<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Durbu</id>
		<title>Wiki ТНТУ - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Durbu"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/Durbu"/>
		<updated>2026-04-10T09:05:19Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.30.0</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7054</id>
		<title>Обговорення:Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7054"/>
				<updated>2011-06-06T00:19:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: Створена сторінка: Лаба Назар КТ-22&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Лаба Назар КТ-22&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7053</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7053"/>
				<updated>2011-06-06T00:17:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt; будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Число Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знайти число Рейнольдса можна за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  = \frac{{\rho VL}}{\eta } = \frac{{VL}}{\nu } = \frac{{QL}}{{\nu A}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина середовища;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;V\&amp;lt;/math&amp;gt; - характерна швидкість;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;L\&amp;lt;/math&amp;gt; - характрений розмір;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\eta \&amp;lt;/math&amp;gt; - динамічна в'язкість середовища;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\nu \&amp;lt;/math&amp;gt; - кінематична в'язкість середовища;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;A\&amp;lt;/math&amp;gt; - площ січення труби;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;Q\&amp;lt;/math&amp;gt; - об'ємна швидкість потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7052</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7052"/>
				<updated>2011-06-06T00:15:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt; будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Число Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знайти число Рейнольдса можна за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  = \frac{{\rho VL}}{\eta } = \frac{{VL}}{\nu } = \frac{{QL}}{{\nu A}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина середовища;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;V\&amp;lt;/math&amp;gt; - характерна швидкість;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;L\&amp;lt;/math&amp;gt; - характрений розмір;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\eta \&amp;lt;/math&amp;gt; - динамічна в'язкість середовища;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\nu \&amp;lt;/math&amp;gt; - кінематична в'язкість;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;A\&amp;lt;/math&amp;gt; - &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7051</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7051"/>
				<updated>2011-06-06T00:12:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt; будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Число Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знайти число Рейнольдса можна за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  = \frac{{\rho VL}}{\eta } = \frac{{VL}}{\nu } = \frac{{QL}}{{\nu A}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина середовища;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;V\&amp;lt;/math&amp;gt; - характерна швидкість;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;L\&amp;lt;/math&amp;gt; - характрений розмір;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\eta \&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7050</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7050"/>
				<updated>2011-06-06T00:10:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt; будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Число Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знайти число Рейнольдса можна за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  = \frac{{\rho VL}}{\eta } = \frac{{VL}}{\nu } = \frac{{QL}}{{\nu A}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина середовища;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;V\&amp;lt;/math&amp;gt; - характерна швидкість;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;L\&amp;lt;/math&amp;gt; - характрений розмір;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7049</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7049"/>
				<updated>2011-06-06T00:10:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt; будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Число Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знайти число Рейнольдса можна за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  = \frac{{\rho VL}}{\eta } = \frac{{VL}}{\nu } = \frac{{QL}}{{\nu A}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt;      - густина середовища;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;V\&amp;lt;/math&amp;gt;    - характерна швидкість;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;L\&amp;lt;/math&amp;gt;    - характрений розмір;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7048</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7048"/>
				<updated>2011-06-06T00:10:23Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt; будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Число Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знайти число Рейнольдса можна за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  = \frac{{\rho VL}}{\eta } = \frac{{VL}}{\nu } = \frac{{QL}}{{\nu A}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt;    - густина середовища;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;V\&amp;lt;/math&amp;gt;    - характерна швидкість;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;L\&amp;lt;/math&amp;gt;    - характрений розмір;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7047</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7047"/>
				<updated>2011-06-06T00:10:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt; будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Число Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знайти число Рейнольдса можна за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  = \frac{{\rho VL}}{\eta } = \frac{{VL}}{\nu } = \frac{{QL}}{{\nu A}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt;  - густина середовища;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;V\&amp;lt;/math&amp;gt;      - характерна швидкість;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;L\&amp;lt;/math&amp;gt;      - характрений розмір;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7046</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7046"/>
