<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Basinger</id>
		<title>Wiki ТНТУ - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Basinger"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/Basinger"/>
		<updated>2026-04-07T09:15:35Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.30.0</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%83%D0%BC%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%81%D0%B8&amp;diff=24010</id>
		<title>Кріогенні вакуумні насоси</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%83%D0%BC%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%81%D0%B8&amp;diff=24010"/>
				<updated>2020-06-18T10:09:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Рис123.png |thumb|right|Рис.1. Кріогенний вакуумний насос]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кріогенні вакуумні насоси''' забезпечують чисте високошвидкісне відкачування всіх газів з кріогенних вакуумних камер і систем. Вони функціонують завдяки поєднанню конденсації і адсорбції газів і парів на поверхнях, що охолоджуються до дуже низьких температур. У більшості кріогенних насосів використовуються набори поверхонь (панелей), підтримуваних при двох конкретних діапазонах температур за допомогою працюючого назад-поступально механічного охолоджувача, де використовується гелій в якості холодоагенту. Гелій подається під високим тиском і кімнатній температурі дистанційним компресором і повертається в компресор при низькому тиску, але при температурі трохи вище кімнатної. Всі холодні деталі охолоджувача знаходяться в межах вакуумного середовища насоса. В результаті такого підходу створюється надійний, економічний вакуумний насос.&lt;br /&gt;
== Вступ ==&lt;br /&gt;
У тих практичних завданнях, де виникає потреба в створенні розрідження в межах від &amp;lt;math&amp;gt; 10^{-3} &amp;lt;/math&amp;gt; до &amp;lt;math&amp;gt; 10^{-10} &amp;lt;/math&amp;gt; Торр, зазвичай використовується один з трьох типів насосів: масляний дифузійний насос, турбомолекулярні насоси і кріонасоси. З усіх перерахованих типів насосів, кріонасоси найбільш прості в експлуатації, забезпечують найбільш швидку відкачку. Проблема прямої залежності тиску пари від температури при застосуванні кріонасосов вирішується дуже просто і елегантно. Справа в тому, що кріонасоси не переміщують молекули газу, а заморожують їх. У зв'язку з цим у кріонасосов відсутні будь-які рухомі частини або рідкі середовища, які контактують безпосередньо з вакуумом з відкачуваного об'єму. Ця обставина повністю виключає вірогідність забруднення робочого об'єму в процесі відкачування. Кріонасосам, в процесі експлуатації, потрібно мінімальне технічне обслуговування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Конструкція кріогенного насоса ==&lt;br /&gt;
Корпус кріонасосів, зокрема таких, як на рис. 2, являє собою вакуумну посудину з корозійностійкої сталі або алюмінію з високовакууним фланцем для установки високовакуумного клапану.&lt;br /&gt;
[[Файл:Рис1234.jpg|400px|thumb|right|Рис.2. Конструкція кріогенного вакуумного насоса]]&lt;br /&gt;
Двоступеневий кріохолоджувач прикріплений болтами або з'єднаний з посудиною за допомогою зварювання. Поверхні охолоджувача, що знаходяться під дією вакууму, виконані з нержавіючої сталі. Масивні мідні нагрівальні станції, іноді мають нікелеве покриття для антикорозійного захисту і поліпшення зовнішнього вигляду, припаяні до циліндра охолоджувача для ефективної віддачі теплоти на конденсуючі кріопанелі. Мідний тепловий випромінюючий екран, який представляє собою велику ємність з чорною внутрішньою поверхнею, приєднаний до станції нагрівання першого ступеня. Тепловий екран, покритий чорною фарбою, підтримуваний за допомогою охолоджувача при температурі приблизно 65 К, поглинає теплоту, яка входить в систему. Зовнішня сторона екрану має нікелеве покриття для зменшення передачі теплового випромінювання від вакуумного резервуару. Впускний масив мідних кріопанелей з нікелевим покриттям прикріплюється до отвору теплового екрану і також підтримується при температурі, близькій 65 К.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Всередині об'єму, між впускним і випромінюючих екраном, знаходяться кріопанелі другого ступеня, приєднані до станції нагрівання більш низької температури (10-20 К), мідні кріопанелі у вигляді мідних дисків, пластин або конусів використовуються в якості другого насоса для аргону, кисню, азоту та інших газів, які відкачуються за допомогою конденсації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи кріогенного насоса ==&lt;br /&gt;
Устаткування знайшло широке застосування в різних галузях промисловості. Принцип роботи кріогенного насоса полягає в конденсації газових молекул на охолоджувану поверхню матеріалу.&lt;br /&gt;
Обладнання складається з трьох ступенів:&lt;br /&gt;
 ● Перша - вхідна. У ній конденсуються молекули водяної пари, а також вуглеці. Робочий температурний режим на цій стадії становить 60-100 К.&lt;br /&gt;
 ● Друга ступінь - конденсування. У ній відбувається «захоплення» робочої речовини (азоту, аргону і іншого). Температури коливається між 10-20 К. Газові суміші, які не переходять у третю стадію, абсорбуються на активованому вугіллі.&lt;br /&gt;
 ● Третя ступінь - відкачування. На цій стадії процесу утворюються гранули вуглецю, які розташовуються з внутрішньої сторони другого ступеня.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створення вакуумного середовища в обладнанні здійснюється за рахунок видалення газових сумішей з герметичного робочого об'єму камери. Стандартні насосні установки відкачують молекули газу за допомогою роботи установки. Кріогенні насоси заморожують молекули робочої речовини. При цьому зменшується тиск парів. Цей процес виконується до того, поки не створиться високий вакуум.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Переваги в роботі кріогенних насосних установок ==&lt;br /&gt;
 ● Відсутність забруднень робочої речовини;&lt;br /&gt;
 ● В процесі функціонування створюється вакуумне середовище, яке повністю очищене від повітряних мас;&lt;br /&gt;
 ● Надійний захист від перепадів електричної енергії, що позитивно позначається на тривалості експлуатації обладнання;&lt;br /&gt;
 ● Автоматизований захист від поломок насосної установки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Список використаних джерел інформації ==&lt;br /&gt;
- https://www.cryosystems.ru/wp-content/uploads/2010/05/Cryopumps_by-Gary-Ash_rus.pdf&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- http://mml-me.ru/kriogennyj-nasos/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- https://leybold.ru/vakuumnie-nasosi-criogennie-coolvac-leybold.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- http://cialis20.ru/kriogennye-nasosy/#1&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%83%D0%BC%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%81%D0%B8&amp;diff=24009</id>
		<title>Кріогенні вакуумні насоси</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%83%D0%BC%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%81%D0%B8&amp;diff=24009"/>
				<updated>2020-06-18T10:08:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Рис123.png |thumb|right|Рис.1. Кріогенний вакуумний насос]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кріогенні вакуумні насоси''' забезпечують чисте високошвидкісне відкачування всіх газів з кріогенних вакуумних камер і систем. Вони функціонують завдяки поєднанню конденсації і адсорбції газів і парів на поверхнях, що охолоджуються до дуже низьких температур. У більшості кріогенних насосів використовуються набори поверхонь (панелей), підтримуваних при двох конкретних діапазонах температур за допомогою працюючого назад-поступально механічного охолоджувача, де використовується гелій в якості холодоагенту. Гелій подається під високим тиском і кімнатній температурі дистанційним компресором і повертається в компресор при низькому тиску, але при температурі трохи вище кімнатної. Всі холодні деталі охолоджувача знаходяться в межах вакуумного середовища насоса. В результаті такого підходу створюється надійний, економічний вакуумний насос.&lt;br /&gt;
== Вступ ==&lt;br /&gt;
У тих практичних завданнях, де виникає потреба в створенні розрідження в межах від &amp;lt;math&amp;gt; 10^{-3} &amp;lt;/math&amp;gt; до &amp;lt;math&amp;gt; 10^{-10} &amp;lt;/math&amp;gt; Торр, зазвичай використовується один з трьох типів насосів: масляний дифузійний насос, турбомолекулярні насоси і кріонасоси. З усіх перерахованих типів насосів, кріонасоси найбільш прості в експлуатації, забезпечують найбільш швидку відкачку. Проблема прямої залежності тиску пари від температури при застосуванні кріонасосов вирішується дуже просто і елегантно. Справа в тому, що кріонасоси не переміщують молекули газу, а заморожують їх. У зв'язку з цим у кріонасосов відсутні будь-які рухомі частини або рідкі середовища, які контактують безпосередньо з вакуумом з відкачуваного об'єму. Ця обставина повністю виключає вірогідність забруднення робочого об'єму в процесі відкачування. Кріонасосам, в процесі експлуатації, потрібно мінімальне технічне обслуговування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Конструкція кріогенного насоса ==&lt;br /&gt;
Корпус кріонасосів, зокрема таких, як на рис. 2, являє собою вакуумну посудину з корозійностійкої сталі або алюмінію з високовакууним фланцем для установки високовакуумного клапану.&lt;br /&gt;
[[Файл:Рис1234.jpg|400px|thumb|right|Рис.2. Конструкція кріогенного вакуумного насоса]]&lt;br /&gt;
Двоступеневий кріохолоджувач прикріплений болтами або з'єднаний з посудиною за допомогою зварювання. Поверхні охолоджувача, що знаходяться під дією вакууму, виконані з нержавіючої сталі. Масивні мідні нагрівальні станції, іноді мають нікелеве покриття для антикорозійного захисту і поліпшення зовнішнього вигляду, припаяні до циліндра охолоджувача для ефективної віддачі теплоти на конденсуючі кріопанелі. Мідний тепловий випромінюючий екран, який представляє собою велику ємність з чорною внутрішньою поверхнею, приєднаний до станції нагрівання першого ступеня. Тепловий екран, покритий чорною фарбою, підтримуваний за допомогою охолоджувача при температурі приблизно 65 К, поглинає теплоту, яка входить в систему. Зовнішня сторона екрану має нікелеве покриття для зменшення передачі теплового випромінювання від вакуумного резервуару. Впускний масив мідних кріопанелей з нікелевим покриттям прикріплюється до отвору теплового екрану і також підтримується при температурі, близькій 65 К.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Всередині об'єму, між впускним і випромінюючих екраном, знаходяться кріопанелі другого ступеня, приєднані до станції нагрівання більш низької температури (10-20 К), мідні кріопанелі у вигляді мідних дисків, пластин або конусів використовуються в якості другого насоса для аргону, кисню, азоту та інших газів, які відкачуються за допомогою конденсації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи кріогенного насоса ==&lt;br /&gt;
Устаткування знайшло широке застосування в різних галузях промисловості. Принцип роботи кріогенного насоса полягає в конденсації газових молекул на охолоджувану поверхню матеріалу.&lt;br /&gt;
Обладнання складається з трьох ступенів:&lt;br /&gt;
 ● Перша - вхідна. У ній конденсуються молекули водяної пари, а також вуглеці. Робочий температурний режим на цій стадії становить 60-100 К.&lt;br /&gt;
 ● Друга ступінь - конденсування. У ній відбувається «захоплення» робочої речовини (азоту, аргону і іншого). Температури коливається між 10-20 К. Газові суміші, які не переходять у третю стадію, абсорбуються на активованому вугіллі.&lt;br /&gt;
 ● Третя ступінь - відкачування. На цій стадії процесу утворюються гранули вуглецю, які розташовуються з внутрішньої сторони другого ступеня.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створення вакуумного середовища в обладнанні здійснюється за рахунок видалення газових сумішей з герметичного робочого об'єму камери. Стандартні насосні установки відкачують молекули газу за допомогою роботи установки. Кріогенні насоси заморожують молекули робочої речовини. При цьому зменшується тиск парів. Цей процес виконується до того, поки не створиться високий вакуум.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Переваги в роботі кріогенних насосних установок ==&lt;br /&gt;
 ● Відсутність забруднень робочої речовини;&lt;br /&gt;
 ● В процесі функціонування створюється вакуумна середовище, яке повністю очищене від повітряних мас;&lt;br /&gt;
 ● Надійний захист від перепадів електричної енергії, що позитивно позначається на тривалості експлуатації обладнання;&lt;br /&gt;
 ● Автоматизований захист від поломок насосної установки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Список використаних джерел інформації ==&lt;br /&gt;
- https://www.cryosystems.ru/wp-content/uploads/2010/05/Cryopumps_by-Gary-Ash_rus.pdf&lt;br /&gt;
- http://mml-me.ru/kriogennyj-nasos/&lt;br /&gt;
- https://leybold.ru/vakuumnie-nasosi-criogennie-coolvac-leybold.html&lt;br /&gt;
- http://cialis20.ru/kriogennye-nasosy/#1&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%83%D0%BC%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%81%D0%B8&amp;diff=24008</id>
		<title>Кріогенні вакуумні насоси</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%83%D0%BC%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%81%D0%B8&amp;diff=24008"/>
