Wiki ТНТУ - Внесок користувача [uk]

Система автоматичної стабілізації

2016-12-08T15:04:31Z

Serhii kozak:

== Основні відомості ==

'''Системи автоматичної стабілізації''' - це один із типів систем автоматичного керування(САК).Ці системи призначенні для підтримування постійного значення керованої величини із заданою точністю.

Для такої системи надзвичайно важливим є постійне значення керованої величини, а розузгодження в системі виникає при включенні або від збурень. Розузгодження в усталеному режимі ΔYуст не повинно перевищувати допустиму величину ΔYдоп.
Для саморегуляції використовують додатні або від'ємні зворотні зв'язки в які можна підключити регулятори, які будуть змінювати вхідну величину.

== Структурна схема САС ==

[[Зображення:Закон_регулювання.JPG|400px|right|Рис.1]]

Приклад схеми стабілізуючої сар ми можем побачити на рис.1: μ – вплив регулятора на регулюючий орган (РО) за допомогою виконавчого механізму (ВМ); Δ – сигнал розузгодження, виділений на елементі порівняння (ЕП) і рівний векторній різниці між поточним (yт) і заданим (yз) значеннями регульованої величини.

== Пристрої стабілізації ==
[[Зображення:Новый_точечный_рисунок.jpg‎ |right| Рис.2]]
Найчастіше в техніці нам потрібно стабілізувати електричні характеристики, тому ми розглянем типові пристрої стабілізації напруги і струму.

Стабілізатори класифікують:

За величиною стабілізації:

1)Стабілізатори струму

2)Стабілізатори напруги

За способом стабілізації:

1)Параметричні

2)Компенсаційні

За допомогою '''параметричного''' стабілізатора (ПС) напруги можна одержати напругу стабілізації Uст від декількох В до декількох сотень В. У ПС використовується напівпровідниковий стабілітрон VD, який включають паралельно Rн. Послідовно з стабілітроном включають баластний резистор Rб для створення необхідного режиму роботи.

'''Компенсаційні''' стабілізатори представляють собою замкнуті системи автоматичного регулювання, і забезпечую підтримку величини вихідної напруги (струму) в заданих межах при допустимих змінах вхідної напруги, температури і струму споживаного навантаженням.
Характерними елементами компенсаційного стабілізатора є джерело опорної (еталонної) напруги, що порівнює і підсилюючий елемент і регулюючий елемент.

В залежності від режиму роботи регулюючого елемента стабілізатори поділяють на:

-компенсаційні стабілізатори безперервної дії;

-імпульсні стабілізатори (ключові, релейні).

Основним недоліком стабілізаторів з безперервним регулюванням є невисокий ККД, оскільки значна витрата потужності має місце в регулюючому елементі, так як через нього проходить весь струм навантаження, а спад напруги на ньому дорівнює різниці між вхідною і вихідною напругами стабілізатора.
Також широке застосування системи стабілізації набули в системах тонкого зварювання, для рівномірної подачі присаджувального дроту, рівномірного пересування зварювального інструменту, вибору режимів зварювання. Тобто стабілізуючі системи використовують для досягнення рівномірності рухів з однаковою швидкістю. Ще однією функцією САС є підтримання сталої швидкості.

== Основні характеристики САС ==
Як і для всіх САК на якість роботи САС впливають ланки які включені в систему.

За призначенням ланки поділяються на:

Вимірювальні

Перетворення сигналів

Порівняння сигналів

Підсилення

Для ланок основними характеристиками є передаточний коефіцієнт Кс який визначається як відношення вхідної величини Х до вихідної Y. Зрозуміло, що чим вищим буде Кс тим менші будуть втрати в ланках системи і тим ефективніше відбуватиметься стабілізація, але вирішення цієї проблеми не є доцільною, оскільки це призведе до зростання вартості таких пристроїв, а для основних функцій цієї системи не потрібна така точність. Стала часу ланки визначає час роботи ланки. Стала часу системи напряму залежить від сталих часу окремих її ланок.Так покращуючи ці показники ми якісно покращуєм і нашу систему.

== Посилання ==
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F

Система автоматичної стабілізації

2016-12-08T14:10:19Z

Serhii kozak: Створена сторінка: == Основні відомості == '''Системи автоматичної стабілізації''' - це один із типів систем а...

