https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=NikeWiki ТНТУ - Внесок користувача [uk]2026-04-06T22:02:38ZВнесок користувачаMediaWiki 1.30.0https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5_%D1%83%D1%89%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=8899Рухоме ущільнення2011-10-20T14:42:55Z<p>Nike: </p>
<hr />
<div>'''Рухоме ущільнення''' - це ущільнення контактного типу, основним елементом якого є еластомерна манжета, котра встановлена у корпусі (або на валу), ущільнювач якої притиснутий тиском ущільнюваного середовища або пружними силами матеріалу манжети чи браслетною пружиною до гладкої циліндричної (або плоскої) поверхні вала (або корпуса).<br />
<br />
== Класифікація ==<br />
<br />
За використанням рухомі ущільнення поділяються на:<br />
<br />
ущільнення та захист обертових з'єднань (обертових валів);<br />
<br />
ущільнення з'єднань поступального руху (поршя і штока гідроциліндра).</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5_%D1%83%D1%89%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=8898Рухоме ущільнення2011-10-20T14:42:41Z<p>Nike: </p>
<hr />
<div>'''Рухоме ущільнення''' - це ущільнення контактного типу, основним елементом якого є еластомерна манжета, котра встановлена у корпусі (або на валу), ущільнювач якої притиснутий тиском ущільнюваного середовища або пружними силами матеріалу манжети чи браслетною пружиною до гладкої циліндричної (або плоскої) поверхні вала (або корпуса).<br />
<br />
== Класифікація ==<br />
<br />
За використанням рухомі ущільнення поділяються на:<br />
<br />
ущільнення та захист обертових з'єднань (обертових валів);<br />
ущільнення з'єднань поступального руху (поршя і штока гідроциліндра).</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5_%D1%83%D1%89%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=8897Рухоме ущільнення2011-10-20T14:42:33Z<p>Nike: </p>
<hr />
<div>'''Рухоме ущільнення''' - це ущільнення контактного типу, основним елементом якого є еластомерна манжета, котра встановлена у корпусі (або на валу), ущільнювач якої притиснутий тиском ущільнюваного середовища або пружними силами матеріалу манжети чи браслетною пружиною до гладкої циліндричної (або плоскої) поверхні вала (або корпуса).<br />
<br />
== Класифікація ==<br />
<br />
За використанням рухомі ущільнення поділяються на:<br />
<br />
ущільнення та захист обертових з'єднань (обертових валів);<br />
<br />
ущільнення з'єднань поступального руху (поршя і штока гідроциліндра).</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5_%D1%83%D1%89%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=8896Рухоме ущільнення2011-10-20T14:42:26Z<p>Nike: </p>
<hr />
<div>'''Рухоме ущільнення''' - це ущільнення контактного типу, основним елементом якого є еластомерна манжета, котра встановлена у корпусі (або на валу), ущільнювач якої притиснутий тиском ущільнюваного середовища або пружними силами матеріалу манжети чи браслетною пружиною до гладкої циліндричної (або плоскої) поверхні вала (або корпуса).<br />
<br />
== Класифікація ==<br />
<br />
За використанням рухомі ущільнення поділяються на:<br />
ущільнення та захист обертових з'єднань (обертових валів);<br />
<br />
ущільнення з'єднань поступального руху (поршя і штока гідроциліндра).</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5_%D1%83%D1%89%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=8895Рухоме ущільнення2011-10-20T14:42:04Z<p>Nike: Створена сторінка: '''Рухоме ущільнення''' - це ущільнення контактного типу, основним елементом якого є еласто…</p>
<hr />
<div>'''Рухоме ущільнення''' - це ущільнення контактного типу, основним елементом якого є еластомерна манжета, котра встановлена у корпусі (або на валу), ущільнювач якої притиснутий тиском ущільнюваного середовища або пружними силами матеріалу манжети чи браслетною пружиною до гладкої циліндричної (або плоскої) поверхні вала (або корпуса).<br />
<br />
== Класифікація ==<br />
<br />
За використанням рухомі ущільнення поділяються на:<br />
ущільнення та захист обертових з'єднань (обертових валів);<br />
ущільнення з'єднань поступального руху (поршя і штока гідроциліндра).</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%A0%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5_%D1%83%D1%89%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=8894Обговорення:Рухоме ущільнення2011-10-20T14:40:56Z<p>Nike: Створена сторінка: Каспрук Сергій КАб</p>
<hr />
<div>Каспрук Сергій КАб</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=7878Кінематика рідин2011-06-14T20:43:56Z<p>Nike: /* Одновимірна течія рідини */</p>
<hr />
<div>= Методи вивчення руху рідини=<br />
<br />
Кінематика рідини – розділ гідрогазодинаміки, в якому вивчаються лише геометричні властивості руху рідини. В силу цього всі основні виводи кінематики справедливі для любої рідини, як в’язкої, та і нев’язкої.<br />
В основу вивчення кінематики рідини покладені гіпотези про неперервність зміни кінематичних параметрів (швидкостей, прискорень). Тобто швидкість рідини передбачається неперервною функцією від координат, а отже такою, яку можна диференціювати.<br />
Для зручності досліджень любий рідинний об’єм представляють складеним із великої кількості рідинних частинок. У відповідності до цього до дослідження руху рідинної частинки можливий такий же підхід, як і до досліджень руху точки в механіці. <br />
Існують два основних метода дослідження кінематики рідини: метод Лагранжа і метод Ейлера.<br />
Переважне розповсюдження одержав метод Ейлера, згідно якого розглядається поле швидкостей в точках простору, занятого рідиною, що рухається. Поле швидкостей задається у вигляді<br />
<br />
<br />
<math>u={{f}_{1}}(x,y,z,\tau );v={{f}_{2}}(x,y,z,\tau );w={{f}_{3}}(x,y,z,\tau );</math><br />
(1.0)<br />
<br />
де ,u, v, w– проекції швидкості на декартові вісі координат;<br />
<br />
x, у, z – координати точок простору;<br />
<br />
<math>\tau </math>- час<br />
<br />
Залежності (1.1) описують неусталений рух, якщо <br />
<math>v={{f}_{2}}(x,y,z,\tau );w={{f}_{3}}(x,y,z,\tau );</math>то рух усталений стаціонарний.<br />
Важливі в кінематиці поняття про лінії струменя і траєкторії частинок рідини, що рухаються.<br />
Лініями току називають криві, в кожній точці котрих в даний момент часу вектор швидкості співпадає по направленню з дотичною.<br />
Диференціальні рівняння ліній струменя мають вигляд<br />
<br />
<br />
<math>\frac{dx}{u}=\frac{dy}{v}=\frac{dz}{w}</math>(1.2)<br />
<br />
а рівняння траєкторії –<br />
<br />
<br />
<math>\frac{dx}{u}=\frac{dy}{v}=\frac{dz}{w}=d\tau </math>(1.3)<br />
<br />
Під траєкторією розуміють геометричне місце послідовних положень частинки, що рухається, в розглядаємій системі координат.<br />
При усталеному русі траєкторії і лінії току співпадають.<br />
Вектор швидкості частинки рідини можна представити<br />
<br />
<br />
<math>\overline{C}=\overline{i}\cdot u+\overline{j}\cdot v+\overline{k}\cdot w</math><br />
<br />
<br />
де <math>\overline{i},\overline{j},\overline{k}</math>- базові вектори<br />
<br />
Проекції прискорень рідинної частинки на декартові вісі координат визначають із співвідношень<br />
<br />
<br />
<math>\begin{align}<br />
& \frac{du}{d\tau }=\frac{\partial u}{\partial \tau }+u\frac{\partial u}{\partial x}+v\frac{\partial u}{\partial u}+w\frac{\partial u}{\partial z} \\ <br />
& \frac{dv}{d\tau }=\frac{\partial v}{\partial \tau }+u\frac{\partial v}{\partial x}+v\frac{\partial v}{\partial y}+w\frac{\partial v}{\partial z} \\ <br />
& \frac{dw}{d\tau }=\frac{\partial w}{\partial \tau }+u\frac{\partial w}{\partial x}+v\frac{\partial w}{\partial y}+w\frac{\partial w}{\partial z} \\ <br />
\end{align}</math>(1.4)<br />
<br />
Перші члени правих частин системи рівнянь (1.4) відбивають зміну проекцій швидкостей в даній точці простору в зв’язку зі нестаціонарністю поля швидкості і носять назву локальних прискорень, інші члени зв’язані з неоднорідністю поля швидкостей і називають конвективними прискореннями.<br />
<br />
=Закон збереження маси=<br />
<br />
В гідродинаміці цей закон в загальному випадку представляється у вигляді рівняння нерозривності (суцільності)<br />
<br />
<br />
<math>\frac{\partial \rho }{\partial \tau }+div(\rho \cdot \overline{C)}=0</math>(2.1)<br />
<br />
де r – густина рідини.<br />
Для нестисливої рідини<br />
<br />
<br />
<math>div(\rho \cdot \overline{C)}=0</math> (2.2)<br />
<br />
або в проекції на декартові вісі координат<br />
<br />
<br />
<math>\frac{\partial u}{\partial x}+\frac{\partial v}{\partial y}+\frac{\partial w}{\partial z}=0</math>(2.3)<br />
<br />
Рух нестисливого суцільного середовища можливий лише у випадку, коли для розглядаємого поля швидкостей справедлива рівність (2.3)<br />
Потік вектора швидкості через поверхню w є скалярною величиною, яка визначається за формулою<br />
<br />
<br />
<math>Q=\int{\int\limits_{S}{\overline{C}\cdot }}\overline{n}\cdot d\omega </math> (2.4)<br />
<br />
де <math>n</math>-нормальдо поверхні<br />
<br />
<br />
<math>Q=\int{\int\limits_{S}{C\cdot \cos (nC}})\cdot d\omega </math> або<br />
<br />
<br />
В координатній формі<br />
<br />
<br />
<math>Q=\int{\int\limits_{S}{(u\cdot {{n}_{x}}+v\cdot {{n}_{y}}+w\cdot {{n}_{z}}}}\cdot d\omega </math>(2.5)<br />
<br />
Фізично потік вектора швидкості уявляє собою секундну об’ємну витрату рідини через поверхню w.<br />
Сукупність ліній течії, які проходять через всі точки нескінченно малого замкнутого контуру, утворюють поверхню, яка називається трубкою течії. Рідина, яка заключна в середині трубки току, називається струменем.<br />
Рівняння суцільності для струменя нестисливої рідини має вигляд<br />
<br />
<br />
<math>dQ=u\cdot d\omega =\operatorname{co}nst</math> (2.6)<br />
<br />
де dQ – елементарна об’ємна витрата через поперечний переріз струменя;<br />
<br />
[[Файл:D20.PNG ]]– площа перерізу струменя.<br />
<br />
Із рівняння (2.5) витікає, що елементарна об’ємна витрата стала вздовж струменя.<br />
Для потоку кінцевих розмірів рівняння нерозривності має вигляд<br />
<br />
<br />
<math>Q=v\cdot \omega =const</math> (2.7)<br />
<br />
де V – середня швидкість в розглядаємому перерізі;<br />
w – площа поперечного перерізу потоку.<br />
<br />
= Одновимірна течія рідини=<br />
<br />
[[Файл:rbs1.PNG|thumb|450px|Рис. 3.1 Рух потоку рідини]]<br />
<br />
<br />
Широке коло питань технічної механіки рідини може бути вирішене за допомогою специфічного підходу до вивчення руху рідини, котрий називається методом гідравліки. Його сутність полягає в наступному. <br />
Течію рідини подумки розбивають на ряд елементарних струминок (рис. 3.1), щоб вісь кожної з них була дотична до напрямку швидкості. Потім дійсну течію з різними швидкостями окремих струминок заміняють розрахунковою моделлю потоку, котрий рухається як одне суцільне ціле з сталою для всіх частинок в даному перерізі швидкістю.<br />
При такій схематизації течії швидкості і прискорення в напряму, нормальному до основного руху, не враховуються.<br />
Для опису такої течії достатньо тільки однієї координати простору – відстані l вздовж вісі потоку від перерізу, що розглядається, відносно деякої початкової точки О. Тому такий рух і називають одновимірним. Розв’язування задач одновимірної течії рідини є предметом гідравліки.<br />
<br />
Живим перерізом <br />
<math>\omega </math>,<math>{{m}^{2}}</math> називається площа поперечного перерізу потоку, яка нормальна до напрямку течії.<br />
<br />
Витратою потоку <math>Q,{{m}^{3}}/c</math>називається об’єм рідини , який протікає за одиницю часу через живий переріз потоку<math>\omega </math>,<math>{{m}^{2}}</math>тобто<br />
<br />
<br />
<math>Q=W/\tau </math> (3.2)<br />
<br />
де W – об’єм рідини в <br />
<math>{{m}^{3}}</math> , який протікає за час t в секундах (хвилинах, годинах) через живий переріз потоку.<br />
<br />
Середня швидкість потоку V , м/с, визначається за допомогою формули<br />
<br />
<br />
<math>v=\frac{\int\limits_{\omega }{u}\cdot d\omega }{\omega }</math> (3.3)<br />
<br />
Змоченим периметром X , м , називається частина периметру живого перерізу, яка обмежена твердими стінками.<br />
Гідравлічним радіусом R , м , потоку називається відношення площі живого перерізу до змоченого периметру<br />
<br />
<br />
<math>R=\omega /\chi </math> (3.4)<br />
<br />
Гідравлічний радіус характеризує розмір і форму перерізу потоку. Чим більше (для заданої площі перерізу) гідравлічний радіус, тим менша буде змочена поверхня стінок, а отже, тим менші і опори руху, які пропорційні змоченій поверхні.<br />
Масова витрата потоку, кг/с<br />
<br />
<br />
<math>m=M/\tau </math>(3.5)<br />
<br />
де <math>M=\rho \cdot W</math> масова витрата потоку за час <math>\tau </math>, кг<br />
<br />
<br />
<math>W=v\cdot \tau \cdot \omega ;M=\rho \cdot v\cdot \omega \cdot \tau ;m=\rho \cdot v\cdot \omega ;</math><br />
<br />
<br />
<math>\rho </math>-густина рідини кг/<math>{{m}^{2}}</math><br />
<br />
При усталеному русі нестисливої рідини витрата рідини у всіх живих перерізах потоку однакова, тобто<br />
<br />
<br />
<math>Q={{v}_{1}}\cdot {{\omega }_{1}}={{v}_{2}}\cdot {{\omega }_{2}}=...={{v}_{n}}\cdot {{\omega }_{n}}=const</math> (3.6)<br />
<br />
де <math>{{v}_{1}},{{v}_{2}}......{{v}_{n}}</math>середні швидкості в відповідних живих перерізах потоку 1 , 2 , . . . n .<br />
Із цього рівняння витіка<br />
<br />
<br />
<math>{{v}_{1}}/{{v}_{2}}={{\omega }_{1}}/{{\omega }_{2}}</math> (3.7)<br />
<br />
тобто середні швидкості зворотно пропорційні відповідним площам живих перерізів.<br />
Рівняння сталості витрати дозволяють розв’язувати задачі на визначення однієї з трьох величин<br />
<br />
<br />
<math>Q,v,\omega ,</math>якщо відомі дві інші.<br />
<br />
= Потенціал швидкості, функція току=<br />
<br />
Кутова швидкість обертання рідинної частинки<br />
<br />
<br />
<math>\overline{\omega }=\frac{1}{2}rot\overline{C}</math>(4.1)<br />
<br />
де <math>\overline{\omega }</math>-вектор кутової швидкості<br />
<br />
<br />
<math>rot\overline{C}</math>-вихор вектора швидкості рідинної частки<br />
<br />
В проекціях на декартові вісі координат<br />
<br />
<br />
<math>\left. \begin{align}<br />
<br />
<br />
& {{\omega }_{x}}=\frac{1}{2}(\frac{\partial w}{\partial y}-\frac{\partial v}{\partial z}) \\ <br />
& {{\omega }_{y}}=\frac{1}{2}(\frac{\partial u}{\partial z}-\frac{\partial w}{\partial x}) \\ <br />
& {{\omega }_{z}}=\frac{1}{2}(\frac{\partial v}{\partial x}-\frac{\partial u}{\partial y}) \\ <br />
\end{align} \right\}</math> (4.1)<br />
<br />
При потенційному (безвихровому) русі вектор<br />
<br />
<br />
<math>rot\overline{C}=0</math> (4.2)<br />
<br />
в координатній формі запишеться так<br />
<br />
<br />
<math>\left. \begin{align}<br />
& (\frac{\partial w}{\partial y}-\frac{\partial v}{\partial z})=0 \\ <br />
& (\frac{\partial u}{\partial z}-\frac{\partial w}{\partial x})=0 \\ <br />
& (\frac{\partial v}{\partial x}-\frac{\partial u}{\partial y})=0 \\ <br />
\end{align} \right\}</math> (4.3)<br />
<br />
В потенційному полі існує скалярна функція j, яка зв’язана з вектором швидкості такою залежністю<br />
<br />
<math>C=grad\varphi </math> (4.4)<br />
<br />
Ця функція називається потенціалом швидкості. Приймаючи до уваги потенціал швидкості для плоскої течії, визначимо проекції швидкості із наступних співвідношень<br />
<br />
<br />
<math>u=\frac{\partial \varphi }{\partial x};v=\frac{\partial v}{\partial y}</math> (4.5)<br />
<br />
Криві j(х, у) = const називаються еквіпотенційними лініями.<br />
Рівняння нерозривності для потенційного руху нестисливої рідини перетворюється в рівняння Лапласа<br />
<br />
<br />
<math>{{\nabla }^{2}}\cdot \varphi =0</math> (4.6)<br />
<br />
де<math>{{\nabla }^{2}}=\frac{{{\partial }^{2}}}{\partial {{x}^{2}}}+\frac{{{\partial }^{2}}}{\partial {{y}^{2}}}+\frac{{{\partial }^{2}}}{\partial {{z}^{2}}}</math> -оператор Лаплпса<br />
<br />
для плоскої течії<br />
<br />
<br />
<math>\frac{{{\partial }^{2}}\varphi }{\partial {{x}^{2}}}+\frac{{{\partial }^{2}}\varphi }{\partial {{y}^{2}}}=0</math> (4.7)<br />
<br />
Отже потенціал швидкості є гармонічною функцією.<br />
Для плоского потоку нестисливої рідини існує функція y(х, у), яка називається функцією струменя, для якої справедливі умови<br />
<br />
<br />
<math>u=\frac{\partial \Psi }{\partial o};v=\frac{\partial \Psi }{\partial o}</math> (4.8)<br />
<br />
Вираз y(х, у) = const є рівнянням сімейства ліній струменів.<br />
Для безвихрового руху функція струменя, як і потенціал швидкості, задовольняє рівнянню Лапласа<br />
<br />
<br />
<math>\frac{{{\partial }^{2}}\Psi }{\partial {{x}^{2}}}+\frac{{{\partial }^{2}}\Psi }{\partial {{y}^{2}}}=0</math> (4.9)<br />
<br />
Різниця значень функцій струменя на двох суміжних лініях струменя дорівнює витраті між ними, тобто<br />
<br />
<br />
<math>{{\Psi }_{B}}-{{\Psi }_{A}}=Q</math>(4.10)<br />
<br />
Функції j і y визначаються із співвідношень<br />
<br />
<br />
<math>\frac{\partial \varphi }{\partial \widetilde{o}}=\frac{\partial \Psi }{\partial o};\frac{\partial \varphi }{\partial o}=-\frac{\partial \Psi }{\partial \widetilde{o}}</math> (4.11)<br />
<br />
які є умовними Коші-Рімана. Вони показують, що лінії<math>\varphi =const</math> і <math>\Psi =const</math> взаємно ортогональні.<br />
Для розв’язання практичних задач широко використовується метод накладання потенціальних потоків, які є слідством лінійності рівнянь Лапласа.<br />
Дійсно, якщо є два потоки з потенціалами <math>{{\varphi }_{1}}</math> і <math>{{\varphi }_{2}}</math> о потенціал швидкості нового результуючого потоку<br />
<br />
<br />
<math>\varphi ={{\varphi }_{1}}+{{\varphi }_{2}}</math> (4.12)<br />
<br />
Аналогічно функція струменя буде дорівнювати алгебраїчній сумі функцій струменів вихідних потоків<br />
<br />
<br />
<math>\psi ={{\psi }_{1}}+{{\psi }_{2}}</math> (4.13)</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=7877Кінематика рідин2011-06-14T20:43:36Z<p>Nike: /* Одновимірна течія рідини */</p>
<hr />
<div>= Методи вивчення руху рідини=<br />
<br />
Кінематика рідини – розділ гідрогазодинаміки, в якому вивчаються лише геометричні властивості руху рідини. В силу цього всі основні виводи кінематики справедливі для любої рідини, як в’язкої, та і нев’язкої.<br />
В основу вивчення кінематики рідини покладені гіпотези про неперервність зміни кінематичних параметрів (швидкостей, прискорень). Тобто швидкість рідини передбачається неперервною функцією від координат, а отже такою, яку можна диференціювати.<br />
Для зручності досліджень любий рідинний об’єм представляють складеним із великої кількості рідинних частинок. У відповідності до цього до дослідження руху рідинної частинки можливий такий же підхід, як і до досліджень руху точки в механіці. <br />
Існують два основних метода дослідження кінематики рідини: метод Лагранжа і метод Ейлера.<br />
Переважне розповсюдження одержав метод Ейлера, згідно якого розглядається поле швидкостей в точках простору, занятого рідиною, що рухається. Поле швидкостей задається у вигляді<br />
<br />
<br />
<math>u={{f}_{1}}(x,y,z,\tau );v={{f}_{2}}(x,y,z,\tau );w={{f}_{3}}(x,y,z,\tau );</math><br />
(1.0)<br />
<br />
де ,u, v, w– проекції швидкості на декартові вісі координат;<br />
<br />
x, у, z – координати точок простору;<br />
<br />
<math>\tau </math>- час<br />
<br />
Залежності (1.1) описують неусталений рух, якщо <br />
<math>v={{f}_{2}}(x,y,z,\tau );w={{f}_{3}}(x,y,z,\tau );</math>то рух усталений стаціонарний.<br />
Важливі в кінематиці поняття про лінії струменя і траєкторії частинок рідини, що рухаються.<br />
Лініями току називають криві, в кожній точці котрих в даний момент часу вектор швидкості співпадає по направленню з дотичною.<br />
Диференціальні рівняння ліній струменя мають вигляд<br />
<br />
<br />
<math>\frac{dx}{u}=\frac{dy}{v}=\frac{dz}{w}</math>(1.2)<br />
<br />
а рівняння траєкторії –<br />
<br />
<br />
<math>\frac{dx}{u}=\frac{dy}{v}=\frac{dz}{w}=d\tau </math>(1.3)<br />
<br />
Під траєкторією розуміють геометричне місце послідовних положень частинки, що рухається, в розглядаємій системі координат.<br />
При усталеному русі траєкторії і лінії току співпадають.<br />
Вектор швидкості частинки рідини можна представити<br />
<br />
<br />
<math>\overline{C}=\overline{i}\cdot u+\overline{j}\cdot v+\overline{k}\cdot w</math><br />
<br />
<br />
де <math>\overline{i},\overline{j},\overline{k}</math>- базові вектори<br />
<br />
Проекції прискорень рідинної частинки на декартові вісі координат визначають із співвідношень<br />
<br />
<br />
<math>\begin{align}<br />
& \frac{du}{d\tau }=\frac{\partial u}{\partial \tau }+u\frac{\partial u}{\partial x}+v\frac{\partial u}{\partial u}+w\frac{\partial u}{\partial z} \\ <br />
& \frac{dv}{d\tau }=\frac{\partial v}{\partial \tau }+u\frac{\partial v}{\partial x}+v\frac{\partial v}{\partial y}+w\frac{\partial v}{\partial z} \\ <br />
& \frac{dw}{d\tau }=\frac{\partial w}{\partial \tau }+u\frac{\partial w}{\partial x}+v\frac{\partial w}{\partial y}+w\frac{\partial w}{\partial z} \\ <br />
\end{align}</math>(1.4)<br />
<br />
Перші члени правих частин системи рівнянь (1.4) відбивають зміну проекцій швидкостей в даній точці простору в зв’язку зі нестаціонарністю поля швидкості і носять назву локальних прискорень, інші члени зв’язані з неоднорідністю поля швидкостей і називають конвективними прискореннями.<br />