				<updated>2011-06-06T00:09:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt; будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Число Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знайти число Рейнольдса можна за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  = \frac{{\rho VL}}{\eta } = \frac{{VL}}{\nu } = \frac{{QL}}{{\nu A}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt;  - густина середовища;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;V\&amp;lt;/math&amp;gt;   - характерна швидкість;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;L\&amp;lt;/math&amp;gt;   - характрений розмір;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7045</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7045"/>
				<updated>2011-06-06T00:08:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt; будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Число Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знайти число Рейнольдса можна за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  = \frac{{\rho VL}}{\eta } = \frac{{VL}}{\nu } = \frac{{QL}}{{\nu A}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt;  - густина середовища;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;L\&amp;lt;/math&amp;gt;   - характерна швидкість;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt;   - характрений розмір;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7044</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7044"/>
				<updated>2011-06-06T00:08:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt; будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Число Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знайти число Рейнольдса можна за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  = \frac{{\rho VL}}{\eta } = \frac{{VL}}{\nu } = \frac{{QL}}{{\nu A}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt;  - густина середовища;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;[L\&amp;lt;/math&amp;gt;   - характерна швидкість;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt;   - характрений розмір;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7043</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7043"/>
				<updated>2011-06-06T00:07:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt; будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Число Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знайти число Рейнольдса можна за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  = \frac{{\rho VL}}{\eta } = \frac{{VL}}{\nu } = \frac{{QL}}{{\nu A}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt;  - густина середовища;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;[L\]&amp;lt;/math&amp;gt;   - характерна швидкість;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt;   - характрений розмір;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7042</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7042"/>
				<updated>2011-06-06T00:06:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt; будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Число Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знайти число Рейнольдса можна за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  = \frac{{\rho VL}}{\eta } = \frac{{VL}}{\nu } = \frac{{QL}}{{\nu A}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt;  - густина середовища;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\V\&amp;lt;/math&amp;gt;   - характерна швидкість;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\L\&amp;lt;/math&amp;gt;   - характрений розмір;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7041</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7041"/>
				<updated>2011-06-06T00:05:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt; будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Число Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знайти число Рейнольдса можна за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  = \frac{{\rho VL}}{\eta } = \frac{{VL}}{\nu } = \frac{{QL}}{{\nu A}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt;  - густина середовища;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\[V\]&amp;lt;/math&amp;gt;   - характерна швидкысть;&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\[L\]&amp;lt;/math&amp;gt;   - характрений розмір;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7040</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7040"/>
				<updated>2011-06-06T00:02:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt; будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Число Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знайти число Рейнольдса можна за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  = \frac{{\rho VL}}{\eta } = \frac{{VL}}{\nu } = \frac{{QL}}{{\nu A}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7039</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7039"/>
				<updated>2011-06-06T00:01:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt; будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Число Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знайти число Рейнольдса можна за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  = \frac{{\rho VL}}{\eta } = \frac{{VL}}{\nu } = \frac{{QL}}{{\nu A}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* &amp;lt;math&amp;gt;\[\rho \]&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7038</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7038"/>
				<updated>2011-06-05T23:58:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt; будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Число Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знайти число Рейнольдса можна за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  = \frac{{\rho VL}}{\eta } = \frac{{VL}}{\nu } = \frac{{QL}}{{\nu A}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7037</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7037"/>
				<updated>2011-06-05T23:58:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt; будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Число Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знайти число Рейнольдса можна за формулою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  = \frac{{\rho VL}}{\eta } = \frac{{VL}}{\nu } = \frac{{QL}}{{\nu A}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7036</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7036"/>
