Ефект Марангоні - Історія редагувань

Валентина в 23:00, 3 грудня 2015

2015-12-03T23:00:30Z

Валентина в 22:54, 3 грудня 2015

2015-12-03T22:54:04Z

Shkod в 12:41, 30 листопада 2015

2015-11-30T12:41:42Z

Валентина в 09:21, 30 листопада 2015

2015-11-30T09:21:28Z

Валентина в 09:12, 30 листопада 2015

2015-11-30T09:12:21Z

Валентина в 09:07, 30 листопада 2015

2015-11-30T09:07:53Z

Валентина в 08:43, 30 листопада 2015

2015-11-30T08:43:21Z

Валентина в 08:40, 30 листопада 2015

2015-11-30T08:40:04Z

Валентина в 09:31, 27 листопада 2015

2015-11-27T09:31:09Z

Валентина: Створена сторінка: =='''Ефект Марангоні - Гіббса'''== '''Ефект Марангоні''' (або як його ще називають Марангоні - ...

2015-11-27T09:15:46Z

Створена сторінка: =='''Ефект Марангоні - Гіббса'''== '''Ефект Марангоні''' (або як його ще називають Марангоні - ...

Нова сторінка

=='''Ефект Марангоні - Гіббса'''==

'''Ефект Марангоні''' (або як його ще називають Марангоні - Гіббса) являє собою явище переносу речовини вздовж кордону розділу двох середовищ, що виникає внаслідок наявності градієнта поверхневого натягу. Такий різновид конвекції називається капілярною або конвекцією Марангоні.

=='''Механізм явиша'''==

Виникнення градієнта поверхневого натягу може бути викликано градієнтом концентрації або градієнтом температури. В останньому випадку крім ефекту Марангоні має місце ефект Бенара. Така конвекція носить назву термокапіллярної (конвекція Бенара - Марангоні). Чим більше у рідини поверхневий натяг, тим з більшою силою вона стягується. Отже, за наявності градієнта поверхневого натягу рідина буде переміщатися в область з великим коефіцієнтом поверхневого натягу. Але у більшості випадків ефект Марангоні незначний, оскільки зазвичай він перекривається конвекцією рідини під дією сили тяжіння уздовж градієнта щільності.

=="'''Сльози вина'''"==

Термін «сльози вина» був вперше введений в 1855 році фізиком Джеймсом Томсоном, братом лорда Кельвіна. Пізніше італійський фізик Карло Марангоні присвятив вивченню даної проблеми свою дисертацію, а в 1865 році опублікував результати своїх спостережень.

«Сльози вина» є найбільш відомим проявом ефекта Марангоні. Пояснюється це тим, що етанол має більш низький, ніж у води, поверхневий натяг. Якщо спирт змішується з водою неоднорідно, то область з меншою концентрацією алкоголю матиме більший коефіцієнт поверхневого натягу і стягує навколишню рідину сильніше, ніж область з більш високою концентрацією спирту. Як наслідок така суміш має тенденцію перетікати в ділянки, де концентрація алкоголю менша. Такою ділянкою є меніск біля стінки келиха, де випаровування найбільш інтенсивне. Тоді у дію вступає сила тяжіння і "сльози вина" починають котитися по стінках келиха назад, повертаючись в рідину.

Число Марангоні є безрозмірною величиною, але яка може використовуватись як характеристика відносного ефекту поверхневого натягу і сили в'язкості.

[[Файл:Ris 1.jpg|200px|thumb|right|Рис. 1«Сльози вина» чітко видно на тіні]]

[[Файл:Ris 2.png|200px|thumb|right|Рис. 2. Завдяки градієнту поверхневого натягу, яке виникає між міниском і плоскою поверхнею вина утворюються «Сльози вина»]]

[[Файл:Ris 3.jpg|200px|thumb|right|Рис. 3«Сльози вина» чітко видно на бокалі]]