<br />
=Закон збереження маси=<br />
<br />
В гідродинаміці цей закон в загальному випадку представляється у вигляді рівняння нерозривності (суцільності)<br />
<br />
<br />
<math>\frac{\partial \rho }{\partial \tau }+div(\rho \cdot \overline{C)}=0</math>(2.1)<br />
<br />
де r – густина рідини.<br />
Для нестисливої рідини<br />
<br />
<br />
<math>div(\rho \cdot \overline{C)}=0</math> (2.2)<br />
<br />
або в проекції на декартові вісі координат<br />
<br />
<br />
<math>\frac{\partial u}{\partial x}+\frac{\partial v}{\partial y}+\frac{\partial w}{\partial z}=0</math>(2.3)<br />
<br />
Рух нестисливого суцільного середовища можливий лише у випадку, коли для розглядаємого поля швидкостей справедлива рівність (2.3)<br />
Потік вектора швидкості через поверхню w є скалярною величиною, яка визначається за формулою<br />
<br />
<br />
<math>Q=\int{\int\limits_{S}{\overline{C}\cdot }}\overline{n}\cdot d\omega </math> (2.4)<br />
<br />
де <math>n</math>-нормальдо поверхні<br />
<br />
<br />
<math>Q=\int{\int\limits_{S}{C\cdot \cos (nC}})\cdot d\omega </math> або<br />
<br />
<br />
В координатній формі<br />
<br />
<br />
<math>Q=\int{\int\limits_{S}{(u\cdot {{n}_{x}}+v\cdot {{n}_{y}}+w\cdot {{n}_{z}}}}\cdot d\omega </math>(2.5)<br />
<br />
Фізично потік вектора швидкості уявляє собою секундну об’ємну витрату рідини через поверхню w.<br />
Сукупність ліній течії, які проходять через всі точки нескінченно малого замкнутого контуру, утворюють поверхню, яка називається трубкою течії. Рідина, яка заключна в середині трубки току, називається струменем.<br />
Рівняння суцільності для струменя нестисливої рідини має вигляд<br />
<br />
<br />
<math>dQ=u\cdot d\omega =\operatorname{co}nst</math> (2.6)<br />
<br />
де dQ – елементарна об’ємна витрата через поперечний переріз струменя;<br />
<br />
[[Файл:D20.PNG ]]– площа перерізу струменя.<br />
<br />
Із рівняння (2.5) витікає, що елементарна об’ємна витрата стала вздовж струменя.<br />
Для потоку кінцевих розмірів рівняння нерозривності має вигляд<br />
<br />
<br />
<math>Q=v\cdot \omega =const</math> (2.7)<br />
<br />
де V – середня швидкість в розглядаємому перерізі;<br />
w – площа поперечного перерізу потоку.<br />
<br />
= Одновимірна течія рідини=<br />
<br />
[[Файл:rbs1.PNG|thumb|200px|Рис. 3.1 Рух потоку рідини]]<br />
<br />
<br />
Широке коло питань технічної механіки рідини може бути вирішене за допомогою специфічного підходу до вивчення руху рідини, котрий називається методом гідравліки. Його сутність полягає в наступному. <br />
Течію рідини подумки розбивають на ряд елементарних струминок (рис. 3.1), щоб вісь кожної з них була дотична до напрямку швидкості. Потім дійсну течію з різними швидкостями окремих струминок заміняють розрахунковою моделлю потоку, котрий рухається як одне суцільне ціле з сталою для всіх частинок в даному перерізі швидкістю.<br />
При такій схематизації течії швидкості і прискорення в напряму, нормальному до основного руху, не враховуються.<br />
Для опису такої течії достатньо тільки однієї координати простору – відстані l вздовж вісі потоку від перерізу, що розглядається, відносно деякої початкової точки О. Тому такий рух і називають одновимірним. Розв’язування задач одновимірної течії рідини є предметом гідравліки.<br />
<br />
Живим перерізом <br />
<math>\omega </math>,<math>{{m}^{2}}</math> називається площа поперечного перерізу потоку, яка нормальна до напрямку течії.<br />
<br />
Витратою потоку <math>Q,{{m}^{3}}/c</math>називається об’єм рідини , який протікає за одиницю часу через живий переріз потоку<math>\omega </math>,<math>{{m}^{2}}</math>тобто<br />
<br />
<br />
<math>Q=W/\tau </math> (3.2)<br />
<br />
де W – об’єм рідини в <br />
<math>{{m}^{3}}</math> , який протікає за час t в секундах (хвилинах, годинах) через живий переріз потоку.<br />
<br />
Середня швидкість потоку V , м/с, визначається за допомогою формули<br />
<br />
<br />
<math>v=\frac{\int\limits_{\omega }{u}\cdot d\omega }{\omega }</math> (3.3)<br />
<br />
Змоченим периметром X , м , називається частина периметру живого перерізу, яка обмежена твердими стінками.<br />
Гідравлічним радіусом R , м , потоку називається відношення площі живого перерізу до змоченого периметру<br />
<br />
<br />
<math>R=\omega /\chi </math> (3.4)<br />
<br />
Гідравлічний радіус характеризує розмір і форму перерізу потоку. Чим більше (для заданої площі перерізу) гідравлічний радіус, тим менша буде змочена поверхня стінок, а отже, тим менші і опори руху, які пропорційні змоченій поверхні.<br />
Масова витрата потоку, кг/с<br />
<br />
<br />
<math>m=M/\tau </math>(3.5)<br />
<br />
де <math>M=\rho \cdot W</math> масова витрата потоку за час <math>\tau </math>, кг<br />
<br />
<br />
<math>W=v\cdot \tau \cdot \omega ;M=\rho \cdot v\cdot \omega \cdot \tau ;m=\rho \cdot v\cdot \omega ;</math><br />
<br />
<br />
<math>\rho </math>-густина рідини кг/<math>{{m}^{2}}</math><br />
<br />
При усталеному русі нестисливої рідини витрата рідини у всіх живих перерізах потоку однакова, тобто<br />
<br />
<br />
<math>Q={{v}_{1}}\cdot {{\omega }_{1}}={{v}_{2}}\cdot {{\omega }_{2}}=...={{v}_{n}}\cdot {{\omega }_{n}}=const</math> (3.6)<br />
<br />
де <math>{{v}_{1}},{{v}_{2}}......{{v}_{n}}</math>середні швидкості в відповідних живих перерізах потоку 1 , 2 , . . . n .<br />
Із цього рівняння витіка<br />
<br />
<br />
<math>{{v}_{1}}/{{v}_{2}}={{\omega }_{1}}/{{\omega }_{2}}</math> (3.7)<br />
<br />
тобто середні швидкості зворотно пропорційні відповідним площам живих перерізів.<br />
Рівняння сталості витрати дозволяють розв’язувати задачі на визначення однієї з трьох величин<br />
<br />
<br />
<math>Q,v,\omega ,</math>якщо відомі дві інші.<br />
<br />
= Потенціал швидкості, функція току=<br />
<br />
Кутова швидкість обертання рідинної частинки<br />
<br />
<br />
<math>\overline{\omega }=\frac{1}{2}rot\overline{C}</math>(4.1)<br />
<br />
де <math>\overline{\omega }</math>-вектор кутової швидкості<br />
<br />
<br />
<math>rot\overline{C}</math>-вихор вектора швидкості рідинної частки<br />
<br />
В проекціях на декартові вісі координат<br />
<br />
<br />
<math>\left. \begin{align}<br />
<br />
<br />
& {{\omega }_{x}}=\frac{1}{2}(\frac{\partial w}{\partial y}-\frac{\partial v}{\partial z}) \\ <br />
& {{\omega }_{y}}=\frac{1}{2}(\frac{\partial u}{\partial z}-\frac{\partial w}{\partial x}) \\ <br />
& {{\omega }_{z}}=\frac{1}{2}(\frac{\partial v}{\partial x}-\frac{\partial u}{\partial y}) \\ <br />
\end{align} \right\}</math> (4.1)<br />
<br />
При потенційному (безвихровому) русі вектор<br />
<br />
<br />
<math>rot\overline{C}=0</math> (4.2)<br />
<br />
в координатній формі запишеться так<br />
<br />
<br />
<math>\left. \begin{align}<br />
& (\frac{\partial w}{\partial y}-\frac{\partial v}{\partial z})=0 \\ <br />
& (\frac{\partial u}{\partial z}-\frac{\partial w}{\partial x})=0 \\ <br />
& (\frac{\partial v}{\partial x}-\frac{\partial u}{\partial y})=0 \\ <br />
\end{align} \right\}</math> (4.3)<br />
<br />
В потенційному полі існує скалярна функція j, яка зв’язана з вектором швидкості такою залежністю<br />
<br />
<math>C=grad\varphi </math> (4.4)<br />
<br />
Ця функція називається потенціалом швидкості. Приймаючи до уваги потенціал швидкості для плоскої течії, визначимо проекції швидкості із наступних співвідношень<br />
<br />
<br />
<math>u=\frac{\partial \varphi }{\partial x};v=\frac{\partial v}{\partial y}</math> (4.5)<br />
<br />
Криві j(х, у) = const називаються еквіпотенційними лініями.<br />
Рівняння нерозривності для потенційного руху нестисливої рідини перетворюється в рівняння Лапласа<br />
<br />
<br />
<math>{{\nabla }^{2}}\cdot \varphi =0</math> (4.6)<br />
<br />
де<math>{{\nabla }^{2}}=\frac{{{\partial }^{2}}}{\partial {{x}^{2}}}+\frac{{{\partial }^{2}}}{\partial {{y}^{2}}}+\frac{{{\partial }^{2}}}{\partial {{z}^{2}}}</math> -оператор Лаплпса<br />
<br />
для плоскої течії<br />
<br />
<br />
<math>\frac{{{\partial }^{2}}\varphi }{\partial {{x}^{2}}}+\frac{{{\partial }^{2}}\varphi }{\partial {{y}^{2}}}=0</math> (4.7)<br />
<br />
Отже потенціал швидкості є гармонічною функцією.<br />
Для плоского потоку нестисливої рідини існує функція y(х, у), яка називається функцією струменя, для якої справедливі умови<br />
<br />
<br />
<math>u=\frac{\partial \Psi }{\partial o};v=\frac{\partial \Psi }{\partial o}</math> (4.8)<br />
<br />
Вираз y(х, у) = const є рівнянням сімейства ліній струменів.<br />
Для безвихрового руху функція струменя, як і потенціал швидкості, задовольняє рівнянню Лапласа<br />
<br />
<br />
<math>\frac{{{\partial }^{2}}\Psi }{\partial {{x}^{2}}}+\frac{{{\partial }^{2}}\Psi }{\partial {{y}^{2}}}=0</math> (4.9)<br />
<br />
Різниця значень функцій струменя на двох суміжних лініях струменя дорівнює витраті між ними, тобто<br />
<br />
<br />
<math>{{\Psi }_{B}}-{{\Psi }_{A}}=Q</math>(4.10)<br />
<br />
Функції j і y визначаються із співвідношень<br />
<br />
<br />
<math>\frac{\partial \varphi }{\partial \widetilde{o}}=\frac{\partial \Psi }{\partial o};\frac{\partial \varphi }{\partial o}=-\frac{\partial \Psi }{\partial \widetilde{o}}</math> (4.11)<br />
<br />
які є умовними Коші-Рімана. Вони показують, що лінії<math>\varphi =const</math> і <math>\Psi =const</math> взаємно ортогональні.<br />
Для розв’язання практичних задач широко використовується метод накладання потенціальних потоків, які є слідством лінійності рівнянь Лапласа.<br />
Дійсно, якщо є два потоки з потенціалами <math>{{\varphi }_{1}}</math> і <math>{{\varphi }_{2}}</math> о потенціал швидкості нового результуючого потоку<br />
<br />
<br />
<math>\varphi ={{\varphi }_{1}}+{{\varphi }_{2}}</math> (4.12)<br />
<br />
Аналогічно функція струменя буде дорівнювати алгебраїчній сумі функцій струменів вихідних потоків<br />
<br />
<br />
<math>\psi ={{\psi }_{1}}+{{\psi }_{2}}</math> (4.13)</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=7875Кінематика рідин2011-06-14T20:42:36Z<p>Nike: /* Закон збереження маси */</p>
<hr />
<div>= Методи вивчення руху рідини=<br />
<br />
Кінематика рідини – розділ гідрогазодинаміки, в якому вивчаються лише геометричні властивості руху рідини. В силу цього всі основні виводи кінематики справедливі для любої рідини, як в’язкої, та і нев’язкої.<br />
В основу вивчення кінематики рідини покладені гіпотези про неперервність зміни кінематичних параметрів (швидкостей, прискорень). Тобто швидкість рідини передбачається неперервною функцією від координат, а отже такою, яку можна диференціювати.<br />
Для зручності досліджень любий рідинний об’єм представляють складеним із великої кількості рідинних частинок. У відповідності до цього до дослідження руху рідинної частинки можливий такий же підхід, як і до досліджень руху точки в механіці. <br />
Існують два основних метода дослідження кінематики рідини: метод Лагранжа і метод Ейлера.<br />
Переважне розповсюдження одержав метод Ейлера, згідно якого розглядається поле швидкостей в точках простору, занятого рідиною, що рухається. Поле швидкостей задається у вигляді<br />
<br />
<br />
<math>u={{f}_{1}}(x,y,z,\tau );v={{f}_{2}}(x,y,z,\tau );w={{f}_{3}}(x,y,z,\tau );</math><br />
(1.0)<br />
<br />
де ,u, v, w– проекції швидкості на декартові вісі координат;<br />
<br />
x, у, z – координати точок простору;<br />
<br />
<math>\tau </math>- час<br />
<br />
Залежності (1.1) описують неусталений рух, якщо <br />
<math>v={{f}_{2}}(x,y,z,\tau );w={{f}_{3}}(x,y,z,\tau );</math>то рух усталений стаціонарний.<br />
Важливі в кінематиці поняття про лінії струменя і траєкторії частинок рідини, що рухаються.<br />
Лініями току називають криві, в кожній точці котрих в даний момент часу вектор швидкості співпадає по направленню з дотичною.<br />
Диференціальні рівняння ліній струменя мають вигляд<br />
<br />
<br />
<math>\frac{dx}{u}=\frac{dy}{v}=\frac{dz}{w}</math>(1.2)<br />
<br />
а рівняння траєкторії –<br />
<br />
<br />
<math>\frac{dx}{u}=\frac{dy}{v}=\frac{dz}{w}=d\tau </math>(1.3)<br />
<br />
Під траєкторією розуміють геометричне місце послідовних положень частинки, що рухається, в розглядаємій системі координат.<br />
При усталеному русі траєкторії і лінії току співпадають.<br />
Вектор швидкості частинки рідини можна представити<br />
<br />
<br />
<math>\overline{C}=\overline{i}\cdot u+\overline{j}\cdot v+\overline{k}\cdot w</math><br />
<br />
<br />
де <math>\overline{i},\overline{j},\overline{k}</math>- базові вектори<br />
<br />
Проекції прискорень рідинної частинки на декартові вісі координат визначають із співвідношень<br />
<br />
<br />
<math>\begin{align}<br />
& \frac{du}{d\tau }=\frac{\partial u}{\partial \tau }+u\frac{\partial u}{\partial x}+v\frac{\partial u}{\partial u}+w\frac{\partial u}{\partial z} \\ <br />
& \frac{dv}{d\tau }=\frac{\partial v}{\partial \tau }+u\frac{\partial v}{\partial x}+v\frac{\partial v}{\partial y}+w\frac{\partial v}{\partial z} \\ <br />
& \frac{dw}{d\tau }=\frac{\partial w}{\partial \tau }+u\frac{\partial w}{\partial x}+v\frac{\partial w}{\partial y}+w\frac{\partial w}{\partial z} \\ <br />
\end{align}</math>(1.4)<br />
<br />
Перші члени правих частин системи рівнянь (1.4) відбивають зміну проекцій швидкостей в даній точці простору в зв’язку зі нестаціонарністю поля швидкості і носять назву локальних прискорень, інші члени зв’язані з неоднорідністю поля швидкостей і називають конвективними прискореннями.<br />
<br />
=Закон збереження маси=<br />
<br />
В гідродинаміці цей закон в загальному випадку представляється у вигляді рівняння нерозривності (суцільності)<br />
<br />
<br />
<math>\frac{\partial \rho }{\partial \tau }+div(\rho \cdot \overline{C)}=0</math>(2.1)<br />
<br />
де r – густина рідини.<br />
Для нестисливої рідини<br />
<br />
<br />
<math>div(\rho \cdot \overline{C)}=0</math> (2.2)<br />
<br />
або в проекції на декартові вісі координат<br />
<br />
<br />
<math>\frac{\partial u}{\partial x}+\frac{\partial v}{\partial y}+\frac{\partial w}{\partial z}=0</math>(2.3)<br />
<br />
Рух нестисливого суцільного середовища можливий лише у випадку, коли для розглядаємого поля швидкостей справедлива рівність (2.3)<br />
Потік вектора швидкості через поверхню w є скалярною величиною, яка визначається за формулою<br />
<br />
<br />
<math>Q=\int{\int\limits_{S}{\overline{C}\cdot }}\overline{n}\cdot d\omega </math> (2.4)<br />
<br />
де <math>n</math>-нормальдо поверхні<br />
<br />
<br />
<math>Q=\int{\int\limits_{S}{C\cdot \cos (nC}})\cdot d\omega </math> або<br />
<br />
<br />
В координатній формі<br />
<br />
<br />
<math>Q=\int{\int\limits_{S}{(u\cdot {{n}_{x}}+v\cdot {{n}_{y}}+w\cdot {{n}_{z}}}}\cdot d\omega </math>(2.5)<br />
<br />
Фізично потік вектора швидкості уявляє собою секундну об’ємну витрату рідини через поверхню w.<br />
Сукупність ліній течії, які проходять через всі точки нескінченно малого замкнутого контуру, утворюють поверхню, яка називається трубкою течії. Рідина, яка заключна в середині трубки току, називається струменем.<br />
Рівняння суцільності для струменя нестисливої рідини має вигляд<br />
<br />
<br />
<math>dQ=u\cdot d\omega =\operatorname{co}nst</math> (2.6)<br />
<br />
де dQ – елементарна об’ємна витрата через поперечний переріз струменя;<br />
<br />
[[Файл:D20.PNG ]]– площа перерізу струменя.<br />
<br />
Із рівняння (2.5) витікає, що елементарна об’ємна витрата стала вздовж струменя.<br />
Для потоку кінцевих розмірів рівняння нерозривності має вигляд<br />
<br />
<br />
<math>Q=v\cdot \omega =const</math> (2.7)<br />
<br />
де V – середня швидкість в розглядаємому перерізі;<br />
w – площа поперечного перерізу потоку.<br />
<br />
= Одновимірна течія рідини=<br />
<br />
[[Файл:rbs1.PNG|thumb|Рис. 3.1 Рух потоку рідини]]<br />
<br />
<br />
Широке коло питань технічної механіки рідини може бути вирішене за допомогою специфічного підходу до вивчення руху рідини, котрий називається методом гідравліки. Його сутність полягає в наступному. <br />
Течію рідини подумки розбивають на ряд елементарних струминок (рис. 3.1), щоб вісь кожної з них була дотична до напрямку швидкості. Потім дійсну течію з різними швидкостями окремих струминок заміняють розрахунковою моделлю потоку, котрий рухається як одне суцільне ціле з сталою для всіх частинок в даному перерізі швидкістю.<br />
При такій схематизації течії швидкості і прискорення в напряму, нормальному до основного руху, не враховуються.<br />
Для опису такої течії достатньо тільки однієї координати простору – відстані l вздовж вісі потоку від перерізу, що розглядається, відносно деякої початкової точки О. Тому такий рух і називають одновимірним. Розв’язування задач одновимірної течії рідини є предметом гідравліки.<br />
<br />
Живим перерізом <br />
<math>\omega </math>,<math>{{m}^{2}}</math> називається площа поперечного перерізу потоку, яка нормальна до напрямку течії.<br />
<br />
Витратою потоку <math>Q,{{m}^{3}}/c</math>називається об’єм рідини , який протікає за одиницю часу через живий переріз потоку<math>\omega </math>,<math>{{m}^{2}}</math>тобто<br />
<br />
<br />
<math>Q=W/\tau </math> (3.2)<br />
<br />
де W – об’єм рідини в <br />
<math>{{m}^{3}}</math> , який протікає за час t в секундах (хвилинах, годинах) через живий переріз потоку.<br />
<br />
Середня швидкість потоку V , м/с, визначається за допомогою формули<br />
<br />
<br />
<math>v=\frac{\int\limits_{\omega }{u}\cdot d\omega }{\omega }</math> (3.3)<br />
<br />
Змоченим периметром X , м , називається частина периметру живого перерізу, яка обмежена твердими стінками.<br />
Гідравлічним радіусом R , м , потоку називається відношення площі живого перерізу до змоченого периметру<br />
<br />
<br />
<math>R=\omega /\chi </math> (3.4)<br />
<br />
Гідравлічний радіус характеризує розмір і форму перерізу потоку. Чим більше (для заданої площі перерізу) гідравлічний радіус, тим менша буде змочена поверхня стінок, а отже, тим менші і опори руху, які пропорційні змоченій поверхні.<br />
Масова витрата потоку, кг/с<br />
<br />
<br />
<math>m=M/\tau </math>(3.5)<br />
<br />
де <math>M=\rho \cdot W</math> масова витрата потоку за час <math>\tau </math>, кг<br />
<br />
<br />
<math>W=v\cdot \tau \cdot \omega ;M=\rho \cdot v\cdot \omega \cdot \tau ;m=\rho \cdot v\cdot \omega ;</math><br />
<br />
<br />
<math>\rho </math>-густина рідини кг/<math>{{m}^{2}}</math><br />
<br />
При усталеному русі нестисливої рідини витрата рідини у всіх живих перерізах потоку однакова, тобто<br />
<br />
<br />
<math>Q={{v}_{1}}\cdot {{\omega }_{1}}={{v}_{2}}\cdot {{\omega }_{2}}=...={{v}_{n}}\cdot {{\omega }_{n}}=const</math> (3.6)<br />
<br />
де <math>{{v}_{1}},{{v}_{2}}......{{v}_{n}}</math>середні швидкості в відповідних живих перерізах потоку 1 , 2 , . . . n .<br />
Із цього рівняння витіка<br />
<br />
<br />
<math>{{v}_{1}}/{{v}_{2}}={{\omega }_{1}}/{{\omega }_{2}}</math> (3.7)<br />
<br />
тобто середні швидкості зворотно пропорційні відповідним площам живих перерізів.<br />
Рівняння сталості витрати дозволяють розв’язувати задачі на визначення однієї з трьох величин<br />
<br />
<br />
<math>Q,v,\omega ,</math>якщо відомі дві інші.<br />
<br />
= Потенціал швидкості, функція току=<br />
<br />
Кутова швидкість обертання рідинної частинки<br />
<br />
<br />
<math>\overline{\omega }=\frac{1}{2}rot\overline{C}</math>(4.1)<br />
<br />
де <math>\overline{\omega }</math>-вектор кутової швидкості<br />
<br />
<br />
<math>rot\overline{C}</math>-вихор вектора швидкості рідинної частки<br />
<br />
В проекціях на декартові вісі координат<br />
<br />
<br />
<math>\left. \begin{align}<br />
<br />
<br />
& {{\omega }_{x}}=\frac{1}{2}(\frac{\partial w}{\partial y}-\frac{\partial v}{\partial z}) \\ <br />
& {{\omega }_{y}}=\frac{1}{2}(\frac{\partial u}{\partial z}-\frac{\partial w}{\partial x}) \\ <br />
& {{\omega }_{z}}=\frac{1}{2}(\frac{\partial v}{\partial x}-\frac{\partial u}{\partial y}) \\ <br />
\end{align} \right\}</math> (4.1)<br />
<br />
При потенційному (безвихровому) русі вектор<br />
<br />
<br />
<math>rot\overline{C}=0</math> (4.2)<br />
<br />
в координатній формі запишеться так<br />
<br />
<br />
<math>\left. \begin{align}<br />
& (\frac{\partial w}{\partial y}-\frac{\partial v}{\partial z})=0 \\ <br />
& (\frac{\partial u}{\partial z}-\frac{\partial w}{\partial x})=0 \\ <br />
& (\frac{\partial v}{\partial x}-\frac{\partial u}{\partial y})=0 \\ <br />
\end{align} \right\}</math> (4.3)<br />
<br />
В потенційному полі існує скалярна функція j, яка зв’язана з вектором швидкості такою залежністю<br />
<br />
<math>C=grad\varphi </math> (4.4)<br />
<br />
Ця функція називається потенціалом швидкості. Приймаючи до уваги потенціал швидкості для плоскої течії, визначимо проекції швидкості із наступних співвідношень<br />
<br />
<br />
<math>u=\frac{\partial \varphi }{\partial x};v=\frac{\partial v}{\partial y}</math> (4.5)<br />
<br />
Криві j(х, у) = const називаються еквіпотенційними лініями.<br />
Рівняння нерозривності для потенційного руху нестисливої рідини перетворюється в рівняння Лапласа<br />
<br />
<br />
<math>{{\nabla }^{2}}\cdot \varphi =0</math> (4.6)<br />
<br />
де<math>{{\nabla }^{2}}=\frac{{{\partial }^{2}}}{\partial {{x}^{2}}}+\frac{{{\partial }^{2}}}{\partial {{y}^{2}}}+\frac{{{\partial }^{2}}}{\partial {{z}^{2}}}</math> -оператор Лаплпса<br />
