<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0+%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2</id>
		<title>Wiki ТНТУ - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0+%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2"/>
		<updated>2026-04-11T04:04:19Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.30.0</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15852</id>
		<title>Методи вимірювання густини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15852"/>
				<updated>2012-05-22T16:59:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;----&lt;br /&gt;
'''Густина'''   - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густина'''    – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри  від значення густини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]&lt;br /&gt;
'''  Арео́метр '''   ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина   є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси   тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму  , включаючи пори та пустоти:&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;p=\frac{m}{V}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.&lt;br /&gt;
Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини  , тобто відношення густини матеріалу   до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої   = 1000 кг/м3 при 20 оС);  є безрозмірною величиною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник   збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником   орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів&lt;br /&gt;
за допомогою газового об’ємоміра'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм   поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для визначення об’єму речовини  , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини  , а потім разом з нею  . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;V_{0}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм скляної колби В між мітками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V{1}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм балона А&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;p_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; атмосферний тиск;  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; різниця рівнів в манометрі М;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;y&amp;lt;/math&amp;gt; питома вага води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тоді &amp;lt;math&amp;gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тоді об’єм досліджуваної речовини:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}-\frac{1}h_{2})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Визначення густини пікнометричним методом.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Пікнометр''' являє собою скляну посудину з міткою об’ємами від1 до 100 мл.[[Файл:200px-Piknometr_gas.jpg‎|right|thumb|Піктометр для газів]]&lt;br /&gt;
'''Пікнометр''' (від др.-греч. Πυκνός - «щільний» і μετρέω - «вимірюю») - физикохімічний прилад, скляна посудина спеціальної форми і певної місткості, що застосовується для вимірювання щільності речовин, в газоподібному, рідкому і твердому станах. Пікнометр був винайдений Дмитром Івановичем Менделєєвим в 1859 році.[[Файл:100px-Piknometr_solid.jpg|right|thumb|Піктометр для твердих і сипучих матеріалів]]&lt;br /&gt;
Пікнометр промивають хромовою сумішшю, дистильованою водою, спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують в ексикаторі і зважують до 0,0002 г до постійної маси, а потім його калібрують. &lt;br /&gt;
Для цього наповнюють дистильованою водою витримують термостат при 20˚С, доводять воду на шийці до мітки за допомогою полосок фільтрувального паперу, закривають кришкою і зважують, із 6-7 результатів беруть такий, які відрізняються на 0,005 г. Знаходять об’єм пікнометра:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
V = g2 – g1/0.99823&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
g1 – маса пустого пікнометра;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
g2 – маса пікнометра з водою;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
0.99823 – маса 1 см води при температурі 20˚С.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Воду виливають, сполоскують спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують, наливають аналізуючи рідину вище мітки, поміщають в термостат при температурі 20˚С, витримують 15-20 хв за допомогою полосок фільтрувального паперу доводимо до мітки, зважуємо і знаходимо густину при температурі 20˚С:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
= g2 – g1/V&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
V - об’єм пікнометра.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Недоліком пікнометрів є неминуча нещільність шліфа термометра і ковпачка бічної трубки, особливо небажана в тому випадку,  якщо температура при зважуванні вище температури пікнометра при його заповненні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Визначення густини на вагах Вестфаля-Мора.'''&lt;br /&gt;
Ваги мають коромисло, скляний поплавок, який поміщають в циліндр з аналізуючою речовиною, на одному плечі коромисла є противага і стрілка, яка в момент рівноваги встановлюється вертикально, чи на нуль. На другому кінці нанесено 10 поділок на, які навішуються різноважки. Поміщають аналізуючий розчин і добиваються за допомогою різноважок нуля, знімають покази густини.[[Файл:4816271.jpeg‎ ‎|right|thumb| Ваги Мора]]&lt;br /&gt;
Визначення густини з точністю до третього десяткового знака. Визначення вологи Наявність вологи в органічних сполуках проводять за допомогою проби на потріскування. Органічну сполуку нагрівають, якщо чути потріскування то це говорить про те, що в маслі, спирті, паливі міститься волога, якщо речовина тверда то вологу визначають методом висушування до постійної маси в сушильні шафі при температурі на 10 яний фотометр, знімаючи показники приладу і по графіку знаходять концентрацію калію в аналізую чому розчині. Вимірюють з повтором, одержують другий результат. За результат аналізу приймають середнє арифметичне значення двох визначень, розподіл між якими не перевищує 5%. Масову долю калію в перерахунку на калій – 20, вираховують за формулою: X = C1 C2 / 2 (100 500 200 1.205 / 5 ) % 1.205 – коефіцієнт перерахунку К2О – маса наважки аналізуючої проби C1 – C2 – концентрація калію одержаного по калібрувальному графіку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Визначення густини твердого тіла гідростатичним зважуванням'''&lt;br /&gt;
Для визначення густини твердого тіла гідростатичним зважуванням &lt;br /&gt;
тіло спочатку зважують у повітрі, а потім у рідині, густина якої відома.&lt;br /&gt;
Умови рівноваги терезів при цих зважуваннях, з врахуванням сили &lt;br /&gt;
Архімеда такі:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;{mg}-{Vp_{n}}={m_{1}g}-{V_{1}p_{n}g}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;{mg}-{Vp_{n}}={m_{2}g}-{V_{2}p_{n}g}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де m,m1 ,m2  — відповідно маса досліджуваного тіла та маси гир, що &lt;br /&gt;
зрівноважують тіло в повітрі і рідині;&lt;br /&gt;
V,V1 ,V2  - об'єми тіла і гир (останні &lt;br /&gt;
відповідають масам m1 і m2); &lt;br /&gt;
р — густини повітря і рідини;&lt;br /&gt;
g — прискорення вільного падіння.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідростатичне зважування залежно від заданої точності вимірювань [[Файл:Images_(2).jpg|right|thumb|Аналітичні терези]]&lt;br /&gt;
здійснюють на технічних першого класу або аналітичних терезах. Терези &lt;br /&gt;
доповнюються спеціальним пристроєм. До однієї шальки терезів &lt;br /&gt;
знизу прикріплюють підвіс з гачком , який вільно проходить через &lt;br /&gt;
отвори в основі вітрини терезів і в столі. Підвіс зрівноважується тягарцем, &lt;br /&gt;
поміщеним на другу шальку. Коли тіло зважують у рідині, його прикріплюють &lt;br /&gt;
на тонкій відповідної довжини прямій дротині (щоб зменшити вплив &lt;br /&gt;
поверхневого натягу). Рекомендується занурювати дротину в рідину до 15 мм &lt;br /&gt;
(щоб вага дротини в рідині була мінімальною). Гідростатичне зважування &lt;br /&gt;
забезпечує краще термостатування і більш точне вимірювання температури &lt;br /&gt;
рідини порівняно з пікнометричним методом.&lt;br /&gt;
У масових лабораторних вимірюваннях густини широкого поширення &lt;br /&gt;
набули менш точні спеціальні терези — гідростатичні терези ВГ-2, або «терези &lt;br /&gt;
Мора — Вестфаля». Вони складаються з опорної частини (колонки 17, основи 1 з двома гвинтовими ніжками 2 для правильного встановлення їх за &lt;br /&gt;
виском 3, всередині колонки розміщено висувний стержень 15, який фіксується &lt;br /&gt;
в потрібному положенні рукояткою 16, стержень має вилку 14, в якій &lt;br /&gt;
закріплена опорна подушка коромисла і нерухомий покажчик у вигляді &lt;br /&gt;
дзеркальної шкали 5 з нулем посередині), коромисла, поплавка і набору гир —&lt;br /&gt;
рейтерів. Коромисло 10 — нерівноплечий важіль, який спирається призмою 11&lt;br /&gt;
на опорну подушку. На правому кінці коромисла закріплена вантажопідйомна &lt;br /&gt;
призма, до якої підвішено сергу 13 з гачком. До гачка на константанові й &lt;br /&gt;
дротині 18 підвішено скляний поплавок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Одним з основних джерел похибок при гідростатичному зважуванні твердої речовини є вплив поверхневого натягу і в'язкості рідини,  що знижує чутливість терезів.  Крім того, метод ускладнюється тим, що потрібна спеціальна підготовка твердої речовини,  яка не повинна включати навіть дрібних пухирців повітря і не мати порожнечі і тріщини.  Якщо терези з поплавцем калібрувалися при 20 0 С,  то припустимі відхилення температури рідини ±5 0 С не вимагають спеціальних виправлень.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15730</id>
		<title>Методи вимірювання густини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15730"/>
				<updated>2012-05-21T17:50:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;----&lt;br /&gt;
'''Густина'''   - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густина'''    – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри  від значення густини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]&lt;br /&gt;
