<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%92%D0%86%D0%9A%D0%A2%D0%9E%D0%A0</id>
		<title>Wiki ТНТУ - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%92%D0%86%D0%9A%D0%A2%D0%9E%D0%A0"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%92%D0%86%D0%9A%D0%A2%D0%9E%D0%A0"/>
		<updated>2026-04-10T06:22:12Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.30.0</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%B8%D1%85_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2&amp;diff=19191</id>
		<title>Розрахунки довгих трубопроводів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%B8%D1%85_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2&amp;diff=19191"/>
				<updated>2013-06-26T12:31:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ВІКТОР: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
'''Розрахунок довгих трубопроводів.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Класифікація трубопроводів &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Всі трубопроводи поділяють на прості і складні. До простих відносять трубопроводи сталого чи змінного поперечного перерізу &lt;br /&gt;
без бакових відгалужень, до складних – трубопроводи з відгалуженнями, складеними з послідовно і паралельно з’єднаних простих трубопроводів.&lt;br /&gt;
При гідравлічних розрахунках розрізняють трубопроводи короткі і довгі. Короткими визнаються трубопроводи, при розрахунку яких необхідно враховувати як місцеві втрати, так і втрати напору по довжині. До коротких трубопроводів звичайно відносять масло - і паливопроводи ДВЗ, системи рідинного охолодження, внутрішньо-будинкову теплофікаційну мережу і т. д. &lt;br /&gt;
Довгими називаються трубопроводи, при розрахунку яких нехтують місцевими втратами напору, або враховують їх як частину (5...10%) поздовжніх втрат напору. До них відносять магістральні трубопроводи, водопровідну мережу тощо.&lt;br /&gt;
Втрати напору по довжині трубопроводу визначають  за формулою Дарсі-Вейсбаха: &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{h}_{l}=\frac{l{V}^{2}}{d2g}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Враховуючи, що витрата Q = VЧS і швидкість руху потоку тоді &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{h}_{l}=\frac{16\lambda }{2g{\pi }^{2}{d}^{5}}&amp;lt;/math&amp;gt;  або  :&amp;lt;math&amp;gt;{h}_{l}=Al{Q}^{2}&amp;lt;/math&amp;gt; &lt;br /&gt;
де А - питомий опір трубопроводу, яке визначається за довідковими таблицями; &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;A=\frac{16\lambda }{2g{\pi }^{2}{d}^{5}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Для перехідної області питомий опір Ао = А * b,  &lt;br /&gt;
де b - поправочний коефіцієнт, що враховує залежність коефіцієнта гідравлічного тертя l від числа Рейнольдса.  &lt;br /&gt;
Крім питомого опору А в літературі з гідравліки для вирішення завдань наводиться спосіб розрахунку довгих трубопроводів, що базується на формулі Шезі.  &lt;br /&gt;
Широко застосовуються гідравлічні параметри - це модуль витрати  :&amp;lt;math&amp;gt;K=\frac{1}{\sqrt{A}}&amp;lt;/math&amp;gt;, опір трубопроводу ST = A * l, провідність трубопроводу. &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;P=\frac{1}{\sqrt{{S}_{T}}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
За допомогою вищевказаних параметрів втрати напору по довжині можна визначити наступним чином:&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{h}_{l}=Al{Q}^{2}={S}_{T}{Q}^{2}=\frac{l{Q}^{2}}{{K}^{2}}=\frac{{Q}^{2}}{{P}^{2}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Запишемо рівняння Бернуллі для двох перерізів трубопроводу на його початку і в кінці: :&amp;lt;math&amp;gt;{z}_{1}+\frac{{p}_{1}}{\rho g}+\frac{{\alpha }_{1}{{v}_{1ср}}^{2}}{2g}={z}_{2}+\frac{{p}_{2}}{\rho g}+\frac{{\alpha }_{2}{{v}_{2ср}}^{2}}{2g}+{h}_{дп}&amp;lt;/math&amp;gt; і позначимо:  &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\frac{{p}_{1}}{\rho g}={H}_{тр}&amp;lt;/math&amp;gt; - Необхідний натиск, тобто напір, який має створити насос на початку трубопроводу; &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{z}_{2}-{z}_{1}=\Delta z&amp;lt;/math&amp;gt; - Різниця відміток землі в кінці і на початку трубопроводу; &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\frac{{p}_{2}}{\rho g}={H}_{п} {H}_{п}+\Delta z={H}_{ст}&amp;lt;/math&amp;gt; - П'єзометричний напір, тобто напір в кінці трубопроводу, який задається при проектуванні; &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{H}_{п}+\Delta z={H}_{ст}&amp;lt;/math&amp;gt; - Статичний напір.&lt;br /&gt;