				<updated>2011-06-05T23:57:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt; будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Число Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знайти число Рейнольдса можна за формулою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  = \frac{{\rho VL}}{\eta } = \frac{{VL}}{\nu } = \frac{{QL}}{{\nu A}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
\[\operatorname{Re}  = \frac{{\rho VL}}{\eta } = \frac{{VL}}{\nu } = \frac{{QL}}{{\nu A}}\]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7035</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7035"/>
				<updated>2011-06-05T23:57:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt; будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Число Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знайти число Рейнольдса можна за формулою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;operatorname{Re}  = \frac{{\rho VL}}{\eta } = \frac{{VL}}{\nu } = \frac{{QL}}{{\nu A}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7034</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7034"/>
				<updated>2011-06-05T23:55:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt; будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Число Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знайти число Рейнольдса можна за формулою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\[\operatorname{Re}  = \frac{{\rho VL}}{\eta } = \frac{{VL}}{\nu } = \frac{{QL}}{{\nu A}}\]&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7033</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7033"/>
				<updated>2011-06-05T23:55:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt; будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Число Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знайти число Рейнольдса можна за формулою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
\[\operatorname{Re}  = \frac{{\rho VL}}{\eta } = \frac{{VL}}{\nu } = \frac{{QL}}{{\nu A}}\]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7032</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7032"/>
				<updated>2011-06-05T23:46:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7031</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7031"/>
				<updated>2011-06-05T23:45:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7030</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7030"/>
				<updated>2011-06-05T23:41:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7029</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7029"/>
				<updated>2011-06-05T23:40:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий. Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7028</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7028"/>
				<updated>2011-06-05T23:38:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7027</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7027"/>
				<updated>2011-06-05T23:34:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом Re кр. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7026</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7026"/>
				<updated>2011-06-05T23:34:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}} = 4000...20000&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом Re кр. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7025</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7025"/>
				<updated>2011-06-05T23:34:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а &amp;lt;math&amp;gt;\[{\operatorname{Re} _{kr}} = 4000...20000\]&amp;lt;/math&amp;gt; дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом Re кр. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7024</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7024"/>
				<updated>2011-06-05T23:33:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а \[{\operatorname{Re} _{kr}} = 4000...20000\] дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом Re кр. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7023</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7023"/>
				<updated>2011-06-05T23:31:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt; для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt; приймається за нижню границю для турбулентного руху, а Re кр= 4000...20000 дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом Re кр. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{R}&amp;lt;/math&amp;gt;, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 580&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7022</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7022"/>
				<updated>2011-06-05T23:26:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю Re для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення Re кр=2300 приймається за нижню границю для турбулентного руху, а Re кр= 4000...20000 дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом Re кр. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус R, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число Re кр.=580&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7021</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7021"/>
				<updated>2011-06-05T23:25:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt; впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, Re кр значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю Re для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення Re кр=2300 приймається за нижню границю для турбулентного руху, а Re кр= 4000...20000 дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом Re кр. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус R, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число Re кр.=580&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7020</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7020"/>
				<updated>2011-06-05T23:22:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину Re кр впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, Re кр значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю Re для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення Re кр=2300 приймається за нижню границю для турбулентного руху, а Re кр= 4000...20000 дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом Re кр. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус R, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число Re кр.=580&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7019</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7019"/>
