Відмінності між версіями «Ефект Марангоні»

Рядок 1: Рядок 1:
 
=='''Ефект Марангоні - Гіббса'''==
 
=='''Ефект Марангоні - Гіббса'''==
  
'''Ефект Марангоні''' (або як його ще називають Марангоні - Гіббса) являє собою явище переносу речовини вздовж кордону розділу двох середовищ, що виникає внаслідок наявності градієнта поверхневого натягу. Такий різновид конвекції називається капілярною або конвекцією Марангоні. [[Файл:Ris 3.jpg|200px|thumb|right|Рис. 3«Сльози вина» чітко видно на бокалі]]
+
'''Ефект Марангоні'''(або як його ще називають Марангоні - Гіббса) являє собою явище переносу речовини вздовж кордону розділу двох середовищ, що виникає внаслідок наявності градієнта поверхневого натягу. Такий різновид конвекції називається капілярною або конвекцією Марангоні. [[Файл:Ris 3.jpg|200px|thumb|right|Рис. 1«Сльози вина» чітко видно на бокалі]]
  
  
Рядок 9: Рядок 9:
  
  
 +
=='''Термінологія'''==
  
 +
Термін «сльози вина» був вперше введений в 1855 році фізиком Джеймсом Томсоном, братом лорда Кельвіна. Пізніше італійський фізик Карло Марангоні присвятив вивченню даної проблеми свою дисертацію, а в 1865 році опублікував результати своїх спостережень. Повний теоретичний опис ефекту Марангони на основі рівнянь Нав'є - Стокса і рівнянь термодинаміки опубліковано Субраманьяном Чандрасекара в 1961 році.
  
 +
=='''Механізм явища'''==
  
 +
Виникнення градієнта поверхневого натягу може бути викликано градієнтом концентрації або градієнтом температури. В останньому випадку крім ефекту Марангоні має місце ефект Бенара. Така конвекція носить назву термокапіллярної (конвекція Бенара - Марангоні). Чим більше у рідини поверхневий натяг, тим з більшою силою вона стягується. Отже, за наявності градієнта поверхневого натягу рідина буде переміщатися в область з великим коефіцієнтом поверхневого натягу. Але у більшості випадків ефект Марангоні незначний, оскільки зазвичай він перекривається конвекцією рідини під дією сили тяжіння уздовж градієнта щільності.
  
 +
[[Файл:Ris 2.png|200px|thumb|right|Рис. 2. Завдяки градієнту поверхневого натягу, яке виникає між міниском  і плоскою поверхнею вина утворюються «Сльози вина»]]
 +
 +
=='''"Сльози вина"'''==
 +
 +
«Сльози вина» є найбільш відомим проявом ефекта Марангоні. Пояснюється це тим, що етанол має більш низький, ніж у води, поверхневий натяг. Якщо спирт змішується з водою неоднорідно, то область з меншою концентрацією алкоголю матиме більший коефіцієнт поверхневого натягу і стягує навколишню рідину сильніше, ніж область з більш високою концентрацією спирту. Як наслідок така суміш має тенденцію перетікати в ділянки, де концентрація алкоголю менша. Такою ділянкою є меніск біля стінки келиха, де випаровування найбільш інтенсивне. Тоді у дію вступає сила тяжіння і "сльози вина" починають котитися по стінках келиха назад, повертаючись в рідину.
  
=='''Механізм явиша'''==
+
[[Файл:Ris 1.jpg|200px|thumb|right|Рис. 3 «Сльози вина» чітко видно на тіні]]
  
Виникнення градієнта поверхневого натягу може бути викликано градієнтом концентрації або градієнтом температури. В останньому випадку крім ефекту Марангоні має місце ефект Бенара. Така конвекція носить назву термокапіллярної (конвекція Бенара - Марангоні). Чим більше у рідини поверхневий натяг, тим з більшою силою вона стягується. Отже, за наявності градієнта поверхневого натягу рідина буде переміщатися в область з великим коефіцієнтом поверхневого натягу. Але у більшості випадків ефект Марангоні незначний, оскільки зазвичай він перекривається конвекцією рідини під дією сили тяжіння уздовж градієнта щільності.
+
=='''Число Марангоні'''==
  
=="'''Сльози вина'''"==
+
Число Марангоні – це безрозмірна величина, що характеризує можливість виникнення в рідині конвективних рухів в результаті термокапіллярного механізму , що являє собою зміну поверхневого натягу з причини нерівномірного нагрівання) В якості аналога числа Марангоні для термогравітаціонного механізму конвекції (механізм Релея) є число Релея.
  
