https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Slobodyannazar 2026-05-12T16:56:00Z Внесок користувача MediaWiki 1.30.0 https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D0%A7_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C&diff=22978 2017-06-04T09:17:26Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div>'''Цифровий модуль ІЧ-передавач (SKU: DFR0095)'''<br /> <br /> ----<br /> <br /> <br /> == Введення ==<br /> <br /> Модуль ІЧ-передавача призначений для ІЧ-зв'язку, який широко використовується для приведення в дію телевізійного пристрою з короткої дистанції при прямій видимості. <br /> Так як інфрачервоне (ІЧ) дистанційне керування використовує світло, воно вимагає прямої видимості для роботи пристрою призначення. Сигнал може бути відбитим, так само як і будь-який інший світловий промінь.<br /> <br /> Якщо операція необхідна, коли немає прямої видимості не представляється можливим, наприклад, при управлінні обладнанням в іншій кімнаті або встановлений в шафі, багато марок ІЧ-подовжувачів доступні для цієї мети . Більшість з них має ІЧ-приймач, створюється ІЧ-сигнал і передається за допомогою радіохвиль на віддалену частину, яка має ІЧ-передавач, що імітує управління ІЧ-передавачем<br /> <br /> Інфрачервоні приймачі також мають тенденцію мати обмежений робочий кут, який головним чином залежить від оптичних характеристик фототранзистора. Проте, він може бути збільшеним за допомогою спеціальних модулів .<br /> <br /> ----<br /> <br /> == Комплектація та параметри==<br /> <br /> * Інфрачервоний пульт дистанційного керування<br /> * ІК-зв'язок<br /> * специфікація<br /> * Джерело живлення: 3-5V<br /> * Інфрачервона центральна частота: 850 нм-940 нм<br /> * Інфрачервоний кут випромінювання: близько 20degree<br /> * Інфрачервоне Відстань випромінювання: близько 1,3 м (5V 38KHz)<br /> * Роз'єм інтерфейсу: JST PH2.0<br /> * Розмір: 30x22mm<br /> <br /> ----<br /> <br /> == Інструкція по підключенню налаштуванню і перевірці ==<br /> '''Перевірка наявності сигналу''' <br /> [[Файл:Pinout.png|400px|thumb|right|Діаграма пінів<br /> GND: живлення негативне<br /> VCC: живлення позитивне<br /> D: цифровий вхід; ВИСОКИЙ = відкрита емісія, НИЗЬКИЙ = закрита емісія]]<br /> а) Список устаткування :<br /> <br /> *DFRduino UNO R3 x1<br /> *IO Expansion Shield x1<br /> *Модуль ІК-передавач x1<br /> *Телефон з камерою x1<br /> <br /> б)Список програмного забезпечення:<br /> *Arduino IDE<br /> <br /> в)Діаграма з'єднання :<br /> [[Файл:ConectDiagram.png|400px|thumb|right|Діаграма з'єднання]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> г)Алгоритм :<br /> *Відкрити приклад «Blink» в Arduino IDE<br /> *Змінbnb «Int LED = 13» до 3<br /> *Завантажити<br /> <br /> <br /> <br /> '''Інфрачервоний пульт дистанційного зв'язку'''<br /> <br /> а) Список Устаткування :<br /> <br /> *DFRduino UNO R3 х2<br /> *IO Expansion Shield x2<br /> *Цифровий ІЧ-приймач x1<br /> *Модуль ІЧ-передавач x1<br /> <br /> б) Список програмного забезпечення<br /> <br /> *Arduino IDE<br /> *Бібліотека Arduino Arduino-IRremote <br /> <br /> в) Діаграма з'єднання<br /> <br /> *ІЧ-передавач: такі ж, як зазначено вище, Примітка: Arduino-IRremote підтримує тільки D3 в якості передавача.<br /> *ІЧ-приймач: Connet його D11 порт.<br /> <br /> г) Алгоритм :<br /> <br /> *Відкрити Arduino IDE<br /> *Завантажити код ООН, пов'язану з ІЧ-передавачем:<br /> <br /> ''<br /> include &lt;IRremote.h&gt;<br /> IRsend irsend;<br /> <br /> void setup()<br /> {<br /> }<br /> <br /> void loop() {<br /> <br /> irsend.sendRC5(0x0, 8); //send 0x0 code (8 bits)<br /> delay(200);<br /> <br /> irsend.sendRC5(0x1, 8); <br /> delay(200);<br /> }''<br /> *Завантажити код в ООН, пов'язану з ІК-приймачем:<br /> <br /> ''<br /> <br /> include &lt;IRremote.h&gt;<br /> const int RECV_PIN = 11;<br /> const int LED_PIN = 13;<br /> <br /> IRrecv irrecv(RECV_PIN);<br /> <br /> decode_results results;<br /> <br /> void setup()<br /> {<br /> Serial.begin(9600);<br /> irrecv.enableIRIn(); // Start the receiver<br /> }<br /> <br /> void loop() <br /> {<br /> <br /> if (irrecv.decode(&amp;results)) <br /> {<br /> if ( results.bits &gt; 0 )<br /> {<br /> int state;<br /> if ( 0x1 == results.value ) <br /> { <br /> state = HIGH;<br /> }<br /> else<br /> {<br /> state = LOW;<br /> }<br /> <br /> digitalWrite( LED_PIN, state ); <br /> }<br /> <br /> irrecv.resume(); // prepare to receive the next value<br /> }<br /> }''<br /> <br /> е) Результат «L» LED щита, пов'язаний з ІЧ-приймачем буде блимати, коли ІЧ-приймач стикається з ІЧ-передавачем.<br /> ----<br /> <br /> == Джерела ==<br /> *[https://www.dfrobot.com/wiki/index.php/DIGITAL_IR_Transmitter_Module_(SKU:DFR0095)] About DFRobot Electronic Product Wiki and Tutorial: Arduino and Robot Wiki-DFRobot.com<br /> *[https://arduino-ua.com/prod335-Cifrovoi_IR-peredatchik_dlya_Arduino] Офіційний сайт ARDUINO .</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D0%A7_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C&diff=22977 2017-06-04T09:15:35Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div>'''Цифровий модуль ІЧ-передавач (SKU: DFR0095)'''<br /> <br /> ----<br /> <br /> <br /> == Введення ==<br /> <br /> Модуль ІЧ-передавача призначений для ІЧ-зв'язку, який широко використовується для приведення в дію телевізійного пристрою з короткої дистанції при прямій видимості. <br /> Так як інфрачервоне (ІЧ) дистанційне керування використовує світло, воно вимагає прямої видимості для роботи пристрою призначення. Сигнал може бути відбитим, так само як і будь-який інший світловий промінь.<br /> <br /> Якщо операція необхідна, коли немає прямої видимості не представляється можливим, наприклад, при управлінні обладнанням в іншій кімнаті або встановлений в шафі, багато марок ІЧ-подовжувачів доступні для цієї мети . Більшість з них має ІЧ-приймач, створюється ІЧ-сигнал і передається за допомогою радіохвиль на віддалену частину, яка має ІЧ-передавач, що імітує управління ІЧ-передавачем<br /> <br /> Інфрачервоні приймачі також мають тенденцію мати обмежений робочий кут, який головним чином залежить від оптичних характеристик фототранзистора. Проте, він може бути збільшеним за допомогою спеціальних модулів .<br /> <br /> ----<br /> <br /> == Комплектація та параметри==<br /> <br /> * Інфрачервоний пульт дистанційного керування<br /> * ІК-зв'язок<br /> * специфікація<br /> * Джерело живлення: 3-5V<br /> * Інфрачервона центральна частота: 850 нм-940 нм<br /> * Інфрачервоний кут випромінювання: близько 20degree<br /> * Інфрачервоне Відстань випромінювання: близько 1,3 м (5V 38KHz)<br /> * Роз'єм інтерфейсу: JST PH2.0<br /> * Розмір: 30x22mm<br /> <br /> ----<br /> <br /> == Інструкція по підключенню налаштуванню і перевірці ==<br /> '''Перевірка наявності сигналу''' <br /> [[Файл:Pinout.png|400px|thumb|right|Діаграма пінів<br /> GND: живлення негативне<br /> VCC: живлення позитивне<br /> D: цифровий вхід; ВИСОКИЙ = відкрита емісія, НИЗЬКИЙ = закрита емісія]]<br /> а) Список устаткування :<br /> <br /> *DFRduino UNO R3 x1<br /> *IO Expansion Shield x1<br /> *Модуль ІК-передавач x1<br /> *Телефон з камерою x1<br /> <br /> б)Список програмного забезпечення:<br /> *Arduino IDE<br /> <br /> в)Діаграма з'єднання :<br /> [[Файл:ConectDiagram.png|400px|thumb|right|Діаграма з'єднання]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> г)Алгоритм :<br /> *Відкрити приклад «Blink» в Arduino IDE<br /> *Змінbnb «Int LED = 13» до 3<br /> *Завантажити<br /> <br /> <br /> <br /> '''Інфрачервоний пульт дистанційного зв'язку'''<br /> <br /> а) Список Устаткування :<br /> <br /> *DFRduino UNO R3 х2<br /> *IO Expansion Shield x2<br /> *Цифровий ІЧ-приймач x1<br /> *Модуль ІЧ-передавач x1<br /> <br /> б) Список програмного забезпечення<br /> <br /> *Arduino IDE<br /> *Бібліотека Arduino Arduino-IRremote <br /> <br /> в) Діаграма з'єднання<br /> <br /> *ІЧ-передавач: такі ж, як зазначено вище, Примітка: Arduino-IRremote підтримує тільки D3 в якості передавача.<br /> *ІЧ-приймач: Connet його D11 порт.<br /> <br /> г) Алгоритм :<br /> <br /> *Відкрити Arduino IDE<br /> *Завантажити код ООН, пов'язану з ІЧ-передавачем:<br /> <br /> ''<br /> include &lt;IRremote.h&gt;<br /> IRsend irsend;<br /> <br /> void setup()<br /> {<br /> }<br /> <br /> void loop() {<br /> <br /> irsend.sendRC5(0x0, 8); //send 0x0 code (8 bits)<br /> delay(200);<br /> <br /> irsend.sendRC5(0x1, 8); <br /> delay(200);<br /> }''<br /> *Завантажити код в ООН, пов'язану з ІК-приймачем:<br /> <br /> ''<br /> <br /> include &lt;IRremote.h&gt;<br /> const int RECV_PIN = 11;<br /> const int LED_PIN = 13;<br /> <br /> IRrecv irrecv(RECV_PIN);<br /> <br /> decode_results results;<br /> <br /> void setup()<br /> {<br /> Serial.begin(9600);<br /> irrecv.enableIRIn(); // Start the receiver<br /> }<br /> <br /> void loop() <br /> {<br /> <br /> if (irrecv.decode(&amp;results)) <br /> {<br /> if ( results.bits &gt; 0 )<br /> {<br /> int state;<br /> if ( 0x1 == results.value ) <br /> { <br /> state = HIGH;<br /> }<br /> else<br /> {<br /> state = LOW;<br /> }<br /> <br /> digitalWrite( LED_PIN, state ); <br /> }<br /> <br /> irrecv.resume(); // prepare to receive the next value<br /> }<br /> }''<br /> <br /> е) Результат «L» LED щита, пов'язаний з ІЧ-приймачем буде блимати, коли ІЧ-приймач стикається з ІЧ-передавачем.<br /> ----<br /> <br /> == Джерела ==<br /> *[https://www.dfrobot.com/wiki/index.php/DIGITAL_IR_Transmitter_Module_(SKU:DFR0095)]<br /> *[https://arduino-ua.com/prod335-Cifrovoi_IR-peredatchik_dlya_Arduino]</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_CAN-BUS&diff=22974 2017-06-02T07:39:40Z

<p>Slobodyannazar: Створена сторінка: Якубів Н.С.</p> <hr /> <div>Якубів Н.С.</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_(%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0)&diff=22971 2017-05-31T15:33:24Z

<p>Slobodyannazar: /* Тема Модулі мікроконтролерів (Arduino) */</p> <hr /> <div>== Перелік статей до написання ==<br /> === Тема 0 ===<br /> * [[Виробнича система]]<br /> * [[Технологічне середовище]]<br /> * [[Комп'ютерно-інтегровані технології]] - зараховано (10 балів)<br /> * [[Керування технологічним процесом]]<br /> <br /> === Тема 1 === <br /> * [[Ескізний проект]]<br /> * [[Технічний проект]]<br /> * [[Робоча документація]]<br /> === Тема 2 ===<br /> * [[Конструкторська документація]]<br /> * [[Система автоматичної стабілізації]]<br /> * [[Система програмного регулювання]]<br /> * [[Слідкуюча система керування]]<br /> * [[Система автоматизації]]<br /> * [[Програма і методика випробувань]]<br /> * [[Робоча конструкторська документація]]<br /> <br /> === Тема 3 ===<br /> * [[Схема]] (за ГОСТ 2.701-2008)<br /> * [[Структурна схема]]<br /> * [[Схема автоматизації функціональна]]<br /> <br /> === Тема 4 ===<br /> * [[Схема електрична принципова]]<br /> * [[Схема гідравлічна принципова]]<br /> * [[Схема підключення]]<br /> <br /> === Тема 5 ===<br /> * [[Каркас]]<br /> * [[Щит керування]]<br /> <br /> ===Тема 6 ===<br /> * [[Електропроводка]]<br /> * [[Трубна проводка]]<br /> <br /> ===Тема 7 ===<br /> * [[Master Terminal Unit]] (MTU)<br /> * [[Remote Terminal Unit]] (RTU)<br /> <br /> === Тема 8 ===<br /> * [[Modbus]]<br /> * [[Interbus]]<br /> * [[Розумний дім]]<br /> <br /> === Тема 9 ===<br /> * [[Кліматичні чинники експлуатації обладнання]]<br /> * [[Кліматичні чинники експлуатації обладнання1]]<br /> <br /> === Тема 10 ===<br /> * [[Специфікація]]<br /> * [[САПР]]<br /> <br /> === Тема 11 ===<br /> * [[Гнучке виробництво]]<br /> * [[Промислові роботи]]<br /> * [[Побутовий робот]]<br /> * [[Бойовий робот]]<br /> * [[Андроїд (робот)]]<br /> * [[Транспортний робот]]<br /> * [[Безпілотний автомобіль]]<br /> * [[Соціальний робот]]<br /> * [[Сільськогосподарський робот]]<br /> * [[Медичний робот]]<br /> * [[Пристрій керування двигуном]] (ECU скор. від engine control unit)<br /> * [[Бортовий комп'ютер автомобіля]]<br /> <br /> === Тема Модулі мікроконтролерів (Arduino) ===<br /> * [[Ethernet модуль]]<br /> * [[GSM модуль]]<br /> * [[WiFi модуль]]<br /> * [[ІЧ модуль]]<br /> * [[BLUETOOTH модуль]]<br /> * [[Модуль SD-карти]]<br /> * [[Модуль Джойстика Input Shield]]<br /> * [[Модуль CAN-BUS]]</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%86%D0%A7_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C&diff=22768 2017-05-23T08:00:40Z