				<updated>2011-06-05T23:21:54Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}} = 2300&amp;lt;/math&amp;gt;. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину Re кр впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, Re кр значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю Re для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення Re кр=2300 приймається за нижню границю для турбулентного руху, а Re кр= 4000...20000 дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом Re кр. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус R, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число Re кр.=580&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7018</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7018"/>
				<updated>2011-06-05T23:20:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;gt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі Re кр =2300. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину Re кр впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, Re кр значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю Re для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення Re кр=2300 приймається за нижню границю для турбулентного руху, а Re кр= 4000...20000 дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом Re кр. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус R, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число Re кр.=580&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7017</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7017"/>
				<updated>2011-06-05T23:19:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо Re&amp;gt;Re кр, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі Re кр =2300. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину Re кр впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, Re кр значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю Re для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення Re кр=2300 приймається за нижню границю для турбулентного руху, а Re кр= 4000...20000 дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом Re кр. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус R, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число Re кр.=580&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7016</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7016"/>
				<updated>2011-06-05T23:17:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли &amp;lt;math&amp;gt;\[\operatorname{Re}  &amp;lt; {\operatorname{Re} _{kr}}\]&amp;lt;/math&amp;gt;. Якщо Re&amp;gt;Re кр, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі Re кр =2300. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину Re кр впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, Re кр значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю Re для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення Re кр=2300 приймається за нижню границю для турбулентного руху, а Re кр= 4000...20000 дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом Re кр. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус R, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число Re кр.=580&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7015</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7015"/>
				<updated>2011-06-05T23:15:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re}&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли Re&amp;lt;Re кр. Якщо Re&amp;gt;Re кр, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі Re кр =2300. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину Re кр впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, Re кр значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю Re для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення Re кр=2300 приймається за нижню границю для турбулентного руху, а Re кр= 4000...20000 дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом Re кр. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус R, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число Re кр.=580&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7014</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7014"/>
				<updated>2011-06-05T23:15:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса &amp;lt;math&amp;gt;\[\operatorname{Re} \]&amp;lt;/math&amp;gt;, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли Re&amp;lt;Re кр. Якщо Re&amp;gt;Re кр, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі Re кр =2300. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину Re кр впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, Re кр значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю Re для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення Re кр=2300 приймається за нижню границю для турбулентного руху, а Re кр= 4000...20000 дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом Re кр. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус R, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число Re кр.=580&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7013</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7013"/>
				<updated>2011-06-05T23:05:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса Re, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли Re&amp;lt;Re кр. Якщо Re&amp;gt;Re кр, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі Re кр =2300. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину Re кр впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, Re кр значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю Re для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення Re кр=2300 приймається за нижню границю для турбулентного руху, а Re кр= 4000...20000 дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\operatorname{Re} _{kr}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом Re кр. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус R, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число Re кр.=580&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7012</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7012"/>
