Водометний рушій судна

Водометний рушій (водомет) - судновий двигун, у якого сила, яка змушує судно переміщатися, створюється струменем води що виштовхується знього.

Файл:Водометний рушій-2.jpeg
Схема водометного рушія

Перші водометні рушія появилися в середині XVII століття. Цей пристрій передставляє собою систему вотопроточнийх каналів ( в частковому випадку - один канал) , розміщених всередині курпусу судна, по якому рухається вода за допомогою спеціального насосу , найчастіше- омьового (винт в трубі). За допомогою заслонок потік води направляється в ті чи інші канали( в випадку одного каналу змінюється напряв руху струї, яка виходить на кормі судна), що дозволяє змінити напрямок судна.


До характерних особливостей водометних рушіїв можна віднести хорошую захищеність робочого органу (розташованого в каналі всередині корпусу; вхідний отвір каналу обладнаний гратами, які перешкоджають попаданню великих предметів в канал) і прекрасні маневрені якості (можливість рухатися переднім і заднім ходом, розвертатися майже на місці завдяки відповідній установці заслінок).Але ці рушії володіють великою масою (в яку входить система водопроточних каналів з водою всередині корпусу), займають великий обсяг, ускладнюючи розміщення полезнь вантажу, мають порівняно невисоким ККД. Строго кажучи, ККД водометного рушія - поняття досить умовне, оскільки упор такого рушія створюється на корпусі і не завжди вдається точно розділити сили сопротивлення і упору. Грубо орієнтовно, ККД звичайного водометного движителя може становити приблизно 30%. Довгий час відмітні рушії мало застосовувалися на судах. Ввалось, що область їхнього застосування обмежується порівняно тихохідними судами, плаваючими на мілководній або засміченому фарватері (наприклад, такі судна використовувалися на лісосплаві). Але приблизно з середини XX в. їх популярність почала зростати. Цьому сприяли дві обставини. Во- перше, замість розвиненої системи водопроточних каналів було запропоновано влаштовувати один короткий канал в кормової краю судна, забезпечуючи управління судном за допомогою заслінок, що відхиляють струмінь рушія в потрібну сторону. По-друге, було показано, що ККД водометного рушія на швидкохідних судах може досягати 60% і більш, тоді як у звичайних гребних гвинтів в цих умовах він може знижуватися через явище кавітації.