт/(м*К), наведено в таб. 6,6.<br /> <br /> <br /> Таблиця 2 Матриця ПФЕ для умов ступінчастого дрейфу неоднорідності<br /> Досліди і z0 z1 z2 zд y<br /> 1-й блок 1 + - + - 0,557<br /> 2 + + - - 0,450<br /> 2-й блок 3 + - - + 0,490<br /> 4 + + + + 0,425<br /> <br /> Для обробки використовувалися рівняння, наведені в п.6,2 [1]. У результаті утворено математичну модель поведінки теплопровідності соко-стружкової суміші в процесі екстракції для безрозмірних факторів<br /> y = 0.480 – 0.043* z1 + 0.026*z2<br /> Перехід до вимірних параметрів проведено за допомогою звичайних способів<br /> λ = 0,770 – 0,006*t + 0.008*c<br /> Таким чином, утворено залежність для λ тільки від основних факторів, виключивши вплив навантаження об’єму. Зазначимо, що звільнившись від впливу дрейфу (часового або неоднорідностей) можна оцінити його і вирішити, чи немає потреби перевести який-небудь із шумових факторів в основні. Для цього треба розрахувати коефіцієнт при zд за формулою.<br /> <br /> <br /> <br /> У нашому прикладі<br /> <br /> <br /> <br /> Потім треба розрахувати y для обох блоків у центрі плану експерименту.<br /> Різниця між значеннями y для обох блоків дає оцінку зміни функції відклику. Розрахунки для прикладу λ за 1-м блоком:<br /> <br /> y1 = 0,48 − 0,023 = 0,457 Вт/(м∙К)<br /> <br /> за 1-м блоком:<br /> <br /> y2 = 0,48 + 0,023 = 0,503 Вт/(м∙К)<br /> <br /> Загальний дрейф функції відклику в результаті збільшення навантаження об’єму з 0,3 до 0,6 кг/м3 такий:<br /> <br /> ∆y = 0,503 – 0,457 = 0,046 Вт/(м∙К).<br /> <br /> Отже функція відклику змінилася на 10% при цілком реальній у виробничих умовах зміні навантаження об’єму.<br /> Аналіз утворених результатів показав, що цей вплив зіставлюваний з впливом незалежних змінних t і c , тому в подальшому при дослідженнях треба перейти від двофакторних до трифакторних експериментів.</div>

Sloyka yaroslav https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2009-2010%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&diff=716 2010-03-07T14:07:44Z

<p>Sloyka yaroslav: </p> <hr /> <div># (20.01.2010р.) [[Користувач:Bojkoio|ст.гр.СНм-51 Бойко Ігор]]: [[ПЕ2010:Виступ_на_семінарі:Бойко_Ігор:Чорний ящик|Схема &quot;чорного ящика&quot; в плануванні експерименту. Фактори (входи) і параметри оптимізації (виходи) &quot;чорного ящика&quot;]].<br /> # (27.01.2010р.) [[Користувач:Сарабун П.|ст.гр.СНм-51 Сарабун П.]]: [[ПЕ2010:Виступ_на_семінарі:Павло_Сарабун:Історія та роль Р.Фішера а планування експерименту]]<br /> # (27.01.2010р.) [[Користувач:Hotcoffe|ст.гр.СНм-51 Олійник Євген]]: [[ПЕ2010:Виступ_на_семінарі:Євген_Олійник:Фактори експеременту|Рівні факторів. Нульовий рівень. Інтервал варіювання фактору]].<br /> # (28.01.2010р.) [[Користувач:Nata|ст.гр.СНм-51 Трушик Наталя]]: [[ПЕ2010:Виступ_на_семінарі:Трушик Наталя:|Проведення експерименту. Анкета для збору даних]].<br /> # (17.02.2010р.) [[Користувач:walter|ст.гр.СНм-51 Готович Володимир]]: [[ПЕ2010:Виступ_на_семінарі:Готович Володимир:|Оптимізаційні методи планування експериментів. Крокова процедура, метод Гаусса-Зейделя, метод крутого сходження.]].<br /> # (17.02.2010р.) [[Користувач:mars|ст.гр.СНм-51 Залецький Михайло]]: [[ПЕ2010:Виступ_на_семінарі:Залецький Михайло:|Регресійні моделі при повному 2 дробовому факторному експерименті. Визначення коефіцієнтів регресії.]].<br /> # (21.02.2010р.) [[Користувач:yulik|ст.гр.СНм-51 Белиця Юля]]: [[ПЕ2010:Виступ_на_семінарі:Белиця Юля:|Види параметрів оптимізації. Вимоги до факторів і параметрів оптимізації..]].<br /> # (30.02.2010р.) [[Користувач:Hotcoffe|ст.гр.СНм-51 Олійник Євген]]: [[ПЕ2010:Виступ_на_семінарі:Євген_Олійник:Методи прогнозування|Методи прогнозування]].<br /> # (26.02.2010р.) [[Користувач:Syrotiuk|ст.гр.СНм-52 Сиротюк Михайло]]: [[ПЕ2010:Виступ_на_семінарі:Сиротюк Михайло:Планування експерименту при дисперсійному аналізі.|Планування експерименту при дисперсійному аналізі.Латинські і греко-латинські квадрати. Латинські куби]].<br /> # (27.02.2010р.) [[Користувач:Rosinets|ст.гр.СНм-51 Росинець Наталія]]: [[ПЕ2010:Виступ_на_семінарі:Росинець Наталія:Попередня обробка експериментальних даних. Критерії відсіювання завідомо помилкових даних.|Попередня обробка експериментальних даних. Критерії відсіювання завідомо помилкових даних.]]. <br /> # (04.03.2010р.) [[Користувач:ulyasi4ka|ст.гр.СНм-51 Чорнописька Юля]]: [[Прогнозування за допомогою нейронних мереж]].<br /> # (04.03.2010р.) [[Користувач:POWER|ст.гр.СНм-51 Вельмик C.В.]]: [[ПЕ2010:Виступ_на_семінарі:Вельмик Сергій:|Дробові репліки. Насичені плани. Генеруючі співвідношення. Ефективність реплік.]]. <br /> # (05.03.2010р.) [[Користувач:ihor_p|ст.гр.СНм-51 Пельц І.В.]]: [[ПЕ2010:Виступ_на_семінарі:Пельц Ігор:|Рототабельне планування]]. <br /> # (07.03.2010р.) [[Користувач:sloyka_yaroslav|ст.гр.СНм-51 Слойка Я.І.]]: [[ПЕ2010:Виступ_на_семінарі:Слойка Ярослав:|Дрейф неоднорідностей]]. <br /> Дописуйте по аналогії самі свої виступи</div>

Sloyka yaroslav