<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B0</id>
		<title>Wiki ТНТУ - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B0"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B0"/>
		<updated>2026-04-10T11:45:48Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.30.0</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10921</id>
		<title>2011-2012рр - Індивідуальні завдання для виступу на семінарах з предмету &quot;Планування експерименту Design Of Experiment (DOE)&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10921"/>
				<updated>2012-02-08T15:42:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;# (30.12.2011р.) [[Користувач:andry_ad|ст.гр.СНм-51 Дереш А. З.]]: Оптимізація. [[Математичне програмування]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012р.) [[Користувач:lenalunak|ст.гр.СНм-51 Лунак О.М..]]:[[Огляд видів експертних систем та їх класифікація]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012h.) [[Користувач:Bilinska lida|ст.гр.СНм-51 Білінська Л.В.]]:[[Історичний огляд методів дослідження електрофізіологічних сигналів в офтальмології]].&lt;br /&gt;
# (30.12.2011р.) [[Користувач: Тетяна|ст.гр.СНм-51 Паньків.Т.В.]]:[[Огляд моделей обробки енергетичних сигналів]].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10920</id>
		<title>2011-2012рр - Індивідуальні завдання для виступу на семінарах з предмету &quot;Планування експерименту Design Of Experiment (DOE)&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10920"/>
				<updated>2012-02-08T15:41:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;# (30.12.2011р.) [[Користувач:andry_ad|ст.гр.СНм-51 Дереш А. З.]]: Оптимізація. [[Математичне програмування]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012р.) [[Користувач:lenalunak|ст.гр.СНм-51 Лунак О.М..]]:[[Огляд видів експертних систем та їх класифікація]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012h.) [[Користувач:Bilinska lida|ст.гр.СНм-51 Білінська Л.В.]]:[[Історичний огляд методів дослідження електрофізіологічних сигналів в офтальмології]].&lt;br /&gt;
# (30.12.2011р.) [[Користувач: Тетяна|ст.гр.СНм-51 Паньків.Т.В.]]:[[Hjgjhhjkhi]].&lt;br /&gt;
# (30.12.2011р.) [[Користувач: Тетяна|ст.гр.СНм-51 Паньків.Т.В.]]:[[Огляд моделей обробки енергетичних сигналів]].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B8_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%B8%D0%B3%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=10919</id>
		<title>Огляд моделей обробки енергетичних сигналів. Прогнозування</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B8_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%B8%D0%B3%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=10919"/>
				<updated>2012-02-08T15:41:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: Створена сторінка: [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування] — процес пере…&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування] — процес передбачення майбутнього стану предмета чи явища на основі аналізу його минулого і сучасного, систематична інформація про якісні й кількісні характеристики розвитку цього предмета чи явища в перспективі. Результатом прогнозування є прогноз — знання про майбутнє і про ймовірний розвиток сьогочасних тенденцій. &lt;br /&gt;
Прогноз — це результат процесу прогнозування, виражений у текстовій, математичній, графічній або іншій формі судження про можливий стан об'єкта в майбутньому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Класифікації прогнозів за ознаками==&lt;br /&gt;
#Залежно від тимчасового охоплення: &lt;br /&gt;
##короткостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 місяця (наприклад,тижневі прогнози руху готівки);&lt;br /&gt;
##середньостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 року (наприклад,місячні й квартальні прогнози темпів інфляції);&lt;br /&gt;
##довгостроковий або перспективний прогноз — це прогноз строком понад 1 рік (наприклад, прогноз змін інвестиційного клімату в країні).&lt;br /&gt;
#Залежно від типу прогнозування:&lt;br /&gt;
##пошуковий прогноз — це прогноз, отриманий методом наукового прогнозування від сьогодення до майбутнього;&lt;br /&gt;
##нормативний прогноз — це прогноз, отриманий методом нормативно-цільового прогнозування, у рамках якого спочатку визначаються цілі й орієнтири на майбутній період часу, а потім оцінюється розвиток об'єкта виходячи із цих орієнтирів;&lt;br /&gt;
##прогноз, заснований на творчому баченні — це прогноз, отриманий на основі суб'єктивних знань прогнозиста, його інтуїції.&lt;br /&gt;
#Залежно від можливості впливу на майбутнє:&lt;br /&gt;
##пасивний прогноз — це прогноз, що виходить із того, що в силу певних причин підприємство не має наміру впливати на об'єкт, і передбачається можливість самостійного, що не залежить від дій підприємства, розвитку зовнішніх процесів;&lt;br /&gt;
##активний прогноз — це прогноз, що передбачає можливість активного впливу підприємства на зовнішнє середовище.&lt;br /&gt;
#За ступенем імовірності:&lt;br /&gt;
##інваріантний прогноз — це прогноз, що включає тільки один варіант розвитку подій;&lt;br /&gt;
##варіантний прогноз — це прогноз, що ґрунтується на положенні про значний ступінь невизначеності зовнішнього середовища і який включає кілька ймовірних варіантів розвитку подій.&lt;br /&gt;
#За способом подання результатів:&lt;br /&gt;
##точковий прогноз — це прогноз, який допускає, що даний варіант має тільки одне єдине значення прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 3%);&lt;br /&gt;
##інтервальний прогноз — прогноз, у якому передбачається деякий діапазон значень прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 2,5-3,5%).&lt;br /&gt;
==Аналіз часових рядів==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7_%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%96%D0%B2 Аніліз часових рядів]&lt;br /&gt;
==Ритмічні сигнали в енергетиці==&lt;br /&gt;
Ритмічні сигнали зустрічаються в акустиці, електро- і радіо техніці, авіації, астрономії, медицині, метеорології і найголовніше в енергетиці та ін. Широкий спектр застосування ритмічних сигналів ставить перед розробниками інформаційно-управляючих систем нові вимого що до створення відповідного апарата моделювання, та аналізу такого виду сигналів. Дослідження будь-якого сигналу виимагає побудови адекватної математичної моделі та розроблення на її основі методів статистичної обробки та імітаційного моделювання сигналів.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;До математичного моделювання ритмічних сигналів існує два підходи: &amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
#Детермінований&lt;br /&gt;
#Стохастичний&lt;br /&gt;
У випадку детермінованого підходу за математичну модель ритмічного сигналу приймають детерміновану періодичну функцію. Функцію f(t) називають періодичною, якщо існує таке число T&amp;gt;0, що f(t)=f(t+T), де Т – період функції.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;У рамках стохастичного підходу виділяють такі моделі ритмічних сигналів:&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
*Адитивна;&lt;br /&gt;
*Мультиплікативна;&lt;br /&gt;
*Модель випадкового періодичного процесу за Слуцьким;&lt;br /&gt;
*Процес із незалежними Т-періодичними приростами;&lt;br /&gt;
*Модель періодично-корельованого випадкового процесу;&lt;br /&gt;
*Лінійний випадковий періодичний процес.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;Зокрема дві наступні моделі зазвичай використовуються для бробки саме енергетичних сигналів. Це Модель періодично-корельованого випадкового процесу, та лінійний випадковий періодичний процес.&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Модель періодично-корельованого випадкового процесу ПКВП==&lt;br /&gt;
Періодично-корельованим називають процес ξ(t) з періодичними математичним сподіванням та кореляційною функцією &lt;br /&gt;
[[Файл:Рисунок4.gif]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок2.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок3.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
Використання ПКВП дало змогу розв'язати низку прикладних задач, пов'язаних зі статистичним аналізом ритмічних сигналів: оцінюванням їх математичного сподівання, дисперсії, кореляційної функції, спектральним аналізом. Поряд із суттєвими перевагами ця математична модель має і свої „мінуси&amp;quot;. По-перше, ПКВП неможливо пов'язати з фізичними властивостями досліджуваного сигналу. Крім того така модель враховує  періодичність лише перших двох моментальних функцій, і, як наслідок, дозволяє вивчати ритмічні сигнали тільки в рамках спектрально-кореляційної теорії.&lt;br /&gt;
Вищі моментні функції та функції розподілу не можуть бути досліджені на її основі.&lt;br /&gt;
==Лінійний випадковий періодичний процес==&lt;br /&gt;
Випадковий процес, інтегральне зображення якого має вигляд стохастичного інтегралу&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок6.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
називають лінійним випадковим процесом. У формулі детерміновану функцію φ(τ,t) є L2 (-∞,∞) називають ядром лінійного процесу, а η(τ), τєR η(0)=0, випадковий процес з незалежними приростами,- породжуючим процесом. &lt;br /&gt;
Модель лінійного випадкового періодичного процесу являє собою результат накладання великого числа елементарних імпульсі, що виникають у випадкові моменти часу τк, форма яких описується не випадковою функцією φ(τk,t), а їх амплітуди описуються не випадковими величинами  . Варто зазначити, що лінійний випадковий процес який ми бачимо на слайді можна вважати періодичним за Слуцьким випадковим процесом лише за певних умов. &lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;Ця є конструктивною, оскільки враховує механізм формування сигналу, дозволяє обґрунтувати його ергодичність, а також визначити параметри моделі за результатами експериментальних досліджень.&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Список використаних джерел==&lt;br /&gt;
*Загородна Н.В. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Моделювання та аналіз ІУС», Тернопіль:Видавництво ТНТУ, 2011,-48с.&lt;br /&gt;
*Вікіпедія «Аналіз часових рядів» &lt;br /&gt;
*Вікіпедія «Прогнозування» &lt;br /&gt;
*Бібліотека рефератів&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7_%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%96%D0%B2 Аналіз часових рядів]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=39286&amp;amp;pg=1 Прогноз]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10918</id>
		<title>2011-2012рр - Індивідуальні завдання для виступу на семінарах з предмету &quot;Планування експерименту Design Of Experiment (DOE)&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10918"/>
				<updated>2012-02-08T15:41:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;# (30.12.2011р.) [[Користувач:andry_ad|ст.гр.СНм-51 Дереш А. З.]]: Оптимізація. [[Математичне програмування]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012р.) [[Користувач:lenalunak|ст.гр.СНм-51 Лунак О.М..]]:[[Огляд видів експертних систем та їх класифікація]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012h.) [[Користувач:Bilinska lida|ст.гр.СНм-51 Білінська Л.В.]]:[[Історичний огляд методів дослідження електрофізіологічних сигналів в офтальмології]].&lt;br /&gt;
# (30.12.2011р.) [[Користувач: Тетяна|ст.гр.СНм-51 Паньків.Т.В.]]:[[Hjgjhhjkhi]].&lt;br /&gt;
# (30.12.2011р.) [[Користувач: Тетяна|ст.гр.СНм-51 Паньків.Т.В.]]:[[Огляд моделей обробки енергетичних сигналів. Прогнозування]].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B8_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%B8%D0%B3%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2&amp;diff=10917</id>
		<title>Огляд моделей обробки енергетичних сигналів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B8_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%B8%D0%B3%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2&amp;diff=10917"/>
				<updated>2012-02-08T15:40:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: Створена сторінка: [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування] — процес пере…&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування] — процес передбачення майбутнього стану предмета чи явища на основі аналізу його минулого і сучасного, систематична інформація про якісні й кількісні характеристики розвитку цього предмета чи явища в перспективі. Результатом прогнозування є прогноз — знання про майбутнє і про ймовірний розвиток сьогочасних тенденцій. &lt;br /&gt;
Прогноз — це результат процесу прогнозування, виражений у текстовій, математичній, графічній або іншій формі судження про можливий стан об'єкта в майбутньому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Класифікації прогнозів за ознаками==&lt;br /&gt;
#Залежно від тимчасового охоплення: &lt;br /&gt;
##короткостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 місяця (наприклад,тижневі прогнози руху готівки);&lt;br /&gt;
##середньостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 року (наприклад,місячні й квартальні прогнози темпів інфляції);&lt;br /&gt;
##довгостроковий або перспективний прогноз — це прогноз строком понад 1 рік (наприклад, прогноз змін інвестиційного клімату в країні).&lt;br /&gt;
#Залежно від типу прогнозування:&lt;br /&gt;
##пошуковий прогноз — це прогноз, отриманий методом наукового прогнозування від сьогодення до майбутнього;&lt;br /&gt;
##нормативний прогноз — це прогноз, отриманий методом нормативно-цільового прогнозування, у рамках якого спочатку визначаються цілі й орієнтири на майбутній період часу, а потім оцінюється розвиток об'єкта виходячи із цих орієнтирів;&lt;br /&gt;
##прогноз, заснований на творчому баченні — це прогноз, отриманий на основі суб'єктивних знань прогнозиста, його інтуїції.&lt;br /&gt;
#Залежно від можливості впливу на майбутнє:&lt;br /&gt;
##пасивний прогноз — це прогноз, що виходить із того, що в силу певних причин підприємство не має наміру впливати на об'єкт, і передбачається можливість самостійного, що не залежить від дій підприємства, розвитку зовнішніх процесів;&lt;br /&gt;
##активний прогноз — це прогноз, що передбачає можливість активного впливу підприємства на зовнішнє середовище.&lt;br /&gt;
#За ступенем імовірності:&lt;br /&gt;
##інваріантний прогноз — це прогноз, що включає тільки один варіант розвитку подій;&lt;br /&gt;
##варіантний прогноз — це прогноз, що ґрунтується на положенні про значний ступінь невизначеності зовнішнього середовища і який включає кілька ймовірних варіантів розвитку подій.&lt;br /&gt;
#За способом подання результатів:&lt;br /&gt;
##точковий прогноз — це прогноз, який допускає, що даний варіант має тільки одне єдине значення прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 3%);&lt;br /&gt;
##інтервальний прогноз — прогноз, у якому передбачається деякий діапазон значень прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 2,5-3,5%).&lt;br /&gt;
==Аналіз часових рядів==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7_%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%96%D0%B2 Аніліз часових рядів]&lt;br /&gt;
==Ритмічні сигнали в енергетиці==&lt;br /&gt;
