https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=CaypoH 2026-04-10T09:05:17Z Внесок користувача MediaWiki 1.30.0 https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C&diff=18970 2013-05-31T23:21:59Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>'''Програма і методика випробувань (ПМ)''' - документ, що містить технічні дані, що підлягають перевірці при випробовуванні виробів, а також порядок і методи їх контролю.<br /> <br /> Структура документу визначаеться у ГОСТ 19.301-79 &quot;Программа и методика испытаний. Требования к содержанию и оформлению&quot; і відноситься до ЄСКД.<br /> <br /> ==Опис документу==<br /> <br /> ПМ виконують на формах 9 і 9а, необхідні схеми, таблиці і креслення допускається виконувати на форматах А3 за ГОСТ 2.301, при цьому основний напис і додаткові<br /> графи до неї виконують згідно з ГОСТ 2.104 (форма 1а). <br /> <br /> Документ може розроблятися як на виріб у цілому, так і на його складові частини.<br /> <br /> Зміст ПМ забезпечує об'єктивну оцінку якості виробу.<br /> <br /> ПМ в загальному випадку повинна складатися з наступних розділів:<br /> <br /> * Загальні положення<br /> * Загальні вимоги до умов, забезпеченню та проведенню випробувань<br /> * Вимоги безпеки<br /> * Визначаються показники (характеристики) і точність їх вимірювання<br /> * Режими випробувань вироби<br /> * Методи випробувань і (або) вимірювань<br /> * Звітність<br /> <br /> Залежно від особливостей виробу та специфіки його випробувань допускається<br /> об'єднувати чи виключати окремі розділи, а також включати в неї додаткові розділи.<br /> <br /> ==Структура документу==<br /> <br /> Структура й оформлення документа встановлюється відповідно до ГОСТ 19.105-78 &quot;Общие требования к программным документам&quot;.<br /> <br /> Документ «Програма і методика випробувань» повинен містити наступні розділи:<br /> <br /> * об'єкт випробувань<br /> * мета випробувань<br /> * вимоги до програми<br /> * вимоги до програмної документації<br /> * склад і порядок випробувань<br /> * методи випробувань<br /> <br /> Далі ознайомимось зі змістом розділів:<br /> <br /> * У розділі «Об'єкт випробувань» вказують найменування, область застосування та позначення випробуваної програми.<br /> <br /> * У розділі «Мета випробувань» повинна бути зазначена мета проведення випробувань.<br /> <br /> * У розділі &quot;Вимоги до програми&quot; повинні бути вказані вимоги, що підлягають перевірці під час випробувань і задані в технічному завданні на програму.<br /> <br /> * У розділі &quot;Вимоги до програмної документації&quot; повинні бути вказані склад програмної документації, пропонованої на випробування, а також спеціальні вимоги, якщо вони задані в технічному завданні на програму.<br /> <br /> * У розділі &quot;Засоби і порядок випробувань&quot; повинні бути зазначені технічні і програмні засоби, що використовуються під час випробувань, а також порядок проведення випробувань.<br /> <br /> * У розділі &quot;Методи випробувань&quot; повинні бути приведені описи використовуваних методів випробувань. Методи випробувань рекомендується за окремими показниками розташовувати в послідовності, в якій ці показники розташовані в розділах &quot;Вимоги до програми&quot; і &quot;Вимоги до програмної документації&quot;.<br /> <br /> У методах випробувань повинні бути приведені описи перевірок із зазначенням результатів проведення випробувань (переліків тестових прикладів, контрольних роздруківок тестових прикладів і т. п.).<br /> <br /> * У додаток до документа можуть бути включені тестові приклади, контрольні роздруківки тестових прикладів, таблиці, графіки і т. п.<br /> <br /> ==Перелік посиланнь==<br /> *Оформлення конструкторської документації: навч.посіб. / В.В. Ванін, А.В. Бліок, Г.О. Гнітецька. — 2-ге вид., 2003. 160 с<br /> *ГОСТ 2.102-68. Виды и комплектность конструкторских документов.<br /> *ГОСТ 19.301-79 Программа и методика испытаний. <br /> *ГОСТ 2.105-95. Общие требования к текстовым документам.<br /> *ГОСТ 2.106-96. Текстовые документы.</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C&diff=18969 2013-05-31T23:20:59Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>'''Програма і методика випробувань (ПМ)''' - документ, що містить технічні дані, що підлягають перевірці при випробовуванні виробів, а також порядок і методи їх контролю.<br /> <br /> Структура документу визначаеться у ГОСТ 19.301-79 &quot;Программа и методика испытаний. Требования к содержанию и оформлению&quot; і відноситься до ЄСКД.<br /> <br /> ==Опис документу==<br /> <br /> ПМ виконують на формах 9 і 9а, необхідні схеми, таблиці і креслення допускається виконувати на форматах А3 за ГОСТ 2.301, при цьому основний напис і додаткові<br /> графи до неї виконують згідно з ГОСТ 2.104 (форма 1а). <br /> <br /> Документ може розроблятися як на виріб у цілому, так і на його складові частини.<br /> <br /> Зміст ПМ забезпечує об'єктивну оцінку якості виробу.<br /> <br /> ПМ в загальному випадку повинна складатися з наступних розділів:<br /> <br /> * Загальні положення<br /> * Загальні вимоги до умов, забезпеченню та проведенню випробувань<br /> * Вимоги безпеки<br /> * Визначаються показники (характеристики) і точність їх вимірювання<br /> * Режими випробувань вироби<br /> * Методи випробувань і (або) вимірювань<br /> * Звітність<br /> <br /> Залежно від особливостей виробу та специфіки його випробувань допускається<br /> об'єднувати чи виключати окремі розділи, а також включати в неї додаткові розділи.<br /> <br /> ==Структура документу==<br /> <br /> Структура й оформлення документа встановлюється відповідно до ГОСТ 19.105-78 &quot;Общие требования к программным документам&quot;.<br /> <br /> Документ «Програма і методика випробувань» повинен містити наступні розділи:<br /> <br /> * об'єкт випробувань<br /> * мета випробувань<br /> * вимоги до програми<br /> * вимоги до програмної документації<br /> * склад і порядок випробувань<br /> * методи випробувань<br /> <br /> Далі ознайомимось зі змістом розділів:<br /> <br /> * У розділі «Об'єкт випробувань» вказують найменування, область застосування та позначення випробуваної програми.<br /> <br /> * У розділі «Мета випробувань» повинна бути зазначена мета проведення випробувань.<br /> <br /> * У розділі &quot;Вимоги до програми&quot; повинні бути вказані вимоги, що підлягають перевірці під час випробувань і задані в технічному завданні на програму.<br /> <br /> * У розділі &quot;Вимоги до програмної документації&quot; повинні бути вказані склад програмної документації, пропонованої на випробування, а також спеціальні вимоги, якщо вони задані в технічному завданні на програму.<br /> <br /> * У розділі &quot;Засоби і порядок випробувань&quot; повинні бути зазначені технічні і програмні засоби, що використовуються під час випробувань, а також порядок проведення випробувань.<br /> <br /> * У розділі &quot;Методи випробувань&quot; повинні бути приведені описи використовуваних методів випробувань. Методи випробувань рекомендується за окремими показниками розташовувати в послідовності, в якій ці показники розташовані в розділах &quot;Вимоги до програми&quot; і &quot;Вимоги до програмної документації&quot;.<br /> <br /> У методах випробувань повинні бути приведені описи перевірок із зазначенням результатів проведення випробувань (переліків тестових прикладів, контрольних роздруківок тестових прикладів і т. п.).<br /> <br /> * У додаток до документа можуть бути включені тестові приклади, контрольні роздруківки тестових прикладів, таблиці, графіки і т. п.<br /> <br /> ==Перелік посиланнь==<br /> *Оформлення конструкторської документації:навч.посіб./В.В. Ванін, А.В. Бліок, Г.О. Гнітецька. — 2-ге вид., 2003. 160 с<br /> *ГОСТ 2.102-68. Виды и комплектность конструкторских документов.<br /> *ГОСТ 19.301-79 Программа и методика испытаний. <br /> *ГОСТ 2.105-95. Общие требования к текстовым документам.<br /> *ГОСТ 2.106-96. Текстовые документы.</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C&diff=18968 2013-05-31T23:15:52Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>'''Програма і методика випробувань (ПМ)''' - документ, що містить технічні дані, що підлягають перевірці при випробовуванні виробів, а також порядок і методи їх контролю.<br /> <br /> Структура документу визначаеться у ГОСТ 19.301-79 &quot;Программа и методика испытаний. Требования к содержанию и оформлению&quot; і відноситься до ЄСКД.<br /> <br /> ==Опис документу==<br /> <br /> ПМ виконують на формах 9 і 9а, необхідні схеми, таблиці і креслення допускається виконувати на форматах А3 за ГОСТ 2.301, при цьому основний напис і додаткові<br /> графи до неї виконують згідно з ГОСТ 2.104 (форма 1а). <br /> <br /> Документ може розроблятися як на виріб у цілому, так і на його складові частини.<br /> <br /> Зміст ПМ забезпечує об'єктивну оцінку якості виробу.<br /> <br /> ПМ в загальному випадку повинна складатися з наступних розділів:<br /> <br /> * Загальні положення<br /> * Загальні вимоги до умов, забезпеченню та проведенню випробувань<br /> * Вимоги безпеки<br /> * Визначаються показники (характеристики) і точність їх вимірювання<br /> * Режими випробувань вироби<br /> * Методи випробувань і (або) вимірювань<br /> * Звітність<br /> <br /> Залежно від особливостей виробу та специфіки його випробувань допускається<br /> об'єднувати чи виключати окремі розділи, а також включати в неї додаткові розділи.<br /> <br /> ==Структура документу==<br /> <br /> Структура й оформлення документа встановлюється відповідно до ГОСТ 19.105-78 &quot;Общие требования к программным документам&quot;.<br /> <br /> Документ «Програма і методика випробувань» повинен містити наступні розділи:<br /> <br /> * об'єкт випробувань<br /> * мета випробувань<br /> * вимоги до програми<br /> * вимоги до програмної документації<br /> * склад і порядок випробувань<br /> * методи випробувань<br /> <br /> Далі ознайомимось зі змістом розділів:<br /> <br /> * У розділі «Об'єкт випробувань» вказують найменування, область застосування та позначення випробуваної програми.<br /> <br /> * У розділі «Мета випробувань» повинна бути зазначена мета проведення випробувань.<br /> <br /> * У розділі &quot;Вимоги до програми&quot; повинні бути вказані вимоги, що підлягають перевірці під час випробувань і задані в технічному завданні на програму.<br /> <br /> * У розділі &quot;Вимоги до програмної документації&quot; повинні бути вказані склад програмної документації, пропонованої на випробування, а також спеціальні вимоги, якщо вони задані в технічному завданні на програму.<br /> <br /> * У розділі &quot;Засоби і порядок випробувань&quot; повинні бути зазначені технічні і програмні засоби, що використовуються під час випробувань, а також порядок проведення випробувань.<br /> <br /> * У розділі &quot;Методи випробувань&quot; повинні бути приведені описи використовуваних методів випробувань. Методи випробувань рекомендується за окремими показниками розташовувати в послідовності, в якій ці показники розташовані в розділах &quot;Вимоги до програми&quot; і &quot;Вимоги до програмної документації&quot;.<br /> <br /> У методах випробувань повинні бути приведені описи перевірок із зазначенням результатів проведення випробувань (переліків тестових прикладів, контрольних роздруківок тестових прикладів і т. п.).<br /> <br /> * У додаток до документа можуть бути включені тестові приклади, контрольні роздруківки тестових прикладів, таблиці, графіки і т. п.<br /> <br /> ==Документація==<br /> *ГОСТ 2.102-68. Виды и комплектность конструкторских документов.<br /> *ГОСТ 19.301-79 Программа и методика испытаний. <br /> *ГОСТ 2.105-95. Общие требования к текстовым документам.<br /> *ГОСТ 2.106-96. Текстовые документы.</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C&diff=18967 2013-05-31T23:10:23Z

<p>CaypoH: Створена сторінка: Кобилянський А.В. КА-41</p> <hr /> <div>Кобилянський А.В. КА-41</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C&diff=18966 2013-05-31T23:09:07Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>'''Програма і методика випробувань (ПМ)''' - документ, що містить технічні дані, що підлягають перевірці при випробовуванні виробів, а також порядок і методи їх контролю.<br /> <br /> Цей документ описується в ГОСТ 2.106-96 &quot;Текстовые документы&quot;, а його структура визначаеться у ГОСТ 19.301-79 &quot;Программа и методика испытаний&quot;. Требования к содержанию и оформлению&quot; і відноситься до ЄСКД.<br /> <br /> ==Опис документу==<br /> <br /> Документ описується у ГОСТ 2.106-96 &quot;Текстовые документы&quot;:<br /> <br /> ПМ виконують на формах 9 і 9а, необхідні схеми, таблиці і креслення допускається виконувати на форматах А3 за ГОСТ 2.301, при цьому основний напис і додаткові<br /> графи до неї виконують згідно з ГОСТ 2.104 (форма 1а).<br /> <br /> ПМ може розроблятися як на виріб у цілому, так і на його складові частини.<br /> <br /> Зміст ПМ забезпечує об'єктивну оцінку якості виробу.<br /> <br /> ПМ в загальному випадку повинна складатися з наступних розділів:<br /> <br /> * Загальні положення<br /> * Загальні вимоги до умов, забезпеченню та проведенню випробувань<br /> * Вимоги безпеки<br /> * Визначаються показники (характеристики) і точність їх вимірювання<br /> * Режими випробувань вироби<br /> * Методи випробувань і (або) вимірювань<br /> * Звітність<br /> <br /> Залежно від особливостей виробу та специфіки його випробувань допускається<br /> об'єднувати чи виключати окремі розділи, а також включати в неї додаткові розділи.<br /> <br /> ==Структура документу==<br /> <br /> Структура й оформлення документа встановлюється відповідно до ГОСТ 19.105-78 &quot;Общие требования к программным документам&quot;.<br /> <br /> Документ «Програма і методика випробувань» повинен містити наступні розділи:<br /> <br /> * об'єкт випробувань<br /> * мета випробувань<br /> * вимоги до програми<br /> * вимоги до програмної документації<br /> * склад і порядок випробувань<br /> * методи випробувань<br /> <br /> Далі ознайомимось зі змістом розділів:<br /> <br /> * У розділі «Об'єкт випробувань» вказують найменування, область застосування та позначення випробуваної програми.<br /> <br /> * У розділі «Мета випробувань» повинна бути зазначена мета проведення випробувань.<br /> <br /> * У розділі &quot;Вимоги до програми&quot; повинні бути вказані вимоги, що підлягають перевірці під час випробувань і задані в технічному завданні на програму.<br /> <br /> * У розділі &quot;Вимоги до програмної документації&quot; повинні бути вказані склад програмної документації, пропонованої на випробування, а також спеціальні вимоги, якщо вони задані в технічному завданні на програму.<br /> <br /> * У розділі &quot;Засоби і порядок випробувань&quot; повинні бути зазначені технічні і програмні засоби, що використовуються під час випробувань, а також порядок проведення випробувань.<br /> <br /> * У розділі &quot;Методи випробувань&quot; повинні бути приведені описи використовуваних методів випробувань. Методи випробувань рекомендується за окремими показниками розташовувати в послідовності, в якій ці показники розташовані в розділах &quot;Вимоги до програми&quot; і &quot;Вимоги до програмної документації&quot;.<br /> <br /> У методах випробувань повинні бути приведені описи перевірок із зазначенням результатів проведення випробувань (переліків тестових прикладів, контрольних роздруківок тестових прикладів і т. п.).<br /> <br /> * У додаток до документа можуть бути включені тестові приклади, контрольні роздруківки тестових прикладів, таблиці, графіки і т. п.<br /> <br /> ==Документація==<br /> *ГОСТ 2.102-68. Виды и комплектность конструкторских документов.<br /> *ГОСТ 19.301-79 Программа и методика испытаний<br /> *ГОСТ 2.105-95. Общие требования к текстовым документам.<br /> *ГОСТ 2.106-96. Текстовые документы.</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C&diff=18959 2013-05-31T22:27:51Z

<p>CaypoH: Створена сторінка: '''Програма і методика випробувань (ПМ)''' - документ, що містить технічні дані, що підляга...</p> <hr /> <div>'''Програма і методика випробувань (ПМ)''' - документ, що містить технічні дані, що підлягають перевірці при випробовуванні виробів, а також порядок і методи їх контролю.<br /> <br /> Структура цього документу визначаеться у ГОСТ 19.301-79 &quot;Программа и методика испытаний. Требования к содержанию и оформлению&quot;<br /> <br /> ==Структура документу==<br /> <br /> Структура й оформлення документа встановлюється відповідно до ГОСТ 19.105-78 &quot;Общие требования к программным документам&quot;.<br /> <br /> Складання інформаційної частини (анотації та змісту) є необов'язковим.<br /> <br /> Документ «Програма і методика випробувань» повинен містити наступні розділи:<br /> <br /> * об'єкт випробувань<br /> * мета випробувань<br /> * вимоги до програми<br /> * вимоги до програмної документації<br /> * склад і порядок випробувань<br /> * методи випробувань<br /> <br /> Далі ознайомимось зі змістом розділів:<br /> <br /> * У розділі «Об'єкт випробувань» вказують найменування, область застосування та позначення випробуваної програми.<br /> <br /> * У розділі «Мета випробувань» повинна бути зазначена мета проведення випробувань.<br /> <br /> * У розділі &quot;Вимоги до програми&quot; повинні бути вказані вимоги, що підлягають перевірці під час випробувань і задані в технічному завданні на програму.<br /> <br /> * У розділі &quot;Вимоги до програмної документації&quot; повинні бути вказані склад програмної документації, пропонованої на випробування, а також спеціальні вимоги, якщо вони задані в технічному завданні на програму.<br /> <br /> * У розділі &quot;Засоби і порядок випробувань&quot; повинні бути зазначені технічні і програмні засоби, що використовуються під час випробувань, а також порядок проведення випробувань.<br /> <br /> * У розділі &quot;Методи випробувань&quot; повинні бути приведені описи використовуваних методів випробувань. Методи випробувань рекомендується за окремими показниками розташовувати в послідовності, в якій ці показники розташовані в розділах &quot;Вимоги до програми&quot; і &quot;Вимоги до програмної документації&quot;.<br /> <br /> У методах випробувань повинні бути приведені описи перевірок із зазначенням результатів проведення випробувань (переліків тестових прикладів, контрольних роздруківок тестових прикладів і т. п.).<br /> <br /> * У додаток до документа можуть бути включені тестові приклади, контрольні роздруківки тестових прикладів, таблиці, графіки і т. п.</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9176 2012-01-05T06:10:45Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>Кобилянський А.В. КА-31<br /> <br /> Стаття готова</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9175 2012-01-05T06:10:17Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>'''Витратоміри змінного перепаду тиску''' (поплавцево-пружинні, з поворотною лопаттю) - об'ємні витратоміри рідини або газу, в якому витрата визначається за перепадом тиску, що утворюється нерухомим пристроєм, який встановлюється у трубопроводі, або є елементом трубопроводу. Їх робота базується на вимірюванні змін статичного перепаду тиску контрольованого середовища, що проходить крізь штучно звужений сегмент требопроводу. Витратомір змінного перепаду тиску складається із звужувального пристрою (найчастіше діафрагма), який створює у струмені рідини або газу перепад тиску, величина якого залежить від величини витрати, і диференційного манометра, який вимірює цей перепад і відградуйований в одиницях витрати. <br /> <br /> Витратоміри змінного перепаду тиску отримали широке розповсюдження як в промислових, так і в експериментальних вимірах завдяки властивим даному способу вимірювання переваг, до яких слід віднести:<br /> * порівняно високу точність вимірювання;<br /> * зручність і універсальність методу;<br /> * можливість, вимірювання будь-яких витрат (при деяких обмеженнях) рідини, пари та газу, що знаходяться при різних температурах і тиску;<br /> * легкість серійного виготовлення приладів.<br /> <br /> До недоліків даного методу вимірювання слід віднести:<br /> * деяку втрату енергії потоку;<br /> * відносну складність промислового застосування при малих витратах речовини, в пульсуючих потоках і потоках речовини, що містить сторонні домішки, а також потоках речовини, що знаходиться при параметрах, близьких до рівноважних.<br /> <br /> ==Метод змінного перепаду тиску==<br /> Метод змінного перепаду тисків використовується для вимірювання витрат газових середовищ. Він застосовується за наявності відомих значеннь абсолютного тиску і температури. За цими вимірюваннями розраховується густина газового середовища в робочих умовах. Проста реалізація первинного перетворювача, швидке вимірювання абсолютного тиску і його перепадів - основна перевага данного методу. Завдяки високим метрологічним характеристикам стало доступним вимірювання, проте, у вузьких діапазонах. <br /> == Принцип роботи ==<br /> <br /> Принцип дії витратомірів заснований на тому, що якщо в трубопроводі, по якому протікає речовина, встановлюють пристрій, що створює місцеве звуження потоку, то внаслідок переходу частини потенційної енергії тиск у кінетичну середню швидкість потоку у звуженому перетині підвищується, в результаті чого статичний тиск в цьому перерізі стає менше статичного тиску перед звуження потоку. <br /> Різниця тисків (перепад тиску) тим більше чим більше витрата речовини. Отже, перепад тиску може служити мірою витрати речовини. <br /> <br /> Робочою формулою вимірювання витратомірів данного типу в загальнову вигляді є:<br /> <br /> &lt;math&gt;Q=kcbkMReecPkt yf^P&lt;/math&gt;<br /> <br /> ==Службові пристрої==<br /> [[Файл:Діафрагма.png|thumb|Діафрагма]]<br /> В даний час найбільш поширені стандартні звужуючі пристрої трьох типів: діафрагма, сопло і труба (сопло) Вентурі. Найбільш широке застосування знайшла стандартна діафрагма, що представляє собою тонкий диск з отвором круглого перерізу. При протіканні рідини по трубопроводу звуження потоку починається з діафрагмі, а на деякій відстані після неї дією сил інерції перетин потоку стає мінімальним. Далі потік поступово розширюється до повного перерізу трубопроводу. Перед діафрагмою і після неї утворюються зони завихрення, на які витрачається частина енергії, внаслідок чого спостерігається втрата тиску. <br /> Розглянемо потік рідини, що проходить через діафрагму. <br /> <br /> Виділимо два перетина. [[Файл:Перетини.png|280px|left|Перетин]]<br /> Перетин I-I, в якому відсутній вплив звужуючого пристрою на характер потоку і перетин II-II, в якому спостерігається стиснення струменя. <br /> Залежність між витратою рідини і перепадом тиску можна встановити, користуючись рівнянням Бернуллі і рівнянням нерозривності струменя. Для двох перерізів потоку I і II горизонтального трубопроводу за умови, що тертя відсутнє, рівняння має наступний вигляд:<br /> &lt;math&gt;P_1*V_1*S_1=P_2*V_2*S_2&lt;/math&gt;<br /> Щільність рідини, що проходить через пристрій звуження потоку, практично можна вважати незмінним &lt;math&gt;(Р_1=Р_2=Р)&lt;/math&gt;, отже,<br /> &lt;math&gt;V_1*S_1=V_2*S_2&lt;/math&gt;<br /> <br /> Найбільшого поширення в галузі отримала стандартна діафрагма. <br /> Стандартна діафрагма може застосовується для вимірювання витрати в трубопроводах діаметром понад 50 мм за умови, що відносна площа звужуючого пристрою лежить в інтервалі 0,05 &lt;= m &lt;= 0,7. <br /> Звужуючі пристрої застосовують у комплекті з диференціальними манометрами. Їх з'єднують за допомогою двох трубок, внутрішні діаметри яких становить не менше 8мм. Внутрішній діаметр трубок, що з'єднують кільцеві камери або окремі отвори звужуючого пристрою з зрівняльними або розділовими судинами; повинна бути не менше 12 мм.<br /> [[Файл:камери і кільцеві щілини.jpg|120px|right]]<br /> [[Файл:Ветрурі.jpg|thumb|left|труба Вентурі з сопловим виходом]]<br /> <br /> <br /> Стандартне сопло виконують у вигляді насадки, що має вхідну звужуючу частину, утворену дугами кіл з радіусами &lt;math&gt;r&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;r_2&lt;/math&gt;, які дрівнюють &lt;math&gt;0.2d&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;d/2&lt;/math&gt; і циліндричну частину діаметром d. Вихідна кромка сопла, як і у діафрагми, повинна бути гострою, без заокруглень і задирок. Вона захищена на виході нішею. Тиск також можна відбирати або за допомогою камер і кільцевих щілин або через окремі отвори.<br /> <br /> Тиск також можна відбирати або за допомогою камер і кільцевих щілин (а) або через окремі отвори (б).<br /> <br /> <br /> Існують нормализовані витратоміри труби Вентурі чотирьох конструктивних різновидів: труби Вентурі з сопловим і конічними входами, с довгими і ко­роткими диффузорами.<br /> <br /> На рисунку зображена труба Вентурі з сопловим входом (сопло Вентурі) с довгим (знизу) и коротким (зверху) диффузорами.<br /> <br /> Вхідна частина труби до місця відбору мінусового (меньшого) тиску має той самий профіль, що і нормальне сопло. Довжина циліндричної частини складає зазвичай 0,5-0,7 см. Кут вхідного конусу диффу­зора повинен бути меньше 30°.<br /> <br /> Витрата визначається виразом:<br /> <br /> &lt;math&gt;Q = \frac{CA_2}{\sqrt{1-\left(\dfrac{A_2}{A_1}\right)^2}}\sqrt{2\frac{P_1-P_2}{\rho}}&lt;/math&gt;, где<br /> <br /> '''C''' — експериментальний коеффіціент, який відображає втрати всередині витратоміра,<br /> <br /> '''A&lt;sub&gt;1&lt;/sub&gt;''' и '''A&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;'''— площі січення трубопроводу и горловини,<br /> <br /> '''ρ''' — густина рідини або газу,<br /> <br /> '''P&lt;sub&gt;1&lt;/sub&gt;''' и '''P&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;''' — статичний тиск на вході труби і в горловині.<br /> <br /> У разі вимірювання витрати газу у вираз вводять коефіцієнт стисливості газу.<br /> <br /> == Види витратомірів змінного перепаду тиску ==<br /> === Поплавково-пружинні витратоміри ===<br /> [[Файл:FStapon.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з вертикальним розміщенням поплавця]]<br /> [[Файл:FSpiston.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з горизонтальним розміщенням поплавця]]<br /> <br /> Серед витратомірів постійного перепаду тиску існують поршневі і поплавкові витратоміри. Якщо поплавець чи поршень у таких витратомірах сполучити з пружиною, то отримається поплавково(поршнево)-пружиннний витратомір, у якому динамічний тиск потоку долає не тільки вагу рухомого елемента, але і пружні сили пружини.<br /> <br /> ''Переваги'' поплавково-пружинних витратомірів:<br /> * можливість суттєвого підняття максимальної границі виміру;<br /> * зручність переходу на інший діапазон виміру, шляхом заміни пружини.<br /> <br /> Реалізовані конструкції поплавково-пружинних витратомірів досить різноманітні. <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл: FSpaleta.png|thumb|right|Поворотна лопать витратоміра з вторинним вимірювальним перетворювачем]]<br /> === Витратоміри з поворотною лопаттю ===<br /> Така конструкція реалізується шляхом підвішування у трубопроводі лопаті, що сприймає гідродинамічний тиск рідини чи газу. Витрата визначається за кутом повороту лопаті або за величиною сили протидії, що зрівноважує тиск потоку.<br /> За видом сили протидії дані витратоміри поділяються на витратоміри з вантажним і з пружинним зрівноваженням, а також на компенсаційні: з пневматичним чи електромагнітним зрівноваженням.<br /> <br /> ''Переваги'':<br /> * великий діапазон виміру (1:20);<br /> * можливість використання при обох напрямах потоку;<br /> * можливість використання для виміру великих витрат в умовах високих температур та в агресивних середовищах;<br /> * мають хороші динамічні характеристики.<br /> <br /> ''Недоліки'':<br /> * можливість появи вібрацій внаслідок утворення вихорів, боротьба з якими ускладнює конструкцію.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Джерела ==<br /> * [http://www.ngpedia.ru| Большая Энциклопедия Нефти Газа]<br /> * [http://neftandgaz.ru/?p=1803| Расходомеры переменного перепада давления. Принцип действия. Уравнения измерений]<br /> * Метрологія та технологічні вимірювання в хімічній промисловості / Й. І. Стенцель, В. В. Тіщук. - Луганськ : Східноукраїнський держ. ун-т, Сєвєродонецький технологічний ін-т, 2000. Ч.1. - 263 с. ISBN 966-590-229-6<br /> * Дж. Фрайден Современные датчики. Справочник Москва: Техносфера, 2005. - 592 с. ISBN 5-94836-050-4 <br /> * С. Яцишин, Г. Польова Витратоміри. Методологічні засади роботи.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Витратомір]]<br /> * [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br /> * [[Тахометричний витратомір]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9174 2012-01-05T06:05:40Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>'''Витратоміри змінного перепаду тиску''' (поплавцево-пружинні, з поворотною лопаттю) - об'ємні витратоміри рідини або газу, в якому витрата визначається за перепадом тиску, що утворюється нерухомим пристроєм, який встановлюється у трубопроводі, або є елементом трубопроводу. Їх робота базується на вимірюванні змін статичного перепаду тиску контрольованого середовища, що проходить крізь штучно звужений сегмент требопроводу. Витратомір змінного перепаду тиску складається із звужувального пристрою (найчастіше діафрагма), який створює у струмені рідини або газу перепад тиску, величина якого залежить від величини витрати, і диференційного манометра, який вимірює цей перепад і відградуйований в одиницях витрати. <br /> <br /> Витратоміри змінного перепаду тиску отримали широке розповсюдження як в промислових, так і в експериментальних вимірах завдяки властивим даному способу вимірювання переваг, до яких слід віднести:<br /> * порівняно високу точність вимірювання;<br /> * зручність і універсальність методу;<br /> * можливість, вимірювання будь-яких витрат (при деяких обмеженнях) рідини, пари та газу, що знаходяться при різних температурах і тиску;<br /> * легкість серійного виготовлення приладів.<br /> <br /> До недоліків даного методу вимірювання слід віднести:<br /> * деяку втрату енергії потоку;<br /> * відносну складність промислового застосування при малих витратах речовини, в пульсуючих потоках і потоках речовини, що містить сторонні домішки, а також потоках речовини, що знаходиться при параметрах, близьких до рівноважних.