https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0+%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2 2026-04-11T04:04:19Z Внесок користувача MediaWiki 1.30.0 https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=15852 2012-05-22T16:59:07Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div>----<br /> '''Густина''' - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.<br /> <br /> <br /> '''Густина''' – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри від значення густини.<br /> <br /> <br /> [[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]<br /> ''' Арео́метр ''' ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).<br /> <br /> <br /> Середня густина є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму , включаючи пори та пустоти:<br /> &lt;math&gt;p=\frac{m}{V}&lt;/math&gt;<br /> Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).<br /> <br /> <br /> Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.<br /> Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини , тобто відношення густини матеріалу до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої = 1000 кг/м3 при 20 оС); є безрозмірною величиною.<br /> <br /> <br /> Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.<br /> <br /> <br /> Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.<br /> <br /> <br /> ----<br /> *'''Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів<br /> за допомогою газового об’ємоміра'''<br /> <br /> [[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.<br /> <br /> Для визначення об’єму речовини , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини , а потім разом з нею . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> де &lt;math&gt;V_{0}&lt;/math&gt; об’єм скляної колби В між мітками;<br /> <br /> &lt;math&gt;V{1}&lt;/math&gt; об’єм балона А<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{1}&lt;/math&gt; атмосферний тиск; <br /> <br /> &lt;math&gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&lt;/math&gt; різниця рівнів в манометрі М;<br /> <br /> &lt;math&gt;y&lt;/math&gt; питома вага води.<br /> <br /> тоді &lt;math&gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}&lt;/math&gt; <br /> <br /> Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:<br /> <br /> &lt;math&gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді об’єм досліджуваної речовини:<br /> <br /> &lt;math&gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}-\frac{1}h_{2})&lt;/math&gt;<br /> <br /> А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.<br /> <br /> <br /> ----<br /> *'''Визначення густини пікнометричним методом.'''<br /> <br /> '''Пікнометр''' являє собою скляну посудину з міткою об’ємами від1 до 100 мл.[[Файл:200px-Piknometr_gas.jpg‎|right|thumb|Піктометр для газів]]<br /> '''Пікнометр''' (від др.-греч. Πυκνός - «щільний» і μετρέω - «вимірюю») - физикохімічний прилад, скляна посудина спеціальної форми і певної місткості, що застосовується для вимірювання щільності речовин, в газоподібному, рідкому і твердому станах. Пікнометр був винайдений Дмитром Івановичем Менделєєвим в 1859 році.[[Файл:100px-Piknometr_solid.jpg|right|thumb|Піктометр для твердих і сипучих матеріалів]]<br /> Пікнометр промивають хромовою сумішшю, дистильованою водою, спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують в ексикаторі і зважують до 0,0002 г до постійної маси, а потім його калібрують. <br /> Для цього наповнюють дистильованою водою витримують термостат при 20˚С, доводять воду на шийці до мітки за допомогою полосок фільтрувального паперу, закривають кришкою і зважують, із 6-7 результатів беруть такий, які відрізняються на 0,005 г. Знаходять об’єм пікнометра:<br /> <br /> V = g2 – g1/0.99823<br /> <br /> g1 – маса пустого пікнометра;<br /> <br /> g2 – маса пікнометра з водою;<br /> <br /> 0.99823 – маса 1 см води при температурі 20˚С.<br /> <br /> Воду виливають, сполоскують спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують, наливають аналізуючи рідину вище мітки, поміщають в термостат при температурі 20˚С, витримують 15-20 хв за допомогою полосок фільтрувального паперу доводимо до мітки, зважуємо і знаходимо густину при температурі 20˚С:<br /> <br /> = g2 – g1/V<br /> <br /> V - об’єм пікнометра.<br /> <br /> Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.<br /> <br /> Недоліком пікнометрів є неминуча нещільність шліфа термометра і ковпачка бічної трубки, особливо небажана в тому випадку, якщо температура при зважуванні вище температури пікнометра при його заповненні.<br /> <br /> ----<br /> <br /> *'''Визначення густини на вагах Вестфаля-Мора.'''<br /> Ваги мають коромисло, скляний поплавок, який поміщають в циліндр з аналізуючою речовиною, на одному плечі коромисла є противага і стрілка, яка в момент рівноваги встановлюється вертикально, чи на нуль. На другому кінці нанесено 10 поділок на, які навішуються різноважки. Поміщають аналізуючий розчин і добиваються за допомогою різноважок нуля, знімають покази густини.[[Файл:4816271.jpeg‎ ‎|right|thumb| Ваги Мора]]<br /> Визначення густини з точністю до третього десяткового знака. Визначення вологи Наявність вологи в органічних сполуках проводять за допомогою проби на потріскування. Органічну сполуку нагрівають, якщо чути потріскування то це говорить про те, що в маслі, спирті, паливі міститься волога, якщо речовина тверда то вологу визначають методом висушування до постійної маси в сушильні шафі при температурі на 10 яний фотометр, знімаючи показники приладу і по графіку знаходять концентрацію калію в аналізую чому розчині. Вимірюють з повтором, одержують другий результат. За результат аналізу приймають середнє арифметичне значення двох визначень, розподіл між якими не перевищує 5%. Масову долю калію в перерахунку на калій – 20, вираховують за формулою: X = C1 C2 / 2 (100 500 200 1.205 / 5 ) % 1.205 – коефіцієнт перерахунку К2О – маса наважки аналізуючої проби C1 – C2 – концентрація калію одержаного по калібрувальному графіку.<br /> <br /> ----<br /> <br /> *'''Визначення густини твердого тіла гідростатичним зважуванням'''<br /> Для визначення густини твердого тіла гідростатичним зважуванням <br /> тіло спочатку зважують у повітрі, а потім у рідині, густина якої відома.<br /> Умови рівноваги терезів при цих зважуваннях, з врахуванням сили <br /> Архімеда такі:<br /> <br /> &lt;math&gt;{mg}-{Vp_{n}}={m_{1}g}-{V_{1}p_{n}g}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;{mg}-{Vp_{n}}={m_{2}g}-{V_{2}p_{n}g}&lt;/math&gt;<br /> <br /> де m,m1 ,m2 — відповідно маса досліджуваного тіла та маси гир, що <br /> зрівноважують тіло в повітрі і рідині;<br /> V,V1 ,V2 - об'єми тіла і гир (останні <br /> відповідають масам m1 і m2); <br /> р — густини повітря і рідини;<br /> g — прискорення вільного падіння.<br /> <br /> <br /> Гідростатичне зважування залежно від заданої точності вимірювань [[Файл:Images_(2).jpg|right|thumb|Аналітичні терези]]<br /> здійснюють на технічних першого класу або аналітичних терезах. Терези <br /> доповнюються спеціальним пристроєм. До однієї шальки терезів <br /> знизу прикріплюють підвіс з гачком , який вільно проходить через <br /> отвори в основі вітрини терезів і в столі. Підвіс зрівноважується тягарцем, <br /> поміщеним на другу шальку. Коли тіло зважують у рідині, його прикріплюють <br /> на тонкій відповідної довжини прямій дротині (щоб зменшити вплив <br /> поверхневого натягу). Рекомендується занурювати дротину в рідину до 15 мм <br /> (щоб вага дротини в рідині була мінімальною). Гідростатичне зважування <br /> забезпечує краще термостатування і більш точне вимірювання температури <br /> рідини порівняно з пікнометричним методом.<br /> У масових лабораторних вимірюваннях густини широкого поширення <br /> набули менш точні спеціальні терези — гідростатичні терези ВГ-2, або «терези <br /> Мора — Вестфаля». Вони складаються з опорної частини (колонки 17, основи 1 з двома гвинтовими ніжками 2 для правильного встановлення їх за <br /> виском 3, всередині колонки розміщено висувний стержень 15, який фіксується <br /> в потрібному положенні рукояткою 16, стержень має вилку 14, в якій <br /> закріплена опорна подушка коромисла і нерухомий покажчик у вигляді <br /> дзеркальної шкали 5 з нулем посередині), коромисла, поплавка і набору гир —<br /> рейтерів. Коромисло 10 — нерівноплечий важіль, який спирається призмою 11<br /> на опорну подушку. На правому кінці коромисла закріплена вантажопідйомна <br /> призма, до якої підвішено сергу 13 з гачком. До гачка на константанові й <br /> дротині 18 підвішено скляний поплавок.<br /> <br /> Одним з основних джерел похибок при гідростатичному зважуванні твердої речовини є вплив поверхневого натягу і в'язкості рідини, що знижує чутливість терезів. Крім того, метод ускладнюється тим, що потрібна спеціальна підготовка твердої речовини, яка не повинна включати навіть дрібних пухирців повітря і не мати порожнечі і тріщини. Якщо терези з поплавцем калібрувалися при 20 0 С, то припустимі відхилення температури рідини ±5 0 С не вимагають спеціальних виправлень.</div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=15730 2012-05-21T17:50:57Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div>----<br /> '''Густина''' - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.<br /> <br /> <br /> '''Густина''' – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри від значення густини.<br /> <br /> <br /> [[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]<br /> ''' Арео́метр ''' ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).<br /> <br /> <br /> Середня густина є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму , включаючи пори та пустоти:<br /> &lt;math&gt;p=\frac{m}{V}&lt;/math&gt;<br /> Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).<br /> <br /> <br /> Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.<br /> Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини , тобто відношення густини матеріалу до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої = 1000 кг/м3 при 20 оС); є безрозмірною величиною.