Термін «сльози вина» був вперше введений в 1855 році фізиком Джеймсом Томсоном, братом лорда Кельвіна. Пізніше італійський фізик Карло Марангоні присвятив вивченню даної проблеми свою дисертацію, а в 1865 році опублікував результати своїх спостережень.
+
<math>% MathType!MTEF!2!1!+-
 +
% feaagKart1ev2aaatCvAUfeBSjuyZL2yd9gzLbvyNv2CaerbuLwBLn
 +
% hiov2DGi1BTfMBaeXatLxBI9gBaerbd9wDYLwzYbItLDharqqtubsr
 +
% 4rNCHbGeaGqiVu0Je9sqqrpepC0xbbL8F4rqqrFfpeea0xe9Lq-Jc9
 +
% vqaqpepm0xbba9pwe9Q8fs0-yqaqpepae9pg0FirpepeKkFr0xfr-x
 +
% fr-xb9adbaqaaeGaciGaaiaabeqaamaabaabaaGcbiqaaafbcqqHCo
 +
% qtdaWgaaWcbaGaamyyaaqabaGccqGH9aqpcqGHsisldaWcaaqaaiaa
 +
% dsgacqaHZoWzaeaacaWGKbGaeuiPdqfaamaalaaabaGaamitaiabfs
 +
% 5aejabfs6aubqaaiabeE7aOjaadggaaaaaaa!4641!
 +
\[{{\rm M}_a} =  - \frac{{d\gamma }}{{d{\rm T}}}\frac{{L\Delta {\rm T}}}{{\eta a}}\]</math>
  
«Сльози вина» є найбільш відомим проявом ефекта Марангоні. Пояснюється це тим, що етанол має більш низький, ніж у води, поверхневий натяг. Якщо спирт змішується з водою неоднорідно, то область з меншою концентрацією алкоголю матиме більший коефіцієнт поверхневого натягу і стягує навколишню рідину сильніше, ніж область з більш високою концентрацією спирту. Як наслідок така суміш має тенденцію перетікати в ділянки, де концентрація алкоголю менша. Такою ділянкою є меніск біля стінки келиха, де випаровування найбільш інтенсивне. Тоді у дію вступає сила тяжіння і "сльози вина" починають котитися по стінках келиха назад, повертаючись в рідину.
+
<math>% MathType!MTEF!2!1!+-
 +
% feaagKart1ev2aaatCvAUfeBSjuyZL2yd9gzLbvyNv2CaerbuLwBLn
 +
% hiov2DGi1BTfMBaeXatLxBI9gBaerbd9wDYLwzYbItLDharqqtubsr
 +
% 4rNCHbGeaGqiVu0Je9sqqrpepC0xbbL8F4rqqrFfpeea0xe9Lq-Jc9
 +
% vqaqpepm0xbba9pwe9Q8fs0-yqaqpepae9pg0FirpepeKkFr0xfr-x
 +
% fr-xb9adbaqaaeGaciGaaiaabeqaamaabaabaaGcbaGaeq4SdCgaaa!379D!
 +
\[\gamma \]</math>: поверхневий натяг, (в СІ: N / м);
  
[[Файл:Ris 2.png|200px|thumb|right|Рис. 2. Завдяки градієнту поверхневого натягу, яке виникає між міниском  і плоскою поверхнею вина утворюються «Сльози вина»]]
+
L: характерна довжина, (в СІ: м);
 +
 
 +
<math>% MathType!MTEF!2!1!+-
 +
% feaagKart1ev2aaatCvAUfeBSjuyZL2yd9gzLbvyNv2CaerbuLwBLn
 +
% hiov2DGi1BTfMBaeXatLxBI9gBaerbd9wDYLwzYbItLDharqqtubsr
 +
% 4rNCHbGeaGqiVu0Je9sqqrpepC0xbbL8F4rqqrFfpeea0xe9Lq-Jc9
 +
% vqaqpepm0xbba9pwe9Q8fs0-yqaqpepae9pg0FirpepeKkFr0xfr-x
 +
% fr-xb9adbaqaaeGaciGaaiaabeqaamaabaabaaGcbaGaamyyaaaa!36DC!
 +
\[a\]</math>: температуропроводность, (в СІ: м 2 / с);
 +
 
