Wiki ТНТУ - Внесок користувача [uk]

Обговорення:Лабіринтні ущільнення

2011-11-03T11:36:08Z

Мирослава: Створена сторінка: Чуприна Олександр КТ-31

Чуприна Олександр КТ-31

Обговорення:Лопатевий насос осьового типу

2011-11-03T11:33:13Z

Мирослава: Створена сторінка: Павлюк Мирослава КТ-32

Павлюк Мирослава КТ-32

Насадка Борда

2011-06-05T19:49:53Z

Мирослава:

'''Насадка Борда'''-(Насадка внутрішня) (рос. насадка внутренняя (Борда); англ. internal mouthpiece (Borda); нім. Inneneinsatz m, Borda-Inneneinsatz m, Innenaufsatz m) – круглоциліндрична насадка, розміщена з внутрішнього боку стінки посудини (або водойми), з якої вона живиться.
Насадка Борда використовується для спорожнення резервуарів, коли з конструктивних міркувань не можна встановити [[насадок Вентурі ]].

== Історія винекнення ==

Внутрішня насадка Борда названа на честь французького вченого, фізика та геодезиста Шарля Жан Борда (4.5.1733, Дакс, — 19.2.1799, Париж)Член Паризької АН. Служив офіцером у армії, потім на флоті. Визначив (1792) довжину секундного маятника в Парижі і знайшов спосіб точного визначення періоду хитання маятника. 1766р. запропонував [[внутрішню насадку]] для збільшення витрати рідини, яка витікає з судини, при заданому перерізі вихідного отвору. Довів що носить його ім'я теорему в гідравліці про удар струменя рідини чи газу. Розробив одну із систем вертикальних осей астрономо-геодезичних інструментів.

== Витікання рідини через внутрішню насадку ==

<math>Q={{\mu }_{}}\omega \sqrt{2g{{H}_{c}}}</math> (1)

де <math>{{H}_{c}}</math> - напір на рівні центру тяжіння отвору
<math>{{\mu }_{}}</math> - коефіцієнт витрат великого отвору

Формула (1) і значення <math>{{\mu }_{}}</math> можуть бути застосовані для отворів будь-якої форми.

----
[[Файл:розрахунок насадки.gif]] (рис.1)

Приєднання насадка до отвору того ж діаметру змінює характер перебігу. Це добре можна показати, застосовуючи рівняння Бернуллі до січень 1-1 і 2-2, а потім 1-1 і 3-3.Як можна бачити на (рис.1), потік рідини в насадці можна розділити на дві зони. Основна частина - це власне струмінь. Течія в області стиснутого перерізу (2-2), несталий. Воно виникає внаслідок того, що при видаленні повітря з цієї області на початку руху, тут утворюється зона розрідження. Величину вакууму легко вимірюють за допомогою вакуумметра будь-якої конструкції. Наявність вакууму всередині насадка, приєднаного до отвору, сприяє додатковому підсосу рідини і збільшення пропускної здатності отвори, що визначається за рівнянням Бернуллі для перерізів 1-1 і 2-2.

<math>{{Z}_{1}}+\frac{P1}{\rho g}+\frac{a1\nu _{1}^{2}}{2g}={{Z}_{2+}}\frac{P2}{\rho g}+\frac{a2\nu _{2}^{2}}{2g}+{{k}_{\omega 1-2}}</math>

z1=H

p1=pa

<math>\rho </math>=0

z2=0

p2=pa-<math>\rho </math>ghвак

<math>hw=hr={{\xi }_{}}\frac{\nu _{c}^{2}}{2g}</math>

Після підстановки значень визначається величина швидкості витікання через отвір при наявності насадка:

<math>{{H}_{1}}+\frac{{{P}_{a}}}{\rho g}=\frac{{{P}_{a}}}{\rho g}-\frac{\rho g{{h}_{}}}{\rho g}+\frac{a\nu _{c}^{2}}{2g}+{{\xi }_{}}\frac{\nu _{c}^{2}}{2g}</math>