<br /> <br /> ==Метод змінного перепаду тиску==<br /> Метод змінного перепаду тисків використовується для вимірювання витрат газових середовищ. Він застосовується за наявності відомих значеннь абсолютного тиску і температури. За цими вимірюваннями розраховується густина газового середовища в робочих умовах. Проста реалізація первинного перетворювача, швидке вимірювання абсолютного тиску і його перепадів - основна перевага данного методу. Завдяки високим метрологічним характеристикам стало доступним вимірювання, проте, у вузьких діапазонах. <br /> == Принцип роботи ==<br /> <br /> Принцип дії витратомірів заснований на тому, що якщо в трубопроводі, по якому протікає речовина, встановлюють пристрій, що створює місцеве звуження потоку, то внаслідок переходу частини потенційної енергії тиск у кінетичну середню швидкість потоку у звуженому перетині підвищується, в результаті чого статичний тиск в цьому перерізі стає менше статичного тиску перед звуження потоку. <br /> Різниця тисків (перепад тиску) тим більше чим більше витрата речовини. Отже, перепад тиску може служити мірою витрати речовини. <br /> <br /> Робочою формулою вимірювання витратомірів данного типу в загальнову вигляді є:<br /> <br /> &lt;math&gt;Q=kcbkMReecPkt yf^P&lt;/math&gt;<br /> <br /> ==Службові пристрої==<br /> [[Файл:Діафрагма.png|thumb|Діафрагма]]<br /> В даний час найбільш поширені стандартні звужуючі пристрої трьох типів: діафрагма, сопло і труба (сопло) Вентурі. Найбільш широке застосування знайшла стандартна діафрагма, що представляє собою тонкий диск з отвором круглого перерізу. При протіканні рідини по трубопроводу звуження потоку починається з діафрагмі, а на деякій відстані після неї дією сил інерції перетин потоку стає мінімальним. Далі потік поступово розширюється до повного перерізу трубопроводу. Перед діафрагмою і після неї утворюються зони завихрення, на які витрачається частина енергії, внаслідок чого спостерігається втрата тиску. <br /> Розглянемо потік рідини, що проходить через діафрагму. <br /> <br /> Виділимо два перетина. [[Файл:Перетини.png|280px|left|Перетин]]<br /> Перетин I-I, в якому відсутній вплив звужуючого пристрою на характер потоку і перетин II-II, в якому спостерігається стиснення струменя. <br /> Залежність між витратою рідини і перепадом тиску можна встановити, користуючись рівнянням Бернуллі і рівнянням нерозривності струменя. Для двох перерізів потоку I і II горизонтального трубопроводу за умови, що тертя відсутнє, рівняння має наступний вигляд:<br /> &lt;math&gt;P_1*V_1*S_1=P_2*V_2*S_2&lt;/math&gt;<br /> Щільність рідини, що проходить через пристрій звуження потоку, практично можна вважати незмінним &lt;math&gt;(Р_1=Р_2=Р)&lt;/math&gt;, отже,<br /> &lt;math&gt;V_1*S_1=V_2*S_2&lt;/math&gt;<br /> <br /> Найбільшого поширення в галузі отримала стандартна діафрагма. <br /> Стандартна діафрагма може застосовується для вимірювання витрати в трубопроводах діаметром понад 50 мм за умови, що відносна площа звужуючого пристрою лежить в інтервалі 0,05 &lt;= m &lt;= 0,7. <br /> Звужуючі пристрої застосовують у комплекті з диференціальними манометрами. Їх з'єднують за допомогою двох трубок, внутрішні діаметри яких становить не менше 8мм. Внутрішній діаметр трубок, що з'єднують кільцеві камери або окремі отвори звужуючого пристрою з зрівняльними або розділовими судинами; повинна бути не менше 12 мм.<br /> [[Файл:камери і кільцеві щілини.jpg|120px|right]]<br /> [[Файл:Ветрурі.jpg|thumb|left|труба Вентурі з сопловим виходом]]<br /> <br /> <br /> Стандартне сопло виконують у вигляді насадки, що має вхідну звужуючу частину, утворену дугами кіл з радіусами &lt;math&gt;r&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;r_2&lt;/math&gt;, які дрівнюють &lt;math&gt;0.2d&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;d/2&lt;/math&gt; і циліндричну частину діаметром d. Вихідна кромка сопла, як і у діафрагми, повинна бути гострою, без заокруглень і задирок. Вона захищена на виході нішею. Тиск також можна відбирати або за допомогою камер і кільцевих щілин або через окремі отвори.<br /> <br /> Тиск також можна відбирати або за допомогою камер і кільцевих щілин (а) або через окремі отвори (б).<br /> <br /> <br /> Існують нормализовані витратоміри труби Вентурі чотирьох конструктивних різновидів: труби Вентурі з сопловим і конічними входами, с довгими і ко­роткими диффузорами.<br /> <br /> На рисунку зображена труба Вентурі з сопловим входом (сопло Вентурі) с довгим (знизу) и коротким (зверху) диффузорами.<br /> <br /> Вхідна частина труби до місця відбору мінусового (меньшого) тиску має той самий профіль, що і нормальне сопло. Довжина циліндричної частини складає зазвичай 0,5-0,7 см. Кут вхідного конусу диффу­зора повинен бути меньше 30°.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Види витратомірів змінного перепаду тиску ==<br /> === Поплавково-пружинні витратоміри ===<br /> [[Файл:FStapon.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з вертикальним розміщенням поплавця]]<br /> [[Файл:FSpiston.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з горизонтальним розміщенням поплавця]]<br /> <br /> Серед витратомірів постійного перепаду тиску існують поршневі і поплавкові витратоміри. Якщо поплавець чи поршень у таких витратомірах сполучити з пружиною, то отримається поплавково(поршнево)-пружиннний витратомір, у якому динамічний тиск потоку долає не тільки вагу рухомого елемента, але і пружні сили пружини.<br /> <br /> ''Переваги'' поплавково-пружинних витратомірів:<br /> * можливість суттєвого підняття максимальної границі виміру;<br /> * зручність переходу на інший діапазон виміру, шляхом заміни пружини.<br /> <br /> Реалізовані конструкції поплавково-пружинних витратомірів досить різноманітні. <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл: FSpaleta.png|thumb|right|Поворотна лопать витратоміра з вторинним вимірювальним перетворювачем]]<br /> === Витратоміри з поворотною лопаттю ===<br /> Така конструкція реалізується шляхом підвішування у трубопроводі лопаті, що сприймає гідродинамічний тиск рідини чи газу. Витрата визначається за кутом повороту лопаті або за величиною сили протидії, що зрівноважує тиск потоку.<br /> За видом сили протидії дані витратоміри поділяються на витратоміри з вантажним і з пружинним зрівноваженням, а також на компенсаційні: з пневматичним чи електромагнітним зрівноваженням.<br /> <br /> ''Переваги'':<br /> * великий діапазон виміру (1:20);<br /> * можливість використання при обох напрямах потоку;<br /> * можливість використання для виміру великих витрат в умовах високих температур та в агресивних середовищах;<br /> * мають хороші динамічні характеристики.<br /> <br /> ''Недоліки'':<br /> * можливість появи вібрацій внаслідок утворення вихорів, боротьба з якими ускладнює конструкцію.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Джерела ==<br /> * [http://www.ngpedia.ru| Большая Энциклопедия Нефти Газа]<br /> * [http://neftandgaz.ru/?p=1803| Расходомеры переменного перепада давления. Принцип действия. Уравнения измерений]<br /> * Метрологія та технологічні вимірювання в хімічній промисловості / Й. І. Стенцель, В. В. Тіщук. - Луганськ : Східноукраїнський держ. ун-т, Сєвєродонецький технологічний ін-т, 2000. Ч.1. - 263 с. ISBN 966-590-229-6<br /> * Дж. Фрайден Современные датчики. Справочник Москва: Техносфера, 2005. - 592 с. ISBN 5-94836-050-4 <br /> * С. Яцишин, Г. Польова Витратоміри. Методологічні засади роботи.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Витратомір]]<br /> * [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br /> * [[Тахометричний витратомір]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9173 2012-01-05T06:02:49Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>'''Витратоміри змінного перепаду тиску''' (поплавцево-пружинні, з поворотною лопаттю) - об'ємні витратоміри рідини або газу, в якому витрата визначається за перепадом тиску, що утворюється нерухомим пристроєм, який встановлюється у трубопроводі, або є елементом трубопроводу. Їх робота базується на вимірюванні змін статичного перепаду тиску контрольованого середовища, що проходить крізь штучно звужений сегмент требопроводу. Витратомір змінного перепаду тиску складається із звужувального пристрою (найчастіше діафрагма), який створює у струмені рідини або газу перепад тиску, величина якого залежить від величини витрати, і диференційного манометра, який вимірює цей перепад і відградуйований в одиницях витрати. <br /> <br /> Витратоміри змінного перепаду тиску отримали широке розповсюдження як в промислових, так і в експериментальних вимірах завдяки властивим даному способу вимірювання переваг, до яких слід віднести:<br /> * порівняно високу точність вимірювання;<br /> * зручність і універсальність методу;<br /> * можливість, вимірювання будь-яких витрат (при деяких обмеженнях) рідини, пари та газу, що знаходяться при різних температурах і тиску;<br /> * легкість серійного виготовлення приладів.<br /> <br /> До недоліків даного методу вимірювання слід віднести:<br /> * деяку втрату енергії потоку;<br /> * відносну складність промислового застосування при малих витратах речовини, в пульсуючих потоках і потоках речовини, що містить сторонні домішки, а також потоках речовини, що знаходиться при параметрах, близьких до рівноважних.<br /> <br /> ==Метод змінного перепаду тиску==<br /> Метод змінного перепаду тисків використовується для вимірювання витрат газових середовищ. Він застосовується за наявності відомих значеннь абсолютного тиску і температури. За цими вимірюваннями розраховується густина газового середовища в робочих умовах. Проста реалізація первинного перетворювача, швидке вимірювання абсолютного тиску і його перепадів - основна перевага данного методу. Завдяки високим метрологічним характеристикам стало доступним вимірювання, проте, у вузьких діапазонах. <br /> == Принцип роботи ==<br /> <br /> Принцип дії витратомірів заснований на тому, що якщо в трубопроводі, по якому протікає речовина, встановлюють пристрій, що створює місцеве звуження потоку, то внаслідок переходу частини потенційної енергії тиск у кінетичну середню швидкість потоку у звуженому перетині підвищується, в результаті чого статичний тиск в цьому перерізі стає менше статичного тиску перед звуження потоку. <br /> Різниця тисків (перепад тиску) тим більше чим більше витрата речовини. Отже, перепад тиску може служити мірою витрати речовини. <br /> <br /> Робочою формулою вимірювання витратомірів данного типу в загальнову вигляді є:<br /> <br /> &lt;math&gt;Q=kcbkMReecPkt yf^P&lt;/math&gt;<br /> <br /> ==Службові пристрої==<br /> [[Файл:Діафрагма.png|thumb|Діафрагма]]<br /> В даний час найбільш поширені стандартні звужуючі пристрої трьох типів: діафрагма, сопло і труба (сопло) Вентурі. Найбільш широке застосування знайшла стандартна діафрагма, що представляє собою тонкий диск з отвором круглого перерізу. При протіканні рідини по трубопроводу звуження потоку починається з діафрагмі, а на деякій відстані після неї дією сил інерції перетин потоку стає мінімальним. Далі потік поступово розширюється до повного перерізу трубопроводу. Перед діафрагмою і після неї утворюються зони завихрення, на які витрачається частина енергії, внаслідок чого спостерігається втрата тиску. <br /> Розглянемо потік рідини, що проходить через діафрагму. <br /> <br /> Виділимо два перетина. [[Файл:Перетини.png|280px|left|Перетин]]<br /> Перетин I-I, в якому відсутній вплив звужуючого пристрою на характер потоку і перетин II-II, в якому спостерігається стиснення струменя. <br /> Залежність між витратою рідини і перепадом тиску можна встановити, користуючись рівнянням Бернуллі і рівнянням нерозривності струменя. Для двох перерізів потоку I і II горизонтального трубопроводу за умови, що тертя відсутнє, рівняння має наступний вигляд:<br /> &lt;math&gt;P_1*V_1*S_1=P_2*V_2*S_2&lt;/math&gt;<br /> Щільність рідини, що проходить через пристрій звуження потоку, практично можна вважати незмінним &lt;math&gt;(Р_1=Р_2=Р)&lt;/math&gt;, отже,<br /> &lt;math&gt;V_1*S_1=V_2*S_2&lt;/math&gt;<br /> <br /> Найбільшого поширення в галузі отримала стандартна діафрагма. <br /> Стандартна діафрагма може застосовується для вимірювання витрати в трубопроводах діаметром понад 50 мм за умови, що відносна площа звужуючого пристрою лежить в інтервалі 0,05 &lt;= m &lt;= 0,7. <br /> Звужуючі пристрої застосовують у комплекті з диференціальними манометрами. Їх з'єднують за допомогою двох трубок, внутрішні діаметри яких становить не менше 8мм. Внутрішній діаметр трубок, що з'єднують кільцеві камери або окремі отвори звужуючого пристрою з зрівняльними або розділовими судинами; повинна бути не менше 12 мм.<br /> [[Файл:камери і кільцеві щілини.jpg|120px|right]]<br /> [[Файл:Ветрурі.jpg|thumb|left|труба Вентурі з сопловим виходом]]<br /> <br /> Стандартне сопло виконують у вигляді насадки, що має вхідну звужуючу частину, утворену дугами кіл з радіусами &lt;math&gt;r&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;r_2&lt;/math&gt;, які дрівнюють &lt;math&gt;0.2d&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;d/2&lt;/math&gt; і циліндричну частину діаметром d. Вихідна кромка сопла, як і у діафрагми, повинна бути гострою, без заокруглень і задирок. Вона захищена на виході нішею. Тиск також можна відбирати або за допомогою камер і кільцевих щілин або через окремі отвори.<br /> <br /> <br /> <br /> Існують нормализовані витратоміри труби Вентурі чотирьох конструктивних різновидів: труби Вентурі з сопловим і конічними входами, с довгими і ко­роткими диффузорами.<br /> <br /> На рисунку зображена труба Вентурі з сопловим входом (сопло Вентурі) с довгим (знизу) и коротким (зверху) диффузорами.<br /> <br /> Вхідна частина труби до місця відбору мінусового (меньшого) тиску має той самий профіль, що і нормальне сопло. Довжина циліндричної частини складає зазвичай 0,5-0,7 см. Кут вхідного конусу диффу­зора повинен бути меньше 30°.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Види витратомірів змінного перепаду тиску ==<br /> === Поплавково-пружинні витратоміри ===<br /> [[Файл:FStapon.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з вертикальним розміщенням поплавця]]<br /> [[Файл:FSpiston.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з горизонтальним розміщенням поплавця]]<br /> <br /> Серед витратомірів постійного перепаду тиску існують поршневі і поплавкові витратоміри. Якщо поплавець чи поршень у таких витратомірах сполучити з пружиною, то отримається поплавково(поршнево)-пружиннний витратомір, у якому динамічний тиск потоку долає не тільки вагу рухомого елемента, але і пружні сили пружини.<br /> <br /> ''Переваги'' поплавково-пружинних витратомірів:<br /> * можливість суттєвого підняття максимальної границі виміру;<br /> * зручність переходу на інший діапазон виміру, шляхом заміни пружини.<br /> <br /> Реалізовані конструкції поплавково-пружинних витратомірів досить різноманітні. <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл: FSpaleta.png|thumb|right|Поворотна лопать витратоміра з вторинним вимірювальним перетворювачем]]<br /> === Витратоміри з поворотною лопаттю ===<br /> Така конструкція реалізується шляхом підвішування у трубопроводі лопаті, що сприймає гідродинамічний тиск рідини чи газу. Витрата визначається за кутом повороту лопаті або за величиною сили протидії, що зрівноважує тиск потоку.<br /> За видом сили протидії дані витратоміри поділяються на витратоміри з вантажним і з пружинним зрівноваженням, а також на компенсаційні: з пневматичним чи електромагнітним зрівноваженням.<br /> <br /> ''Переваги'':<br /> * великий діапазон виміру (1:20);<br /> * можливість використання при обох напрямах потоку;<br /> * можливість використання для виміру великих витрат в умовах високих температур та в агресивних середовищах;<br /> * мають хороші динамічні характеристики.<br /> <br /> ''Недоліки'':<br /> * можливість появи вібрацій внаслідок утворення вихорів, боротьба з якими ускладнює конструкцію.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Джерела ==<br /> * [http://www.ngpedia.ru| Большая Энциклопедия Нефти Газа]<br /> * [http://neftandgaz.ru/?p=1803| Расходомеры переменного перепада давления. Принцип действия. Уравнения измерений]<br /> * Метрологія та технологічні вимірювання в хімічній промисловості / Й. І. Стенцель, В. В. Тіщук. - Луганськ : Східноукраїнський держ. ун-т, Сєвєродонецький технологічний ін-т, 2000. Ч.1. - 263 с. ISBN 966-590-229-6<br /> * Дж. Фрайден Современные датчики. Справочник Москва: Техносфера, 2005. - 592 с. ISBN 5-94836-050-4 <br /> * С. Яцишин, Г. Польова Витратоміри. Методологічні засади роботи.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Витратомір]]<br /> * [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br /> * [[Тахометричний витратомір]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9172 2012-01-05T05:46:39Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>'''Витратоміри змінного перепаду тиску''' (поплавцево-пружинні, з поворотною лопаттю) - об'ємні витратоміри рідини або газу, в якому витрата визначається за перепадом тиску, що утворюється нерухомим пристроєм, який встановлюється у трубопроводі, або є елементом трубопроводу. Їх робота базується на вимірюванні змін статичного перепаду тиску контрольованого середовища, що проходить крізь штучно звужений сегмент требопроводу. Витратомір змінного перепаду тиску складається із звужувального пристрою (найчастіше діафрагма), який створює у струмені рідини або газу перепад тиску, величина якого залежить від величини витрати, і диференційного манометра, який вимірює цей перепад і відградуйований в одиницях витрати. <br /> Витратоміри змінного перепаду тиску залишаються найбільш розповсюдженим типом витратомірів до сьогоднішнього часу.<br /> ==Метод змінного перепаду тиску==<br /> Метод змінного перепаду тисків використовується для вимірювання витрат газових середовищ. Він застосовується за наявності відомих значеннь абсолютного тиску і температури. За цими вимірюваннями розраховується густина газового середовища в робочих умовах. Проста реалізація первинного перетворювача, швидке вимірювання абсолютного тиску і його перепадів - основна перевага данного методу. Завдяки високим метрологічним характеристикам стало доступним вимірювання, проте, у вузьких діапазонах. <br /> == Принцип роботи ==<br /> <br /> Принцип дії витратомірів заснований на тому, що якщо в трубопроводі, по якому протікає речовина, встановлюють пристрій, що створює місцеве звуження потоку, то внаслідок переходу частини потенційної енергії тиск у кінетичну середню швидкість потоку у звуженому перетині підвищується, в результаті чого статичний тиск в цьому перерізі стає менше статичного тиску перед звуження потоку. <br /> Різниця тисків (перепад тиску) тим більше чим більше витрата речовини. Отже, перепад тиску може служити мірою витрати речовини. <br /> <br /> Робочою формулою вимірювання витратомірів данного типу в загальнову вигляді є:<br /> <br /> &lt;math&gt;Q=kcbkMReecPkt yf^P&lt;/math&gt;<br /> <br /> ==Службові пристрої==<br /> [[Файл:Діафрагма.png|thumb|Діафрагма]]<br /> В даний час найбільш поширені стандартні звужуючі пристрої трьох типів: діафрагма, сопло і труба (сопло) Вентурі. Найбільш широке застосування знайшла стандартна діафрагма, що представляє собою тонкий диск з отвором круглого перерізу. При протіканні рідини по трубопроводу звуження потоку починається з діафрагмі, а на деякій відстані після неї дією сил інерції перетин потоку стає мінімальним. Далі потік поступово розширюється до повного перерізу трубопроводу. Перед діафрагмою і після неї утворюються зони завихрення, на які витрачається частина енергії, внаслідок чого спостерігається втрата тиску. <br /> Розглянемо потік рідини, що проходить через діафрагму. <br /> <br /> Виділимо два перетина. [[Файл:Перетини.png|280px|left|Перетин]]<br /> Перетин I-I, в якому відсутній вплив звужуючого пристрою на характер потоку і перетин II-II, в якому спостерігається стиснення струменя. <br /> Залежність між витратою рідини і перепадом тиску можна встановити, користуючись рівнянням Бернуллі і рівнянням нерозривності струменя. Для двох перерізів потоку I і II горизонтального трубопроводу за умови, що тертя відсутнє, рівняння має наступний вигляд:<br /> &lt;math&gt;P_1*V_1*S_1=P_2*V_2*S_2&lt;/math&gt;<br /> Щільність рідини, що проходить через пристрій звуження потоку, практично можна вважати незмінним &lt;math&gt;(Р_1=Р_2=Р)&lt;/math&gt;, отже,<br /> &lt;math&gt;V_1*S_1=V_2*S_2&lt;/math&gt;<br /> <br /> Найбільшого поширення в галузі отримала стандартна діафрагма. <br /> Стандартна діафрагма може застосовується для вимірювання витрати в трубопроводах діаметром понад 50 мм за умови, що відносна площа звужуючого пристрою лежить в інтервалі 0,05 &lt;= m &lt;= 0,7. <br /> Звужуючі пристрої застосовують у комплекті з диференціальними манометрами. Їх з'єднують за допомогою двох трубок, внутрішні діаметри яких становить не менше 8мм. Внутрішній діаметр трубок, що з'єднують кільцеві камери або окремі отвори звужуючого пристрою з зрівняльними або розділовими судинами; повинна бути не менше 12 мм.<br /> [[Файл:камери і кільцеві щілини.jpg|120px|right]]<br /> [[Файл:Ветрурі.jpg|thumb|left|труба Вентурі з сопловим виходом]]<br /> <br /> Стандартне сопло виконують у вигляді насадки, що має вхідну звужуючу частину, утворену дугами кіл з радіусами &lt;math&gt;r&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;r_2&lt;/math&gt;, які дрівнюють &lt;math&gt;0.2d&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;d/2&lt;/math&gt; і циліндричну частину діаметром d. Вихідна кромка сопла, як і у діафрагми, повинна бути гострою, без заокруглень і задирок. Вона захищена на виході нішею. Тиск також можна відбирати або за допомогою камер і кільцевих щілин або через окремі отвори.<br /> <br /> <br /> <br /> Існують нормализовані витратоміри труби Вентурі чотирьох конструктивних різновидів: труби Вентурі з сопловим і конічними входами, с довгими і ко­роткими диффузорами.<br /> <br /> На рисунку зображена труба Вентурі з сопловим входом (сопло Вентурі) с довгим (знизу) и коротким (зверху) диффузорами.<br /> <br /> Вхідна частина труби до місця відбору мінусового (меньшого) тиску має той самий профіль, що і нормальне сопло. Довжина циліндричної частини складає зазвичай 0,5-0,7 см. Кут вхідного конусу диффу­зора повинен бути меньше 30°.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Види витратомірів змінного перепаду тиску ==<br /> === Поплавково-пружинні витратоміри ===<br /> [[Файл:FStapon.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з вертикальним розміщенням поплавця]]<br /> [[Файл:FSpiston.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з горизонтальним розміщенням поплавця]]<br /> <br /> Серед витратомірів постійного перепаду тиску існують поршневі і поплавкові витратоміри. Якщо поплавець чи поршень у таких витратомірах сполучити з пружиною, то отримається поплавково(поршнево)-пружиннний витратомір, у якому динамічний тиск потоку долає не тільки вагу рухомого елемента, але і пружні сили пружини.<br /> <br /> ''Переваги'' поплавково-пружинних витратомірів:<br /> * можливість суттєвого підняття максимальної границі виміру;<br /> * зручність переходу на інший діапазон виміру, шляхом заміни пружини.<br /> <br /> Реалізовані конструкції поплавково-пружинних витратомірів досить різноманітні. <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл: FSpaleta.png|thumb|right|Поворотна лопать витратоміра з вторинним вимірювальним перетворювачем]]<br /> === Витратоміри з поворотною лопаттю ===<br /> Така конструкція реалізується шляхом підвішування у трубопроводі лопаті, що сприймає гідродинамічний тиск рідини чи газу. Витрата визначається за кутом повороту лопаті або за величиною сили протидії, що зрівноважує тиск потоку.<br /> За видом сили протидії дані витратоміри поділяються на витратоміри з вантажним і з пружинним зрівноваженням, а також на компенсаційні: з пневматичним чи електромагнітним зрівноваженням.<br /> <br /> ''Переваги'':<br /> * великий діапазон виміру (1:20);<br /> * можливість використання при обох напрямах потоку;<br /> * можливість використання для виміру великих витрат в умовах високих температур та в агресивних середовищах;<br /> * мають хороші динамічні характеристики.<br /> <br /> ''Недоліки'':<br /> * можливість появи вібрацій внаслідок утворення вихорів, боротьба з якими ускладнює конструкцію.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Джерела ==<br /> * [http://www.ngpedia.ru| Большая Энциклопедия Нефти Газа]<br /> * [http://neftandgaz.ru/?p=1803| Расходомеры переменного перепада давления. Принцип действия. Уравнения измерений]<br /> * Метрологія та технологічні вимірювання в хімічній промисловості / Й. І. Стенцель, В. В. Тіщук. - Луганськ : Східноукраїнський держ. ун-т, Сєвєродонецький технологічний ін-т, 2000. Ч.1. - 263 с. ISBN 966-590-229-6<br /> * Дж. Фрайден Современные датчики. Справочник Москва: Техносфера, 2005. - 592 с. ISBN 5-94836-050-4 <br /> * С. Яцишин, Г. Польова Витратоміри. Методологічні засади роботи.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Витратомір]]<br /> * [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br /> * [[Тахометричний витратомір]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9171 2012-01-05T05:43:13Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>'''Витратоміри змінного перепаду тиску''' (поплавцево-пружинні, з поворотною лопаттю) - об'ємні витратоміри рідини або газу, в якому витрата визначається за перепадом тиску, що утворюється нерухомим пристроєм, який встановлюється у трубопроводі, або є елементом трубопроводу. Їх робота базується на вимірюванні змін статичного перепаду тиску контрольованого середовища, що проходить крізь штучно звужений сегмент требопроводу. Витратомір змінного перепаду тиску складається із звужувального пристрою (найчастіше діафрагма), який створює у струмені рідини або газу перепад тиску, величина якого залежить від величини витрати, і диференційного манометра, який вимірює цей перепад і відградуйований в одиницях витрати. <br /> Витратоміри змінного перепаду тиску залишаються найбільш розповсюдженим типом витратомірів до сьогоднішнього часу.<br /> ==Метод змінного перепаду тиску==<br /> Метод змінного перепаду тисків використовується для вимірювання витрат газових середовищ. Він застосовується за наявності відомих значеннь абсолютного тиску і температури. За цими вимірюваннями розраховується густина газового середовища в робочих умовах. Проста реалізація первинного перетворювача, швидке вимірювання абсолютного тиску і його перепадів - основна перевага данного методу. Завдяки високим метрологічним характеристикам стало доступним вимірювання, проте, у вузьких діапазонах. <br /> == Принцип роботи ==<br /> <br /> Принцип дії витратомірів заснований на тому, що якщо в трубопроводі, по якому протікає речовина, встановлюють пристрій, що створює місцеве звуження потоку, то внаслідок переходу частини потенційної енергії тиск у кінетичну середню швидкість потоку у звуженому перетині підвищується, в результаті чого статичний тиск в цьому перерізі стає менше статичного тиску перед звуження потоку. <br /> Різниця тисків (перепад тиску) тим більше чим більше витрата речовини. Отже, перепад тиску може служити мірою витрати речовини. <br /> <br /> Робочою формулою вимірювання витратомірів данного типу в загальнову вигляді є:<br /> <br /> &lt;math&gt;Q=kcbkMReecPkt yf^P&lt;/math&gt;<br /> <br /> ==Службові пристрої==<br /> [[Файл:Діафрагма.png|thumb|Діафрагма]]<br /> В даний час найбільш поширені стандартні звужуючі пристрої трьох типів: діафрагма, сопло і труба (сопло) Вентурі. Найбільш широке застосування знайшла стандартна діафрагма, що представляє собою тонкий диск з отвором круглого перерізу. При протіканні рідини по трубопроводу звуження потоку починається з діафрагмі, а на деякій відстані після неї дією сил інерції перетин потоку стає мінімальним. Далі потік поступово розширюється до повного перерізу трубопроводу. Перед діафрагмою і після неї утворюються зони завихрення, на які витрачається частина енергії, внаслідок чого спостерігається втрата тиску. <br /> Розглянемо потік рідини, що проходить через діафрагму. <br /> <br /> Виділимо два перетина. [[Файл:Перетини.png|280px|left|Перетин]]<br /> Перетин I-I, в якому відсутній вплив звужуючого пристрою на характер потоку і перетин II-II, в якому спостерігається стиснення струменя. <br /> Залежність між витратою рідини і перепадом тиску можна встановити, користуючись рівнянням Бернуллі і рівнянням нерозривності струменя. Для двох перерізів потоку I і II горизонтального трубопроводу за умови, що тертя відсутнє, рівняння має наступний вигляд:<br /> &lt;math&gt;P_1*V_1*S_1=P_2*V_2*S_2&lt;/math&gt;<br /> Щільність рідини, що проходить через пристрій звуження потоку, практично можна вважати незмінним &lt;math&gt;(Р_1=Р_2=Р)&lt;/math&gt;, отже,<br /> &lt;math&gt;V_1*S_1=V_2*S_2&lt;/math&gt;<br /> <br /> Найбільшого поширення в галузі отримала стандартна діафрагма. <br /> Стандартна діафрагма може застосовується для вимірювання витрати в трубопроводах діаметром понад 50 мм за умови, що відносна площа звужуючого пристрою лежить в інтервалі 0,05 &lt;= m &lt;= 0,7. <br /> Звужуючі пристрої застосовують у комплекті з диференціальними манометрами. Їх з'єднують за допомогою двох трубок, внутрішні діаметри яких становить не менше 8мм. Внутрішній діаметр трубок, що з'єднують кільцеві камери або окремі отвори звужуючого пристрою з зрівняльними або розділовими судинами; повинна бути не менше 12 мм.<br /> [[Файл:камери і кільцеві щілини.jpg|120px|right]]<br /> [[Файл:Ветрурі.jpg|thumb|left|труба Вентурі з сопловим виходом]]<br /> <br /> Стандартне сопло виконують у вигляді насадки, що має вхідну звужуючу частину, утворену дугами кіл з радіусами &lt;math&gt;r&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;r_2&lt;/math&gt;, які дрівнюють &lt;math&gt;0.2d&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;d/2&lt;/math&gt; і циліндричну частину діаметром d. Вихідна кромка сопла, як і у діафрагми, повинна бути гострою, без заокруглень і задирок. Вона захищена на виході нішею. Тиск також можна відбирати або за допомогою камер і кільцевих щілин або через окремі отвори.<br /> <br /> <br /> <br /> Існують нормализовані витратоміри труби Вентурі чотирьох конструктивних різновидів: труби Вентурі з сопловим і конічними входами, с довгими і ко­роткими диффузорами.<br /> <br /> На рисунку зображена труба Вентурі з сопловим входом (сопло Вентурі) с довгим (знизу) и коротким (зверху) диффузорами.<br /> <br /> Вхідна частина труби до місця відбору мінусового (меньшого) тиску має той самий профіль, що і нормальне сопло. Довжина циліндричної частини складає зазвичай 0,5-0,7 см. Кут вхідного конусу диффу­зора повинен бути меньше 30°.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Види витратомірів змінного перепаду тиску ==<br /> === Поплавково-пружинні витратоміри ===<br /> [[Файл:FStapon.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з вертикальним розміщенням поплавця]]<br /> [[Файл:FSpiston.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з горизонтальним розміщенням поплавця]]<br /> <br /> Серед витратомірів постійного перепаду тиску існують поршневі і поплавкові витратоміри. Якщо поплавець чи поршень у таких витратомірах сполучити з пружиною, то отримається поплавково(поршнево)-пружиннний витратомір, у якому динамічний тиск потоку долає не тільки вагу рухомого елемента, але і пружні сили пружини.<br /> <br /> ''Переваги'' поплавково-пружинних витратомірів:<br /> * можливість суттєвого підняття максимальної границі виміру;<br /> * зручність переходу на інший діапазон виміру, шляхом заміни пружини.<br /> <br /> Реалізовані конструкції поплавково-пружинних витратомірів досить різноманітні. <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл: FSpaleta.png|thumb|right|Поворотна лопать витратоміра з вторинним вимірювальним перетворювачем]]<br /> === Витратоміри з поворотною лопаттю ===<br /> Така конструкція реалізується шляхом підвішування у трубопроводі лопаті, що сприймає гідродинамічний тиск рідини чи газу. Витрата визначається за кутом повороту лопаті або за величиною сили протидії, що зрівноважує тиск потоку.<br /> За видом сили протидії дані витратоміри поділяються на витратоміри з вантажним і з пружинним зрівноваженням, а також на компенсаційні: з пневматичним чи електромагнітним зрівноваженням.<br /> <br /> ''Переваги'':<br /> * великий діапазон виміру (1:20);<br /> * можливість використання при обох напрямах потоку;<br /> * можливість використання для виміру великих витрат в умовах високих температур та в агресивних середовищах;<br /> * мають хороші динамічні характеристики.<br /> <br /> ''Недоліки'':<br /> * можливість появи вібрацій внаслідок утворення вихорів, боротьба з якими ускладнює конструкцію.