<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=ColdFlame</id>
		<title>Wiki ТНТУ - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=ColdFlame"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/ColdFlame"/>
		<updated>2026-06-04T02:53:57Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.30.0</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&amp;diff=5562</id>
		<title>Частотні характеристики</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&amp;diff=5562"/>
				<updated>2011-04-25T18:45:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Реакція елемента на вхідний гармонічний сигнал пов’язана з поняттям частотних функцій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо на вхід лінійного елемента подати гармонічний вплив – синусоїдальні коливання з циклічною частотою w, амплітудою Х і початковою фазою &amp;lt;math&amp;gt;j_{1}w &amp;lt;/math&amp;gt; :&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::&amp;lt;math&amp;gt;X(t) = X\cdot \sin \left (\ wt + j_{1}w\right ) \&amp;lt;/math&amp;gt;,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
то після закінчення певного часу на виході будуть також синусоїдальні коливання, але з іншою амплітудою Y і початковою фазою &amp;lt;math&amp;gt;j_{2}w &amp;lt;/math&amp;gt; :&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::&amp;lt;math&amp;gt;Y(t) = U\cdot \sin \left (\ wt + j_{2}w\right ) \&amp;lt;/math&amp;gt;   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При різних значеннях w відношення амплітуд K(w) вихідного Y і вхідного Х коливань а також різниця фаз &amp;lt;math&amp;gt;j(w) = j_{2}w - j_{1}w &amp;lt;/math&amp;gt;  мають різні значення. Зв’язок між параметрами вхідного і вихідного коливань при різних частотах описується амплітудно-фазовою частотною функцією (АФЧХ) або комплексним коефіцієнтом передачі:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::&amp;lt;math&amp;gt;W(jw) = K(w)\cdot \ \mathit{e}^ {j(w)} \&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ця функція може бути представлена у вигляді:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::&amp;lt;math&amp;gt;W(jw) = A(w) + j\cdot \ B(w) \&amp;lt;/math&amp;gt;, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де A(w) і B(w) – відповідно дійсна і уявна частотні функції:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::&amp;lt;math&amp;gt;A(w) = K(w)\cdot \ cos j(w) \&amp;lt;/math&amp;gt;;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::&amp;lt;math&amp;gt;B(w) = K(w)\cdot \ sin j(w) \&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При графічній побудові функції W(jw) в комплексній площині в залежності від зміни w (наприклад, від 0 до &amp;lt;math&amp;gt;\infty \&amp;lt;/math&amp;gt;) кінець вектора W(jw) описує на комплексній площині деяку криву (годограф), яка є амплітудно-фазовою характеристикою. Зі збільшенням частоти w даються взнаки інерційні властивості елемента і амплітуда вихідних сигналів зменшується при незмінній амплітуді вхідних коливань, а відставання по фазі вихідних сигналів відносно вхідних збільшується. Найбільше значення амплітуди вихідних сигналів відповідає частоті w = 0.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Амплітудно-фазова характеристика об’єднує дві характеристики – амплітудно-частотну (АЧХ) і фазо-частотну (ФЧХ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Функція &amp;lt;math&amp;gt;K(w)=\left | \ W(jw) \right | \&amp;lt;/math&amp;gt; є аналітичним виразом АЧХ елемента. АЧХ показує зміну відношення амплітуд вихідного і вхідного сигналів в залежності від частоти вхідних гармонічних сигналів. Функція j(w), яка являє собою різницю фаз вхідного і вихідного коливань, є аналітичним виразом ФЧХ:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Графічну побудову функцій K(w) і j(w) часто зручно виконувати у вигляді логарифмічних частотних характеристик. Якщо прологарифмувати вираз, то отримаємо залежність:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::&amp;lt;math&amp;gt;ln W(jw) = ln K(w) + j(w)\&amp;lt;/math&amp;gt;,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
яка складається з дійсної і уявної частин, кожну з яких можна зобразити графічно в функції логарифма частоти. Замість lnK(w) зазвичай розглядають функцію &amp;lt;math&amp;gt;L(w) = 20\cdot \ lg K(w) \&amp;lt;/math&amp;gt;, графічне зображення якої в логарифмічному масштабі частот називається логарифмічною амплітудно-частотною характеристикою (ЛАЧХ); одиницею її вимірювання є децибел. Функція j(w), яка побудована в логарифмічному масштабі частот, називається логарифмічною фазо-частотною характеристикою (ЛФЧХ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При впливі на елемент сигналу вільної форми його можна розкласти за допомогою ряду Фур’є на прості гармонічні складові і отримати результат загального впливу як суму впливів від окремих складових.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перехідну, імпульсну і частотні (амплітудно-фазову, амплітудно-частотну, фазо-частотну) характеристики елемента можна визначити за диференціальним рівнянням елемента при відповідному вхідному впливі. Перелічені вище характеристики можна знайти експериментально, якщо рівняння елемента невідомо.За отриманими характеристиками можна, використовуючи відповідні формули, знайти вихідну величину у (t) елемента при будь-якому вхідному впливі.Якщо відомо диференціальне рівняння для перехідного процесу, то при визначенні динамічних властивостей елемента доцільно використовувати передаточну функцію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначення динамічних властивостей окремих лінійних і лінеаризованих елементів і дослідження автоматичного пристрою в цілому полегшується в разі подання елементів типовими ланками, яке базується на ідентичності лінійних диференціальних рівнянь, що описують процеси в різних елементах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Типова лінійна ланка (їй може відповідати реальний елемент або комбінація кількох елементів, а іноді частина елемента) описується диференціальним рівнянням не вище другого порядку. Така ланка володіє направленою властивістю, тобто пропускає керувальний вплив тільки в одному напрямку: від входу до виходу. Диференціальні рівняння типових лінійних ланок можна складати незалежно від інших ланок, оскільки завдяки однонаправленості дії підключення наступної ланки не чинить зворотної дії на попередню ланку. Вказана направлена дія забезпечується за умови, що вихідна потужність попередньої ланки значно більша вхідної потужності наступної ланки (тобто попередня ланка повинна працювати в режимі, який наближений до неробочого ходу). Ланка також володіє детекторними властивостями, якщо вплив навантаження скомпенсовано.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будь-яка ланка має вхід – місце прикладення впливу на ланку, а також вихід – місце, де проявляється вплив цієї ланки на наступну. Кожна типова ланка характеризується своєю передаточною функцією. Якщо відомі ланки автоматичної системи і їх передаточні функції, то будь-яку систему можна представити як сукупність певним чином з’єднаних поміж собою типових ланок направленої дії, які замінюють реальні елементи, тобто у вигляді еквівалентної структурної схеми системи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для переважної більшості систем автоматичного управління розрізняють такі основні типові ланки: аперіодична, коливальна, інтегрувальна, диференціювальна, підсилювальна і ланка з постійним запізненням. Треба відзначити, що один і той же елемент або комбінація з декількох елементів може відноситись до різних типових ланок в залежності від того, які фізичні величини прийняті за вхідний х і вихідний у сигнали.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&amp;diff=5561</id>
		<title>Частотні характеристики</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&amp;diff=5561"/>
				<updated>2011-04-25T18:19:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Реакція елемента на вхідний гармонічний сигнал пов’язана з поняттям частотних функцій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо на вхід лінійного елемента подати гармонічний вплив – синусоїдальні коливання з циклічною частотою w, амплітудою Х і початковою фазою &amp;lt;math&amp;gt;j_{1}w &amp;lt;/math&amp;gt; :&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::&amp;lt;math&amp;gt;X(t) = X\cdot \sin \left (\ wt + j_{1}w\right ) \&amp;lt;/math&amp;gt;,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
то після закінчення певного часу на виході будуть також синусоїдальні коливання, але з іншою амплітудою Y і початковою фазою &amp;lt;math&amp;gt;j_{2}w &amp;lt;/math&amp;gt; :&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::&amp;lt;math&amp;gt;Y(t) = U\cdot \sin \left (\ wt + j_{2}w\right ) \&amp;lt;/math&amp;gt;    &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При різних значеннях w відношення амплітуд K(w) вихідного Y і вхідного Х коливань а також різниця фаз &amp;lt;math&amp;gt;j(w) = j_{2}w - j_{1}w &amp;lt;/math&amp;gt;  мають різні значення. Зв’язок між параметрами вхідного і вихідного коливань при різних частотах описується амплітудно-фазовою частотною функцією (АФЧХ) або комплексним коефіцієнтом передачі:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::&amp;lt;math&amp;gt;W(jw) = K(w)\cdot \ \mathit{e}^ {j(w)} \&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ця функція може бути представлена у вигляді:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::&amp;lt;math&amp;gt;W(jw) = A(w) + j\cdot \ B(w) \&amp;lt;/math&amp;gt;, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де A(w) і B(w) – відповідно дійсна і уявна частотні функції:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;A(w) = K(w)\cdot \ cos j(w) \&amp;lt;/math&amp;gt;;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;B(w) = K(w)\cdot \ sin j(w) \&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При графічній побудові функції W(jw) в комплексній площині в залежності від зміни w (наприклад, від 0 до &amp;lt;math&amp;gt;\infty \&amp;lt;/math&amp;gt;) кінець вектора W(jw) описує на комплексній площині деяку криву (годограф), яка є амплітудно-фазовою характеристикою. Зі збільшенням частоти w даються взнаки інерційні властивості елемента і амплітуда вихідних сигналів зменшується при незмінній амплітуді вхідних коливань, а відставання по фазі вихідних сигналів відносно вхідних збільшується. Найбільше значення амплітуди вихідних сигналів відповідає частоті w = 0.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&amp;diff=5560</id>
		<title>Частотні характеристики</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&amp;diff=5560"/>
				<updated>2011-04-25T18:18:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Реакція елемента на вхідний гармонічний сигнал пов’язана з поняттям частотних функцій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо на вхід лінійного елемента подати гармонічний вплив – синусоїдальні коливання з циклічною частотою w, амплітудою Х і початковою фазою &amp;lt;math&amp;gt;j_{1}w &amp;lt;/math&amp;gt; :&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::&amp;lt;math&amp;gt;X(t) = X\cdot \sin \left (\ wt + j_{1}w\right ) \&amp;lt;/math&amp;gt;,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
то після закінчення певного часу на виході будуть також синусоїдальні коливання, але з іншою амплітудою Y і початковою фазою &amp;lt;math&amp;gt;j_{2}w &amp;lt;/math&amp;gt; :&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::&amp;lt;math&amp;gt;Y(t) = U\cdot \sin \left (\ wt + j_{2}w\right ) \&amp;lt;/math&amp;gt;    &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При різних значеннях w відношення амплітуд K(w) вихідного Y і вхідного Х коливань а також різниця фаз &amp;lt;math&amp;gt;j(w) = j_{2}w - j_{1}w &amp;lt;/math&amp;gt;  мають різні значення. Зв’язок між параметрами вхідного і вихідного коливань при різних частотах описується амплітудно-фазовою частотною функцією (АФЧХ) або комплексним коефіцієнтом передачі:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::&amp;lt;math&amp;gt;W(jw) = K(w)\cdot \ \mathit{e}^ {j(w)} \&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ця функція може бути представлена у вигляді:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::&amp;lt;math&amp;gt;W(jw) = A(w) + j\cdot \B(w) \&amp;lt;/math&amp;gt;, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де A(w) і B(w) – відповідно дійсна і уявна частотні функції:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;A(w) = K(w)\cdot \ cos j(w) \&amp;lt;/math&amp;gt;;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;B(w) = K(w)\cdot \ sin j(w) \&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При графічній побудові функції W(jw) в комплексній площині в залежності від зміни w (наприклад, від 0 до &amp;lt;math&amp;gt;\infty \&amp;lt;/math&amp;gt;) кінець вектора W(jw) описує на комплексній площині деяку криву (годограф), яка є амплітудно-фазовою характеристикою. Зі збільшенням частоти w даються взнаки інерційні властивості елемента і амплітуда вихідних сигналів зменшується при незмінній амплітуді вхідних коливань, а відставання по фазі вихідних сигналів відносно вхідних збільшується. Найбільше значення амплітуди вихідних сигналів відповідає частоті w = 0.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&amp;diff=5559</id>
		<title>Частотні характеристики</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&amp;diff=5559"/>
				<updated>2011-04-25T18:15:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Реакція елемента на вхідний гармонічний сигнал пов’язана з поняттям частотних функцій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо на вхід лінійного елемента подати гармонічний вплив – синусоїдальні коливання з циклічною частотою w, амплітудою Х і початковою фазою &amp;lt;math&amp;gt;j_{1}w &amp;lt;/math&amp;gt; :&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::&amp;lt;math&amp;gt;X(t) = X\cdot \sin \left (\ wt + j_{1}w\right ) \&amp;lt;/math&amp;gt;,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
то після закінчення певного часу на виході будуть також синусоїдальні коливання, але з іншою амплітудою Y і початковою фазою &amp;lt;math&amp;gt;j_{2}w &amp;lt;/math&amp;gt; :&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::&amp;lt;math&amp;gt;Y(t) = U\cdot \sin \left (\ wt + j_{2}w\right ) \&amp;lt;/math&amp;gt;    &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При різних значеннях w відношення амплітуд K(w) вихідного Y і вхідного Х коливань а також різниця фаз &amp;lt;math&amp;gt;j(w) = j_{2}w - j_{1}w &amp;lt;/math&amp;gt;  мають різні значення. Зв’язок між параметрами вхідного і вихідного коливань при різних частотах описується амплітудно-фазовою частотною функцією (АФЧХ) або комплексним коефіцієнтом передачі:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::&amp;lt;math&amp;gt;W(jw) = K(w)\cdot \ \mathit{e}^ {j(w)} \&amp;lt;/math&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ця функція може бути представлена у вигляді&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
W(jw) = A(w) + jB(w), &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де A(w) і B(w) – відповідно дійсна і уявна частотні функції:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
A(w) = K(w) cosj(w);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
B(w) = K(w) sin j(w).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При графічній побудові функції W(jw) в комплексній площині в залежності від зміни w (наприклад, від 0 до ¥) кінець вектора W(jw) описує на комплексній площині деяку криву (годограф), яка є амплітудно-фазовою характеристикою. Зі збільшенням частоти w даються взнаки інерційні властивості елемента і амплітуда вихідних сигналів зменшується при незмінній амплітуді вхідних коливань, а відставання по фазі вихідних сигналів відносно вхідних збільшується. Найбільше значення амплітуди вихідних сигналів відповідає частоті w = 0.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&amp;diff=5558</id>
		<title>Частотні характеристики</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&amp;diff=5558"/>
				<updated>2011-04-25T18:10:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Реакція елемента на вхідний гармонічний сигнал пов’язана з поняттям частотних функцій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо на вхід лінійного елемента подати гармонічний вплив – синусоїдальні коливання з циклічною частотою w, амплітудою Х і початковою фазою &amp;lt;math&amp;gt;j_{1}w &amp;lt;/math&amp;gt; :&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;X(t) = X\cdot \sin \left (\ wt + j_{1}w\right ) \&amp;lt;/math&amp;gt;,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
то після закінчення певного часу на виході будуть також синусоїдальні коливання, але з іншою амплітудою Y і початковою фазою &amp;lt;math&amp;gt;j_{2}w &amp;lt;/math&amp;gt; :&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Y(t) = U\cdot \sin \left (\ wt + j_{2}w\right ) \&amp;lt;/math&amp;gt;,    &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При різних значеннях w відношення амплітуд K(w) вихідного Y і вхідного Х коливань а також різниця фаз &amp;lt;math&amp;gt;j(w) = j_{2}w - j_{1}w &amp;lt;/math&amp;gt;  мають різні значення. Зв’язок між параметрами вхідного і вихідного коливань при різних частотах описується амплітудно-фазовою частотною функцією (АФЧХ) або комплексним коефіцієнтом передачі:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
W(jw) = K(w) e jj (w). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ця функція може бути представлена у вигляді&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
W(jw) = A(w) + jB(w), &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де A(w) і B(w) – відповідно дійсна і уявна частотні функції:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
A(w) = K(w) cosj(w);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
B(w) = K(w) sin j(w).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При графічній побудові функції W(jw) в комплексній площині в залежності від зміни w (наприклад, від 0 до ¥) кінець вектора W(jw) описує на комплексній площині деяку криву (годограф), яка є амплітудно-фазовою характеристикою. Зі збільшенням частоти w даються взнаки інерційні властивості елемента і амплітуда вихідних сигналів зменшується при незмінній амплітуді вхідних коливань, а відставання по фазі вихідних сигналів відносно вхідних збільшується. Найбільше значення амплітуди вихідних сигналів відповідає частоті w = 0.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&amp;diff=5557</id>
		<title>Частотні характеристики</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&amp;diff=5557"/>
				<updated>2011-04-25T18:07:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Реакція елемента на вхідний гармонічний сигнал пов’язана з поняттям частотних функцій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо на вхід лінійного елемента подати гармонічний вплив – синусоїдальні коливання з циклічною частотою w, амплітудою Х і початковою фазою &amp;lt;math&amp;gt;j_{1}w &amp;lt;/math&amp;gt; :&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;X(t) = X\cdot \sin \left (\ wt + j_{1}w\right ) \&amp;lt;/math&amp;gt;,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
то після закінчення певного часу на виході будуть також синусоїдальні коливання, але з іншою амплітудою Y і початковою фазою &amp;lt;math&amp;gt;j_{2}w &amp;lt;/math&amp;gt; :&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
y(t) = U sin [wt + j2(w)].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При різних значеннях w відношення амплітуд K(w) вихідного Y і вхідного Х коливань а також різниця фаз j(w) = j2(w) – j1(w) мають різні значення. Зв’язок між параметрами вхідного і вихідного коливань при різних частотах описується амплітудно-фазовою частотною функцією (АФЧХ) або комплексним коефіцієнтом передачі:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
W(jw) = K(w) e jj (w). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ця функція може бути представлена у вигляді&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
W(jw) = A(w) + jB(w), &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де A(w) і B(w) – відповідно дійсна і уявна частотні функції:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
A(w) = K(w) cosj(w);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
B(w) = K(w) sin j(w).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При графічній побудові функції W(jw) в комплексній площині в залежності від зміни w (наприклад, від 0 до ¥) кінець вектора W(jw) описує на комплексній площині деяку криву (годограф), яка є амплітудно-фазовою характеристикою. Зі збільшенням частоти w даються взнаки інерційні властивості елемента і амплітуда вихідних сигналів зменшується при незмінній амплітуді вхідних коливань, а відставання по фазі вихідних сигналів відносно вхідних збільшується. Найбільше значення амплітуди вихідних сигналів відповідає частоті w = 0.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=5498</id>
		<title>Фундаментальні принципи керування</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=5498"/>
				<updated>2011-04-20T17:37:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Принципи управління ставляться до числа найважливіших категорій управління. Під ними розуміють основні фундаментальні ідеї, уявлення про управлінської діяльності, що випливають безпосередньо із законів і закономірностей управління. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Характеристика принципів управління з точки зору аналітичного менеджменту та соціально-економічної теорії керування ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принципи управління на рівні соціально-економічної системи відображають об'єктивну реальність, яка існує поза і незалежно від свідомості людини, інакше кажучи, ці принципи об'єктивні. Разом з тим, кожен з принципів - це ідея, тобто суб'єктивна конструкція, суб'єктивне побудова, яка в думках робить кожен керівник на рівні його знань загальної та професійної культури. Так як принципи належать суб'єкту, то вони мають суб'єктивний характер. Чим більше формулювання принципу у свідомості людини наближається до закону, тим точніше знання, тим ефективніше діяльність керівника у сфері управління. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У літературі немає єдиного підходу до класифікації принципів управління, немає єдності думок з приводу змісту основних принципів управління. Деякі з проголошених принципів, по суті, є правилами поведінки керівників або органів управління, деякі випливають з основних принципів, тобто є похідними. &lt;br /&gt;
Принципи управління вельми різноманітні. Класифікація принципів повинна ґрунтуватися на відображенні кожним з виділених принципів різних сторін відносин управління. Принципи повинні відповідати як частковим, так і спільної мети підвищення ефективності виробництва, соціально-економічного розвитку. Принципи управління служать не тільки побудови умоглядних схем. Вони досить жорстко визначають характер зв'язків в системі, структуру органів управління, прийняття і реалізацію управлінських рішень. &lt;br /&gt;
До числа основних принципів управління можуть бути віднесені: &lt;br /&gt;
:1) науковість; &lt;br /&gt;
:2) системність і комплексність; &lt;br /&gt;
:3) єдиноначальність і колегіальність; &lt;br /&gt;
:4) демократичний централізм; &lt;br /&gt;
:5) поєднання галузевого та територіального підходу в управлінні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Принцип науковості ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей принцип вимагає побудови системи управління та її діяльності на строго наукових підставах. Як всякий принцип, що зображає розвиток, він повинен володіти внутрішньою суперечливістю, оскільки &lt;br /&gt;
