Wiki ТНТУ - Внесок користувача [uk]

Неньютонівські рідини і їх класифікація

2012-05-20T11:21:14Z

Стахів Марія КА-21:

'''Неньютонівська рідина''' – модель рідини, що являє собою суцільне рідке тіло, для якого дотичні напруження внутрішнього тертя, спричиненого відносним проковзуванням (зсувом) шарів рідини описуються нелінійною залежністю від градієнта швидкості у напрямі, перпендикулярному до напрямку проковзування. На відміну від ньютонівських рідин, коли динамічний коефіцієнт в'язкості є константою при заданій температурі і тиску, особливість неньютонівських рідин полягає у залежності параметра в'язкості від градієнту швидкості.

Як синонім до терміну «неньютонівська рідина» вживається, також, термін «аномальна рідина».

==Закон в'язкого тертя Ньютона ==

Для ньютонівських рідин закон в’язкого тертя Ньютона матиме вигляд

<math>\tau\ = \mu\(\frac{du}{dn})</math>,

де <math>\tau\</math>— напруження зсуву, що виникають між двома паралельними шарами, що лежать у напрямку потоку;

<math>du/dn</math> — градієнт швидкості, тобто зміна швидкості на одиницю довжини у перпендикулярному до потоку напрямку (швидкісить зсуву);

μ — коефіцієнт пропорційності, який є фізичним параметром і називається динамічною в'язкістю
(як показують дослідження μ залежить від природи рідини або газу, а також від температури).

Для неньютонівських рідин вищенаведений закон не підходить, тобто крива течії не є лінійною. Тому в більш загальному вигляді рівняння слід записати так:

<math>f(\tau\) = \frac{du}{dn}</math>

Очевидно, що для ньютонівських рідин <math>f(\tau\) = \frac{ \tau\ }{ \mu\ } </math>, а для неньютонівських — функція <math>f(\tau\)</math> може мати різний вигляд залежно від роду рідини.

[[Файл:Рисунок1.gif|400px|right| Класифікація рідин за видом залежності дотичних напружень від градієгту швидкості.]]

== Класифікація неньютонівських рідин ==

Якщо <math>f(\tau\)= \frac{\tau\ - (\tau_0\)}{\eta\ }</math>, де <math>\tau_0\</math>— граничне напруження зсуву, а <math>\eta\</math>—пластична в’язкість, то рідина являє собою '''''бінгамовський пластик'''''.

Коли ж <math>f(\tau\)= \tau^ (\frac{ \1\ }{ \ n \ } )\ / k </math> , де ''n'' і ''k'' — сталі для даної рідини, то при n<1 маємо так звану '''''псевдопластичну рідину''''', а при n>1 — '''''дилатантну рідину'''''.

Стала ''n'' характеризує ступінь неньютонівської поведінки матеріалу, а k — міру консистенції рідини.

== Бінгамовська рідина ==

В статичних умовах бінгамовська рідина веде себе як твердий матеріал, а при силовому впливі починає текти.

Прикладами бінгамовської рідини можуть бути:
<li> шлами
<li> бурові розчини
<li> масляні фарби
<li> стічні води
<li> різні емульсії та інші рідини

== Псевдопластичні рідини ==

Псевдопластичні рідини не виявляють меж текучості, і крива течії в них показує, що відношення напруження зсуву і градієнта швидкості, яке в даному випадку характеризує'' уявну'', або ''ефективну'', ''в’язкість'', поступово знижується зі зростанням градієнта швидкості.

Приклади псевдопластичних рідин:
<li> розчини каучука
<li> розчини мастила
<li> розчини полімерів
<li> фармацевтичні розчини
<li> різні харчові продукти
<li> біологічні рідини тощо.

== Дилатантні рідини ==
Стаціонарно реологічно аномальна рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зростає.

Приклади дилатантних рідин:
<li> висококонцентровані водні суспензії порошків двоокису титану, заліза, слюди
<li> системи пісок/вода
<li> гідрозоль крохмалю
<li> солодкі суміші
<li> водні розчини гуміарабіку та ін.

----

Крім перелічених вище існують й інші типи неньютонівськнх рідин (в’язко- і пружнопластичні, еластичні тощо). Для багатьох з них зв’язок між напруженням і градієнтом швидкості залежить також від часу дії напруження і передісторії рідини. Значення їх ефективної в’язкості залежить не лише від швидкості зсуву, але й його тривалості.

== Література ==
<li> Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.
<li> Константінов Ю.М., Гіжа О.О. Технічна механіка рідини і газу: Підручник.- К.: Вища школа, 2002.-277с
<li> Астарита Дж., Марруччи Дж., Основы гидромеханики неньютоновских жидкостей, пер. с англ., М., 1978

Неньютонівські рідини і їх класифікація

2012-05-20T11:20:28Z

Стахів Марія КА-21:

'''Неньютонівська рідина'''– модель рідини, що являє собою суцільне рідке тіло, для якого дотичні напруження внутрішнього тертя, спричиненого відносним проковзуванням (зсувом) шарів рідини описуються нелінійною залежністю від градієнта швидкості у напрямі, перпендикулярному до напрямку проковзування. На відміну від ньютонівських рідин, коли динамічний коефіцієнт в'язкості є константою при заданій температурі і тиску, особливість неньютонівських рідин полягає у залежності параметра в'язкості від градієнту швидкості.

Як синонім до терміну «неньютонівська рідина» вживається, також, термін «аномальна рідина».

==Закон в'язкого тертя Ньютона ==

Для ньютонівських рідин закон в’язкого тертя Ньютона матиме вигляд

<math>\tau\ = \mu\(\frac{du}{dn})</math>,

де <math>\tau\</math>— напруження зсуву, що виникають між двома паралельними шарами, що лежать у напрямку потоку;

<math>du/dn</math> — градієнт швидкості, тобто зміна швидкості на одиницю довжини у перпендикулярному до потоку напрямку (швидкісить зсуву);

μ — коефіцієнт пропорційності, який є фізичним параметром і називається динамічною в'язкістю
(як показують дослідження μ залежить від природи рідини або газу, а також від температури).

Для неньютонівських рідин вищенаведений закон не підходить, тобто крива течії не є лінійною. Тому в більш загальному вигляді рівняння слід записати так:

<math>f(\tau\) = \frac{du}{dn}</math>

Очевидно, що для ньютонівських рідин <math>f(\tau\) = \frac{ \tau\ }{ \mu\ } </math>, а для неньютонівських — функція <math>f(\tau\)</math> може мати різний вигляд залежно від роду рідини.