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Джерела ==<br /> * Большая Энциклопедия Нефти Газа <br /> * Метрологія та технологічні вимірювання в хімічній промисловості / Й. І. Стенцель, В. В. Тіщук. - Луганськ : Східноукраїнський держ. ун-т, Сєвєродонецький технологічний ін-т, 2000. Ч.1. - 263 с. ISBN 966-590-229-6<br /> * Дж. Фрайден Современные датчики. Справочник Москва: Техносфера, 2005. - 592 с. ISBN 5-94836-050-4 <br /> * С. Яцишин, Г. Польова Витратоміри. Методологічні засади роботи.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Витратомір]]<br /> * [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br /> * [[Тахометричний витратомір]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9169 2012-01-04T21:31:16Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>'''Витратоміри змінного перепаду тиску''' (поплавцево-пружинні, з поворотною лопаттю) - об'ємні витратоміри рідини або газу, в якому витрата визначається за перепадом тиску, що утворюється нерухомим пристроєм, який встановлюється у трубопроводі, або є елементом трубопроводу. Їх робота базується на вимірюванні змін статичного перепаду тиску контрольованого середовища, що проходить крізь штучно звужений сегмент требопроводу. Витратомір змінного перепаду тиску складається із звужувального пристрою (найчастіше діафрагма), який створює у струмені рідини або газу перепад тиску, величина якого залежить від величини витрати, і диференційного манометра, який вимірює цей перепад і відградуйований в одиницях витрати. <br /> Витратоміри змінного перепаду тиску залишаються найбільш розповсюдженим типом витратомірів до сьогоднішнього часу.<br /> ==Метод змінного перепаду тиску==<br /> Метод змінного перепаду тисків використовується для вимірювання витрат газових середовищ. Він застосовується за наявності відомих значеннь абсолютного тиску і температури. За цими вимірюваннями розраховується густина газового середовища в робочих умовах. Проста реалізація первинного перетворювача, швидке вимірювання абсолютного тиску і його перепадів - основна перевага данного методу. Завдяки високим метрологічним характеристикам стало доступним вимірювання, проте, у вузьких діапазонах. <br /> == Принцип роботи ==<br /> <br /> Принцип дії витратомірів заснований на тому, що якщо в трубопроводі, по якому протікає речовина, встановлюють пристрій, що створює місцеве звуження потоку, то внаслідок переходу частини потенційної енергії тиск у кінетичну середню швидкість потоку у звуженому перетині підвищується, в результаті чого статичний тиск в цьому перерізі стає менше статичного тиску перед звуження потоку. <br /> Різниця тисків (перепад тиску) тим більше чим більше витрата речовини. Отже, перепад тиску може служити мірою витрати речовини. <br /> <br /> ==Службові пристрої==<br /> [[Файл:Діафрагма.png|thumb|Діафрагма]]<br /> В даний час найбільш поширені стандартні звужуючі пристрої трьох типів: діафрагма, сопло і труба (сопло) Вентурі. Найбільш широке застосування знайшла стандартна діафрагма, що представляє собою тонкий диск з отвором круглого перерізу. При протіканні рідини по трубопроводу звуження потоку починається з діафрагмі, а на деякій відстані після неї дією сил інерції перетин потоку стає мінімальним. Далі потік поступово розширюється до повного перерізу трубопроводу. Перед діафрагмою і після неї утворюються зони завихрення, на які витрачається частина енергії, внаслідок чого спостерігається втрата тиску. <br /> Розглянемо потік рідини, що проходить через діафрагму. <br /> <br /> Виділимо два перетина. [[Файл:Перетини.png|280px|left|Перетин]]<br /> Перетин I-I, в якому відсутній вплив звужуючого пристрою на характер потоку і перетин II-II, в якому спостерігається стиснення струменя. <br /> Залежність між витратою рідини і перепадом тиску можна встановити, користуючись рівнянням Бернуллі і рівнянням нерозривності струменя. Для двох перерізів потоку I і II горизонтального трубопроводу за умови, що тертя відсутнє, рівняння має наступний вигляд:<br /> &lt;math&gt;P_1*V_1*S_1=P_2*V_2*S_2&lt;/math&gt;<br /> Щільність рідини, що проходить через пристрій звуження потоку, практично можна вважати незмінним &lt;math&gt;(Р_1=Р_2=Р)&lt;/math&gt;, отже,<br /> &lt;math&gt;V_1*S_1=V_2*S_2&lt;/math&gt;<br /> <br /> Найбільшого поширення в галузі отримала стандартна діафрагма. <br /> Стандартна діафрагма може застосовується для вимірювання витрати в трубопроводах діаметром понад 50 мм за умови, що відносна площа звужуючого пристрою лежить в інтервалі 0,05 &lt;= m &lt;= 0,7. <br /> Звужуючі пристрої застосовують у комплекті з диференціальними манометрами. Їх з'єднують за допомогою двох трубок, внутрішні діаметри яких становить не менше 8мм. Внутрішній діаметр трубок, що з'єднують кільцеві камери або окремі отвори звужуючого пристрою з зрівняльними або розділовими судинами; повинна бути не менше 12 мм.<br /> [[Файл:камери і кільцеві щілини.jpg|120px|right]]<br /> [[Файл:Ветрурі.jpg|thumb|left|труба Вентурі з сопловим виходом]]<br /> <br /> Стандартне сопло виконують у вигляді насадки, що має вхідну звужуючу частину, утворену дугами кіл з радіусами &lt;math&gt;r&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;r_2&lt;/math&gt;, які дрівнюють &lt;math&gt;0.2d&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;d/2&lt;/math&gt; і циліндричну частину діаметром d. Вихідна кромка сопла, як і у діафрагми, повинна бути гострою, без заокруглень і задирок. Вона захищена на виході нішею. Тиск також можна відбирати або за допомогою камер і кільцевих щілин або через окремі отвори.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Види витратомірів змінного перепаду тиску ==<br /> === Поплавково-пружинні витратоміри ===<br /> [[Файл:FStapon.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з вертикальним розміщенням поплавця]]<br /> [[Файл:FSpiston.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з горизонтальним розміщенням поплавця]]<br /> <br /> Якщо поплавець чи поршень у витратомірах описаних вище конструкцій сполучити з пружиною, то отримається поплавково-пружиннний витратомір, у якому динамічний тиск потоку долає не тільки вагу рухомого елемента, але і пружні сили пружини.<br /> <br /> ''Переваги'' поплавково-пружинних витратомірів:<br /> * можливість суттєвого підняття максимальної границі виміру;<br /> * зручність переходу на інший діапазон виміру, шляхом заміни пружини.<br /> <br /> Реалізовані конструкції поплавково-пружинних витратомірів досить різноманітні. <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл: FSpaleta.png|thumb|right|Поворотна лопать витратоміра з вторинним вимірювальним перетворювачем]]<br /> === Витратоміри з поворотною лопаттю ===<br /> Така конструкція реалізується шляхом підвішування у трубопроводі лопаті, що сприймає гідродинамічний тиск рідини чи газу. Витрата визначається за кутом повороту лопаті або за величиною сили протидії, що зрівноважує тиск потоку.<br /> <br /> За видом сили протидії дані витратоміри поділяються на витратоміри з вантажним і з пружинним зрівноваженням, а також на компенсаційні: з пневматичним чи електромагнітним зрівноваженням.<br /> <br /> ''Переваги'':<br /> * великий діапазон виміру (1:20);<br /> * можливість використання при обох напрямах потоку;<br /> * можливість використання для виміру великих витрат в умовах високих температур та в агресивних середовищах;<br /> * мають хороші динамічні характеристики.<br /> <br /> ''Недоліки'':<br /> * можливість появи вібрацій внаслідок утворення вихорів, боротьба з якими ускладнює конструкцію.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Джерела ==<br /> * Метрологія та технологічні вимірювання в хімічній промисловості / Й. І. Стенцель, В. В. Тіщук. - Луганськ : Східноукраїнський держ. ун-т, Сєвєродонецький технологічний ін-т, 2000. Ч.1. - 263 с. ISBN 966-590-229-6<br /> * Дж. Фрайден Современные датчики. Справочник Москва: Техносфера, 2005. - 592 с. ISBN 5-94836-050-4 <br /> * С. Яцишин, Г. Польова Витратоміри. Методологічні засади роботи.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Витратомір]]<br /> * [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br /> * [[Тахометричний витратомір]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%80%D1%96.jpg&diff=9168 2012-01-04T21:23:47Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div></div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9167 2012-01-04T21:19:58Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>'''Витратоміри змінного перепаду тиску''' (поплавцево-пружинні, з поворотною лопаттю) - об'ємні витратоміри рідини або газу, в якому витрата визначається за перепадом тиску, що утворюється нерухомим пристроєм, який встановлюється у трубопроводі, або є елементом трубопроводу. Їх робота базується на вимірюванні змін статичного перепаду тиску контрольованого середовища, що проходить крізь штучно звужений сегмент требопроводу. Витратомір змінного перепаду тиску складається із звужувального пристрою (найчастіше діафрагма), який створює у струмені рідини або газу перепад тиску, величина якого залежить від величини витрати, і диференційного манометра, який вимірює цей перепад і відградуйований в одиницях витрати. <br /> Витратоміри змінного перепаду тиску залишаються найбільш розповсюдженим типом витратомірів до сьогоднішнього часу.<br /> ==Метод змінного перепаду тиску==<br /> Метод змінного перепаду тисків використовується для вимірювання витрат газових середовищ. Він застосовується за наявності відомих значеннь абсолютного тиску і температури. За цими вимірюваннями розраховується густина газового середовища в робочих умовах. Проста реалізація первинного перетворювача, швидке вимірювання абсолютного тиску і його перепадів - основна перевага данного методу. Завдяки високим метрологічним характеристикам стало доступним вимірювання, проте, у вузьких діапазонах. <br /> == Принцип роботи ==<br /> <br /> Принцип дії витратомірів заснований на тому, що якщо в трубопроводі, по якому протікає речовина, встановлюють пристрій, що створює місцеве звуження потоку, то внаслідок переходу частини потенційної енергії тиск у кінетичну середню швидкість потоку у звуженому перетині підвищується, в результаті чого статичний тиск в цьому перерізі стає менше статичного тиску перед звуження потоку. <br /> Різниця тисків (перепад тиску) тим більше чим більше витрата речовини. Отже, перепад тиску може служити мірою витрати речовини. <br /> <br /> ==Службові пристрої==<br /> [[Файл:Діафрагма.png|thumb|Діафрагма]]<br /> В даний час найбільш поширені стандартні звужуючі пристрої трьох типів: діафрагма, сопло і труба (сопло) Вентурі. Найбільш широке застосування знайшла стандартна діафрагма, що представляє собою тонкий диск з отвором круглого перерізу. При протіканні рідини по трубопроводу звуження потоку починається з діафрагмі, а на деякій відстані після неї дією сил інерції перетин потоку стає мінімальним. Далі потік поступово розширюється до повного перерізу трубопроводу. Перед діафрагмою і після неї утворюються зони завихрення, на які витрачається частина енергії, внаслідок чого спостерігається втрата тиску. <br /> Розглянемо потік рідини, що проходить через діафрагму. <br /> <br /> Виділимо два перетина. [[Файл:Перетини.png|280px|left|Перетин]]<br /> Перетин I-I, в якому відсутній вплив звужуючого пристрою на характер потоку і перетин II-II, в якому спостерігається стиснення струменя. <br /> Залежність між витратою рідини і перепадом тиску можна встановити, користуючись рівнянням Бернуллі і рівнянням нерозривності струменя. Для двох перерізів потоку I і II горизонтального трубопроводу за умови, що тертя відсутнє, рівняння має наступний вигляд:<br /> &lt;math&gt;P_1*V_1*S_1=P_2*V_2*S_2&lt;/math&gt;<br /> Щільність рідини, що проходить через пристрій звуження потоку, практично можна вважати незмінним &lt;math&gt;(Р_1=Р_2=Р)&lt;/math&gt;, отже,<br /> &lt;math&gt;V_1*S_1=V_2*S_2&lt;/math&gt;<br /> <br /> Найбільшого поширення в галузі отримала стандартна діафрагма. <br /> Стандартна діафрагма може застосовується для вимірювання витрати в трубопроводах діаметром понад 50 мм за умови, що відносна площа звужуючого пристрою лежить в інтервалі 0,05 &lt;= m &lt;= 0,7. <br /> Звужуючі пристрої застосовують у комплекті з диференціальними манометрами. Їх з'єднують за допомогою двох трубок, внутрішні діаметри яких становить не менше 8мм. Внутрішній діаметр трубок, що з'єднують кільцеві камери або окремі отвори звужуючого пристрою з зрівняльними або розділовими судинами; повинна бути не менше 12 мм.<br /> [[Файл:камери і кільцеві щілини.jpg|120px|right]]<br /> Стандартне сопло виконують у вигляді насадки, що має вхідну звужуючу частину, утворену дугами кіл з радіусами &lt;math&gt;r&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;r_2&lt;/math&gt;, які дрівнюють &lt;math&gt;0.2d&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;d/2&lt;/math&gt; і циліндричну частину діаметром d. Вихідна кромка сопла, як і у діафрагми, повинна бути гострою, без заокруглень і задирок. Вона захищена на виході нішею. Тиск також можна відбирати або за допомогою камер і кільцевих щілин або через окремі отвори.<br /> <br /> <br /> <br /> == Види витратомірів змінного перепаду тиску ==<br /> === Поплавково-пружинні витратоміри ===<br /> [[Файл:FStapon.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з вертикальним розміщенням поплавця]]<br /> [[Файл:FSpiston.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з горизонтальним розміщенням поплавця]]<br /> <br /> Якщо поплавець чи поршень у витратомірах описаних вище конструкцій сполучити з пружиною, то отримається поплавково-пружиннний витратомір, у якому динамічний тиск потоку долає не тільки вагу рухомого елемента, але і пружні сили пружини.<br /> <br /> ''Переваги'' поплавково-пружинних витратомірів:<br /> * можливість суттєвого підняття максимальної границі виміру;<br /> * зручність переходу на інший діапазон виміру, шляхом заміни пружини.<br /> <br /> Реалізовані конструкції поплавково-пружинних витратомірів досить різноманітні. <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл: FSpaleta.png|thumb|right|Поворотна лопать витратоміра з вторинним вимірювальним перетворювачем]]<br /> === Витратоміри з поворотною лопаттю ===<br /> Така конструкція реалізується шляхом підвішування у трубопроводі лопаті, що сприймає гідродинамічний тиск рідини чи газу. Витрата визначається за кутом повороту лопаті або за величиною сили протидії, що зрівноважує тиск потоку.<br /> <br /> За видом сили протидії дані витратоміри поділяються на витратоміри з вантажним і з пружинним зрівноваженням, а також на компенсаційні: з пневматичним чи електромагнітним зрівноваженням.<br /> <br /> ''Переваги'':<br /> * великий діапазон виміру (1:20);<br /> * можливість використання при обох напрямах потоку;<br /> * можливість використання для виміру великих витрат в умовах високих температур та в агресивних середовищах;<br /> * мають хороші динамічні характеристики.<br /> <br /> ''Недоліки'':<br /> * можливість появи вібрацій внаслідок утворення вихорів, боротьба з якими ускладнює конструкцію.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Джерела ==<br /> * Метрологія та технологічні вимірювання в хімічній промисловості / Й. І. Стенцель, В. В. Тіщук. - Луганськ : Східноукраїнський держ. ун-т, Сєвєродонецький технологічний ін-т, 2000. Ч.1. - 263 с. ISBN 966-590-229-6<br /> * Дж. Фрайден Современные датчики. Справочник Москва: Техносфера, 2005. - 592 с. ISBN 5-94836-050-4 <br /> * С. Яцишин, Г. Польова Витратоміри. Методологічні засади роботи.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Витратомір]]<br /> * [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br /> * [[Тахометричний витратомір]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D1%96_%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D1%89%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8.jpg&diff=9166 2012-01-04T20:56:21Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div></div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9165 2012-01-04T14:09:13Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>'''Витратоміри змінного перепаду тиску''' (поплавцево-пружинні, з поворотною лопаттю) - об'ємні витратоміри рідини або газу, в якому витрата визначається за перепадом тиску, що утворюється нерухомим пристроєм, який встановлюється у трубопроводі, або є елементом трубопроводу. Їх робота базується на вимірюванні змін статичного перепаду тиску контрольованого середовища, що проходить крізь штучно звужений сегмент требопроводу. Витратомір змінного перепаду тиску складається із звужувального пристрою (найчастіше діафрагма), який створює у струмені рідини або газу перепад тиску, величина якого залежить від величини витрати, і диференційного манометра, який вимірює цей перепад і відградуйований в одиницях витрати. <br /> Витратоміри змінного перепаду тиску залишаються найбільш розповсюдженим типом витратомірів до сьогоднішнього часу.<br /> ==Метод змінного перепаду тиску==<br /> Метод змінного перепаду тисків використовується для вимірювання витрат газових середовищ. Він застосовується за наявності відомих значеннь абсолютного тиску і температури. За цими вимірюваннями розраховується густина газового середовища в робочих умовах. Проста реалізація первинного перетворювача, швидке вимірювання абсолютного тиску і його перепадів - основна перевага данного методу. Завдяки високим метрологічним характеристикам стало доступним вимірювання, проте, у вузьких діапазонах. <br /> == Принцип роботи ==<br /> [[Файл:Діафрагма.png|thumb|Діафрагма]]<br /> Принцип дії витратомірів заснований на тому, що якщо в трубопроводі, по якому протікає речовина, встановлюють пристрій, що створює місцеве звуження потоку, то внаслідок переходу частини потенційної енергії тиск у кінетичну середню швидкість потоку у звуженому перетині підвищується, в результаті чого статичний тиск в цьому перерізі стає менше статичного тиску перед звуження потоку. <br /> Різниця тисків (перепад тиску) тим більше чим більше витрата речовини. Отже, перепад тиску може служити мірою витрати речовини. <br /> У вимірювальної техніки в якості службовців пристроїв використовують діафрагми і сопла. Найбільш широке застосування знайшла стандартна діафрагма, що представляє собою тонкий диск з отвором круглого перерізу.<br /> <br /> При протіканні рідини по трубопроводу звуження потоку починається з діафрагмі, а на деякій відстані після неї дією сил інерції перетин потоку стає мінімальним. Далі потік поступово розширюється до повного перерізу трубопроводу. Перед діафрагмою і після неї утворюються зони завихрення, на які витрачається частина енергії, внаслідок чого спостерігається втрата тиску. <br /> Розглянемо потік рідини, що проходить через діафрагму. <br /> <br /> Виділимо два перетина. [[Файл:Перетини.png|280px|left|Перетин]]<br /> Перетин I-I, в якому відсутній вплив звужуючого пристрою на характер потоку і перетин II-II, в якому спостерігається стиснення струменя. <br /> Залежність між витратою рідини і перепадом тиску можна встановити, користуючись рівнянням Бернуллі і рівнянням нерозривності струменя. Для двох перерізів потоку I і II горизонтального трубопроводу за умови, що тертя відсутнє, рівняння має наступний вигляд:<br /> &lt;math&gt; P_1*V_1*S_1=P_2*V_2*S_2&lt;/math&gt;<br /> Щільність рідини, що проходить через пристрій звуження потоку, практично можна вважати незмінним &lt;math&gt;(Р_1=Р_2=Р)&lt;/math&gt;, отже,<br /> &lt;math&gt;V_1*S_1=V_2*S_2&lt;/math&gt;<br /> <br /> Найбільшого поширення в галузі отримала стандартна діафрагма. <br /> Стандартна діафрагма може застосовується для вимірювання витрати в трубопроводах діаметром понад 50 мм за умови, що відносна площа звужуючого пристрою лежить в інтервалі 0,05 &lt;= m &lt;= 0,7. <br /> Звужуючі пристрої застосовують у комплекті з диференціальними манометрами. Їх з'єднують за допомогою двох трубок, внутрішні діаметри яких становить не менше 8мм. Внутрішній діаметр трубок, що з'єднують кільцеві камери або окремі отвори звужуючого пристрою з зрівняльними або розділовими судинами; повинна бути не менше 12 мм.<br /> <br /> == Види витратомірів змінного перепаду тиску ==<br /> === Поплавково-пружинні витратоміри ===<br /> [[Файл:FStapon.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з вертикальним розміщенням поплавця]]<br /> [[Файл:FSpiston.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з горизонтальним розміщенням поплавця]]<br /> <br /> Якщо поплавець чи поршень у витратомірах описаних вище конструкцій сполучити з пружиною, то отримається поплавково-пружиннний витратомір, у якому динамічний тиск потоку долає не тільки вагу рухомого елемента, але і пружні сили пружини.<br /> <br /> ''Переваги'' поплавково-пружинних витратомірів:<br /> * можливість суттєвого підняття максимальної границі виміру;<br /> * зручність переходу на інший діапазон виміру, шляхом заміни пружини.<br /> <br /> Реалізовані конструкції поплавково-пружинних витратомірів досить різноманітні. <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл: FSpaleta.png|thumb|right|Поворотна лопать витратоміра з вторинним вимірювальним перетворювачем]]<br /> === Витратоміри з поворотною лопаттю ===<br /> Така конструкція реалізується шляхом підвішування у трубопроводі лопаті, що сприймає гідродинамічний тиск рідини чи газу. Витрата визначається за кутом повороту лопаті або за величиною сили протидії, що зрівноважує тиск потоку.<br /> <br /> За видом сили протидії дані витратоміри поділяються на витратоміри з вантажним і з пружинним зрівноваженням, а також на компенсаційні: з пневматичним чи електромагнітним зрівноваженням.<br /> <br /> ''Переваги'':<br /> * великий діапазон виміру (1:20);<br /> * можливість використання при обох напрямах потоку;<br /> * можливість використання для виміру великих витрат в умовах високих температур та в агресивних середовищах;<br /> * мають хороші динамічні характеристики.<br /> <br /> ''Недоліки'':<br /> * можливість появи вібрацій внаслідок утворення вихорів, боротьба з якими ускладнює конструкцію.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Джерела ==<br /> * Метрологія та технологічні вимірювання в хімічній промисловості / Й. І. Стенцель, В. В. Тіщук. - Луганськ : Східноукраїнський держ. ун-т, Сєвєродонецький технологічний ін-т, 2000. Ч.1. - 263 с. ISBN 966-590-229-6<br /> * Дж. Фрайден Современные датчики. Справочник Москва: Техносфера, 2005. - 592 с. ISBN 5-94836-050-4 <br /> * С. Яцишин, Г. Польова Витратоміри. Методологічні засади роботи.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Витратомір]]<br /> * [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br /> * [[Тахометричний витратомір]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9164 2012-01-04T14:06:52Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>'''Витратоміри змінного перепаду тиску''' (поплавцево-пружинні, з поворотною лопаттю) - об'ємні витратоміри рідини або газу, в якому витрата визначається за перепадом тиску, що утворюється нерухомим пристроєм, який встановлюється у трубопроводі, або є елементом трубопроводу. Їх робота базується на вимірюванні змін статичного перепаду тиску контрольованого середовища, що проходить крізь штучно звужений сегмент требопроводу. Витратомір змінного перепаду тиску складається із звужувального пристрою (найчастіше діафрагма), який створює у струмені рідини або газу перепад тиску, величина якого залежить від величини витрати, і диференційного манометра, який вимірює цей перепад і відградуйований в одиницях витрати. <br /> Витратоміри змінного перепаду тиску залишаються найбільш розповсюдженим типом витратомірів до сьогоднішнього часу.<br /> ==Метод змінного перепаду тиску==<br /> Метод змінного перепаду тисків використовується для вимірювання витрат газових середовищ. Він застосовується за наявності відомих значеннь абсолютного тиску і температури. За цими вимірюваннями розраховується густина газового середовища в робочих умовах. Проста реалізація первинного перетворювача, швидке вимірювання абсолютного тиску і його перепадів - основна перевага данного методу. Завдяки високим метрологічним характеристикам стало доступним вимірювання, проте, у вузьких діапазонах. <br /> == Принцип роботи ==<br /> [[Файл:Діафрагма.png|thumb|Діафрагма]]<br /> Принцип дії витратомірів заснований на тому, що якщо в трубопроводі, по якому протікає речовина, встановлюють пристрій, що створює місцеве звуження потоку, то внаслідок переходу частини потенційної енергії тиск у кінетичну середню швидкість потоку у звуженому перетині підвищується, в результаті чого статичний тиск в цьому перерізі стає менше статичного тиску перед звуження потоку. <br /> Різниця тисків (перепад тиску) тим більше чим більше витрата речовини. Отже, перепад тиску може служити мірою витрати речовини. <br /> У вимірювальної техніки в якості службовців пристроїв використовують діафрагми і сопла. Найбільш широке застосування знайшла стандартна діафрагма, що представляє собою тонкий диск з отвором круглого перерізу.<br /> <br /> При протіканні рідини по трубопроводу звуження потоку починається з діафрагмі, а на деякій відстані після неї дією сил інерції перетин потоку стає мінімальним. Далі потік поступово розширюється до повного перерізу трубопроводу. Перед діафрагмою і після неї утворюються зони завихрення, на які витрачається частина енергії, внаслідок чого спостерігається втрата тиску. <br /> Розглянемо потік рідини, що проходить через діафрагму. <br /> <br /> Виділимо два перетина. [[Файл:Перетини.png|250px|left|Перетин]]<br /> перетин I-I, в якому відсутній вплив звужуючого пристрою на характер потоку і перетин II-II, в якому спостерігається стиснення струменя. <br /> Залежність між витратою рідини і перепадом тиску можна встановити, користуючись рівнянням Бернуллі і рівнянням нерозривності струменя. Для двох перерізів потоку I і II горизонтального трубопроводу за умови, що тертя відсутнє, рівняння має наступний вигляд:<br /> &lt;math&gt; P_1*V_1*S_1=P_2*V_2*S_2&lt;/math&gt;<br /> Щільність рідини, що проходить через пристрій звуження потоку, практично можна вважати незмінним &lt;math&gt;(Р_1=Р_2=Р)&lt;/math&gt;, отже,<br /> &lt;math&gt;V_1*S_1=V_2*S_2&lt;/math&gt;<br /> <br /> == Види витратомірів змінного перепаду тиску ==<br /> === Поплавково-пружинні витратоміри ===<br /> [[Файл:FStapon.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з вертикальним розміщенням поплавця]]<br /> [[Файл:FSpiston.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з горизонтальним розміщенням поплавця]]<br /> <br /> Якщо поплавець чи поршень у витратомірах описаних вище конструкцій сполучити з пружиною, то отримається поплавково-пружиннний витратомір, у якому динамічний тиск потоку долає не тільки вагу рухомого елемента, але і пружні сили пружини.<br /> <br /> ''Переваги'' поплавково-пружинних витратомірів:<br /> * можливість суттєвого підняття максимальної границі виміру;<br /> * зручність переходу на інший діапазон виміру, шляхом заміни пружини.<br /> <br /> Реалізовані конструкції поплавково-пружинних витратомірів досить різноманітні. <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл: FSpaleta.png|thumb|right|Поворотна лопать витратоміра з вторинним вимірювальним перетворювачем]]<br /> === Витратоміри з поворотною лопаттю ===<br /> Така конструкція реалізується шляхом підвішування у трубопроводі лопаті, що сприймає гідродинамічний тиск рідини чи газу. Витрата визначається за кутом повороту лопаті або за величиною сили протидії, що зрівноважує тиск потоку.<br /> <br /> За видом сили протидії дані витратоміри поділяються на витратоміри з вантажним і з пружинним зрівноваженням, а також на компенсаційні: з пневматичним чи електромагнітним зрівноваженням.<br /> <br /> ''Переваги'':<br /> * великий діапазон виміру (1:20);<br /> * можливість використання при обох напрямах потоку;<br /> * можливість використання для виміру великих витрат в умовах високих температур та в агресивних середовищах;<br /> * мають хороші динамічні характеристики.<br /> <br /> ''Недоліки'':<br /> * можливість появи вібрацій внаслідок утворення вихорів, боротьба з якими ускладнює конструкцію.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Джерела ==<br /> * Метрологія та технологічні вимірювання в хімічній промисловості / Й. І. Стенцель, В. В. Тіщук. - Луганськ : Східноукраїнський держ. ун-т, Сєвєродонецький технологічний ін-т, 2000. Ч.1. - 263 с. ISBN 966-590-229-6<br /> * Дж. Фрайден Современные датчики. Справочник Москва: Техносфера, 2005. - 592 с. ISBN 5-94836-050-4 <br /> * С. Яцишин, Г. Польова Витратоміри. Методологічні засади роботи.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Витратомір]]<br /> * [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br /> * [[Тахометричний витратомір]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9163 2012-01-04T14:01:36Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>'''Витратоміри змінного перепаду тиску''' (поплавцево-пружинні, з поворотною лопаттю) - об'ємні витратоміри рідини або газу, в якому витрата визначається за перепадом тиску, що утворюється нерухомим пристроєм, який встановлюється у трубопроводі, або є елементом трубопроводу. Їх робота базується на вимірюванні змін статичного перепаду тиску контрольованого середовища, що проходить крізь штучно звужений сегмент требопроводу. Витратомір змінного перепаду тиску складається із звужувального пристрою (найчастіше діафрагма), який створює у струмені рідини або газу перепад тиску, величина якого залежить від величини витрати, і диференційного манометра, який вимірює цей перепад і відградуйований в одиницях витрати. <br /> Витратоміри змінного перепаду тиску залишаються найбільш розповсюдженим типом витратомірів до сьогоднішнього часу.<br /> ==Метод змінного перепаду тиску==<br /> Метод змінного перепаду тисків використовується для вимірювання витрат газових середовищ. Він застосовується за наявності відомих значеннь абсолютного тиску і температури. За цими вимірюваннями розраховується густина газового середовища в робочих умовах. Проста реалізація первинного перетворювача, швидке вимірювання абсолютного тиску і його перепадів - основна перевага данного методу. Завдяки високим метрологічним характеристикам стало доступним вимірювання, проте, у вузьких діапазонах. <br /> == Принцип роботи ==<br /> [[Файл:Діафрагма.png|thumb|Діафрагма]]<br /> Принцип дії витратомірів заснований на тому, що якщо в трубопроводі, по якому протікає речовина, встановлюють пристрій, що створює місцеве звуження потоку, то внаслідок переходу частини потенційної енергії тиск у кінетичну середню швидкість потоку у звуженому перетині підвищується, в результаті чого статичний тиск в цьому перерізі стає менше статичного тиску перед звуження потоку. <br /> Різниця тисків (перепад тиску) тим більше чим більше витрата речовини. Отже, перепад тиску може служити мірою витрати речовини. <br /> У вимірювальної техніки в якості службовців пристроїв використовують діафрагми і сопла. Найбільш широке застосування знайшла стандартна діафрагма, що представляє собою тонкий диск з отвором круглого перерізу.<br /> <br /> При протіканні рідини по трубопроводу звуження потоку починається з діафрагмі, а на деякій відстані після неї дією сил інерції перетин потоку стає мінімальним. Далі потік поступово розширюється до повного перерізу трубопроводу. Перед діафрагмою і після неї утворюються зони завихрення, на які витрачається частина енергії, внаслідок чого спостерігається втрата тиску. <br /> Розглянемо потік рідини, що проходить через діафрагму. <br /> <br /> Виділимо два перетина. [[Файл:Перетини.png|250px|left|Перетин]]<br /> перетин I-I, в якому відсутній вплив звужуючого пристрою на характер потоку і перетин II-II, в якому спостерігається стиснення струменя. <br /> Залежність між витратою рідини і перепадом тиску можна встановити, користуючись рівнянням Бернуллі і рівнянням нерозривності струменя. Для двох перерізів потоку I і II горизонтального трубопроводу за умови, що тертя відсутнє, рівняння має наступний вигляд:<br /> &lt;math&gt; P_1*V_1*S_1=P_2*V_2*S_2&lt;/math&gt;<br /> <br /> <br /> == Види витратомірів змінного перепаду тиску ==<br /> === Поплавково-пружинні витратоміри ===<br /> [[Файл:FStapon.