https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B8%D0%BD 2026-05-07T22:55:37Z Історія редагувань цієї сторінки в вікі MediaWiki 1.30.0 https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=8037&oldid=prev 2011-06-15T09:49:34Z

<p></p> <table class="diff diff-contentalign-left" data-mw="interface"> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr style="vertical-align: top;" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 09:49, 15 червня 2011</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l52" >Рядок 52:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 52:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Перші члени правих частин системи рівнянь (1.4) відбивають зміну проекцій швидкостей в даній точці простору в зв’язку зі нестаціонарністю поля швидкості і носять назву локальних прискорень, інші члени зв’язані з неоднорідністю поля швидкостей і називають конвективними прискореннями.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Перші члени правих частин системи рівнянь (1.4) відбивають зміну проекцій швидкостей в даній точці простору в зв’язку зі нестаціонарністю поля швидкості і носять назву локальних прискорень, інші члени зв’язані з неоднорідністю поля швидкостей і називають конвективними прискореннями.</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image012.jpg|200px|thumb|right|Трубка течії (1.5)]]</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image012.jpg|200px|thumb|right|Трубка течії (1.5)]]</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&#160;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;"></ins></div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Струминна модель потоку введена Л.Ейлером. Основу цієї моделі складає поняття про елементарну струминку. Проведемо через кожну точку нескінченно малого контуру площею dω (рис. 1.5.) лінії течії. В результаті отримаємо поверхню, яку називають трубкою течії. Поверхня трубки течії непроникна для рідини. Це випливає з визначення для лінії течії. Обмежену трубкою течії рідину називають елементарною струминкою. Поверхню нормальну в кожній точці до лінії течії називають живим перетином струминки. У загальному випадку поверхня живого перетину є криволінійною, перетворюючись у плоску при паралельно-струминному потоці. При вивченні багатьох гідравлічних явищ трапляються випадки, коли струминки не паралельні одна одній, але кривина струминок невелика і кут розходження між ними дуже малий. Такий рух називають плавно-змінним.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Струминна модель потоку введена Л.Ейлером. Основу цієї моделі складає поняття про елементарну струминку. Проведемо через кожну точку нескінченно малого контуру площею dω (рис. 1.5.) лінії течії. В результаті отримаємо поверхню, яку називають трубкою течії. Поверхня трубки течії непроникна для рідини. Це випливає з визначення для лінії течії. Обмежену трубкою течії рідину називають елементарною струминкою. Поверхню нормальну в кожній точці до лінії течії називають живим перетином струминки. У загальному випадку поверхня живого перетину є криволінійною, перетворюючись у плоску при паралельно-струминному потоці. При вивченні багатьох гідравлічних явищ трапляються випадки, коли струминки не паралельні одна одній, але кривина струминок невелика і кут розходження між ними дуже малий. Такий рух називають плавно-змінним.</div></td></tr> </table>

Sahan 131313 https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=8036&oldid=prev 2011-06-15T09:49:23Z

<p></p> <table class="diff diff-contentalign-left" data-mw="interface"> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr style="vertical-align: top;" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 09:49, 15 червня 2011</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l51" >Рядок 51:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 51:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Перші члени правих частин системи рівнянь (1.4) відбивають зміну проекцій швидкостей в даній точці простору в зв’язку зі нестаціонарністю поля швидкості і носять назву локальних прискорень, інші члени зв’язані з неоднорідністю поля швидкостей і називають конвективними прискореннями.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Перші члени правих частин системи рівнянь (1.4) відбивають зміну проекцій швидкостей в даній точці простору в зв’язку зі нестаціонарністю поля швидкості і носять назву локальних прискорень, інші члени зв’язані з неоднорідністю поля швидкостей і називають конвективними прискореннями.</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&#160;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">[[Файл:Image012.jpg|200px|thumb|right|Трубка течії (1.5)]]</ins></div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><del style="font-weight: bold; text-decoration: none;">[[Файл:Image012.jpg|200px|thumb|right|Трубка течії (1.5)]]</del></div></td><td colspan="2">&#160;</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Струминна модель потоку введена Л.Ейлером. Основу цієї моделі складає поняття про елементарну струминку. Проведемо через кожну точку нескінченно малого контуру площею dω (рис. 1.5.) лінії течії. В результаті отримаємо поверхню, яку називають трубкою течії. Поверхня трубки течії непроникна для рідини. Це випливає з визначення для лінії течії. Обмежену трубкою течії рідину називають елементарною струминкою. Поверхню нормальну в кожній точці до лінії течії називають живим перетином струминки. У загальному випадку поверхня живого перетину є криволінійною, перетворюючись у плоску при паралельно-струминному потоці. При вивченні багатьох гідравлічних явищ трапляються випадки, коли струминки не паралельні одна одній, але кривина струминок невелика і кут розходження між ними дуже малий. Такий рух називають плавно-змінним.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Струминна модель потоку введена Л.Ейлером. Основу цієї моделі складає поняття про елементарну струминку. Проведемо через кожну точку нескінченно малого контуру площею dω (рис. 1.5.) лінії течії. В результаті отримаємо поверхню, яку називають трубкою течії. Поверхня трубки течії непроникна для рідини. Це випливає з визначення для лінії течії. Обмежену трубкою течії рідину називають елементарною струминкою. Поверхню нормальну в кожній точці до лінії течії називають живим перетином струминки. У загальному випадку поверхня живого перетину є криволінійною, перетворюючись у плоску при паралельно-струминному потоці. При вивченні багатьох гідравлічних явищ трапляються випадки, коли струминки не паралельні одна одній, але кривина струминок невелика і кут розходження між ними дуже малий. Такий рух називають плавно-змінним.</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> </table>