Ритмічні сигнали зустрічаються в акустиці, електро- і радіо техніці, авіації, астрономії, медицині, метеорології і найголовніше в енергетиці та ін. Широкий спектр застосування ритмічних сигналів ставить перед розробниками інформаційно-управляючих систем нові вимого що до створення відповідного апарата моделювання, та аналізу такого виду сигналів. Дослідження будь-якого сигналу виимагає побудови адекватної математичної моделі та розроблення на її основі методів статистичної обробки та імітаційного моделювання сигналів.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;До математичного моделювання ритмічних сигналів існує два підходи: &amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
#Детермінований&lt;br /&gt;
#Стохастичний&lt;br /&gt;
У випадку детермінованого підходу за математичну модель ритмічного сигналу приймають детерміновану періодичну функцію. Функцію f(t) називають періодичною, якщо існує таке число T&amp;gt;0, що f(t)=f(t+T), де Т – період функції.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;У рамках стохастичного підходу виділяють такі моделі ритмічних сигналів:&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
*Адитивна;&lt;br /&gt;
*Мультиплікативна;&lt;br /&gt;
*Модель випадкового періодичного процесу за Слуцьким;&lt;br /&gt;
*Процес із незалежними Т-періодичними приростами;&lt;br /&gt;
*Модель періодично-корельованого випадкового процесу;&lt;br /&gt;
*Лінійний випадковий періодичний процес.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;Зокрема дві наступні моделі зазвичай використовуються для бробки саме енергетичних сигналів. Це Модель періодично-корельованого випадкового процесу, та лінійний випадковий періодичний процес.&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Модель періодично-корельованого випадкового процесу ПКВП==&lt;br /&gt;
Періодично-корельованим називають процес ξ(t) з періодичними математичним сподіванням та кореляційною функцією &lt;br /&gt;
[[Файл:Рисунок4.gif]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок2.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок3.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
Використання ПКВП дало змогу розв'язати низку прикладних задач, пов'язаних зі статистичним аналізом ритмічних сигналів: оцінюванням їх математичного сподівання, дисперсії, кореляційної функції, спектральним аналізом. Поряд із суттєвими перевагами ця математична модель має і свої „мінуси&amp;quot;. По-перше, ПКВП неможливо пов'язати з фізичними властивостями досліджуваного сигналу. Крім того така модель враховує  періодичність лише перших двох моментальних функцій, і, як наслідок, дозволяє вивчати ритмічні сигнали тільки в рамках спектрально-кореляційної теорії.&lt;br /&gt;
Вищі моментні функції та функції розподілу не можуть бути досліджені на її основі.&lt;br /&gt;
==Лінійний випадковий періодичний процес==&lt;br /&gt;
Випадковий процес, інтегральне зображення якого має вигляд стохастичного інтегралу&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок6.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
називають лінійним випадковим процесом. У формулі детерміновану функцію φ(τ,t) є L2 (-∞,∞) називають ядром лінійного процесу, а η(τ), τєR η(0)=0, випадковий процес з незалежними приростами,- породжуючим процесом. &lt;br /&gt;
Модель лінійного випадкового періодичного процесу являє собою результат накладання великого числа елементарних імпульсі, що виникають у випадкові моменти часу τк, форма яких описується не випадковою функцією φ(τk,t), а їх амплітуди описуються не випадковими величинами  . Варто зазначити, що лінійний випадковий процес який ми бачимо на слайді можна вважати періодичним за Слуцьким випадковим процесом лише за певних умов. &lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;Ця є конструктивною, оскільки враховує механізм формування сигналу, дозволяє обґрунтувати його ергодичність, а також визначити параметри моделі за результатами експериментальних досліджень.&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Список використаних джерел==&lt;br /&gt;
*Загородна Н.В. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Моделювання та аналіз ІУС», Тернопіль:Видавництво ТНТУ, 2011,-48с.&lt;br /&gt;
*Вікіпедія «Аналіз часових рядів» &lt;br /&gt;
*Вікіпедія «Прогнозування» &lt;br /&gt;
*Бібліотека рефератів&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7_%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%96%D0%B2 Аналіз часових рядів]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=39286&amp;amp;pg=1 Прогноз]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10916</id>
		<title>2011-2012рр - Індивідуальні завдання для виступу на семінарах з предмету &quot;Планування експерименту Design Of Experiment (DOE)&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10916"/>
				<updated>2012-02-08T15:40:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;# (30.12.2011р.) [[Користувач:andry_ad|ст.гр.СНм-51 Дереш А. З.]]: Оптимізація. [[Математичне програмування]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012р.) [[Користувач:lenalunak|ст.гр.СНм-51 Лунак О.М..]]:[[Огляд видів експертних систем та їх класифікація]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012h.) [[Користувач:Bilinska lida|ст.гр.СНм-51 Білінська Л.В.]]:[[Історичний огляд методів дослідження електрофізіологічних сигналів в офтальмології]].&lt;br /&gt;
# (30.12.2011р.) [[Користувач: Тетяна|ст.гр.СНм-51 Паньків.Т.В.]]:[[Hjgjhhjkhi]].&lt;br /&gt;
# (30.12.2011р.) [[Користувач: Тетяна|ст.гр.СНм-51 Паньків.Т.В.]]:[[Огляд моделей обробки енергетичних сигналів]].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%9E%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B8_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%B8%D0%B3%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2&amp;diff=10915</id>
		<title>Прогнозування. Огляд моделей обробки енергетичних сигналів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%9E%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B8_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%B8%D0%B3%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2&amp;diff=10915"/>
				<updated>2012-02-08T15:39:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: Створена сторінка: [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування] — процес пере…&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування] — процес передбачення майбутнього стану предмета чи явища на основі аналізу його минулого і сучасного, систематична інформація про якісні й кількісні характеристики розвитку цього предмета чи явища в перспективі. Результатом прогнозування є прогноз — знання про майбутнє і про ймовірний розвиток сьогочасних тенденцій. &lt;br /&gt;
Прогноз — це результат процесу прогнозування, виражений у текстовій, математичній, графічній або іншій формі судження про можливий стан об'єкта в майбутньому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Класифікації прогнозів за ознаками==&lt;br /&gt;
#Залежно від тимчасового охоплення: &lt;br /&gt;
##короткостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 місяця (наприклад,тижневі прогнози руху готівки);&lt;br /&gt;
##середньостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 року (наприклад,місячні й квартальні прогнози темпів інфляції);&lt;br /&gt;
##довгостроковий або перспективний прогноз — це прогноз строком понад 1 рік (наприклад, прогноз змін інвестиційного клімату в країні).&lt;br /&gt;
#Залежно від типу прогнозування:&lt;br /&gt;
##пошуковий прогноз — це прогноз, отриманий методом наукового прогнозування від сьогодення до майбутнього;&lt;br /&gt;
##нормативний прогноз — це прогноз, отриманий методом нормативно-цільового прогнозування, у рамках якого спочатку визначаються цілі й орієнтири на майбутній період часу, а потім оцінюється розвиток об'єкта виходячи із цих орієнтирів;&lt;br /&gt;
##прогноз, заснований на творчому баченні — це прогноз, отриманий на основі суб'єктивних знань прогнозиста, його інтуїції.&lt;br /&gt;
#Залежно від можливості впливу на майбутнє:&lt;br /&gt;
##пасивний прогноз — це прогноз, що виходить із того, що в силу певних причин підприємство не має наміру впливати на об'єкт, і передбачається можливість самостійного, що не залежить від дій підприємства, розвитку зовнішніх процесів;&lt;br /&gt;
##активний прогноз — це прогноз, що передбачає можливість активного впливу підприємства на зовнішнє середовище.&lt;br /&gt;
#За ступенем імовірності:&lt;br /&gt;
##інваріантний прогноз — це прогноз, що включає тільки один варіант розвитку подій;&lt;br /&gt;
##варіантний прогноз — це прогноз, що ґрунтується на положенні про значний ступінь невизначеності зовнішнього середовища і який включає кілька ймовірних варіантів розвитку подій.&lt;br /&gt;
#За способом подання результатів:&lt;br /&gt;
##точковий прогноз — це прогноз, який допускає, що даний варіант має тільки одне єдине значення прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 3%);&lt;br /&gt;
##інтервальний прогноз — прогноз, у якому передбачається деякий діапазон значень прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 2,5-3,5%).&lt;br /&gt;
==Аналіз часових рядів==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7_%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%96%D0%B2 Аніліз часових рядів]&lt;br /&gt;
==Ритмічні сигнали в енергетиці==&lt;br /&gt;
Ритмічні сигнали зустрічаються в акустиці, електро- і радіо техніці, авіації, астрономії, медицині, метеорології і найголовніше в енергетиці та ін. Широкий спектр застосування ритмічних сигналів ставить перед розробниками інформаційно-управляючих систем нові вимого що до створення відповідного апарата моделювання, та аналізу такого виду сигналів. Дослідження будь-якого сигналу виимагає побудови адекватної математичної моделі та розроблення на її основі методів статистичної обробки та імітаційного моделювання сигналів.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;До математичного моделювання ритмічних сигналів існує два підходи: &amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
#Детермінований&lt;br /&gt;
#Стохастичний&lt;br /&gt;
У випадку детермінованого підходу за математичну модель ритмічного сигналу приймають детерміновану періодичну функцію. Функцію f(t) називають періодичною, якщо існує таке число T&amp;gt;0, що f(t)=f(t+T), де Т – період функції.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;У рамках стохастичного підходу виділяють такі моделі ритмічних сигналів:&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
*Адитивна;&lt;br /&gt;
*Мультиплікативна;&lt;br /&gt;
*Модель випадкового періодичного процесу за Слуцьким;&lt;br /&gt;
*Процес із незалежними Т-періодичними приростами;&lt;br /&gt;
*Модель періодично-корельованого випадкового процесу;&lt;br /&gt;
*Лінійний випадковий періодичний процес.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;Зокрема дві наступні моделі зазвичай використовуються для бробки саме енергетичних сигналів. Це Модель періодично-корельованого випадкового процесу, та лінійний випадковий періодичний процес.&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Модель періодично-корельованого випадкового процесу ПКВП==&lt;br /&gt;
Періодично-корельованим називають процес ξ(t) з періодичними математичним сподіванням та кореляційною функцією &lt;br /&gt;
[[Файл:Рисунок4.gif]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок2.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок3.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
Використання ПКВП дало змогу розв'язати низку прикладних задач, пов'язаних зі статистичним аналізом ритмічних сигналів: оцінюванням їх математичного сподівання, дисперсії, кореляційної функції, спектральним аналізом. Поряд із суттєвими перевагами ця математична модель має і свої „мінуси&amp;quot;. По-перше, ПКВП неможливо пов'язати з фізичними властивостями досліджуваного сигналу. Крім того така модель враховує  періодичність лише перших двох моментальних функцій, і, як наслідок, дозволяє вивчати ритмічні сигнали тільки в рамках спектрально-кореляційної теорії.&lt;br /&gt;
Вищі моментні функції та функції розподілу не можуть бути досліджені на її основі.&lt;br /&gt;
==Лінійний випадковий періодичний процес==&lt;br /&gt;
Випадковий процес, інтегральне зображення якого має вигляд стохастичного інтегралу&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок6.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
називають лінійним випадковим процесом. У формулі детерміновану функцію φ(τ,t) є L2 (-∞,∞) називають ядром лінійного процесу, а η(τ), τєR η(0)=0, випадковий процес з незалежними приростами,- породжуючим процесом. &lt;br /&gt;
Модель лінійного випадкового періодичного процесу являє собою результат накладання великого числа елементарних імпульсі, що виникають у випадкові моменти часу τк, форма яких описується не випадковою функцією φ(τk,t), а їх амплітуди описуються не випадковими величинами  . Варто зазначити, що лінійний випадковий процес який ми бачимо на слайді можна вважати періодичним за Слуцьким випадковим процесом лише за певних умов. &lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;Ця є конструктивною, оскільки враховує механізм формування сигналу, дозволяє обґрунтувати його ергодичність, а також визначити параметри моделі за результатами експериментальних досліджень.&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Список використаних джерел==&lt;br /&gt;
*Загородна Н.В. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Моделювання та аналіз ІУС», Тернопіль:Видавництво ТНТУ, 2011,-48с.&lt;br /&gt;
*Вікіпедія «Аналіз часових рядів» &lt;br /&gt;
*Вікіпедія «Прогнозування» &lt;br /&gt;
*Бібліотека рефератів&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7_%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%96%D0%B2 Аналіз часових рядів]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=39286&amp;amp;pg=1 Прогноз]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10914</id>
		<title>2011-2012рр - Індивідуальні завдання для виступу на семінарах з предмету &quot;Планування експерименту Design Of Experiment (DOE)&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10914"/>
				<updated>2012-02-08T15:39:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;# (30.12.2011р.) [[Користувач:andry_ad|ст.гр.СНм-51 Дереш А. З.]]: Оптимізація. [[Математичне програмування]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012р.) [[Користувач:lenalunak|ст.гр.СНм-51 Лунак О.М..]]:[[Огляд видів експертних систем та їх класифікація]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012h.) [[Користувач:Bilinska lida|ст.гр.СНм-51 Білінська Л.В.]]:[[Історичний огляд методів дослідження електрофізіологічних сигналів в офтальмології]].&lt;br /&gt;
# (30.12.2011р.) [[Користувач: Тетяна|ст.гр.СНм-51 Паньків.Т.В.]]:[[Hjgjhhjkhi]].&lt;br /&gt;
# (30.12.2011р.) [[Користувач: Тетяна|ст.гр.СНм-51 Паньків.Т.В.]]:[[Прогнозування. Огляд моделей обробки енергетичних сигналів]].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10913</id>
		<title>2011-2012рр - Індивідуальні завдання для виступу на семінарах з предмету &quot;Планування експерименту Design Of Experiment (DOE)&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10913"/>