				<updated>2011-06-05T23:04:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса Re, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли Re&amp;lt;Re кр. Якщо Re&amp;gt;Re кр, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі Re кр =2300. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину Re кр впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, Re кр значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю Re для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення Re кр=2300 приймається за нижню границю для турбулентного руху, а Re кр= 4000...20000 дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\{\operatorname{Re} _{kr}}\&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом Re кр. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус R, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число Re кр.=580&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7011</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7011"/>
				<updated>2011-06-05T23:02:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса Re, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли Re&amp;lt;Re кр. Якщо Re&amp;gt;Re кр, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі Re кр =2300. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину Re кр впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, Re кр значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю Re для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення Re кр=2300 приймається за нижню границю для турбулентного руху, а Re кр= 4000...20000 дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\[{\operatorname{Re} _{kr}}\]&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом Re кр. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус R, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число Re кр.=580&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7010</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7010"/>
				<updated>2011-06-05T23:01:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса Re, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли Re&amp;lt;Re кр. Якщо Re&amp;gt;Re кр, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі Re кр =2300. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину Re кр впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, Re кр значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю Re для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення Re кр=2300 приймається за нижню границю для турбулентного руху, а Re кр= 4000...20000 дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\[{{\mathop{\rm Re}\nolimits} _{kr}}\]&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом Re кр. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус R, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число Re кр.=580&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7009</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7009"/>
				<updated>2011-06-05T22:54:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса Re, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли Re&amp;lt;Re кр. Якщо Re&amp;gt;Re кр, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі Re кр =2300. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину Re кр впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, Re кр значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю Re для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення Re кр=2300 приймається за нижню границю для турбулентного руху, а Re кр= 4000...20000 дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\{\rm Re}\nolimits} _{kr}\&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом Re кр. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус R, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число Re кр.=580&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7008</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7008"/>
				<updated>2011-06-05T22:51:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса Re, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли Re&amp;lt;Re кр. Якщо Re&amp;gt;Re кр, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі Re кр =2300. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину Re кр впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, Re кр значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю Re для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення Re кр=2300 приймається за нижню границю для турбулентного руху, а Re кр= 4000...20000 дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\[{\{\rm Re}\nolimits} _{kr}\]&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом Re кр. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус R, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число Re кр.=580&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7007</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7007"/>
				<updated>2011-06-05T22:49:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса Re, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли Re&amp;lt;Re кр. Якщо Re&amp;gt;Re кр, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі Re кр =2300. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину Re кр впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, Re кр значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю Re для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення Re кр=2300 приймається за нижню границю для турбулентного руху, а Re кр= 4000...20000 дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\[{{\{\rm Re}\nolimits} _{kr}}\]&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом Re кр. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус R, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число Re кр.=580&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7006</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7006"/>
				<updated>2011-06-05T22:49:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса Re, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли Re&amp;lt;Re кр. Якщо Re&amp;gt;Re кр, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі Re кр =2300. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину Re кр впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, Re кр значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю Re для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення Re кр=2300 приймається за нижню границю для турбулентного руху, а Re кр= 4000...20000 дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\[{{\{\rm Re}\nolimits} _{кр}}\]&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом Re кр. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус R, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число Re кр.=580&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7005</id>