== Основні відомості ==

'''Системи автоматичної стабілізації''' - це один із типів систем автоматичного керування(САК).Ці системи призначенні для підтримування постійного значення керованої величини із заданою точністю.

Для такої системи надзвичайно важливим є постійне значення керованої величини, а розузгодження в системі виникає при включенні або від збурень. Розузгодження в усталеному режимі ΔYуст не повинно перевищувати допустиму величину ΔYдоп.
Для саморегуляції використовують додатні або від'ємні зворотні зв'язки в які можна підключити регулятори, які будуть змінювати вхідну величину.

== Структурна схема САС ==

[[Зображення:Закон_регулювання.JPG|400px|right|Рис.1]]

Приклад схеми стабілізуючої сар ми можем побачити на рис.1: μ – вплив регулятора на регулюючий орган (РО) за допомогою виконавчого механізму (ВМ); Δ – сигнал розузгодження, виділений на елементі порівняння (ЕП) і рівний векторній різниці між поточним (yт) і заданим (yз) значеннями регульованої величини.

== Пристрої стабілізації ==
[[Зображення:Новый_точечный_рисунок.jpg‎ |right| Рис.2]]
Найчастіше в техніці нам потрібно стабілізувати електричні характеристики, тому ми розглянем типові пристрої стабілізації напруги і струму.

Стабілізатори класифікують:

За величиною стабілізації:

1)Стабілізатори струму

2)Стабілізатори напруги

За способом стабілізації:

1)Параметричні

2)Компенсаційні

За допомогою '''параметричного''' стабілізатора (ПС) напруги можна одержати напругу стабілізації Uст від декількох В до декількох сотень В. У ПС використовується напівпровідниковий стабілітрон VD, який включають паралельно Rн. Послідовно з стабілітроном включають баластний резистор Rб для створення необхідного режиму роботи.

'''Компенсаційні''' стабілізатори представляють собою замкнуті системи автоматичного регулювання, і забезпечую підтримку величини вихідної напруги (струму) в заданих межах при допустимих змінах вхідної напруги, температури і струму споживаного навантаженням.
Характерними елементами компенсаційного стабілізатора є джерело опорної (еталонної) напруги, що порівнює і підсилюючий елемент і регулюючий елемент.

В залежності від режиму роботи регулюючого елемента стабілізатори поділяють на:

-компенсаційні стабілізатори безперервної дії;

-імпульсні стабілізатори (ключові, релейні).

Основним недоліком стабілізаторів з безперервним регулюванням є невисокий ККД, оскільки значна витрата потужності має місце в регулюючому елементі, так як через нього проходить весь струм навантаження, а спад напруги на ньому дорівнює різниці між вхідною і вихідною напругами стабілізатора.

== Посилання ==
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F

Обговорення:Система автоматичної стабілізації

2016-11-26T10:36:08Z

Serhii kozak:

== Основні відомості ==

'''Системи автоматичної стабілізації''' - це один із типів систем автоматичного керування(САК).Ці системи призначенні для підтримування постійного значення керованої величини із заданою точністю.

Для такої системи надзвичайно важливим є постійне значення керованої величини, а розузгодження в системі виникає при включенні або від збурень. Розузгодження в усталеному режимі ΔYуст не повинно перевищувати допустиму величину ΔYдоп.
Для саморегуляції використовують додатні або від'ємні зворотні зв'язки в які можна підключити регулятори, які будуть змінювати вхідну величину.

== Структурна схема САС ==

[[Зображення:Закон_регулювання.JPG|400px|right|Рис.1]]

Приклад схеми стабілізуючої сар ми можем побачити на рис.1: μ – вплив регулятора на регулюючий орган (РО) за допомогою виконавчого механізму (ВМ); Δ – сигнал розузгодження, виділений на елементі порівняння (ЕП) і рівний векторній різниці між поточним (yт) і заданим (yз) значеннями регульованої величини.

== Пристрої стабілізації ==
[[Зображення:Новый_точечный_рисунок.jpg‎ |right| Рис.2]]
Найчастіше в техніці нам потрібно стабілізувати електричні характеристики, тому ми розглянем типові пристрої стабілізації напруги і струму.