Sahan 131313 https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=8035&oldid=prev 2011-06-15T09:48:58Z

<p></p> <table class="diff diff-contentalign-left" data-mw="interface"> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr style="vertical-align: top;" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 09:48, 15 червня 2011</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l51" >Рядок 51:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 51:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Перші члени правих частин системи рівнянь (1.4) відбивають зміну проекцій швидкостей в даній точці простору в зв’язку зі нестаціонарністю поля швидкості і носять назву локальних прискорень, інші члени зв’язані з неоднорідністю поля швидкостей і називають конвективними прискореннями.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Перші члени правих частин системи рівнянь (1.4) відбивають зміну проекцій швидкостей в даній точці простору в зв’язку зі нестаціонарністю поля швидкості і носять назву локальних прискорень, інші члени зв’язані з неоднорідністю поля швидкостей і називають конвективними прискореннями.</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&#160;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;"></ins></div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image012.jpg|200px|thumb|right|Трубка течії (1.5)]]</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image012.jpg|200px|thumb|right|Трубка течії (1.5)]]</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Струминна модель потоку введена Л.Ейлером. Основу цієї моделі складає поняття про елементарну струминку. Проведемо через кожну точку нескінченно малого контуру площею dω (рис. 1.5.) лінії течії. В результаті отримаємо поверхню, яку називають трубкою течії. Поверхня трубки течії непроникна для рідини. Це випливає з визначення для лінії течії. Обмежену трубкою течії рідину називають елементарною струминкою. Поверхню нормальну в кожній точці до лінії течії називають живим перетином струминки. У загальному випадку поверхня живого перетину є криволінійною, перетворюючись у плоску при паралельно-струминному потоці. При вивченні багатьох гідравлічних явищ трапляються випадки, коли струминки не паралельні одна одній, але кривина струминок невелика і кут розходження між ними дуже малий. Такий рух називають плавно-змінним.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Струминна модель потоку введена Л.Ейлером. Основу цієї моделі складає поняття про елементарну струминку. Проведемо через кожну точку нескінченно малого контуру площею dω (рис. 1.5.) лінії течії. В результаті отримаємо поверхню, яку називають трубкою течії. Поверхня трубки течії непроникна для рідини. Це випливає з визначення для лінії течії. Обмежену трубкою течії рідину називають елементарною струминкою. Поверхню нормальну в кожній точці до лінії течії називають живим перетином струминки. У загальному випадку поверхня живого перетину є криволінійною, перетворюючись у плоску при паралельно-струминному потоці. При вивченні багатьох гідравлічних явищ трапляються випадки, коли струминки не паралельні одна одній, але кривина струминок невелика і кут розходження між ними дуже малий. Такий рух називають плавно-змінним.</div></td></tr> </table>

Sahan 131313 https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=8034&oldid=prev 2011-06-15T09:48:27Z