Беручи до уваги, що в трубопроводі постійного діаметра :&amp;lt;math&amp;gt;\frac{{\alpha }_{1}{{v}_{1ср}}^{2}}{2g}={\frac{{\alpha }_{2}{{v}_{2ср}}^{2}}{2g}&amp;lt;/math&amp;gt;,тоді рівняння Бернуллі прийме вигляд :&amp;lt;math&amp;gt;{H}_{тр}={H}_{ст}+\frac{{Q}^{2}}{{K}^{2}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Нами отримано формулу для гідравлічного розрахунку простих, довгих трубопроводів. &lt;br /&gt;
Довгі трубопроводи також за рівнянням Бернуллі, але зі зневагою (зважаючи на їх відносної малості) місцевими втратами напору і швидкісними напорами. Для більшої надійності місцеві втрати напору враховують, приймаючи розрахункову довжину трубопроводу на 10% більше фактичної. З урахуванням цього рівняння Бернуллі приймає вигляд :&amp;lt;math&amp;gt;HH-HK=J{S}_{0}{Q}^{2}&amp;lt;/math&amp;gt;          &lt;br /&gt;
Для розрахунку довгих трубопроводів застосовується також формула :&amp;lt;math&amp;gt;Q=K\sqrt{{i}_{p}}&amp;lt;/math&amp;gt;; &lt;br /&gt;
де :&amp;lt;math&amp;gt;{i}_{p}=\frac{{H}_{H}-{H}_{K}}{l}&amp;lt;/math&amp;gt; - п'єзометричний ухил; &lt;br /&gt;
К - видаткова характеристика, що залежить від діаметра і матеріалу труби і то швидкості руху води &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{S}_{0}=\frac{1}{{K}^{2}}&amp;lt;/math&amp;gt;. &lt;br /&gt;
Трубопроводи, що мають паралельні відгалуження із загальними вузловими точками на їх початку і наприкінці розраховують з урахуванням того, що втрати напору по всіх ділянках однакові. Витрати в гілках Q1 + Q2 + Q3 + .... + Qn = Q&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\frac{{Q}_{1}}{{Q}_{2}}=\sqrt{\frac{{S}_{o2}{l}_{2}}{\frac{S}{o1}{l}_{1}}}=\frac{{K}_{1}}{{K}_{2}}\sqrt{\frac{{l}_{2}}{{l}_{1}}}&amp;lt;/math&amp;gt;;&lt;br /&gt;
. . . . . . .; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
. . . . . . . .;     &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\frac{{Q}_{1}}{{Q}_{n}}=\sqrt{\frac{{S}_{on}{l}_{n}}{\frac{S}{o1}{l}_{1}}}=\frac{{K}_{1}}{{K}_{n}}\sqrt{\frac{{l}_{n}}{{l}_{1}}}&amp;lt;/math&amp;gt;        &lt;br /&gt;
Втрати напору для таких трубопроводів визначають як втрати напору в одній їх паралельних гілок. Якщо на початку трубопроводу напір створюється насосом, то потужність його&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{N}_{нас}=\frac{\rho gQ{H}_{нас}}{{10}^{3}\eta }&amp;lt;/math&amp;gt;, КВт &lt;br /&gt;
Б в кг/{m}^{3};&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Q в {m}^{3}/с. &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\eta&amp;lt;/math&amp;gt;- Коефіцієнт корисної дії насоса; &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{H}_{нас}=h+J{S}_{0}{Q}^{2}&amp;lt;/math&amp;gt; - повний напір насоса, що складається з геометричної висоти підйому h=Hcв+ZK-ZH &lt;br /&gt;
(Hcв =PK/g - вільний напір в кінці трубопроводу) і суми втрат напору на всмоктуючому і нагнітальному трубопроводах.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ВІКТОР</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%B8%D1%85_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2&amp;diff=19190</id>
		<title>Розрахунки довгих трубопроводів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%B8%D1%85_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2&amp;diff=19190"/>
				<updated>2013-06-26T12:29:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ВІКТОР: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
'''Розрахунок довгих трубопроводів.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Класифікація трубопроводів &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Всі трубопроводи поділяють на прості і складні. До простих відносять трубопроводи сталого чи змінного поперечного перерізу &lt;br /&gt;