Стабілізатори класифікують:

За величиною стабілізації:

1)Стабілізатори струму

2)Стабілізатори напруги

За способом стабілізації:

1)Параметричні

2)Компенсаційні

За допомогою '''параметричного''' стабілізатора (ПС) напруги можна одержати напругу стабілізації Uст від декількох В до декількох сотень В. У ПС використовується напівпровідниковий стабілітрон VD, який включають паралельно Rн. Послідовно з стабілітроном включають баластний резистор Rб для створення необхідного режиму роботи.

'''Компенсаційні''' стабілізатори представляють собою замкнуті системи автоматичного регулювання, і забезпечую підтримку величини вихідної напруги (струму) в заданих межах при допустимих змінах вхідної напруги, температури і струму споживаного навантаженням.
Характерними елементами компенсаційного стабілізатора є джерело опорної (еталонної) напруги, що порівнює і підсилюючий елемент і регулюючий елемент.

В залежності від режиму роботи регулюючого елемента стабілізатори поділяють на:

-компенсаційні стабілізатори безперервної дії;

-імпульсні стабілізатори (ключові, релейні).

Основним недоліком стабілізаторів з безперервним регулюванням є невисокий ККД, оскільки значна витрата потужності має місце в регулюючому елементі, так як через нього проходить весь струм навантаження, а спад напруги на ньому дорівнює різниці між вхідною і вихідною напругами стабілізатора.

== Посилання ==
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F

Обговорення:Система автоматичної стабілізації

2016-11-26T10:31:23Z

Serhii kozak:

== Основні відомості ==

'''Системи автоматичної стабілізації''' - це один із типів систем автоматичного керування(САК).Ці системи призначенні для підтримування постійного значення керованої величини із заданою точністю.

Для такої системи надзвичайно важливим є постійне значення керованої величини, а розузгодження в системі виникає при включенні або від збурень. Розузгодження в усталеному режимі ΔYуст не повинно перевищувати допустиму величину ΔYдоп.
Для саморегуляції використовують додатні або від'ємні зворотні зв'язки в які можна підключити регулятори, які будуть змінювати вхідну величину.

== Структурна схема САС ==

[[Зображення:Закон_регулювання.JPG|right|Рис1]]

Приклад схеми стабілізуючої сар ми можем побачити на рис.1: μ – вплив регулятора на регулюючий орган (РО) за допомогою виконавчого механізму (ВМ); Δ – сигнал розузгодження, виділений на елементі порівняння (ЕП) і рівний векторній різниці між поточним (yт) і заданим (yз) значеннями регульованої величини.

== Пристрої стабілізації ==
[[Зображення:Новый_точечный_рисунок.jpg‎ |right|Рис2]]
Найчастіше в техніці нам потрібно стабілізувати електричні характеристики, тому ми розглянем типові пристрої стабілізації напруги і струму.

Стабілізатори класифікують:

За величиною стабілізації:

1)Стабілізатори струму

2)Стабілізатори напруги

За способом стабілізації:

1)Параметричні

2)Компенсаційні

За допомогою параметричного стабілізатора (ПС) напруги можна одержати напругу стабілізації Uст від декількох В до декількох сотень В. У ПС використовується напівпровідниковий стабілітрон VD, який включають паралельно Rн. Послідовно з стабілітроном включають баластний резистор Rб для створення необхідного режиму роботи.
Компенсаційні стабілізатори представляють собою замкнуті системи автоматичного регулювання, і забезпечую підтримку величини вихідної напруги (струму) в заданих межах при допустимих змінах вхідної напруги, температури і струму споживаного навантаженням.
Характерними елементами компенсаційного стабілізатора є джерело опорної (еталонної) напруги, що порівнює і підсилюючий елемент і регулюючий елемент.

В залежності від режиму роботи регулюючого елемента стабілізатори поділяють на:

-компенсаційні стабілізатори безперервної дії;

-імпульсні стабілізатори (ключові, релейні).

Основним недоліком стабілізаторів з безперервним регулюванням є невисокий ККД, оскільки значна витрата потужності має місце в регулюючому елементі, так як через нього проходить весь струм навантаження, а спад напруги на ньому дорівнює різниці між вхідною і вихідною напругами стабілізатора.