				<updated>2020-06-18T09:58:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Рис123.png |thumb|right|Рис.1. Кріогенний вакуумний насос]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кріогенні вакуумні насоси''' забезпечують чисте високошвидкісне відкачування всіх газів з кріогенних вакуумних камер і систем. Вони функціонують завдяки поєднанню конденсації і адсорбції газів і парів на поверхнях, що охолоджуються до дуже низьких температур. У більшості кріогенних насосів використовуються набори поверхонь (панелей), підтримуваних при двох конкретних діапазонах температур за допомогою працюючого назад-поступально механічного охолоджувача, де використовується гелій в якості холодоагенту. Гелій подається під високим тиском і кімнатній температурі дистанційним компресором і повертається в компресор при низькому тиску, але при температурі трохи вище кімнатної. Всі холодні деталі охолоджувача знаходяться в межах вакуумного середовища насоса. В результаті такого підходу створюється надійний, економічний вакуумний насос.&lt;br /&gt;
== Вступ ==&lt;br /&gt;
У тих практичних завданнях, де виникає потреба в створенні розрідження в межах від &amp;lt;math&amp;gt; 10^{-3} &amp;lt;/math&amp;gt; до &amp;lt;math&amp;gt; 10^{-10} &amp;lt;/math&amp;gt; Торр, зазвичай використовується один з трьох типів насосів: масляний дифузійний насос, турбомолекулярні насоси і кріонасоси. З усіх перерахованих типів насосів, кріонасоси найбільш прості в експлуатації, забезпечують найбільш швидку відкачку. Проблема прямої залежності тиску пари від температури при застосуванні кріонасосов вирішується дуже просто і елегантно. Справа в тому, що кріонасоси не переміщують молекули газу, а заморожують їх. У зв'язку з цим у кріонасосов відсутні будь-які рухомі частини або рідкі середовища, які контактують безпосередньо з вакуумом з відкачуваного об'єму. Ця обставина повністю виключає вірогідність забруднення робочого об'єму в процесі відкачування. Кріонасосам, в процесі експлуатації, потрібно мінімальне технічне обслуговування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Конструкція кріогенного насоса ==&lt;br /&gt;
Корпус кріонасосів, зокрема таких, як на рис. 2, являє собою вакуумну посудину з корозійностійкої сталі або алюмінію з високовакууним фланцем для установки високовакуумного клапану.&lt;br /&gt;
[[Файл:Рис1234.jpg|400px|thumb|right|Рис.2. Конструкція кріогенного вакуумного насоса]]&lt;br /&gt;
Двоступеневий кріохолоджувач прикріплений болтами або з'єднаний з посудиною за допомогою зварювання. Поверхні охолоджувача, що знаходяться під дією вакууму, виконані з нержавіючої сталі. Масивні мідні нагрівальні станції, іноді мають нікелеве покриття для антикорозійного захисту і поліпшення зовнішнього вигляду, припаяні до циліндра охолоджувача для ефективної віддачі теплоти на конденсуючі кріопанелі. Мідний тепловий випромінюючий екран, який представляє собою велику ємність з чорною внутрішньою поверхнею, приєднаний до станції нагрівання першого ступеня. Тепловий екран, покритий чорною фарбою, підтримуваний за допомогою охолоджувача при температурі приблизно 65 К, поглинає теплоту, яка входить в систему. Зовнішня сторона екрану має нікелеве покриття для зменшення передачі теплового випромінювання від вакуумного резервуару. Впускний масив мідних кріопанелей з нікелевим покриттям прикріплюється до отвору теплового екрану і також підтримується при температурі, близькій 65 К.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Всередині об'єму, між впускним і випромінюючих екраном, знаходяться кріопанелі другого ступеня, приєднані до станції нагрівання більш низької температури (10-20 К), мідні кріопанелі у вигляді мідних дисків, пластин або конусів використовуються в якості другого насоса для аргону, кисню, азоту та інших газів, які відкачуються за допомогою конденсації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Принцип роботи кріогенного насоса ==&lt;br /&gt;
Устаткування знайшло широке застосування в різних галузях промисловості. Принцип роботи кріогенного насоса полягає в конденсації газових молекул на охолоджувану поверхню матеріалу.&lt;br /&gt;
Обладнання складається з трьох ступенів.:&lt;br /&gt;
 &amp;lt;math&amp;gt; \mho\&amp;lt;/math&amp;gt; Перша - вхідна. У ній конденсуються молекули водяної пари, а також вуглеці. Робочий температурний режим на цій стадії становить 60-100 К.&lt;br /&gt;
\mho \ Друга ступінь - конденсування. У ній відбувається «захоплення» робочої речовини (азоту, аргону і іншого). Температури коливається між 10-20 К. Газові суміші, які не переходять у третю стадію, абсорбуються на активованому вугіллі.&lt;br /&gt;
\mho \ Третя ступінь - відкачування. На цій стадії процесу утворюються гранули вуглецю, які розташовуються з внутрішньої сторони другого ступеня.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створення вакуумної середовища в обладнанні здійснюється за рахунок видалення газових сумішей з герметичного робочого об'єму камери. Стандартні насосні установки відкачують молекули газу за допомогою роботи установки. Кріогенні насоси заморожують молекули робочої речовини. При цьому зменшується тиск парів. Цей процес виконується до того, поки не створиться високий вакуум.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%83%D0%BC%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%81%D0%B8&amp;diff=23994</id>
		<title>Кріогенні вакуумні насоси</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%83%D0%BC%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%81%D0%B8&amp;diff=23994"/>
				<updated>2020-06-09T16:39:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: Створена сторінка: Рис.1. Кріогенний вакуумний насос  '''Кріогенні вакуумні насоси''' з...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Рис123.png |thumb|right|Рис.1. Кріогенний вакуумний насос]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кріогенні вакуумні насоси''' забезпечують чисте високошвидкісне відкачування всіх газів з кріогенних вакуумних камер і систем. Вони функціонують завдяки поєднанню конденсації і адсорбції газів і парів на поверхнях, що охолоджуються до дуже низьких температур. У більшості кріогенних насосів використовуються набори поверхонь (панелей), підтримуваних при двох конкретних діапазонах температур за допомогою працюючого назад-поступально механічного охолоджувача, де використовується гелій в якості холодоагенту. Гелій подається під високим тиском і кімнатній температурі дистанційним компресором і повертається в компресор при низькому тиску, але при температурі трохи вище кімнатної. Всі холодні деталі охолоджувача знаходяться в межах вакуумного середовища насоса. В результаті такого підходу створюється надійний, економічний вакуумний насос.&lt;br /&gt;
== Вступ ==&lt;br /&gt;
У тих практичних завданнях, де виникає потреба в створенні розрідження в межах від &amp;lt;math&amp;gt; 10^{-3} &amp;lt;/math&amp;gt; до &amp;lt;math&amp;gt; 10^{-10} &amp;lt;/math&amp;gt; Торр, зазвичай використовується один з трьох типів насосів: масляний дифузійний насос, турбомолекулярні насоси і кріонасоси. З усіх перерахованих типів насосів, кріонасоси найбільш прості в експлуатації, забезпечують найбільш швидку відкачку. Проблема прямої залежності тиску пари від температури при застосуванні кріонасосов вирішується дуже просто і елегантно. Справа в тому, що кріонасоси не переміщують молекули газу, а заморожують їх. У зв'язку з цим у кріонасосов відсутні будь-які рухомі частини або рідкі середовища, які контактують безпосередньо з вакуумом з відкачуваного об'єму. Ця обставина повністю виключає вірогідність забруднення робочого об'єму в процесі відкачування. Кріонасосам, в процесі експлуатації, потрібно мінімальне технічне обслуговування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Конструкція кріогенного насоса ==&lt;br /&gt;
Корпус кріонасосів, зокрема таких, як на рис. 1, являє собою вакуумну посудину з корозійностійкої сталі або алюмінію з високовакууним фланцем для установки високовакуумного клапану.&lt;br /&gt;
[[Файл:Рис1234.jpg |thumb|right|Рис.2. Конструкція насоса]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D1%811234.jpg&amp;diff=23993</id>
		<title>Файл:Рис1234.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D1%811234.jpg&amp;diff=23993"/>
				<updated>2020-06-09T16:38:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D1%81123.png&amp;diff=23992</id>
		<title>Файл:Рис123.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D1%81123.png&amp;diff=23992"/>
				<updated>2020-06-09T15:32:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%96_%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=23980</id>
		<title>Моделі в'язкості</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%96_%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=23980"/>
				<updated>2019-12-16T19:23:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== В'язкість ==&lt;br /&gt;
В'язкість або внутрішнє тертя - властивість рідин чинити опір переміщенню однієї їх частини відносно іншої.&lt;br /&gt;
В'язкість рідин - це результат взаємодії внутрішньомолекулярних силових полів, що перешкоджають відносному русі двох шарів рідини.&lt;br /&gt;
Так що для переміщення шару один відносно одного треба подолати їх взаємне притягання, причому чим воно більше, тим більше потрібна сила зсуву. При відносному зміщенні шарів в газовому середовищі, в результаті перенесення молекулами газу кількості руху під час їх переходу з шару в шар, виникає дотична сила між шарами, що протидіє ковзанню останніх.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Таким чином, внутрішнє тертя в рідині, на відміну від газів, зумовлене не обміном молекул, а їх взаємним притяганням. Доказом цього є те, що із збільшенням температури, як відомо, обмін молекул зростає і тертя в газах зростає, а в рідинах спадає у зв'язку із послабленням міжмолекулярного притягання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5656.gif‎|250px|right|thumb|Рис. 1. Поведінка рідини із малою(вгорі) і великою(внизу) в'язкістю]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сила в'язкого тертя ==&lt;br /&gt;
Сила в'язкого тертя F, що діє на рідину, пропорційна (в найпростішому випадку сдвигового течії вздовж плоскої стінки) швидкості відносного руху v і площі S і обернено пропорційна відстані між площинами h:&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt; \vec F \&amp;amp;#32; &lt;br /&gt;
&amp;amp;infin;&lt;br /&gt;
&amp;amp;minus;&lt;br /&gt;
\frac{\vec &amp;amp;nu;&amp;amp;#32;&amp;amp;bull;&amp;amp;#32;S}{h} &amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коефіцієнт пропорційності, що залежить від природи рідини або газу, називають коефіцієнтом динамічної в'язкості. Цей закон був запропонований Ісааком Ньютоном в 1687 році і носить його ім'я (закон в'язкості Ньютона). Експериментальне підтвердження закону було отримано на початку XIX століття в дослідах Кулона з крутильними вагами і в експериментах Хагена і Пуазейля з плином води в капілярах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Моделі в'язкості ==&lt;br /&gt;
Закон Ньютона для в'язкості, наведений вище, є класичною моделлю в'язкості. Це не основний закон природи, а наближення, що має місце для деяких матеріалів і не підтверджується для інших. Неньютонівської рідини мають значно складніший зв'язок між напруженням зсуву і градієнтом швидкості, ніж проста лінійність. Тому, для різних видів рідин застосовують різні моделі в'язкості:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5658.jpg‎|400px|left|thumb|Рис. 2. Залежність дотичного напруження зсуву від градієнта швидкості рідини і колоїдних систем]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Ньютонівська рідина:''' рідина, така як вода і більшість газів, що має стале значення динамічної в'язкості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Рідина ньютонівська''' – модель рідини, що являє собою суцільне рідке тіло, для якого дотичні напруження внутрішнього тертя , спричиненого відносним проковзуванням (зсувом) шарів рідини прямо пропорційні першому степеню градієнта швидкості у напрямі, перпендикулярному до напрямку проковзування:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt; \tau&amp;amp;#32;=&lt;br /&gt;
  \mu&lt;br /&gt;
\frac{dx}{dy}&lt;br /&gt;
&amp;lt;/math&amp;gt; , де:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt; \tau &amp;lt;/math&amp;gt; - дотичне напруження внутрішнього тертя, що виникає в рідині, [Па];&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt; \mu &amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт пропорційності або динамічний коефіцієнт в'язкості, [Па·с];&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt; \frac{du}{dx} &amp;lt;/math&amp;gt; - градієнт швидкості у напрямі, перпендикулярному до напряму зсуву.&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5660.png‎|400px|left|thumb|Рис. 3. Розподіл швидкості у пристінних шарах ньютонівських рідин]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* '''Рідини дилатантні'''  — стаціонарно реологічні аномальні рідини, для яких дотичне напруження зсуву щораз інтенсивніше зростає з підвищенням градієнта швидкості зсуву і може бути описане емпіричним рівнянням:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt; \tau&amp;amp;#32;=&lt;br /&gt;
   \eta&lt;br /&gt;
