Жан-Шарль Борда

Жан Шарль де Борда

Жан-Шарль, де Борда (4 травня, 1733 - 19 лютого, 1799) - французький математик, фізик, політолог і моряк.

Біографія

Народився в місті Дакс, на південному-заході Франції. Він навчався в знаменитому коледжі Генріха Великого (Henri IV) в Ла-Флеш (La Flèche), на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (Prytanée National Militaire). Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. У 1756 році, 23-річний Борда написав "Доповідь про рух снарядів" (Mémoire sur le mouvement des projectiles), результат його роботи в якості військового інженера. Завдяки "Доповіді про рух снарядів" в тому ж році Борда став членом Французької академії наук (l'Académie des Sciences). Він був призначений ад'ютантом генерала де Майебуа (Jean-Baptiste François Desmarets, marquis de Maillebois) і опублікував кілька статей з гідравліки та опору рідин.

У 1767 році Борда вступив на дійсну морську службу. У 1771-му він потрапив на фрегат "Ла Флор" (La Flore) під командуванням контр-адмірала де Вердена де ла Кренна (de Verdun de la Crenne). Корабель відправився в область Карибського басейну (Caribbean) для випробування нових моделей годинників і морських хронометрів за дорученням Академії наук. У 1774 і 1775 Борда брав участь в експедиції, що досліджувала узбережжі Африки (Africa). Отримавши звання лейтенанта флоту, він був відправлений на Канарські острови (Canary Islands) і відповідав за визначення точних позицій - в той час більшість європейських країн відраховували довготу від острова Ферро (Ferro або Isla del Meridiano). Між 1777 і 1778 роками Борда, уже генерал-майор, брав участь в американській війні за незалежність під командуванням графа д'Естена (comte d'Estaing).

У 1778-му Борда опублікував дві книги. Перша - це наукова праця з широкою назвою "Подорож, здіснена за королівським указом в 1771 і 1772 роках, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи" (Voyage fait par ordre du roi en 1771 et 1772, en diverses parties de l'Europe et de l'Amérique, pour vérifier l'utilité de plusieurs méthodes et instruments servant à déterminer la latitude et la longitude), написаний у співпраці з військовим моряком де Верденом де ла Креном і морським географом Олександром Гуа Пінгре (Alexandre Guy Pingré). Друга - "Опис і використання повторювального кола" (Description et usage du cercle à réflexion).

Музей в місті Dax названий в честь Жан-Шарля де Борда

У 1781 році Борда був поставлений на чолі декількох кораблів французького військового флоту для супроводу військового підрозділу, направленого на острів Мартініка (Martinique). Рік по тому він потрапив в полон до англійців і незабаром після цього повернувся до Франції, де відновив свою роботу в якості військово-морського інженера і розробив поліпшення насосних систем. Він був призначений інспектором французького військово-морського суднобудування в 1784-му, і за допомогою військово-морського архітектора Жак-Ноеля Сані (Jacques-Noël Sané) в 1786 році представив масовану програму з відновлення будівництва французького військово-морського флоту на основі стандартних конструкцій Sané.

Разом з астрономами П'єром Мешеном (Pierre Méchain) і Жаном-Батистом Деламбр (Jean-Baptiste Delambre) Борда працював за дорученням Академії наук над визначенням довжини дуги меридіана і приділяв особливу увагу всьому, що пов'язано з фізичними дослідами. Борда винайшов спеціальний прилад для вимірювання довжини маятника. З появою у Франції метричної системи після Великої французької революції вчені вирішили спробувати ділити чверть кола на 100 частин, а не на 90, як до цього, і з 1801 року Борда працював над таблицями логарифмів тригонометричних величин. Однак це нововведення не прижилося, чверть кола, як і раніше складають 90 градусів.

Крім того, Борда винайшов систему голосування, відому як метод оцінки Борда, і ця система до цих пір залишається популярною серед реформаторів виборчих систем всього світу. Жан-Шарль де Борда помер 19 лютого 1799, у віці 65 років, у Парижі (Paris).

Таблиці логарифмів

З винайденням метричної системи після Французької Революції було вирішено, що чверть кола буде поділено на 100 градусів замість 90 градусів, а градус - на 100 секунд замість 60 секунд. Це вимагало розрахунку тригонометричних таблиць та логарифмів відповідно до нового розміру градуса та інструментів виміру кутів в новій системі.

Борда розробив пристрій для виміру кутів в нових одиницях (пристрій не міг більше називатися «секстант»), який пізніше використовувався Деламбре для виміру меридіанів між Дюнкерком та Барселоною, щоб визначити довжину метра. Таблиці логарифмів синусів, секансів і тангенсів були необхідними для мореплавства. Борда був ентузіастом у винайденні метричної системи і розробляв таблиці цих логарифмів з 1792 року, але їх публікація відкладалася до його смерті, в 1801 вони були опубліковані як Таблиці Логарифмів синусів, секансів, тангенсів, косекансів, косинусів і котангенсів для чверті кола, що поділена на 100 градусів, де градус поділено на 100 мінут , а мінута - на 100 секунд і на 10 десятих, і включаючи його таблиці логарифмів, на 7 десятих з 10 000 до 100 000 з таблицями, що містять результати на 10 десятих.