'''  Арео́метр '''   ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина   є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси   тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму  , включаючи пори та пустоти:&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;p=\frac{m}{V}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.&lt;br /&gt;
Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини  , тобто відношення густини матеріалу   до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої   = 1000 кг/м3 при 20 оС);  є безрозмірною величиною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник   збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником   орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів&lt;br /&gt;
за допомогою газового об’ємоміра'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм   поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для визначення об’єму речовини  , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини  , а потім разом з нею  . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;V_{0}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм скляної колби В між мітками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V{1}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм балона А&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;p_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; атмосферний тиск;  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; різниця рівнів в манометрі М;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;y&amp;lt;/math&amp;gt; питома вага води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тоді &amp;lt;math&amp;gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тоді об’єм досліджуваної речовини:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}-\frac{1}h_{2})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Визначення густини пікнометричним методом.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Пікнометр''' являє собою скляну посудину з міткою об’ємами від1 до 100 мл.[[Файл:200px-Piknometr_gas.jpg‎|right|thumb|Піктометр для газів]]&lt;br /&gt;
'''Пікнометр''' (від др.-греч. Πυκνός - «щільний» і μετρέω - «вимірюю») - физикохімічний прилад, скляна посудина спеціальної форми і певної місткості, що застосовується для вимірювання щільності речовин, в газоподібному, рідкому і твердому станах. Пікнометр був винайдений Дмитром Івановичем Менделєєвим в 1859 році.[[Файл:100px-Piknometr_solid.jpg|right|thumb|Піктометр для твердих і сипучих матеріалів]]&lt;br /&gt;
Пікнометр промивають хромовою сумішшю, дистильованою водою, спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують в ексикаторі і зважують до 0,0002 г до постійної маси, а потім його калібрують. &lt;br /&gt;
Для цього наповнюють дистильованою водою витримують термостат при 20˚С, доводять воду на шийці до мітки за допомогою полосок фільтрувального паперу, закривають кришкою і зважують, із 6-7 результатів беруть такий, які відрізняються на 0,005 г. Знаходять об’єм пікнометра:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
V = g2 – g1/0.99823&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
g1 – маса пустого пікнометра;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
g2 – маса пікнометра з водою;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
0.99823 – маса 1 см води при температурі 20˚С.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Воду виливають, сполоскують спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують, наливають аналізуючи рідину вище мітки, поміщають в термостат при температурі 20˚С, витримують 15-20 хв за допомогою полосок фільтрувального паперу доводимо до мітки, зважуємо і знаходимо густину при температурі 20˚С:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
= g2 – g1/V&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
V - об’єм пікнометра.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Визначення густини на вагах Вестфаля-Мора.'''&lt;br /&gt;
Ваги мають коромисло, скляний поплавок, який поміщають в циліндр з аналізуючою речовиною, на одному плечі коромисла є противага і стрілка, яка в момент рівноваги встановлюється вертикально, чи на нуль. На другому кінці нанесено 10 поділок на, які навішуються різноважки. Поміщають аналізуючий розчин і добиваються за допомогою різноважок нуля, знімають покази густини.[[Файл:4816271.jpeg‎ ‎|right|thumb| Ваги Мора]]&lt;br /&gt;
Визначення густини з точністю до третього десяткового знака. Визначення вологи Наявність вологи в органічних сполуках проводять за допомогою проби на потріскування. Органічну сполуку нагрівають, якщо чути потріскування то це говорить про те, що в маслі, спирті, паливі міститься волога, якщо речовина тверда то вологу визначають методом висушування до постійної маси в сушильні шафі при температурі на 10 яний фотометр, знімаючи показники приладу і по графіку знаходять концентрацію калію в аналізую чому розчині. Вимірюють з повтором, одержують другий результат. За результат аналізу приймають середнє арифметичне значення двох визначень, розподіл між якими не перевищує 5%. Масову долю калію в перерахунку на калій – 20, вираховують за формулою: X = C1 C2 / 2 (100 500 200 1.205 / 5 ) % 1.205 – коефіцієнт перерахунку К2О – маса наважки аналізуючої проби C1 – C2 – концентрація калію одержаного по калібрувальному графіку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Визначення густини твердого тіла гідростатичним зважуванням'''&lt;br /&gt;
Для визначення густини твердого тіла гідростатичним зважуванням &lt;br /&gt;
тіло спочатку зважують у повітрі, а потім у рідині, густина якої відома.&lt;br /&gt;
Умови рівноваги терезів при цих зважуваннях, з врахуванням сили &lt;br /&gt;
Архімеда такі:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;{mg}-{Vp_{n}}={m_{1}g}-{V_{1}p_{n}g}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;{mg}-{Vp_{n}}={m_{2}g}-{V_{2}p_{n}g}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де m,m1 ,m2  — відповідно маса досліджуваного тіла та маси гир, що &lt;br /&gt;
зрівноважують тіло в повітрі і рідині;&lt;br /&gt;
V,V1 ,V2  - об'єми тіла і гир (останні &lt;br /&gt;
відповідають масам m1 і m2); &lt;br /&gt;
р — густини повітря і рідини;&lt;br /&gt;
g — прискорення вільного падіння.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідростатичне зважування залежно від заданої точності вимірювань [[Файл:Images_(2).jpg|right|thumb|Аналітичні терези]]&lt;br /&gt;
здійснюють на технічних першого класу або аналітичних терезах. Терези &lt;br /&gt;
доповнюються спеціальним пристроєм. До однієї шальки терезів &lt;br /&gt;
знизу прикріплюють підвіс з гачком , який вільно проходить через &lt;br /&gt;
отвори в основі вітрини терезів і в столі. Підвіс зрівноважується тягарцем, &lt;br /&gt;
поміщеним на другу шальку. Коли тіло зважують у рідині, його прикріплюють &lt;br /&gt;
на тонкій відповідної довжини прямій дротині (щоб зменшити вплив &lt;br /&gt;
поверхневого натягу). Рекомендується занурювати дротину в рідину до 15 мм &lt;br /&gt;
(щоб вага дротини в рідині була мінімальною). Гідростатичне зважування &lt;br /&gt;
забезпечує краще термостатування і більш точне вимірювання температури &lt;br /&gt;
рідини порівняно з пікнометричним методом.&lt;br /&gt;
У масових лабораторних вимірюваннях густини широкого поширення &lt;br /&gt;
набули менш точні спеціальні терези — гідростатичні терези ВГ-2, або «терези &lt;br /&gt;
Мора — Вестфаля». Вони складаються з опорної частини (колонки 17, основи 1 з двома гвинтовими ніжками 2 для правильного встановлення їх за &lt;br /&gt;
виском 3, всередині колонки розміщено висувний стержень 15, який фіксується &lt;br /&gt;
в потрібному положенні рукояткою 16, стержень має вилку 14, в якій &lt;br /&gt;
закріплена опорна подушка коромисла і нерухомий покажчик у вигляді &lt;br /&gt;
дзеркальної шкали 5 з нулем посередині), коромисла, поплавка і набору гир —&lt;br /&gt;
рейтерів. Коромисло 10 — нерівноплечий важіль, який спирається призмою 11&lt;br /&gt;
на опорну подушку. На правому кінці коромисла закріплена вантажопідйомна &lt;br /&gt;
призма, до якої підвішено сергу 13 з гачком. До гачка на константанові й &lt;br /&gt;
дротині 18 підвішено скляний поплавок.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images_(2).jpg&amp;diff=15729</id>
		<title>Файл:Images (2).jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images_(2).jpg&amp;diff=15729"/>
				<updated>2012-05-21T17:50:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15728</id>
		<title>Методи вимірювання густини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15728"/>
				<updated>2012-05-21T17:45:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Густина'''   - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густина'''    – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри  від значення густини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]&lt;br /&gt;
'''  Арео́метр '''   ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина   є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси   тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму  , включаючи пори та пустоти:&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;p=\frac{m}{V}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.&lt;br /&gt;
Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини  , тобто відношення густини матеріалу   до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої   = 1000 кг/м3 при 20 оС);  є безрозмірною величиною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник   збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником   орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів&lt;br /&gt;
за допомогою газового об’ємоміра'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм   поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для визначення об’єму речовини  , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини  , а потім разом з нею  . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;V_{0}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм скляної колби В між мітками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V{1}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм балона А&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;p_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; атмосферний тиск;  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; різниця рівнів в манометрі М;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;y&amp;lt;/math&amp;gt; питома вага води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тоді &amp;lt;math&amp;gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тоді об’єм досліджуваної речовини:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}-\frac{1}h_{2})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Визначення густини пікнометричним методом.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Пікнометр''' являє собою скляну посудину з міткою об’ємами від1 до 100 мл.[[Файл:200px-Piknometr_gas.jpg‎|right|thumb|Піктометр для газів]]&lt;br /&gt;