				<updated>2012-02-08T15:38:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;# (30.12.2011р.) [[Користувач:andry_ad|ст.гр.СНм-51 Дереш А. З.]]: Оптимізація. [[Математичне програмування]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012р.) [[Користувач:lenalunak|ст.гр.СНм-51 Лунак О.М..]]:[[Огляд видів експертних систем та їх класифікація]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012h.) [[Користувач:Bilinska lida|ст.гр.СНм-51 Білінська Л.В.]]:[[Історичний огляд методів дослідження електрофізіологічних сигналів в офтальмології]].&lt;br /&gt;
# (30.12.2011р.) [[Користувач: Тетяна|ст.гр.СНм-51 Паньків.Т.В.]]:[[Hjgjhhjkhi]].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10912</id>
		<title>2011-2012рр - Індивідуальні завдання для виступу на семінарах з предмету &quot;Планування експерименту Design Of Experiment (DOE)&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10912"/>
				<updated>2012-02-08T15:38:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;# (30.12.2011р.) [[Користувач:andry_ad|ст.гр.СНм-51 Дереш А. З.]]: Оптимізація. [[Математичне програмування]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012р.) [[Користувач:lenalunak|ст.гр.СНм-51 Лунак О.М..]]:[[Огляд видів експертних систем та їх класифікація]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012h.) [[Користувач:Bilinska lida|ст.гр.СНм-51 Білінська Л.В.]]:[[Історичний огляд методів дослідження електрофізіологічних сигналів в офтальмології]].&lt;br /&gt;
# (30.12.2011р.) [[Користувач: Тетяна|ст.гр.СНм-51 Паньків.Т.В.]]:[[Hjgjh]].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10910</id>
		<title>2011-2012рр - Індивідуальні завдання для виступу на семінарах з предмету &quot;Планування експерименту Design Of Experiment (DOE)&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10910"/>
				<updated>2012-02-08T15:35:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;# (30.12.2011р.) [[Користувач:andry_ad|ст.гр.СНм-51 Дереш А. З.]]: Оптимізація. [[Математичне програмування]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012р.) [[Користувач:lenalunak|ст.гр.СНм-51 Лунак О.М..]]:[[Огляд видів експертних систем та їх класифікація]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012h.) [[Користувач:Bilinska lida|ст.гр.СНм-51 Білінська Л.В.]]:[[Історичний огляд методів дослідження електрофізіологічних сигналів в офтальмології]].&lt;br /&gt;
# (30.12.2011р.) [[Користувач: Тетяна|ст.гр.СНм-51 Паньків.Т.В.]]:[[Прогнозування. Огляд моделей обробки енергетичних сигналів]].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10909</id>
		<title>2011-2012рр - Індивідуальні завдання для виступу на семінарах з предмету &quot;Планування експерименту Design Of Experiment (DOE)&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10909"/>
				<updated>2012-02-08T15:35:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;# (30.12.2011р.) [[Користувач:andry_ad|ст.гр.СНм-51 Дереш А. З.]]: Оптимізація. [[Математичне програмування]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012р.) [[Користувач:lenalunak|ст.гр.СНм-51 Лунак О.М..]]:[[Огляд видів експертних систем та їх класифікація]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012h.) [[Користувач:Bilinska lida|ст.гр.СНм-51 Білінська Л.В.]]:[[Історичний огляд методів дослідження електрофізіологічних сигналів в офтальмології]].&lt;br /&gt;
# (30.12.2011р.) [[Користувач: Тетяна|ст.гр.СНм-51 Паньків.Т.В.]]:[[hjgjhhjkhi]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=10908</id>
		<title>Прогнозування</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=10908"/>
				<updated>2012-02-08T15:32:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування] — процес передбачення майбутнього стану предмета чи явища на основі аналізу його минулого і сучасного, систематична інформація про якісні й кількісні характеристики розвитку цього предмета чи явища в перспективі. Результатом прогнозування є прогноз — знання про майбутнє і про ймовірний розвиток сьогочасних тенденцій. &lt;br /&gt;
Прогноз — це результат процесу прогнозування, виражений у текстовій, математичній, графічній або іншій формі судження про можливий стан об'єкта в майбутньому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Класифікації прогнозів за ознаками==&lt;br /&gt;
#Залежно від тимчасового охоплення: &lt;br /&gt;
##короткостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 місяця (наприклад,тижневі прогнози руху готівки);&lt;br /&gt;
##середньостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 року (наприклад,місячні й квартальні прогнози темпів інфляції);&lt;br /&gt;
##довгостроковий або перспективний прогноз — це прогноз строком понад 1 рік (наприклад, прогноз змін інвестиційного клімату в країні).&lt;br /&gt;
#Залежно від типу прогнозування:&lt;br /&gt;
##пошуковий прогноз — це прогноз, отриманий методом наукового прогнозування від сьогодення до майбутнього;&lt;br /&gt;
##нормативний прогноз — це прогноз, отриманий методом нормативно-цільового прогнозування, у рамках якого спочатку визначаються цілі й орієнтири на майбутній період часу, а потім оцінюється розвиток об'єкта виходячи із цих орієнтирів;&lt;br /&gt;
##прогноз, заснований на творчому баченні — це прогноз, отриманий на основі суб'єктивних знань прогнозиста, його інтуїції.&lt;br /&gt;
#Залежно від можливості впливу на майбутнє:&lt;br /&gt;
##пасивний прогноз — це прогноз, що виходить із того, що в силу певних причин підприємство не має наміру впливати на об'єкт, і передбачається можливість самостійного, що не залежить від дій підприємства, розвитку зовнішніх процесів;&lt;br /&gt;
##активний прогноз — це прогноз, що передбачає можливість активного впливу підприємства на зовнішнє середовище.&lt;br /&gt;
#За ступенем імовірності:&lt;br /&gt;
##інваріантний прогноз — це прогноз, що включає тільки один варіант розвитку подій;&lt;br /&gt;
##варіантний прогноз — це прогноз, що ґрунтується на положенні про значний ступінь невизначеності зовнішнього середовища і який включає кілька ймовірних варіантів розвитку подій.&lt;br /&gt;
#За способом подання результатів:&lt;br /&gt;
##точковий прогноз — це прогноз, який допускає, що даний варіант має тільки одне єдине значення прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 3%);&lt;br /&gt;
##інтервальний прогноз — прогноз, у якому передбачається деякий діапазон значень прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 2,5-3,5%).&lt;br /&gt;
==Аналіз часових рядів==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7_%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%96%D0%B2 Аніліз часових рядів]&lt;br /&gt;
==Ритмічні сигнали в енергетиці==&lt;br /&gt;
Ритмічні сигнали зустрічаються в акустиці, електро- і радіо техніці, авіації, астрономії, медицині, метеорології і найголовніше в енергетиці та ін. Широкий спектр застосування ритмічних сигналів ставить перед розробниками інформаційно-управляючих систем нові вимого що до створення відповідного апарата моделювання, та аналізу такого виду сигналів. Дослідження будь-якого сигналу виимагає побудови адекватної математичної моделі та розроблення на її основі методів статистичної обробки та імітаційного моделювання сигналів.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;До математичного моделювання ритмічних сигналів існує два підходи: &amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
#Детермінований&lt;br /&gt;
#Стохастичний&lt;br /&gt;
У випадку детермінованого підходу за математичну модель ритмічного сигналу приймають детерміновану періодичну функцію. Функцію f(t) називають періодичною, якщо існує таке число T&amp;gt;0, що f(t)=f(t+T), де Т – період функції.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;У рамках стохастичного підходу виділяють такі моделі ритмічних сигналів:&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
*Адитивна;&lt;br /&gt;
*Мультиплікативна;&lt;br /&gt;
*Модель випадкового періодичного процесу за Слуцьким;&lt;br /&gt;
*Процес із незалежними Т-періодичними приростами;&lt;br /&gt;
*Модель періодично-корельованого випадкового процесу;&lt;br /&gt;
*Лінійний випадковий періодичний процес.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;Зокрема дві наступні моделі зазвичай використовуються для бробки саме енергетичних сигналів. Це Модель періодично-корельованого випадкового процесу, та лінійний випадковий періодичний процес.&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Модель періодично-корельованого випадкового процесу ПКВП==&lt;br /&gt;
Періодично-корельованим називають процес ξ(t) з періодичними математичним сподіванням та кореляційною функцією &lt;br /&gt;
[[Файл:Рисунок4.gif]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок2.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок3.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
Використання ПКВП дало змогу розв'язати низку прикладних задач, пов'язаних зі статистичним аналізом ритмічних сигналів: оцінюванням їх математичного сподівання, дисперсії, кореляційної функції, спектральним аналізом. Поряд із суттєвими перевагами ця математична модель має і свої „мінуси&amp;quot;. По-перше, ПКВП неможливо пов'язати з фізичними властивостями досліджуваного сигналу. Крім того така модель враховує  періодичність лише перших двох моментальних функцій, і, як наслідок, дозволяє вивчати ритмічні сигнали тільки в рамках спектрально-кореляційної теорії.&lt;br /&gt;
Вищі моментні функції та функції розподілу не можуть бути досліджені на її основі.&lt;br /&gt;
==Лінійний випадковий періодичний процес==&lt;br /&gt;
Випадковий процес, інтегральне зображення якого має вигляд стохастичного інтегралу&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок6.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
називають лінійним випадковим процесом. У формулі детерміновану функцію φ(τ,t) є L2 (-∞,∞) називають ядром лінійного процесу, а η(τ), τєR η(0)=0, випадковий процес з незалежними приростами,- породжуючим процесом. &lt;br /&gt;
Модель лінійного випадкового періодичного процесу являє собою результат накладання великого числа елементарних імпульсі, що виникають у випадкові моменти часу τк, форма яких описується не випадковою функцією φ(τk,t), а їх амплітуди описуються не випадковими величинами  . Варто зазначити, що лінійний випадковий процес який ми бачимо на слайді можна вважати періодичним за Слуцьким випадковим процесом лише за певних умов. &lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;Ця є конструктивною, оскільки враховує механізм формування сигналу, дозволяє обґрунтувати його ергодичність, а також визначити параметри моделі за результатами експериментальних досліджень.&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Список використаних джерел==&lt;br /&gt;
*Загородна Н.В. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Моделювання та аналіз ІУС», Тернопіль:Видавництво ТНТУ, 2011,-48с.&lt;br /&gt;
*Вікіпедія «Аналіз часових рядів» &lt;br /&gt;
*Вікіпедія «Прогнозування» &lt;br /&gt;
*Бібліотека рефератів&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7_%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%96%D0%B2 Аналіз часових рядів]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=39286&amp;amp;pg=1 Прогноз]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=10907</id>
		<title>Прогнозування</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=10907"/>
				<updated>2012-02-08T15:32:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування] — процес передбачення майбутнього стану предмета чи явища на основі аналізу його минулого і сучасного, систематична інформація про якісні й кількісні характеристики розвитку цього предмета чи явища в перспективі. Результатом прогнозування є прогноз — знання про майбутнє і про ймовірний розвиток сьогочасних тенденцій. &lt;br /&gt;
Прогноз — це результат процесу прогнозування, виражений у текстовій, математичній, графічній або іншій формі судження про можливий стан об'єкта в майбутньому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Класифікації прогнозів за ознаками==&lt;br /&gt;
#Залежно від тимчасового охоплення: &lt;br /&gt;
##короткостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 місяця (наприклад,тижневі прогнози руху готівки);&lt;br /&gt;
##середньостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 року (наприклад,місячні й квартальні прогнози темпів інфляції);&lt;br /&gt;
##довгостроковий або перспективний прогноз — це прогноз строком понад 1 рік (наприклад, прогноз змін інвестиційного клімату в країні).&lt;br /&gt;
#Залежно від типу прогнозування:&lt;br /&gt;
##пошуковий прогноз — це прогноз, отриманий методом наукового прогнозування від сьогодення до майбутнього;&lt;br /&gt;
##нормативний прогноз — це прогноз, отриманий методом нормативно-цільового прогнозування, у рамках якого спочатку визначаються цілі й орієнтири на майбутній період часу, а потім оцінюється розвиток об'єкта виходячи із цих орієнтирів;&lt;br /&gt;
##прогноз, заснований на творчому баченні — це прогноз, отриманий на основі суб'єктивних знань прогнозиста, його інтуїції.&lt;br /&gt;
#Залежно від можливості впливу на майбутнє:&lt;br /&gt;
##пасивний прогноз — це прогноз, що виходить із того, що в силу певних причин підприємство не має наміру впливати на об'єкт, і передбачається можливість самостійного, що не залежить від дій підприємства, розвитку зовнішніх процесів;&lt;br /&gt;
##активний прогноз — це прогноз, що передбачає можливість активного впливу підприємства на зовнішнє середовище.&lt;br /&gt;
#За ступенем імовірності:&lt;br /&gt;
##інваріантний прогноз — це прогноз, що включає тільки один варіант розвитку подій;&lt;br /&gt;
##варіантний прогноз — це прогноз, що ґрунтується на положенні про значний ступінь невизначеності зовнішнього середовища і який включає кілька ймовірних варіантів розвитку подій.&lt;br /&gt;
#За способом подання результатів:&lt;br /&gt;
##точковий прогноз — це прогноз, який допускає, що даний варіант має тільки одне єдине значення прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 3%);&lt;br /&gt;
##інтервальний прогноз — прогноз, у якому передбачається деякий діапазон значень прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 2,5-3,5%).&lt;br /&gt;
==Аналіз часових рядів==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7_%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%96%D0%B2 Аніліз часових рядів]&lt;br /&gt;
==Ритмічні сигнали в енергетиці==&lt;br /&gt;
Ритмічні сигнали зустрічаються в акустиці, електро- і радіо техніці, авіації, астрономії, медицині, метеорології і найголовніше в енергетиці та ін. Широкий спектр застосування ритмічних сигналів ставить перед розробниками інформаційно-управляючих систем нові вимого що до створення відповідного апарата моделювання, та аналізу такого виду сигналів. Дослідження будь-якого сигналу виимагає побудови адекватної математичної моделі та розроблення на її основі методів статистичної обробки та імітаційного моделювання сигналів.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;До математичного моделювання ритмічних сигналів існує два підходи: &amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
#Детермінований&lt;br /&gt;
#Стохастичний&lt;br /&gt;
