Система автоматичної стабілізації

Матеріал з Вікі-знання або навчання 2.0 в ТНТУ
Версія від 16:10, 8 грудня 2016; Serhii kozak (Обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Основні відомості

Системи автоматичної стабілізації - це один із типів систем автоматичного керування(САК).Ці системи призначенні для підтримування постійного значення керованої величини із заданою точністю.

Для такої системи надзвичайно важливим є постійне значення керованої величини, а розузгодження в системі виникає при включенні або від збурень. Розузгодження в усталеному режимі ΔYуст не повинно перевищувати допустиму величину ΔYдоп. Для саморегуляції використовують додатні або від'ємні зворотні зв'язки в які можна підключити регулятори, які будуть змінювати вхідну величину.

Структурна схема САС

Рис.1

Приклад схеми стабілізуючої сар ми можем побачити на рис.1: μ – вплив регулятора на регулюючий орган (РО) за допомогою виконавчого механізму (ВМ); Δ – сигнал розузгодження, виділений на елементі порівняння (ЕП) і рівний векторній різниці між поточним (yт) і заданим (yз) значеннями регульованої величини.






Пристрої стабілізації

Рис.2

Найчастіше в техніці нам потрібно стабілізувати електричні характеристики, тому ми розглянем типові пристрої стабілізації напруги і струму.

Стабілізатори класифікують:

За величиною стабілізації:

1)Стабілізатори струму

2)Стабілізатори напруги

За способом стабілізації:

1)Параметричні

2)Компенсаційні

За допомогою параметричного стабілізатора (ПС) напруги можна одержати напругу стабілізації Uст від декількох В до декількох сотень В. У ПС використовується напівпровідниковий стабілітрон VD, який включають паралельно Rн. Послідовно з стабілітроном включають баластний резистор Rб для створення необхідного режиму роботи.

Компенсаційні стабілізатори представляють собою замкнуті системи автоматичного регулювання, і забезпечую підтримку величини вихідної напруги (струму) в заданих межах при допустимих змінах вхідної напруги, температури і струму споживаного навантаженням. Характерними елементами компенсаційного стабілізатора є джерело опорної (еталонної) напруги, що порівнює і підсилюючий елемент і регулюючий елемент.

В залежності від режиму роботи регулюючого елемента стабілізатори поділяють на:

-компенсаційні стабілізатори безперервної дії;

-імпульсні стабілізатори (ключові, релейні).

Основним недоліком стабілізаторів з безперервним регулюванням є невисокий ККД, оскільки значна витрата потужності має місце в регулюючому елементі, так як через нього проходить весь струм навантаження, а спад напруги на ньому дорівнює різниці між вхідною і вихідною напругами стабілізатора.

Посилання

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F

Особисті інструменти
Google AdSense
реклама