<p>Slobodyannazar: Створена сторінка: Слободян Н.І. КТ 41</p> <hr /> <div>Слободян Н.І. КТ 41</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D0%A7_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C&diff=22767 2017-05-23T07:59:28Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div>'''Цифровий модуль ІЧ-передавач (SKU: DFR0095)'''<br /> <br /> ----<br /> <br /> <br /> == Введення ==<br /> <br /> Модуль ІЧ-передавача призначений для ІЧ-зв'язку, який широко використовується для приведення в дію телевізійного пристрою з короткої дистанції при прямій видимості. <br /> Так як інфрачервоне (ІЧ) дистанційне керування використовує світло, воно вимагає прямої видимості для роботи пристрою призначення. Сигнал може бути відбитим, так само як і будь-який інший світловий промінь.<br /> <br /> Якщо операція необхідна, коли немає прямої видимості не представляється можливим, наприклад, при управлінні обладнанням в іншій кімнаті або встановлений в шафі, багато марок ІЧ-подовжувачів доступні для цієї мети . Більшість з них має ІЧ-приймач, створюється ІЧ-сигнал і передається за допомогою радіохвиль на віддалену частину, яка має ІЧ-передавач, що імітує управління ІЧ-передавачем<br /> <br /> Інфрачервоні приймачі також мають тенденцію мати обмежений робочий кут, який головним чином залежить від оптичних характеристик фототранзистора. Проте, він може бути збільшеним за допомогою спеціальних модулів .<br /> <br /> ----<br /> <br /> == Комплектація та параметри==<br /> <br /> * Інфрачервоний пульт дистанційного керування<br /> * ІК-зв'язок<br /> * специфікація<br /> * Джерело живлення: 3-5V<br /> * Інфрачервона центральна частота: 850 нм-940 нм<br /> * Інфрачервоний кут випромінювання: близько 20degree<br /> * Інфрачервоне Відстань випромінювання: близько 1,3 м (5V 38KHz)<br /> * Роз'єм інтерфейсу: JST PH2.0<br /> * Розмір: 30x22mm<br /> <br /> ----<br /> <br /> == Інструкція по підключенню налаштуванню і перевірці ==<br /> '''Перевірка наявності сигналу''' <br /> [[Файл:Pinout.png|400px|thumb|right|Діаграма пінів<br /> GND: живлення негативне<br /> VCC: живлення позитивне<br /> D: цифровий вхід; ВИСОКИЙ = відкрита емісія, НИЗЬКИЙ = закрита емісія]]<br /> а) Список устаткування :<br /> <br /> *DFRduino UNO R3 x1<br /> *IO Expansion Shield x1<br /> *Модуль ІК-передавач x1<br /> *Телефон з камерою x1<br /> <br /> б)Список програмного забезпечення:<br /> *Arduino IDE<br /> <br /> в)Діаграма з'єднання :<br /> [[Файл:ConectDiagram.png|400px|thumb|right|Діаграма з'єднання]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> г)Алгоритм :<br /> *Відкрити приклад «Blink» в Arduino IDE<br /> *Змінbnb «Int LED = 13» до 3<br /> *Завантажити<br /> <br /> д) Результат :<br /> <br /> *Ви будете бачити миготливі синє світло на екрані телефону при використанні камери для зйомки інфрачервоного світлодіода.<br /> <br /> '''Інфрачервоний пульт дистанційного зв'язку'''<br /> <br /> а) Список Устаткування :<br /> <br /> *DFRduino UNO R3 х2<br /> *IO Expansion Shield x2<br /> *Цифровий ІЧ-приймач x1<br /> *Модуль ІЧ-передавач x1<br /> <br /> б) Список програмного забезпечення<br /> <br /> *Arduino IDE<br /> *Бібліотека Arduino Arduino-IRremote <br /> <br /> в) Діаграма з'єднання<br /> <br /> *ІЧ-передавач: такі ж, як зазначено вище, Примітка: Arduino-IRremote підтримує тільки D3 в якості передавача.<br /> *ІЧ-приймач: Connet його D11 порт.<br /> <br /> г) Алгоритм :<br /> <br /> *Відкрити Arduino IDE<br /> *Завантажити код ООН, пов'язану з ІЧ-передавачем:<br /> <br /> ''<br /> include &lt;IRremote.h&gt;<br /> IRsend irsend;<br /> <br /> void setup()<br /> {<br /> }<br /> <br /> void loop() {<br /> <br /> irsend.sendRC5(0x0, 8); //send 0x0 code (8 bits)<br /> delay(200);<br /> <br /> irsend.sendRC5(0x1, 8); <br /> delay(200);<br /> }''<br /> *Завантажити код в ООН, пов'язану з ІК-приймачем:<br /> <br /> ''<br /> <br /> include &lt;IRremote.h&gt;<br /> const int RECV_PIN = 11;<br /> const int LED_PIN = 13;<br /> <br /> IRrecv irrecv(RECV_PIN);<br /> <br /> decode_results results;<br /> <br /> void setup()<br /> {<br /> Serial.begin(9600);<br /> irrecv.enableIRIn(); // Start the receiver<br /> }<br /> <br /> void loop() <br /> {<br /> <br /> if (irrecv.decode(&amp;results)) <br /> {<br /> if ( results.bits &gt; 0 )<br /> {<br /> int state;<br /> if ( 0x1 == results.value ) <br /> { <br /> state = HIGH;<br /> }<br /> else<br /> {<br /> state = LOW;<br /> }<br /> <br /> digitalWrite( LED_PIN, state ); <br /> }<br /> <br /> irrecv.resume(); // prepare to receive the next value<br /> }<br /> }''<br /> <br /> е) Результат «L» LED щита, пов'язаний з ІЧ-приймачем буде блимати, коли ІЧ-приймач стикається з ІЧ-передавачем.<br /> ----<br /> <br /> == Джерела ==<br /> *[https://www.dfrobot.com/wiki/index.php/DIGITAL_IR_Transmitter_Module_(SKU:DFR0095)]<br /> *[https://arduino-ua.com/prod335-Cifrovoi_IR-peredatchik_dlya_Arduino]</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D0%A7_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C&diff=22766 2017-05-23T07:58:25Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div>'''Цифровий модуль ІЧ-передавач (SKU: DFR0095)'''<br /> <br /> ----<br /> <br /> <br /> == Введення ==<br /> <br /> Модуль ІЧ-передавача призначений для ІЧ-зв'язку, який широко використовується для приведення в дію телевізійного пристрою з короткої дистанції при прямій видимості. <br /> Так як інфрачервоне (ІЧ) дистанційне керування використовує світло, воно вимагає прямої видимості для роботи пристрою призначення. Сигнал може бути відбитим, так само як і будь-який інший світловий промінь.<br /> <br /> Якщо операція необхідна, коли немає прямої видимості не представляється можливим, наприклад, при управлінні обладнанням в іншій кімнаті або встановлений в шафі, багато марок ІЧ-подовжувачів доступні для цієї мети . Більшість з них має ІЧ-приймач, створюється ІЧ-сигнал і передається за допомогою радіохвиль на віддалену частину, яка має ІЧ-передавач, що імітує управління ІЧ-передавачем<br /> <br /> Інфрачервоні приймачі також мають тенденцію мати обмежений робочий кут, який головним чином залежить від оптичних характеристик фототранзистора. Проте, він може бути збільшеним за допомогою спеціальних модулів .<br /> <br /> ----<br /> <br /> == Комплектація та параметри==<br /> <br /> * Інфрачервоний пульт дистанційного керування<br /> * ІК-зв'язок<br /> * специфікація<br /> * Джерело живлення: 3-5V<br /> * Інфрачервона центральна частота: 850 нм-940 нм<br /> * Інфрачервоний кут випромінювання: близько 20degree<br /> * Інфрачервоне Відстань випромінювання: близько 1,3 м (5V 38KHz)<br /> * Роз'єм інтерфейсу: JST PH2.0<br /> * Розмір: 30x22mm<br /> <br /> ----<br /> <br /> == Інструкція по підключенню налаштуванні і перевірці ==<br /> '''Перевірка наявності сигналу''' <br /> [[Файл:Pinout.png|400px|thumb|right|Діаграма пінів<br /> GND: живлення негативне<br /> VCC: живлення позитивне<br /> D: цифровий вхід; ВИСОКИЙ = відкрита емісія, НИЗЬКИЙ = закрита емісія]]<br /> а) Список устаткування :<br /> <br /> *DFRduino UNO R3 x1<br /> *IO Expansion Shield x1<br /> *Модуль ІК-передавач x1<br /> *Телефон з камерою x1<br /> <br /> б)Список програмного забезпечення:<br /> *Arduino IDE<br /> <br /> в)Діаграма з'єднання :<br /> [[Файл:ConectDiagram.png|400px|thumb|right|Діаграма з'єднання]]<br /> <br /> <br /> г)Алгоритм :<br /> *Відкрити приклад «Blink» в Arduino IDE<br /> *Змінbnb «Int LED = 13» до 3<br /> *Завантажити<br /> <br /> д) Результат :<br /> <br /> *Ви будете бачити миготливі синє світло на екрані телефону при використанні камери для зйомки інфрачервоного світлодіода.<br /> <br /> '''Інфрачервоний пульт дистанційного зв'язку'''<br /> <br /> а) Список Устаткування :<br /> <br /> *DFRduino UNO R3 х2<br /> *IO Expansion Shield x2<br /> *Цифровий ІЧ-приймач x1<br /> *Модуль ІЧ-передавач x1<br /> <br /> б) Список програмного забезпечення<br /> <br /> *Arduino IDE<br /> *Бібліотека Arduino Arduino-IRremote <br /> <br /> в) Діаграма з'єднання<br /> <br /> *ІЧ-передавач: такі ж, як зазначено вище, Примітка: Arduino-IRremote підтримує тільки D3 в якості передавача.<br /> *ІЧ-приймач: Connet його D11 порт.<br /> <br /> г) Алгоритм :<br /> <br /> *Відкрити Arduino IDE<br /> *Завантажити код ООН, пов'язану з ІЧ-передавачем:<br /> <br /> ''<br /> include &lt;IRremote.h&gt;<br /> IRsend irsend;<br /> <br /> void setup()<br /> {<br /> }<br /> <br /> void loop() {<br /> <br /> irsend.sendRC5(0x0, 8); //send 0x0 code (8 bits)<br /> delay(200);<br /> <br /> irsend.sendRC5(0x1, 8); <br /> delay(200);<br /> }''<br /> *Завантажити код в ООН, пов'язану з ІК-приймачем:<br /> <br /> ''<br /> <br /> include &lt;IRremote.h&gt;<br /> const int RECV_PIN = 11;<br /> const int LED_PIN = 13;<br /> <br /> IRrecv irrecv(RECV_PIN);<br /> <br /> decode_results results;<br /> <br /> void setup()<br /> {<br /> Serial.begin(9600);<br /> irrecv.enableIRIn(); // Start the receiver<br /> }<br /> <br /> void loop() <br /> {<br /> <br /> if (irrecv.decode(&amp;results)) <br /> {<br /> if ( results.bits &gt; 0 )<br /> {<br /> int state;<br /> if ( 0x1 == results.value ) <br /> { <br /> state = HIGH;<br /> }<br /> else<br /> {<br /> state = LOW;<br /> }<br /> <br /> digitalWrite( LED_PIN, state ); <br /> }<br /> <br /> irrecv.resume(); // prepare to receive the next value<br /> }<br /> }''<br /> <br /> е) Результат «L» LED щита, пов'язаний з ІЧ-приймачем буде блимати, коли ІЧ-приймач стикається з ІЧ-передавачем.<br /> ----<br /> <br /> == Джерела ==<br /> *[https://www.dfrobot.com/wiki/index.php/DIGITAL_IR_Transmitter_Module_(SKU:DFR0095)]<br /> *[https://arduino-ua.com/prod335-Cifrovoi_IR-peredatchik_dlya_Arduino]</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D0%A7_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C&diff=22765 2017-05-23T07:55:16Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div>Цифровий модуль ІЧ-передавач (SKU: DFR0095)<br /> <br /> ----<br /> <br /> == Введення ==<br /> Модуль ІЧ-передавача призначений для ІЧ-зв'язку, який широко використовується для приведення в дію телевізійного пристрою з короткої дистанції при прямій видимості. <br /> Так як інфрачервоне (ІЧ) дистанційне керування використовує світло, воно вимагає прямої видимості для роботи пристрою призначення. Сигнал може бути відбитим, так само як і будь-який інший світловий промінь.<br /> <br /> Якщо операція необхідна, коли немає прямої видимості не представляється можливим, наприклад, при управлінні обладнанням в іншій кімнаті або встановлений в шафі, багато марок ІЧ-подовжувачів доступні для цієї мети . Більшість з них має ІЧ-приймач, створюється ІЧ-сигнал і передається за допомогою радіохвиль на віддалену частину, яка має ІЧ-передавач, що імітує управління ІЧ-передавачем<br /> <br /> Інфрачервоні приймачі також мають тенденцію мати обмежений робочий кут, який головним чином залежить від оптичних характеристик фототранзистора. Проте, він може бути збільшеним за допомогою спеціальних модулів .<br /> <br /> ----<br /> <br /> == Комплектація та параметри==<br /> <br /> * Інфрачервоний пульт дистанційного керування<br /> * ІК-зв'язок<br /> * специфікація<br /> * Джерело живлення: 3-5V<br /> * Інфрачервона центральна частота: 850 нм-940 нм<br /> * Інфрачервоний кут випромінювання: близько 20degree<br /> * Інфрачервоне Відстань випромінювання: близько 1,3 м (5V 38KHz)<br /> * Роз'єм інтерфейсу: JST PH2.0<br /> * Розмір: 30x22mm<br /> <br /> ----<br /> <br /> == Інструкція по підключенню налаштуванні і перевірці ==<br /> '''Перевірка наявності сигналу''' <br /> [[Файл:Pinout.png|400px|thumb|right|Діаграма пінів<br /> GND: живлення негативне<br /> VCC: живлення позитивне<br /> D: цифровий вхід; ВИСОКИЙ = відкрита емісія, НИЗЬКИЙ = закрита емісія]]<br /> а) Список устаткування :<br /> <br /> *DFRduino UNO R3 x1<br /> *IO Expansion Shield x1<br /> *Модуль ІК-передавач x1<br /> *Телефон з камерою x1<br /> <br /> б)Список програмного забезпечення:<br /> *Arduino IDE<br /> <br /> в)Діаграма з'єднання :<br /> [[Файл:ConectDiagram.png|400px|thumb|right|Діаграма з'єднання]]<br /> <br /> <br /> г)Алгоритм :<br /> *Відкрити приклад «Blink» в Arduino IDE<br /> *Змінbnb «Int LED = 13» до 3<br /> *Завантажити<br /> <br /> д) Результат :<br /> <br /> *Ви будете бачити миготливі синє світло на екрані телефону при використанні камери для зйомки інфрачервоного світлодіода.<br /> <br /> '''Інфрачервоний пульт дистанційного зв'язку'''<br /> <br /> а) Список Устаткування :<br /> <br /> *DFRduino UNO R3 х2<br /> *IO Expansion Shield x2<br /> *Цифровий ІЧ-приймач x1<br /> *Модуль ІЧ-передавач x1<br /> <br /> б) Список програмного забезпечення<br /> <br /> *Arduino IDE<br /> *Бібліотека Arduino Arduino-IRremote <br /> <br /> в) Діаграма з'єднання<br /> <br /> *ІЧ-передавач: такі ж, як зазначено вище, Примітка: Arduino-IRremote підтримує тільки D3 в якості передавача.<br /> *ІЧ-приймач: Connet його D11 порт.<br /> <br /> г) Алгоритм :<br /> <br /> *Відкрити Arduino IDE<br /> *Завантажити код ООН, пов'язану з ІЧ-передавачем:<br /> <br /> ''<br /> include &lt;IRremote.h&gt;<br /> IRsend irsend;<br /> <br /> void setup()<br /> {<br /> }<br /> <br /> void loop() {<br /> <br /> irsend.sendRC5(0x0, 8); //send 0x0 code (8 bits)<br /> delay(200);<br /> <br /> irsend.sendRC5(0x1, 8); <br /> delay(200);<br /> }''<br /> *Завантажити код в ООН, пов'язану з ІК-приймачем:<br /> <br /> ''<br /> <br /> include &lt;IRremote.h&gt;<br /> const int RECV_PIN = 11;<br /> const int LED_PIN = 13;<br /> <br /> IRrecv irrecv(RECV_PIN);<br /> <br /> decode_results results;<br /> <br /> void setup()<br /> {<br /> Serial.begin(9600);<br /> irrecv.enableIRIn(); // Start the receiver<br /> }<br /> <br /> void loop() <br /> {<br /> <br /> if (irrecv.decode(&amp;results)) <br /> {<br /> if ( results.bits &gt; 0 )<br /> {<br /> int state;<br /> if ( 0x1 == results.value ) <br /> { <br /> state = HIGH;<br /> }<br /> else<br /> {<br /> state = LOW;<br /> }<br /> <br /> digitalWrite( LED_PIN, state ); <br /> }<br /> <br /> irrecv.resume(); // prepare to receive the next value<br /> }<br /> }''<br /> <br /> е) Результат «L» LED щита, пов'язаний з ІЧ-приймачем буде блимати, коли ІЧ-приймач стикається з ІЧ-передавачем.</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Pinout.png&diff=22764 2017-05-23T07:49:35Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div></div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:ConectDiagram.png&diff=22763 2017-05-23T07:32:49Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div></div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D0%A7_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C&diff=22762 2017-05-23T07:31:59Z