@@ Рядок 44: / Рядок 44: @@
 % vqaqpepm0xbba9pwe9Q8fs0-yqaqpepae9pg0FirpepeKkFr0xfr-x
 % fr-xb9adbaqaaeGaciGaaiaabeqaamaabaabaaGcbaGaeq4SdCgaaa!379D!
-\[\gamma \]</math>: поверхневий натяг, (в СІ: N / м);
+\[\gamma \]</math>: поверхневий натяг, (в СІ: N/м);
 L: характерна довжина, (в СІ: м);
@@ Рядок 54: / Рядок 54: @@
 % vqaqpepm0xbba9pwe9Q8fs0-yqaqpepae9pg0FirpepeKkFr0xfr-x
 % fr-xb9adbaqaaeGaciGaaiaabeqaamaabaabaaGcbaGaamyyaaaa!36DC!
-\[a\]</math>: температуропровідність, (в СІ: м 2 / с);
+\[a\]</math>: температуропровідність, (в СІ: м2/с);
 <math>% MathType!MTEF!2!1!+-
@@ Рядок 62: / Рядок 62: @@
 % vqaqpepm0xbba9pwe9Q8fs0-yqaqpepae9pg0FirpepeKkFr0xfr-x
 % fr-xb9adbaqaaeGaciGaaiaabeqaamaabaabaaGcbaGaeq4TdGgaaa!37A2!
-\[\eta \]</math>: динамічна в'язкість (в СІ: кг / (с · м));
+\[\eta \]</math>: динамічна в'язкість (в СІ: кг/(с·м));
 <math>% MathType!MTEF!2!1!+-

@@ Рядок 62: / Рядок 62: @@
 % vqaqpepm0xbba9pwe9Q8fs0-yqaqpepae9pg0FirpepeKkFr0xfr-x
 % fr-xb9adbaqaaeGaciGaaiaabeqaamaabaabaaGcbaGaeq4TdGgaaa!37A2!
-\[\eta \]</math>: динамічний в'язкості (в СІ: кг / (с · м));
+\[\eta \]</math>: динамічна в'язкість (в СІ: кг / (с · м));
 <math>% MathType!MTEF!2!1!+-

← Попередня версія		Версія за 12:41, 30 листопада 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~=='''Ефект Марангоні - Гіббса'''==~~	+	'''Ефект Марангоні''' (або як його ще називають Марангоні - Гіббса) являє собою явище переносу речовини вздовж кордону розділу двох середовищ, що виникає внаслідок наявності градієнту поверхневого натягу. Такий різновид конвекції називається капілярною або конвекцією Марангоні. [[Файл:Ris 3.jpg\|200px\|thumb\|right\|Рис. 1 Ефект Марангоні чітко видно на бокалі]]
−
−	'''Ефект Марангоні'''(або як його ще називають Марангоні - Гіббса) являє собою явище переносу речовини вздовж кордону розділу двох середовищ, що виникає внаслідок наявності градієнту поверхневого натягу. Такий різновид конвекції називається капілярною або конвекцією Марангоні. [[Файл:Ris 3.jpg\|200px\|thumb\|right\|Рис. 1 Ефект Марангоні чітко видно на бокалі]]

@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 =='''Механізм явища'''==
-Виникнення градієнту поверхневого натягу може бути викликано градієнтом концентрації або градієнтом температури. В останньому випадку,окрім ефекту Марангоні, має місце ефект Бенара. Така конвекція носить назву термокапіллярної (конвекція Бенара - Марангоні). Чим більше у рідини поверхневий натяг, тим з більшою силою вона стягується. Отже, за наявності градієнта поверхневого натягу рідина буде переміщатися в область з великим коефіцієнтом поверхневого натягу. Але у більшості випадків ефект Марангоні незначний, оскільки зазвичай він перекривається конвекцією рідини під дією сили тяжіння уздовж градієнта щільності.
+Виникнення градієнту поверхневого натягу може бути викликано градієнтом концентрації або градієнтом температури. В останньому випадку,окрім ефекту Марангоні, має місце ефект Бенара. Така конвекція носить назву термокапілярної (конвекція Бенара - Марангоні). Чим більше у рідини поверхневий натяг, тим з більшою силою вона стягується. Отже, за наявності градієнту поверхневого натягу рідина буде переміщатися в область з великим коефіцієнтом поверхневого натягу. Але у більшості випадків ефект Марангоні незначний, оскільки зазвичай він перекривається конвекцією рідини під дією сили тяжіння уздовж градієнту щільності.
 [[Файл:Ris 2.png|200px|thumb|right|Рис. 2. Завдяки градієнту поверхневого натягу, який виникає між меніском і плоскою поверхнею вина, утворюються «Сльози вина»]]
@@ Рядок 27: / Рядок 27: @@
 =='''Число Марангоні'''==
-Число Марангоні – це безрозмірна величина, що характеризує можливість виникнення в рідині конвективних рухів в результаті термокапіллярного механізму , що являє собою зміну поверхневого натягу з причини нерівномірного нагрівання. В якості аналога числа Марангоні для термогравітаціонного механізму конвекції (механізм Релея) є число Релея.
+Число Марангоні – це безрозмірна величина, що характеризує можливість виникнення в рідині конвективних рухів в результаті термокапілярного механізму, що являє собою зміну поверхневого натягу з причини нерівномірного нагрівання. В якості аналога числа Марангоні для термогравітаціонного механізму конвекції (механізм Релея) є число Релея.
 <math>% MathType!MTEF!2!1!+-