<math>{{H}_{1}}+{{h}_{}}=\frac{a\nu _{c}^{2}}{2g}+{{\xi }_{}}\frac{\nu _{c}^{2}}{2g}</math>

<math>{{\nu }_{=\varphi \sqrt{2g(H+{{h}_{}})}}}</math> (2)

Як можна бачити, відбувається збільшення чинного напору на величину вакууму в області стиснутого перерізу. Якщо підставити значення вакууму для розглянутого зовнішнього циліндричного насадка <math>{{h}_{}}</math>=0,75Н, то величина швидкості витікання, а, отже, і витрати збільшиться в
<math>\sqrt{1,75}=1,32</math> рази, тобто на 32%.
При розгляді перерізів 1-1 і 3-3 будуть отримані формули зі своїми коефіцієнтами. Так, на рис.1 видно, що струмінь на виході з насадка займає весь переріз патрубка, тобто стиск на виході відсутній і коефіцієнт стиснення Eн = 1. У тому випадку, якщо струмінь не доходить до стінок патрубка, вакуум в стислому перерізі не утворюється, насадок не працює, витікання відбувається через отвір, і збільшення витрат немає. Для створення умов роботи насадка його довжина повинна бути не менше трьох розмірів отвору.
Отже, розрахункові формули для насадков мають такий вигляд:

<math>{{a}_{}}=2\varphi \sqrt{2gH}</math>

<math>{{Q}_{}}={{\mu }_{_{}}}{{\omega }_{}}\sqrt{2gH}</math>

де <math>{{a}_{}}</math> - коефіцієнт швидкості для насадка

<math>{{Q}_{}}</math> - коефіцієнт витрати для насадка.

Так як Eн = 1, то коефіцієнти <math>{{a}_{}}</math>, <math>{{Q}_{}}</math> рівні між собою.
Значення коефіцієнтів залежать від виду насадків.

----

[[Файл:насадка Борда.png]]

Для внутрішньої циліндричної насадки <math>{{a}_{}}</math>=<math>{{Q}_{}}</math>=0,71

Насадка Борда

2011-06-05T19:49:16Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T19:49:01Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T19:48:38Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T19:47:50Z

Мирослава:

'''Насадка Борда'''-(Насадка внутрішня) (рос. насадка внутренняя (Борда); англ. internal mouthpiece (Borda); нім. Inneneinsatz m, Borda-Inneneinsatz m, Innenaufsatz m) – круглоциліндрична насадка, розміщена з внутрішнього боку стінки посудини (або водойми), з якої вона живиться.
Насадка Борда використовується для спорожнення резервуарів, коли з конструктивних міркувань не можна встановити [[насадок Вентурі ]].

== Історія винекнення ==

Внутрішня насадка Борда названа на честь французького вченого, фізика та геодезиста Шарля Жан Борда (4.5.1733, Дакс, — 19.2.1799, Париж)Член Паризької АН. Служив офіцером у армії, потім на флоті. Визначив (1792) довжину секундного маятника в Парижі і знайшов спосіб точного визначення періоду хитання маятника. 1766р. запропонував [[внутрішню насадку]] для збільшення витрати рідини, яка витікає з судини, при заданому перерізі вихідного отвору. Довів що носить його ім'я теорему в гідравліці про удар струменя рідини чи газу. Розробив одну із систем вертикальних осей астрономо-геодезичних інструментів.

== Витікання рідини через внутрішню насадку ==

<math>Q={{\mu }_{}}\omega \sqrt{2g{{H}_{c}}}</math> (1)

де <math>{{H}_{c}}</math> - напір на рівні центру тяжіння отвору
<math>{{\mu }_{}}</math> - коефіцієнт витрат великого отвору

Формула (1) і значення <math>{{\mu }_{}}</math> можуть бути застосовані для отворів будь-якої форми.