\left (\frac{du}{dy} \right)^n&lt;br /&gt;
&amp;lt;/math&amp;gt; , де:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt; \tau &amp;lt;/math&amp;gt; - дотичне напруження внутрішнього тертя в рідині, [Па];&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt; \eta &amp;lt;/math&amp;gt; - коефіцієнт пропорційності, [Па·с].&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt; \left (\frac{du}{dy} \right) &amp;lt;/math&amp;gt; - градієнт швидкості у напрямі, перпендикулярному до напряму зсуву;&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt; n &amp;lt;/math&amp;gt; - константа, що характеризує поведінку рухомої рідини, для дилатантних рідин n &amp;gt; 1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До дилатантних рідин відносяться глиняні суспензії, солодкі суміші, гідрозоль кукурудзяного крахмалю, системи пісок/вода.&lt;br /&gt;
*'''Псевдопластик:''' рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зменшується (фарби, емульсії, деякі суспензії).&lt;br /&gt;
Псевдопластичні рідини не мають граничного динамічного напруження зсуву. Екстраполяція напруження зсуву при великих швидкостях на вісь ординат дає відрізок, що, як і в рідині Бінгама, є динамічним напруженням зсуву. Типовими представниками таких рідин є суспензії полімерів з довгими ланцюгами. Ця властивість проявляє себе в таких складних речовинах як лава, кетчуп, кров, фарба лак для нігтів.&lt;br /&gt;
*'''Тиксотропна рідина:''' рідина, в'язкість якої з перебігом часу зменшується (водоносні ґрунти (пливуни), біологічні структури, різні технічні матеріали).&lt;br /&gt;
Тиксотропне відновлення структури — механічно оборотний ізотермічний процес, який може бути відтворений багато разів. У ширшому сенсі тиксотропія — тимчасове пониження ефективної в'язкості в'язко-текучої або пластичної системи в результаті її деформації незалежно від фізичної природи змін, що відбуваються в ній.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Реопексна рідина:''' рідина, в'язкість якої з перебігом часу зростає (гіпсові пасти, суспензії оксиду ванадію, бетоніти та окремі види принтерного чорнила).&lt;br /&gt;
Прикладами реопексних рідин є гіпсові пасти, суспензії оксиду ванадію, бетоніти та окремі види принтерного чорнила.&lt;br /&gt;
Проводяться інтенсивні дослідження нових шляхів створення та використання реопексних матеріалів. Військова промисловість проявляє великий інтерес до можливого використання таких матеріалів. Ключові напрямки цих досліджень — застосування реопексних матеріалів для створення персонального захисту військових та захисту транспортних засобів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також проводяться дослідження щодо можливого застосування цих матеріалів в автоспорті, на транспорті, у важкій атлетиці, парашутному спорті, де також існує необхідність захисту людей від можливих травм. Зокрема, використання реопексних матеріалів для виготовлення взуття, що здатне покращувати захист при зростанні навантаження на нього.&lt;br /&gt;
*'''Бінгамівський пластик:''' модель Бінгама схожа до моделі сухого тертя. В статичних умовах рідина веде себе як твердий матеріал, а при силовому впливі починає текти.&lt;br /&gt;
В'язкість деяких рідин, при сталих умовах навколишнього середовища і швидкості зсуву, змінюється з часом. Якщо в'язкість рідини з часом зменшується, то рідину називають тиксотропною, а якщо, навпаки, збільшується, то — реопексною. Обидві поведінки можуть спостерігатися як разом з описаними вище типами плину рідин, так і при певних градієнтах швидкостей. Часовий інтервал може сильно змінюватись для різних речовин: деякі матеріали досягають сталого значення в'язкості за декілька секунд, інші — за декілька діб. Реопексні матеріали зустрічаються досить рідко, на відміну від тиксотропних, до яких відносяться мастила, друкарські чорнила, фарби&lt;br /&gt;
*'''Магнітореологічна рідина''' це тип &amp;quot;смарт-рідини&amp;quot;, яка, при впливі магнітного поля значно збільшує свою умовну в'язкість і набуває властивостей в'язко-пружного твердого тіла.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Динамічний коефіцієнт в'язкості деяких рідин ==&lt;br /&gt;
[[Зображення:7878.jpg‎|400px|mid|thumb|Рис. 4. В'язкість рідин при температурі 25 градусів Цельсія]]&lt;br /&gt;
В основу методів вимірювання в'язкості та їхньої класифікації покладено математичні залежності, які описують різні види течій середовищ. Вимірювання в'язкості здійснюють віскозиметрами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В'язкість залежить від тиску, температури, а також іноді від градієнта зсуву (неньютонівські середовища; їхня в'язкість охоплює і так звану структурну в'язкість). Рідини, в'язкість яких не залежить від градієнту зсуву, називають ідеально в’язкими (ньютонівськими). В'язкість рідин у загальному випадку з підвищенням тиску незначно збільшується, а з підвищенням температури зменшується.&lt;br /&gt;
На рис. 4 наведені значення динамічного коефіцієнта в'язкості ньютонівських рідин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Джерела ==&lt;br /&gt;
1. https://wiki2.org/ru/Вязкость#Вязкость_жидкостей&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. https://uk.wikipedia.org/wiki/В%27язкість#Моделі_в'язкості&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. http://znaimo.com.ua/В_язкість&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. https://ru.qwertyu.wiki/wiki/Viscosity_models_for_mixtures&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%96_%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=23975</id>
		<title>Моделі в'язкості</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%96_%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=23975"/>
				<updated>2019-12-15T15:34:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== В'язкість ==&lt;br /&gt;
В'язкість або внутрішнє тертя - властивість рідин чинити опір переміщенню однієї їх частини відносно іншої.&lt;br /&gt;
В'язкість рідин - це результат взаємодії внутрішньомолекулярних силових полів, що перешкоджають відносному русі двох шарів рідини.&lt;br /&gt;
Так що для переміщення шару один відносно одного треба подолати їх взаємне притягання, причому чим воно більше, тим більше потрібна сила зсуву. При відносному зміщенні шарів в газовому середовищі, в результаті перенесення молекулами газу кількості руху під час їх переходу з шару в шар, виникає дотична сила між шарами, що протидіє ковзанню останніх.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Таким чином, внутрішнє тертя в рідині, на відміну від газів, зумовлене не обміном молекул, а їх взаємним притяганням. Доказом цього є те, що із збільшенням температури, як відомо, обмін молекул зростає і тертя в газах зростає, а в рідинах спадає у зв'язку із послабленням міжмолекулярного притягання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5656.gif‎|250px|right|thumb|Рис. 1. Поведінка рідини із малою(вгорі) і великою(внизу) в'язкістю]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сила в'язкого тертя ==&lt;br /&gt;
Сила в'язкого тертя F, що діє на рідину, пропорційна (в найпростішому випадку сдвигового течії вздовж плоскої стінки) швидкості відносного руху v і площі S і обернено пропорційна відстані між площинами h:&lt;br /&gt;
[[Зображення:P22.svg|100px|left|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коефіцієнт пропорційності, що залежить від природи рідини або газу, називають коефіцієнтом динамічної в'язкості. Цей закон був запропонований Ісааком Ньютоном в 1687 році і носить його ім'я (закон в'язкості Ньютона). Експериментальне підтвердження закону було отримано на початку XIX століття в дослідах Кулона з крутильними вагами і в експериментах Хагена і Пуазейля з плином води в капілярах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Моделі в'язкості ==&lt;br /&gt;
Закон Ньютона для в'язкості, наведений вище, є класичною моделлю в'язкості. Це не основний закон природи, а наближення, що має місце для деяких матеріалів і не підтверджується для інших. Неньютонівської рідини мають значно складніший зв'язок між напруженням зсуву і градієнтом швидкості, ніж проста лінійність. Тому, для різних видів рідин застосовують різні моделі в'язкості:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5658.jpg‎|400px|left|thumb|Рис. 2. Залежність дотичного напруження зсуву від градієнта швидкості рідини і колоїдних систем]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Ньютонівська рідина:''' рідина, така як вода і більшість газів, що має стале значення динамічної в'язкості.&lt;br /&gt;
'''Рідина ньютонівська''' – модель рідини, що являє собою суцільне рідке тіло, для якого дотичні напруження внутрішнього тертя , спричиненого відносним проковзуванням (зсувом) шарів рідини прямо пропорційні першому степеню градієнта швидкості у напрямі, перпендикулярному до напрямку проковзування:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5659.svg|100px|mid|]]&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5660.png‎|400px|left|thumb|Рис. 3. Розподіл швидкості у пристінних шарах ньютонівських рідин]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* '''Рідини дилатантні'''  — стаціонарно реологічні аномальні рідини, для яких дотичне напруження зсуву щораз інтенсивніше зростає з підвищенням градієнта швидкості зсуву і може бути описане емпіричним рівнянням:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5661.svg|110px|mid|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До дилатантних рідин відносяться глиняні суспензії, солодкі суміші, гідрозоль кукурудзяного крахмалю, системи пісок/вода.&lt;br /&gt;
*'''Псевдопластик:''' рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зменшується (фарби, емульсії, деякі суспензії).&lt;br /&gt;
Псевдопластичні рідини не мають граничного динамічного напруження зсуву. Екстраполяція напруження зсуву при великих швидкостях на вісь ординат дає відрізок, що, як і в рідині Бінгама, є динамічним напруженням зсуву. Типовими представниками таких рідин є суспензії полімерів з довгими ланцюгами. Ця властивість проявляє себе в таких складних речовинах як лава, кетчуп, кров, фарба лак для нігтів.&lt;br /&gt;
*'''Тиксотропна рідина:''' рідина, в'язкість якої з перебігом часу зменшується (водоносні ґрунти (пливуни), біологічні структури, різні технічні матеріали).&lt;br /&gt;
Тиксотропне відновлення структури — механічно оборотний ізотермічний процес, який може бути відтворений багато разів. У ширшому сенсі тиксотропія — тимчасове пониження ефективної в'язкості в'язко-текучої або пластичної системи в результаті її деформації незалежно від фізичної природи змін, що відбуваються в ній.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Реопексна рідина:''' рідина, в'язкість якої з перебігом часу зростає (гіпсові пасти, суспензії оксиду ванадію, бетоніти та окремі види принтерного чорнила).&lt;br /&gt;
Прикладами реопексних рідин є гіпсові пасти, суспензії оксиду ванадію, бетоніти та окремі види принтерного чорнила.&lt;br /&gt;
Проводяться інтенсивні дослідження нових шляхів створення та використання реопексних матеріалів. Військова промисловість проявляє великий інтерес до можливого використання таких матеріалів. Ключові напрямки цих досліджень — застосування реопексних матеріалів для створення персонального захисту військових та захисту транспортних засобів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також проводяться дослідження щодо можливого застосування цих матеріалів в автоспорті, на транспорті, у важкій атлетиці, парашутному спорті, де також існує необхідність захисту людей від можливих травм. Зокрема, використання реопексних матеріалів для виготовлення взуття, що здатне покращувати захист при зростанні навантаження на нього.&lt;br /&gt;
Бінгамівський пластик: модель Бінгама схожа до моделі сухого тертя. В статичних умовах рідина веде себе як твердий матеріал, а при силовому впливі починає текти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Динамічний коефіцієнт в'язкості деяких рідин ==&lt;br /&gt;
[[Зображення:7878.jpg‎|400px|mid|thumb|Рис. 4. В'язкість рідин при температурі 25 градусів Цельсія]]&lt;br /&gt;
В основу методів вимірювання в'язкості та їхньої класифікації покладено математичні залежності, які описують різні види течій середовищ. Вимірювання в'язкості здійснюють віскозиметрами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В'язкість залежить від тиску, температури, а також іноді від градієнта зсуву (неньютонівські середовища; їхня в'язкість охоплює і так звану структурну в'язкість). Рідини, в'язкість яких не залежить від градієнту зсуву, називають ідеально в’язкими (ньютонівськими). В'язкість рідин у загальному випадку з підвищенням тиску незначно збільшується, а з підвищенням температури зменшується.&lt;br /&gt;
На рис. 4 наведені значення динамічного коефіцієнта в'язкості ньютонівських рідин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Джерела ==&lt;br /&gt;
1. https://wiki2.org/ru/Вязкость#Вязкость_жидкостей&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. https://uk.wikipedia.org/wiki/В%27язкість#Моделі_в'язкості&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. http://znaimo.com.ua/В_язкість&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. https://ru.qwertyu.wiki/wiki/Viscosity_models_for_mixtures&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%96_%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=23974</id>