[[Файл:Рисунок1.gif|400px|right| Класифікація рідин за видом залежності дотичних напружень від градієгту швидкості.]]

== Класифікація неньютонівських рідин ==

Якщо <math>f(\tau\)= \frac{\tau\ - (\tau_0\)}{\eta\ }</math>, де <math>\tau_0\</math>— граничне напруження зсуву, а <math>\eta\</math>—пластична в’язкість, то рідина являє собою '''''бінгамовський пластик'''''.

Коли ж <math>f(\tau\)= \tau^ (\frac{ \1\ }{ \ n \ } )\ / k </math> , де ''n'' і ''k'' — сталі для даної рідини, то при n<1 маємо так звану '''''псевдопластичну рідину''''', а при n>1 — '''''дилатантну рідину'''''.

Стала ''n'' характеризує ступінь неньютонівської поведінки матеріалу, а k — міру консистенції рідини.

== Бінгамовська рідина ==

В статичних умовах бінгамовська рідина веде себе як твердий матеріал, а при силовому впливі починає текти.

Прикладами бінгамовської рідини можуть бути:
<li> шлами
<li> бурові розчини
<li> масляні фарби
<li> стічні води
<li> різні емульсії та інші рідини

== Псевдопластичні рідини ==

Псевдопластичні рідини не виявляють меж текучості, і крива течії в них показує, що відношення напруження зсуву і градієнта швидкості, яке в даному випадку характеризує'' уявну'', або ''ефективну'', ''в’язкість'', поступово знижується зі зростанням градієнта швидкості.

Приклади псевдопластичних рідин:
<li> розчини каучука
<li> розчини мастила
<li> розчини полімерів
<li> фармацевтичні розчини
<li> різні харчові продукти
<li> біологічні рідини тощо.

== Дилатантні рідини ==
Стаціонарно реологічно аномальна рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зростає.

Приклади дилатантних рідин:
<li> висококонцентровані водні суспензії порошків двоокису титану, заліза, слюди
<li> системи пісок/вода
<li> гідрозоль крохмалю
<li> солодкі суміші
<li> водні розчини гуміарабіку та ін.

----

Крім перелічених вище існують й інші типи неньютонівськнх рідин (в’язко- і пружнопластичні, еластичні тощо). Для багатьох з них зв’язок між напруженням і градієнтом швидкості залежить також від часу дії напруження і передісторії рідини. Значення їх ефективної в’язкості залежить не лише від швидкості зсуву, але й його тривалості.

== Література ==
<li> Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.
<li> Константінов Ю.М., Гіжа О.О. Технічна механіка рідини і газу: Підручник.- К.: Вища школа, 2002.-277с
<li> Астарита Дж., Марруччи Дж., Основы гидромеханики неньютоновских жидкостей, пер. с англ., М., 1978

Неньютонівські рідини і їх класифікація

2012-05-20T11:13:13Z

Стахів Марія КА-21:

'''Неньютонівська рідина'''– модель рідини, що являє собою суцільне рідке тіло, для якого дотичні напруження внутрішнього тертя, спричиненого відносним проковзуванням (зсувом) шарів рідини описуються нелінійною залежністю від градієнта швидкості у напрямі, перпендикулярному до напрямку проковзування. На відміну від ньютонівських рідин, коли динамічний коефіцієнт в'язкості є константою при заданій температурі і тиску, особливість неньютонівських рідин полягає у залежності параметра в'язкості від градієнту швидкості.

Як синонім до терміну «неньютонівська рідина» вживається, також, термін «аномальна рідина».

==Закон в'язкого тертя Ньютона ==

Для ньютонівських рідин закон в’язкого тертя Ньютона матиме вигляд

<math>\tau\ = \mu\(\frac{du}{dn})</math>,

де <math>\tau\</math>— напруження зсуву, що виникають між двома паралельними шарами, що лежать у напрямку потоку;

<math>du/dn</math> — градієнт швидкості, тобто зміна швидкості на одиницю довжини у перпендикулярному до потоку напрямку (швидкісить зсуву);

μ — коефіцієнт пропорційності, який є фізичним параметром і називається динамічною в'язкістю
(як показують дослідження μ залежить від природи рідини або газу, а також від температури).

Для неньютонівських рідин вищенаведений закон не підходить, тобто крива течії не є лінійною. Тому в більш загальному вигляді рівняння слід записати так:

<math>f(\tau\) = \frac{du}{dn}</math>

Очевидно, що для ньютонівських рідин <math>f(\tau\) = \frac{ \tau\ }{ \mu\ } </math>, а для неньютонівських — функція <math>f(\tau\)</math> може мати різний вигляд залежно від роду рідини.

[[Файл:Рисунок1.gif|400px|right| Класифікація рідин за видом залежності дотичних напружень від градієгту швидкості.]]

== Класифікація неньютонівських рідин ==

Якщо <math>f(\tau\)= \frac{\tau\ - (\tau_0\)}{\eta\ }</math>, де <math>\tau_0\</math>— граничне напруження зсуву, а <math>\eta\</math>—пластична в’язкість, то рідина являє собою '''''бінгамовський пластик'''''.

Коли ж <math>f(\tau\)= \tau^ (\frac{ \1\ }{ \ n \ } )\ / k </math> , де ''n'' і ''k'' — сталі для даної рідини, то при n<1 маємо так звану '''''псевдопластичну рідину''''', а при n>1 — '''''дилатантну рідину'''''.

Стала ''n'' характеризує ступінь неньютонівської поведінки матеріалу, а k — міру консистенції рідини.

== Бінгамовська рідина ==

В статичних умовах бінгамовська рідина веде себе як твердий матеріал, а при силовому впливі починає текти.

Прикладом бінгамовської рідини можуть бути:
<li> шлами
<li> бурові розчини
<li> масляні фарби
<li> стічні води
<li> різні емульсії та інші рідини

== Псевдопластичні рідини ==

Псевдопластичні рідини не виявляють меж текучості, і крива течії в них показує, що відношення напруження зсуву і градієнта швидкості, яке в даному випадку характеризує'' уявну'', або ''ефективну'', ''в’язкість'', поступово знижується зі зростанням градієнта швидкості.

Приклади псевдопластичних рідин:
<li> розчини каучука
<li> розчини мастила
<li> розчини полімерів
<li> фармацевтичні розчини
<li> різні харчові продукти
<li> біологічні рідини тощо.