----
[[Файл:розрахунок насадки.gif]] (рис.1)

Приєднання насадка до отвору того ж діаметру змінює характер перебігу. Це добре можна показати, застосовуючи рівняння Бернуллі до січень 1-1 і 2-2, а потім 1-1 і 3-3.Як можна бачити на (рис.1), потік рідини в насадці можна розділити на дві зони. Основна частина - це власне струмінь. Течія в області стиснутого перерізу (2-2), несталий. Воно виникає внаслідок того, що при видаленні повітря з цієї області на початку руху, тут утворюється зона розрідження. Величину вакууму легко вимірюють за допомогою вакуумметра будь-якої конструкції. Наявність вакууму всередині насадка, приєднаного до отвору, сприяє додатковому підсосу рідини і збільшення пропускної здатності отвори, що визначається за рівнянням Бернуллі для перерізів 1-1 і 2-2.

<math>{{Z}_{1}}+\frac{P1}{\rho g}+\frac{a1\nu _{1}^{2}}{2g}={{Z}_{2+}}\frac{P2}{\rho g}+\frac{a2\nu _{2}^{2}}{2g}+{{k}_{\omega 1-2}}</math>

z1=H

p1=pa

<math>\rho </math>=0

z2=0

p2=pa-<math>\rho </math>ghвак

<math>hw=hr={{\xi }_{}}\frac{\nu _{c}^{2}}{2g}</math>

Після підстановки значень визначається величина швидкості витікання через отвір при наявності насадка:

<math>{{H}_{1}}+\frac{{{P}_{a}}}{\rho g}=\frac{{{P}_{a}}}{\rho g}-\frac{\rho g{{h}_{}}}{\rho g}+\frac{a\nu _{c}^{2}}{2g}+{{\xi }_{}}\frac{\nu _{c}^{2}}{2g}</math>

<math>{{H}_{1}}+{{h}_{}}=\frac{a\nu _{c}^{2}}{2g}+{{\xi }_{}}\frac{\nu _{c}^{2}}{2g}</math>

<math>{{\nu }_{=\varphi \sqrt{2g(H+{{h}_{}})}}}</math> (2)

Як можна бачити, відбувається збільшення чинного напору на величину вакууму в області стиснутого перерізу. Якщо підставити значення вакууму для розглянутого зовнішнього циліндричного насадка <math>{{h}_{}}</math>=0,75Н, то величина швидкості витікання, а, отже, і витрати збільшиться в
<math>\sqrt{1,75}=1,32</math> рази, тобто на 32%.
При розгляді перерізів 1-1 і 3-3 будуть отримані формули зі своїми коефіцієнтами. Так, на рис.1 видно, що струмінь на виході з насадка займає весь переріз патрубка, тобто стиск на виході відсутній і коефіцієнт стиснення Eн = 1. У тому випадку, якщо струмінь не доходить до стінок патрубка, вакуум в стислому перерізі не утворюється, насадок не працює, витікання відбувається через отвір, і збільшення витрат немає. Для створення умов роботи насадка його довжина повинна бути не менше трьох розмірів отвору.
Отже, розрахункові формули для насадков мають такий вигляд:

<math>{{a}_{}}=2\varphi \sqrt{2gH}</math>

<math>{{Q}_{}}={{\mu }_{_{}}}{{\omega }_{}}\sqrt{2gH}</math>

де <math>{{a}_{}}</math> - коефіцієнт швидкості для насадка

<math>{{Q}_{}}</math> - коефіцієнт витрати для насадка.

Так як Eн = 1, то коефіцієнти <math>{{a}_{}}</math>, <math>{{Q}_{}}</math> рівні між собою.
Значення коефіцієнтів залежать від виду насадків.

[[Файл:насадка Борда.png]]

Для внутрішньої циліндричної насадки <math>{{a}_{}}</math>=<math>{{Q}_{}}</math>=0,71

Насадка Борда

2011-06-05T19:32:35Z

Мирослава:

'''Насадка Борда'''-(Насадка внутрішня) (рос. насадка внутренняя (Борда); англ. internal mouthpiece (Borda); нім. Inneneinsatz m, Borda-Inneneinsatz m, Innenaufsatz m) – круглоциліндрична насадка, розміщена з внутрішнього боку стінки посудини (або водойми), з якої вона живиться.
Насадка Борда використовується для спорожнення резервуарів, коли з конструктивних міркувань не можна встановити [[насадок Вентурі ]].