@@ Рядок 17: / Рядок 17: @@
 Виникнення градієнту поверхневого натягу може бути викликано градієнтом концентрації або градієнтом температури. В останньому випадку,окрім ефекту Марангоні, має місце ефект Бенара. Така конвекція носить назву термокапіллярної (конвекція Бенара - Марангоні). Чим більше у рідини поверхневий натяг, тим з більшою силою вона стягується. Отже, за наявності градієнта поверхневого натягу рідина буде переміщатися в область з великим коефіцієнтом поверхневого натягу. Але у більшості випадків ефект Марангоні незначний, оскільки зазвичай він перекривається конвекцією рідини під дією сили тяжіння уздовж градієнта щільності.
-[[Файл:Ris 2.png|200px|thumb|right|Рис. 2. Завдяки градієнту поверхневого натягу, яке виникає між міниском  і плоскою поверхнею вина утворюються «Сльози вина»]]
+[[Файл:Ris 2.png|200px|thumb|right|Рис. 2. Завдяки градієнту поверхневого натягу, який виникає між меніском і плоскою поверхнею вина, утворюються «Сльози вина»]]
 =='''"Сльози вина"'''==

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 =='''Ефект Марангоні - Гіббса'''==
-'''Ефект Марангоні'''(або як його ще називають Марангоні - Гіббса) являє собою явище переносу речовини вздовж кордону розділу двох середовищ, що виникає внаслідок наявності градієнта поверхневого натягу. Такий різновид конвекції називається капілярною або конвекцією Марангоні. [[Файл:Ris 3.jpg|200px|thumb|right|Рис. 1 Ефект Марангоні чітко видно на бокалі]]
+'''Ефект Марангоні'''(або як його ще називають Марангоні - Гіббса) являє собою явище переносу речовини вздовж кордону розділу двох середовищ, що виникає внаслідок наявності градієнту поверхневого натягу. Такий різновид конвекції називається капілярною або конвекцією Марангоні. [[Файл:Ris 3.jpg|200px|thumb|right|Рис. 1 Ефект Марангоні чітко видно на бокалі]]
@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 =='''Термінологія'''==
-Термін «сльози вина» був вперше введений в 1855 році фізиком Джеймсом Томсоном, братом лорда Кельвіна. Пізніше італійський фізик Карло Марангоні присвятив вивченню даної проблеми свою дисертацію, а в 1865 році опублікував результати своїх спостережень. Повний теоретичний опис ефекту Марангони на основі рівнянь Нав'є - Стокса і рівнянь термодинаміки опубліковано Субраманьяном Чандрасекара в 1961 році.
+Термін «сльози вина» був вперше введений в 1855 році фізиком Джеймсом Томсоном-братом лорда Кельвіна. Пізніше італійський фізик Карло Марангоні присвятив вивченню даної проблеми свою дисертацію, а в 1865 році опублікував результати своїх спостережень. Повний теоретичний опис ефекту Марангоні на основі рівнянь Нав'є - Стокса і рівнянь термодинаміки опубліковано Субраманьяном Чандрасекара в 1961 році.
 =='''Механізм явища'''==
-Виникнення градієнта поверхневого натягу може бути викликано градієнтом концентрації або градієнтом температури. В останньому випадку крім ефекту Марангоні має місце ефект Бенара. Така конвекція носить назву термокапіллярної (конвекція Бенара - Марангоні). Чим більше у рідини поверхневий натяг, тим з більшою силою вона стягується. Отже, за наявності градієнта поверхневого натягу рідина буде переміщатися в область з великим коефіцієнтом поверхневого натягу. Але у більшості випадків ефект Марангоні незначний, оскільки зазвичай він перекривається конвекцією рідини під дією сили тяжіння уздовж градієнта щільності.
+Виникнення градієнту поверхневого натягу може бути викликано градієнтом концентрації або градієнтом температури. В останньому випадку,окрім ефекту Марангоні, має місце ефект Бенара. Така конвекція носить назву термокапіллярної (конвекція Бенара - Марангоні). Чим більше у рідини поверхневий натяг, тим з більшою силою вона стягується. Отже, за наявності градієнта поверхневого натягу рідина буде переміщатися в область з великим коефіцієнтом поверхневого натягу. Але у більшості випадків ефект Марангоні незначний, оскільки зазвичай він перекривається конвекцією рідини під дією сили тяжіння уздовж градієнта щільності.
 [[Файл:Ris 2.png|200px|thumb|right|Рис. 2. Завдяки градієнту поверхневого натягу, яке виникає між міниском  і плоскою поверхнею вина утворюються «Сльози вина»]]
@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 =='''"Сльози вина"'''==