'''Пікнометр''' (від др.-греч. Πυκνός - «щільний» і μετρέω - «вимірюю») - физикохімічний прилад, скляна посудина спеціальної форми і певної місткості, що застосовується для вимірювання щільності речовин, в газоподібному, рідкому і твердому станах. Пікнометр був винайдений Дмитром Івановичем Менделєєвим в 1859 році.[[Файл:100px-Piknometr_solid.jpg|right|thumb|Піктометр для твердих і сипучих матеріалів]]&lt;br /&gt;
Пікнометр промивають хромовою сумішшю, дистильованою водою, спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують в ексикаторі і зважують до 0,0002 г до постійної маси, а потім його калібрують. &lt;br /&gt;
Для цього наповнюють дистильованою водою витримують термостат при 20˚С, доводять воду на шийці до мітки за допомогою полосок фільтрувального паперу, закривають кришкою і зважують, із 6-7 результатів беруть такий, які відрізняються на 0,005 г. Знаходять об’єм пікнометра:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
V = g2 – g1/0.99823&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
g1 – маса пустого пікнометра;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
g2 – маса пікнометра з водою;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
0.99823 – маса 1 см води при температурі 20˚С.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Воду виливають, сполоскують спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують, наливають аналізуючи рідину вище мітки, поміщають в термостат при температурі 20˚С, витримують 15-20 хв за допомогою полосок фільтрувального паперу доводимо до мітки, зважуємо і знаходимо густину при температурі 20˚С:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
= g2 – g1/V&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
V - об’єм пікнометра.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Визначення густини на вагах Вестфаля-Мора.'''&lt;br /&gt;
Ваги мають коромисло, скляний поплавок, який поміщають в циліндр з аналізуючою речовиною, на одному плечі коромисла є противага і стрілка, яка в момент рівноваги встановлюється вертикально, чи на нуль. На другому кінці нанесено 10 поділок на, які навішуються різноважки. Поміщають аналізуючий розчин і добиваються за допомогою різноважок нуля, знімають покази густини.[[Файл:4816271.jpeg‎ ‎|right|thumb| Ваги Мора]]&lt;br /&gt;
Визначення густини з точністю до третього десяткового знака. Визначення вологи Наявність вологи в органічних сполуках проводять за допомогою проби на потріскування. Органічну сполуку нагрівають, якщо чути потріскування то це говорить про те, що в маслі, спирті, паливі міститься волога, якщо речовина тверда то вологу визначають методом висушування до постійної маси в сушильні шафі при температурі на 10 яний фотометр, знімаючи показники приладу і по графіку знаходять концентрацію калію в аналізую чому розчині. Вимірюють з повтором, одержують другий результат. За результат аналізу приймають середнє арифметичне значення двох визначень, розподіл між якими не перевищує 5%. Масову долю калію в перерахунку на калій – 20, вираховують за формулою: X = C1 C2 / 2 (100 500 200 1.205 / 5 ) % 1.205 – коефіцієнт перерахунку К2О – маса наважки аналізуючої проби C1 – C2 – концентрація калію одержаного по калібрувальному графіку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Визначення густини твердого тіла гідростатичним зважуванням'''&lt;br /&gt;
Для визначення густини твердого тіла гідростатичним зважуванням &lt;br /&gt;
тіло спочатку зважують у повітрі, а потім у рідині, густина якої відома.&lt;br /&gt;
Умови рівноваги терезів при цих зважуваннях, з врахуванням сили &lt;br /&gt;
Архімеда такі:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;{mg}-{Vp_{n}}={m_{1}g}-{V_{1}p_{n}g}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;{mg}-{Vp_{n}}={m_{2}g}-{V_{2}p_{n}g}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де m,m1 ,m2  — відповідно маса досліджуваного тіла та маси гир, що &lt;br /&gt;
зрівноважують тіло в повітрі і рідині;&lt;br /&gt;
V,V1 ,V2  - об'єми тіла і гир (останні &lt;br /&gt;
відповідають масам m1 і m2); &lt;br /&gt;
р — густини повітря і рідини;&lt;br /&gt;
g — прискорення вільного падіння.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15727</id>
		<title>Методи вимірювання густини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15727"/>
				<updated>2012-05-21T17:32:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Густина'''   - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густина'''    – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри  від значення густини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]&lt;br /&gt;
'''  Арео́метр '''   ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина   є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси   тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму  , включаючи пори та пустоти:&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;p=\frac{m}{V}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.&lt;br /&gt;
Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини  , тобто відношення густини матеріалу   до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої   = 1000 кг/м3 при 20 оС);  є безрозмірною величиною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник   збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником   орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів&lt;br /&gt;
за допомогою газового об’ємоміра'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм   поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для визначення об’єму речовини  , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини  , а потім разом з нею  . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;V_{0}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм скляної колби В між мітками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V{1}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм балона А&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;p_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; атмосферний тиск;  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; різниця рівнів в манометрі М;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;y&amp;lt;/math&amp;gt; питома вага води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тоді &amp;lt;math&amp;gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тоді об’єм досліджуваної речовини:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}-\frac{1}h_{2})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Визначення густини пікнометричним методом.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Пікнометр''' являє собою скляну посудину з міткою об’ємами від1 до 100 мл.[[Файл:200px-Piknometr_gas.jpg‎|right|thumb|Піктометр для газів]]&lt;br /&gt;
'''Пікнометр''' (від др.-греч. Πυκνός - «щільний» і μετρέω - «вимірюю») - физикохімічний прилад, скляна посудина спеціальної форми і певної місткості, що застосовується для вимірювання щільності речовин, в газоподібному, рідкому і твердому станах. Пікнометр був винайдений Дмитром Івановичем Менделєєвим в 1859 році.[[Файл:100px-Piknometr_solid.jpg|right|thumb|Піктометр для твердих і сипучих матеріалів]]&lt;br /&gt;
Пікнометр промивають хромовою сумішшю, дистильованою водою, спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують в ексикаторі і зважують до 0,0002 г до постійної маси, а потім його калібрують. &lt;br /&gt;
Для цього наповнюють дистильованою водою витримують термостат при 20˚С, доводять воду на шийці до мітки за допомогою полосок фільтрувального паперу, закривають кришкою і зважують, із 6-7 результатів беруть такий, які відрізняються на 0,005 г. Знаходять об’єм пікнометра:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
V = g2 – g1/0.99823&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
g1 – маса пустого пікнометра;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
g2 – маса пікнометра з водою;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
0.99823 – маса 1 см води при температурі 20˚С.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Воду виливають, сполоскують спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують, наливають аналізуючи рідину вище мітки, поміщають в термостат при температурі 20˚С, витримують 15-20 хв за допомогою полосок фільтрувального паперу доводимо до мітки, зважуємо і знаходимо густину при температурі 20˚С:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
= g2 – g1/V&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
V - об’єм пікнометра.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Визначення густини на вагах Вестфаля-Мора.'''&lt;br /&gt;
Ваги мають коромисло, скляний поплавок, який поміщають в циліндр з аналізуючою речовиною, на одному плечі коромисла є противага і стрілка, яка в момент рівноваги встановлюється вертикально, чи на нуль. На другому кінці нанесено 10 поділок на, які навішуються різноважки. Поміщають аналізуючий розчин і добиваються за допомогою різноважок нуля, знімають покази густини.[[Файл:4816271.jpeg‎ ‎|right|thumb| Ваги Мора]]&lt;br /&gt;
Визначення густини з точністю до третього десяткового знака. Визначення вологи Наявність вологи в органічних сполуках проводять за допомогою проби на потріскування. Органічну сполуку нагрівають, якщо чути потріскування то це говорить про те, що в маслі, спирті, паливі міститься волога, якщо речовина тверда то вологу визначають методом висушування до постійної маси в сушильні шафі при температурі на 10 яний фотометр, знімаючи показники приладу і по графіку знаходять концентрацію калію в аналізую чому розчині. Вимірюють з повтором, одержують другий результат. За результат аналізу приймають середнє арифметичне значення двох визначень, розподіл між якими не перевищує 5%. Масову долю калію в перерахунку на калій – 20, вираховують за формулою: X = C1 C2 / 2 (100 500 200 1.205 / 5 ) % 1.205 – коефіцієнт перерахунку К2О – маса наважки аналізуючої проби C1 – C2 – концентрація калію одержаного по калібрувальному графіку.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15726</id>