== Дилатантні рідини ==
Стаціонарно реологічно аномальна рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зростає.

Прикладом дилатантних рідин є:
<li> висококонцентровані водні суспензії порошків двоокису титану, заліза, слюди
<li> системи пісок/вода
<li> гідрозоль крохмалю
<li> солодкі суміші
<li> водні розчини гуміарабіку та ін.

----

Крім перелічених вище існують й інші типи неньютонівськнх рідин (в’язко- і пружнопластичні, еластичні тощо). Для багатьох з них зв’язок між напруженням і градієнтом швидкості залежить також від часу дії напруження і передісторії рідини. Значення їх ефективної в’язкості залежить не лише від швидкості зсуву, але й його тривалості.

== Література ==
<li> Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.
<li> Константінов Ю.М., Гіжа О.О. Технічна механіка рідини і газу: Підручник.- К.: Вища школа, 2002.-277с
<li> Астарита Дж., Марруччи Дж., Основы гидромеханики неньютоновских жидкостей, пер. с англ., М., 1978

Неньютонівські рідини і їх класифікація

2012-05-20T10:32:53Z

Стахів Марія КА-21:

'''Неньютонівська рідина'''– модель рідини, що являє собою суцільне рідке тіло, для якого дотичні напруження внутрішнього тертя, спричиненого відносним проковзуванням (зсувом) шарів рідини описуються нелінійною залежністю від градієнта швидкості у напрямі, перпендикулярному до напрямку проковзування. На відміну від ньютонівських рідин, коли динамічний коефіцієнт в'язкості є константою при заданій температурі і тиску, особливість неньютонівських рідин полягає у залежності параметра в'язкості від градієнту швидкості.

Як синонім до терміну «неньютонівська рідина» вживається, також, термін «аномальна рідина».

==Закон в'язкого тертя Ньютона ==

Для неньютонівських рідин закон в’язкого тертя Ньютона (<math>\tau\ = \mu\(\frac{du}{dn})</math>) не підходить, тобто крива течії не є лінійною. Тому в більш загальному вигляді рівняння слід записати так:

<math>f(\tau\) = \frac{du}{dn}</math>

де <math>\tau\</math>— напруження зсуву, що виникають між двома паралельними шарами,що лежать у напрямку потоку

<math>du/dn</math> — градієнт швидкості, тобто зміна швидкості на одиницю довжини у перпендикулярному до потоку напрямку (швидкісить зсуву)

μ — коефіцієнт пропорційності, який є фізичним параметром і називається динамічною в'язкістю
(як показують дослідження μ залежить від природи рідини або газу, а також від температури)

Очевидно, що для ньютонівських рідин <math>f(\tau\) = \frac{ \tau\ }{ \mu\ } </math>, а для неньютонівських — функція <math>f(\tau\)</math> може мати різний вигляд залежно від роду рідини.

[[Файл:Рисунок1.gif|400px|right| Класифікація рідин за видом залежності дотичних напружень від градієгту швидкості.]]

== Класифікація неньютонівських рідин ==

Наприклад, якщо <math>f(\tau\)= \frac{\tau\ - (\tau_0\)}{\eta\ }</math>, де <math>\tau_0\</math>— граничне напруження зсуву, а <math>\eta\</math>—пластична в’язкість, то рідина являє собою '''''бінгамовський пластик'''''.

Коли ж <math>f(\tau\)= \tau^ (\frac{ \1\ }{ \ n \ } )\ / k </math> , де ''n'' і ''k'' — сталі для даної рідини,то при n<1 маємо так звону '''''псевдопластичну рідину''''', а при n>1 — '''''дилатантну рідину'''''.

Стала ''n'' характеризує ступінь неньютонівської поведінки матеріалу,а k — міру консистенції рідини.

== Бінгамовська рідина ==

Модель Бінгама схожа до моделі сухого тертя. В статичних умовах рідина веде себе як твердий матеріал, а при силовому впливі починає текти

прикладом бінгамовської рідини може бути:
<li> шлами
<li> бурові розчини
<li> масляні фарби
<li> стічні води
<li> різні емульсії та інші рідини

== Псевдопластичні рідини ==

Псевдопластичні рідини не виявляють меж текучості, і крива течії в них показує, що відношення напруження зсуву і градієнта швидкості, яке в даному випадку характеризує'' уявну'', або ''ефективну'', ''в’язкість'', поступово знижується зі зростанням градієнта швидкості.

приклади псевдопластичних рідин:
<li> розчини каучука
<li> розчини мастила
<li> розчини полімерів
<li> фармацевтичні розчини
<li> різні харчові продукти
<li> біологічні рідини тощо.

== Дилатантні рідини ==
Стаціонарно реологічно аномальна рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зростає.

прикладом дилатантних рідин є:
<li> висококонцентровані водні суспензії порошків двоокису титану, заліза, слюди
<li> системи пісок/вода
<li> гідрозоль крохмалю
<li> солодкі суміші
<li> водні розчини гуміарабіку та ін.

----

Крім перелічених вище існують й інші типи неньютонівськнх рідин (в’язко- і пружнопластичні, еластичні тощо). Для багатьох з них зв’язок між напруженням і градієнтом швидкості залежить також від часу дії напруження і передісторії рідини. Значення їх ефективної в’язкості залежить не лише від швидкості зсуву, але й його тривалості.

== Література ==
<li> Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.
<li> Константінов Ю.М., Гіжа О.О. Технічна механіка рідини і газу: Підручник.- К.: Вища школа, 2002.-277с
<li> Астарита Дж., Марруччи Дж., Основы гидромеханики неньютоновских жидкостей, пер. с англ., М., 1978

Неньютонівські рідини і їх класифікація

2012-05-20T09:11:14Z

Стахів Марія КА-21:

'''Неньютонівська рідина'''– модель рідини, що являє собою суцільне рідке тіло, для якого дотичні напруження внутрішнього тертя, спричиненого відносним проковзуванням (зсувом) шарів рідини описуються нелінійною залежністю від градієнта швидкості у напрямі, перпендикулярному до напрямку проковзування. На відміну від ньютонівських рідин, коли динамічний коефіцієнт в'язкості є константою при заданій температурі і тиску, особливість неньютонівських рідин полягає у залежності параметра в'язкості від градієнту швидкості.

Як синонім до терміну «неньютонівська рідина» вживається, також, термін «аномальна рідина».