<br />
для плоскої течії<br />
<br />
<br />
<math>\frac{{{\partial }^{2}}\varphi }{\partial {{x}^{2}}}+\frac{{{\partial }^{2}}\varphi }{\partial {{y}^{2}}}=0</math> (4.7)<br />
<br />
Отже потенціал швидкості є гармонічною функцією.<br />
Для плоского потоку нестисливої рідини існує функція y(х, у), яка називається функцією струменя, для якої справедливі умови<br />
<br />
<br />
<math>u=\frac{\partial \Psi }{\partial o};v=\frac{\partial \Psi }{\partial o}</math> (4.8)<br />
<br />
Вираз y(х, у) = const є рівнянням сімейства ліній струменів.<br />
Для безвихрового руху функція струменя, як і потенціал швидкості, задовольняє рівнянню Лапласа<br />
<br />
<br />
<math>\frac{{{\partial }^{2}}\Psi }{\partial {{x}^{2}}}+\frac{{{\partial }^{2}}\Psi }{\partial {{y}^{2}}}=0</math> (4.9)<br />
<br />
Різниця значень функцій струменя на двох суміжних лініях струменя дорівнює витраті між ними, тобто<br />
<br />
<br />
<math>{{\Psi }_{B}}-{{\Psi }_{A}}=Q</math>(4.10)<br />
<br />
Функції j і y визначаються із співвідношень<br />
<br />
<br />
<math>\frac{\partial \varphi }{\partial \widetilde{o}}=\frac{\partial \Psi }{\partial o};\frac{\partial \varphi }{\partial o}=-\frac{\partial \Psi }{\partial \widetilde{o}}</math> (4.11)<br />
<br />
які є умовними Коші-Рімана. Вони показують, що лінії<math>\varphi =const</math> і <math>\Psi =const</math> взаємно ортогональні.<br />
Для розв’язання практичних задач широко використовується метод накладання потенціальних потоків, які є слідством лінійності рівнянь Лапласа.<br />
Дійсно, якщо є два потоки з потенціалами <math>{{\varphi }_{1}}</math> і <math>{{\varphi }_{2}}</math> о потенціал швидкості нового результуючого потоку<br />
<br />
<br />
<math>\varphi ={{\varphi }_{1}}+{{\varphi }_{2}}</math> (4.12)<br />
<br />
Аналогічно функція струменя буде дорівнювати алгебраїчній сумі функцій струменів вихідних потоків<br />
<br />
<br />
<math>\psi ={{\psi }_{1}}+{{\psi }_{2}}</math> (4.13)</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7_%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8&diff=7646Обговорення:Витікання газів через отвори2011-06-14T15:49:51Z<p>Nike: Сторінка очищена</p>
<hr />
<div></div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7_%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8&diff=7645Витікання газів через отвори2011-06-14T15:49:41Z<p>Nike: Сторінка очищена</p>
<hr />
<div></div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7456Жан-Шарль Борда2011-06-13T21:54:45Z<p>Nike: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. В 1756р. він написав "Доповідь про рух снарядів" («''Memoire sur le mouvement des projectiles''»), результат його роботи як військового інженера. За це в 1764р. його було обрано в Французьку академію наук.<br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
Борда був моряком і науковцем, він проводив час в Карибському Морі, випробовуючи нововинайдення в хронометрах. В 1777-1978 роках він брав участь в [http://uk.wikipedia.org/wiki/Війна_за_незалежність_США Американській Війні за Назалежність]. В 1781 році він керував кількома кораблями на Французькому Флоті. В 1782 він був затриманий англійцями, але невдовзі повернувся до Франції. Він повернувся на Французький Флот в якості інженера і займався вдосконаленням водних коліс та помп. В 1784 він був призначеним Інспектором Франції в Військовому Кораблебудуванні, і з допомогою військово-морського архітектора ''Жака Сане'' в 1786р. [[представив вагому будівельну програму по відновленню французького військового флоту]], що базувалася на розробках ''Сане''.<br />
<br />
В 1770р. Борда розробив впорядковану преференційну [[систему голосування]], що відома як "система підрахунку Борди". Французька Академія Наук використовувала метод Борди при виборах своїх членів протягом понад двох десятиліть, поки система не була відмінена Наполеоном Бонапартом, який, ставши президентом Академії в 1801р., наполягав на використанні свого власного методу. Система підрахунку Борди сьогодні використовується в деяких академічних закладах, на змаганнях, та в деяких політичних юрисдикціях.<br />
<br />
В 1778р. він опублікував свій [[метод визначення Кутової Відстані]] (Відстані від Землі до Місяця) для розрахунку довготи, який був найкращим з кількох подібних математичних методик для навігації і визначення місцезнаходження в часи, коли не використовувалися хронометри; і який використовувався, наприклад, Льюісом і Кларком, щоб виміряти довготу і широту при дослідженні північного заходу Сполучених Штатів.<br />
<br />
Ще одним його внеском є [[розробка стандартного метра]], основи метричної системи у відповідності до вимірів Деламбре.<br />
<br />
Як розробник пристрою, він вдосконалив [[рефлективне коло]] (винайдене Тобіасом Мейєром) і [[повторюване коло]] (винайдене з його допомогою Етьєном Ленором), що пізніше використовувалося Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину [http://uk.wikipedia.org/wiki/Метр метра]. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
'''Рефлективне коло''' - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
'''Повторюване коло''' - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].1778р.<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]1778р.<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s).1756р.<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]<br />
* [http://http://wiki.tntu.edu.ua/Анрі_Дарсі Анрі Дарсі]<br />
* [http://wiki.tntu.edu.ua/Юліус_Вейсбах Юліус Вейсбах]<br />
<br />
== Джерела ==<br />
* [http://www.culture.gouv.fr/culture/actualites/celebrations/borda.htm élébrations nationales : page sur J. C. de Borda]<br />
* [http://www.peoples.ru/science/mathematics/jean-charles_bord/ Жан-Шарль Борда, www.peoples.ru]<br />
* [http://en.wikipedia.org/wiki/Jean-Charles_de_Borda Jean-Charles_de_Borda WIKI]<br />
* [http://fr.wikipedia.org/wiki/Jean-Charles_de_Borda Biographie Jean-Charles, chevalier de Borda]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7455Жан-Шарль Борда2011-06-13T21:54:32Z<p>Nike: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. В 1756р. він написав "Доповідь про рух снарядів" («''Memoire sur le mouvement des projectiles''»), результат його роботи як військового інженера. За це в 1764р. його було обрано в Французьку академію наук.<br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
Борда був моряком і науковцем, він проводив час в Карибському Морі, випробовуючи нововинайдення в хронометрах. В 1777-1978 роках він брав участь в [http://uk.wikipedia.org/wiki/Війна_за_незалежність_США Американській Війні за Назалежність]. В 1781 році він керував кількома кораблями на Французькому Флоті. В 1782 він був затриманий англійцями, але невдовзі повернувся до Франції. Він повернувся на Французький Флот в якості інженера і займався вдосконаленням водних коліс та помп. В 1784 він був призначеним Інспектором Франції в Військовому Кораблебудуванні, і з допомогою військово-морського архітектора ''Жака Сане'' в 1786р. [[представив вагому будівельну програму по відновленню французького військового флоту]], що базувалася на розробках ''Сане''.<br />
<br />
В 1770р. Борда розробив впорядковану преференційну [[систему голосування]], що відома як "система підрахунку Борди". Французька Академія Наук використовувала метод Борди при виборах своїх членів протягом понад двох десятиліть, поки система не була відмінена Наполеоном Бонапартом, який, ставши президентом Академії в 1801р., наполягав на використанні свого власного методу. Система підрахунку Борди сьогодні використовується в деяких академічних закладах, на змаганнях, та в деяких політичних юрисдикціях.<br />
<br />
В 1778р. він опублікував свій [[метод визначення Кутової Відстані]] (Відстані від Землі до Місяця) для розрахунку довготи, який був найкращим з кількох подібних математичних методик для навігації і визначення місцезнаходження в часи, коли не використовувалися хронометри; і який використовувався, наприклад, Льюісом і Кларком, щоб виміряти довготу і широту при дослідженні північного заходу Сполучених Штатів.<br />
<br />
Ще одним його внеском є [[розробка стандартного метра]], основи метричної системи у відповідності до вимірів Деламбре.<br />
<br />
Як розробник пристрою, він вдосконалив [[рефлективне коло]] (винайдене Тобіасом Мейєром) і [[повторюване коло]] (винайдене з його допомогою Етьєном Ленором), що пізніше використовувалося Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину [http://uk.wikipedia.org/wiki/Метр метра]. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
'''Рефлективне коло''' - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
'''Повторюване коло''' - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].1778р.<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]1778р.<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s).1756р.<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]<br />
* [http://http://wiki.tntu.edu.ua/Анрі_Дарсі Анрі Дарсі]<br />
* [http://wiki.tntu.edu.ua/Юліус_Вейсбах Юліус Вейсбах]<br />
<br />
== Джерела ==<br />
* [http://www.culture.gouv.fr/culture/actualites/celebrations/borda.htm élébrations nationales : page sur J. C. de Borda]<br />
* [http://www.peoples.ru/science/mathematics/jean-charles_bord/ Жан-Шарль Борда, www.peoples.ru]<br />
* [http://en.wikipedia.org/wiki/Jean-Charles_de_Borda Jean-Charles_de_Borda WIKI]<br />
* [http://fr.wikipedia.org/wiki/Jean-Charles_de_Borda Biographie Jean-Charles, chevalier de Borda]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7454Жан-Шарль Борда2011-06-13T21:53:27Z<p>Nike: /* Джерела */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. В 1756р. він написав "Доповідь про рух снарядів" («''Memoire sur le mouvement des projectiles''»), результат його роботи як військового інженера. За це в 1764р. його було обрано в Французьку академію наук.<br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
Борда був моряком і науковцем, він проводив час в Карибському Морі, випробовуючи нововинайдення в хронометрах. В 1777-1978 роках він брав участь в [http://uk.wikipedia.org/wiki/Війна_за_незалежність_США Американській Війні за Назалежність]. В 1781 році він керував кількома кораблями на Французькому Флоті. В 1782 він був затриманий англійцями, але невдовзі повернувся до Франції. Він повернувся на Французький Флот в якості інженера і займався вдосконаленням водних коліс та помп. В 1784 він був призначеним Інспектором Франції в Військовому Кораблебудуванні, і з допомогою військово-морського архітектора ''Жака Сане'' в 1786р. [[представив вагому будівельну програму по відновленню французького військового флоту]], що базувалася на розробках ''Сане''.<br />
<br />
В 1770р. Борда розробив впорядковану преференційну [[систему голосування]], що відома як "система підрахунку Борди". Французька Академія Наук використовувала метод Борди при виборах своїх членів протягом понад двох десятиліть, поки система не була відмінена Наполеоном Бонапартом, який, ставши президентом Академії в 1801р., наполягав на використанні свого власного методу. Система підрахунку Борди сьогодні використовується в деяких академічних закладах, на змаганнях, та в деяких політичних юрисдикціях.<br />
<br />
В 1778р. він опублікував свій [[метод визначення Кутової Відстані]] (Відстані від Землі до Місяця) для розрахунку довготи, який був найкращим з кількох подібних математичних методик для навігації і визначення місцезнаходження в часи, коли не використовувалися хронометри; і який використовувався, наприклад, Льюісом і Кларком, щоб виміряти довготу і широту при дослідженні північного заходу Сполучених Штатів.<br />
<br />
Ще одним його внеском є [[розробка стандартного метра]], основи метричної системи у відповідності до вимірів Деламбре.<br />
<br />
Як розробник пристрою, він вдосконалив [[рефлективне коло]] (винайдене Тобіасом Мейєром) і [[повторюване коло]] (винайдене з його допомогою Етьєном Ленором), що пізніше використовувалося Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину [http://uk.wikipedia.org/wiki/Метр метра]. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
'''Рефлективне коло''' - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
'''Повторюване коло''' - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].1778р.<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]1778р.<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s).1756р.<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]<br />
* [http://http://wiki.tntu.edu.ua/Анрі_Дарсі Анрі Дарсі]<br />
* [http://wiki.tntu.edu.ua/Юліус_Вейсбах Юліус Вейсбах]<br />
<br />
<br />
== Джерела ==<br />
* [http://www.culture.gouv.fr/culture/actualites/celebrations/borda.htm élébrations nationales : page sur J. C. de Borda]<br />
* [http://www.peoples.ru/science/mathematics/jean-charles_bord/ Жан-Шарль Борда, www.peoples.ru]<br />
* [http://en.wikipedia.org/wiki/Jean-Charles_de_Borda Jean-Charles_de_Borda WIKI]<br />
* [http://fr.wikipedia.org/wiki/Jean-Charles_de_Borda Biographie Jean-Charles, chevalier de Borda]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7453Жан-Шарль Борда2011-06-13T21:51:16Z<p>Nike: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. В 1756р. він написав "Доповідь про рух снарядів" («''Memoire sur le mouvement des projectiles''»), результат його роботи як військового інженера. За це в 1764р. його було обрано в Французьку академію наук.<br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
Борда був моряком і науковцем, він проводив час в Карибському Морі, випробовуючи нововинайдення в хронометрах. В 1777-1978 роках він брав участь в [http://uk.wikipedia.org/wiki/Війна_за_незалежність_США Американській Війні за Назалежність]. В 1781 році він керував кількома кораблями на Французькому Флоті. В 1782 він був затриманий англійцями, але невдовзі повернувся до Франції. Він повернувся на Французький Флот в якості інженера і займався вдосконаленням водних коліс та помп. В 1784 він був призначеним Інспектором Франції в Військовому Кораблебудуванні, і з допомогою військово-морського архітектора ''Жака Сане'' в 1786р. [[представив вагому будівельну програму по відновленню французького військового флоту]], що базувалася на розробках ''Сане''.<br />
<br />
В 1770р. Борда розробив впорядковану преференційну [[систему голосування]], що відома як "система підрахунку Борди". Французька Академія Наук використовувала метод Борди при виборах своїх членів протягом понад двох десятиліть, поки система не була відмінена Наполеоном Бонапартом, який, ставши президентом Академії в 1801р., наполягав на використанні свого власного методу. Система підрахунку Борди сьогодні використовується в деяких академічних закладах, на змаганнях, та в деяких політичних юрисдикціях.<br />
<br />
В 1778р. він опублікував свій [[метод визначення Кутової Відстані]] (Відстані від Землі до Місяця) для розрахунку довготи, який був найкращим з кількох подібних математичних методик для навігації і визначення місцезнаходження в часи, коли не використовувалися хронометри; і який використовувався, наприклад, Льюісом і Кларком, щоб виміряти довготу і широту при дослідженні північного заходу Сполучених Штатів.<br />
<br />
Ще одним його внеском є [[розробка стандартного метра]], основи метричної системи у відповідності до вимірів Деламбре.<br />
<br />
Як розробник пристрою, він вдосконалив [[рефлективне коло]] (винайдене Тобіасом Мейєром) і [[повторюване коло]] (винайдене з його допомогою Етьєном Ленором), що пізніше використовувалося Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину [http://uk.wikipedia.org/wiki/Метр метра]. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
'''Рефлективне коло''' - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
'''Повторюване коло''' - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].1778р.<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]1778р.<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s).1756р.<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]<br />
* [http://http://wiki.tntu.edu.ua/Анрі_Дарсі Анрі Дарсі]<br />
* [http://wiki.tntu.edu.ua/Юліус_Вейсбах Юліус Вейсбах]<br />
<br />
<br />
== Джерела ==<br />
* [http://www.peoples.ru/science/mathematics/jean-charles_bord/ Жан-Шарль Борда, www.peoples.ru]<br />
* en [http://en.wikipedia.org/wiki/Jean-Charles_de_Borda Jean-Charles_de_Borda WIKI]<br />
* fr [http://fr.wikipedia.org/wiki/Jean-Charles_de_Borda Biographie Jean-Charles, chevalier de Borda]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7452Жан-Шарль Борда2011-06-13T21:41:23Z<p>Nike: /* Таблиці логарифмів */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. В 1756р. він написав "Доповідь про рух снарядів" («''Memoire sur le mouvement des projectiles''»), результат його роботи як військового інженера. За це в 1764р. його було обрано в Французьку академію наук.<br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
Борда був моряком і науковцем, він проводив час в Карибському Морі, випробовуючи нововинайдення в хронометрах. В 1777-1978 роках він брав участь в [http://uk.wikipedia.org/wiki/Війна_за_незалежність_США Американській Війні за Назалежність]. В 1781 році він керував кількома кораблями на Французькому Флоті. В 1782 він був затриманий англійцями, але невдовзі повернувся до Франції. Він повернувся на Французький Флот в якості інженера і займався вдосконаленням водних коліс та помп. В 1784 він був призначеним Інспектором Франції в Військовому Кораблебудуванні, і з допомогою військово-морського архітектора ''Жака Сане'' в 1786р. [[представив вагому будівельну програму по відновленню французького військового флоту]], що базувалася на розробках ''Сане''.<br />
<br />
В 1770р. Борда розробив впорядковану преференційну [[систему голосування]], що відома як "система підрахунку Борди". Французька Академія Наук використовувала метод Борди при виборах своїх членів протягом понад двох десятиліть, поки система не була відмінена Наполеоном Бонапартом, який, ставши президентом Академії в 1801р., наполягав на використанні свого власного методу. Система підрахунку Борди сьогодні використовується в деяких академічних закладах, на змаганнях, та в деяких політичних юрисдикціях.<br />
<br />
В 1778р. він опублікував свій [[метод визначення Кутової Відстані]] (Відстані від Землі до Місяця) для розрахунку довготи, який був найкращим з кількох подібних математичних методик для навігації і визначення місцезнаходження в часи, коли не використовувалися хронометри; і який використовувався, наприклад, Льюісом і Кларком, щоб виміряти довготу і широту при дослідженні північного заходу Сполучених Штатів.<br />
<br />
Ще одним його внеском є [[розробка стандартного метра]], основи метричної системи у відповідності до вимірів Деламбре.<br />
<br />
Як розробник пристрою, він вдосконалив [[рефлективне коло]] (винайдене Тобіасом Мейєром) і [[повторюване коло]] (винайдене з його допомогою Етьєном Ленором), що пізніше використовувалося Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину [http://uk.wikipedia.org/wiki/Метр метра]. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
'''Рефлективне коло''' - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
'''Повторюване коло''' - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].1778р.<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]1778р.<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s).1756р.<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]<br />
* [http://http://wiki.tntu.edu.ua/Анрі_Дарсі Анрі Дарсі]<br />
* [http://wiki.tntu.edu.ua/Юліус_Вейсбах Юліус Вейсбах]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7451Жан-Шарль Борда2011-06-13T21:37:21Z<p>Nike: /* Біографія */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. В 1756р. він написав "Доповідь про рух снарядів" («''Memoire sur le mouvement des projectiles''»), результат його роботи як військового інженера. За це в 1764р. його було обрано в Французьку академію наук.<br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
Борда був моряком і науковцем, він проводив час в Карибському Морі, випробовуючи нововинайдення в хронометрах. В 1777-1978 роках він брав участь в [http://uk.wikipedia.org/wiki/Війна_за_незалежність_США Американській Війні за Назалежність]. В 1781 році він керував кількома кораблями на Французькому Флоті. В 1782 він був затриманий англійцями, але невдовзі повернувся до Франції. Він повернувся на Французький Флот в якості інженера і займався вдосконаленням водних коліс та помп. В 1784 він був призначеним Інспектором Франції в Військовому Кораблебудуванні, і з допомогою військово-морського архітектора ''Жака Сане'' в 1786р. [[представив вагому будівельну програму по відновленню французького військового флоту]], що базувалася на розробках ''Сане''.<br />
<br />
В 1770р. Борда розробив впорядковану преференційну [[систему голосування]], що відома як "система підрахунку Борди". Французька Академія Наук використовувала метод Борди при виборах своїх членів протягом понад двох десятиліть, поки система не була відмінена Наполеоном Бонапартом, який, ставши президентом Академії в 1801р., наполягав на використанні свого власного методу. Система підрахунку Борди сьогодні використовується в деяких академічних закладах, на змаганнях, та в деяких політичних юрисдикціях.<br />