		<title>Моделі в'язкості</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%96_%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=23974"/>
				<updated>2019-12-15T15:02:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== В'язкість ==&lt;br /&gt;
В'язкість або внутрішнє тертя - властивість рідин чинити опір переміщенню однієї їх частини відносно іншої.&lt;br /&gt;
В'язкість рідин - це результат взаємодії внутрішньомолекулярних силових полів, що перешкоджають відносному русі двох шарів рідини.&lt;br /&gt;
Так що для переміщення шару один відносно одного треба подолати їх взаємне притягання, причому чим воно більше, тим більше потрібна сила зсуву. При відносному зміщенні шарів в газовому середовищі, в результаті перенесення молекулами газу кількості руху під час їх переходу з шару в шар, виникає дотична сила між шарами, що протидіє ковзанню останніх.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Таким чином, внутрішнє тертя в рідині, на відміну від газів, зумовлене не обміном молекул, а їх взаємним притяганням. Доказом цього є те, що із збільшенням температури, як відомо, обмін молекул зростає і тертя в газах зростає, а в рідинах спадає у зв'язку із послабленням міжмолекулярного притягання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5656.gif‎|250px|right|thumb|Рис. 1. Поведінка рідини із малою(вгорі) і великою(внизу) в'язкістю]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сила в'язкого тертя ==&lt;br /&gt;
Сила в'язкого тертя F, що діє на рідину, пропорційна (в найпростішому випадку сдвигового течії вздовж плоскої стінки) швидкості відносного руху v тел і площі S і обернено пропорційна відстані між площинами h:&lt;br /&gt;
[[Зображення:P22.svg|100px|left|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коефіцієнт пропорційності, що залежить від природи рідини або газу, називають коефіцієнтом динамічної в'язкості. Цей закон був запропонований Ісааком Ньютоном в 1687 році і носить його ім'я (закон в'язкості Ньютона). Експериментальне підтвердження закону було отримано на початку XIX століття в дослідах Кулона з крутильними вагами і в експериментах Хагена і Пуазейля з плином води в капілярах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Моделі в'язкості ==&lt;br /&gt;
Закон Ньютона для в'язкості, наведений вище, є класичною моделлю в'язкості. Це не основний закон природи, а наближення, що має місце для деяких матеріалів і не підтверджується для інших. Неньютонівської рідини мають значно складніший зв'язок між напруженням зсуву і градієнтом швидкості, ніж проста лінійність. Тому, для різних видів рідин застосовують різні моделі в'язкості:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5658.jpg‎|400px|left|thumb|Рис. 2. Залежність дотичного напруження зсуву від градієнта швидкості рідини і колоїдних систем]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Ньютонівська рідина:''' рідина, така як вода і більшість газів, що має стале значення динамічної в'язкості.&lt;br /&gt;
'''Рідина ньютонівська''' – модель рідини, що являє собою суцільне рідке тіло, для якого дотичні напруження внутрішнього тертя , спричиненого відносним проковзуванням (зсувом) шарів рідини прямо пропорційні першому степеню градієнта швидкості у напрямі, перпендикулярному до напрямку проковзування:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5659.svg|100px|mid|]]&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5660.png‎|400px|left|thumb|Рис. 3. Розподіл швидкості у пристінних шарах ньютонівських рідин]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* '''Рідини дилатантні'''  — стаціонарно реологічні аномальні рідини, для яких дотичне напруження зсуву щораз інтенсивніше зростає з підвищенням градієнта швидкості зсуву і може бути описане емпіричним рівнянням:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5661.svg|110px|mid|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До дилатантних рідин відносяться глиняні суспензії, солодкі суміші, гідрозоль кукурудзяного крахмалю, системи пісок/вода.&lt;br /&gt;
*'''Псевдопластик:''' рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зменшується (фарби, емульсії, деякі суспензії).&lt;br /&gt;
Псевдопластичні рідини не мають граничного динамічного напруження зсуву. Екстраполяція напруження зсуву при великих швидкостях на вісь ординат дає відрізок, що, як і в рідині Бінгама, є динамічним напруженням зсуву. Типовими представниками таких рідин є суспензії полімерів з довгими ланцюгами. Ця властивість проявляє себе в таких складних речовинах як лава, кетчуп, кров, фарба лак для нігтів.&lt;br /&gt;
*'''Тиксотропна рідина:''' рідина, в'язкість якої з перебігом часу зменшується (водоносні ґрунти (пливуни), біологічні структури, різні технічні матеріали).&lt;br /&gt;
Тиксотропне відновлення структури — механічно оборотний ізотермічний процес, який може бути відтворений багато разів. У ширшому сенсі тиксотропія — тимчасове пониження ефективної в'язкості в'язко-текучої або пластичної системи в результаті її деформації незалежно від фізичної природи змін, що відбуваються в ній.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Реопексна рідина:''' рідина, в'язкість якої з перебігом часу зростає (гіпсові пасти, суспензії оксиду ванадію, бетоніти та окремі види принтерного чорнила).&lt;br /&gt;
Прикладами реопексних рідин є гіпсові пасти, суспензії оксиду ванадію, бетоніти та окремі види принтерного чорнила.&lt;br /&gt;
Проводяться інтенсивні дослідження нових шляхів створення та використання реопексних матеріалів. Військова промисловість проявляє великий інтерес до можливого використання таких матеріалів. Ключові напрямки цих досліджень — застосування реопексних матеріалів для створення персонального захисту військових та захисту транспортних засобів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також проводяться дослідження щодо можливого застосування цих матеріалів в автоспорті, на транспорті, у важкій атлетиці, парашутному спорті, де також існує необхідність захисту людей від можливих травм. Зокрема, використання реопексних матеріалів для виготовлення взуття, що здатне покращувати захист при зростанні навантаження на нього.&lt;br /&gt;
Бінгамівський пластик: модель Бінгама схожа до моделі сухого тертя. В статичних умовах рідина веде себе як твердий матеріал, а при силовому впливі починає текти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Динамічний коефіцієнт в'язкості деяких рідин ==&lt;br /&gt;
[[Зображення:7878.jpg‎|400px|mid|thumb|Рис. 4. В'язкість рідин при температурі 25 градусів Цельсія]]&lt;br /&gt;
В основу методів вимірювання в'язкості та їхньої класифікації покладено математичні залежності, які описують різні види течій середовищ. Вимірювання в'язкості здійснюють віскозиметрами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В'язкість залежить від тиску, температури, а також іноді від градієнта зсуву (неньютонівські середовища; їхня в'язкість охоплює і так звану структурну в'язкість). Рідини, в'язкість яких не залежить від градієнту зсуву, називають ідеально в’язкими (ньютонівськими). В'язкість рідин у загальному випадку з підвищенням тиску незначно збільшується, а з підвищенням температури зменшується.&lt;br /&gt;
На рис. 4 наведені значення динамічного коефіцієнта в'язкості ньютонівських рідин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Джерела ==&lt;br /&gt;
1. https://wiki2.org/ru/Вязкость#Вязкость_жидкостей&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. https://uk.wikipedia.org/wiki/В%27язкість#Моделі_в'язкості&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. http://znaimo.com.ua/В_язкість&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. https://ru.qwertyu.wiki/wiki/Viscosity_models_for_mixtures&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%96_%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=23973</id>
		<title>Моделі в'язкості</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%96_%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=23973"/>
				<updated>2019-12-15T14:59:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== В'язкість ==&lt;br /&gt;
В'язкість або внутрішнє тертя - властивість рідин чинити опір переміщенню однієї їх частини відносно іншої.&lt;br /&gt;
В'язкість рідин - це результат взаємодії внутрішньомолекулярних силових полів, що перешкоджають відносному русі двох шарів рідини.&lt;br /&gt;
Так що для переміщення шару один відносно одного треба подолати їх взаємне притягання, причому чим воно більше, тим більше потрібна сила зсуву. При відносному зміщенні шарів в газовому середовищі, в результаті перенесення молекулами газу кількості руху під час їх переходу з шару в шар, виникає дотична сила між шарами, що протидіє ковзанню останніх.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Таким чином, внутрішнє тертя в рідині, на відміну від газів, зумовлене не обміном молекул, а їх взаємним притяганням. Доказом цього є те, що із збільшенням температури, як відомо, обмін молекул зростає і тертя в газах зростає, а в рідинах спадає у зв'язку із послабленням міжмолекулярного притягання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5656.gif‎|250px|right|thumb|Рис. 1. Поведінка рідини із малою(вгорі) і великою(внизу) в'язкістю]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сила в'язкого тертя ==&lt;br /&gt;
Сила в'язкого тертя F, що діє на рідину, пропорційна (в найпростішому випадку сдвигового течії вздовж плоскої стінки) швидкості відносного руху v тел і площі S і обернено пропорційна відстані між площинами h:&lt;br /&gt;
[[Зображення:P22.svg|100px|left|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коефіцієнт пропорційності, що залежить від природи рідини або газу, називають коефіцієнтом динамічної в'язкості. Цей закон був запропонований Ісааком Ньютоном в 1687 році і носить його ім'я (закон в'язкості Ньютона). Експериментальне підтвердження закону було отримано на початку XIX століття в дослідах Кулона з крутильними вагами і в експериментах Хагена і Пуазейля з плином води в капілярах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Моделі в'язкості ==&lt;br /&gt;
Закон Ньютона для в'язкості, наведений вище, є класичною моделлю в'язкості. Це не основний закон природи, а наближення, що має місце для деяких матеріалів і не підтверджується для інших. Неньютонівської рідини мають значно складніший зв'язок між напруженням зсуву і градієнтом швидкості, ніж проста лінійність. Тому, для різних видів рідин застосовують різні моделі в'язкості:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5658.jpg‎|400px|left|thumb|Рис. 2. Залежність дотичного напруження зсуву від градієнта швидкості рідини і колоїдних систем]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Ньютонівська рідина:''' рідина, така як вода і більшість газів, що має стале значення динамічної в'язкості.&lt;br /&gt;
'''Рідина ньютонівська''' – модель рідини, що являє собою суцільне рідке тіло, для якого дотичні напруження внутрішнього тертя , спричиненого відносним проковзуванням (зсувом) шарів рідини прямо пропорційні першому степеню градієнта швидкості у напрямі, перпендикулярному до напрямку проковзування:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5659.svg|100px|mid|]]&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5660.png‎|400px|left|thumb|Рис. 3. Розподіл швидкості у пристінних шарах ньютонівських рідин]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* '''Рідини дилатантні'''  — стаціонарно реологічні аномальні рідини, для яких дотичне напруження зсуву щораз інтенсивніше зростає з підвищенням градієнта швидкості зсуву і може бути описане емпіричним рівнянням:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5661.svg|110px|mid|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До дилатантних рідин відносяться глиняні суспензії, солодкі суміші, гідрозоль кукурудзяного крахмалю, системи пісок/вода.&lt;br /&gt;
*'''Псевдопластик:''' рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зменшується (фарби, емульсії, деякі суспензії).&lt;br /&gt;
Псевдопластичні рідини не мають граничного динамічного напруження зсуву. Екстраполяція напруження зсуву при великих швидкостях на вісь ординат дає відрізок, що, як і в рідині Бінгама, є динамічним напруженням зсуву. Типовими представниками таких рідин є суспензії полімерів з довгими ланцюгами. Ця властивість проявляє себе в таких складних речовинах як лава, кетчуп, кров, фарба лак для нігтів.&lt;br /&gt;
*'''Тиксотропна рідина:''' рідина, в'язкість якої з перебігом часу зменшується (водоносні ґрунти (пливуни), біологічні структури, різні технічні матеріали).&lt;br /&gt;
Тиксотропне відновлення структури — механічно оборотний ізотермічний процес, який може бути відтворений багато разів. У ширшому сенсі тиксотропія — тимчасове пониження ефективної в'язкості в'язко-текучої або пластичної системи в результаті її деформації незалежно від фізичної природи змін, що відбуваються в ній.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Реопексна рідина:''' рідина, в'язкість якої з перебігом часу зростає (гіпсові пасти, суспензії оксиду ванадію, бетоніти та окремі види принтерного чорнила).&lt;br /&gt;
Прикладами реопексних рідин є гіпсові пасти, суспензії оксиду ванадію, бетоніти та окремі види принтерного чорнила.&lt;br /&gt;