<br /> <br /> <br /> Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.<br /> <br /> <br /> Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.<br /> <br /> <br /> ----<br /> *'''Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів<br /> за допомогою газового об’ємоміра'''<br /> <br /> [[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.<br /> <br /> Для визначення об’єму речовини , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини , а потім разом з нею . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> де &lt;math&gt;V_{0}&lt;/math&gt; об’єм скляної колби В між мітками;<br /> <br /> &lt;math&gt;V{1}&lt;/math&gt; об’єм балона А<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{1}&lt;/math&gt; атмосферний тиск; <br /> <br /> &lt;math&gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&lt;/math&gt; різниця рівнів в манометрі М;<br /> <br /> &lt;math&gt;y&lt;/math&gt; питома вага води.<br /> <br /> тоді &lt;math&gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}&lt;/math&gt; <br /> <br /> Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:<br /> <br /> &lt;math&gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді об’єм досліджуваної речовини:<br /> <br /> &lt;math&gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}-\frac{1}h_{2})&lt;/math&gt;<br /> <br /> А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.<br /> <br /> <br /> ----<br /> *'''Визначення густини пікнометричним методом.'''<br /> <br /> '''Пікнометр''' являє собою скляну посудину з міткою об’ємами від1 до 100 мл.[[Файл:200px-Piknometr_gas.jpg‎|right|thumb|Піктометр для газів]]<br /> '''Пікнометр''' (від др.-греч. Πυκνός - «щільний» і μετρέω - «вимірюю») - физикохімічний прилад, скляна посудина спеціальної форми і певної місткості, що застосовується для вимірювання щільності речовин, в газоподібному, рідкому і твердому станах. Пікнометр був винайдений Дмитром Івановичем Менделєєвим в 1859 році.[[Файл:100px-Piknometr_solid.jpg|right|thumb|Піктометр для твердих і сипучих матеріалів]]<br /> Пікнометр промивають хромовою сумішшю, дистильованою водою, спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують в ексикаторі і зважують до 0,0002 г до постійної маси, а потім його калібрують. <br /> Для цього наповнюють дистильованою водою витримують термостат при 20˚С, доводять воду на шийці до мітки за допомогою полосок фільтрувального паперу, закривають кришкою і зважують, із 6-7 результатів беруть такий, які відрізняються на 0,005 г. Знаходять об’єм пікнометра:<br /> <br /> V = g2 – g1/0.99823<br /> <br /> g1 – маса пустого пікнометра;<br /> <br /> g2 – маса пікнометра з водою;<br /> <br /> 0.99823 – маса 1 см води при температурі 20˚С.<br /> <br /> Воду виливають, сполоскують спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують, наливають аналізуючи рідину вище мітки, поміщають в термостат при температурі 20˚С, витримують 15-20 хв за допомогою полосок фільтрувального паперу доводимо до мітки, зважуємо і знаходимо густину при температурі 20˚С:<br /> <br /> = g2 – g1/V<br /> <br /> V - об’єм пікнометра.<br /> <br /> Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.<br /> <br /> <br /> ----<br /> <br /> *'''Визначення густини на вагах Вестфаля-Мора.'''<br /> Ваги мають коромисло, скляний поплавок, який поміщають в циліндр з аналізуючою речовиною, на одному плечі коромисла є противага і стрілка, яка в момент рівноваги встановлюється вертикально, чи на нуль. На другому кінці нанесено 10 поділок на, які навішуються різноважки. Поміщають аналізуючий розчин і добиваються за допомогою різноважок нуля, знімають покази густини.[[Файл:4816271.jpeg‎ ‎|right|thumb| Ваги Мора]]<br /> Визначення густини з точністю до третього десяткового знака. Визначення вологи Наявність вологи в органічних сполуках проводять за допомогою проби на потріскування. Органічну сполуку нагрівають, якщо чути потріскування то це говорить про те, що в маслі, спирті, паливі міститься волога, якщо речовина тверда то вологу визначають методом висушування до постійної маси в сушильні шафі при температурі на 10 яний фотометр, знімаючи показники приладу і по графіку знаходять концентрацію калію в аналізую чому розчині. Вимірюють з повтором, одержують другий результат. За результат аналізу приймають середнє арифметичне значення двох визначень, розподіл між якими не перевищує 5%. Масову долю калію в перерахунку на калій – 20, вираховують за формулою: X = C1 C2 / 2 (100 500 200 1.205 / 5 ) % 1.205 – коефіцієнт перерахунку К2О – маса наважки аналізуючої проби C1 – C2 – концентрація калію одержаного по калібрувальному графіку.<br /> <br /> ----<br /> <br /> *'''Визначення густини твердого тіла гідростатичним зважуванням'''<br /> Для визначення густини твердого тіла гідростатичним зважуванням <br /> тіло спочатку зважують у повітрі, а потім у рідині, густина якої відома.<br /> Умови рівноваги терезів при цих зважуваннях, з врахуванням сили <br /> Архімеда такі:<br /> <br /> &lt;math&gt;{mg}-{Vp_{n}}={m_{1}g}-{V_{1}p_{n}g}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;{mg}-{Vp_{n}}={m_{2}g}-{V_{2}p_{n}g}&lt;/math&gt;<br /> <br /> де m,m1 ,m2 — відповідно маса досліджуваного тіла та маси гир, що <br /> зрівноважують тіло в повітрі і рідині;<br /> V,V1 ,V2 - об'єми тіла і гир (останні <br /> відповідають масам m1 і m2); <br /> р — густини повітря і рідини;<br /> g — прискорення вільного падіння.<br /> <br /> <br /> Гідростатичне зважування залежно від заданої точності вимірювань [[Файл:Images_(2).jpg|right|thumb|Аналітичні терези]]<br /> здійснюють на технічних першого класу або аналітичних терезах. Терези <br /> доповнюються спеціальним пристроєм. До однієї шальки терезів <br /> знизу прикріплюють підвіс з гачком , який вільно проходить через <br /> отвори в основі вітрини терезів і в столі. Підвіс зрівноважується тягарцем, <br /> поміщеним на другу шальку. Коли тіло зважують у рідині, його прикріплюють <br /> на тонкій відповідної довжини прямій дротині (щоб зменшити вплив <br /> поверхневого натягу). Рекомендується занурювати дротину в рідину до 15 мм <br /> (щоб вага дротини в рідині була мінімальною). Гідростатичне зважування <br /> забезпечує краще термостатування і більш точне вимірювання температури <br /> рідини порівняно з пікнометричним методом.<br /> У масових лабораторних вимірюваннях густини широкого поширення <br /> набули менш точні спеціальні терези — гідростатичні терези ВГ-2, або «терези <br /> Мора — Вестфаля». Вони складаються з опорної частини (колонки 17, основи 1 з двома гвинтовими ніжками 2 для правильного встановлення їх за <br /> виском 3, всередині колонки розміщено висувний стержень 15, який фіксується <br /> в потрібному положенні рукояткою 16, стержень має вилку 14, в якій <br /> закріплена опорна подушка коромисла і нерухомий покажчик у вигляді <br /> дзеркальної шкали 5 з нулем посередині), коромисла, поплавка і набору гир —<br /> рейтерів. Коромисло 10 — нерівноплечий важіль, який спирається призмою 11<br /> на опорну подушку. На правому кінці коромисла закріплена вантажопідйомна <br /> призма, до якої підвішено сергу 13 з гачком. До гачка на константанові й <br /> дротині 18 підвішено скляний поплавок.</div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images_(2).jpg&diff=15729 2012-05-21T17:50:03Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div></div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=15728 2012-05-21T17:45:37Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div><br /> ----<br /> '''Густина''' - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.<br /> <br /> <br /> '''Густина''' – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри від значення густини.<br /> <br /> [[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]<br /> ''' Арео́метр ''' ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).<br /> <br /> Середня густина є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму , включаючи пори та пустоти:<br /> &lt;math&gt;p=\frac{m}{V}&lt;/math&gt;<br /> Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).<br /> <br /> Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.<br /> Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини , тобто відношення густини матеріалу до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої = 1000 кг/м3 при 20 оС); є безрозмірною величиною.<br /> <br /> Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.<br /> <br /> <br /> Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.<br /> <br /> ----<br /> *'''Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів<br /> за допомогою газового об’ємоміра'''<br /> <br /> [[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.<br /> <br /> Для визначення об’єму речовини , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини , а потім разом з нею . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> де &lt;math&gt;V_{0}&lt;/math&gt; об’єм скляної колби В між мітками;<br /> <br /> &lt;math&gt;V{1}&lt;/math&gt; об’єм балона А<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{1}&lt;/math&gt; атмосферний тиск; <br /> <br /> &lt;math&gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&lt;/math&gt; різниця рівнів в манометрі М;<br /> <br /> &lt;math&gt;y&lt;/math&gt; питома вага води.<br /> <br /> тоді &lt;math&gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}&lt;/math&gt; <br /> <br /> Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:<br /> <br /> &lt;math&gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді об’єм досліджуваної речовини:<br /> <br /> &lt;math&gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}-\frac{1}h_{2})&lt;/math&gt;<br /> <br /> А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.<br /> <br /> ----<br /> *'''Визначення густини пікнометричним методом.'''<br /> <br /> '''Пікнометр''' являє собою скляну посудину з міткою об’ємами від1 до 100 мл.