Wiki ТНТУ - Внесок користувача [uk]

Структурна схема

2014-05-21T08:44:04Z

Komiks: /* Загальні відомості */

[[Файл:Структурна_схема.gif‎|292px|right|thumb|Структурна схема системи регулювання ЕРС]]'''Структурна схема''' системи регулювання — графічне зображення такої системи у вигляді сукупності частин, на які її можна розділити за певними ознаками, і зв'язків між частинами з вказівкою напрямку передачі впливів. Структурна схема систем управління взагалі будують за конструктивним, функціональним або алгоритмічним принципом. В автоматичному регулюванні використовуються переважно алгоритмічні структурні схеми, які повністю відображають динамічні властивості систем автоматичного регулювання (САР). З диференціальних рівнянь, що описують якусь САР, можна побудувати її алгоритмічну структурну схему, і навпаки , знаючи таку структурну схему можна скласти диференціальні рівняння, що описують САР.

== Загальні відомості ==
На структурній схемі зображують ланки САР (яким ставлять у відповідність передавальні функції ланок або оператори виконуваних ними нелінійних перетворень), зв'язку та вузли (точки розгалуження зв'язків). Серед найважливіших ланок з елементарними алгоритмами розрізняють: динамічні (які змінюють вхідний вплив у часі) - інтегруючі, дифференціюючі, тимчасової затримки; формуючі (змінюють масштаб і форму вхідного впливу і т.п.) - пропорційні, модуляційні, імпульсні; арифметичні - підсумовуючі, розмножувальні тощо; логічні (здійснюють логічні операції над вхідними величинами). Лінійні динамічні і масштабні ланки, а також перетворювачі функціональні зображують на структурній схемі прямокутниками, суматор - кругом, розділеним на сектори (сектори, до яких підводяться віднімаються, часто заливають), вузол - жирною крапкою на перетині відповідних зв'язків. Передавальною функцією (ПФ) окремої ланки або САР в цілому називається відношення зображень їх вихідних і вхідних величин (при нульових початкових умовах). ПФ повністю описує динамічні властивості системних ланок. Зазвичай її позначають ''W(s)'' або ''W(p)'' або просто ''W'' (''s'' або ''р'' - аргумент перетворення Лапласа).

Структурна схема

2014-05-21T08:17:01Z

Komiks: Створена сторінка: Структурна схема системи регулювання ЕРС'''Струк...

Файл:Структурна схема.gif

2014-05-21T08:06:54Z

Komiks: Структурна схема системи регулювання ЕРС

Структурна схема системи регулювання ЕРС

Обговорення:Структурна схема

2014-05-21T07:26:05Z

Komiks:

Новічков Вадим КТ-41

Юліус Вейсбах

2012-05-23T10:26:49Z

Komiks: /* Галерея */

[[Зображення:Weisbach.jpg|263px|right|thumb|Юліус Вейсбах]]'''Юліуc Людвіг Вейсбах''' (народився 10 серпня 1806 р. в Центральному Шмейденбергу, помер 24 лютого 1871 р. в місті Фрайберг) - німецький математик та інженер.

== Життя ==
[[Зображення:Hammerschenke_Mittelschmiedeberg.JPG‎|150px|right|thumb|Місце народження Юліуcа Людвіга Вейсбаха]]
[[Зображення:Weisbach_Mittelschmiedeberg.JPG|150px|right|thumb|Табличка на домі Вейсбаха]]
[[Зображення:400px-Juliusweisbach.jpg|150px|right|thumb|Пам'ятник Вейсбаху в містечку Фрайбург]]
Вейсбах народився у Хаммершеньке в Центральному Шмейденбергу поблизу Анабергу як восьма дитина християнської сімї Готліба Вейсбаха (1764-1835) і Крістіани Ребекки Стефан (1775-1850). Його мати походила з родини теслярів Арнсфельда. Вейсбах виріс в убогості. Його батько зізнається, що талант Вейсбаха і дозволив йому після відвідання сільської школи навчатись у середній школі в Анабергу. Через його науковий талант протягом року закінчив два класи і пропустив третій клас. У 1820 році він продовжив навчання в Королівській гірничій школі в Фрейберзі.