-«Сльози вина» є найбільш відомим проявом ефекта Марангоні. Пояснюється це тим, що етанол має більш низький, ніж у води, поверхневий натяг. Якщо спирт змішується з водою неоднорідно, то область з меншою концентрацією алкоголю матиме більший коефіцієнт поверхневого натягу і стягує навколишню рідину сильніше, ніж область з більш високою концентрацією спирту. Як наслідок така суміш має тенденцію перетікати в ділянки, де концентрація алкоголю менша. Такою ділянкою є меніск біля стінки келиха, де випаровування найбільш інтенсивне. Тоді у дію вступає сила тяжіння і "сльози вина" починають котитися по стінках келиха назад, повертаючись в рідину.
+«Сльози вина» є найбільш відомим проявом ефекту Марангоні. Пояснюється це тим, що етанол має більш низький, ніж у води, поверхневий натяг. Якщо спирт змішується з водою неоднорідно, то область з меншою концентрацією алкоголю матиме більший коефіцієнт поверхневого натягу і стягує навколишню рідину сильніше, ніж область з більш високою концентрацією спирту. Як наслідок, така суміш має тенденцію перетікати в ділянки, де концентрація алкоголю менша. Такою ділянкою є меніск біля стінки келиха, де випаровування найбільш інтенсивне. Тоді у дію вступає сила тяжіння і "сльози вина" починають котитися по стінках келиха назад, повертаючись в рідину.
 [[Файл:Ris 1.jpg|200px|thumb|right|Рис. 3 «Сльози вина» чітко видно на тіні]]
@@ Рядок 27: / Рядок 27: @@
 =='''Число Марангоні'''==
-Число Марангоні – це безрозмірна величина, що характеризує можливість виникнення в рідині конвективних рухів в результаті термокапіллярного механізму , що являє собою зміну поверхневого натягу з причини нерівномірного нагрівання) В якості аналога числа Марангоні для термогравітаціонного механізму конвекції (механізм Релея) є число Релея.
+Число Марангоні – це безрозмірна величина, що характеризує можливість виникнення в рідині конвективних рухів в результаті термокапіллярного механізму , що являє собою зміну поверхневого натягу з причини нерівномірного нагрівання. В якості аналога числа Марангоні для термогравітаціонного механізму конвекції (механізм Релея) є число Релея.
 <math>% MathType!MTEF!2!1!+-
@@ Рядок 56: / Рядок 56: @@
 % vqaqpepm0xbba9pwe9Q8fs0-yqaqpepae9pg0FirpepeKkFr0xfr-x
 % fr-xb9adbaqaaeGaciGaaiaabeqaamaabaabaaGcbaGaamyyaaaa!36DC!
-\[a\]</math>: температуропроводность, (в СІ: м 2 / с);
+\[a\]</math>: температуропровідність, (в СІ: м 2 / с);
 <math>% MathType!MTEF!2!1!+-
@@ Рядок 79: / Рядок 79: @@
 =='''Приклади застосування'''==
-Ефект Марангоні сприяє стабілізації  мильних плівок. Іншим прикладом є його поява  в поведінці конвективних осередків, так званих Бенардо клітин.
+Ефект Марангоні сприяє стабілізації  мильних плівок. Іншим прикладом є його поява в поведінці конвективних осередків, так званих Бенардо клітин.
-Ефект Марангоні знайшов своє широко застосовання в сушіння кремнієвих пластин після вологої стадії обробки в процесі виробництва інтегральних схем. Рідкі плями, залишені на поверхні пластини можуть спричинити окислення, що понесе за собою пошкодження компонентів пластини. Для запобігання утворенню плям, пари спирту або інші органічні сполуки, в газі, парі або аерозольній формі продуваються через сопло над мокрою поверхнею пластини. В подальшому ефект Марангоні викликає градієнт поверхневого натягу в рідині, що дозволяє силі тяжіння більш легко витягнути рідину повністю з поверхні пластини,при цьому, залишаючи саму ж поверхню пластини сухою.
+Ефект Марангоні знайшов своє широко застосовання в сушінні кремнієвих пластин після вологої стадії обробки в процесі виробництва інтегральних схем. Рідкі плями, які залишені на поверхні пластини, можуть спричинити окислення, що понесе за собою пошкодження компонентів пластини. Для запобігання утворення плям, пари спирту або інші органічні сполуки, в газі, парі або аерозольній формі продуваються через сопло над вологою поверхнею пластини. В подальшому ефект Марангоні викликає градієнт поверхневого натягу в рідині, що дозволяє силі тяжіння більш легко витягнути рідину повністю з поверхні пластини,при цьому, залишаючи саму ж поверхню пластини сухою.
-Ефект Марангоні також використовується в галузі зварювання, росту кристалів і електронно-променевої плавки металів.
+Ефект Марангоні також використовується в галузі зварювання, вирощуванні кристалів та електронно-променевої плавки металів.
 =='''Література'''==

