https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Mihaelkorol 2026-04-10T10:09:56Z Внесок користувача MediaWiki 1.30.0 https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=14806 2012-04-26T06:50:30Z

<p>Mihaelkorol: </p> <hr /> <div>[[Файл:1673_ms6000copy.jpg|thumb|400x200px|Гнучкий виробничий комплекс]]<br /> '''Гнучке виробництво''' - це передова організація виробництва, що грунтується на широкому застосуванні інформаційних технологій в управлінні, плануванні та виробленні рішень і тим самим забезпечує широку номенклатуру продукції, швидко й економічно переходить від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури, а також допускає зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> Гнучкі́ виробни́чі систе́ми (галузь знань) — галузь науки і техніки, котра охоплює розроблення і дослідження методів структуроутворення, проектування, моделювання та вивчення властивостей складних розподілених у просторі [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 автоматизованих систем] виробничого призначення, побудова яких ґрунтується на використанні устаткування, що програмно переналагоджується, та інтеграції процесів наскрізного технологічного циклу з проектуванням виробів, технологічною підготовкою виробництва й автоматизованим управлінням виробництвом.<br /> == Властивості ==<br /> '''Гнучкість виробництва''' - це його здатність виготовляти широку номенклатуру виробів та швидко й економічно здійснювати перехід від випуску одних до випуску інших найменувань виробів. У відповідності з цим гнучке виробництво повинно характеризуватись такими трьома властивостями: <br /> *виробляти широку номенклатуру продукції; <br /> *швидко й економічно переходити від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури; <br /> *допускати зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> == Гнучке виробництво в народному господарстві ==<br /> <br /> Значення наукових і технічних проблем гнучких виробничих систем для [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE народного господарства] полягає у створенні й удосконаленні методів і засобів технологічного, інформаційного та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F математичного забезпечення], які підвищують рівень гнучкості й [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 автоматизації виробничих процесів], забезпечують їх автономне функціонування у різних галузях народного господарства. Як наслідок, досягається підвищення продуктивності, надійності, ритмічності та поліпшення інших показників діяльності як окремих автоматизованих технологічних одиниць, так і інтегрованих систем загалом, а також створюються умови для усунення людини зі сфери працемістких і небезпечних робіт та інтелектуалізації її діяльності.<br /> <br /> == Пропорційна варіація факторів виробництва ==<br /> <br /> У довгостроковому періоді всі фактори виробництва є змінними. Підприємство, намагаючись збільшити обсяги виробництва продукції, залучає все більше ресурсів, тобто збільшує масштаб виробництва. При цьому спостерігається різна віддача (ефект) від зміни масштабу виробництва.<br /> <br /> Зростаюча віддача від масштабу відбувається тоді, коли обсяг виробництва продукції зростає відчутніше, ніж обсяги використання ресурсів. Наприклад, при подвоєнні факторів виробництва обсяг випуску продукції зростає більш ніж у два рази.<br /> <br /> '''Зростаючий ефект масштабу виробництва може досягатися завдяки впливу таких факторів:'''<br /> <br /> 1. ''Поділ праці''. На більших підприємствах можлива спеціалізація, що призводить до підвищення продуктивності праці і зниження витрат.<br /> <br /> 2. ''Поліпшення управління''. На більших підприємствах виділяють спеціалістів, які безпосередньо займаються маркетингом, рекламою, постачанням, науково-технічною роботою і т. д. Це дає змогу збільшити ефективність діяльності підприємства.<br /> <br /> 3. ''Збільшення масштабів виробництва не вимагає пропорційного збільшення всіх ресурсів''. Наприклад, збільшення вдвічі кількості верстатів на заводі не вимагає такого ж збільшення механіків, електриків, охоронців, бухгалтерів, а також витрат на освітлення, опалення, вентиляцію і т. д.<br /> <br /> Постійна (стала) віддача від масштабу виробництва спостерігається тоді, коли обсяги виробництва продукції та обсяги використання ресурсів зростають пропорційно. Збільшення вдвічі ресурсів виробництва призводить до подвоєння обсягів випуску продукції.<br /> <br /> Спадна віддача від масштабу виробництва відбувається тоді, коли випуск продукції зростає менш відчутніше, ніж зростають обсяги використаних факторів виробництва. Наприклад, збільшення вдвічі ресурсів призводить до підвищення випуску продукції лише в півтора рази.<br /> <br /> '''Спадаючий масштаб виробництва виникає через вплив таких факторів:'''<br /> <br /> 1. Значна інерція великих систем, втрата ними гнучкості, необхідної в умовах нестабільного ринку.<br /> <br /> 2. Вихід підприємства за межі порога керованості (великі розміри підприємства створюють громіздку систему управління. &quot;а-трудняється координація проміжних ланок, обмін інформацією, а цс приводить до зниження ефективності управлінських рішень).<br /> <br /> == Оцінка технологічності об'єктів гнучкого виробництва ==<br /> <br /> У гнучкому виробництві, організованому за принципами групової технології, особливого значення набуває обробки деталей на технологічність. При цьому розглядаються вимоги технологічності не окремої деталі, а цілої групи. Особливе значення мають такі характеристики: вимоги до розмірів і допусків на обробку, спільність розмірних ланцюгів, вибір баз, матеріал заготовок, метод отримання заготовок, зручність обробки з одного встановлення.<br /> <br /> Конструкція і технологія виготовлення деталі, вузла чи виробу технологічна, якщо відповідає всім експлуатаційним вимогам і для її виготовлення витрачається мінімальна кількість суспільно-корисної праці. В умовах гнучкого виробництва, де конструкція виробу і технологія його иготовлення проектуються в рамках автоматизованої системи технологічної підготовки виробництва (АСТПВ), технологічність конструкції виробів впливає на вихідні параметри ГВС (гнучкість, продуктивність, надійність, якість обробки).<br /> <br /> При обробці деталей на технологічність до них ставлять такі вимоги:<br /> <br /> # симетричні конструкції деталей, але з деякими не симетричними елементами (виступами, проточками, бур тинками, отворами та ін..) Мають бути приведені до повної симетрії введенням аналогічних конструктивних елементів;<br /> # асиметричні деталі повинні мати різко виражену асиметричність, причому більша перевага надається асиметрії за зовнішнім контуром, ніж за внутрішнім;<br /> # при внутрішній асиметричності і необхідності орієнтувати деталі<br /> за внутрішнім контуром на їх зовнішній поверхні мав бути відмітний<br /> елемент, розташований у відповідності з внутрішнім контуром; <br /> # для зручності орієнтування деталей складної конфігурації на їх поверхню вводяться додаткові конструктивні елементи, що не потребуються при роботі;<br /> # для запобігання зчеплювання деталей типу спіральних пружин при автоматизації процесу їх транспортування і орієнтації вводять деякі конструктивні зміни;<br /> # розміри пазів, заглиблень, отворів великого діаметра та інших елементів конструкції деталей мають бути такими, щоб запобігти можливості западання однієї деталі в іншу;<br /> # для складальних автоматів нетехнологічними є деталі з плоского тонкого листа; вироби мають забезпечити складання з одного боку;<br /> # вимоги до технологічності конструкції визначають введення елементів, що забезпечують задану точність відносно розташування складових частин виробу при складанні (напрямні фаски, забірні конуси тощо), а також фіксують і компенсують елементи.<br /> <br /> Для підвищення технологічності деталей і виробів необхідно враховувати таке; конструкція деталі та інструмент, що застосовується для неї, мають сприяти скороченню обсягу механічної обробки, зменшенню кількості інструмента, необхідного для обробки групи деталей. Для цього доцільно віддавати перевагу централізованому постачанню ГВС інструментом, оптимізувати кількість інструмента, в інструментальних магазинах застосовувати переважно інструмент простої форми; конструкція деталей, що входять до групи для обробки в ГВС, має передбачати ідентичність базування та забезпечувати обробку деталей без перестановлень на супутники різної форми чи з мінімальною кількістю перестановлень: слід намагатися обмежити ряд розмірів і посадок; введення класних розмірів має суворо обґрунтовуватися, а їх кількість мав бути мінімальною; необхідно підвищувати;ступінь уніфікації, нормалізації та стандартизації форм і розмірів деталей.<br /> <br /> При використанні верстатів з ЧПУ традиційні поняття про технологічність дещо змінюються. Так, виготовлення валу зі змінним кроком гвинтової поверхні, що нарізається на універсальних токарно-гвинторізних верстатах, нетехнологічне. Ті самі операції на верстатах з ЧПУ і Гнучких модулях виконувати не важко і деталь переходить до . розряду технологічних. Оскільки технологія обробки складних поверхонь на &quot;оброблювальних центрах&quot; спрощена, то складність геометричних форм поверхонь деталей не впливає негативно на оцінку технологічності.<br /> <br /> Можна сформулювати деякі основні вимоги до технологічності деталей, що обробляються на програмно-керованому обладнанні, вмонтованому в ГВС.<br /> <br /> При конструюванні деталей типу тіл обертання необхідно намагатись об’єднати декілька простих елементів в одну складну форму, наближення форми заготовки до остаточної форми деталі, уніфікації і виточок під ущільнення, застосування канавок спеціальної форми для виходу шліфувального кола, розташування однотипних канавок з одного боку деталі, узгодження розмірів торцевих поверхонь деталей з номенклатурою центруючих пристроїв, зменшення довжини елементів, що надходять, на поверхні деталі;<br /> <br /> При конструюванні корпусних і плоских деталей, що потребують, фрезерної обробки, необхідно домагатися уніфікації ресурсів поєднання елементів деталі, вибору співвідношення радіусів взаємно перпендикулярних поверхонь, що стискуються (цей вибір забезпечує найбільшу торцеву поверхню інструмента), застосування симетричних конструкцій деталі.<br /> <br /> Обробка деталей на ГВМ характеризується багато інструментальністю і централізацією операцій. Це зумовлює підвищені вимоги до базування деталі і стану базової поверхні. При цьому конструкція деталі має забезпечувати вільний доступ кінцевого інструмента до поверхонь, що обробляються, при її незмінному встановленні, високу точність при консольній обробці, оскільки борштанги не можна використовувати через незручності їх зберігання в інструментальному магазині.<br /> <br /> При розробці креслень, деталей, призначених для виготовлення в ГВС, необхідно виконувати деякі специфічні вимоги: розміри деталей задаються у прямокутній системі координат, яка прив’язується до координат верстата; базові поверхні деталей, особливо установчі, мають суміщуватися з координатними площинами; кріпильні отвори, розташовані на тій чи іншій відстані від центра основного отвору і задані центральним кутом дуги між їх осями і діаметром, задаються координатами осей кожного отвору; розміри окремих поверхонь, груп отворів або елементів деталі можна ув’язувати з початком координат і задавати в місцевій системі координат.<br /> <br /> == Якісна оцінка технологічності ==<br /> <br /> Якісна оцінка технологічності виробництва утруднює процес автоматизації обробки конструкції на технологічність. Кількісну оцінку технологічності найчастіше виконують за трудомісткістю і собівартістю виготовлення виробів, а іноді за їх матеріаломісткістю. За трудомісткістю технологічність оцінюють так:<br /> <br /> Т=АКР<br /> Т-базовий показник за трудомісткістю<br /> А-трудомісткість<br /> К-коефіцієнт складу виробу<br /> Р-коефіцієнт зниження трудомісткості<br /> <br /> Аналогічно розраховується технологічність за собівартістю. Коефіцієнт складності має перевищувати одиницю. Його визначають як відношення значень технічних параметрів виробу, то проектується, і виробу-аналога. Базові показники розраховують за абсолютним і відносним значеннями та за масою, питомою матеріаломісткістю, трудомісткістю, питомою трудомісткістю виготовлення виробу, технологічною собівартістю і питомою технологічною собівартістю. При визначенні базових показників виникають значні труднощі, оскільки складно порівнювати трудомісткість нової і базової конструкцій через відміни умов їх виготовлення. Тому базові показники зручно порівнювати з еталоном, що являє собою ідеальну конструкцію виробу, складальної одиниці, деталі. Показник технологічності еталону і трудомісткість його виготовлення приймаються за одиницю. Проте складно зберігати еталони для різноманітних типів деталей, які постійно вдосконалюються в конструктивному виконанні. Питання кількісної оцінки технологічності конструкції, перебувають у стадії розробки і потребують глибокої методологічної проробки і подальшого вдосконалення.<br /> [[Файл:Image025.jpg|thumb|500x300px|Шлях підвищення продуктивності]]<br /> <br /> <br /> Процедуру оцінки виробів на технологічність важко автоматизувати, оскільки немає чітких критеріїв технологічності конструкції. В сучасних системах автоматизовано лише два процеси обробки виробів на технологічність: запозичення деталей та оцінка технологічності конструкції.<br /> <br /> До пакету прикладних програм системи оцінки технологічності конструкції належать бази даних, СУБД, система кодування, загальне, та спеціальне програмне забезпечення. Вхідним документом є розширена конструкторсько-технологічна специфікація, яку заповнюють, конструктор і технолог. На основі описаних даних розв’язуються задачі автоматизації технологічної класифікації і управління технологічністю конструкції виробу. При цьому виконуються такі операції: встановлення номенклатури окремих показників технологічності; встановлення масових коефіцієнтів окремих показників; вибір методу визначення комплексного показника технологічності (вибір формули); розрахунок досягнутих показників технологічності; встановлення базових показників технологічності; розробка структурної схеми управління технологічністю.<br /> <br /> <br /> == Комплексний показник технологічності: ==<br /> <br /> &lt;math&gt;\mathit{k}=\sum_{i=1}^{n}k_{i}a_{i}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;k_{i}&lt;/math&gt;-окремий показник технологічності<br /> &lt;math&gt;a_{i}&lt;/math&gt;-масовий показник окремого показника<br /> Обробка групи деталей на технологічність мас стати складовою частиною технологічної підготовки виробництва для впровадження ГВС. Досвід показує, що підвищенням технологічності виробів за рахунок усіх можливих засобів можна знизити трудомісткість виготовлення машин, на 20-30%.<br /> <br /> == Переваги та недотіки ==<br /> <br /> '''Переваги'''<br /> # Швидкі, більш дешеві зміни від однієї частини до іншої, поліпшення використання капіталу<br /> # Низькі прямі витрати праці, у зв'язку зі скороченням чисельності працівників<br /> # Невелика кількість інвентару, завдяки точності планування та програмування<br /> # Послідовна і краща якість, за рахунок автоматизованого контролю<br /> # Низька вартість / на одиницю продукції, завдяки більш високій продуктивності, використовуючи ту ж кулькість робочих<br /> # Економія від непрямої праці, від зниження помилок, доробки, ремонту і браку <br /> '''Недоліки'''<br /> # Обмежена здатність адаптуватися до змін типу продуктів або продуктів (наприклад, машини мають обмежені можливості і інструменити.<br /> # Великий аналіз попереднього планування діяльності<br /> # Дорога, вартість- мільйони доларів<br /> # Технологічні проблеми точного позиціонування компонентів і точні терміни, необхідні для обробки компонентів<br /> # Складні системи виробництва <br /> <br /> == Актуальність гнучкого виробництва ==<br /> <br /> Стратегія виробництва сьогодні в тому, щоб забеспечити найбільшу втгоду від виробництва. Це можливо тільки коли виробнича система знаходиться під повним контролем автоматизованої технології. Маючи на увазі виробництво, можна прийти до висновку, що для промисловості потрібно досягати високу гнучкость, роблячи інноваційні технічні та організаційні зусилля. Наприклад структура компанії Volvo, яка робить автомобілі на рухомих паллетах, а не конвеєрах. Процес досягнення в гнучкості. Крім того, система виробництва Volvo має більшу гнучкість, оскільки вона використовує кілька операторів, які незалежать від темпу механічної лінії.<br /> <br /> Насправді, потреба у гнучких процесів забезпечить швидку і низьку вартість переходу з одного продукту на іншій. Це можливо за допомогою гнучких робітників або ж техніки, чи численні навички б розвинули в собі здатність легко переключатися з одного виду завдань на інший.<br /> <br /> == Джерела ==<br /> <br /> Н.П.Меткин, М.С.Лапин, С.А.Клейменов, В.М.Критський. Гибкие производственные системы. - М.: Издательство стандартов, 1989. - 309с.<br /> <br /> А.П. Гавриш, Л.С Ямпольский. Гибкие робототехнические системы - Киев, Головное издательство издательского объединения &quot;Вища школа&quot;, 1989г. - 408с.<br /> <br /> Технологическая подготовка гибких производственных систем /С.П. Митрофанов, Д.Д Куликов и др./ - Л.: Машиностроение, Ленинградское отделение, 1987. – 352с.</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Image025.jpg&diff=14805 2012-04-26T06:47:58Z

<p>Mihaelkorol: </p> <hr /> <div></div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=14804 2012-04-26T06:44:54Z