З 1822 по 1826 вчився Вейсбах у Бергакадемі (Фрейберзі), приділяючи особливу увагу мінерології, геології, математиці, фізиці, теоретичній механіці та практиці видобутку. У 1827 році він продовжив навчання в Георг-Август-Університет Геттінгена і в Політехнічній школі у Відні. Його вчителями були Бернхард Фрідріх Тібо (Лондон) і Фрідріха Мооса (Фрайберг і Відень). У деяких джерелах Карл Фрідріх Гаусс згадується в навчальному контексті, однак не може бути доведено, що Вейсбах справді чув лекції Гаусса.

В 1830 Юлій Вейсбах отримав стипендію, щоб поїхати для дослідження гірничої справи через Австрію та Угорщину. Коли пройшов рік, Вейсбах повернувся у Фрейберзі, де він вперше навчав, як учитель математики в школі. В 1832 шлюб з Марі Вінклер (1807-1878). В 1833 гірнича академія доручила йому кафедру прикладної математики та дослідженя гірських машин, 1836 року він був призначений професором прикладної математики, механіки, гірських машин. Пізніше він також провів лекції з кристалографії, нарисної геометрії і в інших областях. Він також говорив на кількох іноземних мовах.

В 1844 Вейсбах працював один для будівництва Рот Шенбергера Столн. У 1845 році він співпрацював з [[Анрі Дарсі]] для отримання формули Дарсі-Вейсбаха. У 1860 році йому було присвоєно відповідальність за обстеження Саксонії, де він зосереджував увагу в основному на гіпсометричних роботах.

Юлій Вейсбах отримав численні нагороди, 1856 Тітелберга Рата. У 1859 році він став почесним доктором філософії в Лейпцігському університеті і в 1860 році він став першим почесним членом Асоціації німецьких інженерів. Його син, мінералог Альбін Юліус Вейсбах (1833-1901), також працював багато років професором в Фрейзберзькій гірничій академії.

Юлій Вейсбах помер в 1871 році від інсульту. Він був похований на кладовищі Донат у Фрайбурзі.

== Заслуги ==

Вейсбах здобув багато досягнень, особливо в області гірничодобувної інженерії.
Він замінив теодолітове вирівнювання на традиційні методи вимірювання з використанням компаса, транспортира і вимірювального ланцюга. Його вчення було в епоху промислової революції, яка виражалася в гірничодобувній промисловості зокрема в прорив використання парових двигунів.
Гірські машини Вейсбаха в доктрині, пов'язані з новими вимогами часу.
З його книги monodimetrische і анізометрічних проекцій метод Вейсбаха є одним із засновників ортогональної аксонометрії. Його підручник техніки та інженерної механіки (1846) був розглянутий міжнародно як стандартним довідковим виданням у галузі машинобудування. Крім того, викладання Вейсбаха було характерно в тісному поєднанні теорії і практики.

1994 рік був прив'язаний до своєї батьківщини в Центральному Шмейденбергу. 2002 року, друзі Юліуса Вейсбаха заснували асоціації родичів вченого.

== Формула Вейсбаха ==
'''Формула Вейсбаха''' запропонована науці в 1855 році

: <math> \Delta h = \xi \cdot \frac{V^2}{2g}</math>

де
* <math> \Delta h</math> — втрати напору на гідравлічних опорах;
* <math>\xi</math> — коефіцієнт втрат ;
* <math>V</math> — средня швидкість протіканя речовини;
* <math>g</math> — прискорення вільного падіння;
* величина називається <math>\frac{V^2}{2g}</math> швидкісним (чи динамічним) напором.

Формула Вейсбаха, визначає втрати тиску на гідравлічному опорі, має вигляд:
: <math> \Delta P = \xi \cdot \frac{V^2}{2} \cdot \rho</math>

де
: <math> \Delta P</math> — втрати тиску на гідравлічному опорі;
: <math> \rho</math> — густина речовини.