[[Файл:200px-Piknometr_gas.jpg‎|right|thumb|Піктометр для газів]]<br /> '''Пікнометр''' (від др.-греч. Πυκνός - «щільний» і μετρέω - «вимірюю») - физикохімічний прилад, скляна посудина спеціальної форми і певної місткості, що застосовується для вимірювання щільності речовин, в газоподібному, рідкому і твердому станах. Пікнометр був винайдений Дмитром Івановичем Менделєєвим в 1859 році.[[Файл:100px-Piknometr_solid.jpg|right|thumb|Піктометр для твердих і сипучих матеріалів]]<br /> Пікнометр промивають хромовою сумішшю, дистильованою водою, спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують в ексикаторі і зважують до 0,0002 г до постійної маси, а потім його калібрують. <br /> Для цього наповнюють дистильованою водою витримують термостат при 20˚С, доводять воду на шийці до мітки за допомогою полосок фільтрувального паперу, закривають кришкою і зважують, із 6-7 результатів беруть такий, які відрізняються на 0,005 г. Знаходять об’єм пікнометра:<br /> <br /> V = g2 – g1/0.99823<br /> <br /> g1 – маса пустого пікнометра;<br /> <br /> g2 – маса пікнометра з водою;<br /> <br /> 0.99823 – маса 1 см води при температурі 20˚С.<br /> <br /> Воду виливають, сполоскують спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують, наливають аналізуючи рідину вище мітки, поміщають в термостат при температурі 20˚С, витримують 15-20 хв за допомогою полосок фільтрувального паперу доводимо до мітки, зважуємо і знаходимо густину при температурі 20˚С:<br /> <br /> = g2 – g1/V<br /> <br /> V - об’єм пікнометра.<br /> <br /> Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.<br /> <br /> *'''Визначення густини на вагах Вестфаля-Мора.'''<br /> Ваги мають коромисло, скляний поплавок, який поміщають в циліндр з аналізуючою речовиною, на одному плечі коромисла є противага і стрілка, яка в момент рівноваги встановлюється вертикально, чи на нуль. На другому кінці нанесено 10 поділок на, які навішуються різноважки. Поміщають аналізуючий розчин і добиваються за допомогою різноважок нуля, знімають покази густини.[[Файл:4816271.jpeg‎ ‎|right|thumb| Ваги Мора]]<br /> Визначення густини з точністю до третього десяткового знака. Визначення вологи Наявність вологи в органічних сполуках проводять за допомогою проби на потріскування. Органічну сполуку нагрівають, якщо чути потріскування то це говорить про те, що в маслі, спирті, паливі міститься волога, якщо речовина тверда то вологу визначають методом висушування до постійної маси в сушильні шафі при температурі на 10 яний фотометр, знімаючи показники приладу і по графіку знаходять концентрацію калію в аналізую чому розчині. Вимірюють з повтором, одержують другий результат. За результат аналізу приймають середнє арифметичне значення двох визначень, розподіл між якими не перевищує 5%. Масову долю калію в перерахунку на калій – 20, вираховують за формулою: X = C1 C2 / 2 (100 500 200 1.205 / 5 ) % 1.205 – коефіцієнт перерахунку К2О – маса наважки аналізуючої проби C1 – C2 – концентрація калію одержаного по калібрувальному графіку.<br /> <br /> ----<br /> *'''Визначення густини твердого тіла гідростатичним зважуванням'''<br /> Для визначення густини твердого тіла гідростатичним зважуванням <br /> тіло спочатку зважують у повітрі, а потім у рідині, густина якої відома.<br /> Умови рівноваги терезів при цих зважуваннях, з врахуванням сили <br /> Архімеда такі:<br /> <br /> &lt;math&gt;{mg}-{Vp_{n}}={m_{1}g}-{V_{1}p_{n}g}&lt;/math&gt;<br /> <br /> &lt;math&gt;{mg}-{Vp_{n}}={m_{2}g}-{V_{2}p_{n}g}&lt;/math&gt;<br /> <br /> де m,m1 ,m2 — відповідно маса досліджуваного тіла та маси гир, що <br /> зрівноважують тіло в повітрі і рідині;<br /> V,V1 ,V2 - об'єми тіла і гир (останні <br /> відповідають масам m1 і m2); <br /> р — густини повітря і рідини;<br /> g — прискорення вільного падіння.</div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=15727 2012-05-21T17:32:20Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div>'''Густина''' - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.<br /> <br /> <br /> '''Густина''' – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри від значення густини.<br /> <br /> [[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]<br /> ''' Арео́метр ''' ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).<br /> <br /> Середня густина є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму , включаючи пори та пустоти:<br /> &lt;math&gt;p=\frac{m}{V}&lt;/math&gt;<br /> Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).<br /> <br /> Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.<br /> Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини , тобто відношення густини матеріалу до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої = 1000 кг/м3 при 20 оС); є безрозмірною величиною.<br /> <br /> Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.<br /> <br /> <br /> Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.<br /> <br /> ----<br /> *'''Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів<br /> за допомогою газового об’ємоміра'''<br /> <br /> [[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.<br /> <br /> Для визначення об’єму речовини , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини , а потім разом з нею . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> де &lt;math&gt;V_{0}&lt;/math&gt; об’єм скляної колби В між мітками;<br /> <br /> &lt;math&gt;V{1}&lt;/math&gt; об’єм балона А<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{1}&lt;/math&gt; атмосферний тиск; <br /> <br /> &lt;math&gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&lt;/math&gt; різниця рівнів в манометрі М;<br /> <br /> &lt;math&gt;y&lt;/math&gt; питома вага води.<br /> <br /> тоді &lt;math&gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}&lt;/math&gt; <br /> <br /> Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:<br /> <br /> &lt;math&gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді об’єм досліджуваної речовини:<br /> <br /> &lt;math&gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}-\frac{1}h_{2})&lt;/math&gt;<br /> <br /> А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.<br /> <br /> ----<br /> *'''Визначення густини пікнометричним методом.'''<br /> <br /> '''Пікнометр''' являє собою скляну посудину з міткою об’ємами від1 до 100 мл.[[Файл:200px-Piknometr_gas.jpg‎|right|thumb|Піктометр для газів]]<br /> '''Пікнометр''' (від др.-греч. Πυκνός - «щільний» і μετρέω - «вимірюю») - физикохімічний прилад, скляна посудина спеціальної форми і певної місткості, що застосовується для вимірювання щільності речовин, в газоподібному, рідкому і твердому станах. Пікнометр був винайдений Дмитром Івановичем Менделєєвим в 1859 році.[[Файл:100px-Piknometr_solid.jpg|right|thumb|Піктометр для твердих і сипучих матеріалів]]<br /> Пікнометр промивають хромовою сумішшю, дистильованою водою, спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують в ексикаторі і зважують до 0,0002 г до постійної маси, а потім його калібрують. <br /> Для цього наповнюють дистильованою водою витримують термостат при 20˚С, доводять воду на шийці до мітки за допомогою полосок фільтрувального паперу, закривають кришкою і зважують, із 6-7 результатів беруть такий, які відрізняються на 0,005 г. Знаходять об’єм пікнометра:<br /> <br /> V = g2 – g1/0.99823<br /> <br /> g1 – маса пустого пікнометра;<br /> <br /> g2 – маса пікнометра з водою;<br /> <br /> 0.99823 – маса 1 см води при температурі 20˚С.<br /> <br /> Воду виливають, сполоскують спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують, наливають аналізуючи рідину вище мітки, поміщають в термостат при температурі 20˚С, витримують 15-20 хв за допомогою полосок фільтрувального паперу доводимо до мітки, зважуємо і знаходимо густину при температурі 20˚С:<br /> <br /> = g2 – g1/V<br /> <br /> V - об’єм пікнометра.<br /> <br /> Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.<br /> ----<br /> *'''Визначення густини на вагах Вестфаля-Мора.'''<br /> Ваги мають коромисло, скляний поплавок, який поміщають в циліндр з аналізуючою речовиною, на одному плечі коромисла є противага і стрілка, яка в момент рівноваги встановлюється вертикально, чи на нуль. На другому кінці нанесено 10 поділок на, які навішуються різноважки. Поміщають аналізуючий розчин і добиваються за допомогою різноважок нуля, знімають покази густини.[[Файл:4816271.jpeg‎ ‎|right|thumb| Ваги Мора]]<br /> Визначення густини з точністю до третього десяткового знака. Визначення вологи Наявність вологи в органічних сполуках проводять за допомогою проби на потріскування. Органічну сполуку нагрівають, якщо чути потріскування то це говорить про те, що в маслі, спирті, паливі міститься волога, якщо речовина тверда то вологу визначають методом висушування до постійної маси в сушильні шафі при температурі на 10 яний фотометр, знімаючи показники приладу і по графіку знаходять концентрацію калію в аналізую чому розчині. Вимірюють з повтором, одержують другий результат. За результат аналізу приймають середнє арифметичне значення двох визначень, розподіл між якими не перевищує 5%. Масову долю калію в перерахунку на калій – 20, вираховують за формулою: X = C1 C2 / 2 (100 500 200 1.205 / 5 ) % 1.205 – коефіцієнт перерахунку К2О – маса наважки аналізуючої проби C1 – C2 – концентрація калію одержаного по калібрувальному графіку.</div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=15726 2012-05-21T17:30:06Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div>'''Густина''' - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.<br /> <br /> <br /> '''Густина''' – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри від значення густини.<br /> <br /> [[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]<br /> ''' Арео́метр ''' ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).<br /> <br /> Середня густина є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму , включаючи пори та пустоти:<br /> &lt;math&gt;p=\frac{m}{V}&lt;/math&gt;<br /> Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).