<p>Slobodyannazar: Створена сторінка: Цифровий модуль ІЧ-передавач (SKU: DFR0095) ---- == Введення == Модуль ІЧ-передавача призначений...</p> <hr /> <div>Цифровий модуль ІЧ-передавач (SKU: DFR0095)<br /> <br /> ----<br /> <br /> == Введення ==<br /> Модуль ІЧ-передавача призначений для ІЧ-зв'язку, який широко використовується для приведення в дію телевізійного пристрою з короткої дистанції при прямій видимості. <br /> Так як інфрачервоне (ІЧ) дистанційне керування використовує світло, воно вимагає прямої видимості для роботи пристрою призначення. Сигнал може бути відбитим, так само як і будь-який інший світловий промінь.<br /> <br /> Якщо операція необхідна, коли немає прямої видимості не представляється можливим, наприклад, при управлінні обладнанням в іншій кімнаті або встановлений в шафі, багато марок ІЧ-подовжувачів доступні для цієї мети . Більшість з них має ІЧ-приймач, створюється ІЧ-сигнал і передається за допомогою радіохвиль на віддалену частину, яка має ІЧ-передавач, що імітує управління ІЧ-передавачем<br /> <br /> Інфрачервоні приймачі також мають тенденцію мати обмежений робочий кут, який головним чином залежить від оптичних характеристик фототранзистора. Проте, він може бути збільшеним за допомогою спеціальних модулів .<br /> <br /> ----<br /> <br /> == Комплектація та параметри==<br /> <br /> * Інфрачервоний пульт дистанційного керування<br /> * ІК-зв'язок<br /> * специфікація<br /> * Джерело живлення: 3-5V<br /> * Інфрачервона центральна частота: 850 нм-940 нм<br /> * Інфрачервоний кут випромінювання: близько 20degree<br /> * Інфрачервоне Відстань випромінювання: близько 1,3 м (5V 38KHz)<br /> * Роз'єм інтерфейсу: JST PH2.0<br /> * Розмір: 30x22mm<br /> <br /> ----<br /> <br /> == Інструкція по підключенню налаштуванні і перевірці ==<br /> '''Перевірка наявності сигналу''' <br /> <br /> а) Список устаткування :<br /> <br /> *DFRduino UNO R3 x1<br /> *IO Expansion Shield x1<br /> *Модуль ІК-передавач x1<br /> *Телефон з камерою x1<br /> <br /> б)Список програмного забезпечення:<br /> *Arduino IDE<br /> <br /> в)Діаграма з'єднання :<br /> CARTOOOOOOONNNN<br /> <br /> г)Алгоритм :<br /> *Відкрити приклад «Blink» в Arduino IDE<br /> *Змінbnb «Int LED = 13» до 3<br /> *Завантажити<br /> <br /> д) Результат :<br /> <br /> *Ви будете бачити миготливі синє світло на екрані телефону при використанні камери для зйомки інфрачервоного світлодіода.<br /> <br /> '''Інфрачервоний пульт дистанційного зв'язку'''<br /> <br /> а) Список Устаткування :<br /> <br /> *DFRduino UNO R3 х2<br /> *IO Expansion Shield x2<br /> *Цифровий ІЧ-приймач x1<br /> *Модуль ІЧ-передавач x1<br /> <br /> б) Список програмного забезпечення<br /> <br /> *Arduino IDE<br /> *Бібліотека Arduino Arduino-IRremote <br /> <br /> в) Діаграма з'єднання<br /> <br /> *ІЧ-передавач: такі ж, як зазначено вище, Примітка: Arduino-IRremote підтримує тільки D3 в якості передавача.<br /> *ІЧ-приймач: Connet його D11 порт.<br /> <br /> г) Алгоритм :<br /> <br /> *Відкрити Arduino IDE<br /> *Завантажити код ООН, пов'язану з ІЧ-передавачем:<br /> <br /> ''<br /> include &lt;IRremote.h&gt;<br /> IRsend irsend;<br /> <br /> void setup()<br /> {<br /> }<br /> <br /> void loop() {<br /> <br /> irsend.sendRC5(0x0, 8); //send 0x0 code (8 bits)<br /> delay(200);<br /> <br /> irsend.sendRC5(0x1, 8); <br /> delay(200);<br /> }''<br /> *Завантажити код в ООН, пов'язану з ІК-приймачем:<br /> <br /> ''<br /> <br /> include &lt;IRremote.h&gt;<br /> const int RECV_PIN = 11;<br /> const int LED_PIN = 13;<br /> <br /> IRrecv irrecv(RECV_PIN);<br /> <br /> decode_results results;<br /> <br /> void setup()<br /> {<br /> Serial.begin(9600);<br /> irrecv.enableIRIn(); // Start the receiver<br /> }<br /> <br /> void loop() <br /> {<br /> <br /> if (irrecv.decode(&amp;results)) <br /> {<br /> if ( results.bits &gt; 0 )<br /> {<br /> int state;<br /> if ( 0x1 == results.value ) <br /> { <br /> state = HIGH;<br /> }<br /> else<br /> {<br /> state = LOW;<br /> }<br /> <br /> digitalWrite( LED_PIN, state ); <br /> }<br /> <br /> irrecv.resume(); // prepare to receive the next value<br /> }<br /> }''<br /> <br /> е) Результат «L» LED щита, пов'язаний з ІЧ-приймачем буде блимати, коли ІЧ-приймач стикається з ІЧ-передавачем.</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_(%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0)&diff=22761 2017-05-23T07:01:11Z