== Формула Дарсі-Вейсбаха ==

Якщо гідравлічний опір розглядається у вигляді ділянки труби довжиною <math>L</math> і діаметром <math>D</math>, то коефіцієнт Дарсі визначається наступним чином:

<math>\xi = \lambda \cdot \frac{L}{D},</math>

де
:<math>\lambda</math> — коефіцієнт гідравлічного тертя по довжині (коефіцієнт Дарсі).

Тоді формула Вейсбаха набуває вигляду, у якому вона записується і до теперішнього часу:

: <math> \Delta h = \lambda \cdot \frac{L}{D} \cdot \frac{V^2}{2g}</math>

або для втрати тиску:

: <math> \Delta P = \lambda \cdot \frac{L}{D} \cdot \frac{V^2}{2} \cdot \rho</math>

Останні дві залежності отримали назву '''формули Дарсі-Вейсбаха'''. Запропонована Л. Ю. Вейсбахом (L. J. Weisbach) у 1845 і [[Анрі Дарсі|А. Дарсі]] у 1857 роках.

Якщо визначаються втрати на тертя для труби не круглого поперечного перерізу, то за <math>D</math> береться [[гідравлічний діаметр]].

Слід відзначити, що втрати напору на гідравлічних опорах не завжди пропорційні швидкісному напору.

== Роботи ==
* ''Довідник з механіки гірських машин (два томи), Вейдманн, Лейпциг 1835/1836
* ''Підручник техніки та інженерної механіки, Фрідріх Vieweg унд Sohn, Брауншвейг 1846-1868
** ''Частина перша: Теоретична механіка, 2-й Edition 1850: [http://books.google.de/books?id=rlVDAAAAIAAJ], 4. Edition 1863 [http://books.google.de/books?id=d1AOAAAAYAAJ], [http://books.google.de/books?id=gEkOAAAAYAAJ Teil 1], [http://books.google.de/books?id=NkkOAAAAYAAJ Teil 2]
** ''Друга частина: статики споруд та механіки Umtriebsmaschinen, 2 Edition 1851: [http://books.google.de/books?id=qFZDAAAAIAAJ], 4. Edition 1868: [http://books.google.de/books?id=tUsOAAAAYAAJ], [http://books.google.de/books?id=Xn81AAAAMAAJ], [http://books.google.de/books?id=vE8OAAAAYAAJ Teil 1], [http://books.google.de/books?id=1EkOAAAAYAAJ Teil 2]
** ''Третя частина: містить проміжні і машини, 1-3. Edition 1860: [http://books.google.de/books?id=M0lDAAAAIAAJ], [http://books.google.de/books?id=PW9GAAAAMAAJ], [http://books.google.de/books?id=B0sOAAAAYAAJ], [http://books.google.de/books?id=ylAOAAAAYAAJ Teil 1], [http://books.google.de/books?id=gUkOAAAAYAAJ Teil 2]
* ''Інженер. Збірник таблиць, формул і правил, Фрідріх Vieweg унд Sohn, Брауншвейг першу Edition 1848: [http://books.google.de/books?id=CVgOAAAAYAAJ], 5. Edition 1868: [http://books.google.de/books?id=SpJHAAAAIAAJ]
* ''Новий рудник-мистецтва і його застосування до інвестицій Рот Шенбергера Stolln Фрайберга, Фрідріх Vieweg унд Sohn, Брауншвейг 1851
* ''Експериментальних гідравліки. Керівництво по додаванню гідравлічних випробувань в невеликих масштабах, поряд з цим опис необхідного обладнання, Ю. Г. Енгельгардт, Фрайберг 1855 (на Google Books: [http://books.google.de/books?id=UHUEAAAAMAAJ])
* ''Monodimetrische і анізометрічних Проекційний метод, технічним повідомлень Volz і Karmarsch, том 1, 1844 Тюбінген, 125-136
* ''Інструкція по аксонометричній малюнок, Ю. Г. Енгельгардт, Фрайберг 1857
* ''Лекції з математичної географії, яка відбулася у Королівській Саксонської гірничої академії Фрайберга, Ю. Г. Енгельгардт, Фрайберг 1878 (на HU Берліні: [http://edoc.hu-berlin.de/docviews/abstract.php?lang=ger&id=28358])
<gallery>
File:qqqqq.bmp.jpg|Принципи механіки машин і техніки: Теоретичної і Прикладної механіки
File:Безымянныйe.bmp.jpg|Механіка техніки: теоретична механіка, з введенням в обчислення. Розроблений як підручник для технікумів і коледжів, а також для використання інженерів, архітекторів і т.д.
File:Безымянный1.bmp.jpg|Посібник з механіки інженерно-будівельного машин: теоретичне машинобудування
File:Безымянный6.bmp.jpg|Інженер: набір формул і правил арифметики, теоретичні та практичні геометрії та механіки та машинобудування
File:Безымянный2.bmp.jpg|Підручник техніки та інженерної механіки: у трьох частинах, Том 3
</gallery>
== Галерея ==
<center><gallery caption="Винаходи" perrow="5">
Зображення:Безымянный3.bmp.jpg|Водяне колесо
Зображення:Тахометр.png|Тахометр
Зображення:Безымянный9.bmp.jpg|Вітровий млин
Зображення:Безымянный10.bmp.jpg|Водонапірний двигун
Зображення:Безымянный11.bmp.jpg|Саксонський водонапірний двигун
</gallery></center>