		<title>Досліди Рейнольдса</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81%D0%B0&amp;diff=7005"/>
				<updated>2011-06-05T22:44:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Durbu: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дослідами Рейнольдса встановлено''', що за певних граничних умов у кожному потоці є &amp;quot;точка переходу&amp;quot;, яка відповідає зміні одного режиму іншим. Ця точка переходу за Рейнольдсом визначається безрозмірним комплексом - числом Рейнольдса Re, яке називається критичним числом Рейнольдса. Рух буде ламінарний, коли Re&amp;lt;Re кр. Якщо Re&amp;gt;Re кр, то потік стає нестаціонарним і переходить у турбулентний режим. При русі рідини у прямоліній циліндричній трубі Re кр =2300. Для кожного конкретного випадку руху число Рейнольдса має своє критичне значення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія дослідження ==&lt;br /&gt;
Ще у минулому столітті було зауважено, що при русі рідини можуть бути два принципово різні режими руху рідини - ламінарний і турбулентний ( слово &amp;quot;ламінарний&amp;quot; походить від латинського &amp;quot;lamina&amp;quot;, що означає &amp;quot;шаруватий&amp;quot;; турбулентний - від латинського &amp;quot;turbulentus&amp;quot;, що означає вихровий, безладний.)&lt;br /&gt;
На принципову різницю ламінарного і турбулентного руху рідини звернув увагу Д.І. Менделєєв у 1880 р. і М.П. Петров у 1883 р. Однак найбільш глибоко і повно це питання було досліджене у 1883 р. англійським фізиком О.Рейнольдсом. Після Рейнольдса багатьма дослідниками було виконано ряд теоретичних та експерементальних праць щодо вивчення переходу ламінарного режиму в турбулентний, і навпаки, в різних умовах. Незважаючи на це, дане питання і на цей час вивчене недостатньо; багато питань переходу одного режиму в інший та природа турбулентного режиму залишаються і тепер не зовсім зрозумілими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ламінарний і турбулентний режмим руху ==&lt;br /&gt;
[[Файл:18.png|150px|thumb|right|Схематичний вигляд ламінарного руху]]&lt;br /&gt;
Гідравлічна структура потоків при цих двох режимах істотно відрізняється. При ламінарному режимі окремі частинки рідини переміщються паралельно одна одній і окремі струминки потоку переміщуються упорядковано. При цьому режимі течій в циліндричних шарів, які, подібно до окремих частин телескопічної труби, переміщуються.&lt;br /&gt;
Ламінарний рух рідин зустрічається в трубках невеликого діаметра при переміщенні дуже в'язких рідин.&lt;br /&gt;
В інженерній практиці у більшості випадків спостерігається рух рідини при турбулентному режимі, характреною ознакою якого є безладний характер переміщення окремих частинок. При турбулентному режимі в кожній точці простору, зайнятого рідиною, що рухається, відбувається безперервна зміна швидкості як за значенням, так і за напрямком.Така зміна швидкості називається '''''пульсацією швидкості''''', яка, в свою чергу, викликає пульсацію тиску. У зв'язку з цим турбулентний потік - це безліч мас, які інтенсивно обертаються і переміщуються, при загальному поступальному русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Експеримент Рейнольдса ==&lt;br /&gt;
[[Файл:512.png|200px|thumb|right|Дослід Рейнольдса]]&lt;br /&gt;
Експеримент Рейнольдса полягав у введені барвника з посудини А (рис.50) у скляну трубу Б і спостереженні за течією окремих струминок. Було виявлено, що за певних умов забарвлена струминка рухається прямолінійно, без змішування з навколишньою масою рідини. Інакше кажучи, спостерігався ламінарний рух (рис. 50,а).&lt;br /&gt;
Далі збільшення швидкості (шляхом відповідного регулювання вентилями В і Г) приводить до зміни характеру руху частинок рідини. Забарвлена струминка зі збільшенням шивдкості стає звивистою (рис. 50,б), хиткою, в окремих місцях уривчастою, а відтак повністю розмивається і зміщується з усією масою рідини, що рухається в трубі (рис. 50,в). Виникає турбулентний режим з притаманним йому інтенсивним переміщенням частинок рідини по всьому перерізу потоку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Результати багатьох досліджень показують, що ламінарний рух у певних умовах стає нестабільним і переходить у турбулентний під впливом навіть незначних зовнішніх збурень. Ламінарний режим переходит у турбулентний через так званий '''''перехідний режим''''', а сам процес переходу в більшості випадків можна розглядати як безперервний коливний процес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На величину Re кр впливає ряд факторів: умова входу в трубу, знак прискорення, з яким рухається рідина, кривина труби тощо.Наприклад, Re кр значно знижується навіть при невеликому викривленні труби. Місця розширення трубопроводу або русел мають підвищену схильність до порушення ламінарного режиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ретельно усунувши збурення при вході в трубу (рис. 50, вузол Д), можна значно збільшити критичне число Рейнольдса (навіть до 20000 і вище). У зв'язку з цим деколи вводять поняття про нижнє і верхнє число Рейнольдса: при цьому під нижнім критичним числом розуміють нижню границю Re для турбулентного руху, а під верхнім - верхню границю для ламінарного руху. Значення Re кр=2300 приймається за нижню границю для турбулентного руху, а Re кр= 4000...20000 дає діапазон зміни верхнього критичного числа Re кр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;\[{{\{\rm Re}\nolimits} _{kr}}\]&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При Re&amp;lt;Re кр. будь-якого роду збурення в потоці гасяться силами в'язкості і ламінарний режим в цілому стійкий, а турбулентний - нестійкий. При Re&amp;gt;Re кр., навпаки, турбулентний режим стійкий, а ламінарний - нестійкий.Далі під критичним числом Re кр. будемо розуміти тільки нижнє критичне число.&lt;br /&gt;
Звернемо увагу на те, що для труб некруглого перерізу, відкритих русел, лотків число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус R, тобто &lt;br /&gt;
У даному разі критичне число Re кр.=580&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
*Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Т.М. Башта, С.С Руднев Гидравлика, гидромашины и гидроприводы,1982.-423с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Френкель Н.З. Гидравлика 1956.-456с&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Кочин Н.Е Теоретическая гидромеханика.Часть 1-2,1963-585с&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Durbu</name></author>	</entry>

	</feed>