<p>Slobodyannazar: /* Тема Модулі мікроконтролерів (Arduino) */</p> <hr /> <div>== Перелік статей до написання ==<br /> === Тема 0 ===<br /> * [[Виробнича система]]<br /> * [[Технологічне середовище]]<br /> * [[Комп'ютерно-інтегровані технології]] - зараховано (10 балів)<br /> * [[Керування технологічним процесом]]<br /> <br /> === Тема 1 === <br /> * [[Ескізний проект]]<br /> * [[Технічний проект]]<br /> * [[Робоча документація]]<br /> === Тема 2 ===<br /> * [[Конструкторська документація]]<br /> * [[Система автоматичної стабілізації]]<br /> * [[Система програмного регулювання]]<br /> * [[Слідкуюча система керування]]<br /> * [[Система автоматизації]]<br /> * [[Програма і методика випробувань]]<br /> * [[Робоча конструкторська документація]]<br /> <br /> === Тема 3 ===<br /> * [[Схема]] (за ГОСТ 2.701-2008)<br /> * [[Структурна схема]]<br /> * [[Схема автоматизації функціональна]]<br /> <br /> === Тема 4 ===<br /> * [[Схема електрична принципова]]<br /> * [[Схема гідравлічна принципова]]<br /> * [[Схема підключення]]<br /> <br /> === Тема 5 ===<br /> * [[Каркас]]<br /> * [[Щит керування]]<br /> <br /> ===Тема 6 ===<br /> * [[Електропроводка]]<br /> * [[Трубна проводка]]<br /> <br /> ===Тема 7 ===<br /> * [[Master Terminal Unit]] (MTU)<br /> * [[Remote Terminal Unit]] (RTU)<br /> <br /> === Тема 8 ===<br /> * [[Modbus]]<br /> * [[Interbus]]<br /> * [[Розумний дім]]<br /> <br /> === Тема 9 ===<br /> * [[Кліматичні чинники експлуатації обладнання]]<br /> * [[Кліматичні чинники експлуатації обладнання1]]<br /> <br /> === Тема 10 ===<br /> * [[Специфікація]]<br /> <br /> === Тема 11 ===<br /> * [[Гнучке виробництво]]<br /> * [[Промислові роботи]]<br /> * [[Побутовий робот]]<br /> * [[Бойовий робот]]<br /> * [[Андроїд (робот)]]<br /> * [[Транспортний робот]]<br /> * [[Безпілотний автомобіль]]<br /> * [[Соціальний робот]]<br /> * [[Сільськогосподарський робот]]<br /> * [[Медичний робот]]<br /> * [[Пристрій керування двигуном]] (ECU скор. від engine control unit)<br /> * [[Бортовий комп'ютер автомобіля]]<br /> <br /> === Тема Модулі мікроконтролерів (Arduino) ===<br /> * [[Ethernet модуль]]<br /> * [[GSM модуль]]<br /> * [[WiFi модуль]]<br /> * [[ІЧ модуль]]</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%BA&diff=21593 2016-04-04T18:37:04Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div><br /> '''Гідравлічний підшипник''' -це підшипник в якому безпосереднє навантаження іде на тонкий шар рідини .<br /> Гідравлічні і пневматичні підшипники часто використовуються при великих навантаженнях , високих швидкостях і при необхідності забезпечити точну посадку валу . На відміну від звичайних кулькових підшипників вони не створюють великих вібрацій , працюють майже безшумно і менше зношуються .<br /> <br /> [[Файл:Pidsh.gif|thumb|right|250px| 1-Вал ,2-Підшипник , 3-Підвід мастила ]] <br /> <br /> == Принцип Дії та конструктивні особливості підшипників ==<br /> <br /> Гідростатичний підшипник є опорою рідинного тертя, в якій тиск у шарі змащувального матеріалу, що розділяє вал та втулку, створюється зовнішнім джерелом і не залежить від швидкості обертання вала. Радіальне навантаження на шпиндель сприймається радіальним, а осьове — упорним гідростатичним підшипниками<br /> <br /> [[Файл:Гідростатичний1.png|thumb|right|350px| Рисунок 1 – Схеми радіального гідростатичного підшипника: а – схема живлення та радіальний переріз; б – осьовий переріз;<br /> в – епюри тисків при центральному положенні шпинделя (суцільні лінії) та під навантаженням (штрихові лінії)]]<br /> <br /> На внутрішній поверхні втулки радіального підшипника виготовляють кармани 2 (рисунок 1,а,б), в які через радіальні отвори підводиться масло від насоса. Далі воно витікає через перемички 1 та по шийці вала. У карманах та у зоні перемичок виникають симетричні поля тисків, які утримують ненавантажений шпиндель у середньому положенні із зазором δ між ним та втулкою (на рисунку 1,в поля тисків при відсутності навантаження показані суцільними лініями). Якщо на шпиндель діє зовнішня сила, наприклад направлена вертикально сила різання Р, то вісь шпинделя зміщується на величину ексцентриситету. Таким чином у верхнього кармана зазор збільшується, а тиск знижується, у нижнього навпаки — зазор зменшується, а тиск зростає (нова епюра тисків на рисунку 1,в показана штриховими лініями). В результаті сили тиску масла та зовнішнє навантаження приходять у стан рівноваги. Для здійснення цього процесу необхідні дві умови: <br /> перша— тиск в карманах стає неоднаковим, друга — подача масла через різні кармани лишається приблизно постійною. Перша умова виконується завдяки розділенню поверхні ковзання втулки на кармани з перемичками, друга забезпечується дроселями на вході в кармани, які пропускають у них постійний об’єм масла незалежно від навантаження.<br /> Гідростатичний підшипник з радіальними отворами для зливу масла потребує підвищеної подачі масла, але забезпечує краще відведення тепла від опори при великій швидкості обертання шпинделя (рисунок 2,а).<br /> Гідростатичний упорний підшипник сприймає осьові навантаження (рисунок 2,б). Масло через дроселі подається до кільцевих канавок на опорних поверхнях. На них можуть бути виконані декілька незалежних карманів<br /> <br /> [[Файл:Гідростатичний2.png|thumb|right|350px| Рисунок 2 – Схеми гідростатичних підшипників: а — радіального з отворами у перемичках; б — упорного]] <br /> <br /> <br /> == Конструктивні параметри гідростатичних радіальних підшипників ==<br /> <br /> З метою попередження пошкоджень поверхонь при обертанні шпинделя без вмикання гідросистеми втулки гідростатичних підшипників виконують біметалевими або з антифрикційних матеріалів. Параметри шорсткості робочих поверхонь, що безпосередньо впливають на радіальний зазор, приймають Rа = 0,63...0,4 мкм, а для прецизійних верстатів — Rа = 0,16...0,1 мкм.<br /> Конструктивні параметри згідно зі схемою на рисунку 6 визначають відносно діаметра шийки вала:<br /> – діаметр шийки шпинделя вибирають виходячи з потрібної його жорсткості — D;<br /> – довжина підшипника повинна забезпечувати максимальну жорсткість при заданому діаметрі — L = (1,0…1,2) D;<br /> – ширина перемички у осьовому та тангенціальному напрямках повинна забезпечувати задовільну несучу здатність підшипника при мінімальних витоках — l1 = 0,1 D;<br /> <br /> – діаметральний зазор у підшипнику, який впливає на його жорсткість, перенесення на оброблювану деталь похибок форми шийок шпинделя, витрати масла, приймають Δ = (0,0006...0,00065) D;<br /> – кут, що обмежує карман, для підшипника з чотирма карманами приймають рівним φк = 72° (звичайно виготовляють чотири кармани, оскільки їх симетричне розташування знижує негативний вплив овальності шийок шпинделя на точність оброблюваної деталі);<br /> – глибину карманів приймають за умови відсутності в них гідродинамічних ефектів — h &gt; 50 Δ.<br /> <br /> == Розрахунок гідростатичних радіальних підшипників ==<br /> <br /> Мета розрахунку полягає у визначенні його розмірів в залежності від заданої навантажувальної здатності та жорсткості опори. Визначають також необхідні витрати масла, потужність для його прокачування та параметри дроселів.<br /> Наведена методика призначена для розрахунків гідростатичних радіальних підшипників з чотирма симетрично розташованими карманами, які працюють із швидкостями ковзання до 25 м/с при відносних ексцентриситетах ε &lt; 0,4.<br /> Попередньо прийняті такі допущення:<br /> – підшипник вважається абсолютно жорстким, а масло нестисливе;<br /> – осі вала та втулки завжди лишаються паралельними;<br /> – тиск масла у карманах підшипника у два рази менший тиску на вході дроселя — рк = 0,5 рн;<br /> – гідродинамічні ефекти у підшипнику відсутні.<br /> Початкові дані: прийняті конструктивні параметри підшипника, розрахунковий ексцентриситет ε, робоча температура опори, найбільше радіальне зусилля, необхідна радіальна жорсткість, в’язкість масла, що використовується.<br /> <br /> <br /> <br /> == Переваги і недоліки ==<br /> '''Переваги :'''<br /> *Гідравлічні і пневматичні підшипники в загальному , мають низькі коефіцієнти тертя - набагато нижче ,ніж у механічних підшипників . Основне джерело тертя це в'язкість рідини або газу. Оскільки в газів в'язкість нижча ніж у рідин , то газодстатичні підшипники відносяться до числа підшипників із найменшим коефіцієнтом тертя . Проте чим менша в'язкість , тим більші втрати і витікання , що потребує додаткових витрат на на подачу рідини (або газу ) в підшипник. Такі підшипники також потребують ущільнювача.<br /> *При високих навантаженнях ,щілина між поверхнями в гідравлічних підшипниках змінюється менше ніж в механічних підшипниках .<br /> *Внаслідок принципу своєї роботи , гідравлічні підшипники часто мають значну демпферуючу здібність <br /> *Гідравлічні і пневматичні підшипники як правило працюють тихіше і створюють менше вібрацій ніж підшипники кочення .<br /> *Гідравлічні підшипники прості в конструкції і відповідно дешевші ніж механічні підшипники.Проте для виготовлення гідравлічних підшипників потрібно більш точне обладнання .<br /> <br /> ''' Недоліки ''' <br /> <br /> * В гідродинамічних підшипниках засвичай розсіюється більше енергії ніж в кулькових підшипниках .<br /> * Розсієння енергії в підшипниках ,а токож їх демпферуюча здібність сильно залежать від температури , що ускладнює виготовлення підшипників і їх роботу в широкому діапазоні температур <br /> * Гідравлічні підшипники можуть миттєво заклинюватись і виходити із ладу . кулькові ж підшипники виходять із ладу поступово при цьому збільшується рівень шумі або люфт . <br /> * Ще одним недоліком є ймовірність витоку газу або рідини із підшипника що призводить до більших економічних затрат .<br /> <br /> <br /> == Джерела інформації ==<br /> 1. Металлорежущие станки: Учебник для машиностроительных втузов<br /> / Под ред. В. Э. Пуша, М.: Машиностроение, 1985. – 256 с<br /> 2. Кочергин А. И. Конструкция и расчёт металлорежущих станков и станочных комплексов. Минск: Вышейша школа, 1991. – 382 с.<br /> 3. Кузнецов Ю.Н. Станки с ЧПУ: Учеб. Пособие. – К.: Выща шк., 1991.<br /> – 278 с.<br /> 4. Малярчук А.О. Конструювання та розрахунок металорізальних верстатів. Курсове проектування. Частина 1. Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2004. – 119 с.<br /> 5. Харченко А.О. Станки с ЧПУ и оборудование гибких производственных систем: Учебное пособие/ МОН Украины. — К.: ИД &quot;Профессионал&quot;, 2004. — 304 с.</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%BA&diff=21592 2016-04-04T18:33:39Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div><br /> '''Гідравлічний підшипник''' -це підшипник в якому безпосереднє навантаження іде на тонкий шар рідини .<br /> Гідравлічні і пневматичні підшипники часто використовуються при великих навантаженнях , високих швидкостях і при необхідності забезпечити точну посадку валу . На відміну від звичайних кулькових підшипників вони не створюють великих вібрацій , працюють майже безшумно і менше зношуються .<br /> <br /> [[Файл:Pidsh.gif|thumb|right|250px| 1-Вал ,2-Підшипник , 3-Підвід мастила ]] <br /> <br /> == Принцип Дії та конструктивні особливості підшипників ==<br /> <br /> Гідростатичний підшипник є опорою рідинного тертя, в якій тиск у шарі змащувального матеріалу, що розділяє вал та втулку, створюється зовнішнім джерелом і не залежить від швидкості обертання вала. Радіальне навантаження на шпиндель сприймається радіальним, а осьове — упорним гідростатичним підшипниками<br /> <br /> [[Файл:Гідростатичний1.png|thumb|right|350px| Рисунок 1 – Схеми радіального гідростатичного підшипника: а – схема живлення та радіальний переріз; б – осьовий переріз;<br /> в – епюри тисків при центральному положенні шпинделя (суцільні лінії) та під навантаженням (штрихові лінії)]]<br /> <br /> На внутрішній поверхні втулки радіального підшипника виготовляють кармани 2 (рисунок 1,а,б), в які через радіальні отвори підводиться масло від насоса. Далі воно витікає через перемички 1 та по шийці вала. У карманах та у зоні перемичок виникають симетричні поля тисків, які утримують ненавантажений шпиндель у середньому положенні із зазором δ між ним та втулкою (на рисунку 1,в поля тисків при відсутності навантаження показані суцільними лініями). Якщо на шпиндель діє зовнішня сила, наприклад направлена вертикально сила різання Р, то вісь шпинделя зміщується на величину ексцентриситету. Таким чином у верхнього кармана зазор збільшується, а тиск знижується, у нижнього навпаки — зазор зменшується, а тиск зростає (нова епюра тисків на рисунку 1,в показана штриховими лініями). В результаті сили тиску масла та зовнішнє навантаження приходять у стан рівноваги. Для здійснення цього процесу необхідні дві умови: <br /> перша— тиск в карманах стає неоднаковим, друга — подача масла через різні кармани лишається приблизно постійною. Перша умова виконується завдяки розділенню поверхні ковзання втулки на кармани з перемичками, друга забезпечується дроселями на вході в кармани, які пропускають у них постійний об’єм масла незалежно від навантаження.<br /> Гідростатичний підшипник з радіальними отворами для зливу масла потребує підвищеної подачі масла, але забезпечує краще відведення тепла від опори при великій швидкості обертання шпинделя (рисунок 2,а).<br /> Гідростатичний упорний підшипник сприймає осьові навантаження (рисунок 2,б). Масло через дроселі подається до кільцевих канавок на опорних поверхнях. На них можуть бути виконані декілька незалежних карманів<br /> <br /> [[Файл:Гідростатичний2.png|thumb|right|350px| Рисунок 2 – Схеми гідростатичних підшипників: а — радіального з отворами у перемичках; б — упорного]] <br /> <br /> <br /> == Конструктивні параметри гідростатичних радіальних підшипників ==<br /> <br /> З метою попередження пошкоджень поверхонь при обертанні шпинделя без вмикання гідросистеми втулки гідростатичних підшипників виконують біметалевими або з антифрикційних матеріалів. Параметри шорсткості робочих поверхонь, що безпосередньо впливають на радіальний зазор, приймають Rа = 0,63...0,4 мкм, а для прецизійних верстатів — Rа = 0,16...0,1 мкм.<br /> Конструктивні параметри згідно зі схемою на рисунку 6 визначають відносно діаметра шийки вала:<br /> – діаметр шийки шпинделя вибирають виходячи з потрібної його жорсткості — D;<br /> – довжина підшипника повинна забезпечувати максимальну жорсткість при заданому діаметрі — L = (1,0…1,2) D;<br /> – ширина перемички у осьовому та тангенціальному напрямках повинна забезпечувати задовільну несучу здатність підшипника при мінімальних витоках — l1 = 0,1 D;<br /> <br /> – діаметральний зазор у підшипнику, який впливає на його жорсткість, перенесення на оброблювану деталь похибок форми шийок шпинделя, витрати масла, приймають Δ = (0,0006...0,00065) D;<br /> – кут, що обмежує карман, для підшипника з чотирма карманами приймають рівним φк = 72° (звичайно виготовляють чотири кармани, оскільки їх симетричне розташування знижує негативний вплив овальності шийок шпинделя на точність оброблюваної деталі);<br /> – глибину карманів приймають за умови відсутності в них гідродинамічних ефектів — h &gt; 50 Δ.<br /> <br /> == Розрахунок гідростатичних радіальних підшипників ==<br /> <br /> Мета розрахунку полягає у визначенні його розмірів в залежності від заданої навантажувальної здатності та жорсткості опори. Визначають також необхідні витрати масла, потужність для його прокачування та параметри дроселів.<br /> Наведена методика призначена для розрахунків гідростатичних радіальних підшипників з чотирма симетрично розташованими карманами, які працюють із швидкостями ковзання до 25 м/с при відносних ексцентриситетах ε &lt; 0,4.<br /> Попередньо прийняті такі допущення:<br /> – підшипник вважається абсолютно жорстким, а масло нестисливе;<br /> – осі вала та втулки завжди лишаються паралельними;<br /> – тиск масла у карманах підшипника у два рази менший тиску на вході дроселя — рк = 0,5 рн;<br /> – гідродинамічні ефекти у підшипнику відсутні.<br /> Початкові дані: прийняті конструктивні параметри підшипника, розрахунковий ексцентриситет ε, робоча температура опори, найбільше радіальне зусилля, необхідна радіальна жорсткість, в’язкість масла, що використовується.<br /> <br /> <br /> <br /> == Переваги і недоліки ==<br /> '''Переваги :'''<br /> *Гідравлічні і пневматичні підшипники в загальному , мають низькі коефіцієнти тертя - набагато нижче ,ніж у механічних підшипників . Основне джерело тертя це в'язкість рідини або газу. Оскільки в газів в'язкість нижча ніж у рідин , то газодстатичні підшипники відносяться до числа підшипників із найменшим коефіцієнтом тертя . Проте чим менша в'язкість , тим більші втрати і витікання , що потребує додаткових витрат на на подачу рідини (або газу ) в підшипник. Такі підшипники також потребують ущільнювача.<br /> *При високих навантаженнях ,щілина між поверхнями в гідравлічних підшипниках змінюється менше ніж в механічних підшипниках .<br /> *Внаслідок принципу своєї роботи , гідравлічні підшипники часто мають значну демпферуючу здібність <br /> *Гідравлічні і пневматичні підшипники як правило працюють тихіше і створюють менше вібрацій ніж підшипники кочення .<br /> *Гідравлічні підшипники прості в конструкції і відповідно дешевші ніж механічні підшипники.Проте для виготовлення гідравлічних підшипників потрібно більш точне обладнання .<br /> <br /> ''' Недоліки ''' <br /> <br /> * В гідродинамічних підшипниках засвичай розсіюється більше енергії ніж в кулькових підшипниках .<br /> * Розсієння енергії в підшипниках ,а токож їх демпферуюча здібність сильно залежать від температури , що ускладнює виготовлення підшипників і їх роботу в широкому діапазоні температур <br /> * Гідравлічні підшипники можуть миттєво заклинюватись і виходити із ладу . кулькові ж підшипники виходять із ладу поступово при цьому збільшується рівень шумі або люфт . <br /> * Ще одним недоліком є ймовірність витоку газу або рідини із підшипника що призводить до більших економічних затрат .</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B92.png&diff=21591 2016-04-04T18:26:52Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div></div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B91.png&diff=21590 2016-04-04T18:23:20Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div></div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1123.jpg&diff=21587 2016-04-02T11:56:45Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div></div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%BA&diff=21586 2016-04-02T11:53:56Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div>[[Файл:HydrodynamicBearingDemonstration.jpg|thumb|upright|200px| Прилад для демонстрації гідродинамічного підшипника]]<br /> '''Гідравлічний підшипник''' -це підшипник в якому безпосереднє навантаження іде на тонкий шар рідини .<br /> Гідравлічні і пневматичні підшипники часто використовуються при великих навантаженнях , високих швидкостях і при необхідності забезпечити точну посадку валу . На відміну від звичайних кулькових підшипників вони не створюють великих вібрацій , працюють майже безшумно і менше зношуються .<br /> [[Файл:Pidsh.gif|thumb|left|200px| 1-Вал ,2-Підшипник , 3-Підвід мастила ]] <br /> == Принцип Дії ==<br /> <br /> Дані підшипники можуть бути розділені на дві групи :<br /> * гідродинамічні і газодинамічні<br /> * гідростатичні<br /> В '''Гідростатичному''' підшипнику високий тиск рідини підтримується зовнішнім насосом .Як рідина в них використовується масло або вода .Оскільки дані підшипники для своєї роботи потребують подачі рідини від зовнішнього насосу , то енергія що підводиться до насосу для всієї системи взагальному є енергією втрати . Проте при відсутності насосу дана енергія витрачалсь б на подолання сил тертя <br /> <br /> В '''гідродинамічному''' підшипнику при обертанні валу на великих швидкостях рідина засмоктється валом в простір між поверхнями тертя і таким чином відбувається самозмащення . Можна розглядати як підшипник ковзання в якому достатня швидкість обертання і вільна подача змазки утворюють масляний клин достатньо товстим для того щоб виключити контактне тертя на любих робочих режимах <br /> В цих підшипниках рідина засмоктується в середину підшипника рухом вала. Внаслідок цього при невеликих швидкостях обертання валу шар рідини під валом має не достатню товщину ,що призводить до безпосередньому контакту деталей . Якщо такі режими будуть відпрацьовуватись часто то підшипник буде мати менший термін служби і в ньому будуть відбуватись великі втрати енергії .Дану проблему можна зменшити при подачі мастила насосом під час початку і зупинки обертання валу.<br /> [[Файл:Hydrostatic_bearing_diagram.svg.png|thumb|right|150px| В гідростатичному підшипнику є дві поверхні , міє якими є щілина яка підтримується за рахунок сити тиску рідини , що подається через дросельний отвір ]]<br /> Hydrostatic_bearing_diagram.svg.png<br /> <br /> == Переваги і недоліки ==<br /> '''Переваги :'''<br /> *Гідравлічні і пневматичні підшипники в загальному , мають низькі коефіцієнти тертя - набагато нижче ,ніж у механічних підшипників . Основне джерело тертя це в'язкість рідини або газу. Оскільки в газів в'язкість нижча ніж у рідин , то газодстатичні підшипники відносяться до числа підшипників із найменшим коефіцієнтом тертя . Проте чим менша в'язкість , тим більші втрати і витікання , що потребує додаткових витрат на на подачу рідини (або газу ) в підшипник. Такі підшипники також потребують ущільнювача.<br /> *При високих навантаженнях ,щілина між поверхнями в гідравлічних підшипниках змінюється менше ніж в механічних підшипниках .<br /> *Внаслідок принципу своєї роботи , гідравлічні підшипники часто мають значну демпферуючу здібність <br /> *Гідравлічні і пневматичні підшипники як правило працюють тихіше і створюють менше вібрацій ніж підшипники кочення .<br /> *Гідравлічні підшипники прості в конструкції і відповідно дешевші ніж механічні підшипники.Проте для виготовлення гідравлічних підшипників потрібно більш точне обладнання .<br /> <br /> ''' Недоліки ''' <br /> <br /> * В гідродинамічних підшипниках засвичай розсіюється більше енергії ніж в кулькових підшипниках .<br /> * Розсієння енергії в підшипниках ,а токож їх демпферуюча здібність сильно залежать від температури , що ускладнює виготовлення підшипників і їх роботу в широкому діапазоні температур <br /> * Гідравлічні підшипники можуть миттєво заклинюватись і виходити із ладу . кулькові ж підшипники виходять із ладу поступово при цьому збільшується рівень шумі або люфт . <br /> * Ще одним недоліком є ймовірність витоку газу або рідини із підшипника що призводить до більших економічних затрат .</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Hydrostatic_bearing_diagram.svg.png&diff=21585 2016-04-02T11:51:11Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div></div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Pidsh.gif&diff=21584 2016-04-02T11:50:10Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div></div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:HydrodynamicBearingDemonstration.jpg&diff=21581 2016-04-02T11:09:22Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div></div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%BA&diff=21525 2016-03-13T16:13:51Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div>Слободян Назарій КТ-31</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=21340 2015-12-05T15:54:17Z

<p>Slobodyannazar: /* Вирішення */</p> <hr /> <div><br /> == '''Спрінклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спрінклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спрінклер Фейнмана''' або '''реверсивний спрінклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною ,де він повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини , було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На звичайному спрінклері на вільно обертаючомуся колесі під певним кутом , в результаті того що , вода за рахунок реактивної тяги , виходячи із сопел буде обертати колесо (саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського ). Зворотній ж спрінклер працює як аспірація навколишньої рідини . Дана проблема в асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який згадує його в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> [[Зображення:Reaction_wheel.jpg|263px|right|thumb|Якщо повітря рухається так як показують короткі стрілки , тоді спрінклер обертається в сторону довгої стрілки ]]<br /> <br /> == Історія == <br /> Перше документальне трактування проблеми опубліковано в1883 році у підручнику Ернста Маха &quot;Наука Механіка&quot; ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту . На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті, створючи жваву дискусію .Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії ,який закінчився вибухом скляного резервуару , що використовувався як частина установки <br /> <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щоб її називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення в підручнику Маха .<br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографії Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і не описував результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті Річарда Фейнмана , розповідалось про те ,що експеремент в циклотронній лабораторії показав ,що незвазаючи на те , що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спрінклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів для статті у пресі про те , що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В публікації йшлося про те , що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як п'ять разів але спрінклер не обертався , проте після чергової зміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск .''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні думки про розворот спрінклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> == Вирішення ==<br /> <br /> <br /> Поведінка реверсивного спрінклера різко відрізняється від звичайного спрінклера . Більшість опублікованих теоретичних і експериментальних методів вирішення цієї проблеми , стверджують, що розприскувач не обернеться при всмоктуванні навколишньої рідини . В даний час відомо, що ідеальний реверсивний спрінклер (тобто такий що може обертатися без тертя в оточенні ідеальної рідини ) буде дійсно обертатись назад по відношенню до рідини , що всмоктується . Ідеальний реверсивний спрінклер не буде відчувати ніякого моменту сили в стаціонарному стані . Таку поведіку можна пояснити завдяки закону збереження моменту імпульсу : в стаціонарному стані значення моменту рідини яка надходить є сталою ,із чого випливає що на спрінклері не виникає моменту сили .Експериментальні установки не в змозі виявити обертання реверсивного спрінклера , тому що крутний момент недостатньо великий щоб подолати тертя спрінклера . Величина тертя запобігає спрінклеру повертатись назад , хоч і в цьому напрямку виникає сила яка діє “назад” . <br /> З іншого боку експерименти із підшипниками з низьким коефіцієнтом тертя , виявили утворення невеликого значення моменту сили , який діє на спрінклер навіть у стаціонарному стані . Це відбувається в наслідок в’язкозті рідини яка всмоктується і призводить до розпорошення деякої частини енергії рідини і певна частина моменту імпульсу поглинається навколишнім середовищем. Цей момент сили спричинений в’язкістю , примушує реверсивний спрінклер слабо повернутись в напрямку руху рідини .<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> * Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> * Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> * Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> * John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> * James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> * Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> * Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> * James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> * Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> <br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> * The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> * Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=21339 2015-12-05T15:31:39Z