==Закон в'язкого тертя Ньютона ==

Для неньютонівських рідин закон в’язкого тертя Ньютона (<math>\tau\ = \mu\(\frac{du}{dn})</math>) не підходить, тобто крива течії не є лінійною. Тому в більш загальному вигляді рівняння слід записати так:

<math>f(\tau\) = \frac{du}{dn}</math>

де <math>\tau\</math>— напруження зсуву, що виникають між двома паралельними шарами,що лежать у напрямку потоку

<math>du/dn</math> — градієнт швидкості, тобто зміна швидкості на одиницю довжини у перпендикулярному до потоку напрямку (швидкісить зсуву)

μ — коефіцієнт пропорційності, який є фізичним параметром і називається динамічною в'язкістю
(як показують дослідження μ залежить від природи рідини або газу, а також від температури)

Очевидно, що для ньютонівських рідин <math>f(\tau\) = \frac{ \tau\ }{ \mu\ } </math>, а для неньютонівських — функція <math>f(\tau\)</math> може мати різний вигляд залежно від роду рідини.

[[Файл:Рисунок1.gif|400px|right| Класифікація рідин за видом залежності дотичних напружень від градієгту швидкості.]]

== Класифікація неньютонівських рідин ==

Наприклад, якщо <math>f(\tau\)= \frac{\tau\ - (\tau_0\)}{\eta\ }</math>, де <math>\tau_0\</math>— граничне напруження зсуву, а <math>\eta\</math>—пластична в’язкість, то рідина являє собою '''''бінгамовський пластик'''''.

Коли ж <math>f(\tau\)= \tau^ (\frac{ \1\ }{ \ n \ } )\ / k </math> , де ''n'' і ''k'' — сталі для даної рідини,то при n<1 маємо так звону '''''псевдопластичну рідину''''', а при n>1 — '''''дилатантну рідину'''''.

Стала ''n'' характеризує ступінь неньютонівської поведінки матеріалу,а k — міру консистенції рідини.

== Бінгамовська рідина ==

Модель Бінгама схожа до моделі сухого тертя. В статичних умовах рідина веде себе як твердий матеріал, а при силовому впливі починає текти

прикладом бінгамовської рідини може бути:
<li> шлами
<li> бурові розчини
<li> масляні фарби
<li> стічні води
<li> різні емульсії та інші рідини

== Псевдопластичні рідини ==

Псевдопластичні рідини не виявляють меж текучості, і крива течії в них показує, що відношення напруження зсуву і градієнта швидкості, яке в даному випадку характеризує'' уявну'', або ''ефективну'', ''в’язкість'', поступово знижується зі зростанням градієнта швидкості. Для дилатантних рідин ефективна в’язкість зростає зі збільшенням швидкості зсуву.

приклади псевдопластичних рідин:
<li> розчини каучука
<li> розчини мастила
<li> розчини полімерів
<li> фармацевтичні розчини
<li> різні харчові продукти
<li> біологічні рідини тощо.

== Дилатантні рідини ==
Стаціонарно реологічно аномальна рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зростає

прикладом дилатантних рідин є:
<li> висококонцентровані водні суспензії порошків двоокису титану, заліза, слюди
<li> системи пісок/вода
<li> гідрозоль крохмалю
<li> солодкі суміші
<li> водні розчини гуміарабіку та ін.

----

Крім перелічених вище існують й інші типи неньютонівськнх рідин (в’язко- і пружнопластичні, еластичні тощо). Для багатьох з них зв’язок між напруженням і градієнтом швидкості залежить також від часу дії напруження і передісторії рідини. Значення їх ефективної в’язкості залежить не лише від швидкості зсуву, але й його тривалості.

== Література ==
<li> Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.
<li> Константінов Ю.М., Гіжа О.О. Технічна механіка рідини і газу: Підручник.- К.: Вища школа, 2002.-277с
<li> Астарита Дж., Марруччи Дж., Основы гидромеханики неньютоновских жидкостей, пер. с англ., М., 1978

Неньютонівські рідини і їх класифікація

2012-05-20T09:04:26Z

Стахів Марія КА-21:

'''Неньютонівська рідина'''– модель рідини, що являє собою суцільне рідке тіло, для якого дотичні напруження внутрішнього тертя, спричиненого відносним проковзуванням (зсувом) шарів рідини описуються нелінійною залежністю від градієнта швидкості у напрямі, перпендикулярному до напрямку проковзування. На відміну від ньютонівських рідин, коли динамічний коефіцієнт в'язкості є константою при заданій температурі і тиску, особливість неньютонівських рідин полягає у залежності параметра в'язкості від градієнту швидкості.

Як синонім до терміну «неньютонівська рідина» вживається, також, термін «аномальна рідина».

==Закон в'язкого тертя Ньютона ==

Для неньютонівських рідин закон в’язкого тертя Ньютона (<math>\tau\ = \mu\(\frac{du}{dn})</math>) не підходить, тобто крива течії не є лінійною. Тому в більш загальному вигляді рівняння слід записати так:

<math>f(\tau\) = \frac{du}{dn}</math>

де <math>\tau\</math>— напруження зсуву, що виникають між двома паралельними шарами,що лежать у напрямку потоку

<math>du/dn</math> — градієнт швидкості, тобто зміна швидкості на одиницю довжини у перпендикулярному до потоку напрямку (швидкісить зсуву)

μ — коефіцієнт пропорційності, який є фізичним параметром і називається динамічною в'язкістю
(як показують дослідження μ залежить від природи рідини або газу, а також від температури)

Очевидно, що для ньютонівських рідин <math>f(\tau\) = \frac{ \tau\ }{ \mu\ } </math>, а для неньютонівських — функція <math>f(\tau\)</math> може мати різний вигляд залежно від роду рідини.

[[Файл:Рисунок1.gif|400px|right| Класифікація рідин за видом залежності дотичних напружень від градієгту швидкості.]]

== Класифікація неньютонівських рідин ==

Наприклад, якщо <math>f(\tau\)= \frac{\tau\ - (\tau_0\)}{\eta\ }</math>, де <math>\tau_0\</math>— граничне напруження зсуву, а <math>\eta\</math>—пластична в’язкість, то рідина являє собою '''''бінгамовський пластик'''''.

Коли ж <math>f(\tau\)= \tau^ (\frac{ \1\ }{ \eta\ } )\ / k </math> , де n і k — сталі для даної рідини,то при n<1 маємо так звону '''''псевдопластичну рідину''''', а при n>1 — '''''дилатантну рідину'''''.

Стала n характеризує ступінь неньютонівської поведінки матеріалу,а k — міру консистенції рідини.