<br /> <br /> Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.<br /> Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини , тобто відношення густини матеріалу до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої = 1000 кг/м3 при 20 оС); є безрозмірною величиною.<br /> <br /> Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.<br /> <br /> <br /> Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.<br /> <br /> ----<br /> *'''Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів<br /> за допомогою газового об’ємоміра'''<br /> <br /> [[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.<br /> <br /> Для визначення об’єму речовини , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини , а потім разом з нею . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> де &lt;math&gt;V_{0}&lt;/math&gt; об’єм скляної колби В між мітками;<br /> <br /> &lt;math&gt;V{1}&lt;/math&gt; об’єм балона А<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{1}&lt;/math&gt; атмосферний тиск; <br /> <br /> &lt;math&gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&lt;/math&gt; різниця рівнів в манометрі М;<br /> <br /> &lt;math&gt;y&lt;/math&gt; питома вага води.<br /> <br /> тоді &lt;math&gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}&lt;/math&gt; <br /> <br /> Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:<br /> <br /> &lt;math&gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді об’єм досліджуваної речовини:<br /> <br /> &lt;math&gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}-\frac{1}h_{2})&lt;/math&gt;<br /> <br /> А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.<br /> <br /> ----<br /> *'''Визначення густини пікнометричним методом.'''<br /> <br /> '''Пікнометр''' являє собою скляну посудину з міткою об’ємами від1 до 100 мл.[[Файл:200px-Piknometr_gas.jpg‎|right|thumb|Піктометр для газів]]<br /> '''Пікнометр''' (від др.-греч. Πυκνός - «щільний» і μετρέω - «вимірюю») - физикохімічний прилад, скляна посудина спеціальної форми і певної місткості, що застосовується для вимірювання щільності речовин, в газоподібному, рідкому і твердому станах. Пікнометр був винайдений Дмитром Івановичем Менделєєвим в 1859 році.[[Файл:100px-Piknometr_solid.jpg|right|thumb|Піктометр для твердих і сипучих матеріалів]]<br /> Пікнометр промивають хромовою сумішшю, дистильованою водою, спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують в ексикаторі і зважують до 0,0002 г до постійної маси, а потім його калібрують. <br /> Для цього наповнюють дистильованою водою витримують термостат при 20˚С, доводять воду на шийці до мітки за допомогою полосок фільтрувального паперу, закривають кришкою і зважують, із 6-7 результатів беруть такий, які відрізняються на 0,005 г. Знаходять об’єм пікнометра:<br /> <br /> V = g2 – g1/0.99823<br /> <br /> g1 – маса пустого пікнометра;<br /> <br /> g2 – маса пікнометра з водою;<br /> <br /> 0.99823 – маса 1 см води при температурі 20˚С.<br /> <br /> Воду виливають, сполоскують спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують, наливають аналізуючи рідину вище мітки, поміщають в термостат при температурі 20˚С, витримують 15-20 хв за допомогою полосок фільтрувального паперу доводимо до мітки, зважуємо і знаходимо густину при температурі 20˚С:<br /> <br /> = g2 – g1/V<br /> <br /> V - об’єм пікнометра.<br /> <br /> Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.<br /> ----<br /> *'''Визначення густини на вагах Вестфаля-Мора.'''<br /> Ваги мають коромисло, скляний поплавок, який поміщають в циліндр з аналізуючою речовиною, на одному плечі коромисла є противага і стрілка, яка в момент рівноваги встановлюється вертикально, чи на нуль. На другому кінці нанесено 10 поділок на, які навішуються різноважки. Поміщають аналізуючий розчин і добиваються за допомогою різноважок нуля, знімають покази густини.[[Файл:4816271.jpeg‎ ‎|right|thumb| Ваги Мора]]</div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:4816271.jpeg&diff=15725 2012-05-21T17:29:11Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div></div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=15724 2012-05-21T17:27:56Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div>'''Густина''' - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.<br /> <br /> <br /> '''Густина''' – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри від значення густини.<br /> <br /> [[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]<br /> ''' Арео́метр ''' ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).<br /> <br /> Середня густина є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму , включаючи пори та пустоти:<br /> &lt;math&gt;p=\frac{m}{V}&lt;/math&gt;<br /> Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).<br /> <br /> Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.<br /> Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини , тобто відношення густини матеріалу до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої = 1000 кг/м3 при 20 оС); є безрозмірною величиною.<br /> <br /> Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.<br /> <br /> <br /> Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.<br /> <br /> ----<br /> *'''Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів<br /> за допомогою газового об’ємоміра'''<br /> <br /> [[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.<br /> <br /> Для визначення об’єму речовини , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини , а потім разом з нею . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> де &lt;math&gt;V_{0}&lt;/math&gt; об’єм скляної колби В між мітками;<br /> <br /> &lt;math&gt;V{1}&lt;/math&gt; об’єм балона А<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{1}&lt;/math&gt; атмосферний тиск; <br /> <br /> &lt;math&gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&lt;/math&gt; різниця рівнів в манометрі М;<br /> <br /> &lt;math&gt;y&lt;/math&gt; питома вага води.<br /> <br /> тоді &lt;math&gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}&lt;/math&gt; <br /> <br /> Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:<br /> <br /> &lt;math&gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді об’єм досліджуваної речовини:<br /> <br /> &lt;math&gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}-\frac{1}h_{2})&lt;/math&gt;<br /> <br /> А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.<br /> <br /> ----<br /> *'''Визначення густини пікнометричним методом.'''<br /> <br /> '''Пікнометр''' являє собою скляну посудину з міткою об’ємами від1 до 100 мл.[[Файл:200px-Piknometr_gas.jpg‎|right|thumb|Піктометр для газів]]<br /> '''Пікнометр''' (від др.-греч. Πυκνός - «щільний» і μετρέω - «вимірюю») - физикохімічний прилад, скляна посудина спеціальної форми і певної місткості, що застосовується для вимірювання щільності речовин, в газоподібному, рідкому і твердому станах. Пікнометр був винайдений Дмитром Івановичем Менделєєвим в 1859 році.[[Файл:100px-Piknometr_solid.jpg|right|thumb|Піктометр для твердих і сипучих матеріалів]]<br /> Пікнометр промивають хромовою сумішшю, дистильованою водою, спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують в ексикаторі і зважують до 0,0002 г до постійної маси, а потім його калібрують. <br /> Для цього наповнюють дистильованою водою витримують термостат при 20˚С, доводять воду на шийці до мітки за допомогою полосок фільтрувального паперу, закривають кришкою і зважують, із 6-7 результатів беруть такий, які відрізняються на 0,005 г. Знаходять об’єм пікнометра:<br /> <br /> V = g2 – g1/0.99823<br /> <br /> g1 – маса пустого пікнометра;<br /> <br /> g2 – маса пікнометра з водою;<br /> <br /> 0.99823 – маса 1 см води при температурі 20˚С.<br /> <br /> Воду виливають, сполоскують спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують, наливають аналізуючи рідину вище мітки, поміщають в термостат при температурі 20˚С, витримують 15-20 хв за допомогою полосок фільтрувального паперу доводимо до мітки, зважуємо і знаходимо густину при температурі 20˚С:<br /> <br /> = g2 – g1/V<br /> <br /> V - об’єм пікнометра.<br /> <br /> Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.<br /> ----<br /> *'''Визначення густини на вагах Вестфаля-Мора.'''<br /> Ваги мають коромисло, скляний поплавок, який поміщають в циліндр з аналізуючою речовиною, на одному плечі коромисла є противага і стрілка, яка в момент рівноваги встановлюється вертикально, чи на нуль. На другому кінці нанесено 10 поділок на, які навішуються різноважки. Поміщають аналізуючий розчин і добиваються за допомогою різноважок нуля, знімають покази густини.</div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:100px-Piknometr_solid.jpg&diff=15723 2012-05-21T17:27:00Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div></div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:200px-Piknometr_gas.jpg&diff=15722 2012-05-21T17:25:56Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div></div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=15721 2012-05-21T17:16:30Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div>'''Густина''' - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.<br /> <br /> <br /> '''Густина''' – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри від значення густини.<br /> <br /> [[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]<br /> ''' Арео́метр ''' ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).<br /> <br /> Середня густина є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму , включаючи пори та пустоти:<br /> &lt;math&gt;p=\frac{m}{V}&lt;/math&gt;<br /> Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).<br /> <br /> Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.<br /> Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини , тобто відношення густини матеріалу до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої = 1000 кг/м3 при 20 оС); є безрозмірною величиною.<br /> <br /> Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.