<br />
В 1778р. він опублікував свій [[метод визначення Кутової Відстані]] (Відстані від Землі до Місяця) для розрахунку довготи, який був найкращим з кількох подібних математичних методик для навігації і визначення місцезнаходження в часи, коли не використовувалися хронометри; і який використовувався, наприклад, Льюісом і Кларком, щоб виміряти довготу і широту при дослідженні північного заходу Сполучених Штатів.<br />
<br />
Ще одним його внеском є [[розробка стандартного метра]], основи метричної системи у відповідності до вимірів Деламбре.<br />
<br />
Як розробник пристрою, він вдосконалив [[рефлективне коло]] (винайдене Тобіасом Мейєром) і [[повторюване коло]] (винайдене з його допомогою Етьєном Ленором), що пізніше використовувалося Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
'''Рефлективне коло''' - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
'''Повторюване коло''' - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].1778р.<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]1778р.<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s).1756р.<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]<br />
* [http://http://wiki.tntu.edu.ua/Анрі_Дарсі Анрі Дарсі]<br />
* [http://wiki.tntu.edu.ua/Юліус_Вейсбах Юліус Вейсбах]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7450Жан-Шарль Борда2011-06-13T21:32:33Z<p>Nike: /* Біографія */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. В 1756р. він написав "Доповідь про рух снарядів" («''Memoire sur le mouvement des projectiles''»), результат його роботи як військового інженера. За це в 1764р. його було обрано в Французьку академію наук.<br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
Борда був моряком і науковцем, він проводив час в Карибському Морі, випробовуючи нововинайдення в хронометрах. В 1777-1978 роках він брав участь в Американській Війні за Назалежність. В 1781 році він керував кількома кораблями на Французькому Флоті. В 1782 він був затриманий англійцями, але невдовзі повернувся до Франції. Він повернувся на Французький Флот в якості інженера і займався вдосконаленням водних коліс та помп. В 1784 він був призначеним Інспектором Франції в Військовому Кораблебудуванні, і з допомогою військово-морського архітектора ''Жака Сане'' в 1786р. [[представив вагому будівельну програму по відновленню французького військового флоту]], що базувалася на розробках ''Сане''.<br />
<br />
В 1770р. Борда розробив впорядковану преференційну [[систему голосування]], що відома як "система підрахунку Борди". Французька Академія Наук використовувала метод Борди при виборах своїх членів протягом понад двох десятиліть, поки система не була відмінена Наполеоном Бонапартом, який, ставши президентом Академії в 1801р., наполягав на використанні свого власного методу. Система підрахунку Борди сьогодні використовується в деяких академічних закладах, на змаганнях, та в деяких політичних юрисдикціях.<br />
<br />
В 1778р. він опублікував свій [[метод визначення Кутової Відстані]] (Відстані від Землі до Місяця) для розрахунку довготи, який був найкращим з кількох подібних математичних методик для навігації і визначення місцезнаходження в часи, коли не використовувалися хронометри; і який використовувався, наприклад, Льюісом і Кларком, щоб виміряти довготу і широту при дослідженні північного заходу Сполучених Штатів.<br />
<br />
Ще одним його внеском є [[розробка стандартного метра]], основи метричної системи у відповідності до вимірів Деламбре.<br />
<br />
Як розробник пристрою, він вдосконалив [[рефлективне коло]] (винайдене Тобіасом Мейєром) і [[повторюване коло]] (винайдене з його допомогою Етьєном Ленором), що пізніше використовувалося Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
'''Рефлективне коло''' - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
'''Повторюване коло''' - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].1778р.<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]1778р.<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s).1756р.<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]<br />
* [http://http://wiki.tntu.edu.ua/Анрі_Дарсі Анрі Дарсі]<br />
* [http://wiki.tntu.edu.ua/Юліус_Вейсбах Юліус Вейсбах]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7449Жан-Шарль Борда2011-06-13T21:30:27Z<p>Nike: /* Публікації */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. В 1756р. він написав "Доповідь про рух снарядів" («''Memoire sur le mouvement des projectiles''»), результат його роботи як військового інженера. За це в 1764р. його було обрано в Французьку академію наук.<br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
Борда був моряком і науковцем, він проводив час в Карибському Морі , випробовуючи нововинайдення в хронометрах. В 1777-1978 роках він брав участь в Американській Війні за Назалежність. В 1781 році він керував кількома кораблями на Французькому Флоті. В 1782 він був затриманий англійцями, але невдовзі повернувся до Франції. Він повернувся на Французький Флот в якості інженера і займався вдосконаленням водних коліс та помп. В 1784 він був призначеним Інспектором Франції в Військовому Кораблебудуванні, і з допомогою військово-морського архітектора ''Жака Сане'' в 1786р. [[представив вагому будівельну програму по відновленню французького військового флоту]], що базувалася на розробках ''Сане''.<br />
<br />
В 1770р. Борда розробив впорядковану преференційну [[систему голосування]], що відома як "система підрахунку Борди". Французька Академія Наук використовувала метод Борди при виборах своїх членів протягом понад двох десятиліть, поки система не була відмінена Наполеоном Бонапартом, який, ставши президентом Академії в 1801р., наполягав на використанні свого власного методу. Система підрахунку Борди сьогодні використовується в деяких академічних закладах, на змаганнях, та в деяких політичних юрисдикціях.<br />
<br />
В 1778р. він опублікував свій [[метод визначення Кутової Відстані]] (Відстані від Землі до Місяця) для розрахунку довготи, який був найкращим з кількох подібних математичних методик для навігації і визначення місцезнаходження в часи, коли не використовувалися хронометри; і який використовувався, наприклад, Льюісом і Кларком, щоб виміряти довготу і широту при дослідженні північного заходу Сполучених Штатів.<br />
<br />
Ще одним його внеском є [[розробка стандартного метра]], основи метричної системи у відповідності до вимірів Деламбре.<br />
<br />
Як розробник пристрою, він вдосконалив [[рефлективне коло]] (винайдене Тобіасом Мейєром) і [[повторюване коло]] (винайдене з його допомогою Етьєном Ленором), що пізніше використовувалося Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
'''Рефлективне коло''' - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
'''Повторюване коло''' - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].1778р.<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]1778р.<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s).1756р.<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]<br />
* [http://http://wiki.tntu.edu.ua/Анрі_Дарсі Анрі Дарсі]<br />
* [http://wiki.tntu.edu.ua/Юліус_Вейсбах Юліус Вейсбах]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7448Жан-Шарль Борда2011-06-13T21:27:12Z<p>Nike: /* Див. також */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. В 1756р. він написав "Доповідь про рух снарядів" («''Memoire sur le mouvement des projectiles''»), результат його роботи як військового інженера. За це в 1764р. його було обрано в Французьку академію наук.<br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
Борда був моряком і науковцем, він проводив час в Карибському Морі , випробовуючи нововинайдення в хронометрах. В 1777-1978 роках він брав участь в Американській Війні за Назалежність. В 1781 році він керував кількома кораблями на Французькому Флоті. В 1782 він був затриманий англійцями, але невдовзі повернувся до Франції. Він повернувся на Французький Флот в якості інженера і займався вдосконаленням водних коліс та помп. В 1784 він був призначеним Інспектором Франції в Військовому Кораблебудуванні, і з допомогою військово-морського архітектора ''Жака Сане'' в 1786р. [[представив вагому будівельну програму по відновленню французького військового флоту]], що базувалася на розробках ''Сане''.<br />
<br />
В 1770р. Борда розробив впорядковану преференційну [[систему голосування]], що відома як "система підрахунку Борди". Французька Академія Наук використовувала метод Борди при виборах своїх членів протягом понад двох десятиліть, поки система не була відмінена Наполеоном Бонапартом, який, ставши президентом Академії в 1801р., наполягав на використанні свого власного методу. Система підрахунку Борди сьогодні використовується в деяких академічних закладах, на змаганнях, та в деяких політичних юрисдикціях.<br />
<br />
В 1778р. він опублікував свій [[метод визначення Кутової Відстані]] (Відстані від Землі до Місяця) для розрахунку довготи, який був найкращим з кількох подібних математичних методик для навігації і визначення місцезнаходження в часи, коли не використовувалися хронометри; і який використовувався, наприклад, Льюісом і Кларком, щоб виміряти довготу і широту при дослідженні північного заходу Сполучених Штатів.<br />
<br />
Ще одним його внеском є [[розробка стандартного метра]], основи метричної системи у відповідності до вимірів Деламбре.<br />
<br />
Як розробник пристрою, він вдосконалив [[рефлективне коло]] (винайдене Тобіасом Мейєром) і [[повторюване коло]] (винайдене з його допомогою Етьєном Ленором), що пізніше використовувалося Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
'''Рефлективне коло''' - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
'''Повторюване коло''' - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]<br />
* [http://http://wiki.tntu.edu.ua/Анрі_Дарсі Анрі Дарсі]<br />
* [http://wiki.tntu.edu.ua/Юліус_Вейсбах Юліус Вейсбах]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7447Жан-Шарль Борда2011-06-13T21:26:49Z<p>Nike: /* Див. також */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. В 1756р. він написав "Доповідь про рух снарядів" («''Memoire sur le mouvement des projectiles''»), результат його роботи як військового інженера. За це в 1764р. його було обрано в Французьку академію наук.<br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
Борда був моряком і науковцем, він проводив час в Карибському Морі , випробовуючи нововинайдення в хронометрах. В 1777-1978 роках він брав участь в Американській Війні за Назалежність. В 1781 році він керував кількома кораблями на Французькому Флоті. В 1782 він був затриманий англійцями, але невдовзі повернувся до Франції. Він повернувся на Французький Флот в якості інженера і займався вдосконаленням водних коліс та помп. В 1784 він був призначеним Інспектором Франції в Військовому Кораблебудуванні, і з допомогою військово-морського архітектора ''Жака Сане'' в 1786р. [[представив вагому будівельну програму по відновленню французького військового флоту]], що базувалася на розробках ''Сане''.<br />
<br />
В 1770р. Борда розробив впорядковану преференційну [[систему голосування]], що відома як "система підрахунку Борди". Французька Академія Наук використовувала метод Борди при виборах своїх членів протягом понад двох десятиліть, поки система не була відмінена Наполеоном Бонапартом, який, ставши президентом Академії в 1801р., наполягав на використанні свого власного методу. Система підрахунку Борди сьогодні використовується в деяких академічних закладах, на змаганнях, та в деяких політичних юрисдикціях.<br />
<br />
В 1778р. він опублікував свій [[метод визначення Кутової Відстані]] (Відстані від Землі до Місяця) для розрахунку довготи, який був найкращим з кількох подібних математичних методик для навігації і визначення місцезнаходження в часи, коли не використовувалися хронометри; і який використовувався, наприклад, Льюісом і Кларком, щоб виміряти довготу і широту при дослідженні північного заходу Сполучених Штатів.<br />
<br />
Ще одним його внеском є [[розробка стандартного метра]], основи метричної системи у відповідності до вимірів Деламбре.<br />
<br />
Як розробник пристрою, він вдосконалив [[рефлективне коло]] (винайдене Тобіасом Мейєром) і [[повторюване коло]] (винайдене з його допомогою Етьєном Ленором), що пізніше використовувалося Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
'''Рефлективне коло''' - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
'''Повторюване коло''' - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]<br />
* [http://http://wiki.tntu.edu.ua/Анрі_Дарсі Анрі_Дарсі]<br />
* [http://wiki.tntu.edu.ua/Юліус_Вейсбах Юліус_Вейсбах]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7446Жан-Шарль Борда2011-06-13T21:24:18Z<p>Nike: /* Повторюване коло */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. В 1756р. він написав "Доповідь про рух снарядів" («''Memoire sur le mouvement des projectiles''»), результат його роботи як військового інженера. За це в 1764р. його було обрано в Французьку академію наук.<br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
Борда був моряком і науковцем, він проводив час в Карибському Морі , випробовуючи нововинайдення в хронометрах. В 1777-1978 роках він брав участь в Американській Війні за Назалежність. В 1781 році він керував кількома кораблями на Французькому Флоті. В 1782 він був затриманий англійцями, але невдовзі повернувся до Франції. Він повернувся на Французький Флот в якості інженера і займався вдосконаленням водних коліс та помп. В 1784 він був призначеним Інспектором Франції в Військовому Кораблебудуванні, і з допомогою військово-морського архітектора ''Жака Сане'' в 1786р. [[представив вагому будівельну програму по відновленню французького військового флоту]], що базувалася на розробках ''Сане''.<br />
<br />
В 1770р. Борда розробив впорядковану преференційну [[систему голосування]], що відома як "система підрахунку Борди". Французька Академія Наук використовувала метод Борди при виборах своїх членів протягом понад двох десятиліть, поки система не була відмінена Наполеоном Бонапартом, який, ставши президентом Академії в 1801р., наполягав на використанні свого власного методу. Система підрахунку Борди сьогодні використовується в деяких академічних закладах, на змаганнях, та в деяких політичних юрисдикціях.<br />
<br />
В 1778р. він опублікував свій [[метод визначення Кутової Відстані]] (Відстані від Землі до Місяця) для розрахунку довготи, який був найкращим з кількох подібних математичних методик для навігації і визначення місцезнаходження в часи, коли не використовувалися хронометри; і який використовувався, наприклад, Льюісом і Кларком, щоб виміряти довготу і широту при дослідженні північного заходу Сполучених Штатів.<br />
<br />
Ще одним його внеском є [[розробка стандартного метра]], основи метричної системи у відповідності до вимірів Деламбре.<br />
<br />
Як розробник пристрою, він вдосконалив [[рефлективне коло]] (винайдене Тобіасом Мейєром) і [[повторюване коло]] (винайдене з його допомогою Етьєном Ленором), що пізніше використовувалося Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
'''Рефлективне коло''' - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
'''Повторюване коло''' - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7445Жан-Шарль Борда2011-06-13T21:24:06Z<p>Nike: /* Рефлективне коло */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. В 1756р. він написав "Доповідь про рух снарядів" («''Memoire sur le mouvement des projectiles''»), результат його роботи як військового інженера. За це в 1764р. його було обрано в Французьку академію наук.<br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
Борда був моряком і науковцем, він проводив час в Карибському Морі , випробовуючи нововинайдення в хронометрах. В 1777-1978 роках він брав участь в Американській Війні за Назалежність. В 1781 році він керував кількома кораблями на Французькому Флоті. В 1782 він був затриманий англійцями, але невдовзі повернувся до Франції. Він повернувся на Французький Флот в якості інженера і займався вдосконаленням водних коліс та помп. В 1784 він був призначеним Інспектором Франції в Військовому Кораблебудуванні, і з допомогою військово-морського архітектора ''Жака Сане'' в 1786р. [[представив вагому будівельну програму по відновленню французького військового флоту]], що базувалася на розробках ''Сане''.<br />
<br />
В 1770р. Борда розробив впорядковану преференційну [[систему голосування]], що відома як "система підрахунку Борди". Французька Академія Наук використовувала метод Борди при виборах своїх членів протягом понад двох десятиліть, поки система не була відмінена Наполеоном Бонапартом, який, ставши президентом Академії в 1801р., наполягав на використанні свого власного методу. Система підрахунку Борди сьогодні використовується в деяких академічних закладах, на змаганнях, та в деяких політичних юрисдикціях.<br />
<br />
В 1778р. він опублікував свій [[метод визначення Кутової Відстані]] (Відстані від Землі до Місяця) для розрахунку довготи, який був найкращим з кількох подібних математичних методик для навігації і визначення місцезнаходження в часи, коли не використовувалися хронометри; і який використовувався, наприклад, Льюісом і Кларком, щоб виміряти довготу і широту при дослідженні північного заходу Сполучених Штатів.<br />
<br />
Ще одним його внеском є [[розробка стандартного метра]], основи метричної системи у відповідності до вимірів Деламбре.<br />
<br />
Як розробник пристрою, він вдосконалив [[рефлективне коло]] (винайдене Тобіасом Мейєром) і [[повторюване коло]] (винайдене з його допомогою Етьєном Ленором), що пізніше використовувалося Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
'''Рефлективне коло''' - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
Повторюване коло - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7444Жан-Шарль Борда2011-06-13T21:23:28Z<p>Nike: /* Рефлективне коло */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. В 1756р. він написав "Доповідь про рух снарядів" («''Memoire sur le mouvement des projectiles''»), результат його роботи як військового інженера. За це в 1764р. його було обрано в Французьку академію наук.<br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
Борда був моряком і науковцем, він проводив час в Карибському Морі , випробовуючи нововинайдення в хронометрах. В 1777-1978 роках він брав участь в Американській Війні за Назалежність. В 1781 році він керував кількома кораблями на Французькому Флоті. В 1782 він був затриманий англійцями, але невдовзі повернувся до Франції. Він повернувся на Французький Флот в якості інженера і займався вдосконаленням водних коліс та помп. В 1784 він був призначеним Інспектором Франції в Військовому Кораблебудуванні, і з допомогою військово-морського архітектора ''Жака Сане'' в 1786р. [[представив вагому будівельну програму по відновленню французького військового флоту]], що базувалася на розробках ''Сане''.<br />
<br />
В 1770р. Борда розробив впорядковану преференційну [[систему голосування]], що відома як "система підрахунку Борди". Французька Академія Наук використовувала метод Борди при виборах своїх членів протягом понад двох десятиліть, поки система не була відмінена Наполеоном Бонапартом, який, ставши президентом Академії в 1801р., наполягав на використанні свого власного методу. Система підрахунку Борди сьогодні використовується в деяких академічних закладах, на змаганнях, та в деяких політичних юрисдикціях.<br />
<br />
В 1778р. він опублікував свій [[метод визначення Кутової Відстані]] (Відстані від Землі до Місяця) для розрахунку довготи, який був найкращим з кількох подібних математичних методик для навігації і визначення місцезнаходження в часи, коли не використовувалися хронометри; і який використовувався, наприклад, Льюісом і Кларком, щоб виміряти довготу і широту при дослідженні північного заходу Сполучених Штатів.<br />
<br />
Ще одним його внеском є [[розробка стандартного метра]], основи метричної системи у відповідності до вимірів Деламбре.<br />
<br />
Як розробник пристрою, він вдосконалив [[рефлективне коло]] (винайдене Тобіасом Мейєром) і [[повторюване коло]] (винайдене з його допомогою Етьєном Ленором), що пізніше використовувалося Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
''Рефлективне коло'' - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
Повторюване коло - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7443Жан-Шарль Борда2011-06-13T21:22:45Z<p>Nike: /* Біографія */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. В 1756р. він написав "Доповідь про рух снарядів" («''Memoire sur le mouvement des projectiles''»), результат його роботи як військового інженера. За це в 1764р. його було обрано в Французьку академію наук.<br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
Борда був моряком і науковцем, він проводив час в Карибському Морі , випробовуючи нововинайдення в хронометрах. В 1777-1978 роках він брав участь в Американській Війні за Назалежність. В 1781 році він керував кількома кораблями на Французькому Флоті. В 1782 він був затриманий англійцями, але невдовзі повернувся до Франції. Він повернувся на Французький Флот в якості інженера і займався вдосконаленням водних коліс та помп. В 1784 він був призначеним Інспектором Франції в Військовому Кораблебудуванні, і з допомогою військово-морського архітектора ''Жака Сане'' в 1786р. [[представив вагому будівельну програму по відновленню французького військового флоту]], що базувалася на розробках ''Сане''.<br />