<p>Mihaelkorol: </p> <hr /> <div>[[Файл:1673_ms6000copy.jpg|thumb|400x200px|Гнучкий виробничий комплекс]]<br /> '''Гнучке виробництво''' - це передова організація виробництва, що грунтується на широкому застосуванні інформаційних технологій в управлінні, плануванні та виробленні рішень і тим самим забезпечує широку номенклатуру продукції, швидко й економічно переходить від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури, а також допускає зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> Гнучкі́ виробни́чі систе́ми (галузь знань) — галузь науки і техніки, котра охоплює розроблення і дослідження методів структуроутворення, проектування, моделювання та вивчення властивостей складних розподілених у просторі [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 автоматизованих систем] виробничого призначення, побудова яких ґрунтується на використанні устаткування, що програмно переналагоджується, та інтеграції процесів наскрізного технологічного циклу з проектуванням виробів, технологічною підготовкою виробництва й автоматизованим управлінням виробництвом.<br /> == Властивості ==<br /> '''Гнучкість виробництва''' - це його здатність виготовляти широку номенклатуру виробів та швидко й економічно здійснювати перехід від випуску одних до випуску інших найменувань виробів. У відповідності з цим гнучке виробництво повинно характеризуватись такими трьома властивостями: <br /> *виробляти широку номенклатуру продукції; <br /> *швидко й економічно переходити від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури; <br /> *допускати зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> == Гнучке виробництво в народному господарстві ==<br /> <br /> Значення наукових і технічних проблем гнучких виробничих систем для [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE народного господарства] полягає у створенні й удосконаленні методів і засобів технологічного, інформаційного та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F математичного забезпечення], які підвищують рівень гнучкості й [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 автоматизації виробничих процесів], забезпечують їх автономне функціонування у різних галузях народного господарства. Як наслідок, досягається підвищення продуктивності, надійності, ритмічності та поліпшення інших показників діяльності як окремих автоматизованих технологічних одиниць, так і інтегрованих систем загалом, а також створюються умови для усунення людини зі сфери працемістких і небезпечних робіт та інтелектуалізації її діяльності.<br /> <br /> == Пропорційна варіація факторів виробництва ==<br /> <br /> У довгостроковому періоді всі фактори виробництва є змінними. Підприємство, намагаючись збільшити обсяги виробництва продукції, залучає все більше ресурсів, тобто збільшує масштаб виробництва. При цьому спостерігається різна віддача (ефект) від зміни масштабу виробництва.<br /> <br /> Зростаюча віддача від масштабу відбувається тоді, коли обсяг виробництва продукції зростає відчутніше, ніж обсяги використання ресурсів. Наприклад, при подвоєнні факторів виробництва обсяг випуску продукції зростає більш ніж у два рази.<br /> <br /> '''Зростаючий ефект масштабу виробництва може досягатися завдяки впливу таких факторів:'''<br /> <br /> 1. ''Поділ праці''. На більших підприємствах можлива спеціалізація, що призводить до підвищення продуктивності праці і зниження витрат.<br /> <br /> 2. ''Поліпшення управління''. На більших підприємствах виділяють спеціалістів, які безпосередньо займаються маркетингом, рекламою, постачанням, науково-технічною роботою і т. д. Це дає змогу збільшити ефективність діяльності підприємства.<br /> <br /> 3. ''Збільшення масштабів виробництва не вимагає пропорційного збільшення всіх ресурсів''. Наприклад, збільшення вдвічі кількості верстатів на заводі не вимагає такого ж збільшення механіків, електриків, охоронців, бухгалтерів, а також витрат на освітлення, опалення, вентиляцію і т. д.<br /> <br /> Постійна (стала) віддача від масштабу виробництва спостерігається тоді, коли обсяги виробництва продукції та обсяги використання ресурсів зростають пропорційно. Збільшення вдвічі ресурсів виробництва призводить до подвоєння обсягів випуску продукції.<br /> <br /> Спадна віддача від масштабу виробництва відбувається тоді, коли випуск продукції зростає менш відчутніше, ніж зростають обсяги використаних факторів виробництва. Наприклад, збільшення вдвічі ресурсів призводить до підвищення випуску продукції лише в півтора рази.<br /> <br /> '''Спадаючий масштаб виробництва виникає через вплив таких факторів:'''<br /> <br /> 1. Значна інерція великих систем, втрата ними гнучкості, необхідної в умовах нестабільного ринку.<br /> <br /> 2. Вихід підприємства за межі порога керованості (великі розміри підприємства створюють громіздку систему управління. &quot;а-трудняється координація проміжних ланок, обмін інформацією, а цс приводить до зниження ефективності управлінських рішень).<br /> <br /> == Оцінка технологічності об'єктів гнучкого виробництва ==<br /> <br /> У гнучкому виробництві, організованому за принципами групової технології, особливого значення набуває обробки деталей на технологічність. При цьому розглядаються вимоги технологічності не окремої деталі, а цілої групи. Особливе значення мають такі характеристики: вимоги до розмірів і допусків на обробку, спільність розмірних ланцюгів, вибір баз, матеріал заготовок, метод отримання заготовок, зручність обробки з одного встановлення.<br /> <br /> Конструкція і технологія виготовлення деталі, вузла чи виробу технологічна, якщо відповідає всім експлуатаційним вимогам і для її виготовлення витрачається мінімальна кількість суспільно-корисної праці. В умовах гнучкого виробництва, де конструкція виробу і технологія його иготовлення проектуються в рамках автоматизованої системи технологічної підготовки виробництва (АСТПВ), технологічність конструкції виробів впливає на вихідні параметри ГВС (гнучкість, продуктивність, надійність, якість обробки).<br /> <br /> При обробці деталей на технологічність до них ставлять такі вимоги:<br /> <br /> # симетричні конструкції деталей, але з деякими не симетричними елементами (виступами, проточками, бур тинками, отворами та ін..) Мають бути приведені до повної симетрії введенням аналогічних конструктивних елементів;<br /> # асиметричні деталі повинні мати різко виражену асиметричність, причому більша перевага надається асиметрії за зовнішнім контуром, ніж за внутрішнім;<br /> # при внутрішній асиметричності і необхідності орієнтувати деталі<br /> за внутрішнім контуром на їх зовнішній поверхні мав бути відмітний<br /> елемент, розташований у відповідності з внутрішнім контуром; <br /> # для зручності орієнтування деталей складної конфігурації на їх поверхню вводяться додаткові конструктивні елементи, що не потребуються при роботі;<br /> # для запобігання зчеплювання деталей типу спіральних пружин при автоматизації процесу їх транспортування і орієнтації вводять деякі конструктивні зміни;<br /> # розміри пазів, заглиблень, отворів великого діаметра та інших елементів конструкції деталей мають бути такими, щоб запобігти можливості западання однієї деталі в іншу;<br /> # для складальних автоматів нетехнологічними є деталі з плоского тонкого листа; вироби мають забезпечити складання з одного боку;<br /> # вимоги до технологічності конструкції визначають введення елементів, що забезпечують задану точність відносно розташування складових частин виробу при складанні (напрямні фаски, забірні конуси тощо), а також фіксують і компенсують елементи.<br /> <br /> Для підвищення технологічності деталей і виробів необхідно враховувати таке; конструкція деталі та інструмент, що застосовується для неї, мають сприяти скороченню обсягу механічної обробки, зменшенню кількості інструмента, необхідного для обробки групи деталей. Для цього доцільно віддавати перевагу централізованому постачанню ГВС інструментом, оптимізувати кількість інструмента, в інструментальних магазинах застосовувати переважно інструмент простої форми; конструкція деталей, що входять до групи для обробки в ГВС, має передбачати ідентичність базування та забезпечувати обробку деталей без перестановлень на супутники різної форми чи з мінімальною кількістю перестановлень: слід намагатися обмежити ряд розмірів і посадок; введення класних розмірів має суворо обґрунтовуватися, а їх кількість мав бути мінімальною; необхідно підвищувати;ступінь уніфікації, нормалізації та стандартизації форм і розмірів деталей.<br /> <br /> При використанні верстатів з ЧПУ традиційні поняття про технологічність дещо змінюються. Так, виготовлення валу зі змінним кроком гвинтової поверхні, що нарізається на універсальних токарно-гвинторізних верстатах, нетехнологічне. Ті самі операції на верстатах з ЧПУ і Гнучких модулях виконувати не важко і деталь переходить до . розряду технологічних. Оскільки технологія обробки складних поверхонь на &quot;оброблювальних центрах&quot; спрощена, то складність геометричних форм поверхонь деталей не впливає негативно на оцінку технологічності.<br /> <br /> Можна сформулювати деякі основні вимоги до технологічності деталей, що обробляються на програмно-керованому обладнанні, вмонтованому в ГВС.<br /> <br /> При конструюванні деталей типу тіл обертання необхідно намагатись об’єднати декілька простих елементів в одну складну форму, наближення форми заготовки до остаточної форми деталі, уніфікації і виточок під ущільнення, застосування канавок спеціальної форми для виходу шліфувального кола, розташування однотипних канавок з одного боку деталі, узгодження розмірів торцевих поверхонь деталей з номенклатурою центруючих пристроїв, зменшення довжини елементів, що надходять, на поверхні деталі;<br /> <br /> При конструюванні корпусних і плоских деталей, що потребують, фрезерної обробки, необхідно домагатися уніфікації ресурсів поєднання елементів деталі, вибору співвідношення радіусів взаємно перпендикулярних поверхонь, що стискуються (цей вибір забезпечує найбільшу торцеву поверхню інструмента), застосування симетричних конструкцій деталі.<br /> <br /> Обробка деталей на ГВМ характеризується багато інструментальністю і централізацією операцій. Це зумовлює підвищені вимоги до базування деталі і стану базової поверхні. При цьому конструкція деталі має забезпечувати вільний доступ кінцевого інструмента до поверхонь, що обробляються, при її незмінному встановленні, високу точність при консольній обробці, оскільки борштанги не можна використовувати через незручності їх зберігання в інструментальному магазині.<br /> <br /> При розробці креслень, деталей, призначених для виготовлення в ГВС, необхідно виконувати деякі специфічні вимоги: розміри деталей задаються у прямокутній системі координат, яка прив’язується до координат верстата; базові поверхні деталей, особливо установчі, мають суміщуватися з координатними площинами; кріпильні отвори, розташовані на тій чи іншій відстані від центра основного отвору і задані центральним кутом дуги між їх осями і діаметром, задаються координатами осей кожного отвору; розміри окремих поверхонь, груп отворів або елементів деталі можна ув’язувати з початком координат і задавати в місцевій системі координат.<br /> <br /> == Якісна оцінка технологічності ==<br /> <br /> Якісна оцінка технологічності виробництва утруднює процес автоматизації обробки конструкції на технологічність. Кількісну оцінку технологічності найчастіше виконують за трудомісткістю і собівартістю виготовлення виробів, а іноді за їх матеріаломісткістю. За трудомісткістю технологічність оцінюють так:<br /> <br /> Т=АКР<br /> Т-базовий показник за трудомісткістю<br /> А-трудомісткість<br /> К-коефіцієнт складу виробу<br /> Р-коефіцієнт зниження трудомісткості<br /> <br /> Аналогічно розраховується технологічність за собівартістю. Коефіцієнт складності має перевищувати одиницю. Його визначають як відношення значень технічних параметрів виробу, то проектується, і виробу-аналога. Базові показники розраховують за абсолютним і відносним значеннями та за масою, питомою матеріаломісткістю, трудомісткістю, питомою трудомісткістю виготовлення виробу, технологічною собівартістю і питомою технологічною собівартістю. При визначенні базових показників виникають значні труднощі, оскільки складно порівнювати трудомісткість нової і базової конструкцій через відміни умов їх виготовлення. Тому базові показники зручно порівнювати з еталоном, що являє собою ідеальну конструкцію виробу, складальної одиниці, деталі. Показник технологічності еталону і трудомісткість його виготовлення приймаються за одиницю. Проте складно зберігати еталони для різноманітних типів деталей, які постійно вдосконалюються в конструктивному виконанні. Питання кількісної оцінки технологічності конструкції, перебувають у стадії розробки і потребують глибокої методологічної проробки і подальшого вдосконалення.<br /> <br /> Процедуру оцінки виробів на технологічність важко автоматизувати, оскільки немає чітких критеріїв технологічності конструкції. В сучасних системах автоматизовано лише два процеси обробки виробів на технологічність: запозичення деталей та оцінка технологічності конструкції.<br /> <br /> До пакету прикладних програм системи оцінки технологічності конструкції належать бази даних, СУБД, система кодування, загальне, та спеціальне програмне забезпечення. Вхідним документом є розширена конструкторсько-технологічна специфікація, яку заповнюють, конструктор і технолог. На основі описаних даних розв’язуються задачі автоматизації технологічної класифікації і управління технологічністю конструкції виробу. При цьому виконуються такі операції: встановлення номенклатури окремих показників технологічності; встановлення масових коефіцієнтів окремих показників; вибір методу визначення комплексного показника технологічності (вибір формули); розрахунок досягнутих показників технологічності; встановлення базових показників технологічності; розробка структурної схеми управління технологічністю.<br /> <br /> <br /> == Комплексний показник технологічності: ==<br /> <br /> &lt;math&gt;\mathit{k}=\sum_{i=1}^{n}k_{i}a_{i}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;k_{i}&lt;/math&gt;-окремий показник технологічності<br /> &lt;math&gt;a_{i}&lt;/math&gt;-масовий показник окремого показника<br /> Обробка групи деталей на технологічність мас стати складовою частиною технологічної підготовки виробництва для впровадження ГВС. Досвід показує, що підвищенням технологічності виробів за рахунок усіх можливих засобів можна знизити трудомісткість виготовлення машин, на 20-30%.<br /> <br /> == Переваги та недотіки ==<br /> <br /> '''Переваги'''<br /> # Швидкі, більш дешеві зміни від однієї частини до іншої, поліпшення використання капіталу<br /> # Низькі прямі витрати праці, у зв'язку зі скороченням чисельності працівників<br /> # Невелика кількість інвентару, завдяки точності планування та програмування<br /> # Послідовна і краща якість, за рахунок автоматизованого контролю<br /> # Низька вартість / на одиницю продукції, завдяки більш високій продуктивності, використовуючи ту ж кулькість робочих<br /> # Економія від непрямої праці, від зниження помилок, доробки, ремонту і браку <br /> '''Недоліки'''<br /> # Обмежена здатність адаптуватися до змін типу продуктів або продуктів (наприклад, машини мають обмежені можливості і інструменити.<br /> # Великий аналіз попереднього планування діяльності<br /> # Дорога, вартість- мільйони доларів<br /> # Технологічні проблеми точного позиціонування компонентів і точні терміни, необхідні для обробки компонентів<br /> # Складні системи виробництва <br /> <br /> == Актуальність гнучкого виробництва ==<br /> <br /> Стратегія виробництва сьогодні в тому, щоб забеспечити найбільшу втгоду від виробництва. Це можливо тільки коли виробнича система знаходиться під повним контролем автоматизованої технології. Маючи на увазі виробництво, можна прийти до висновку, що для промисловості потрібно досягати високу гнучкость, роблячи інноваційні технічні та організаційні зусилля. Наприклад структура компанії Volvo, яка робить автомобілі на рухомих паллетах, а не конвеєрах. Процес досягнення в гнучкості. Крім того, система виробництва Volvo має більшу гнучкість, оскільки вона використовує кілька операторів, які незалежать від темпу механічної лінії.<br /> <br /> Насправді, потреба у гнучких процесів забезпечить швидку і низьку вартість переходу з одного продукту на іншій. Це можливо за допомогою гнучких робітників або ж техніки, чи численні навички б розвинули в собі здатність легко переключатися з одного виду завдань на інший.<br /> <br /> == Джерела ==<br /> <br /> Н.П.Меткин, М.С.Лапин, С.А.Клейменов, В.М.Критський. Гибкие производственные системы. - М.: Издательство стандартов, 1989. - 309с.<br /> <br /> А.П. Гавриш, Л.С Ямпольский. Гибкие робототехнические системы - Киев, Головное издательство издательского объединения &quot;Вища школа&quot;, 1989г. - 408с.</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=14803 2012-04-26T06:41:47Z