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з вертикальним розміщенням поплавця]]<br /> [[Файл:FSpiston.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з горизонтальним розміщенням поплавця]]<br /> <br /> Якщо поплавець чи поршень у витратомірах описаних вище конструкцій сполучити з пружиною, то отримається поплавково-пружиннний витратомір, у якому динамічний тиск потоку долає не тільки вагу рухомого елемента, але і пружні сили пружини.<br /> <br /> ''Переваги'' поплавково-пружинних витратомірів:<br /> * можливість суттєвого підняття максимальної границі виміру;<br /> * зручність переходу на інший діапазон виміру, шляхом заміни пружини.<br /> <br /> Реалізовані конструкції поплавково-пружинних витратомірів досить різноманітні. <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл: FSpaleta.png|thumb|right|Поворотна лопать витратоміра з вторинним вимірювальним перетворювачем]]<br /> === Витратоміри з поворотною лопаттю ===<br /> Така конструкція реалізується шляхом підвішування у трубопроводі лопаті, що сприймає гідродинамічний тиск рідини чи газу. Витрата визначається за кутом повороту лопаті або за величиною сили протидії, що зрівноважує тиск потоку.<br /> <br /> За видом сили протидії дані витратоміри поділяються на витратоміри з вантажним і з пружинним зрівноваженням, а також на компенсаційні: з пневматичним чи електромагнітним зрівноваженням.<br /> <br /> ''Переваги'':<br /> * великий діапазон виміру (1:20);<br /> * можливість використання при обох напрямах потоку;<br /> * можливість використання для виміру великих витрат в умовах високих температур та в агресивних середовищах;<br /> * мають хороші динамічні характеристики.<br /> <br /> ''Недоліки'':<br /> * можливість появи вібрацій внаслідок утворення вихорів, боротьба з якими ускладнює конструкцію.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Джерела ==<br /> * Метрологія та технологічні вимірювання в хімічній промисловості / Й. І. Стенцель, В. В. Тіщук. - Луганськ : Східноукраїнський держ. ун-т, Сєвєродонецький технологічний ін-т, 2000. Ч.1. - 263 с. ISBN 966-590-229-6<br /> * Дж. Фрайден Современные датчики. Справочник Москва: Техносфера, 2005. - 592 с. ISBN 5-94836-050-4 <br /> * С. Яцишин, Г. Польова Витратоміри. Методологічні засади роботи.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Витратомір]]<br /> * [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br /> * [[Тахометричний витратомір]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8.png&diff=9162 2012-01-04T13:47:48Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div></div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%96%D0%B0%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BC%D0%B0.png&diff=9161 2012-01-04T13:42:23Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div></div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9160 2012-01-04T13:23:34Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>'''Витратоміри змінного перепаду тиску''' (поплавцево-пружинні, з поворотною лопаттю) - об'ємні витратоміри рідини або газу, в якому витрата визначається за перепадом тиску, що утворюється нерухомим пристроєм, який встановлюється у трубопроводі, або є елементом трубопроводу. Їх робота базується на вимірюванні змін статичного перепаду тиску контрольованого середовища, що проходить крізь штучно звужений сегмент требопроводу. Витратомір змінного перепаду тиску складається із звужувального пристрою (найчастіше діафрагма), який створює у струмені рідини або газу перепад тиску, величина якого залежить від величини витрати, і диференційного манометра, який вимірює цей перепад і відградуйований в одиницях витрати. <br /> Витратоміри змінного перепаду тиску залишаються найбільш розповсюдженим типом витратомірів до сьогоднішнього часу.<br /> ==Метод змінного перепаду тиску==<br /> Метод змінного перепаду тисків використовується для вимірювання витрат газових середовищ. Він застосовується за наявності відомих значеннь абсолютного тиску і температури. За цими вимірюваннями розраховується густина газового середовища в робочих умовах. Проста реалізація первинного перетворювача, швидке вимірювання абсолютного тиску і його перепадів - основна перевага данного методу. Завдяки високим метрологічним характеристикам стало доступним вимірювання, проте, у вузьких діапазонах. <br /> == Принцип роботи ==<br /> <br /> У витратомірах змінного перепаду тиску переміщення тіла обтікання характеризує величину тиску чи зусилля, прикладеного до нього, що зрівноважує зусилля від динамічного тиску потоку на тіло, що є функцією масової витрати.<br /> <br /> == Види витратомірів змінного перепаду тиску ==<br /> === Поплавково-пружинні витратоміри ===<br /> [[Файл:FStapon.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з вертикальним розміщенням поплавця]]<br /> [[Файл:FSpiston.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з горизонтальним розміщенням поплавця]]<br /> <br /> Якщо поплавець чи поршень у витратомірах описаних вище конструкцій сполучити з пружиною, то отримається поплавково-пружиннний витратомір, у якому динамічний тиск потоку долає не тільки вагу рухомого елемента, але і пружні сили пружини.<br /> <br /> ''Переваги'' поплавково-пружинних витратомірів:<br /> * можливість суттєвого підняття максимальної границі виміру;<br /> * зручність переходу на інший діапазон виміру, шляхом заміни пружини.<br /> <br /> Реалізовані конструкції поплавково-пружинних витратомірів досить різноманітні. <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл: FSpaleta.png|thumb|right|Поворотна лопать витратоміра з вторинним вимірювальним перетворювачем]]<br /> === Витратоміри з поворотною лопаттю ===<br /> Така конструкція реалізується шляхом підвішування у трубопроводі лопаті, що сприймає гідродинамічний тиск рідини чи газу. Витрата визначається за кутом повороту лопаті або за величиною сили протидії, що зрівноважує тиск потоку.<br /> <br /> За видом сили протидії дані витратоміри поділяються на витратоміри з вантажним і з пружинним зрівноваженням, а також на компенсаційні: з пневматичним чи електромагнітним зрівноваженням.<br /> <br /> ''Переваги'':<br /> * великий діапазон виміру (1:20);<br /> * можливість використання при обох напрямах потоку;<br /> * можливість використання для виміру великих витрат в умовах високих температур та в агресивних середовищах;<br /> * мають хороші динамічні характеристики.<br /> <br /> ''Недоліки'':<br /> * можливість появи вібрацій внаслідок утворення вихорів, боротьба з якими ускладнює конструкцію.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Джерела ==<br /> * Метрологія та технологічні вимірювання в хімічній промисловості / Й. І. Стенцель, В. В. Тіщук. - Луганськ : Східноукраїнський держ. ун-т, Сєвєродонецький технологічний ін-т, 2000. Ч.1. - 263 с. ISBN 966-590-229-6<br /> * Дж. Фрайден Современные датчики. Справочник Москва: Техносфера, 2005. - 592 с. ISBN 5-94836-050-4 <br /> * С. Яцишин, Г. Польова Витратоміри. Методологічні засади роботи.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Витратомір]]<br /> * [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br /> * [[Тахометричний витратомір]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9159 2012-01-04T12:43:15Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>'''Витратоміри змінного перепаду тиску''' (поплавцево-пружинні, з поворотною лопаттю) - об'ємні витратоміри рідини або газу, в якому витрата визначається за перепадом тиску, що утворюється нерухомим пристроєм, який встановлюється у трубопроводі, або є елементом трубопроводу. Їх робота базується на вимірюванні змін статичного перепаду тиску контрольованого середовища, що проходить крізь штучно звужений сегмент требопроводу. Витратомір змінного перепаду тиску складається із звужувального пристрою (найчастіше діафрагма), який створює у струмені рідини або газу перепад тиску, величина якого залежить від величини витрати, і диференційного манометра, який вимірює цей перепад і відградуйований в одиницях витрати. <br /> == Принцип роботи ==<br /> <br /> У витратомірах змінного перепаду тиску переміщення тіла обтікання характеризує величину тиску чи зусилля, прикладеного до нього, що зрівноважує зусилля від динамічного тиску потоку на тіло, що є функцією масової витрати.<br /> <br /> == Види витратомірів змінного перепаду тиску ==<br /> === Поплавково-пружинні витратоміри ===<br /> [[Файл:FStapon.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з вертикальним розміщенням поплавця]]<br /> [[Файл:FSpiston.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з горизонтальним розміщенням поплавця]]<br /> <br /> Якщо поплавець чи поршень у витратомірах описаних вище конструкцій сполучити з пружиною, то отримається поплавково-пружиннний витратомір, у якому динамічний тиск потоку долає не тільки вагу рухомого елемента, але і пружні сили пружини.<br /> <br /> ''Переваги'' поплавково-пружинних витратомірів:<br /> * можливість суттєвого підняття максимальної границі виміру;<br /> * зручність переходу на інший діапазон виміру, шляхом заміни пружини.<br /> <br /> Реалізовані конструкції поплавково-пружинних витратомірів досить різноманітні. <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл: FSpaleta.png|thumb|right|Поворотна лопать витратоміра з вторинним вимірювальним перетворювачем]]<br /> === Витратоміри з поворотною лопаттю ===<br /> Така конструкція реалізується шляхом підвішування у трубопроводі лопаті, що сприймає гідродинамічний тиск рідини чи газу. Витрата визначається за кутом повороту лопаті або за величиною сили протидії, що зрівноважує тиск потоку.<br /> <br /> За видом сили протидії дані витратоміри поділяються на витратоміри з вантажним і з пружинним зрівноваженням, а також на компенсаційні: з пневматичним чи електромагнітним зрівноваженням.<br /> <br /> ''Переваги'':<br /> * великий діапазон виміру (1:20);<br /> * можливість використання при обох напрямах потоку;<br /> * можливість використання для виміру великих витрат в умовах високих температур та в агресивних середовищах;<br /> * мають хороші динамічні характеристики.<br /> <br /> ''Недоліки'':<br /> * можливість появи вібрацій внаслідок утворення вихорів, боротьба з якими ускладнює конструкцію.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Джерела ==<br /> * Метрологія та технологічні вимірювання в хімічній промисловості / Й. І. Стенцель, В. В. Тіщук. - Луганськ : Східноукраїнський держ. ун-т, Сєвєродонецький технологічний ін-т, 2000. Ч.1. - 263 с. ISBN 966-590-229-6<br /> * Дж. Фрайден Современные датчики. Справочник Москва: Техносфера, 2005. - 592 с. ISBN 5-94836-050-4 <br /> * С. Яцишин, Г. Польова Витратоміри. Методологічні засади роботи.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Витратомір]]<br /> * [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br /> * [[Тахометричний витратомір]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9158 2012-01-04T12:42:23Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>'''Витратоміри змінного перепаду тиску''' (поплавцево-пружинні, з поворотною лопаттю) - об'ємні витратоміри рідини або газу, в якому витрата визначається за перепадом тиску, що утворюється нерухомим пристроєм, який встановлюється у трубопроводі, або є елементом трубопроводу. Витратомір змінного перепаду тиску складається із звужувального пристрою (найчастіше діафрагма), який створює у струмені рідини або газу перепад тиску, величина якого залежить від величини витрати, і диференційного манометра, який вимірює цей перепад і відградуйований в одиницях витрати. Їх робота базується на вимірюванні змін статичного перепаду тиску контрольованого середовища, що проходить крізь штучно звужений сегмент требопроводу.<br /> == Принцип роботи ==<br /> <br /> У витратомірах змінного перепаду тиску переміщення тіла обтікання характеризує величину тиску чи зусилля, прикладеного до нього, що зрівноважує зусилля від динамічного тиску потоку на тіло, що є функцією масової витрати.<br /> <br /> == Види витратомірів змінного перепаду тиску ==<br /> === Поплавково-пружинні витратоміри ===<br /> [[Файл:FStapon.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з вертикальним розміщенням поплавця]]<br /> [[Файл:FSpiston.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з горизонтальним розміщенням поплавця]]<br /> <br /> Якщо поплавець чи поршень у витратомірах описаних вище конструкцій сполучити з пружиною, то отримається поплавково-пружиннний витратомір, у якому динамічний тиск потоку долає не тільки вагу рухомого елемента, але і пружні сили пружини.<br /> <br /> ''Переваги'' поплавково-пружинних витратомірів:<br /> * можливість суттєвого підняття максимальної границі виміру;<br /> * зручність переходу на інший діапазон виміру, шляхом заміни пружини.<br /> <br /> Реалізовані конструкції поплавково-пружинних витратомірів досить різноманітні. <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл: FSpaleta.png|thumb|right|Поворотна лопать витратоміра з вторинним вимірювальним перетворювачем]]<br /> === Витратоміри з поворотною лопаттю ===<br /> Така конструкція реалізується шляхом підвішування у трубопроводі лопаті, що сприймає гідродинамічний тиск рідини чи газу. Витрата визначається за кутом повороту лопаті або за величиною сили протидії, що зрівноважує тиск потоку.<br /> <br /> За видом сили протидії дані витратоміри поділяються на витратоміри з вантажним і з пружинним зрівноваженням, а також на компенсаційні: з пневматичним чи електромагнітним зрівноваженням.<br /> <br /> ''Переваги'':<br /> * великий діапазон виміру (1:20);<br /> * можливість використання при обох напрямах потоку;<br /> * можливість використання для виміру великих витрат в умовах високих температур та в агресивних середовищах;<br /> * мають хороші динамічні характеристики.<br /> <br /> ''Недоліки'':<br /> * можливість появи вібрацій внаслідок утворення вихорів, боротьба з якими ускладнює конструкцію.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Джерела ==<br /> * Метрологія та технологічні вимірювання в хімічній промисловості / Й. І. Стенцель, В. В. Тіщук. - Луганськ : Східноукраїнський держ. ун-т, Сєвєродонецький технологічний ін-т, 2000. Ч.1. - 263 с. ISBN 966-590-229-6<br /> * Дж. Фрайден Современные датчики. Справочник Москва: Техносфера, 2005. - 592 с. ISBN 5-94836-050-4 <br /> * С. Яцишин, Г. Польова Витратоміри. Методологічні засади роботи.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Витратомір]]<br /> * [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br /> * [[Тахометричний витратомір]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9157 2012-01-04T12:42:07Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>'''Витратоміри змінного перепаду тиску''' (поплавцево-пружинні, з поворотною лопаттю) - об'ємні витратоміри рідини або газу, в якому витрата визначається за перепадом тиску, що утворюється нерухомим пристроєм, який встанов-люється у трубопроводі, або є елементом трубопроводу. Витратомір змінного перепаду тиску складається із звужувального пристрою (найчастіше діафрагма), який створює у струмені рідини або газу перепад тиску, величина якого залежить від величини витрати, і диференційного манометра, який вимірює цей перепад і відградуйований в одиницях витрати. Їх робота базується на вимірюванні змін статичного перепаду тиску контрольованого середовища, що проходить крізь штучно звужений сегмент требопроводу.<br /> == Принцип роботи ==<br /> <br /> У витратомірах змінного перепаду тиску переміщення тіла обтікання характеризує величину тиску чи зусилля, прикладеного до нього, що зрівноважує зусилля від динамічного тиску потоку на тіло, що є функцією масової витрати.<br /> <br /> == Види витратомірів змінного перепаду тиску ==<br /> === Поплавково-пружинні витратоміри ===<br /> [[Файл:FStapon.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з вертикальним розміщенням поплавця]]<br /> [[Файл:FSpiston.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з горизонтальним розміщенням поплавця]]<br /> <br /> Якщо поплавець чи поршень у витратомірах описаних вище конструкцій сполучити з пружиною, то отримається поплавково-пружиннний витратомір, у якому динамічний тиск потоку долає не тільки вагу рухомого елемента, але і пружні сили пружини.<br /> <br /> ''Переваги'' поплавково-пружинних витратомірів:<br /> * можливість суттєвого підняття максимальної границі виміру;<br /> * зручність переходу на інший діапазон виміру, шляхом заміни пружини.<br /> <br /> Реалізовані конструкції поплавково-пружинних витратомірів досить різноманітні. <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл: FSpaleta.png|thumb|right|Поворотна лопать витратоміра з вторинним вимірювальним перетворювачем]]<br /> === Витратоміри з поворотною лопаттю ===<br /> Така конструкція реалізується шляхом підвішування у трубопроводі лопаті, що сприймає гідродинамічний тиск рідини чи газу. Витрата визначається за кутом повороту лопаті або за величиною сили протидії, що зрівноважує тиск потоку.<br /> <br /> За видом сили протидії дані витратоміри поділяються на витратоміри з вантажним і з пружинним зрівноваженням, а також на компенсаційні: з пневматичним чи електромагнітним зрівноваженням.<br /> <br /> ''Переваги'':<br /> * великий діапазон виміру (1:20);<br /> * можливість використання при обох напрямах потоку;<br /> * можливість використання для виміру великих витрат в умовах високих температур та в агресивних середовищах;<br /> * мають хороші динамічні характеристики.<br /> <br /> ''Недоліки'':<br /> * можливість появи вібрацій внаслідок утворення вихорів, боротьба з якими ускладнює конструкцію.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Джерела ==<br /> * Метрологія та технологічні вимірювання в хімічній промисловості / Й. І. Стенцель, В. В. Тіщук. - Луганськ : Східноукраїнський держ. ун-т, Сєвєродонецький технологічний ін-т, 2000. Ч.1. - 263 с. ISBN 966-590-229-6<br /> * Дж. Фрайден Современные датчики. Справочник Москва: Техносфера, 2005. - 592 с. ISBN 5-94836-050-4 <br /> * С. Яцишин, Г. Польова Витратоміри. Методологічні засади роботи.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Витратомір]]<br /> * [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br /> * [[Тахометричний витратомір]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9156 2012-01-02T23:15:50Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>Кобилянський Андрій. КА-31<br /> На перевірку</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9155 2012-01-02T18:13:55Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>[[Зображення:450px-Techfluid-CG34-2500.jpg|150px|right|]]<br /> '''Витратоміри постійного перепаду тиску''' (ротаметри, поплавкові витратоміри, поршенві витратоміри) - витратоміри рідини або газу з перетворювальним елементом у вигляді поплавка; площа прохідного отвору трубки в ході його переміщення по вертикалі, яке викликане зміною витрати, змінюється таким чином, що перепад тиску залишається постійним. Застосовуються для вимірювання витрат однорідних потоків чистих і слабозабруднених рідин і газів, що протікають. по трубопроводах і не схильних до значних коливань. Вони належать до витратомірів обтікання, до яких також належать витратоміри змінного перепаду тиску. <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ==Принцип роботи==<br /> Принцип роботи витратомірів обтікання ґрунтується на залежності переміщення тіла, що знаходиться в потоці і сприймає динамічний тиск потоку, що його обтікає від витрати речовини.<br /> <br /> Принцип роботи витратомірів постійного перепаду тиску базується на залежності вертикального переміщення тіла — поплавця (поршня) від витрати речовини, що при цьому зміщенні у потоці змінює площу прохідного отвору приладу таким чином, щоб забезпечити сталий перепад тиску між обома сторонами поплавця (поршня).<br /> <br /> ==Види витратомірів постійного перепаду тиску==<br /> [[Файл:Flowmeter_1.PNG|thumb|Конструкція ротаметра]]<br /> ===Ротаметр===<br /> Назва «ротаметр» бере свій початок від назви німецької фірми Rota-Yokogawa, що першою запатентувала таку конструкцію; <br /> <br /> Ротаметр являє собою довгу конічну трубку 1, що розміщена вертикально, уздовж якої під дією рухомого знизу вгору потоку переміщається поплавець 2. Поплавець переміщається до тих пір, поки площа кільцевого отвору між поплавцем і внутрішньою поверхнею конусної трубки не досягне такого розміру, при якому перепад тиску між протилежними сторонами поплавця не стане рівним розрахунковому. При цьому сили, що діють на поплавець врівноважуються, і поплавець встановлюється на висоті, що відповідає певному значенню витрати.<br /> <br /> У верхній частині поплавця часто роблять нахилені (гаинтові) пази, котрі спричиняють його обертання. При обертанні поплавець центрується всередині трубки не торкаючись стінок, що збільшує його чутливість.<br /> <br /> Ротаметри із скляною трубкою використовують для тисків до 1 МПа, для вищих тисків (до 32 МПа) застосовують металеві трубки. Відносний діапазон вимірювання 10:1. Умовні проходи від D&lt;sub&gt;у&lt;/sub&gt; = 3…200 мм<br /> <br /> ''Переваги'':<br /> * простота конструкції і надійність у роботі;<br /> * широкий діапазон вимірювання.<br /> <br /> ''Недоліки'':<br /> * необхідність вертикального розташування;<br /> * висота підняття поплавця-індикатора залежить від густини та в'язкості середовища;<br /> * необхідність візуального зчитування показів, що ускладнює використання такої конструкції в засобах автоматизації;<br /> * оптичне зчитування можливе лише для прозорих рідин.<br /> <br /> === Поплавковий витратомір ===<br /> Поплавковий витратомір постійного перепаду тиску складається з поплавця і конічного сідла, розташованих в корпусі приладу. Конічне сідло виконує ту ж роль, що і конічна трубка ротаметра. Різниця полягає в тому, що довжина і діаметр сідла приблизно рівні, а у ротаметрів довжина конічної трубки значно більша за її діаметр.<br /> <br /> Поплавець у цих приладах пов'язаний жорстким стержнем із залізним сердечником або магнітом для дистанційної передачі сигналу. Хід поплавця не перевищує 40…70 мм. Основна приведена похибка у комплекті із вторинним вимірювальним перетворювачем диференційно-трансформаторного типу складає ± 2,5 %.<br /> <br /> === Поршневий витратомір ===<br /> У поршневому (золотниковому) витратомірі чутливим елементом є поршень, який під дією перепаду тиску переміщається усередині [[втулка|втулки]]. Втулка має вхідний отвір і вихідний отвір. Вимірювана речовина поступає під поршень і, піднімаючи його, виходить через вікно чи отвір у втулці. Поршень за допомогою штока з'єднаний з сердечником передавального перетворювача. Чим більша витрата, тим вище піднімається поршень, відкриваючи все більшу частину отвору у втулці. Перепад тиску на поршні при цьому залишається сталим. Обравши певну форму вікна, можна отримати бажану (лінійну) залежність між витратою і переміщенням поршня.<br /> <br /> ''Переваги'':<br /> * простота переходу на інший діапазон вимірювання шляхом зміни маси вантажу, що діє на поршень;<br /> * можливість виміру витрат рідин з механічними домішками.<br /> <br /> == Джерела ==<br /> * Метрологія та технологічні вимірювання в хімічній промисловості / Й. І. Стенцель, В. В. Тіщук. - Луганськ : Східноукраїнський держ. ун-т, Сєвєродонецький технологічний ін-т, 2000. Ч.1. - 263 с. ISBN 966-590-229-6<br /> * Дж. Фрайден Современные датчики. Справочник Москва: Техносфера, 2005. - 592 с. ISBN 5-94836-050-4 <br /> * С. Яцишин, Г. Польова Витратоміри. Методологічні засади роботи.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Витратомір]]<br /> * [[Витратомір змінного перепаду тиску]]<br /> * [[Тахометричний витратомір]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9154 2012-01-02T18:12:12Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>'''Витратоміри змінного перепаду тиску''' (поплавцево-пружинні, з поворотною лопаттю) - об'ємні витратоміри рідини або газу, в якому витрата визначається за перепадом тиску, що утворюється нерухомим пристроєм, який встанов-люється у трубопроводі, або є елементом трубопроводу. Витратомір змінного перепаду тиску складається із звужувального пристрою (найчастіше діафрагма), який створює у струмені рідини або газу перепад тиску, величина якого залежить від величини витрати, і диференційного манометра, який вимірює цей перепад і відградуйований в одиницях витрати.<br /> == Принцип роботи ==<br /> <br /> У витратомірах змінного перепаду тиску переміщення тіла обтікання характеризує величину тиску чи зусилля, прикладеного до нього, що зрівноважує зусилля від динамічного тиску потоку на тіло, що є функцією масової витрати.<br /> <br /> == Види витратомірів змінного перепаду тиску ==<br /> === Поплавково-пружинні витратоміри ===<br /> [[Файл:FStapon.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з вертикальним розміщенням поплавця]]<br /> [[Файл:FSpiston.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з горизонтальним розміщенням поплавця]]<br /> <br /> Якщо поплавець чи поршень у витратомірах описаних вище конструкцій сполучити з пружиною, то отримається поплавково-пружиннний витратомір, у якому динамічний тиск потоку долає не тільки вагу рухомого елемента, але і пружні сили пружини.<br /> <br /> ''Переваги'' поплавково-пружинних витратомірів:<br /> * можливість суттєвого підняття максимальної границі виміру;<br /> * зручність переходу на інший діапазон виміру, шляхом заміни пружини.<br /> <br /> Реалізовані конструкції поплавково-пружинних витратомірів досить різноманітні. <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл: FSpaleta.png|thumb|right|Поворотна лопать витратоміра з вторинним вимірювальним перетворювачем]]<br /> === Витратоміри з поворотною лопаттю ===<br /> Така конструкція реалізується шляхом підвішування у трубопроводі лопаті, що сприймає гідродинамічний тиск рідини чи газу. Витрата визначається за кутом повороту лопаті або за величиною сили протидії, що зрівноважує тиск потоку.<br /> <br /> За видом сили протидії дані витратоміри поділяються на витратоміри з вантажним і з пружинним зрівноваженням, а також на компенсаційні: з пневматичним чи електромагнітним зрівноваженням.<br /> <br /> ''Переваги'':<br /> * великий діапазон виміру (1:20);<br /> * можливість використання при обох напрямах потоку;<br /> * можливість використання для виміру великих витрат в умовах високих температур та в агресивних середовищах;<br /> * мають хороші динамічні характеристики.<br /> <br /> ''Недоліки'':<br /> * можливість появи вібрацій внаслідок утворення вихорів, боротьба з якими ускладнює конструкцію.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Джерела ==<br /> * Метрологія та технологічні вимірювання в хімічній промисловості / Й. І. Стенцель, В. В. Тіщук. - Луганськ : Східноукраїнський держ. ун-т, Сєвєродонецький технологічний ін-т, 2000. Ч.1. - 263 с. ISBN 966-590-229-6<br /> * Дж. Фрайден Современные датчики. Справочник Москва: Техносфера, 2005. - 592 с. ISBN 5-94836-050-4 <br /> * С. Яцишин, Г. Польова Витратоміри. Методологічні засади роботи.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Витратомір]]<br /> * [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br /> * [[Тахометричний витратомір]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9153 2012-01-02T18:10:02Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>'''Витратоміри змінного перепаду тиску''' (поплавцево-пружинні, з поворотною лопаттю) - витратоміри, у яких переміщення тіла обтікання характеризує величину тиску чи зусилля, прикладеного до нього, що зрівноважує зусилля від динамічного тиску потоку на тіло, що характерихує витрату. Вони належать до витратомірів обтікання, до яких також належать витратоміри постійного перепаду тиску.<br /> <br /> == Принцип роботи ==<br /> <br /> У витратомірах змінного перепаду тиску переміщення тіла обтікання характеризує величину тиску чи зусилля, прикладеного до нього, що зрівноважує зусилля від динамічного тиску потоку на тіло, що є функцією масової витрати.<br /> <br /> == Види витратомірів змінного перепаду тиску ==<br /> === Поплавково-пружинні витратоміри ===<br /> [[Файл:FStapon.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з вертикальним розміщенням поплавця]]<br /> [[Файл:FSpiston.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з горизонтальним розміщенням поплавця]]<br /> <br /> Якщо поплавець чи поршень у витратомірах описаних вище конструкцій сполучити з пружиною, то отримається поплавково-пружиннний витратомір, у якому динамічний тиск потоку долає не тільки вагу рухомого елемента, але і пружні сили пружини.<br /> <br /> ''Переваги'' поплавково-пружинних витратомірів:<br /> * можливість суттєвого підняття максимальної границі виміру;<br /> * зручність переходу на інший діапазон виміру, шляхом заміни пружини.<br /> <br /> Реалізовані конструкції поплавково-пружинних витратомірів досить різноманітні. <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл: FSpaleta.png|thumb|right|Поворотна лопать витратоміра з вторинним вимірювальним перетворювачем]]<br /> === Витратоміри з поворотною лопаттю ===<br /> Така конструкція реалізується шляхом підвішування у трубопроводі лопаті, що сприймає гідродинамічний тиск рідини чи газу. Витрата визначається за кутом повороту лопаті або за величиною сили протидії, що зрівноважує тиск потоку.<br /> <br /> За видом сили протидії дані витратоміри поділяються на витратоміри з вантажним і з пружинним зрівноваженням, а також на компенсаційні: з пневматичним чи електромагнітним зрівноваженням.<br /> <br /> ''Переваги'':<br /> * великий діапазон виміру (1:20);<br /> * можливість використання при обох напрямах потоку;<br /> * можливість використання для виміру великих витрат в умовах високих температур та в агресивних середовищах;<br /> * мають хороші динамічні характеристики.<br /> <br /> ''Недоліки'':<br /> * можливість появи вібрацій внаслідок утворення вихорів, боротьба з якими ускладнює конструкцію.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Джерела ==<br /> * Метрологія та технологічні вимірювання в хімічній промисловості / Й. І. Стенцель, В. В. Тіщук. - Луганськ : Східноукраїнський держ. ун-т, Сєвєродонецький технологічний ін-т, 2000. Ч.1. - 263 с. ISBN 966-590-229-6<br /> * Дж. Фрайден Современные датчики. Справочник Москва: Техносфера, 2005. - 592 с. ISBN 5-94836-050-4 <br /> * С. Яцишин, Г. Польова Витратоміри. Методологічні засади роботи.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Витратомір]]<br /> * [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br /> * [[Тахометричний витратомір]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9152 2012-01-02T18:07:30Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>'''Витратоміри змінного перепаду тиску''' (поплавцево-пружинні, з поворотною лопаттю) - витратоміри, у яких переміщення тіла обтікання характеризує величину тиску чи зусилля, прикладеного до нього, що зрівноважує зусилля від динамічного тиску потоку на тіло, що характерихує витрату. Вони належать до витратомірів обтікання, до яких також належать витратоміри постійного перепаду тиску.<br /> <br /> == Принцип роботи ==<br /> <br /> У витратомірах змінного перепаду тиску переміщення тіла обтікання характеризує величину тиску чи зусилля, прикладеного до нього, що зрівноважує зусилля від динамічного тиску потоку на тіло, що є функцією масової витрати.