У випадку детермінованого підходу за математичну модель ритмічного сигналу приймають детерміновану періодичну функцію. Функцію f(t) називають періодичною, якщо існує таке число T&amp;gt;0, що f(t)=f(t+T), де Т – період функції.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;У рамках стохастичного підходу виділяють такі моделі ритмічних сигналів:&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
*Адитивна;&lt;br /&gt;
*Мультиплікативна;&lt;br /&gt;
*Модель випадкового періодичного процесу за Слуцьким;&lt;br /&gt;
*Процес із незалежними Т-періодичними приростами;&lt;br /&gt;
*Модель періодично-корельованого випадкового процесу;&lt;br /&gt;
*Лінійний випадковий періодичний процес.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;Зокрема дві наступні моделі зазвичай використовуються для бробки саме енергетичних сигналів. Це Модель періодично-корельованого випадкового процесу, та лінійний випадковий періодичний процес.&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Модель періодично-корельованого випадкового процесу ПКВП==&lt;br /&gt;
Періодично-корельованим називають процес ξ(t) з періодичними математичним сподіванням та кореляційною функцією &lt;br /&gt;
[[Файл:Рисунок4.gif]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок2.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок3.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
Використання ПКВП дало змогу розв'язати низку прикладних задач, пов'язаних зі статистичним аналізом ритмічних сигналів: оцінюванням їх математичного сподівання, дисперсії, кореляційної функції, спектральним аналізом. Поряд із суттєвими перевагами ця математична модель має і свої „мінуси&amp;quot;. По-перше, ПКВП неможливо пов'язати з фізичними властивостями досліджуваного сигналу. Крім того така модель враховує  періодичність лише перших двох моментальних функцій, і, як наслідок, дозволяє вивчати ритмічні сигнали тільки в рамках спектрально-кореляційної теорії.&lt;br /&gt;
Вищі моментні функції та функції розподілу не можуть бути досліджені на її основі.&lt;br /&gt;
==Лінійний випадковий періодичний процес==&lt;br /&gt;
Випадковий процес, інтегральне зображення якого має вигляд стохастичного інтегралу&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок6.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
називають лінійним випадковим процесом. У формулі детерміновану функцію φ(τ,t) є L2 (-∞,∞) називають ядром лінійного процесу, а η(τ), τєR η(0)=0, випадковий процес з незалежними приростами,- породжуючим процесом. &lt;br /&gt;
Модель лінійного випадкового періодичного процесу являє собою результат накладання великого числа елементарних імпульсі, що виникають у випадкові моменти часу τк, форма яких описується не випадковою функцією φ(τk,t), а їх амплітуди описуються не випадковими величинами  . Варто зазначити, що лінійний випадковий процес який ми бачимо на слайді можна вважати періодичним за Слуцьким випадковим процесом лише за певних умов. &lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;Ця є конструктивною, оскільки враховує механізм формування сигналу, дозволяє обґрунтувати його ергодичність, а також визначити параметри моделі за результатами експериментальних досліджень.&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Список використаних джерел==&lt;br /&gt;
*Загородна Н.В. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Моделювання та аналіз ІУС», Тернопіль:Видавництво ТНТУ, 2011,-48с.&lt;br /&gt;
*Вікіпедія «Аналіз часових рядів» &lt;br /&gt;
*Вікіпедія «Прогнозування» &lt;br /&gt;
*Бібліотека рефератів&lt;br /&gt;
==Постлання==&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7_%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%96%D0%B2 Аналіз часових рядів]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=39286&amp;amp;pg=1 Прогноз]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=10906</id>
		<title>Прогнозування</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=10906"/>
				<updated>2012-02-08T15:31:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування] — процес передбачення майбутнього стану предмета чи явища на основі аналізу його минулого і сучасного, систематична інформація про якісні й кількісні характеристики розвитку цього предмета чи явища в перспективі. Результатом прогнозування є прогноз — знання про майбутнє і про ймовірний розвиток сьогочасних тенденцій. &lt;br /&gt;
Прогноз — це результат процесу прогнозування, виражений у текстовій, математичній, графічній або іншій формі судження про можливий стан об'єкта в майбутньому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Класифікації прогнозів за ознаками==&lt;br /&gt;
#Залежно від тимчасового охоплення: &lt;br /&gt;
##короткостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 місяця (наприклад,тижневі прогнози руху готівки);&lt;br /&gt;
##середньостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 року (наприклад,місячні й квартальні прогнози темпів інфляції);&lt;br /&gt;
##довгостроковий або перспективний прогноз — це прогноз строком понад 1 рік (наприклад, прогноз змін інвестиційного клімату в країні).&lt;br /&gt;
#Залежно від типу прогнозування:&lt;br /&gt;
##пошуковий прогноз — це прогноз, отриманий методом наукового прогнозування від сьогодення до майбутнього;&lt;br /&gt;
##нормативний прогноз — це прогноз, отриманий методом нормативно-цільового прогнозування, у рамках якого спочатку визначаються цілі й орієнтири на майбутній період часу, а потім оцінюється розвиток об'єкта виходячи із цих орієнтирів;&lt;br /&gt;
##прогноз, заснований на творчому баченні — це прогноз, отриманий на основі суб'єктивних знань прогнозиста, його інтуїції.&lt;br /&gt;
#Залежно від можливості впливу на майбутнє:&lt;br /&gt;
##пасивний прогноз — це прогноз, що виходить із того, що в силу певних причин підприємство не має наміру впливати на об'єкт, і передбачається можливість самостійного, що не залежить від дій підприємства, розвитку зовнішніх процесів;&lt;br /&gt;
##активний прогноз — це прогноз, що передбачає можливість активного впливу підприємства на зовнішнє середовище.&lt;br /&gt;
#За ступенем імовірності:&lt;br /&gt;
##інваріантний прогноз — це прогноз, що включає тільки один варіант розвитку подій;&lt;br /&gt;
##варіантний прогноз — це прогноз, що ґрунтується на положенні про значний ступінь невизначеності зовнішнього середовища і який включає кілька ймовірних варіантів розвитку подій.&lt;br /&gt;
#За способом подання результатів:&lt;br /&gt;
##точковий прогноз — це прогноз, який допускає, що даний варіант має тільки одне єдине значення прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 3%);&lt;br /&gt;
##інтервальний прогноз — прогноз, у якому передбачається деякий діапазон значень прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 2,5-3,5%).&lt;br /&gt;
==Аналіз часових рядів==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7_%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%96%D0%B2 Аніліз часових рядів]&lt;br /&gt;
==Ритмічні сигнали в енергетиці==&lt;br /&gt;
Ритмічні сигнали зустрічаються в акустиці, електро- і радіо техніці, авіації, астрономії, медицині, метеорології і найголовніше в енергетиці та ін. Широкий спектр застосування ритмічних сигналів ставить перед розробниками інформаційно-управляючих систем нові вимого що до створення відповідного апарата моделювання, та аналізу такого виду сигналів. Дослідження будь-якого сигналу виимагає побудови адекватної математичної моделі та розроблення на її основі методів статистичної обробки та імітаційного моделювання сигналів.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;До математичного моделювання ритмічних сигналів існує два підходи: &amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
#Детермінований&lt;br /&gt;
#Стохастичний&lt;br /&gt;
У випадку детермінованого підходу за математичну модель ритмічного сигналу приймають детерміновану періодичну функцію. Функцію f(t) називають періодичною, якщо існує таке число T&amp;gt;0, що f(t)=f(t+T), де Т – період функції.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;У рамках стохастичного підходу виділяють такі моделі ритмічних сигналів:&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
*Адитивна;&lt;br /&gt;
*Мультиплікативна;&lt;br /&gt;
*Модель випадкового періодичного процесу за Слуцьким;&lt;br /&gt;
*Процес із незалежними Т-періодичними приростами;&lt;br /&gt;
*Модель періодично-корельованого випадкового процесу;&lt;br /&gt;
*Лінійний випадковий періодичний процес.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;Зокрема дві наступні моделі зазвичай використовуються для бробки саме енергетичних сигналів. Це Модель періодично-корельованого випадкового процесу, та лінійний випадковий періодичний процес.&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Модель періодично-корельованого випадкового процесу ПКВП==&lt;br /&gt;
Періодично-корельованим називають процес ξ(t) з періодичними математичним сподіванням та кореляційною функцією &lt;br /&gt;
[[Файл:Рисунок4.gif]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок2.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок3.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
Використання ПКВП дало змогу розв'язати низку прикладних задач, пов'язаних зі статистичним аналізом ритмічних сигналів: оцінюванням їх математичного сподівання, дисперсії, кореляційної функції, спектральним аналізом. Поряд із суттєвими перевагами ця математична модель має і свої „мінуси&amp;quot;. По-перше, ПКВП неможливо пов'язати з фізичними властивостями досліджуваного сигналу. Крім того така модель враховує  періодичність лише перших двох моментальних функцій, і, як наслідок, дозволяє вивчати ритмічні сигнали тільки в рамках спектрально-кореляційної теорії.&lt;br /&gt;
Вищі моментні функції та функції розподілу не можуть бути досліджені на її основі.&lt;br /&gt;
==Лінійний випадковий періодичний процес==&lt;br /&gt;
Випадковий процес, інтегральне зображення якого має вигляд стохастичного інтегралу&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок6.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
називають лінійним випадковим процесом. У формулі детерміновану функцію φ(τ,t) є L2 (-∞,∞) називають ядром лінійного процесу, а η(τ), τєR η(0)=0, випадковий процес з незалежними приростами,- породжуючим процесом. &lt;br /&gt;
Модель лінійного випадкового періодичного процесу являє собою результат накладання великого числа елементарних імпульсі, що виникають у випадкові моменти часу τк, форма яких описується не випадковою функцією φ(τk,t), а їх амплітуди описуються не випадковими величинами  . Варто зазначити, що лінійний випадковий процес який ми бачимо на слайді можна вважати періодичним за Слуцьким випадковим процесом лише за певних умов. &lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;Ця є конструктивною, оскільки враховує механізм формування сигналу, дозволяє обґрунтувати його ергодичність, а також визначити параметри моделі за результатами експериментальних досліджень.&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Список використаних джерел==&lt;br /&gt;
*Загородна Н.В. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Моделювання та аналіз ІУС», Тернопіль:Видавництво ТНТУ, 2011,-48с.&lt;br /&gt;
*Вікіпедія «Аналіз часових рядів» &lt;br /&gt;
*Вікіпедія «Прогнозування» &lt;br /&gt;
*Бібліотека рефератів&lt;br /&gt;
==Постлання==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7_%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%96%D0%B2 Аналіз часових рядів]&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування]&lt;br /&gt;
[http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=39286&amp;amp;pg=1 Прогноз]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=10905</id>
		<title>Прогнозування</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=10905"/>
				<updated>2012-02-08T15:22:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування] — процес передбачення майбутнього стану предмета чи явища на основі аналізу його минулого і сучасного, систематична інформація про якісні й кількісні характеристики розвитку цього предмета чи явища в перспективі. Результатом прогнозування є прогноз — знання про майбутнє і про ймовірний розвиток сьогочасних тенденцій. &lt;br /&gt;
Прогноз — це результат процесу прогнозування, виражений у текстовій, математичній, графічній або іншій формі судження про можливий стан об'єкта в майбутньому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Класифікації прогнозів за ознаками==&lt;br /&gt;
#Залежно від тимчасового охоплення: &lt;br /&gt;
##короткостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 місяця (наприклад,тижневі прогнози руху готівки);&lt;br /&gt;
##середньостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 року (наприклад,місячні й квартальні прогнози темпів інфляції);&lt;br /&gt;
##довгостроковий або перспективний прогноз — це прогноз строком понад 1 рік (наприклад, прогноз змін інвестиційного клімату в країні).&lt;br /&gt;
#Залежно від типу прогнозування:&lt;br /&gt;
##пошуковий прогноз — це прогноз, отриманий методом наукового прогнозування від сьогодення до майбутнього;&lt;br /&gt;
##нормативний прогноз — це прогноз, отриманий методом нормативно-цільового прогнозування, у рамках якого спочатку визначаються цілі й орієнтири на майбутній період часу, а потім оцінюється розвиток об'єкта виходячи із цих орієнтирів;&lt;br /&gt;
##прогноз, заснований на творчому баченні — це прогноз, отриманий на основі суб'єктивних знань прогнозиста, його інтуїції.&lt;br /&gt;
#Залежно від можливості впливу на майбутнє:&lt;br /&gt;
##пасивний прогноз — це прогноз, що виходить із того, що в силу певних причин підприємство не має наміру впливати на об'єкт, і передбачається можливість самостійного, що не залежить від дій підприємства, розвитку зовнішніх процесів;&lt;br /&gt;
##активний прогноз — це прогноз, що передбачає можливість активного впливу підприємства на зовнішнє середовище.&lt;br /&gt;
#За ступенем імовірності:&lt;br /&gt;
##інваріантний прогноз — це прогноз, що включає тільки один варіант розвитку подій;&lt;br /&gt;
##варіантний прогноз — це прогноз, що ґрунтується на положенні про значний ступінь невизначеності зовнішнього середовища і який включає кілька ймовірних варіантів розвитку подій.&lt;br /&gt;
#За способом подання результатів:&lt;br /&gt;
##точковий прогноз — це прогноз, який допускає, що даний варіант має тільки одне єдине значення прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 3%);&lt;br /&gt;
##інтервальний прогноз — прогноз, у якому передбачається деякий діапазон значень прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 2,5-3,5%).&lt;br /&gt;
==Аналіз часових рядів==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7_%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%96%D0%B2 Аніліз часових рядів]&lt;br /&gt;
==Ритмічні сигнали в енергетиці==&lt;br /&gt;
Ритмічні сигнали зустрічаються в акустиці, електро- і радіо техніці, авіації, астрономії, медицині, метеорології і найголовніше в енергетиці та ін. Широкий спектр застосування ритмічних сигналів ставить перед розробниками інформаційно-управляючих систем нові вимого що до створення відповідного апарата моделювання, та аналізу такого виду сигналів. Дослідження будь-якого сигналу виимагає побудови адекватної математичної моделі та розроблення на її основі методів статистичної обробки та імітаційного моделювання сигналів.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;До математичного моделювання ритмічних сигналів існує два підходи: &amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