<br /> <br /> <br /> Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.<br /> <br /> ----<br /> *'''Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів<br /> за допомогою газового об’ємоміра'''<br /> <br /> [[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.<br /> <br /> Для визначення об’єму речовини , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини , а потім разом з нею . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> де &lt;math&gt;V_{0}&lt;/math&gt; об’єм скляної колби В між мітками;<br /> <br /> &lt;math&gt;V{1}&lt;/math&gt; об’єм балона А<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{1}&lt;/math&gt; атмосферний тиск; <br /> <br /> &lt;math&gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&lt;/math&gt; різниця рівнів в манометрі М;<br /> <br /> &lt;math&gt;y&lt;/math&gt; питома вага води.<br /> <br /> тоді &lt;math&gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}&lt;/math&gt; <br /> <br /> Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:<br /> <br /> &lt;math&gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді об’єм досліджуваної речовини:<br /> <br /> &lt;math&gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}-\frac{1}h_{2})&lt;/math&gt;<br /> <br /> А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.<br /> <br /> ----<br /> *'''Визначення густини пікнометричним методом.'''<br /> <br /> '''Пікнометр''' являє собою скляну посудину з міткою об’ємами від1 до 100 мл.<br /> '''Пікнометр''' (від др.-греч. Πυκνός - «щільний» і μετρέω - «вимірюю») - физикохімічний прилад, скляна посудина спеціальної форми і певної місткості, що застосовується для вимірювання щільності речовин, в газоподібному, рідкому і твердому станах. Пікнометр був винайдений Дмитром Івановичем Менделєєвим в 1859 році.<br /> Пікнометр промивають хромовою сумішшю, дистильованою водою, спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують в ексикаторі і зважують до 0,0002 г до постійної маси, а потім його калібрують. <br /> Для цього наповнюють дистильованою водою витримують термостат при 20˚С, доводять воду на шийці до мітки за допомогою полосок фільтрувального паперу, закривають кришкою і зважують, із 6-7 результатів беруть такий, які відрізняються на 0,005 г. Знаходять об’єм пікнометра:<br /> <br /> V = g2 – g1/0.99823<br /> <br /> g1 – маса пустого пікнометра;<br /> <br /> g2 – маса пікнометра з водою;<br /> <br /> 0.99823 – маса 1 см води при температурі 20˚С.<br /> <br /> Воду виливають, сполоскують спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують, наливають аналізуючи рідину вище мітки, поміщають в термостат при температурі 20˚С, витримують 15-20 хв за допомогою полосок фільтрувального паперу доводимо до мітки, зважуємо і знаходимо густину при температурі 20˚С:<br /> <br /> = g2 – g1/V<br /> <br /> V - об’єм пікнометра.<br /> <br /> Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.<br /> ----<br /> *'''Визначення густини на вагах Вестфаля-Мора.'''<br /> Ваги мають коромисло, скляний поплавок, який поміщають в циліндр з аналізуючою речовиною, на одному плечі коромисла є противага і стрілка, яка в момент рівноваги встановлюється вертикально, чи на нуль. На другому кінці нанесено 10 поділок на, які навішуються різноважки. Поміщають аналізуючий розчин і добиваються за допомогою різноважок нуля, знімають покази густини.</div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=15717 2012-05-21T17:05:57Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div>'''Густина''' - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.<br /> <br /> <br /> '''Густина''' – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри від значення густини.<br /> <br /> [[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]<br /> ''' Арео́метр ''' ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).<br /> <br /> Середня густина є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму , включаючи пори та пустоти:<br /> .&lt;math&gt;p=\frac{m}{V}&lt;/math&gt;<br /> Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).<br /> <br /> Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.<br /> Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини , тобто відношення густини матеріалу до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої = 1000 кг/м3 при 20 оС); є безрозмірною величиною.<br /> <br /> Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.<br /> <br /> <br /> Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.<br /> <br /> ----<br /> *'''Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів<br /> за допомогою газового об’ємоміра'''<br /> <br /> [[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.<br /> <br /> Для визначення об’єму речовини , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини , а потім разом з нею . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> де &lt;math&gt;V_{0}&lt;/math&gt; об’єм скляної колби В між мітками;<br /> <br /> &lt;math&gt;V{1}&lt;/math&gt; об’єм балона А<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{1}&lt;/math&gt; атмосферний тиск; <br /> <br /> &lt;math&gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&lt;/math&gt; різниця рівнів в манометрі М;<br /> <br /> &lt;math&gt;y&lt;/math&gt; питома вага води.<br /> <br /> тоді &lt;math&gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}&lt;/math&gt; <br /> <br /> Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:<br /> <br /> &lt;math&gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді об’єм досліджуваної речовини:<br /> <br /> &lt;math&gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}-\frac{1}h_{2})&lt;/math&gt;<br /> <br /> А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.<br /> <br /> ----<br /> *'''Визначення густини пікнометричним методом.'''<br /> <br /> Пікнометр являє собою скляну посудину з міткою об’ємами від1 до 100 мл.<br /> Пікнометр промивають хромовою сумішшю, дистильованою водою, спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують в ексикаторі і зважують до 0,0002 г до постійної маси, а потім його калібрують. <br /> Для цього наповнюють дистильованою водою витримують термостат при 20˚С, доводять воду на шийці до мітки за допомогою полосок фільтрувального паперу, закривають кришкою і зважують, із 6-7 результатів беруть такий, які відрізняються на 0,005 г. Знаходять об’єм пікнометра:<br /> <br /> V = g2 – g1/0.99823<br /> <br /> g1 – маса пустого пікнометра;<br /> <br /> g2 – маса пікнометра з водою;<br /> <br /> 0.99823 – маса 1 см води при температурі 20˚С.<br /> <br /> Воду виливають, сполоскують спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують, наливають аналізуючи рідину вище мітки, поміщають в термостат при температурі 20˚С, витримують 15-20 хв за допомогою полосок фільтрувального паперу доводимо до мітки, зважуємо і знаходимо густину при температурі 20˚С:<br /> <br /> = g2 – g1/V<br /> <br /> V - об’єм пікнометра.<br /> <br /> Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.<br /> ----<br /> *'''Визначення густини на вагах Вестфаля-Мора.'''<br /> Ваги мають коромисло, скляний поплавок, який поміщають в циліндр з аналізуючою речовиною, на одному плечі коромисла є противага і стрілка, яка в момент рівноваги встановлюється вертикально, чи на нуль. На другому кінці нанесено 10 поділок на, які навішуються різноважки. Поміщають аналізуючий розчин і добиваються за допомогою різноважок нуля, знімають покази густини.</div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=15716 2012-05-21T17:03:05Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div>'''Густина''' - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.<br /> <br /> <br /> '''Густина''' – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри від значення густини.<br /> <br /> [[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]<br /> ''' Арео́метр ''' ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).<br /> <br /> Середня густина є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму , включаючи пори та пустоти:<br /> .&lt;math&gt;p=\frac{m}{V}&lt;/math&gt;<br /> Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).<br /> <br /> Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.<br /> Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини , тобто відношення густини матеріалу до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої = 1000 кг/м3 при 20 оС); є безрозмірною величиною.<br /> <br /> Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.<br /> <br /> <br /> Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.<br /> <br /> ----<br /> *'''Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів<br /> за допомогою газового об’ємоміра'''<br /> <br /> [[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.<br /> <br /> Для визначення об’єму речовини , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини , а потім разом з нею . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> де &lt;math&gt;V_{0}&lt;/math&gt; об’єм скляної колби В між мітками;<br /> <br /> &lt;math&gt;V{1}&lt;/math&gt; об’єм балона А<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{1}&lt;/math&gt; атмосферний тиск; <br /> <br /> &lt;math&gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&lt;/math&gt; різниця рівнів в манометрі М;<br /> <br /> &lt;math&gt;y&lt;/math&gt; питома вага води.<br /> <br /> тоді &lt;math&gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}&lt;/math&gt; <br /> <br /> Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:<br /> <br /> &lt;math&gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді об’єм досліджуваної речовини:<br /> <br /> &lt;math&gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}-\frac{1}h_{2})&lt;/math&gt;<br /> <br /> А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.<br /> <br /> ----<br /> *'''Визначення густини пікнометричним методом.'''<br /> <br /> Пікнометр являє собою скляну посудину з міткою об’ємами від1 до 100 мл.