<p>Mihaelkorol: </p> <hr /> <div>[[Файл:1673_ms6000copy.jpg|thumb|400x200px|Гнучкий виробничий комплекс]]<br /> '''Гнучке виробництво''' - це передова організація виробництва, що грунтується на широкому застосуванні інформаційних технологій в управлінні, плануванні та виробленні рішень і тим самим забезпечує широку номенклатуру продукції, швидко й економічно переходить від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури, а також допускає зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> Гнучкі́ виробни́чі систе́ми (галузь знань) — галузь науки і техніки, котра охоплює розроблення і дослідження методів структуроутворення, проектування, моделювання та вивчення властивостей складних розподілених у просторі [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 автоматизованих систем] виробничого призначення, побудова яких ґрунтується на використанні устаткування, що програмно переналагоджується, та інтеграції процесів наскрізного технологічного циклу з проектуванням виробів, технологічною підготовкою виробництва й автоматизованим управлінням виробництвом.<br /> == Властивості ==<br /> '''Гнучкість виробництва''' - це його здатність виготовляти широку номенклатуру виробів та швидко й економічно здійснювати перехід від випуску одних до випуску інших найменувань виробів. У відповідності з цим гнучке виробництво повинно характеризуватись такими трьома властивостями: <br /> *виробляти широку номенклатуру продукції; <br /> *швидко й економічно переходити від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури; <br /> *допускати зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> == Гнучке виробництво в народному господарстві ==<br /> <br /> Значення наукових і технічних проблем гнучких виробничих систем для [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE народного господарства] полягає у створенні й удосконаленні методів і засобів технологічного, інформаційного та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F математичного забезпечення], які підвищують рівень гнучкості й [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 автоматизації виробничих процесів], забезпечують їх автономне функціонування у різних галузях народного господарства. Як наслідок, досягається підвищення продуктивності, надійності, ритмічності та поліпшення інших показників діяльності як окремих автоматизованих технологічних одиниць, так і інтегрованих систем загалом, а також створюються умови для усунення людини зі сфери працемістких і небезпечних робіт та інтелектуалізації її діяльності.<br /> <br /> == Пропорційна варіація факторів виробництва ==<br /> <br /> У довгостроковому періоді всі фактори виробництва є змінними. Підприємство, намагаючись збільшити обсяги виробництва продукції, залучає все більше ресурсів, тобто збільшує масштаб виробництва. При цьому спостерігається різна віддача (ефект) від зміни масштабу виробництва.<br /> <br /> Зростаюча віддача від масштабу відбувається тоді, коли обсяг виробництва продукції зростає відчутніше, ніж обсяги використання ресурсів. Наприклад, при подвоєнні факторів виробництва обсяг випуску продукції зростає більш ніж у два рази.<br /> <br /> '''Зростаючий ефект масштабу виробництва може досягатися завдяки впливу таких факторів:'''<br /> <br /> 1. ''Поділ праці''. На більших підприємствах можлива спеціалізація, що призводить до підвищення продуктивності праці і зниження витрат.<br /> <br /> 2. ''Поліпшення управління''. На більших підприємствах виділяють спеціалістів, які безпосередньо займаються маркетингом, рекламою, постачанням, науково-технічною роботою і т. д. Це дає змогу збільшити ефективність діяльності підприємства.<br /> <br /> 3. ''Збільшення масштабів виробництва не вимагає пропорційного збільшення всіх ресурсів''. Наприклад, збільшення вдвічі кількості верстатів на заводі не вимагає такого ж збільшення механіків, електриків, охоронців, бухгалтерів, а також витрат на освітлення, опалення, вентиляцію і т. д.<br /> <br /> Постійна (стала) віддача від масштабу виробництва спостерігається тоді, коли обсяги виробництва продукції та обсяги використання ресурсів зростають пропорційно. Збільшення вдвічі ресурсів виробництва призводить до подвоєння обсягів випуску продукції.<br /> <br /> Спадна віддача від масштабу виробництва відбувається тоді, коли випуск продукції зростає менш відчутніше, ніж зростають обсяги використаних факторів виробництва. Наприклад, збільшення вдвічі ресурсів призводить до підвищення випуску продукції лише в півтора рази.<br /> <br /> '''Спадаючий масштаб виробництва виникає через вплив таких факторів:'''<br /> <br /> 1. Значна інерція великих систем, втрата ними гнучкості, необхідної в умовах нестабільного ринку.<br /> <br /> 2. Вихід підприємства за межі порога керованості (великі розміри підприємства створюють громіздку систему управління. &quot;а-трудняється координація проміжних ланок, обмін інформацією, а цс приводить до зниження ефективності управлінських рішень).<br /> <br /> == Оцінка технологічності об'єктів гнучкого виробництва ==<br /> <br /> У гнучкому виробництві, організованому за принципами групової технології, особливого значення набуває обробки деталей на технологічність. При цьому розглядаються вимоги технологічності не окремої деталі, а цілої групи. Особливе значення мають такі характеристики: вимоги до розмірів і допусків на обробку, спільність розмірних ланцюгів, вибір баз, матеріал заготовок, метод отримання заготовок, зручність обробки з одного встановлення.<br /> <br /> Конструкція і технологія виготовлення деталі, вузла чи виробу технологічна, якщо відповідає всім експлуатаційним вимогам і для її виготовлення витрачається мінімальна кількість суспільно-корисної праці. В умовах гнучкого виробництва, де конструкція виробу і технологія його иготовлення проектуються в рамках автоматизованої системи технологічної підготовки виробництва (АСТПВ), технологічність конструкції виробів впливає на вихідні параметри ГВС (гнучкість, продуктивність, надійність, якість обробки).<br /> <br /> При обробці деталей на технологічність до них ставлять такі вимоги:<br /> <br /> # симетричні конструкції деталей, але з деякими не симетричними елементами (виступами, проточками, бур тинками, отворами та ін..) Мають бути приведені до повної симетрії введенням аналогічних конструктивних елементів;<br /> <br /> # асиметричні деталі повинні мати різко виражену асиметричність, причому більша перевага надається асиметрії за зовнішнім контуром, ніж за внутрішнім;<br /> <br /> # при внутрішній асиметричності і необхідності орієнтувати деталі<br /> за внутрішнім контуром на їх зовнішній поверхні мав бути відмітний<br /> елемент, розташований у відповідності з внутрішнім контуром; <br /> <br /> # для зручності орієнтування деталей складної конфігурації на їх поверхню вводяться додаткові конструктивні елементи, що не потребуються при роботі;<br /> <br /> # для запобігання зчеплювання деталей типу спіральних пружин при автоматизації процесу їх транспортування і орієнтації вводять деякі конструктивні зміни;<br /> <br /> # розміри пазів, заглиблень, отворів великого діаметра та інших елементів конструкції деталей мають бути такими, щоб запобігти можливості западання однієї деталі в іншу;<br /> <br /> # для складальних автоматів нетехнологічними є деталі з плоского тонкого листа; вироби мають забезпечити складання з одного боку;<br /> <br /> # вимоги до технологічності конструкції визначають введення елементів, що забезпечують задану точність відносно розташування складових частин виробу при складанні (напрямні фаски, забірні конуси тощо), а також фіксують і компенсують елементи.<br /> <br /> Для підвищення технологічності деталей і виробів необхідно враховувати таке; конструкція деталі та інструмент, що застосовується для неї, мають сприяти скороченню обсягу механічної обробки, зменшенню кількості інструмента, необхідного для обробки групи деталей. Для цього доцільно віддавати перевагу централізованому постачанню ГВС інструментом, оптимізувати кількість інструмента, в інструментальних магазинах застосовувати переважно інструмент простої форми; конструкція деталей, що входять до групи для обробки в ГВС, має передбачати ідентичність базування та забезпечувати обробку деталей без перестановлень на супутники різної форми чи з мінімальною кількістю перестановлень: слід намагатися обмежити ряд розмірів і посадок; введення класних розмірів має суворо обґрунтовуватися, а їх кількість мав бути мінімальною; необхідно підвищувати;ступінь уніфікації, нормалізації та стандартизації форм і розмірів деталей.<br /> <br /> При використанні верстатів з ЧПУ традиційні поняття про технологічність дещо змінюються. Так, виготовлення валу зі змінним кроком гвинтової поверхні, що нарізається на універсальних токарно-гвинторізних верстатах, нетехнологічне. Ті самі операції на верстатах з ЧПУ і Гнучких модулях виконувати не важко і деталь переходить до . розряду технологічних. Оскільки технологія обробки складних поверхонь на &quot;оброблювальних центрах&quot; спрощена, то складність геометричних форм поверхонь деталей не впливає негативно на оцінку технологічності.<br /> <br /> Можна сформулювати деякі основні вимоги до технологічності деталей, що обробляються на програмно-керованому обладнанні, вмонтованому в ГВС.<br /> <br /> При конструюванні деталей типу тіл обертання необхідно намагатись об’єднати декілька простих елементів в одну складну форму, наближення форми заготовки до остаточної форми деталі, уніфікації і виточок під ущільнення, застосування канавок спеціальної форми для виходу шліфувального кола, розташування однотипних канавок з одного боку деталі, узгодження розмірів торцевих поверхонь деталей з номенклатурою центруючих пристроїв, зменшення довжини елементів, що надходять, на поверхні деталі;<br /> <br /> При конструюванні корпусних і плоских деталей, що потребують, фрезерної обробки, необхідно домагатися уніфікації ресурсів поєднання елементів деталі, вибору співвідношення радіусів взаємно перпендикулярних поверхонь, що стискуються (цей вибір забезпечує найбільшу торцеву поверхню інструмента), застосування симетричних конструкцій деталі.<br /> <br /> Обробка деталей на ГВМ характеризується багато інструментальністю і централізацією операцій. Це зумовлює підвищені вимоги до базування деталі і стану базової поверхні. При цьому конструкція деталі має забезпечувати вільний доступ кінцевого інструмента до поверхонь, що обробляються, при її незмінному встановленні, високу точність при консольній обробці, оскільки борштанги не можна використовувати через незручності їх зберігання в інструментальному магазині.<br /> <br /> При розробці креслень, деталей, призначених для виготовлення в ГВС, необхідно виконувати деякі специфічні вимоги: розміри деталей задаються у прямокутній системі координат, яка прив’язується до координат верстата; базові поверхні деталей, особливо установчі, мають суміщуватися з координатними площинами; кріпильні отвори, розташовані на тій чи іншій відстані від центра основного отвору і задані центральним кутом дуги між їх осями і діаметром, задаються координатами осей кожного отвору; розміри окремих поверхонь, груп отворів або елементів деталі можна ув’язувати з початком координат і задавати в місцевій системі координат.<br /> <br /> == Якісна оцінка технологічності ==<br /> <br /> Якісна оцінка технологічності виробництва утруднює процес автоматизації обробки конструкції на технологічність. Кількісну оцінку технологічності найчастіше виконують за трудомісткістю і собівартістю виготовлення виробів, а іноді за їх матеріаломісткістю. За трудомісткістю технологічність оцінюють так:<br /> <br /> Т=АКР<br /> Т-базовий показник за трудомісткістю<br /> А-трудомісткість<br /> К-коефіцієнт складу виробу<br /> Р-коефіцієнт зниження трудомісткості<br /> <br /> Аналогічно розраховується технологічність за собівартістю. Коефіцієнт складності має перевищувати одиницю. Його визначають як відношення значень технічних параметрів виробу, то проектується, і виробу-аналога. Базові показники розраховують за абсолютним і відносним значеннями та за масою, питомою матеріаломісткістю, трудомісткістю, питомою трудомісткістю виготовлення виробу, технологічною собівартістю і питомою технологічною собівартістю. При визначенні базових показників виникають значні труднощі, оскільки складно порівнювати трудомісткість нової і базової конструкцій через відміни умов їх виготовлення. Тому базові показники зручно порівнювати з еталоном, що являє собою ідеальну конструкцію виробу, складальної одиниці, деталі. Показник технологічності еталону і трудомісткість його виготовлення приймаються за одиницю. Проте складно зберігати еталони для різноманітних типів деталей, які постійно вдосконалюються в конструктивному виконанні. Питання кількісної оцінки технологічності конструкції, перебувають у стадії розробки і потребують глибокої методологічної проробки і подальшого вдосконалення.<br /> <br /> Процедуру оцінки виробів на технологічність важко автоматизувати, оскільки немає чітких критеріїв технологічності конструкції. В сучасних системах автоматизовано лише два процеси обробки виробів на технологічність: запозичення деталей та оцінка технологічності конструкції.<br /> <br /> До пакету прикладних програм системи оцінки технологічності конструкції належать бази даних, СУБД, система кодування, загальне, та спеціальне програмне забезпечення. Вхідним документом є розширена конструкторсько-технологічна специфікація, яку заповнюють, конструктор і технолог. На основі описаних даних розв’язуються задачі автоматизації технологічної класифікації і управління технологічністю конструкції виробу. При цьому виконуються такі операції: встановлення номенклатури окремих показників технологічності; встановлення масових коефіцієнтів окремих показників; вибір методу визначення комплексного показника технологічності (вибір формули); розрахунок досягнутих показників технологічності; встановлення базових показників технологічності; розробка структурної схеми управління технологічністю.<br /> <br /> <br /> == Комплексний показник технологічності: ==<br /> <br /> &lt;math&gt;\mathit{k}=\sum_{i=1}^{n}k_{i}a_{i}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;k_{i}&lt;/math&gt;-окремий показник технологічності<br /> &lt;math&gt;a_{i}&lt;/math&gt;-масовий показник окремого показника<br /> Обробка групи деталей на технологічність мас стати складовою частиною технологічної підготовки виробництва для впровадження ГВС. Досвід показує, що підвищенням технологічності виробів за рахунок усіх можливих засобів можна знизити трудомісткість виготовлення машин, на 20-30%.<br /> <br /> == Переваги та недотіки ==<br /> <br /> '''Переваги'''<br /> * Швидкі, більш дешеві зміни від однієї частини до іншої, поліпшення використання капіталу<br /> * Низькі прямі витрати праці, у зв'язку зі скороченням чисельності працівників<br /> * Невелика кількість інвентару, завдяки точності планування та програмування<br /> * Послідовна і краща якість, за рахунок автоматизованого контролю<br /> * Низька вартість / на одиницю продукції, завдяки більш високій продуктивності, використовуючи ту ж кулькість робочих<br /> * Економія від непрямої праці, від зниження помилок, доробки, ремонту і браку <br /> '''Недоліки'''<br /> * Обмежена здатність адаптуватися до змін типу продуктів або продуктів (наприклад, машини мають обмежені можливості і інструменити.<br /> * Великий аналіз попереднього планування діяльності<br /> * Дорога, вартість- мільйони доларів<br /> * Технологічні проблеми точного позиціонування компонентів і точні терміни, необхідні для обробки компонентів<br /> * Складні системи виробництва <br /> <br /> == Актуальність гнучкого виробництва ==<br /> <br /> Стратегія виробництва сьогодні в тому, щоб забеспечити найбільшу втгоду від виробництва. Це можливо тільки коли виробнича система знаходиться під повним контролем автоматизованої технології. Маючи на увазі виробництво, можна прийти до висновку, що для промисловості потрібно досягати високу гнучкость, роблячи інноваційні технічні та організаційні зусилля. Наприклад структура компанії Volvo, яка робить автомобілі на рухомих паллетах, а не конвеєрах. Процес досягнення в гнучкості. Крім того, система виробництва Volvo має більшу гнучкість, оскільки вона використовує кілька операторів, які незалежать від темпу механічної лінії.<br /> <br /> Насправді, потреба у гнучких процесів забезпечить швидку і низьку вартість переходу з одного продукту на іншій. Це можливо за допомогою гнучких робітників або ж техніки, чи численні навички б розвинули в собі здатність легко переключатися з одного виду завдань на інший.<br /> <br /> == Джерела ==<br /> <br /> Н.П.Меткин, М.С.Лапин, С.А.Клейменов, В.М.Критський. Гибкие производственные системы. - М.: Издательство стандартов, 1989. - 309с.<br /> <br /> А.П. Гавриш, Л.С Ямпольский. Гибкие робототехнические системы - Киев, Головное издательство издательского объединения &quot;Вища школа&quot;, 1989г. - 408с.</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=14802 2012-04-26T06:41:01Z