== Література ==

* ''Юлій Вейсбах: Пам'ятні сто п'ятидесятого його День народження. Академія-Verlag, Берлін 1956th (Фрейбергер Forschungshefte D 16)
* ''Юлія Л. Вейсбах (1806-1871) за його двохсотий Пам'ятні День народження. Фрейбергер Forschungshefte D 222, Ту Фрайберг Bergakademie 2006
* Вольфганг Kuchler: Юлій Вейсбах Людвіг (1806-1871). Рудні гори будинку листя 1, 1994, стор 8-10.
* Бернд Шрейтер: Юлій Вейсбах - математик, землеміром і машина спостерігачів (з предком список). Видавець Бернд Шрейтер, Arnsfeld 2005, том 1 серії Weisbachiana - Питання, гірничої справи, металургії та генеалогії.
* Вільгельм Гумбеля: Вейсбах, Альбіна Юліуса [так в оригіналі]. В: Біографія німецького (АБР). Том 41, Дункер і Humblot, Лейпциг 1896, стор 522 f.

== Посилання ==

* [[Анрі_Дарсі|Анрі Дарсі]]
* [http://www.tira.de/mildenau/arnsfeld/arn_person.htm Julius Weisbach, aus seinem Leben] (Kurzbiographie) von Bernd Schreiter
* [http://bioen.okstate.edu/Darcy/DarcyWeisbach/HistoryoftheDarcyWeisbachEq.pdf Glenn O. Brown The History of the Darcy-Weisbach Equation for Pipe Flow Resistance]

Юліус Вейсбах

2012-05-23T10:25:16Z

Komiks: /* Галерея */

[[Зображення:Weisbach.jpg|263px|right|thumb|Юліус Вейсбах]]'''Юліуc Людвіг Вейсбах''' (народився 10 серпня 1806 р. в Центральному Шмейденбергу, помер 24 лютого 1871 р. в місті Фрайберг) - німецький математик та інженер.

== Життя ==
[[Зображення:Hammerschenke_Mittelschmiedeberg.JPG‎|150px|right|thumb|Місце народження Юліуcа Людвіга Вейсбаха]]
[[Зображення:Weisbach_Mittelschmiedeberg.JPG|150px|right|thumb|Табличка на домі Вейсбаха]]
[[Зображення:400px-Juliusweisbach.jpg|150px|right|thumb|Пам'ятник Вейсбаху в містечку Фрайбург]]
Вейсбах народився у Хаммершеньке в Центральному Шмейденбергу поблизу Анабергу як восьма дитина християнської сімї Готліба Вейсбаха (1764-1835) і Крістіани Ребекки Стефан (1775-1850). Його мати походила з родини теслярів Арнсфельда. Вейсбах виріс в убогості. Його батько зізнається, що талант Вейсбаха і дозволив йому після відвідання сільської школи навчатись у середній школі в Анабергу. Через його науковий талант протягом року закінчив два класи і пропустив третій клас. У 1820 році він продовжив навчання в Королівській гірничій школі в Фрейберзі.