без бакових відгалужень, до складних – трубопроводи з відгалуженнями, складеними з послідовно і паралельно з’єднаних простих трубопроводів.&lt;br /&gt;
При гідравлічних розрахунках розрізняють трубопроводи короткі і довгі. Короткими визнаються трубопроводи, при розрахунку яких необхідно враховувати як місцеві втрати, так і втрати напору по довжині. До коротких трубопроводів звичайно відносять масло - і паливопроводи ДВЗ, системи рідинного охолодження, внутрішньо-будинкову теплофікаційну мережу і т. д. &lt;br /&gt;
Довгими називаються трубопроводи, при розрахунку яких нехтують місцевими втратами напору, або враховують їх як частину (5...10%) поздовжніх втрат напору. До них відносять магістральні трубопроводи, водопровідну мережу тощо.&lt;br /&gt;
Втрати напору по довжині трубопроводу визначають  за формулою Дарсі-Вейсбаха: &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{h}_{l}=\frac{l{V}^{2}}{d2g}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Враховуючи, що витрата Q = VЧS і швидкість руху потоку тоді &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{h}_{l}=\frac{16\lambda }{2g{\pi }^{2}{d}^{5}}&amp;lt;/math&amp;gt;  або  :&amp;lt;math&amp;gt;{h}_{l}=Al{Q}^{2}&amp;lt;/math&amp;gt; &lt;br /&gt;
де А - питомий опір трубопроводу, яке визначається за довідковими таблицями; &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;A=\frac{16\lambda }{2g{\pi }^{2}{d}^{5}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Для перехідної області питомий опір Ао = А * b,  &lt;br /&gt;
де b - поправочний коефіцієнт, що враховує залежність коефіцієнта гідравлічного тертя l від числа Рейнольдса.  &lt;br /&gt;
Крім питомого опору А в літературі з гідравліки для вирішення завдань наводиться спосіб розрахунку довгих трубопроводів, що базується на формулі Шезі.  &lt;br /&gt;
Широко застосовуються гідравлічні параметри - це модуль витрати  :&amp;lt;math&amp;gt;K=\frac{1}{\sqrt{A}}&amp;lt;/math&amp;gt;, опір трубопроводу ST = A * l, провідність трубопроводу. &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;P=\frac{1}{\sqrt{{S}_{T}}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
За допомогою вищевказаних параметрів втрати напору по довжині можна визначити наступним чином:&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{h}_{l}=Al{Q}^{2}={S}_{T}{Q}^{2}=\frac{l{Q}^{2}}{{K}^{2}}=\frac{{Q}^{2}}{{P}^{2}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Запишемо рівняння Бернуллі для двох перерізів трубопроводу на його початку і в кінці: :&amp;lt;math&amp;gt;{z}_{1}+\frac{{p}_{1}}{\rho g}+\frac{{\alpha }_{1}{{v}_{1ср}}^{2}}{2g}={z}_{2}+\frac{{p}_{2}}{\rho g}+\frac{{\alpha }_{2}{{v}_{2ср}}^{2}}{2g}+{h}_{дп}&amp;lt;/math&amp;gt; і позначимо:  &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\frac{{p}_{1}}{\rho g}={H}_{тр}&amp;lt;/math&amp;gt; - Необхідний натиск, тобто напір, який має створити насос на початку трубопроводу; &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{z}_{2}-{z}_{1}=\Delta z&amp;lt;/math&amp;gt; - Різниця відміток землі в кінці і на початку трубопроводу; &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\frac{{p}_{2}}{\rho g}={H}_{п} {H}_{п}+\Delta z={H}_{ст}&amp;lt;/math&amp;gt; - П'єзометричний напір, тобто напір в кінці трубопроводу, який задається при проектуванні; &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{H}_{п}+\Delta z={H}_{ст}&amp;lt;/math&amp;gt; - Статичний напір.&lt;br /&gt;
Беручи до уваги, що в трубопроводі постійного діаметра :&amp;lt;math&amp;gt;\frac{{\alpha }_{1}{{v}_{1ср}}^{2}}{2g}={\frac{{\alpha }_{2}{{v}_{2ср}}^{2}}{2g}&amp;lt;/math&amp;gt;,тоді рівняння Бернуллі прийме вигляд :&amp;lt;math&amp;gt;{H}_{тр}={H}_{ст}+\frac{{Q}^{2}}{{K}^{2}}&amp;lt;/math&amp;gt;. Нами отримано формулу для гідравлічного розрахунку простих, довгих трубопроводів. &lt;br /&gt;
Довгі трубопроводи також за рівнянням Бернуллі, але зі зневагою (зважаючи на їх відносної малості) місцевими втратами напору і швидкісними напорами. Для більшої надійності місцеві втрати напору враховують, приймаючи розрахункову довжину трубопроводу на 10% більше фактичної. З урахуванням цього рівняння Бернуллі приймає вигляд :&amp;lt;math&amp;gt;HH-HK=J{S}_{0}{Q}^{2}&amp;lt;/math&amp;gt;          &lt;br /&gt;