<p></p> <table class="diff diff-contentalign-left" data-mw="interface"> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr style="vertical-align: top;" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 09:48, 15 червня 2011</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l51" >Рядок 51:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 51:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Перші члени правих частин системи рівнянь (1.4) відбивають зміну проекцій швидкостей в даній точці простору в зв’язку зі нестаціонарністю поля швидкості і носять назву локальних прискорень, інші члени зв’язані з неоднорідністю поля швидкостей і називають конвективними прискореннями.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Перші члени правих частин системи рівнянь (1.4) відбивають зміну проекцій швидкостей в даній точці простору в зв’язку зі нестаціонарністю поля швидкості і носять назву локальних прискорень, інші члени зв’язані з неоднорідністю поля швидкостей і називають конвективними прискореннями.</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>&#160;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image012.jpg|200px|thumb|right|Трубка течії (1.5)]]</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image012.jpg|200px|thumb|right|Трубка течії (1.5)]]Струминна модель потоку введена Л.Ейлером. Основу цієї моделі складає поняття про елементарну струминку. Проведемо через кожну точку нескінченно малого контуру площею dω (рис. 1.5.) лінії течії. В результаті отримаємо поверхню, яку називають трубкою течії. Поверхня трубки течії непроникна для рідини. Це випливає з визначення для лінії течії. Обмежену трубкою течії рідину називають елементарною струминкою. Поверхню нормальну в кожній точці до лінії течії називають живим перетином струминки. У загальному випадку поверхня живого перетину є криволінійною, перетворюючись у плоску при паралельно-струминному потоці. При вивченні багатьох гідравлічних явищ трапляються випадки, коли струминки не паралельні одна одній, але кривина струминок невелика і кут розходження між ними дуже малий. Такий рух називають плавно-змінним.</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Струминна модель потоку введена Л.Ейлером. Основу цієї моделі складає поняття про елементарну струминку. Проведемо через кожну точку нескінченно малого контуру площею dω (рис. 1.5.) лінії течії. В результаті отримаємо поверхню, яку називають трубкою течії. Поверхня трубки течії непроникна для рідини. Це випливає з визначення для лінії течії. Обмежену трубкою течії рідину називають елементарною струминкою. Поверхню нормальну в кожній точці до лінії течії називають живим перетином струминки. У загальному випадку поверхня живого перетину є криволінійною, перетворюючись у плоску при паралельно-струминному потоці. При вивченні багатьох гідравлічних явищ трапляються випадки, коли струминки не паралельні одна одній, але кривина струминок невелика і кут розходження між ними дуже малий. Такий рух називають плавно-змінним.</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> </table>

Sahan 131313 https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=7987&oldid=prev 2011-06-15T08:51:36Z

<p></p> <table class="diff diff-contentalign-left" data-mw="interface"> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr style="vertical-align: top;" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 08:51, 15 червня 2011</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l271" >Рядок 271:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 271:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>*&quot;Гидравлика, гидромашины и гидроприводы&quot; Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б Некрасов, Ю.Л. Бабайков, Ю.Л. Кириловский - 1982 р.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>*&quot;Гидравлика, гидромашины и гидроприводы&quot; Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б Некрасов, Ю.Л. Бабайков, Ю.Л. Кириловский - 1982 р.</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>*[[http://dl.tntu.edu.ua/content.php?cid=261]]</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>*[[http://dl.tntu.edu.ua/content.php?cid=261 <ins class="diffchange diffchange-inline">Кінематика рідин</ins>]]</div></td></tr> </table>

Sahan 131313 https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=7986&oldid=prev 2011-06-15T08:48:48Z

<p></p> <table class="diff diff-contentalign-left" data-mw="interface"> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr style="vertical-align: top;" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 08:48, 15 червня 2011</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l52" >Рядок 52:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 52:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Перші члени правих частин системи рівнянь (1.4) відбивають зміну проекцій швидкостей в даній точці простору в зв’язку зі нестаціонарністю поля швидкості і носять назву локальних прискорень, інші члени зв’язані з неоднорідністю поля швидкостей і називають конвективними прискореннями.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Перші члени правих частин системи рівнянь (1.4) відбивають зміну проекцій швидкостей в даній точці простору в зв’язку зі нестаціонарністю поля швидкості і носять назву локальних прискорень, інші члени зв’язані з неоднорідністю поля швидкостей і називають конвективними прискореннями.</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Струминна модель потоку введена Л.Ейлером. Основу цієї моделі складає поняття про елементарну струминку. Проведемо через кожну точку нескінченно малого контуру площею dω (рис. 1.5.) лінії течії. В результаті отримаємо поверхню, яку називають трубкою течії. Поверхня трубки <del class="diffchange diffchange-inline">[[Файл:Image012.jpg|200px|thumb|left|Трубка течії (1.5)]]</del>течії непроникна для рідини. Це випливає з визначення для лінії течії. Обмежену трубкою течії рідину називають елементарною струминкою. Поверхню нормальну в кожній точці до лінії течії називають живим перетином струминки. У загальному випадку поверхня живого перетину є криволінійною, перетворюючись у плоску при паралельно-струминному потоці. При вивченні багатьох гідравлічних явищ трапляються випадки, коли струминки не паралельні одна одній, але кривина струминок невелика і кут розходження між ними дуже малий. Такий рух називають плавно-змінним.</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">[[Файл:Image012.jpg|200px|thumb|right|Трубка течії (1.5)]]</ins>Струминна модель потоку введена Л.Ейлером. Основу цієї моделі складає поняття про елементарну струминку. Проведемо через кожну точку нескінченно малого контуру площею dω (рис. 1.5.) лінії течії. В результаті отримаємо поверхню, яку називають трубкою течії. Поверхня трубки течії непроникна для рідини. Це випливає з визначення для лінії течії. Обмежену трубкою течії рідину називають елементарною струминкою. Поверхню нормальну в кожній точці до лінії течії називають живим перетином струминки. У загальному випадку поверхня живого перетину є криволінійною, перетворюючись у плоску при паралельно-струминному потоці. При вивченні багатьох гідравлічних явищ трапляються випадки, коли струминки не паралельні одна одній, але кривина струминок невелика і кут розходження між ними дуже малий. Такий рух називають плавно-змінним.</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> </table>