Внутрішня суперечливість утворює внутрішню логіку, створює внутрішній імпульс розвитку. Одне з протиріч принципу науковості - співставлення теорії і практики. Воно вимагає використання агресивних наукових ідей (підсумків наукового пізнання - від явища до сутності, від сутності першого роду, - менш глибокої, до сутності другого роду, більш глибокою, і т.д., нескінченно). Однак необхідність організації процесу управління в конкретних умовах, для вирішення конкретних завдань вимагає обмеження в часі процесу пізнання. Це протиріччя вирішується шляхом активного дослідження наукових проблем управління багатоцільовими, комплексними колективами, максимального використання засобів обчислювальної техніки. Інше важливе протиріччя принципу науковості-єдність і протиріччя об'єктивного і суб'єктивного.Це протиріччя має універсальний характер і відноситься також до всіх інших принципів управління. об'єктивне в принципі науковості випливає з об'єктивної природи законів управління, на яких базуються принципи управління. Суб'єктивне у реалізації принципів управління неминуче, оскільки принципи управління реалізуються тільки через свідомість, волю і устремління людини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Таким чином, реалізований принцип неминуче суб'єктивований. Відхилення процесу пізнання від об'єктивної логіки (суб'єктивізм) виникає і виявляється в тим більшою мірою, чим більше свідомість керівників відходить від об'єктивної логіки розвитку природи, суспільства і мислення. Чим вище рівень загальної культури і професіоналізму керівника, тим менше можливостей прояви суб'єктивізму. &lt;br /&gt;
Необхідність дотримання принципу науковості в управлінні вимагає залучення всього спектру сучасних знань, їх ретельного синтезу, і перш за все, комплексу наук про людину. При цьому необхідно застосовувати і передові методи системного аналізу в галузі економічних наук, філософії, психології, етики, естетики, технічних і технологічних наук екології і в інших областях. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Принцип системності та комплексності ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей принцип вимагає одночасно і комплексного, та системного підходів до управління. Системність означає необхідність використання елементів теорії великих систем, системного аналізу в кожному управлінському рішенні. Перш за все, необхідна комплексність в управлінні означає необхідність всебічного охоплення всієї керованої системи, обліку всіх сторін, усіх напрямків, всіх властивостей. Наприклад це може бути облік всіх особливостей структури керованого колективу: вікових, етнічних, конфесійних, професійних, загальнокультурних і т.д. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Таким чином, системність означає спроби структурувати проблеми і рішення по вертикалі, комплексність - розгорнути їх по горизонталі. Поетом системність більше тяжіє до вертикальних, субординаційних зв'язків, а комплексність - до горизонтальних, координаційним зв'язкам. Здібності керівників при цьому можуть істотно відрізнятися, оскільки при цьому пред'являються дещо різні вимоги до складу мислення, його аналітико-синтетичним функцій. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Принцип єдинобазовості в управлінні та колегіальності у виробленні рішень ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будь-яке прийняте рішення має розроблятися колегіально (або колективно). Це означає всебічність (комплексність) його розробки, облік думок багатьох фахівців з різних питань. Прийняте колегіально (колективно) рішення проводиться в життя під персональну відповідальність керівника фірми (ради директорів, акціонерів і т.д.). Для кожної посадової особи встановлюється точна відповідальність за виконання певних і точно окреслених робіт. Так, у фірмі віце-президенти з науки, виробництва, маркетингу та інших напрямках несуть повну відповідальність за відповідний сектор діяльності фірми. Проблема полягає в тому, що перед будь-якою фірмою можуть виникати якісно нові завдання, вирішення яких не передбачено регламентацією. У цьому випадку не тільки керівник повинен визначити, кому може бути адресовано рішення тих чи інших завдань і виконання тих чи інших робіт, але й підлеглі проявити розумну ініціативу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Принцип демократичного централізму ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Цей принцип є одним з найважливіших і означає необхідність розумного, раціонального поєднання централізованого та децентралізованого почав в управлінні. На рівні держави це співвідношення між центром і регіонами, на рівні підприємства - співвідношення прав і відповідальності між керівником і колективом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Суперечливість принципу демократичного централізму слід розглядати як існування, розвиток, взаємопоєднання полярних протилежностей демократії та централізму. При недостатньо сприятливих соціально-економічних умовах і жорсткості управління переважаючи централізм. Він необхідний в надзвичайних умовах (ведення військових дій, економічна чи політична криза, етнічна напруженість, порушення норм моралі та етики керівниками держави). &lt;br /&gt;
Демократизм в управлінні тим вище, чим вище рівень кваліфікації працівників, ніж більш творчо є зміст праці, чим більш стабільним і еволюційним є розвиток суспільства. Найбільш переважним в управлінні соціально-економічною системою є рівновага між централізмом і демократією. Проте на практиці часто одне переважає над іншим. &lt;br /&gt;
На рівні окремих господарських суб'єктів - підприємств, банків, бірж принцип демократичного централізму визначає не тільки ступінь самостійності відділень, філій, дочірніх підприємств, але і ступінь їхньої відповідальності за їх дії. Далі, принцип демократичного централізму визначає ступінь самостійності та відповідальності кожного посадовця перед його керівником. Таким чином, принцип демократичного централізму по вертикалі пронизує всі владні структури управління. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Принцип єдності галузевого та територіального управління ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розвиток суспільства тісно пов'язане з прогресом галузевого та територіального управління. Галузеве управління характеризує необхідність поглиблення спеціалізацій, підвищення концентрації виробництва. Територіальне ж управління виходить з інших цільових установок. Проблеми найбільш раціонального розміщення та розвитку продуктивних сил вимагають урахування вимог екології, ефективності використання робочої сили зайнятості населення, розвитку соціально-побутової інфраструктури, відповідності характеру виробництва особливостей етнічних груп, задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства. А це все - регіональні проблеми. &lt;br /&gt;
Будь-який підприємець повинен зробити для себе відповідні висновки, що випливають з дії принципу єдності галузевого та територіального управління. Інтереси фірми, яку він представляє, повинні бути тісно пов'язані з інтересами місцевої влади мешканців регіону, де він збирається виявляти свою ділову активність - будувати філія підприємства, складувати і реалізовувати продукцію і т.д. Місцева влада і населення повинні бути його активними сонники, знаючи , які вигоди для регіону підуть активної діяльності тих чи інших фірм. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принципи автоматичного керування. Комбіновані системи автоматичного керування == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Головними принципами автоматичного керування є принцип керування за збуренням (Понселе-Чиколєва) і принцип керування за відхиленням (Ползунова-Уатта).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Принцип керування за збуренням (компенсаційний) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Схема керування.jpeg|thumb|upright|300px|Рис.1 Розімкнута (відносно вихідної величини об'єкта) схема керування]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип було запропоновано французом Ж.Понселе і вперше широко використано в регуляторах дугових ламп освітлення російським електротехніком В.М. Чиколєвим у другій половині ХІХ ст.&lt;br /&gt;
Суть принципу керування за збуренням полягає в тому, що залежно від зміни збурення f(t), контрольованого вимірювальним елементом ВЕ, на вхід об'єкта О надходить величина &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_{vx} \&amp;lt;/math&amp;gt;, яка має діяти на об'єкт так, аби зумовити зміну режиму роботи, що компенсує дію збурення відносно вихідної (регульованої) величини об'єкта.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особливістю принципу керування за збуренням є використання розімкнутих (відносно вихідної величини об'єкта) схем керування (Рис.1). У цих схемах немає автоматичного контролю вихідної величини об'єкта &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_{vux} \&amp;lt;/math&amp;gt; команда керування формується лише залежно від зміни збурення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Перевагами''' керування за збуренням є відносна простота та надійність САК за наявності одного (головного) збурення, якщо іншими збуреннями можна знехтувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До '''недоліків''' цього принципу слід віднести труднощі контролю збурень у деяких технологічних об'єктах і дещо меншу точність. ці недоліки особливо помітні, коли на об'єкт діє кілька рівноцінних збурень, врахування яких потребує підвищення складності та зменшення надійності САК, а нехтування ними різко знижує точність системи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Принцип керування за відхиленням  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип керування за відхиленням (дійсного значення вихідної величини об'єкта від його заданого значення) було запропоновано І.І.Ползуновим і вперше реалізовано в 1765р.  в його паровій машині сталого рівня води в котлі. в 1784р. англієць Дж. Уатт вперше використав для стабілізації швидкості обертання парової машини відцентровий регулятор, який також діяв на принципі керування за відхиленням.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для реалізації принципу керування за відхиленням САК має бути замкнутою. Основною особливістю і '''перевагою''' цього принципу є те, що САК реагує на відхилення дійсного значення регульованої величини від заданого незалежно від причин, які зумовили це відхилення. Отже, САК, побудована на даному принципі, враховує кінцевий результат усіх причин появи відхилення і тому може мати вищу точність керування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
САК, побудовані на принципі керування за відхиленням, мають складніші методи розрахунку, дослідження та настроювання. В цілому, цей принцип керування використовується при потребі дістати високу точність як в статичних, так і динамічних режимах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Комбінована САК.jpeg|thumb|upright|300px|Рис.2 Система з комбінованим принципом керування]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Комбінований принцип керування ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На практиці широко використовуються системи з комбінованим принципом керування. Принципову схему комбінованої САК показано на рис.2. Вона має два канали керування. Один діє за принципом  керування по збуренню (ВЕ2 - КЕ - Вик Е - О) і має розімкнутий контур, а інший - за принципом керування за відхиленням вихідної величини math&amp;gt;\mathit{x}_{vux} \&amp;lt;/math&amp;gt; від заданого значення g(t) і має замкнутий контур (ВЕ1 - ВП - КЕ - Вик Е - О).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основною '''перевагою''' комбінованого керування є можливість дістати високу точність при кращих динамічних характеристиках, аніж у відповідній САК, побудованій за принципом керування за відхиленням.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Теорія автоматичного керування /М.Г.Попович, О.В.Ковальчук — К:Либідь, 2007- 724 с.&lt;br /&gt;
:* Основы теории и элементы систем автоматического регулирования. Учебное пособие для вузов./ Солодовников В.В., Плотников В.Н., Яковлев А.В. — 2-е изд., перераб. – М.: Машиностроение, 1985. – 536 с. &lt;br /&gt;
:*Автоматика і автоматизація технологічних процесів. / Головко Д.Б.,Рего К.Г., Скрипник Ю.О.— К.: Либідь, 1997,-232 с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&lt;br /&gt;
:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&lt;br /&gt;
:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Теорія автоматичного керування]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=5497</id>
		<title>Фундаментальні принципи керування</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=5497"/>
				<updated>2011-04-20T17:36:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Принципи управління ставляться до числа найважливіших категорій управління. Під ними розуміють основні фундаментальні ідеї, уявлення про управлінської діяльності, що випливають безпосередньо із законів і закономірностей управління. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Характеристика принципів управління з точки зору аналітичного менеджменту та соціально-економічної теорії керування ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принципи управління на рівні соціально-економічної системи відображають об'єктивну реальність, яка існує поза і незалежно від свідомості людини, інакше кажучи, ці принципи об'єктивні. Разом з тим, кожен з принципів - це ідея, тобто суб'єктивна конструкція, суб'єктивне побудова, яка в думках робить кожен керівник на рівні його знань загальної та професійної культури. Так як принципи належать суб'єкту, то вони мають суб'єктивний характер. Чим більше формулювання принципу у свідомості людини наближається до закону, тим точніше знання, тим ефективніше діяльність керівника у сфері управління. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У літературі немає єдиного підходу до класифікації принципів управління, немає єдності думок з приводу змісту основних принципів управління. Деякі з проголошених принципів, по суті, є правилами поведінки керівників або органів управління, деякі випливають з основних принципів, тобто є похідними. &lt;br /&gt;
Принципи управління вельми різноманітні. Класифікація принципів повинна ґрунтуватися на відображенні кожним з виділених принципів різних сторін відносин управління. Принципи повинні відповідати як частковим, так і спільної мети підвищення ефективності виробництва, соціально-економічного розвитку. Принципи управління служать не тільки побудови умоглядних схем. Вони досить жорстко визначають характер зв'язків в системі, структуру органів управління, прийняття і реалізацію управлінських рішень. &lt;br /&gt;
До числа основних принципів управління можуть бути віднесені: &lt;br /&gt;
:1) науковість; &lt;br /&gt;
:2) системність і комплексність; &lt;br /&gt;
:3) єдиноначальність і колегіальність; &lt;br /&gt;
:4) демократичний централізм; &lt;br /&gt;
:5) поєднання галузевого та територіального підходу в управлінні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Принцип науковості ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей принцип вимагає побудови системи управління та її діяльності на строго наукових підставах. Як всякий принцип, що зображає розвиток, він повинен володіти внутрішньою суперечливістю, оскільки &lt;br /&gt;
Внутрішня суперечливість утворює внутрішню логіку, створює внутрішній імпульс розвитку. Одне з протиріч принципу науковості - співставлення теорії і практики. Воно вимагає використання агресивних наукових ідей (підсумків наукового пізнання - від явища до сутності, від сутності першого роду, - менш глибокої, до сутності другого роду, більш глибокою, і т.д., нескінченно). Однак необхідність організації процесу управління в конкретних умовах, для вирішення конкретних завдань вимагає обмеження в часі процесу пізнання. Це протиріччя вирішується шляхом активного дослідження наукових проблем управління багатоцільовими, комплексними колективами, максимального використання засобів обчислювальної техніки. Інше важливе протиріччя принципу науковості-єдність і протиріччя об'єктивного і суб'єктивного.Це протиріччя має універсальний характер і відноситься також до всіх інших принципів управління. об'єктивне в принципі науковості випливає з об'єктивної природи законів управління, на яких базуються принципи управління. Суб'єктивне у реалізації принципів управління неминуче, оскільки принципи управління реалізуються тільки через свідомість, волю і устремління людини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Таким чином, реалізований принцип неминуче суб'єктивований. Відхилення процесу пізнання від об'єктивної логіки (суб'єктивізм) виникає і виявляється в тим більшою мірою, чим більше свідомість керівників відходить від об'єктивної логіки розвитку природи, суспільства і мислення. Чим вище рівень загальної культури і професіоналізму керівника, тим менше можливостей прояви суб'єктивізму. &lt;br /&gt;
Необхідність дотримання принципу науковості в управлінні вимагає залучення всього спектру сучасних знань, їх ретельного синтезу, і перш за все, комплексу наук про людину. При цьому необхідно застосовувати і передові методи системного аналізу в галузі економічних наук, філософії, психології, етики, естетики, технічних і технологічних наук екології і в інших областях. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Принцип системності та комплексності ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей принцип вимагає одночасно і комплексного, та системного підходів до управління. Системність означає необхідність використання елементів теорії великих систем, системного аналізу в кожному управлінському рішенні. Перш за все, необхідна комплексність в управлінні означає необхідність всебічного охоплення всієї керованої системи, обліку всіх сторін, усіх напрямків, всіх властивостей. Наприклад це може бути облік всіх особливостей структури керованого колективу: вікових, етнічних, конфесійних, професійних, загальнокультурних і т.д. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Таким чином, системність означає спроби структурувати проблеми і рішення по вертикалі, комплексність - розгорнути їх по горизонталі. Поетом системність більше тяжіє до вертикальних, субординаційних зв'язків, а комплексність - до горизонтальних, координаційним зв'язкам. Здібності керівників при цьому можуть істотно відрізнятися, оскільки при цьому пред'являються дещо різні вимоги до складу мислення, його аналітико-синтетичним функцій. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Принцип єдинобазовості в управлінні та колегіальності у виробленні рішень ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будь-яке прийняте рішення має розроблятися колегіально (або колективно). Це означає всебічність (комплексність) його розробки, облік думок багатьох фахівців з різних питань. Прийняте колегіально (колективно) рішення проводиться в життя під персональну відповідальність керівника фірми (ради директорів, акціонерів і т.д.). Для кожної посадової особи встановлюється точна відповідальність за виконання певних і точно окреслених робіт. Так, у фірмі віце-президенти з науки, виробництва, маркетингу та інших напрямках несуть повну відповідальність за відповідний сектор діяльності фірми. Проблема полягає в тому, що перед будь-якою фірмою можуть виникати якісно нові завдання, вирішення яких не передбачено регламентацією. У цьому випадку не тільки керівник повинен визначити, кому може бути адресовано рішення тих чи інших завдань і виконання тих чи інших робіт, але й підлеглі проявити розумну ініціативу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Принцип демократичного централізму ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Цей принцип є одним з найважливіших і означає необхідність розумного, раціонального поєднання централізованого та децентралізованого почав в управлінні. На рівні держави це співвідношення між центром і регіонами, на рівні підприємства - співвідношення прав і відповідальності між керівником і колективом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Суперечливість принципу демократичного централізму слід розглядати як існування, розвиток, взаємопоєднання полярних протилежностей демократії та централізму. При недостатньо сприятливих соціально-економічних умовах і жорсткості управління переважаючи централізм. Він необхідний в надзвичайних умовах (ведення військових дій, економічна чи політична криза, етнічна напруженість, порушення норм моралі та етики керівниками держави). &lt;br /&gt;
Демократизм в управлінні тим вище, чим вище рівень кваліфікації працівників, ніж більш творчо є зміст праці, чим більш стабільним і еволюційним є розвиток суспільства. Найбільш переважним в управлінні соціально-економічною системою є рівновага між централізмом і демократією. Проте на практиці часто одне переважає над іншим. &lt;br /&gt;
На рівні окремих господарських суб'єктів - підприємств, банків, бірж принцип демократичного централізму визначає не тільки ступінь самостійності відділень, філій, дочірніх підприємств, але і ступінь їхньої відповідальності за їх дії. Далі, принцип демократичного централізму визначає ступінь самостійності та відповідальності кожного посадовця перед його керівником. Таким чином, принцип демократичного централізму по вертикалі пронизує всі владні структури управління. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Принцип єдності галузевого та територіального управління ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розвиток суспільства тісно пов'язане з прогресом галузевого та територіального управління. Галузеве управління характеризує необхідність поглиблення спеціалізацій, підвищення концентрації виробництва. Територіальне ж управління виходить з інших цільових установок. Проблеми найбільш раціонального розміщення та розвитку продуктивних сил вимагають урахування вимог екології, ефективності використання робочої сили зайнятості населення, розвитку соціально-побутової інфраструктури, відповідності характеру виробництва особливостей етнічних груп, задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства. А це все - регіональні проблеми. &lt;br /&gt;
Будь-який підприємець повинен зробити для себе відповідні висновки, що випливають з дії принципу єдності галузевого та територіального управління. Інтереси фірми, яку він представляє, повинні бути тісно пов'язані з інтересами місцевої влади мешканців регіону, де він збирається виявляти свою ділову активність - будувати філія підприємства, складувати і реалізовувати продукцію і т.д. Місцева влада і населення повинні бути його активними сонники, знаючи , які вигоди для регіону підуть активної діяльності тих чи інших фірм. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принципи автоматичного керування. Комбіновані системи автоматичного керування == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Головними принципами автоматичного керування є принцип керування за збуренням (Понселе-Чиколєва) і принцип керування за відхиленням (Ползунова-Уатта).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Принцип керування за збуренням (компенсаційний) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Схема керування.jpeg|thumb|upright|300px|Рис.1 Розімкнута (відносно вихідної величини об'єкта) схема керування]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип було запропоновано французом Ж.Понселе і вперше широко використано в регуляторах дугових ламп освітлення російським електротехніком В.М. Чиколєвим у другій половині ХІХ ст.&lt;br /&gt;