<p>Mihaelkorol: </p> <hr /> <div>[[Файл:1673_ms6000copy.jpg|thumb|400x200px|Гнучкий виробничий комплекс]]<br /> '''Гнучке виробництво''' - це передова організація виробництва, що грунтується на широкому застосуванні інформаційних технологій в управлінні, плануванні та виробленні рішень і тим самим забезпечує широку номенклатуру продукції, швидко й економічно переходить від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури, а також допускає зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> Гнучкі́ виробни́чі систе́ми (галузь знань) — галузь науки і техніки, котра охоплює розроблення і дослідження методів структуроутворення, проектування, моделювання та вивчення властивостей складних розподілених у просторі [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 автоматизованих систем] виробничого призначення, побудова яких ґрунтується на використанні устаткування, що програмно переналагоджується, та інтеграції процесів наскрізного технологічного циклу з проектуванням виробів, технологічною підготовкою виробництва й автоматизованим управлінням виробництвом.<br /> == Властивості ==<br /> '''Гнучкість виробництва''' - це його здатність виготовляти широку номенклатуру виробів та швидко й економічно здійснювати перехід від випуску одних до випуску інших найменувань виробів. У відповідності з цим гнучке виробництво повинно характеризуватись такими трьома властивостями: <br /> *виробляти широку номенклатуру продукції; <br /> *швидко й економічно переходити від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури; <br /> *допускати зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> == Гнучке виробництво в народному господарстві ==<br /> <br /> Значення наукових і технічних проблем гнучких виробничих систем для [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE народного господарства] полягає у створенні й удосконаленні методів і засобів технологічного, інформаційного та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F математичного забезпечення], які підвищують рівень гнучкості й [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 автоматизації виробничих процесів], забезпечують їх автономне функціонування у різних галузях народного господарства. Як наслідок, досягається підвищення продуктивності, надійності, ритмічності та поліпшення інших показників діяльності як окремих автоматизованих технологічних одиниць, так і інтегрованих систем загалом, а також створюються умови для усунення людини зі сфери працемістких і небезпечних робіт та інтелектуалізації її діяльності.<br /> <br /> == Пропорційна варіація факторів виробництва ==<br /> <br /> У довгостроковому періоді всі фактори виробництва є змінними. Підприємство, намагаючись збільшити обсяги виробництва продукції, залучає все більше ресурсів, тобто збільшує масштаб виробництва. При цьому спостерігається різна віддача (ефект) від зміни масштабу виробництва.<br /> <br /> Зростаюча віддача від масштабу відбувається тоді, коли обсяг виробництва продукції зростає відчутніше, ніж обсяги використання ресурсів. Наприклад, при подвоєнні факторів виробництва обсяг випуску продукції зростає більш ніж у два рази.<br /> <br /> '''Зростаючий ефект масштабу виробництва може досягатися завдяки впливу таких факторів:'''<br /> <br /> 1. ''Поділ праці''. На більших підприємствах можлива спеціалізація, що призводить до підвищення продуктивності праці і зниження витрат.<br /> <br /> 2. ''Поліпшення управління''. На більших підприємствах виділяють спеціалістів, які безпосередньо займаються маркетингом, рекламою, постачанням, науково-технічною роботою і т. д. Це дає змогу збільшити ефективність діяльності підприємства.<br /> <br /> 3. ''Збільшення масштабів виробництва не вимагає пропорційного збільшення всіх ресурсів''. Наприклад, збільшення вдвічі кількості верстатів на заводі не вимагає такого ж збільшення механіків, електриків, охоронців, бухгалтерів, а також витрат на освітлення, опалення, вентиляцію і т. д.<br /> <br /> Постійна (стала) віддача від масштабу виробництва спостерігається тоді, коли обсяги виробництва продукції та обсяги використання ресурсів зростають пропорційно. Збільшення вдвічі ресурсів виробництва призводить до подвоєння обсягів випуску продукції.<br /> <br /> Спадна віддача від масштабу виробництва відбувається тоді, коли випуск продукції зростає менш відчутніше, ніж зростають обсяги використаних факторів виробництва. Наприклад, збільшення вдвічі ресурсів призводить до підвищення випуску продукції лише в півтора рази.<br /> <br /> '''Спадаючий масштаб виробництва виникає через вплив таких факторів:'''<br /> <br /> 1. Значна інерція великих систем, втрата ними гнучкості, необхідної в умовах нестабільного ринку.<br /> <br /> 2. Вихід підприємства за межі порога керованості (великі розміри підприємства створюють громіздку систему управління. &quot;а-трудняється координація проміжних ланок, обмін інформацією, а цс приводить до зниження ефективності управлінських рішень).<br /> <br /> == Оцінка технологічності об'єктів гнучкого виробництва ==<br /> <br /> У гнучкому виробництві, організованому за принципами групової технології, особливого значення набуває обробки деталей на технологічність. При цьому розглядаються вимоги технологічності не окремої деталі, а цілої групи. Особливе значення мають такі характеристики: вимоги до розмірів і допусків на обробку, спільність розмірних ланцюгів, вибір баз, матеріал заготовок, метод отримання заготовок, зручність обробки з одного встановлення.<br /> <br /> Конструкція і технологія виготовлення деталі, вузла чи виробу технологічна, якщо відповідає всім експлуатаційним вимогам і для її виготовлення витрачається мінімальна кількість суспільно-корисної праці. В умовах гнучкого виробництва, де конструкція виробу і технологія його иготовлення проектуються в рамках автоматизованої системи технологічної підготовки виробництва (АСТПВ), технологічність конструкції виробів впливає на вихідні параметри ГВС (гнучкість, продуктивність, надійність, якість обробки).<br /> <br /> При обробці деталей на технологічність до них ставлять такі вимоги:<br /> <br /> # симетричні конструкції деталей, але з деякими не симетричними елементами (виступами, проточками, бур тинками, отворами та ін..) Мають бути приведені до повної симетрії введенням аналогічних конструктивних елементів;<br /> <br /> # асиметричні деталі повинні мати різко виражену асиметричність, причому більша перевага надається асиметрії за зовнішнім контуром, ніж за внутрішнім;<br /> <br /> # при внутрішній асиметричності і необхідності орієнтувати деталі<br /> за внутрішнім контуром на їх зовнішній поверхні мав бути відмітний<br /> елемент, розташований у відповідності з внутрішнім контуром; <br /> <br /> # для зручності орієнтування деталей складної конфігурації на їх поверхню вводяться додаткові конструктивні елементи, що не потребуються при роботі;<br /> <br /> # для запобігання зчеплювання деталей типу спіральних пружин при автоматизації процесу їх транспортування і орієнтації вводять деякі конструктивні зміни;<br /> <br /> # розміри пазів, заглиблень, отворів великого діаметра та інших елементів конструкції деталей мають бути такими, щоб запобігти можливості западання однієї деталі в іншу;<br /> <br /> # для складальних автоматів нетехнологічними є деталі з плоского тонкого листа; вироби мають забезпечити складання з одного боку;<br /> <br /> # вимоги до технологічності конструкції визначають введення елементів, що забезпечують задану точність відносно розташування складових частин виробу при складанні (напрямні фаски, забірні конуси тощо), а також фіксують і компенсують елементи.<br /> <br /> Для підвищення технологічності деталей і виробів необхідно враховувати таке; конструкція деталі та інструмент, що застосовується для неї, мають сприяти скороченню обсягу механічної обробки, зменшенню кількості інструмента, необхідного для обробки групи деталей. Для цього доцільно віддавати перевагу централізованому постачанню ГВС інструментом, оптимізувати кількість інструмента, в інструментальних магазинах застосовувати переважно інструмент простої форми; конструкція деталей, що входять до групи для обробки в ГВС, має передбачати ідентичність базування та забезпечувати обробку деталей без перестановлень на супутники різної форми чи з мінімальною кількістю перестановлень: слід намагатися обмежити ряд розмірів і посадок; введення класних розмірів має суворо обґрунтовуватися, а їх кількість мав бути мінімальною; необхідно підвищувати;ступінь уніфікації, нормалізації та стандартизації форм і розмірів деталей.<br /> <br /> При використанні верстатів з ЧПУ традиційні поняття про технологічність дещо змінюються. Так, виготовлення валу зі змінним кроком гвинтової поверхні, що нарізається на універсальних токарно-гвинторізних верстатах, нетехнологічне. Ті самі операції на верстатах з ЧПУ і Гнучких модулях виконувати не важко і деталь переходить до . розряду технологічних. Оскільки технологія обробки складних поверхонь на &quot;оброблювальних центрах&quot; спрощена, то складність геометричних форм поверхонь деталей не впливає негативно на оцінку технологічності.<br /> <br /> Можна сформулювати деякі основні вимоги до технологічності деталей, що обробляються на програмно-керованому обладнанні, вмонтованому в ГВС.<br /> <br /> При конструюванні деталей типу тіл обертання необхідно намагатись об’єднати декілька простих елементів в одну складну форму, наближення форми заготовки до остаточної форми деталі, уніфікації і виточок під ущільнення, застосування канавок спеціальної форми для виходу шліфувального кола, розташування однотипних канавок з одного боку деталі, узгодження розмірів торцевих поверхонь деталей з номенклатурою центруючих пристроїв, зменшення довжини елементів, що надходять, на поверхні деталі;<br /> <br /> При конструюванні корпусних і плоских деталей, що потребують, фрезерної обробки, необхідно домагатися уніфікації ресурсів поєднання елементів деталі, вибору співвідношення радіусів взаємно перпендикулярних поверхонь, що стискуються (цей вибір забезпечує найбільшу торцеву поверхню інструмента), застосування симетричних конструкцій деталі.<br /> <br /> Обробка деталей на ГВМ характеризується багато інструментальністю і централізацією операцій. Це зумовлює підвищені вимоги до базування деталі і стану базової поверхні. При цьому конструкція деталі має забезпечувати вільний доступ кінцевого інструмента до поверхонь, що обробляються, при її незмінному встановленні, високу точність при консольній обробці, оскільки борштанги не можна використовувати через незручності їх зберігання в інструментальному магазині.<br /> <br /> При розробці креслень, деталей, призначених для виготовлення в ГВС, необхідно виконувати деякі специфічні вимоги: розміри деталей задаються у прямокутній системі координат, яка прив’язується до координат верстата; базові поверхні деталей, особливо установчі, мають суміщуватися з координатними площинами; кріпильні отвори, розташовані на тій чи іншій відстані від центра основного отвору і задані центральним кутом дуги між їх осями і діаметром, задаються координатами осей кожного отвору; розміри окремих поверхонь, груп отворів або елементів деталі можна ув’язувати з початком координат і задавати в місцевій системі координат.<br /> <br /> == Якісна оцінка технологічності ==<br /> <br /> Якісна оцінка технологічності виробництва утруднює процес автоматизації обробки конструкції на технологічність. Кількісну оцінку технологічності найчастіше виконують за трудомісткістю і собівартістю виготовлення виробів, а іноді за їх матеріаломісткістю. За трудомісткістю технологічність оцінюють так:<br /> Т=АКР<br /> Т-базовий показник за трудомісткістю<br /> А-трудомісткість<br /> К-коефіцієнт складу виробу<br /> Р-коефіцієнт зниження трудомісткості<br /> <br /> Аналогічно розраховується технологічність за собівартістю. Коефіцієнт складності має перевищувати одиницю. Його визначають як відношення значень технічних параметрів виробу, то проектується, і виробу-аналога. Базові показники розраховують за абсолютним і відносним значеннями та за масою, питомою матеріаломісткістю, трудомісткістю, питомою трудомісткістю виготовлення виробу, технологічною собівартістю і питомою технологічною собівартістю. При визначенні базових показників виникають значні труднощі, оскільки складно порівнювати трудомісткість нової і базової конструкцій через відміни умов їх виготовлення. Тому базові показники зручно порівнювати з еталоном, що являє собою ідеальну конструкцію виробу, складальної одиниці, деталі. Показник технологічності еталону і трудомісткість його виготовлення приймаються за одиницю. Проте складно зберігати еталони для різноманітних типів деталей, які постійно вдосконалюються в конструктивному виконанні. Питання кількісної оцінки технологічності конструкції, перебувають у стадії розробки і потребують глибокої методологічної проробки і подальшого вдосконалення.<br /> <br /> Процедуру оцінки виробів на технологічність важко автоматизувати, оскільки немає чітких критеріїв технологічності конструкції. В сучасних системах автоматизовано лише два процеси обробки виробів на технологічність: запозичення деталей та оцінка технологічності конструкції.<br /> <br /> До пакету прикладних програм системи оцінки технологічності конструкції належать бази даних, СУБД, система кодування, загальне, та спеціальне програмне забезпечення. Вхідним документом є розширена конструкторсько-технологічна специфікація, яку заповнюють, конструктор і технолог. На основі описаних даних розв’язуються задачі автоматизації технологічної класифікації і управління технологічністю конструкції виробу. При цьому виконуються такі операції: встановлення номенклатури окремих показників технологічності; встановлення масових коефіцієнтів окремих показників; вибір методу визначення комплексного показника технологічності (вибір формули); розрахунок досягнутих показників технологічності; встановлення базових показників технологічності; розробка структурної схеми управління технологічністю.<br /> <br /> <br /> == Комплексний показник технологічності: ==<br /> <br /> &lt;math&gt;\mathit{k}=\sum_{i=1}^{n}k_{i}a_{i}&lt;/math&gt;<br /> &lt;math&gt;k_{i}&lt;/math&gt;-окремий показник технологічності<br /> &lt;math&gt;a_{i}&lt;/math&gt;-масовий показник окремого показника<br /> Обробка групи деталей на технологічність мас стати складовою частиною технологічної підготовки виробництва для впровадження ГВС. Досвід показує, що підвищенням технологічності виробів за рахунок усіх можливих засобів можна знизити трудомісткість виготовлення машин, на 20-30%.<br /> <br /> == Переваги та недотіки ==<br /> <br /> '''Переваги'''<br /> * Швидкі, більш дешеві зміни від однієї частини до іншої, поліпшення використання капіталу<br /> * Низькі прямі витрати праці, у зв'язку зі скороченням чисельності працівників<br /> * Невелика кількість інвентару, завдяки точності планування та програмування<br /> * Послідовна і краща якість, за рахунок автоматизованого контролю<br /> * Низька вартість / на одиницю продукції, завдяки більш високій продуктивності, використовуючи ту ж кулькість робочих<br /> * Економія від непрямої праці, від зниження помилок, доробки, ремонту і браку <br /> '''Недоліки'''<br /> * Обмежена здатність адаптуватися до змін типу продуктів або продуктів (наприклад, машини мають обмежені можливості і інструменити.<br /> * Великий аналіз попереднього планування діяльності<br /> * Дорога, вартість- мільйони доларів<br /> * Технологічні проблеми точного позиціонування компонентів і точні терміни, необхідні для обробки компонентів<br /> * Складні системи виробництва <br /> <br /> == Актуальність гнучкого виробництва ==<br /> <br /> Стратегія виробництва сьогодні в тому, щоб забеспечити найбільшу втгоду від виробництва. Це можливо тільки коли виробнича система знаходиться під повним контролем автоматизованої технології. Маючи на увазі виробництво, можна прийти до висновку, що для промисловості потрібно досягати високу гнучкость, роблячи інноваційні технічні та організаційні зусилля. Наприклад структура компанії Volvo, яка робить автомобілі на рухомих паллетах, а не конвеєрах. Процес досягнення в гнучкості. Крім того, система виробництва Volvo має більшу гнучкість, оскільки вона використовує кілька операторів, які незалежать від темпу механічної лінії.<br /> <br /> Насправді, потреба у гнучких процесів забезпечить швидку і низьку вартість переходу з одного продукту на іншій. Це можливо за допомогою гнучких робітників або ж техніки, чи численні навички б розвинули в собі здатність легко переключатися з одного виду завдань на інший.<br /> <br /> == Джерела ==<br /> <br /> Н.П.Меткин, М.С.Лапин, С.А.Клейменов, В.М.Критський. Гибкие производственные системы. - М.: Издательство стандартов, 1989. - 309с.<br /> <br /> А.П. Гавриш, Л.С Ямпольский. Гибкие робототехнические системы - Киев, Головное издательство издательского объединения &quot;Вища школа&quot;, 1989г. - 408с.</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=14750 2012-04-25T17:19:06Z

<p>Mihaelkorol: </p> <hr /> <div>[[Файл:1673_ms6000copy.jpg|thumb|400x200px|Гнучкий виробничий комплекс]]<br /> '''Гнучке виробництво''' - це передова організація виробництва, що грунтується на широкому застосуванні інформаційних технологій в управлінні, плануванні та виробленні рішень і тим самим забезпечує широку номенклатуру продукції, швидко й економічно переходить від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури, а також допускає зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> Гнучкі́ виробни́чі систе́ми (галузь знань) — галузь науки і техніки, котра охоплює розроблення і дослідження методів структуроутворення, проектування, моделювання та вивчення властивостей складних розподілених у просторі [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 автоматизованих систем] виробничого призначення, побудова яких ґрунтується на використанні устаткування, що програмно переналагоджується, та інтеграції процесів наскрізного технологічного циклу з проектуванням виробів, технологічною підготовкою виробництва й автоматизованим управлінням виробництвом.<br /> == Властивості ==<br /> '''Гнучкість виробництва''' - це його здатність виготовляти широку номенклатуру виробів та швидко й економічно здійснювати перехід від випуску одних до випуску інших найменувань виробів. У відповідності з цим гнучке виробництво повинно характеризуватись такими трьома властивостями: <br /> *виробляти широку номенклатуру продукції; <br /> *швидко й економічно переходити від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури; <br /> *допускати зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> == Гнучке виробництво в народному господарстві ==<br /> <br /> Значення наукових і технічних проблем гнучких виробничих систем для [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE народного господарства] полягає у створенні й удосконаленні методів і засобів технологічного, інформаційного та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F математичного забезпечення], які підвищують рівень гнучкості й [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 автоматизації виробничих процесів], забезпечують їх автономне функціонування у різних галузях народного господарства. Як наслідок, досягається підвищення продуктивності, надійності, ритмічності та поліпшення інших показників діяльності як окремих автоматизованих технологічних одиниць, так і інтегрованих систем загалом, а також створюються умови для усунення людини зі сфери працемістких і небезпечних робіт та інтелектуалізації її діяльності.<br /> <br /> == Пропорційна варіація факторів виробництва ==<br /> <br /> У довгостроковому періоді всі фактори виробництва є змінними. Підприємство, намагаючись збільшити обсяги виробництва продукції, залучає все більше ресурсів, тобто збільшує масштаб виробництва. При цьому спостерігається різна віддача (ефект) від зміни масштабу виробництва.<br /> <br /> Зростаюча віддача від масштабу відбувається тоді, коли обсяг виробництва продукції зростає відчутніше, ніж обсяги використання ресурсів. Наприклад, при подвоєнні факторів виробництва обсяг випуску продукції зростає більш ніж у два рази.<br /> <br /> '''Зростаючий ефект масштабу виробництва може досягатися завдяки впливу таких факторів:'''<br /> <br /> 1. ''Поділ праці''. На більших підприємствах можлива спеціалізація, що призводить до підвищення продуктивності праці і зниження витрат.<br /> <br /> 2. ''Поліпшення управління''. На більших підприємствах виділяють спеціалістів, які безпосередньо займаються маркетингом, рекламою, постачанням, науково-технічною роботою і т. д. Це дає змогу збільшити ефективність діяльності підприємства.<br /> <br /> 3. ''Збільшення масштабів виробництва не вимагає пропорційного збільшення всіх ресурсів''. Наприклад, збільшення вдвічі кількості верстатів на заводі не вимагає такого ж збільшення механіків, електриків, охоронців, бухгалтерів, а також витрат на освітлення, опалення, вентиляцію і т. д.<br /> <br /> Постійна (стала) віддача від масштабу виробництва спостерігається тоді, коли обсяги виробництва продукції та обсяги використання ресурсів зростають пропорційно. Збільшення вдвічі ресурсів виробництва призводить до подвоєння обсягів випуску продукції.<br /> <br /> Спадна віддача від масштабу виробництва відбувається тоді, коли випуск продукції зростає менш відчутніше, ніж зростають обсяги використаних факторів виробництва. Наприклад, збільшення вдвічі ресурсів призводить до підвищення випуску продукції лише в півтора рази.<br /> <br /> '''Спадаючий масштаб виробництва виникає через вплив таких факторів:'''<br /> <br /> 1. Значна інерція великих систем, втрата ними гнучкості, необхідної в умовах нестабільного ринку.<br /> <br /> 2. Вихід підприємства за межі порога керованості (великі розміри підприємства створюють громіздку систему управління. &quot;а-трудняється координація проміжних ланок, обмін інформацією, а цс приводить до зниження ефективності управлінських рішень).<br /> <br /> == Переваги та недотіки ==<br /> <br /> '''Переваги'''<br /> * Швидкі, більш дешеві зміни від однієї частини до іншої, поліпшення використання капіталу<br /> * Низькі прямі витрати праці, у зв'язку зі скороченням чисельності працівників<br /> * Невелика кількість інвентару, завдяки точності планування та програмування<br /> * Послідовна і краща якість, за рахунок автоматизованого контролю<br /> * Низька вартість / на одиницю продукції, завдяки більш високій продуктивності, використовуючи ту ж кулькість робочих<br /> * Економія від непрямої праці, від зниження помилок, доробки, ремонту і браку <br /> '''Недоліки'''<br /> * Обмежена здатність адаптуватися до змін типу продуктів або продуктів (наприклад, машини мають обмежені можливості і інструменити.<br /> * Великий аналіз попереднього планування діяльності<br /> * Дорога, вартість- мільйони доларів<br /> * Технологічні проблеми точного позиціонування компонентів і точні терміни, необхідні для обробки компонентів<br /> * Складні системи виробництва <br /> <br /> == Актуальність гнучкого виробництва ==<br /> <br /> Стратегія виробництва сьогодні в тому, щоб забеспечити найбільшу втгоду від виробництва. Це можливо тільки коли виробнича система знаходиться під повним контролем автоматизованої технології. Маючи на увазі виробництво, можна прийти до висновку, що для промисловості потрібно досягати високу гнучкость, роблячи інноваційні технічні та організаційні зусилля. Наприклад структура компанії Volvo, яка робить автомобілі на рухомих паллетах, а не конвеєрах. Процес досягнення в гнучкості. Крім того, система виробництва Volvo має більшу гнучкість, оскільки вона використовує кілька операторів, які незалежать від темпу механічної лінії.<br /> <br /> Насправді, потреба у гнучких процесів забезпечить швидку і низьку вартість переходу з одного продукту на іншій. Це можливо за допомогою гнучких робітників або ж техніки, чи численні навички б розвинули в собі здатність легко переключатися з одного виду завдань на інший.<br /> <br /> == Джерела ==<br /> <br /> Н.П.Меткин, М.С.Лапин, С.А.Клейменов, В.М.Критський. Гибкие производственные системы. - М.: Издательство стандартов, 1989. - 309с.<br /> <br /> А.П. Гавриш, Л.С Ямпольский. Гибкие робототехнические системы - Киев, Головное издательство издательского объединения &quot;Вища школа&quot;, 1989г. - 408с.</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=14747 2012-04-25T11:18:27Z