Для розрахунку довгих трубопроводів застосовується також формула :&amp;lt;math&amp;gt;Q=K\sqrt{{i}_{p}}&amp;lt;/math&amp;gt;; &lt;br /&gt;
де :&amp;lt;math&amp;gt;{i}_{p}=\frac{{H}_{H}-{H}_{K}}{l}&amp;lt;/math&amp;gt; - п'єзометричний ухил; &lt;br /&gt;
К - видаткова характеристика, що залежить від діаметра і матеріалу труби і то швидкості руху води &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{S}_{0}=\frac{1}{{K}^{2}}&amp;lt;/math&amp;gt;. &lt;br /&gt;
Трубопроводи, що мають паралельні відгалуження із загальними вузловими точками на їх початку і наприкінці розраховують з урахуванням того, що втрати напору по всіх ділянках однакові. Витрати в гілках Q1 + Q2 + Q3 + .... + Qn = Q&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\frac{{Q}_{1}}{{Q}_{2}}=\sqrt{\frac{{S}_{o2}{l}_{2}}{\frac{S}{o1}{l}_{1}}}=\frac{{K}_{1}}{{K}_{2}}\sqrt{\frac{{l}_{2}}{{l}_{1}}}&amp;lt;/math&amp;gt;;&lt;br /&gt;
. . . . . . .; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
. . . . . . . .;     &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\frac{{Q}_{1}}{{Q}_{n}}=\sqrt{\frac{{S}_{on}{l}_{n}}{\frac{S}{o1}{l}_{1}}}=\frac{{K}_{1}}{{K}_{n}}\sqrt{\frac{{l}_{n}}{{l}_{1}}}&amp;lt;/math&amp;gt;        &lt;br /&gt;
Втрати напору для таких трубопроводів визначають як втрати напору в одній їх паралельних гілок. Якщо на початку трубопроводу напір створюється насосом, то потужність його&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{N}_{нас}=\frac{\rho gQ{H}_{нас}}{{10}^{3}\eta }&amp;lt;/math&amp;gt;, КВт &lt;br /&gt;
Б в кг/:&amp;lt;math&amp;gt;{m}^{3}&amp;lt;/math&amp;gt;; &lt;br /&gt;
Q в :&amp;lt;math&amp;gt;{m}^{3}&amp;lt;/math&amp;gt;/ с. &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\eta&amp;lt;/math&amp;gt;- Коефіцієнт корисної дії насоса; &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{H}_{нас}=h+J{S}_{0}{Q}^{2}&amp;lt;/math&amp;gt; - повний напір насоса, що складається з геометричної висоти підйому h=Hcв+ZK-ZH &lt;br /&gt;
(Hcв =PK/g - вільний напір в кінці трубопроводу) і суми втрат напору на всмоктуючому і нагнітальному трубопроводах.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ВІКТОР</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%B8%D1%85_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2&amp;diff=19189</id>
		<title>Розрахунки довгих трубопроводів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%B8%D1%85_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2&amp;diff=19189"/>
				<updated>2013-06-26T12:26:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ВІКТОР: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
'''Розрахунок довгих трубопроводів.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Класифікація трубопроводів &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Всі трубопроводи поділяють на прості і складні. До простих відносять трубопроводи сталого чи змінного поперечного перерізу &lt;br /&gt;
без бакових відгалужень, до складних – трубопроводи з відгалуженнями, складеними з послідовно і паралельно з’єднаних простих трубопроводів.&lt;br /&gt;
При гідравлічних розрахунках розрізняють трубопроводи короткі і довгі. Короткими визнаються трубопроводи, при розрахунку яких необхідно враховувати як місцеві втрати, так і втрати напору по довжині. До коротких трубопроводів звичайно відносять масло - і паливопроводи ДВЗ, системи рідинного охолодження, внутрішньо-будинкову теплофікаційну мережу і т. д. &lt;br /&gt;
Довгими називаються трубопроводи, при розрахунку яких нехтують місцевими втратами напору, або враховують їх як частину (5...10%) поздовжніх втрат напору. До них відносять магістральні трубопроводи, водопровідну мережу тощо.&lt;br /&gt;