Суть принципу керування за збуренням полягає в тому, що залежно від зміни збурення f(t), контрольованого вимірювальним елементом ВЕ, на вхід об'єкта О надходить величина &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_{vx} \&amp;lt;/math&amp;gt;, яка має діяти на об'єкт так, аби зумовити зміну режиму роботи, що компенсує дію збурення відносно вихідної (регульованої) величини об'єкта.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особливістю принципу керування за збуренням є використання розімкнутих (відносно вихідної величини об'єкта) схем керування (Рис.1). У цих схемах немає автоматичного контролю вихідної величини об'єкта &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_{vux} \&amp;lt;/math&amp;gt; команда керування формується лише залежно від зміни збурення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Перевагами''' керування за збуренням є відносна простота та надійність САК за наявності одного (головного) збурення, якщо іншими збуреннями можна знехтувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До '''недоліків''' цього принципу слід віднести труднощі контролю збурень у деяких технологічних об'єктах і дещо меншу точність. ці недоліки особливо помітні, коли на об'єкт діє кілька рівноцінних збурень, врахування яких потребує підвищення складності та зменшення надійності САК, а нехтування ними різко знижує точність системи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Принцип керування за відхиленням  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип керування за відхиленням (дійсного значення вихідної величини об'єкта від його заданого значення) було запропоновано І.І.Ползуновим і вперше реалізовано в 1765р.  в його паровій машині сталого рівня води в котлі. в 1784р. англієць Дж. Уатт вперше використав для стабілізації швидкості обертання парової машини відцентровий регулятор, який також діяв на принципі керування за відхиленням.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для реалізації принципу керування за відхиленням САК має бути замкнутою. Основною особливістю і '''перевагою''' цього принципу є те, що САК реагує на відхилення дійсного значення регульованої величини від заданого незалежно від причин, які зумовили це відхилення. Отже, САК, побудована на даному принципі, враховує кінцевий результат усіх причин появи відхилення і тому може мати вищу точність керування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
САК, побудовані на принципі керування за відхиленням, мають складніші методи розрахунку, дослідження та настроювання. В цілому, цей принцип керування використовується при потребі дістати високу точність як в статичних, так і динамічних режимах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Комбінована САК.jpeg|thumb|upright|300px|Рис.2 Система з комбінованим принципом керування]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Комбінований принцип керування ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На практиці широко використовуються системи з комбінованим принципом керування. Принципову схему комбінованої САК показано на рис.2. Вона має два канали керування. Один діє за принципом  керування по збуренню (ВЕ2 - КЕ - Вик Е - О) і має розімкнутий контур, а інший - за принципом керування за відхиленням вихідної величини math&amp;gt;\mathit{x}_{vux} \&amp;lt;/math&amp;gt; від заданого значення g(t) і має замкнутий контур (ВЕ1 - ВП - КЕ - Вик Е - О).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основною '''перевагою''' комбінованого керування є можливість дістати високу точність при кращих динамічних характеристиках, аніж у відповідній САК, побудованій за принципом керування за відхиленням.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Теорія автоматичного керування /М.Г.Попович, О.В.Ковальчук — К:Либідь, 2007- 724 с.&lt;br /&gt;
:* Основы теории и элементы систем автоматического регулирования. Учебное пособие для вузов./ Солодовников В.В., Плотников В.Н., Яковлев А.В. — 2-е изд., перераб. – М.: Машиностроение, 1985. – 536 с. &lt;br /&gt;
:*Автоматика і автоматизація технологічних процесів. / Головко Д.Б.,Рего К.Г., Скрипник Ю.О.— К.: Либідь, 1997,-232 с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&lt;br /&gt;
:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&lt;br /&gt;
:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Теорія автоматичного керування]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=5496</id>
		<title>Фундаментальні принципи керування</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=5496"/>
				<updated>2011-04-20T17:35:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Принципи управління ставляться до числа найважливіших категорій управління. Під ними розуміють основні фундаментальні ідеї, уявлення про управлінської діяльності, що випливають безпосередньо із законів і закономірностей управління. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Характеристика принципів управління з точки зору аналітичного менеджменту та соціально-економічної теорії керування ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принципи управління на рівні соціально-економічної системи відображають об'єктивну реальність, яка існує поза і незалежно від свідомості людини, інакше кажучи, ці принципи об'єктивні. Разом з тим, кожен з принципів - це ідея, тобто суб'єктивна конструкція, суб'єктивне побудова, яка в думках робить кожен керівник на рівні його знань загальної та професійної культури. Так як принципи належать суб'єкту, то вони мають суб'єктивний характер. Чим більше формулювання принципу у свідомості людини наближається до закону, тим точніше знання, тим ефективніше діяльність керівника у сфері управління. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У літературі немає єдиного підходу до класифікації принципів управління, немає єдності думок з приводу змісту основних принципів управління. Деякі з проголошених принципів, по суті, є правилами поведінки керівників або органів управління, деякі випливають з основних принципів, тобто є похідними. &lt;br /&gt;
Принципи управління вельми різноманітні. Класифікація принципів повинна ґрунтуватися на відображенні кожним з виділених принципів різних сторін відносин управління. Принципи повинні відповідати як частковим, так і спільної мети підвищення ефективності виробництва, соціально-економічного розвитку. Принципи управління служать не тільки побудови умоглядних схем. Вони досить жорстко визначають характер зв'язків в системі, структуру органів управління, прийняття і реалізацію управлінських рішень. &lt;br /&gt;
До числа основних принципів управління можуть бути віднесені: &lt;br /&gt;
:1) науковість; &lt;br /&gt;
:2) системність і комплексність; &lt;br /&gt;
:3) єдиноначальність і колегіальність; &lt;br /&gt;
:4) демократичний централізм; &lt;br /&gt;
:5) поєднання галузевого та територіального підходу в управлінні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Принцип науковості ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей принцип вимагає побудови системи управління та її діяльності на строго наукових підставах. Як всякий принцип, що зображає розвиток, він повинен володіти внутрішньою суперечливістю, оскільки &lt;br /&gt;
Внутрішня суперечливість утворює внутрішню логіку, створює внутрішній імпульс розвитку. Одне з протиріч принципу науковості - співставлення теорії і практики. Воно вимагає використання агресивних наукових ідей (підсумків наукового пізнання - від явища до сутності, від сутності першого роду, - менш глибокої, до сутності другого роду, більш глибокою, і т.д., нескінченно). Однак необхідність організації процесу управління в конкретних умовах, для вирішення конкретних завдань вимагає обмеження в часі процесу пізнання. Це протиріччя вирішується шляхом активного дослідження наукових проблем управління багатоцільовими, комплексними колективами, максимального використання засобів обчислювальної техніки. Інше важливе протиріччя принципу науковості-єдність і протиріччя об'єктивного і суб'єктивного.Це протиріччя має універсальний характер і відноситься також до всіх інших принципів управління. об'єктивне в принципі науковості випливає з об'єктивної природи законів управління, на яких базуються принципи управління. Суб'єктивне у реалізації принципів управління неминуче, оскільки принципи управління реалізуються тільки через свідомість, волю і устремління людини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Таким чином, реалізований принцип неминуче суб'єктивований. Відхилення процесу пізнання від об'єктивної логіки (суб'єктивізм) виникає і виявляється в тим більшою мірою, чим більше свідомість керівників відходить від об'єктивної логіки розвитку природи, суспільства і мислення. Чим вище рівень загальної культури і професіоналізму керівника, тим менше можливостей прояви суб'єктивізму. &lt;br /&gt;
Необхідність дотримання принципу науковості в управлінні вимагає залучення всього спектру сучасних знань, їх ретельного синтезу, і перш за все, комплексу наук про людину. При цьому необхідно застосовувати і передові методи системного аналізу в галузі економічних наук, філософії, психології, етики, естетики, технічних і технологічних наук екології і в інших областях. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Принцип системності та комплексності ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей принцип вимагає одночасно і комплексного, та системного підходів до управління. Системність означає необхідність використання елементів теорії великих систем, системного аналізу в кожному управлінському рішенні. Перш за все, необхідна комплексність в управлінні означає необхідність всебічного охоплення всієї керованої системи, обліку всіх сторін, усіх напрямків, всіх властивостей. Наприклад це може бути облік всіх особливостей структури керованого колективу: вікових, етнічних, конфесійних, професійних, загальнокультурних і т.д. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Таким чином, системність означає спроби структурувати проблеми і рішення по вертикалі, комплексність - розгорнути їх по горизонталі. Поетом системність більше тяжіє до вертикальних, субординаційних зв'язків, а комплексність - до горизонтальних, координаційним зв'язкам. Здібності керівників при цьому можуть істотно відрізнятися, оскільки при цьому пред'являються дещо різні вимоги до складу мислення, його аналітико-синтетичним функцій. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Принцип єдинобазовості в управлінні та колегіальності у виробленні рішень ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будь-яке прийняте рішення має розроблятися колегіально (або колективно). Це означає всебічність (комплексність) його розробки, облік думок багатьох фахівців з різних питань. Прийняте колегіально (колективно) рішення проводиться в життя під персональну відповідальність керівника фірми (ради директорів, акціонерів і т.д.). Для кожної посадової особи встановлюється точна відповідальність за виконання певних і точно окреслених робіт. Так, у фірмі віце-президенти з науки, виробництва, маркетингу та інших напрямках несуть повну відповідальність за відповідний сектор діяльності фірми. Проблема полягає в тому, що перед будь-якою фірмою можуть виникати якісно нові завдання, вирішення яких не передбачено регламентацією. У цьому випадку не тільки керівник повинен визначити, кому може бути адресовано рішення тих чи інших завдань і виконання тих чи інших робіт, але й підлеглі проявити розумну ініціативу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Принцип демократичного централізму ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Цей принцип є одним з найважливіших і означає необхідність розумного, раціонального поєднання централізованого та децентралізованого почав в управлінні. На рівні держави це співвідношення між центром і регіонами, на рівні підприємства - співвідношення прав і відповідальності між керівником і колективом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Суперечливість принципу демократичного централізму слід розглядати як існування, розвиток, взаємопоєднання полярних протилежностей демократії та централізму. При недостатньо сприятливих соціально-економічних умовах і жорсткості управління переважаючи централізм. Він необхідний в надзвичайних умовах (ведення військових дій, економічна чи політична криза, етнічна напруженість, порушення норм моралі та етики керівниками держави). &lt;br /&gt;
Демократизм в управлінні тим вище, чим вище рівень кваліфікації працівників, ніж більш творчо є зміст праці, чим більш стабільним і еволюційним є розвиток суспільства. Найбільш переважним в управлінні соціально-економічною системою є рівновага між централізмом і демократією. Проте на практиці часто одне переважає над іншим. &lt;br /&gt;
На рівні окремих господарських суб'єктів - підприємств, банків, бірж принцип демократичного централізму визначає не тільки ступінь самостійності відділень, філій, дочірніх підприємств, але і ступінь їхньої відповідальності за їх дії. Далі, принцип демократичного централізму визначає ступінь самостійності та відповідальності кожного посадовця перед його керівником. Таким чином, принцип демократичного централізму по вертикалі пронизує всі владні структури управління. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Принцип єдності галузевого та територіального управління ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розвиток суспільства тісно пов'язане з прогресом галузевого та територіального управління. Галузеве управління характеризує необхідність поглиблення спеціалізацій, підвищення концентрації виробництва. Територіальне ж управління виходить з інших цільових установок. Проблеми найбільш раціонального розміщення та розвитку продуктивних сил вимагають урахування вимог екології, ефективності використання робочої сили зайнятості населення, розвитку соціально-побутової інфраструктури, відповідності характеру виробництва особливостей етнічних груп, задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства. А це все - регіональні проблеми. &lt;br /&gt;
Будь-який підприємець повинен зробити для себе відповідні висновки, що випливають з дії принципу єдності галузевого та територіального управління. Інтереси фірми, яку він представляє, повинні бути тісно пов'язані з інтересами місцевої влади мешканців регіону, де він збирається виявляти свою ділову активність - будувати філія підприємства, складувати і реалізовувати продукцію і т.д. Місцева влада і населення повинні бути його активними сонники, знаючи , які вигоди для регіону підуть активної діяльності тих чи інших фірм. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принципи автоматичного керування. Комбіновані системи автоматичного керування == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Головними принципами автоматичного керування є принцип керування за збуренням (Понселе-Чиколєва) і принцип керування за відхиленням (Ползунова-Уатта).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Принцип керування за збуренням (компенсаційний) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Схема керування.jpeg|thumb|upright|300px|Рис.1 Розімкнута (відносно вихідної величини об'єкта) схема керування]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип було запропоновано французом Ж.Понселе і вперше широко використано в регуляторах дугових ламп освітлення російським електротехніком В.М. Чиколєвим у другій половині ХІХ ст.&lt;br /&gt;
Суть принципу керування за збуренням полягає в тому, що залежно від зміни збурення f(t), контрольованого вимірювальним елементом ВЕ, на вхід об'єкта О надходить величина &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_{vx} \&amp;lt;/math&amp;gt;, яка має діяти на об'єкт так, аби зумовити зміну режиму роботи, що компенсує дію збурення відносно вихідної (регульованої) величини об'єкта.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особливістю принципу керування за збуренням є використання розімкнутих (відносно вихідної величини об'єкта) схем керування (Рис.1). У цих схемах немає автоматичного контролю вихідної величини об'єкта &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_{vux} \&amp;lt;/math&amp;gt; команда керування формується лише залежно від зміни збурення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Перевагами''' керування за збуренням є відносна простота та надійність САК за наявності одного (головного) збурення, якщо іншими збуреннями можна знехтувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До '''недоліків''' цього принципу слід віднести труднощі контролю збурень у деяких технологічних об'єктах і дещо меншу точність. ці недоліки особливо помітні, коли на об'єкт діє кілька рівноцінних збурень, врахування яких потребує підвищення складності та зменшення надійності САК, а нехтування ними різко знижує точність системи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Принцип керування за відхиленням  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип керування за відхиленням (дійсного значення вихідної величини об'єкта від його заданого значення) було запропоновано І.І.Ползуновим і вперше реалізовано в 1765р.  в його паровій машині сталого рівня води в котлі. в 1784р. англієць Дж. Уатт вперше використав для стабілізації швидкості обертання парової машини відцентровий регулятор, який також діяв на принципі керування за відхиленням.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для реалізації принципу керування за відхиленням САК має бути замкнутою. Основною особливістю і '''перевагою''' цього принципу є те, що САК реагує на відхилення дійсного значення регульованої величини від заданого незалежно від причин, які зумовили це відхилення. Отже, САК, побудована на даному принципі, враховує кінцевий результат усіх причин появи відхилення і тому може мати вищу точність керування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
САК, побудовані на принципі керування за відхиленням, мають складніші методи розрахунку, дослідження та настроювання. В цілому, цей принцип керування використовується при потребі дістати високу точність як в статичних, так і динамічних режимах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Комбінована САК.jpeg|thumb|upright|300px|Рис.2 Система з комбінованим принципом керування]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Комбінований принцип керування ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На практиці широко використовуються системи з комбінованим принципом керування. Принципову схему комбінованої САК показано на рис.2. Вона має два канали керування. Один діє за принципом  керування по збуренню (ВЕ2 - КЕ - Вик Е - О) і має розімкнутий контур, а інший - за принципом керування за відхиленням вихідної величини math&amp;gt;\mathit{x}_{vux} \&amp;lt;/math&amp;gt; від заданого значення g(t) і має замкнутий контур (ВЕ1 - ВП - КЕ - Вик Е - О).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основною '''перевагою''' комбінованого керування є можливість дістати високу точність при кращих динамічних характеристиках, аніж у відповідній САК, побудованій за принципом керування за відхиленням.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Теорія автоматичного керування /М.Г.Попович, О.В.Ковальчук — К:Либідь, 2007- 724 с.&lt;br /&gt;
:* Основы теории и элементы систем автоматического регулирования. Учебное пособие для вузов./ Солодовников В.В., Плотников В.Н., Яковлев А.В. — 2-е изд., перераб. – М.: Машиностроение, 1985. – 536 с. &lt;br /&gt;
:*Автоматика і автоматизація технологічних процесів. / Головко Д.Б.,Рего К.Г., Скрипник Ю.О.— К.: Либідь, 1997,-232 с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&lt;br /&gt;
:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&lt;br /&gt;
:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Теорія автоматичного керування]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D0%90%D0%9A.jpeg&amp;diff=5495</id>
		<title>Файл:Комбінована САК.jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D0%90%D0%9A.jpeg&amp;diff=5495"/>
				<updated>2011-04-20T17:33:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: завантажив нову версію «Файл:Комбінована САК.jpeg»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.jpeg&amp;diff=5494</id>
		<title>Файл:Схема керування.jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.jpeg&amp;diff=5494"/>
				<updated>2011-04-20T17:32:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: завантажив нову версію «Файл:Схема керування.jpeg»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=5493</id>
		<title>Фундаментальні принципи керування</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=5493"/>
				<updated>2011-04-20T17:27:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Принципи управління ставляться до числа найважливіших категорій управління. Під ними розуміють основні фундаментальні ідеї, уявлення про управлінської діяльності, що випливають безпосередньо із законів і закономірностей управління. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Характеристика принципів управління з точки зору аналітичного менеджменту та соціально-економічної теорії керування ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принципи управління на рівні соціально-економічної системи відображають об'єктивну реальність, яка існує поза і незалежно від свідомості людини, інакше кажучи, ці принципи об'єктивні. Разом з тим, кожен з принципів - це ідея, тобто суб'єктивна конструкція, суб'єктивне побудова, яка в думках робить кожен керівник на рівні його знань загальної та професійної культури. Так як принципи належать суб'єкту, то вони мають суб'єктивний характер. Чим більше формулювання принципу у свідомості людини наближається до закону, тим точніше знання, тим ефективніше діяльність керівника у сфері управління. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У літературі немає єдиного підходу до класифікації принципів управління, немає єдності думок з приводу змісту основних принципів управління. Деякі з проголошених принципів, по суті, є правилами поведінки керівників або органів управління, деякі випливають з основних принципів, тобто є похідними. &lt;br /&gt;
Принципи управління вельми різноманітні. Класифікація принципів повинна ґрунтуватися на відображенні кожним з виділених принципів різних сторін відносин управління. Принципи повинні відповідати як частковим, так і спільної мети підвищення ефективності виробництва, соціально-економічного розвитку. Принципи управління служать не тільки побудови умоглядних схем. Вони досить жорстко визначають характер зв'язків в системі, структуру органів управління, прийняття і реалізацію управлінських рішень. &lt;br /&gt;
До числа основних принципів управління можуть бути віднесені: &lt;br /&gt;
:1) науковість; &lt;br /&gt;
:2) системність і комплексність; &lt;br /&gt;
:3) єдиноначальність і колегіальність; &lt;br /&gt;
:4) демократичний централізм; &lt;br /&gt;
:5) поєднання галузевого та територіального підходу в управлінні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Принцип науковості ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей принцип вимагає побудови системи управління та її діяльності на строго наукових підставах. Як всякий принцип, що зображає розвиток, він повинен володіти внутрішньою суперечливістю, оскільки &lt;br /&gt;
Внутрішня суперечливість утворює внутрішню логіку, створює внутрішній імпульс розвитку. Одне з протиріч принципу науковості - співставлення теорії і практики. Воно вимагає використання агресивних наукових ідей (підсумків наукового пізнання - від явища до сутності, від сутності першого роду, - менш глибокої, до сутності другого роду, більш глибокою, і т.д., нескінченно). Однак необхідність організації процесу управління в конкретних умовах, для вирішення конкретних завдань вимагає обмеження в часі процесу пізнання. Це протиріччя вирішується шляхом активного дослідження наукових проблем управління багатоцільовими, комплексними колективами, максимального використання засобів обчислювальної техніки. Інше важливе протиріччя принципу науковості-єдність і протиріччя об'єктивного і суб'єктивного.Це протиріччя має універсальний характер і відноситься також до всіх інших принципів управління. об'єктивне в принципі науковості випливає з об'єктивної природи законів управління, на яких базуються принципи управління. Суб'єктивне у реалізації принципів управління неминуче, оскільки принципи управління реалізуються тільки через свідомість, волю і устремління людини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Таким чином, реалізований принцип неминуче суб'єктивований. Відхилення процесу пізнання від об'єктивної логіки (суб'єктивізм) виникає і виявляється в тим більшою мірою, чим більше свідомість керівників відходить від об'єктивної логіки розвитку природи, суспільства і мислення. Чим вище рівень загальної культури і професіоналізму керівника, тим менше можливостей прояви суб'єктивізму. &lt;br /&gt;