 +
<math>% MathType!MTEF!2!1!+-
 +
% feaagKart1ev2aaatCvAUfeBSjuyZL2yd9gzLbvyNv2CaerbuLwBLn
 +
% hiov2DGi1BTfMBaeXatLxBI9gBaerbd9wDYLwzYbItLDharqqtubsr
 +
% 4rNCHbGeaGqiVu0Je9sqqrpepC0xbbL8F4rqqrFfpeea0xe9Lq-Jc9
 +
% vqaqpepm0xbba9pwe9Q8fs0-yqaqpepae9pg0FirpepeKkFr0xfr-x
 +
% fr-xb9adbaqaaeGaciGaaiaabeqaamaabaabaaGcbaGaeq4TdGgaaa!37A2!
 +
\[\eta \]</math>: динамічний в'язкості (в СІ: кг / (с · м));
 +
 
 +
<math>% MathType!MTEF!2!1!+-
 +
% feaagKart1ev2aaatCvAUfeBSjuyZL2yd9gzLbvyNv2CaerbuLwBLn
 +
% hiov2DGi1BTfMBaeXatLxBI9gBaerbd9wDYLwzYbItLDharqqtubsr
 +
% 4rNCHbGeaGqiVu0Je9sqqrpepC0xbbL8F4rqqrFfpeea0xe9Lq-Jc9
 +
% vqaqpepm0xbba9pwe9Q8fs0-yqaqpepae9pg0FirpepeKkFr0xfr-x
 +
% fr-xb9adbaqaaeGaciGaaiaabeqaamaabaabaaGcbaGaeuiLdqKaeu
 +
% iPdqfaaa!38E2!
 +
\[{\Delta {\rm T}}\]</math>: температурна різниця, (в СІ: K).
 +
 
 +
 
 +
 
 +
=='''Приклади застосування'''==
 +
 
 +
Ефект Марангоні сприяє стабілізації  мильних плівок. Іншим прикладом є його поява  в поведінці конвективних осередків, так званих Бенардо клітин.  
 +
Ефект Марангоні знайшов своє широко застосовання в сушіння кремнієвих пластин після вологої стадії обробки в процесі виробництва інтегральних схем. Рідкі плями, залишені на поверхні пластини можуть спричинити окислення, що понесе за собою пошкодження компонентів пластини. Для запобігання утворенню плям, пари спирту або інші органічні сполуки, в газі, парі або аерозольній формі продуваються через сопло над мокрою поверхнею пластини. В подальшому ефект Марангоні викликає градієнт поверхневого натягу в рідині, що дозволяє силі тяжіння більш легко витягнути рідину повністю з поверхні пластини,при цьому, залишаючи саму ж поверхню пластини сухою.
 +
Ефект Марангоні також використовується в галузі зварювання, росту кристалів і електронно-променевої плавки металів.
 +
 
 +
=='''Література'''==
 +
 
 +
J. Thomson On certain curious motions observable on the surfaces of wine and other alcoholic liquours (англ.) // Philosophical Magazine. — 1855. — Vol. 10. — P. 330.
  
Число Марангоні є безрозмірною величиною, але яка може використовуватись як характеристика відносного ефекту поверхневого натягу і сили в'язкості.
+
C. Marangoni Sull'espansione delle goccie di un liquido galleggiante sulla superficie di altro liquido (итал.). — 1865.
 +
Ригамонти А., Варламов А., Буздин А. Разговоры физиков за бокалом вина // Квант. — 2005. — № 1. — С. 2—7.
  
[[Файл:Ris 1.jpg|200px|thumb|right|Рис. 1«Сльози вина» чітко видно на тіні]]
+
https://en.wikipedia.org/wiki/Marangoni_effect

Версія за 11:40, 30 листопада 2015

Ефект Марангоні - Гіббса

Ефект Марангоні(або як його ще називають Марангоні - Гіббса) являє собою явище переносу речовини вздовж кордону розділу двох середовищ, що виникає внаслідок наявності градієнта поверхневого натягу. Такий різновид конвекції називається капілярною або конвекцією Марангоні.
Рис. 1«Сльози вина» чітко видно на бокалі




Термінологія

Термін «сльози вина» був вперше введений в 1855 році фізиком Джеймсом Томсоном, братом лорда Кельвіна. Пізніше італійський фізик Карло Марангоні присвятив вивченню даної проблеми свою дисертацію, а в 1865 році опублікував результати своїх спостережень. Повний теоретичний опис ефекту Марангони на основі рівнянь Нав'є - Стокса і рівнянь термодинаміки опубліковано Субраманьяном Чандрасекара в 1961 році.