<p>Slobodyannazar: /* Вирішення */</p> <hr /> <div><br /> == '''Спрінклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спрінклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спрінклер Фейнмана''' або '''реверсивний спрінклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною ,де він повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини , було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На звичайному спрінклері на вільно обертаючомуся колесі під певним кутом , в результаті того що , вода за рахунок реактивної тяги , виходячи із сопел буде обертати колесо (саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського ). Зворотній ж спрінклер працює як аспірація навколишньої рідини . Дана проблема в асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який згадує його в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> [[Зображення:Reaction_wheel.jpg|263px|right|thumb|Якщо повітря рухається так як показують короткі стрілки , тоді спрінклер обертається в сторону довгої стрілки ]]<br /> <br /> == Історія == <br /> Перше документальне трактування проблеми опубліковано в1883 році у підручнику Ернста Маха &quot;Наука Механіка&quot; ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту . На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті, створючи жваву дискусію .Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії ,який закінчився вибухом скляного резервуару , що використовувався як частина установки <br /> <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щоб її називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення в підручнику Маха .<br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографії Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і не описував результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті Річарда Фейнмана , розповідалось про те ,що експеремент в циклотронній лабораторії показав ,що незвазаючи на те , що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спрінклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів для статті у пресі про те , що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В публікації йшлося про те , що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як п'ять разів але спрінклер не обертався , проте після чергової зміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск .''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні думки про розворот спрінклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> == Вирішення ==<br /> <br /> <br /> Поведінка реверсивного спрінклера різко відрізняється від звичайного спрінклера . Більшість опублікованих теоретичних і експериментальних методів вирішення цієї проблеми , стверджують, що розприскувач не обернеться при всмоктуванні навколишньої рідини . В даний час відомо, що ідеальний реверсивний спрінклер (тобто такий що може обертатися без тертя в оточенні ідеальної рідини ) буде дійсно обертатись назад по відношенню до рідини , що всмоктується . Ідеальний реверсивний спрінклер не буде відчувати ніякого моменту сили в стаціонарному стані . Таку поведіку можна пояснити завдяки закону збереження моменту імпульсу : в стаціонарному стані значення моменту рідини яка надходить є сталою ,із чого випливає що на спрінклері не виникає моменту сили .<br /> Експериментальні установки не в змозі виявити обертання реверсивного спрінклера , тому що крутний момент недостатньо великий щоб подолати тертя спрінклера . Величина тертя запобігає спрінклеру повертатись назад , хоч і в цьому напрямку виникає сила яка діє “назад” . <br /> З іншого боку експерименти із підшипниками з низьким коефіцієнтом тертя , виявили утворення невеликого значення моменту сили , який діє на спрінклер навіть у стаціонарному стані . Це відбувається в наслідок в’язкозті рідини яка всмоктується і призводить до розпорошення деякої частини енергії рідини і певна частина моменту імпульсу поглинається навколишнім середовищем. Цей момент сили спричинений в’язкістю , примушує реверсивний спрінклер слабо повернутись в напрямку руху рідини .<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> * Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> * Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> * Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> * John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> * James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> * Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> * Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> * James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> * Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> <br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> * The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> * Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=21338 2015-12-05T14:16:14Z

<p>Slobodyannazar: /* Спрінклер Фейнмана */</p> <hr /> <div><br /> == '''Спрінклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спрінклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спрінклер Фейнмана''' або '''реверсивний спрінклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною ,де він повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини , було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На звичайному спрінклері на вільно обертаючомуся колесі під певним кутом , в результаті того що , вода за рахунок реактивної тяги , виходячи із сопел буде обертати колесо (саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського ). Зворотній ж спрінклер працює як аспірація навколишньої рідини . Дана проблема в асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який згадує його в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> [[Зображення:Reaction_wheel.jpg|263px|right|thumb|Якщо повітря рухається так як показують короткі стрілки , тоді спрінклер обертається в сторону довгої стрілки ]]<br /> <br /> == Історія == <br /> Перше документальне трактування проблеми опубліковано в1883 році у підручнику Ернста Маха &quot;Наука Механіка&quot; ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту . На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті, створючи жваву дискусію .Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії ,який закінчився вибухом скляного резервуару , що використовувався як частина установки <br /> <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щоб її називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення в підручнику Маха .<br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографії Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і не описував результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті Річарда Фейнмана , розповідалось про те ,що експеремент в циклотронній лабораторії показав ,що незвазаючи на те , що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спрінклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів для статті у пресі про те , що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В публікації йшлося про те , що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як п'ять разів але спрінклер не обертався , проте після чергової зміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск .''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні думки про розворот спрінклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> == Вирішення ==<br /> <br /> <br /> Поведінка реверсивного спрінклера різко відрізняється від звичайного спрінклера . Більшість опублікованих теоретичних і експериментальних методів вирішення цієї проблеми , стверджують, що розприскувач не обернеться при всмоктуванні навколишньої рідини . В даний час відомо, що ідеальний реверсивний спрінклер (тобто такий що може обертатися без тертя в оточенні ідеальної рідини ) буде дійсно обертатись назад по відношенню до рідини , що всмоктується . Ідеальний реверсивний спрінклер не буде відчувати ніякого моменту сили в стаціонарному стані . Таку поведіку можна пояснити завдяки закону збереження моменту імпульсу : в стаціонарному стані значення моменту рідини яка надходить є сталою ,із чого випливає що на спрінклері не виникає моменту сили .<br /> Експериментальні установки не в змозі виявити обертання реверсивного спрінклера , тому що крутний момент недостатньо великий щоб подолати тертя спрінклера . Величина тертя запобігає спрінклеру повертатись назад , хоч і в цьому напрямку виникає сила яка діє “назад” . <br /> Проте експерименти із підшипниками з низьким коефіцієнтом тертя , виявили утворення невеликого значення моменту сили який діє на спрінклер у стаціонарному стані . Зараз це розуміється як наслідок в’язкозті рідини яка всмоктується і призводить до розпорошення деякої частини енергії рідини яка надходить і певна частина моменту імпульсу поглинається навколишнім середовищем. Цей момент сили спричинений в’язкістю , примушує реверсивний спрінклер слабо повернутись в напрямку руху рідини .<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> * Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> * Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> * Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> * John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> * James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> * Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> * Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> * James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> * Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> <br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> * The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> * Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=21337 2015-12-05T14:15:02Z

<p>Slobodyannazar: /* Спрінклер Фейнмана */</p> <hr /> <div><br /> == '''Спрінклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спрінклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спрінклер Фейнмана''' або '''реверсивний спрінклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною ,де він повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини , було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На звичайному спрінклері на вільно обертаючомуся колесі під певним кутом , в результаті того що , вода за рахунок реактивної тяги виходячи із сопел буде обертати колесо (саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського ). Зворотній ж спрінклер працює як аспірація навколишньої рідини . Дана проблема в асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який згадує його в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> [[Зображення:Reaction_wheel.jpg|263px|right|thumb|Якщо повітря рухається так як показують короткі стрілки , тоді спрінклер обертається в сторону довгої стрілки ]]<br /> <br /> == Історія == <br /> Перше документальне трактування проблеми опубліковано в1883 році у підручнику Ернста Маха &quot;Наука Механіка&quot; ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту . На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті, створючи жваву дискусію .Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії ,який закінчився вибухом скляного резервуару , що використовувався як частина установки <br /> <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щоб її називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення в підручнику Маха .<br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографії Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і не описував результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті Річарда Фейнмана , розповідалось про те ,що експеремент в циклотронній лабораторії показав ,що незвазаючи на те , що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спрінклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів для статті у пресі про те , що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В публікації йшлося про те , що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як п'ять разів але спрінклер не обертався , проте після чергової зміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск .''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні думки про розворот спрінклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> == Вирішення ==<br /> <br /> <br /> Поведінка реверсивного спрінклера різко відрізняється від звичайного спрінклера . Більшість опублікованих теоретичних і експериментальних методів вирішення цієї проблеми , стверджують, що розприскувач не обернеться при всмоктуванні навколишньої рідини . В даний час відомо, що ідеальний реверсивний спрінклер (тобто такий що може обертатися без тертя в оточенні ідеальної рідини ) буде дійсно обертатись назад по відношенню до рідини , що всмоктується . Ідеальний реверсивний спрінклер не буде відчувати ніякого моменту сили в стаціонарному стані . Таку поведіку можна пояснити завдяки закону збереження моменту імпульсу : в стаціонарному стані значення моменту рідини яка надходить є сталою ,із чого випливає що на спрінклері не виникає моменту сили .<br /> Експериментальні установки не в змозі виявити обертання реверсивного спрінклера , тому що крутний момент недостатньо великий щоб подолати тертя спрінклера . Величина тертя запобігає спрінклеру повертатись назад , хоч і в цьому напрямку виникає сила яка діє “назад” . <br /> Проте експерименти із підшипниками з низьким коефіцієнтом тертя , виявили утворення невеликого значення моменту сили який діє на спрінклер у стаціонарному стані . Зараз це розуміється як наслідок в’язкозті рідини яка всмоктується і призводить до розпорошення деякої частини енергії рідини яка надходить і певна частина моменту імпульсу поглинається навколишнім середовищем. Цей момент сили спричинений в’язкістю , примушує реверсивний спрінклер слабо повернутись в напрямку руху рідини .<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> * Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> * Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> * Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> * John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> * James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> * Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> * Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> * James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> * Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> <br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> * The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> * Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=21336 2015-12-05T14:05:49Z

<p>Slobodyannazar: /* Історія */</p> <hr /> <div><br /> == '''Спрінклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спрінклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спрінклер Фейнмана''' або '''реверсивний спрінклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною ,де він повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини , було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На даному спрінклері на вільно обертаючомуся колесі під певним кутом , в результаті того що , вода за рахунок реактивної тяги виходячи із сопел буде обертати колесо , саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського . Зворотній спрінклер працює як аспірація навколишньої рідини .Дана проблема в даний час асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який згадує його в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> [[Зображення:Reaction_wheel.jpg|263px|right|thumb|Якщо повітря рухається так як показують короткі стрілки , тоді спрінклер обертається в сторону довгої стрілки ]]<br /> <br /> == Історія == <br /> Перше документальне трактування проблеми опубліковано в1883 році у підручнику Ернста Маха &quot;Наука Механіка&quot; ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту . На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті, створючи жваву дискусію .Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії ,який закінчився вибухом скляного резервуару , що використовувався як частина установки <br /> <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щоб її називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення в підручнику Маха .<br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографії Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і не описував результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті Річарда Фейнмана , розповідалось про те ,що експеремент в циклотронній лабораторії показав ,що незвазаючи на те , що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спрінклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів для статті у пресі про те , що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В публікації йшлося про те , що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як п'ять разів але спрінклер не обертався , проте після чергової зміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск .''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні думки про розворот спрінклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> == Вирішення ==<br /> <br /> <br /> Поведінка реверсивного спрінклера різко відрізняється від звичайного спрінклера . Більшість опублікованих теоретичних і експериментальних методів вирішення цієї проблеми , стверджують, що розприскувач не обернеться при всмоктуванні навколишньої рідини . В даний час відомо, що ідеальний реверсивний спрінклер (тобто такий що може обертатися без тертя в оточенні ідеальної рідини ) буде дійсно обертатись назад по відношенню до рідини , що всмоктується . Ідеальний реверсивний спрінклер не буде відчувати ніякого моменту сили в стаціонарному стані . Таку поведіку можна пояснити завдяки закону збереження моменту імпульсу : в стаціонарному стані значення моменту рідини яка надходить є сталою ,із чого випливає що на спрінклері не виникає моменту сили .<br /> Експериментальні установки не в змозі виявити обертання реверсивного спрінклера , тому що крутний момент недостатньо великий щоб подолати тертя спрінклера . Величина тертя запобігає спрінклеру повертатись назад , хоч і в цьому напрямку виникає сила яка діє “назад” . <br /> Проте експерименти із підшипниками з низьким коефіцієнтом тертя , виявили утворення невеликого значення моменту сили який діє на спрінклер у стаціонарному стані . Зараз це розуміється як наслідок в’язкозті рідини яка всмоктується і призводить до розпорошення деякої частини енергії рідини яка надходить і певна частина моменту імпульсу поглинається навколишнім середовищем. Цей момент сили спричинений в’язкістю , примушує реверсивний спрінклер слабо повернутись в напрямку руху рідини .<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> * Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> * Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> * Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> * John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> * James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> * Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> * Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> * James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> * Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> <br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> * The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> * Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%81_%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B0&diff=21313 2015-12-03T19:13:34Z