Необхідність дотримання принципу науковості в управлінні вимагає залучення всього спектру сучасних знань, їх ретельного синтезу, і перш за все, комплексу наук про людину. При цьому необхідно застосовувати і передові методи системного аналізу в галузі економічних наук, філософії, психології, етики, естетики, технічних і технологічних наук екології і в інших областях. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Принцип системності та комплексності ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей принцип вимагає одночасно і комплексного, та системного підходів до управління. Системність означає необхідність використання елементів теорії великих систем, системного аналізу в кожному управлінському рішенні. Перш за все, необхідна комплексність в управлінні означає необхідність всебічного охоплення всієї керованої системи, обліку всіх сторін, усіх напрямків, всіх властивостей. Наприклад це може бути облік всіх особливостей структури керованого колективу: вікових, етнічних, конфесійних, професійних, загальнокультурних і т.д. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Таким чином, системність означає спроби структурувати проблеми і рішення по вертикалі, комплексність - розгорнути їх по горизонталі. Поетом системність більше тяжіє до вертикальних, субординаційних зв'язків, а комплексність - до горизонтальних, координаційним зв'язкам. Здібності керівників при цьому можуть істотно відрізнятися, оскільки при цьому пред'являються дещо різні вимоги до складу мислення, його аналітико-синтетичним функцій. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Принцип єдинобазовості в управлінні та колегіальності у виробленні рішень ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будь-яке прийняте рішення має розроблятися колегіально (або колективно). Це означає всебічність (комплексність) його розробки, облік думок багатьох фахівців з різних питань. Прийняте колегіально (колективно) рішення проводиться в життя під персональну відповідальність керівника фірми (ради директорів, акціонерів і т.д.). Для кожної посадової особи встановлюється точна відповідальність за виконання певних і точно окреслених робіт. Так, у фірмі віце-президенти з науки, виробництва, маркетингу та інших напрямках несуть повну відповідальність за відповідний сектор діяльності фірми. Проблема полягає в тому, що перед будь-якою фірмою можуть виникати якісно нові завдання, вирішення яких не передбачено регламентацією. У цьому випадку не тільки керівник повинен визначити, кому може бути адресовано рішення тих чи інших завдань і виконання тих чи інших робіт, але й підлеглі проявити розумну ініціативу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Принцип демократичного централізму ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Цей принцип є одним з найважливіших і означає необхідність розумного, раціонального поєднання централізованого та децентралізованого почав в управлінні. На рівні держави це співвідношення між центром і регіонами, на рівні підприємства - співвідношення прав і відповідальності між керівником і колективом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Суперечливість принципу демократичного централізму слід розглядати як існування, розвиток, взаємопоєднання полярних протилежностей демократії та централізму. При недостатньо сприятливих соціально-економічних умовах і жорсткості управління переважаючи централізм. Він необхідний в надзвичайних умовах (ведення військових дій, економічна чи політична криза, етнічна напруженість, порушення норм моралі та етики керівниками держави). &lt;br /&gt;
Демократизм в управлінні тим вище, чим вище рівень кваліфікації працівників, ніж більш творчо є зміст праці, чим більш стабільним і еволюційним є розвиток суспільства. Найбільш переважним в управлінні соціально-економічною системою є рівновага між централізмом і демократією. Проте на практиці часто одне переважає над іншим. &lt;br /&gt;
На рівні окремих господарських суб'єктів - підприємств, банків, бірж принцип демократичного централізму визначає не тільки ступінь самостійності відділень, філій, дочірніх підприємств, але і ступінь їхньої відповідальності за їх дії. Далі, принцип демократичного централізму визначає ступінь самостійності та відповідальності кожного посадовця перед його керівником. Таким чином, принцип демократичного централізму по вертикалі пронизує всі владні структури управління. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Принцип єдності галузевого та територіального управління ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розвиток суспільства тісно пов'язане з прогресом галузевого та територіального управління. Галузеве управління характеризує необхідність поглиблення спеціалізацій, підвищення концентрації виробництва. Територіальне ж управління виходить з інших цільових установок. Проблеми найбільш раціонального розміщення та розвитку продуктивних сил вимагають урахування вимог екології, ефективності використання робочої сили зайнятості населення, розвитку соціально-побутової інфраструктури, відповідності характеру виробництва особливостей етнічних груп, задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства. А це все - регіональні проблеми. &lt;br /&gt;
Будь-який підприємець повинен зробити для себе відповідні висновки, що випливають з дії принципу єдності галузевого та територіального управління. Інтереси фірми, яку він представляє, повинні бути тісно пов'язані з інтересами місцевої влади мешканців регіону, де він збирається виявляти свою ділову активність - будувати філія підприємства, складувати і реалізовувати продукцію і т.д. Місцева влада і населення повинні бути його активними сонники, знаючи , які вигоди для регіону підуть активної діяльності тих чи інших фірм. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принципи автоматичного керування. Комбіновані системи автоматичного керування == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Головними принципами автоматичного керування є принцип керування за збуренням (Понселе-Чиколєва) і принцип керування за відхиленням (Ползунова-Уатта).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Принцип керування за збуренням (компенсаційний) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Схема керування.jpg|thumb|upright|130px|Рис.1 Розімкнута (відносно вихідної величини об'єкта) схема керування]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип було запропоновано французом Ж.Понселе і вперше широко використано в регуляторах дугових ламп освітлення російським електротехніком В.М. Чиколєвим у другій половині ХІХ ст.&lt;br /&gt;
Суть принципу керування за збуренням полягає в тому, що залежно від зміни збурення f(t), контрольованого вимірювальним елементом ВЕ, на вхід об'єкта О надходить величина &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_{vx} \&amp;lt;/math&amp;gt;, яка має діяти на об'єкт так, аби зумовити зміну режиму роботи, що компенсує дію збурення відносно вихідної (регульованої) величини об'єкта.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особливістю принципу керування за збуренням є використання розімкнутих (відносно вихідної величини об'єкта) схем керування (Рис.1). У цих схемах немає автоматичного контролю вихідної величини об'єкта &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_{vux} \&amp;lt;/math&amp;gt; команда керування формується лише залежно від зміни збурення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Перевагами керування''' за збуренням є відносна простота та надійність САК за наявності одного (головного) збурення, якщо іншими збуреннями можна знехтувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До '''недоліків''' цього принципу слід віднести труднощі контролю збурень у деяких технологічних об'єктах і дещо меншу точність. ці недоліки особливо помітні, коли на об'єкт діє кілька рівноцінних збурень, врахування яких потребує підвищення складності та зменшення надійності САК, а нехтування ними різко знижує точність системи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Принцип керування за відхиленням  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип керування за відхиленням (дійсного значення вихідної величини об'єкта від його заданого значення) було запропоновано І.І.Ползуновим і вперше реалізовано в 1765р.  в його паровій машині сталого рівня води в котлі. в 1784р. англієць Дж. Уатт вперше використав для стабілізації швидкості обертання парової машини відцентровий регулятор, який також діяв на принципі керування за відхиленням.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для реалізації принципу керування за відхиленням САК має бути замкнутою. Основною особливістю і '''перевагою''' цього принципу є те, що САК реагує на відхилення дійсного значення регульованої величини від заданого незалежно від причин, які зумовили це відхилення. Отже, САК, побудована на даному принципі, враховує кінцевий результат усіх причин появи відхилення і тому може мати вищу точність керування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
САК, побудовані на принципі керування за відхиленням, мають складніші методи розрахунку, дослідження та настроювання. В цілому, цей принцип керування використовується при потребі дістати високу точність як в статичних, так і динамічних режимах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Комбінований принцип керування ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Комбінована САК.jpg|thumb|upright|130px|Рис.Система з комбінованим принципом керування]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На практиці широко використовуються системи з комбінованим принципом керування. Принципову схему комбінованої САК показано на рис.2. Вона має два канали керування. Один діє за принципом  керування по збуренню (ВЕ2 - КЕ - Вик Е - О) і має розімкнутий контур, а інший - за принципом керування за відхиленням вихідної величини math&amp;gt;\mathit{x}_{vux} \&amp;lt;/math&amp;gt; від заданого значення g(t) і має замкнутий контур (ВЕ1 - ВП - КЕ - Вик Е - О).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основною '''перевагою''' комбінованого керування є можливість дістати високу точність при кращих динамічних характеристиках, аніж у відповідній САК, побудованій за принципом керування за відхиленням.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Теорія автоматичного керування /М.Г.Попович, О.В.Ковальчук — К:Либідь, 2007- 724 с.&lt;br /&gt;
:* Основы теории и элементы систем автоматического регулирования. Учебное пособие для вузов./ Солодовников В.В., Плотников В.Н., Яковлев А.В. — 2-е изд., перераб. – М.: Машиностроение, 1985. – 536 с. &lt;br /&gt;
:*Автоматика і автоматизація технологічних процесів. / Головко Д.Б.,Рего К.Г., Скрипник Ю.О.— К.: Либідь, 1997,-232 с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&lt;br /&gt;
:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&lt;br /&gt;
:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Теорія автоматичного керування]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.jpeg&amp;diff=5492</id>
		<title>Файл:Схема керування.jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.jpeg&amp;diff=5492"/>
				<updated>2011-04-20T17:27:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D0%90%D0%9A.jpeg&amp;diff=5491</id>
		<title>Файл:Комбінована САК.jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D0%90%D0%9A.jpeg&amp;diff=5491"/>
				<updated>2011-04-20T17:26:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: завантажив нову версію «Файл:Комбінована САК.jpeg»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D0%90%D0%9A.jpeg&amp;diff=5490</id>
		<title>Файл:Комбінована САК.jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D0%90%D0%9A.jpeg&amp;diff=5490"/>
				<updated>2011-04-20T17:23:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=5489</id>
		<title>Фундаментальні принципи керування</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=5489"/>
				<updated>2011-04-20T17:22:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
Принципи управління ставляться до числа найважливіших категорій управління. Під ними розуміють основні фундаментальні ідеї, уявлення про управлінської діяльності, що випливають безпосередньо із законів і закономірностей управління. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Характеристика принципів управління з точки зору аналітичного менеджменту та соціально-економічної теорії керування ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принципи управління на рівні соціально-економічної системи відображають об'єктивну реальність, яка існує поза і незалежно від свідомості людини, інакше кажучи, ці принципи об'єктивні. Разом з тим, кожен з принципів - це ідея, тобто суб'єктивна конструкція, суб'єктивне побудова, яка в думках робить кожен керівник на рівні його знань загальної та професійної культури. Так як принципи належать суб'єкту, то вони мають суб'єктивний характер. Чим більше формулювання принципу у свідомості людини наближається до закону, тим точніше знання, тим ефективніше діяльність керівника у сфері управління. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У літературі немає єдиного підходу до класифікації принципів управління, немає єдності думок з приводу змісту основних принципів управління. Деякі з проголошених принципів, по суті, є правилами поведінки керівників або органів управління, деякі випливають з основних принципів, тобто є похідними. &lt;br /&gt;
Принципи управління вельми різноманітні. Класифікація принципів повинна ґрунтуватися на відображенні кожним з виділених принципів різних сторін відносин управління. Принципи повинні відповідати як частковим, так і спільної мети підвищення ефективності виробництва, соціально-економічного розвитку. Принципи управління служать не тільки побудови умоглядних схем. Вони досить жорстко визначають характер зв'язків в системі, структуру органів управління, прийняття і реалізацію управлінських рішень. &lt;br /&gt;
До числа основних принципів управління можуть бути віднесені: &lt;br /&gt;
:1) науковість; &lt;br /&gt;
:2) системність і комплексність; &lt;br /&gt;
:3) єдиноначальність і колегіальність; &lt;br /&gt;
:4) демократичний централізм; &lt;br /&gt;
:5) поєднання галузевого та територіального підходу в управлінні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Принцип науковості ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей принцип вимагає побудови системи управління та її діяльності на строго наукових підставах. Як всякий принцип, що зображає розвиток, він повинен володіти внутрішньою суперечливістю, оскільки &lt;br /&gt;
Внутрішня суперечливість утворює внутрішню логіку, створює внутрішній імпульс розвитку. Одне з протиріч принципу науковості - співставлення теорії і практики. Воно вимагає використання агресивних наукових ідей (підсумків наукового пізнання - від явища до сутності, від сутності першого роду, - менш глибокої, до сутності другого роду, більш глибокою, і т.д., нескінченно). Однак необхідність організації процесу управління в конкретних умовах, для вирішення конкретних завдань вимагає обмеження в часі процесу пізнання. Це протиріччя вирішується шляхом активного дослідження наукових проблем управління багатоцільовими, комплексними колективами, максимального використання засобів обчислювальної техніки. Інше важливе протиріччя принципу науковості-єдність і протиріччя об'єктивного і суб'єктивного.Це протиріччя має універсальний характер і відноситься також до всіх інших принципів управління. об'єктивне в принципі науковості випливає з об'єктивної природи законів управління, на яких базуються принципи управління. Суб'єктивне у реалізації принципів управління неминуче, оскільки принципи управління реалізуються тільки через свідомість, волю і устремління людини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Таким чином, реалізований принцип неминуче суб'єктивований. Відхилення процесу пізнання від об'єктивної логіки (суб'єктивізм) виникає і виявляється в тим більшою мірою, чим більше свідомість керівників відходить від об'єктивної логіки розвитку природи, суспільства і мислення. Чим вище рівень загальної культури і професіоналізму керівника, тим менше можливостей прояви суб'єктивізму. &lt;br /&gt;
Необхідність дотримання принципу науковості в управлінні вимагає залучення всього спектру сучасних знань, їх ретельного синтезу, і перш за все, комплексу наук про людину. При цьому необхідно застосовувати і передові методи системного аналізу в галузі економічних наук, філософії, психології, етики, естетики, технічних і технологічних наук екології і в інших областях. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Принцип системності та комплексності ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей принцип вимагає одночасно і комплексного, та системного підходів до управління. Системність означає необхідність використання елементів теорії великих систем, системного аналізу в кожному управлінському рішенні. Перш за все, необхідна комплексність в управлінні означає необхідність всебічного охоплення всієї керованої системи, обліку всіх сторін, усіх напрямків, всіх властивостей. Наприклад це може бути облік всіх особливостей структури керованого колективу: вікових, етнічних, конфесійних, професійних, загальнокультурних і т.д. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Таким чином, системність означає спроби структурувати проблеми і рішення по вертикалі, комплексність - розгорнути їх по горизонталі. Поетом системність більше тяжіє до вертикальних, субординаційних зв'язків, а комплексність - до горизонтальних, координаційним зв'язкам. Здібності керівників при цьому можуть істотно відрізнятися, оскільки при цьому пред'являються дещо різні вимоги до складу мислення, його аналітико-синтетичним функцій. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Принцип єдинобазовості в управлінні та колегіальності у виробленні рішень ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будь-яке прийняте рішення має розроблятися колегіально (або колективно). Це означає всебічність (комплексність) його розробки, облік думок багатьох фахівців з різних питань. Прийняте колегіально (колективно) рішення проводиться в життя під персональну відповідальність керівника фірми (ради директорів, акціонерів і т.д.). Для кожної посадової особи встановлюється точна відповідальність за виконання певних і точно окреслених робіт. Так, у фірмі віце-президенти з науки, виробництва, маркетингу та інших напрямках несуть повну відповідальність за відповідний сектор діяльності фірми. Проблема полягає в тому, що перед будь-якою фірмою можуть виникати якісно нові завдання, вирішення яких не передбачено регламентацією. У цьому випадку не тільки керівник повинен визначити, кому може бути адресовано рішення тих чи інших завдань і виконання тих чи інших робіт, але й підлеглі проявити розумну ініціативу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Принцип демократичного централізму ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Цей принцип є одним з найважливіших і означає необхідність розумного, раціонального поєднання централізованого та децентралізованого почав в управлінні. На рівні держави це співвідношення між центром і регіонами, на рівні підприємства - співвідношення прав і відповідальності між керівником і колективом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Суперечливість принципу демократичного централізму слід розглядати як існування, розвиток, взаємопоєднання полярних протилежностей демократії та централізму. При недостатньо сприятливих соціально-економічних умовах і жорсткості управління переважаючи централізм. Він необхідний в надзвичайних умовах (ведення військових дій, економічна чи політична криза, етнічна напруженість, порушення норм моралі та етики керівниками держави). &lt;br /&gt;
Демократизм в управлінні тим вище, чим вище рівень кваліфікації працівників, ніж більш творчо є зміст праці, чим більш стабільним і еволюційним є розвиток суспільства. Найбільш переважним в управлінні соціально-економічною системою є рівновага між централізмом і демократією. Проте на практиці часто одне переважає над іншим. &lt;br /&gt;
На рівні окремих господарських суб'єктів - підприємств, банків, бірж принцип демократичного централізму визначає не тільки ступінь самостійності відділень, філій, дочірніх підприємств, але і ступінь їхньої відповідальності за їх дії. Далі, принцип демократичного централізму визначає ступінь самостійності та відповідальності кожного посадовця перед його керівником. Таким чином, принцип демократичного централізму по вертикалі пронизує всі владні структури управління. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Принцип єдності галузевого та територіального управління ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розвиток суспільства тісно пов'язане з прогресом галузевого та територіального управління. Галузеве управління характеризує необхідність поглиблення спеціалізацій, підвищення концентрації виробництва. Територіальне ж управління виходить з інших цільових установок. Проблеми найбільш раціонального розміщення та розвитку продуктивних сил вимагають урахування вимог екології, ефективності використання робочої сили зайнятості населення, розвитку соціально-побутової інфраструктури, відповідності характеру виробництва особливостей етнічних груп, задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства. А це все - регіональні проблеми. &lt;br /&gt;
Будь-який підприємець повинен зробити для себе відповідні висновки, що випливають з дії принципу єдності галузевого та територіального управління. Інтереси фірми, яку він представляє, повинні бути тісно пов'язані з інтересами місцевої влади мешканців регіону, де він збирається виявляти свою ділову активність - будувати філія підприємства, складувати і реалізовувати продукцію і т.д. Місцева влада і населення повинні бути його активними сонники, знаючи , які вигоди для регіону підуть активної діяльності тих чи інших фірм. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принципи автоматичного керування. Комбіновані системи автоматичного керування == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Головними принципами автоматичного керування є принцип керування за збуренням (Понселе-Чиколєва) і принцип керування за відхиленням (Ползунова-Уатта).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Принцип керування за збуренням (компенсаційний) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:схема керування.jpg|thumb|upright|130px|Рис.1 Розімкнута (відносно вихідної величини об'єкта) схема керування]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип було запропоновано французом Ж.Понселе і вперше широко використано в регуляторах дугових ламп освітлення російським електротехніком В.М. Чиколєвим у другій половині ХІХ ст.&lt;br /&gt;
