Робоча конструкторська документація

Робоча конструкторська документація або Робочий проект — це:

  • завершальна стадія проектно-конструкторських робіт і займає найбільшу частину часу у загальному їх обсязі. Робоча конструкторська документація на вироби розробляється у відповідності із затвердженим технічним проектом і вміщує в себе дані, які необхідні для виготовлення промислового зразка нового виробу в умовах конкретного виробництва.
  • частина конструкторської документації, розроблена на основі технічного проекту зразка після його затвердження, що включає робочі креслення деталей зразка із зазначенням параметрів, згідно з якими здійснюється виготовлення, проводяться випробування, експлуатація та ремонт зразка.
  • сукупність конструкторських документів, що містять дані про розробки, виготовлення, контролю, приймання, експлуатації та ремонту виробу. Порядок розробки, оформлення та обіг конструкторської документації встановлений комплексом державних стандартів (ЄСКД), яка застосовується з 1971 р. для зниження вартості та скорочення строків конструкторської підготовки. ЄСКД (єдина система конструкторської документації).

Розробкою робочої конструкторської документації зображується продукт розумової діяльності конструктора, який предметно ще не існує і є необхідний для матеріального втілення машини, яка проектується.

Розроблення робочої конструкторської документації для виготовлення дослідного зразка

У загальному випадку етап передбачає виконання таких робіт:

  1. розроблення конструкторської документації (КД) для виготовлення і випробувань дослідного зразка, засобів технологічного оснащення і контрольно-вимірювальної апаратури; ДСТУ 3974-2000
  2. повне комплектування розробленої документації;
  3. необхідні електричні розрахунки і розрахунки міцності;
  4. складання комплекту карт оцінки правильності застосування виробів;
  5. розроблення переліку продукції, що підлягає вхідному контролю і методики перевірки;
  6. забезпечення технологічності конструкції, точності виготовлення продукції та її складових частин;
  7. розроблення проектів технічних умов (ТУ) на продукцію та її складові частини;
  8. розроблення маршрутно-поопераційних карт, технологічних процесів на складні деталі,складальні одиниці для забезпечення заданої у технічному завданні (ТЗ) трудомісткості та передачу їх виробнику для організації серійного виробництва;
  9. розроблення програм, алгоритмів і тестів, що необхідні для випробування і опрацюваннявиробу, який входить до автоматизованих систем;
  10. уточнення норм витрат комплектувальних виробів і матеріалів.

Cклад робочої конструкторської документації

До складу робочої конструкторської документації можуть входити:

  1. складальний кресленик (СБ);
  2. специфікація (без коду);
  3. кресленики деталей (без коду);
  4. габаритний кресленик (код документу ГЧ);
  5. електромонтажний кресленик (М^);
  6. монтажний кресленик (МЧ);
  7. пояснювальна записка (П3);
  8. технічні умови (ТУ);
  9. розрахунок (РР);
  10. інструкція (И1, И2,..);
  11. схеми по ГОСТ 2.701-84:
  12. схема електрична принципова (Е3);
  13. схема гідравлічна принципова (Г3);
  14. схема пневматична принципова (П3).

Етапи розробки робочої конструкторської документації

Робоча конструкторська документація розробляється протягом декількох послідовних трьх етапів, а саме:

  1. розробка конструкторської документації на дослідний зразок (або дослідну партію виробів);
  2. розробка конструкторської документації на установчу серію виробів;
  3. розробка конструкторської документації для серійного або масового виробництва виробів.
  • Перший рівень робочого проектування виконується у три, а іноді й у п'ять етапів.
  1. На першому етані розробляють конструкторську документацію для виготовлення дослідної партії. Одночасно визначають можливість одержання від постачальників деяких деталей і вузлів, блоків (комплектуючих). Всю документацію передають в експериментальний цех для виготовлення нею дослідної партії (дослідного зразка).
  2. На другому етапі здійснюють виготовлення і заводські випробування дослідної партії. Як правило, проводить заводські, механічні, електричні, кліматичні й інші випробування.
  3. Третій етап полягає у коригуванні технічної документації за результатами заводських випробувань дослідних зразків.
  4. Якщо виріб проходить державні випробування (четвертий етап), то в процесі цих випробувань уточнюються параметри і показники виробу в реальних умовах експлуатації, виявляються всі недоліки, що згодом усуваються.
  5. П'ятий етап складається в коригуванні документації за результатами державних випробувань і узгодженні з технологами питань, що стосуються класів жорсткості, точності, допусків і посадок.
  • Другий рівень робочого проектування виконується у два стани.
  1. На першому стані в основних цехах заводу виготовляють дослідну серію виробів, що потім проходить тривалі випробування в реальних умовах експлуатації, де уточнюють стійкість, довговічність окремих деталей і вузлів виробу, намічають шляхи їх підвищення. Запускові дослідних серій передує, як правило, технологічна підготовка виробництва.
  2. На другому етапі роблять коригування конструкторської документації за результатами виготовлення, випробування й оснащення технологічних процесів виготовлення виробів спеціальним оснащенням. Одночасно з цим коригують технологічну документацію.
  • Третій рівень робочого проектування виконується в два етапи.
  1. На першому стані здійснюють виготовлення й випробування головної або контрольної серії виробів, на основі якої роблять остаточне відпрацьовування і вивірення технологічних процесів і технологічного оснащення, коригування технологічної документації, креслень, а також нормативів витрат матеріалів і робочого часу.
  2. На другому етапі остаточно коригують конструкторську документацію.

Такий, на перший погляд, громіздкий порядок здійснення конструкторської підготовки виробництва в масовому або крупносерійному виробництві дає великий економічний ефект. За рахунок ретельного відпрацьовування конструкції виробу і його окремих частин забезпечуються максимальна технологічність у виробництві, надійність і ремонтопридатність в експлуатації. Коло робіт, виконуваних на стадіях, може відрізнятися від розглянутого вище залежно від типу виробництва, складності виробу, ступеня уніфікації* рівня кооперування та інших факторів.

Посилання

  1. "Система розроблення та постачання продукції на виробництво" Київ-2001,ст.21.
  2. http://lib.lntu.info/book/mbf/sgm/2010/10-164/page15.html