Втрати напору по довжині трубопроводу визначають  за формулою Дарсі-Вейсбаха: &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{h}_{l}=\frac{l{V}^{2}}{d2g}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Враховуючи, що витрата Q = VЧS і швидкість руху потоку тоді &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{h}_{l}=\frac{16\lambda }{2g{\pi }^{2}{d}^{5}}&amp;lt;/math&amp;gt;  або  :&amp;lt;math&amp;gt;{h}_{l}=Al{Q}^{2}&amp;lt;/math&amp;gt; &lt;br /&gt;
де А - питомий опір трубопроводу, яке визначається за довідковими таблицями; &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;A=\frac{16\lambda }{2g{\pi }^{2}{d}^{5}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Для перехідної області питомий опір Ао = А * b,  &lt;br /&gt;
де b - поправочний коефіцієнт, що враховує залежність коефіцієнта гідравлічного тертя l від числа Рейнольдса.  &lt;br /&gt;
Крім питомого опору А в літературі з гідравліки для вирішення завдань наводиться спосіб розрахунку довгих трубопроводів, що базується на формулі Шезі.  &lt;br /&gt;
Широко застосовуються гідравлічні параметри - це модуль витрати  :&amp;lt;math&amp;gt;K=\frac{1}{\sqrt{A}}&amp;lt;/math&amp;gt;, опір трубопроводу ST = A * l, провідність трубопроводу. &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;P=\frac{1}{\sqrt{{S}_{T}}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
За допомогою вищевказаних параметрів втрати напору по довжині можна визначити наступним чином:&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{h}_{l}=Al{Q}^{2}={S}_{T}{Q}^{2}=\frac{l{Q}^{2}}{{K}^{2}}=\frac{{Q}^{2}}{{P}^{2}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Запишемо рівняння Бернуллі для двох перерізів трубопроводу на його початку і в кінці: :&amp;lt;math&amp;gt;{z}_{1}+\frac{{p}_{1}}{\rho g}+\frac{{\alpha }_{1}{{v}_{1ср}}^{2}}{2g}={z}_{2}+\frac{{p}_{2}}{\rho g}+\frac{{\alpha }_{2}{{v}_{2ср}}^{2}}{2g}+{h}_{дп}&amp;lt;/math&amp;gt; і позначимо:  &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\frac{{p}_{1}}{\rho g}={H}_{тр}&amp;lt;/math&amp;gt; - Необхідний натиск, тобто напір, який має створити насос на початку трубопроводу; &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{z}_{2}-{z}_{1}=\Delta z&amp;lt;/math&amp;gt; - Різниця відміток землі в кінці і на початку трубопроводу; &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\frac{{p}_{2}}{\rho g}={H}_{п} {H}_{п}+\Delta z={H}_{ст}&amp;lt;/math&amp;gt; - П'єзометричний напір, тобто напір в кінці трубопроводу, який задається при проектуванні; &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{H}_{п}+\Delta z={H}_{ст}&amp;lt;/math&amp;gt; - Статичний напір.&lt;br /&gt;
Беручи до уваги, що в трубопроводі постійного діаметра :&amp;lt;math&amp;gt;\frac{{\alpha }_{1}{{v}_{1ср}}^{2}}{2g}={\frac{{\alpha }_{2}{{v}_{2ср}}^{2}}{2g}&amp;lt;/math&amp;gt;,тоді рівняння Бернуллі прийме вигляд :&amp;lt;math&amp;gt;{H}_{тр}={H}_{ст}+\frac{{Q}^{2}}{{K}^{2}}&amp;lt;/math&amp;gt;.Нами отримано формулу для гідравлічного розрахунку простих, довгих трубопроводів. &lt;br /&gt;
Довгі трубопроводи також за рівнянням Бернуллі, але зі зневагою (зважаючи на їх відносної малості) місцевими втратами напору і швидкісними напорами. Для більшої надійності місцеві втрати напору враховують, приймаючи розрахункову довжину трубопроводу на 10% більше фактичної. З урахуванням цього рівняння Бернуллі приймає вигляд :&amp;lt;math&amp;gt;HH-HK=J{S}_{0}{Q}^{2}&amp;lt;/math&amp;gt;          &lt;br /&gt;
Для розрахунку довгих трубопроводів застосовується також формула :&amp;lt;math&amp;gt;Q=K\sqrt{{i}_{p}}&amp;lt;/math&amp;gt;; &lt;br /&gt;
де :&amp;lt;math&amp;gt;{i}_{p}=\frac{{H}_{H}-{H}_{K}}{l}&amp;lt;/math&amp;gt; - п'єзометричний ухил; &lt;br /&gt;
К - видаткова характеристика, що залежить від діаметра і матеріалу труби і то швидкості руху води &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{S}_{0}=\frac{1}{{K}^{2}}&amp;lt;/math&amp;gt;. &lt;br /&gt;
Трубопроводи, що мають паралельні відгалуження із загальними вузловими точками на їх початку і наприкінці розраховують з урахуванням того, що втрати напору по всіх ділянках однакові. Витрати в гілках Q1 + Q2 + Q3 + .... + Qn = Q&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\frac{{Q}_{1}}{{Q}_{2}}=\sqrt{\frac{{S}_{o2}{l}_{2}}{\frac{S}{o1}{l}_{1}}}=\frac{{K}_{1}}{{K}_{2}}\sqrt{\frac{{l}_{2}}{{l}_{1}}}&amp;lt;/math&amp;gt;;&lt;br /&gt;