== Посилання ==
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F

Обговорення:Система автоматичної стабілізації

2016-11-26T10:29:53Z

Serhii kozak:

== Основні відомості ==

'''Системи автоматичної стабілізації''' - це один із типів систем автоматичного керування(САК).Ці системи призначенні для підтримування постійного значення керованої величини із заданою точністю.

Для такої системи надзвичайно важливим є постійне значення керованої величини, а розузгодження в системі виникає при включенні або від збурень. Розузгодження в усталеному режимі ΔYуст не повинно перевищувати допустиму величину ΔYдоп.
Для саморегуляції використовують додатні або від'ємні зворотні зв'язки в які можна підключити регулятори, які будуть змінювати вхідну величину.

== Структурна схема САС ==

[[Зображення:Закон_регулювання.JPG|right|Рис1]]

Приклад схеми стабілізуючої сар ми можем побачити на рис.1: μ – вплив регулятора на регулюючий орган (РО) за допомогою виконавчого механізму (ВМ); Δ – сигнал розузгодження, виділений на елементі порівняння (ЕП) і рівний векторній різниці між поточним (yт) і заданим (yз) значеннями регульованої величини.

== Пристрої стабілізації ==
[[Зображення:Новый_точечный_рисунок.jpg‎ |right|Рис2]]
Найчастіше в техніці нам потрібно стабілізувати електричні характеристики, тому ми розглянем типові пристрої стабілізації напруги і струму.
Стабілізатори класифікують:
За величиною стабілізації:
1)Стабілізатори струму
2)Стабілізатори напруги
За способом стабілізації:
1)Параметричні
2)Компенсаційні
За допомогою параметричного стабілізатора (ПС) напруги можна одержати напругу стабілізації Uст від декількох В до декількох сотень В. У ПС використовується напівпровідниковий стабілітрон VD, який включають паралельно Rн. Послідовно з стабілітроном включають баластний резистор Rб для створення необхідного режиму роботи.
Компенсаційні стабілізатори представляють собою замкнуті системи автоматичного регулювання, і забезпечую підтримку величини вихідної напруги (струму) в заданих межах при допустимих змінах вхідної напруги, температури і струму споживаного навантаженням.
Характерними елементами компенсаційного стабілізатора є джерело опорної (еталонної) напруги, що порівнює і підсилюючий елемент і регулюючий елемент.

В залежності від режиму роботи регулюючого елемента стабілізатори поділяють на:

-компенсаційні стабілізатори безперервної дії;

-імпульсні стабілізатори (ключові, релейні).

Основним недоліком стабілізаторів з безперервним регулюванням є невисокий ККД, оскільки значна витрата потужності має місце в регулюючому елементі, так як через нього проходить весь струм навантаження, а спад напруги на ньому дорівнює різниці між вхідною і вихідною напругами стабілізатора.

== Посилання ==
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F

Файл:Новый точечный рисунок.jpg

2016-11-26T10:22:14Z

Serhii kozak:

Файл:Закон регулювання.JPG

2016-11-26T09:52:29Z

Serhii kozak:

Обговорення:Система автоматичної стабілізації

2016-11-26T09:45:15Z

Serhii kozak:

'''Системи автоматичної стабілізації''' - це один із типів систем автоматичного керування(САК).Ці системи призначенні для підтримування постійного значення керованої величини із заданою точністю.

----

Для такої системи надзвичайно важливим є постійне значення керованої величини, а розузгодження в системі виникає при включенні або від збурень. Розузгодження в усталеному режимі ΔYуст не повинно перевищувати допустиму величину ΔYдоп.
Для саморегуляції використовують додатні або від'ємні зворотні зв'язки в які можна підключити регулятори, які будуть змінювати вхідну величину.

Обговорення:Система автоматичної стабілізації

2016-11-21T17:34:19Z

Serhii kozak: Створена сторінка: Козак С. КТ-41

Козак С. КТ-41

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-30T20:53:08Z

Serhii kozak: /* Пояснення */

== Загальні відомості ==
Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

== Опис ==
Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невелика.

==Пояснення ==
На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу.
Взаємодію двох об'єктів можна описати формулою:

[[Файл:пластини.png|200px|thumb|right|Рис.1 Дві безмежні пластини в напівбезмежному середовищі.З двома кутами дотикання <math>\theta 1, \theta 2</math> на відстані d.]]