З 1822 по 1826 вчився Вейсбах у Бергакадемі (Фрейберзі), приділяючи особливу увагу мінерології, геології, математиці, фізиці, теоретичній механіці та практиці видобутку. У 1827 році він продовжив навчання в Георг-Август-Університет Геттінгена і в Політехнічній школі у Відні. Його вчителями були Бернхард Фрідріх Тібо (Лондон) і Фрідріха Мооса (Фрайберг і Відень). У деяких джерелах Карл Фрідріх Гаусс згадується в навчальному контексті, однак не може бути доведено, що Вейсбах справді чув лекції Гаусса.

В 1830 Юлій Вейсбах отримав стипендію, щоб поїхати для дослідження гірничої справи через Австрію та Угорщину. Коли пройшов рік, Вейсбах повернувся у Фрейберзі, де він вперше навчав, як учитель математики в школі. В 1832 шлюб з Марі Вінклер (1807-1878). В 1833 гірнича академія доручила йому кафедру прикладної математики та дослідженя гірських машин, 1836 року він був призначений професором прикладної математики, механіки, гірських машин. Пізніше він також провів лекції з кристалографії, нарисної геометрії і в інших областях. Він також говорив на кількох іноземних мовах.

В 1844 Вейсбах працював один для будівництва Рот Шенбергера Столн. У 1845 році він співпрацював з [[Анрі Дарсі]] для отримання формули Дарсі-Вейсбаха. У 1860 році йому було присвоєно відповідальність за обстеження Саксонії, де він зосереджував увагу в основному на гіпсометричних роботах.

Юлій Вейсбах отримав численні нагороди, 1856 Тітелберга Рата. У 1859 році він став почесним доктором філософії в Лейпцігському університеті і в 1860 році він став першим почесним членом Асоціації німецьких інженерів. Його син, мінералог Альбін Юліус Вейсбах (1833-1901), також працював багато років професором в Фрейзберзькій гірничій академії.

Юлій Вейсбах помер в 1871 році від інсульту. Він був похований на кладовищі Донат у Фрайбурзі.

== Заслуги ==

Вейсбах здобув багато досягнень, особливо в області гірничодобувної інженерії.
Він замінив теодолітове вирівнювання на традиційні методи вимірювання з використанням компаса, транспортира і вимірювального ланцюга. Його вчення було в епоху промислової революції, яка виражалася в гірничодобувній промисловості зокрема в прорив використання парових двигунів.
Гірські машини Вейсбаха в доктрині, пов'язані з новими вимогами часу.
З його книги monodimetrische і анізометрічних проекцій метод Вейсбаха є одним із засновників ортогональної аксонометрії. Його підручник техніки та інженерної механіки (1846) був розглянутий міжнародно як стандартним довідковим виданням у галузі машинобудування. Крім того, викладання Вейсбаха було характерно в тісному поєднанні теорії і практики.

1994 рік був прив'язаний до своєї батьківщини в Центральному Шмейденбергу. 2002 року, друзі Юліуса Вейсбаха заснували асоціації родичів вченого.

== Формула Вейсбаха ==
'''Формула Вейсбаха''' запропонована науці в 1855 році

: <math> \Delta h = \xi \cdot \frac{V^2}{2g}</math>

де
* <math> \Delta h</math> — втрати напору на гідравлічних опорах;
* <math>\xi</math> — коефіцієнт втрат ;
* <math>V</math> — средня швидкість протіканя речовини;
* <math>g</math> — прискорення вільного падіння;
* величина називається <math>\frac{V^2}{2g}</math> швидкісним (чи динамічним) напором.