Sahan 131313 https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=7984&oldid=prev 2011-06-15T08:45:50Z

<p></p> <table class="diff diff-contentalign-left" data-mw="interface"> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr style="vertical-align: top;" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 08:45, 15 червня 2011</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l52" >Рядок 52:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 52:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Перші члени правих частин системи рівнянь (1.4) відбивають зміну проекцій швидкостей в даній точці простору в зв’язку зі нестаціонарністю поля швидкості і носять назву локальних прискорень, інші члени зв’язані з неоднорідністю поля швидкостей і називають конвективними прискореннями.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Перші члени правих частин системи рівнянь (1.4) відбивають зміну проекцій швидкостей в даній точці простору в зв’язку зі нестаціонарністю поля швидкості і носять назву локальних прискорень, інші члени зв’язані з неоднорідністю поля швидкостей і називають конвективними прискореннями.</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td colspan="2">&#160;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">Струминна модель потоку введена Л.Ейлером. Основу цієї моделі складає поняття про елементарну струминку. Проведемо через кожну точку нескінченно малого контуру площею dω (рис. 1.5.) лінії течії. В результаті отримаємо поверхню, яку називають трубкою течії. Поверхня трубки [[Файл:Image012.jpg|200px|thumb|left|Трубка течії (1.5)]]течії непроникна для рідини. Це випливає з визначення для лінії течії. Обмежену трубкою течії рідину називають елементарною струминкою. Поверхню нормальну в кожній точці до лінії течії називають живим перетином струминки. У загальному випадку поверхня живого перетину є криволінійною, перетворюючись у плоску при паралельно-струминному потоці. При вивченні багатьох гідравлічних явищ трапляються випадки, коли струминки не паралельні одна одній, але кривина струминок невелика і кут розходження між ними дуже малий. Такий рух називають плавно-змінним.</ins></div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> </table>

Sahan 131313 https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=7980&oldid=prev 2011-06-15T08:29:05Z

<p></p> <table class="diff diff-contentalign-left" data-mw="interface"> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr style="vertical-align: top;" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 08:29, 15 червня 2011</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l51" >Рядок 51:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 51:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Перші члени правих частин системи рівнянь (1.4) відбивають зміну проекцій швидкостей в даній точці простору в зв’язку зі нестаціонарністю поля швидкості і носять назву локальних прискорень, інші члени зв’язані з неоднорідністю поля швидкостей і називають конвективними прискореннями.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Перші члени правих частин системи рівнянь (1.4) відбивають зміну проекцій швидкостей в даній точці простору в зв’язку зі нестаціонарністю поля швидкості і носять назву локальних прискорень, інші члени зв’язані з неоднорідністю поля швидкостей і називають конвективними прискореннями.</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&#160;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;"></ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&#160;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;"></ins></div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>=Закон збереження маси=</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>=Закон збереження маси=</div></td></tr> </table>

Sahan 131313 https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=7975&oldid=prev 2011-06-15T08:16:43Z

<p></p> <table class="diff diff-contentalign-left" data-mw="interface"> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr style="vertical-align: top;" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 08:16, 15 червня 2011</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l268" >Рядок 268:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 268:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>*&quot;Гидравлика, гидромашины и гидроприводы&quot; Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б Некрасов, Ю.Л. Бабайков, Ю.Л. Кириловский - 1982 р.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>*&quot;Гидравлика, гидромашины и гидроприводы&quot; Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б Некрасов, Ю.Л. Бабайков, Ю.Л. Кириловский - 1982 р.</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[http://dl.tntu.edu.ua/content.php?cid=261]]</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">*</ins>[[http://dl.tntu.edu.ua/content.php?cid=261]]</div></td></tr> </table>

Sahan 131313 https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=7974&oldid=prev 2011-06-15T08:15:39Z

<p></p> <table class="diff diff-contentalign-left" data-mw="interface"> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr style="vertical-align: top;" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 08:15, 15 червня 2011</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l268" >Рядок 268:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 268:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>*&quot;Гидравлика, гидромашины и гидроприводы&quot; Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б Некрасов, Ю.Л. Бабайков, Ю.Л. Кириловский - 1982 р.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>*&quot;Гидравлика, гидромашины и гидроприводы&quot; Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б Некрасов, Ю.Л. Бабайков, Ю.Л. Кириловский - 1982 р.</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&#160;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">[[http://dl.tntu.edu.ua/content.php?cid=261]]</ins></div></td></tr> </table>

Sahan 131313