Механізм явища

Виникнення градієнта поверхневого натягу може бути викликано градієнтом концентрації або градієнтом температури. В останньому випадку крім ефекту Марангоні має місце ефект Бенара. Така конвекція носить назву термокапіллярної (конвекція Бенара - Марангоні). Чим більше у рідини поверхневий натяг, тим з більшою силою вона стягується. Отже, за наявності градієнта поверхневого натягу рідина буде переміщатися в область з великим коефіцієнтом поверхневого натягу. Але у більшості випадків ефект Марангоні незначний, оскільки зазвичай він перекривається конвекцією рідини під дією сили тяжіння уздовж градієнта щільності.

Рис. 2. Завдяки градієнту поверхневого натягу, яке виникає між міниском і плоскою поверхнею вина утворюються «Сльози вина»

"Сльози вина"

«Сльози вина» є найбільш відомим проявом ефекта Марангоні. Пояснюється це тим, що етанол має більш низький, ніж у води, поверхневий натяг. Якщо спирт змішується з водою неоднорідно, то область з меншою концентрацією алкоголю матиме більший коефіцієнт поверхневого натягу і стягує навколишню рідину сильніше, ніж область з більш високою концентрацією спирту. Як наслідок така суміш має тенденцію перетікати в ділянки, де концентрація алкоголю менша. Такою ділянкою є меніск біля стінки келиха, де випаровування найбільш інтенсивне. Тоді у дію вступає сила тяжіння і "сльози вина" починають котитися по стінках келиха назад, повертаючись в рідину.

Рис. 3 «Сльози вина» чітко видно на тіні

Число Марангоні

Число Марангоні – це безрозмірна величина, що характеризує можливість виникнення в рідині конвективних рухів в результаті термокапіллярного механізму , що являє собою зміну поверхневого натягу з причини нерівномірного нагрівання) В якості аналога числа Марангоні для термогравітаціонного механізму конвекції (механізм Релея) є число Релея.

[math]{{\rm M}_a} = - \frac{{d\gamma }}{{d{\rm T}}}\frac{{L\Delta {\rm T}}}{{\eta a}}[/math]

[math]\gamma [/math]: поверхневий натяг, (в СІ: N / м);

L: характерна довжина, (в СІ: м);

[math]a[/math]: температуропроводность, (в СІ: м 2 / с);

[math]\eta [/math]: динамічний в'язкості (в СІ: кг / (с · м));

[math]{\Delta {\rm T}}[/math]: температурна різниця, (в СІ: K).


Приклади застосування

Ефект Марангоні сприяє стабілізації мильних плівок. Іншим прикладом є його поява в поведінці конвективних осередків, так званих Бенардо клітин. Ефект Марангоні знайшов своє широко застосовання в сушіння кремнієвих пластин після вологої стадії обробки в процесі виробництва інтегральних схем. Рідкі плями, залишені на поверхні пластини можуть спричинити окислення, що понесе за собою пошкодження компонентів пластини. Для запобігання утворенню плям, пари спирту або інші органічні сполуки, в газі, парі або аерозольній формі продуваються через сопло над мокрою поверхнею пластини. В подальшому ефект Марангоні викликає градієнт поверхневого натягу в рідині, що дозволяє силі тяжіння більш легко витягнути рідину повністю з поверхні пластини,при цьому, залишаючи саму ж поверхню пластини сухою. Ефект Марангоні також використовується в галузі зварювання, росту кристалів і електронно-променевої плавки металів.

Література

J. Thomson On certain curious motions observable on the surfaces of wine and other alcoholic liquours (англ.) // Philosophical Magazine. — 1855. — Vol. 10. — P. 330.

C. Marangoni Sull'espansione delle goccie di un liquido galleggiante sulla superficie di altro liquido (итал.). — 1865. Ригамонти А., Варламов А., Буздин А. Разговоры физиков за бокалом вина // Квант. — 2005. — № 1. — С. 2—7.

https://en.wikipedia.org/wiki/Marangoni_effect