<br /> <br /> == Види витратомірів змінного перепаду тиску ==<br /> === Поплавково-пружинні витратоміри ===<br /> [[Файл:FStapon.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з вертикальним розміщенням поплавця]]<br /> [[Файл:FSpiston.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з горизонтальним розміщенням поплавця]]<br /> <br /> Якщо поплавець чи поршень у витратомірах описаних вище конструкцій сполучити з пружиною, то отримається поплавково-пружиннний витратомір, у якому динамічний тиск потоку долає не тільки вагу рухомого елемента, але і пружні сили пружини.<br /> <br /> ''Переваги'' поплавково-пружинних витратомірів:<br /> * можливість суттєвого підняття максимальної границі виміру;<br /> * зручність переходу на інший діапазон виміру, шляхом заміни пружини.<br /> <br /> Реалізовані конструкції поплавково-пружинних витратомірів досить різноманітні. <br /> <br /> [[Файл: FSpaleta.png|thumb|left|Поворотна лопать витратоміра з вторинним вимірювальним перетворювачем]]<br /> === Витратоміри з поворотною лопаттю ===<br /> Така конструкція реалізується шляхом підвішування у трубопроводі лопаті, що сприймає гідродинамічний тиск рідини чи газу. Витрата визначається за кутом повороту лопаті або за величиною сили протидії, що зрівноважує тиск потоку.<br /> <br /> За видом сили протидії дані витратоміри поділяються на витратоміри з вантажним і з пружинним зрівноваженням, а також на компенсаційні: з пневматичним чи електромагнітним зрівноваженням.<br /> <br /> ''Переваги'':<br /> * великий діапазон виміру (1:20);<br /> * можливість використання при обох напрямах потоку;<br /> * можливість використання для виміру великих витрат в умовах високих температур та в агресивних середовищах;<br /> * мають хороші динамічні характеристики.<br /> <br /> ''Недоліки'':<br /> * можливість появи вібрацій внаслідок утворення вихорів, боротьба з якими ускладнює конструкцію.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Джерела ==<br /> * Метрологія та технологічні вимірювання в хімічній промисловості / Й. І. Стенцель, В. В. Тіщук. - Луганськ : Східноукраїнський держ. ун-т, Сєвєродонецький технологічний ін-т, 2000. Ч.1. - 263 с. ISBN 966-590-229-6<br /> * Дж. Фрайден Современные датчики. Справочник Москва: Техносфера, 2005. - 592 с. ISBN 5-94836-050-4 <br /> * С. Яцишин, Г. Польова Витратоміри. Методологічні засади роботи.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Витратомір]]<br /> * [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br /> * [[Тахометричний витратомір]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9151 2012-01-02T18:06:49Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>'''Витратоміри змінного перепаду тиску''' (поплавцево-пружинні, з поворотною лопаттю) - витратоміри, у яких переміщення тіла обтікання характеризує величину тиску чи зусилля, прикладеного до нього, що зрівноважує зусилля від динамічного тиску потоку на тіло, що характерихує витрату. Вони належать до витратомірів обтікання, до яких також належать витратоміри постійного перепаду тиску.<br /> <br /> == Принцип роботи ==<br /> <br /> У витратомірах змінного перепаду тиску переміщення тіла обтікання характеризує величину тиску чи зусилля, прикладеного до нього, що зрівноважує зусилля від динамічного тиску потоку на тіло, що є функцією масової витрати.<br /> <br /> === Поплавково-пружинні витратоміри ===<br /> [[Файл:FStapon.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з вертикальним розміщенням поплавця]]<br /> [[Файл:FSpiston.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з горизонтальним розміщенням поплавця]]<br /> <br /> Якщо поплавець чи поршень у витратомірах описаних вище конструкцій сполучити з пружиною, то отримається поплавково-пружиннний витратомір, у якому динамічний тиск потоку долає не тільки вагу рухомого елемента, але і пружні сили пружини.<br /> <br /> ''Переваги'' поплавково-пружинних витратомірів:<br /> * можливість суттєвого підняття максимальної границі виміру;<br /> * зручність переходу на інший діапазон виміру, шляхом заміни пружини.<br /> <br /> Реалізовані конструкції поплавково-пружинних витратомірів досить різноманітні. <br /> <br /> [[Файл: FSpaleta.png|thumb|left|Поворотна лопать витратоміра з вторинним вимірювальним перетворювачем]]<br /> === Витратоміри з поворотною лопаттю ===<br /> Така конструкція реалізується шляхом підвішування у трубопроводі лопаті, що сприймає гідродинамічний тиск рідини чи газу. Витрата визначається за кутом повороту лопаті або за величиною сили протидії, що зрівноважує тиск потоку.<br /> <br /> За видом сили протидії дані витратоміри поділяються на витратоміри з вантажним і з пружинним зрівноваженням, а також на компенсаційні: з пневматичним чи електромагнітним зрівноваженням.<br /> <br /> ''Переваги'':<br /> * великий діапазон виміру (1:20);<br /> * можливість використання при обох напрямах потоку;<br /> * можливість використання для виміру великих витрат в умовах високих температур та в агресивних середовищах;<br /> * мають хороші динамічні характеристики.<br /> <br /> ''Недоліки'':<br /> * можливість появи вібрацій внаслідок утворення вихорів, боротьба з якими ускладнює конструкцію.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == Джерела ==<br /> * Метрологія та технологічні вимірювання в хімічній промисловості / Й. І. Стенцель, В. В. Тіщук. - Луганськ : Східноукраїнський держ. ун-т, Сєвєродонецький технологічний ін-т, 2000. Ч.1. - 263 с. ISBN 966-590-229-6<br /> * Дж. Фрайден Современные датчики. Справочник Москва: Техносфера, 2005. - 592 с. ISBN 5-94836-050-4 <br /> * С. Яцишин, Г. Польова Витратоміри. Методологічні засади роботи.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Витратомір]]<br /> * [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br /> * [[Тахометричний витратомір]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9150 2012-01-02T18:06:04Z

<p>CaypoH: Створена сторінка: '''Витратоміри змінного перепаду тиску''' (поплавцево-пружинні, з поворотною лопаттю) - вит…</p> <hr /> <div>'''Витратоміри змінного перепаду тиску''' (поплавцево-пружинні, з поворотною лопаттю) - витратоміри, у яких переміщення тіла обтікання характеризує величину тиску чи зусилля, прикладеного до нього, що зрівноважує зусилля від динамічного тиску потоку на тіло, що характерихує витрату. Вони належать до витратомірів обтікання, до яких також належать витратоміри постійного перепаду тиску.<br /> <br /> == Принцип роботи ==<br /> <br /> У витратомірах змінного перепаду тиску переміщення тіла обтікання характеризує величину тиску чи зусилля, прикладеного до нього, що зрівноважує зусилля від динамічного тиску потоку на тіло, що є функцією масової витрати.<br /> <br /> === Поплавково-пружинні витратоміри ===<br /> [[Файл:FStapon.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з вертикальним розміщенням поплавця]]<br /> [[Файл:FSpiston.png|thumb|Поплавково-пружинний витратомір з горизонтальним розміщенням поплавця]]<br /> <br /> Якщо поплавець чи поршень у витратомірах описаних вище конструкцій сполучити з пружиною, то отримається поплавково-пружиннний витратомір, у якому динамічний тиск потоку долає не тільки вагу рухомого елемента, але і пружні сили пружини.<br /> <br /> ''Переваги'' поплавково-пружинних витратомірів:<br /> * можливість суттєвого підняття максимальної границі виміру;<br /> * зручність переходу на інший діапазон виміру, шляхом заміни пружини.<br /> <br /> Реалізовані конструкції поплавково-пружинних витратомірів досить різноманітні. <br /> <br /> [[Файл: FSpaleta.png|thumb|left|Поворотна лопать витратоміра з вторинним вимірювальним перетворювачем]]<br /> === Витратоміри з поворотною лопаттю ===<br /> Така конструкція реалізується шляхом підвішування у трубопроводі лопаті, що сприймає гідродинамічний тиск рідини чи газу. Витрата визначається за кутом повороту лопаті або за величиною сили протидії, що зрівноважує тиск потоку.<br /> <br /> За видом сили протидії дані витратоміри поділяються на витратоміри з вантажним і з пружинним зрівноваженням, а також на компенсаційні: з пневматичним чи електромагнітним зрівноваженням.<br /> <br /> ''Переваги'':<br /> * великий діапазон виміру (1:20);<br /> * можливість використання при обох напрямах потоку;<br /> * можливість використання для виміру великих витрат в умовах високих температур та в агресивних середовищах;<br /> * мають хороші динамічні характеристики.<br /> <br /> ''Недоліки'':<br /> * можливість появи вібрацій внаслідок утворення вихорів, боротьба з якими ускладнює конструкцію.<br /> <br /> == Джерела ==<br /> * Метрологія та технологічні вимірювання в хімічній промисловості / Й. І. Стенцель, В. В. Тіщук. - Луганськ : Східноукраїнський держ. ун-т, Сєвєродонецький технологічний ін-т, 2000. Ч.1. - 263 с. ISBN 966-590-229-6<br /> * Дж. Фрайден Современные датчики. Справочник Москва: Техносфера, 2005. - 592 с. ISBN 5-94836-050-4 <br /> * С. Яцишин, Г. Польова Витратоміри. Методологічні засади роботи.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Витратомір]]<br /> * [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br /> * [[Тахометричний витратомір]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:FSpaleta.png&diff=9149 2012-01-02T18:04:57Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div></div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:FStapon.png&diff=9148 2012-01-02T18:04:28Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div></div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:FSpiston.png&diff=9147 2012-01-02T18:04:11Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div></div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9146 2012-01-02T17:18:39Z

<p>CaypoH: Створена сторінка: Кобилянський А.В. КА-31</p> <hr /> <div>Кобилянський А.В. КА-31</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9145 2012-01-02T17:09:29Z

<p>CaypoH: Створена сторінка: right| '''Витратоміри постійного перепаду тиску''' (ротаметр…</p> <hr /> <div>[[Зображення:450px-Techfluid-CG34-2500.jpg|150px|right|]]<br /> '''Витратоміри постійного перепаду тиску''' (ротаметри, поплавкові витратоміри, поршенві витратоміри) застосовуються для вимірювання витрат однорідних потоків чистих і слабозабруднених рідин і газів, що протікають. по трубопроводах і не схильних до значних коливань. Вони належать до витратомірів обтікання, до яких також належать витратоміри змінного перепаду тиску. <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ==Принцип роботи==<br /> Принцип роботи витратомірів обтікання ґрунтується на залежності переміщення тіла, що знаходиться в потоці і сприймає динамічний тиск потоку, що його обтікає від витрати речовини.<br /> <br /> Принцип роботи витратомірів постійного перепаду тиску базується на залежності вертикального переміщення тіла — поплавця (поршня) від витрати речовини, що при цьому зміщенні у потоці змінює площу прохідного отвору приладу таким чином, щоб забезпечити сталий перепад тиску між обома сторонами поплавця (поршня).<br /> <br /> ==Види витратомірів постійного перепаду тиску==<br /> [[Файл:Flowmeter_1.PNG|thumb|Конструкція ротаметра]]<br /> ===Ротаметр===<br /> Назва «ротаметр» бере свій початок від назви німецької фірми Rota-Yokogawa, що першою запатентувала таку конструкцію; <br /> <br /> Ротаметр являє собою довгу конічну трубку 1, що розміщена вертикально, уздовж якої під дією рухомого знизу вгору потоку переміщається поплавець 2. Поплавець переміщається до тих пір, поки площа кільцевого отвору між поплавцем і внутрішньою поверхнею конусної трубки не досягне такого розміру, при якому перепад тиску між протилежними сторонами поплавця не стане рівним розрахунковому. При цьому сили, що діють на поплавець врівноважуються, і поплавець встановлюється на висоті, що відповідає певному значенню витрати.<br /> <br /> У верхній частині поплавця часто роблять нахилені (гаинтові) пази, котрі спричиняють його обертання. При обертанні поплавець центрується всередині трубки не торкаючись стінок, що збільшує його чутливість.<br /> <br /> Ротаметри із скляною трубкою використовують для тисків до 1 МПа, для вищих тисків (до 32 МПа) застосовують металеві трубки. Відносний діапазон вимірювання 10:1. Умовні проходи від D&lt;sub&gt;у&lt;/sub&gt; = 3…200 мм<br /> <br /> ''Переваги'':<br /> * простота конструкції і надійність у роботі;<br /> * широкий діапазон вимірювання.<br /> <br /> ''Недоліки'':<br /> * необхідність вертикального розташування;<br /> * висота підняття поплавця-індикатора залежить від густини та в'язкості середовища;<br /> * необхідність візуального зчитування показів, що ускладнює використання такої конструкції в засобах автоматизації;<br /> * оптичне зчитування можливе лише для прозорих рідин.<br /> <br /> === Поплавковий витратомір ===<br /> Поплавковий витратомір постійного перепаду тиску складається з поплавця і конічного сідла, розташованих в корпусі приладу. Конічне сідло виконує ту ж роль, що і конічна трубка ротаметра. Різниця полягає в тому, що довжина і діаметр сідла приблизно рівні, а у ротаметрів довжина конічної трубки значно більша за її діаметр.<br /> <br /> Поплавець у цих приладах пов'язаний жорстким стержнем із залізним сердечником або магнітом для дистанційної передачі сигналу. Хід поплавця не перевищує 40…70 мм. Основна приведена похибка у комплекті із вторинним вимірювальним перетворювачем диференційно-трансформаторного типу складає ± 2,5 %.<br /> <br /> === Поршневий витратомір ===<br /> У поршневому (золотниковому) витратомірі чутливим елементом є поршень, який під дією перепаду тиску переміщається усередині [[втулка|втулки]]. Втулка має вхідний отвір і вихідний отвір. Вимірювана речовина поступає під поршень і, піднімаючи його, виходить через вікно чи отвір у втулці. Поршень за допомогою штока з'єднаний з сердечником передавального перетворювача. Чим більша витрата, тим вище піднімається поршень, відкриваючи все більшу частину отвору у втулці. Перепад тиску на поршні при цьому залишається сталим. Обравши певну форму вікна, можна отримати бажану (лінійну) залежність між витратою і переміщенням поршня.<br /> <br /> ''Переваги'':<br /> * простота переходу на інший діапазон вимірювання шляхом зміни маси вантажу, що діє на поршень;<br /> * можливість виміру витрат рідин з механічними домішками.<br /> <br /> == Джерела ==<br /> * Метрологія та технологічні вимірювання в хімічній промисловості / Й. І. Стенцель, В. В. Тіщук. - Луганськ : Східноукраїнський держ. ун-т, Сєвєродонецький технологічний ін-т, 2000. Ч.1. - 263 с. ISBN 966-590-229-6<br /> * Дж. Фрайден Современные датчики. Справочник Москва: Техносфера, 2005. - 592 с. ISBN 5-94836-050-4 <br /> * С. Яцишин, Г. Польова Витратоміри. Методологічні засади роботи.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Витратомір]]<br /> * [[Витратомір змінного перепаду тиску]]<br /> * [[Тахометричний витратомір]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flowmeter_1.PNG&diff=9144 2012-01-02T17:05:31Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div></div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:450px-Techfluid-CG34-2500.jpg&diff=9143 2012-01-02T16:39:14Z

<p>CaypoH: Ротаметр із скляною трубкою</p> <hr /> <div>Ротаметр із скляною трубкою</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=9027 2011-11-14T11:19:13Z

<p>CaypoH: Створена сторінка: Кобилянський Андрій. КА-31</p> <hr /> <div>Кобилянський Андрій. КА-31</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=6952 2011-06-05T18:20:02Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>[[Зображення:Сполпос.png|230px|right|]]<br /> '''Сполученими посудинами''' називають посудини, що з’єднані трубопроводом, який проходить нижче рівнів вільної поверхні рідини у посудинах.<br /> <br /> Рівень вільної поверхні у сполучених посудинах, не залежить від форми посудин, а визначається зовнішнім тиском і масовими силами, які діють на рідину.<br /> <br /> Сполучені посудини, поширені у повсякденній практиці і їх властивості використовувалися вже у глибокій давнині, як, наприклад, монтажний рівень, яким користувалися ще при будівництві пірамід в Стародавньому Єгипті.<br /> <br /> == Закон сполучених посудин ==<br /> <br /> '''Закон сполучених посудин''' — закон гідростатики[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Гідростатика]], який встановлює співвідношеннями між рівнями рідин у сполучених посудинах.<br /> <br /> : ''Рівень рідини в посудинах, сполучених між собою&amp;nbsp;— однаковий''.<br /> <br /> Якщо різні коліна сполучених посудин заповені різною рідиною, то висоти стовпів рідини співвідносяться обернено пропорційно до їхніх густин.<br /> : &lt;math&gt; \frac{h_1}{h_2} = \frac{\rho_2}{\rho_1} &lt;/math&gt;,<br /> <br /> де літерою &lt;math&gt;h&lt;/math&gt; позначені висоти в різних колінах, а літерою &lt;math&gt; \rho &lt;/math&gt;&amp;nbsp;— густини рідин.<br /> <br /> Закон сполучених посудин є наслідком закону Паскаля[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Закон_Паскаля]] і виводиться із рівності тисків в каналі, який сполучає посудини.<br /> <br /> Рівновага тисків в сполучних каналах записується у формі<br /> : &lt;math&gt; P_{i}+\rho_{i}gh_{i} = \text{const} &lt;/math&gt;,<br /> <br /> де &lt;math&gt;P&lt;/math&gt; — тиск на поверні стовпа рідини, &lt;math&gt;g&lt;/math&gt; — прискорення вільного падіння[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Прискорення_вільного_падіння]].<br /> <br /> У випадку однакових тисків це рівняння зводиться до<br /> : &lt;math&gt; \rho_{i}h_{i} = \text{const} &lt;/math&gt;<br /> <br /> == Використання закону сполучених посудин ==<br /> <br /> Закон сполучених посудин у побуті використовується в найрізноманітніших технічних пристроях: <br /> === Водонапірна башта===<br /> <br /> [[Зображення:800px-Roihuvuori_watertower2.png|250px|left|thumb|Водонапірна башта у розрізі: 1-насосна, 2-резервуар з водою, 3-споживачі води.]]<br /> Водонапірна башта - спорудження в системі водопостачання для регулювання напору та витрати води у водопровідній мережі, створення її запасу і вирівнювання графіка роботи насосних станцій.<br /> <br /> Водонапірна башта складається з бака (резервуара) для води, зазвичай циліндричної форми, і опорної конструкції (стовбура). Регулююча роль водонапірної башти полягає в тому, що в години зменшення водоспоживання надлишок води, що подається насосною станцією, накопичується у водонапірній башті і витрачається з неї в години збільшеного водоспоживання. <br /> <br /> Висота водонапірної башти (відстань від поверхні землі до низу бака) зазвичай не перевищує 25 м, в окремих випадках - 30 м; ємність бака - від декількох десятків м ³ (для малих водопроводів) до декількох тисяч м ³ (у великих міських і промислових водопроводах). Опорні конструкції виконуються в основному із сталі, залізобетону, іноді з цегли, баки - переважно з залізобетону та сталі. <br /> <br /> Водонапірні башти обладнують трубами для подачі і відведення води, переливними пристроями для запобігання переповнення бака, а також системою виміру рівня води з телепередачею сигналів у диспетчерський пункт. <br /> <br /> <br /> <br /> === Гідравлічний прес ===<br /> <br /> [[Зображення:Гидропрес.jpg‎|250px|left|thumb|Гідравлічне збільшення сили]]<br /> Гідравлічний прес - це промислова машина, яка дозволяє, докладаючи в одному місці невелике зусилля, одночасно отримувати в іншому місці високе зусилля. <br /> <br /> Гідравлічний прес складається з двох сполучених гідравлічних циліндрів (з поршнями) різного діаметру. Циліндр заповнюється гідравлічної рідиною - водою, маслом або іншю підходящою рідиною. За законами французького філософа і геніального вченого Паскаля, тиск (тобто сила, що діє на одиницю площі) у будь-якому місці рідини (або газу), що знаходиться у спокої, однаково в усіх напрямках і однаково передається по всьому об'єму. <br /> <br /> Закон Паскаля - найголовніший закон гідростатики. Усі заводи гідравлічних пресів при їх виробництві грунтуються на ньому. <br /> <br /> По суті гідравлічний прес можна порівняти з ефектом важеля, де в якості передавального зусилля об'єкта використовується рідина, а зусилля залежить від величини відношення площ робочих поверхонь.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> === Гідрозатвор ===<br /> <br /> [[Зображення:800px-Ptrap.jpg‎|250px|left|thumb|Схема гідравлічного домкрату]]<br /> Гідравлічні затвори представляють собою вигнутий канал або трубу, заповнену шаром води, який надійно закриває вихід газів після скидання стоків у каналізаційну мережу. <br /> <br /> Якщо тиск повітряного середовища в каналізаційній мережі і стояку стає нижче атмосферного, відбувається зниження рівня рідини в гідрозатвори, і частина рідини виходить в стояк, а коли пониження тиску перевищує величину висоти гідрозатвори, то відбувається зрив гідрозатвору майже повністю. <br /> <br /> Під час скидання стічних вод гідрозатвор повинен забезпечити пропуск розрахункової витрати стоків, не допускаючи засмічень. <br /> <br /> Гідрозатвор зазвичай має вертикальний вхід і прямої або похилий вихід. Коли затвор не працює, рідина, яка знаходиться в ньому, може повністю або частково з нього випаруватися.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> === Інші види використання ===<br /> Крім приведенних вище пристроїв, закон сполучених посудин використовується у фонтанах, водомірному склі (показує рівень води у котлі), системах охолодження, шлюзах та ін.<br /> <br /> == Доведення закону сполучених посудин ==<br /> <br /> [[Зображення:Сполучені_посудини.jpg|350px|right|thumb|Сполучені посудини]]<br /> <br /> Розглянемо дві сполучені посудини, які наповнені різними рідинами, що не змішуються між собою (показано на рисунку)<br /> <br /> Посудини закриті, тиски &lt;math&gt;p_{0,1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,2}&lt;/math&gt; – на поверхні рідин в посудинах &lt;math&gt;I&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;II&lt;/math&gt; різні. Лінія &lt;math&gt;0-0&lt;/math&gt; – лінія поділу різнорідних рідин. Горизонтальна площина, яка проходить через лінію &lt;math&gt;0-0&lt;/math&gt;, є площиною однакового тиску. Визначимо величину гідростатичного тиску в точках &lt;math&gt;C_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;C_{2}&lt;/math&gt;, які лежать на площині однакового тиску. Згідно з основним рівнянням гідростатики:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{0,1}+\rho_{1} g h_{1}&lt;/math&gt;;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,2}=p_{0,2}+\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt;;<br /> <br /> де &lt;math&gt;h_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;h_{2}&lt;/math&gt;– підвищення поверхні рідин в посудинах &lt;math&gt;I&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;II&lt;/math&gt; над площиною &lt;math&gt;0-0&lt;/math&gt;; &lt;math&gt;\rho_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;\rho_{2}&lt;/math&gt; густини рідин. Очевидно, що:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{c,2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}+\rho_{1} g h_{1}=p_{0,2}+\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}-p_{0,2}=\rho_{2} g h_{2}-\rho_{1} g h_{1}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Остання залежність характеризує умови рівноваги рідин у сполучених посудинах. Вона дозволяє розв'язувати окремі задачі.<br /> <br /> == Випадки сполучених посудин ==<br /> <br /> ==== Випадок 1 ====<br /> <br /> У посудинах налита однакова рідина, але тиски &lt;math&gt;p_{0,1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,2}&lt;/math&gt; різні.<br /> <br /> Тоді при умові, що &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt; отримаємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}-p_{0,2}=\rho g(h_{2}-h_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> ==== Випадок 2 ====<br /> <br /> Рідина однакова, тобто &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,1} = p_{0,2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;h_{2}=h_{1}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Рідина в посудинах буде на одному рівні.<br /> <br /> ==== Випадок 3 ====<br /> <br /> Рідина однакова &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt;, але одна посудина відкрита &lt;math&gt;p_{0,1}=p_{am}&lt;/math&gt;, а друга - закрита &lt;math&gt;p_{0,2}&gt;p_{am}&lt;/math&gt;. Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{am}+ \rho h_{1}&lt;/math&gt; ; <br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,2}=p_{0,2} + \rho g h_{2}&lt;/math&gt; . <br /> <br /> Так як &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{c,2}&lt;/math&gt;, значить<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{am}+\rho g h_{1}=p_{0,2}+\rho g h2&lt;/math&gt;; <br /> <br /> &lt;math&gt;h_{1}=h_{2}\frac{p_{0,2}-p_{am}}{\rho g}&lt;/math&gt; <br /> <br /> Вираз &lt;math&gt;\frac{p_{0,2}-p_{am}}{\rho g}&lt;/math&gt; - це п'єзометрична висота тиску для точок, що лежать на поверхні рідини у закритій посудині.<br /> <br /> ==== Випадок 4 ====<br /> <br /> Рідини різнорідні, а &lt;math&gt;p_{0,1}=p_{0,2}&lt;/math&gt; Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;\rho_{1} g h_{1}=\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt; <br /> <br /> або<br /> <br /> &lt;math&gt;\frac{h_{1}}{h_{2}}=\frac{\rho_{2}g_{2}}{\rho_{1}g_{1}}&lt;/math&gt;<br /> <br /> З цього рівняння виходить, що висоти стовпів рідини залежать як від властивості рідини, так і зовнішнього силового поля.<br /> <br /> == Література ==<br /> * «Водоснабжение» Абрамов Н. Н., 1967<br /> * «Гидравлика. Учебник для вузов» Чугаев Р.Р. - Издание третье, дополненное и исправленное. - Ленинград: Энергия, 1975. - 600 с<br /> * «Основы гидравлики и аэродинамики», Калицун В. И., Дроздов Е. В., Комаров А. С., Чижик К. И., «Стройиздат», 2002 г.<br /> * «Сборник задач по машиностроительной гидравлике» / Под ред. И.Куклевского и Л.Г.Педвидза. М.:&quot;Машиностроение&quot;,1981.- 272 с<br /> <br /> <br /> == Галерея ==<br /> &lt;center&gt;&lt;gallery&gt;<br /> Зображення:Водонапірна_башта_в_Гельсінкі.jpg |Водонапірна башта у вигляді гриба в Гельсінкі, Фінляндія<br /> Зображення:Гідравлічний_домкрат.jpeg |Гідравлічний домкрат<br /> Зображення:Fontan.jpg‎ | Фонтан дружби народів<br /> Зображення:Шлюз.jpg | Шлюз на р. Амазонка<br /> Зображення:Гідропрес.jpg‎ | Гідравлічний прес<br /> Зображення:Водомірне_скло.jpg | Водомірне скло<br /> Зображення:200px-Siphon_fcm.jpg‎ | гидравлічний затвор<br /> Зображення:42608 2.jpg |Кулер з гідродинамічною підвіскою<br /> &lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> <br /> * [[Гідравлічний мультиплікатор]]<br /> * [[Суперкавітаційна торпеда]]<br /> * [[Епюра гідростатичного тиску]]<br /> * [[Класифікація методів вимірювання тиску]]<br /> * [[Середня швидкість потоку]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=6807 2011-06-04T16:06:50Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>[[Зображення:Сполпос.png|230px|right|]]<br /> '''Сполученими посудинами''' називають посудини, що з’єднані трубопроводом, який проходить нижче рівнів вільної поверхні рідини у посудинах.<br /> <br /> Рівень вільної поверхні у сполучених посудинах, не залежить від форми посудин, а визначається зовнішнім тиском і масовими силами, які діють на рідину.<br /> <br /> Сполучені посудини, поширені у повсякденній практиці і їх властивості використовувалися вже у глибокій давнині, як, наприклад, монтажний рівень, яким користувалися ще при будівництві пірамід в Стародавньому Єгипті.<br /> <br /> == Закон сполучених посудин ==<br /> <br /> '''Закон сполучених посудин''' — закон гідростатики[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Гідростатика]], який встановлює співвідношеннями між рівнями рідин у сполучених посудинах.<br /> <br /> : ''Рівень рідини в посудинах, сполучених між собою&amp;nbsp;— однаковий''.<br /> <br /> Якщо різні коліна сполучених посудин заповені різною рідиною, то висоти стовпів рідини співвідносяться обернено пропорційно до їхніх густин.<br /> : &lt;math&gt; \frac{h_1}{h_2} = \frac{\rho_2}{\rho_1} &lt;/math&gt;,<br /> <br /> де літерою &lt;math&gt;h&lt;/math&gt; позначені висоти в різних колінах, а літерою &lt;math&gt; \rho &lt;/math&gt;&amp;nbsp;— густини рідин.<br /> <br /> Закон сполучених посудин є наслідком закону Паскаля[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Закон_Паскаля]] і виводиться із рівності тисків в каналі, який сполучає посудини.<br /> <br /> Рівновага тисків в сполучних каналах записується у формі<br /> : &lt;math&gt; P_{i}+\rho_{i}gh_{i} = \text{const} &lt;/math&gt;,<br /> <br /> де &lt;math&gt;P&lt;/math&gt; — тиск на поверні стовпа рідини, &lt;math&gt;g&lt;/math&gt; — прискорення вільного падіння[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Прискорення_вільного_падіння]].<br /> <br /> У випадку однакових тисків це рівняння зводиться до<br /> : &lt;math&gt; \rho_{i}h_{i} = \text{const} &lt;/math&gt;<br /> <br /> == Використання закону сполучених посудин ==<br /> <br /> Закон сполучених посудин у побуті використовується в найрізноманітніших технічних пристроях: <br /> === Водонапірна башта===<br /> <br /> [[Зображення:800px-Roihuvuori_watertower2.png|250px|left|thumb|Водонапірна башта у розрізі: 1-насосна, 2-резервуар з водою, 3-споживачі води.]]<br /> Водонапірна башта - спорудження в системі водопостачання для регулювання напору та витрати води у водопровідній мережі, створення її запасу і вирівнювання графіка роботи насосних станцій.<br /> <br /> Водонапірна башта складається з бака (резервуара) для води, зазвичай циліндричної форми, і опорної конструкції (стовбура). Регулююча роль водонапірної башти полягає в тому, що в години зменшення водоспоживання надлишок води, що подається насосною станцією, накопичується у водонапірній башті і витрачається з неї в години збільшеного водоспоживання. <br /> <br /> Висота водонапірної башти (відстань від поверхні землі до низу бака) зазвичай не перевищує 25 м, в окремих випадках - 30 м; ємність бака - від декількох десятків м ³ (для малих водопроводів) до декількох тисяч м ³ (у великих міських і промислових водопроводах). Опорні конструкції виконуються в основному із сталі, залізобетону, іноді з цегли, баки - переважно з залізобетону та сталі. <br /> <br /> Водонапірні башти обладнують трубами для подачі і відведення води, переливними пристроями для запобігання переповнення бака, а також системою виміру рівня води з телепередачею сигналів у диспетчерський пункт. <br /> <br /> <br /> <br /> === Гідравлічний прес ===<br /> <br /> [[Зображення:Гидропрес.jpg‎|250px|left|thumb|Гідравлічне збільшення сили]]<br /> Гідравлічний прес - це промислова машина, яка дозволяє, докладаючи в одному місці невелике зусилля, одночасно отримувати в іншому місці високе зусилля. <br /> <br /> Гідравлічний прес складається з двох сполучених гідравлічних циліндрів (з поршнями) різного діаметру. Циліндр заповнюється гідравлічної рідиною - водою, маслом або іншю підходящою рідиною. За законами французького філософа і геніального вченого Паскаля, тиск (тобто сила, що діє на одиницю площі) у будь-якому місці рідини (або газу), що знаходиться у спокої, однаково в усіх напрямках і однаково передається по всьому об'єму. <br /> <br /> Закон Паскаля - найголовніший закон гідростатики. Усі заводи гідравлічних пресів при їх виробництві грунтуються на ньому. <br /> <br /> По суті гідравлічний прес можна порівняти з ефектом важеля, де в якості передавального зусилля об'єкта використовується рідина, а зусилля залежить від величини відношення площ робочих поверхонь.