== Історія винекнення ==

Внутрішня насадка Борда названа на честь французького вченого, фізика та геодезиста Шарля Жан Борда (4.5.1733, Дакс, — 19.2.1799, Париж)Член Паризької АН. Служив офіцером у армії, потім на флоті. Визначив (1792) довжину секундного маятника в Парижі і знайшов спосіб точного визначення періоду хитання маятника. 1766р. запропонував [[внутрішню насадку]] для збільшення витрати рідини, яка витікає з судини, при заданому перерізі вихідного отвору. Довів що носить його ім'я теорему в гідравліці про удар струменя рідини чи газу. Розробив одну із систем вертикальних осей астрономо-геодезичних інструментів.

== Витікання рідини через внутрішню насадку ==

<math>Q={{\mu }_{}}\omega \sqrt{2g{{H}_{c}}}</math> (1)

де <math>{{H}_{c}}</math> - напір на рівні центру тяжіння отвору
<math>{{\mu }_{}}</math> - коефіцієнт витрат великого отвору

Формула (1) і значення <math>{{\mu }_{}}</math> можуть бути застосовані для отворів будь-якої форми.

----
[[Файл:розрахунок насадки.gif]] (рис.1)

Приєднання насадка до отвору того ж діаметру змінює характер перебігу. Це добре можна показати, застосовуючи рівняння Бернуллі до січень 1-1 і 2-2, а потім 1-1 і 3-3.Як можна бачити на (рис.1), потік рідини в насадці можна розділити на дві зони. Основна частина - це власне струмінь. Течія в області стиснутого перерізу (2-2), несталий. Воно виникає внаслідок того, що при видаленні повітря з цієї області на початку руху, тут утворюється зона розрідження. Величину вакууму легко вимірюють за допомогою вакуумметра будь-якої конструкції. Наявність вакууму всередині насадка, приєднаного до отвору, сприяє додатковому підсосу рідини і збільшення пропускної здатності отвори, що визначається за рівнянням Бернуллі для перерізів 1-1 і 2-2.

<math>{{Z}_{1}}+\frac{P1}{\rho g}+\frac{a1\nu _{1}^{2}}{2g}={{Z}_{2+}}\frac{P2}{\rho g}+\frac{a2\nu _{2}^{2}}{2g}+{{k}_{\omega 1-2}}</math>

z1=H

p1=pa

<math>\rho </math>=0

z2=0

p2=pa-<math>\rho </math>ghвак

<math>hw=hr={{\xi }_{}}\frac{\nu _{c}^{2}}{2g}</math>

Після підстановки значень визначається величина швидкості витікання через отвір при наявності насадка:

<math>{{H}_{1}}+\frac{{{P}_{a}}}{\rho g}=\frac{{{P}_{a}}}{\rho g}-\frac{\rho g{{h}_{}}}{\rho g}+\frac{a\nu _{c}^{2}}{2g}+{{\xi }_{}}\frac{\nu _{c}^{2}}{2g}</math>

<math>{{H}_{1}}+{{h}_{}}=\frac{a\nu _{c}^{2}}{2g}+{{\xi }_{}}\frac{\nu _{c}^{2}}{2g}</math>

<math>{{\nu }_{=\varphi \sqrt{2g(H+{{h}_{}})}}}</math> (2)

Як можна бачити, відбувається збільшення чинного напору на величину вакууму в області стиснутого перерізу. Якщо підставити значення вакууму для розглянутого зовнішнього циліндричного насадка <math>{{h}_{}}</math>=0,75Н, то величина швидкості витікання, а, отже, і витрати збільшиться в
<math>\sqrt{1,75}=1,32</math> рази, тобто на 32%.
При розгляді перерізів 1-1 і 3-3 будуть отримані формули зі своїми коефіцієнтами. Так, на рис.1 видно, що струмінь на виході з насадка займає весь переріз патрубка, тобто стиск на виході відсутній і коефіцієнт стиснення Eн = 1. У тому випадку, якщо струмінь не доходить до стінок патрубка, вакуум в стислому перерізі не утворюється, насадок не працює, витікання відбувається через отвір, і збільшення витрат немає. Для створення умов роботи насадка його довжина повинна бути не менше трьох розмірів отвору.
Отже, розрахункові формули для насадков мають такий вигляд:

<math>{{a}_{}}=2\varphi \sqrt{2gH}</math>

<math>{{Q}_{}}={{\mu }_{_{}}}{{\omega }_{}}\sqrt{2gH}</math>

де с - коефіцієнт швидкості для насадка

<math>{{Q}_{}}</math> - коефіцієнт витрати для насадка.

Так як Eн = 1, то коефіцієнти <math>{{a}_{}}</math>, <math>{{Q}_{}}</math> рівні між собою.
Значення коефіцієнтів залежать від виду насадків.

[[Файл:насадка Борда.png]]

Для внутрішньої циліндричної насадки <math>{{a}_{}}</math>=<math>{{Q}_{}}</math>=0,71

Насадка Борда

2011-06-05T19:31:27Z

Мирослава:

'''Насадка Борда'''-(Насадка внутрішня) (рос. насадка внутренняя (Борда); англ. internal mouthpiece (Borda); нім. Inneneinsatz m, Borda-Inneneinsatz m, Innenaufsatz m) – круглоциліндрична насадка, розміщена з внутрішнього боку стінки посудини (або водойми), з якої вона живиться.
Насадка Борда використовується для спорожнення резервуарів, коли з конструктивних міркувань не можна встановити [[насадок Вентурі ]].

== Історія винекнення ==

Внутрішня насадка Борда названа на честь французького вченого, фізика та геодезиста Шарля Жан Борда (4.5.1733, Дакс, — 19.2.1799, Париж)Член Паризької АН. Служив офіцером у армії, потім на флоті. Визначив (1792) довжину секундного маятника в Парижі і знайшов спосіб точного визначення періоду хитання маятника. 1766р. запропонував [[внутрішню насадку]] для збільшення витрати рідини, яка витікає з судини, при заданому перерізі вихідного отвору. Довів що носить його ім'я теорему в гідравліці про удар струменя рідини чи газу. Розробив одну із систем вертикальних осей астрономо-геодезичних інструментів.

== Витікання рідини через внутрішню насадку ==

<math>Q={{\mu }_{}}\omega \sqrt{2g{{H}_{c}}}</math> (1)

де <math>{{H}_{c}}</math> - напір на рівні центру тяжіння отвору
<math>{{\mu }_{}}</math> - коефіцієнт витрат великого отвору

Формула (1) і значення <math>{{\mu }_{}}</math> можуть бути застосовані для отворів будь-якої форми.

----
[[Файл:розрахунок насадки.gif]] (рис.1)

Приєднання насадка до отвору того ж діаметру змінює характер перебігу. Це добре можна показати, застосовуючи рівняння Бернуллі до січень 1-1 і 2-2, а потім 1-1 і 3-3.Як можна бачити на (рис.1), потік рідини в насадці можна розділити на дві зони. Основна частина - це власне струмінь. Течія в області стиснутого перерізу (2-2), несталий. Воно виникає внаслідок того, що при видаленні повітря з цієї області на початку руху, тут утворюється зона розрідження. Величину вакууму легко вимірюють за допомогою вакуумметра будь-якої конструкції. Наявність вакууму всередині насадка, приєднаного до отвору, сприяє додатковому підсосу рідини і збільшення пропускної здатності отвори, що визначається за рівнянням Бернуллі для перерізів 1-1 і 2-2.