<br />
В 1770р. Борда розробив впорядковану преференційну [[систему голосування]], що відома як "система підрахунку Борди". Французька Академія Наук використовувала метод Борди при виборах своїх членів протягом понад двох десятиліть, поки система не була відмінена Наполеоном Бонапартом, який, ставши президентом Академії в 1801р., наполягав на використанні свого власного методу. Система підрахунку Борди сьогодні використовується в деяких академічних закладах, на змаганнях, та в деяких політичних юрисдикціях.<br />
<br />
В 1778р. він опублікував свій [[метод визначення Кутової Відстані]] (Відстані від Землі до Місяця) для розрахунку довготи, який був найкращим з кількох подібних математичних методик для навігації і визначення місцезнаходження в часи, коли не використовувалися хронометри; і який використовувався, наприклад, Льюісом і Кларком, щоб виміряти довготу і широту при дослідженні північного заходу Сполучених Штатів.<br />
<br />
Ще одним його внеском є [[розробка стандартного метра]], основи метричної системи у відповідності до вимірів Деламбре.<br />
<br />
Як розробник пристрою, він вдосконалив [[рефлективне коло]] (винайдене Тобіасом Мейєром) і [[повторюване коло]] (винайдене з його допомогою Етьєном Ленором), що пізніше використовувалося Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
Рефлективне коло - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
Повторюване коло - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7442Жан-Шарль Борда2011-06-13T21:18:03Z<p>Nike: /* Біографія */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. В 1756р. він написав "Доповідь про рух снарядів" («''Memoire sur le mouvement des projectiles''»), результат його роботи як військового інженера. За це в 1764р. його було обрано в Французьку академію наук.<br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
Борда був моряком і науковцем, він проводив час в Карибському Морі , випробовуючи нововинайдення в хронометрах. В 1777-1978 роках він брав участь в Американській Війні за Назалежність. В 1781 році він керував кількома кораблями на Французькому Флоті. В 1782 він був затриманий англійцями, але невдовзі повернувся до Франції. Він повернувся на Французький Флот в якості інженера і займався вдосконаленням водних коліс та помп. В 1784 він був призначеним Інспектором Франції в Військовому Кораблебудуванні, і з допомогою військово-морського архітектора ''Жака Сане'' в 1786р. представив вагому будівельну програму по відновленню французького військового флоту, що базувалася на розробках ''Сане''.<br />
<br />
В 1770р. Борда розробив впорядковану преференційну [[систему голосування]], що відома як "система підрахунку Борди". Французька Академія Наук використовувала метод Борди при виборах своїх членів протягом понад двох десятиліть, поки система не була відмінена Наполеоном Бонапартом, який, ставши президентом Академії в 1801р., наполягав на використанні свого власного методу. Система підрахунку Борди сьогодні використовується в деяких академічних закладах, на змаганнях, та в деяких політичних юрисдикціях.<br />
<br />
В 1778р. він опублікував свій [[метод визначення Кутової Відстані]] (Відстані від Землі до Місяця) для розрахунку довготи, який був найкращим з кількох подібних математичних методик для навігації і визначення місцезнаходження в часи, коли не використовувалися хронометри; і який використовувався, наприклад, Льюісом і Кларком, щоб виміряти довготу і широту при дослідженні північного заходу Сполучених Штатів.<br />
<br />
Ще одним його внеском є [[розробка стандартного метра]], основи метричної системи у відповідності до вимірів Деламбре.<br />
<br />
Як розробник пристрою, він вдосконалив [[рефлективне коло]] (винайдене Тобіасом Мейєром) і [[повторюване коло]] (винайдене з його допомогою Етьєном Ленором), що пізніше використовувалося Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
Рефлективне коло - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
Повторюване коло - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7441Жан-Шарль Борда2011-06-13T21:15:04Z<p>Nike: /* Біографія */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. В 1756р. він написав "Доповідь про рух снарядів" («''Memoire sur le mouvement des projectiles''»), результат його роботи як військового інженера. За це в 1764р. його було обрано в Французьку академію наук.<br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
Борда був моряком і науковцем, він проводив час в Карибському Морі , випробовуючи нововинайдення в хронометрах. В 1777-1978 роках він брав участь в Американській Війні за Назалежність. В 1781 році він керував кількома кораблями на Французькому Флоті. В 1782 він був затриманий англійцями, але невдовзі повернувся до Франції. Він повернувся на Французький Флот в якості інженера і займався вдосконаленням водних коліс та помп. В 1784 він був призначеним Інспектором Франції в Військовому Кораблебудуванні, і з допомогою військово-морського архітектора ''Жака Сане'' в 1786р. представив вагому будівельну програму по відновленню французького військового флоту, що базувалася на розробках ''Сане''.<br />
<br />
В 1770р. Борда розробив впорядковану преференційну систему голосування, що відома як "система підрахунку Борди". Французька Академія Наук використовувала метод Борди при виборах своїх членів протягом понад двох десятиліть, поки система не була відмінена Наполеоном Бонапартом, який, ставши президентом Академії в 1801р., наполягав на використанні свого власного методу. Система підрахунку Борди сьогодні використовується в деяких академічних закладах, на змаганнях, та в деяких політичних юрисдикціях.<br />
<br />
В 1778р. він опублікував свій метод визначення Кутової Відстані (Відстані від Землі до Місяця) для розрахунку довготи, який був найкращим з кількох подібних математичних методик для навігації і визначення місцезнаходження в часи, коли не використовувалися хронометри; і який використовувався, наприклад, Льюісом і Кларком, щоб виміряти довготу і широту при дослідженні північного заходу Сполучених Штатів.<br />
<br />
Ще одним його внеском є розробка стандартного метра, основи метричної системи у відповідності до вимірів Деламбре.<br />
<br />
Як розробник пристрою, він вдосконалив [[рефлективне коло]] (винайдене Тобіасом Мейєром) і [[повторюване коло]] (винайдене з його допомогою Етьєном Ленором), що пізніше використовувалося Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
Рефлективне коло - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
Повторюване коло - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7440Жан-Шарль Борда2011-06-13T21:14:21Z<p>Nike: /* Біографія */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. В 1756р. він написав "Доповідь про рух снарядів" («''Memoire sur le mouvement des projectiles''»), результат його роботи як військового інженера. За це в 1764р. його було обрано в Французьку академію наук.<br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
Борда був моряком і науковцем, він проводив час в Карибському Морі , випробовуючи нововинайдення в хронометрах. В 1777-1978 роках він брав участь в Американській Війні за Назалежність. В 1781 році він керував кількома кораблями на Французькому Флоті. В 1782 він був затриманий англійцями, але невдовзі повернувся до Франції. Він повернувся на Французький Флот в якості інженера і займався вдосконаленням водних коліс та помп. В 1784 він був призначеним Інспектором Франції в Військовому Кораблебудуванні, і з допомогою військово-морського архітектора ''Жака Сане'' в 1786р. представив вагому будівельну програму по відновленню французького військового флоту, що базувалася на розробках ''Сане''.<br />
<br />
В 1770р. Борда розробив впорядковану преференційну систему голосування, що відома як "система підрахунку Борди". Французька Академія Наук використовувала метод Борди при виборах своїх членів протягом понад двох десятиліть, поки система не була відмінена Наполеоном Бонапартом, який, ставши президентом Академії в 1801р., наполягав на використанні свого власного методу. Система підрахунку Борди сьогодні використовується в деяких академічних закладах, на змаганнях, та в деяких політичних юрисдикціях.<br />
<br />
В 1778р. він опублікував свій метод визначення Кутової Відстані (Відстані від Землі до Місяця) для розрахунку довготи, який був найкращим з кількох подібних математичних методик для навігації і визначення місцезнаходження в часи, коли не використовувалися хронометри; і який використовувався, наприклад, Льюісом і Кларком, щоб виміряти довготу і широту при дослідженні північного заходу Сполучених Штатів.<br />
<br />
Ще одним його внеском є розробка стандартного метра, основи метричної системи у відповідності до вимірів Деламбре.<br />
<br />
Як розробник пристрою, він вдосконалив [[рефлективне коло]] (винайдене Тобіасом Мейєром) і [[повторюване коло]] (винайдене з його допомогою Етьєном Ленором), що пізніше використовувалося ''Деламбре та Механом'' при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Жан-Шарль де Борда помер 19 лютого 1799р., у віці 65 років, у Парижі (Paris).<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
Рефлективне коло - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
Повторюване коло - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7439Жан-Шарль Борда2011-06-13T21:14:14Z<p>Nike: /* Біографія */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті[http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. В 1756р. він написав "Доповідь про рух снарядів" («''Memoire sur le mouvement des projectiles''»), результат його роботи як військового інженера. За це в 1764р. його було обрано в Французьку академію наук.<br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
Борда був моряком і науковцем, він проводив час в Карибському Морі , випробовуючи нововинайдення в хронометрах. В 1777-1978 роках він брав участь в Американській Війні за Назалежність. В 1781 році він керував кількома кораблями на Французькому Флоті. В 1782 він був затриманий англійцями, але невдовзі повернувся до Франції. Він повернувся на Французький Флот в якості інженера і займався вдосконаленням водних коліс та помп. В 1784 він був призначеним Інспектором Франції в Військовому Кораблебудуванні, і з допомогою військово-морського архітектора ''Жака Сане'' в 1786р. представив вагому будівельну програму по відновленню французького військового флоту, що базувалася на розробках ''Сане''.<br />
<br />
В 1770р. Борда розробив впорядковану преференційну систему голосування, що відома як "система підрахунку Борди". Французька Академія Наук використовувала метод Борди при виборах своїх членів протягом понад двох десятиліть, поки система не була відмінена Наполеоном Бонапартом, який, ставши президентом Академії в 1801р., наполягав на використанні свого власного методу. Система підрахунку Борди сьогодні використовується в деяких академічних закладах, на змаганнях, та в деяких політичних юрисдикціях.<br />
<br />
В 1778р. він опублікував свій метод визначення Кутової Відстані (Відстані від Землі до Місяця) для розрахунку довготи, який був найкращим з кількох подібних математичних методик для навігації і визначення місцезнаходження в часи, коли не використовувалися хронометри; і який використовувався, наприклад, Льюісом і Кларком, щоб виміряти довготу і широту при дослідженні північного заходу Сполучених Штатів.<br />
<br />
Ще одним його внеском є розробка стандартного метра, основи метричної системи у відповідності до вимірів Деламбре.<br />
<br />
Як розробник пристрою, він вдосконалив [[рефлективне коло]] (винайдене Тобіасом Мейєром) і [[повторюване коло]] (винайдене з його допомогою Етьєном Ленором), що пізніше використовувалося ''Деламбре та Механом'' при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Жан-Шарль де Борда помер 19 лютого 1799р., у віці 65 років, у Парижі (Paris).<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
Рефлективне коло - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
Повторюване коло - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7438Жан-Шарль Борда2011-06-13T21:11:11Z<p>Nike: /* Біографія */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
''Борда'' народився в місті[http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. В 1756р. він написав "Доповідь про рух снарядів" («''Memoire sur le mouvement des projectiles''»), результат його роботи як військового інженера. За це в 1764р. його було обрано в Французьку академію наук.<br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
Борда був моряком і науковцем, він проводив час в Карибському Морі , випробовуючи нововинайдення в хронометрах. В 1777-1978 роках він брав участь в Американській Війні за Назалежність. В 1781 році він керував кількома кораблями на Французькому Флоті. В 1782 він був затриманий англійцями, але невдовзі повернувся до Франції. Він повернувся на Французький Флот в якості інженера і займався вдосконаленням водних коліс та помп. В 1784 він був призначеним Інспектором Франції в Військовому Кораблебудуванні, і з допомогою військово-морського архітектора ''Жака Сане'' в 1786р. представив вагому будівельну програму по відновленню французького військового флоту, що базувалася на розробках ''Сане''.<br />
<br />
В 1770р. Борда розробив впорядковану преференційну систему голосування, що відома як ''система підрахунку Борди''. Французька Академія Наук використовувала метод Борди при виборах своїх членів протягом понад двох десятиліть, поки система не була відмінена Наполеоном Бонапартом, який, ставши президентом Академії в 1801р., наполягав на використанні свого власного методу. Система підрахунку Борди сьогодні використовується в деяких академічних закладах, на змаганнях, та в деяких політичних юрисдикціях.<br />
<br />
В 1778р. він опублікував свій метод визначення Кутової Відстані (Відстані від Землі до Місяця) для розрахунку довготи, який був найкращим з кількох подібних математичних методик для навігації і визначення місцезнаходження в часи, коли не використовувалися хронометри; і який використовувався, наприклад, Льюісом і Кларком, щоб виміряти довготу і широту при дослідженні північного заходу Сполучених Штатів.<br />
<br />
Ще одним його внеском є розробка стандартного метра, основи метричної системи у відповідності до вимірів Деламбре.<br />
<br />
Як розробник пристрою, він вдосконалив рефлективне коло(винайдене Тобіасом Мейєром) і '''повторюване коло''' (винайдене з його допомогою Етьєном Ленором), що пізніше використовувалося ''Деламбре та Механом'' при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
''Жан-Шарль де Борда'' помер 19 лютого 1799р., у віці 65 років, у Парижі (Paris).<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
Рефлективне коло - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
Повторюване коло - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7437Жан-Шарль Борда2011-06-13T21:06:49Z<p>Nike: /* Біографія */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
''Борда'' народився в м.[http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. В 1756р. він написав "Доповідь про рух снарядів" («''Memoire sur le mouvement des projectiles''»), результат його роботи як військового інженера. За це в 1764р. його було обрано в Французьку академію наук.<br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
''Борда'' був моряком і науковцем, він проводив час в Карибському Морі , випробовуючи нововинайдення в хронометрах. В 1777-1978 роках він брав участь в Американській Війні за Назалежність. В 1781 він керував кількома кораблями на Французькому Флоті. В 1782 він був затриманий англійцями, але невдовзі повернувся до Франції. Він повернувся на Французький Флот в якості інженера і займався вдосконаленням водних коліс та помп. В 1784 він був призначеним Інспектором Франції в Військовому Кораблебудуванні, і з допомогою військово-морського архітектора ''Жака Сане'' в 1786р. представив вагому будівельну програму по відновленню французького військового флоту, що базувалася на розробках ''Сане''.<br />
<br />
В 1770р. ''Борда'' розробив впорядковану преференційну систему голосування, що відома як ''система підрахунку Борди''. Французька Академія Наук використовувала метод Борди при виборах своїх членів протягом понад двох десятиліть, поки система не була відмінена Наполеоном Бонапартом, який, ставши президентом Академії в 1801р., наполягав на використанні свого власного методу. Система підрахунку Борди сьогодні використовується в деяких академічних закладах, на змаганнях, та в деяких політичних юрисдикціях.<br />
<br />
В 1778р. він опублікував свій метод визначення Кутової Відстані (Відстані від Землі до Місяця) для розрахунку довготи, який був найкращим з кількох подібних математичних методик для навігації і визначення місцезнаходження в часи, коли не використовувалися хронометри; і який використовувався, наприклад, Льюісом і Кларком, щоб виміряти довготу і широту при дослідженні північного заходу Сполучених Штатів.<br />
<br />
Ще одним його внеском є розробка стандартного метра, основи метричної системи у відповідності до вимірів Деламбре.<br />
<br />
Як розробник пристрою, він вдосконалив '''рефлективне коло''' (винайдене Тобіасом Мейєром) і '''повторюване коло''' (винайдене з його допомогою Етьєном Ленором), що пізніше використовувалося ''Деламбре та Механом'' при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
''Жан-Шарль де Борда'' помер 19 лютого 1799р., у віці 65 років, у Парижі (Paris).<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
Рефлективне коло - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
Повторюване коло - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7435Жан-Шарль Борда2011-06-13T20:48:57Z<p>Nike: /* Повторюване коло */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. У 1756 році, 23-річний Борда написав "Доповідь про рух снарядів" (Mémoire sur le mouvement des projectiles), результат його роботи в якості військового інженера. Завдяки "Доповіді про рух снарядів" в тому ж році Борда став членом Французької академії наук (l'Académie des Sciences). Він був призначений ад'ютантом генерала де Майебуа (Jean-Baptiste François Desmarets, marquis de Maillebois) і опублікував кілька статей з гідравліки та опору рідин.<br />
<br />
У 1767 році Борда вступив на дійсну морську службу. У 1771-му він потрапив на фрегат "Ла Флор" (La Flore) під командуванням контр-адмірала де Вердена де ла Кренна (de Verdun de la Crenne). Корабель відправився в область Карибського басейну (Caribbean) для випробування нових моделей годинників і морських хронометрів за дорученням Академії наук. У 1774 і 1775 Борда брав участь в експедиції, що досліджувала узбережжі Африки (Africa). Отримавши звання лейтенанта флоту, він був відправлений на Канарські острови (Canary Islands) і відповідав за визначення точних позицій - в той час більшість європейських країн відраховували довготу від острова Ферро (Ferro або Isla del Meridiano). Між 1777 і 1778 роками Борда, уже генерал-майор, брав участь в американській війні за незалежність під командуванням графа д'Естена (comte d'Estaing).<br />
<br />
У 1778-му Борда опублікував дві книги. Перша - це наукова праця з широкою назвою "Подорож, здіснена за королівським указом в 1771 і 1772 роках, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи" (Voyage fait par ordre du roi en 1771 et 1772, en diverses parties de l'Europe et de l'Amérique, pour vérifier l'utilité de plusieurs méthodes et instruments servant à déterminer la latitude et la longitude), написаний у співпраці з військовим моряком де Верденом де ла Креном і морським географом Олександром Гуа Пінгре (Alexandre Guy Pingré). Друга - "Опис і використання повторювального кола" (Description et usage du cercle à réflexion). <br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
У 1781 році Борда був поставлений на чолі декількох кораблів французького військового флоту для супроводу військового підрозділу, направленого на острів Мартініка (Martinique). Рік по тому він потрапив в полон до англійців і незабаром після цього повернувся до Франції, де відновив свою роботу в якості військово-морського інженера і розробив поліпшення насосних систем. Він був призначений інспектором французького військово-морського суднобудування в 1784-му, і за допомогою військово-морського архітектора Жак-Ноеля Сані (Jacques-Noël Sané) в 1786 році представив масовану програму з відновлення будівництва французького військово-морського флоту на основі стандартних конструкцій Sané.<br />
<br />
Разом з астрономами П'єром Мешеном (Pierre Méchain) і Жаном-Батистом Деламбр (Jean-Baptiste Delambre) Борда працював за дорученням Академії наук над визначенням довжини дуги меридіана і приділяв особливу увагу всьому, що пов'язано з фізичними дослідами. Борда винайшов спеціальний прилад для вимірювання довжини маятника. З появою у Франції метричної системи після Великої французької революції вчені вирішили спробувати ділити чверть кола на 100 частин, а не на 90, як до цього, і з 1801 року Борда працював над таблицями логарифмів тригонометричних величин. Однак це нововведення не прижилося, чверть кола, як і раніше складають 90 градусів.<br />