Суть принципу керування за збуренням полягає в тому, що залежно від зміни збурення f(t), контрольованого вимірювальним елементом ВЕ, на вхід об'єкта О надходить величина &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_{vx} \&amp;lt;/math&amp;gt;, яка має діяти на об'єкт так, аби зумовити зміну режиму роботи, що компенсує дію збурення відносно вихідної (регульованої) величини об'єкта.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особливістю принципу керування за збуренням є використання розімкнутих (відносно вихідної величини об'єкта) схем керування (Рис.1). У цих схемах немає автоматичного контролю вихідної величини об'єкта &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_{vux} \&amp;lt;/math&amp;gt; команда керування формується лише залежно від зміни збурення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Перевагами керування''' за збуренням є відносна простота та надійність САК за наявності одного (головного) збурення, якщо іншими збуреннями можна знехтувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До '''недоліків''' цього принципу слід віднести труднощі контролю збурень у деяких технологічних об'єктах і дещо меншу точність. ці недоліки особливо помітні, коли на об'єкт діє кілька рівноцінних збурень, врахування яких потребує підвищення складності та зменшення надійності САК, а нехтування ними різко знижує точність системи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Принцип керування за відхиленням  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип керування за відхиленням (дійсного значення вихідної величини об'єкта від його заданого значення) було запропоновано І.І.Ползуновим і вперше реалізовано в 1765р.  в його паровій машині сталого рівня води в котлі. в 1784р. англієць Дж. Уатт вперше використав для стабілізації швидкості обертання парової машини відцентровий регулятор, який також діяв на принципі керування за відхиленням.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для реалізації принципу керування за відхиленням САК має бути замкнутою. Основною особливістю і '''перевагою''' цього принципу є те, що САК реагує на відхилення дійсного значення регульованої величини від заданого незалежно від причин, які зумовили це відхилення. Отже, САК, побудована на даному принципі, враховує кінцевий результат усіх причин появи відхилення і тому може мати вищу точність керування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
САК, побудовані на принципі керування за відхиленням, мають складніші методи розрахунку, дослідження та настроювання. В цілому, цей принцип керування використовується при потребі дістати високу точність як в статичних, так і динамічних режимах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Комбінований принцип керування ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:комбінована САК.jpg|thumb|upright|130px|Рис.Система з комбінованим принципом керування]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На практиці широко використовуються системи з комбінованим принципом керування. Принципову схему комбінованої САК показано на рис.2. Вона має два канали керування. Один діє за принципом  керування по збуренню (ВЕ2 - КЕ - Вик Е - О) і має розімкнутий контур, а інший - за принципом керування за відхиленням вихідної величини math&amp;gt;\mathit{x}_{vux} \&amp;lt;/math&amp;gt; від заданого значення g(t) і має замкнутий контур (ВЕ1 - ВП - КЕ - Вик Е - О).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основною '''перевагою''' комбінованого керування є можливість дістати високу точність при кращих динамічних характеристиках, аніж у відповідній САК, побудованій за принципом керування за відхиленням.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Теорія автоматичного керування /М.Г.Попович, О.В.Ковальчук — К:Либідь, 2007- 724 с.&lt;br /&gt;
:* Основы теории и элементы систем автоматического регулирования. Учебное пособие для вузов./ Солодовников В.В., Плотников В.Н., Яковлев А.В. — 2-е изд., перераб. – М.: Машиностроение, 1985. – 536 с. &lt;br /&gt;
:*Автоматика і автоматизація технологічних процесів. / Головко Д.Б.,Рего К.Г., Скрипник Ю.О.— К.: Либідь, 1997,-232 с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&lt;br /&gt;
:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&lt;br /&gt;
:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Теорія автоматичного керування]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=5488</id>
		<title>Фундаментальні принципи керування</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=5488"/>
				<updated>2011-04-20T17:02:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;= Принципи автоматичного керування. Комбіновані системи автоматичного керування = &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Головними принципами автоматичного керування є принцип керування за збуренням (Понселе-Чиколєва) і принцип керування за відхиленням (Ползунова-Уатта).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип керування за збуренням (компенсаційний) ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:схема керування.jpg|thumb|upright|130px|Рис.1 Розімкнута (відносно вихідної величини об'єкта) схема керування]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип було запропоновано французом Ж.Понселе і вперше широко використано в регуляторах дугових ламп освітлення російським електротехніком В.М. Чиколєвим у другій половині ХІХ ст.&lt;br /&gt;
Суть принципу керування за збуренням полягає в тому, що залежно від зміни збурення f(t), контрольованого вимірювальним елементом ВЕ, на вхід об'єкта О надходить величина &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_{vx} \&amp;lt;/math&amp;gt;, яка має діяти на об'єкт так, аби зумовити зміну режиму роботи, що компенсує дію збурення відносно вихідної (регульованої) величини об'єкта.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особливістю принципу керування за збуренням є використання розімкнутих (відносно вихідної величини об'єкта) схем керування (Рис.1). У цих схемах немає автоматичного контролю вихідної величини об'єкта &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_{vux} \&amp;lt;/math&amp;gt; команда керування формується лише залежно від зміни збурення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Перевагами керування''' за збуренням є відносна простота та надійність САК за наявності одного (головного) збурення, якщо іншими збуреннями можна знехтувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До '''недоліків''' цього принципу слід віднести труднощі контролю збурень у деяких технологічних об'єктах і дещо меншу точність. ці недоліки особливо помітні, коли на об'єкт діє кілька рівноцінних збурень, врахування яких потребує підвищення складності та зменшення надійності САК, а нехтування ними різко знижує точність системи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип керування за відхиленням  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип керування за відхиленням (дійсного значення вихідної величини об'єкта від його заданого значення) було запропоновано І.І.Ползуновим і вперше реалізовано в 1765р.  в його паровій машині сталого рівня води в котлі. в 1784р. англієць Дж. Уатт вперше використав для стабілізації швидкості обертання парової машини відцентровий регулятор, який також діяв на принципі керування за відхиленням.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для реалізації принципу керування за відхиленням САК має бути замкнутою. Основною особливістю і '''перевагою''' цього принципу є те, що САК реагує на відхилення дійсного значення регульованої величини від заданого незалежно від причин, які зумовили це відхилення. Отже, САК, побудована на даному принципі, враховує кінцевий результат усіх причин появи відхилення і тому може мати вищу точність керування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
САК, побудовані на принципі керування за відхиленням, мають складніші методи розрахунку, дослідження та настроювання. В цілому, цей принцип керування використовується при потребі дістати високу точність як в статичних, так і динамічних режимах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Комбінований принцип керування ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:комбінована САК.jpg|thumb|upright|130px|Рис.Система з комбінованим принципом керування]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На практиці широко використовуються системи з комбінованим принципом керування. Принципову схему комбінованої САК показано на рис.2. Вона має два канали керування. Один діє за принципом  керування по збуренню (ВЕ2 - КЕ - Вик Е - О) і має розімкнутий контур, а інший - за принципом керування за відхиленням вихідної величини math&amp;gt;\mathit{x}_{vux} \&amp;lt;/math&amp;gt; від заданого значення g(t) і має замкнутий контур (ВЕ1 - ВП - КЕ - Вик Е - О).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основною '''перевагою''' комбінованого керування є можливість дістати високу точність при кращих динамічних характеристиках, аніж у відповідній САК, побудованій за принципом керування за відхиленням.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Теорія автоматичного керування /М.Г.Попович, О.В.Ковальчук — К:Либідь, 2007- 724 с.&lt;br /&gt;
:* Основы теории и элементы систем автоматического регулирования. Учебное пособие для вузов./ Солодовников В.В., Плотников В.Н., Яковлев А.В. — 2-е изд., перераб. – М.: Машиностроение, 1985. – 536 с. &lt;br /&gt;
:*Автоматика і автоматизація технологічних процесів. / Головко Д.Б.,Рего К.Г., Скрипник Ю.О.— К.: Либідь, 1997,-232 с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&lt;br /&gt;
:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&lt;br /&gt;
:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Теорія автоматичного керування]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=5487</id>
		<title>Фундаментальні принципи керування</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=5487"/>
				<updated>2011-04-20T16:59:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Принципи автоматичного керування. Комбіновані системи автоматичного керування''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Головними принципами автоматичного керування є принцип керування за збуренням (Понселе-Чиколєва) і принцип керування за відхиленням (Ползунова-Уатта).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип керування за збуренням (компенсаційний) ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:схема керування.jpg|thumb|upright|130px|Рис.1 Розімкнута (відносно вихідної величини об'єкта) схема керування]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип було запропоновано французом Ж.Понселе і вперше широко використано в регуляторах дугових ламп освітлення російським електротехніком В.М. Чиколєвим у другій половині ХІХ ст.&lt;br /&gt;
Суть принципу керування за збуренням полягає в тому, що залежно від зміни збурення f(t), контрольованого вимірювальним елементом ВЕ, на вхід об'єкта О надходить величина &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_{vx} \&amp;lt;/math&amp;gt;, яка має діяти на об'єкт так, аби зумовити зміну режиму роботи, що компенсує дію збурення відносно вихідної (регульованої) величини об'єкта.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особливістю принципу керування за збуренням є використання розімкнутих (відносно вихідної величини об'єкта) схем керування (Рис.1). У цих схемах немає автоматичного контролю вихідної величини об'єкта &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_{vux} \&amp;lt;/math&amp;gt; команда керування формується лише залежно від зміни збурення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перевагами керування за збуренням є відносна простота та надійність САК за наявності одного (головного) збурення, якщо іншими збуреннями можна знехтувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До недоліків цього принципу слід віднести труднощі контролю збурень у деяких технологічних об'єктах і дещо меншу точність. ці недоліки особливо помітні, коли на об'єкт діє кілька рівноцінних збурень, врахування яких потребує підвищення складності та зменшення надійності САК, а нехтування ними різко знижує точність системи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип керування за відхиленням  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип керування за відхиленням (дійсного значення вихідної величини об'єкта від його заданого значення) було запропоновано І.І.Ползуновим і вперше реалізовано в 1765р.  в його паровій машині сталого рівня води в котлі. в 1784р. англієць Дж. Уатт вперше використав для стабілізації швидкості обертання парової машини відцентровий регулятор, який також діяв на принципі керування за відхиленням.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для реалізації принципу керування за відхиленням САК має бути замкнутою. Основною особливістю і перевагою цього принципу є те, що САК реагує на відхилення дійсного значення регульованої величини від заданого незалежно від причин, які зумовили це відхилення. Отже, САК, побудована на даному принципі, враховує кінцевий результат усіх причин появи відхилення і тому може мати вищу точність керування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
САК, побудовані на принципі керування за відхиленням, мають складніші методи розрахунку, дослідження та настроювання. В цілому, цей принцип керування використовується при потребі дістати високу точність як в статичних, так і динамічних режимах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Комбінований принцип керування ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:комбінована САК.jpg|thumb|upright|130px|Рис.Система з комбінованим принципом керування]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На практиці широко використовуються системи з комбінованим принципом керування. Принципову схему комбінованої САК показано на рис.2. Вона має два канали керування. Один діє за принципом  керування по збуренню (ВЕ2 - КЕ - Вик Е - О) і має розімкнутий контур, а інший - за принципом керування за відхиленням вихідної величини math&amp;gt;\mathit{x}_{vux} \&amp;lt;/math&amp;gt; від заданого значення g(t) і має замкнутий контур (ВЕ1 - ВП - КЕ - Вик Е - О).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основною перевагою комбінованого керування є можливість дістати високу точність при кращих динамічних характеристиках, аніж у відповідній САК, побудованій за принципом керування за відхиленням.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Теорія автоматичного керування /М.Г.Попович, О.В.Ковальчук — К:Либідь, 2007- 724 с.&lt;br /&gt;
:* Основы теории и элементы систем автоматического регулирования. Учебное пособие для вузов./ Солодовников В.В., Плотников В.Н., Яковлев А.В. — 2-е изд., перераб. – М.: Машиностроение, 1985. – 536 с. &lt;br /&gt;
:*Автоматика і автоматизація технологічних процесів. / Головко Д.Б.,Рего К.Г., Скрипник Ю.О.— К.: Либідь, 1997,-232 с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&lt;br /&gt;
:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&lt;br /&gt;
:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Теорія автоматичного керування]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=5486</id>
		<title>Фундаментальні принципи керування</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=5486"/>
				<updated>2011-04-20T16:52:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Принципи автоматичного керування. Комбіновані системи автоматичного керування''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Головними принципами автоматичного керування є принцип керування за збуренням (Понселе-Чиколєва) і принцип керування за відхиленням (Ползунова-Уатта).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип керування за збуренням (компенсаційний) ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:схема керування.jpg|thumb|upright|130px|Рис.1 Розімкнута (відносно вихідної величини об'єкта) схема керування]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип було запропоновано французом Ж.Понселе і вперше широко використано в регуляторах дугових ламп освітлення російським електротехніком В.М. Чиколєвим у другій половині ХІХ ст.&lt;br /&gt;
Суть принципу керування за збуренням полягає в тому, що залежно від зміни збурення f(t), контрольованого вимірювальним елементом ВЕ, на вхід об'єкта О надходить величина &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_{vx} \&amp;lt;/math&amp;gt;, яка має діяти на об'єкт так, аби зумовити зміну режиму роботи, що компенсує дію збурення відносно вихідної (регульованої) величини об'єкта.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особливістю принципу керування за збуренням є використання розімкнутих (відносно вихідної величини об'єкта) схем керування (Рис.1). У цих схемах немає автоматичного контролю вихідної величини об'єкта &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_{vux} \&amp;lt;/math&amp;gt; команда керування формується лише залежно від зміни збурення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перевагами керування за збуренням є відносна простота та надійність САК за наявності одного (головного) збурення, якщо іншими збуреннями можна знехтувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До недоліків цього принципу слід віднести труднощі контролю збурень у деяких технологічних об'єктах і дещо меншу точність. ці недоліки сособливо помітні, коли на об'єкт діє кілька рівноцінних збурень, врахування яких потребує підвищення складності та зменшення надійнсоті САК, а нехтування ними різко знижує точність системи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип керування за відхиленням  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип керування за відхиленням (дійсного значення вихідної величини об'єкта від його заданого значення) було запропоновано І.І.Ползуновим і вперше реалізовано в 1765р.  в його паровій машині сталого рівня води в котлі. в 1784 р. англієць Дж. Уатт вперше використав для стабілізації швидкості обертання парової машини відцентровий регулятор, який також діяв на принципі керування за відхиленням.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для реалізації принципу керування за відхиленням САК має бути замкнутою. Основною особливістю і перевагою цього принципу є те, що САК реагує на відхилення дійсного значення регульованої величини від заданого незалежно від причин, які зумовили це відхилення. Отже, САК, побудована на даному принципі, враховує кінцевий результат усіх причин появи відхилення і тому може мати вищу точність керування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
САК, побудовані на принципі керування за відхиленням, мають складніші методи розрахунку, дослідження та настроюванння. В цілому, цей принцип керування використовується при потребі дістати високу точність як в статичних, так і динамічних режимах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Комбінований принцип керування ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:комбінована САК.jpg|thumb|upright|130px|Рис.Система з комбінованим принципом керування]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На практиці широко використовуються системи з комбінованим принципом керування. Принципову схему комбінованої САК показано на рис.2. Вона має два канали керування. Один діє за принципом  керування по збуренню (ВЕ2 - КЕ - Вик Е - О) і має розімкнутий контур, а інший - за принципом керування за відхиленням вихідної величини math&amp;gt;\mathit{x}_{vux} \&amp;lt;/math&amp;gt; від заданого pначення g(t) і має замкнутий контур (ВЕ1 - ВП - КЕ - Вик Е - О).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основною перевагою комбінованого керування є можливість дістати високу точність при кращих динамічних характеристиках, аніж у відповідній САК, побудованій за принципом керування за відхиленням.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=5485</id>
		<title>Фундаментальні принципи керування</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=5485"/>
				<updated>2011-04-20T16:34:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Принципи автоматичного керування. Комбіновані системи автоматичного керування''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Головними принципами автоматичного керування є принцип керування за збуренням (Понселе-Чиколєва) і принцип керування за відхиленням (Ползунова-Уатта).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип керування за збуренням (компенсаційний) ==&lt;br /&gt;
[[Файл:схема керування.jpg|thumb|upright|130px|Рис.1 Розімкнута (відносно вихідної величини об'єкта) схема керування]]&lt;br /&gt;
:Принцип було запропоновано французом Ж.Понселе і вперше широко використано в регуляторах дугових ламп освітлення російським електротехніком В.М. Чиколєвим у другій половині ХІХ ст.&lt;br /&gt;
:Суть принципу керування за збуренням полягає в тому, що залежно від зміни збурення f(t), контрольованого вимірювальним елементом ВЕ, на вхід об'єкта О надходить величина &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_вх \&amp;lt;/math&amp;gt; , яка має діяти на об'єкт так, аби зумовити зміну режиму роботи, що компенсує дію збурення відносно вихідної (регульованої) величини об'єкта.&lt;br /&gt;
:Особливістю принципу керування за збуренням є використання розімкнутих (відносно вихідної величини об'єкта) схем керування (Рис.1). У цих схемах немає автоматичного контролю вихідної величини об'єкта &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_вх \&amp;lt;/math&amp;gt; : команда керування формується лише залежно від зміни збурення.&lt;br /&gt;
:Перевагами керування за збуренням є відносна простота та надійність САК за наявності одного (головного) збурення, якщо іншими збуреннями можна знехтувати.&lt;br /&gt;
:До недоліків цього принципу слід віднести труднощі контролю збурень у деяких технологічних об'єктах і дещо меншу точність. ці недоліки сособливо помітні, коли на об'єкт діє кілька рівноцінних збурень, врахування яких потребує підвищення складності та зменшення надійнсоті САК, а нехтування ними різко знижує точність системи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=5484</id>
		<title>Фундаментальні принципи керування</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=5484"/>
				<updated>2011-04-20T15:17:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;В процесі створення.  Термін здачі - до 25.04.2011р.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=5483</id>
		<title>Фундаментальні принципи керування</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=5483"/>
				<updated>2011-04-20T15:17:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;В процесі створення. Статтю редагує Левченко Христина Олександрівна. Термін здачі - до 25.04.2011р.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=4826</id>
		<title>Фундаментальні принципи керування</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=4826"/>
				<updated>2011-03-21T18:45:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: Створена сторінка: В процесі створення. Статтю редагує Левченко Христина Олександрівна. Термін здачі - до 07.0…&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;В процесі створення. Статтю редагує Левченко Христина Олександрівна. Термін здачі - до 07.04.2011р.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3645</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3645"/>
				<updated>2010-12-28T19:25:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2 }{\rho} \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right) } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції &amp;lt;math&amp;gt;\Large{\left [ \mathit{m} \cdot \frac{d^2 x }{d t^2 } \right ]}&amp;lt;/math&amp;gt; рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що &amp;lt;math&amp;gt; \mathit{p}_{cp}\ = 0&amp;lt;/math&amp;gt; дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt; &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p}_{0} \ = \Large{\frac { \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ \mathit{f}_{k} \ } } = \Large{\frac {4 \cdot \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ p \cdot \mathit{D}_{y}^2 } } \&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де  &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{c} \&amp;lt;/math&amp;gt;- початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_0 \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f}_{k} \&amp;lt;/math&amp;gt; - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{D}_{y} \&amp;lt;/math&amp;gt;- умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p}_0 \&amp;lt;/math&amp;gt;, клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h} \&amp;lt;/math&amp;gt; підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h }\ = \Large{\frac { \mathit{Q}_k }{ \mu \cdot \pi \cdot \mathit{d}_{cp } \cdot \sin \alpha \cdot \sqrt{\Large{\frac{\rho \ }{2 \cdot \Delta \mathit{p }_{k } \ } } } }&amp;lt;/math&amp;gt;&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{d}_{cp} \&amp;lt;/math&amp;gt; - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \&amp;lt;/math&amp;gt;- кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - &amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o&amp;lt;/math&amp;gt;; конусного -&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o ..60^o&amp;lt;/math&amp;gt;;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\Delta \mathit{p}_{k} \&amp;lt;/math&amp;gt; - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2 }{\rho} \cdot \left(\Delta \mathit{p} \right) } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt;- коефіцієнт витрати; &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }&amp;lt;/math&amp;gt;- площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\Delta \mathit{p} \&amp;lt;/math&amp;gt;- перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt; &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{P}_{p} \ = \Large{\frac { \mathit{c} \cdot \left(x_0 - x \right) - \cdot \mathit{F}_\xi \cdot \mathit{p}_\kappa \ }{ \mathit{F}_\varrho\ - \mathit{F}_\xi\ } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{F}_\varrho\ = \Large{\frac { \pi \cdot \mathit{D}^2\ }{ 4} }&amp;lt;/math&amp;gt; та &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{F}_\xi\ = \Large{\frac { \pi \cdot \mathit{D}^2\ }{ 4} }&amp;lt;/math&amp;gt; - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p}_\kappa \ \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\chi\&amp;lt;/math&amp;gt; - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3644</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3644"/>