<p>Mihaelkorol: </p> <hr /> <div>[[Файл:1673_ms6000copy.jpg|thumb|400x200px|Гнучкий виробничий комплекс]]<br /> '''Гнучке виробництво''' - це передова організація виробництва, що грунтується на широкому застосуванні інформаційних технологій в управлінні, плануванні та виробленні рішень і тим самим забезпечує широку номенклатуру продукції, швидко й економічно переходить від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури, а також допускає зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> Гнучкі́ виробни́чі систе́ми (галузь знань) — галузь науки і техніки, котра охоплює розроблення і дослідження методів структуроутворення, проектування, моделювання та вивчення властивостей складних розподілених у просторі [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 автоматизованих систем] виробничого призначення, побудова яких ґрунтується на використанні устаткування, що програмно переналагоджується, та інтеграції процесів наскрізного технологічного циклу з проектуванням виробів, технологічною підготовкою виробництва й автоматизованим управлінням виробництвом.<br /> == Властивості ==<br /> '''Гнучкість виробництва''' - це його здатність виготовляти широку номенклатуру виробів та швидко й економічно здійснювати перехід від випуску одних до випуску інших найменувань виробів. У відповідності з цим гнучке виробництво повинно характеризуватись такими трьома властивостями: <br /> *виробляти широку номенклатуру продукції; <br /> *швидко й економічно переходити від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури; <br /> *допускати зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> == Гнучке виробництво в народному господарстві ==<br /> <br /> Значення наукових і технічних проблем гнучких виробничих систем для [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE народного господарства] полягає у створенні й удосконаленні методів і засобів технологічного, інформаційного та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F математичного забезпечення], які підвищують рівень гнучкості й [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 автоматизації виробничих процесів], забезпечують їх автономне функціонування у різних галузях народного господарства. Як наслідок, досягається підвищення продуктивності, надійності, ритмічності та поліпшення інших показників діяльності як окремих автоматизованих технологічних одиниць, так і інтегрованих систем загалом, а також створюються умови для усунення людини зі сфери працемістких і небезпечних робіт та інтелектуалізації її діяльності.<br /> <br /> == Переваги та недотіки ==<br /> <br /> '''Переваги'''<br /> * Швидкі, більш дешеві зміни від однієї частини до іншої, поліпшення використання капіталу<br /> * Низькі прямі витрати праці, у зв'язку зі скороченням чисельності працівників<br /> * Невелика кількість інвентару, завдяки точності планування та програмування<br /> * Послідовна і краща якість, за рахунок автоматизованого контролю<br /> * Низька вартість / на одиницю продукції, завдяки більш високій продуктивності, використовуючи ту ж кулькість робочих<br /> * Економія від непрямої праці, від зниження помилок, доробки, ремонту і браку <br /> '''Недоліки'''<br /> * Обмежена здатність адаптуватися до змін типу продуктів або продуктів (наприклад, машини мають обмежені можливості і інструменити.<br /> * Великий аналіз попереднього планування діяльності<br /> * Дорога, вартість- мільйони доларів<br /> * Технологічні проблеми точного позиціонування компонентів і точні терміни, необхідні для обробки компонентів<br /> * Складні системи виробництва <br /> <br /> == Актуальність гнучкого виробництва ==<br /> <br /> Стратегія виробництва сьогодні в тому, щоб забеспечити найбільшу втгоду від виробництва. Це можливо тільки коли виробнича система знаходиться під повним контролем автоматизованої технології. Маючи на увазі виробництво, можна прийти до висновку, що для промисловості потрібно досягати високу гнучкость, роблячи інноваційні технічні та організаційні зусилля. Наприклад структура компанії Volvo, яка робить автомобілі на рухомих паллетах, а не конвеєрах. Процес досягнення в гнучкості. Крім того, система виробництва Volvo має більшу гнучкість, оскільки вона використовує кілька операторів, які незалежать від темпу механічної лінії.<br /> <br /> Насправді, потреба у гнучких процесів забезпечить швидку і низьку вартість переходу з одного продукту на іншій. Це можливо за допомогою гнучких робітників або ж техніки, чи численні навички б розвинули в собі здатність легко переключатися з одного виду завдань на інший.<br /> <br /> == Джерела ==<br /> <br /> Н.П.Меткин, М.С.Лапин, С.А.Клейменов, В.М.Критський. Гибкие производственные системы. - М.: Издательство стандартов, 1989. - 309с.<br /> <br /> А.П. Гавриш, Л.С Ямпольский. Гибкие робототехнические системы - Киев, Головное издательство издательского объединения &quot;Вища школа&quot;, 1989г. - 408с.</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1673_ms6000copy.jpg&diff=14746 2012-04-25T11:14:58Z

<p>Mihaelkorol: </p> <hr /> <div></div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=14723 2012-04-24T07:54:28Z

<p>Mihaelkorol: </p> <hr /> <div>'''Гнучке виробництво''' - це передова організація виробництва, що грунтується на широкому застосуванні інформаційних технологій в управлінні, плануванні та виробленні рішень і тим самим забезпечує широку номенклатуру продукції, швидко й економічно переходить від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури, а також допускає зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> Гнучкі́ виробни́чі систе́ми (галузь знань) — галузь науки і техніки, котра охоплює розроблення і дослідження методів структуроутворення, проектування, моделювання та вивчення властивостей складних розподілених у просторі [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 автоматизованих систем] виробничого призначення, побудова яких ґрунтується на використанні устаткування, що програмно переналагоджується, та інтеграції процесів наскрізного технологічного циклу з проектуванням виробів, технологічною підготовкою виробництва й автоматизованим управлінням виробництвом.<br /> == Властивості ==<br /> '''Гнучкість виробництва''' - це його здатність виготовляти широку номенклатуру виробів та швидко й економічно здійснювати перехід від випуску одних до випуску інших найменувань виробів. У відповідності з цим гнучке виробництво повинно характеризуватись такими трьома властивостями: <br /> *виробляти широку номенклатуру продукції; <br /> *швидко й економічно переходити від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури; <br /> *допускати зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> == Гнучке виробництво в народному господарстві ==<br /> <br /> Значення наукових і технічних проблем гнучких виробничих систем для [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE народного господарства] полягає у створенні й удосконаленні методів і засобів технологічного, інформаційного та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F математичного забезпечення], які підвищують рівень гнучкості й [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 автоматизації виробничих процесів], забезпечують їх автономне функціонування у різних галузях народного господарства. Як наслідок, досягається підвищення продуктивності, надійності, ритмічності та поліпшення інших показників діяльності як окремих автоматизованих технологічних одиниць, так і інтегрованих систем загалом, а також створюються умови для усунення людини зі сфери працемістких і небезпечних робіт та інтелектуалізації її діяльності.<br /> <br /> == Переваги та недотіки ==<br /> <br /> '''Переваги'''<br /> * Швидкі, більш дешеві зміни від однієї частини до іншої, поліпшення використання капіталу<br /> * Низькі прямі витрати праці, у зв'язку зі скороченням чисельності працівників<br /> * Невелика кількість інвентару, завдяки точності планування та програмування<br /> * Послідовна і краща якість, за рахунок автоматизованого контролю<br /> * Низька вартість / на одиницю продукції, завдяки більш високій продуктивності, використовуючи ту ж кулькість робочих<br /> * Економія від непрямої праці, від зниження помилок, доробки, ремонту і браку <br /> '''Недоліки'''<br /> * Обмежена здатність адаптуватися до змін типу продуктів або продуктів (наприклад, машини мають обмежені можливості і інструменити.<br /> * Великий аналіз попереднього планування діяльності<br /> * Дорога, вартість- мільйони доларів<br /> * Технологічні проблеми точного позиціонування компонентів і точні терміни, необхідні для обробки компонентів<br /> * Складні системи виробництва <br /> <br /> == Актуальність гнучкого виробництва ==<br /> <br /> Стратегія виробництва сьогодні в тому, щоб забеспечити найбільшу втгоду від виробництва. Це можливо тільки коли виробнича система знаходиться під повним контролем автоматизованої технології. Маючи на увазі виробництво, можна прийти до висновку, що для промисловості потрібно досягати високу гнучкость, роблячи інноваційні технічні та організаційні зусилля. Наприклад структура компанії Volvo, яка робить автомобілі на рухомих паллетах, а не конвеєрах. Процес досягнення в гнучкості. Крім того, система виробництва Volvo має більшу гнучкість, оскільки вона використовує кілька операторів, які незалежать від темпу механічної лінії.<br /> <br /> Насправді, потреба у гнучких процесів забезпечить швидку і низьку вартість переходу з одного продукту на іншій. Це можливо за допомогою гнучких робітників або ж техніки, чи численні навички б розвинули в собі здатність легко переключатися з одного виду завдань на інший.<br /> <br /> == Джерела ==<br /> <br /> Н.П.Меткин, М.С.Лапин, С.А.Клейменов, В.М.Критський. Гибкие производственные системы. - М.: Издательство стандартов, 1989. - 309с.<br /> <br /> А.П. Гавриш, Л.С Ямпольский. Гибкие робототехнические системы - Киев, Головное издательство издательского объединения &quot;Вища школа&quot;, 1989г. - 408с.</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=14722 2012-04-24T07:46:36Z

<p>Mihaelkorol: </p> <hr /> <div>'''Гнучке виробництво''' - це передова організація виробництва, що грунтується на широкому застосуванні інформаційних технологій в управлінні, плануванні та виробленні рішень і тим самим забезпечує широку номенклатуру продукції, швидко й економічно переходить від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури, а також допускає зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> Гнучкі́ виробни́чі систе́ми (галузь знань) — галузь науки і техніки, котра охоплює розроблення і дослідження методів структуроутворення, проектування, моделювання та вивчення властивостей складних розподілених у просторі [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 автоматизованих систем] виробничого призначення, побудова яких ґрунтується на використанні устаткування, що програмно переналагоджується, та інтеграції процесів наскрізного технологічного циклу з проектуванням виробів, технологічною підготовкою виробництва й автоматизованим управлінням виробництвом.<br /> == Властивості ==<br /> '''Гнучкість виробництва''' - це його здатність виготовляти широку номенклатуру виробів та швидко й економічно здійснювати перехід від випуску одних до випуску інших найменувань виробів. У відповідності з цим гнучке виробництво повинно характеризуватись такими трьома властивостями: <br /> *виробляти широку номенклатуру продукції; <br /> *швидко й економічно переходити від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури; <br /> *допускати зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> == Гнучке виробництво в народному господарстві ==<br /> <br /> Значення наукових і технічних проблем гнучких виробничих систем для [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE народного господарства] полягає у створенні й удосконаленні методів і засобів технологічного, інформаційного та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F математичного забезпечення], які підвищують рівень гнучкості й [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 автоматизації виробничих процесів], забезпечують їх автономне функціонування у різних галузях народного господарства. Як наслідок, досягається підвищення продуктивності, надійності, ритмічності та поліпшення інших показників діяльності як окремих автоматизованих технологічних одиниць, так і інтегрованих систем загалом, а також створюються умови для усунення людини зі сфери працемістких і небезпечних робіт та інтелектуалізації її діяльності.<br /> <br /> == Переваги та недотіки ==<br /> <br /> '''Переваги'''<br /> * Швидкі, більш дешеві зміни від однієї частини до іншої, поліпшення використання капіталу<br /> * Низькі прямі витрати праці, у зв'язку зі скороченням чисельності працівників<br /> * Невелика кількість інвентару, завдяки точності планування та програмування<br /> * Послідовна і краща якість, за рахунок автоматизованого контролю<br /> * Низька вартість / на одиницю продукції, завдяки більш високій продуктивності, використовуючи ту ж кулькість робочих<br /> * Економія від непрямої праці, від зниження помилок, доробки, ремонту і браку <br /> '''Недоліки'''<br /> * Обмежена здатність адаптуватися до змін типу продуктів або продуктів (наприклад, машини мають обмежені можливості і інструменити.<br /> * Великий аналіз попереднього планування діяльності<br /> * Дорога, вартість- мільйони доларів<br /> * Технологічні проблеми точного позиціонування компонентів і точні терміни, необхідні для обробки компонентів<br /> * Складні системи виробництва <br /> <br /> == Джерела ==<br /> Н.П.Меткин, М.С.Лапин, С.А.Клейменов, В.М.Критський. Гибкие производственные системы. - М.: Издательство стандартов, 1989. - 309с.<br /> <br /> А.П. Гавриш, Л.С Ямпольский. Гибкие робототехнические системы - Киев, Головное издательство издательского объединения &quot;Вища школа&quot;, 1989г. - 408с.</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=14568 2012-04-18T10:55:42Z

<p>Mihaelkorol: </p> <hr /> <div>'''Гнучке виробництво''' - це передова організація виробництва, що грунтується на широкому застосуванні інформаційних технологій в управлінні, плануванні та виробленні рішень і тим самим забезпечує широку номенклатуру продукції, швидко й економічно переходить від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури, а також допускає зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> Гнучкі́ виробни́чі систе́ми (галузь знань) — галузь науки і техніки, котра охоплює розроблення і дослідження методів структуроутворення, проектування, моделювання та вивчення властивостей складних розподілених у просторі [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 автоматизованих систем] виробничого призначення, побудова яких ґрунтується на використанні устаткування, що програмно переналагоджується, та інтеграції процесів наскрізного технологічного циклу з проектуванням виробів, технологічною підготовкою виробництва й автоматизованим управлінням виробництвом.<br /> == Властивості ==<br /> '''Гнучкість виробництва''' - це його здатність виготовляти широку номенклатуру виробів та швидко й економічно здійснювати перехід від випуску одних до випуску інших найменувань виробів. У відповідності з цим гнучке виробництво повинно характеризуватись такими трьома властивостями: <br /> *виробляти широку номенклатуру продукції; <br /> *швидко й економічно переходити від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури; <br /> *допускати зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> == Гнучке виробництво в народному господарстві ==<br /> <br /> Значення наукових і технічних проблем гнучких виробничих систем для [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE народного господарства] полягає у створенні й удосконаленні методів і засобів технологічного, інформаційного та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F математичного забезпечення], які підвищують рівень гнучкості й [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 автоматизації виробничих процесів], забезпечують їх автономне функціонування у різних галузях народного господарства. Як наслідок, досягається підвищення продуктивності, надійності, ритмічності та поліпшення інших показників діяльності як окремих автоматизованих технологічних одиниць, так і інтегрованих систем загалом, а також створюються умови для усунення людини зі сфери працемістких і небезпечних робіт та інтелектуалізації її діяльності.<br /> <br /> == Джерела ==<br /> Н.П.Меткин, М.С.Лапин, С.А.Клейменов, В.М.Критський. Гибкие производственные системы. - М.: Издательство стандартов, 1989. - 309с.<br /> <br /> А.П. Гавриш, Л.С Ямпольский. Гибкие робототехнические системы - Киев, Головное издательство издательского объединения &quot;Вища школа&quot;, 1989г. - 408с.</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=14567 2012-04-18T10:52:26Z

<p>Mihaelkorol: /* Джерела */</p> <hr /> <div>'''Гнучке виробництво''' - це передова організація виробництва, що грунтується на широкому застосуванні інформаційних технологій в управлінні, плануванні та виробленні рішень і тим самим забезпечує широку номенклатуру продукції, швидко й економічно переходить від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури, а також допускає зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> <br /> == Властивості ==<br /> '''Гнучкість виробництва''' - це його здатність виготовляти широку номенклатуру виробів та швидко й економічно здійснювати перехід від випуску одних до випуску інших найменувань виробів. У відповідності з цим гнучке виробництво повинно характеризуватись такими трьома властивостями: <br /> *виробляти широку номенклатуру продукції; <br /> *швидко й економічно переходити від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури; <br /> *допускати зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> == Гнучке виробництво в народному господарстві ==<br /> <br /> Значення наукових і технічних проблем гнучких виробничих систем для [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE народного господарства] полягає у створенні й удосконаленні методів і засобів технологічного, інформаційного та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F математичного забезпечення], які підвищують рівень гнучкості й [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 автоматизації виробничих процесів], забезпечують їх автономне функціонування у різних галузях народного господарства. Як наслідок, досягається підвищення продуктивності, надійності, ритмічності та поліпшення інших показників діяльності як окремих автоматизованих технологічних одиниць, так і інтегрованих систем загалом, а також створюються умови для усунення людини зі сфери працемістких і небезпечних робіт та інтелектуалізації її діяльності.<br /> <br /> == Джерела ==<br /> Н.П.Меткин, М.С.Лапин, С.А.Клейменов, В.М.Критський. Гибкие производственные системы. - М.: Издательство стандартов, 1989. - 309с.<br /> <br /> А.П. Гавриш, Л.С Ямпольский. Гибкие робототехнические системы - Киев, Головное издательство издательского объединения &quot;Вища школа&quot;, 1989г. - 408с.</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=14566 2012-04-18T10:51:49Z