		<title>Методи вимірювання густини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15726"/>
				<updated>2012-05-21T17:30:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Густина'''   - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густина'''    – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри  від значення густини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]&lt;br /&gt;
'''  Арео́метр '''   ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина   є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси   тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму  , включаючи пори та пустоти:&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;p=\frac{m}{V}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.&lt;br /&gt;
Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини  , тобто відношення густини матеріалу   до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої   = 1000 кг/м3 при 20 оС);  є безрозмірною величиною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник   збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником   орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів&lt;br /&gt;
за допомогою газового об’ємоміра'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм   поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для визначення об’єму речовини  , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини  , а потім разом з нею  . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;V_{0}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм скляної колби В між мітками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V{1}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм балона А&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;p_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; атмосферний тиск;  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; різниця рівнів в манометрі М;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;y&amp;lt;/math&amp;gt; питома вага води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тоді &amp;lt;math&amp;gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тоді об’єм досліджуваної речовини:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}-\frac{1}h_{2})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Визначення густини пікнометричним методом.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Пікнометр''' являє собою скляну посудину з міткою об’ємами від1 до 100 мл.[[Файл:200px-Piknometr_gas.jpg‎|right|thumb|Піктометр для газів]]&lt;br /&gt;
'''Пікнометр''' (від др.-греч. Πυκνός - «щільний» і μετρέω - «вимірюю») - физикохімічний прилад, скляна посудина спеціальної форми і певної місткості, що застосовується для вимірювання щільності речовин, в газоподібному, рідкому і твердому станах. Пікнометр був винайдений Дмитром Івановичем Менделєєвим в 1859 році.[[Файл:100px-Piknometr_solid.jpg|right|thumb|Піктометр для твердих і сипучих матеріалів]]&lt;br /&gt;
Пікнометр промивають хромовою сумішшю, дистильованою водою, спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують в ексикаторі і зважують до 0,0002 г до постійної маси, а потім його калібрують. &lt;br /&gt;
Для цього наповнюють дистильованою водою витримують термостат при 20˚С, доводять воду на шийці до мітки за допомогою полосок фільтрувального паперу, закривають кришкою і зважують, із 6-7 результатів беруть такий, які відрізняються на 0,005 г. Знаходять об’єм пікнометра:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
V = g2 – g1/0.99823&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
g1 – маса пустого пікнометра;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
g2 – маса пікнометра з водою;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
0.99823 – маса 1 см води при температурі 20˚С.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Воду виливають, сполоскують спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують, наливають аналізуючи рідину вище мітки, поміщають в термостат при температурі 20˚С, витримують 15-20 хв за допомогою полосок фільтрувального паперу доводимо до мітки, зважуємо і знаходимо густину при температурі 20˚С:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
= g2 – g1/V&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
V - об’єм пікнометра.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Визначення густини на вагах Вестфаля-Мора.'''&lt;br /&gt;
Ваги мають коромисло, скляний поплавок, який поміщають в циліндр з аналізуючою речовиною, на одному плечі коромисла є противага і стрілка, яка в момент рівноваги встановлюється вертикально, чи на нуль. На другому кінці нанесено 10 поділок на, які навішуються різноважки. Поміщають аналізуючий розчин і добиваються за допомогою різноважок нуля, знімають покази густини.[[Файл:4816271.jpeg‎ ‎|right|thumb| Ваги Мора]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:4816271.jpeg&amp;diff=15725</id>
		<title>Файл:4816271.jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:4816271.jpeg&amp;diff=15725"/>
				<updated>2012-05-21T17:29:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15724</id>
		<title>Методи вимірювання густини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15724"/>
				<updated>2012-05-21T17:27:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Густина'''   - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густина'''    – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри  від значення густини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]&lt;br /&gt;
'''  Арео́метр '''   ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина   є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси   тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму  , включаючи пори та пустоти:&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;p=\frac{m}{V}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.&lt;br /&gt;
Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини  , тобто відношення густини матеріалу   до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої   = 1000 кг/м3 при 20 оС);  є безрозмірною величиною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник   збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником   орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів&lt;br /&gt;
за допомогою газового об’ємоміра'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм   поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для визначення об’єму речовини  , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини  , а потім разом з нею  . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;V_{0}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм скляної колби В між мітками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V{1}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм балона А&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;p_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; атмосферний тиск;  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; різниця рівнів в манометрі М;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;y&amp;lt;/math&amp;gt; питома вага води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тоді &amp;lt;math&amp;gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тоді об’єм досліджуваної речовини:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}-\frac{1}h_{2})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Визначення густини пікнометричним методом.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Пікнометр''' являє собою скляну посудину з міткою об’ємами від1 до 100 мл.[[Файл:200px-Piknometr_gas.jpg‎|right|thumb|Піктометр для газів]]&lt;br /&gt;
'''Пікнометр''' (від др.-греч. Πυκνός - «щільний» і μετρέω - «вимірюю») - физикохімічний прилад, скляна посудина спеціальної форми і певної місткості, що застосовується для вимірювання щільності речовин, в газоподібному, рідкому і твердому станах. Пікнометр був винайдений Дмитром Івановичем Менделєєвим в 1859 році.[[Файл:100px-Piknometr_solid.jpg|right|thumb|Піктометр для твердих і сипучих матеріалів]]&lt;br /&gt;
Пікнометр промивають хромовою сумішшю, дистильованою водою, спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують в ексикаторі і зважують до 0,0002 г до постійної маси, а потім його калібрують. &lt;br /&gt;
Для цього наповнюють дистильованою водою витримують термостат при 20˚С, доводять воду на шийці до мітки за допомогою полосок фільтрувального паперу, закривають кришкою і зважують, із 6-7 результатів беруть такий, які відрізняються на 0,005 г. Знаходять об’єм пікнометра:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
V = g2 – g1/0.99823&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
g1 – маса пустого пікнометра;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
g2 – маса пікнометра з водою;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
0.99823 – маса 1 см води при температурі 20˚С.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Воду виливають, сполоскують спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують, наливають аналізуючи рідину вище мітки, поміщають в термостат при температурі 20˚С, витримують 15-20 хв за допомогою полосок фільтрувального паперу доводимо до мітки, зважуємо і знаходимо густину при температурі 20˚С:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
= g2 – g1/V&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
V - об’єм пікнометра.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Визначення густини на вагах Вестфаля-Мора.'''&lt;br /&gt;
Ваги мають коромисло, скляний поплавок, який поміщають в циліндр з аналізуючою речовиною, на одному плечі коромисла є противага і стрілка, яка в момент рівноваги встановлюється вертикально, чи на нуль. На другому кінці нанесено 10 поділок на, які навішуються різноважки. Поміщають аналізуючий розчин і добиваються за допомогою різноважок нуля, знімають покази густини.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:100px-Piknometr_solid.jpg&amp;diff=15723</id>
		<title>Файл:100px-Piknometr solid.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:100px-Piknometr_solid.jpg&amp;diff=15723"/>
				<updated>2012-05-21T17:27:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:200px-Piknometr_gas.jpg&amp;diff=15722</id>
		<title>Файл:200px-Piknometr gas.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:200px-Piknometr_gas.jpg&amp;diff=15722"/>