Проводяться інтенсивні дослідження нових шляхів створення та використання реопексних матеріалів. Військова промисловість проявляє великий інтерес до можливого використання таких матеріалів. Ключові напрямки цих досліджень — застосування реопексних матеріалів для створення персонального захисту військових та захисту транспортних засобів. Також проводяться дослідження щодо можливого застосування цих матеріалів в автоспорті, на транспорті, у важкій атлетиці, парашутному спорті, де також існує необхідність захисту людей від можливих травм. Зокрема, використання реопексних матеріалів для виготовлення взуття, що здатне покращувати захист при зростанні навантаження на нього.&lt;br /&gt;
Бінгамівський пластик: модель Бінгама схожа до моделі сухого тертя. В статичних умовах рідина веде себе як твердий матеріал, а при силовому впливі починає текти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Динамічний коефіцієнт в'язкості деяких рідин ==&lt;br /&gt;
[[Зображення:7878.jpg‎|400px|mid|thumb|Рис. 4. В'язкість рідин при температурі 25 градусів Цельсія]]&lt;br /&gt;
В основу методів вимірювання в'язкості та їхньої класифікації покладено математичні залежності, які описують різні види течій середовищ. Вимірювання в'язкості здійснюють віскозиметрами.В'язкість залежить від тиску, температури, а також іноді від градієнта зсуву (неньютонівські середовища; їхня в'язкість охоплює і так звану структурну в'язкість). Рідини, в'язкість яких не залежить від градієнту зсуву, називають ідеально в’язкими (ньютонівськими). В'язкість рідин у загальному випадку з підвищенням тиску незначно збільшується, а з підвищенням температури зменшується.&lt;br /&gt;
На рис. 4 наведені значення динамічного коефіцієнта в'язкості ньютонівських рідин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Джерела ==&lt;br /&gt;
https://wiki2.org/ru/Вязкость#Вязкость_жидкостей&lt;br /&gt;
https://uk.wikipedia.org/wiki/В%27язкість#Моделі_в'язкості&lt;br /&gt;
http://znaimo.com.ua/В_язкість&lt;br /&gt;
https://ru.qwertyu.wiki/wiki/Viscosity_models_for_mixtures&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%96_%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=23972</id>
		<title>Моделі в'язкості</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%96_%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=23972"/>
				<updated>2019-12-15T14:55:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== В'язкість ==&lt;br /&gt;
В'язкість або внутрішнє тертя - властивість рідин чинити опір переміщенню однієї їх частини відносно іншої.&lt;br /&gt;
В'язкість рідин - це результат взаємодії внутрішньомолекулярних силових полів, що перешкоджають відносному русі двох шарів рідини.&lt;br /&gt;
Так що для переміщення шару один відносно одного треба подолати їх взаємне притягання, причому чим воно більше, тим більше потрібна сила зсуву. При відносному зміщенні шарів в газовому середовищі, в результаті перенесення молекулами газу кількості руху під час їх переходу з шару в шар, виникає дотична сила між шарами, що протидіє ковзанню останніх.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Таким чином, внутрішнє тертя в рідині, на відміну від газів, зумовлене не обміном молекул, а їх взаємним притяганням. Доказом цього є те, що із збільшенням температури, як відомо, обмін молекул зростає і тертя в газах зростає, а в рідинах спадає у зв'язку із послабленням міжмолекулярного притягання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5656.gif‎|250px|right|thumb|Рис. 1. Поведінка рідини із малою(вгорі) і великою(внизу) в'язкістю]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сила в'язкого тертя ==&lt;br /&gt;
Сила в'язкого тертя F, що діє на рідину, пропорційна (в найпростішому випадку сдвигового течії вздовж плоскої стінки) швидкості відносного руху v тел і площі S і обернено пропорційна відстані між площинами h:&lt;br /&gt;
[[Зображення:P22.svg|100px|left|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коефіцієнт пропорційності, що залежить від природи рідини або газу, називають коефіцієнтом динамічної в'язкості. Цей закон був запропонований Ісааком Ньютоном в 1687 році і носить його ім'я (закон в'язкості Ньютона). Експериментальне підтвердження закону було отримано на початку XIX століття в дослідах Кулона з крутильними вагами і в експериментах Хагена і Пуазейля з плином води в капілярах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Моделі в'язкості ==&lt;br /&gt;
Закон Ньютона для в'язкості, наведений вище, є класичною моделлю в'язкості. Це не основний закон природи, а наближення, що має місце для деяких матеріалів і не підтверджується для інших. Неньютонівської рідини мають значно складніший зв'язок між напруженням зсуву і градієнтом швидкості, ніж проста лінійність. Тому, для різних видів рідин застосовують різні моделі в'язкості:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5658.jpg‎|400px|left|thumb|Рис. 2. Залежність дотичного напруження зсуву від градієнта швидкості рідини і колоїдних систем]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Ньютонівська рідина:''' рідина, така як вода і більшість газів, що має стале значення динамічної в'язкості.&lt;br /&gt;
'''Рідина ньютонівська''' – модель рідини, що являє собою суцільне рідке тіло, для якого дотичні напруження внутрішнього тертя , спричиненого відносним проковзуванням (зсувом) шарів рідини прямо пропорційні першому степеню градієнта швидкості у напрямі, перпендикулярному до напрямку проковзування:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5659.svg|100px|mid|]]&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5660.png‎|400px|left|thumb|Рис. 3. Розподіл швидкості у пристінних шарах ньютонівських рідин]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* '''Рідини дилатантні'''  — стаціонарно реологічні аномальні рідини, для яких дотичне напруження зсуву щораз інтенсивніше зростає з підвищенням градієнта швидкості зсуву і може бути описане емпіричним рівнянням:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5661.svg|110px|mid|]]&lt;br /&gt;
До дилатантних рідин відносяться глиняні суспензії, солодкі суміші, гідрозоль кукурудзяного крахмалю, системи пісок/вода.&lt;br /&gt;
*'''Псевдопластик:''' рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зменшується (фарби, емульсії, деякі суспензії).&lt;br /&gt;
Псевдопластичні рідини не мають граничного динамічного напруження зсуву. Екстраполяція напруження зсуву при великих швидкостях на вісь ординат дає відрізок, що, як і в рідині Бінгама, є динамічним напруженням зсуву. Типовими представниками таких рідин є суспензії полімерів з довгими ланцюгами. Ця властивість проявляє себе в таких складних речовинах як лава, кетчуп, кров, фарба лак для нігтів.&lt;br /&gt;
*'''Тиксотропна рідина:''' рідина, в'язкість якої з перебігом часу зменшується (водоносні ґрунти (пливуни), біологічні структури, різні технічні матеріали).&lt;br /&gt;
Тиксотропне відновлення структури — механічно оборотний ізотермічний процес, який може бути відтворений багато разів. У ширшому сенсі тиксотропія — тимчасове пониження ефективної в'язкості в'язко-текучої або пластичної системи в результаті її деформації незалежно від фізичної природи змін, що відбуваються в ній.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Реопексна рідина:''' рідина, в'язкість якої з перебігом часу зростає (гіпсові пасти, суспензії оксиду ванадію, бетоніти та окремі види принтерного чорнила).&lt;br /&gt;
Прикладами реопексних рідин є гіпсові пасти, суспензії оксиду ванадію, бетоніти та окремі види принтерного чорнила.&lt;br /&gt;
Проводяться інтенсивні дослідження нових шляхів створення та використання реопексних матеріалів. Військова промисловість проявляє великий інтерес до можливого використання таких матеріалів. Ключові напрямки цих досліджень — застосування реопексних матеріалів для створення персонального захисту військових та захисту транспортних засобів. Також проводяться дослідження щодо можливого застосування цих матеріалів в автоспорті, на транспорті, у важкій атлетиці, парашутному спорті, де також існує необхідність захисту людей від можливих травм. Зокрема, використання реопексних матеріалів для виготовлення взуття, що здатне покращувати захист при зростанні навантаження на нього.&lt;br /&gt;
Бінгамівський пластик: модель Бінгама схожа до моделі сухого тертя. В статичних умовах рідина веде себе як твердий матеріал, а при силовому впливі починає текти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Динамічний коефіцієнт в'язкості деяких рідин ==&lt;br /&gt;
В основу методів вимірювання в'язкості та їхньої класифікації покладено математичні залежності, які описують різні види течій середовищ. Вимірювання в'язкості здійснюють віскозиметрами.&lt;br /&gt;
Нижче наведені значення динамічного коефіцієнта в'язкості ньютонівських рідин:&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5660.png‎|400px|mid|thumb|Рис. 4. В'язкість рідин при температурі 25 градусів Цельсія]]&lt;br /&gt;
== Джерела ==&lt;br /&gt;
https://wiki2.org/ru/Вязкость#Вязкость_жидкостей&lt;br /&gt;
https://uk.wikipedia.org/wiki/В%27язкість#Моделі_в'язкості&lt;br /&gt;
http://znaimo.com.ua/В_язкість&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:7878.jpg&amp;diff=23971</id>
		<title>Файл:7878.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:7878.jpg&amp;diff=23971"/>
				<updated>2019-12-15T14:54:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:P5661.svg&amp;diff=23970</id>
		<title>Файл:P5661.svg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:P5661.svg&amp;diff=23970"/>
				<updated>2019-12-15T14:44:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%96_%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=23969</id>
		<title>Моделі в'язкості</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%96_%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=23969"/>
				<updated>2019-12-15T14:40:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== В'язкість ==&lt;br /&gt;
В'язкість або внутрішнє тертя - властивість рідин чинити опір переміщенню однієї їх частини відносно іншої.&lt;br /&gt;
В'язкість рідин - це результат взаємодії внутрішньомолекулярних силових полів, що перешкоджають відносному русі двох шарів рідини.&lt;br /&gt;
Так що для переміщення шару один відносно одного треба подолати їх взаємне притягання, причому чим воно більше, тим більше потрібна сила зсуву. При відносному зміщенні шарів в газовому середовищі, в результаті перенесення молекулами газу кількості руху під час їх переходу з шару в шар, виникає дотична сила між шарами, що протидіє ковзанню останніх.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Таким чином, внутрішнє тертя в рідині, на відміну від газів, зумовлене не обміном молекул, а їх взаємним притяганням. Доказом цього є те, що із збільшенням температури, як відомо, обмін молекул зростає і тертя в газах зростає, а в рідинах спадає у зв'язку із послабленням міжмолекулярного притягання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5656.gif‎|250px|right|thumb|Рис. 1. Поведінка рідини із малою(вгорі) і великою(внизу) в'язкістю]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сила в'язкого тертя ==&lt;br /&gt;
Сила в'язкого тертя F, що діє на рідину, пропорційна (в найпростішому випадку сдвигового течії вздовж плоскої стінки) швидкості відносного руху v тел і площі S і обернено пропорційна відстані між площинами h:&lt;br /&gt;
[[Зображення:P22.svg|100px|left|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коефіцієнт пропорційності, що залежить від природи рідини або газу, називають коефіцієнтом динамічної в'язкості. Цей закон був запропонований Ісааком Ньютоном в 1687 році і носить його ім'я (закон в'язкості Ньютона). Експериментальне підтвердження закону було отримано на початку XIX століття в дослідах Кулона з крутильними вагами і в експериментах Хагена і Пуазейля з плином води в капілярах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Моделі в'язкості ==&lt;br /&gt;
Закон Ньютона для в'язкості, наведений вище, є класичною моделлю в'язкості. Це не основний закон природи, а наближення, що має місце для деяких матеріалів і не підтверджується для інших. Неньютонівської рідини мають значно складніший зв'язок між напруженням зсуву і градієнтом швидкості, ніж проста лінійність. Тому, для різних видів рідин застосовують різні моделі в'язкості:[[Зображення:P5658.jpg‎|400px|left|thumb|Рис. 2. Залежність дотичного напруження зсуву від градієнта швидкості рідини і колоїдних систем]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Ньютонівська рідина:''' рідина, така як вода і більшість газів, що має стале значення динамічної в'язкості.&lt;br /&gt;
'''Рідина ньютонівська''' – модель рідини, що являє собою суцільне рідке тіло, для якого дотичні напруження внутрішнього тертя , спричиненого відносним проковзуванням (зсувом) шарів рідини прямо пропорційні першому степеню градієнта швидкості у напрямі, перпендикулярному до напрямку проковзування:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5659.svg|100px|mid|]]&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5660.png‎|400px|left|thumb|Рис. 3. Розподіл швидкості у пристінних шарах ньютонівських рідин]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* '''Дилатантна рідина:''' рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зростає (глиняні суспензії, солодкі суміші, гідрозоль кукурудзяного крохмалю, системи пісок/вода).&lt;br /&gt;