Розподіл градуса на соті супроводжувався розподілом дня на 10 годин, що складалися зі 100 хвилин і карти повинні були вказувати нові градуси довготи та широти. Республіканський Календар був анульований Наполеоном в 1906 році, а разом з ним, очевидно, і коло зі 400 градусами.

Рефлективні кола

Рефлективне коло було винайдене в 1752р. німецьким геометром і астрономом Тобі асом Мейєром, а в деталях опубліковане в 1767. Його розробці передував секстант, а мотивацією розробки була потреба створити кращий пристрій для спостереження.

Рефлективне коло-це повністю круглий пристрій, поділений на 720 градусів( щоб виміряти відстань між небесними тілами, нема необхідності читати кут, більший за 180 градусів, оскільки мінімальна відстань завжди буде менша 180 градусів). Мейєр представив детальний опис цього приладу Колегії Довготи і Джон Берд використав цю інформацію, щоб побудувати прилад в 16 дюймів в діаметрі для оцінювання Королівським Флотом. Цей прилад був одним з тих, які використовував адмірал Джон Кампбелл під час оцінки методу Місячної Відстані. Прилад відрізнявся тим, що був поділений на 360 градусів і був таким важким, що був обладнаний опорою, приєднаною ременем. Прилад не було визнано кращим за октант Хадлі, він був менш зручним у використанні. В результаті, Кампбелл рекомендував конструкцію секстанта.

Борда далі розробляв рефлективні кола. Він змінив положення телескопічного вічка таким чином, що можна було використовувати дзеркало для отримання зображення з будь-якого боку від телескопа. Це виключило необхідність перевіряти, що при читанні нуля, дзеркала розміщені точно паралельно. Це спростило використання приладу. Подальші вдосконалення були зроблені з допомогою Етьєна Ленора. В 1777 вони обидва вдосконалили прилад до його кінцевого вигляду. Цей прилад був таким особливим, що його назвали колом Борди.

Джозеф де Мендоза переробив рефлективне коло Борди (Лондон, 1801). Метою було його використання в поєднанні з Місячними Таблицями, опублікованими Королівським Науковим Товариством (Лондон, 1805). Він розробив прилад з двома концентричними колами і верньєрною шкалою, і для виключення помилки рекомендував в середньому три зчитування. Система Борди була основана на колі не з 360, а з 400 градусів (Борда роками обчислював свої таблиці для кола, поділеного на 400 градусів). Місячні Таблиці Мендози використовувалися протягом майже всього 19-го століття (див. Місячні Відстані (навігація)).

Едвард Троутон також змінив рефлективне коло. Він створив дизайн з трьома вказівними стрілками і верньєрами. Це забезпечувало три одночасних зчитування для зменшення імовірності помилки.

Як пристрій навігації, рефлективне коло було більш поширеним на французькому флоті, ніж на англійському.

Одним з пристроїв, що походить від рефлективного кола, є повторюване коло. Винайдений Ленором в 1784 р. пристрій Борда і Ленор вдосконалювали як прилад для геодезичного огляду. Оскільки він не використовувався для астрономічних вимірів, в ньому не використовувалося подвійне відображення і були замінені два телескопічні вічка. Відтак, це не був рефлективний прилад. Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном.

Повторюване коло

Повторюване коло-це пристрій для геодезичного спостереження, винайдений Етьєном Тенором в 1784р., коли він був асистентом Борди, який пізніше вдосконалив цей пристрій. . Він був вагомим, будучи рівним чудовому теодоліту, створеному знаменитим розробником приладів Жессе Рамстеном. ). Він використався Деламбре та Механом при вимірах дуги меридіана від Дюнкерка до Барселони.

Повторюване коло зроблене з двох телескопів, розміщених на спільній осі зі шкалою для виміру кута між ними. Прилад поєднує множинні виміри, щоб збільшити точність і наступну послідовність дій :

Вирівняйте прилад так, щоб його площина включала ті дві точки, що вимірюються, і направте кожен телескоп на точку (діаграма: 3). Зберігаючи кут між телескопами зімкненим, поверніть лівий (чорний) телескоп за часовою стрілкою, щоб направити на Прову точку (діаграма :2). Занотуйте розміщення правого (сірого) телескопа і повертайте його до лівої точки (діаграма :3).

На цьому етапі, кут на приладі є вдвічі більшим за кут значимості між точками. При повторенні процедури інструмент показує 4х значимості кута з подальшим зростанням його до 6х, 8х і так далі. Таким чином, можна додати багато вимірів, що дозволяє виключити випадкові помилки при вимірах.

Публікації

• Книга "Опис і використання повторювального кола".

• Книга "Подорож, в різних частинах Європи та Америки, щоб перевірити корисність різних методів та інструментів для визначення широти і довготи"

• "Доповідь про рух снарядів" (Mémoire sur le mouvement des projectiles)

Відзнаки

• П'ять французьких кораблів були названі в його честь.

• Відкритий в 1997 році астероїд номер 175726 носить ім'я Борда.

• Обсерваторія в його рідному місті Дакс названа в його честь.

• Його ім'я в числі 72 імен великих французьких учених було написано на Ейфелевій вежі (Tour Eiffel)

Див. також

• Формула Борда-Карно