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> === Гідравлічний домкрат ===<br /> <br /> [[Зображення:Домкрат.jpg|250px|left|thumb|Схема гідравлічного домкрату]]<br /> Гідравлічний домкрат - пристрій, який використовується у техніці для створення великих зусилль. Базується на властивостях рідин передавати зовнішній тиск у будь яку точку простору, зайнятого рідиною. Схема гідравлічного домкрата показана на рисунку.<br /> <br /> Якщо сполучені посудини, виконати у вигляді циліндрів, що герметизуються поршнем, то виконавши їх з різними діаметрами можна одержати значні зусилля, прикладаючи істотно менші зусилля. Нехтуючи п’єзометричним тиском, оскільки він малий у подібних пристроях в порівнянні із тиском, що створюється поршнями, можна записати &lt;math&gt;p=\frac{F_{1}}{S_{1}}&lt;/math&gt;,&lt;math&gt;p=\frac{F_{2}}{S_{2}}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Звідки &lt;math&gt;F_{1}=F_{2}\frac{S_{1}}{S_{2}}&lt;/math&gt;<br /> З цього випливає, що зусилля &lt;math&gt;F_{1}&lt;/math&gt; обернено пропорційне до відношення площ циліндрів.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> === Гідрозатвор ===<br /> <br /> [[Зображення:800px-Ptrap.jpg‎|250px|left|thumb|Схема гідравлічного домкрату]]<br /> Гідравлічні затвори представляють собою вигнутий канал або трубу, заповнену шаром води, який надійно закриває вихід газів після скидання стоків у каналізаційну мережу. <br /> <br /> Якщо тиск повітряного середовища в каналізаційній мережі і стояку стає нижче атмосферного, відбувається зниження рівня рідини в гідрозатвори, і частина рідини виходить в стояк, а коли пониження тиску перевищує величину висоти гідрозатвори, то відбувається зрив гідрозатвору майже повністю. <br /> <br /> Під час скидання стічних вод гідрозатвор повинен забезпечити пропуск розрахункової витрати стоків, не допускаючи засмічень. <br /> <br /> Гідрозатвор зазвичай має вертикальний вхід і прямої або похилий вихід. Коли затвор не працює, рідина, яка знаходиться в ньому, може повністю або частково з нього випаруватися.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> === Інші види використання ===<br /> Крім приведенних вище пристроїв, закон сполучених посудин використовується у фонтанах, водомірному склі (показує рівень води у котлі), системах охолодження, шлюзах та ін.<br /> <br /> == Доведення закону сполучених посудин ==<br /> <br /> [[Зображення:Сполучені_посудини.jpg|350px|right|thumb|Сполучені посудини]]<br /> <br /> Розглянемо дві сполучені посудини, які наповнені різними рідинами, що не змішуються між собою (показано на рисунку)<br /> <br /> Посудини закриті, тиски &lt;math&gt;p_{0,1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,2}&lt;/math&gt; – на поверхні рідин в посудинах &lt;math&gt;I&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;II&lt;/math&gt; різні. Лінія &lt;math&gt;0-0&lt;/math&gt; – лінія поділу різнорідних рідин. Горизонтальна площина, яка проходить через лінію &lt;math&gt;0-0&lt;/math&gt;, є площиною однакового тиску. Визначимо величину гідростатичного тиску в точках &lt;math&gt;C_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;C_{2}&lt;/math&gt;, які лежать на площині однакового тиску. Згідно з основним рівнянням гідростатики:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{0,1}+\rho_{1} g h_{1}&lt;/math&gt;;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,2}=p_{0,2}+\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt;;<br /> <br /> де &lt;math&gt;h_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;h_{2}&lt;/math&gt;– підвищення поверхні рідин в посудинах &lt;math&gt;I&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;II&lt;/math&gt; над площиною &lt;math&gt;0-0&lt;/math&gt;; &lt;math&gt;\rho_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;\rho_{2}&lt;/math&gt; густини рідин. Очевидно, що:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{c,2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}+\rho_{1} g h_{1}=p_{0,2}+\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}-p_{0,2}=\rho_{2} g h_{2}-\rho_{1} g h_{1}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Остання залежність характеризує умови рівноваги рідин у сполучених посудинах. Вона дозволяє розв'язувати окремі задачі.<br /> <br /> == Випадки сполучених посудин ==<br /> <br /> ==== Випадок 1 ====<br /> <br /> У посудинах налита однакова рідина, але тиски &lt;math&gt;p_{0,1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,2}&lt;/math&gt; різні.<br /> <br /> Тоді при умові, що &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt; отримаємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}-p_{0,2}=\rho g(h_{2}-h_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> ==== Випадок 2 ====<br /> <br /> Рідина однакова, тобто &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,1} = p_{0,2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;h_{2}=h_{1}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Рідина в посудинах буде на одному рівні.<br /> <br /> ==== Випадок 3 ====<br /> <br /> Рідина однакова &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt;, але одна посудина відкрита &lt;math&gt;p_{0,1}=p_{am}&lt;/math&gt;, а друга - закрита &lt;math&gt;p_{0,2}&gt;p_{am}&lt;/math&gt;. Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{am}+ \rho h_{1}&lt;/math&gt; ; <br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,2}=p_{0,2} + \rho g h_{2}&lt;/math&gt; . <br /> <br /> Так як &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{c,2}&lt;/math&gt;, значить<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{am}+\rho g h_{1}=p_{0,2}+\rho g h2&lt;/math&gt;; <br /> <br /> &lt;math&gt;h_{1}=h_{2}\frac{p_{0,2}-p_{am}}{\rho g}&lt;/math&gt; <br /> <br /> Вираз &lt;math&gt;\frac{p_{0,2}-p_{am}}{\rho g}&lt;/math&gt; - це п'єзометрична висота тиску для точок, що лежать на поверхні рідини у закритій посудині.<br /> <br /> ==== Випадок 4 ====<br /> <br /> Рідини різнорідні, а &lt;math&gt;p_{0,1}=p_{0,2}&lt;/math&gt; Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;\rho_{1} g h_{1}=\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt; <br /> <br /> або<br /> <br /> &lt;math&gt;\frac{h_{1}}{h_{2}}=\frac{\rho_{2}g_{2}}{\rho_{1}g_{1}}&lt;/math&gt;<br /> <br /> З цього рівняння виходить, що висоти стовпів рідини залежать як від властивості рідини, так і зовнішнього силового поля.<br /> <br /> == Література ==<br /> * «Водоснабжение» Абрамов Н. Н., 1967<br /> * «Гидравлика. Учебник для вузов» Чугаев Р.Р. - Издание третье, дополненное и исправленное. - Ленинград: Энергия, 1975. - 600 с<br /> * «Основы гидравлики и аэродинамики», Калицун В. И., Дроздов Е. В., Комаров А. С., Чижик К. И., «Стройиздат», 2002 г.<br /> * «Сборник задач по машиностроительной гидравлике» / Под ред. И.Куклевского и Л.Г.Педвидза. М.:&quot;Машиностроение&quot;,1981.- 272 с<br /> <br /> <br /> == Галерея ==<br /> &lt;center&gt;&lt;gallery&gt;<br /> Зображення:Водонапірна_башта_в_Гельсінкі.jpg |Водонапірна башта у вигляді гриба в Гельсінкі, Фінляндія<br /> Зображення:Гідравлічний_домкрат.jpeg |Гідравлічний домкрат<br /> Зображення:Fontan.jpg‎ | Фонтан дружби народів<br /> Зображення:Шлюз.jpg | Шлюз на р. Амазонка<br /> Зображення:Гідропрес.jpg‎ | Гідравлічний прес<br /> Зображення:Водомірне_скло.jpg | Водомірне скло<br /> Зображення:200px-Siphon_fcm.jpg‎ | гидравлічний затвор<br /> Зображення:42608 2.jpg |Кулер з гідродинамічною підвіскою<br /> &lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> <br /> * [[Гідравлічний мультиплікатор]]<br /> * [[Суперкавітаційна торпеда]]<br /> * [[Епюра гідростатичного тиску]]<br /> * [[Класифікація методів вимірювання тиску]]<br /> * [[Середня швидкість потоку]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=6806 2011-06-04T16:00:00Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>[[Зображення:Сполпос.png|230px|right|]]<br /> '''Сполученими посудинами''' називають посудини, що з’єднані трубопроводом, який проходить нижче рівнів вільної поверхні рідини у посудинах.<br /> <br /> Рівень вільної поверхні у сполучених посудинах, не залежить від форми посудин, а визначається зовнішнім тиском і масовими силами, які діють на рідину.<br /> <br /> Сполучені посудини, поширені у повсякденній практиці і їх властивості використовувалися вже у глибокій давнині, як, наприклад, монтажний рівень, яким користувалися ще при будівництві пірамід в Стародавньому Єгипті.<br /> <br /> == Закон сполучених посудин ==<br /> <br /> '''Закон сполучених посудин''' — закон гідростатики[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Гідростатика]], який встановлює співвідношеннями між рівнями рідин у сполучених посудинах.<br /> <br /> : ''Рівень рідини в посудинах, сполучених між собою&amp;nbsp;— однаковий''.<br /> <br /> Якщо різні коліна сполучених посудин заповені різною рідиною, то висоти стовпів рідини співвідносяться обернено пропорційно до їхніх густин.<br /> : &lt;math&gt; \frac{h_1}{h_2} = \frac{\rho_2}{\rho_1} &lt;/math&gt;,<br /> <br /> де літерою &lt;math&gt;h&lt;/math&gt; позначені висоти в різних колінах, а літерою &lt;math&gt; \rho &lt;/math&gt;&amp;nbsp;— густини рідин.<br /> <br /> Закон сполучених посудин є наслідком закону Паскаля[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Закон_Паскаля]] і виводиться із рівності тисків в каналі, який сполучає посудини.<br /> <br /> Рівновага тисків в сполучних каналах записується у формі<br /> : &lt;math&gt; P_{i}+\rho_{i}gh_{i} = \text{const} &lt;/math&gt;,<br /> <br /> де &lt;math&gt;P&lt;/math&gt; — тиск на поверні стовпа рідини, &lt;math&gt;g&lt;/math&gt; — прискорення вільного падіння[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Прискорення_вільного_падіння]].<br /> <br /> У випадку однакових тисків це рівняння зводиться до<br /> : &lt;math&gt; \rho_{i}h_{i} = \text{const} &lt;/math&gt;<br /> <br /> == Використання закону сполучених посудин ==<br /> <br /> Закон сполучених посудин у побуті використовується в найрізноманітніших технічних пристроях: <br /> === Водонапірна башта===<br /> <br /> [[Зображення:800px-Roihuvuori_watertower2.png|250px|left|thumb|Водонапірна башта у розрізі: 1-насосна, 2-резервуар з водою, 3-споживачі води.]]<br /> Водонапірна башта - спорудження в системі водопостачання для регулювання напору та витрати води у водопровідній мережі, створення її запасу і вирівнювання графіка роботи насосних станцій.<br /> <br /> Водонапірна башта складається з бака (резервуара) для води, зазвичай циліндричної форми, і опорної конструкції (стовбура). Регулююча роль водонапірної башти полягає в тому, що в години зменшення водоспоживання надлишок води, що подається насосною станцією, накопичується у водонапірній башті і витрачається з неї в години збільшеного водоспоживання. <br /> <br /> Висота водонапірної башти (відстань від поверхні землі до низу бака) зазвичай не перевищує 25 м, в окремих випадках - 30 м; ємність бака - від декількох десятків м ³ (для малих водопроводів) до декількох тисяч м ³ (у великих міських і промислових водопроводах). Опорні конструкції виконуються в основному із сталі, залізобетону, іноді з цегли, баки - переважно з залізобетону та сталі. <br /> <br /> Водонапірні башти обладнують трубами для подачі і відведення води, переливними пристроями для запобігання переповнення бака, а також системою виміру рівня води з телепередачею сигналів у диспетчерський пункт. <br /> <br /> <br /> <br /> === Гідравлічний прес ===<br /> <br /> [[Зображення:Гидропрес.jpg‎|250px|left|thumb|Гідравлічне збільшення сили]]<br /> Гідравлічний прес - це промислова машина, яка дозволяє, докладаючи в одному місці невелике зусилля, одночасно отримувати в іншому місці високе зусилля. <br /> <br /> Гідравлічний прес складається з двох сполучених гідравлічних циліндрів (з поршнями) різного діаметру. Циліндр заповнюється гідравлічної рідиною - водою, маслом або іншю підходящою рідиною. За законами французького філософа і геніального вченого Паскаля, тиск (тобто сила, що діє на одиницю площі) у будь-якому місці рідини (або газу), що знаходиться у спокої, однаково в усіх напрямках і однаково передається по всьому об'єму. <br /> <br /> Закон Паскаля - найголовніший закон гідростатики. Усі заводи гідравлічних пресів при їх виробництві грунтуються на ньому. <br /> <br /> По суті гідравлічний прес можна порівняти з ефектом важеля, де в якості передавального зусилля об'єкта використовується рідина, а зусилля залежить від величини відношення площ робочих поверхонь.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> === Гідравлічний домкрат ===<br /> <br /> [[Зображення:Домкрат.jpg|250px|left|thumb|Схема гідравлічного домкрату]]<br /> Гідравлічний домкрат - пристрій, який використовується у техніці для створення великих зусилль. Базується на властивостях рідин передавати зовнішній тиск у будь яку точку простору, зайнятого рідиною. Схема гідравлічного домкрата показана на рисунку.<br /> <br /> Якщо сполучені посудини, виконати у вигляді циліндрів, що герметизуються поршнем, то виконавши їх з різними діаметрами можна одержати значні зусилля, прикладаючи істотно менші зусилля. Нехтуючи п’єзометричним тиском, оскільки він малий у подібних пристроях в порівнянні із тиском, що створюється поршнями, можна записати &lt;math&gt;p=\frac{F_{1}}{S_{1}}&lt;/math&gt;,&lt;math&gt;p=\frac{F_{2}}{S_{2}}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Звідки &lt;math&gt;F_{1}=F_{2}\frac{S_{1}}{S_{2}}&lt;/math&gt;<br /> З цього випливає, що зусилля &lt;math&gt;F_{1}&lt;/math&gt; обернено пропорційне до відношення площ циліндрів.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> === Гідрозатвор ===<br /> <br /> [[Зображення:800px-Ptrap.jpg‎|250px|left|thumb|Схема гідравлічного домкрату]]<br /> Гідравлічні затвори представляють собою вигнутий канал або трубу, заповнену шаром води, який надійно закриває вихід газів після скидання стоків у каналізаційну мережу. <br /> <br /> Якщо тиск повітряного середовища в каналізаційній мережі і стояку стає нижче атмосферного, відбувається зниження рівня рідини в гідрозатвори, і частина рідини виходить в стояк, а коли пониження тиску перевищує величину висоти гідрозатвори, то відбувається зрив гідрозатвору майже повністю. <br /> <br /> Під час скидання стічних вод гідрозатвор повинен забезпечити пропуск розрахункової витрати стоків, не допускаючи засмічень. <br /> <br /> Гідрозатвор зазвичай має вертикальний вхід і прямої або похилий вихід. Коли затвор не працює, рідина, яка знаходиться в ньому, може повністю або частково з нього випаруватися.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> === Інші види використання ===<br /> Крім приведенних вище пристроїв, закон сполучених посудин використовується у фонтанах, водомірному склі (показує рівень води у котлі), системах охолодження, шлюзах та ін.<br /> <br /> == Доведення закону сполучених посудин ==<br /> <br /> [[Зображення:Сполучені_посудини.jpg|350px|right|thumb|Сполучені посудини]]<br /> <br /> Розглянемо дві сполучені посудини, які наповнені різними рідинами, що не змішуються між собою (показано на рисунку)<br /> <br /> Посудини закриті, тиски &lt;math&gt;p_{0,1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,2}&lt;/math&gt; – на поверхні рідин в посудинах &lt;math&gt;I&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;II&lt;/math&gt; різні. Лінія &lt;math&gt;0-0&lt;/math&gt; – лінія поділу різнорідних рідин. Горизонтальна площина, яка проходить через лінію &lt;math&gt;0-0&lt;/math&gt;, є площиною однакового тиску. Визначимо величину гідростатичного тиску в точках &lt;math&gt;C_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;C_{2}&lt;/math&gt;, які лежать на площині однакового тиску. Згідно з основним рівнянням гідростатики:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{0,1}+\rho_{1} g h_{1}&lt;/math&gt;;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,2}=p_{0,2}+\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt;;<br /> <br /> де &lt;math&gt;h_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;h_{2}&lt;/math&gt;– підвищення поверхні рідин в посудинах &lt;math&gt;I&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;II&lt;/math&gt; над площиною &lt;math&gt;0-0&lt;/math&gt;; &lt;math&gt;\rho_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;\rho_{2}&lt;/math&gt; густини рідин. Очевидно, що:<br /> <br /> <br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{c,2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}+\rho_{1} g h_{1}=p_{0,2}+\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}-p_{0,2}=\rho_{2} g h_{2}-\rho_{1} g h_{1}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Остання залежність характеризує умови рівноваги рідин у сполучених посудинах. Вона дозволяє розв'язувати окремі задачі.<br /> <br /> == Випадки сполучених посудин ==<br /> <br /> ==== Випадок 1 ====<br /> <br /> У посудинах налита однакова рідина, але тиски &lt;math&gt;p_{0,1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,2}&lt;/math&gt; різні.<br /> <br /> Тоді при умові, що &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt; отримаємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}-p_{0,2}=\rho g(h_{2}-h_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> ==== Випадок 2 ====<br /> <br /> Рідина однакова, тобто &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,1} = p_{0,2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;h_{2}=h_{1}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Рідина в посудинах буде на одному рівні.<br /> <br /> ==== Випадок 3 ====<br /> <br /> Рідина однакова &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt;, але одна посудина відкрита &lt;math&gt;p_{0,1}=p_{am}&lt;/math&gt;, а друга - закрита &lt;math&gt;p_{0,2}&gt;p_{am}&lt;/math&gt;. Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{am}+ \rho h_{1}&lt;/math&gt; ; <br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,2}=p_{0,2} + \rho g h_{2}&lt;/math&gt; . <br /> <br /> Так як &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{c,2}&lt;/math&gt;, значить<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{am}+\rho g h_{1}=p_{0,2}+\rho g h2&lt;/math&gt;; <br /> <br /> &lt;math&gt;h_{1}=h_{2}\frac{p_{0,2}-p_{am}}{\rho g}&lt;/math&gt; <br /> <br /> Вираз &lt;math&gt;\frac{p_{0,2}-p_{am}}{\rho g}&lt;/math&gt; - це п'єзометрична висота тиску для точок, що лежать на поверхні рідини у закритій посудині.<br /> <br /> ==== Випадок 4 ====<br /> <br /> Рідини різнорідні, а &lt;math&gt;p_{0,1}=p_{0,2}&lt;/math&gt; Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;\rho_{1} g h_{1}=\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt; <br /> <br /> або<br /> <br /> &lt;math&gt;\frac{h_{1}}{h_{2}}=\frac{\rho_{2}g_{2}}{\rho_{1}g_{1}}&lt;/math&gt;<br /> <br /> З цього рівняння виходить, що висоти стовпів рідини залежать як від властивості рідини, так і зовнішнього силового поля.<br /> <br /> == Література ==<br /> * «Водоснабжение» Абрамов Н. Н., 1967<br /> * «Гидравлика. Учебник для вузов» Чугаев Р.Р. - Издание третье, дополненное и исправленное. - Ленинград: Энергия, 1975. - 600 с<br /> * «Основы гидравлики и аэродинамики», Калицун В. И., Дроздов Е. В., Комаров А. С., Чижик К. И., «Стройиздат», 2002 г.<br /> * «Сборник задач по машиностроительной гидравлике» / Под ред. И.Куклевского и Л.Г.Педвидза. М.:&quot;Машиностроение&quot;,1981.- 272 с<br /> <br /> <br /> == Галерея ==<br /> &lt;center&gt;&lt;gallery&gt;<br /> Зображення:Водонапірна_башта_в_Гельсінкі.jpg |Водонапірна башта у вигляді гриба в Гельсінкі, Фінляндія<br /> Зображення:Гідравлічний_домкрат.jpeg |Гідравлічний домкрат<br /> Зображення:Fontan.jpg‎ | Фонтан дружби народів<br /> Зображення:Шлюз.jpg | Шлюз на р. Амазонка<br /> Зображення:Гідропрес.jpg‎ | Гідравлічний прес<br /> Зображення:Водомірне_скло.jpg | Водомірне скло<br /> Зображення:200px-Siphon_fcm.jpg‎ | гидравлічний затвор<br /> Зображення:42608 2.jpg |Кулер з гідродинамічною підвіскою<br /> &lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> <br /> * [[Гідравлічний мультиплікатор]]<br /> * [[Суперкавітаційна торпеда]]<br /> * [[Епюра гідростатичного тиску]]<br /> * [[Класифікація методів вимірювання тиску]]<br /> * [[Середня швидкість потоку]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=6805 2011-06-04T14:32:10Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>[[Зображення:Сполпос.png|230px|right|]]<br /> '''Сполученими посудинами''' називають посудини, що з’єднані трубопроводом, який проходить нижче рівнів вільної поверхні рідини у посудинах.<br /> <br /> Рівень вільної поверхні у сполучених посудинах, не залежить від форми посудин, а визначається зовнішнім тиском і масовими силами, які діють на рідину.<br /> <br /> Сполучені посудини, поширені у повсякденній практиці і їх властивості використовувалися вже у глибокій давнині, як, наприклад, монтажний рівень, яким користувалися ще при будівництві пірамід в Стародавньому Єгипті.<br /> <br /> == Закон сполучених посудин ==<br /> <br /> '''Закон сполучених посудин''' — закон гідростатики[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Гідростатика]], який встановлює співвідношеннями між рівнями рідин у сполучених посудинах.<br /> <br /> : ''Рівень рідини в посудинах, сполучених між собою&amp;nbsp;— однаковий''.<br /> <br /> Якщо різні коліна сполучених посудин заповені різною рідиною, то висоти стовпів рідини співвідносяться обернено пропорційно до їхніх густин.<br /> : &lt;math&gt; \frac{h_1}{h_2} = \frac{\rho_2}{\rho_1} &lt;/math&gt;,<br /> <br /> де літерою &lt;math&gt;h&lt;/math&gt; позначені висоти в різних колінах, а літерою &lt;math&gt; \rho &lt;/math&gt;&amp;nbsp;— густини рідин.<br /> <br /> Закон сполучених посудин є наслідком закону Паскаля[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Закон_Паскаля]] і виводиться із рівності тисків в каналі, який сполучає посудини.<br /> <br /> Рівновага тисків в сполучних каналах записується у формі<br /> : &lt;math&gt; P_{i}+\rho_{i}gh_{i} = \text{const} &lt;/math&gt;,<br /> <br /> де &lt;math&gt;P&lt;/math&gt; — тиск на поверні стовпа рідини, &lt;math&gt;g&lt;/math&gt; — прискорення вільного падіння[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Прискорення_вільного_падіння]].<br /> <br /> У випадку однакових тисків це рівняння зводиться до<br /> : &lt;math&gt; \rho_{i}h_{i} = \text{const} &lt;/math&gt;<br /> <br /> == Використання закону сполучених посудин ==<br /> <br /> Закон сполучених посудин у побуті використовується в найрізноманітніших технічних пристроях: <br /> === Водонапірна башта===<br /> <br /> [[Зображення:800px-Roihuvuori_watertower2.png|250px|left|thumb|Водонапірна башта у розрізі: 1-насосна, 2-резервуар з водою, 3-споживачі води.]]<br /> Водонапірна башта - спорудження в системі водопостачання для регулювання напору та витрати води у водопровідній мережі, створення її запасу і вирівнювання графіка роботи насосних станцій.<br /> <br /> Водонапірна башта складається з бака (резервуара) для води, зазвичай циліндричної форми, і опорної конструкції (стовбура). Регулююча роль водонапірної башти полягає в тому, що в години зменшення водоспоживання надлишок води, що подається насосною станцією, накопичується у водонапірній башті і витрачається з неї в години збільшеного водоспоживання. <br /> <br /> Висота водонапірної башти (відстань від поверхні землі до низу бака) зазвичай не перевищує 25 м, в окремих випадках - 30 м; ємність бака - від декількох десятків м ³ (для малих водопроводів) до декількох тисяч м ³ (у великих міських і промислових водопроводах). Опорні конструкції виконуються в основному із сталі, залізобетону, іноді з цегли, баки - переважно з залізобетону та сталі. <br /> <br /> Водонапірні башти обладнують трубами для подачі і відведення води, переливними пристроями для запобігання переповнення бака, а також системою виміру рівня води з телепередачею сигналів у диспетчерський пункт. <br /> <br /> <br /> <br /> === Гідравлічний прес ===<br /> <br /> [[Зображення:Гидропрес.jpg‎|250px|left|thumb|Гідравлічне збільшення сили]]<br /> Гідравлічний прес - це промислова машина, яка дозволяє, докладаючи в одному місці невелике зусилля, одночасно отримувати в іншому місці високе зусилля. <br /> <br /> Гідравлічний прес складається з двох сполучених гідравлічних циліндрів (з поршнями) різного діаметру. Циліндр заповнюється гідравлічної рідиною - водою, маслом або іншю підходящою рідиною. За законами французького філософа і геніального вченого Паскаля, тиск (тобто сила, що діє на одиницю площі) у будь-якому місці рідини (або газу), що знаходиться у спокої, однаково в усіх напрямках і однаково передається по всьому об'єму. <br /> <br /> Закон Паскаля - найголовніший закон гідростатики. Усі заводи гідравлічних пресів при їх виробництві грунтуються на ньому. <br /> <br /> По суті гідравлічний прес можна порівняти з ефектом важеля, де в якості передавального зусилля об'єкта використовується рідина, а зусилля залежить від величини відношення площ робочих поверхонь.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> === Гідравлічний домкрат ===<br /> <br /> [[Зображення:Домкрат.jpg|250px|left|thumb|Схема гідравлічного домкрату]]<br /> Гідравлічний домкрат - пристрій, який використовується у техніці для створення великих зусилль. Базується на властивостях рідин передавати зовнішній тиск у будь яку точку простору, зайнятого рідиною. Схема гідравлічного домкрата показана на рисунку.<br /> <br /> Якщо сполучені посудини, виконати у вигляді циліндрів, що герметизуються поршнем, то виконавши їх з різними діаметрами можна одержати значні зусилля, прикладаючи істотно менші зусилля. Нехтуючи п’єзометричним тиском, оскільки він малий у подібних пристроях в порівнянні із тиском, що створюється поршнями, можна записати &lt;math&gt;p=\frac{F_{1}}{S_{1}}&lt;/math&gt;,&lt;math&gt;p=\frac{F_{2}}{S_{2}}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Звідки &lt;math&gt;F_{1}=F_{2}\frac{S_{1}}{S_{2}}&lt;/math&gt;<br /> З цього випливає, що зусилля &lt;math&gt;F_{1}&lt;/math&gt; обернено пропорційне до відношення площ циліндрів.<br /> <br /> === Гідрозатвор ===<br /> <br /> [[Зображення:800px-Ptrap.jpg‎|250px|left|thumb|Схема гідравлічного домкрату]]<br /> Гідравлічні затвори представляють собою вигнутий канал або трубу, заповнену шаром води, який надійно закриває вихід газів після скидання стоків у каналізаційну мережу. <br /> <br /> Якщо тиск повітряного середовища в каналізаційній мережі і стояку стає нижче атмосферного, відбувається зниження рівня рідини в гідрозатвори, і частина рідини виходить в стояк, а коли пониження тиску перевищує величину висоти гідрозатвори, то відбувається зрив гідрозатвору майже повністю. <br /> <br /> Під час скидання стічних вод гідрозатвор повинен забезпечити пропуск розрахункової витрати стоків, не допускаючи засмічень. <br /> <br /> Гідрозатвор зазвичай має вертикальний вхід і прямої або похилий вихід. Коли затвор не працює, рідина, яка знаходиться в ньому, може повністю або частково з нього випаруватися.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> === Інші види використання ===<br /> Крім приведенних вище пристроїв, закон сполучених посудин використовується у фонтанах, водомірному склі (показує рівень води у котлі), системах охолодження, шлюзах та ін.<br /> <br /> == Доведення закону сполучених посудин ==<br /> <br /> [[Зображення:Сполучені_посудини.jpg|350px|right|thumb|Сполучені посудини]]<br /> <br /> Розглянемо дві сполучені посудини, які наповнені різними рідинами, що не змішуються між собою (показано на рисунку)<br /> <br /> Посудини закриті, тиски &lt;math&gt;p_{0,1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,2}&lt;/math&gt; – на поверхні рідин в посудинах &lt;math&gt;I&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;II&lt;/math&gt; різні. Лінія &lt;math&gt;0-0&lt;/math&gt; – лінія поділу різнорідних рідин. Горизонтальна площина, яка проходить через лінію &lt;math&gt;0-0&lt;/math&gt;, є площиною однакового тиску. Визначимо величину гідростатичного тиску в точках &lt;math&gt;C_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;C_{2}&lt;/math&gt;, які лежать на площині однакового тиску. Згідно з основним рівнянням гідростатики:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{0,1}+\rho_{1} g h_{1}&lt;/math&gt;;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,2}=p_{0,2}+\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt;;<br /> <br /> де &lt;math&gt;h_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;h_{2}&lt;/math&gt;– підвищення поверхні рідин в посудинах &lt;math&gt;I&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;II&lt;/math&gt; над площиною &lt;math&gt;0-0&lt;/math&gt;; &lt;math&gt;\rho_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;\rho_{2}&lt;/math&gt; густини рідин. Очевидно, що:<br /> <br /> <br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{c,2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}+\rho_{1} g h_{1}=p_{0,2}+\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}-p_{0,2}=\rho_{2} g h_{2}-\rho_{1} g h_{1}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Остання залежність характеризує умови рівноваги рідин у сполучених посудинах. Вона дозволяє розв'язувати окремі задачі.<br /> <br /> == Випадки сполучених посудин ==<br /> <br /> ==== Випадок 1 ====<br /> <br /> У посудинах налита однакова рідина, але тиски &lt;math&gt;p_{0,1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,2}&lt;/math&gt; різні.<br /> <br /> Тоді при умові, що &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt; отримаємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}-p_{0,2}=\rho g(h_{2}-h_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> ==== Випадок 2 ====<br /> <br /> Рідина однакова, тобто &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,1} = p_{0,2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;h_{2}=h_{1}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Рідина в посудинах буде на одному рівні.<br /> <br /> ==== Випадок 3 ====<br /> <br /> Рідина однакова &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt;, але одна посудина відкрита &lt;math&gt;p_{0,1}=p_{am}&lt;/math&gt;, а друга - закрита &lt;math&gt;p_{0,2}&gt;p_{am}&lt;/math&gt;. Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{am}+ \rho h_{1}&lt;/math&gt; ; <br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,2}=p_{0,2} + \rho g h_{2}&lt;/math&gt; . <br /> <br /> Так як &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{c,2}&lt;/math&gt;, значить<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{am}+\rho g h_{1}=p_{0,2}+\rho g h2&lt;/math&gt;; <br /> <br /> &lt;math&gt;h_{1}=h_{2}\frac{p_{0,2}-p_{am}}{\rho g}&lt;/math&gt; <br /> <br /> Вираз &lt;math&gt;\frac{p_{0,2}-p_{am}}{\rho g}&lt;/math&gt; - це п'єзометрична висота тиску для точок, що лежать на поверхні рідини у закритій посудині.<br /> <br /> ==== Випадок 4 ====<br /> <br /> Рідини різнорідні, а &lt;math&gt;p_{0,1}=p_{0,2}&lt;/math&gt; Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;\rho_{1} g h_{1}=\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt; <br /> <br /> або<br /> <br /> &lt;math&gt;\frac{h_{1}}{h_{2}}=\frac{\rho_{2}g_{2}}{\rho_{1}g_{1}}&lt;/math&gt;<br /> <br /> З цього рівняння виходить, що висоти стовпів рідини залежать як від властивості рідини, так і зовнішнього силового поля.<br /> <br /> == Література ==<br /> * «Водоснабжение» Абрамов Н. Н., 1967<br /> * «Гидравлика. Учебник для вузов» Чугаев Р.Р. - Издание третье, дополненное и исправленное. - Ленинград: Энергия, 1975. - 600 с<br /> * «Основы гидравлики и аэродинамики», Калицун В. И., Дроздов Е. В., Комаров А. С., Чижик К. И., «Стройиздат», 2002 г.<br /> * «Сборник задач по машиностроительной гидравлике» / Под ред. И.Куклевского и Л.Г.Педвидза. М.:&quot;Машиностроение&quot;,1981.- 272 с<br /> <br /> <br /> == Галерея ==<br /> &lt;center&gt;&lt;gallery&gt;<br /> Зображення:Водонапірна_башта_в_Гельсінкі.jpg |Водонапірна башта у вигляді гриба в Гельсінкі, Фінляндія<br /> Зображення:Гідравлічний_домкрат.jpeg |Гідравлічний домкрат<br /> Зображення:Fontan.jpg‎ | Фонтан дружби народів<br /> Зображення:Шлюз.jpg | Шлюз на р. Амазонка<br /> Зображення:Гідропрес.jpg‎ | Гідравлічний прес<br /> Зображення:Водомірне_скло.jpg | Водомірне скло<br /> Зображення:200px-Siphon_fcm.jpg‎ | гидравлічний затвор<br /> Зображення:42608 2.jpg |Кулер з гідродинамічною підвіскою<br /> &lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> <br /> * [[Гідравлічний мультиплікатор]]<br /> * [[Суперкавітаційна торпеда]]<br /> * [[Епюра гідростатичного тиску]]<br /> * [[Класифікація методів вимірювання тиску]]<br /> * [[Середня швидкість потоку]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=6804 2011-06-04T14:16:08Z