. . . . . . .; &lt;br /&gt;
. . . . . . . .;     &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\frac{{Q}_{1}}{{Q}_{n}}=\sqrt{\frac{{S}_{on}{l}_{n}}{\frac{S}{o1}{l}_{1}}}=\frac{{K}_{1}}{{K}_{n}}\sqrt{\frac{{l}_{n}}{{l}_{1}}}&amp;lt;/math&amp;gt;        &lt;br /&gt;
Втрати напору для таких трубопроводів визначають як втрати напору в одній їх паралельних гілок. Якщо на початку трубопроводу напір створюється насосом, то потужність його&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{N}_{нас}=\frac{\rho gQ{H}_{нас}}{{10}^{3}\eta }&amp;lt;/math&amp;gt;, КВт &lt;br /&gt;
Б в кг/:&amp;lt;math&amp;gt;{м}^{3}&amp;lt;/math&amp;gt;; &lt;br /&gt;
Q в :&amp;lt;math&amp;gt;{м}^{3}&amp;lt;/math&amp;gt;/ с. &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\eta&amp;lt;/math&amp;gt;- Коефіцієнт корисної дії насоса; &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{H}_{нас}=h+J{S}_{0}{Q}^{2}&amp;lt;/math&amp;gt; - повний напір насоса, що складається з геометричної висоти підйому h=Hcв+ZK-ZH &lt;br /&gt;
(Hcв =PK/g - вільний напір в кінці трубопроводу) і суми втрат напору на всмоктуючому і нагнітальному трубопроводах.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ВІКТОР</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%B8%D1%85_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2&amp;diff=19188</id>
		<title>Розрахунки довгих трубопроводів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%B8%D1%85_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2&amp;diff=19188"/>
				<updated>2013-06-26T12:23:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ВІКТОР: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
'''Розрахунок довгих трубопроводів.'''&lt;br /&gt;
Класифікація трубопроводів &lt;br /&gt;
Всі трубопроводи поділяють на прості і складні. До простих відносять трубопроводи сталого чи змінного поперечного перерізу &lt;br /&gt;
без бакових відгалужень, до складних – трубопроводи з відгалуженнями, складеними з послідовно і паралельно з’єднаних простих трубопроводів.&lt;br /&gt;
При гідравлічних розрахунках розрізняють трубопроводи короткі і довгі. Короткими визнаються трубопроводи, при розрахунку яких необхідно враховувати як місцеві втрати, так і втрати напору по довжині. До коротких трубопроводів звичайно відносять масло - і паливопроводи ДВЗ, системи рідинного охолодження, внутрішньо-будинкову теплофікаційну мережу і т. д. &lt;br /&gt;
Довгими називаються трубопроводи, при розрахунку яких нехтують місцевими втратами напору, або враховують їх як частину (5...10%) поздовжніх втрат напору. До них відносять магістральні трубопроводи, водопровідну мережу тощо.&lt;br /&gt;
Втрати напору по довжині трубопроводу визначають  за формулою Дарсі-Вейсбаха: &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{h}_{l}=\frac{l{V}^{2}}{d2g}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Враховуючи, що витрата Q = VЧS і швидкість руху потоку тоді&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{h}_{l}=\frac{16\lambda }{2g{\pi }^{2}{d}^{5}}&amp;lt;/math&amp;gt;  або  :&amp;lt;math&amp;gt;{h}_{l}=Al{Q}^{2}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
де А - питомий опір трубопроводу, яке визначається за довідковими таблицями;  &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;A=\frac{16\lambda }{2g{\pi }^{2}{d}^{5}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Для перехідної області питомий опір Ао = А * b,  &lt;br /&gt;
де b - поправочний коефіцієнт, що враховує залежність коефіцієнта гідравлічного тертя l від числа Рейнольдса.  &lt;br /&gt;
Крім питомого опору А в літературі з гідравліки для вирішення завдань наводиться спосіб розрахунку довгих трубопроводів, що базується на формулі Шезі.  &lt;br /&gt;
Широко застосовуються гідравлічні параметри - це модуль витрати  :&amp;lt;math&amp;gt;K=\frac{1}{\sqrt{A}}&amp;lt;/math&amp;gt;, опір трубопроводу ST = A * l, провідність трубопроводу. &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;P=\frac{1}{\sqrt{{S}_{T}}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