== Бінгамовська рідина ==

Модель Бінгама схожа до моделі сухого тертя. В статичних умовах рідина веде себе як твердий матеріал, а при силовому впливі починає текти

прикладом бінгамовської рідини може бути:
<li> шлами
<li> бурові розчини
<li> масляні фарби
<li> стічні води
<li> різні емульсії та інші рідини

== Псевдопластичні рідини ==

Псевдопластичні рідини не виявляють меж текучості, і крива течії в них показує, що відношення напруження зсуву і градієнта швидкості, яке в даному випадку характеризує'' уявну'', або ''ефективну'', ''в’язкість'', поступово знижується зі зростанням градієнта швидкості. Для дилатантних рідин ефективна в’язкість зростає зі збільшенням швидкості зсуву.

приклади псевдопластичних рідин:
<li> розчини каучука
<li> розчини мастила
<li> розчини полімерів
<li> фармацевтичні розчини
<li> різні харчові продукти
<li> біологічні рідини тощо.

== Дилатантні рідини ==
Стаціонарно реологічно аномальна рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зростає

прикладом дилатантних рідин є:
<li> висококонцентровані водні суспензії порошків двоокису титану, заліза, слюди
<li> системи пісок/вода
<li> гідрозоль крохмалю
<li> солодкі суміші
<li> водні розчини гуміарабіку та ін.

----

Крім перелічених вище існують й інші типи неньютонівськнх рідин (в’язко- і пружнопластичні, еластичні тощо). Для багатьох з них зв’язок між напруженням і градієнтом швидкості залежить також від часу дії напруження і передісторії рідини. Значення їх ефективної в’язкості залежить не лише від швидкості зсуву, але й його тривалості.

== Література ==
<li> Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.
<li> Константінов Ю.М., Гіжа О.О. Технічна механіка рідини і газу: Підручник.- К.: Вища школа, 2002.-277с
<li> Астарита Дж., Марруччи Дж., Основы гидромеханики неньютоновских жидкостей, пер. с англ., М., 1978

Неньютонівські рідини і їх класифікація

2012-05-20T08:56:46Z

Стахів Марія КА-21:

'''Неньютонівська рідина'''– модель рідини, що являє собою суцільне рідке тіло, для якого дотичні напруження внутрішнього тертя, спричиненого відносним проковзуванням (зсувом) шарів рідини описуються нелінійною залежністю від градієнта швидкості у напрямі, перпендикулярному до напрямку проковзування. На відміну від ньютонівських рідин, коли динамічний коефіцієнт в'язкості є константою при заданій температурі і тиску, особливість неньютонівських рідин полягає у залежності параметра в'язкості від градієнту швидкості.

Як синонім до терміну «неньютонівська рідина» вживається, також, термін «аномальна рідина».

==Закон в'язкого тертя Ньютона ==

Для неньютонівських рідин закон в’язкого тертя Ньютона (<math>\tau\ = \mu\(\frac{du}{dn})</math>) не підходить, тобто крива течії не є лінійною. Тому в більш загальному вигляді рівняння слід записати так:

<math>f(\tau\) = \frac{du}{dn}</math>

де <math>\tau\</math>— напруження зсуву, що виникають між двома паралельними шарами,що лежать у напрямку потоку

<math>du/dn</math> — градієнт швидкості, тобто зміна швидкості на одиницю довжини у перпендикулярному до потоку напрямку (швидкісить зсуву)

μ — коефіцієнт пропорційності, який є фізичним параметром і називається динамічною в'язкістю
(як показують дослідження μ залежить від природи рідини або газу, а також від температури)

Очевидно, що для ньютонівських рідин <math>f(\tau\) = \frac{ \tau\ }{ \mu\ } </math>, а для неньютонівських — функція <math>f(\tau\)</math> може мати різний вигляд залежно від роду рідини.

[[Файл:Рисунок1.gif]]

== Класифікація неньютонівських рідин ==

Наприклад, якщо <math>f(\tau\)= \frac{\tau\ - (\tau_0\)}{\eta\ }</math>, де <math>\tau_0\</math>— граничне напруження зсуву, а <math>\eta\</math>—пластична в’язкість, то рідина являє собою '''''бінгамовський пластик'''''.

Коли ж <math>f(\tau\)= \tau^ (\frac{ \1\ }{ \eta\ } )\ / k </math> , де n і k — сталі для даної рідини,то при n<1 маємо так звону '''''псевдопластичну рідину''''', а при n>1 — '''''дилатантну рідину'''''.

Стала n характеризує ступінь неньютонівської поведінки матеріалу,а k — міру консистенції рідини.

== Бінгамовська рідина ==

Модель Бінгама схожа до моделі сухого тертя. В статичних умовах рідина веде себе як твердий матеріал, а при силовому впливі починає текти

прикладом бінгамовської рідини може бути:
<li> шлами
<li> бурові розчини
<li> масляні фарби
<li> стічні води
<li> різні емульсії та інші рідини

== Псевдопластичні рідини ==

Псевдопластичні рідини не виявляють меж текучості, і крива течії в них показує, що відношення напруження зсуву і градієнта швидкості, яке в даному випадку характеризує'' уявну'', або ''ефективну'', ''в’язкість'', поступово знижується зі зростанням градієнта швидкості. Для дилатантних рідин ефективна в’язкість зростає зі збільшенням швидкості зсуву.

приклади псевдопластичних рідин:
<li> розчини каучука
<li> розчини мастила
<li> розчини полімерів
<li> фармацевтичні розчини
<li> різні харчові продукти
<li> біологічні рідини тощо.

== Дилатантні рідини ==
Стаціонарно реологічно аномальна рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зростає

прикладом дилатантних рідин є:
<li> висококонцентровані водні суспензії порошків двоокису титану, заліза, слюди
<li> системи пісок/вода
<li> гідрозоль крохмалю
<li> солодкі суміші
<li> водні розчини гуміарабіку та ін.

----

Крім перелічених вище існують й інші типи неньютонівськнх рідин (в’язко- і пружнопластичні, еластичні тощо). Для багатьох з них зв’язок між напруженням і градієнтом швидкості залежить також від часу дії напруження і передісторії рідини. Значення їх ефективної в’язкості залежить не лише від швидкості зсуву, але й його тривалості.