<p>Slobodyannazar: Створена сторінка: '''Парадокс Даламбера-''' ствердження в гідродинаміці ідеальної рідини , згідно якому при...</p> <hr /> <div>'''Парадокс Даламбера-''' ствердження в гідродинаміці ідеальної рідини , згідно якому при стаціонарному (не обов'язково потенційному і нерозривному )обтіканні твердого тіла безмежним поступальним потоком нев'язкої рідини , при умові вирівнювання параметрів далеко попереду і позаду тіла , сила опору дорівнює нулю <br /> <br /> == Варіанти назв парадоксу ==<br /> Разом із назвою парадокс Даламбера в науковій літературі зустрічаються назви парадокс Даламбера-Ейлера , Ейлера-Даламбера , і парадокс Ейлера<br /> <br /> == Історична довідка ==<br /> Зоммерфельд із посиланням на Озеєна згадує Спінозу як раннього дослідника парадоксу . Скоріш за все мова йшла про роботу &quot;Основи філософії Декарта , доведені геометричним способом&quot;, в якій Спіноза аналізує умови при яких : &quot;тіло ,наприклад наша рука , могла рухатися в будь-якому напрямку з рівним рухом , не протидіючи і не відчуваючи впливу інших тіл&quot;. В окремому випадку обтікання тіласиметрричного відносно поперечної площини , в каналі Даламбером було виявлено перетворення опуру в нуль.Термін парадокс вперше було застосовано в 1786 році Даламбером для характеристики перетворення опору в нуль.<br /> <br /> == Різні варіанти парадоксу Даламбера==<br /> У силу принципу відносності Галілея можна говорити про парадокс Даламбера у разі поступального прямолінійного руху тіла з постійною швидкістю в безмежний обсяг ідеальної рідини <br /> <br /> Крім цього цей парадокс справедливий при обтіканні тіла потоком ,укладеним в безкінченний циліндричний канал .<br /> <br /> == Особливості формулювання парадоксу ==<br /> Важливо відмітити що в формулюванні парадоксу йде мова лише про відсутність складової сили діючої на тіло , яка паралельна потоку на безкінечності.Складова сили , яка перпендикулярна до потоку (підйомна сила), може бути відмінна від нуля навіть при виконанні всіх умов парадоксу.<br /> Слід звернути увагу на те , що момент сил . діючих на тіло зі сторони пооку , може бути відмінний від нуля . Так при нерозривному обтіканні нахиленої до потоку пластинки навіть при нульовій циркуляції швидкості виникає момент сил , прагнучий повернути пластинку поперек потоку.<br /> При наявності об'ємних сил (сили тяжіння)зі сторони рідини на тіло може діяти Архімедова сила , прте її не можна рахувати складовою сили опору , так як вона не перетворюється в нуль в рідині в стані спокою .<br /> <br /> == Випадки порушення парадоксу==<br /> Добре відомо ,що при обтіканні тіла реальним потоком рідини завжди присутня сила опору ,наявність якої пояснюється порушенням певних умов :<br /> *якщо рідина не є ідеальною ,може виникати сила опору , зв'язана із дією в'язкого тертя ;<br /> *якщо рух тіла в рідині не є стаціонарним , то навіть нев'язкої рідини виникає сила опору інерційної природи ;<br /> *якщо течія не неперервна ,то параметри потоку далеко попереду і позаду тіла не можуть співпадати , що призводить до виникнення опору; <br /> *якщо рідина не займає весь простір навколо тіла , то парадокс теж може порушуватись ; <br /> *якщо параметри потоку далеко попереду і позаду тіла не вирівнюються , то сила опору теж відмінна від нуля ;<br /> <br /> == Експерементальні результати ==<br /> Якщо створити умови , в яких обтікання тіла буде доволі близько до умов в формулюванні парадоксу , наприклад якщо надати тілу форму яка легко обтікається ,можна досягти зменшення опору в порівнянн із формами які важко обікаються , в десятки і сотні разів .<br /> При русі частинок в твердих тілах відомий ефект &quot;надглибокого проникнення &quot;.Одним із пояснень цього ефекту якісно аналогічне парадоксу Даламбера : зменшення опору досягається за рахунок тогго, що при певних умовах впливу чатинки на зовнішнє середовище зменешене.<br /> <br /> == Література ==<br /> *Grimberg G., Pauls W., Frisch U. Genesis of d'Alembert's paradox and analytical elaboration of the drag problem // Physica D. — 2008. — Т. 237.<br /> <br /> == Посилання ==<br /> *Парадокс Д'Аламбера — статья из Большой советской энциклопедии<br /> <br /> == Примітки ==<br /> *«При доказательстве парадокса Даламбера, вообще говоря, не предполагается, что движение жидкости потенциально и что в жидкости нет конечных полостей, заполненных газом, паром или жидкостью» (Седов Л. И. Механика сплошной среды. — М.: Наука, 1970. — Т. 2. — С. 74. — 568 с.).<br /> *↑ Чёрный Г. Г. Газовая динамика. — М.: Наука, 1988. — С. 118-120. — 424 с. — ISBN 5-02-013814-2.<br /> *↑ «Если бы каверна имела конечную длину, то на основании известного свойства установившегося безвихревого движения &lt;…&gt; сила сопротивления, действующая со стороны жидкости на тело вместе с каверной, была бы равна нулю и, следовательно, была бы равна нулю и сила сопротивления, действующая на тело» (Бэтчелор Дж. Введение в динамику жидкости / Пер. с англ. под ред. Г.Ю.Степанова. — М.: Мир, 1973. — С. 614. — 760 с.).<br /> * Седов, с. 71.<br /> *↑ Чёрный, с. 120.<br /> *↑ Кочин Н. Е., Кибель И. А., Розе Н. В. Теоретическая гидромеханика. — М.: Физматгиз, 1963. — Т. 1. — 584 с.<br /> *↑ Чаплыгин С. А. Результаты теоретических исследований о движении аэропланов // Избранные труды. Механика жидкости и газа. Математика. Общая механика. — М.: Наука, 1976. — С. 131-141.<br /> *↑ Зоммерфельд А. Механика деформируемых сред / Пер. с нем. Е.М.Лифшица. — М.: ИЛ, 1954. — С. 264. — 488 с.<br /> *↑ Спиноза Б. Избранные произведения в двух томах / Общая ред. и вступ. статья В.В.Соколова. — М.: Политиздат, 1957. — Т. 1. — С. 256. — 632 с.<br /> *↑ Пункт 247 и рис. 77 в книге: D’Alembert. Traité de l'équilibre et du mouvement des fluides. — 1744.<br /> *↑ Эйлер Л. Новые основания артиллерии // Ред. Б. Н. Окунев Исследования по баллистике. — М.: Физматлит, 1961. — С. 7-452.<br /> *↑ D’Alembert Paradoxe proposé aux Géomètres sur la résistance des fluides // Opuscules mathématiques. — Paris, 1768. — Т. 5. — С. 132-138.<br /> *↑ Козорезов К.И., Максименко В.Н., Ушеренко С.М. Исследование эффектов взаимодействия дискретных микрочастиц с твердым телом // Избранные вопросы современной механики. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. — С. 115-119.<br /> *↑ Григорян С.С. О природе «сверхглубокого» проникания твердых микрочастиц в твердые материалы // ДАН СССР. — 1987. — Т. 292, № 6. — С. 1319-1323.<br /> *↑ Чёрный Г.Г. Механизм аномально низкого сопротивления при движении тел в твердых средах // ДАН СССР. — 1987. — Т. 292, № 6. — С. 1324-1328.<br /> *↑ Киселев С.П., Киселев В.П. О механизме сверхглубокого проникания частиц в металлическую преграду // ПМТФ. — 2000. — Т. 41, № 2. — С. 37-46.</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=21312 2015-12-03T18:22:35Z

<p>Slobodyannazar: /* Вирішення */</p> <hr /> <div><br /> == '''Спрінклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спрінклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спрінклер Фейнмана''' або '''реверсивний спрінклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною ,де він повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини , було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На даному спрінклері на вільно обертаючомуся колесі під певним кутом , в результаті того що , вода за рахунок реактивної тяги виходячи із сопел буде обертати колесо , саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського . Зворотній спрінклер працює як аспірація навколишньої рідини .Дана проблема в даний час асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який згадує його в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> [[Зображення:Reaction_wheel.jpg|263px|right|thumb|Якщо повітря рухається так як показують короткі стрілки , тоді спрінклер обертається в сторону довгої стрілки ]]<br /> <br /> == Історія == <br /> Перше документальне трактування проблеми опубліковано в підручнику Ернста Маха &quot;Наука Механіка&quot; в 1883 році ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту . На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті створючи жваву дискусію .Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії ,який закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щоб дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення в підручнику Маха .<br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографії Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті Річарда Фейнмана , розповідалось про те що експеремент в циклотронній лабораторії показав що незвазаючи на те , що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спрінклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів у для статті у пресі про те , що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В публікації йшлося проте , що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як п'ять разів але спрінклер не обертався , проте після чергової зміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск .''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні думки про розворот спрінклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> <br /> == Вирішення ==<br /> <br /> <br /> Поведінка реверсивного спрінклера різко відрізняється від звичайного спрінклера . Більшість опублікованих теоретичних і експериментальних методів вирішення цієї проблеми , стверджують, що розприскувач не обернеться при всмоктуванні навколишньої рідини . В даний час відомо, що ідеальний реверсивний спрінклер (тобто такий що може обертатися без тертя в оточенні ідеальної рідини ) буде дійсно обертатись назад по відношенню до рідини , що всмоктується . Ідеальний реверсивний спрінклер не буде відчувати ніякого моменту сили в стаціонарному стані . Таку поведіку можна пояснити завдяки закону збереження моменту імпульсу : в стаціонарному стані значення моменту рідини яка надходить є сталою ,із чого випливає що на спрінклері не виникає моменту сили .<br /> Експериментальні установки не в змозі виявити обертання реверсивного спрінклера , тому що крутний момент недостатньо великий щоб подолати тертя спрінклера . Величина тертя запобігає спрінклеру повертатись назад , хоч і в цьому напрямку виникає сила яка діє “назад” . <br /> Проте експерименти із підшипниками з низьким коефіцієнтом тертя , виявили утворення невеликого значення моменту сили який діє на спрінклер у стаціонарному стані . Зараз це розуміється як наслідок в’язкозті рідини яка всмоктується і призводить до розпорошення деякої частини енергії рідини яка надходить і певна частина моменту імпульсу поглинається навколишнім середовищем. Цей момент сили спричинений в’язкістю , примушує реверсивний спрінклер слабо повернутись в напрямку руху рідини .<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> * Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> * Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> * Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> * John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> * James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> * Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> * Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> * James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> * Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> <br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> * The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> * Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=21202 2015-11-30T19:37:26Z

<p>Slobodyannazar: /* Вирішення */</p> <hr /> <div><br /> == '''Спрінклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спрінклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спрінклер Фейнмана''' або '''реверсивний спрінклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною ,де він повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини , було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На даному спрінклері на вільно обертаючомуся колесі під певним кутом , в результаті того що , вода за рахунок реактивної тяги виходячи із сопел буде обертати колесо , саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського . Зворотній спрінклер працює як аспірація навколишньої рідини .Дана проблема в даний час асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який згадує його в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> [[Зображення:Reaction_wheel.jpg|263px|right|thumb|Якщо повітря рухається так як показують короткі стрілки , тоді спрінклер обертається в сторону довгої стрілки ]]<br /> <br /> == Історія == <br /> Перше документальне трактування проблеми опубліковано в підручнику Ернста Маха &quot;Наука Механіка&quot; в 1883 році ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту . На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті створючи жваву дискусію .Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії ,який закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щоб дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення в підручнику Маха .<br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографії Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті Річарда Фейнмана , розповідалось про те що експеремент в циклотронній лабораторії показав що незвазаючи на те , що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спрінклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів у для статті у пресі про те , що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В публікації йшлося проте , що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як п'ять разів але спрінклер не обертався , проте після чергової зміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск .''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні думки про розворот спрінклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> <br /> == Вирішення ==<br /> <br /> <br /> Поведінка реверсивного спрінклера різко відрізняється від звичайного спрінклера . Більшість опублікованих теоретичних і експериментальних методів вирішення цієї проблеми , стверджують, що розприскувач не обернеться при всмоктуванні навколишньої рідини . В даний час відомо, що ідеальний реверсивний спринклер (тобто такий що може обертатися без тертя в оточенні ідеальної рідини ) буде дійсно обертатись назад по відношенню до рідини , що всмоктується . Ідеальний реверсивний спринклер не буде відчувати ніякого моменту сили в стаціонарному стані . Таку поведіку можна пояснити завдяки закону збереження моменту імпульсу : в стаціонарному стані значення моменту рідини яка надходить є сталою ,із чого випливає що на спринклері не виникає моменту сили .<br /> Експериментальні установки не в змозі виявити обертання реверсивного спринклера , тому що крутний момент недостатньо великий щоб подолати тертя спринклера . Величина тертя запобігає спринклеру повертатись назад , хоч і в цьому напрямку виникає сила яка діє “назад” . <br /> Проте експерименти із підшипниками з низьким коефіцієнтом тертя , виявили утворення невеликого значення моменту сили який діє на спрінклер у стаціонарному стані . Зараз це розуміється як наслідок в’язкозті рідини яка всмоктується і призводить до розпорошення деякої частини енергії рідини яка надходить і певна частина моменту імпульсу поглинається навколишнім середовищем. Цей момент сили спричинений в’язкістю , примушує реверсивний спрінклер слабо повернутись в напрямку руху рідини .<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> * Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> * Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> * Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> * John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> * James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> * Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> * Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> * James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> * Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> <br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> * The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> * Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=21201 2015-11-30T19:36:16Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div><br /> == '''Спрінклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спрінклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спрінклер Фейнмана''' або '''реверсивний спрінклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною ,де він повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини , було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На даному спрінклері на вільно обертаючомуся колесі під певним кутом , в результаті того що , вода за рахунок реактивної тяги виходячи із сопел буде обертати колесо , саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського . Зворотній спрінклер працює як аспірація навколишньої рідини .Дана проблема в даний час асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який згадує його в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> [[Зображення:Reaction_wheel.jpg|263px|right|thumb|Якщо повітря рухається так як показують короткі стрілки , тоді спрінклер обертається в сторону довгої стрілки ]]<br /> <br /> == Історія == <br /> Перше документальне трактування проблеми опубліковано в підручнику Ернста Маха &quot;Наука Механіка&quot; в 1883 році ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту . На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті створючи жваву дискусію .Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії ,який закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щоб дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення в підручнику Маха .<br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографії Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті Річарда Фейнмана , розповідалось про те що експеремент в циклотронній лабораторії показав що незвазаючи на те , що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спрінклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів у для статті у пресі про те , що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В публікації йшлося проте , що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як п'ять разів але спрінклер не обертався , проте після чергової зміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск .''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні думки про розворот спрінклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> <br /> == Вирішення ==<br /> <br /> <br /> Поведінка реверсивного спрінклера різко відрізняється від звичайного спрінклера . Більшість опублікованих теоретичних і експериментальних методів вирішення цієї проблеми , стверджують, що розприскувач не обернеться при всмоктуванні навколишньої рідини . В даний час відомо, що ідеальний реверсивний спринклер (тобто такий що може обертатися без тертя в оточенні ідеальної рідини ) буде дійсно обертатись назад по відношенню до рідини , що всмоктується . Ідеальний реверсивний спринклер не буде відчувати ніякого моменту сили в стаціонарному стані . Таку поведіку можна пояснити завдяки закону збереження моменту імпульсу : в стаціонарному стані значення моменту рідини яка надходить є сталою ,із чого випливає що на спринклері не виникає моменту сили .<br /> Експериментальні установки не в змозі виявити обертання реверсивного спринклера , тому що крутний момент недостатньо великий щоб подолати тертя спринклера . Величина тертя запобігає спринклеру повертатись назад , хоч і в цьому напрямку виникає сила яка діє “назад” . <br /> Проте експерименти із підшипниками з низьким коефіцієнтом тертя , виявили утворення невеликого значення моменту сили який діє на спрінклер у стаціонарному стані . Зараз це розуміється як наслідок в’язкозті рідини яка всмоктується і призводить до розпорошення деякої частини енергії рідини яка надходить і певна частина моменту імпульсупоглинається навколишнім середовищем. Цей момент сили спричинений в’язкістю , примушує реверсивний спрінклер слабо повернутись в напрямку руху рідини .<br /> <br /> <br /> == Посилання ==<br /> * Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> * Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> * Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> * Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> * John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> * James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> * Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> * Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> * James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> * Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> <br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> * The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> * Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=21118 2015-11-27T17:54:55Z

<p>Slobodyannazar: /* Спрінклер Фейнмана */</p> <hr /> <div><br /> == '''Спрінклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спрінклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спрінклер Фейнмана''' або '''реверсивний спрінклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною ,де він повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини , було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На даному спрінклері на вільно обертаючомуся колесі під певним кутом , в результаті того що , вода за рахунок реактивної тяги виходячи із сопел буде обертати колесо , саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського . Зворотній спрінклер працює як аспірація навколишньої рідини .Дана проблема в даний час асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який згадує його в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> [[Зображення:Reaction_wheel.jpg|263px|right|thumb|Якщо повітря рухається так як показують короткі стрілки , тоді спрінклер обертається в сторону довгої стрілки ]]<br /> <br /> == Історія == <br /> Перше документальне трактування проблеми опубліковано в підручнику Ернста Маха &quot;Наука Механіка&quot; в 1883 році ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту . На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті створючи жваву дискусію .Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії ,який закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щоб дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення в підручнику Маха .<br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографії Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті Річарда Фейнмана , розповідалось про те що експеремент в циклотронній лабораторії показав що незвазаючи на те , що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спрінклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів у для статті у пресі про те , що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В публікації йшлося проте , що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як п'ять разів але спрінклер не обертався , проте після чергової зміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск .''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні думки про розворот спрінклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> * Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> * Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> * Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> * John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> * James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> * Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> * Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> * James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> * Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> <br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> * The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> * Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=21117 2015-11-27T17:51:01Z

<p>Slobodyannazar: /* Спрінклер Фейнмана */</p> <hr /> <div><br /> == '''Спрінклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спрінклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спрінклер Фейнмана''' або '''реверсивний спрінклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною ,де він повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини , було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На даному спрінклері на вільно обертаючомуся колесі під певним кутом , в результаті того що , вода за рахунок реактивної тяги виходячи із сопел буде обертати колесо , саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського . Зворотній спрінклер працює як аспірація навколишньої рідини .Дана проблема в даний час асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який згадує його в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> [[Зображення:Reaction_wheel.jpg|263px|center|thumb|Якщо повітря рухається так як показують короткі стрілки , тоді спрінклер обертається в сторону довгої стрілки ]]<br /> [https://www.youtube.com/watch?v=xQrkiH0U1Yg]<br /> <br /> == Історія == <br /> Перше документальне трактування проблеми опубліковано в підручнику Ернста Маха &quot;Наука Механіка&quot; в 1883 році ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту . На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті створючи жваву дискусію .Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії ,який закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щоб дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення в підручнику Маха .<br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографії Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті Річарда Фейнмана , розповідалось про те що експеремент в циклотронній лабораторії показав що незвазаючи на те , що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спрінклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів у для статті у пресі про те , що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В публікації йшлося проте , що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як п'ять разів але спрінклер не обертався , проте після чергової зміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск .''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні думки про розворот спрінклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> * Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> * Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> * Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> * John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> * James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> * Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> * Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> * James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> * Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> <br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> * The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> * Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=21111 2015-11-27T16:52:36Z