<br /> Пікнометр промивають хромовою сумішшю, дистильованою водою, спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують в ексикаторі і зважують до 0,0002 г до постійної маси, а потім його калібрують. <br /> Для цього наповнюють дистильованою водою витримують термостат при 20˚С, доводять воду на шийці до мітки за допомогою полосок фільтрувального паперу, закривають кришкою і зважують, із 6-7 результатів беруть такий, які відрізняються на 0,005 г. Знаходять об’єм пікнометра:<br /> <br /> V = g2 – g1/0.99823<br /> <br /> g1 – маса пустого пікнометра;<br /> <br /> g2 – маса пікнометра з водою;<br /> <br /> 0.99823 – маса 1 см води при температурі 20˚С.<br /> <br /> Воду виливають, сполоскують спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують, наливають аналізуючи рідину вище мітки, поміщають в термостат при температурі 20˚С, витримують 15-20 хв за допомогою полосок фільтрувального паперу доводимо до мітки, зважуємо і знаходимо густину при температурі 20˚С:<br /> <br /> = g2 – g1/V<br /> <br /> V - об’єм пікнометра.<br /> <br /> Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.</div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=15715 2012-05-21T17:01:49Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div>'''Густина''' - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.<br /> <br /> <br /> '''Густина''' – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри від значення густини.<br /> <br /> [[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]<br /> ''' Арео́метр ''' ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).<br /> <br /> Середня густина є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму , включаючи пори та пустоти:<br /> .&lt;math&gt;p=\frac{m}{V}&lt;/math&gt;<br /> Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).<br /> <br /> Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.<br /> Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини , тобто відношення густини матеріалу до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої = 1000 кг/м3 при 20 оС); є безрозмірною величиною.<br /> <br /> Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.<br /> <br /> <br /> Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.<br /> <br /> ----<br /> *'''Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів<br /> за допомогою газового об’ємоміра'''<br /> <br /> [[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.<br /> <br /> Для визначення об’єму речовини , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини , а потім разом з нею . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> де &lt;math&gt;V_{0}&lt;/math&gt; об’єм скляної колби В між мітками;<br /> <br /> &lt;math&gt;V{1}&lt;/math&gt; об’єм балона А<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{1}&lt;/math&gt; атмосферний тиск; <br /> <br /> &lt;math&gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&lt;/math&gt; різниця рівнів в манометрі М;<br /> <br /> &lt;math&gt;y&lt;/math&gt; питома вага води.<br /> <br /> тоді &lt;math&gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}&lt;/math&gt; <br /> <br /> Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:<br /> <br /> &lt;math&gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді об’єм досліджуваної речовини:<br /> <br /> &lt;math&gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}-\frac{1}h_{2})&lt;/math&gt;<br /> <br /> А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.<br /> <br /> ----<br /> *'''Визначення густини пікнометричним методом.'''<br /> <br /> Пікнометр являє собою скляну посудину з міткою об’ємами від1 до 100 мл. Пікнометр промивають хромовою сумішшю, дистильованою водою, спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують в ексикаторі і зважують до 0,0002 г до постійної маси, а потім його калібрують. Для цього наповнюють дистильованою водою витримують термостат при 20˚С, доводять воду на шийці до мітки за допомогою полосок фільтрувального паперу, закривають кришкою і зважують, із 6-7 результатів беруть такий, які відрізняються на 0,005 г. Знаходять об’єм пікнометра:<br /> V = g2 – g1/0.99823<br /> g1 – маса пустого пікнометра;<br /> g2 – маса пікнометра з водою;<br /> 0.99823 – маса 1 см води при температурі 20˚С.<br /> Воду виливають, сполоскують спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують, наливають аналізуючи рідину вище мітки, поміщають в термостат при температурі 20˚С, витримують 15-20 хв за допомогою полосок фільтрувального паперу доводимо до мітки, зважуємо і знаходимо густину при температурі 20˚С:<br /> = g2 – g1/V<br /> V - об’єм пікнометра.<br /> Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.</div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=15714 2012-05-21T16:58:43Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div>'''Густина''' - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.<br /> <br /> <br /> '''Густина''' – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри від значення густини.<br /> <br /> [[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]<br /> ''' Арео́метр ''' ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).<br /> <br /> Середня густина є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму , включаючи пори та пустоти:<br /> .&lt;math&gt;p=\frac{m}{V}&lt;/math&gt;<br /> Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).<br /> <br /> Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.<br /> Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини , тобто відношення густини матеріалу до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої = 1000 кг/м3 при 20 оС); є безрозмірною величиною.<br /> <br /> Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.<br /> <br /> <br /> Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.<br /> <br /> ----<br /> *Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів<br /> за допомогою газового об’ємоміра<br /> <br /> [[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.<br /> <br /> Для визначення об’єму речовини , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини , а потім разом з нею . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> де &lt;math&gt;V_{0}&lt;/math&gt; об’єм скляної колби В між мітками;<br /> <br /> &lt;math&gt;V{1}&lt;/math&gt; об’єм балона А<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{1}&lt;/math&gt; атмосферний тиск; <br /> <br /> &lt;math&gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&lt;/math&gt; різниця рівнів в манометрі М;<br /> <br /> &lt;math&gt;y&lt;/math&gt; питома вага води.<br /> <br /> тоді &lt;math&gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}&lt;/math&gt; <br /> <br /> Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:<br /> <br /> &lt;math&gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді об’єм досліджуваної речовини:<br /> <br /> &lt;math&gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}{yh}_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}{yh}_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}-\frac{1}h_{2})&lt;/math&gt;<br /> <br /> А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.</div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=15713 2012-05-21T16:56:33Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div>'''Густина''' - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.<br /> <br /> <br /> '''Густина''' – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри від значення густини.<br /> <br /> [[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]<br /> ''' Арео́метр ''' ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).<br /> <br /> Середня густина є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму , включаючи пори та пустоти:<br /> .&lt;math&gt;p=\frac{m}{V}&lt;/math&gt;<br /> Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).<br /> <br /> Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.<br /> Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини , тобто відношення густини матеріалу до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої = 1000 кг/м3 при 20 оС); є безрозмірною величиною.<br /> <br /> Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.<br /> <br /> <br /> Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.<br /> <br /> ----<br /> *Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів<br /> за допомогою газового об’ємоміра<br /> <br /> [[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.<br /> <br /> Для визначення об’єму речовини , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини , а потім разом з нею . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> де &lt;math&gt;V_{0}&lt;/math&gt; об’єм скляної колби В між мітками;<br /> <br /> &lt;math&gt;V{1}&lt;/math&gt; об’єм балона А<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{1}&lt;/math&gt; атмосферний тиск; <br /> <br /> &lt;math&gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&lt;/math&gt; різниця рівнів в манометрі М;<br /> <br /> &lt;math&gt;y&lt;/math&gt; питома вага води.<br /> <br /> тоді &lt;math&gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}}y*h_{1}&lt;/math&gt; <br /> <br /> Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:<br /> <br /> &lt;math&gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}y*h_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді об’єм досліджуваної речовини:<br /> <br /> &lt;math&gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}}y*h_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}y*h_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1})-\frac{1}h_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.</div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=15712 2012-05-21T16:55:04Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div>'''Густина''' - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.<br /> <br /> <br /> '''Густина''' – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри від значення густини.<br /> <br /> [[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]<br /> ''' Арео́метр ''' ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).