				<updated>2010-12-28T19:12:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2 }{\rho} \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right) } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції &amp;lt;math&amp;gt;\Large{\left [ \mathit{m} \cdot \frac{d^2 x }{d t^2 } \right ]}&amp;lt;/math&amp;gt; рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що &amp;lt;math&amp;gt; \mathit{p}_{cp}\ = 0&amp;lt;/math&amp;gt; дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt; &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p}_{0} \ = \Large{\frac { \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ \mathit{f}_{k} \ } } = \Large{\frac {4 \cdot \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ p \cdot \mathit{D}_{y}^2 } } \&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де  &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{c} \&amp;lt;/math&amp;gt;- початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_0 \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f}_{k} \&amp;lt;/math&amp;gt; - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{D}_{y} \&amp;lt;/math&amp;gt;- умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p}_0 \&amp;lt;/math&amp;gt;, клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h} \&amp;lt;/math&amp;gt; підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h }\ = \Large{\frac { \mathit{Q}_k }{ \mu \cdot \pi \cdot \mathit{d}_{cp } \cdot \sin \alpha \cdot \sqrt{\Large{\frac{\rho \ }{2 \cdot \Delta \mathit{p }_{k } \ } } } }&amp;lt;/math&amp;gt;&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{d}_{cp} \&amp;lt;/math&amp;gt; - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \&amp;lt;/math&amp;gt;- кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - &amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o&amp;lt;/math&amp;gt;; конусного -&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o ..60^o&amp;lt;/math&amp;gt;;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\Delta \mathit{p}_{k} \&amp;lt;/math&amp;gt; - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2 }{\rho} \cdot \left(\Delta \mathit{p} \right) } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt;- коефіцієнт витрати; &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }&amp;lt;/math&amp;gt;- площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\Delta \mathit{p} \&amp;lt;/math&amp;gt;- перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt; &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{P}_{p} \ = \Large{\frac { \mathit{c} \cdot \left(x_0 - x \right) - \cdot \mathit{F}_\xi \cdot \mathit{p}_\kappa \ }{ \mathit{F}_\varrho\ - \mathit{F}_\xi\ } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{F}_\varrho\ = \Large{\frac { \pi \cdot \mathit{D}^2\ }{ 4} }&amp;lt;/math&amp;gt; та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3643</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3643"/>
				<updated>2010-12-28T19:07:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2 }{\rho} \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right) } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції &amp;lt;math&amp;gt;\Large{\left [ \mathit{m} \cdot \frac{d^2 x }{d t^2 } \right ]}&amp;lt;/math&amp;gt; рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що &amp;lt;math&amp;gt; \mathit{p}_{cp}\ = 0&amp;lt;/math&amp;gt; дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt; &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p}_{0} \ = \Large{\frac { \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ \mathit{f}_{k} \ } } = \Large{\frac {4 \cdot \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ p \cdot \mathit{D}_{y}^2 } } \&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де  &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{c} \&amp;lt;/math&amp;gt;- початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_0 \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f}_{k} \&amp;lt;/math&amp;gt; - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{D}_{y} \&amp;lt;/math&amp;gt;- умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p}_0 \&amp;lt;/math&amp;gt;, клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h} \&amp;lt;/math&amp;gt; підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h }\ = \Large{\frac { \mathit{Q}_k }{ \mu \cdot \pi \cdot \mathit{d}_{cp } \cdot \sin \alpha \cdot \sqrt{\Large{\frac{\rho \ }{2 \cdot \Delta \mathit{p }_{k } \ } } } }&amp;lt;/math&amp;gt;&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{d}_{cp} \&amp;lt;/math&amp;gt; - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \&amp;lt;/math&amp;gt;- кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - &amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o&amp;lt;/math&amp;gt;; конусного -&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o ..60^o&amp;lt;/math&amp;gt;;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\Delta \mathit{p}_{k} \&amp;lt;/math&amp;gt; - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2 }{\rho} \cdot \left(\Delta \mathit{p} \right) } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt;- коефіцієнт витрати; &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }&amp;lt;/math&amp;gt;- площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\Delta \mathit{p} \&amp;lt;/math&amp;gt;- перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt; &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{P}_{p} \ = \Large{\frac { \mathit{c} \cdot \left(x_0 - x \right) - \cdot \mathit{F}_\xi \cdot \mathit{p}_\kappa \ }{ \mathit{F}_\varrho\ - \mathit{F}_\xi\ } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3642</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3642"/>
				<updated>2010-12-28T18:55:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2 }{\rho} \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right) } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції &amp;lt;math&amp;gt;\Large{\left [ \mathit{m} \cdot \frac{d^2 x }{d t^2 } \right ]}&amp;lt;/math&amp;gt; рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що &amp;lt;math&amp;gt; \mathit{p}_{cp}\ = 0&amp;lt;/math&amp;gt; дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt; &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p}_{0} \ = \Large{\frac { \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ \mathit{f}_{k} \ } } = \Large{\frac {4 \cdot \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ p \cdot \mathit{D}_{y}^2 } } \&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де  &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{c} \&amp;lt;/math&amp;gt;- початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_0 \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f}_{k} \&amp;lt;/math&amp;gt; - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{D}_{y} \&amp;lt;/math&amp;gt;- умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p}_0 \&amp;lt;/math&amp;gt;, клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h} \&amp;lt;/math&amp;gt; підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h }\ = \Large{\frac { \mathit{Q}_k }{ \mu \cdot \pi \cdot \mathit{d}_{cp } \cdot \sin \alpha \cdot \sqrt{\Large{\frac{\rho \ }{2 \cdot \Delta \mathit{p }_{k } \ } } } }&amp;lt;/math&amp;gt;&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{d}_{cp} \&amp;lt;/math&amp;gt; - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \&amp;lt;/math&amp;gt;- кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - &amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o&amp;lt;/math&amp;gt;; конусного -&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o ..60^o&amp;lt;/math&amp;gt;;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\Delta \mathit{p}_{k} \&amp;lt;/math&amp;gt; - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2 }{\rho} \cdot \left(\Delta \mathit{p} \right) } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати; &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }&amp;lt;/math&amp;gt; - площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\Delta \mathit{p} \&amp;lt;/math&amp;gt; - перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3641</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3641"/>
				<updated>2010-12-28T18:50:23Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2 }{\rho} \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right) } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції &amp;lt;math&amp;gt;\Large{\left [ \mathit{m} \cdot \frac{d^2 x }{d t^2 } \right ]}&amp;lt;/math&amp;gt; рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що &amp;lt;math&amp;gt; \mathit{p}_{cp}\ = 0&amp;lt;/math&amp;gt; дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt; &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p}_{0} \ = \Large{\frac { \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ \mathit{f}_{k} \ } } = \Large{\frac {4 \cdot \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ p \cdot \mathit{D}_{y}^2 } } \&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де  &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{c} \&amp;lt;/math&amp;gt;- початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_0 \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f}_{k} \&amp;lt;/math&amp;gt; - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{D}_{y} \&amp;lt;/math&amp;gt;- умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p}_0 \&amp;lt;/math&amp;gt;, клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h} \&amp;lt;/math&amp;gt; підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h }\ = \Large{\frac { \mathit{Q}_k }{ \mu \cdot \pi \cdot \mathit{d}_{cp } \cdot \sin \alpha \cdot \sqrt{\Large{\frac{\rho \ }{2 \cdot \Delta \mathit{p }_{k } \ } } } }&amp;lt;/math&amp;gt;&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{d}_{cp} \&amp;lt;/math&amp;gt; - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \&amp;lt;/math&amp;gt;- кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - &amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o&amp;lt;/math&amp;gt;; конусного -&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o ..60^o&amp;lt;/math&amp;gt;;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\Delta \mathit{p}_{k} \&amp;lt;/math&amp;gt; - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:444.jpg|150px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:4.2.jpg|21px|]] - коефіцієнт витрати;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.1.jpg|19px|]] - площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.3.jpg|25px|]] - перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3640</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3640"/>
				<updated>2010-12-28T18:36:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2 }{\rho } \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right) } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f}&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції &amp;lt;math&amp;gt;\Large{\left [ \mathit{m} \cdot \frac{d^2 x }{d t^2 } \right ]}&amp;lt;/math&amp;gt; рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що &amp;lt;math&amp;gt; \mathit{p}_{cp}\ = 0&amp;lt;/math&amp;gt; дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt; &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p}_{0} \ = \Large{\frac { \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ \mathit{f}_{k} \ } } = \Large{\frac {4 \cdot \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ p \cdot \mathit{D}_{y}^2 } } \&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де  &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{c} \&amp;lt;/math&amp;gt;- початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_0 \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f}_{k} \&amp;lt;/math&amp;gt; - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{D}_{y} \&amp;lt;/math&amp;gt;- умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt;, клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h} \&amp;lt;/math&amp;gt; підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h}\ = \Large{\frac { \mathit{Q}_k }{ \mu \cdot \pi \cdot \mathit{d}_{cp} \cdot \sin \alpha \cdot \sqrt{\Large{\frac{\rho \ }{2 \cdot \Delta \mathit{p}_{k} \ } }}}&amp;lt;/math&amp;gt;&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{d}_{cp} \&amp;lt;/math&amp;gt; - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \&amp;lt;/math&amp;gt; - кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - &amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o&amp;lt;/math&amp;gt;; конусного -&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o ..60^o&amp;lt;/math&amp;gt;;&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.4.jpg|30px|]] - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:444.jpg|150px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:4.2.jpg|21px|]] - коефіцієнт витрати;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.1.jpg|19px|]] - площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.3.jpg|25px|]] - перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3639</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3639"/>
				<updated>2010-12-28T18:35:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2 }{\rho } \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right) } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції &amp;lt;math&amp;gt;\Large{\left [ \mathit{m} \cdot \frac{d^2 x }{d t^2 } \right ]}&amp;lt;/math&amp;gt; рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що &amp;lt;math&amp;gt; \mathit{p}_{cp}\ = 0&amp;lt;/math&amp;gt; дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt; &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p}_{0} \ = \Large{\frac { \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ \mathit{f}_{k} \ } } = \Large{\frac {4 \cdot \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ p \cdot \mathit{D}_{y}^2 } } \&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де  &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{c} \&amp;lt;/math&amp;gt;- початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_0 \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f}_{k} \&amp;lt;/math&amp;gt; - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{D}_{y} \&amp;lt;/math&amp;gt;- умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt;, клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h} \&amp;lt;/math&amp;gt; підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h }\ = \Large{\frac { \mathit{Q}_k }{ \mu \cdot \pi \cdot \mathit{d}_{cp } \cdot \sin \alpha \cdot \sqrt{\Large{\frac{\rho \ }{2 \cdot \Delta \mathit{p }_{k } \ } }}}&amp;lt;/math&amp;gt;&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{d }_{cp } \&amp;lt;/math&amp;gt; - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \&amp;lt;/math&amp;gt; - кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - &amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o&amp;lt;/math&amp;gt;; конусного -&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o ..60^o&amp;lt;/math&amp;gt;;&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.4.jpg|30px|]] - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:444.jpg|150px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:4.2.jpg|21px|]] - коефіцієнт витрати;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.1.jpg|19px|]] - площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.3.jpg|25px|]] - перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3638</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3638"/>
				<updated>2010-12-28T18:34:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2 }{\rho } \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right) } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції &amp;lt;math&amp;gt;\Large{\left [ \mathit{m} \cdot \frac{d^2 x }{d t^2 } \right ]}&amp;lt;/math&amp;gt; рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що &amp;lt;math&amp;gt; \mathit{p }_{cp }\ = 0&amp;lt;/math&amp;gt; дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt; &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p}_{0} \ = \Large{\frac { \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ \mathit{f}_{k} \ } } = \Large{\frac {4 \cdot \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ p \cdot \mathit{D}_{y}^2 } } \&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де  &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{c} \&amp;lt;/math&amp;gt;- початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }_{k } \&amp;lt;/math&amp;gt; - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{D }_{y } \&amp;lt;/math&amp;gt;- умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt;, клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h} \&amp;lt;/math&amp;gt; підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h }\ = \frac { \mathit{Q}_k }{ \mu \cdot \pi \cdot \mathit{d}_{cp } \cdot \sin \alpha \cdot \sqrt{\Large{\frac{\rho \ }{2 \cdot \Delta \mathit{p }_{k } \ } }}&amp;lt;/math&amp;gt;&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{d }_{cp } \&amp;lt;/math&amp;gt; - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \&amp;lt;/math&amp;gt; - кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - &amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o&amp;lt;/math&amp;gt;; конусного -&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o ..60^o&amp;lt;/math&amp;gt;;&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.4.jpg|30px|]] - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:444.jpg|150px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:4.2.jpg|21px|]] - коефіцієнт витрати;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.1.jpg|19px|]] - площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.3.jpg|25px|]] - перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3637</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3637"/>
				<updated>2010-12-28T18:16:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2 }{\rho } \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right) } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції &amp;lt;math&amp;gt;\Large{\left [ \mathit{m} \cdot \frac{d^2 x }{d t^2 } \right ]}&amp;lt;/math&amp;gt; рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що &amp;lt;math&amp;gt; \mathit{p }_{cp }\ = 0&amp;lt;/math&amp;gt; дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt; &amp;lt;math&amp;gt;\Large {\mathit \{p}_{0}\ = \frac { \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ \mathit{f}_{k} \ } = \frac { 4 \cdot \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ p \cdot \mathit{D}_{y}^2 \ } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де  &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{c} \&amp;lt;/math&amp;gt;- початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }_{k } \&amp;lt;/math&amp;gt; - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{D }_{y } \&amp;lt;/math&amp;gt;- умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt;, клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h} \&amp;lt;/math&amp;gt; підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h }\ = \frac { \mathit{Q}_k }{ \mu \cdot \pi \cdot \mathit{d}_{cp } \cdot \sin \alpha \cdot \sqrt{\Large{\frac{\rho \ }{2 \cdot \Delta \mathit{p }_{k } \ } }}&amp;lt;/math&amp;gt;&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{d }_{cp } \&amp;lt;/math&amp;gt; - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \&amp;lt;/math&amp;gt; - кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - &amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o&amp;lt;/math&amp;gt;; конусного -&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o ..60^o&amp;lt;/math&amp;gt;;&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.4.jpg|30px|]] - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:444.jpg|150px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:4.2.jpg|21px|]] - коефіцієнт витрати;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.1.jpg|19px|]] - площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.3.jpg|25px|]] - перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3636</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3636"/>
				<updated>2010-12-28T18:15:23Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2 }{\rho } \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right) } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції &amp;lt;math&amp;gt;\Large{\left [ \mathit{m} \cdot \frac{d^2 x }{d t^2 } \right ]}&amp;lt;/math&amp;gt; рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що &amp;lt;math&amp;gt; \mathit{p }_{cp }\ = 0&amp;lt;/math&amp;gt; дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt; &amp;lt;math&amp;gt;\Large {mathit \{p}_{0 }\ = \frac { \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ \mathit{f}_{k} \ } = \frac { 4 \cdot \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ p \cdot \mathit{D}_{y}^2 \ } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де  &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{c} \&amp;lt;/math&amp;gt;- початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }_{k } \&amp;lt;/math&amp;gt; - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{D }_{y } \&amp;lt;/math&amp;gt;- умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt;, клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h} \&amp;lt;/math&amp;gt; підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h }\ = \frac { \mathit{Q}_k }{ \mu \cdot \pi \cdot \mathit{d}_{cp } \cdot \sin \alpha \cdot \sqrt{\Large{\frac{\rho \ }{2 \cdot \Delta \mathit{p }_{k } \ } }}&amp;lt;/math&amp;gt;&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{d }_{cp } \&amp;lt;/math&amp;gt; - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \&amp;lt;/math&amp;gt; - кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - &amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o&amp;lt;/math&amp;gt;; конусного -&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o ..60^o&amp;lt;/math&amp;gt;;&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.4.jpg|30px|]] - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:444.jpg|150px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:4.2.jpg|21px|]] - коефіцієнт витрати;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.1.jpg|19px|]] - площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.3.jpg|25px|]] - перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3635</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3635"/>