За допомогою вищевказаних параметрів втрати напору по довжині можна визначити наступним чином:&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{h}_{l}=Al{Q}^{2}={S}_{T}{Q}^{2}=\frac{l{Q}^{2}}{{K}^{2}}=\frac{{Q}^{2}}{{P}^{2}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запишемо рівняння Бернуллі для двох перерізів трубопроводу на його початку і в кінці: :&amp;lt;math&amp;gt;{z}_{1}+\frac{{p}_{1}}{\rho g}+\frac{{\alpha }_{1}{{v}_{1ср}}^{2}}{2g}={z}_{2}+\frac{{p}_{2}}{\rho g}+\frac{{\alpha }_{2}{{v}_{2ср}}^{2}}{2g}+{h}_{дп}:&amp;lt;/math&amp;gt; і позначимо:  &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\frac{{p}_{1}}{\rho g}={H}_{тр}&amp;lt;/math&amp;gt; - Необхідний натиск, тобто напір, який має створити насос на початку трубопроводу; &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{z}_{2}-{z}_{1}=\Delta z&amp;lt;/math&amp;gt; - Різниця відміток землі в кінці і на початку трубопроводу; &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\frac{{p}_{2}}{\rho g}={H}_{п} {H}_{п}+\Delta z={H}_{ст}&amp;lt;/math&amp;gt; - П'єзометричний напір, тобто напір в кінці трубопроводу, який задається при проектуванні; &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{H}_{п}+\Delta z={H}_{ст}&amp;lt;/math&amp;gt; - Статичний напір.&lt;br /&gt;
Беручи до уваги, що в трубопроводі постійного діаметра :&amp;lt;math&amp;gt;\frac{{\alpha }_{1}{{v}_{1ср}}^{2}}{2g}={\frac{{\alpha }_{2}{{v}_{2ср}}^{2}}{2g}&amp;lt;/math&amp;gt;,тоді рівняння Бернуллі прийме вигляд :&amp;lt;math&amp;gt;{H}_{тр}={H}_{ст}+\frac{{Q}^{2}}{{K}^{2}}&amp;lt;/math&amp;gt;.Нами отримано формулу для гідравлічного розрахунку простих, довгих трубопроводів. &lt;br /&gt;
Довгі трубопроводи також за рівнянням Бернуллі, але зі зневагою (зважаючи на їх відносної малості) місцевими втратами напору і швидкісними напорами. Для більшої надійності місцеві втрати напору враховують, приймаючи розрахункову довжину трубопроводу на 10% більше фактичної. З урахуванням цього рівняння Бернуллі приймає вигляд :&amp;lt;math&amp;gt;HH-HK=J{S}_{0}{Q}^{2}&amp;lt;/math&amp;gt;          &lt;br /&gt;
Для розрахунку довгих трубопроводів застосовується також формула :&amp;lt;math&amp;gt;Q=K\sqrt{{i}_{p}}&amp;lt;/math&amp;gt;; &lt;br /&gt;
де :&amp;lt;math&amp;gt;{i}_{p}=\frac{{H}_{H}-{H}_{K}}{l}&amp;lt;/math&amp;gt; - п'єзометричний ухил; &lt;br /&gt;
К - видаткова характеристика, що залежить від діаметра і матеріалу труби і то швидкості руху води &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{S}_{0}=\frac{1}{{K}^{2}}&amp;lt;/math&amp;gt;. &lt;br /&gt;
Трубопроводи, що мають паралельні відгалуження із загальними вузловими точками на їх початку і наприкінці розраховують з урахуванням того, що втрати напору по всіх ділянках однакові. Витрати в гілках Q1 + Q2 + Q3 + .... + Qn = Q&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\frac{{Q}_{1}}{{Q}_{2}}=\sqrt{\frac{{S}_{o2}{l}_{2}}{\frac{S}{o1}{l}_{1}}}=\frac{{K}_{1}}{{K}_{2}}\sqrt{\frac{{l}_{2}}{{l}_{1}}}&amp;lt;/math&amp;gt;;&lt;br /&gt;
. . . . . . .; . . . . . . . .;     &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\frac{{Q}_{1}}{{Q}_{n}}=\sqrt{\frac{{S}_{on}{l}_{n}}{\frac{S}{o1}{l}_{1}}}=\frac{{K}_{1}}{{K}_{n}}\sqrt{\frac{{l}_{n}}{{l}_{1}}}&amp;lt;/math&amp;gt;        &lt;br /&gt;
Втрати напору для таких трубопроводів визначають як втрати напору в одній їх паралельних гілок. Якщо на початку трубопроводу напір створюється насосом, то потужність його&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{N}_{нас}=\frac{\rho gQ{H}_{нас}}{{10}^{3}\eta }&amp;lt;/math&amp;gt;, КВт Б в кг/:&amp;lt;math&amp;gt;{м}^{3}&amp;lt;/math&amp;gt;; Q в :&amp;lt;math&amp;gt;{м}^{3}&amp;lt;/math&amp;gt;/ с ·&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;\eta&amp;lt;/math&amp;gt;- Коефіцієнт корисної дії насоса; &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{H}_{нас}=h+J{S}_{0}{Q}^{2}&amp;lt;/math&amp;gt; - повний напір насоса, що складається з геометричної висоти підйому h = Hcв + ZK - ZH &lt;br /&gt;