Псевдопластик: рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зменшується (фарби, емульсії, деякі суспензії).&lt;br /&gt;
Тиксотропна рідина: рідина, в'язкість якої з перебігом часу зменшується (водоносні ґрунти (пливуни), біологічні структури, різні технічні матеріали).&lt;br /&gt;
Реопексна рідина: рідина, в'язкість якої з перебігом часу зростає (гіпсові пасти, суспензії оксиду ванадію, бетоніти та окремі види принтерного чорнила).&lt;br /&gt;
Бінгамівський пластик: модель Бінгама схожа до моделі сухого тертя. В статичних умовах рідина веде себе як твердий матеріал, а при силовому впливі починає текти..&lt;br /&gt;
Магнітореологічна рідина це тип &amp;quot;смарт-рідини&amp;quot;, яка, при впливі магнітного поля значно збільшує свою умовну в'язкість і набуває властивостей в'язко-пружного твердого тіла.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:P5660.png&amp;diff=23968</id>
		<title>Файл:P5660.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:P5660.png&amp;diff=23968"/>
				<updated>2019-12-15T14:38:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:P5659.svg&amp;diff=23967</id>
		<title>Файл:P5659.svg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:P5659.svg&amp;diff=23967"/>
				<updated>2019-12-15T14:34:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:P5658.jpg&amp;diff=23966</id>
		<title>Файл:P5658.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:P5658.jpg&amp;diff=23966"/>
				<updated>2019-12-15T14:33:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%96_%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=23965</id>
		<title>Моделі в'язкості</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%96_%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=23965"/>
				<updated>2019-12-15T14:28:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: Створена сторінка: == В'язкість == В'язкість або внутрішнє тертя - властивість рідин чинити опір переміщенню...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== В'язкість ==&lt;br /&gt;
В'язкість або внутрішнє тертя - властивість рідин чинити опір переміщенню однієї їх частини відносно іншої.&lt;br /&gt;
В'язкість рідин - це результат взаємодії внутрішньомолекулярних силових полів, що перешкоджають відносному русі двох шарів рідини.&lt;br /&gt;
Так що для переміщення шару один відносно одного треба подолати їх взаємне притягання, причому чим воно більше, тим більше потрібна сила зсуву. При відносному зміщенні шарів в газовому середовищі, в результаті перенесення молекулами газу кількості руху під час їх переходу з шару в шар, виникає дотична сила між шарами, що протидіє ковзанню останніх.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Таким чином, внутрішнє тертя в рідині, на відміну від газів, зумовлене не обміном молекул, а їх взаємним притяганням. Доказом цього є те, що із збільшенням температури, як відомо, обмін молекул зростає і тертя в газах зростає, а в рідинах спадає у зв'язку із послабленням міжмолекулярного притягання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:P5656.gif‎|250px|right|thumb|Рис. 1. Поведінка рідини із малою(вгорі) і великою(внизу) в'язкістю]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сила в'язкого тертя ==&lt;br /&gt;
Сила в'язкого тертя F, що діє на рідину, пропорційна (в найпростішому випадку сдвигового течії вздовж плоскої стінки) швидкості відносного руху v тел і площі S і обернено пропорційна відстані між площинами h:&lt;br /&gt;
[[Зображення:P22.svg|90px|left|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коефіцієнт пропорційності, що залежить від природи рідини або газу, називають коефіцієнтом динамічної в'язкості. Цей закон був запропонований Ісааком Ньютоном в 1687 році і носить його ім'я (закон в'язкості Ньютона). Експериментальне підтвердження закону було отримано на початку XIX століття в дослідах Кулона з крутильними вагами і в експериментах Хагена і Пуазейля з плином води в капілярах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Моделі в'язкості ==&lt;br /&gt;
Закон Ньютона для в'язкості, наведений вище, є класичною моделлю в'язкості. Це не основний закон природи, а наближення, що має місце для деяких матеріалів і не підтверджується для інших. Неньютонівської рідини мають значно складніший зв'язок між напруженням зсуву і градієнтом швидкості, ніж проста лінійність. Тому, для різних видів рідин застосовують різні моделі в'язкості:[[Зображення:P5657.jpg‎|250px|right|thumb|Рис. 2. Залежність дотичного напруження зсуву від градієнта швидкості рідини і колоїдних систем]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Ньютонівська рідина:''' рідина, така як вода і більшість газів, що має стале значення динамічної в'язкості.&lt;br /&gt;
'''Рідина ньютонівська''' – модель рідини, що являє собою суцільне рідке тіло, для якого дотичні напруження внутрішнього тертя , спричиненого відносним проковзуванням (зсувом) шарів рідини прямо пропорційні першому степеню градієнта швидкості у напрямі, перпендикулярному до напрямку проковзування:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дилатантна рідина: рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зростає (глиняні суспензії, солодкі суміші, гідрозоль кукурудзяного крохмалю, системи пісок/вода).&lt;br /&gt;
Псевдопластик: рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зменшується (фарби, емульсії, деякі суспензії).&lt;br /&gt;
Тиксотропна рідина: рідина, в'язкість якої з перебігом часу зменшується (водоносні ґрунти (пливуни), біологічні структури, різні технічні матеріали).&lt;br /&gt;
Реопексна рідина: рідина, в'язкість якої з перебігом часу зростає (гіпсові пасти, суспензії оксиду ванадію, бетоніти та окремі види принтерного чорнила).&lt;br /&gt;
Бінгамівський пластик: модель Бінгама схожа до моделі сухого тертя. В статичних умовах рідина веде себе як твердий матеріал, а при силовому впливі починає текти..&lt;br /&gt;
Магнітореологічна рідина це тип &amp;quot;смарт-рідини&amp;quot;, яка, при впливі магнітного поля значно збільшує свою умовну в'язкість і набуває властивостей в'язко-пружного твердого тіла.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:P5657.jpg&amp;diff=23964</id>
		<title>Файл:P5657.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:P5657.jpg&amp;diff=23964"/>
				<updated>2019-12-15T14:28:31Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:P5656.gif&amp;diff=23963</id>
		<title>Файл:P5656.gif</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:P5656.gif&amp;diff=23963"/>
				<updated>2019-12-15T14:23:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:PG22.svg&amp;diff=23962</id>
		<title>Файл:PG22.svg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:PG22.svg&amp;diff=23962"/>
				<updated>2019-12-15T14:19:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:P22.svg&amp;diff=23961</id>
		<title>Файл:P22.svg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:P22.svg&amp;diff=23961"/>
				<updated>2019-12-15T14:15:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23960</id>
		<title>Впускна система типу bell mouth</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23960"/>
				<updated>2019-12-14T13:31:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Впускна система типу bell mouth ==&lt;br /&gt;
У будівництві інженерно-побутових систем  '''bell mouth'''(Розтруб дзвоноподібної форми) - це конічне розширення або зменшення отвору в кінці вентиляційного каналу, назване так, оскільки конус може нагадувати форму дзвона. Вони, головним чином, розроблені та використовуються для зворотного або витяжного повітря в вентиляційних системах будівлі, частіше розташованих в порожнинах стелі або інших подібних блоках. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD1.jpg‎|250px|right|thumb|bell mouth - (праворуч) на двох двигунах турбовального вала вертольота]] Площа поперечного перерізу колокольчика зазвичай подвоюється площі каналу, так що швидкість повітря, що надходить у розтруб, є низькою (для зменшення шуму, турбулентності та падіння тиску) і поступово збільшується до нормальної проектної швидкості повітропроводу. Кут розтрубу, як правило конусний, приблизно на 45 °, як баланс між тим, щоб утримувати коротким дзвіночок, не викликаючи занадто багато турбулентності або надмірного падіння тиску. Bellmouths можуть бути виготовлені відповідно до круглих або прямокутних секцій каналів. Форма дзвіночкового каналу дозволяє втягнути в потік максимальну кількість повітря з мінімальними втратами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Зворотний впускний канал ==&lt;br /&gt;
Зворотний впускний канал - це форма конвергентного впускного повітропроводу, що використовується для направлення повітря у вхід газотурбінного двигуна. Площа конвергентного повітропроводу зменшується в міру надходження повітря в двигун. Впускний канал є надзвичайно ефективним і застосовується там, де невеликий тиск для введення повітря в двигун. Зворотно-ротові канали застосовують у випробувальних камерах двигуна та на двигунах, встановлених у вертольотах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD2.jpg‎|250px|left|thumb|Двигун Формули-1, із bell mouth на кожен циліндр]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Система bell mouth також використовується для переливання води в дамбах.&lt;br /&gt;
Bell mouth розроблений як перевернутий дзвін, куди вода може потрапляти по всьому периметру. Ці неконтрольовані переливи називають також лункою слави. У місцях, де поверхня водойми може замерзнути, цей тип проливного каналу, як правило, обладнаний пристроями для розбивання льоду, щоб запобігти попаданню льоду в переливний канал&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD21.jpg‎|250px|right|thumb|bell mouthy на греблі «Голодний кінь» в екплуатації]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Джерела ==&lt;br /&gt;
https://en.wikipedia.org/wiki/Bell_mouth&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.goodfabs.com/single-post/Optimising-Bell-Mouth-Design&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23959</id>
		<title>Впускна система типу bell mouth</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23959"/>
				<updated>2019-12-14T13:30:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Впускна система типу bell mouth ==&lt;br /&gt;
У будівництві інженерно-побутових систем '''bell mouth'''(Розтруб дзвоноподібної форми) - це конічне розширення або зменшення отвору в кінці вентиляційного каналу, назване так, оскільки конус може нагадувати форму дзвона. Вони, головним чином, розроблені та використовуються для зворотного або витяжного повітря в вентиляційних системах будівлі, частіше розташованих в порожнинах стелі або інших подібних блоках. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD1.jpg‎|250px|right|thumb|bell mouth - (праворуч) на двох двигунах турбовального вала вертольота]] Площа поперечного перерізу колокольчика зазвичай подвоюється площі каналу, так що швидкість повітря, що надходить у розтруб, є низькою (для зменшення шуму, турбулентності та падіння тиску) і поступово збільшується до нормальної проектної швидкості повітропроводу. Кут розтрубу, як правило конусний, приблизно на 45 °, як баланс між тим, щоб утримувати коротким дзвіночок, не викликаючи занадто багато турбулентності або надмірного падіння тиску. Bellmouths можуть бути виготовлені відповідно до круглих або прямокутних секцій каналів. Форма дзвіночкового каналу дозволяє втягнути в потік максимальну кількість повітря з мінімальними втратами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Зворотний впускний канал ==&lt;br /&gt;
Зворотний впускний канал - це форма конвергентного впускного повітропроводу, що використовується для направлення повітря у вхід газотурбінного двигуна. Площа конвергентного повітропроводу зменшується в міру надходження повітря в двигун. Впускний канал є надзвичайно ефективним і застосовується там, де невеликий тиск для введення повітря в двигун. Зворотно-ротові канали застосовують у випробувальних камерах двигуна та на двигунах, встановлених у вертольотах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD2.jpg‎|250px|left|thumb|Двигун Формули-1, із bell mouth на кожен циліндр]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Система bell mouth також використовується для переливання води в дамбах.&lt;br /&gt;
Bell mouth розроблений як перевернутий дзвін, куди вода може потрапляти по всьому периметру. Ці неконтрольовані переливи називають також лункою слави. У місцях, де поверхня водойми може замерзнути, цей тип проливного каналу, як правило, обладнаний пристроями для розбивання льоду, щоб запобігти попаданню льоду в переливний канал&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD21.jpg‎|250px|right|thumb|bell mouthy на греблі «Голодний кінь» в екплуатації]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Джерела ==&lt;br /&gt;
https://en.wikipedia.org/wiki/Bell_mouth&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.goodfabs.com/single-post/Optimising-Bell-Mouth-Design&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23949</id>
		<title>Впускна система типу bell mouth</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23949"/>
				<updated>2019-12-04T19:04:41Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Впускна система типу bell mouth ==&lt;br /&gt;