				<updated>2010-12-28T18:09:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2 }{\rho } \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right) } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції &amp;lt;math&amp;gt;\left [ \mathit{m } \cdot \frac{d^2 x }{d t^2 } \right ]&amp;lt;/math&amp;gt; рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_{cp }\ = 0&amp;lt;/math&amp;gt; дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt; &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_{0 }\ = \frac { \mathit{c } \cdot \mathit{x }_0 \ }{ \mathit{f }_{k } \ } = \frac { 4 \cdot \mathit{c } \cdot \mathit{x }_0 \ }{ p \cdot \mathit{D }_{y }^2 \ } &amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де  &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{c} \&amp;lt;/math&amp;gt;- початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }_{k } \&amp;lt;/math&amp;gt; - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{D }_{y } \&amp;lt;/math&amp;gt;- умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt;, клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h} \&amp;lt;/math&amp;gt; підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h }\ = \frac { \mathit{Q }_k }{ \mu \cdot \pi \cdot \mathit{d }_{cp } \cdot \sin \alpha \cdot \sqrt{\Large{\frac{\rho \ }{2 \cdot \Delta \mathit{p }_{k } \ } }}&amp;lt;/math&amp;gt;&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{d }_{cp } \&amp;lt;/math&amp;gt; - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \&amp;lt;/math&amp;gt; - кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - &amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o&amp;lt;/math&amp;gt;; конусного -&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o ..60^o&amp;lt;/math&amp;gt;;&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.4.jpg|30px|]] - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:444.jpg|150px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:4.2.jpg|21px|]] - коефіцієнт витрати;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.1.jpg|19px|]] - площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.3.jpg|25px|]] - перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3634</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3634"/>
				<updated>2010-12-28T18:08:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2 }{\rho } \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right) } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції &amp;lt;math&amp;gt;\left [ \mathit{m } \cdot \frac{d^2 x }{d t^2 } \right ]&amp;lt;/math&amp;gt; рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_{cp }\ = 0&amp;lt;/math&amp;gt; дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt; &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_{0 }\ = \frac { \mathit{c } \cdot \mathit{x }_0 \ }{ \mathit{f }_{k } \ } = \frac { 4 \cdot \mathit{c } \cdot \mathit{x }_0 \ }{ p \cdot \mathit{D }_{y }^2 \ } &amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де  &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{c} \&amp;lt;/math&amp;gt;- початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }_{k } \&amp;lt;/math&amp;gt; - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{D }_{y } \&amp;lt;/math&amp;gt;- умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt;, клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h} \&amp;lt;/math&amp;gt; підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h }\ = \frac { \mathit{Q }_k }{ \mu \cdot \pi \cdot \mathit{d }_{cp } \cdot \sin \alpha \sqrt{\Large{\frac{\rho \ }{2 \cdot \Delta \mathit{p }_{k } \ } }}&amp;lt;/math&amp;gt;&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{d }_{cp } \&amp;lt;/math&amp;gt; - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \&amp;lt;/math&amp;gt; - кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - &amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o&amp;lt;/math&amp;gt;; конусного -&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o ..60^o&amp;lt;/math&amp;gt;;&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.4.jpg|30px|]] - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:444.jpg|150px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:4.2.jpg|21px|]] - коефіцієнт витрати;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.1.jpg|19px|]] - площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.3.jpg|25px|]] - перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3633</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3633"/>
				<updated>2010-12-28T18:08:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2 }{\rho } \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right) } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції &amp;lt;math&amp;gt;\left [ \mathit{m } \cdot \frac{d^2 x }{d t^2 } \right ]&amp;lt;/math&amp;gt; рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_{cp }\ = 0&amp;lt;/math&amp;gt; дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt; &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_{0 }\ = \frac { \mathit{c } \cdot \mathit{x }_0 \ }{ \mathit{f }_{k } \ } = \frac { 4 \cdot \mathit{c } \cdot \mathit{x }_0 \ }{ p \cdot \mathit{D }_{y }^2 \ } &amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де  &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{c } \&amp;lt;/math&amp;gt;- початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }_{k } \&amp;lt;/math&amp;gt; - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{D }_{y } \&amp;lt;/math&amp;gt;- умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt;, клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h} \&amp;lt;/math&amp;gt; підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h }\ = \frac { \mathit{Q }_k }{ \mu \cdot \pi \cdot \mathit{d }_{cp } \cdot \sin \alpha \sqrt{\Large{\frac{\rho \ }{2 \cdot \Delta \mathit{p }_{k } \ } }}&amp;lt;/math&amp;gt;&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{d }_{cp } \&amp;lt;/math&amp;gt; - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \&amp;lt;/math&amp;gt; - кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - &amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o&amp;lt;/math&amp;gt;; конусного -&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o ..60^o&amp;lt;/math&amp;gt;;&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.4.jpg|30px|]] - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:444.jpg|150px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:4.2.jpg|21px|]] - коефіцієнт витрати;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.1.jpg|19px|]] - площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.3.jpg|25px|]] - перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3632</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3632"/>
				<updated>2010-12-28T18:07:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2 }{\rho } \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right) } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції &amp;lt;math&amp;gt;\left [ \mathit{m } \cdot \frac{d^2 x }{d t^2 } \right ]&amp;lt;/math&amp;gt; рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_{cp }\ = 0&amp;lt;/math&amp;gt; дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt; &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_{0 }\ = \frac { \mathit{c } \cdot \mathit{x }_0 \ }{ \mathit{f }_{k } \ } = \frac { 4 \cdot \mathit{c } \cdot \mathit{x }_0 \ }{ p \cdot \mathit{D }_{y }^2 \ } &amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де  &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{c } \&amp;lt;/math&amp;gt; - початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }_{k } \&amp;lt;/math&amp;gt; - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{D }_{y } \&amp;lt;/math&amp;gt; - умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt;, клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h} \&amp;lt;/math&amp;gt; підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h }\ = \frac { \mathit{Q }_k }{ \mu \cdot \pi \cdot \mathit{d }_{cp } \cdot \sin \alpha \sqrt{\Large{\frac{\rho \ }{2 \cdot \Delta \mathit{p }_{k } \ } }}&amp;lt;/math&amp;gt;&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{d }_{cp } \&amp;lt;/math&amp;gt; - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \&amp;lt;/math&amp;gt; - кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - &amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o&amp;lt;/math&amp;gt;; конусного -&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o ..60^o&amp;lt;/math&amp;gt;;&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.4.jpg|30px|]] - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:444.jpg|150px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:4.2.jpg|21px|]] - коефіцієнт витрати;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.1.jpg|19px|]] - площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.3.jpg|25px|]] - перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3631</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3631"/>
				<updated>2010-12-28T18:07:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2 }{\rho } \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right) } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції &amp;lt;math&amp;gt;\left [ \mathit{m } \cdot \frac{d^2 x }{d t^2 } \right ]&amp;lt;/math&amp;gt; рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_{cp }\ = 0&amp;lt;/math&amp;gt; дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt; &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_{0 }\ = \frac { \mathit{c } \cdot \mathit{x }_0 \ }{ \mathit{f }_{k } \ } = \frac { 4 \cdot \mathit{c } \cdot \mathit{x }_0 \ }{ p \cdot \mathit{D }_{y }^2 \ } &amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де  &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{c } \&amp;lt;/math&amp;gt; - початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }_{k } \&amp;lt;/math&amp;gt; - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{D }_{y } \&amp;lt;/math&amp;gt; - умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt;, клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h} \&amp;lt;/math&amp;gt; підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h }\= \frac { \mathit{Q }_k }{ \mu \cdot \pi \cdot \mathit{d }_{cp } \cdot \sin \alpha \sqrt{\Large{\frac{\rho \ }{2 \cdot \Delta \mathit{p }_{k } \ } }}&amp;lt;/math&amp;gt;&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{d }_{cp } \&amp;lt;/math&amp;gt; - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \&amp;lt;/math&amp;gt; - кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - &amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o&amp;lt;/math&amp;gt;; конусного -&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o ..60^o&amp;lt;/math&amp;gt;;&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.4.jpg|30px|]] - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:444.jpg|150px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:4.2.jpg|21px|]] - коефіцієнт витрати;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.1.jpg|19px|]] - площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.3.jpg|25px|]] - перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3630</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3630"/>
				<updated>2010-12-28T18:06:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2 }{\rho } \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right) } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції &amp;lt;math&amp;gt;\left [ \mathit{m } \cdot \frac{d^2 x }{d t^2 } \right ]&amp;lt;/math&amp;gt; рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_{cp }\ = 0&amp;lt;/math&amp;gt; дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt; &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_{0 }\ = \frac { \mathit{c } \cdot \mathit{x }_0 \ }{ \mathit{f }_{k } \ } = \frac { 4 \cdot \mathit{c } \cdot \mathit{x }_0 \ }{ p \cdot \mathit{D }_{y }^2 \ } &amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де  &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{c } \&amp;lt;/math&amp;gt; - початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }_{k } \&amp;lt;/math&amp;gt; - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{D }_{y } \&amp;lt;/math&amp;gt; - умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt;, клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h} \&amp;lt;/math&amp;gt; підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h }\ = \frac { \mathit{Q }_k }{ \mu \cdot \pi \cdot \mathit{d }_{cp } \cdot \sin \alpha \sqrt{\Large{\frac{\rho \ }{2 \cdot \Delta \mathit{p }_{k } \ } }}&amp;lt;/math&amp;gt;&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де \&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{d }_{cp } \&amp;lt;/math&amp;gt; - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \&amp;lt;/math&amp;gt; - кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - &amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o&amp;lt;/math&amp;gt;; конусного -&amp;lt;math&amp;gt;\alpha \ = 45^o ..60^o&amp;lt;/math&amp;gt;;&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.4.jpg|30px|]] - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:444.jpg|150px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:4.2.jpg|21px|]] - коефіцієнт витрати;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.1.jpg|19px|]] - площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.3.jpg|25px|]] - перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3629</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3629"/>
				<updated>2010-12-28T18:02:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2 }{\rho } \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right) } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції &amp;lt;math&amp;gt;\left [ \mathit{m } \cdot \frac{d^2 x }{d t^2 } \right ]&amp;lt;/math&amp;gt; рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_{cp }\ = 0&amp;lt;/math&amp;gt; дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt; &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_{0 }\ = \frac { \mathit{c } \cdot \mathit{x }_0 \ }{ \mathit{f }_{k } \ } = \frac { 4 \cdot \mathit{c } \cdot \mathit{x }_0 \ }{ p \cdot \mathit{D }_{y }^2 \ } &amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де  &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{c } \&amp;lt;/math&amp;gt; - початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }_{k } \&amp;lt;/math&amp;gt; - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{D }_{y } \&amp;lt;/math&amp;gt; - умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt;, клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h} \&amp;lt;/math&amp;gt; підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h }\ = \frac { \mathit{Q }_k }{ \mu \cdot \pi \cdot \mathit{d }_{cp } \cdot \sin \alpha \sqrt{\Large{\frac{\rho \ }{2 \cdot \Delta \mathit{p }_{k } \ } }}&amp;lt;/math&amp;gt;&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:333.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:3.2.jpg|31px|]] - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.3.jpg|15px|]] - кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - [[Файл:3.6.jpg|65px|]]; конусного -[[Файл:3.33.jpg|100px|]]);&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.4.jpg|30px|]] - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:444.jpg|150px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:4.2.jpg|21px|]] - коефіцієнт витрати;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.1.jpg|19px|]] - площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.3.jpg|25px|]] - перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3628</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3628"/>
				<updated>2010-12-28T18:01:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2 }{\rho } \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right) } }&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції &amp;lt;math&amp;gt;\left [ \mathit{m } \cdot \frac{d^2 x }{d t^2 } \right ]&amp;lt;/math&amp;gt; рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_{cp }\ = 0&amp;lt;/math&amp;gt; дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt; &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_{0 }\ = \frac { \mathit{c } \cdot \mathit{x }_0 \ }{ \mathit{f }_{k } \ } = \frac { 4 \cdot \mathit{c } \cdot \mathit{x }_0 \ }{ p \cdot \mathit{D }_{y }^2 \ } &amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де  &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{c } \&amp;lt;/math&amp;gt;  - початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f }_{k } \&amp;lt;/math&amp;gt; - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{D }_{y } \&amp;lt;/math&amp;gt; - умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p }_0 \&amp;lt;/math&amp;gt;, клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h} \&amp;lt;/math&amp;gt; підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h }\ = \frac { \mathit{Q }_k }{ \mu \cdot \pi \cdot \mathit{d }_{cp } \cdot \sin \alpha \sqrt{\Large{\frac{\rho \ }{2 \cdot \Delta \mathit{p }_{k } \ } }}&amp;lt;/math&amp;gt;&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:333.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:3.2.jpg|31px|]] - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.3.jpg|15px|]] - кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - [[Файл:3.6.jpg|65px|]]; конусного -[[Файл:3.33.jpg|100px|]]);&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.4.jpg|30px|]] - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:444.jpg|150px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:4.2.jpg|21px|]] - коефіцієнт витрати;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.1.jpg|19px|]] - площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.3.jpg|25px|]] - перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3627</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3627"/>
				<updated>2010-12-28T17:44:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2}{\rho} \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right)}}&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f}&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції &amp;lt;math&amp;gt;\left [ \mathit{m} \cdot \frac{d^2 x}{d t^2} \right ]&amp;lt;/math&amp;gt; рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p}_{cp}\ = 0&amp;lt;/math&amp;gt; дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt; &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p}_{0}\ = \frac { \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ \mathit{f}_{k} \ } = \frac { 4 \cdot \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ p \cdot \mathit{D}_{y}^2 \ } &amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{c} \&amp;lt;/math&amp;gt;  - початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_0 \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f}_{k} \&amp;lt;/math&amp;gt; - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{D}_{y} \&amp;lt;/math&amp;gt; - умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p}_0 \&amp;lt;/math&amp;gt;, клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h} \&amp;lt;/math&amp;gt; підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:333.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:3.2.jpg|31px|]] - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.3.jpg|15px|]] - кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - [[Файл:3.6.jpg|65px|]]; конусного -[[Файл:3.33.jpg|100px|]]);&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.4.jpg|30px|]] - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:444.jpg|150px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:4.2.jpg|21px|]] - коефіцієнт витрати;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.1.jpg|19px|]] - площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.3.jpg|25px|]] - перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3626</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3626"/>
				<updated>2010-12-28T17:43:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2}{\rho} \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right)}}&amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f}&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції &amp;lt;math&amp;gt;\left [ \mathit{m} \cdot \frac{d^2 x}{d t^2} \right ]&amp;lt;/math&amp;gt; рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p}_{cp}\ = 0&amp;lt;/math&amp;gt; дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt; &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p}_{0}\ = \frac { \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ \mathit{f}_{k} \ } = \frac { 4 \cdot \mathit{c} \cdot \mathit{x}_0 \ }{ p \cdot \mathit{D}_{y}^2 \ } &amp;lt;/math&amp;gt; &amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:де &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{c} \&amp;lt;/math&amp;gt;  - початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{x}_0 \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f}_{k} \&amp;lt;/math&amp;gt; - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{D}_{y} \&amp;lt;/math&amp;gt; - умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p}_0 \&amp;lt;/math&amp;gt;, клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{h} \&amp;lt;/math&amp;gt; підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:333.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:3.2.jpg|31px|]] - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.3.jpg|15px|]] - кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - [[Файл:3.6.jpg|65px|]]; конусного -[[Файл:3.33.jpg|100px|]]);&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.4.jpg|30px|]] - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:444.jpg|150px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:4.2.jpg|21px|]] - коефіцієнт витрати;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.1.jpg|19px|]] - площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.3.jpg|25px|]] - перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3625</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3625"/>
				<updated>2010-12-28T17:22:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2}{\rho} \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right)}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f}&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції &amp;lt;math&amp;gt;\left [ \mathit{m} \cdot \frac{d^2 x}{d t^2} \right ]&amp;lt;/math&amp;gt; рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p}_{cp}\ = 0&amp;lt;/math&amp;gt; дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:222.jpg|220px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:2.6.jpg|17px|]] - початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:2.3.jpg|20px|]] - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:[[Файл:2.4.jpg|21px|]] - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:[[Файл:2.2.jpg|23px|]] - умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні [[Файл:3.1.jpg|25px|]], клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою h підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:333.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:3.2.jpg|31px|]] - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.3.jpg|15px|]] - кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - [[Файл:3.6.jpg|65px|]]; конусного -[[Файл:3.33.jpg|100px|]]);&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.4.jpg|30px|]] - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:444.jpg|150px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:4.2.jpg|21px|]] - коефіцієнт витрати;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.1.jpg|19px|]] - площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.3.jpg|25px|]] - перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3624</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3624"/>