<math>{{Z}_{1}}+\frac{P1}{\rho g}+\frac{a1\nu _{1}^{2}}{2g}={{Z}_{2+}}\frac{P2}{\rho g}+\frac{a2\nu _{2}^{2}}{2g}+{{k}_{\omega 1-2}}</math>

z1=H

p1=pa

<math>\rho </math>=0

z2=0

p2=pa-<math>\rho </math>ghвак

<math>hw=hr={{\xi }_{}}\frac{\nu _{c}^{2}}{2g}</math>

Після підстановки значень визначається величина швидкості витікання через отвір при наявності насадка:

<math>{{H}_{1}}+\frac{{{P}_{a}}}{\rho g}=\frac{{{P}_{a}}}{\rho g}-\frac{\rho g{{h}_{}}}{\rho g}+\frac{a\nu _{c}^{2}}{2g}+{{\xi }_{}}\frac{\nu _{c}^{2}}{2g}</math>

<math>{{H}_{1}}+{{h}_{}}=\frac{a\nu _{c}^{2}}{2g}+{{\xi }_{}}\frac{\nu _{c}^{2}}{2g}</math>

<math>{{\nu }_{=\varphi \sqrt{2g(H+{{h}_{}})}}}</math> (2)

Як можна бачити, відбувається збільшення чинного напору на величину вакууму в області стиснутого перерізу. Якщо підставити значення вакууму для розглянутого зовнішнього циліндричного насадка <math>{{h}_{}}</math>=0,75Н, то величина швидкості витікання, а, отже, і витрати збільшиться в
<math>\sqrt{1,75}=1,32</math> рази, тобто на 32%.
При розгляді перерізів 1-1 і 3-3 будуть отримані формули зі своїми коефіцієнтами. Так, на рис.1 видно, що струмінь на виході з насадка займає весь переріз патрубка, тобто стиск на виході відсутній і коефіцієнт стиснення Eн = 1. У тому випадку, якщо струмінь не доходить до стінок патрубка, вакуум в стислому перерізі не утворюється, насадок не працює, витікання відбувається через отвір, і збільшення витрат немає. Для створення умов роботи насадка його довжина повинна бути не менше трьох розмірів отвору.
Отже, розрахункові формули для насадков мають такий вигляд:

<math>{{a}_{}}=2\varphi \sqrt{2gH}</math>

<math>{{Q}_{}}={{\mu }_{_{}}}{{\omega }_{}}\sqrt{2gH}</math>

де с - коефіцієнт швидкості для насадка

<math>{{Q}_{}}</math> - коефіцієнт витрати для насадка.

Так як Eн = 1, то коефіцієнти <math>{{a}_{}}</math>, <math>{{Q}_{}}</math> рівні між собою.
Значення коефіцієнтів залежать від виду насадків.

[[Файл:насадка Борда.png]]

Для внутрішньої циліндричної насадки <math>{{a}_{}}</math>=<math>{{Q}_{}}</math>=0,71

Файл:Насадка Борда.png

2011-06-05T19:29:39Z

Мирослава: завантажив нову версію «Файл:Насадка Борда.png»

Файл:Насадка Борда.png

2011-06-05T19:27:24Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T19:27:06Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T19:01:42Z

Мирослава:

'''Насадка Борда'''-(Насадка внутрішня) (рос. насадка внутренняя (Борда); англ. internal mouthpiece (Borda); нім. Inneneinsatz m, Borda-Inneneinsatz m, Innenaufsatz m) – круглоциліндрична насадка, розміщена з внутрішнього боку стінки посудини (або водойми), з якої вона живиться.
Насадка Борда використовується для спорожнення резервуарів, коли з конструктивних міркувань не можна встановити [[насадок Вентурі ]].

== Історія винекнення ==

Внутрішня насадка Борда названа на честь французького вченого, фізика та геодезиста Шарля Жан Борда (4.5.1733, Дакс, — 19.2.1799, Париж)Член Паризької АН. Служив офіцером у армії, потім на флоті. Визначив (1792) довжину секундного маятника в Парижі і знайшов спосіб точного визначення періоду хитання маятника. 1766р. запропонував [[внутрішню насадку]] для збільшення витрати рідини, яка витікає з судини, при заданому перерізі вихідного отвору. Довів що носить його ім'я теорему в гідравліці про удар струменя рідини чи газу. Розробив одну із систем вертикальних осей астрономо-геодезичних інструментів.