У будівництві інженерно-побутових систем '''bell mouth'''(Рот дзвоника) - це конічне розширення або зменшення отвору в кінці вентиляційного каналу, назване так, оскільки конус може нагадувати форму дзвона. Вони, головним чином, розроблені та використовуються для зворотного або витяжного повітря в ивентиляційних системах будівлі, частіше розташованих в порожнинах стелі або інших подібних блоках. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD1.jpg‎|250px|right|thumb|bell mouth - (праворуч) на двох двигунах турбовального вала вертольота]] Площа поперечного перерізу колокольчика зазвичай подвоюється площі каналу, так що швидкість повітря, що надходить у колокольчик, є низькою (для зменшення шуму, турбулентності та падіння тиску) і поступово збільшується до нормальної проектної швидкості канального каналу. Кут колокольчика, як правило, конусний приблизно на 45 °, як баланс між утримуванням короткого колокольника, не викликаючи занадто багато турбулентності або надмірного падіння тиску. Bellmouths можуть бути виготовлені відповідно до круглих або прямокутних секцій каналів.орма дзвіночкового каналу дозволяє втягнути в потік максимальну кількість повітря з мінімальними втратами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Зворотний впускний канал ==&lt;br /&gt;
Зворотний впускний канал - це форма конвергентного впускного повітропроводу, що використовується для направлення повітря у вхід газотурбінного двигуна. Площа конвергентного повітропроводу зменшується в міру надходження повітря в двигун. Впускний канал є надзвичайно ефективним і застосовується там, де невеликий тиск для введення повітря в двигун. Зворотно-ротові канали застосовують у випробувальних камерах двигуна та на двигунах, встановлених у вертольотах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD2.jpg‎|250px|left|thumb|Двигун Формули-1, із bell mouth на кожен циліндр]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Система bell mouth також використовується для переливання води в дамбах.&lt;br /&gt;
Bell mouth розроблений як перевернутий дзвін, куди вода може потрапляти по всьому периметру. Ці неконтрольовані переливи називають також лункою слави. У місцях, де поверхня водойми може замерзнути, цей тип проливного каналу, як правило, обладнаний пристроями для розбивання льоду, щоб запобігти попаданню льоду в переливний канал&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD21.jpg‎|250px|right|thumb|bell mouthy на греблі «Голодний кінь» в екплуатації]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Джерела ==&lt;br /&gt;
https://en.wikipedia.org/wiki/Bell_mouth&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.goodfabs.com/single-post/Optimising-Bell-Mouth-Design&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23948</id>
		<title>Впускна система типу bell mouth</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23948"/>
				<updated>2019-12-04T19:03:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Впускна система типу bell mouth ==&lt;br /&gt;
У будівництві інженерно-побутових систем '''bell mouth'''(Рот дзвоника) - це конічне розширення або зменшення отвору в кінці вентиляційного каналу, назване так, оскільки конус може нагадувати форму дзвона. Вони, головним чином, розроблені та використовуються для зворотного або витяжного повітря в ивентиляційних системах будівлі, частіше розташованих в порожнинах стелі або інших подібних блоках. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD1.jpg‎|250px|right|thumb|bell mouth - (праворуч) на двох двигунах турбовального вала вертольота]] Площа поперечного перерізу колокольчика зазвичай подвоюється площі каналу, так що швидкість повітря, що надходить у колокольчик, є низькою (для зменшення шуму, турбулентності та падіння тиску) і поступово збільшується до нормальної проектної швидкості канального каналу. Кут колокольчика, як правило, конусний приблизно на 45 °, як баланс між утримуванням короткого колокольника, не викликаючи занадто багато турбулентності або надмірного падіння тиску. Bellmouths можуть бути виготовлені відповідно до круглих або прямокутних секцій каналів.орма дзвіночкового каналу дозволяє втягнути в потік максимальну кількість повітря з мінімальними втратами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Зворотний впускний канал ==&lt;br /&gt;
Зворотний впускний канал - це форма конвергентного впускного повітропроводу, що використовується для направлення повітря у вхід газотурбінного двигуна. Площа конвергентного повітропроводу зменшується в міру надходження повітря в двигун. Впускний канал є надзвичайно ефективним і застосовується там, де невеликий тиск для введення повітря в двигун. Зворотно-ротові канали застосовують у випробувальних камерах двигуна та на двигунах, встановлених у вертольотах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD2.jpg‎|250px|left|thumb|Двигун Формули-1, із bell mouth на кожен циліндр]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Система bell mouth також використовується для переливання води в дамбах.&lt;br /&gt;
Bell mouth розроблений як перевернутий дзвін, куди вода може потрапляти по всьому периметру. Ці неконтрольовані переливи називають також лункою слави. У місцях, де поверхня водойми може замерзнути, цей тип проливного каналу, як правило, обладнаний пристроями для розбивання льоду, щоб запобігти попаданню льоду в переливний канал&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD21.jpg‎|250px|right|thumb|bell mouthy на греблі «Голодний кінь» в екплуатації]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Джерела ==&lt;br /&gt;
https://en.wikipedia.org/wiki/Bell_mouth&lt;br /&gt;
https://www.goodfabs.com/single-post/Optimising-Bell-Mouth-Design&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23947</id>
		<title>Впускна система типу bell mouth</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23947"/>
				<updated>2019-12-04T19:03:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Впускна система типу bell mouth ==&lt;br /&gt;
У будівництві інженерно-побутових систем '''bell mouth'''(Рот дзвоника) - це конічне розширення або зменшення отвору в кінці вентиляційного каналу, назване так, оскільки конус може нагадувати форму дзвона. Вони, головним чином, розроблені та використовуються для зворотного або витяжного повітря в ивентиляційних системах будівлі, частіше розташованих в порожнинах стелі або інших подібних блоках. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD1.jpg‎|250px|right|thumb|bell mouth - (праворуч) на двох двигунах турбовального вала вертольота]] Площа поперечного перерізу колокольчика зазвичай подвоюється площі каналу, так що швидкість повітря, що надходить у колокольчик, є низькою (для зменшення шуму, турбулентності та падіння тиску) і поступово збільшується до нормальної проектної швидкості канального каналу. Кут колокольчика, як правило, конусний приблизно на 45 °, як баланс між утримуванням короткого колокольника, не викликаючи занадто багато турбулентності або надмірного падіння тиску. Bellmouths можуть бути виготовлені відповідно до круглих або прямокутних секцій каналів.орма дзвіночкового каналу дозволяє втягнути в потік максимальну кількість повітря з мінімальними втратами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Зворотний впускний канал ==&lt;br /&gt;
Зворотний впускний канал - це форма конвергентного впускного повітропроводу, що використовується для направлення повітря у вхід газотурбінного двигуна. Площа конвергентного повітропроводу зменшується в міру надходження повітря в двигун. Впускний канал є надзвичайно ефективним і застосовується там, де невеликий тиск для введення повітря в двигун. Зворотно-ротові канали застосовують у випробувальних камерах двигуна та на двигунах, встановлених у вертольотах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD2.jpg‎|250px|left|thumb|Двигун Формули-1, із bell mouth на кожен циліндр]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Система bell mouth також використовується для переливання води в дамбах.&lt;br /&gt;
Bell mouth розроблений як перевернутий дзвін, куди вода може потрапляти по всьому периметру. Ці неконтрольовані переливи називають також лункою слави. У місцях, де поверхня водойми може замерзнути, цей тип проливного каналу, як правило, обладнаний пристроями для розбивання льоду, щоб запобігти попаданню льоду в переливний канал&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD21.jpg‎|250px|right|thumb|bell mouthy на греблі «Голодний кінь» в екплуатації]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Джерела ==&lt;br /&gt;
https://en.wikipedia.org/wiki/Bell_mouth&lt;br /&gt;
https://www.goodfabs.com/single-post/Optimising-Bell-Mouth-Design&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23946</id>
		<title>Впускна система типу bell mouth</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23946"/>
				<updated>2019-12-04T19:02:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Впускна система типу bell mouth ==&lt;br /&gt;
У будівництві інженерно-побутових систем '''bell mouth'''(Рот дзвоника) - це конічне розширення або зменшення отвору в кінці вентиляційного каналу, назване так, оскільки конус може нагадувати форму дзвона. Вони, головним чином, розроблені та використовуються для зворотного або витяжного повітря в ивентиляційних системах будівлі, частіше розташованих в порожнинах стелі або інших подібних блоках. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD1.jpg‎|250px|right|thumb|bell mouth - (праворуч) на двох двигунах турбовального вала вертольота]] Площа поперечного перерізу колокольчика зазвичай подвоюється площі каналу, так що швидкість повітря, що надходить у колокольчик, є низькою (для зменшення шуму, турбулентності та падіння тиску) і поступово збільшується до нормальної проектної швидкості канального каналу. Кут колокольчика, як правило, конусний приблизно на 45 °, як баланс між утримуванням короткого колокольника, не викликаючи занадто багато турбулентності або надмірного падіння тиску. Bellmouths можуть бути виготовлені відповідно до круглих або прямокутних секцій каналів.орма дзвіночкового каналу дозволяє втягнути в потік максимальну кількість повітря з мінімальними втратами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Зворотний впускний канал ==&lt;br /&gt;
Зворотний впускний канал - це форма конвергентного впускного повітропроводу, що використовується для направлення повітря у вхід газотурбінного двигуна. Площа конвергентного повітропроводу зменшується в міру надходження повітря в двигун. Впускний канал є надзвичайно ефективним і застосовується там, де невеликий тиск для введення повітря в двигун. Зворотно-ротові канали застосовують у випробувальних камерах двигуна та на двигунах, встановлених у вертольотах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD2.jpg‎|250px|left|thumb|Двигун Формули-1, із bell mouth на кожен циліндр]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Система bell mouth також використовується для переливання води в дамбах.&lt;br /&gt;
Bell mouth розроблений як перевернутий дзвін, куди вода може потрапляти по всьому периметру. Ці неконтрольовані переливи називають також лункою слави. У місцях, де поверхня водойми може замерзнути, цей тип проливного каналу, як правило, обладнаний пристроями для розбивання льоду, щоб запобігти попаданню льоду в переливний канал&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD21.jpg‎|250px|right|thumb|bell mouthy на греблі «Голодний кінь» в екплуатації]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Джерела ==&lt;br /&gt;
https://en.wikipedia.org/wiki/Bell_mouth&lt;br /&gt;
https://www.researchgate.net/publication/310773919_DEVELOPMENT_OF_BELL_MOUTH_FOR_LOW_SPEED_AXIAL_FLOW_COMPRESSOR_TESTING_FACILITY&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23945</id>
		<title>Впускна система типу bell mouth</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23945"/>
				<updated>2019-12-04T18:56:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Впускна система типу bell mouth ==&lt;br /&gt;
У будівництві інженерно-побутових систем '''bell mouth'''(Рот дзвоника) - це конічне розширення або зменшення отвору в кінці вентиляційного каналу, назване так, оскільки конус може нагадувати форму дзвона. Вони, головним чином, розроблені та використовуються для зворотного або витяжного повітря в ивентиляційних системах будівлі, частіше розташованих в порожнинах стелі або інших подібних блоках. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD1.jpg‎|250px|right|thumb|bell mouth - (праворуч) на двох двигунах турбовального вала вертольота]] Площа поперечного перерізу колокольчика зазвичай подвоюється площі каналу, так що швидкість повітря, що надходить у колокольчик, є низькою (для зменшення шуму, турбулентності та падіння тиску) і поступово збільшується до нормальної проектної швидкості канального каналу. Кут колокольчика, як правило, конусний приблизно на 45 °, як баланс між утримуванням короткого колокольника, не викликаючи занадто багато турбулентності або надмірного падіння тиску. Bellmouths можуть бути виготовлені відповідно до круглих або прямокутних секцій каналів.орма дзвіночкового каналу дозволяє втягнути в потік максимальну кількість повітря з мінімальними втратами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Зворотний впускний канал ==&lt;br /&gt;