<br />
Крім того, Борда винайшов систему голосування, відому як метод оцінки Борда, і ця система до цих пір залишається популярною серед реформаторів виборчих систем всього світу.<br />
Жан-Шарль де Борда помер 19 лютого 1799, у віці 65 років, у Парижі (Paris).<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
Рефлективне коло - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
Повторюване коло - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7434Жан-Шарль Борда2011-06-13T20:48:39Z<p>Nike: /* Рефлективне коло */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. У 1756 році, 23-річний Борда написав "Доповідь про рух снарядів" (Mémoire sur le mouvement des projectiles), результат його роботи в якості військового інженера. Завдяки "Доповіді про рух снарядів" в тому ж році Борда став членом Французької академії наук (l'Académie des Sciences). Він був призначений ад'ютантом генерала де Майебуа (Jean-Baptiste François Desmarets, marquis de Maillebois) і опублікував кілька статей з гідравліки та опору рідин.<br />
<br />
У 1767 році Борда вступив на дійсну морську службу. У 1771-му він потрапив на фрегат "Ла Флор" (La Flore) під командуванням контр-адмірала де Вердена де ла Кренна (de Verdun de la Crenne). Корабель відправився в область Карибського басейну (Caribbean) для випробування нових моделей годинників і морських хронометрів за дорученням Академії наук. У 1774 і 1775 Борда брав участь в експедиції, що досліджувала узбережжі Африки (Africa). Отримавши звання лейтенанта флоту, він був відправлений на Канарські острови (Canary Islands) і відповідав за визначення точних позицій - в той час більшість європейських країн відраховували довготу від острова Ферро (Ferro або Isla del Meridiano). Між 1777 і 1778 роками Борда, уже генерал-майор, брав участь в американській війні за незалежність під командуванням графа д'Естена (comte d'Estaing).<br />
<br />
У 1778-му Борда опублікував дві книги. Перша - це наукова праця з широкою назвою "Подорож, здіснена за королівським указом в 1771 і 1772 роках, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи" (Voyage fait par ordre du roi en 1771 et 1772, en diverses parties de l'Europe et de l'Amérique, pour vérifier l'utilité de plusieurs méthodes et instruments servant à déterminer la latitude et la longitude), написаний у співпраці з військовим моряком де Верденом де ла Креном і морським географом Олександром Гуа Пінгре (Alexandre Guy Pingré). Друга - "Опис і використання повторювального кола" (Description et usage du cercle à réflexion). <br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
У 1781 році Борда був поставлений на чолі декількох кораблів французького військового флоту для супроводу військового підрозділу, направленого на острів Мартініка (Martinique). Рік по тому він потрапив в полон до англійців і незабаром після цього повернувся до Франції, де відновив свою роботу в якості військово-морського інженера і розробив поліпшення насосних систем. Він був призначений інспектором французького військово-морського суднобудування в 1784-му, і за допомогою військово-морського архітектора Жак-Ноеля Сані (Jacques-Noël Sané) в 1786 році представив масовану програму з відновлення будівництва французького військово-морського флоту на основі стандартних конструкцій Sané.<br />
<br />
Разом з астрономами П'єром Мешеном (Pierre Méchain) і Жаном-Батистом Деламбр (Jean-Baptiste Delambre) Борда працював за дорученням Академії наук над визначенням довжини дуги меридіана і приділяв особливу увагу всьому, що пов'язано з фізичними дослідами. Борда винайшов спеціальний прилад для вимірювання довжини маятника. З появою у Франції метричної системи після Великої французької революції вчені вирішили спробувати ділити чверть кола на 100 частин, а не на 90, як до цього, і з 1801 року Борда працював над таблицями логарифмів тригонометричних величин. Однак це нововведення не прижилося, чверть кола, як і раніше складають 90 градусів.<br />
<br />
Крім того, Борда винайшов систему голосування, відому як метод оцінки Борда, і ця система до цих пір залишається популярною серед реформаторів виборчих систем всього світу.<br />
Жан-Шарль де Борда помер 19 лютого 1799, у віці 65 років, у Парижі (Paris).<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
Рефлективне коло - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
Повторюване коло - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7433Жан-Шарль Борда2011-06-13T20:48:24Z<p>Nike: /* Рефлективне коло */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. У 1756 році, 23-річний Борда написав "Доповідь про рух снарядів" (Mémoire sur le mouvement des projectiles), результат його роботи в якості військового інженера. Завдяки "Доповіді про рух снарядів" в тому ж році Борда став членом Французької академії наук (l'Académie des Sciences). Він був призначений ад'ютантом генерала де Майебуа (Jean-Baptiste François Desmarets, marquis de Maillebois) і опублікував кілька статей з гідравліки та опору рідин.<br />
<br />
У 1767 році Борда вступив на дійсну морську службу. У 1771-му він потрапив на фрегат "Ла Флор" (La Flore) під командуванням контр-адмірала де Вердена де ла Кренна (de Verdun de la Crenne). Корабель відправився в область Карибського басейну (Caribbean) для випробування нових моделей годинників і морських хронометрів за дорученням Академії наук. У 1774 і 1775 Борда брав участь в експедиції, що досліджувала узбережжі Африки (Africa). Отримавши звання лейтенанта флоту, він був відправлений на Канарські острови (Canary Islands) і відповідав за визначення точних позицій - в той час більшість європейських країн відраховували довготу від острова Ферро (Ferro або Isla del Meridiano). Між 1777 і 1778 роками Борда, уже генерал-майор, брав участь в американській війні за незалежність під командуванням графа д'Естена (comte d'Estaing).<br />
<br />
У 1778-му Борда опублікував дві книги. Перша - це наукова праця з широкою назвою "Подорож, здіснена за королівським указом в 1771 і 1772 роках, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи" (Voyage fait par ordre du roi en 1771 et 1772, en diverses parties de l'Europe et de l'Amérique, pour vérifier l'utilité de plusieurs méthodes et instruments servant à déterminer la latitude et la longitude), написаний у співпраці з військовим моряком де Верденом де ла Креном і морським географом Олександром Гуа Пінгре (Alexandre Guy Pingré). Друга - "Опис і використання повторювального кола" (Description et usage du cercle à réflexion). <br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
У 1781 році Борда був поставлений на чолі декількох кораблів французького військового флоту для супроводу військового підрозділу, направленого на острів Мартініка (Martinique). Рік по тому він потрапив в полон до англійців і незабаром після цього повернувся до Франції, де відновив свою роботу в якості військово-морського інженера і розробив поліпшення насосних систем. Він був призначений інспектором французького військово-морського суднобудування в 1784-му, і за допомогою військово-морського архітектора Жак-Ноеля Сані (Jacques-Noël Sané) в 1786 році представив масовану програму з відновлення будівництва французького військово-морського флоту на основі стандартних конструкцій Sané.<br />
<br />
Разом з астрономами П'єром Мешеном (Pierre Méchain) і Жаном-Батистом Деламбр (Jean-Baptiste Delambre) Борда працював за дорученням Академії наук над визначенням довжини дуги меридіана і приділяв особливу увагу всьому, що пов'язано з фізичними дослідами. Борда винайшов спеціальний прилад для вимірювання довжини маятника. З появою у Франції метричної системи після Великої французької революції вчені вирішили спробувати ділити чверть кола на 100 частин, а не на 90, як до цього, і з 1801 року Борда працював над таблицями логарифмів тригонометричних величин. Однак це нововведення не прижилося, чверть кола, як і раніше складають 90 градусів.<br />
<br />
Крім того, Борда винайшов систему голосування, відому як метод оцінки Борда, і ця система до цих пір залишається популярною серед реформаторів виборчих систем всього світу.<br />
Жан-Шарль де Борда помер 19 лютого 1799, у віці 65 років, у Парижі (Paris).<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
Рефлективне коло - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
Повторюване коло - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7432Жан-Шарль Борда2011-06-13T20:47:31Z<p>Nike: /* Повторюване коло */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. У 1756 році, 23-річний Борда написав "Доповідь про рух снарядів" (Mémoire sur le mouvement des projectiles), результат його роботи в якості військового інженера. Завдяки "Доповіді про рух снарядів" в тому ж році Борда став членом Французької академії наук (l'Académie des Sciences). Він був призначений ад'ютантом генерала де Майебуа (Jean-Baptiste François Desmarets, marquis de Maillebois) і опублікував кілька статей з гідравліки та опору рідин.<br />
<br />
У 1767 році Борда вступив на дійсну морську службу. У 1771-му він потрапив на фрегат "Ла Флор" (La Flore) під командуванням контр-адмірала де Вердена де ла Кренна (de Verdun de la Crenne). Корабель відправився в область Карибського басейну (Caribbean) для випробування нових моделей годинників і морських хронометрів за дорученням Академії наук. У 1774 і 1775 Борда брав участь в експедиції, що досліджувала узбережжі Африки (Africa). Отримавши звання лейтенанта флоту, він був відправлений на Канарські острови (Canary Islands) і відповідав за визначення точних позицій - в той час більшість європейських країн відраховували довготу від острова Ферро (Ferro або Isla del Meridiano). Між 1777 і 1778 роками Борда, уже генерал-майор, брав участь в американській війні за незалежність під командуванням графа д'Естена (comte d'Estaing).<br />
<br />
У 1778-му Борда опублікував дві книги. Перша - це наукова праця з широкою назвою "Подорож, здіснена за королівським указом в 1771 і 1772 роках, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи" (Voyage fait par ordre du roi en 1771 et 1772, en diverses parties de l'Europe et de l'Amérique, pour vérifier l'utilité de plusieurs méthodes et instruments servant à déterminer la latitude et la longitude), написаний у співпраці з військовим моряком де Верденом де ла Креном і морським географом Олександром Гуа Пінгре (Alexandre Guy Pingré). Друга - "Опис і використання повторювального кола" (Description et usage du cercle à réflexion). <br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
У 1781 році Борда був поставлений на чолі декількох кораблів французького військового флоту для супроводу військового підрозділу, направленого на острів Мартініка (Martinique). Рік по тому він потрапив в полон до англійців і незабаром після цього повернувся до Франції, де відновив свою роботу в якості військово-морського інженера і розробив поліпшення насосних систем. Він був призначений інспектором французького військово-морського суднобудування в 1784-му, і за допомогою військово-морського архітектора Жак-Ноеля Сані (Jacques-Noël Sané) в 1786 році представив масовану програму з відновлення будівництва французького військово-морського флоту на основі стандартних конструкцій Sané.<br />
<br />
Разом з астрономами П'єром Мешеном (Pierre Méchain) і Жаном-Батистом Деламбр (Jean-Baptiste Delambre) Борда працював за дорученням Академії наук над визначенням довжини дуги меридіана і приділяв особливу увагу всьому, що пов'язано з фізичними дослідами. Борда винайшов спеціальний прилад для вимірювання довжини маятника. З появою у Франції метричної системи після Великої французької революції вчені вирішили спробувати ділити чверть кола на 100 частин, а не на 90, як до цього, і з 1801 року Борда працював над таблицями логарифмів тригонометричних величин. Однак це нововведення не прижилося, чверть кола, як і раніше складають 90 градусів.<br />
<br />
Крім того, Борда винайшов систему голосування, відому як метод оцінки Борда, і ця система до цих пір залишається популярною серед реформаторів виборчих систем всього світу.<br />
Жан-Шарль де Борда помер 19 лютого 1799, у віці 65 років, у Парижі (Paris).<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
Рефлективне коло - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
Повторюване коло - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7431Жан-Шарль Борда2011-06-13T20:46:47Z<p>Nike: /* Повторюване коло */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. У 1756 році, 23-річний Борда написав "Доповідь про рух снарядів" (Mémoire sur le mouvement des projectiles), результат його роботи в якості військового інженера. Завдяки "Доповіді про рух снарядів" в тому ж році Борда став членом Французької академії наук (l'Académie des Sciences). Він був призначений ад'ютантом генерала де Майебуа (Jean-Baptiste François Desmarets, marquis de Maillebois) і опублікував кілька статей з гідравліки та опору рідин.<br />
<br />
У 1767 році Борда вступив на дійсну морську службу. У 1771-му він потрапив на фрегат "Ла Флор" (La Flore) під командуванням контр-адмірала де Вердена де ла Кренна (de Verdun de la Crenne). Корабель відправився в область Карибського басейну (Caribbean) для випробування нових моделей годинників і морських хронометрів за дорученням Академії наук. У 1774 і 1775 Борда брав участь в експедиції, що досліджувала узбережжі Африки (Africa). Отримавши звання лейтенанта флоту, він був відправлений на Канарські острови (Canary Islands) і відповідав за визначення точних позицій - в той час більшість європейських країн відраховували довготу від острова Ферро (Ferro або Isla del Meridiano). Між 1777 і 1778 роками Борда, уже генерал-майор, брав участь в американській війні за незалежність під командуванням графа д'Естена (comte d'Estaing).<br />
<br />
У 1778-му Борда опублікував дві книги. Перша - це наукова праця з широкою назвою "Подорож, здіснена за королівським указом в 1771 і 1772 роках, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи" (Voyage fait par ordre du roi en 1771 et 1772, en diverses parties de l'Europe et de l'Amérique, pour vérifier l'utilité de plusieurs méthodes et instruments servant à déterminer la latitude et la longitude), написаний у співпраці з військовим моряком де Верденом де ла Креном і морським географом Олександром Гуа Пінгре (Alexandre Guy Pingré). Друга - "Опис і використання повторювального кола" (Description et usage du cercle à réflexion). <br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
У 1781 році Борда був поставлений на чолі декількох кораблів французького військового флоту для супроводу військового підрозділу, направленого на острів Мартініка (Martinique). Рік по тому він потрапив в полон до англійців і незабаром після цього повернувся до Франції, де відновив свою роботу в якості військово-морського інженера і розробив поліпшення насосних систем. Він був призначений інспектором французького військово-морського суднобудування в 1784-му, і за допомогою військово-морського архітектора Жак-Ноеля Сані (Jacques-Noël Sané) в 1786 році представив масовану програму з відновлення будівництва французького військово-морського флоту на основі стандартних конструкцій Sané.<br />
<br />
Разом з астрономами П'єром Мешеном (Pierre Méchain) і Жаном-Батистом Деламбр (Jean-Baptiste Delambre) Борда працював за дорученням Академії наук над визначенням довжини дуги меридіана і приділяв особливу увагу всьому, що пов'язано з фізичними дослідами. Борда винайшов спеціальний прилад для вимірювання довжини маятника. З появою у Франції метричної системи після Великої французької революції вчені вирішили спробувати ділити чверть кола на 100 частин, а не на 90, як до цього, і з 1801 року Борда працював над таблицями логарифмів тригонометричних величин. Однак це нововведення не прижилося, чверть кола, як і раніше складають 90 градусів.<br />
<br />
Крім того, Борда винайшов систему голосування, відому як метод оцінки Борда, і ця система до цих пір залишається популярною серед реформаторів виборчих систем всього світу.<br />
Жан-Шарль де Борда помер 19 лютого 1799, у віці 65 років, у Парижі (Paris).<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
Рефлективне коло - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
Повторюване коло - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
[[Файл:12-ти_дюймове_повторюване_коло.jpg|thumb|12-ти дюймове повторюване коло.jpg.]]<br />
[[Файл:Повторюване_коло.jpg|thumb|Повторюване коло в музеї "Musée national de la Marine"]]<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:12-%D1%82%D0%B8_%D0%B4%D1%8E%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE.jpg&diff=7430Файл:12-ти дюймове повторюване коло.jpg2011-06-13T20:44:22Z<p>Nike: 12-ти дюймове повторюване коло</p>
<hr />
<div>12-ти дюймове повторюване коло</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE.jpg&diff=7429Файл:Повторюване коло.jpg2011-06-13T20:43:40Z<p>Nike: Повторюване коло Борди</p>
<hr />
<div>Повторюване коло Борди</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7428Жан-Шарль Борда2011-06-13T20:31:22Z<p>Nike: /* Повторюване коло */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. У 1756 році, 23-річний Борда написав "Доповідь про рух снарядів" (Mémoire sur le mouvement des projectiles), результат його роботи в якості військового інженера. Завдяки "Доповіді про рух снарядів" в тому ж році Борда став членом Французької академії наук (l'Académie des Sciences). Він був призначений ад'ютантом генерала де Майебуа (Jean-Baptiste François Desmarets, marquis de Maillebois) і опублікував кілька статей з гідравліки та опору рідин.<br />
<br />
У 1767 році Борда вступив на дійсну морську службу. У 1771-му він потрапив на фрегат "Ла Флор" (La Flore) під командуванням контр-адмірала де Вердена де ла Кренна (de Verdun de la Crenne). Корабель відправився в область Карибського басейну (Caribbean) для випробування нових моделей годинників і морських хронометрів за дорученням Академії наук. У 1774 і 1775 Борда брав участь в експедиції, що досліджувала узбережжі Африки (Africa). Отримавши звання лейтенанта флоту, він був відправлений на Канарські острови (Canary Islands) і відповідав за визначення точних позицій - в той час більшість європейських країн відраховували довготу від острова Ферро (Ferro або Isla del Meridiano). Між 1777 і 1778 роками Борда, уже генерал-майор, брав участь в американській війні за незалежність під командуванням графа д'Естена (comte d'Estaing).<br />
<br />
У 1778-му Борда опублікував дві книги. Перша - це наукова праця з широкою назвою "Подорож, здіснена за королівським указом в 1771 і 1772 роках, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи" (Voyage fait par ordre du roi en 1771 et 1772, en diverses parties de l'Europe et de l'Amérique, pour vérifier l'utilité de plusieurs méthodes et instruments servant à déterminer la latitude et la longitude), написаний у співпраці з військовим моряком де Верденом де ла Креном і морським географом Олександром Гуа Пінгре (Alexandre Guy Pingré). Друга - "Опис і використання повторювального кола" (Description et usage du cercle à réflexion). <br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
У 1781 році Борда був поставлений на чолі декількох кораблів французького військового флоту для супроводу військового підрозділу, направленого на острів Мартініка (Martinique). Рік по тому він потрапив в полон до англійців і незабаром після цього повернувся до Франції, де відновив свою роботу в якості військово-морського інженера і розробив поліпшення насосних систем. Він був призначений інспектором французького військово-морського суднобудування в 1784-му, і за допомогою військово-морського архітектора Жак-Ноеля Сані (Jacques-Noël Sané) в 1786 році представив масовану програму з відновлення будівництва французького військово-морського флоту на основі стандартних конструкцій Sané.<br />
<br />
Разом з астрономами П'єром Мешеном (Pierre Méchain) і Жаном-Батистом Деламбр (Jean-Baptiste Delambre) Борда працював за дорученням Академії наук над визначенням довжини дуги меридіана і приділяв особливу увагу всьому, що пов'язано з фізичними дослідами. Борда винайшов спеціальний прилад для вимірювання довжини маятника. З появою у Франції метричної системи після Великої французької революції вчені вирішили спробувати ділити чверть кола на 100 частин, а не на 90, як до цього, і з 1801 року Борда працював над таблицями логарифмів тригонометричних величин. Однак це нововведення не прижилося, чверть кола, як і раніше складають 90 градусів.<br />
<br />
Крім того, Борда винайшов систему голосування, відому як метод оцінки Борда, і ця система до цих пір залишається популярною серед реформаторів виборчих систем всього світу.<br />
Жан-Шарль де Борда помер 19 лютого 1799, у віці 65 років, у Парижі (Paris).<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
Рефлективне коло - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