#Детермінований&lt;br /&gt;
#Стохастичний&lt;br /&gt;
У випадку детермінованого підходу за математичну модель ритмічного сигналу приймають детерміновану періодичну функцію. Функцію f(t) називають періодичною, якщо існує таке число T&amp;gt;0, що f(t)=f(t+T), де Т – період функції.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;У рамках стохастичного підходу виділяють такі моделі ритмічних сигналів:&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
*Адитивна;&lt;br /&gt;
*Мультиплікативна;&lt;br /&gt;
*Модель випадкового періодичного процесу за Слуцьким;&lt;br /&gt;
*Процес із незалежними Т-періодичними приростами;&lt;br /&gt;
*Модель періодично-корельованого випадкового процесу;&lt;br /&gt;
*Лінійний випадковий періодичний процес.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;Зокрема дві наступні моделі зазвичай використовуються для бробки саме енергетичних сигналів. Це Модель періодично-корельованого випадкового процесу, та лінійний випадковий періодичний процес.&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Модель періодично-корельованого випадкового процесу ПКВП==&lt;br /&gt;
Періодично-корельованим називають процес ξ(t) з періодичними математичним сподіванням та кореляційною функцією &lt;br /&gt;
[[Файл:Рисунок4.gif]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок2.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок3.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
Використання ПКВП дало змогу розв'язати низку прикладних задач, пов'язаних зі статистичним аналізом ритмічних сигналів: оцінюванням їх математичного сподівання, дисперсії, кореляційної функції, спектральним аналізом. Поряд із суттєвими перевагами ця математична модель має і свої „мінуси&amp;quot;. По-перше, ПКВП неможливо пов'язати з фізичними властивостями досліджуваного сигналу. Крім того така модель враховує  періодичність лише перших двох моментальних функцій, і, як наслідок, дозволяє вивчати ритмічні сигнали тільки в рамках спектрально-кореляційної теорії.&lt;br /&gt;
Вищі моментні функції та функції розподілу не можуть бути досліджені на її основі.&lt;br /&gt;
==Лінійний випадковий періодичний процес==&lt;br /&gt;
Випадковий процес, інтегральне зображення якого має вигляд стохастичного інтегралу&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок6.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
називають лінійним випадковим процесом. У формулі детерміновану функцію φ(τ,t) є L2 (-∞,∞) називають ядром лінійного процесу, а η(τ), τєR η(0)=0, випадковий процес з незалежними приростами,- породжуючим процесом. &lt;br /&gt;
Модель лінійного випадкового періодичного процесу являє собою результат накладання великого числа елементарних імпульсі, що виникають у випадкові моменти часу τк, форма яких описується не випадковою функцією φ(τk,t), а їх амплітуди описуються не випадковими величинами  . Варто зазначити, що лінійний випадковий процес який ми бачимо на слайді можна вважати періодичним за Слуцьким випадковим процесом лише за певних умов. &lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;Ця є конструктивною, оскільки враховує механізм формування сигналу, дозволяє обґрунтувати його ергодичність, а також визначити параметри моделі за результатами експериментальних досліджень.&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=10904</id>
		<title>Прогнозування</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=10904"/>
				<updated>2012-02-08T15:21:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування] — процес передбачення майбутнього стану предмета чи явища на основі аналізу його минулого і сучасного, систематична інформація про якісні й кількісні характеристики розвитку цього предмета чи явища в перспективі. Результатом прогнозування є прогноз — знання про майбутнє і про ймовірний розвиток сьогочасних тенденцій. &lt;br /&gt;
Прогноз — це результат процесу прогнозування, виражений у текстовій, математичній, графічній або іншій формі судження про можливий стан об'єкта в майбутньому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Класифікації прогнозів за ознаками==&lt;br /&gt;
#Залежно від тимчасового охоплення: &lt;br /&gt;
##короткостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 місяця (наприклад,тижневі прогнози руху готівки);&lt;br /&gt;
##середньостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 року (наприклад,місячні й квартальні прогнози темпів інфляції);&lt;br /&gt;
##довгостроковий або перспективний прогноз — це прогноз строком понад 1 рік (наприклад, прогноз змін інвестиційного клімату в країні).&lt;br /&gt;
#Залежно від типу прогнозування:&lt;br /&gt;
##пошуковий прогноз — це прогноз, отриманий методом наукового прогнозування від сьогодення до майбутнього;&lt;br /&gt;
##нормативний прогноз — це прогноз, отриманий методом нормативно-цільового прогнозування, у рамках якого спочатку визначаються цілі й орієнтири на майбутній період часу, а потім оцінюється розвиток об'єкта виходячи із цих орієнтирів;&lt;br /&gt;
##прогноз, заснований на творчому баченні — це прогноз, отриманий на основі суб'єктивних знань прогнозиста, його інтуїції.&lt;br /&gt;
#Залежно від можливості впливу на майбутнє:&lt;br /&gt;
##пасивний прогноз — це прогноз, що виходить із того, що в силу певних причин підприємство не має наміру впливати на об'єкт, і передбачається можливість самостійного, що не залежить від дій підприємства, розвитку зовнішніх процесів;&lt;br /&gt;
##активний прогноз — це прогноз, що передбачає можливість активного впливу підприємства на зовнішнє середовище.&lt;br /&gt;
#За ступенем імовірності:&lt;br /&gt;
##інваріантний прогноз — це прогноз, що включає тільки один варіант розвитку подій;&lt;br /&gt;
##варіантний прогноз — це прогноз, що ґрунтується на положенні про значний ступінь невизначеності зовнішнього середовища і який включає кілька ймовірних варіантів розвитку подій.&lt;br /&gt;
#За способом подання результатів:&lt;br /&gt;
##точковий прогноз — це прогноз, який допускає, що даний варіант має тільки одне єдине значення прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 3%);&lt;br /&gt;
##інтервальний прогноз — прогноз, у якому передбачається деякий діапазон значень прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 2,5-3,5%).&lt;br /&gt;
==Аналіз часових рядів==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7_%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%96%D0%B2 Аніліз часових рядів]&lt;br /&gt;
==Ритмічні сигнали в енергетиці==&lt;br /&gt;
Ритмічні сигнали зустрічаються в акустиці, електро- і радіо техніці, авіації, астрономії, медицині, метеорології і найголовніше в енергетиці та ін. Широкий спектр застосування ритмічних сигналів ставить перед розробниками інформаційно-управляючих систем нові вимого що до створення відповідного апарата моделювання, та аналізу такого виду сигналів. Дослідження будь-якого сигналу виимагає побудови адекватної математичної моделі та розроблення на її основі методів статистичної обробки та імітаційного моделювання сигналів.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;До математичного моделювання ритмічних сигналів існує два підходи: &amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
#Детермінований&lt;br /&gt;
#Стохастичний&lt;br /&gt;
У випадку детермінованого підходу за математичну модель ритмічного сигналу приймають детерміновану періодичну функцію. Функцію f(t) називають періодичною, якщо існує таке число T&amp;gt;0, що f(t)=f(t+T), де Т – період функції.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;У рамках стохастичного підходу виділяють такі моделі ритмічних сигналів:&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
*Адитивна;&lt;br /&gt;
*Мультиплікативна;&lt;br /&gt;
*Модель випадкового періодичного процесу за Слуцьким;&lt;br /&gt;
*Процес із незалежними Т-періодичними приростами;&lt;br /&gt;
*Модель періодично-корельованого випадкового процесу;&lt;br /&gt;
*Лінійний випадковий періодичний процес.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;Зокрема дві наступні моделі зазвичай використовуються для бробки саме енергетичних сигналів. Це Модель періодично-корельованого випадкового процесу, та лінійний випадковий періодичний процес.&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Модель періодично-корельованого випадкового процесу ПКВП==&lt;br /&gt;
Періодично-корельованим називають процес ξ(t) з періодичними математичним сподіванням та кореляційною функцією &lt;br /&gt;
[[Файл:Рисунок4.gif]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок2.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок3.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
Використання ПКВП дало змогу розв'язати низку прикладних задач, пов'язаних зі статистичним аналізом ритмічних сигналів: оцінюванням їх математичного сподівання, дисперсії, кореляційної функції, спектральним аналізом. Поряд із суттєвими перевагами ця математична модель має і свої „мінуси&amp;quot;. По-перше, ПКВП неможливо пов'язати з фізичними властивостями досліджуваного сигналу. Крім того така модель враховує  періодичність лише перших двох моментальних функцій, і, як наслідок, дозволяє вивчати ритмічні сигнали тільки в рамках спектрально-кореляційної теорії.&lt;br /&gt;
Вищі моментні функції та функції розподілу не можуть бути досліджені на її основі.&lt;br /&gt;
==Лінійний випадковий періодичний процес==&lt;br /&gt;
Випадковий процес, інтегральне зображення якого має вигляд стохастичного інтегралу&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок6.gif]]&amp;lt;\p&amp;gt;&lt;br /&gt;
називають лінійним випадковим процесом. У формулі детерміновану функцію φ(τ,t) є L2 (-∞,∞) називають ядром лінійного процесу, а η(τ), τєR η(0)=0, випадковий процес з незалежними приростами,- породжуючим процесом. &lt;br /&gt;
Модель лінійного випадкового періодичного процесу являє собою результат накладання великого числа елементарних імпульсі, що виникають у випадкові моменти часу τк, форма яких описується не випадковою функцією φ(τk,t), а їх амплітуди описуються не випадковими величинами  . Варто зазначити, що лінійний випадковий процес який ми бачимо на слайді можна вважати періодичним за Слуцьким випадковим процесом лише за певних умов. &lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;Ця є конструктивною, оскільки враховує механізм формування сигналу, дозволяє обґрунтувати його ергодичність, а також визначити параметри моделі за результатами експериментальних досліджень.&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.gif&amp;diff=10903</id>
		<title>Файл:Рисунок6.gif</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.gif&amp;diff=10903"/>
				<updated>2012-02-08T15:21:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA3.gif&amp;diff=10902</id>
		<title>Файл:Рисунок3.gif</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA3.gif&amp;diff=10902"/>
				<updated>2012-02-08T15:20:54Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=10901</id>
		<title>Прогнозування</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=10901"/>
				<updated>2012-02-08T15:20:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування] — процес передбачення майбутнього стану предмета чи явища на основі аналізу його минулого і сучасного, систематична інформація про якісні й кількісні характеристики розвитку цього предмета чи явища в перспективі. Результатом прогнозування є прогноз — знання про майбутнє і про ймовірний розвиток сьогочасних тенденцій. &lt;br /&gt;
Прогноз — це результат процесу прогнозування, виражений у текстовій, математичній, графічній або іншій формі судження про можливий стан об'єкта в майбутньому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Класифікації прогнозів за ознаками==&lt;br /&gt;
#Залежно від тимчасового охоплення: &lt;br /&gt;
##короткостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 місяця (наприклад,тижневі прогнози руху готівки);&lt;br /&gt;
##середньостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 року (наприклад,місячні й квартальні прогнози темпів інфляції);&lt;br /&gt;
##довгостроковий або перспективний прогноз — це прогноз строком понад 1 рік (наприклад, прогноз змін інвестиційного клімату в країні).&lt;br /&gt;
#Залежно від типу прогнозування:&lt;br /&gt;
##пошуковий прогноз — це прогноз, отриманий методом наукового прогнозування від сьогодення до майбутнього;&lt;br /&gt;
##нормативний прогноз — це прогноз, отриманий методом нормативно-цільового прогнозування, у рамках якого спочатку визначаються цілі й орієнтири на майбутній період часу, а потім оцінюється розвиток об'єкта виходячи із цих орієнтирів;&lt;br /&gt;
##прогноз, заснований на творчому баченні — це прогноз, отриманий на основі суб'єктивних знань прогнозиста, його інтуїції.&lt;br /&gt;
#Залежно від можливості впливу на майбутнє:&lt;br /&gt;
##пасивний прогноз — це прогноз, що виходить із того, що в силу певних причин підприємство не має наміру впливати на об'єкт, і передбачається можливість самостійного, що не залежить від дій підприємства, розвитку зовнішніх процесів;&lt;br /&gt;
##активний прогноз — це прогноз, що передбачає можливість активного впливу підприємства на зовнішнє середовище.&lt;br /&gt;
#За ступенем імовірності:&lt;br /&gt;
##інваріантний прогноз — це прогноз, що включає тільки один варіант розвитку подій;&lt;br /&gt;
##варіантний прогноз — це прогноз, що ґрунтується на положенні про значний ступінь невизначеності зовнішнього середовища і який включає кілька ймовірних варіантів розвитку подій.&lt;br /&gt;
#За способом подання результатів:&lt;br /&gt;
##точковий прогноз — це прогноз, який допускає, що даний варіант має тільки одне єдине значення прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 3%);&lt;br /&gt;
##інтервальний прогноз — прогноз, у якому передбачається деякий діапазон значень прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 2,5-3,5%).&lt;br /&gt;
==Аналіз часових рядів==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7_%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%96%D0%B2 Аніліз часових рядів]&lt;br /&gt;
==Ритмічні сигнали в енергетиці==&lt;br /&gt;
Ритмічні сигнали зустрічаються в акустиці, електро- і радіо техніці, авіації, астрономії, медицині, метеорології і найголовніше в енергетиці та ін. Широкий спектр застосування ритмічних сигналів ставить перед розробниками інформаційно-управляючих систем нові вимого що до створення відповідного апарата моделювання, та аналізу такого виду сигналів. Дослідження будь-якого сигналу виимагає побудови адекватної математичної моделі та розроблення на її основі методів статистичної обробки та імітаційного моделювання сигналів.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;До математичного моделювання ритмічних сигналів існує два підходи: &amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
#Детермінований&lt;br /&gt;
#Стохастичний&lt;br /&gt;