<math>\gamma\frac{d^2h} {dx^2}=\rho gh</math>,

де <math>\gamma</math> -коефіцієнт поверхневого натягу, <math>\rho</math> -густина рідини, g-прискорення вільного падіння.

Розвязяти це рівняння можна з граничних умов кутів дотикання <math>\theta 1, \theta 2</math>.

Ці кути присутні на обох пластинах і в позначених зонах i=1,2,3 (рис.1).
Отже розвязком буде: <math>z=x(h)=Ae^{-x/L}+Be^{x/L}</math>, де <math>L=\sqrt{\gamma/\rho g}</math> капілярна довжина, який визначає довжину на якій відбудеться взаємодія.

== Посилання ==

1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect

2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

3. Vella, D.; Mahadevan, L. (September 2005). "The Cheerios effect". American Journal of Physics

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-30T20:52:13Z

Serhii kozak: /* Пояснення */

== Загальні відомості ==
Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

== Опис ==
Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невелика.

==Пояснення ==
На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу.
Взаємодію двох об'єктів можна описати формулою:

[[Файл:пластини.png|200px|thumb|right|Рис.1 Дві безмежні пластини в напівбезмежному середовищі.З двома кутами дотикання <math>\theta 1, \theta 2</math> на відстані d.]]

<math>\gamma\frac{d^2h} {dx^2}=\rho gh</math>,

де <math>\gamma</math> -коефіцієнт поверхневого натягу, <math>\rho</math> -густина рідини, g-прискорення вільного падіння.

Розвязяти це рівняння можна з граничних умов кутів дотикання <math>\theta 1, \theta 2</math>.

Ці кути присутні на обох пластинах і в позначених зонах i=1,2,3 (рис.1).
Отже розвязком буде: <math>z=x(h)=Ae^{-x/L}+Be^{x/L}</math>, де <math>L=\sqrt(\gamma/\rho g)</math> капілярна довжина, який визначає довжину на якій відбудеться взаємодія.

== Посилання ==

1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect

2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

3. Vella, D.; Mahadevan, L. (September 2005). "The Cheerios effect". American Journal of Physics

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-30T20:50:27Z

Serhii kozak: /* Пояснення */

== Загальні відомості ==
Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

== Опис ==
Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невелика.

==Пояснення ==
На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу.
Взаємодію двох об'єктів можна описати формулою:

[[Файл:пластини.png|200px|thumb|right|Рис.1 Дві безмежні пластини в напівбезмежному середовищі.З двома кутами дотикання <math>\theta 1, \theta 2</math> на відстані d.]]

<math>\gamma\frac{d^2h} {dx^2}=\rho gh</math>,

де <math>\gamma</math> -коефіцієнт поверхневого натягу, <math>\rho</math> -густина рідини, g-прискорення вільного падіння.

Розвязяти це рівняння можна з граничних умов кутів дотикання <math>\theta 1, \theta 2</math>.

Ці кути присутні на обох пластинах і в позначених зонах i=1,2,3 (рис.1).
Отже розвязком буде: <math>z=x(h)=Ae^{-x/L}+Be^{x/L}</math>, де <math>L=sqrt(\gamma/\rho g)</math> капілярна довжина, який визначає довжину на якій відбудеться взаємодія.

== Посилання ==

1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect

2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

3. Vella, D.; Mahadevan, L. (September 2005). "The Cheerios effect". American Journal of Physics

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-30T20:47:03Z

Serhii kozak: /* Пояснення */

== Загальні відомості ==
Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

== Опис ==
Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невелика.

==Пояснення ==
На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу.
Взаємодію двох об'єктів можна описати формулою:

[[Файл:пластини.png|200px|thumb|right|Рис.1 Дві безмежні пластини в напівбезмежному середовищі.З двома кутами дотикання <math>\theta 1, \theta 2</math> на відстані d.]]

<math>\gamma\frac{d^2h} {dx^2}=\rho gh</math>,

де <math>\gamma</math> -коефіцієнт поверхневого натягу, <math>\rho</math> -густина рідини, g-прискорення вільного падіння.

Розвязяти це рівняння можна з граничних умов кутів дотикання.