<p>CaypoH: /* Гідравлічний домкрат */</p> <hr /> <div>[[Зображення:Сполпос.png|230px|right|]]<br /> '''Сполученими посудинами''' називають посудини, що з’єднані трубопроводом, який проходить нижче рівнів вільної поверхні рідини у посудинах.<br /> <br /> Рівень вільної поверхні у сполучених посудинах, не залежить від форми посудин, а визначається зовнішнім тиском і масовими силами, які діють на рідину.<br /> <br /> Сполучені посудини, поширені у повсякденній практиці і їх властивості використовувалися вже у глибокій давнині, як, наприклад, монтажний рівень, яким користувалися ще при будівництві пірамід в Стародавньому Єгипті.<br /> <br /> == Закон сполучених посудин ==<br /> <br /> '''Закон сполучених посудин''' — закон гідростатики[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Гідростатика]], який встановлює співвідношеннями між рівнями рідин у сполучених посудинах.<br /> <br /> : ''Рівень рідини в посудинах, сполучених між собою&amp;nbsp;— однаковий''.<br /> <br /> Якщо різні коліна сполучених посудин заповені різною рідиною, то висоти стовпів рідини співвідносяться обернено пропорційно до їхніх густин.<br /> : &lt;math&gt; \frac{h_1}{h_2} = \frac{\rho_2}{\rho_1} &lt;/math&gt;,<br /> <br /> де літерою &lt;math&gt;h&lt;/math&gt; позначені висоти в різних колінах, а літерою &lt;math&gt; \rho &lt;/math&gt;&amp;nbsp;— густини рідин.<br /> <br /> Закон сполучених посудин є наслідком закону Паскаля[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Закон_Паскаля]] і виводиться із рівності тисків в каналі, який сполучає посудини.<br /> <br /> Рівновага тисків в сполучних каналах записується у формі<br /> : &lt;math&gt; P_{i}+\rho_{i}gh_{i} = \text{const} &lt;/math&gt;,<br /> <br /> де &lt;math&gt;P&lt;/math&gt; — тиск на поверні стовпа рідини, &lt;math&gt;g&lt;/math&gt; — прискорення вільного падіння[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Прискорення_вільного_падіння]].<br /> <br /> У випадку однакових тисків це рівняння зводиться до<br /> : &lt;math&gt; \rho_{i}h_{i} = \text{const} &lt;/math&gt;<br /> <br /> == Використання закону сполучених посудин ==<br /> <br /> Закон сполучених посудин у побуті використовується в найрізноманітніших технічних пристроях: <br /> === Водонапірна башта===<br /> <br /> [[Зображення:800px-Roihuvuori_watertower2.png|250px|left|thumb|Водонапірна башта у розрізі: 1-насосна, 2-резервуар з водою, 3-споживачі води.]]<br /> Водонапірна башта - спорудження в системі водопостачання для регулювання напору та витрати води у водопровідній мережі, створення її запасу і вирівнювання графіка роботи насосних станцій.<br /> <br /> Водонапірна башта складається з бака (резервуара) для води, зазвичай циліндричної форми, і опорної конструкції (стовбура). Регулююча роль водонапірної башти полягає в тому, що в години зменшення водоспоживання надлишок води, що подається насосною станцією, накопичується у водонапірній башті і витрачається з неї в години збільшеного водоспоживання. <br /> <br /> Висота водонапірної башти (відстань від поверхні землі до низу бака) зазвичай не перевищує 25 м, в окремих випадках - 30 м; ємність бака - від декількох десятків м ³ (для малих водопроводів) до декількох тисяч м ³ (у великих міських і промислових водопроводах). Опорні конструкції виконуються в основному із сталі, залізобетону, іноді з цегли, баки - переважно з залізобетону та сталі. <br /> <br /> Водонапірні башти обладнують трубами для подачі і відведення води, переливними пристроями для запобігання переповнення бака, а також системою виміру рівня води з телепередачею сигналів у диспетчерський пункт. <br /> <br /> <br /> <br /> === Гідравлічний прес ===<br /> <br /> [[Зображення:Гидропрес.jpg‎|250px|left|thumb|Гідравлічне збільшення сили]]<br /> Гідравлічний прес - це промислова машина, яка дозволяє, докладаючи в одному місці невелике зусилля, одночасно отримувати в іншому місці високе зусилля. <br /> <br /> Гідравлічний прес складається з двох сполучених гідравлічних циліндрів (з поршнями) різного діаметру. Циліндр заповнюється гідравлічної рідиною - водою, маслом або іншю підходящою рідиною. За законами французького філософа і геніального вченого Паскаля, тиск (тобто сила, що діє на одиницю площі) у будь-якому місці рідини (або газу), що знаходиться у спокої, однаково в усіх напрямках і однаково передається по всьому об'єму. <br /> <br /> Закон Паскаля - найголовніший закон гідростатики. Усі заводи гідравлічних пресів при їх виробництві грунтуються на ньому. <br /> <br /> По суті гідравлічний прес можна порівняти з ефектом важеля, де в якості передавального зусилля об'єкта використовується рідина, а зусилля залежить від величини відношення площ робочих поверхонь.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> === Гідравлічний домкрат ===<br /> <br /> [[Зображення:Домкрат.jpg|250px|left|thumb|Схема гідравлічного домкрату]]<br /> Гідравлічний домкрат - пристрій, який використовується у техніці для створення великих зусилль. Базується на властивостях рідин передавати зовнішній тиск у будь яку точку простору, зайнятого рідиною. Схема гідравлічного домкрата показана на рисунку.<br /> <br /> Якщо сполучені посудини, виконати у вигляді циліндрів, що герметизуються поршнем, то виконавши їх з різними діаметрами можна одержати значні зусилля, прикладаючи істотно менші зусилля. Нехтуючи п’єзометричним тиском, оскільки він малий у подібних пристроях в порівнянні із тиском, що створюється поршнями, можна записати &lt;math&gt;p=\frac{F_{1}}{S_{1}}&lt;/math&gt;,&lt;math&gt;p=\frac{F_{2}}{S_{2}}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Звідки &lt;math&gt;F_{1}=F_{2}\frac{S_{1}}{S_{2}}&lt;/math&gt;<br /> З цього випливає, що зусилля &lt;math&gt;F_{1}&lt;/math&gt; обернено пропорційне до відношення площ циліндрів.<br /> <br /> === Гідрозатвор ===<br /> <br /> [[Зображення:800px-Ptrap.jpg‎|250px|left|thumb|Схема гідравлічного домкрату]]<br /> Гідравлічні затвори представляють собою вигнутий канал або трубу, заповнену шаром води, який надійно закриває вихід газів після скидання стоків у каналізаційну мережу. <br /> <br /> Якщо тиск повітряного середовища в каналізаційній мережі і стояку стає нижче атмосферного, відбувається зниження рівня рідини в гідрозатвори, і частина рідини виходить в стояк, а коли пониження тиску перевищує величину висоти гідрозатвори, то відбувається зрив гідрозатвору майже повністю. <br /> <br /> Під час скидання стічних вод гідрозатвор повинен забезпечити пропуск розрахункової витрати стоків, не допускаючи засмічень. <br /> <br /> Гідрозатвор зазвичай має вертикальний вхід і прямої або похилий вихід. Коли затвор не працює, рідина, яка знаходиться в ньому, може повністю або частково з нього випаруватися.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> === Інші види використання ===<br /> Крім приведенних вище пристроїв, закон сполучених посудин використовується у фонтанах, водомірному склі (показує рівень води у котлі), системах охолодження, шлюзах та ін.<br /> <br /> == Доведення закону сполучених посудин ==<br /> <br /> [[Зображення:Сполучені_посудини.jpg|350px|right|thumb|Сполучені посудини]]<br /> <br /> Розглянемо дві сполучені посудини, які наповнені різними рідинами, що не змішуються між собою (показано на рисунку)<br /> <br /> Посудини закриті, тиски &lt;math&gt;p_{0,1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,2}&lt;/math&gt; – на поверхні рідин в посудинах &lt;math&gt;I&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;II&lt;/math&gt; різні. Лінія &lt;math&gt;0-0&lt;/math&gt; – лінія поділу різнорідних рідин. Горизонтальна площина, яка проходить через лінію 0-0, є площиною однакового тиску. Визначимо величину гідростатичного тиску в точках &lt;math&gt;C_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;C_{2}&lt;/math&gt;, які лежать на площині однакового тиску. Згідно з основним рівнянням гідростатики:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{0,1}+\rho_{1} g h_{1}&lt;/math&gt;;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,2}=p_{0,2}+\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt;;<br /> <br /> де &lt;math&gt;h_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;h_{2}&lt;/math&gt;– підвищення поверхні рідин в посудинах &lt;math&gt;I&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;II&lt;/math&gt; над площиною &lt;math&gt;0-0&lt;/math&gt;; &lt;math&gt;\rho_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;\rho_{2}&lt;/math&gt; густини рідин. Очевидно, що:<br /> <br /> <br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{c,2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}+\rho_{1} g h_{1}=p_{0,2}+\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}-p_{0,2}=\rho_{2} g h_{2}-\rho_{1} g h_{1}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Остання залежність характеризує умови рівноваги рідин у сполучених посудинах. Вона дозволяє розв'язувати окремі задачі.<br /> <br /> == Випадки сполучених посудин ==<br /> <br /> ==== Випадок 1 ====<br /> <br /> У посудинах налита однакова рідина, але тиски &lt;math&gt;p_{0,1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,2}&lt;/math&gt; різні.<br /> <br /> Тоді при умові, що &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt; отримаємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}-p_{0,2}=\rho g(h_{2}-h_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> ==== Випадок 2 ====<br /> <br /> Рідина однакова, тобто &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,1} = p_{0,2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;h_{2}=h_{1}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Рідина в посудинах буде на одному рівні.<br /> <br /> ==== Випадок 3 ====<br /> <br /> Рідина однакова &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt;, але одна посудина відкрита &lt;math&gt;p_{0,1}=p_{am}&lt;/math&gt;, а друга - закрита &lt;math&gt;p_{0,2}&gt;p_{am}&lt;/math&gt;. Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{am}+ \rho h_{1}&lt;/math&gt; ; <br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,2}=p_{0,2} + \rho g h_{2}&lt;/math&gt; . <br /> <br /> Так як &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{c,2}&lt;/math&gt;, значить<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{am}+\rho g h_{1}=p_{0,2}+\rho g h2&lt;/math&gt;; <br /> <br /> &lt;math&gt;h_{1}=h_{2}\frac{p_{0,2}-p_{am}}{\rho g}&lt;/math&gt; <br /> <br /> Вираз &lt;math&gt;\frac{p_{0,2}-p_{am}}{\rho g}&lt;/math&gt; - це п'єзометрична висота тиску для точок, що лежать на поверхні рідини у закритій посудині.<br /> <br /> ==== Випадок 4 ====<br /> <br /> Рідини різнорідні, а &lt;math&gt;p_{0,1}=p_{0,2}&lt;/math&gt; Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;\rho_{1} g h_{1}=\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt; <br /> <br /> або<br /> <br /> &lt;math&gt;\frac{h_{1}}{h_{2}}=\frac{\rho_{2}g_{2}}{\rho_{1}g_{1}}&lt;/math&gt;<br /> <br /> З цього рівняння виходить, що висоти стовпів рідини залежать як від властивості рідини, так і зовнішнього силового поля.<br /> <br /> == Література ==<br /> * «Водоснабжение» Абрамов Н. Н., 1967<br /> * «Гидравлика. Учебник для вузов» Чугаев Р.Р. - Издание третье, дополненное и исправленное. - Ленинград: Энергия, 1975. - 600 с<br /> * «Основы гидравлики и аэродинамики», Калицун В. И., Дроздов Е. В., Комаров А. С., Чижик К. И., «Стройиздат», 2002 г.<br /> * «Сборник задач по машиностроительной гидравлике» / Под ред. И.Куклевского и Л.Г.Педвидза. М.:&quot;Машиностроение&quot;,1981.- 272 с<br /> <br /> <br /> == Галерея ==<br /> &lt;center&gt;&lt;gallery&gt;<br /> Зображення:Водонапірна_башта_в_Гельсінкі.jpg |Водонапірна башта у вигляді гриба в Гельсінкі, Фінляндія<br /> Зображення:Гідравлічний_домкрат.jpeg |Гідравлічний домкрат<br /> Зображення:Fontan.jpg‎ | Фонтан дружби народів<br /> Зображення:Шлюз.jpg | Шлюз на р. Амазонка<br /> Зображення:Гідропрес.jpg‎ | Гідравлічний прес<br /> Зображення:Водомірне_скло.jpg | Водомірне скло<br /> Зображення:200px-Siphon_fcm.jpg‎ | гидравлічний затвор<br /> Зображення:42608 2.jpg |Кулер з гідродинамічною підвіскою<br /> &lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> <br /> * [[Гідравлічний мультиплікатор]]<br /> * [[Суперкавітаційна торпеда]]<br /> * [[Епюра гідростатичного тиску]]<br /> * [[Класифікація методів вимірювання тиску]]<br /> * [[Середня швидкість потоку]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=6803 2011-06-04T14:10:49Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>[[Зображення:Сполпос.png|230px|right|]]<br /> '''Сполученими посудинами''' називають посудини, що з’єднані трубопроводом, який проходить нижче рівнів вільної поверхні рідини у посудинах.<br /> <br /> Рівень вільної поверхні у сполучених посудинах, не залежить від форми посудин, а визначається зовнішнім тиском і масовими силами, які діють на рідину.<br /> <br /> Сполучені посудини, поширені у повсякденній практиці і їх властивості використовувалися вже у глибокій давнині, як, наприклад, монтажний рівень, яким користувалися ще при будівництві пірамід в Стародавньому Єгипті.<br /> <br /> == Закон сполучених посудин ==<br /> <br /> '''Закон сполучених посудин''' — закон гідростатики[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Гідростатика]], який встановлює співвідношеннями між рівнями рідин у сполучених посудинах.<br /> <br /> : ''Рівень рідини в посудинах, сполучених між собою&amp;nbsp;— однаковий''.<br /> <br /> Якщо різні коліна сполучених посудин заповені різною рідиною, то висоти стовпів рідини співвідносяться обернено пропорційно до їхніх густин.<br /> : &lt;math&gt; \frac{h_1}{h_2} = \frac{\rho_2}{\rho_1} &lt;/math&gt;,<br /> <br /> де літерою &lt;math&gt;h&lt;/math&gt; позначені висоти в різних колінах, а літерою &lt;math&gt; \rho &lt;/math&gt;&amp;nbsp;— густини рідин.<br /> <br /> Закон сполучених посудин є наслідком закону Паскаля[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Закон_Паскаля]] і виводиться із рівності тисків в каналі, який сполучає посудини.<br /> <br /> Рівновага тисків в сполучних каналах записується у формі<br /> : &lt;math&gt; P_{i}+\rho_{i}gh_{i} = \text{const} &lt;/math&gt;,<br /> <br /> де &lt;math&gt;P&lt;/math&gt; — тиск на поверні стовпа рідини, &lt;math&gt;g&lt;/math&gt; — прискорення вільного падіння[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Прискорення_вільного_падіння]].<br /> <br /> У випадку однакових тисків це рівняння зводиться до<br /> : &lt;math&gt; \rho_{i}h_{i} = \text{const} &lt;/math&gt;<br /> <br /> == Використання закону сполучених посудин ==<br /> <br /> Закон сполучених посудин у побуті використовується в найрізноманітніших технічних пристроях: <br /> === Водонапірна башта===<br /> <br /> [[Зображення:800px-Roihuvuori_watertower2.png|250px|left|thumb|Водонапірна башта у розрізі: 1-насосна, 2-резервуар з водою, 3-споживачі води.]]<br /> Водонапірна башта - спорудження в системі водопостачання для регулювання напору та витрати води у водопровідній мережі, створення її запасу і вирівнювання графіка роботи насосних станцій.<br /> <br /> Водонапірна башта складається з бака (резервуара) для води, зазвичай циліндричної форми, і опорної конструкції (стовбура). Регулююча роль водонапірної башти полягає в тому, що в години зменшення водоспоживання надлишок води, що подається насосною станцією, накопичується у водонапірній башті і витрачається з неї в години збільшеного водоспоживання. <br /> <br /> Висота водонапірної башти (відстань від поверхні землі до низу бака) зазвичай не перевищує 25 м, в окремих випадках - 30 м; ємність бака - від декількох десятків м ³ (для малих водопроводів) до декількох тисяч м ³ (у великих міських і промислових водопроводах). Опорні конструкції виконуються в основному із сталі, залізобетону, іноді з цегли, баки - переважно з залізобетону та сталі. <br /> <br /> Водонапірні башти обладнують трубами для подачі і відведення води, переливними пристроями для запобігання переповнення бака, а також системою виміру рівня води з телепередачею сигналів у диспетчерський пункт. <br /> <br /> <br /> <br /> === Гідравлічний прес ===<br /> <br /> [[Зображення:Гидропрес.jpg‎|250px|left|thumb|Гідравлічне збільшення сили]]<br /> Гідравлічний прес - це промислова машина, яка дозволяє, докладаючи в одному місці невелике зусилля, одночасно отримувати в іншому місці високе зусилля. <br /> <br /> Гідравлічний прес складається з двох сполучених гідравлічних циліндрів (з поршнями) різного діаметру. Циліндр заповнюється гідравлічної рідиною - водою, маслом або іншю підходящою рідиною. За законами французького філософа і геніального вченого Паскаля, тиск (тобто сила, що діє на одиницю площі) у будь-якому місці рідини (або газу), що знаходиться у спокої, однаково в усіх напрямках і однаково передається по всьому об'єму. <br /> <br /> Закон Паскаля - найголовніший закон гідростатики. Усі заводи гідравлічних пресів при їх виробництві грунтуються на ньому. <br /> <br /> По суті гідравлічний прес можна порівняти з ефектом важеля, де в якості передавального зусилля об'єкта використовується рідина, а зусилля залежить від величини відношення площ робочих поверхонь.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> === Гідравлічний домкрат ===<br /> <br /> [[Зображення:Домкрат.jpg|250px|left|thumb|Схема гідравлічного домкрату]]<br /> Гідравлічний домкрат - пристрій, який використовується у техніці для створення великих зусилль. Базується на властивостях рідин передавати зовнішній тиск у будь яку точку простору, зайнятого рідиною. Схема гідравлічного домкрата показана на рисунку.<br /> <br /> Якщо сполучені посудини, виконати у вигляді циліндрів, що герметизуються поршнем, то виконавши їх з різними діаметрами можна одержати значні зусилля, прикладаючи істотно менші зусилля. Нехтуючи п’єзометричним тиском, оскільки він малий у подібних пристроях в порівнянні із тиском, що створюється поршнями, можна записати &lt;math&gt;p=\frac{F_{1}}{S_{1}}&lt;/math&gt;,&lt;math&gt;p=\frac{F_{1}}{S_{1}}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Звідки &lt;math&gt;F_{1}=F_{2}\frac{S_{1}}{S_{2}}&lt;/math&gt;<br /> З цього випливає, що зусилля &lt;math&gt;F_{1}&lt;/math&gt; обернено пропорційне до відношення площ циліндрів.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> === Гідрозатвор ===<br /> <br /> [[Зображення:800px-Ptrap.jpg‎|250px|left|thumb|Схема гідравлічного домкрату]]<br /> Гідравлічні затвори представляють собою вигнутий канал або трубу, заповнену шаром води, який надійно закриває вихід газів після скидання стоків у каналізаційну мережу. <br /> <br /> Якщо тиск повітряного середовища в каналізаційній мережі і стояку стає нижче атмосферного, відбувається зниження рівня рідини в гідрозатвори, і частина рідини виходить в стояк, а коли пониження тиску перевищує величину висоти гідрозатвори, то відбувається зрив гідрозатвору майже повністю. <br /> <br /> Під час скидання стічних вод гідрозатвор повинен забезпечити пропуск розрахункової витрати стоків, не допускаючи засмічень. <br /> <br /> Гідрозатвор зазвичай має вертикальний вхід і прямої або похилий вихід. Коли затвор не працює, рідина, яка знаходиться в ньому, може повністю або частково з нього випаруватися.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> === Інші види використання ===<br /> Крім приведенних вище пристроїв, закон сполучених посудин використовується у фонтанах, водомірному склі (показує рівень води у котлі), системах охолодження, шлюзах та ін.<br /> <br /> == Доведення закону сполучених посудин ==<br /> <br /> [[Зображення:Сполучені_посудини.jpg|350px|right|thumb|Сполучені посудини]]<br /> <br /> Розглянемо дві сполучені посудини, які наповнені різними рідинами, що не змішуються між собою (показано на рисунку)<br /> <br /> Посудини закриті, тиски &lt;math&gt;p_{0,1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,2}&lt;/math&gt; – на поверхні рідин в посудинах &lt;math&gt;I&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;II&lt;/math&gt; різні. Лінія &lt;math&gt;0-0&lt;/math&gt; – лінія поділу різнорідних рідин. Горизонтальна площина, яка проходить через лінію 0-0, є площиною однакового тиску. Визначимо величину гідростатичного тиску в точках &lt;math&gt;C_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;C_{2}&lt;/math&gt;, які лежать на площині однакового тиску. Згідно з основним рівнянням гідростатики:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{0,1}+\rho_{1} g h_{1}&lt;/math&gt;;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,2}=p_{0,2}+\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt;;<br /> <br /> де &lt;math&gt;h_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;h_{2}&lt;/math&gt;– підвищення поверхні рідин в посудинах &lt;math&gt;I&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;II&lt;/math&gt; над площиною &lt;math&gt;0-0&lt;/math&gt;; &lt;math&gt;\rho_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;\rho_{2}&lt;/math&gt; густини рідин. Очевидно, що:<br /> <br /> <br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{c,2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}+\rho_{1} g h_{1}=p_{0,2}+\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}-p_{0,2}=\rho_{2} g h_{2}-\rho_{1} g h_{1}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Остання залежність характеризує умови рівноваги рідин у сполучених посудинах. Вона дозволяє розв'язувати окремі задачі.<br /> <br /> == Випадки сполучених посудин ==<br /> <br /> ==== Випадок 1 ====<br /> <br /> У посудинах налита однакова рідина, але тиски &lt;math&gt;p_{0,1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,2}&lt;/math&gt; різні.<br /> <br /> Тоді при умові, що &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt; отримаємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}-p_{0,2}=\rho g(h_{2}-h_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> ==== Випадок 2 ====<br /> <br /> Рідина однакова, тобто &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,1} = p_{0,2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;h_{2}=h_{1}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Рідина в посудинах буде на одному рівні.<br /> <br /> ==== Випадок 3 ====<br /> <br /> Рідина однакова &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt;, але одна посудина відкрита &lt;math&gt;p_{0,1}=p_{am}&lt;/math&gt;, а друга - закрита &lt;math&gt;p_{0,2}&gt;p_{am}&lt;/math&gt;. Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{am}+ \rho h_{1}&lt;/math&gt; ; <br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,2}=p_{0,2} + \rho g h_{2}&lt;/math&gt; . <br /> <br /> Так як &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{c,2}&lt;/math&gt;, значить<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{am}+\rho g h_{1}=p_{0,2}+\rho g h2&lt;/math&gt;; <br /> <br /> &lt;math&gt;h_{1}=h_{2}\frac{p_{0,2}-p_{am}}{\rho g}&lt;/math&gt; <br /> <br /> Вираз &lt;math&gt;\frac{p_{0,2}-p_{am}}{\rho g}&lt;/math&gt; - це п'єзометрична висота тиску для точок, що лежать на поверхні рідини у закритій посудині.<br /> <br /> ==== Випадок 4 ====<br /> <br /> Рідини різнорідні, а &lt;math&gt;p_{0,1}=p_{0,2}&lt;/math&gt; Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;\rho_{1} g h_{1}=\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt; <br /> <br /> або<br /> <br /> &lt;math&gt;\frac{h_{1}}{h_{2}}=\frac{\rho_{2}g_{2}}{\rho_{1}g_{1}}&lt;/math&gt;<br /> <br /> З цього рівняння виходить, що висоти стовпів рідини залежать як від властивості рідини, так і зовнішнього силового поля.<br /> <br /> == Література ==<br /> * «Водоснабжение» Абрамов Н. Н., 1967<br /> * «Гидравлика. Учебник для вузов» Чугаев Р.Р. - Издание третье, дополненное и исправленное. - Ленинград: Энергия, 1975. - 600 с<br /> * «Основы гидравлики и аэродинамики», Калицун В. И., Дроздов Е. В., Комаров А. С., Чижик К. И., «Стройиздат», 2002 г.<br /> * «Сборник задач по машиностроительной гидравлике» / Под ред. И.Куклевского и Л.Г.Педвидза. М.:&quot;Машиностроение&quot;,1981.- 272 с<br /> <br /> <br /> == Галерея ==<br /> &lt;center&gt;&lt;gallery&gt;<br /> Зображення:Водонапірна_башта_в_Гельсінкі.jpg |Водонапірна башта у вигляді гриба в Гельсінкі, Фінляндія<br /> Зображення:Гідравлічний_домкрат.jpeg |Гідравлічний домкрат<br /> Зображення:Fontan.jpg‎ | Фонтан дружби народів<br /> Зображення:Шлюз.jpg | Шлюз на р. Амазонка<br /> Зображення:Гідропрес.jpg‎ | Гідравлічний прес<br /> Зображення:Водомірне_скло.jpg | Водомірне скло<br /> Зображення:200px-Siphon_fcm.jpg‎ | гидравлічний затвор<br /> Зображення:42608 2.jpg |Кулер з гідродинамічною підвіскою<br /> &lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> <br /> * [[Гідравлічний мультиплікатор]]<br /> * [[Суперкавітаційна торпеда]]<br /> * [[Епюра гідростатичного тиску]]<br /> * [[Класифікація методів вимірювання тиску]]<br /> * [[Середня швидкість потоку]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=6783 2011-06-03T19:20:07Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>[[Зображення:Сполпос.png|230px|right|]]<br /> '''Сполученими посудинами''' називають посудини, що з’єднані трубопроводом, який проходить нижче рівнів вільної поверхні рідини у посудинах.<br /> <br /> Рівень вільної поверхні у сполучених посудинах, не залежить від форми посудин, а визначається зовнішнім тиском і масовими силами, які діють на рідину.<br /> <br /> Сполучені посудини, поширені у повсякденній практиці і їх властивості використовувалися вже у глибокій давнині, як, наприклад, монтажний рівень, яким користувалися ще при будівництві пірамід в Стародавньому Єгипті.<br /> <br /> == Закон сполучених посудин ==<br /> <br /> '''Закон сполучених посудин''' — закон гідростатики[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Гідростатика]], який встановлює співвідношеннями між рівнями рідин у сполучених посудинах.<br /> <br /> : ''Рівень рідини в посудинах, сполучених між собою&amp;nbsp;— однаковий''.<br /> <br /> Якщо різні коліна сполучених посудин заповені різною рідиною, то висоти стовпів рідини співвідносяться обернено пропорційно до їхніх густин.<br /> : &lt;math&gt; \frac{h_1}{h_2} = \frac{\rho_2}{\rho_1} &lt;/math&gt;,<br /> <br /> де літерою &lt;math&gt;h&lt;/math&gt; позначені висоти в різних колінах, а літерою &lt;math&gt; \rho &lt;/math&gt;&amp;nbsp;— густини рідин.<br /> <br /> Закон сполучених посудин є наслідком закону Паскаля[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Закон_Паскаля]] і виводиться із рівності тисків в каналі, який сполучає посудини.<br /> <br /> Рівновага тисків в сполучних каналах записується у формі<br /> : &lt;math&gt; P_{i}+\rho_{i}gh_{i} = \text{const} &lt;/math&gt;,<br /> <br /> де &lt;math&gt;P&lt;/math&gt; — тиск на поверні стовпа рідини, &lt;math&gt;g&lt;/math&gt; — прискорення вільного падіння[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Прискорення_вільного_падіння]].<br /> <br /> У випадку однакових тисків це рівняння зводиться до<br /> : &lt;math&gt; \rho_{i}h_{i} = \text{const} &lt;/math&gt;<br /> <br /> == Використання закону сполучених посудин ==<br /> <br /> Закон сполучених посудин у побуті використовується в найрізноманітніших технічних пристроях: <br /> === Водонапірна башта===<br /> <br /> [[Зображення:800px-Roihuvuori_watertower2.png|250px|left|thumb|Водонапірна башта у розрізі: 1-насосна, 2-резервуар з водою, 3-споживачі води.]]<br /> Водонапірна башта - спорудження в системі водопостачання для регулювання напору та витрати води у водопровідній мережі, створення її запасу і вирівнювання графіка роботи насосних станцій.<br /> <br /> Водонапірна башта складається з бака (резервуара) для води, зазвичай циліндричної форми, і опорної конструкції (стовбура). Регулююча роль водонапірної башти полягає в тому, що в години зменшення водоспоживання надлишок води, що подається насосною станцією, накопичується у водонапірній башті і витрачається з неї в години збільшеного водоспоживання. <br /> <br /> Висота водонапірної башти (відстань від поверхні землі до низу бака) зазвичай не перевищує 25 м, в окремих випадках - 30 м; ємність бака - від декількох десятків м ³ (для малих водопроводів) до декількох тисяч м ³ (у великих міських і промислових водопроводах). Опорні конструкції виконуються в основному із сталі, залізобетону, іноді з цегли, баки - переважно з залізобетону та сталі. <br /> <br /> Водонапірні башти обладнують трубами для подачі і відведення води, переливними пристроями для запобігання переповнення бака, а також системою виміру рівня води з телепередачею сигналів у диспетчерський пункт. <br /> <br /> === Гідравлічний прес ===<br /> <br /> [[Зображення:Гидропрес.jpg‎|250px|left|thumb|Гідравлічне збільшення сили]]<br /> Гідравлічний прес - це промислова машина, яка дозволяє, докладаючи в одному місці невелике зусилля, одночасно отримувати в іншому місці високе зусилля. <br /> <br /> Гідравлічний прес складається з двох сполучених гідравлічних циліндрів (з поршнями) різного діаметру. Циліндр заповнюється гідравлічної рідиною - водою, маслом або іншю підходящою рідиною. За законами французького філософа і геніального вченого Паскаля, тиск (тобто сила, що діє на одиницю площі) у будь-якому місці рідини (або газу), що знаходиться у спокої, однаково в усіх напрямках і однаково передається по всьому об'єму. <br /> <br /> Закон Паскаля - найголовніший закон гідростатики. Усі заводи гідравлічних пресів при їх виробництві грунтуються на ньому. <br /> <br /> По суті гідравлічний прес можна порівняти з ефектом важеля, де в якості передавального зусилля об'єкта використовується рідина, а зусилля залежить від величини відношення площ робочих поверхонь.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> === Гідравлічний домкрат ===<br /> <br /> [[Зображення:Домкрат.jpg|250px|left|thumb|Схема гідравлічного домкрату]]<br /> Гідравлічний домкрат - пристрій, який використовується у техніці для створення великих зусилль. Базується на властивостях рідин передавати зовнішній тиск у будь яку точку простору, зайнятого рідиною. Схема гідравлічного домкрата показана на рисунку.<br /> <br /> Якщо сполучені посудини, виконати у вигляді циліндрів, що герметизуються поршнем, то виконавши їх з різними діаметрами можна одержати значні зусилля, прикладаючи істотно менші зусилля. Нехтуючи п’єзометричним тиском, оскільки він малий у подібних пристроях в порівнянні із тиском, що створюється поршнями, можна записати &lt;math&gt;p=\frac{F_{1}}{S_{1}}&lt;/math&gt;,&lt;math&gt;p=\frac{F_{1}}{S_{1}}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Звідки &lt;math&gt;F_{1}=F_{2}\frac{S_{1}}{S_{2}}&lt;/math&gt;<br /> З цього випливає, що зусилля &lt;math&gt;F_{1}&lt;/math&gt; обернено пропорційне до відношення площ циліндрів.