У випадку детермінованого підходу за математичну модель ритмічного сигналу приймають детерміновану періодичну функцію. Функцію f(t) називають періодичною, якщо існує таке число T&amp;gt;0, що f(t)=f(t+T), де Т – період функції.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;У рамках стохастичного підходу виділяють такі моделі ритмічних сигналів:&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
*Адитивна;&lt;br /&gt;
*Мультиплікативна;&lt;br /&gt;
*Модель випадкового періодичного процесу за Слуцьким;&lt;br /&gt;
*Процес із незалежними Т-періодичними приростами;&lt;br /&gt;
*Модель періодично-корельованого випадкового процесу;&lt;br /&gt;
*Лінійний випадковий періодичний процес.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;Зокрема дві наступні моделі зазвичай використовуються для бробки саме енергетичних сигналів. Це Модель періодично-корельованого випадкового процесу, та лінійний випадковий періодичний процес.&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Модель періодично-корельованого випадкового процесу ПКВП==&lt;br /&gt;
Періодично-корельованим називають процес ξ(t) з періодичними математичним сподіванням та кореляційною функцією &lt;br /&gt;
[[Файл:Рисунок4.gif]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок2.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок3.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
Використання ПКВП дало змогу розв'язати низку прикладних задач, пов'язаних зі статистичним аналізом ритмічних сигналів: оцінюванням їх математичного сподівання, дисперсії, кореляційної функції, спектральним аналізом. Поряд із суттєвими перевагами ця математична модель має і свої „мінуси&amp;quot;. По-перше, ПКВП неможливо пов'язати з фізичними властивостями досліджуваного сигналу. Крім того така модель враховує  періодичність лише перших двох моментальних функцій, і, як наслідок, дозволяє вивчати ритмічні сигнали тільки в рамках спектрально-кореляційної теорії.&lt;br /&gt;
Вищі моментні функції та функції розподілу не можуть бути досліджені на її основі.&lt;br /&gt;
==Лінійний випадковий періодичний процес==&lt;br /&gt;
Випадковий процес, інтегральне зображення якого має вигляд стохастичного інтегралу&lt;br /&gt;
[[Файл:Рисунок6.gif]]&lt;br /&gt;
називають лінійним випадковим процесом. У формулі детерміновану функцію φ(τ,t) є L2 (-∞,∞) називають ядром лінійного процесу, а η(τ), τєR η(0)=0, випадковий процес з незалежними приростами,- породжуючим процесом. &lt;br /&gt;
Модель лінійного випадкового періодичного процесу являє собою результат накладання великого числа елементарних імпульсі, що виникають у випадкові моменти часу τк, форма яких описується не випадковою функцією φ(τk,t), а їх амплітуди описуються не випадковими величинами  . Варто зазначити, що лінійний випадковий процес який ми бачимо на слайді можна вважати періодичним за Слуцьким випадковим процесом лише за певних умов. &lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;Ця є конструктивною, оскільки враховує механізм формування сигналу, дозволяє обґрунтувати його ергодичність, а також визначити параметри моделі за результатами експериментальних досліджень.&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=10900</id>
		<title>Прогнозування</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=10900"/>
				<updated>2012-02-08T15:10:54Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: Створена сторінка: [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування] — процес пере…&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування] — процес передбачення майбутнього стану предмета чи явища на основі аналізу його минулого і сучасного, систематична інформація про якісні й кількісні характеристики розвитку цього предмета чи явища в перспективі. Результатом прогнозування є прогноз — знання про майбутнє і про ймовірний розвиток сьогочасних тенденцій. &lt;br /&gt;
Прогноз — це результат процесу прогнозування, виражений у текстовій, математичній, графічній або іншій формі судження про можливий стан об'єкта в майбутньому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Класифікації прогнозів за ознаками==&lt;br /&gt;
#Залежно від тимчасового охоплення: &lt;br /&gt;
##короткостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 місяця (наприклад,тижневі прогнози руху готівки);&lt;br /&gt;
##середньостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 року (наприклад,місячні й квартальні прогнози темпів інфляції);&lt;br /&gt;
##довгостроковий або перспективний прогноз — це прогноз строком понад 1 рік (наприклад, прогноз змін інвестиційного клімату в країні).&lt;br /&gt;
#Залежно від типу прогнозування:&lt;br /&gt;
##пошуковий прогноз — це прогноз, отриманий методом наукового прогнозування від сьогодення до майбутнього;&lt;br /&gt;
##нормативний прогноз — це прогноз, отриманий методом нормативно-цільового прогнозування, у рамках якого спочатку визначаються цілі й орієнтири на майбутній період часу, а потім оцінюється розвиток об'єкта виходячи із цих орієнтирів;&lt;br /&gt;
##прогноз, заснований на творчому баченні — це прогноз, отриманий на основі суб'єктивних знань прогнозиста, його інтуїції.&lt;br /&gt;
#Залежно від можливості впливу на майбутнє:&lt;br /&gt;
##пасивний прогноз — це прогноз, що виходить із того, що в силу певних причин підприємство не має наміру впливати на об'єкт, і передбачається можливість самостійного, що не залежить від дій підприємства, розвитку зовнішніх процесів;&lt;br /&gt;
##активний прогноз — це прогноз, що передбачає можливість активного впливу підприємства на зовнішнє середовище.&lt;br /&gt;
#За ступенем імовірності:&lt;br /&gt;
##інваріантний прогноз — це прогноз, що включає тільки один варіант розвитку подій;&lt;br /&gt;
##варіантний прогноз — це прогноз, що ґрунтується на положенні про значний ступінь невизначеності зовнішнього середовища і який включає кілька ймовірних варіантів розвитку подій.&lt;br /&gt;
#За способом подання результатів:&lt;br /&gt;
##точковий прогноз — це прогноз, який допускає, що даний варіант має тільки одне єдине значення прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 3%);&lt;br /&gt;
##інтервальний прогноз — прогноз, у якому передбачається деякий діапазон значень прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 2,5-3,5%).&lt;br /&gt;
==Аналіз часових рядів==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7_%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%96%D0%B2 Аніліз часових рядів]&lt;br /&gt;
==Ритмічні сигнали в енергетиці==&lt;br /&gt;
Ритмічні сигнали зустрічаються в акустиці, електро- і радіо техніці, авіації, астрономії, медицині, метеорології і найголовніше в енергетиці та ін. Широкий спектр застосування ритмічних сигналів ставить перед розробниками інформаційно-управляючих систем нові вимого що до створення відповідного апарата моделювання, та аналізу такого виду сигналів. Дослідження будь-якого сигналу виимагає побудови адекватної математичної моделі та розроблення на її основі методів статистичної обробки та імітаційного моделювання сигналів.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;До математичного моделювання ритмічних сигналів існує два підходи: &amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
#Детермінований&lt;br /&gt;
#Стохастичний&lt;br /&gt;
У випадку детермінованого підходу за математичну модель ритмічного сигналу приймають детерміновану періодичну функцію. Функцію f(t) називають періодичною, якщо існує таке число T&amp;gt;0, що f(t)=f(t+T), де Т – період функції.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;У рамках стохастичного підходу виділяють такі моделі ритмічних сигналів:&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
*Адитивна;&lt;br /&gt;
*Мультиплікативна;&lt;br /&gt;
*Модель випадкового періодичного процесу за Слуцьким;&lt;br /&gt;
*Процес із незалежними Т-періодичними приростами;&lt;br /&gt;
*Модель періодично-корельованого випадкового процесу;&lt;br /&gt;
*Лінійний випадковий періодичний процес.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;Зокрема дві наступні моделі зазвичай використовуються для бробки саме енергетичних сигналів. Це Модель періодично-корельованого випадкового процесу, та лінійний випадковий періодичний процес.&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Модель періодично-корельованого випадкового процесу==&lt;br /&gt;
Періодично-корельованим називають процес ξ(t) з періодичними математичним сподіванням та кореляційною функцією &lt;br /&gt;
[[Файл:Рисунок4.gif]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок2.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок3.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10899</id>
		<title>2011-2012рр - Індивідуальні завдання для виступу на семінарах з предмету &quot;Планування експерименту Design Of Experiment (DOE)&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10899"/>
				<updated>2012-02-08T15:10:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;# (30.12.2011р.) [[Користувач:andry_ad|ст.гр.СНм-51 Дереш А. З.]]: Оптимізація. [[Математичне програмування]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012р.) [[Користувач:lenalunak|ст.гр.СНм-51 Лунак О.М..]]:[[Огляд видів експертних систем та їх класифікація]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012h.) [[Користувач:Bilinska lida|ст.гр.СНм-51 Білінська Л.В.]]:[[Історичний огляд методів дослідження електрофізіологічних сигналів в офтальмології]].&lt;br /&gt;
# (30.12.2011р.) [[Користувач: Тетяна|ст.гр.СНм-51 Паньків.Т.В.]]:[[Прогнозування. Огляд моделей обробки енергетичних сигналів.]]&lt;br /&gt;
# (30.12.2011р.) [[Користувач: Тетяна|ст.гр.СНм-51 Паньків.Т.В.]]:[[hjgjhhjkhi]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10898</id>
		<title>2011-2012рр - Індивідуальні завдання для виступу на семінарах з предмету &quot;Планування експерименту Design Of Experiment (DOE)&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10898"/>
				<updated>2012-02-08T15:09:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;# (30.12.2011р.) [[Користувач:andry_ad|ст.гр.СНм-51 Дереш А. З.]]: Оптимізація. [[Математичне програмування]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012р.) [[Користувач:lenalunak|ст.гр.СНм-51 Лунак О.М..]]:[[Огляд видів експертних систем та їх класифікація]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012h.) [[Користувач:Bilinska lida|ст.гр.СНм-51 Білінська Л.В.]]:[[Історичний огляд методів дослідження електрофізіологічних сигналів в офтальмології]].&lt;br /&gt;
# (30.12.2011р.) [[Користувач: Тетяна|ст.гр.СНм-51 Паньків.Т.В.]]:[[Прогнозування. Огляд моделей обробки енергетичних сигналів.]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10897</id>
		<title>2011-2012рр - Індивідуальні завдання для виступу на семінарах з предмету &quot;Планування експерименту Design Of Experiment (DOE)&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10897"/>
				<updated>2012-02-08T15:07:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;# (30.12.2011р.) [[Користувач:andry_ad|ст.гр.СНм-51 Дереш А. З.]]: Оптимізація. [[Математичне програмування]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012р.) [[Користувач:lenalunak|ст.гр.СНм-51 Лунак О.М..]]:[[Огляд видів експертних систем та їх класифікація]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012h.) [[Користувач:Bilinska lida|ст.гр.СНм-51 Білінська Л.В.]]:[[Історичний огляд методів дослідження електрофізіологічних сигналів в офтальмології]].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%BE%D1%80%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%9E%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B8_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%B8%D0%B3%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2.&amp;diff=10891</id>
		<title>Прогнозування. орпопОгляд моделей обробки енергетичних сигналів.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%BE%D1%80%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%9E%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B8_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%B8%D0%B3%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2.&amp;diff=10891"/>
				<updated>2012-02-08T14:58:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: Створена сторінка: [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування] — процес пере…&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування] — процес передбачення майбутнього стану предмета чи явища на основі аналізу його минулого і сучасного, систематична інформація про якісні й кількісні характеристики розвитку цього предмета чи явища в перспективі. Результатом прогнозування є прогноз — знання про майбутнє і про ймовірний розвиток сьогочасних тенденцій. &lt;br /&gt;
Прогноз — це результат процесу прогнозування, виражений у текстовій, математичній, графічній або іншій формі судження про можливий стан об'єкта в майбутньому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Класифікації прогнозів за ознаками==&lt;br /&gt;
#Залежно від тимчасового охоплення: &lt;br /&gt;
##короткостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 місяця (наприклад,тижневі прогнози руху готівки);&lt;br /&gt;
##середньостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 року (наприклад,місячні й квартальні прогнози темпів інфляції);&lt;br /&gt;
##довгостроковий або перспективний прогноз — це прогноз строком понад 1 рік (наприклад, прогноз змін інвестиційного клімату в країні).&lt;br /&gt;
#Залежно від типу прогнозування:&lt;br /&gt;
##пошуковий прогноз — це прогноз, отриманий методом наукового прогнозування від сьогодення до майбутнього;&lt;br /&gt;
##нормативний прогноз — це прогноз, отриманий методом нормативно-цільового прогнозування, у рамках якого спочатку визначаються цілі й орієнтири на майбутній період часу, а потім оцінюється розвиток об'єкта виходячи із цих орієнтирів;&lt;br /&gt;
##прогноз, заснований на творчому баченні — це прогноз, отриманий на основі суб'єктивних знань прогнозиста, його інтуїції.&lt;br /&gt;
#Залежно від можливості впливу на майбутнє:&lt;br /&gt;
##пасивний прогноз — це прогноз, що виходить із того, що в силу певних причин підприємство не має наміру впливати на об'єкт, і передбачається можливість самостійного, що не залежить від дій підприємства, розвитку зовнішніх процесів;&lt;br /&gt;
##активний прогноз — це прогноз, що передбачає можливість активного впливу підприємства на зовнішнє середовище.&lt;br /&gt;
#За ступенем імовірності:&lt;br /&gt;
##інваріантний прогноз — це прогноз, що включає тільки один варіант розвитку подій;&lt;br /&gt;
##варіантний прогноз — це прогноз, що ґрунтується на положенні про значний ступінь невизначеності зовнішнього середовища і який включає кілька ймовірних варіантів розвитку подій.&lt;br /&gt;
#За способом подання результатів:&lt;br /&gt;
##точковий прогноз — це прогноз, який допускає, що даний варіант має тільки одне єдине значення прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 3%);&lt;br /&gt;
##інтервальний прогноз — прогноз, у якому передбачається деякий діапазон значень прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 2,5-3,5%).&lt;br /&gt;
==Аналіз часових рядів==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7_%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%96%D0%B2 Аніліз часових рядів]&lt;br /&gt;
==Ритмічні сигнали в енергетиці==&lt;br /&gt;