← Попередня версія		Версія за 08:43, 30 листопада 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
	=='''Ефект Марангоні - Гіббса'''==		=='''Ефект Марангоні - Гіббса'''==

−	'''Ефект Марангоні'''(або як його ще називають Марангоні - Гіббса) являє собою явище переносу речовини вздовж кордону розділу двох середовищ, що виникає внаслідок наявності градієнта поверхневого натягу. Такий різновид конвекції називається капілярною або конвекцією Марангоні. [[Файл:Ris 3.jpg\|200px\|thumb\|right\|Рис. ~~1«Сльози вина»~~ чітко видно на бокалі]]	+	'''Ефект Марангоні'''(або як його ще називають Марангоні - Гіббса) являє собою явище переносу речовини вздовж кордону розділу двох середовищ, що виникає внаслідок наявності градієнта поверхневого натягу. Такий різновид конвекції називається капілярною або конвекцією Марангоні. [[Файл:Ris 3.jpg\|200px\|thumb\|right\|Рис. 1 Ефект Марангоні чітко видно на бокалі]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 =='''Ефект Марангоні - Гіббса'''==
-'''Ефект Марангоні''' (або як його ще називають Марангоні - Гіббса) являє собою явище переносу речовини вздовж кордону розділу двох середовищ, що виникає внаслідок наявності градієнта поверхневого натягу. Такий різновид конвекції називається капілярною або конвекцією Марангоні.
+'''Ефект Марангоні''' (або як його ще називають Марангоні - Гіббса) являє собою явище переносу речовини вздовж кордону розділу двох середовищ, що виникає внаслідок наявності градієнта поверхневого натягу. Такий різновид конвекції називається капілярною або конвекцією Марангоні. [[Файл:Ris 3.jpg|200px|thumb|right|Рис. 3«Сльози вина» чітко видно на бокалі]]
 =='''Механізм явиша'''==
@@ Рядок 11: / Рядок 22: @@
 Термін «сльози вина» був вперше введений в 1855 році фізиком Джеймсом Томсоном, братом лорда Кельвіна. Пізніше італійський фізик Карло Марангоні присвятив вивченню даної проблеми свою дисертацію, а в 1865 році опублікував результати своїх спостережень.
 «Сльози вина» є найбільш відомим проявом ефекта Марангоні. Пояснюється це тим, що етанол має більш низький, ніж у води, поверхневий натяг. Якщо спирт змішується з водою неоднорідно, то область з меншою концентрацією алкоголю матиме більший коефіцієнт поверхневого натягу і стягує навколишню рідину сильніше, ніж область з більш високою концентрацією спирту. Як наслідок така суміш має тенденцію перетікати в ділянки, де концентрація алкоголю менша. Такою ділянкою є меніск біля стінки келиха, де випаровування найбільш інтенсивне. Тоді у дію вступає сила тяжіння і "сльози вина" починають котитися по стінках келиха назад, повертаючись в рідину.
 Число Марангоні є безрозмірною величиною, але яка може використовуватись як характеристика відносного ефекту поверхневого натягу і сили в'язкості.
 [[Файл:Ris 1.jpg|200px|thumb|right|Рис. 1«Сльози вина» чітко видно на тіні]]