<br /> <br /> Середня густина є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму , включаючи пори та пустоти:<br /> .&lt;math&gt;p=\frac{m}{V}&lt;/math&gt;<br /> Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).<br /> <br /> Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.<br /> Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини , тобто відношення густини матеріалу до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої = 1000 кг/м3 при 20 оС); є безрозмірною величиною.<br /> <br /> Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.<br /> <br /> <br /> Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.<br /> <br /> ----<br /> *Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів<br /> за допомогою газового об’ємоміра<br /> <br /> [[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.<br /> <br /> Для визначення об’єму речовини , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини , а потім разом з нею . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> де &lt;math&gt;V_{0}&lt;/math&gt; об’єм скляної колби В між мітками;<br /> <br /> &lt;math&gt;V{1}&lt;/math&gt; об’єм балона А<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{1}&lt;/math&gt; атмосферний тиск; <br /> <br /> &lt;math&gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&lt;/math&gt; різниця рівнів в манометрі М;<br /> <br /> &lt;math&gt;y&lt;/math&gt; питома вага води.<br /> <br /> тоді &lt;math&gt;V_{1}=\frac{p_{V{0}p_{0}}yh_{1}&lt;/math&gt; <br /> <br /> Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:<br /> <br /> &lt;math&gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}yh_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді об’єм досліджуваної речовини:<br /> <br /> &lt;math&gt;V=\frac{p_{V{0}p_{0}}yh_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}yh_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1})-\frac{1}h_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.</div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=15711 2012-05-21T16:53:55Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div>'''Густина''' - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.<br /> <br /> <br /> '''Густина''' – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри від значення густини.<br /> <br /> [[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]<br /> ''' Арео́метр ''' ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).<br /> <br /> Середня густина є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму , включаючи пори та пустоти:<br /> .&lt;math&gt;p=\frac{m}{V}&lt;/math&gt;<br /> Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).<br /> <br /> Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.<br /> Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини , тобто відношення густини матеріалу до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої = 1000 кг/м3 при 20 оС); є безрозмірною величиною.<br /> <br /> Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.<br /> <br /> <br /> Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.<br /> <br /> ----<br /> *Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів<br /> за допомогою газового об’ємоміра<br /> <br /> [[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.<br /> <br /> Для визначення об’єму речовини , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини , а потім разом з нею . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+yh_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> де &lt;math&gt;V_{0}&lt;/math&gt; об’єм скляної колби В між мітками;<br /> <br /> &lt;math&gt;V{1}&lt;/math&gt; об’єм балона А<br /> <br /> &lt;math&gt;p_{1}&lt;/math&gt; атмосферний тиск; <br /> <br /> &lt;math&gt;h_{1}=H_{2}-H_{1}&lt;/math&gt; різниця рівнів в манометрі М;<br /> <br /> &lt;math&gt;y&lt;/math&gt; питома вага води.<br /> <br /> тоді &lt;math&gt;V_{1}=\fracp_{V{0}p_{0}}yh_{1}&lt;/math&gt; <br /> <br /> Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:<br /> <br /> &lt;math&gt;V_{2}=\frac{p_{0}V_{0}}yh_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді об’єм досліджуваної речовини:<br /> <br /> &lt;math&gt;V=\fracp_{V{0}p_{0}}yh_{1}-\frac{p_{0}V_{0}}yh_{2}={\frac{p_{0}V_{0}}y}(\frac{1}h_{1}}-\frac{1}h_{2}&lt;/math&gt;<br /> <br /> А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.</div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=15709 2012-05-21T16:45:04Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div>'''Густина''' - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.<br /> <br /> <br /> '''Густина''' – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри від значення густини.<br /> <br /> [[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]<br /> ''' Арео́метр ''' ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).<br /> <br /> Середня густина є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму , включаючи пори та пустоти:<br /> .&lt;math&gt;p=\frac{m}{V}&lt;/math&gt;<br /> Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).<br /> <br /> Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.<br /> Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини , тобто відношення густини матеріалу до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої = 1000 кг/м3 при 20 оС); є безрозмірною величиною.<br /> <br /> Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.<br /> <br /> <br /> Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.<br /> <br /> ----<br /> *Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів<br /> за допомогою газового об’ємоміра<br /> <br /> [[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.<br /> <br /> Для визначення об’єму речовини , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини , а потім разом з нею . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;(V_{0}+V_{1})p_{0}=V_{1}(p_{1}+lambda h_{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> де &lt;math&gt;&lt;/math&gt; об’єм скляної колби В між мітками;<br /> <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; об’єм балона А<br /> <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; атмосферний тиск; <br /> <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; різниця рівнів в манометрі М; <br /> <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; питома вага води.<br /> <br /> тоді &lt;math&gt;&lt;/math&gt; <br /> <br /> Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:<br /> <br /> &lt;math&gt; .&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді об’єм досліджуваної речовини:<br /> <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt;<br /> <br /> А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.</div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=15708 2012-05-21T16:43:42Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div>'''Густина''' - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.<br /> <br /> <br /> '''Густина''' – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри від значення густини.<br /> <br /> [[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]<br /> ''' Арео́метр ''' ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).<br /> <br /> Середня густина є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму , включаючи пори та пустоти:<br /> .&lt;math&gt;p=\frac{m}{V}&lt;/math&gt;<br /> Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).<br /> <br /> Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.<br /> Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини , тобто відношення густини матеріалу до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої = 1000 кг/м3 при 20 оС); є безрозмірною величиною.<br /> <br /> Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.<br /> <br /> <br /> Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.<br /> <br /> ----<br /> *Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів<br /> за допомогою газового об’ємоміра<br /> <br /> [[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.<br /> <br /> Для визначення об’єму речовини , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини , а потім разом з нею . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;(V{0}+V{1})p{0}=V{1}(p{1}+lambdah{1})&lt;/math&gt;<br /> <br /> де &lt;math&gt;&lt;/math&gt; об’єм скляної колби В між мітками;<br /> <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; об’єм балона А<br /> <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; атмосферний тиск; <br /> <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; різниця рівнів в манометрі М; <br /> <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; питома вага води.<br /> <br /> тоді &lt;math&gt;&lt;/math&gt; <br /> <br /> Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:<br /> <br /> &lt;math&gt; .&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді об’єм досліджуваної речовини:<br /> <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt;<br /> <br /> А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.</div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=15707 2012-05-21T16:41:03Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div>'''Густина''' - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.<br /> <br /> <br /> '''Густина''' – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри від значення густини.<br /> <br /> [[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]<br /> ''' Арео́метр ''' ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).<br /> <br /> Середня густина є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму , включаючи пори та пустоти:<br /> .&lt;math&gt;p=\frac{m}{V}&lt;/math&gt;<br /> Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).<br /> <br /> Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.<br /> Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини , тобто відношення густини матеріалу до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої = 1000 кг/м3 при 20 оС); є безрозмірною величиною.