Ритмічні сигнали зустрічаються в акустиці, електро- і радіо техніці, авіації, астрономії, медицині, метеорології і найголовніше в енергетиці та ін. Широкий спектр застосування ритмічних сигналів ставить перед розробниками інформаційно-управляючих систем нові вимого що до створення відповідного апарата моделювання, та аналізу такого виду сигналів. Дослідження будь-якого сигналу виимагає побудови адекватної математичної моделі та розроблення на її основі методів статистичної обробки та імітаційного моделювання сигналів.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;До математичного моделювання ритмічних сигналів існує два підходи: &amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
#Детермінований&lt;br /&gt;
#Стохастичний&lt;br /&gt;
У випадку детермінованого підходу за математичну модель ритмічного сигналу приймають детерміновану періодичну функцію. Функцію f(t) називають періодичною, якщо існує таке число T&amp;gt;0, що f(t)=f(t+T), де Т – період функції.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;У рамках стохастичного підходу виділяють такі моделі ритмічних сигналів:&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
*Адитивна;&lt;br /&gt;
*Мультиплікативна;&lt;br /&gt;
*Модель випадкового періодичного процесу за Слуцьким;&lt;br /&gt;
*Процес із незалежними Т-періодичними приростами;&lt;br /&gt;
*Модель періодично-корельованого випадкового процесу;&lt;br /&gt;
*Лінійний випадковий періодичний процес.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;Зокрема дві наступні моделі зазвичай використовуються для бробки саме енергетичних сигналів. Це Модель періодично-корельованого випадкового процесу, та лінійний випадковий періодичний процес.&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Модель періодично-корельованого випадкового процесу==&lt;br /&gt;
Періодично-корельованим називають процес ξ(t) з періодичними математичним сподіванням та кореляційною функцією &lt;br /&gt;
[[Файл:Рисунок4.gif]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок2.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок3.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10890</id>
		<title>2011-2012рр - Індивідуальні завдання для виступу на семінарах з предмету &quot;Планування експерименту Design Of Experiment (DOE)&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10890"/>
				<updated>2012-02-08T14:58:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;# (30.12.2011р.) [[Користувач:andry_ad|ст.гр.СНм-51 Дереш А. З.]]: Оптимізація. [[Математичне програмування]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012р.) [[Користувач:lenalunak|ст.гр.СНм-51 Лунак О.М..]]:[[Огляд видів експертних систем та їх класифікація]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012h.) [[Користувач:Bilinska lida|ст.гр.СНм-51 Білінська Л.В.]]:[[Історичний огляд методів дослідження електрофізіологічних сигналів в офтальмології]].&lt;br /&gt;
# (30.12.2011р.) [[Користувач:Тетяна|ст.гр.СНм-51 Паньків Т.В.]]:[[Прогнозування. Огляд моделей обробки енергетичних сигналів.]].&lt;br /&gt;
# (30.12.2011р.) [[Користувач:Тетяна|ст.гр.СНм-51 Паньків Т.В.]]:[[Прогнозування. орпопОгляд моделей обробки енергетичних сигналів.]].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10889</id>
		<title>2011-2012рр - Індивідуальні завдання для виступу на семінарах з предмету &quot;Планування експерименту Design Of Experiment (DOE)&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10889"/>
				<updated>2012-02-08T14:58:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;# (30.12.2011р.) [[Користувач:andry_ad|ст.гр.СНм-51 Дереш А. З.]]: Оптимізація. [[Математичне програмування]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012р.) [[Користувач:lenalunak|ст.гр.СНм-51 Лунак О.М..]]:[[Огляд видів експертних систем та їх класифікація]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012h.) [[Користувач:Bilinska lida|ст.гр.СНм-51 Білінська Л.В.]]:[[Історичний огляд методів дослідження електрофізіологічних сигналів в офтальмології]].&lt;br /&gt;
# (30.12.2011р.) [[Користувач:Тетяна|ст.гр.СНм-51 Паньків Т.В.]]:[[Прогнозування. Огляд моделей обробки енергетичних сигналів.]].&lt;br /&gt;
# (30.12.2011р.) [[Користувач:Тетяна|ст.гр.СНм-51 Паньків Т.В.]]:[[Прогнозування. Огляд моделей обробки енергетичних сигналів.]].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%9E%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B8_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%B8%D0%B3%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2.&amp;diff=10885</id>
		<title>Прогнозування. Огляд моделей обробки енергетичних сигналів.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%9E%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B8_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%B8%D0%B3%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2.&amp;diff=10885"/>
				<updated>2012-02-08T14:53:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: Створена сторінка: [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування] — процес пере…&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прогнозування] — процес передбачення майбутнього стану предмета чи явища на основі аналізу його минулого і сучасного, систематична інформація про якісні й кількісні характеристики розвитку цього предмета чи явища в перспективі. Результатом прогнозування є прогноз — знання про майбутнє і про ймовірний розвиток сьогочасних тенденцій. &lt;br /&gt;
Прогноз — це результат процесу прогнозування, виражений у текстовій, математичній, графічній або іншій формі судження про можливий стан об'єкта в майбутньому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Класифікації прогнозів за ознаками==&lt;br /&gt;
#Залежно від тимчасового охоплення: &lt;br /&gt;
##короткостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 місяця (наприклад,тижневі прогнози руху готівки);&lt;br /&gt;
##середньостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 року (наприклад,місячні й квартальні прогнози темпів інфляції);&lt;br /&gt;
##довгостроковий або перспективний прогноз — це прогноз строком понад 1 рік (наприклад, прогноз змін інвестиційного клімату в країні).&lt;br /&gt;
#Залежно від типу прогнозування:&lt;br /&gt;
##пошуковий прогноз — це прогноз, отриманий методом наукового прогнозування від сьогодення до майбутнього;&lt;br /&gt;
##нормативний прогноз — це прогноз, отриманий методом нормативно-цільового прогнозування, у рамках якого спочатку визначаються цілі й орієнтири на майбутній період часу, а потім оцінюється розвиток об'єкта виходячи із цих орієнтирів;&lt;br /&gt;
##прогноз, заснований на творчому баченні — це прогноз, отриманий на основі суб'єктивних знань прогнозиста, його інтуїції.&lt;br /&gt;
#Залежно від можливості впливу на майбутнє:&lt;br /&gt;
##пасивний прогноз — це прогноз, що виходить із того, що в силу певних причин підприємство не має наміру впливати на об'єкт, і передбачається можливість самостійного, що не залежить від дій підприємства, розвитку зовнішніх процесів;&lt;br /&gt;
##активний прогноз — це прогноз, що передбачає можливість активного впливу підприємства на зовнішнє середовище.&lt;br /&gt;
#За ступенем імовірності:&lt;br /&gt;
##інваріантний прогноз — це прогноз, що включає тільки один варіант розвитку подій;&lt;br /&gt;
##варіантний прогноз — це прогноз, що ґрунтується на положенні про значний ступінь невизначеності зовнішнього середовища і який включає кілька ймовірних варіантів розвитку подій.&lt;br /&gt;
#За способом подання результатів:&lt;br /&gt;
##точковий прогноз — це прогноз, який допускає, що даний варіант має тільки одне єдине значення прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 3%);&lt;br /&gt;
##інтервальний прогноз — прогноз, у якому передбачається деякий діапазон значень прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 2,5-3,5%).&lt;br /&gt;
==Аналіз часових рядів==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7_%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%96%D0%B2 Аніліз часових рядів]&lt;br /&gt;
==Ритмічні сигнали в енергетиці==&lt;br /&gt;
Ритмічні сигнали зустрічаються в акустиці, електро- і радіо техніці, авіації, астрономії, медицині, метеорології і найголовніше в енергетиці та ін. Широкий спектр застосування ритмічних сигналів ставить перед розробниками інформаційно-управляючих систем нові вимого що до створення відповідного апарата моделювання, та аналізу такого виду сигналів. Дослідження будь-якого сигналу виимагає побудови адекватної математичної моделі та розроблення на її основі методів статистичної обробки та імітаційного моделювання сигналів.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;До математичного моделювання ритмічних сигналів існує два підходи: &amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
#Детермінований&lt;br /&gt;
#Стохастичний&lt;br /&gt;
У випадку детермінованого підходу за математичну модель ритмічного сигналу приймають детерміновану періодичну функцію. Функцію f(t) називають періодичною, якщо існує таке число T&amp;gt;0, що f(t)=f(t+T), де Т – період функції.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;У рамках стохастичного підходу виділяють такі моделі ритмічних сигналів:&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
*Адитивна;&lt;br /&gt;
*Мультиплікативна;&lt;br /&gt;
*Модель випадкового періодичного процесу за Слуцьким;&lt;br /&gt;
*Процес із незалежними Т-періодичними приростами;&lt;br /&gt;
*Модель періодично-корельованого випадкового процесу;&lt;br /&gt;
*Лінійний випадковий періодичний процес.&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;Зокрема дві наступні моделі зазвичай використовуються для бробки саме енергетичних сигналів. Це Модель періодично-корельованого випадкового процесу, та лінійний випадковий періодичний процес.&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Модель періодично-корельованого випадкового процесу==&lt;br /&gt;
Періодично-корельованим називають процес ξ(t) з періодичними математичним сподіванням та кореляційною функцією &lt;br /&gt;
[[Файл:Рисунок4.gif]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок2.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p&amp;gt;[[Файл:Рисунок3.gif]]&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA2.gif&amp;diff=10884</id>
		<title>Файл:Рисунок2.gif</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA2.gif&amp;diff=10884"/>
				<updated>2012-02-08T14:52:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA4.gif&amp;diff=10882</id>
		<title>Файл:Рисунок4.gif</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA4.gif&amp;diff=10882"/>
				<updated>2012-02-08T14:48:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA1.jpg&amp;diff=10881</id>
		<title>Файл:Рисунок1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA1.jpg&amp;diff=10881"/>
				<updated>2012-02-08T14:45:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10877</id>
		<title>2011-2012рр - Індивідуальні завдання для виступу на семінарах з предмету &quot;Планування експерименту Design Of Experiment (DOE)&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=2011-2012%D1%80%D1%80_-_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83_%22%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_Design_Of_Experiment_(DOE)%22&amp;diff=10877"/>
				<updated>2012-02-08T13:58:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;# (30.12.2011р.) [[Користувач:andry_ad|ст.гр.СНм-51 Дереш А. З.]]: Оптимізація. [[Математичне програмування]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012р.) [[Користувач:lenalunak|ст.гр.СНм-51 Лунак О.М..]]:[[Огляд видів експертних систем та їх класифікація]].&lt;br /&gt;
# (14.01.2012h.) [[Користувач:Bilinska lida|ст.гр.СНм-51 Білінська Л.В.]]:[[Історичний огляд методів дослідження електрофізіологічних сигналів в офтальмології]].&lt;br /&gt;
# (30.12.2011р.) [[Користувач:Тетяна|ст.гр.СНм-51 Паньків Т.В.]]:[[Прогнозування. Огляд моделей обробки енергетичних сигналів.]].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%E2%80%99%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97&amp;diff=10876</id>
		<title>Термінологія дисципліни Комп’ютерні системи захисту інформації</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%E2%80%99%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97&amp;diff=10876"/>
				<updated>2012-02-08T13:50:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Невідредаговано}}&lt;br /&gt;
==Системи в яких здійснюється захист інформації==&lt;br /&gt;
'''Інформаційно-(теле)комунікаційна система (ІКС)''' - це така організаційно-технічної системи, що реалізує певну технологію (або сукупність технологій) оброблення інформації, та (або) телекомунікаційної системи технічної системи, що реалізує певну технологію (або сукупність технологій) передавання даних шляхом їх кодування у формі фізичних сигналів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Комп'ютерна система ''' - це сукупність програмно-апаратних засобів, яку подають на оцінювання. Під оцінюванням тут розуміють експертне оцінювання захищеності інформації в системі, яке є складовою експертизи або сертифікації на відповідність чинним нормативним документам і стандартам. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0Обчислювальна_система Обчислювальна система]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0Автоматизована_система Автоматизована система ] - це організаційно-технічна система, що реалізує інформаційну технологію і поєднує у собі:&lt;br /&gt;
*обчислювальну систему; &lt;br /&gt;
*фізичне середовище;&lt;br /&gt;
*персонал;&lt;br /&gt;
*інформацію, яка обробляється. &lt;br /&gt;
[[Файл:AC.png|center|thumb|250px|Автоматизована система]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8Політика_інформаційної_безпеки Політика безпеки ] - це сукупність законів, правил, обмежень, рекомендацій, інструкцій тощо, які регламентують порядок обробки інформації в ІКС.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Безпека інформації ''' - це стан інформації, в якому забезпе- чується збереження визначених політикою безпеки властивостей інформації. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Головні властивості інформації==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%84%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8CКонфіденційність Конфіденційність] - властивість інформації, завдяки їй лише уповноважені користувачі мають змогу її отримувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8CЦілісність Цілісність]- властивість інформації, яка дає можливість лише вповноваженим користувачам її модифікувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8CДоступність Доступність] - властивість інформації, завдяки якій інформа- ційний ресурс має необхідний користувачу вигляд, знаходиться в тому місці де це потрібно користувачу і тоді коли це йому потрібно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Загрози і вразливості==&lt;br /&gt;