== Література ==
<li> Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.
<li> Константінов Ю.М., Гіжа О.О. Технічна механіка рідини і газу: Підручник.- К.: Вища школа, 2002.-277с
<li> Астарита Дж., Марруччи Дж., Основы гидромеханики неньютоновских жидкостей, пер. с англ., М., 1978

Неньютонівські рідини і їх класифікація

2012-05-20T08:55:38Z

Стахів Марія КА-21:

'''Неньютонівська рідина'''– модель рідини, що являє собою суцільне рідке тіло, для якого дотичні напруження внутрішнього тертя, спричиненого відносним проковзуванням (зсувом) шарів рідини описуються нелінійною залежністю від градієнта швидкості у напрямі, перпендикулярному до напрямку проковзування. На відміну від ньютонівських рідин, коли динамічний коефіцієнт в'язкості є константою при заданій температурі і тиску, особливість неньютонівських рідин полягає у залежності параметра в'язкості від градієнту швидкості.

Як синонім до терміну «неньютонівська рідина» вживається, також, термін «аномальна рідина».

==Закон в'язкого тертя Ньютона ==

Для неньютонівських рідин закон в’язкого тертя Ньютона (<math>\tau\ = \mu\(\frac{du}{dn})</math>) не підходить, тобто крива течії не є лінійною. Тому в більш загальному вигляді рівняння слід записати так:

<math>f(\tau\) = \frac{du}{dn}</math>

де <math>\tau\</math>— напруження зсуву, що виникають між двома паралельними шарами,що лежать у напрямку потоку

<math>du/dn</math> — градієнт швидкості, тобто зміна швидкості на одиницю довжини у перпендикулярному до потоку напрямку (швидкісить зсуву)

μ — коефіцієнт пропорційності, який є фізичним параметром і називається динамічною в'язкістю
(як показують дослідження μ залежить від природи рідини або газу, а також від температури)

Очевидно, що для ньютонівських рідин <math>f(\tau\) = \frac{ \tau\ }{ \mu\ } </math>, а для неньютонівських — функція <math>f(\tau\)</math> може мати різний вигляд залежно від роду рідини.

[[Файл:Рисунок1.gif]]

== Класифікація неньютонівських рідин ==

Наприклад, якщо <math>f(\tau\)= \frac{\tau\ - (\tau_0\)}{\eta\ }</math>, де <math>\tau_0\</math>— граничне напруження зсуву, а <math>\eta\</math>—пластична в’язкість, то рідина являє собою '''''бінгамовський пластик'''''.

Коли ж <math>f(\tau\)= \tau^ (\frac{ \1\ }{ \eta\ } )\ / k </math> , де n і k — сталі для даної рідини,то при n<1 маємо так звону '''''псевдопластичну рідину''''', а при n>1 — '''''дилатантну рідину'''''.

Стала n характеризує ступінь неньютонівської поведінки матеріалу,а k — міру консистенції рідини.

== Бінгамовська рідина ==

Модель Бінгама схожа до моделі сухого тертя. В статичних умовах рідина веде себе як твердий матеріал, а при силовому впливі починає текти

прикладом бінгамовської рідини може бути:
<li> шлами
<li> бурові розчини
<li> масляні фарби
<li> стічні води
<li> різні емульсії та інші рідини

== Псевдопластичні рідини ==

Псевдопластичні рідини не виявляють меж текучості, і крива течії в них показує, що відношення напруження зсуву і градієнта швидкості, яке в даному випадку характеризує'' уявну'', або ''ефективну'', ''в’язкість'', поступово знижується зі зростанням градієнта швидкості. Для дилатантних рідин ефективна в’язкість зростає зі збільшенням швидкості зсуву.

приклади псевдопластичних рідин:
<li> розчини каучука
<li> розчини мастила
<li> розчини полімерів
<li> фармацевтичні розчини
<li> різні харчові продукти
<li> біологічні рідини тощо.

== Дилатантні рідини ==
Стаціонарно реологічно аномальна рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зростає

прикладом дилатантних рідин є:
<li> висококонцентровані водні суспензії порошків двоокису титану, заліза, слюди
<li> системи пісок/вода
<li> гідрозоль крохмалю
<li> солодкі суміші
<li> водні розчини гуміарабіку та ін.

----

Крім перелічених вище існують й інші типи неньютонівськнх рідин (в’язко- і пружнопластичні, еластичні тощо). Для багатьох з них зв’язок між напруженням і градієнтом швидкості залежить також від часу дії напруження і передісторії рідини. Значення їх ефективної в’язкості залежить не лише від швидкості зсуву, але й його тривалості.

== Література ==
<li> Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.
<li> Константінов Ю.М., Гіжа О.О. Технічна механіка рідини і газу: Підручник.- К.: Вища школа, 2002.-277с
<li> Астарита Дж., Марруччи Дж., Основы гидромеханики неньютоновских жидкостей, пер. с англ., М., 1978

Файл:Рисунок1.gif

2012-05-20T08:53:14Z

Стахів Марія КА-21: завантажив нову версію «Файл:Рисунок1.gif»: Залежність дотичних напружень неньютонівських рідин

Залежність дотичних напружень неньютонівських рідин

Файл:Рисунок1.gif

2012-05-20T08:51:21Z

Залежність дотичних напружень неньютонівських рідин

Файл:Рисунок1.gif

2012-05-20T08:48:55Z

Стахів Марія КА-21: Залежність дотичних напружень неньютонівських рідин

Залежність дотичних напружень неньютонівських рідин

Неньютонівські рідини і їх класифікація

2012-05-20T08:14:24Z

Стахів Марія КА-21:

'''Неньютонівська рідина'''– модель рідини, що являє собою суцільне рідке тіло, для якого дотичні напруження внутрішнього тертя, спричиненого відносним проковзуванням (зсувом) шарів рідини описуються нелінійною залежністю від градієнта швидкості у напрямі, перпендикулярному до напрямку проковзування. На відміну від ньютонівських рідин, коли динамічний коефіцієнт в'язкості є константою при заданій температурі і тиску, особливість неньютонівських рідин полягає у залежності параметра в'язкості від градієнту швидкості.

Як синонім до терміну «неньютонівська рідина» вживається, також, термін «аномальна рідина».