				<updated>2010-12-28T17:22:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2}{\rho} \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right)}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f}&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції &amp;lt;math&amp;gt;\left [ \mathit{m} \cdot \frac{d^2 x}{d t^2} \right ]&amp;lt;/math&amp;gt; \ рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що &amp;lt;math&amp;gt;\mathit{p}_{cp}\ = 0&amp;lt;/math&amp;gt;:[[Файл:2.5.jpg|65px|]] дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:222.jpg|220px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:2.6.jpg|17px|]] - початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:2.3.jpg|20px|]] - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:[[Файл:2.4.jpg|21px|]] - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:[[Файл:2.2.jpg|23px|]] - умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні [[Файл:3.1.jpg|25px|]], клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою h підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:333.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:3.2.jpg|31px|]] - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.3.jpg|15px|]] - кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - [[Файл:3.6.jpg|65px|]]; конусного -[[Файл:3.33.jpg|100px|]]);&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.4.jpg|30px|]] - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:444.jpg|150px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:4.2.jpg|21px|]] - коефіцієнт витрати;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.1.jpg|19px|]] - площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.3.jpg|25px|]] - перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3623</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3623"/>
				<updated>2010-12-28T17:14:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2}{\rho} \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right)}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f}&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції :[[Файл:2.1.jpg|65px|]] рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що :[[Файл:2.5.jpg|65px|]] дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:222.jpg|220px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:2.6.jpg|17px|]] - початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:2.3.jpg|20px|]] - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:[[Файл:2.4.jpg|21px|]] - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:[[Файл:2.2.jpg|23px|]] - умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні [[Файл:3.1.jpg|25px|]], клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою h підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:333.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:3.2.jpg|31px|]] - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.3.jpg|15px|]] - кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - [[Файл:3.6.jpg|65px|]]; конусного -[[Файл:3.33.jpg|100px|]]);&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.4.jpg|30px|]] - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:444.jpg|150px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:4.2.jpg|21px|]] - коефіцієнт витрати;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.1.jpg|19px|]] - площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.3.jpg|25px|]] - перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3622</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3622"/>
				<updated>2010-12-28T17:12:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;math&amp;gt;Q_k = \mu f \sqrt{\Large{\frac{2}{\rho} \cdot \left(p_\kappa - p_\zeta \right)}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f}&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:1.jpg|190px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:1.1.jpg|25px|]] - тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:1.2.jpg|22px|]] - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:[[Файл:1.3.jpg|15px|]] - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:[[Файл:1.4.jpg|15px|]] - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:[[Файл:1.5.jpg|15px|]] - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції :[[Файл:2.1.jpg|65px|]] рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що :[[Файл:2.5.jpg|65px|]] дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:222.jpg|220px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:2.6.jpg|17px|]] - початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:2.3.jpg|20px|]] - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:[[Файл:2.4.jpg|21px|]] - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:[[Файл:2.2.jpg|23px|]] - умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні [[Файл:3.1.jpg|25px|]], клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою h підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:333.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:3.2.jpg|31px|]] - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.3.jpg|15px|]] - кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - [[Файл:3.6.jpg|65px|]]; конусного -[[Файл:3.33.jpg|100px|]]);&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.4.jpg|30px|]] - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:444.jpg|150px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:4.2.jpg|21px|]] - коефіцієнт витрати;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.1.jpg|19px|]] - площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.3.jpg|25px|]] - перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1.jpg&amp;diff=3621</id>
		<title>Файл:1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1.jpg&amp;diff=3621"/>
				<updated>2010-12-28T17:10:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: завантажив нову версію «Файл:1.jpg»:&amp;amp;#32;Повернення до версії від 08:28, 22 грудня 2010&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3449</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3449"/>
				<updated>2010-12-23T16:30:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Завдання|ColdFlame|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}&lt;br /&gt;
[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;Q_k \ = \mu_f \cdot \ sqrt{\frac{2}{\rho \ } \cdot \left [ \mathit{p_\kappa \ - \mathit{p_\zeta \] \&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:де &amp;lt;math&amp;gt; p_\kappa \&amp;lt;/math&amp;gt;- тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt; p_\zeta \&amp;lt;/math&amp;gt; - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mathit{f}&amp;lt;/math&amp;gt; - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\mu \&amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\rho \&amp;lt;/math&amp;gt; - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:1.jpg|190px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:1.1.jpg|25px|]] - тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:1.2.jpg|22px|]] - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:[[Файл:1.3.jpg|15px|]] - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:[[Файл:1.4.jpg|15px|]] - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:[[Файл:1.5.jpg|15px|]] - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції :[[Файл:2.1.jpg|65px|]] рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що :[[Файл:2.5.jpg|65px|]] дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:222.jpg|220px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:2.6.jpg|17px|]] - початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:2.3.jpg|20px|]] - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:[[Файл:2.4.jpg|21px|]] - площа поперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:[[Файл:2.2.jpg|23px|]] - умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні [[Файл:3.1.jpg|25px|]], клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою h підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:333.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:3.2.jpg|31px|]] - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.3.jpg|15px|]] - кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - [[Файл:3.6.jpg|65px|]]; конусного -[[Файл:3.33.jpg|100px|]]);&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.4.jpg|30px|]] - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:444.jpg|150px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:4.2.jpg|21px|]] - коефіцієнт витрати;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.1.jpg|19px|]] - площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.3.jpg|25px|]] - перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3351</id>
		<title>Клапан регулятор тиску</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&amp;diff=3351"/>
				<updated>2010-12-22T20:24:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ColdFlame: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:avtomatuchy regulyatoru tusky.jpg|thumb|upright|400px|     Сучасні клапани регулятори тиску]]&lt;br /&gt;
'''Клапан регулятор тиску''' (гідроклапан тиску) - вид регулюючої гідроапарутури, призначений для ручного або автоматичного керування технологічними процесами  виробництв з метою безперервного регулювання, підтримування на заданому рівні або обмеження тиску робочого середовища в гідросистемах, а також для роботи в якості запірного елементу на трубопроводах. Виконання поставлених задач можливе завдяки автоматичній або &lt;br /&gt;
ручній зміні степеня відкритості дроселюючого органа регулятора, внаслідок чого автоматично змінюється гідравлічний супротив потоку робочої рідини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани тиску застосовуються на тепло-енерго централях (ТЕЦ), на індивідуальних (ІТП) і центральних (ЦТП) теплових пунктах в системах опалення та гарячого водозабезпечення, вентиляції тепличних господарств та системах кондиціювання повітря, а також на технологічних лініях хімічної, нафтохімічної, харчової та інших галузях промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від виконуваних функцій регулятори тиску поділяються на напірні(запобіжні та переливні), редукційні і клапани різниці та співвідношення тисків, а за конструкцією (розміщення контрольованої точки в гідросистемі) - на клапани прямої і непрямої дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи ==&lt;br /&gt;
[[Файл:RD 102.jpg|thumb|upright|130px|Клапан регулювання тиску прямої дії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автоматичний регулятор тиску складається із виконавчого механізму та регулювального органа. Основним елементом виконавчого механізму являється чутливий  запірно-регулюючий елемент,зрівноважуваний силами пружини тиску та рідини. Виконавчий механізм перетворює командний сигнал у регулюючу дію за рахунок енергії робочого середовища (це можу бути енергія рідини чи газу, що проходять через регулятор, або енергія зовнішнього джерела - електрична, стиснутого повітря, гідравлічна). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Гідроклапан прямої дії=== &lt;br /&gt;
Клапан регулятор тиску, в якому сила тиску, що діє на чутливий запірно-регулюючий елемент врівноважується безпосередньо зусиллям регульованої пружини.Такий варіант виконання гідроклапана відзначається конструктивною простотою, але потребує використання жорсткої потужної пружини, що при збільшенні номінального тиску зумовлює значні габарити клапана і втрату ним чутливості до зміни тиску. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску прямої дії Г54-3&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Г54-3 різьбового виконання.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:основна схема.jpg|Графічне позначення на схемі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використовуються в гідросистемах в ролі напірних та запобіжних, а також як клапани різниці тисків, послідовного включення і блокування тиску. Вони випускаються в двох конструктивних модифікаціях (по способу монтажу): з різьбовим приєднанням трубопроводів та з притичною установкою на платі, в якій виконано комунікаційні канали. Клапани виготовляються з умовними проходами 10,20 та 30 мм, розрахованими на номінальні витрати рідини 32,125 і 200 л/хв відповідно. Номінальні тиски настройки: 1; 2; 5; 6,3; 10 та 20 МПа.&lt;br /&gt;
Гідроклапан Г54-3 складається із корпуса 1, у розточці якого розміщений золотник 2. На золотник в осьовому напрямі діє пружина 3, зусилля якої регулюються гвинтом 5, вгвинченим в кришку 4. У корпусі виконані канали підводу Р та відводу А робочої рідини і канали керування а,б,в і г з різьбами під заглушки 6 і 7, перестановкою яких можна змінювати функції апарату. При підключенні клапана по основній схемі робоча рідина з каналу підводу Р через канал в,ж і демпферний отвір д підводиться під нижній торець золотника 2. Сила тиску рідини на торець золотника 2 врівноважується зусиллям пружини 3. Якщо сила тиску перевищує зусилля пружини, золотник піднімається вгору і з'єднує підвод Р з відводом А. Оскільки порожнина е під кришкою 4 через канал б з'єднана з відводом, різниця тисків в каналах Р і А визначається тільки відрегульованим зусиллям пружини і підтримується постійною. &lt;br /&gt;
Гідроклапани притичного виконання відрізняються конструкцією корпусу. Він має притичну площину, на яку виведено канали підводу, відводу і дистанційного керування. При монтажі клапан встановлюється на комутаційну плату, до якої підключені відповідні трубопроводи. В місці стисків канали клапана ущільнюються гумовими кільцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:k23.jpg|thumb|rig|130px|Клапан регулювання тиску непрямої дії]]&lt;br /&gt;
===Гідроклапан непрямої дії===&lt;br /&gt;
Регулятор тиску, конструкційно являє собою сукупність двох клапанів - основного з нерегульованою пружиною малої жорсткості і малогабаритного допоміжного клапана з регульованою величиною.Використовуються в системах з потужними потоками робочої рідини при необхідності підтримувати стабільний рівень робочого тиску. Вагомою перевагою являється невеликий за розміром допоміжний клапан, що керує переміщенням основного переливного золотника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Гідроклапани тиску непрямої дії ====&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Гідроклапани тиску непрямої дії&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:клапан непрямої дії.jpg|З різьбовим з'єднанням&lt;br /&gt;
Файл:прит.непрям.jpg|Притичного виконання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клапани  тиску непрямої дії аналогічно до клапанів прямої, випускаються в двох варіантах - з різьбовим з'єднанням трубопроводів та притичним монтажем. Відмінності полягають лише у виконанні корпусної деталі. У корпусі 7 кожного з клапанів розміщено основний золотник 8 з нерегульованою пружиною 10, а на притичній площині корпусу встановлено допоміжний клапан 4 з запірним елементом2, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5.У корпусі виконані канали підводу Р та відводу Т і комунікаційні канали 1, 9, 11 та 12. Гідроклапан притичного виконання, крім того, обладнано додатковим розподільником 13 з електрокеруванням для розвантаження гідросистеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії гідросистеми або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в напірній лінії тиск встановлюється регулюванням пружини 3 допоміжного клапана4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Види гідроклапанів тиску ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Запобіжний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:image046.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:Запобжний_клапан.jpg|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН.GIF‎|Умовне позначення клапана прямої дії&lt;br /&gt;
Файл:ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЙ_КЛАПАН2.GIF‎|Умовне позначення клапана непрямої дії&lt;br /&gt;
Файл:схеми.jpg‎|Розрахункові схеми запобіжних клапанів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Запобіжний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запобіжний клапан захищає гідросистему або її окремі ланки від підвищення тиску робочої рідини зверх встановленого рівня, який задається настройкою зусилля пружини, діючої на запірно-регулюючий елемент. Обмеження тиску досягається шляхом відводу в зливну лінію частини або всієї стискуваної рідини через запобіжний клапан, запірно-регулюючий елемент якого відкривається під дією тиску, коли він досягає встановленої настройкою величини. заданий тиск повинен бути дещо вищим від тиску при нормальній роботі гідросистемі водночас безпечним для неї.При правильній настройці запобіжний клапан під час роботи гідросистеми закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати робочої рідини або при перевантаженні робочих органів.&lt;br /&gt;
Запобіжні клапани по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на: &lt;br /&gt;
*шарікові;&lt;br /&gt;
*тарілчасті;&lt;br /&gt;
*конусні;&lt;br /&gt;
*плунжерні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.&lt;br /&gt;
У корпусі містяться 2 канали, один з яких з'єднаний з джерелом живлення, а інший - із зливною лінією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Витрати рідини через клапан розраховуються за формулою:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:1.jpg|190px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:1.1.jpg|25px|]] - тиск джерела живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:1.2.jpg|22px|]] - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:[[Файл:1.3.jpg|15px|]] - площа робочого вікна клапана, яка залежить від величини тиску, що діє на перекриваючий елемент;&lt;br /&gt;
:[[Файл:1.4.jpg|15px|]] - коефіцієнт витрати (для шарікових і конусних клапанів рівне 0,6..0,65 відповідно);&lt;br /&gt;
:[[Файл:1.5.jpg|15px|]] - густина рідини;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В момент відкриття клапана, сила інерції :[[Файл:2.1.jpg|65px|]] рівна нулю, і можна вважати (для геометричного клапана), що :[[Файл:2.5.jpg|65px|]] дорівнюють нулю, а тому тиск, необхідний для відкриття клапана (для всіх типів):&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:222.jpg|220px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:2.6.jpg|17px|]] - початкова деформація пружини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:2.3.jpg|20px|]] - тиск у зливній лінії;&lt;br /&gt;
:[[Файл:2.4.jpg|21px|]] - площа рпоперечного перерізу каналу;&lt;br /&gt;
:[[Файл:2.2.jpg|23px|]] - умовний діаметр каналу, по якому підводиться робоча рідина;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При досягенні [[Файл:3.1.jpg|25px|]], клапан починає відкриватись, долаючи зусилля пружини. Відкриття клапана визначається висотою h підняття його перекриваючого елемента над сідлом:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:333.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:3.2.jpg|31px|]] - середній діаметр щілини клапана;&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.3.jpg|15px|]] - кут нахилу щілини клапана (для шарікового клапана - [[Файл:3.6.jpg|65px|]]; конусного -[[Файл:3.33.jpg|100px|]]);&lt;br /&gt;
:[[Файл:3.4.jpg|30px|]] - перепад тисків на щілині клапана;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Напірний (переливний) клапан===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:shemu napornuh klapaniv.jpg|thumb|300px|Конструкція та умовне позначеня]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;tright&amp;quot; style=&amp;quot;clear:none&amp;quot;&amp;gt;[[Файл:napornuy klapan.jpg|thumb|200px|Загальний вид]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напірний (переливний) клапан має призначення підтримувати в гідролінії, до якої він підключений, стабільний, заданий настройкою рівень тиску, відводячи (переливаючи) в бак надлишки робочої рідини, що надходить від насоса або іншого джерела живлення. Як правило, клапан ставиться на вході  гідросистеми, що живиться від насоса з постійною подачею робочої рідини. Оскільки подача вибирається з деяким запасом, то в гідросистемі завжди є надлишок рідини, отже. напірний клапан, на відміну від запобіжного, знаходиться постійно в дії і не тільки обмежує тиск, а й підтримує його на постійному рівні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery caption=&amp;quot;Редукційний клапан&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:rand7681396.jpg|Загальний вид&lt;br /&gt;
Файл:pnevmo-331.gif|Конструкція&lt;br /&gt;
Файл:РЕДУКЦИОННЫЙ_КЛАПАН.GIF|Умовне позначення&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Редукційний клапан===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Редукційний клапан служить для зниження тиску і використовується в тих випадках, коли в гідросистемі, що живиться від одного насоса, потрібно мати два (або більше) рівні робочого тиску. Високий тиск регулюється напірним клапаном, а більш низький - редукційним. На базі напірних та редукційних клапанів реалізуються й інші варіанти регулювання та обмеження тисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи пневмоклапана редукційного базується на автоматичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску і витрат на вході (отвір &amp;quot;П&amp;quot;) і використовується для підтримки таким чином постійного тиску на виході (отвір &amp;quot;О&amp;quot;).При зниженні вихідного тиску у порівнянні з тиском настройки, мембрана під дією навантажувальної пружини прогинається і підтискає дросельний клапан, збільшуючи потік робочої рідини і тим самим його витрати і тиск, відповідно при підвищенні вихідного тиску - дросельний клапан прикривається. Дросельний клапан виконаний розвантаженим по відношенню до тиску на вході. Підклапанна порожнина &amp;quot;Б&amp;quot; ізольована від вхідного отвору та з'єднана через свердління у дросельному клапані з вихідною порожниною. Збалансований дросельний клапан забезпечує високу точність підтримки тиску на виході.  При збільшенні тиску на виході вище тиску настройки, мембранний вузол переміщуєтеся вверх, і дросельний клапан закриваєтеся. В результаті надлишковий тиск через свердління у скидному клапані та через отвір &amp;quot;А&amp;quot; в стакані пневмоклапана стравлюється в атмосферу, тиск на виході редукційного пневмоклапана знижується до базової величини.&lt;br /&gt;
    &lt;br /&gt;
До складу редукційного клапану входять наступні елементи: корпус 1, стакан 2, дроселюючий клапан 3, пружина 4, мембранний вузол 5 із скидним клапаном 6, навантажувальна пружина 7, гвинт 8 з ручкою 9, трубка 10, потовщення 11, 12.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Витрати робочої рідини через клапан становлять:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:444.jpg|150px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:4.2.jpg|21px|]] - коефіцієнт витрати;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.1.jpg|19px|]] - площа дроселюючої щілини;&lt;br /&gt;
:[[Файл:4.3.jpg|25px|]] - перепад тисків на  клапані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звідси величина редукованого тиску розраховується наступним чином:&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:5.111.jpg|240px|]],&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
:де [[Файл:5.1.jpg|100px|]] та [[Файл:5.3.jpg|100px|]] - відповідно ефективні площі діафрагми та сідла;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.4.jpg|31px|]] - тиск живлення;&lt;br /&gt;
:[[Файл:5.5.jpg|21px|]] - деформація пружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:*Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. — К:Вища школа, 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
:*Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. &lt;br /&gt;
:*Пневмоавтоматика. Библиотека по автоматике, выпуск 46/ Лемберг М. Д.— Госэнергоиздат, 1961.- 112с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
:http://www.pnevmo-gidro.ru/gidravlika/gidroklapany/predoxranitelnye_klapany.html&lt;br /&gt;
:http://www.1stanok.ru/pages/pnevmo-65.html&lt;br /&gt;
:http://3con.ru/main.php?wr=10&lt;br /&gt;
:http://www.oil-tehno.ru/predpriyatie-%C2%ABgazpromkomplekt%C2%BB/&lt;br /&gt;
:http://gidravl.narod.ru/regulnap.html&lt;br /&gt;
:http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ColdFlame</name></author>	</entry>

	</feed>