Відмінності між версіями «Короткий посібник користувача АБІС Koha»
Dubyk (обговорення • внесок) |
Dubyk (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
На мальовничих островах Нової Зеландії проживають тубільці [http://en.wikipedia.org/wiki/Māori ма́орі]. Роблячи дарунки один одному, вони кажуть [http://en.wikipedia.org/wiki/Koha_(custom) koha], що значить на їх мові ''дарунок'', ''дар ''або ж ''внесок''. Це слово було вибране для автоматизованої бібліотечної інформаційної системи (АБІС), яку новозеландська компанія [http://www.katipo.co.nz/ Katipo Communications] почала створювати у 1999 р. для бібліотечного консорціуму Хороунеуа ([http://www.library.org.nz/ Horowhenua Library Trust]), що знаходиться на Північному острові Нової Зеландії.<ref><sup>Історія створення АБІС Koha — [http://wiki.koha-community.org/wiki/History], [http://koha-community.org/about/history/]</sup></ref> До того часу там використовувалася комерційна АБІС, яка працювала через модемне з'єднання, не була сумісною з 2000 роком та виходила з моди. Katipo Communications, невеличка компанія, намагаючись зробити своє рішення життєздатним для бібліотек, вирішила, разом з бібліотечним консорціумом, випустити своє дитинча у світ під відкритою ліцензією ''GPL<ref><sup>''General Public License — [http://www.gnu.org/copyleft/gpl.html] ''</sup></ref>. ''Це також страхувало розробку та дало можливість бібліотекам міняти/вдосконалювати систему за своїми потребами, стаючи таким чином її співвласниками. | На мальовничих островах Нової Зеландії проживають тубільці [http://en.wikipedia.org/wiki/Māori ма́орі]. Роблячи дарунки один одному, вони кажуть [http://en.wikipedia.org/wiki/Koha_(custom) koha], що значить на їх мові ''дарунок'', ''дар ''або ж ''внесок''. Це слово було вибране для автоматизованої бібліотечної інформаційної системи (АБІС), яку новозеландська компанія [http://www.katipo.co.nz/ Katipo Communications] почала створювати у 1999 р. для бібліотечного консорціуму Хороунеуа ([http://www.library.org.nz/ Horowhenua Library Trust]), що знаходиться на Північному острові Нової Зеландії.<ref><sup>Історія створення АБІС Koha — [http://wiki.koha-community.org/wiki/History], [http://koha-community.org/about/history/]</sup></ref> До того часу там використовувалася комерційна АБІС, яка працювала через модемне з'єднання, не була сумісною з 2000 роком та виходила з моди. Katipo Communications, невеличка компанія, намагаючись зробити своє рішення життєздатним для бібліотек, вирішила, разом з бібліотечним консорціумом, випустити своє дитинча у світ під відкритою ліцензією ''GPL<ref><sup>''General Public License — [http://www.gnu.org/copyleft/gpl.html] ''</sup></ref>. ''Це також страхувало розробку та дало можливість бібліотекам міняти/вдосконалювати систему за своїми потребами, стаючи таким чином її співвласниками. | ||
| − | Відкритість та функціональність АБІС Koha добре узгоджується з моделлю бібліотечних сервісів бібліотек наступного покоління – Library 2.0.<ref><sup>Бібліотека 2.0 — [http://www.libraryjournal.com/article/CA6365200.html], [http://uk.wikipedia.org/wiki/ | + | Відкритість та функціональність АБІС Koha добре узгоджується з моделлю бібліотечних сервісів бібліотек наступного покоління – Library 2.0.<ref><sup>Бібліотека 2.0 — [http://www.libraryjournal.com/article/CA6365200.html], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Бібліотека_2.0]</ref> |
За декілька років навколо Koha <ref><sup>[http://koha-community.org koha-community.org] — офіційний веб-сайт АБІС Koha</sup></ref> утворилася спільнота розробників від різноманітних бібліотек з усього світу. В першу чергу реалізовувалися найбільш необхідні для бібліотек функції. При цьому зберігалася масштабованість – АБІС Koha можна використовувати, завдяки спрощеним режимам, як у невеличких шкільних та приватних бібліотеках, так і, завдяки підтримці сучасних стандартів, у великих бібліотеках. | За декілька років навколо Koha <ref><sup>[http://koha-community.org koha-community.org] — офіційний веб-сайт АБІС Koha</sup></ref> утворилася спільнота розробників від різноманітних бібліотек з усього світу. В першу чергу реалізовувалися найбільш необхідні для бібліотек функції. При цьому зберігалася масштабованість – АБІС Koha можна використовувати, завдяки спрощеним режимам, як у невеличких шкільних та приватних бібліотеках, так і, завдяки підтримці сучасних стандартів, у великих бібліотеках. | ||
Версія за 00:51, 18 грудня 2013
1. Історія
На мальовничих островах Нової Зеландії проживають тубільці ма́орі. Роблячи дарунки один одному, вони кажуть koha, що значить на їх мові дарунок, дар або ж внесок. Це слово було вибране для автоматизованої бібліотечної інформаційної системи (АБІС), яку новозеландська компанія Katipo Communications почала створювати у 1999 р. для бібліотечного консорціуму Хороунеуа (Horowhenua Library Trust), що знаходиться на Північному острові Нової Зеландії.[1] До того часу там використовувалася комерційна АБІС, яка працювала через модемне з'єднання, не була сумісною з 2000 роком та виходила з моди. Katipo Communications, невеличка компанія, намагаючись зробити своє рішення життєздатним для бібліотек, вирішила, разом з бібліотечним консорціумом, випустити своє дитинча у світ під відкритою ліцензією GPL[2]. Це також страхувало розробку та дало можливість бібліотекам міняти/вдосконалювати систему за своїми потребами, стаючи таким чином її співвласниками.
Відкритість та функціональність АБІС Koha добре узгоджується з моделлю бібліотечних сервісів бібліотек наступного покоління – Library 2.0.[3]
За декілька років навколо Koha [4] утворилася спільнота розробників від різноманітних бібліотек з усього світу. В першу чергу реалізовувалися найбільш необхідні для бібліотек функції. При цьому зберігалася масштабованість – АБІС Koha можна використовувати, завдяки спрощеним режимам, як у невеличких шкільних та приватних бібліотеках, так і, завдяки підтримці сучасних стандартів, у великих бібліотеках.