==Закон в'язкого тертя Ньютона ==

Для неньютонівських рідин закон в’язкого тертя Ньютона (<math>\tau\ = \mu\(\frac{du}{dn})</math>) не підходить, тобто крива течії не є лінійною. Тому в більш загальному вигляді рівняння слід записати так:

<math>f(\tau\) = \frac{du}{dn}</math>

де <math>\tau\</math>— напруження зсуву, що виникають між двома паралельними шарами,що лежать у напрямку потоку

<math>du/dn</math> — градієнт швидкості, тобто зміна швидкості на одиницю довжини у перпендикулярному до потоку напрямку (швидкісить зсуву)

μ — коефіцієнт пропорційності, який є фізичним параметром і називається динамічною в'язкістю
(як показують дослідження μ залежить від природи рідини або газу, а також від температури)

Очевидно, що для ньютонівських рідин <math>f(\tau\) = \frac{ \tau\ }{ \mu\ } </math>, а для неньютонівських — функція <math>f(\tau\)</math> може мати різний вигляд залежно від роду рідини.

== Класифікація неньютонівських рідин ==

Наприклад, якщо <math>f(\tau\)= \frac{\tau\ - (\tau_0\)}{\eta\ }</math>, де <math>\tau_0\</math>— граничне напруження зсуву, а <math>\eta\</math>—пластична в’язкість, то рідина являє собою '''''бінгамовський пластик'''''.

Коли ж <math>f(\tau\)= \tau^ (\frac{ \1\ }{ \eta\ } )\ / k </math> , де n і k — сталі для даної рідини,то при n<1 маємо так звону '''''псевдопластичну рідину''''', а при n>1 — '''''дилатантну рідину'''''.

Стала n характеризує ступінь неньютонівської поведінки матеріалу,а k — міру консистенції рідини.

== Бінгамовська рідина ==

Модель Бінгама схожа до моделі сухого тертя. В статичних умовах рідина веде себе як твердий матеріал, а при силовому впливі починає текти

прикладом бінгамовської рідини може бути:
<li> шлами
<li> бурові розчини
<li> масляні фарби
<li> стічні води
<li> різні емульсії та інші рідини

== Псевдопластичні рідини ==

Псевдопластичні рідини не виявляють меж текучості, і крива течії в них показує, що відношення напруження зсуву і градієнта швидкості, яке в даному випадку характеризує'' уявну'', або ''ефективну'', ''в’язкість'', поступово знижується зі зростанням градієнта швидкості. Для дилатантних рідин ефективна в’язкість зростає зі збільшенням швидкості зсуву.

приклади псевдопластичних рідин:
<li> розчини каучука
<li> розчини мастила
<li> розчини полімерів
<li> фармацевтичні розчини
<li> різні харчові продукти
<li> біологічні рідини тощо.

== Дилатантні рідини ==
Стаціонарно реологічно аномальна рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зростає

прикладом дилатантних рідин є:
<li> висококонцентровані водні суспензії порошків двоокису титану, заліза, слюди
<li> системи пісок/вода
<li> гідрозоль крохмалю
<li> солодкі суміші
<li> водні розчини гуміарабіку та ін.

----

Крім перелічених вище існують й інші типи неньютонівськнх рідин (в’язко- і пружнопластичні, еластичні тощо). Для багатьох з них зв’язок між напруженням і градієнтом швидкості залежить також від часу дії напруження і передісторії рідини. Значення їх ефективної в’язкості залежить не лише від швидкості зсуву, але й його тривалості.

== Література ==
<li> Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.
<li> Константінов Ю.М., Гіжа О.О. Технічна механіка рідини і газу: Підручник.- К.: Вища школа, 2002.-277с
<li> Астарита Дж., Марруччи Дж., Основы гидромеханики неньютоновских жидкостей, пер. с англ., М., 1978

Неньютонівські рідини і їх класифікація

2012-05-20T08:02:14Z

Стахів Марія КА-21:

'''Неньютонівська рідина'''– модель рідини, що являє собою суцільне рідке тіло, для якого дотичні напруження внутрішнього тертя, спричиненого відносним проковзуванням (зсувом) шарів рідини описуються нелінійною залежністю від градієнта швидкості у напрямі, перпендикулярному до напрямку проковзування. На відміну від ньютонівських рідин, коли динамічний коефіцієнт в'язкості є константою при заданій температурі і тиску, особливість неньютонівських рідин полягає у залежності параметра в'язкості від градієнту швидкості.

Як синонім до терміну «неньютонівська рідина» вживається, також, термін «аномальна рідина».

==Закон в'язкого тертя Ньютона ==

Для неньютонівських рідин закон в’язкого тертя Ньютона (<math>\tau\ = \mu\(\frac{du}{dn})</math>) не підходить, тобто крива течії не є лінійною. Тому в більш загальному вигляді рівняння слід записати так:

<math>f(\tau\) = \frac{du}{dn}</math>

де <math>\tau\</math>— напруження зсуву, що виникають між двома паралельними шарами,що лежать у напрямку потоку

<math>du/dn</math> — градієнт швидкості, тобто зміна швидкості на одиницю довжини у перпендикулярному до потоку напрямку (швидкісить зсуву)

μ — коефіцієнт пропорційності, який є фізичним параметром і називається динамічною в'язкістю
(як показують дослідження μ залежить від природи рідини або газу, а також від температури)

Очевидно, що для ньютонівських рідин <math>f(\tau\) = \frac{ \tau\ }{ \mu\ } </math>, а для неньютонівських — функція <math>f(\tau\)</math> може мати різний вигляд залежно від роду рідини.

== Класифікація неньютонівських рідин ==

Наприклад, якщо <math>f(\tau\)= \frac{\tau\ - (\tau_0\)}{\eta\ }</math>, де <math>\tau_0\</math>— граничне напруження зсуву, а <math>\eta\</math>—пластична в’язкість, то рідина являє собою '''''бінгамовський пластик'''''.

Коли ж <math>f(\tau\)= \tau^ (\frac{ \1\ }{ \eta\ } )\ / k </math> , де n і k — сталі для даної рідини,то при n<1 маємо так звону '''''псевдопластичну рідину''''', а при n>1 — '''''дилатантну рідину'''''.

Стала n характеризує ступінь неньютонівської поведінки матеріалу,а k — міру консистенції рідини.

== Бінгамовська рідина ==

Модель Бінгама схожа до моделі сухого тертя. В статичних умовах рідина веде себе як твердий матеріал, а при силовому впливі починає текти

прикладом бінгамовської рідини може бути:
<li> шлами
<li> бурові розчини
<li> масляні фарби
<li> стічні води
<li> різні емульсії та інші рідини

== Псевдопластичні рідини ==

Псевдопластичні рідини не виявляють меж текучості, і крива течії в них показує, що відношення напруження зсуву і градієнта швидкості, яке в даному випадку характеризує'' уявну'', або ''ефективну'', ''в’язкість'', поступово знижується зі зростанням градієнта швидкості. Для дилатантних рідин ефективна в’язкість зростає зі збільшенням швидкості зсуву.