Зворотний впускний канал - це форма конвергентного впускного повітропроводу, що використовується для направлення повітря у вхід газотурбінного двигуна. Площа конвергентного повітропроводу зменшується в міру надходження повітря в двигун. Впускний канал є надзвичайно ефективним і застосовується там, де невеликий тиск для введення повітря в двигун. Зворотно-ротові канали застосовують у випробувальних камерах двигуна та на двигунах, встановлених у вертольотах.&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD2.jpg‎|250px|right|thumb|Двигун Формули-1, із bell mouth на кожен циліндр]]&lt;br /&gt;
Система bell mouth також використовується для переливання води в дамбах.&lt;br /&gt;
Bell mouth розроблений як перевернутий дзвін, куди вода може потрапляти по всьому периметру. Ці неконтрольовані переливи називають також лункою слави. У місцях, де поверхня водойми може замерзнути, цей тип проливного каналу, як правило, обладнаний пристроями для розбивання льоду, щоб запобігти попаданню льоду в переливний канал&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD21.jpg‎|250px|left|thumb|bell mouthy на греблі «Голодний кінь» в екплуатації]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23944</id>
		<title>Впускна система типу bell mouth</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23944"/>
				<updated>2019-12-04T18:56:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Впускна система типу bell mouth ==&lt;br /&gt;
У будівництві інженерно-побутових систем '''bell mouth'''(Рот дзвоника) - це конічне розширення або зменшення отвору в кінці вентиляційного каналу, назване так, оскільки конус може нагадувати форму дзвона. Вони, головним чином, розроблені та використовуються для зворотного або витяжного повітря в ивентиляційних системах будівлі, частіше розташованих в порожнинах стелі або інших подібних блоках. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD1.jpg‎|250px|right|thumb|bell mouth - (праворуч) на двох двигунах турбовального вала вертольота]] Площа поперечного перерізу колокольчика зазвичай подвоюється площі каналу, так що швидкість повітря, що надходить у колокольчик, є низькою (для зменшення шуму, турбулентності та падіння тиску) і поступово збільшується до нормальної проектної швидкості канального каналу. Кут колокольчика, як правило, конусний приблизно на 45 °, як баланс між утримуванням короткого колокольника, не викликаючи занадто багато турбулентності або надмірного падіння тиску. Bellmouths можуть бути виготовлені відповідно до круглих або прямокутних секцій каналів.орма дзвіночкового каналу дозволяє втягнути в потік максимальну кількість повітря з мінімальними втратами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Зворотний впускний канал ==&lt;br /&gt;
Зворотний впускний канал - це форма конвергентного впускного повітропроводу, що використовується для направлення повітря у вхід газотурбінного двигуна. Площа конвергентного повітропроводу зменшується в міру надходження повітря в двигун. Впускний канал є надзвичайно ефективним і застосовується там, де невеликий тиск для введення повітря в двигун. Зворотно-ротові канали застосовують у випробувальних камерах двигуна та на двигунах, встановлених у вертольотах.&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD2.jpg‎|250px|right|thumb|bell mouth - Двигун Формули-1, із bell mouth на кожен циліндр]]&lt;br /&gt;
Система bell mouth також використовується для переливання води в дамбах.&lt;br /&gt;
Bell mouth розроблений як перевернутий дзвін, куди вода може потрапляти по всьому периметру. Ці неконтрольовані переливи називають також лункою слави. У місцях, де поверхня водойми може замерзнути, цей тип проливного каналу, як правило, обладнаний пристроями для розбивання льоду, щоб запобігти попаданню льоду в переливний канал&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD21.jpg‎|250px|left|thumb|bell mouthy на греблі «Голодний кінь» в екплуатації]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:DD21.jpg&amp;diff=23943</id>
		<title>Файл:DD21.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:DD21.jpg&amp;diff=23943"/>
				<updated>2019-12-04T18:54:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:DD2.jpg&amp;diff=23942</id>
		<title>Файл:DD2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:DD2.jpg&amp;diff=23942"/>
				<updated>2019-12-04T18:53:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23941</id>
		<title>Впускна система типу bell mouth</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23941"/>
				<updated>2019-12-04T18:49:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;У будівництві інженерно-побутових систем '''bell mouth'''(Рот дзвоника) - це конічне розширення або зменшення отвору в кінці вентиляційного каналу, назване так, оскільки конус може нагадувати форму дзвона. Вони, головним чином, розроблені та використовуються для зворотного або витяжного повітря в ивентиляційних системах будівлі, частіше розташованих в порожнинах стелі або інших подібних блоках. Площа поперечного перерізу колокольчика зазвичай подвоюється площі каналу, так що швидкість повітря, що надходить у колокольчик, є низькою (для зменшення шуму, турбулентності та падіння тиску) і поступово збільшується до нормальної проектної швидкості канального каналу. Кут колокольчика, як правило, конусний приблизно на 45 °, як баланс між утримуванням короткого колокольника, не викликаючи занадто багато турбулентності або надмірного падіння тиску. Bellmouths можуть бути виготовлені відповідно до круглих або прямокутних секцій каналів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD1.jpg‎|250px|right|thumb|bell mouth - (праворуч) на двох двигунах турбовального вала вертольота]] Форма дзвіночкового каналу дозволяє втягнути в потік максимальну кількість повітря з мінімальними втратами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Зворотний впускний канал ==&lt;br /&gt;
Зворотний впускний канал - це форма конвергентного впускного повітропроводу, що використовується для направлення повітря у вхід газотурбінного двигуна. Площа конвергентного повітропроводу зменшується в міру надходження повітря в двигун. Впускний канал є надзвичайно ефективним і застосовується там, де невеликий тиск для введення повітря в двигун. Зворотно-ротові канали застосовують у випробувальних камерах двигуна та на двигунах, встановлених у вертольотах.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23940</id>
		<title>Впускна система типу bell mouth</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23940"/>
				<updated>2019-12-04T18:47:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;У будівництві інженерно-побутових систем '''bell mouth'''(Рот дзвоника) - це конічне розширення або зменшення отвору в кінці вентиляційного каналу, назване так, оскільки конус може нагадувати форму дзвона. Вони, головним чином, розроблені та використовуються для зворотного або витяжного повітря в ивентиляційних системах будівлі, частіше розташованих в порожнинах стелі або інших подібних блоках. Площа поперечного перерізу колокольчика зазвичай подвоюється площі каналу, так що швидкість повітря, що надходить у колокольчик, є низькою (для зменшення шуму, турбулентності та падіння тиску) і поступово збільшується до нормальної проектної швидкості канального каналу. Кут колокольчика, як правило, конусний приблизно на 45 °, як баланс між утримуванням короткого колокольника, не викликаючи занадто багато турбулентності або надмірного падіння тиску. Bellmouths можуть бути виготовлені відповідно до круглих або прямокутних секцій каналів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD1.jpg‎|250px|right|thumb|bell mouth - (праворуч) на двох двигунах турбовального вала вертольота]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:DD1.jpg&amp;diff=23939</id>
		<title>Файл:DD1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:DD1.jpg&amp;diff=23939"/>
				<updated>2019-12-04T18:45:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23938</id>
		<title>Впускна система типу bell mouth</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23938"/>
				<updated>2019-12-04T18:45:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;У будівництві інженерно-побутових систем '''bell mouth'''(Рот дзвоника) - це конічне розширення або зменшення отвору в кінці вентиляційного каналу, назване так, оскільки конус може нагадувати форму дзвона. Вони, головним чином, розроблені та використовуються для зворотного або витяжного повітря в ивентиляційних системах будівлі, частіше розташованих в порожнинах стелі або інших подібних блоках. Площа поперечного перерізу колокольчика зазвичай подвоюється площі каналу, так що швидкість повітря, що надходить у колокольчик, є низькою (для зменшення шуму, турбулентності та падіння тиску) і поступово збільшується до нормальної проектної швидкості канального каналу. Кут колокольчика, як правило, конусний приблизно на 45 °, як баланс між утримуванням короткого колокольника, не викликаючи занадто багато турбулентності або надмірного падіння тиску. Bellmouths можуть бути виготовлені відповідно до круглих або прямокутних секцій каналів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD1.jpg‎|250px|left|thumb|Гідравлічне збільшення сили]]&lt;br /&gt;
[[Файл:DD1.jpg]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23937</id>
		<title>Впускна система типу bell mouth</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23937"/>
				<updated>2019-12-04T18:44:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;У будівництві інженерно-побутових систем '''bell mouth'''(Рот дзвоника) - це конічне розширення або зменшення отвору в кінці вентиляційного каналу, назване так, оскільки конус може нагадувати форму дзвона. Вони, головним чином, розроблені та використовуються для зворотного або витяжного повітря в ивентиляційних системах будівлі, частіше розташованих в порожнинах стелі або інших подібних блоках. Площа поперечного перерізу колокольчика зазвичай подвоюється площі каналу, так що швидкість повітря, що надходить у колокольчик, є низькою (для зменшення шуму, турбулентності та падіння тиску) і поступово збільшується до нормальної проектної швидкості канального каналу. Кут колокольчика, як правило, конусний приблизно на 45 °, як баланс між утримуванням короткого колокольника, не викликаючи занадто багато турбулентності або надмірного падіння тиску. Bellmouths можуть бути виготовлені відповідно до круглих або прямокутних секцій каналів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:DD1.jpg‎|250px|left|thumb|Гідравлічне збільшення сили]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23936</id>
		<title>Впускна система типу bell mouth</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23936"/>
				<updated>2019-12-04T18:43:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;У будівництві інженерно-побутових систем '''bell mouth'''(Рот дзвоника) - це конічне розширення або зменшення отвору в кінці вентиляційного каналу, назване так, оскільки конус може нагадувати форму дзвона. Вони, головним чином, розроблені та використовуються для зворотного або витяжного повітря в ивентиляційних системах будівлі, частіше розташованих в порожнинах стелі або інших подібних блоках. Площа поперечного перерізу колокольчика зазвичай подвоюється площі каналу, так що швидкість повітря, що надходить у колокольчик, є низькою (для зменшення шуму, турбулентності та падіння тиску) і поступово збільшується до нормальної проектної швидкості канального каналу. Кут колокольчика, як правило, конусний приблизно на 45 °, як баланс між утримуванням короткого колокольника, не викликаючи занадто багато турбулентності або надмірного падіння тиску. Bellmouths можуть бути виготовлені відповідно до круглих або прямокутних секцій каналів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://imgur.com/SPmUGPd[[Файл:https://imgur.com/SPmUGPd]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23935</id>
		<title>Впускна система типу bell mouth</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_bell_mouth&amp;diff=23935"/>
				<updated>2019-12-04T18:42:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Basinger: Створена сторінка: У будівництві інженерно-побутових систем '''bell mouth'''(Рот дзвоника) - це конічне розширенн...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;У будівництві інженерно-побутових систем '''bell mouth'''(Рот дзвоника) - це конічне розширення або зменшення отвору в кінці вентиляційного каналу, назване так, оскільки конус може нагадувати форму дзвона. Вони, головним чином, розроблені та використовуються для зворотного або витяжного повітря в ивентиляційних системах будівлі, частіше розташованих в порожнинах стелі або інших подібних блоках. Площа поперечного перерізу колокольчика зазвичай подвоюється площі каналу, так що швидкість повітря, що надходить у колокольчик, є низькою (для зменшення шуму, турбулентності та падіння тиску) і поступово збільшується до нормальної проектної швидкості канального каналу. Кут колокольчика, як правило, конусний приблизно на 45 °, як баланс між утримуванням короткого колокольника, не викликаючи занадто багато турбулентності або надмірного падіння тиску. Bellmouths можуть бути виготовлені відповідно до круглих або прямокутних секцій каналів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[img]https://i.imgur.com/SPmUGPd.jpg[/img]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Basinger</name></author>	</entry>

	</feed>