				<updated>2012-05-21T17:25:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15721</id>
		<title>Методи вимірювання густини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15721"/>
				<updated>2012-05-21T17:16:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Густина'''   - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густина'''    – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри  від значення густини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]&lt;br /&gt;
'''  Арео́метр '''   ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина   є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси   тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму  , включаючи пори та пустоти:&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;p=\frac{m}{V}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.&lt;br /&gt;
Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини  , тобто відношення густини матеріалу   до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої   = 1000 кг/м3 при 20 оС);  є безрозмірною величиною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник   збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником   орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів&lt;br /&gt;
за допомогою газового об’ємоміра'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм   поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для визначення об’єму речовини  , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини  , а потім разом з нею  . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;V_{0}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм скляної колби В між мітками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V{1}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм балона А&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;p_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; атмосферний тиск;  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; різниця рівнів в манометрі М;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;y&amp;lt;/math&amp;gt; питома вага води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тоді &amp;lt;math&amp;gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тоді об’єм досліджуваної речовини:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}-\frac{1}h_{2})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Визначення густини пікнометричним методом.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Пікнометр''' являє собою скляну посудину з міткою об’ємами від1 до 100 мл.&lt;br /&gt;
'''Пікнометр''' (від др.-греч. Πυκνός - «щільний» і μετρέω - «вимірюю») - физикохімічний прилад, скляна посудина спеціальної форми і певної місткості, що застосовується для вимірювання щільності речовин, в газоподібному, рідкому і твердому станах. Пікнометр був винайдений Дмитром Івановичем Менделєєвим в 1859 році.&lt;br /&gt;
Пікнометр промивають хромовою сумішшю, дистильованою водою, спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують в ексикаторі і зважують до 0,0002 г до постійної маси, а потім його калібрують. &lt;br /&gt;
Для цього наповнюють дистильованою водою витримують термостат при 20˚С, доводять воду на шийці до мітки за допомогою полосок фільтрувального паперу, закривають кришкою і зважують, із 6-7 результатів беруть такий, які відрізняються на 0,005 г. Знаходять об’єм пікнометра:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
V = g2 – g1/0.99823&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
g1 – маса пустого пікнометра;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
g2 – маса пікнометра з водою;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
0.99823 – маса 1 см води при температурі 20˚С.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Воду виливають, сполоскують спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують, наливають аналізуючи рідину вище мітки, поміщають в термостат при температурі 20˚С, витримують 15-20 хв за допомогою полосок фільтрувального паперу доводимо до мітки, зважуємо і знаходимо густину при температурі 20˚С:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
= g2 – g1/V&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
V - об’єм пікнометра.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Визначення густини на вагах Вестфаля-Мора.'''&lt;br /&gt;
Ваги мають коромисло, скляний поплавок, який поміщають в циліндр з аналізуючою речовиною, на одному плечі коромисла є противага і стрілка, яка в момент рівноваги встановлюється вертикально, чи на нуль. На другому кінці нанесено 10 поділок на, які навішуються різноважки. Поміщають аналізуючий розчин і добиваються за допомогою різноважок нуля, знімають покази густини.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15717</id>
		<title>Методи вимірювання густини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15717"/>
				<updated>2012-05-21T17:05:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Густина'''   - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густина'''    – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри  від значення густини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]&lt;br /&gt;
'''  Арео́метр '''   ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина   є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси   тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму  , включаючи пори та пустоти:&lt;br /&gt;
 .&amp;lt;math&amp;gt;p=\frac{m}{V}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.&lt;br /&gt;
Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини  , тобто відношення густини матеріалу   до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої   = 1000 кг/м3 при 20 оС);  є безрозмірною величиною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник   збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником   орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів&lt;br /&gt;
за допомогою газового об’ємоміра'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм   поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для визначення об’єму речовини  , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини  , а потім разом з нею  . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;V_{0}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм скляної колби В між мітками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V{1}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм балона А&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;p_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; атмосферний тиск;  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; різниця рівнів в манометрі М;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;y&amp;lt;/math&amp;gt; питома вага води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тоді &amp;lt;math&amp;gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тоді об’єм досліджуваної речовини:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}-\frac{1}h_{2})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Визначення густини пікнометричним методом.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пікнометр являє собою скляну посудину з міткою об’ємами від1 до 100 мл.&lt;br /&gt;
 Пікнометр промивають хромовою сумішшю, дистильованою водою, спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують в ексикаторі і зважують до 0,0002 г до постійної маси, а потім його калібрують. &lt;br /&gt;
Для цього наповнюють дистильованою водою витримують термостат при 20˚С, доводять воду на шийці до мітки за допомогою полосок фільтрувального паперу, закривають кришкою і зважують, із 6-7 результатів беруть такий, які відрізняються на 0,005 г. Знаходять об’єм пікнометра:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
V = g2 – g1/0.99823&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
g1 – маса пустого пікнометра;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
g2 – маса пікнометра з водою;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
0.99823 – маса 1 см води при температурі 20˚С.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Воду виливають, сполоскують спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують, наливають аналізуючи рідину вище мітки, поміщають в термостат при температурі 20˚С, витримують 15-20 хв за допомогою полосок фільтрувального паперу доводимо до мітки, зважуємо і знаходимо густину при температурі 20˚С:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
= g2 – g1/V&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
V - об’єм пікнометра.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Визначення густини на вагах Вестфаля-Мора.'''&lt;br /&gt;
 Ваги мають коромисло, скляний поплавок, який поміщають в циліндр з аналізуючою речовиною, на одному плечі коромисла є противага і стрілка, яка в момент рівноваги встановлюється вертикально, чи на нуль. На другому кінці нанесено 10 поділок на, які навішуються різноважки. Поміщають аналізуючий розчин і добиваються за допомогою різноважок нуля, знімають покази густини.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15716</id>
		<title>Методи вимірювання густини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15716"/>
				<updated>2012-05-21T17:03:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Густина'''   - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густина'''    – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри  від значення густини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]&lt;br /&gt;
'''  Арео́метр '''   ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина   є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси   тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму  , включаючи пори та пустоти:&lt;br /&gt;
 .&amp;lt;math&amp;gt;p=\frac{m}{V}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.&lt;br /&gt;
Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини  , тобто відношення густини матеріалу   до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої   = 1000 кг/м3 при 20 оС);  є безрозмірною величиною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник   збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником   орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів&lt;br /&gt;