<br /> <br /> Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.<br /> <br /> <br /> Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.<br /> <br /> ----<br /> *Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів<br /> за допомогою газового об’ємоміра<br /> <br /> [[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.<br /> <br /> Для визначення об’єму речовини , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини , а потім разом з нею . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt;<br /> <br /> де &lt;math&gt;&lt;/math&gt; об’єм скляної колби В між мітками;<br /> <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; об’єм балона А<br /> <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; атмосферний тиск; <br /> <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; різниця рівнів в манометрі М; <br /> <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; питома вага води.<br /> <br /> тоді &lt;math&gt;&lt;/math&gt; <br /> <br /> Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:<br /> <br /> &lt;math&gt; .&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді об’єм досліджуваної речовини:<br /> <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt;<br /> <br /> А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.</div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=15706 2012-05-21T16:40:37Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div>'''Густина''' - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.<br /> <br /> <br /> '''Густина''' – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри від значення густини.<br /> <br /> [[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]<br /> ''' Арео́метр ''' ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).<br /> <br /> Середня густина є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму , включаючи пори та пустоти:<br /> .&lt;math&gt;р=\frac{m}{V}&lt;/math&gt;<br /> Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).<br /> <br /> Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.<br /> Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини , тобто відношення густини матеріалу до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої = 1000 кг/м3 при 20 оС); є безрозмірною величиною.<br /> <br /> Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.<br /> <br /> <br /> Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.<br /> <br /> ----<br /> *Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів<br /> за допомогою газового об’ємоміра<br /> <br /> [[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.<br /> <br /> Для визначення об’єму речовини , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини , а потім разом з нею . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:<br /> <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt;<br /> <br /> де &lt;math&gt;&lt;/math&gt; об’єм скляної колби В між мітками;<br /> <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; об’єм балона А<br /> <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; атмосферний тиск; <br /> <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; різниця рівнів в манометрі М; <br /> <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; питома вага води.<br /> <br /> тоді &lt;math&gt;&lt;/math&gt; <br /> <br /> Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:<br /> <br /> &lt;math&gt; .&lt;/math&gt;<br /> <br /> Тоді об’єм досліджуваної речовини:<br /> <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt;<br /> <br /> А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.</div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=15705 2012-05-21T16:25:44Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div>'''Густина''' - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.<br /> <br /> <br /> '''Густина''' – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри від значення густини.<br /> <br /> [[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]<br /> ''' Арео́метр ''' ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).<br /> <br /> Середня густина є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму , включаючи пори та пустоти:<br /> .&lt;math&gt;&lt;/math&gt;<br /> Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).<br /> Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.<br /> Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини , тобто відношення густини матеріалу до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої = 1000 кг/м3 при 20 оС); є безрозмірною величиною.<br /> Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.<br /> <br /> <br /> Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.<br /> <br /> ----<br /> *Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів<br /> за допомогою газового об’ємоміра<br /> <br /> [[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.<br /> Для визначення об’єму речовини , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини , а потім разом з нею . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:<br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt;<br /> де &lt;math&gt;&lt;/math&gt; об’єм скляної колби В між мітками;<br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; об’єм балона А<br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; атмосферний тиск; <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; різниця рівнів в манометрі М; <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; питома вага води.<br /> тоді &lt;math&gt;&lt;/math&gt; <br /> Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:<br /> &lt;math&gt; .&lt;/math&gt;<br /> Тоді об’єм досліджуваної речовини:<br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt;<br /> А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.</div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=15704 2012-05-21T16:24:00Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div>'''Густина''' - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.<br /> <br /> <br /> '''Густина''' – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри від значення густини.<br /> <br /> [[Файл:Ареометр.jpg|right|thumb|Ареометр]]<br /> ''' Арео́метр ''' ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).<br /> <br /> Середня густина є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму , включаючи пори та пустоти:<br /> .&lt;math&gt;&lt;/math&gt;<br /> Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).<br /> Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням (п.3.2), а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра.<br /> Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини , тобто відношення густини матеріалу до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої = 1000 кг/м3 при 20 оС); є безрозмірною величиною.<br /> Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.<br /> <br /> <br /> Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.<br /> <br /> ----<br /> *Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів<br /> за допомогою газового об’ємоміра<br /> <br /> [[Файл:Images_(1).jpg|right|thumb|Об’ємомір‎]]Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.<br /> Для визначення об’єму речовини , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини , а потім разом з нею . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:<br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt;<br /> де &lt;math&gt;&lt;/math&gt; об’єм скляної колби В між мітками;<br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; об’єм балона А<br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; атмосферний тиск; <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; різниця рівнів в манометрі М; <br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; питома вага води.<br /> тоді &lt;math&gt;&lt;/math&gt; <br /> Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:<br /> &lt;math&gt; .&lt;/math&gt;<br /> Тоді об’єм досліджуваної речовини:<br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt;<br /> А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.</div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images_(1).jpg&diff=15703 2012-05-21T16:11:01Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div></div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=15698 2012-05-21T15:52:51Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div>'''Густина - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.'''<br /> '''Густина – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри від значення густини.'''<br /> [[Файл:Hydrometer.jpg-‎right-thumb-аерометр]]''' Арео́метр ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).'''<br /> '''Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.'''</div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Hydrometer.jpg&diff=15697 2012-05-21T15:49:49Z

<p>Оксана Паньків: завантажив нову версію «Файл:Hydrometer.jpg»</p> <hr /> <div></div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=15696 2012-05-21T15:41:00Z

<p>Оксана Паньків: Створена сторінка: Файл:Hydrometer.jpg‎-right-thumb-ареометр Густина - один з головних показників, що визначає якіст…</p> <hr /> <div>[[Файл:Hydrometer.jpg‎-right-thumb-ареометр]] Густина - один з головних показників, що визначає якість продукту і входить до показників нормованих нормативно-технічною документацією.<br /> Густина – це маса рідини, яка знаходиться в одиниці об’єму її визначають в кілограмах або градусах ареометра (оА). Градуси ареометра отримують відкинув перші дві цифри від значення густини.<br /> Арео́метр ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).</div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Hydrometer.jpg&diff=15695 2012-05-21T15:34:37Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div></div>

Оксана Паньків https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=15625 2012-05-20T12:19:25Z

<p>Оксана Паньків: </p> <hr /> <div>Паньків Оксана КТ-21</div>

Оксана Паньків