Ці кути присутні на обох пластинах і в позначених зонах i=1,2,3 (рис.1).
Отже розвязком буде: <math>z=x(h)=Ae^{-x/L}+Be^{x/L}</math>, де <math>L=sqrt(\gamma/\rho g)</math> капілярна довжина, який визначає довжину на якій відбудеться взаємодія.

== Посилання ==

1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect

2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

3. Vella, D.; Mahadevan, L. (September 2005). "The Cheerios effect". American Journal of Physics

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-30T20:45:15Z

Serhii kozak: /* Пояснення */

== Загальні відомості ==
Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

== Опис ==
Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невелика.

==Пояснення ==
На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу.
Взаємодію двох об'єктів можна описати формулою:

<math>\gamma\frac{d^2h} {dx^2}=\rho gh</math>,

де <math>\gamma</math> -коефіцієнт поверхневого натягу, <math>\rho</math> -густина рідини, g-прискорення вільного падіння.

Розвязяти це рівняння можна з граничних умов кутів дотикання.

[[Файл:пластини.png|200px|thumb|right|Рис.1 Дві безмежні пластини в напівбезмежному середовищі.З двома кутами дотикання <math>\theta 1, \theta 2</math> на відстані d.]]

Ці кути присутні на обох пластинах і в позначених зонах i=1,2,3 (рис.1).
Отже розвязком буде: <math>z=x(h)=Ae^{-x/L}+Be^{x/L}</math>, де <math>L=sqrt(\gamma/\rho g)</math> капілярна довжина, який визначає довжину на якій відбудеться взаємодія.

== Посилання ==

1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect

2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

3. Vella, D.; Mahadevan, L. (September 2005). "The Cheerios effect". American Journal of Physics

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-30T20:42:26Z

Serhii kozak: /* Пояснення */

== Загальні відомості ==
Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

== Опис ==
Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невелика.

==Пояснення ==
На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу.
Взаємодію двох об'єктів можна описати формулою:

<math>\gamma\frac{d^2h} {dx^2}=\rho gh</math>,

де <math>\gamma</math> -коефіцієнт поверхневого натягу, <math>\rho</math> -густина рідини, g-прискорення вільного падіння.

Розвязяти це рівняння можна з граничних умов кутів дотикання.

[[Файл:пластини.png|200px|thumb|right|Рис.1 Дві безмежні пластини в напівбезмежному середовищі.З двома кутами дотикання <math>\dzeta 1, \dzeta 2</math> на відстані d.]]

Ці кути присутні на обох пластинах і в позначених зонах i=1,2,3 (рис.1).
Отже розвязком буде: <math>z=x(h)=Ae^{-x/L}+Be^{x/L}</math>, де <math>L=sqrt(\gamma/\rho g)</math> капілярна довжина, який визначає довжину на якій відбудеться взаємодія.

== Посилання ==

1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect

2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

3. Vella, D.; Mahadevan, L. (September 2005). "The Cheerios effect". American Journal of Physics

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-30T20:39:35Z

Serhii kozak: /* Пояснення */

== Загальні відомості ==
Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

== Опис ==
Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невелика.

==Пояснення ==
На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу.
Взаємодію двох об'єктів можна описати формулою:

<math>\gamma\frac{d^2h} {dx^2}=\rho gh</math>,

де \gamma -коефіцієнт поверхневого натягу, \rho -густина рідини, g-прискорення вільного падіння.

Розвязяти це рівняння можна з граничних умов кутів дотикання.

[[Файл:пластини.png|200px|thumb|left|Рис.1 Дві безмежні пластини в напівбезмежному середовищі.З двома кутами дотикання \dzeta 1, \dzeta 2 на відстані d.]]

Ці кути присутні на обох пластинах і в позначених зонах i=1,2,3 (рис.1).
Отже розвязком буде: <math>z=x(h)=Ae^(-x/L)+Be^(x/L)</math>, де <math>L=sqrt(\gamma/\rho g)</math> капілярна довжина, який визначає довжину на якій відбудеться взаємодія.