<p>Slobodyannazar: /* Історія */</p> <hr /> <div><br /> == '''Спрінклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спрінклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спрінклер Фейнмана''' або '''реверсивний спрінклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною ,де він повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини , було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На даному спрінклері на вільно обертаючомуся колесі під певним кутом , в результаті того що , вода за рахунок реактивної тяги виходячи із сопел буде обертати колесо , саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського . Зворотній спрінклер працює як аспірація навколишньої рідини .Дана проблема в даний час асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який згадує його в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> [[Зображення:Reaction_wheel.jpg|263px|right|thumb|Якщо повітря рухається так як показують короткі стрілки , тоді спрінклер обертається в сторону довгої стрілки ]]<br /> <br /> == Історія == <br /> Перше документальне трактування проблеми опубліковано в підручнику Ернста Маха &quot;Наука Механіка&quot; в 1883 році ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту . На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті створючи жваву дискусію .Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії ,який закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щоб дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення в підручнику Маха .<br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографії Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті Річарда Фейнмана , розповідалось про те що експеремент в циклотронній лабораторії показав що незвазаючи на те , що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спрінклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів у для статті у пресі про те , що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В публікації йшлося проте , що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як п'ять разів але спрінклер не обертався , проте після чергової зміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск .''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні думки про розворот спрінклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> * Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> * Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> * Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> * John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> * James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> * Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> * Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> * James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> * Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> <br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> * The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> * Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=21110 2015-11-27T16:45:40Z

<p>Slobodyannazar: /* Ex ternal links*/</p> <hr /> <div><br /> == '''Спрінклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спрінклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спрінклер Фейнмана''' або '''реверсивний спрінклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною ,де він повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини , було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На даному спрінклері на вільно обертаючомуся колесі під певним кутом , в результаті того що , вода за рахунок реактивної тяги виходячи із сопел буде обертати колесо , саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського . Зворотній спрінклер працює як аспірація навколишньої рідини .Дана проблема в даний час асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який згадує його в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> [[Зображення:Reaction_wheel.jpg|263px|right|thumb|Якщо повітря рухається так як показують короткі стрілки , тоді спрінклер обертається в сторону довгої стрілки ]]<br /> <br /> == Історія == <br /> Перше документальне трактування проблеми в главі 3 ,3 розділі підручника Ернста Маха &quot;Наука Механіка&quot; вперше опублікованої в 1883 році ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту , На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті , створючи жваву дискусію ,Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою , і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії . Експеримент закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щою дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення даної проблеми в підручнику Маха <br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографі Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті Річарда Фейнмана , розповідалось про те що показав експеремент в циклотронній лабораторії , а саме що незвазаючи на те що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спрінклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів у пресі про те що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В якому йшлося проте що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як 5 разів , спрінклер не обертався проте після чергової зміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск ''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні думки про розворот спрінклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> * Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> * Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> * Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> * John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> * James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> * Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> * Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> * James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> * Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> <br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> * The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> * Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=21109 2015-11-27T16:44:34Z

<p>Slobodyannazar: /* Спрінклер Фейнмана */</p> <hr /> <div><br /> == '''Спрінклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спрінклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спрінклер Фейнмана''' або '''реверсивний спрінклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною ,де він повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини , було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На даному спрінклері на вільно обертаючомуся колесі під певним кутом , в результаті того що , вода за рахунок реактивної тяги виходячи із сопел буде обертати колесо , саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського . Зворотній спрінклер працює як аспірація навколишньої рідини .Дана проблема в даний час асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який згадує його в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> [[Зображення:Reaction_wheel.jpg|263px|right|thumb|Якщо повітря рухається так як показують короткі стрілки , тоді спрінклер обертається в сторону довгої стрілки ]]<br /> <br /> == Історія == <br /> Перше документальне трактування проблеми в главі 3 ,3 розділі підручника Ернста Маха &quot;Наука Механіка&quot; вперше опублікованої в 1883 році ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту , На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті , створючи жваву дискусію ,Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою , і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії . Експеримент закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щою дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення даної проблеми в підручнику Маха <br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографі Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті Річарда Фейнмана , розповідалось про те що показав експеремент в циклотронній лабораторії , а саме що незвазаючи на те що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спрінклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів у пресі про те що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В якому йшлося проте що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як 5 разів , спрінклер не обертався проте після чергової зміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск ''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні думки про розворот спрінклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> * Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> * Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> * Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> * John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> * James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> * Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> * Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> * James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> * Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == External links ==<br /> <br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> * The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> * Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=20965 2015-11-19T15:06:55Z

<p>Slobodyannazar: /* Рішення */</p> <hr /> <div><br /> == '''Спрінклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спрінклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спрінклер Фейнмана''' або '''реверсивний спрінклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною де прилад повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На даному спрінклері на вільно обертаючомуся колесі під таким кутом , в результаті того що вода за рахунок реактивної тяги виходячи із сопел обертає колесо , саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського . а зворотній спрінклер працює як аспірація навколишньої рідини .проблема в даний час асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який знадує йго в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> [[Зображення:Reaction_wheel.jpg|263px|right|thumb|Якщо повітря рухається так як показують короткі стрілки , тоді спрінклер обертається в сторону довгої стрілки ]]<br /> == Історія == <br /> Перше документальне трактування проблеми в главі 3 ,3 розділі підручника Ернста Маха &quot;Наука Механіка&quot; вперше опублікованої в 1883 році ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту , На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті , створючи жваву дискусію ,Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою , і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії . Експеримент закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щою дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення даної проблеми в підручнику Маха <br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографі Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті Річарда Фейнмана , розповідалось про те що показав експеремент в циклотронній лабораторії , а саме що незвазаючи на те що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спрінклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів у пресі про те що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В якому йшлося проте що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як 5 разів , спрінклер не обертався проте після чергової зміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск ''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні думки про розворот спрінклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> * Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> * Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> * Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> * John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> * James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> * Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> * Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> * James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> * Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == External links ==<br /> <br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> * The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> * Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=20964 2015-11-19T15:06:30Z

<p>Slobodyannazar: /* Історія */</p> <hr /> <div><br /> == '''Спрінклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спрінклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спрінклер Фейнмана''' або '''реверсивний спрінклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною де прилад повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На даному спрінклері на вільно обертаючомуся колесі під таким кутом , в результаті того що вода за рахунок реактивної тяги виходячи із сопел обертає колесо , саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського . а зворотній спрінклер працює як аспірація навколишньої рідини .проблема в даний час асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який знадує йго в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> [[Зображення:Reaction_wheel.jpg|263px|right|thumb|Якщо повітря рухається так як показують короткі стрілки , тоді спрінклер обертається в сторону довгої стрілки ]]<br /> == Історія == <br /> Перше документальне трактування проблеми в главі 3 ,3 розділі підручника Ернста Маха &quot;Наука Механіка&quot; вперше опублікованої в 1883 році ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту , На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті , створючи жваву дискусію ,Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою , і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії . Експеримент закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щою дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення даної проблеми в підручнику Маха <br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографі Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті Річарда Фейнмана , розповідалось про те що показав експеремент в циклотронній лабораторії , а саме що незвазаючи на те що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спрінклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів у пресі про те що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В якому йшлося проте що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як 5 разів , спрінклер не обертався проте після чергової зміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск ''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні думки про розворот спрінклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> * Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> * Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> * Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> * John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> * James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> * Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> * Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> * James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> * Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == External links ==<br /> <br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> * The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> * Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)<br /> <br /> == Рішення ==</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=20836 2015-11-12T18:24:32Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div><br /> == '''Спрінклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спрінклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спрінклер Фейнмана''' або '''реверсивний спрінклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною де прилад повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На даному спрінклері на вільно обертаючомуся колесі під таким кутом , в результаті того що вода за рахунок реактивної тяги виходячи із сопел обертає колесо , саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського . а зворотній спрінклер працює як аспірація навколишньої рідини .проблема в даний час асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який знадує йго в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> [[Зображення:Reaction_wheel.jpg|263px|right|thumb|Якщо повітря рухається так як показують короткі стрілки , тоді спрінклер обертається в сторону довгої стрілки ]]<br /> == Історія == <br /> Перше документальне трактування проблеми в главі 3 ,3 розділі підручника ернста Маха наука Механіка вперше опублікованої в 1883 році ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту , На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті , створючи жваву дискусію ,Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою , і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії . експеримент закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щою дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення даної проблеми в підручнику Маха <br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографі Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті річарда Фейнмана , розповідалось про те що показав експеремент в циклотронній лабораторії а саме що незвазаючи на те що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спрінклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів у пресі про те що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В якому йшлося проте що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як 5 разів , спрінклер не обертався проте після чергової зміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск ''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні про розворот спрінклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Посилання ==<br /> * Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> * Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> * Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> * Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> * John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> * James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> * Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> * Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> * James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> * Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == External links ==<br /> <br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> * The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> * Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)<br /> <br /> == Рішення ==</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=20833 2015-11-12T18:18:19Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div><br /> == '''Спринклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спринклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спринклер Фейнмана''' або '''реверсивний спринклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною де прилад повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На даному спринклері на вільно обертаючомуся колесі під таким кутом , в результаті того що вода за рахунок реактивної тяги виходячи із сопел обертає колесо , саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського . а зворотній спринклер працює як аспірація навколишньої рідини .проблема в даний час асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який знадує йго в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> [[Зображення:Reaction_wheel.jpg|263px|right|thumb|Якщо повітря рухається так як показують короткі стрілки , тоді спрінклер обертається в сторону довгої стрілки ]]<br /> == Історія == <br /> Перше документальне трактування проблеми в главі 3 ,3 розділі підручника ернста Маха наука Механіка вперше опублікованої в 1883 році ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту , На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті , створючи жваву дискусію ,Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою , і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії . експеримент закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щою дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення даної проблеми в підручнику Маха <br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографі Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті річарда Фейнмана , розповідалось про те що показав експеремент в циклотронній лабораторії а саме що незвазаючи на те що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спринклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів у пресі про те що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В якому йшлося проте що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як 5 разів , спринклер не обертався проте після чергової зміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск ''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні про розворот спринклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [Анрі_Дарсі|Анрі Дарсі]]<br /> * Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> * Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> * Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> * Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> * John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> * James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> * Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> * Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> * James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> * Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == External links ==<br /> <br /> * D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> * The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> * Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)<br /> <br /> == Рішення ==</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=20828 2015-11-12T17:35:24Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div><br /> == '''Спринклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спринклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спринклер Фейнмана''' або '''реверсивний спринклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною де прилад повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На даному спринклері на вільно обертаючомуся колесі під таким кутом , в результаті того що вода за рахунок реактивної тяги виходячи із сопел обертає колесо , саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського . а зворотній спринклер працює як аспірація навколишньої рідини .проблема в даний час асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який знадує йго в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> [[Зображення:Reaction_wheel.jpg|263px|right|thumb|Якщо повітря рухається так як показують короткі стрілки , тоді спрінклер обертається в сторону довгої стрілки ]]<br /> == Історія == <br /> Перше документальне трактування проблеми в главі 3 ,3 розділі підручника ернста Маха наука Механіка вперше опублікованої в 1883 році ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту , На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті , створючи жваву дискусію ,Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою , і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії . експеримент закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щою дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення даної проблеми в підручнику Маха <br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографі Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті річарда Фейнмана , розповідалось про те що показав експеремент в циклотронній лабораторії а саме що незвазаючи на те що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спринклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів у пресі про те що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В якому йшлося проте що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як 5 разів , спринклер не обертався проте після чергової зміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск ''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні про розворот спринклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Посилання ==<br /> <br /> 1 Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> 2 Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> 3 Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> 4 Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> 5 John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> 6 James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> 7 Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> 8 Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> 9 James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> 10 D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> 11 Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == External links ==<br /> <br /> D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)<br /> <br /> == Рішення ==</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=20827 2015-11-12T17:33:34Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div><br /> == '''Спринклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спринклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спринклер Фейнмана''' або '''реверсивний спринклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною де прилад повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На даному спринклері на вільно обертаючомуся колесі під таким кутом , в результаті того що вода за рахунок реактивної тяги виходячи із сопел обертає колесо , саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського . а зворотній спринклер працює як аспірація навколишньої рідини .проблема в даний час асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який знадує йго в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> [[Зображення:Reaction_wheel.jpg|263px|right|thumb|Якщо повітря рухається так як показують короткі стрілки , тоді спрінклер обертається в сторону довгої стрілки ]]<br /> == Історія == <br /> Перше документальне трактування проблеми в главі 3 ,3 розділі підручника ернста Маха наука Механіка вперше опублікованої в 1883 році ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту , На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті , створючи жваву дискусію ,Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою , і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії . експеримент закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щою дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення даної проблеми в підручнику Маха <br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографі Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті річарда Фейнмана , розповідалось про те що показав експеремент в циклотронній лабораторії а саме що незвазаючи на те що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спринклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів у пресі про те що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В якому йшлося проте що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як 5 разів , спринклер не обертався проте після чергової зміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск ''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні про розворот спринклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> == Посилання ==<br /> 1 Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> 2 Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> 3 Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> 4 Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> 5 John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> 6 James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> 7 Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> 8 Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> 9 James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> 10 D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> 11 Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == External links ==<br /> D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)<br /> <br /> == Рішення ==</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=20825 2015-11-12T17:24:23Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div><br /> == '''Спринклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спринклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спринклер Фейнмана''' або '''реверсивний спринклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною де прилад повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На даному спринклері на вільно обертаючомуся колесі під таким кутом , в результаті того що вода за рахунок реактивної тяги виходячи із сопел обертає колесо , саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського . а зворотній спринклер працює як аспірація навколишньої рідини .проблема в даний час асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який знадує йго в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> <br /> == Історія ==[[Файл:Reaction_wheel.jpg]]<br /> <br /> Перше документальне трактування проблеми в главі 3 ,3 розділі пілручника ернста Маха наука Механіка вперше опублікованої в 1883 році ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту , На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті , створючи жваву дискусію ,Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою , і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії . експеримент закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щою дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення даної проблеми в підручнику Маха <br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографі Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті річарда Фейнмана , розповідалось про те що показав експеремент в циклотронній лабораторії а саме що незвазаючи на те що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спринклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів у пресі про те що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В якому йшлося проте що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як 5 разів , спринклер не обертався проте після чергової зміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск ''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні про розворот спринклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> == Посилання ==<br /> <br /> 1 Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> 2 Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> 3 Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> 4 Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> 5 John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> 6 James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> 7 Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> 8 Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> 9 James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> 10 D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> 11 Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == External links ==<br /> <br /> <br /> D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)<br /> <br /> == Рішення ==</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Reaction_wheel.jpg&diff=20824 2015-11-12T17:23:44Z

<p>Slobodyannazar: </p> <hr /> <div></div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=20817 2015-11-09T16:04:09Z