== Витікання рідини через внутрішню насадку ==

<math>Q={{\mu }_{}}\omega \sqrt{2g{{H}_{c}}}</math> (1)

де <math>{{H}_{c}}</math> - напір на рівні центру тяжіння отвору
<math>{{\mu }_{}}</math> - коефіцієнт витрат великого отвору

Формула (1) і значення <math>{{\mu }_{}}</math> можуть бути застосовані для отворів будь-якої форми.

----
[[Файл:розрахунок насадки.gif]] (рис.1)

Приєднання насадка до отвору того ж діаметру змінює характер перебігу. Це добре можна показати, застосовуючи рівняння Бернуллі до січень 1-1 і 2-2, а потім 1-1 і 3-3.Як можна бачити на (рис.1), потік рідини в насадці можна розділити на дві зони. Основна частина - це власне струмінь. Течія в області стиснутого перерізу (2-2), несталий. Воно виникає внаслідок того, що при видаленні повітря з цієї області на початку руху, тут утворюється зона розрідження. Величину вакууму легко вимірюють за допомогою вакуумметра будь-якої конструкції. Наявність вакууму всередині насадка, приєднаного до отвору, сприяє додатковому підсосу рідини і збільшення пропускної здатності отвори, що визначається за рівнянням Бернуллі для перерізів 1-1 і 2-2.

<math>{{Z}_{1}}+\frac{P1}{\rho g}+\frac{a1\nu _{1}^{2}}{2g}={{Z}_{2+}}\frac{P2}{\rho g}+\frac{a2\nu _{2}^{2}}{2g}+{{k}_{\omega 1-2}}</math>

z1=H

p1=pa

<math>\rho </math>=0

z2=0

p2=pa-<math>\rho </math>ghвак

<math>hw=hr={{\xi }_{}}\frac{\nu _{c}^{2}}{2g}</math>

Після підстановки значень визначається величина швидкості витікання через отвір при наявності насадка:

<math>{{H}_{1}}+\frac{{{P}_{a}}}{\rho g}=\frac{{{P}_{a}}}{\rho g}-\frac{\rho g{{h}_{}}}{\rho g}+\frac{a\nu _{c}^{2}}{2g}+{{\xi }_{}}\frac{\nu _{c}^{2}}{2g}</math>

<math>{{H}_{1}}+{{h}_{}}=\frac{a\nu _{c}^{2}}{2g}+{{\xi }_{}}\frac{\nu _{c}^{2}}{2g}</math>

<math>{{\nu }_{=\varphi \sqrt{2g(H+{{h}_{}}}}}</math> (2)

Як можна бачити, відбувається збільшення чинного напору на величину вакууму в області стиснутого перерізу. Якщо підставити значення вакууму для розглянутого зовнішнього циліндричного насадка

Насадка Борда

2011-06-05T18:55:41Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T18:55:13Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T18:52:42Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T18:43:41Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T18:41:50Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T18:09:51Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T13:08:03Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T12:53:22Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T12:51:52Z

Мирослава: /* Витікання рідини через внутрішню насадку */

Насадка Борда

2011-06-05T12:51:29Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T12:50:35Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T12:50:09Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T12:49:54Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T12:49:28Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T12:48:51Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T12:28:44Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T11:55:22Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T11:55:11Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T11:54:53Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T11:53:21Z

Мирослава:

Файл:Розрахунок насадки.gif

2011-06-05T11:52:18Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T11:52:07Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T11:50:50Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T11:50:29Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T11:49:48Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T11:46:35Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T11:42:32Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T11:39:06Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T11:37:46Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T11:33:47Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T11:19:55Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T11:13:26Z

Мирослава:

Внутрішню насадку

2011-06-05T10:51:13Z

Мирослава:

[[насадка Борда]]

Насадка Борда

2011-06-05T10:50:45Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T10:50:01Z

Мирослава:

Насадка Борда

2011-06-05T10:49:14Z

Мирослава:

Внутрішню насадку

2011-06-05T10:46:57Z

Мирослава: Сторінка очищена