<p>Mihaelkorol: /* Гнучке виробництво в народному господарстві */</p> <hr /> <div>'''Гнучке виробництво''' - це передова організація виробництва, що грунтується на широкому застосуванні інформаційних технологій в управлінні, плануванні та виробленні рішень і тим самим забезпечує широку номенклатуру продукції, швидко й економічно переходить від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури, а також допускає зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> <br /> == Властивості ==<br /> '''Гнучкість виробництва''' - це його здатність виготовляти широку номенклатуру виробів та швидко й економічно здійснювати перехід від випуску одних до випуску інших найменувань виробів. У відповідності з цим гнучке виробництво повинно характеризуватись такими трьома властивостями: <br /> *виробляти широку номенклатуру продукції; <br /> *швидко й економічно переходити від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури; <br /> *допускати зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> == Гнучке виробництво в народному господарстві ==<br /> <br /> Значення наукових і технічних проблем гнучких виробничих систем для [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE народного господарства] полягає у створенні й удосконаленні методів і засобів технологічного, інформаційного та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F математичного забезпечення], які підвищують рівень гнучкості й [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 автоматизації виробничих процесів], забезпечують їх автономне функціонування у різних галузях народного господарства. Як наслідок, досягається підвищення продуктивності, надійності, ритмічності та поліпшення інших показників діяльності як окремих автоматизованих технологічних одиниць, так і інтегрованих систем загалом, а також створюються умови для усунення людини зі сфери працемістких і небезпечних робіт та інтелектуалізації її діяльності.<br /> <br /> == Джерела ==<br /> Н.П.Меткин, М.С.Лапин, С.А.Клейменов, В.М.Критський. Гибкие производственные системы. - М.: Издательство стандартов, 1989. - 309с.<br /> <br /> А.П. Гавриш, Л.С Ямпольский. Гибкие робототехнические системы - Киев, Головное издательство издательского объединения &quot;Вища школа&quot;, 1989г. - 408с.<br /> <br /> {{Автоматизовані системи}}<br /> <br /> [[Категорія:Виробництво]]<br /> [[Категорія:Автоматизація]]<br /> <br /> [[ar:نظام تصنيع مرن]]<br /> [[da:Flexible manufacturing system]]<br /> [[de:Flexibles Fertigungssystem]]<br /> [[en:Flexible manufacturing system]]<br /> [[fa:اف‌ام‌اس]]<br /> [[fi:FMS]]<br /> [[id:FMS]]<br /> [[it:Flexible manufacturing system]]<br /> [[pt:Sistema flexível de manufatura]]<br /> [[sv:Flexible Manufacturing System]]<br /> [[tr:Esnek imalat sistemleri]]<br /> [[zh:彈性製造系統]]</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=14565 2012-04-18T10:48:47Z

<p>Mihaelkorol: /* Гнучке виробництво в народному господарстві */</p> <hr /> <div>'''Гнучке виробництво''' - це передова організація виробництва, що грунтується на широкому застосуванні інформаційних технологій в управлінні, плануванні та виробленні рішень і тим самим забезпечує широку номенклатуру продукції, швидко й економічно переходить від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури, а також допускає зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> <br /> == Властивості ==<br /> '''Гнучкість виробництва''' - це його здатність виготовляти широку номенклатуру виробів та швидко й економічно здійснювати перехід від випуску одних до випуску інших найменувань виробів. У відповідності з цим гнучке виробництво повинно характеризуватись такими трьома властивостями: <br /> *виробляти широку номенклатуру продукції; <br /> *швидко й економічно переходити від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури; <br /> *допускати зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> == Гнучке виробництво в народному господарстві ==<br /> <br /> Значення наукових і технічних проблем гнучких виробничих систем для [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE народного господарства] полягає у створенні й удосконаленні методів і засобів технологічного, [[інформаційне забезпечення|інформаційного]] та [[математичне забезпечення|математичного забезпечення]], які підвищують рівень гнучкості й [[автоматизація виробничих процесів|автоматизації виробничих процесів]], забезпечують їх автономне функціонування у різних галузях народного господарства. Як наслідок, досягається підвищення продуктивності, надійності, ритмічності та поліпшення інших показників діяльності як окремих автоматизованих технологічних одиниць, так і інтегрованих систем загалом, а також створюються умови для усунення людини зі сфери працемістких і небезпечних робіт та інтелектуалізації її діяльності.<br /> <br /> == Джерела ==<br /> Н.П.Меткин, М.С.Лапин, С.А.Клейменов, В.М.Критський. Гибкие производственные системы. - М.: Издательство стандартов, 1989. - 309с.<br /> <br /> А.П. Гавриш, Л.С Ямпольский. Гибкие робототехнические системы - Киев, Головное издательство издательского объединения &quot;Вища школа&quot;, 1989г. - 408с.<br /> <br /> {{Автоматизовані системи}}<br /> <br /> [[Категорія:Виробництво]]<br /> [[Категорія:Автоматизація]]<br /> <br /> [[ar:نظام تصنيع مرن]]<br /> [[da:Flexible manufacturing system]]<br /> [[de:Flexibles Fertigungssystem]]<br /> [[en:Flexible manufacturing system]]<br /> [[fa:اف‌ام‌اس]]<br /> [[fi:FMS]]<br /> [[id:FMS]]<br /> [[it:Flexible manufacturing system]]<br /> [[pt:Sistema flexível de manufatura]]<br /> [[sv:Flexible Manufacturing System]]<br /> [[tr:Esnek imalat sistemleri]]<br /> [[zh:彈性製造系統]]</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=14564 2012-04-18T10:47:44Z

<p>Mihaelkorol: /* Гнучке виробництво в народному господарстві */</p> <hr /> <div>'''Гнучке виробництво''' - це передова організація виробництва, що грунтується на широкому застосуванні інформаційних технологій в управлінні, плануванні та виробленні рішень і тим самим забезпечує широку номенклатуру продукції, швидко й економічно переходить від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури, а також допускає зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> <br /> == Властивості ==<br /> '''Гнучкість виробництва''' - це його здатність виготовляти широку номенклатуру виробів та швидко й економічно здійснювати перехід від випуску одних до випуску інших найменувань виробів. У відповідності з цим гнучке виробництво повинно характеризуватись такими трьома властивостями: <br /> *виробляти широку номенклатуру продукції; <br /> *швидко й економічно переходити від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури; <br /> *допускати зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> == Гнучке виробництво в народному господарстві ==<br /> <br /> Значення наукових і технічних проблем гнучких виробничих систем для [http://http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE народного господарства] полягає у створенні й удосконаленні методів і засобів технологічного, [[інформаційне забезпечення|інформаційного]] та [[математичне забезпечення|математичного забезпечення]], які підвищують рівень гнучкості й [[автоматизація виробничих процесів|автоматизації виробничих процесів]], забезпечують їх автономне функціонування у різних галузях народного господарства. Як наслідок, досягається підвищення продуктивності, надійності, ритмічності та поліпшення інших показників діяльності як окремих автоматизованих технологічних одиниць, так і інтегрованих систем загалом, а також створюються умови для усунення людини зі сфери працемістких і небезпечних робіт та інтелектуалізації її діяльності.<br /> <br /> == Джерела ==<br /> Н.П.Меткин, М.С.Лапин, С.А.Клейменов, В.М.Критський. Гибкие производственные системы. - М.: Издательство стандартов, 1989. - 309с.<br /> <br /> А.П. Гавриш, Л.С Ямпольский. Гибкие робототехнические системы - Киев, Головное издательство издательского объединения &quot;Вища школа&quot;, 1989г. - 408с.<br /> <br /> {{Автоматизовані системи}}<br /> <br /> [[Категорія:Виробництво]]<br /> [[Категорія:Автоматизація]]<br /> <br /> [[ar:نظام تصنيع مرن]]<br /> [[da:Flexible manufacturing system]]<br /> [[de:Flexibles Fertigungssystem]]<br /> [[en:Flexible manufacturing system]]<br /> [[fa:اف‌ام‌اس]]<br /> [[fi:FMS]]<br /> [[id:FMS]]<br /> [[it:Flexible manufacturing system]]<br /> [[pt:Sistema flexível de manufatura]]<br /> [[sv:Flexible Manufacturing System]]<br /> [[tr:Esnek imalat sistemleri]]<br /> [[zh:彈性製造系統]]</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=14563 2012-04-18T10:45:48Z

<p>Mihaelkorol: </p> <hr /> <div>'''Гнучке виробництво''' - це передова організація виробництва, що грунтується на широкому застосуванні інформаційних технологій в управлінні, плануванні та виробленні рішень і тим самим забезпечує широку номенклатуру продукції, швидко й економічно переходить від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури, а також допускає зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> <br /> == Властивості ==<br /> '''Гнучкість виробництва''' - це його здатність виготовляти широку номенклатуру виробів та швидко й економічно здійснювати перехід від випуску одних до випуску інших найменувань виробів. У відповідності з цим гнучке виробництво повинно характеризуватись такими трьома властивостями: <br /> *виробляти широку номенклатуру продукції; <br /> *швидко й економічно переходити від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури; <br /> *допускати зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> == Гнучке виробництво в народному господарстві ==<br /> <br /> Значення наукових і технічних проблем гнучких виробничих систем для [[народне господарство|народного господарства]] полягає у створенні й удосконаленні методів і засобів технологічного, [[інформаційне забезпечення|інформаційного]] та [[математичне забезпечення|математичного забезпечення]], які підвищують рівень гнучкості й [[автоматизація виробничих процесів|автоматизації виробничих процесів]], забезпечують їх автономне функціонування у різних галузях народного господарства. Як наслідок, досягається підвищення продуктивності, надійності, ритмічності та поліпшення інших показників діяльності як окремих автоматизованих технологічних одиниць, так і інтегрованих систем загалом, а також створюються умови для усунення людини зі сфери працемістких і небезпечних робіт та інтелектуалізації її діяльності.<br /> <br /> == Джерела ==<br /> Н.П.Меткин, М.С.Лапин, С.А.Клейменов, В.М.Критський. Гибкие производственные системы. - М.: Издательство стандартов, 1989. - 309с.<br /> <br /> А.П. Гавриш, Л.С Ямпольский. Гибкие робототехнические системы - Киев, Головное издательство издательского объединения &quot;Вища школа&quot;, 1989г. - 408с.<br /> <br /> {{Автоматизовані системи}}<br /> <br /> [[Категорія:Виробництво]]<br /> [[Категорія:Автоматизація]]<br /> <br /> [[ar:نظام تصنيع مرن]]<br /> [[da:Flexible manufacturing system]]<br /> [[de:Flexibles Fertigungssystem]]<br /> [[en:Flexible manufacturing system]]<br /> [[fa:اف‌ام‌اس]]<br /> [[fi:FMS]]<br /> [[id:FMS]]<br /> [[it:Flexible manufacturing system]]<br /> [[pt:Sistema flexível de manufatura]]<br /> [[sv:Flexible Manufacturing System]]<br /> [[tr:Esnek imalat sistemleri]]<br /> [[zh:彈性製造系統]]</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=14559 2012-04-17T21:06:08Z

<p>Mihaelkorol: </p> <hr /> <div>'''Гнучке виробництво''' - це передова організація виробництва, що грунтується на широкому застосуванні інформаційних технологій в управлінні, плануванні та виробленні рішень і тим самим забезпечує широку номенклатуру продукції, швидко й економічно переходить від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури, а також допускає зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> <br /> == Властивості ==<br /> <br /> ----<br /> '''Гнучкість виробництва''' - це його здатність виготовляти широку номенклатуру виробів та швидко й економічно здійснювати перехід від випуску одних до випуску інших найменувань виробів. У відповідності з цим гнучке виробництво повинно характеризуватись такими трьома властивостями: <br /> *виробляти широку номенклатуру продукції; <br /> *швидко й економічно переходити від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури; <br /> *допускати зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=14558 2012-04-17T20:17:56Z

<p>Mihaelkorol: Створена сторінка: '''Гнучке виробництво''' - це передова організація виробництва, що грунтується на широкому …</p> <hr /> <div>'''Гнучке виробництво''' - це передова організація виробництва, що грунтується на широкому застосуванні інформаційних технологій в управлінні, плануванні та виробленні рішень і тим самим забезпечує широку номенклатуру продукції, швидко й економічно переходить від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури, а також допускає зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва<br /> ----<br /> '''Гнучкість виробництва''' - це його здатність виготовляти широку номенклатуру виробів та швидко й економічно здійснювати перехід від випуску одних до випуску інших найменувань виробів. У відповідності з цим гнучке виробництво повинно характеризуватись такими трьома властивостями: <br /> *виробляти широку номенклатуру продукції; <br /> *швидко й економічно переходити від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури; <br /> *допускати зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%88%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=3195 2010-12-21T19:03:51Z

<p>Mihaelkorol: </p> <hr /> <div><br /> [[Файл:1kartunka.gif|400px|thumb|right|Принцип дії компресора]]<br /> <br /> '''Поршневий компресор''' - механічний пристрій, який збільшує тиск газу зарахунок зменшення його обєму.<br /> Компресор може створювати тиск (стисливої речовини), або наприклад транспортувати газ через труби.<br /> <br /> Принцип дії поршневого компресора покладений на використання рухомих поршнів, що приводяться в рух колінчастим валом, або ексцентриком.<br /> <br /> Різновиди поршневих компресорів за будовою:<br /> <br /> *Поршневі<br /> *Ротаційні<br /> <br /> <br /> <br /> == Робочі цикли компресора ==<br /> [[Файл:Animpist.gif|500px|thumb|right|Цикли компресора]] <br /> <br /> '''Етап 1.'''<br /> При русі поршня вниз робочий об'єм циліндра (об'єм циліндра над поршнем) збільшується і тиск в ньому падає.<br /> <br /> '''Етап 2.'''<br /> Коли тиск у циліндрі стане нижче, ніж тиск у камері всмоктування голівки, відкриється всмоктуючий клапан і газу по всмоктуючому трубопроводу поступатимуть в циліндр. Почнеться процес всмоктування. Він буде тривати до тих пір, поки поршень, досягнувши крайнього нижнього положення (нижня мертва точка) в циліндрі, не почне рухатися вгору. Робочий об'єм циліндра буде зменшуватися, а тиск, відповідно, рости.<br /> <br /> '''Етап 3.'''<br /> Як тільки тиск в циліндрі перевищить тиск у камері всмоктування головки, всмоктуючий клапан закриється і процес всмоктування закінчиться. Розпочнеться стиснення газу. Процес стиснення буде відбуватися до тих пір, поки тиск пари в циліндрі не перевищить тиску в камері нагнітання головки.<br /> <br /> '''Етап 4.'''<br /> У результаті попереднього етапу відкриється нагнітальний клапан. Почнеться процес нагнітання, тобто виштовхування стислих пари з циліндра компресора в конденсатор.<br /> <br /> Невелика кількість стиснутих парів газу на етапі 4 неминуче залишиться в циліндрі. Це відбувається тому, що при крайньому верхньому положенні поршня (верхня мертва точка) в циліндрі повинен бути зазор між денцем поршня і клапанної плитою, щоб поршень не бився об неї своїм денцем. Зазор створює шкідливий - мертвий об'єм, в який також входить обсяг, утворений прохідним перетином отвори в клапанній плиті, що з'єднує циліндр з камерою нагнітання голівки. Стислі пари, що залишилися в мертвому обсязі (просторі), будуть розширюватися в циліндрі при подальшому русі поршня вниз до тих пір, поки їх тиск, тобто тиск у циліндрі, не стане нижче, ніж тиск в камері всмоктування голівки.<br /> <br /> '''Способи передачі руху поршню'''<br /> :*Кривошипно-шатунний механізм<br /> :*Кулісний механізм<br /> <br /> == Класифікація ==<br /> <br /> <br /> Компресорні машини поділяються за величиною продуктивності. Під продуктивністю розуміють кількість газу, що подається поршневим компресором споживачеві за одиницю часу. У тому випадку, якщо продуктивність виражається в одиницях об'єму за час, то обсяг визначається при параметрах газу перед усмоктувальним патрубком поршневого компресора. Виражена таким чином продуктивність називається приведеною, а кількість газу, що подається за один хід поршня, називають подачею. <br /> <br /> '''За приведеною продуктивностю''' поршневі компресори поділяються на такі групи: <br /> :*1. Мінікомпрессори поршневі, продуктивність яких змінюється в межах від 0 до 3 * 10 ˉ ² м ³ / с. Подібні машини використовуються для спеціальних цілей в приладобудуванні, медицині і т.д. <br /> :*2. Мінікомпрессори поршневі, продуктивність яких змінюється від 3 * 10 ˉ ² до 0,01 м ³ / с. Цю групу становлять деякі види транспортних компресорів, які подають стиснене повітря в гальмівні системи, лабораторні компресори і т.д. <br /> :*3. Поршневі компресори малої продуктивності з діапазоном зміни від 0,01 до 0,1 м ³ / с. Вони використовуються найчастіше як машини загальнопромислового призначення з тиском нагнітання до 1,5 МПа, у пересувних компресорних установках і т.д. <br /> :*4. Поршневий компресор середньої продуктивності з діапазоном зміни від 0,1 до 1 м ³ / с. Основну частину цієї групи становлять компресори загального призначення, що використовуються на компресорних станціях заводів, шахт, рудників. <br /> :*5. Поршневий компресор великої продуктивності. Він має продуктивність більше 1 м ³ / с і використовується в основному на хімічних комбінатах. Широко використовуються на компресорних станціях машини продуктивністю 1,66 м ³ / с. Виготовляються машини і декілька більшої продуктивності. <br /> <br /> ::: Інший поділ поршневого компресора '''по виду стисливого газу''': повітряний, азотно-водневий, етиленових, азотний, кисневий, гелієвий, водневий, хлорний і т.д. Класифікація за видом стисливого газу в якійсь мірі вказує на особливості конструкції поршневого компресора. Наприклад, гелієві і водневі поршневі компресори стискають дуже текучі гази і вимагають спеціальних ущільнень поршня і штоків. Іноді поршневий компресор поділяють з вигляду двигуна приводу на електрокомпрессори, компресори з приводом від парової машини і з приводом від двигунів внутрішнього згоряння.<br /> <br /> :'''За типом герметизації''' <br /> <br /> [[Файл:Kmpr_006.gif|800px|thumb|center|а,б-відкриті, в-напівгерметичні, г- герметичні]]<br /> <br /> <br /> == Діафрагменні компресори (мембранні) ==<br /> [[Файл:s03_32.jpg|200px|thumb|right|Діафрагменний компресор]]<br /> - є варіантом звичайного поршневого компресора. Стиск газу відбувається за рахунок руху мембрани, а не поршня. В таких компресорах дуже малі затрати на тертя. Їх зазвичай застосовують для стиску природнього газу, або водню.<br /> <br /> ----<br /> Зазвичай компресори малих обємів 1-2 літри - є портативними. Вони можуть створити тиск в декілька атмосфер повністю виконуючи при цьому покладені на них задачі. Великі поршневі компресори понад 750кВт зазвичай працюють на великих промислових заводах. Також у нафтодобувній промисловості для подачі тиску і виштовхування нафти. Малі прототипи можна зустріти в автомобільних гальмівних системах, на промислових холодильних установках, та автосервісних станціях.<br /> <br /> == Література ==<br /> :*Абдурашитов С. А. Насосы и компрессоры. — М.: Недра, 1974.<br /> :*Михайлов А. К., Ворошилов В. П. Компрессорные машины. — М.: Энергоатомиздат, 1989. — 288 с. — ISBN 5-283-00090-7<br /> :*Френкель М. И. Поршневые компрессоры. — М.-Л.: Машгиз, 1960.<br /> :*Воронецкий А.В. Современные компрессорные станции (Концепции, проекты, оборудование). — М.: ООО «Премиум Инжиниринг», 2008. — 614 с. — ISBN 978-5-903363-09-4<br /> <br /> == Посилання ==<br /> <br /> :http://www.ks-expert.ru/product/porshnevye_kompressory/table/<br /> :http://sdelaykompressor.ru/160-klassifikacij_kompressorov_ot_holodilinikov__%C2%A0.html<br /> :http://www.elremont.ru/holod/fz_rus/fr_rem80.php</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%88%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=3194 2010-12-21T18:57:13Z