(Hcв = PK / g - вільний напір в кінці трубопроводу) і суми втрат напору на всмоктуючому і нагнітальному трубопроводах.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ВІКТОР</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%B8%D1%85_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2&amp;diff=19187</id>
		<title>Розрахунки довгих трубопроводів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%B8%D1%85_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2&amp;diff=19187"/>
				<updated>2013-06-26T11:35:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;ВІКТОР: Створена сторінка:  '''== Розрахунок довгих трубопроводів. == '''  == Класифікація трубопроводів ==   Всі трубопро...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
'''== Розрахунок довгих трубопроводів. ==&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Класифікація трубопроводів ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Всі трубопроводи поділяють на прості і складні. До простих відносять трубопроводи сталого чи змінного поперечного перерізу без бакових відгалужень, до складних – трубопроводи з відгалуженнями, складеними з послідовно і паралельно з’єднаних простих трубопроводів.&lt;br /&gt;
 При гідравлічних розрахунках розрізняють трубопроводи короткі і довгі. Короткими визнаються трубопроводи, при розрахунку яких необхідно враховувати як місцеві втрати, так і втрати напору по довжині. До коротких трубопроводів звичайно відносять масло - і паливопроводи ДВЗ, системи рідинного охолодження, внутрішньо-будинкову теплофікаційну мережу і т. д. &lt;br /&gt;
Довгими називаються трубопроводи, при розрахунку яких нехтують місцевими втратами напору, або враховують їх як частину (5...10%) поздовжніх втрат напору. До них відносять магістральні трубопроводи, водопровідну мережу тощо.&lt;br /&gt;
Втрати напору по довжині трубопроводу визначають  за формулою Дарсі-Вейсбаха: &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{h}_{l}=\frac{l{V}^{2}}{d2g}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Враховуючи, що витрата Q = VЧS і швидкість руху потоку тоді&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{h}_{l}=\frac{16\lambda }{2g{\pi }^{2}{d}^{5}}&amp;lt;/math&amp;gt;  або  :&amp;lt;math&amp;gt;{h}_{l}=Al{Q}^{2}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
де А - питомий опір трубопроводу, яке визначається за довідковими таблицями;  &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;A=\frac{16\lambda }{2g{\pi }^{2}{d}^{5}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
Для перехідної області питомий опір Ао = А * b,  &lt;br /&gt;
де b - поправочний коефіцієнт, що враховує залежність коефіцієнта гідравлічного тертя l від числа Рейнольдса.  &lt;br /&gt;
Крім питомого опору А в літературі з гідравліки для вирішення завдань наводиться спосіб розрахунку довгих трубопроводів, що базується на формулі Шезі.  &lt;br /&gt;
Широко застосовуються гідравлічні параметри - це модуль витрати  :&amp;lt;math&amp;gt;K=\frac{1}{\sqrt{A}}&amp;lt;/math&amp;gt;, опір трубопроводу ST = A * l, провідність трубопроводу. &lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;P=\frac{1}{\sqrt{{S}_{T}}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
За допомогою вищевказаних параметрів втрати напору по довжині можна визначити наступним чином:&lt;br /&gt;
:&amp;lt;math&amp;gt;{h}_{l}=Al{Q}^{2}={S}_{T}{Q}^{2}=\frac{l{Q}^{2}}{{K}^{2}}=\frac{{Q}^{2}}{{P}^{2}}&amp;lt;/math&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запишемо рівняння Бернуллі для двох перерізів трубопроводу на його початку і в кінці: і позначимо:  - Необхідний натиск, тобто напір, який має створити насос на початку трубопроводу;  - Різниця відміток землі в кінці і на початку трубопроводу;  - П'єзометричний напір, тобто напір в кінці трубопроводу, який задається при проектуванні;  - Статичний напір.Беручи до уваги, що в трубопроводі постійного діаметра,тоді рівняння Бернуллі прийме вигляд .(5.13)Нами отримано формулу для гідравлічного розрахунку простих, довгих трубопроводів. Простим називається трубопровід, який не має відгалужень. Всякі інші трубопроводи відносять до категорії складних.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ВІКТОР</name></author>	</entry>

	</feed>