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> === Гідрозатвор ===<br /> <br /> [[Зображення:800px-Ptrap.jpg‎|250px|left|thumb|Схема гідравлічного домкрату]]<br /> Гідравлічні затвори представляють собою вигнутий канал або трубу, заповнену шаром води, який надійно закриває вихід газів після скидання стоків у каналізаційну мережу. <br /> <br /> Якщо тиск повітряного середовища в каналізаційній мережі і стояку стає нижче атмосферного, відбувається зниження рівня рідини в гідрозатвори, і частина рідини виходить в стояк, а коли пониження тиску перевищує величину висоти гідрозатвори, то відбувається зрив гідрозатвору майже повністю. <br /> <br /> Під час скидання стічних вод гідрозатвор повинен забезпечити пропуск розрахункової витрати стоків, не допускаючи засмічень. <br /> <br /> Гідрозатвор зазвичай має вертикальний вхід і прямої або похилий вихід. Коли затвор не працює, рідина, яка знаходиться в ньому, може повністю або частково з нього випаруватися.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> === Інші види використання ===<br /> Крім приведенних вище пристроїв, закон сполучених посудин використовується у фонтанах, водомірному склі (показує рівень води у котлі), системах охолодження, шлюзах та ін.<br /> <br /> == Доведення закону сполучених посудин ==<br /> <br /> [[Зображення:Сполучені_посудини.jpg|350px|right|thumb|Сполучені посудини]]<br /> <br /> Розглянемо дві сполучені посудини, які наповнені різними рідинами, що не змішуються між собою (показано на рисунку)<br /> <br /> Посудини закриті, тиски &lt;math&gt;p_{0,1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,2}&lt;/math&gt; – на поверхні рідин в посудинах &lt;math&gt;I&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;II&lt;/math&gt; різні. Лінія &lt;math&gt;0-0&lt;/math&gt; – лінія поділу різнорідних рідин. Горизонтальна площина, яка проходить через лінію 0-0, є площиною однакового тиску. Визначимо величину гідростатичного тиску в точках &lt;math&gt;C_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;C_{2}&lt;/math&gt;, які лежать на площині однакового тиску. Згідно з основним рівнянням гідростатики:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{0,1}+\rho_{1} g h_{1}&lt;/math&gt;;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,2}=p_{0,2}+\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt;;<br /> <br /> де &lt;math&gt;h_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;h_{2}&lt;/math&gt;– підвищення поверхні рідин в посудинах &lt;math&gt;I&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;II&lt;/math&gt; над площиною &lt;math&gt;0-0&lt;/math&gt;; &lt;math&gt;\rho_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;\rho_{2}&lt;/math&gt; густини рідин. Очевидно, що:<br /> <br /> <br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{c,2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}+\rho_{1} g h_{1}=p_{0,2}+\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}-p_{0,2}=\rho_{2} g h_{2}-\rho_{1} g h_{1}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Остання залежність характеризує умови рівноваги рідин у сполучених посудинах. Вона дозволяє розв'язувати окремі задачі.<br /> <br /> == Випадки сполучених посудин ==<br /> <br /> ==== Випадок 1 ====<br /> <br /> У посудинах налита однакова рідина, але тиски &lt;math&gt;p_{0,1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,2}&lt;/math&gt; різні.<br /> <br /> Тоді при умові, що &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt; отримаємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}-p_{0,2}=\rho g(h_{2}-h_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> ==== Випадок 2 ====<br /> <br /> Рідина однакова, тобто &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,1} = p_{0,2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;h_{2}=h_{1}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Рідина в посудинах буде на одному рівні.<br /> <br /> ==== Випадок 3 ====<br /> <br /> Рідина однакова &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt;, але одна посудина відкрита &lt;math&gt;p_{0,1}=p_{am}&lt;/math&gt;, а друга - закрита &lt;math&gt;p_{0,2}&gt;p_{am}&lt;/math&gt;. Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{am}+ \rho h_{1}&lt;/math&gt; ; <br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,2}=p_{0,2} + \rho g h_{2}&lt;/math&gt; . <br /> <br /> Так як &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{c,2}&lt;/math&gt;, значить<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{am}+\rho g h_{1}=p_{0,2}+\rho g h2&lt;/math&gt;; <br /> <br /> &lt;math&gt;h_{1}=h_{2}\frac{p_{0,2}-p_{am}}{\rho g}&lt;/math&gt; <br /> <br /> Вираз &lt;math&gt;\frac{p_{0,2}-p_{am}}{\rho g}&lt;/math&gt; - це п'єзометрична висота тиску для точок, що лежать на поверхні рідини у закритій посудині.<br /> <br /> ==== Випадок 4 ====<br /> <br /> Рідини різнорідні, а &lt;math&gt;p_{0,1}=p_{0,2}&lt;/math&gt; Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;\rho_{1} g h_{1}=\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt; <br /> <br /> або<br /> <br /> &lt;math&gt;\frac{h_{1}}{h_{2}}=\frac{\rho_{2}g_{2}}{\rho_{1}g_{1}}&lt;/math&gt;<br /> <br /> З цього рівняння виходить, що висоти стовпів рідини залежать як від властивості рідини, так і зовнішнього силового поля.<br /> <br /> == Література ==<br /> * «Водоснабжение» Абрамов Н. Н., 1967<br /> * «Гидравлика. Учебник для вузов» Чугаев Р.Р. - Издание третье, дополненное и исправленное. - Ленинград: Энергия, 1975. - 600 с<br /> * «Основы гидравлики и аэродинамики», Калицун В. И., Дроздов Е. В., Комаров А. С., Чижик К. И., «Стройиздат», 2002 г.<br /> * «Сборник задач по машиностроительной гидравлике» / Под ред. И.Куклевского и Л.Г.Педвидза. М.:&quot;Машиностроение&quot;,1981.- 272 с<br /> <br /> <br /> == Галерея ==<br /> &lt;center&gt;&lt;gallery&gt;<br /> Зображення:Водонапірна_башта_в_Гельсінкі.jpg |Водонапірна башта у вигляді гриба в Гельсінкі, Фінляндія<br /> Зображення:Гідравлічний_домкрат.jpeg |Гідравлічний домкрат<br /> Зображення:Fontan.jpg‎ | Фонтан дружби народів<br /> Зображення:Шлюз.jpg | Шлюз на р. Амазонка<br /> Зображення:Гідропрес.jpg‎ | Гідравлічний прес<br /> Зображення:Водомірне_скло.jpg | Водомірне скло<br /> Зображення:200px-Siphon_fcm.jpg‎ | гидравлічний затвор<br /> Зображення:42608 2.jpg |Кулер з гідродинамічною підвіскою<br /> &lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> <br /> * [[Гідравлічний мультиплікатор]]<br /> * [[Суперкавітаційна торпеда]]<br /> * [[Епюра гідростатичного тиску]]<br /> * [[Класифікація методів вимірювання тиску]]<br /> * [[Середня швидкість потоку]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=6771 2011-06-03T18:21:19Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>[[Зображення:Сполпос.png|230px|right|]]<br /> '''Сполученими посудинами''' називають посудини, що з’єднані трубопроводом, який проходить нижче рівнів вільної поверхні рідини у посудинах.<br /> <br /> Рівень вільної поверхні у сполучених посудинах, не залежить від форми посудин, а визначається зовнішнім тиском і масовими силами, які діють на рідину.<br /> <br /> Сполучені посудини, поширені у повсякденній практиці і їх властивості використовувалися вже у глибокій давнині, як, наприклад, монтажний рівень, яким користувалися ще при будівництві пірамід в Стародавньому Єгипті.<br /> <br /> == Закон сполучених посудин ==<br /> <br /> '''Закон сполучених посудин''' — закон гідростатики[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Гідростатика]], який встановлює співвідношеннями між рівнями рідин у сполучених посудинах.<br /> <br /> : ''Рівень рідини в посудинах, сполучених між собою&amp;nbsp;— однаковий''.<br /> <br /> Якщо різні коліна сполучених посудин заповені різною рідиною, то висоти стовпів рідини співвідносяться обернено пропорційно до їхніх густин.<br /> : &lt;math&gt; \frac{h_1}{h_2} = \frac{\rho_2}{\rho_1} &lt;/math&gt;,<br /> <br /> де літерою &lt;math&gt;h&lt;/math&gt; позначені висоти в різних колінах, а літерою &lt;math&gt; \rho &lt;/math&gt;&amp;nbsp;— густини рідин.<br /> <br /> Закон сполучених посудин є наслідком закону Паскаля[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Закон_Паскаля]] і виводиться із рівності тисків в каналі, який сполучає посудини.<br /> <br /> Рівновага тисків в сполучних каналах записується у формі<br /> : &lt;math&gt; P_{i}+\rho_{i}gh_{i} = \text{const} &lt;/math&gt;,<br /> <br /> де &lt;math&gt;P&lt;/math&gt; — тиск на поверні стовпа рідини, &lt;math&gt;g&lt;/math&gt; — прискорення вільного падіння[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Прискорення_вільного_падіння]].<br /> <br /> У випадку однакових тисків це рівняння зводиться до<br /> : &lt;math&gt; \rho_{i}h_{i} = \text{const} &lt;/math&gt;<br /> <br /> == Використання закону сполучених посудин ==<br /> <br /> Закон сполучених посудин у побуті використовується в найрізноманітніших технічних пристроях: <br /> === Водонапірна башта===<br /> <br /> [[Зображення:800px-Roihuvuori_watertower2.png|250px|left|thumb|Водонапірна башта у розрізі: 1-насосна, 2-резервуар з водою, 3-споживачі води.]]<br /> Водонапірна башта - спорудження в системі водопостачання для регулювання напору та витрати води у водопровідній мережі, створення її запасу і вирівнювання графіка роботи насосних станцій.<br /> <br /> Водонапірна башта складається з бака (резервуара) для води, зазвичай циліндричної форми, і опорної конструкції (стовбура). Регулююча роль водонапірної башти полягає в тому, що в години зменшення водоспоживання надлишок води, що подається насосною станцією, накопичується у водонапірній башті і витрачається з неї в години збільшеного водоспоживання. <br /> <br /> Висота водонапірної башти (відстань від поверхні землі до низу бака) зазвичай не перевищує 25 м, в окремих випадках - 30 м; ємність бака - від декількох десятків м ³ (для малих водопроводів) до декількох тисяч м ³ (у великих міських і промислових водопроводах). Опорні конструкції виконуються в основному із сталі, залізобетону, іноді з цегли, баки - переважно з залізобетону та сталі. <br /> <br /> Водонапірні башти обладнують трубами для подачі і відведення води, переливними пристроями для запобігання переповнення бака, а також системою виміру рівня води з телепередачею сигналів у диспетчерський пункт. <br /> <br /> <br /> === Гідравлічний прес ===<br /> <br /> [[Зображення:Гидропрес.jpg‎|250px|left|thumb|Гідравлічне збільшення сили]]<br /> Гідравлічний прес - це промислова машина, яка дозволяє, докладаючи в одному місці невелике зусилля, одночасно отримувати в іншому місці високе зусилля. <br /> <br /> Гідравлічний прес складається з двох сполучених гідравлічних циліндрів (з поршнями) різного діаметру. Циліндр заповнюється гідравлічної рідиною - водою, маслом або іншю підходящою рідиною. За законами французького філософа і геніального вченого Паскаля, тиск (тобто сила, що діє на одиницю площі) у будь-якому місці рідини (або газу), що знаходиться у спокої, однаково в усіх напрямках і однаково передається по всьому об'єму. <br /> <br /> Закон Паскаля - найголовніший закон гідростатики. Усі заводи гідравлічних пресів при їх виробництві грунтуються на ньому. <br /> <br /> По суті гідравлічний прес можна порівняти з ефектом важеля, де в якості передавального зусилля об'єкта використовується рідина, а зусилля залежить від величини відношення площ робочих поверхонь.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> === Гідравлічний домкрат ===<br /> <br /> [[Зображення:Домкрат.jpg|250px|left|thumb|Схема гідравлічного домкрату]]<br /> Гідравлічний домкрат - пристрій, який використовується у техніці для створення великих зусилль. Базується на властивостях рідин передавати зовнішній тиск у будь яку точку простору, зайнятого рідиною. Схема гідравлічного домкрата показана на рисунку.<br /> <br /> Якщо сполучені посудини, виконати у вигляді циліндрів, що герметизуються поршнем, то виконавши їх з різними діаметрами можна одержати значні зусилля, прикладаючи істотно менші зусилля. Нехтуючи п’єзометричним тиском, оскільки він малий у подібних пристроях в порівнянні із тиском, що створюється поршнями, можна записати &lt;math&gt;p=\frac{F_{1}}{S_{1}}&lt;/math&gt;,&lt;math&gt;p=\frac{F_{1}}{S_{1}}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Звідки &lt;math&gt;F_{1}=F_{2}\frac{S_{1}}{S_{2}}&lt;/math&gt;<br /> З цього випливає, що зусилля &lt;math&gt;F_{1}&lt;/math&gt; обернено пропорційне до відношення площ циліндрів.<br /> <br /> === Гідрозатвор ===<br /> [[Зображення:800px-Ptrap.jpg‎|250px|left|thumb|Схема гідравлічного домкрату]]<br /> Гідравлічні затвори представляють собою вигнутий канал або трубу, заповнену шаром води, який надійно закриває вихід газів після скидання стоків у каналізаційну мережу. <br /> <br /> Якщо тиск повітряного середовища в каналізаційній мережі і стояку стає нижче атмосферного, відбувається зниження рівня рідини в гідрозатвори, і частина рідини виходить в стояк, а коли пониження тиску перевищує величину висоти гідрозатвори, то відбувається зрив гідрозатвору майже повністю. <br /> <br /> Під час скидання стічних вод гідрозатвор повинен забезпечити пропуск розрахункової витрати стоків, не допускаючи засмічень. <br /> <br /> Гідрозатвор зазвичай має вертикальний вхід і прямої або похилий вихід. Коли затвор не працює, рідина, яка знаходиться в ньому, може повністю або частково з нього випаруватися.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> === Інші види використання ===<br /> Крім приведенних вище пристроїв, закон сполучених посудин використовується у фонтанах, водомірному склі (показує рівень води у котлі), системах охолодження, шлюзах та ін.<br /> <br /> == Доведення закону сполучених посудин ==<br /> <br /> [[Зображення:Сполучені_посудини.jpg|350px|right|thumb|Сполучені посудини]]<br /> <br /> Розглянемо дві сполучені посудини, які наповнені різними рідинами, що не змішуються між собою (показано на рисунку)<br /> <br /> Посудини закриті, тиски &lt;math&gt;p_{0,1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,2}&lt;/math&gt; – на поверхні рідин в посудинах &lt;math&gt;I&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;II&lt;/math&gt; різні. Лінія &lt;math&gt;0-0&lt;/math&gt; – лінія поділу різнорідних рідин. Горизонтальна площина, яка проходить через лінію 0-0, є площиною однакового тиску. Визначимо величину гідростатичного тиску в точках &lt;math&gt;C_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;C_{2}&lt;/math&gt;, які лежать на площині однакового тиску. Згідно з основним рівнянням гідростатики:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{0,1}+\rho_{1} g h_{1}&lt;/math&gt;;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,2}=p_{0,2}+\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt;;<br /> <br /> де &lt;math&gt;h_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;h_{2}&lt;/math&gt;– підвищення поверхні рідин в посудинах &lt;math&gt;I&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;II&lt;/math&gt; над площиною &lt;math&gt;0-0&lt;/math&gt;; &lt;math&gt;\rho_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;\rho_{2}&lt;/math&gt; густини рідин. Очевидно, що:<br /> <br /> <br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{c,2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}+\rho_{1} g h_{1}=p_{0,2}+\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}-p_{0,2}=\rho_{2} g h_{2}-\rho_{1} g h_{1}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Остання залежність характеризує умови рівноваги рідин у сполучених посудинах. Вона дозволяє розв'язувати окремі задачі.<br /> <br /> == Випадки сполучених посудин ==<br /> <br /> ==== Випадок 1 ====<br /> <br /> У посудинах налита однакова рідина, але тиски &lt;math&gt;p_{0,1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,2}&lt;/math&gt; різні.<br /> <br /> Тоді при умові, що &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt; отримаємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}-p_{0,2}=\rho g(h_{2}-h_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> ==== Випадок 2 ====<br /> <br /> Рідина однакова, тобто &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,1} = p_{0,2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;h_{2}=h_{1}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Рідина в посудинах буде на одному рівні.<br /> <br /> ==== Випадок 3 ====<br /> <br /> Рідина однакова &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt;, але одна посудина відкрита &lt;math&gt;p_{0,1}=p_{am}&lt;/math&gt;, а друга - закрита &lt;math&gt;p_{0,2}&gt;p_{am}&lt;/math&gt;. Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{am}+ \rho h_{1}&lt;/math&gt; ; <br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,2}=p_{0,2} + \rho g h_{2}&lt;/math&gt; . <br /> <br /> Так як &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{c,2}&lt;/math&gt;, значить<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{am}+\rho g h_{1}=p_{0,2}+\rho g h2&lt;/math&gt;; <br /> <br /> &lt;math&gt;h_{1}=h_{2}\frac{p_{0,2}-p_{am}}{\rho g}&lt;/math&gt; <br /> <br /> Вираз &lt;math&gt;\frac{p_{0,2}-p_{am}}{\rho g}&lt;/math&gt; - це п'єзометрична висота тиску для точок, що лежать на поверхні рідини у закритій посудині.<br /> <br /> ==== Випадок 4 ====<br /> <br /> Рідини різнорідні, а &lt;math&gt;p_{0,1}=p_{0,2}&lt;/math&gt; Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;\rho_{1} g h_{1}=\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt; <br /> <br /> або<br /> <br /> &lt;math&gt;\frac{h_{1}}{h_{2}}=\frac{\rho_{2}g_{2}}{\rho_{1}g_{1}}&lt;/math&gt;<br /> <br /> З цього рівняння виходить, що висоти стовпів рідини залежать як від властивості рідини, так і зовнішнього силового поля.<br /> <br /> == Література ==<br /> * «Водоснабжение» Абрамов Н. Н., 1967<br /> * «Гидравлика. Учебник для вузов» Чугаев Р.Р. - Издание третье, дополненное и исправленное. - Ленинград: Энергия, 1975. - 600 с<br /> * «Основы гидравлики и аэродинамики», Калицун В. И., Дроздов Е. В., Комаров А. С., Чижик К. И., «Стройиздат», 2002 г.<br /> * «Сборник задач по машиностроительной гидравлике» / Под ред. И.Куклевского и Л.Г.Педвидза. М.:&quot;Машиностроение&quot;,1981.- 272 с<br /> <br /> <br /> == Галерея ==<br /> &lt;center&gt;&lt;gallery&gt;<br /> Зображення:Водонапірна_башта_в_Гельсінкі.jpg |Водонапірна башта у вигляді гриба в Гельсінкі, Фінляндія<br /> Зображення:Гідравлічний_домкрат.jpeg |Гідравлічний домкрат<br /> Зображення:Fontan.jpg‎ | Фонтан дружби народів<br /> Зображення:Шлюз.jpg | Шлюз на р. Амазонка<br /> Зображення:Гідропрес.jpg‎ | Гідравлічний прес<br /> Зображення:Водомірне_скло.jpg | Водомірне скло<br /> Зображення:200px-Siphon_fcm.jpg‎ | гидравлічний затвор<br /> Зображення:42608 2.jpg |Кулер з гідродинамічною підвіскою<br /> &lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> <br /> * [[Гідравлічний мультиплікатор]]<br /> * [[Суперкавітаційна торпеда]]<br /> * [[Епюра гідростатичного тиску]]<br /> * [[Класифікація методів вимірювання тиску]]<br /> * [[Середня швидкість потоку]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=6770 2011-06-03T18:20:34Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>[[Зображення:Сполпос.png|230px|right|]]<br /> '''Сполученими посудинами''' називають посудини, що з’єднані трубопроводом, який проходить нижче рівнів вільної поверхні рідини у посудинах.<br /> <br /> Рівень вільної поверхні у сполучених посудинах, не залежить від форми посудин, а визначається зовнішнім тиском і масовими силами, які діють на рідину.<br /> <br /> Сполучені посудини, поширені у повсякденній практиці і їх властивості використовувалися вже у глибокій давнині, як, наприклад, монтажний рівень, яким користувалися ще при будівництві пірамід в Стародавньому Єгипті.<br /> <br /> == Закон сполучених посудин ==<br /> <br /> '''Закон сполучених посудин''' — закон гідростатики[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Гідростатика]], який встановлює співвідношеннями між рівнями рідин у сполучених посудинах.<br /> <br /> : ''Рівень рідини в посудинах, сполучених між собою&amp;nbsp;— однаковий''.<br /> <br /> Якщо різні коліна сполучених посудин заповені різною рідиною, то висоти стовпів рідини співвідносяться обернено пропорційно до їхніх густин.<br /> : &lt;math&gt; \frac{h_1}{h_2} = \frac{\rho_2}{\rho_1} &lt;/math&gt;,<br /> <br /> де літерою &lt;math&gt;h&lt;/math&gt; позначені висоти в різних колінах, а літерою &lt;math&gt; \rho &lt;/math&gt;&amp;nbsp;— густини рідин.<br /> <br /> Закон сполучених посудин є наслідком закону Паскаля[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Закон_Паскаля]] і виводиться із рівності тисків в каналі, який сполучає посудини.<br /> <br /> Рівновага тисків в сполучних каналах записується у формі<br /> : &lt;math&gt; P_{i}+\rho_{i}gh_{i} = \text{const} &lt;/math&gt;,<br /> <br /> де &lt;math&gt;P&lt;/math&gt; — тиск на поверні стовпа рідини, &lt;math&gt;g&lt;/math&gt; — прискорення вільного падіння[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Прискорення_вільного_падіння]].<br /> <br /> У випадку однакових тисків це рівняння зводиться до<br /> : &lt;math&gt; \rho_{i}h_{i} = \text{const} &lt;/math&gt;<br /> <br /> == Використання закону сполучених посудин ==<br /> <br /> Закон сполучених посудин у побуті використовується в найрізноманітніших технічних пристроях: <br /> === Водонапірна башта===<br /> <br /> [[Зображення:800px-Roihuvuori_watertower2.png|250px|left|thumb|Водонапірна башта у розрізі: 1-насосна, 2-резервуар з водою, 3-споживачі води.]]<br /> Водонапірна башта - спорудження в системі водопостачання для регулювання напору та витрати води у водопровідній мережі, створення її запасу і вирівнювання графіка роботи насосних станцій.<br /> <br /> Водонапірна башта складається з бака (резервуара) для води, зазвичай циліндричної форми, і опорної конструкції (стовбура). Регулююча роль водонапірної башти полягає в тому, що в години зменшення водоспоживання надлишок води, що подається насосною станцією, накопичується у водонапірній башті і витрачається з неї в години збільшеного водоспоживання. <br /> <br /> Висота водонапірної башти (відстань від поверхні землі до низу бака) зазвичай не перевищує 25 м, в окремих випадках - 30 м; ємність бака - від декількох десятків м ³ (для малих водопроводів) до декількох тисяч м ³ (у великих міських і промислових водопроводах). Опорні конструкції виконуються в основному із сталі, залізобетону, іноді з цегли, баки - переважно з залізобетону та сталі. <br /> <br /> Водонапірні башти обладнують трубами для подачі і відведення води, переливними пристроями для запобігання переповнення бака, а також системою виміру рівня води з телепередачею сигналів у диспетчерський пункт. <br /> <br /> <br /> === Гідравлічний прес ===<br /> <br /> [[Зображення:Гидропрес.jpg‎|250px|left|thumb|Гідравлічне збільшення сили]]<br /> Гідравлічний прес - це промислова машина, яка дозволяє, докладаючи в одному місці невелике зусилля, одночасно отримувати в іншому місці високе зусилля. <br /> <br /> Гідравлічний прес складається з двох сполучених гідравлічних циліндрів (з поршнями) різного діаметру. Циліндр заповнюється гідравлічної рідиною - водою, маслом або іншю підходящою рідиною. За законами французького філософа і геніального вченого Паскаля, тиск (тобто сила, що діє на одиницю площі) у будь-якому місці рідини (або газу), що знаходиться у спокої, однаково в усіх напрямках і однаково передається по всьому об'єму. <br /> <br /> Закон Паскаля - найголовніший закон гідростатики. Усі заводи гідравлічних пресів при їх виробництві грунтуються на ньому. <br /> <br /> По суті гідравлічний прес можна порівняти з ефектом важеля, де в якості передавального зусилля об'єкта використовується рідина, а зусилля залежить від величини відношення площ робочих поверхонь.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> === Гідравлічний домкрат ===<br /> <br /> [[Зображення:Домкрат.jpg|250px|left|thumb|Схема гідравлічного домкрату]]<br /> Гідравлічний домкрат - пристрій, який використовується у техніці для створення великих зусилль. Базується на властивостях рідин передавати зовнішній тиск у будь яку точку простору, зайнятого рідиною. Схема гідравлічного домкрата показана на рисунку.<br /> <br /> Якщо сполучені посудини, виконати у вигляді циліндрів, що герметизуються поршнем, то виконавши їх з різними діаметрами можна одержати значні зусилля, прикладаючи істотно менші зусилля. Нехтуючи п’єзометричним тиском, оскільки він малий у подібних пристроях в порівнянні із тиском, що створюється поршнями, можна записати &lt;math&gt;p=\frac{F_{1}}{S_{1}}&lt;/math&gt;,&lt;math&gt;p=\frac{F_{1}}{S_{1}}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Звідки &lt;math&gt;F_{1}=F_{2}\frac{S_{1}}{S_{2}}&lt;/math&gt;<br /> З цього випливає, що зусилля &lt;math&gt;F_{1}&lt;/math&gt; обернено пропорційне до відношення площ циліндрів.<br /> <br /> === Гідрозатвор ===<br /> [[Зображення:800px-Ptrap.jpg‎|250px|left|thumb|Схема гідравлічного домкрату]]<br /> Гідравлічні затвори представляють собою вигнутий канал або трубу, заповнену шаром води, який надійно закриває вихід газів після скидання стоків у каналізаційну мережу. <br /> <br /> Якщо тиск повітряного середовища в каналізаційній мережі і стояку стає нижче атмосферного, відбувається зниження рівня рідини в гідрозатвори, і частина рідини виходить в стояк, а коли пониження тиску перевищує величину висоти гідрозатвори, то відбувається зрив гідрозатвору майже повністю. <br /> <br /> Під час скидання стічних вод гідрозатвор повинен забезпечити пропуск розрахункової витрати стоків, не допускаючи засмічень. <br /> <br /> Гідрозатвор зазвичай має вертикальний вхід і прямої або похилий вихід. Коли затвор не працює, рідина, яка знаходиться в ньому, може повністю або частково з нього випаруватися.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> === Інші види використання ===<br /> Крім приведенних вище пристроїв, закон сполучених посудин використовується у фонтанах, водомірному склі (показує рівень води у котлі), системах охолодження, шлюзах та ін.<br /> <br /> == Доведення закону сполучених посудин ==<br /> <br /> [[Зображення:Сполучені_посудини.jpg|350px|right|thumb|Сполучені посудини]]<br /> <br /> Розглянемо дві сполучені посудини, які наповнені різними рідинами, що не змішуються між собою (показано на рисунку)<br /> <br /> Посудини закриті, тиски &lt;math&gt;p_{0,1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,2}&lt;/math&gt; – на поверхні рідин в посудинах &lt;math&gt;I&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;II&lt;/math&gt; різні. Лінія &lt;math&gt;0-0&lt;/math&gt; – лінія поділу різнорідних рідин. Горизонтальна площина, яка проходить через лінію 0-0, є площиною однакового тиску. Визначимо величину гідростатичного тиску в точках &lt;math&gt;C_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;C_{2}&lt;/math&gt;, які лежать на площині однакового тиску. Згідно з основним рівнянням гідростатики:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{0,1}+\rho_{1} g h_{1}&lt;/math&gt;;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,2}=p_{0,2}+\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt;;<br /> <br /> де &lt;math&gt;h_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;h_{2}&lt;/math&gt;– підвищення поверхні рідин в посудинах &lt;math&gt;I&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;II&lt;/math&gt; над площиною &lt;math&gt;0-0&lt;/math&gt;; &lt;math&gt;\rho_{1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;\rho_{2}&lt;/math&gt; густини рідин. Очевидно, що:<br /> <br /> <br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{c,2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}+\rho_{1} g h_{1}=p_{0,2}+\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}-p_{0,2}=\rho_{2} g h_{2}-\rho_{1} g h_{1}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Остання залежність характеризує умови рівноваги рідин у сполучених посудинах. Вона дозволяє розв'язувати окремі задачі.<br /> <br /> === Випадки сполучених посудин ===<br /> <br /> ==== Випадок 1 ====<br /> <br /> У посудинах налита однакова рідина, але тиски &lt;math&gt;p_{0,1}&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,2}&lt;/math&gt; різні.<br /> <br /> Тоді при умові, що &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt; отримаємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{0,1}-p_{0,2}=\rho g(h_{2}-h_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> ==== Випадок 2 ====<br /> <br /> Рідина однакова, тобто &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt; і &lt;math&gt;p_{0,1} = p_{0,2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;h_{2}=h_{1}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Рідина в посудинах буде на одному рівні.<br /> <br /> ==== Випадок 3 ====<br /> <br /> Рідина однакова &lt;math&gt;\rho_{1}=\rho_{2}=\rho&lt;/math&gt;, але одна посудина відкрита &lt;math&gt;p_{0,1}=p_{am}&lt;/math&gt;, а друга - закрита &lt;math&gt;p_{0,2}&gt;p_{am}&lt;/math&gt;. Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{am}+ \rho h_{1}&lt;/math&gt; ; <br /> <br /> &lt;math&gt;p_{c,2}=p_{0,2} + \rho g h_{2}&lt;/math&gt; . <br /> <br /> Так як &lt;math&gt;p_{c,1}=p_{c,2}&lt;/math&gt;, значить<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{am}+\rho g h_{1}=p_{0,2}+\rho g h2&lt;/math&gt;; <br /> <br /> &lt;math&gt;h_{1}=h_{2}\frac{p_{0,2}-p_{am}}{\rho g}&lt;/math&gt; <br /> <br /> Вираз &lt;math&gt;\frac{p_{0,2}-p_{am}}{\rho g}&lt;/math&gt; - це п'єзометрична висота тиску для точок, що лежать на поверхні рідини у закритій посудині.<br /> <br /> ==== Випадок 4 ====<br /> <br /> Рідини різнорідні, а &lt;math&gt;p_{0,1}=p_{0,2}&lt;/math&gt; Тоді:<br /> <br /> &lt;math&gt;\rho_{1} g h_{1}=\rho_{2} g h_{2}&lt;/math&gt; <br /> <br /> або<br /> <br /> &lt;math&gt;\frac{h_{1}}{h_{2}}=\frac{\rho_{2}g_{2}}{\rho_{1}g_{1}}&lt;/math&gt;<br /> <br /> З цього рівняння виходить, що висоти стовпів рідини залежать як від властивості рідини, так і зовнішнього силового поля.<br /> <br /> == Література ==<br /> * «Водоснабжение» Абрамов Н. Н., 1967<br /> * «Гидравлика. Учебник для вузов» Чугаев Р.Р. - Издание третье, дополненное и исправленное. - Ленинград: Энергия, 1975. - 600 с<br /> * «Основы гидравлики и аэродинамики», Калицун В. И., Дроздов Е. В., Комаров А. С., Чижик К. И., «Стройиздат», 2002 г.<br /> * «Сборник задач по машиностроительной гидравлике» / Под ред. И.Куклевского и Л.Г.Педвидза. М.:&quot;Машиностроение&quot;,1981.- 272 с<br /> <br /> <br /> == Галерея ==<br /> &lt;center&gt;&lt;gallery&gt;<br /> Зображення:Водонапірна_башта_в_Гельсінкі.jpg |Водонапірна башта у вигляді гриба в Гельсінкі, Фінляндія<br /> Зображення:Гідравлічний_домкрат.jpeg |Гідравлічний домкрат<br /> Зображення:Fontan.jpg‎ | Фонтан дружби народів<br /> Зображення:Шлюз.jpg | Шлюз на р. Амазонка<br /> Зображення:Гідропрес.jpg‎ | Гідравлічний прес<br /> Зображення:Водомірне_скло.jpg | Водомірне скло<br /> Зображення:200px-Siphon_fcm.jpg‎ | гидравлічний затвор<br /> Зображення:42608 2.jpg |Кулер з гідродинамічною підвіскою<br /> &lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> <br /> * [[Гідравлічний мультиплікатор]]<br /> * [[Суперкавітаційна торпеда]]<br /> * [[Епюра гідростатичного тиску]]<br /> * [[Класифікація методів вимірювання тиску]]<br /> * [[Середня швидкість потоку]]</div>

CaypoH https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=6769 2011-06-03T18:16:00Z

<p>CaypoH: </p> <hr /> <div>КА-22 Кобилянський Андрій Володимирович<br /> == 03.06.11 ==<br /> * привести у відповідність до [[Рекомендований формат статті|рекомендованого формату статті]]<br /> * приклади використання описати конкретніше з розкриттям суті і графічним поясненням<br /> * розглянути всі випадки сполучених посудин ( в лекціях їх наводиться чотири)<br /> <br /> Стаття готова</div>

CaypoH