== Посилання ==

1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect

2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

3. Vella, D.; Mahadevan, L. (September 2005). "The Cheerios effect". American Journal of Physics

Файл:Пластини.png

2015-11-30T20:17:29Z

Serhii kozak:

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-30T19:58:55Z

Serhii kozak: /* Пояснення */

== Загальні відомості ==
Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

== Опис ==
Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невелика.

==Пояснення ==
На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу.
Взаємодію двох об'єктів можна описати формулою:

<math>\gamma\frac{d^2h} {dx^2}=\rho gh</math>

== Посилання ==

1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect

2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

3. Vella, D.; Mahadevan, L. (September 2005). "The Cheerios effect". American Journal of Physics

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-30T19:56:51Z

Serhii kozak: /* Пояснення */

== Загальні відомості ==
Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

== Опис ==
Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невелика.

==Пояснення ==
На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу.
Взаємодію двох об'єктів можна описати формулою:

<math>\frac\gamma(d^2h)/(dx^2)=\rho gh</math>

== Посилання ==

1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect

2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

3. Vella, D.; Mahadevan, L. (September 2005). "The Cheerios effect". American Journal of Physics

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-30T19:54:27Z

Serhii kozak: /* Пояснення */

== Загальні відомості ==
Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

== Опис ==
Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невелика.

==Пояснення ==
На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу.
Взаємодію двох об'єктів можна описати формулою:

<math>\gamma(d^2h)/(dx^2)=\rhogh</math>

== Посилання ==

1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect

2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

3. Vella, D.; Mahadevan, L. (September 2005). "The Cheerios effect". American Journal of Physics

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-30T19:51:37Z

Serhii kozak: /* Пояснення */

== Загальні відомості ==
Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

== Опис ==
Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невелика.

==Пояснення ==
На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу.
Взаємодію двох об'єктів можна описати формулою:

<math>(d^2h)/(dx^2)=rhogh</math>

== Посилання ==

1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect

2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

3. Vella, D.; Mahadevan, L. (September 2005). "The Cheerios effect". American Journal of Physics

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-30T19:50:24Z

Serhii kozak: /* Пояснення */

== Загальні відомості ==
Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

== Опис ==
Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невелика.

==Пояснення ==
На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу.
Взаємодію двох об'єктів можна описати формулою:

<math>pi(d^2h)/(dx^2)=ρgh</math>

== Посилання ==

1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect

2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

3. Vella, D.; Mahadevan, L. (September 2005). "The Cheerios effect". American Journal of Physics

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-30T15:10:05Z

Serhii kozak: /* Пояснення */

== Загальні відомості ==
Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

== Опис ==
Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невелика.

==Пояснення ==
На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу.
Взаємодію двох об'єктів можна описати формулою:

<math>γ(d^2h)/(dx^2)=ρgh</math>

== Посилання ==

1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect

2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

3. Vella, D.; Mahadevan, L. (September 2005). "The Cheerios effect". American Journal of Physics

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-30T14:52:59Z

Serhii kozak: /* Пояснення */

== Загальні відомості ==
Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

== Опис ==
Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невелика.

==Пояснення ==
На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу.
Взаємодію двох об'єктів можна описати формулою:

<math>(d^2h)/(dx^2)=ρgh</math>

== Посилання ==

1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect

2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

3. Vella, D.; Mahadevan, L. (September 2005). "The Cheerios effect". American Journal of Physics

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-30T14:51:29Z

Serhii kozak: /* Пояснення */

== Загальні відомості ==
Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

== Опис ==
Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невелика.

==Пояснення ==
На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу.
Взаємодію двох об'єктів можна описати формулою:

<math>γ((d^2)h)/(dx^2)=ρgh</math>

== Посилання ==

1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect

2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

3. Vella, D.; Mahadevan, L. (September 2005). "The Cheerios effect". American Journal of Physics

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-30T14:50:42Z

Serhii kozak: /* Пояснення */

== Загальні відомості ==
Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

== Опис ==
Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невелика.

==Пояснення ==
На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу.
Взаємодію двох об'єктів можна описати формулою:

<math>γ*((d^2)*h)/(d*x^2)=ρgh</math>

== Посилання ==

1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect

2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

3. Vella, D.; Mahadevan, L. (September 2005). "The Cheerios effect". American Journal of Physics

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-30T14:48:18Z

Serhii kozak:

== Загальні відомості ==
Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

== Опис ==
Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невелика.