<p>Slobodyannazar: /* Історія */</p> <hr /> <div><br /> == '''Спринклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спринклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спринклер Фейнмана''' або '''реверсивний спринклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною де прилад повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На даному спринклері на вільно обертаючомуся колесі під таким кутом , в результаті того що вода за рахунок реактивної тяги виходячи із сопел обертає колесо , саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського . а зворотній спринклер працює як аспірація навколишньої рідини .проблема в даний час асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який знадує йго в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> <br /> == Історія ==<br /> <br /> Перше документальне трактування проблеми в главі 3 ,3 розділі пілручника ернста Маха наука Механіка вперше опублікованої в 1883 році ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту , На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті , створючи жваву дискусію ,Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою , і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії . експеримент закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щою дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення даної проблеми в підручнику Маха <br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографі Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті річарда Фейнмана , розповідалось про те що показав експеремент в циклотронній лабораторії а саме що незвазаючи на те що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спринклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів у пресі про те що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В якому йшлося проте що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як 5 разів , спринклер не обертався проте після чергової зміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск ''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні про розворот спринклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> == Посилання ==<br /> <br /> 1 Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> 2 Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> 3 Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> 4 Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> 5 John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> 6 James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> 7 Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> 8 Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> 9 James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> 10 D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> 11 Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == External links ==<br /> <br /> <br /> D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)<br /> <br /> == Рішення ==</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=20816 2015-11-09T16:03:20Z

<p>Slobodyannazar: /* Історія */</p> <hr /> <div><br /> == '''Спринклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спринклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спринклер Фейнмана''' або '''реверсивний спринклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною де прилад повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На даному спринклері на вільно обертаючомуся колесі під таким кутом , в результаті того що вода за рахунок реактивної тяги виходячи із сопел обертає колесо , саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського . а зворотній спринклер працює як аспірація навколишньої рідини .проблема в даний час асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який знадує йго в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> <br /> == Історія ==<br /> <br /> Перше документальне трактування проблеми в главі 3 ,3 розділі пілручника ернста Маха наука Механіка вперше опублікованої в 1883 році ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту , На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті , створючи жваву дискусію ,Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою , і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії . експеримент закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щою дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення даної проблеми в підручнику Маха <br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографі Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті річарда Фейнмана , розповідалось про те що показав експеремент в циклотронній лабораторії а саме що незвазаючи на те що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спринклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів у пресі про те що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В якому йшлося проте що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як 5 разів , спринклер не обертався проте після чергової зміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск ''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні про розворот спринклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> == Посилання ==<br /> <br /> 1 Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> 2 Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> 3 Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> 4 Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> 5 John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> 6 James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> 7 Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> 8 Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> 9 James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> 10 D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> 11 Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == External links ==<br /> <br /> <br /> D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)<br /> <br /> == Історія ==<br /> <br /> Перше документальне трактування проблеми в третій главі ,третього розділу підручника Ернста Маха ''&quot;Механіка&quot;'' вперше опублікованої в 1883 році ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту , На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті , створюючи жваву дискусію ,Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії . Експеримент закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> У 1966 році фейнман відхилив пропозицію щодо обговорення даної проблеми ,та заперечува проти того щою дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення даної проблеми в підручнику Маха. <br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікування автобографії Річарда Фейнмана “''Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман''” , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті Річарда Фейнмана , розповідалось про те що показав експеремент в циклотронній лабораторії , а саме що незвазаючи на те що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спринклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів упресі про те що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В якому йшлося проте що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як 5 разів , спринклер не обертався проте після чергової сміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск ''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні думки про розворот спринклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> == Рішення ==</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=20815 2015-11-09T16:00:34Z

<p>Slobodyannazar: /* Історія */</p> <hr /> <div><br /> == '''Спринклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спринклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спринклер Фейнмана''' або '''реверсивний спринклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною де прилад повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На даному спринклері на вільно обертаючомуся колесі під таким кутом , в результаті того що вода за рахунок реактивної тяги виходячи із сопел обертає колесо , саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського . а зворотній спринклер працює як аспірація навколишньої рідини .проблема в даний час асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який знадує йго в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> <br /> == Історія ==<br /> <br /> Перше доккументальне трактування проблеми в главі 3 ,3 розділі пілручника ернста Маха наука Механіка вперше опублікованої в 1883 році ,там мах стверджував , що апарат не показує хворотньог оповороту , На початку 1040-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в прінстонському університеті , створючи жваву дискусію ,Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою , і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії . експеримент закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щою дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення даної проблеми в підручнику Маха <br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографі Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фенман не пояснювавсвоє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті річарда Фейнмана , розповідалось про те що показав експеремент в циклотронній лабораторії а саме що незвазаючи на те що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спринклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів упресі про те що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В якому йшлося проте що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як 5 разів , спринклер не обертався проте після чергової сміни тиску бутель вибухнува через великий внутрішній тиск ''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні про розворот спринклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> == Посилання ==<br /> <br /> 1 Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> 2 Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> 3 Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> 4 Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> 5 John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> 6 James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> 7 Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> 8 Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> 9 James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> 10 D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> 11 Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == External links ==<br /> <br /> <br /> D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)<br /> <br /> == Історія ==<br /> <br /> Перше документальне трактування проблеми в третій главі ,третього розділу підручника Ернста Маха ''&quot;Механіка&quot;'' вперше опублікованої в 1883 році ,там Мах стверджував , що апарат не показує зворотнього повороту , На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в Прінстонському університеті , створюючи жваву дискусію ,Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії . Експеримент закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> У 1966 році фейнман відхилив пропозицію щодо обговорення даної проблеми ,та заперечува проти того щою дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення даної проблеми в підручнику Маха. <br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікування автобографії Річарда Фейнмана “''Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман''” , в книзі Фейнман не пояснював своє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті Річарда Фейнмана , розповідалось про те що показав експеремент в циклотронній лабораторії , а саме що незвазаючи на те що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спринклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів упресі про те що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В якому йшлося проте що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як 5 разів , спринклер не обертався проте після чергової сміни тиску бутель вибухнув через великий внутрішній тиск ''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні думки про розворот спринклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> == Рішення ==</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=20806 2015-11-07T17:17:47Z

<p>Slobodyannazar: /* історія */</p> <hr /> <div><br /> == '''Спринклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спринклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спринклер Фейнмана''' або '''реверсивний спринклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною де прилад повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На даному спринклері на вільно обертаючомуся колесі під таким кутом , в результаті того що вода за рахунок реактивної тяги виходячи із сопел обертає колесо , саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського . а зворотній спринклер працює як аспірація навколишньої рідини .проблема в даний час асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який знадує йго в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> <br /> == Історія ==<br /> <br /> Перше доккументальне трактування проблеми в главі 3 ,3 розділі пілручника ернста Маха наука Механіка вперше опублікованої в 1883 році ,там мах стверджував , що апарат не показує хворотньог оповороту , На початку 1040-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в прінстонському університеті , створючи жваву дискусію ,Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою , і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії . експеримент закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щою дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення даної проблеми в підручнику Маха <br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографі Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фенман не пояснювавсвоє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті річарда Фейнмана , розповідалось про те що показав експеремент в циклотронній лабораторії а саме що незвазаючи на те що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спринклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів упресі про те що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В якому йшлося проте що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як 5 разів , спринклер не обертався проте після чергової сміни тиску бутель вибухнува через великий внутрішній тиск ''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні про розворот спринклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> == Посилання ==<br /> <br /> 1 Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> 2 Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> 3 Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> 4 Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> 5 John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> 6 James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> 7 Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> 8 Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> 9 James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> 10 D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> 11 Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == External links ==<br /> <br /> <br /> D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)<br /> <br /> == Історія ==<br /> <br /> Перше доккументальне трактування проблеми в третій главі ,третього розділу підручника Ернста Маха ''&quot;Механіка&quot;'' вперше опублікованої в 1883 році ,там мах стверджував , що апарат не показує хворотньог оповороту , На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в прінстонському університеті , створючи жваву дискусію ,Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою , і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії . експеримент закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> У 1966 році фейнман відхилив пропозицію щодо обговорення даної проблеми ,та заперечува проти того щою дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення даної проблеми в підручнику Маха <br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографі Річарда Фейнмана “''Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман''” , в книзі Фенман не пояснювавсвоє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті річарда Фейнмана , розповідалось про те що показав експеремент в циклотронній лабораторії а саме що незвазаючи на те що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спринклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів упресі про те що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В якому йшлося проте що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як 5 разів , спринклер не обертався проте після чергової сміни тиску бутель вибухнува через великий внутрішній тиск ''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні думки про розворот спринклера були зруйновані разом із бутлем ”'' <br /> <br /> == Рішення ==</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=20805 2015-11-07T17:17:10Z

<p>Slobodyannazar: /* 'Спринклер Фейнмана */</p> <hr /> <div><br /> == '''Спринклер Фейнмана''' ==<br /> <br /> '''Спринклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спринклер Фейнмана''' або '''реверсивний спринклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною де прилад повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На даному спринклері на вільно обертаючомуся колесі під таким кутом , в результаті того що вода за рахунок реактивної тяги виходячи із сопел обертає колесо , саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського . а зворотній спринклер працює як аспірація навколишньої рідини .проблема в даний час асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який знадує йго в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> <br /> == історія ==<br /> <br /> Перше доккументальне трактування проблеми в главі 3 ,3 розділі пілручника ернста Маха наука Механіка вперше опублікованої в 1883 році ,там мах стверджував , що апарат не показує хворотньог оповороту , На початку 1040-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в прінстонському університеті , створючи жваву дискусію ,Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою , і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії . експеримент закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> У 1966 році Фейнман відхилив пропозицію щодо опису даної проблеми ,та заперечував проти того щою дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення даної проблеми в підручнику Маха <br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографі Річарда Фейнмана ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'' , в книзі Фенман не пояснювавсвоє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті річарда Фейнмана , розповідалось про те що показав експеремент в циклотронній лабораторії а саме що незвазаючи на те що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спринклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів упресі про те що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В якому йшлося проте що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як 5 разів , спринклер не обертався проте після чергової сміни тиску бутель вибухнува через великий внутрішній тиск ''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні про розворот спринклера були зруйновані разом із бутлем ”''<br /> <br /> == Посилання ==<br /> <br /> 1 Ernst Mach, Die Mechanik in Ihrer Entwicklung Historisch-Kritisch Dargerstellt, (Leipzig: Brockhaus, 1883). Available in English as The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., pp. 299-301.<br /> 2 Ernst Mach, The Science of Mechanics: A Critical and Historical Account of its Development, (Chicago: Open Court, 1919), 4th ed., p. 301.<br /> 3 Richard P. Feynman, Perfectly Reasonable Deviations From the Beaten Track: The Letters of Richard P. Feynman, ed. Michelle Feynman, (New York: Basic Books, 2006), pp. 209-211. ISBN 0-465-02371-1<br /> 4 Richard P. Feynman, Surely You're Joking, Mr. Feynman!, (Norton, New York, NY, 1985), pp. 63-65.<br /> 5 John A. Wheeler (1989). &quot;The young Feynman&quot;. Physics Today 42 (2): 24–28. Bibcode:1989PhT....42b..24W. doi:10.1063/1.881189.<br /> 6 James Gleick, Genius: The Life and Science of Richard Feynman (New York: Pantheon, 1992), pp. 106-108.<br /> 7 Edward C. Creutz (2005). &quot;Feynman’s reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 73 (3): 198. Bibcode:2005AmJPh..73..198C. doi:10.1119/1.1842733.<br /> 8 Alejandro Jenkins (2004). &quot;An elementary treatment of the reverse sprinkler&quot;. American Journal of Physics 72 (10): 1276–1282. arXiv:physics/0312087. Bibcode:2004AmJPh..72.1276J. doi:10.1119/1.1761063.<br /> 9 James B. Calvert, &quot;Turbines,&quot; University of Denver. Retrieved April 5, 2006.<br /> 10 D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, The University of Maryland Department of Physics, retrieved June 29, 2011<br /> 11 Alejandro Jenkins (2011). &quot;Sprinkler head revisited: momentum, forces, and flows in Machian propulsion&quot;. European Journal of Physics 32 (5): 1213–1226. arXiv:0908.3190. Bibcode:2011EJPh...32.1213J. doi:10.1088/0143-0807/32/5/009.<br /> <br /> <br /> == External links ==<br /> <br /> <br /> D3-22: Inverse Sprinkler - Metal Model, University of Maryland Physics Lecture-Demonstration Facility<br /> The Edgerton Center Corridor Lab: Feynman Sprinkler<br /> Physics dissertation by A. Jenkins, Caltech (see chapter 6)<br /> <br /> == Історія ==<br /> <br /> Перше доккументальне трактування проблеми в третій главі ,третього розділу підручника Ернста Маха ''&quot;Механіка&quot;'' вперше опублікованої в 1883 році ,там мах стверджував , що апарат не показує хворотньог оповороту , На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в прінстонському університеті , створючи жваву дискусію ,Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою , і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії . експеримент закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> У 1966 році фейнман відхилив пропозицію щодо обговорення даної проблеми ,та заперечува проти того щою дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення даної проблеми в підручнику Маха <br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографі Річарда Фейнмана “''Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман''” , в книзі Фенман не пояснювавсвоє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті річарда Фейнмана , розповідалось про те що показав експеремент в циклотронній лабораторії а саме що незвазаючи на те що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спринклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів упресі про те що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В якому йшлося проте що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як 5 разів , спринклер не обертався проте після чергової сміни тиску бутель вибухнува через великий внутрішній тиск ''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні думки про розворот спринклера були зруйновані разом із бутлем ”'' <br /> <br /> == Рішення ==</div>

Slobodyannazar https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0&diff=20804 2015-11-07T17:09:40Z

<p>Slobodyannazar: Створена сторінка: == '''Спринклер Фейнмана'' == ' ---- '''Спринклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній с...</p> <hr /> <div><br /> == '''Спринклер Фейнмана'' ==<br /> ' <br /> ----<br /> '''Спринклер Фейнмана''' ,також згадується як '''зворотній спринклер Фейнмана''' або '''реверсивний спринклер''' , це прилад який потрібно помістити в резервуар із рідиною де прилад повинен втягувати рідину. Питання щодо того в який бік буде обертатись даний прилад при втягуванні рідини було предметом інтенсивної і довготривалої дискусії . <br /> На даному спринклері на вільно обертаючомуся колесі під таким кутом , в результаті того що вода за рахунок реактивної тяги виходячи із сопел обертає колесо , саме за таким принципом працює еолопіл Геро́на Александрі́йського . а зворотній спринклер працює як аспірація навколишньої рідини .проблема в даний час асоціюється із фізиком-теоретиком Річардом Фейнманом , який знадує йго в своїй автобіографії ''“Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман”'', проте він не опублікував рішення до неї .<br /> <br /> == Історія ==<br /> <br /> Перше доккументальне трактування проблеми в третій главі ,третього розділу підручника Ернста Маха ''&quot;Механіка&quot;'' вперше опублікованої в 1883 році ,там мах стверджував , що апарат не показує хворотньог оповороту , На початку 1940-х проблема почала циркулювати серед членів відділу фізики в прінстонському університеті , створючи жваву дискусію ,Річард Фейнман , у той час молодий аспірант в Прінстоні , був заінтригований цією проблемою , і в кінцевому підсумку побудував імпровізований експеремент в циклотронній лабораторії . експеримент закінчився вибухом скляного резервуару , який він використовував як частину установки <br /> У 1966 році фейнман відхилив пропозицію щодо обговорення даної проблеми ,та заперечува проти того щою дану проблему називали “проблемою Фейнмана” , вказуючи замість цього пояснення даної проблеми в підручнику Маха <br /> У 1985 проблема залучила ще більшу увагу після опублікуванні автобографі Річарда Фейнмана “''Ви , звичайно, жартуєте містер Фейнман''” , в книзі Фенман не пояснювавсвоє розуміння відповідної фізики , і він не описав результатів експеременту . У статті яку написав Джон Уілер незабаром після смерті річарда Фейнмана , розповідалось про те що показав експеремент в циклотронній лабораторії а саме що незвазаючи на те що вода всмоктувалась ,ніякої реакції не відбувалась ,спринклер не обертався . <br /> У 2005 році фізик Едвард Кройц розповів упресі про те що він допомагав Фейнману у проведені експеременту . В якому йшлося проте що хоч Фейнман і змінював тиск для збільшеня потоку води більш як 5 разів , спринклер не обертався проте після чергової сміни тиску бутель вибухнува через великий внутрішній тиск ''“Я не знаю що очікував Фейнман ,але мої смутні думки про розворот спринклера були зруйновані разом із бутлем ”'' <br /> <br /> == Рішення ==</div>

Slobodyannazar