за допомогою газового об’ємоміра'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм   поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для визначення об’єму речовини  , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини  , а потім разом з нею  . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;V_{0}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм скляної колби В між мітками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V{1}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм балона А&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;p_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; атмосферний тиск;  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; різниця рівнів в манометрі М;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;y&amp;lt;/math&amp;gt; питома вага води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тоді &amp;lt;math&amp;gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тоді об’єм досліджуваної речовини:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}-\frac{1}h_{2})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Визначення густини пікнометричним методом.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пікнометр являє собою скляну посудину з міткою об’ємами від1 до 100 мл.&lt;br /&gt;
 Пікнометр промивають хромовою сумішшю, дистильованою водою, спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують в ексикаторі і зважують до 0,0002 г до постійної маси, а потім його калібрують. &lt;br /&gt;
Для цього наповнюють дистильованою водою витримують термостат при 20˚С, доводять воду на шийці до мітки за допомогою полосок фільтрувального паперу, закривають кришкою і зважують, із 6-7 результатів беруть такий, які відрізняються на 0,005 г. Знаходять об’єм пікнометра:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
V = g2 – g1/0.99823&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
g1 – маса пустого пікнометра;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
g2 – маса пікнометра з водою;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
0.99823 – маса 1 см води при температурі 20˚С.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Воду виливають, сполоскують спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують, наливають аналізуючи рідину вище мітки, поміщають в термостат при температурі 20˚С, витримують 15-20 хв за допомогою полосок фільтрувального паперу доводимо до мітки, зважуємо і знаходимо густину при температурі 20˚С:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
= g2 – g1/V&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
V - об’єм пікнометра.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15715</id>
		<title>Методи вимірювання густини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15715"/>
				<updated>2012-05-21T17:01:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Густина'''   - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густина'''    – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри  від значення густини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]&lt;br /&gt;
'''  Арео́метр '''   ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина   є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси   тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму  , включаючи пори та пустоти:&lt;br /&gt;
 .&amp;lt;math&amp;gt;p=\frac{m}{V}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.&lt;br /&gt;
Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини  , тобто відношення густини матеріалу   до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої   = 1000 кг/м3 при 20 оС);  є безрозмірною величиною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник   збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником   орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів&lt;br /&gt;
за допомогою газового об’ємоміра'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм   поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для визначення об’єму речовини  , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини  , а потім разом з нею  . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;V_{0}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм скляної колби В між мітками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V{1}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм балона А&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;p_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; атмосферний тиск;  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; різниця рівнів в манометрі М;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;y&amp;lt;/math&amp;gt; питома вага води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тоді &amp;lt;math&amp;gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тоді об’єм досліджуваної речовини:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}-\frac{1}h_{2})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*'''Визначення густини пікнометричним методом.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Пікнометр являє собою скляну посудину з міткою об’ємами від1 до 100 мл. Пікнометр промивають хромовою сумішшю, дистильованою водою, спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують в ексикаторі і зважують до 0,0002 г до постійної маси, а потім його калібрують. Для цього наповнюють дистильованою водою витримують термостат при 20˚С, доводять воду на шийці до мітки за допомогою полосок фільтрувального паперу, закривають кришкою і зважують, із 6-7 результатів беруть такий, які відрізняються на 0,005 г. Знаходять об’єм пікнометра:&lt;br /&gt;
V = g2 – g1/0.99823&lt;br /&gt;
g1 – маса пустого пікнометра;&lt;br /&gt;
g2 – маса пікнометра з водою;&lt;br /&gt;
0.99823 – маса 1 см води при температурі 20˚С.&lt;br /&gt;
Воду виливають, сполоскують спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують, наливають аналізуючи рідину вище мітки, поміщають в термостат при температурі 20˚С, витримують 15-20 хв за допомогою полосок фільтрувального паперу доводимо до мітки, зважуємо і знаходимо густину при температурі 20˚С:&lt;br /&gt;
= g2 – g1/V&lt;br /&gt;
V - об’єм пікнометра.&lt;br /&gt;
Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15714</id>
		<title>Методи вимірювання густини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15714"/>
				<updated>2012-05-21T16:58:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Густина'''   - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густина'''    – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри  від значення густини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]&lt;br /&gt;
'''  Арео́метр '''   ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина   є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси   тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму  , включаючи пори та пустоти:&lt;br /&gt;
 .&amp;lt;math&amp;gt;p=\frac{m}{V}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.&lt;br /&gt;
Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини  , тобто відношення густини матеріалу   до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої   = 1000 кг/м3 при 20 оС);  є безрозмірною величиною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник   збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником   орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів&lt;br /&gt;
за допомогою газового об’ємоміра&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм   поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для визначення об’єму речовини  , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини  , а потім разом з нею  . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;V_{0}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм скляної колби В між мітками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V{1}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм балона А&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;p_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; атмосферний тиск;  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; різниця рівнів в манометрі М;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;y&amp;lt;/math&amp;gt; питома вага води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тоді &amp;lt;math&amp;gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тоді об’єм досліджуваної речовини:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}-\frac{1}h_{2})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15713</id>
		<title>Методи вимірювання густини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15713"/>
				<updated>2012-05-21T16:56:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Густина'''   - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густина'''    – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри  від значення густини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]&lt;br /&gt;
'''  Арео́метр '''   ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина   є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси   тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму  , включаючи пори та пустоти:&lt;br /&gt;
 .&amp;lt;math&amp;gt;p=\frac{m}{V}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.&lt;br /&gt;
Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини  , тобто відношення густини матеріалу   до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої   = 1000 кг/м3 при 20 оС);  є безрозмірною величиною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник   збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником   орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів&lt;br /&gt;
за допомогою газового об’ємоміра&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм   поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для визначення об’єму речовини  , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини  , а потім разом з нею  . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;V_{0}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм скляної колби В між мітками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V{1}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм балона А&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;p_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; атмосферний тиск;  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; різниця рівнів в манометрі М;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;y&amp;lt;/math&amp;gt; питома вага води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тоді &amp;lt;math&amp;gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}y*h_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}y*h_{2}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тоді об’єм досліджуваної речовини:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}y*h_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}y*h_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1})-\frac{1}h_{2}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15712</id>