<p>Mihaelkorol: Створена сторінка: Принцип дії компресора '''Поршневий компресор''' - механічний пр…</p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:1kartunka.gif|400px|thumb|right|Принцип дії компресора]]<br /> '''Поршневий компресор''' - механічний пристрій, який збільшує тиск газу зарахунок зменшення його обєму.<br /> Компресор може створювати тиск (стисливої речовини), або наприклад транспортувати газ через труби.<br /> <br /> Принцип дії поршневого компресора покладений на використання рухомих поршнів, що приводяться в рух колінчастим валом, або ексцентриком.<br /> <br /> Різновиди поршневих компресорів за будовою:<br /> <br /> *Поршневі<br /> *Ротаційні<br /> <br /> <br /> <br /> == Робочі цикли компресора ==<br /> [[Файл:Animpist.gif|500px|thumb|right|Цикли компресора]] <br /> <br /> '''Етап 1.'''<br /> При русі поршня вниз робочий об'єм циліндра (об'єм циліндра над поршнем) збільшується і тиск в ньому падає.<br /> <br /> '''Етап 2.'''<br /> Коли тиск у циліндрі стане нижче, ніж тиск у камері всмоктування голівки, відкриється всмоктуючий клапан і газу по всмоктуючому трубопроводу поступатимуть в циліндр. Почнеться процес всмоктування. Він буде тривати до тих пір, поки поршень, досягнувши крайнього нижнього положення (нижня мертва точка) в циліндрі, не почне рухатися вгору. Робочий об'єм циліндра буде зменшуватися, а тиск, відповідно, рости.<br /> <br /> '''Етап 3.'''<br /> Як тільки тиск в циліндрі перевищить тиск у камері всмоктування головки, всмоктуючий клапан закриється і процес всмоктування закінчиться. Розпочнеться стиснення газу. Процес стиснення буде відбуватися до тих пір, поки тиск пари в циліндрі не перевищить тиску в камері нагнітання головки.<br /> <br /> '''Етап 4.'''<br /> У результаті попереднього етапу відкриється нагнітальний клапан. Почнеться процес нагнітання, тобто виштовхування стислих пари з циліндра компресора в конденсатор.<br /> <br /> Невелика кількість стиснутих парів газу на етапі 4 неминуче залишиться в циліндрі. Це відбувається тому, що при крайньому верхньому положенні поршня (верхня мертва точка) в циліндрі повинен бути зазор між денцем поршня і клапанної плитою, щоб поршень не бився об неї своїм денцем. Зазор створює шкідливий - мертвий об'єм, в який також входить обсяг, утворений прохідним перетином отвори в клапанній плиті, що з'єднує циліндр з камерою нагнітання голівки. Стислі пари, що залишилися в мертвому обсязі (просторі), будуть розширюватися в циліндрі при подальшому русі поршня вниз до тих пір, поки їх тиск, тобто тиск у циліндрі, не стане нижче, ніж тиск в камері всмоктування голівки.<br /> <br /> '''Способи передачі руху поршню'''<br /> :*Кривошипно-шатунний механізм<br /> :*Кулісний механізм<br /> <br /> == Класифікація ==<br /> <br /> <br /> Компресорні машини поділяються за величиною продуктивності. Під продуктивністю розуміють кількість газу, що подається поршневим компресором споживачеві за одиницю часу. У тому випадку, якщо продуктивність виражається в одиницях об'єму за час, то обсяг визначається при параметрах газу перед усмоктувальним патрубком поршневого компресора. Виражена таким чином продуктивність називається приведеною, а кількість газу, що подається за один хід поршня, називають подачею. <br /> <br /> '''За приведеною продуктивностю''' поршневі компресори поділяються на такі групи: <br /> :*1. Мінікомпрессори поршневі, продуктивність яких змінюється в межах від 0 до 3 * 10 ˉ ² м ³ / с. Подібні машини використовуються для спеціальних цілей в приладобудуванні, медицині і т.д. <br /> :*2. Мінікомпрессори поршневі, продуктивність яких змінюється від 3 * 10 ˉ ² до 0,01 м ³ / с. Цю групу становлять деякі види транспортних компресорів, які подають стиснене повітря в гальмівні системи, лабораторні компресори і т.д. <br /> :*3. Поршневі компресори малої продуктивності з діапазоном зміни від 0,01 до 0,1 м ³ / с. Вони використовуються найчастіше як машини загальнопромислового призначення з тиском нагнітання до 1,5 МПа, у пересувних компресорних установках і т.д. <br /> :*4. Поршневий компресор середньої продуктивності з діапазоном зміни від 0,1 до 1 м ³ / с. Основну частину цієї групи становлять компресори загального призначення, що використовуються на компресорних станціях заводів, шахт, рудників. <br /> :*5. Поршневий компресор великої продуктивності. Він має продуктивність більше 1 м ³ / с і використовується в основному на хімічних комбінатах. Широко використовуються на компресорних станціях машини продуктивністю 1,66 м ³ / с. Виготовляються машини і декілька більшої продуктивності. <br /> <br /> ::: Інший поділ поршневого компресора '''по виду стисливого газу''': повітряний, азотно-водневий, етиленових, азотний, кисневий, гелієвий, водневий, хлорний і т.д. Класифікація за видом стисливого газу в якійсь мірі вказує на особливості конструкції поршневого компресора. Наприклад, гелієві і водневі поршневі компресори стискають дуже текучі гази і вимагають спеціальних ущільнень поршня і штоків. Іноді поршневий компресор поділяють з вигляду двигуна приводу на електрокомпрессори, компресори з приводом від парової машини і з приводом від двигунів внутрішнього згоряння.<br /> <br /> :'''За типом герметизації''' <br /> <br /> [[Файл:Kmpr_006.gif|800px|thumb|center|а,б-відкриті, в-напівгерметичні, г- герметичні]]<br /> <br /> <br /> == Діафрагменні компресори (мембранні) ==<br /> [[Файл:s03_32.jpg|200px|thumb|right|Діафрагменний компресор]]<br /> - є варіантом звичайного поршневого компресора. Стиск газу відбувається за рахунок руху мембрани, а не поршня. В таких компресорах дуже малі затрати на тертя. Їх зазвичай застосовують для стиску природнього газу, або водню.<br /> <br /> ----<br /> Зазвичай компресори малих обємів 1-2 літри - є портативними. Вони можуть створити тиск в декілька атмосфер повністю виконуючи при цьому покладені на них задачі. Великі поршневі компресори понад 750кВт зазвичай працюють на великих промислових заводах. Також у нафтодобувній промисловості для подачі тиску і виштовхування нафти. Малі прототипи можна зустріти в автомобільних гальмівних системах, на промислових холодильних установках, та автосервісних станціях.<br /> <br /> == Література ==<br /> :*Абдурашитов С. А. Насосы и компрессоры. — М.: Недра, 1974.<br /> :*Михайлов А. К., Ворошилов В. П. Компрессорные машины. — М.: Энергоатомиздат, 1989. — 288 с. — ISBN 5-283-00090-7<br /> :*Френкель М. И. Поршневые компрессоры. — М.-Л.: Машгиз, 1960.<br /> :*Воронецкий А.В. Современные компрессорные станции (Концепции, проекты, оборудование). — М.: ООО «Премиум Инжиниринг», 2008. — 614 с. — ISBN 978-5-903363-09-4<br /> <br /> == Посилання ==<br /> <br /> :http://www.ks-expert.ru/product/porshnevye_kompressory/table/<br /> :http://sdelaykompressor.ru/160-klassifikacij_kompressorov_ot_holodilinikov__%C2%A0.html<br /> :http://www.elremont.ru/holod/fz_rus/fr_rem80.php</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%88%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%80&diff=3052 2010-12-20T08:45:04Z

<p>Mihaelkorol: </p> <hr /> <div>Статтю розробив: Качановський М.П. КТ-32<br /> <br /> <br /> [[Файл:527px-Piston.png|200px|thumb|right|Принцип дії компресора]]<br /> '''Поршневий компресор''' - механічний пристрій, який збільшує тиск газу зарахунок зменшення його обєму.<br /> Компресор може створювати тиск (стисливої речовини), або наприклад транспортувати газ через труби.<br /> <br /> Принцип дії поршневого компресора покладений на використання рухомих поршнів, що приводяться в рух колінчастим валом, або ексцентриком.<br /> <br /> Різновиди поршневих компресорів за будовою:<br /> <br /> *Поршневі<br /> *Ротаційні<br /> <br /> <br /> <br /> == Робочі цикли компресора ==<br /> [[Файл:Animpist.gif|500px|thumb|right|Цикли компресора]] <br /> <br /> '''Етап 1.'''<br /> При русі поршня вниз робочий об'єм циліндра (об'єм циліндра над поршнем) збільшується і тиск в ньому падає.<br /> <br /> '''Етап 2.'''<br /> Коли тиск у циліндрі стане нижче, ніж тиск у камері всмоктування голівки, відкриється всмоктуючий клапан і газу по всмоктуючому трубопроводу поступатимуть в циліндр. Почнеться процес всмоктування. Він буде тривати до тих пір, поки поршень, досягнувши крайнього нижнього положення (нижня мертва точка) в циліндрі, не почне рухатися вгору. Робочий об'єм циліндра буде зменшуватися, а тиск, відповідно, рости.<br /> <br /> '''Етап 3.'''<br /> Як тільки тиск в циліндрі перевищить тиск у камері всмоктування головки, всмоктуючий клапан закриється і процес всмоктування закінчиться. Розпочнеться стиснення газу. Процес стиснення буде відбуватися до тих пір, поки тиск пари в циліндрі не перевищить тиску в камері нагнітання головки.<br /> <br /> '''Етап 4.'''<br /> У результаті попереднього етапу відкриється нагнітальний клапан. Почнеться процес нагнітання, тобто виштовхування стислих пари з циліндра компресора в конденсатор.<br /> <br /> Невелика кількість стиснутих парів газу на етапі 4 неминуче залишиться в циліндрі. Це відбувається тому, що при крайньому верхньому положенні поршня (верхня мертва точка) в циліндрі повинен бути зазор між денцем поршня і клапанної плитою, щоб поршень не бився об неї своїм денцем. Зазор створює шкідливий - мертвий об'єм, в який також входить обсяг, утворений прохідним перетином отвори в клапанній плиті, що з'єднує циліндр з камерою нагнітання голівки. Стислі пари, що залишилися в мертвому обсязі (просторі), будуть розширюватися в циліндрі при подальшому русі поршня вниз до тих пір, поки їх тиск, тобто тиск у циліндрі, не стане нижче, ніж тиск в камері всмоктування голівки.<br /> <br /> '''Способи передачі руху поршню'''<br /> :*Кривошипно-шатунний механізм<br /> :*Кулісний механізм<br /> <br /> == Класифікація ==<br /> <br /> <br /> Компресорні машини поділяються за величиною продуктивності. Під продуктивністю розуміють кількість газу, що подається поршневим компресором споживачеві за одиницю часу. У тому випадку, якщо продуктивність виражається в одиницях об'єму за час, то обсяг визначається при параметрах газу перед усмоктувальним патрубком поршневого компресора. Виражена таким чином продуктивність називається приведеною, а кількість газу, що подається за один хід поршня, називають подачею. <br /> <br /> '''За приведеною продуктивностю''' поршневі компресори поділяються на такі групи: <br /> :*1. Мінікомпрессори поршневі, продуктивність яких змінюється в межах від 0 до 3 * 10 ˉ ² м ³ / с. Подібні машини використовуються для спеціальних цілей в приладобудуванні, медицині і т.д. <br /> :*2. Мінікомпрессори поршневі, продуктивність яких змінюється від 3 * 10 ˉ ² до 0,01 м ³ / с. Цю групу становлять деякі види транспортних компресорів, які подають стиснене повітря в гальмівні системи, лабораторні компресори і т.д. <br /> :*3. Поршневі компресори малої продуктивності з діапазоном зміни від 0,01 до 0,1 м ³ / с. Вони використовуються найчастіше як машини загальнопромислового призначення з тиском нагнітання до 1,5 МПа, у пересувних компресорних установках і т.д. <br /> :*4. Поршневий компресор середньої продуктивності з діапазоном зміни від 0,1 до 1 м ³ / с. Основну частину цієї групи становлять компресори загального призначення, що використовуються на компресорних станціях заводів, шахт, рудників. <br /> :*5. Поршневий компресор великої продуктивності. Він має продуктивність більше 1 м ³ / с і використовується в основному на хімічних комбінатах. Широко використовуються на компресорних станціях машини продуктивністю 1,66 м ³ / с. Виготовляються машини і декілька більшої продуктивності. <br /> <br /> ::: Інший поділ поршневого компресора '''по виду стисливого газу''': повітряний, азотно-водневий, етиленових, азотний, кисневий, гелієвий, водневий, хлорний і т.д. Класифікація за видом стисливого газу в якійсь мірі вказує на особливості конструкції поршневого компресора. Наприклад, гелієві і водневі поршневі компресори стискають дуже текучі гази і вимагають спеціальних ущільнень поршня і штоків. Іноді поршневий компресор поділяють з вигляду двигуна приводу на електрокомпрессори, компресори з приводом від парової машини і з приводом від двигунів внутрішнього згоряння.<br /> <br /> :'''За типом герметизації''' <br /> <br /> [[Файл:Kmpr_006.gif|800px|thumb|center|а,б-відкриті, в-напівгерметичні, г- герметичні]]<br /> <br /> <br /> == Діафрагменні компресори (мембранні) ==<br /> [[Файл:s03_32.jpg|200px|thumb|right|Діафрагменний компресор]]<br /> - є варіантом звичайного поршневого компресора. Стиск газу відбувається за рахунок руху мембрани, а не поршня. В таких компресорах дуже малі затрати на тертя. Їх зазвичай застосовують для стиску природнього газу, або водню.<br /> <br /> ----<br /> Зазвичай компресори малих обємів 1-2 літри - є портативними. Вони можуть створити тиск в декілька атмосфер повністю виконуючи при цьому покладені на них задачі. Великі поршневі компресори понад 750кВт зазвичай працюють на великих промислових заводах. Також у нафтодобувній промисловості для подачі тиску і виштовхування нафти. Малі прототипи можна зустріти в автомобільних гальмівних системах, на промислових холодильних установках, та автосервісних станціях.<br /> <br /> == Література ==<br /> :*Абдурашитов С. А. Насосы и компрессоры. — М.: Недра, 1974.<br /> :*Михайлов А. К., Ворошилов В. П. Компрессорные машины. — М.: Энергоатомиздат, 1989. — 288 с. — ISBN 5-283-00090-7<br /> :*Френкель М. И. Поршневые компрессоры. — М.-Л.: Машгиз, 1960.<br /> :*Воронецкий А.В. Современные компрессорные станции (Концепции, проекты, оборудование). — М.: ООО «Премиум Инжиниринг», 2008. — 614 с. — ISBN 978-5-903363-09-4<br /> <br /> == Посилання ==<br /> <br /> :http://www.ks-expert.ru/product/porshnevye_kompressory/table/<br /> :http://sdelaykompressor.ru/160-klassifikacij_kompressorov_ot_holodilinikov__%C2%A0.html<br /> :http://www.elremont.ru/holod/fz_rus/fr_rem80.php</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8&diff=3051 2010-12-20T08:44:24Z