Формула Вейсбаха, визначає втрати тиску на гідравлічному опорі, має вигляд:
: <math> \Delta P = \xi \cdot \frac{V^2}{2} \cdot \rho</math>

де
: <math> \Delta P</math> — втрати тиску на гідравлічному опорі;
: <math> \rho</math> — густина речовини.

== Формула Дарсі-Вейсбаха ==

Якщо гідравлічний опір розглядається у вигляді ділянки труби довжиною <math>L</math> і діаметром <math>D</math>, то коефіцієнт Дарсі визначається наступним чином:

<math>\xi = \lambda \cdot \frac{L}{D},</math>

де
:<math>\lambda</math> — коефіцієнт гідравлічного тертя по довжині (коефіцієнт Дарсі).

Тоді формула Вейсбаха набуває вигляду, у якому вона записується і до теперішнього часу:

: <math> \Delta h = \lambda \cdot \frac{L}{D} \cdot \frac{V^2}{2g}</math>

або для втрати тиску:

: <math> \Delta P = \lambda \cdot \frac{L}{D} \cdot \frac{V^2}{2} \cdot \rho</math>

Останні дві залежності отримали назву '''формули Дарсі-Вейсбаха'''. Запропонована Л. Ю. Вейсбахом (L. J. Weisbach) у 1845 і [[Анрі Дарсі|А. Дарсі]] у 1857 роках.

Якщо визначаються втрати на тертя для труби не круглого поперечного перерізу, то за <math>D</math> береться [[гідравлічний діаметр]].

Слід відзначити, що втрати напору на гідравлічних опорах не завжди пропорційні швидкісному напору.

== Роботи ==
* ''Довідник з механіки гірських машин (два томи), Вейдманн, Лейпциг 1835/1836
* ''Підручник техніки та інженерної механіки, Фрідріх Vieweg унд Sohn, Брауншвейг 1846-1868
** ''Частина перша: Теоретична механіка, 2-й Edition 1850: [http://books.google.de/books?id=rlVDAAAAIAAJ], 4. Edition 1863 [http://books.google.de/books?id=d1AOAAAAYAAJ], [http://books.google.de/books?id=gEkOAAAAYAAJ Teil 1], [http://books.google.de/books?id=NkkOAAAAYAAJ Teil 2]
** ''Друга частина: статики споруд та механіки Umtriebsmaschinen, 2 Edition 1851: [http://books.google.de/books?id=qFZDAAAAIAAJ], 4. Edition 1868: [http://books.google.de/books?id=tUsOAAAAYAAJ], [http://books.google.de/books?id=Xn81AAAAMAAJ], [http://books.google.de/books?id=vE8OAAAAYAAJ Teil 1], [http://books.google.de/books?id=1EkOAAAAYAAJ Teil 2]
** ''Третя частина: містить проміжні і машини, 1-3. Edition 1860: [http://books.google.de/books?id=M0lDAAAAIAAJ], [http://books.google.de/books?id=PW9GAAAAMAAJ], [http://books.google.de/books?id=B0sOAAAAYAAJ], [http://books.google.de/books?id=ylAOAAAAYAAJ Teil 1], [http://books.google.de/books?id=gUkOAAAAYAAJ Teil 2]
* ''Інженер. Збірник таблиць, формул і правил, Фрідріх Vieweg унд Sohn, Брауншвейг першу Edition 1848: [http://books.google.de/books?id=CVgOAAAAYAAJ], 5. Edition 1868: [http://books.google.de/books?id=SpJHAAAAIAAJ]
* ''Новий рудник-мистецтва і його застосування до інвестицій Рот Шенбергера Stolln Фрайберга, Фрідріх Vieweg унд Sohn, Брауншвейг 1851
* ''Експериментальних гідравліки. Керівництво по додаванню гідравлічних випробувань в невеликих масштабах, поряд з цим опис необхідного обладнання, Ю. Г. Енгельгардт, Фрайберг 1855 (на Google Books: [http://books.google.de/books?id=UHUEAAAAMAAJ])
* ''Monodimetrische і анізометрічних Проекційний метод, технічним повідомлень Volz і Karmarsch, том 1, 1844 Тюбінген, 125-136
* ''Інструкція по аксонометричній малюнок, Ю. Г. Енгельгардт, Фрайберг 1857
* ''Лекції з математичної географії, яка відбулася у Королівській Саксонської гірничої академії Фрайберга, Ю. Г. Енгельгардт, Фрайберг 1878 (на HU Берліні: [http://edoc.hu-berlin.de/docviews/abstract.php?lang=ger&id=28358])
<gallery>
File:qqqqq.bmp.jpg|Принципи механіки машин і техніки: Теоретичної і Прикладної механіки
File:Безымянныйe.bmp.jpg|Механіка техніки: теоретична механіка, з введенням в обчислення. Розроблений як підручник для технікумів і коледжів, а також для використання інженерів, архітекторів і т.д.
File:Безымянный1.bmp.jpg|Посібник з механіки інженерно-будівельного машин: теоретичне машинобудування
File:Безымянный6.bmp.jpg|Інженер: набір формул і правил арифметики, теоретичні та практичні геометрії та механіки та машинобудування
File:Безымянный2.bmp.jpg|Підручник техніки та інженерної механіки: у трьох частинах, Том 3
</gallery>
== Галерея ==
<center><gallery caption="Винаходи">
Зображення:Безымянный3.bmp.jpg|Водяне колесо
Зображення:Тахометр.png|Тахометр
Зображення:Безымянный9.bmp.jpg|Вітровий млин
Зображення:Безымянный10.bmp.jpg|Водонапірний двигун
Зображення:Безымянный11.bmp.jpg|Саксонський водонапірний двигун
</gallery></center>

== Література ==

* ''Юлій Вейсбах: Пам'ятні сто п'ятидесятого його День народження. Академія-Verlag, Берлін 1956th (Фрейбергер Forschungshefte D 16)
* ''Юлія Л. Вейсбах (1806-1871) за його двохсотий Пам'ятні День народження. Фрейбергер Forschungshefte D 222, Ту Фрайберг Bergakademie 2006
* Вольфганг Kuchler: Юлій Вейсбах Людвіг (1806-1871). Рудні гори будинку листя 1, 1994, стор 8-10.
* Бернд Шрейтер: Юлій Вейсбах - математик, землеміром і машина спостерігачів (з предком список). Видавець Бернд Шрейтер, Arnsfeld 2005, том 1 серії Weisbachiana - Питання, гірничої справи, металургії та генеалогії.
* Вільгельм Гумбеля: Вейсбах, Альбіна Юліуса [так в оригіналі]. В: Біографія німецького (АБР). Том 41, Дункер і Humblot, Лейпциг 1896, стор 522 f.

== Посилання ==

* [[Анрі_Дарсі|Анрі Дарсі]]
* [http://www.tira.de/mildenau/arnsfeld/arn_person.htm Julius Weisbach, aus seinem Leben] (Kurzbiographie) von Bernd Schreiter
* [http://bioen.okstate.edu/Darcy/DarcyWeisbach/HistoryoftheDarcyWeisbachEq.pdf Glenn O. Brown The History of the Darcy-Weisbach Equation for Pipe Flow Resistance]

2012-01-17T16:10:14Z

Komiks:

КА-22 Михайлишин Роман Ігорович

* Переклад треба редагувати. Читати не можливо.
* Зображення наведене на початку бажано перемісти у кінець тексту.

Редагував.... передивіться будь ласка....

== 03.06.11 ==
Не розумію нічого:
* що таке "засновником нової шахти-мистецтва"
* що таке " Його батько був майстром шару в середніх Hammerhütte Schmiedeberg"
* "приділяючи особливу увагу мінералогії, геології, математики, фізики, механічна теорія" є в укр. мові таке поняття як "відмінки"
* "Юлій Вейсбах 1830 отримав стипендію для поїздки видобутку і дослідження через Австрію та Угорщину" що це?
і т.д.

неможливо читати тексту!

== 05.06 ==
З мовою проблеми ще залишаються.
Більше уваги треба заслугам вченого, з певним розкриттям їх.

КТ-21 Новічков Вадим Едуардович