		<title>Методи вимірювання густини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15712"/>
				<updated>2012-05-21T16:55:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Густина'''   - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густина'''    – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри  від значення густини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]&lt;br /&gt;
'''  Арео́метр '''   ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина   є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси   тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму  , включаючи пори та пустоти:&lt;br /&gt;
 .&amp;lt;math&amp;gt;p=\frac{m}{V}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.&lt;br /&gt;
Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини  , тобто відношення густини матеріалу   до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої   = 1000 кг/м3 при 20 оС);  є безрозмірною величиною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник   збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником   орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів&lt;br /&gt;
за допомогою газового об’ємоміра&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм   поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для визначення об’єму речовини  , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини  , а потім разом з нею  . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;V_{0}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм скляної колби В між мітками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V{1}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм балона А&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;p_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; атмосферний тиск;  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; різниця рівнів в манометрі М;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;y&amp;lt;/math&amp;gt; питома вага води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тоді &amp;lt;math&amp;gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}yh_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}yh_{2}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тоді об’єм досліджуваної речовини:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}yh_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}yh_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1})-\frac{1}h_{2}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15711</id>
		<title>Методи вимірювання густини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15711"/>
				<updated>2012-05-21T16:53:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Густина'''   - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густина'''    – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри  від значення густини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]&lt;br /&gt;
'''  Арео́метр '''   ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина   є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси   тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму  , включаючи пори та пустоти:&lt;br /&gt;
 .&amp;lt;math&amp;gt;p=\frac{m}{V}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.&lt;br /&gt;
Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини  , тобто відношення густини матеріалу   до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої   = 1000 кг/м3 при 20 оС);  є безрозмірною величиною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник   збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником   орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів&lt;br /&gt;
за допомогою газового об’ємоміра&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм   поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для визначення об’єму речовини  , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини  , а потім разом з нею  . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;V_{0}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм скляної колби В між мітками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V{1}&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм балона А&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;p_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; атмосферний тиск;  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; різниця рівнів в манометрі М;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;y&amp;lt;/math&amp;gt; питома вага води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тоді &amp;lt;math&amp;gt;V_{1}=\fracp_{V{0}p_{0}}yh_{1}&amp;lt;/math&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}yh_{2}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тоді об’єм досліджуваної речовини:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;V=\fracp_{V{0}p_{0}}yh_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}yh_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}}-\frac{1}h_{2}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15709</id>
		<title>Методи вимірювання густини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15709"/>
				<updated>2012-05-21T16:45:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Густина'''   - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густина'''    – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри  від значення густини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]&lt;br /&gt;
'''  Арео́метр '''   ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина   є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси   тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму  , включаючи пори та пустоти:&lt;br /&gt;
 .&amp;lt;math&amp;gt;p=\frac{m}{V}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.&lt;br /&gt;
Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини  , тобто відношення густини матеріалу   до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої   = 1000 кг/м3 при 20 оС);  є безрозмірною величиною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник   збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником   орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів&lt;br /&gt;
за допомогою газового об’ємоміра&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм   поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для визначення об’єму речовини  , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини  , а потім разом з нею  . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+lambda h_{1})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм скляної колби В між мітками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм балона А&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; атмосферний тиск;  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; різниця рівнів в манометрі М; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; питома вага води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тоді &amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt; .&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тоді об’єм досліджуваної речовини:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15708</id>
		<title>Методи вимірювання густини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15708"/>
				<updated>2012-05-21T16:43:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Густина'''   - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густина'''    – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри  від значення густини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]&lt;br /&gt;
'''  Арео́метр '''   ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина   є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси   тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму  , включаючи пори та пустоти:&lt;br /&gt;
 .&amp;lt;math&amp;gt;p=\frac{m}{V}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.&lt;br /&gt;
Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини  , тобто відношення густини матеріалу   до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої   = 1000 кг/м3 при 20 оС);  є безрозмірною величиною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник   збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником   орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів&lt;br /&gt;
за допомогою газового об’ємоміра&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм   поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для визначення об’єму речовини  , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини  , а потім разом з нею  . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;(V{0}+V{1})p{0}=V{1}(p{1}+lambdah{1})&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм скляної колби В між мітками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм балона А&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; атмосферний тиск;  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; різниця рівнів в манометрі М; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; питома вага води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тоді &amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt; .&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тоді об’єм досліджуваної речовини:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15707</id>
		<title>Методи вимірювання густини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15707"/>
				<updated>2012-05-21T16:41:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Густина'''   - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густина'''    – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри  від значення густини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]&lt;br /&gt;
'''  Арео́метр '''   ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина   є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси   тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму  , включаючи пори та пустоти:&lt;br /&gt;
 .&amp;lt;math&amp;gt;p=\frac{m}{V}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.&lt;br /&gt;
Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини  , тобто відношення густини матеріалу   до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої   = 1000 кг/м3 при 20 оС);  є безрозмірною величиною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник   збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником   орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів&lt;br /&gt;
за допомогою газового об’ємоміра&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм   поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для визначення об’єму речовини  , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини  , а потім разом з нею  . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм скляної колби В між мітками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм балона А&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; атмосферний тиск;  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; різниця рівнів в манометрі М; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; питома вага води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тоді &amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt; .&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тоді об’єм досліджуваної речовини:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15706</id>
		<title>Методи вимірювання густини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15706"/>
				<updated>2012-05-21T16:40:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Густина'''   - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густина'''    – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри  від значення густини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]&lt;br /&gt;
'''  Арео́метр '''   ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина   є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси   тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму  , включаючи пори та пустоти:&lt;br /&gt;
 .&amp;lt;math&amp;gt;р=\frac{m}{V}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.&lt;br /&gt;
Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини  , тобто відношення густини матеріалу   до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої   = 1000 кг/м3 при 20 оС);  є безрозмірною величиною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник   збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником   орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів&lt;br /&gt;
за допомогою газового об’ємоміра&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм   поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для визначення об’єму речовини  , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини  , а потім разом з нею  . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм скляної колби В між мітками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм балона А&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; атмосферний тиск;  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; різниця рівнів в манометрі М; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; питома вага води.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тоді &amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt; .&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тоді об’єм досліджуваної речовини:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15705</id>
		<title>Методи вимірювання густини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15705"/>
				<updated>2012-05-21T16:25:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Густина'''   - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густина'''    – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри  від значення густини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]&lt;br /&gt;
'''  Арео́метр '''   ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина   є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси   тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму  , включаючи пори та пустоти:&lt;br /&gt;
 .&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).&lt;br /&gt;
Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.&lt;br /&gt;
Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини  , тобто відношення густини матеріалу   до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої   = 1000 кг/м3 при 20 оС);  є безрозмірною величиною.&lt;br /&gt;
Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник   збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником   орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів&lt;br /&gt;
за допомогою газового об’ємоміра&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм   поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.&lt;br /&gt;
Для визначення об’єму речовини  , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини  , а потім разом з нею  . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм скляної колби В між мітками;&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм балона А&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; атмосферний тиск;  &lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; різниця рівнів в манометрі М; &lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; питома вага води.&lt;br /&gt;
тоді &amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; &lt;br /&gt;
Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt; .&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Тоді об’єм досліджуваної речовини:&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15704</id>
		<title>Методи вимірювання густини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15704"/>
				<updated>2012-05-21T16:24:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Густина'''   - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густина'''    – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри  від значення густини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]&lt;br /&gt;
'''  Арео́метр '''   ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середня густина   є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси   тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму  , включаючи пори та пустоти:&lt;br /&gt;
 .&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).&lt;br /&gt;
Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням (п.3.2), а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.&lt;br /&gt;
Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини  , тобто відношення густини матеріалу   до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої   = 1000 кг/м3 при 20 оС);  є безрозмірною величиною.&lt;br /&gt;
Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник   збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником   орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
*Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів&lt;br /&gt;
за допомогою газового об’ємоміра&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм   поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.&lt;br /&gt;
Для визначення об’єму речовини  , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини  , а потім разом з нею  . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
де &amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм скляної колби В між мітками;&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; об’єм балона А&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; атмосферний тиск;  &lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; різниця рівнів в манометрі М; &lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; питома вага води.&lt;br /&gt;
тоді &amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt; &lt;br /&gt;
Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt; .&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Тоді об’єм досліджуваної речовини:&lt;br /&gt;
&amp;lt;math&amp;gt;&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images_(1).jpg&amp;diff=15703</id>
		<title>Файл:Images (1).jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images_(1).jpg&amp;diff=15703"/>
				<updated>2012-05-21T16:11:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15698</id>
		<title>Методи вимірювання густини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15698"/>
				<updated>2012-05-21T15:52:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Густина    - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.'''&lt;br /&gt;
'''Густина    – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри  від значення густини.'''&lt;br /&gt;
[[Файл:Hydrometer.jpg-‎right-thumb-аерометр]]'''  Арео́метр    ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).'''&lt;br /&gt;
'''Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.'''&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Hydrometer.jpg&amp;diff=15697</id>
		<title>Файл:Hydrometer.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Hydrometer.jpg&amp;diff=15697"/>
				<updated>2012-05-21T15:49:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: завантажив нову версію «Файл:Hydrometer.jpg»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15696</id>
		<title>Методи вимірювання густини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15696"/>
				<updated>2012-05-21T15:41:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: Створена сторінка: Файл:Hydrometer.jpg‎-right-thumb-ареометр   Густина - один з головних показників, що визначає якіст…&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Hydrometer.jpg‎-right-thumb-ареометр]]   Густина - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.&lt;br /&gt;
   Густина – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри  від значення густини.&lt;br /&gt;
    Арео́метр ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Hydrometer.jpg&amp;diff=15695</id>
		<title>Файл:Hydrometer.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Hydrometer.jpg&amp;diff=15695"/>
				<updated>2012-05-21T15:34:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15625</id>
		<title>Обговорення:Методи вимірювання густини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=15625"/>
				<updated>2012-05-20T12:19:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Оксана Паньків: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Паньків Оксана КТ-21&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Оксана Паньків</name></author>	</entry>

	</feed>