<p>Mihaelkorol: </p> <hr /> <div>Статтю розробив: Качановський М.П КТ-32<br /> <br /> <br /> [[Файл:VLAIL0143-W-Mk100_Layout.jpg|200px|thumb|right|Клапан регулювання витрати]]<br /> == Регулюючий клапан ==<br /> Регулюючий клапан - один з конструктивних видів регулюючої трубопровідної апаратури. Це найбільш часто вживаний тип регулирующей апаратури як для непрервного (аналогового), так і для дискретного регулювания расходу и тиску. Виконання цієї завдачі регулюючі клапани здійснюють за рахунок зміни витрати середовища через свій прохідний перетин.<br /> У залежності від призначення і умов експлуатації застосовуються різні види управління регулюючою арматурою, частіше за все при цьому використовуються спеціальні приводи і управління за допомогою промислових мікроконтролерів по команді від датчиків, які фіксують параметри середовища в трубопроводі. Використовуються електричні , пневматичні , гідравлічні і електромагнітні приводи для регулюючих клапанів. У сучасній промисловості рідко, але трапляється - ручне управління.<br /> <br /> Також застосовуються запірно-регулюючі клапани, за допомогою цих пристроїв здійснюється як регулювання по заданій характеристиці, так і ущільнення затвора за нормалною герметичностю для запірної апаратури, що забезпечується спеціальною конструкцією плунжера, який має профільну частину для регулювання, а також ущільнювальну поверхню для щільного контакту з сідлом в положенні «закрито».<br /> <br /> Для приєднання регулюючих клапанів до трубопроводах застосовуються всі відомі способи ( фланцевий, муфтовий, штуцерний, цапковий, приварюванням ), але приварювання до трубопроводу використовується тільки для клапанів, виготовлених з сталей.<br /> <br /> Більшість з регулюючих клапанів вельми схожі по конструкції з запірними клапанами, але є і свої специфічні види.<br /> <br /> По напрямку потоку робочого середовища регулюючі клапани діляться на:<br /> :*прохідні - такі клапани встановлюються на прямих ділянках трубопроводу, в них напрямок потоку робочого середовища не змінюється;<br /> :*кутові - змінюють напрямок потоку на 90 ° ;<br /> :*триходові (змішувальні) - мають три патрубки для приєднання до трубопроводу (два вхідних і один вихідний) для змішування двох потоків середовищ з різними параметрами в один. У сантехніці такий пристрій має назву змішувач. <br /> <br /> == Будова ==<br /> [[Файл:300px-Control valve (globe).PNG|200px|thumb|right|Будова]]<br /> На пояснюючому малюнку праворуч зображений найпростіший прохідний односідельний регулюючий клапан у розрізі. Де:<br /> <br /> :B - корпус арматури;<br /> :F - фланець для приєднання арматури до трубопроводу.<br /> :P - вузол ущільнення, що забезпечує герметичність арматури по відношенню до зовнішнього середовища;<br /> :S - шток арматури, що передає поступальний зусилля від механізованого або ручного приводу затвору, що складається з плунжера і сідла;<br /> :T - плунжер, своїм профілем визначає характеристику регулювання арматури;<br /> :V - сідло арматури, елемент, що забезпечує посадку плунжера в крайньому закритому положенні. <br /> <br /> Зусилля від приводу за допомогою штока передається на затвор, що складається з плунжера і сідла.Плунжер перекриває частину прохідного перерізу, що призводить до зменшення витрати через клапан. Згідно із законом Бернуллі при цьому збільшується швидкість потоку середовища, а статичний тиск в трубі падає. При повному закритті плунжер сідає в сідло, потік перекривається, і, якщо затвор буде повністю герметичний, тиск після клапана дорівнюватиме нулю <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Конструкції регулюючих органів ==<br /> <br /> ===Односідельним і двосідельними===<br /> <br /> У сідельних клапанах рухомим елементом служить плунжер, який може бути голчастим, стрижневим або тарілчастим. Плужер переміщається уздовж осі потоку середовища через сідло (або сідла), змінюючи прохідний перетин. Найбільш часто зустрічаються - двосідельними клапани, так як їх затвор добре урівноважений, що дозволяє їх застосовувати для безперервного регулювання тиску до 6,3 МПа в трубопроводах діаметром до 300 мм , при цьому використовуючи виконавчі механізми меншою потужності , ніж односідельні. Односідельні клапани застосовуються найчастіше для невеликих діаметрів проходу через свого неврівноваженого плунжера. Також перевага двосідельними клапанів полягає в тому, що такою конструкцією набагато легше забезпечити необхідну для запірно-регулюючої арматури герметичність за допомогою плунжера, що має спеціальний регулюючий профіль для контакту з одним сідлом, а для посадки в інше сідло - ущільнювальну поверхню для більш щільного контакту.<br /> <br /> ===Клітинні===<br /> <br /> Затвор клітинних клапанів виконується у вигляді порожнього циліндра , який переміщається всередині клітини, що є направляючим пристроєм і, одночасно, сідлом у корпусі. У клітці є радіальні отвори ( перфорація ), що дозволяють регулювати витрату середовища. Раніше такі клапани називалися поршневими перфорованими. Клітинні клапани за рахунок своєї конструкції дозволяють знизити шум , вібрацію та кавітацію при роботі арматури. <br /> <br /> [[Файл:100px-Skisse_seteventil.jpg|200px|thumb|right|]]<br /> ===Мембранні===<br /> <br /> У клапанах цього типу використовуються вбудовані або винесені мембранні пневмо-або гідроприводи. У випадку вбудованого приводу витрата робочої середовища безпосередньо змінюється за рахунок перекриття проходу в сідлі гнучкою мембраною з гуми , фторопласту або поліетилену , на яку впливає тиск керуючої середовища. Якщо привід винесено, то перестановочне зусилля передається через мембрану на опору штока клапана, а через нього на регулюючий орган; коли тиск керуючої середовища скидається, пружина повертає мембрану в початкове положення. Щоб зусилля від середовища і сила тертя в напрямних і ущільненні не приводили до зниження точності роботи клапана, в такій арматурі часто використовуються додаткові пристрої - позиціонери, контролюючі положення штока. Мембранні клапани можуть бути як одно-, так і двосідельними. Основною перевагою таких клапанів є висока герметичність рухомого з'єднання і корозійна стійкість матеріалів, з яких виготовляються мембрани, що дозволяє забезпечити хороший захист внутрішніх поверхонь арматури від впливу робочих середовищ, які можуть бути агресивними.<br /> <br /> [[Файл:150px-Rotating valve.gif|200px|thumb|right|]]<br /> ===Золотникові===<br /> <br /> У цих пристроях регулювання витрати середовища відбувається при повороті золотника на необхідний кут, на відміну від інших клапанів з поступальним рухом штока або мембрани. Такі клапани застосовуються, як правило, в енергетиці і мають альтернативну назву «регулюючий кран», тому що за принципом дії належать до кранів.<br /> <br /> == Література ==<br /> <br /> :*Поговорим об арматуре. Р.Ф.Усватов-Усыскин — М.: Vitex, 2005.<br /> :*Трубопроводная арматура с автоматическим управлением. Справочник. Под общей редакцией С.И.Косых. — Л.: Машиностроение, 1982.<br /> :*Трубопроводная арматура. Справочное пособие. Д.Ф.Гуревич — Л.: Машиностроение, 1981.<br /> <br /> == Посилання ==<br /> <br /> :http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD<br /> :http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%80%D1%83%D1%8E%D1%89%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD<br /> :http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%88%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%80&diff=2588 2010-12-05T13:55:14Z

<p>Mihaelkorol: /* ~:) */</p> <hr /> <div>Компресори:<br /> <br /> 1. Об'ємного типу:<br /> * поршневі<br /> * ротаційні (гвинтові) - це вже не поршневий..т.д.<br /> 2. Динамічні:<br /> * відцентрові....<br /> * осьові....<br /> <br /> '''Робочиий об'єм''' - це характеристика циліндра і вона не залежить від положення поршня <br /> <br /> А інші види компресорів?<br /> - за призначенням (галуззю)<br /> - числом ступеней стиснення<br /> - за розміщенням циліндрів і т.д.<br /> <br /> Виробники в Україні, марки і їх характеристики<br /> <br /> == ~:) ==<br /> <br /> за гвинтові - згідний <br /> <br /> но ротаційний - на мою думку це різновид поршневого - тільки роль поршня і гільзи виконує іксцентрик <br /> Чого я їх сьоди впаяв ? - томущо в ротаційних - є верхня мертва точка і нижня мертва точка стиск відбувається точно таксамо як і поршневому - втягування - аналогічно!!<br /> <br /> а динамічні сюда ніяк не клеються - задача стоїть описати поршневі компрессори по якій статті мені динамічні в статтю впихнути ?<br /> ГЛОБАЛЬНА суть поршневого компрессора фрикційний рух - туди - сюди. яка різниця що його приводить в рух -<br /> колінвал - іксцентрик, кривошип..... І ГЛОБАЛЬШИЙ НЕДОЛІК поршневих компресорів - ОДНИМ ЦИЛІНДРОМ неможливо <br /> забеспечити безперервну рівномірну подачу - є такбимовити дьоргання тиску в системі - такт впуску і такт випуску. <br /> УСЕ що йде під ці параметри - поршневий компрессор!<br /> <br /> <br /> <br /> ------<br /> А інші види компресорів? - за призначенням (галуззю) - числом ступеней стиснення - за розміщенням циліндрів і т.д.<br /> <br /> Виробники в Україні, марки і їх характеристики <br /> <br /> - в низу є ссилки, стаття створюється для ознайомлення загального розуміння, мені здається буде лишнім якщо я розберу по госту по болтиках компресори - кілометрова стаття буде, головне подати напрямок що таке компркссоррр.<br /> - Чи варто провдити рекламу - вроді вікі - комюніті таке діло забороняє, мені потрібна ліцензія на таку справу і дозвіл самого виробника на розміщення посилань на його сайт, різних адресів заваів і тд, хтозна авдруг інформація секретна??...<br /> <br /> <br /> щодо марок і характеристик- коли мені потрібен компресор я включаю інтернет або йду в бібліотеку і підбираю що мені потрібно за параметрами (в статті є кусочок про герметизацію) реально ті параметри - габарити кількість отворів для закріплення- діаметер вхідного/вихідного штуцера/ тип масла смазочного- потік охолодження для нормальної роботи ..... <br /> <br /> <br /> Статя має бути - чотко і в яблучко) - мінімум максимуму я ж не пишу методичку по компресорах а статтю якщо вона беде перенасичена всякою точною інфою - так легше датиш почитати ніж статтю і з другої сторони якщо я переборщу із лірикою - стаття втратить присмак науки яка повинна бути в технічнаму універі. <br /> <br /> на мою думку стаття вааще хороша )</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%88%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%80&diff=2587 2010-12-05T13:47:47Z

<p>Mihaelkorol: /* ~:) */ нова тема</p> <hr /> <div>Компресори:<br /> <br /> 1. Об'ємного типу:<br /> * поршневі<br /> * ротаційні (гвинтові) - це вже не поршневий..т.д.<br /> 2. Динамічні:<br /> * відцентрові....<br /> * осьові....<br /> <br /> '''Робочиий об'єм''' - це характеристика циліндра і вона не залежить від положення поршня <br /> <br /> А інші види компресорів?<br /> - за призначенням (галуззю)<br /> - числом ступеней стиснення<br /> - за розміщенням циліндрів і т.д.<br /> <br /> Виробники в Україні, марки і їх характеристики<br /> <br /> == ~:) ==<br /> <br /> за гвинтові - згідний <br /> <br /> но ротаційний - на мою думку це різновид поршневого - тільки роль поршня і гільзи виконує іксцентрик <br /> Чого я їх сьоди впаяв ? - томущо в ротаційних - є верхня мертва точка і нижня мертва точка стиск відбувається точно таксамо як і поршневому - втягування - аналогічно!!<br /> <br /> а динамічні сюда ніяк не клеються - задача стоїть описати поршневі компрессори по якій статті мені динамічні в статтю впихнути ?<br /> ГЛОБАЛЬНА суть поршневого компрессора фрикційний рух - туди - сюди. яка різниця що його приводить в рух - колінвал - іксцентрик, кривошип..... І ГЛОБАЛЬШИЙ НЕДОЛІК поршневих компресорів - ОДНИМ ЦИЛІНДРОМ неможливо забеспечити безперервну рівномірну подачу - є такбимовити дьоргання тиску в системі - такт впуску і такт випуску. УСЕ що йде під ці параметри - поршневий компрессор!<br /> <br /> <br /> ------<br /> А інші види компресорів? - за призначенням (галуззю) - числом ступеней стиснення - за розміщенням циліндрів і т.д.<br /> <br /> Виробники в Україні, марки і їх характеристики <br /> <br /> - в низу є ссилки, стаття створюється для ознайомлення загального розуміння, мені здається буде лишнім якщо я розберу по госту по болтиках компресори - кілометрова стаття буде, головне подати напрямок що таке компркссоррр.<br /> - Чи варто провдити рекламу - вроді вікі - комюніті таке діло забороняє, мені потрібна ліцензія на таку справу і дозвіл самого виробника на розміщення посилань на його сайт, різних адресів заваів і тд, хтозна авдруг інформація секретна??...<br /> <br /> <br /> щодо марок і характеристик- коли мені потрібен компресор я включаю інтернет або йду в бібліотеку і підбираю що мені потрібно за параметрами (в статті є кусочок про герметизацію) реально ті параметри - габарити кількість отворів для закріплення- діаметер вхідного/вихідного штуцера/ тип масла смазочного- потік охолодження для нормальної роботи ..... <br /> <br /> <br /> Статя має бути - чотко і в яблучко) - мінімум максимуму я ж не пишу методичку по компресорах а статтю якщо вона беде перенасичена всякою точною інфою - так легше датиш почитати ніж статтю і з другої сторони якщо я переборщу із лірикою - стаття втратить присмак науки яка повинна бути в технічнаму універі. <br /> <br /> на мою думку стаття вааще хороша )</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8&diff=2586 2010-12-05T12:37:53Z

<p>Mihaelkorol: /* добре ~:) */ нова тема</p> <hr /> <div>Не потрібно зачіпати регулювання тиску.<br /> <br /> Наявна інформація дає тільки уяву про види запірно-регулюючих елементів, що треба ще редагувати і мінімізувати. <br /> <br /> Але ще є принципи регулювання якраз '''витрати''', які зовсім не висвітлені.<br /> <br /> * Відредагуйте список Посилань.<br /> <br /> == добре ~:) ==<br /> <br /> Витрата і тиск це такі речі які одна без другої не йдуть. якщо ми немаємо тиску - немаємо руху - нічого не відбувається - нема витрати - як наслідок клапан взагалі непотрібний. Тиск - викликає витрату, Ви ж на лекції минулого симестру графіки покахували - коли тисск=0 витрата=0. якщо я регулюю тиск- я регулюю витрату. <br /> <br /> ННУУУУУ наприклад - маємо краник з водою ним ми регулюємо тиск - зрівнюючи тиск в водопроводі і повітря,- вони не однакові тому виникає рух, цей рух характеризує витрата, допустимо стою я біля краника і проводжу досліди - я можу його відрегулювати так що буде чучуть капати або вааще напряму виливатиме воду, усе залежить від дзюрки в кранику, який вона робить опір тиску. 100 відсотковий опір нічо не капає немі розходу тиск 100 відсотків, опір падає починає капати тиск падає - вот і маємо зозхід.<br /> <br /> <br /> я творю код під убунтой - вона нерозуміє адекватно керилицю ) а ссилки дієві з вінди для чого їх міняти?? вони ж працюють, я міг поставити в список ссилок QR - код в добавок, це б полегшило життя тим хто має мобільний телефон ) взяв телефон щолкнув і ти вже на первоисточнике)</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%97%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&diff=2331 2010-11-22T08:10:15Z

<p>Mihaelkorol: </p> <hr /> <div>Цю сторінку планує створювати студент групи КТ-32 '''''Пелех Олександр''''' для розширення інтернет-порталу ''http://wiki.tntu.edu.ua/'' і як обов'язковий елемент для отримання рейтингової оцінки '''А''' або '''В''' з дисципліни &quot;Елементи і системи гідропневмоавтоматики&quot;.<br /> : Що дуже радує<br /> <br /> <br /> Саня тримайся!!!! Ми в тебе віримо)))</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%97%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&diff=2330 2010-11-22T08:10:01Z

<p>Mihaelkorol: </p> <hr /> <div>Цю сторінку планує створювати студент групи КТ-32 '''''Пелех Олександр''''' для розширення інтернет-порталу ''http://wiki.tntu.edu.ua/'' і як обов'язковий елемент для отримання рейтингової оцінки '''А''' або '''В''' з дисципліни &quot;Елементи і системи гідропневмоавтоматики&quot;.<br /> : Що дуже радує<br /> <br /> <br /> Саня тримайся!!!!</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Axppm.gif&diff=2176 2010-10-22T07:53:38Z

<p>Mihaelkorol: piston</p> <hr /> <div>piston</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Axpp_kl.gif&diff=2175 2010-10-22T07:47:17Z

<p>Mihaelkorol: ax_pistin</p> <hr /> <div>ax_pistin</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%88%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%80&diff=2174 2010-10-22T07:41:02Z

<p>Mihaelkorol: Створена сторінка: Принцип дії компресора '''Поршневий компреор''' - механічний при…</p> <hr /> <div>[[Файл:527px-Piston.png|200px|thumb|right|Принцип дії компресора]]<br /> '''Поршневий компреор''' - механічний пристрій, який збільшує тиск газу зарахунок зменшення його обєму.<br /> Компресорів може створювати тиск (стисливої речовини), або транспортувати рідину через труби.<br /> <br /> Принцип дії поршневого компресора покладений на використання рухомих поршнів, що приводяться в рух колінчастим валом, або іксцентриком.<br /> <br /> Різновиди поршневих компресорів:<br /> <br /> *Поршневий<br /> *Аксіально- поршневий<br /> *Мембранний<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> <br /> [[Файл:170px-Axial_piston_pump.gif|200px|thumb|right|Аксіально- поршневий компресор]]<br /> '''Аксіально- поршневий''', який використовує поршні які переміщаються<br /> по похилій пластині, встановленій на валі. Зазвичай аксіально- поршневі компресори є компактніші за компресори із приводом від зворотньо-поступального руху. Їх використовують в гідравлічних системах коли необхідно передати обертове зусилля в тиск.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> [[Файл:s03_32.jpg|200px|thumb|right|Принцип дії діафрагменного компресора]]<br /> '''Діафрагменні компресори (мембранні)''' - є варіантом звичайного поршневого компресора. Стиск газу відбувається за рахунок руху мембрани, а не поршня. В таких компресорах дуже малі затрати на тертя. Їх зазвичай застосовують для стиску природнього газу, або водню.<br /> <br /> ----<br /> Зазвичай компресори малих обємів 1-2 літри - є портативними. Вони можуть створити тиск в декілька атмосфер повністю виконуючи при цьому покладені на них задачі. Великі поршневі компресори понад 750кВт зазвичай працюють на великих промислових заводах. Також у нафтодобувній промисловості для подачі тиску і виштовхування нафти. Малі прототипи можна зустріти в автомобільних гальмівних системах, на промислових холодильних установках, та автосервісних станціях.</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:170px-Axial_piston_pump.gif&diff=2173 2010-10-22T07:21:37Z

<p>Mihaelkorol: ax_piston</p> <hr /> <div>ax_piston</div>

Mihaelkorol https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:527px-Piston.png&diff=2172 2010-10-22T07:20:21Z

<p>Mihaelkorol: piston</p> <hr /> <div>piston</div>

Mihaelkorol