Повторюване коло - це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7427Жан-Шарль Борда2011-06-13T20:29:42Z<p>Nike: /* Рефлективне коло */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. У 1756 році, 23-річний Борда написав "Доповідь про рух снарядів" (Mémoire sur le mouvement des projectiles), результат його роботи в якості військового інженера. Завдяки "Доповіді про рух снарядів" в тому ж році Борда став членом Французької академії наук (l'Académie des Sciences). Він був призначений ад'ютантом генерала де Майебуа (Jean-Baptiste François Desmarets, marquis de Maillebois) і опублікував кілька статей з гідравліки та опору рідин.<br />
<br />
У 1767 році Борда вступив на дійсну морську службу. У 1771-му він потрапив на фрегат "Ла Флор" (La Flore) під командуванням контр-адмірала де Вердена де ла Кренна (de Verdun de la Crenne). Корабель відправився в область Карибського басейну (Caribbean) для випробування нових моделей годинників і морських хронометрів за дорученням Академії наук. У 1774 і 1775 Борда брав участь в експедиції, що досліджувала узбережжі Африки (Africa). Отримавши звання лейтенанта флоту, він був відправлений на Канарські острови (Canary Islands) і відповідав за визначення точних позицій - в той час більшість європейських країн відраховували довготу від острова Ферро (Ferro або Isla del Meridiano). Між 1777 і 1778 роками Борда, уже генерал-майор, брав участь в американській війні за незалежність під командуванням графа д'Естена (comte d'Estaing).<br />
<br />
У 1778-му Борда опублікував дві книги. Перша - це наукова праця з широкою назвою "Подорож, здіснена за королівським указом в 1771 і 1772 роках, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи" (Voyage fait par ordre du roi en 1771 et 1772, en diverses parties de l'Europe et de l'Amérique, pour vérifier l'utilité de plusieurs méthodes et instruments servant à déterminer la latitude et la longitude), написаний у співпраці з військовим моряком де Верденом де ла Креном і морським географом Олександром Гуа Пінгре (Alexandre Guy Pingré). Друга - "Опис і використання повторювального кола" (Description et usage du cercle à réflexion). <br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
У 1781 році Борда був поставлений на чолі декількох кораблів французького військового флоту для супроводу військового підрозділу, направленого на острів Мартініка (Martinique). Рік по тому він потрапив в полон до англійців і незабаром після цього повернувся до Франції, де відновив свою роботу в якості військово-морського інженера і розробив поліпшення насосних систем. Він був призначений інспектором французького військово-морського суднобудування в 1784-му, і за допомогою військово-морського архітектора Жак-Ноеля Сані (Jacques-Noël Sané) в 1786 році представив масовану програму з відновлення будівництва французького військово-морського флоту на основі стандартних конструкцій Sané.<br />
<br />
Разом з астрономами П'єром Мешеном (Pierre Méchain) і Жаном-Батистом Деламбр (Jean-Baptiste Delambre) Борда працював за дорученням Академії наук над визначенням довжини дуги меридіана і приділяв особливу увагу всьому, що пов'язано з фізичними дослідами. Борда винайшов спеціальний прилад для вимірювання довжини маятника. З появою у Франції метричної системи після Великої французької революції вчені вирішили спробувати ділити чверть кола на 100 частин, а не на 90, як до цього, і з 1801 року Борда працював над таблицями логарифмів тригонометричних величин. Однак це нововведення не прижилося, чверть кола, як і раніше складають 90 градусів.<br />
<br />
Крім того, Борда винайшов систему голосування, відому як метод оцінки Борда, і ця система до цих пір залишається популярною серед реформаторів виборчих систем всього світу.<br />
Жан-Шарль де Борда помер 19 лютого 1799, у віці 65 років, у Парижі (Paris).<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
Рефлективне коло - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття.<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
Повторюване коло-це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. . Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. ). Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7426Жан-Шарль Борда2011-06-13T20:27:42Z<p>Nike: /* Рефлективні кола */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. У 1756 році, 23-річний Борда написав "Доповідь про рух снарядів" (Mémoire sur le mouvement des projectiles), результат його роботи в якості військового інженера. Завдяки "Доповіді про рух снарядів" в тому ж році Борда став членом Французької академії наук (l'Académie des Sciences). Він був призначений ад'ютантом генерала де Майебуа (Jean-Baptiste François Desmarets, marquis de Maillebois) і опублікував кілька статей з гідравліки та опору рідин.<br />
<br />
У 1767 році Борда вступив на дійсну морську службу. У 1771-му він потрапив на фрегат "Ла Флор" (La Flore) під командуванням контр-адмірала де Вердена де ла Кренна (de Verdun de la Crenne). Корабель відправився в область Карибського басейну (Caribbean) для випробування нових моделей годинників і морських хронометрів за дорученням Академії наук. У 1774 і 1775 Борда брав участь в експедиції, що досліджувала узбережжі Африки (Africa). Отримавши звання лейтенанта флоту, він був відправлений на Канарські острови (Canary Islands) і відповідав за визначення точних позицій - в той час більшість європейських країн відраховували довготу від острова Ферро (Ferro або Isla del Meridiano). Між 1777 і 1778 роками Борда, уже генерал-майор, брав участь в американській війні за незалежність під командуванням графа д'Естена (comte d'Estaing).<br />
<br />
У 1778-му Борда опублікував дві книги. Перша - це наукова праця з широкою назвою "Подорож, здіснена за королівським указом в 1771 і 1772 роках, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи" (Voyage fait par ordre du roi en 1771 et 1772, en diverses parties de l'Europe et de l'Amérique, pour vérifier l'utilité de plusieurs méthodes et instruments servant à déterminer la latitude et la longitude), написаний у співпраці з військовим моряком де Верденом де ла Креном і морським географом Олександром Гуа Пінгре (Alexandre Guy Pingré). Друга - "Опис і використання повторювального кола" (Description et usage du cercle à réflexion). <br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
У 1781 році Борда був поставлений на чолі декількох кораблів французького військового флоту для супроводу військового підрозділу, направленого на острів Мартініка (Martinique). Рік по тому він потрапив в полон до англійців і незабаром після цього повернувся до Франції, де відновив свою роботу в якості військово-морського інженера і розробив поліпшення насосних систем. Він був призначений інспектором французького військово-морського суднобудування в 1784-му, і за допомогою військово-морського архітектора Жак-Ноеля Сані (Jacques-Noël Sané) в 1786 році представив масовану програму з відновлення будівництва французького військово-морського флоту на основі стандартних конструкцій Sané.<br />
<br />
Разом з астрономами П'єром Мешеном (Pierre Méchain) і Жаном-Батистом Деламбр (Jean-Baptiste Delambre) Борда працював за дорученням Академії наук над визначенням довжини дуги меридіана і приділяв особливу увагу всьому, що пов'язано з фізичними дослідами. Борда винайшов спеціальний прилад для вимірювання довжини маятника. З появою у Франції метричної системи після Великої французької революції вчені вирішили спробувати ділити чверть кола на 100 частин, а не на 90, як до цього, і з 1801 року Борда працював над таблицями логарифмів тригонометричних величин. Однак це нововведення не прижилося, чверть кола, як і раніше складають 90 градусів.<br />
<br />
Крім того, Борда винайшов систему голосування, відому як метод оцінки Борда, і ця система до цих пір залишається популярною серед реформаторів виборчих систем всього світу.<br />
Жан-Шарль де Борда помер 19 лютого 1799, у віці 65 років, у Парижі (Paris).<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективне коло ==<br />
<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767р. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
Рефлективне коло - це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів (щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801р). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття (див. Місячні Відстані (навігація)).<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
Повторюване коло-це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. . Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. ). Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7425Жан-Шарль Борда2011-06-13T20:25:59Z<p>Nike: /* Повторюване коло */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. У 1756 році, 23-річний Борда написав "Доповідь про рух снарядів" (Mémoire sur le mouvement des projectiles), результат його роботи в якості військового інженера. Завдяки "Доповіді про рух снарядів" в тому ж році Борда став членом Французької академії наук (l'Académie des Sciences). Він був призначений ад'ютантом генерала де Майебуа (Jean-Baptiste François Desmarets, marquis de Maillebois) і опублікував кілька статей з гідравліки та опору рідин.<br />
<br />
У 1767 році Борда вступив на дійсну морську службу. У 1771-му він потрапив на фрегат "Ла Флор" (La Flore) під командуванням контр-адмірала де Вердена де ла Кренна (de Verdun de la Crenne). Корабель відправився в область Карибського басейну (Caribbean) для випробування нових моделей годинників і морських хронометрів за дорученням Академії наук. У 1774 і 1775 Борда брав участь в експедиції, що досліджувала узбережжі Африки (Africa). Отримавши звання лейтенанта флоту, він був відправлений на Канарські острови (Canary Islands) і відповідав за визначення точних позицій - в той час більшість європейських країн відраховували довготу від острова Ферро (Ferro або Isla del Meridiano). Між 1777 і 1778 роками Борда, уже генерал-майор, брав участь в американській війні за незалежність під командуванням графа д'Естена (comte d'Estaing).<br />
<br />
У 1778-му Борда опублікував дві книги. Перша - це наукова праця з широкою назвою "Подорож, здіснена за королівським указом в 1771 і 1772 роках, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи" (Voyage fait par ordre du roi en 1771 et 1772, en diverses parties de l'Europe et de l'Amérique, pour vérifier l'utilité de plusieurs méthodes et instruments servant à déterminer la latitude et la longitude), написаний у співпраці з військовим моряком де Верденом де ла Креном і морським географом Олександром Гуа Пінгре (Alexandre Guy Pingré). Друга - "Опис і використання повторювального кола" (Description et usage du cercle à réflexion). <br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
У 1781 році Борда був поставлений на чолі декількох кораблів французького військового флоту для супроводу військового підрозділу, направленого на острів Мартініка (Martinique). Рік по тому він потрапив в полон до англійців і незабаром після цього повернувся до Франції, де відновив свою роботу в якості військово-морського інженера і розробив поліпшення насосних систем. Він був призначений інспектором французького військово-морського суднобудування в 1784-му, і за допомогою військово-морського архітектора Жак-Ноеля Сані (Jacques-Noël Sané) в 1786 році представив масовану програму з відновлення будівництва французького військово-морського флоту на основі стандартних конструкцій Sané.<br />
<br />
Разом з астрономами П'єром Мешеном (Pierre Méchain) і Жаном-Батистом Деламбр (Jean-Baptiste Delambre) Борда працював за дорученням Академії наук над визначенням довжини дуги меридіана і приділяв особливу увагу всьому, що пов'язано з фізичними дослідами. Борда винайшов спеціальний прилад для вимірювання довжини маятника. З появою у Франції метричної системи після Великої французької революції вчені вирішили спробувати ділити чверть кола на 100 частин, а не на 90, як до цього, і з 1801 року Борда працював над таблицями логарифмів тригонометричних величин. Однак це нововведення не прижилося, чверть кола, як і раніше складають 90 градусів.<br />
<br />
Крім того, Борда винайшов систему голосування, відому як метод оцінки Борда, і ця система до цих пір залишається популярною серед реформаторів виборчих систем всього світу.<br />
Жан-Шарль де Борда помер 19 лютого 1799, у віці 65 років, у Парижі (Paris).<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективні кола ==<br />
<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
Рефлективне коло-це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів( щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття (див. Місячні Відстані (навігація)).<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
Повторюване коло-це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. . Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. ). Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|400px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7424Жан-Шарль Борда2011-06-13T20:24:59Z<p>Nike: /* Повторюване коло */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. У 1756 році, 23-річний Борда написав "Доповідь про рух снарядів" (Mémoire sur le mouvement des projectiles), результат його роботи в якості військового інженера. Завдяки "Доповіді про рух снарядів" в тому ж році Борда став членом Французької академії наук (l'Académie des Sciences). Він був призначений ад'ютантом генерала де Майебуа (Jean-Baptiste François Desmarets, marquis de Maillebois) і опублікував кілька статей з гідравліки та опору рідин.<br />
<br />
У 1767 році Борда вступив на дійсну морську службу. У 1771-му він потрапив на фрегат "Ла Флор" (La Flore) під командуванням контр-адмірала де Вердена де ла Кренна (de Verdun de la Crenne). Корабель відправився в область Карибського басейну (Caribbean) для випробування нових моделей годинників і морських хронометрів за дорученням Академії наук. У 1774 і 1775 Борда брав участь в експедиції, що досліджувала узбережжі Африки (Africa). Отримавши звання лейтенанта флоту, він був відправлений на Канарські острови (Canary Islands) і відповідав за визначення точних позицій - в той час більшість європейських країн відраховували довготу від острова Ферро (Ferro або Isla del Meridiano). Між 1777 і 1778 роками Борда, уже генерал-майор, брав участь в американській війні за незалежність під командуванням графа д'Естена (comte d'Estaing).<br />
<br />
У 1778-му Борда опублікував дві книги. Перша - це наукова праця з широкою назвою "Подорож, здіснена за королівським указом в 1771 і 1772 роках, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи" (Voyage fait par ordre du roi en 1771 et 1772, en diverses parties de l'Europe et de l'Amérique, pour vérifier l'utilité de plusieurs méthodes et instruments servant à déterminer la latitude et la longitude), написаний у співпраці з військовим моряком де Верденом де ла Креном і морським географом Олександром Гуа Пінгре (Alexandre Guy Pingré). Друга - "Опис і використання повторювального кола" (Description et usage du cercle à réflexion). <br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
У 1781 році Борда був поставлений на чолі декількох кораблів французького військового флоту для супроводу військового підрозділу, направленого на острів Мартініка (Martinique). Рік по тому він потрапив в полон до англійців і незабаром після цього повернувся до Франції, де відновив свою роботу в якості військово-морського інженера і розробив поліпшення насосних систем. Він був призначений інспектором французького військово-морського суднобудування в 1784-му, і за допомогою військово-морського архітектора Жак-Ноеля Сані (Jacques-Noël Sané) в 1786 році представив масовану програму з відновлення будівництва французького військово-морського флоту на основі стандартних конструкцій Sané.<br />
<br />
Разом з астрономами П'єром Мешеном (Pierre Méchain) і Жаном-Батистом Деламбр (Jean-Baptiste Delambre) Борда працював за дорученням Академії наук над визначенням довжини дуги меридіана і приділяв особливу увагу всьому, що пов'язано з фізичними дослідами. Борда винайшов спеціальний прилад для вимірювання довжини маятника. З появою у Франції метричної системи після Великої французької революції вчені вирішили спробувати ділити чверть кола на 100 частин, а не на 90, як до цього, і з 1801 року Борда працював над таблицями логарифмів тригонометричних величин. Однак це нововведення не прижилося, чверть кола, як і раніше складають 90 градусів.<br />
<br />
Крім того, Борда винайшов систему голосування, відому як метод оцінки Борда, і ця система до цих пір залишається популярною серед реформаторів виборчих систем всього світу.<br />
Жан-Шарль де Борда помер 19 лютого 1799, у віці 65 років, у Парижі (Paris).<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективні кола ==<br />
<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
Рефлективне коло-це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів( щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття (див. Місячні Відстані (навігація)).<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
Повторюване коло-це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. . Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. ). Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|300px|thumb|center|upright=3.0|Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).]]<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7423Жан-Шарль Борда2011-06-13T20:22:51Z<p>Nike: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. У 1756 році, 23-річний Борда написав "Доповідь про рух снарядів" (Mémoire sur le mouvement des projectiles), результат його роботи в якості військового інженера. Завдяки "Доповіді про рух снарядів" в тому ж році Борда став членом Французької академії наук (l'Académie des Sciences). Він був призначений ад'ютантом генерала де Майебуа (Jean-Baptiste François Desmarets, marquis de Maillebois) і опублікував кілька статей з гідравліки та опору рідин.<br />
<br />
У 1767 році Борда вступив на дійсну морську службу. У 1771-му він потрапив на фрегат "Ла Флор" (La Flore) під командуванням контр-адмірала де Вердена де ла Кренна (de Verdun de la Crenne). Корабель відправився в область Карибського басейну (Caribbean) для випробування нових моделей годинників і морських хронометрів за дорученням Академії наук. У 1774 і 1775 Борда брав участь в експедиції, що досліджувала узбережжі Африки (Africa). Отримавши звання лейтенанта флоту, він був відправлений на Канарські острови (Canary Islands) і відповідав за визначення точних позицій - в той час більшість європейських країн відраховували довготу від острова Ферро (Ferro або Isla del Meridiano). Між 1777 і 1778 роками Борда, уже генерал-майор, брав участь в американській війні за незалежність під командуванням графа д'Естена (comte d'Estaing).<br />
<br />
У 1778-му Борда опублікував дві книги. Перша - це наукова праця з широкою назвою "Подорож, здіснена за королівським указом в 1771 і 1772 роках, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи" (Voyage fait par ordre du roi en 1771 et 1772, en diverses parties de l'Europe et de l'Amérique, pour vérifier l'utilité de plusieurs méthodes et instruments servant à déterminer la latitude et la longitude), написаний у співпраці з військовим моряком де Верденом де ла Креном і морським географом Олександром Гуа Пінгре (Alexandre Guy Pingré). Друга - "Опис і використання повторювального кола" (Description et usage du cercle à réflexion). <br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
У 1781 році Борда був поставлений на чолі декількох кораблів французького військового флоту для супроводу військового підрозділу, направленого на острів Мартініка (Martinique). Рік по тому він потрапив в полон до англійців і незабаром після цього повернувся до Франції, де відновив свою роботу в якості військово-морського інженера і розробив поліпшення насосних систем. Він був призначений інспектором французького військово-морського суднобудування в 1784-му, і за допомогою військово-морського архітектора Жак-Ноеля Сані (Jacques-Noël Sané) в 1786 році представив масовану програму з відновлення будівництва французького військово-морського флоту на основі стандартних конструкцій Sané.<br />
<br />
Разом з астрономами П'єром Мешеном (Pierre Méchain) і Жаном-Батистом Деламбр (Jean-Baptiste Delambre) Борда працював за дорученням Академії наук над визначенням довжини дуги меридіана і приділяв особливу увагу всьому, що пов'язано з фізичними дослідами. Борда винайшов спеціальний прилад для вимірювання довжини маятника. З появою у Франції метричної системи після Великої французької революції вчені вирішили спробувати ділити чверть кола на 100 частин, а не на 90, як до цього, і з 1801 року Борда працював над таблицями логарифмів тригонометричних величин. Однак це нововведення не прижилося, чверть кола, як і раніше складають 90 градусів.<br />
<br />
Крім того, Борда винайшов систему голосування, відому як метод оцінки Борда, і ця система до цих пір залишається популярною серед реформаторів виборчих систем всього світу.<br />
Жан-Шарль де Борда помер 19 лютого 1799, у віці 65 років, у Парижі (Paris).<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективні кола ==<br />
<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
Рефлективне коло-це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів( щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття (див. Місячні Відстані (навігація)).<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