'''Несприятливий вплив ''' - вплив, що призводить до зменшення цінності інформаційних ресурсів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B0Загроза Загроза] - будь-які обставини чи події, що можуть спричинити порушення політики безпеки інформації та нанесення збитку ІКС. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0Атака Атака] - це спроба реалізації загрози.Якщо атака є успішною, це називають проникненням. Наслідком успішної атаки є порушення безпеки інформації в системі, яке називають компрометацією. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Вразливість системи ''' - нездатність системи протистояти реалізації певної загрози або ж сукупності загроз.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Вади захисту ''' - сукупність причин, умов і обставин, наявність яких може призвести до порушення нормального функціонування системи або політики безпеки інформації. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Порушник''' - фізична особа, яка порушує політику безпеки системи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Зловмисник''' - фізична особа, яка навмисне порушує політику безпеки системи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Модель [політики] безпеки ''' - - абстрактний формалізований чи неформалізований опис політики безпеки. ЇЇ використовують під час проектування системи для визначення механізмів і алгоритмів захисту, а також під час аналізу захищеності системи для перевірки й доведення коректності та достатності реалізованих механізмів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Модель загроз ''' - абстрактний формалізований чи неформалізований опис методів і засобів здійснення загроз. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Модель порушника ''' - абстрактний формалізований чи неформалізований опис порушника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Захищена комп'ютерна система ''' - -  комп'ютерна система, що здатна забезпечувати захист оброблюваної інформації від визначених загроз. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Спостережність''' - - властивість ІКС, що дає змогу фіксувати діяльність користувачів. Використовується з метою запобігання порушенню політики безпеки і (або) забезпеченню відповідальності за певні дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0Інформаційна_війна Інформаційна війна]- дії, початі для досягнення інформаційної переваги.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Комплексна система захисту інформації==&lt;br /&gt;
'''Захист інформації в ІКС ''' - діяльність, спрямована на забезпечення безпеки оброблюваної в ІКС інформації й ІКС у цілому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Комплексна система захисту інформації (КСЗІ) ''' - це сукупність організаційних інженерних і програмно-апаратних засобів, що забезпечують захист інформації в ІКС.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Об’єкти захисту та їх властивості==&lt;br /&gt;
'''Комплекс засобів захисту ''' - сукупність програмно-апаратних засобів, що забезпечують реалізацію політики безпеки інформації. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Об'єкт системи ''' - це елемент ресурсів обчислювальної системи, який знаходиться під керуванням КЗЗ і характеризується визначеними атрибутами й поводженням.&lt;br /&gt;
Види об’єктів:&lt;br /&gt;
*Пасивні об’єкти&lt;br /&gt;
*Об ’єкт користувач - це подання фізичного користувача в обчислювальній системі, яке утворюється під час його входження в систему і характеризується своїм контекстом.&lt;br /&gt;
*Об ’єкт процес - задача, процес, потік, що виконується в поточний момент і повністю характеризується своїм контекстом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Доступ''' - це взаємодія двох об'єктів обчислювальної системи, коли один із них виконує дії над іншим. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Правила розмежування доступу (ПРД) ''' - складова політики безпеки, що регламентує правила доступу користувачів і процесів до пасивних об'єктів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Несанкціонований доступ (НСД) ''' - доступ, який здійснюють з порушенням політики безпеки, тобто з порушенням ПРД. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8FІдентифікація Ідентифікація ] - процес розпізнавання об'єктів системи за їхніми мітками, або ідентифікаторами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80Ідентифікатор Ідентифікатор] - це унікальний атрибут об'єкта, який дає змогу вирізнити об'єкт з-поміж інших.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%83%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8FАутентифікація Аутентифікація] - перевірка запропонованого ідентифікатора на відповідність об'єкту, пересвідчення в його справжності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8FАвторизація Авторизація] - це процедура надання користувачу визначених повноважень у системі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Відмова від авторства ''' - це заперечення причетності до створення або передавання якого-небуть документа чи повідомлення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Відмова від одержання ''' - це заперечення причетності до отримання якого-небудь документа чи повідомлення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Розробка й оцінювання захищеності системи==&lt;br /&gt;
'''Кваліфікаційний аналіз ''' - це аналіз ІКС з метою визначення рівня її захищеності та відповідності вимогам безпеки на основі критеріїв стандарту безпеки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гарантії''' - міра впевненості в тому, що ІКС коректно реалізує політику безпеки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Адекватність''' - це показник реально гарантованого рівня безпеки, що відображає ступінь ефективності та надійності реалізованих засобів захисту та їхніх відповідностей поставленим задачам.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%E2%80%99%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97&amp;diff=10875</id>
		<title>Термінологія дисципліни Комп’ютерні системи захисту інформації</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%E2%80%99%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97&amp;diff=10875"/>
				<updated>2012-02-08T13:45:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Тетяна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Невідредаговано}}&lt;br /&gt;
==Системи в яких здійснюється захист інформації==&lt;br /&gt;
'''Інформаційно-(теле)комунікаційна система (ІКС)''' - це така організаційно-технічної системи, що реалізує певну технологію (або сукупність технологій) оброблення інформації, та (або) телекомунікаційної системи технічної системи, що реалізує певну технологію (або сукупність технологій) передавання даних шляхом їх кодування у формі фізичних сигналів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Комп'ютерна система ''' - це сукупність програмно-апаратних засобів, яку подають на оцінювання. Під оцінюванням тут розуміють експертне оцінювання захищеності інформації в системі, яке є складовою експертизи або сертифікації на відповідність чинним нормативним документам і стандартам. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0Обчислювальна_система Обчислювальна система]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Автоматизована система '''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0Автоматизована_система] - це організаційно-технічна система, що реалізує інформаційну технологію і поєднує у собі:&lt;br /&gt;
*обчислювальну систему; &lt;br /&gt;
*фізичне середовище;&lt;br /&gt;
*персонал;&lt;br /&gt;
*інформацію, яка обробляється. &lt;br /&gt;
[[Файл:AC.png|center|thumb|250px|Автоматизована система]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Політика безпеки ''' - це сукупність законів, правил, обмежень, рекомендацій, інструкцій тощо, які регламентують порядок обробки інформації в ІКС[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8Політика_інформаційної_безпеки]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Безпека інформації ''' - це стан інформації, в якому забезпе- чується збереження визначених політикою безпеки властивостей інформації. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Головні властивості інформації==&lt;br /&gt;
'''Конфіденційність''' - властивість інформації, завдяки їй лише уповноважені користувачі мають змогу її отримувати.[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%84%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8CКонфіденційність]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Цілісність''' - властивість інформації, яка дає можливість лише вповноваженим користувачам її модифікувати.[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8CЦілісність]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Доступність''' - властивість інформації, завдяки якій інформа- ційний ресурс має необхідний користувачу вигляд, знаходиться в тому місці де це потрібно користувачу і тоді коли це йому потрібно.[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8CДоступність]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Загрози і вразливості==&lt;br /&gt;
'''Несприятливий вплив ''' - вплив, що призводить до зменшення цінності інформаційних ресурсів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Загроза''' - - будь-які обставини чи події, що можуть спричинити порушення політики безпеки інформації та нанесення збитку ІКС. [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B0Загроза]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Атака''' - це спроба реалізації загрози.Якщо атака є успішною, це називають проникненням. Наслідком успішної атаки є порушення безпеки інформації в системі, яке називають компрометацією. [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0Атака]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Вразливість системи ''' - нездатність системи протистояти реалізації певної загрози або ж сукупності загроз.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Вади захисту ''' - сукупність причин, умов і обставин, наявність яких може призвести до порушення нормального функціонування системи або політики безпеки інформації. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Порушник''' - фізична особа, яка порушує політику безпеки системи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Зловмисник''' - фізична особа, яка навмисне порушує політику безпеки системи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Модель [політики] безпеки ''' - - абстрактний формалізований чи неформалізований опис політики безпеки. ЇЇ використовують під час проектування системи для визначення механізмів і алгоритмів захисту, а також під час аналізу захищеності системи для перевірки й доведення коректності та достатності реалізованих механізмів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Модель загроз ''' - абстрактний формалізований чи неформалізований опис методів і засобів здійснення загроз. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Модель порушника ''' - абстрактний формалізований чи неформалізований опис порушника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Захищена комп'ютерна система ''' - -  комп'ютерна система, що здатна забезпечувати захист оброблюваної інформації від визначених загроз. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Спостережність''' - - властивість ІКС, що дає змогу фіксувати діяльність користувачів. Використовується з метою запобігання порушенню політики безпеки і (або) забезпеченню відповідальності за певні дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Інформаційна війна ''' - дії, початі для досягнення інформаційної переваги.[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0Інформаційна_війна]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Комплексна система захисту інформації==&lt;br /&gt;
'''Захист інформації в ІКС ''' - діяльність, спрямована на забезпечення безпеки оброблюваної в ІКС інформації й ІКС у цілому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Комплексна система захисту інформації (КСЗІ) ''' - це сукупність організаційних інженерних і програмно-апаратних засобів, що забезпечують захист інформації в ІКС.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Об’єкти захисту та їх властивості==&lt;br /&gt;
'''Комплекс засобів захисту ''' - сукупність програмно-апаратних засобів, що забезпечують реалізацію політики безпеки інформації. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Об'єкт системи ''' - це елемент ресурсів обчислювальної системи, який знаходиться під керуванням КЗЗ і характеризується визначеними атрибутами й поводженням.&lt;br /&gt;
Види об’єктів:&lt;br /&gt;
*Пасивні об’єкти&lt;br /&gt;
*Об ’єкт користувач - це подання фізичного користувача в обчислювальній системі, яке утворюється під час його входження в систему і характеризується своїм контекстом.&lt;br /&gt;
*Об ’єкт процес - задача, процес, потік, що виконується в поточний момент і повністю характеризується своїм контекстом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Доступ''' - це взаємодія двох об'єктів обчислювальної системи, коли один із них виконує дії над іншим. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Правила розмежування доступу (ПРД) ''' - складова політики безпеки, що регламентує правила доступу користувачів і процесів до пасивних об'єктів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Несанкціонований доступ (НСД) ''' - доступ, який здійснюють з порушенням політики безпеки, тобто з порушенням ПРД. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ідентифікація ''' - процес розпізнавання об'єктів системи за їхніми мітками, або ідентифікаторами.[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8FІдентифікація]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ідентифікатор''' - це унікальний атрибут об'єкта, який дає змогу вирізнити об'єкт з-поміж інших.[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80Ідентифікатор]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Аутентифікація''' - перевірка запропонованого ідентифікатора на відповідність об'єкту, пересвідчення в його справжності.[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%83%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8FАутентифікація]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Авторизація''' - це процедура надання користувачу визначених повноважень у системі.[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8FАвторизація]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Відмова від авторства ''' - це заперечення причетності до створення або передавання якого-небуть документа чи повідомлення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Відмова від одержання ''' - це заперечення причетності до отримання якого-небудь документа чи повідомлення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Розробка й оцінювання захищеності системи==&lt;br /&gt;
'''Кваліфікаційний аналіз ''' - це аналіз ІКС з метою визначення рівня її захищеності та відповідності вимогам безпеки на основі критеріїв стандарту безпеки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гарантії''' - міра впевненості в тому, що ІКС коректно реалізує політику безпеки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Адекватність''' - це показник реально гарантованого рівня безпеки, що відображає ступінь ефективності та надійності реалізованих засобів захисту та їхніх відповідностей поставленим задачам.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Тетяна</name></author>	</entry>

	</feed>