приклади псевдопластичних рідин:
<li> розчини каучука
<li> розчини мастила
<li> розчини полімерів
<li> фармацевтичні розчини
<li> різні харчові продукти
<li> біологічні рідини тощо.

== Дилатантні рідини ==
Стаціонарно реологічно аномальна рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зростає

прикладом дилатантних рідин є:
<li> висококонцентровані водні суспензії порошків двоокису титану, заліза, слюди
<li> системи пісок/вода
<li> гідрозоль крохмалю
<li> солодкі суміші
<li> водні розчини гуміарабіку та ін.

----

Крім перелічених вище існують й інші типи неньютонівськнх рідин (в’язко- і пружнопластичні, еластичні тощо). Для багатьох з них зв’язок між напруженням і градієнтом швидкості залежить також від часу дії напруження і передісторії рідини. Значення їх ефективної в’язкості залежить не лише від швидкості зсуву, але й його тривалості.

Неньютонівські рідини і їх класифікація

2012-05-20T07:57:56Z

Стахів Марія КА-21:

'''Неньютонівська рідина'''– модель рідини, що являє собою суцільне рідке тіло, для якого дотичні напруження внутрішнього тертя, спричиненого відносним проковзуванням (зсувом) шарів рідини описуються нелінійною залежністю від градієнта швидкості у напрямі, перпендикулярному до напрямку проковзування. На відміну від ньютонівських рідин, коли динамічний коефіцієнт в'язкості є константою при заданій температурі і тиску, особливість неньютонівських рідин полягає у залежності параметра в'язкості від градієнту швидкості.

Як синонім до терміну «неньютонівська рідина» вживається, також, термін «аномальна рідина».

==Закон в'язкого тертя Ньютона ==

Для неньютонівських рідин закон в’язкого тертя Ньютона (<math>\tau\ = \mu\(\frac{du}{dn})</math>) не підходить, тобто крива течії не є лінійною. Тому в більш загальному вигляді рівняння слід записати так:

<math>f(\tau\) = \frac{du}{dn}</math>

де <math>\tau\</math>— напруження зсуву, що виникають між двома паралельними шарами,що лежать у напрямку потоку

<math>du/dn</math> — градієнт швидкості, тобто зміна швидкості на одиницю довжини у перпендикулярному до потоку напрямку (швидкісить зсуву)

μ — коефіцієнт пропорційності, який є фізичним параметром і називається динамічною в'язкістю
(як показують дослідження μ залежить від природи рідини або газу, а також від температури)

Очевидно, що для ньютонівських рідин <math>f(\tau\) = \frac{ \tau\ }{ \mu\ } </math>, а для неньютонівських — функція <math>f(\tau\)</math> може мати різний вигляд залежно від роду рідини.

== Класифікація неньютонівських рідин ==

Наприклад, якщо <math>f(\tau\)= \frac{\tau\ - (\tau_0\)}{\eta\ }</math>, де <math>\tau_0\</math>— граничне напруження зсуву, а <math>\eta\</math>—пластична в’язкість, то рідина являє собою '''''бінгамовський пластик'''''.

Коли ж <math>f(\tau\)= \tau^ (\frac{ \1\ }{ \eta\ } )\ / k </math> , де n і k — сталі для даної рідини,то при n<1 маємо так звону '''''псевдопластичну рідину''''', а при n>1 — '''''дилатантну рідину'''''.

Стала n характеризує ступінь неньютонівської поведінки матеріалу,а k — міру консистенції рідини.

== Бінгамовська рідина ==

Модель Бінгама схожа до моделі сухого тертя. В статичних умовах рідина веде себе як твердий матеріал, а при силовому впливі починає текти

прикладом бінгамовської рідини може бути:
<li> шлами
<li> бурові розчини
<li> масляні фарби
<li> стічні води
<li> різні емульсії та інші рідини

== Псевдопластичні рідини ==

Псевдопластичні рідини не виявляють меж текучості, і крива течії в них показує, що відношення напруження зсуву і градієнта швидкості, яке в даному випадку характеризує'' уявну'', або ''ефективну'', ''в’язкість'', поступово знижується зі зростанням градієнта швидкості. Для дилатантних рідин ефективна в’язкість зростає зі збільшенням швидкості зсуву.

приклади псевдопластичних рідин:
<li> розчини каучука
<li> розчини мастила
<li> розчини полімерів
<li> фармацевтичні розчини
<li> різні харчові продукти
<li> біологічні рідини тощо.

== Дилатантні рідини ==
Стаціонарно реологічно аномальна рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зростає

прикладом дилатантних рідин є:
<li> висококонцентровані водні суспензії порошків двоокису титану, заліза, слюди
<li> системи пісок/вода
<li> гідрозоль крохмалю
<li> солодкі суміші
<li> водні розчини гуміарабіку та ін.

Неньютонівські рідини і їх класифікація

2012-05-20T07:38:02Z

Стахів Марія КА-21:

Неньютонівські рідини і їх класифікація

2012-05-20T06:03:40Z

Стахів Марія КА-21:

Неньютонівські рідини і їх класифікація

2012-05-19T21:26:23Z

Стахів Марія КА-21:

Неньютонівські рідини і їх класифікація

2012-05-19T21:24:28Z

Стахів Марія КА-21:

Неньютонівські рідини і їх класифікація

2012-05-19T21:24:17Z

Стахів Марія КА-21:

Неньютонівські рідини і їх класифікація

2012-05-19T21:15:03Z

Стахів Марія КА-21:

Неньютонівські рідини і їх класифікація

2012-05-19T21:11:16Z

Стахів Марія КА-21:

Неньютонівські рідини і їх класифікація

2012-05-19T21:11:04Z

Стахів Марія КА-21:

Неньютонівські рідини і їх класифікація

2012-05-19T21:10:52Z

Стахів Марія КА-21:

Неньютонівські рідини і їх класифікація

2012-05-19T21:07:13Z

Стахів Марія КА-21:

Обговорення:Неньютонівські рідини і їх класифікація

2012-05-19T21:05:56Z

Стахів Марія КА-21: Створена сторінка: Стахів М.КА-21

Стахів М.КА-21

Неньютонівські рідини і їх класифікація

2012-05-19T21:04:48Z

Стахів Марія КА-21: Створена сторінка: '''Неньютонівська рідина'''– модель рідини, що являє собою суцільне рідке тіло, для якого д…