Повторюване коло-це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. . Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. ). Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png|300px]]<br />
<br />
Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7422Жан-Шарль Борда2011-06-13T20:19:55Z<p>Nike: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. У 1756 році, 23-річний Борда написав "Доповідь про рух снарядів" (Mémoire sur le mouvement des projectiles), результат його роботи в якості військового інженера. Завдяки "Доповіді про рух снарядів" в тому ж році Борда став членом Французької академії наук (l'Académie des Sciences). Він був призначений ад'ютантом генерала де Майебуа (Jean-Baptiste François Desmarets, marquis de Maillebois) і опублікував кілька статей з гідравліки та опору рідин.<br />
<br />
У 1767 році Борда вступив на дійсну морську службу. У 1771-му він потрапив на фрегат "Ла Флор" (La Flore) під командуванням контр-адмірала де Вердена де ла Кренна (de Verdun de la Crenne). Корабель відправився в область Карибського басейну (Caribbean) для випробування нових моделей годинників і морських хронометрів за дорученням Академії наук. У 1774 і 1775 Борда брав участь в експедиції, що досліджувала узбережжі Африки (Africa). Отримавши звання лейтенанта флоту, він був відправлений на Канарські острови (Canary Islands) і відповідав за визначення точних позицій - в той час більшість європейських країн відраховували довготу від острова Ферро (Ferro або Isla del Meridiano). Між 1777 і 1778 роками Борда, уже генерал-майор, брав участь в американській війні за незалежність під командуванням графа д'Естена (comte d'Estaing).<br />
<br />
У 1778-му Борда опублікував дві книги. Перша - це наукова праця з широкою назвою "Подорож, здіснена за королівським указом в 1771 і 1772 роках, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи" (Voyage fait par ordre du roi en 1771 et 1772, en diverses parties de l'Europe et de l'Amérique, pour vérifier l'utilité de plusieurs méthodes et instruments servant à déterminer la latitude et la longitude), написаний у співпраці з військовим моряком де Верденом де ла Креном і морським географом Олександром Гуа Пінгре (Alexandre Guy Pingré). Друга - "Опис і використання повторювального кола" (Description et usage du cercle à réflexion). <br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
У 1781 році Борда був поставлений на чолі декількох кораблів французького військового флоту для супроводу військового підрозділу, направленого на острів Мартініка (Martinique). Рік по тому він потрапив в полон до англійців і незабаром після цього повернувся до Франції, де відновив свою роботу в якості військово-морського інженера і розробив поліпшення насосних систем. Він був призначений інспектором французького військово-морського суднобудування в 1784-му, і за допомогою військово-морського архітектора Жак-Ноеля Сані (Jacques-Noël Sané) в 1786 році представив масовану програму з відновлення будівництва французького військово-морського флоту на основі стандартних конструкцій Sané.<br />
<br />
Разом з астрономами П'єром Мешеном (Pierre Méchain) і Жаном-Батистом Деламбр (Jean-Baptiste Delambre) Борда працював за дорученням Академії наук над визначенням довжини дуги меридіана і приділяв особливу увагу всьому, що пов'язано з фізичними дослідами. Борда винайшов спеціальний прилад для вимірювання довжини маятника. З появою у Франції метричної системи після Великої французької революції вчені вирішили спробувати ділити чверть кола на 100 частин, а не на 90, як до цього, і з 1801 року Борда працював над таблицями логарифмів тригонометричних величин. Однак це нововведення не прижилося, чверть кола, як і раніше складають 90 градусів.<br />
<br />
Крім того, Борда винайшов систему голосування, відому як метод оцінки Борда, і ця система до цих пір залишається популярною серед реформаторів виборчих систем всього світу.<br />
Жан-Шарль де Борда помер 19 лютого 1799, у віці 65 років, у Парижі (Paris).<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективні кола ==<br />
<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
Рефлективне коло-це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів( щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
[[Файл:Рефлективне_коло_Борди.jpg|thumb|Рефлективне коло Борди на виставці в Військово-морському музеї]]<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття (див. Місячні Відстані (навігація)).<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
Повторюване коло-це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. . Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. ). Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
<br />
[[Файл:Повторюване_коло_Борди.png]]<br />
<br />
Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8.png&diff=7421Файл:Повторюване коло Борди.png2011-06-13T20:18:54Z<p>Nike: Повторюване коло Борди</p>
<hr />
<div>Повторюване коло Борди</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8.jpg&diff=7420Файл:Рефлективне коло Борди.jpg2011-06-13T20:14:31Z<p>Nike: </p>
<hr />
<div></div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7419Жан-Шарль Борда2011-06-13T20:11:05Z<p>Nike: /* Публікації */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. У 1756 році, 23-річний Борда написав "Доповідь про рух снарядів" (Mémoire sur le mouvement des projectiles), результат його роботи в якості військового інженера. Завдяки "Доповіді про рух снарядів" в тому ж році Борда став членом Французької академії наук (l'Académie des Sciences). Він був призначений ад'ютантом генерала де Майебуа (Jean-Baptiste François Desmarets, marquis de Maillebois) і опублікував кілька статей з гідравліки та опору рідин.<br />
<br />
У 1767 році Борда вступив на дійсну морську службу. У 1771-му він потрапив на фрегат "Ла Флор" (La Flore) під командуванням контр-адмірала де Вердена де ла Кренна (de Verdun de la Crenne). Корабель відправився в область Карибського басейну (Caribbean) для випробування нових моделей годинників і морських хронометрів за дорученням Академії наук. У 1774 і 1775 Борда брав участь в експедиції, що досліджувала узбережжі Африки (Africa). Отримавши звання лейтенанта флоту, він був відправлений на Канарські острови (Canary Islands) і відповідав за визначення точних позицій - в той час більшість європейських країн відраховували довготу від острова Ферро (Ferro або Isla del Meridiano). Між 1777 і 1778 роками Борда, уже генерал-майор, брав участь в американській війні за незалежність під командуванням графа д'Естена (comte d'Estaing).<br />
<br />
У 1778-му Борда опублікував дві книги. Перша - це наукова праця з широкою назвою "Подорож, здіснена за королівським указом в 1771 і 1772 роках, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи" (Voyage fait par ordre du roi en 1771 et 1772, en diverses parties de l'Europe et de l'Amérique, pour vérifier l'utilité de plusieurs méthodes et instruments servant à déterminer la latitude et la longitude), написаний у співпраці з військовим моряком де Верденом де ла Креном і морським географом Олександром Гуа Пінгре (Alexandre Guy Pingré). Друга - "Опис і використання повторювального кола" (Description et usage du cercle à réflexion). <br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
У 1781 році Борда був поставлений на чолі декількох кораблів французького військового флоту для супроводу військового підрозділу, направленого на острів Мартініка (Martinique). Рік по тому він потрапив в полон до англійців і незабаром після цього повернувся до Франції, де відновив свою роботу в якості військово-морського інженера і розробив поліпшення насосних систем. Він був призначений інспектором французького військово-морського суднобудування в 1784-му, і за допомогою військово-морського архітектора Жак-Ноеля Сані (Jacques-Noël Sané) в 1786 році представив масовану програму з відновлення будівництва французького військово-морського флоту на основі стандартних конструкцій Sané.<br />
<br />
Разом з астрономами П'єром Мешеном (Pierre Méchain) і Жаном-Батистом Деламбр (Jean-Baptiste Delambre) Борда працював за дорученням Академії наук над визначенням довжини дуги меридіана і приділяв особливу увагу всьому, що пов'язано з фізичними дослідами. Борда винайшов спеціальний прилад для вимірювання довжини маятника. З появою у Франції метричної системи після Великої французької революції вчені вирішили спробувати ділити чверть кола на 100 частин, а не на 90, як до цього, і з 1801 року Борда працював над таблицями логарифмів тригонометричних величин. Однак це нововведення не прижилося, чверть кола, як і раніше складають 90 градусів.<br />
<br />
Крім того, Борда винайшов систему голосування, відому як метод оцінки Борда, і ця система до цих пір залишається популярною серед реформаторів виборчих систем всього світу.<br />
Жан-Шарль де Борда помер 19 лютого 1799, у віці 65 років, у Парижі (Paris).<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективні кола ==<br />
<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
Рефлективне коло-це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів( щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття (див. Місячні Відстані (навігація)).<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
Повторюване коло-це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. . Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. ). Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
<br />
<br />
<br />
Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторюваного кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7418Жан-Шарль Борда2011-06-13T20:09:46Z<p>Nike: /* Таблиці логарифмів */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. У 1756 році, 23-річний Борда написав "Доповідь про рух снарядів" (Mémoire sur le mouvement des projectiles), результат його роботи в якості військового інженера. Завдяки "Доповіді про рух снарядів" в тому ж році Борда став членом Французької академії наук (l'Académie des Sciences). Він був призначений ад'ютантом генерала де Майебуа (Jean-Baptiste François Desmarets, marquis de Maillebois) і опублікував кілька статей з гідравліки та опору рідин.<br />
<br />
У 1767 році Борда вступив на дійсну морську службу. У 1771-му він потрапив на фрегат "Ла Флор" (La Flore) під командуванням контр-адмірала де Вердена де ла Кренна (de Verdun de la Crenne). Корабель відправився в область Карибського басейну (Caribbean) для випробування нових моделей годинників і морських хронометрів за дорученням Академії наук. У 1774 і 1775 Борда брав участь в експедиції, що досліджувала узбережжі Африки (Africa). Отримавши звання лейтенанта флоту, він був відправлений на Канарські острови (Canary Islands) і відповідав за визначення точних позицій - в той час більшість європейських країн відраховували довготу від острова Ферро (Ferro або Isla del Meridiano). Між 1777 і 1778 роками Борда, уже генерал-майор, брав участь в американській війні за незалежність під командуванням графа д'Естена (comte d'Estaing).<br />
<br />
У 1778-му Борда опублікував дві книги. Перша - це наукова праця з широкою назвою "Подорож, здіснена за королівським указом в 1771 і 1772 роках, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи" (Voyage fait par ordre du roi en 1771 et 1772, en diverses parties de l'Europe et de l'Amérique, pour vérifier l'utilité de plusieurs méthodes et instruments servant à déterminer la latitude et la longitude), написаний у співпраці з військовим моряком де Верденом де ла Креном і морським географом Олександром Гуа Пінгре (Alexandre Guy Pingré). Друга - "Опис і використання повторювального кола" (Description et usage du cercle à réflexion). <br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
У 1781 році Борда був поставлений на чолі декількох кораблів французького військового флоту для супроводу військового підрозділу, направленого на острів Мартініка (Martinique). Рік по тому він потрапив в полон до англійців і незабаром після цього повернувся до Франції, де відновив свою роботу в якості військово-морського інженера і розробив поліпшення насосних систем. Він був призначений інспектором французького військово-морського суднобудування в 1784-му, і за допомогою військово-морського архітектора Жак-Ноеля Сані (Jacques-Noël Sané) в 1786 році представив масовану програму з відновлення будівництва французького військово-морського флоту на основі стандартних конструкцій Sané.<br />
<br />
Разом з астрономами П'єром Мешеном (Pierre Méchain) і Жаном-Батистом Деламбр (Jean-Baptiste Delambre) Борда працював за дорученням Академії наук над визначенням довжини дуги меридіана і приділяв особливу увагу всьому, що пов'язано з фізичними дослідами. Борда винайшов спеціальний прилад для вимірювання довжини маятника. З появою у Франції метричної системи після Великої французької революції вчені вирішили спробувати ділити чверть кола на 100 частин, а не на 90, як до цього, і з 1801 року Борда працював над таблицями логарифмів тригонометричних величин. Однак це нововведення не прижилося, чверть кола, як і раніше складають 90 градусів.<br />
<br />
Крім того, Борда винайшов систему голосування, відому як метод оцінки Борда, і ця система до цих пір залишається популярною серед реформаторів виборчих систем всього світу.<br />
Жан-Шарль де Борда помер 19 лютого 1799, у віці 65 років, у Парижі (Paris).<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як ''Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд'' і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
== Рефлективні кола ==<br />
<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
Рефлективне коло-це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів( щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття (див. Місячні Відстані (навігація)).<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
Повторюване коло-це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. . Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. ). Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
<br />
<br />
<br />
Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторювального кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nikehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=7417Жан-Шарль Борда2011-06-13T20:07:40Z<p>Nike: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
<br />
'''Жан-Шарль, де Борда''' (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.<br />
<br />
<br />
<br />
== Біографія ==<br />
<br />
Народився в місті [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дакс Дакс], на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. У 1756 році, 23-річний Борда написав "Доповідь про рух снарядів" (Mémoire sur le mouvement des projectiles), результат його роботи в якості військового інженера. Завдяки "Доповіді про рух снарядів" в тому ж році Борда став членом Французької академії наук (l'Académie des Sciences). Він був призначений ад'ютантом генерала де Майебуа (Jean-Baptiste François Desmarets, marquis de Maillebois) і опублікував кілька статей з гідравліки та опору рідин.<br />
<br />
У 1767 році Борда вступив на дійсну морську службу. У 1771-му він потрапив на фрегат "Ла Флор" (La Flore) під командуванням контр-адмірала де Вердена де ла Кренна (de Verdun de la Crenne). Корабель відправився в область Карибського басейну (Caribbean) для випробування нових моделей годинників і морських хронометрів за дорученням Академії наук. У 1774 і 1775 Борда брав участь в експедиції, що досліджувала узбережжі Африки (Africa). Отримавши звання лейтенанта флоту, він був відправлений на Канарські острови (Canary Islands) і відповідав за визначення точних позицій - в той час більшість європейських країн відраховували довготу від острова Ферро (Ferro або Isla del Meridiano). Між 1777 і 1778 роками Борда, уже генерал-майор, брав участь в американській війні за незалежність під командуванням графа д'Естена (comte d'Estaing).<br />
<br />
У 1778-му Борда опублікував дві книги. Перша - це наукова праця з широкою назвою "Подорож, здіснена за королівським указом в 1771 і 1772 роках, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи" (Voyage fait par ordre du roi en 1771 et 1772, en diverses parties de l'Europe et de l'Amérique, pour vérifier l'utilité de plusieurs méthodes et instruments servant à déterminer la latitude et la longitude), написаний у співпраці з військовим моряком де Верденом де ла Креном і морським географом Олександром Гуа Пінгре (Alexandre Guy Pingré). Друга - "Опис і використання повторювального кола" (Description et usage du cercle à réflexion). <br />
<br />
[[Файл:Musee_de_Borda.jpg|thumb|Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда]]<br />
<br />
У 1781 році Борда був поставлений на чолі декількох кораблів французького військового флоту для супроводу військового підрозділу, направленого на острів Мартініка (Martinique). Рік по тому він потрапив в полон до англійців і незабаром після цього повернувся до Франції, де відновив свою роботу в якості військово-морського інженера і розробив поліпшення насосних систем. Він був призначений інспектором французького військово-морського суднобудування в 1784-му, і за допомогою військово-морського архітектора Жак-Ноеля Сані (Jacques-Noël Sané) в 1786 році представив масовану програму з відновлення будівництва французького військово-морського флоту на основі стандартних конструкцій Sané.<br />
<br />
Разом з астрономами П'єром Мешеном (Pierre Méchain) і Жаном-Батистом Деламбр (Jean-Baptiste Delambre) Борда працював за дорученням Академії наук над визначенням довжини дуги меридіана і приділяв особливу увагу всьому, що пов'язано з фізичними дослідами. Борда винайшов спеціальний прилад для вимірювання довжини маятника. З появою у Франції метричної системи після Великої французької революції вчені вирішили спробувати ділити чверть кола на 100 частин, а не на 90, як до цього, і з 1801 року Борда працював над таблицями логарифмів тригонометричних величин. Однак це нововведення не прижилося, чверть кола, як і раніше складають 90 градусів.<br />
<br />
Крім того, Борда винайшов систему голосування, відому як метод оцінки Борда, і ця система до цих пір залишається популярною серед реформаторів виборчих систем всього світу.<br />
Жан-Шарль де Борда помер 19 лютого 1799, у віці 65 років, у Парижі (Paris).<br />
<br />
== Таблиці логарифмів ==<br />
<br />
З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено , що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.<br />
<br />
Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 минут , а минута - на 100 секунд і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.<br />
<br />
Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.<br />
<br />
<br />
<br />
== Рефлективні кола ==<br />
<br />
Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.<br />
<br />
Рефлективне коло-це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів( щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта. <br />
<br />
Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди. <br />
<br />
Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття (див. Місячні Відстані (навігація)).<br />
<br />
Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.<br />
<br />
Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.<br />
<br />
Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.<br />
<br />
<br />
== Повторюване коло ==<br />
<br />
Повторюване коло-це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. . Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. ). Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.<br />
<br />
Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :<br />
<br />
<br />
<br />
Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).<br />
<br />
На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.<br />
<br />
<br />
== Публікації ==<br />
<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com/books?id=1F8_AAAAcAAJ&dq=Description+et+usage+du+cercle+%C3%A0+r%C3%A9flexion&hl=uk&source=gbs_navlinks_s "Опис і використання повторювального кола"].<br />
<br />
* Книга [http://books.google.com.ua/books?id=c9KfAAAAMAAJ&dq=Voyage+fait+par+ordre+du+roi+en+1771+et+1772,+en+diverses+parties+de+l'Europe+et+de+l'Am%C3%A9rique,+pour+v%C3%A9rifier+l'utilit%C3%A9+de+plusieurs+m%C3%A9thodes+et+instruments+servant+%C3%A0+d%C3%A9terminer+la+latitude+et+la+longitude&source=gbs_navlinks_s "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"]<br />
<br />
* "Доповідь про рух снарядів" (''Mémoire sur le mouvement des projectile''s)<br />
<br />
== Відзнаки ==<br />
<br />
<br />
* П'ять французьких кораблів були названі в його честь.<br />
<br />
* Відкритий в 1997 році астероїд номер [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs175001.html 175726] носить ім'я Борда. <br />
<br />
* Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.<br />
<br />
* Його ім'я [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_72_імен_на_Ейфелевій_вежі в числі 72 імен великих французьких учених] було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)<br />
<br />
<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Формула_Борда-Карно Формула Борда-Карно]</div>Nike