==Пояснення ==
На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу.
Взаємодію двох об'єктів можна описати формулою:
<math>γ*((d^2)*h)/(d*x^2)=ρgh</math>

== Посилання ==

1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect

2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

3. Vella, D.; Mahadevan, L. (September 2005). "The Cheerios effect". American Journal of Physics

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-30T14:38:26Z

Serhii kozak: /* Посилання */

== Загальні відомості ==
Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

== Опис ==
Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невелика.

==Пояснення ==
На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу

== Посилання ==

1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect

2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

3. Vella, D.; Mahadevan, L. (September 2005). "The Cheerios effect". American Journal of Physics

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-23T16:53:16Z

Serhii kozak:

== Загальні відомості ==
Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

== Опис ==
Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невелика.

==Пояснення ==
На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу

== Посилання ==

1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect

2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-23T16:52:12Z

Serhii kozak:

[[Загальні відомості]]

== Загальні відомості ==
Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

== Опис ==
Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невелика.

==Пояснення ==
На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу

== Посилання ==

1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect

2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-23T16:50:44Z

Serhii kozak:

Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

== Загальні відомості ==

== Опис ==
Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невелика.

==Пояснення ==
На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу

== Посилання ==

1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect

2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-23T16:41:08Z

Serhii kozak:

Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

[[Опис]]
[[Пояснення]]
[[Посилання]]

[[== Опис ==]]

Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невеликою.

[[== Пояснення ==]]

На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу

[[== Посилання ==]]

1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect

2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-23T16:36:48Z

Serhii kozak:

Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

[[[[Опис]]
[[Пояснення]]
[[Посилання]]]]

== Опис ==

Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невеликою.

== Пояснення ==

На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу

== Посилання ==
1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect

2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

Ефект вівсяних пластівців

2015-11-23T16:32:50Z

Serhii kozak: Створена сторінка: Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами...

Явище вівсяних пластівців(Cheerios effect) - це явище яке відбувається із плавучими предметами які зазвичай не плавають притягуються один до одного. Прикладом слугує зерновий сніданок, коли пластівці згуртовуються разом, або накопичуються на краях миски, це і послугувало назвою для даного ефекту. Також, цей ефект описує поведінку бульбашок в безалкогольних напоях. [[Зображення:Clips.jpg|263px|thumb|right|Скріпки які тримаються на воді завдяки поверхневому натягу]]

== Опис ==

Така поведінка протягування характерна для малих за розміром предметів які плавають чи чіпляються до поверхні рідини. Для великих плаваючих об’єктів як човни цей ефект непомітний, так як сила поверхневого натягу для цих об’єктів є невеликою.

== Пояснення ==

На межі між рідиною і повітрям, молекули рідини мають більшу силу протягування між собою ніж молекули повітря. Протилежним до цих сил є протягування молекул рідини до стінок контейнера. Таким чином утворюється поверхневий натяг води, який утворює таку собі гнучку мембрану. Ця мембрана може вигинатись вище або нижче відносно країв.
Об’єкт який плаває буде шукати найвищу точку мембрани і таким чином опиниться в центрі чи скраю. Це пояснює протягування бульбашок через те, що одна із бульбашок піднімає рівень рідини і решта бульбашок будуть сходитись до цього місця. Щільні об’єкти можуть плавати по поверхні води, але вони змінюють її рівень вниз і решта об’єктів які шукають спосіб піти під воду, але не можуть це зробити через силу поверхневого натягу будуть збиратися біля першого. Об’єкти із нерівною поверхнею також деформуватимуть поверхню рідини утворюючи "капілярні мультиполя".
Коли такі об’єкти наблизяться один до одного то будуть обертатись на поверхні води поки не знайдуть оптимальне положення один відносно одного, після чого будуть притягуватись завдяки поверхневому натягу

== Посилання ==
1. https://en.wikipedia.org/wiki/Cheerios_effect
2. "Scientists explain the 'Cheerio Effect'". MSNBC. Retrieved 2006-08-28.

Файл:Clips.jpg

2015-11-14T09:53:37Z

Serhii kozak: Serhii kozak завантажив нову версію «Файл:Clips.jpg»

Файл:Clips.jpg

2015-11-14T09:49:08Z

Serhii kozak: