<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Kolyaan4uk</id>
		<title>Wiki ТНТУ - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Kolyaan4uk"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/Kolyaan4uk"/>
		<updated>2026-04-10T03:51:44Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.30.0</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80_%D0%95%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B0&amp;diff=19162</id>
		<title>Віскозиметр Енглера</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80_%D0%95%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B0&amp;diff=19162"/>
				<updated>2013-06-13T21:56:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Kolyaan4uk: /* Одиниці виміру */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Віскозиметр Енглера'''&lt;br /&gt;
Віскозиметр Енглера – це прилад, призначений для визначення умовної в'язкості рідких середовищ, що дають безперервну струмінь протягом усього часу витікання .Відноситься до капілярних віскозиметрів.&lt;br /&gt;
==Енглер Карл Освальд Віктор==&lt;br /&gt;
[[Файл:Engler k .jpg|thumb|Портрет К.О.Енглера]]&lt;br /&gt;
Німецький вчений який вивчав органічну хімію. Народився 1 травня 1842 року в місті Вейсвіль. У 1864 закінчив Фрейбургський університет. З 1867 працював в університеті в Галле (1876 отримав статус професора).&lt;br /&gt;
Всі його роботи мають відношення до хімії та технології  нафти. Встановив утворення пероксидних сполук при окислені вуглеводню кислородом і розробив теорію аут оксидації у 1897 році.Створив ряд приборів і методів для аналізу нафти. &lt;br /&gt;
Помер 2 липня 1925.&lt;br /&gt;
==Будова віскозиметра Енглера==&lt;br /&gt;
[[Файл:Візкозиметр.jpg|thumb|Віскозиметр]]&lt;br /&gt;
1.Резервуар для масла&lt;br /&gt;
2.Циліндричний резервуар&lt;br /&gt;
3.Кришка.&lt;br /&gt;
4, 5. отвори в кришці&lt;br /&gt;
6.Стержень(загострена дерев’яна паличка)&lt;br /&gt;
7.Вхід в трубку&lt;br /&gt;
8.Стічна трубка&lt;br /&gt;
9.Платинова трубка&lt;br /&gt;
10.Штифт&lt;br /&gt;
11.Мішалка&lt;br /&gt;
12.Рукоятка мішалки&lt;br /&gt;
13.Тринога&lt;br /&gt;
14.Пальник&lt;br /&gt;
15.Кріпильні болти&lt;br /&gt;
16.Колба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Віскозиметр Енглера складається із латунного резервуару 1 із стічною трубкою 8 на його дні яка призначена для витікання рідини. В трубку 8 вставлена платинова трубка 9.Резервуар 1 розміщують в циліндрі 2, який грає роль водяної або масляної бані для встановлення потрібної температури випробуваної рідини. Резервуар 1 і отвори 4, 5 закриваються кришкою 3. В отвір 4 вставляють стержень 6 &lt;br /&gt;
(загострену дерев’яну паличку із твердих порід дерева)за допомогою якого регулюється вхід 7 в трубку 8. В отвір5 вставляють термометр. В середині резервуару на рівних відстанях від дна розміщено 3 загострених і зігнутих під прямим кутом штифта 10. Вони використовуються як показник рівня масла, яке заливається у віскозиметр. В резервуарі 2 є мішалка 11 із рукояткою 12 термометр.&lt;br /&gt;
Вся установка стоїть на тринозі 13, до якої прикріплено пальник 14&lt;br /&gt;
==Одиниці виміру==&lt;br /&gt;
3.Градус Енглера, градус ВУ – позасистемна одиниця умовної в’язкості,    яка застосовується в техніці, особливо в нафтовій та хімічній промисловості і названа в честь німецького хіміка К.О.Енглера. В'язкістю, вираженою в градусах Енглера, називається відношення часу витікання 200 см.куб. випробуваної рідини з циліндричної посудинидіаметром 106 мм через капіляр діаметром d = 2,8 мм, що вмонтований у дно посудини до часу витікання такого ж об'єму дистильованої води при t = 20 °C. [[Файл:формула1Е.png]]  &lt;br /&gt;
Прилад описаної конструкції для визначення в'язкості називається віскозиметром Енглера. У свій час цей прилад був базовим для визначення в'язкості мастильних олив. Після прийняття кінематичної в'язкості основним параметром, що характеризує властивості мастильних олив, значення віскозиметра Енглера зменшилось.&lt;br /&gt;
Для переведення градусів Енглера в одиниці кінематичної в'язкості Стокс для мінеральних олив застосовуються спеціальні таблиці або емпірична формула: [[Файл:empiru4na.png]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Принцип дії==&lt;br /&gt;
Принцип дії базується на підрахунку часу протікання заданого об’єму рідини через вузький отвір або трубку при заданій різниці тисків. Частіше за все рідина із резервуару витікає під дією власної ваги, в цьому випадку в’язкість пропорційна різниці тисків між рідиною, яка витікає із капіляра і рідиною на тому ж рівні яка витікає із дуже товстої трубки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип  визначення в'язкості ґрунтується на виміру часу протікання заданого об'єму рідини через вузький отвір або трубку, при заданій різниці тисків. Найчастіше рідина з резервуару витікає під дією власної ваги&lt;br /&gt;
==Література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Емельянов Ю.В. &amp;quot;Методы анализа в производств продуктов разделения воздуха&amp;quot;&lt;br /&gt;
Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Kolyaan4uk</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80_%D0%95%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B0&amp;diff=19160</id>
		<title>Віскозиметр Енглера</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80_%D0%95%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B0&amp;diff=19160"/>
				<updated>2013-06-13T21:45:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Kolyaan4uk: Внесення використаної літератури&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Віскозиметр Енглера'''&lt;br /&gt;
Віскозиметр Енглера – це прилад, призначений для визначення умовної в'язкості рідких середовищ, що дають безперервну струмінь протягом усього часу витікання .Відноситься до капілярних віскозиметрів.&lt;br /&gt;
==Енглер Карл Освальд Віктор==&lt;br /&gt;
[[Файл:Engler k .jpg|thumb|Портрет К.О.Енглера]]&lt;br /&gt;
Німецький вчений який вивчав органічну хімію. Народився 1 травня 1842 року в місті Вейсвіль. У 1864 закінчив Фрейбургський університет. З 1867 працював в університеті в Галле (1876 отримав статус професора).&lt;br /&gt;
Всі його роботи мають відношення до хімії та технології  нафти. Встановив утворення пероксидних сполук при окислені вуглеводню кислородом і розробив теорію аут оксидації у 1897 році.Створив ряд приборів і методів для аналізу нафти. &lt;br /&gt;
Помер 2 липня 1925.&lt;br /&gt;
==Будова віскозиметра Енглера==&lt;br /&gt;
[[Файл:Візкозиметр.jpg|thumb|Віскозиметр]]&lt;br /&gt;
1.Резервуар для масла&lt;br /&gt;
2.Циліндричний резервуар&lt;br /&gt;
3.Кришка.&lt;br /&gt;
4, 5. отвори в кришці&lt;br /&gt;
6.Стержень(загострена дерев’яна паличка)&lt;br /&gt;
7.Вхід в трубку&lt;br /&gt;
8.Стічна трубка&lt;br /&gt;
9.Платинова трубка&lt;br /&gt;
10.Штифт&lt;br /&gt;
11.Мішалка&lt;br /&gt;
12.Рукоятка мішалки&lt;br /&gt;
13.Тринога&lt;br /&gt;
14.Пальник&lt;br /&gt;
15.Кріпильні болти&lt;br /&gt;
16.Колба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Віскозиметр Енглера складається із латунного резервуару 1 із стічною трубкою 8 на його дні яка призначена для витікання рідини. В трубку 8 вставлена платинова трубка 9.Резервуар 1 розміщують в циліндрі 2, який грає роль водяної або масляної бані для встановлення потрібної температури випробуваної рідини. Резервуар 1 і отвори 4, 5 закриваються кришкою 3. В отвір 4 вставляють стержень 6 &lt;br /&gt;
(загострену дерев’яну паличку із твердих порід дерева)за допомогою якого регулюється вхід 7 в трубку 8. В отвір5 вставляють термометр. В середині резервуару на рівних відстанях від дна розміщено 3 загострених і зігнутих під прямим кутом штифта 10. Вони використовуються як показник рівня масла, яке заливається у віскозиметр. В резервуарі 2 є мішалка 11 із рукояткою 12 термометр.&lt;br /&gt;
Вся установка стоїть на тринозі 13, до якої прикріплено пальник 14&lt;br /&gt;
==Одиниці виміру==&lt;br /&gt;
3.Градус Енглера, градус ВУ – позасистемна одиниця умовної в’язкості,    яка застосовується в техніці, особливо в нафтовій та хімічній промисловості і названа в честь німецького хіміка К.О.Енглера. В'язкістю, вираженою в градусах Енглера, називається відношення часу витікання 200 см.куб. випробуваної рідини з циліндричної посудинидіаметром 106 мм через капіляр діаметром d = 2,8 мм, що вмонтований у дно посудини до часу витікання такого ж об'єму дистильованої води при t = 20 °C. [[Файл:формула1sЕ.png]]  &lt;br /&gt;
Прилад описаної конструкції для визначення в'язкості називається віскозиметром Енглера. У свій час цей прилад був базовим для визначення в'язкості мастильних олив. Після прийняття кінематичної в'язкості основним параметром, що характеризує властивості мастильних олив, значення віскозиметра Енглера зменшилось.&lt;br /&gt;
Для переведення градусів Енглера в одиниці кінематичної в'язкості Стокс для мінеральних олив застосовуються спеціальні таблиці або емпірична формула: [[Файл:empiru4na.png]] &lt;br /&gt;
==Принцип дії==&lt;br /&gt;
Принцип дії базується на підрахунку часу протікання заданого об’єму рідини через вузький отвір або трубку при заданій різниці тисків. Частіше за все рідина із резервуару витікає під дією власної ваги, в цьому випадку в’язкість пропорційна різниці тисків між рідиною, яка витікає із капіляра і рідиною на тому ж рівні яка витікає із дуже товстої трубки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип  визначення в'язкості ґрунтується на виміру часу протікання заданого об'єму рідини через вузький отвір або трубку, при заданій різниці тисків. Найчастіше рідина з резервуару витікає під дією власної ваги&lt;br /&gt;
==Література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Емельянов Ю.В. &amp;quot;Методы анализа в производств продуктов разделения воздуха&amp;quot;&lt;br /&gt;
Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Kolyaan4uk</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80_%D0%95%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B0&amp;diff=19159</id>
		<title>Віскозиметр Енглера</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80_%D0%95%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B0&amp;diff=19159"/>
				<updated>2013-06-13T21:41:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Kolyaan4uk: Створена сторінка: '''Віскозиметр Енглера''' Віскозиметр Енглера – це прилад, призначений для визначення ум...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Віскозиметр Енглера'''&lt;br /&gt;
Віскозиметр Енглера – це прилад, призначений для визначення умовної в'язкості рідких середовищ, що дають безперервну струмінь протягом усього часу витікання .Відноситься до капілярних віскозиметрів.&lt;br /&gt;
==Енглер Карл Освальд Віктор==&lt;br /&gt;
[[Файл:Engler k .jpg|thumb|Портрет К.О.Енглера]]&lt;br /&gt;
Німецький вчений який вивчав органічну хімію. Народився 1 травня 1842 року в місті Вейсвіль. У 1864 закінчив Фрейбургський університет. З 1867 працював в університеті в Галле (1876 отримав статус професора).&lt;br /&gt;
Всі його роботи мають відношення до хімії та технології  нафти. Встановив утворення пероксидних сполук при окислені вуглеводню кислородом і розробив теорію аут оксидації у 1897 році.Створив ряд приборів і методів для аналізу нафти. &lt;br /&gt;
Помер 2 липня 1925.&lt;br /&gt;
==Будова віскозиметра Енглера==&lt;br /&gt;
[[Файл:Візкозиметр.jpg|thumb|Віскозиметр]]&lt;br /&gt;
1.Резервуар для масла&lt;br /&gt;
2.Циліндричний резервуар&lt;br /&gt;
3.Кришка.&lt;br /&gt;
4, 5. отвори в кришці&lt;br /&gt;
6.Стержень(загострена дерев’яна паличка)&lt;br /&gt;
7.Вхід в трубку&lt;br /&gt;
8.Стічна трубка&lt;br /&gt;
9.Платинова трубка&lt;br /&gt;
10.Штифт&lt;br /&gt;
11.Мішалка&lt;br /&gt;
12.Рукоятка мішалки&lt;br /&gt;
13.Тринога&lt;br /&gt;
14.Пальник&lt;br /&gt;
15.Кріпильні болти&lt;br /&gt;
16.Колба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Віскозиметр Енглера складається із латунного резервуару 1 із стічною трубкою 8 на його дні яка призначена для витікання рідини. В трубку 8 вставлена платинова трубка 9.Резервуар 1 розміщують в циліндрі 2, який грає роль водяної або масляної бані для встановлення потрібної температури випробуваної рідини. Резервуар 1 і отвори 4, 5 закриваються кришкою 3. В отвір 4 вставляють стержень 6 &lt;br /&gt;
(загострену дерев’яну паличку із твердих порід дерева)за допомогою якого регулюється вхід 7 в трубку 8. В отвір5 вставляють термометр. В середині резервуару на рівних відстанях від дна розміщено 3 загострених і зігнутих під прямим кутом штифта 10. Вони використовуються як показник рівня масла, яке заливається у віскозиметр. В резервуарі 2 є мішалка 11 із рукояткою 12 термометр.&lt;br /&gt;
Вся установка стоїть на тринозі 13, до якої прикріплено пальник 14&lt;br /&gt;
==Одиниці виміру==&lt;br /&gt;
3.Градус Енглера, градус ВУ – позасистемна одиниця умовної в’язкості,    яка застосовується в техніці, особливо в нафтовій та хімічній промисловості і названа в честь німецького хіміка К.О.Енглера. В'язкістю, вираженою в градусах Енглера, називається відношення часу витікання 200 см.куб. випробуваної рідини з циліндричної посудинидіаметром 106 мм через капіляр діаметром d = 2,8 мм, що вмонтований у дно посудини до часу витікання такого ж об'єму дистильованої води при t = 20 °C. [[Файл:формула1sЕ.png]]  &lt;br /&gt;
Прилад описаної конструкції для визначення в'язкості називається віскозиметром Енглера. У свій час цей прилад був базовим для визначення в'язкості мастильних олив. Після прийняття кінематичної в'язкості основним параметром, що характеризує властивості мастильних олив, значення віскозиметра Енглера зменшилось.&lt;br /&gt;
Для переведення градусів Енглера в одиниці кінематичної в'язкості Стокс для мінеральних олив застосовуються спеціальні таблиці або емпірична формула: [[Файл:empiru4na.png]] &lt;br /&gt;
==Принцип дії==&lt;br /&gt;
Принцип дії базується на підрахунку часу протікання заданого об’єму рідини через вузький отвір або трубку при заданій різниці тисків. Частіше за все рідина із резервуару витікає під дією власної ваги, в цьому випадку в’язкість пропорційна різниці тисків між рідиною, яка витікає із капіляра і рідиною на тому ж рівні яка витікає із дуже товстої трубки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип  визначення в'язкості ґрунтується на виміру часу протікання заданого об'єму рідини через вузький отвір або трубку, при заданій різниці тисків. Найчастіше рідина з резервуару витікає під дією власної ваги&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Kolyaan4uk</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Empiru4na.png&amp;diff=19158</id>
		<title>Файл:Empiru4na.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Empiru4na.png&amp;diff=19158"/>
				<updated>2013-06-13T21:36:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Kolyaan4uk: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Kolyaan4uk</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%BB%D0%B01%D0%95.png&amp;diff=19155</id>
		<title>Файл:Формула1Е.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%BB%D0%B01%D0%95.png&amp;diff=19155"/>
				<updated>2013-06-13T21:35:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Kolyaan4uk: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Kolyaan4uk</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80.jpg&amp;diff=19154</id>
		<title>Файл:Візкозиметр.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80.jpg&amp;diff=19154"/>
				<updated>2013-06-13T21:29:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Kolyaan4uk: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Kolyaan4uk</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Engler_k_.jpg&amp;diff=19152</id>
		<title>Файл:Engler k .jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Engler_k_.jpg&amp;diff=19152"/>
				<updated>2013-06-13T21:27:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Kolyaan4uk: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Kolyaan4uk</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80_%D0%95%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B0&amp;diff=19108</id>
		<title>Обговорення:Віскозиметр Енглера</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80_%D0%95%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B0&amp;diff=19108"/>
				<updated>2013-06-12T18:08:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Kolyaan4uk: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Лісовий Микола КА-21&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Kolyaan4uk</name></author>	</entry>

	</feed>